Uploaded by Алечка Медик

med4ukr

advertisement
МІНІСТЕРСТВО ОСВТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М.І. ПИРОГОВА
ПАТОЛОГІЯ КРОВІ
НАЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
З ПАТОФІЗІОЛОГІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
МОДУЛЬ №2
ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ І СИСТЕМ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №4
ПАТОЛОГІЯ КРОВІ
ВІННИЦЯ – 2012
1
Начально-методичний посібник затверджений на навчально-методичному
засіданні кафедри патофізіології (протокол №9 від 30.12.11р), а також на
засіданні профільного методкому (голова – проф. Степанюк Г.І.).
Укладачі: завідувач кафедри патофізіології, д.м.н.,доц. Рикало Н.А.
асистент кафедри патофізіології Пилипонова В.В.
асистент кафедри патофізіології Гриценко А.С.
Рецензент: доц. кафедри патологічної анатомії Федорченко О.В.
Начально-методичний посібник рекомендований
студентам 3 курсу
медичного факультету для практичних занять з патофізіології.
Начально-методичний посібник розроблений
навчальної програми (Внниця, 2007)
2
на підставі типової
ТЕМА 23: ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ. ЕРИТРОЦИТОЗИ.
АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ КРОВОВТРАТОЮ.
Актуальність теми:
Патологічні зміни можуть виникати в будь-якій складовій частині системи
крові – в кровотворних органах, крові, що циркулює або депонована в судинах, в
органах і тканинах, де кров руйнується, а також у сукупченнях лімфоїдної
тканини, що міститься в некровотворних органах. Ці складові тісно
взаємопов’язані, внаслідок чого патологічний процес, як правило не буває строго
ізольованим, і на нього реагує система крові в цілому, хоч виявленість реакцій з
боку окремих її компонентів буває різною.
Анемія може супроводжувати найрізноманітніші захворювання шлунковокишкового тракту, нирок, сечостатевої та ендокринної систем, інфекційні і
паразитарні захворювання, злоякісні новоутворення та ін.
Знання основних причин виникнення, механізмів розвитку, морфологічних
змін при різних видах анемій дає можливість лікарю не тільки вчасно поставити
діагноз, але і вибрати вірну тактику лікування, визначитись із заходами
профілактики.
Загальна мета заняття: уміти характеризувати різні анемії.
 Засвоїти основні причини і механізми розвитку різних видів анемій.
 Уміти розрізняти анемії за патогенезом, колірним показником, здатністю до
регенерації, типом кровотворення.
 Уміти розкрити етіологію та механізми розвитку еритроцитозу.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
1. Представити класифікацію анемій.
2. Визначити кількість гемоглобіну, підрахувати кількість еритроцитів та
колірний показник.
3. Визначити анемію за даними аналізу крові
4. Пояснити ознаки регенерації та дегенерації кісткового мозку.
5. Дати визначення еритроцитозу та пояснити причини і механізми розвитку.
6. Пояснити кількісні та якісні параметри крові у новонароджених та в різні
вікові періоди.
1.
2.
3.
4.
5.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.
Функції крові (кафедра нормальної фізіології).
Фізико-хімічні властивості крові (кафедра нормальної фізіології).
Кровотворення, його регуляція (кафедра нормальної фізіології, кафедра
гістології).
Кількість еритроцитів та гемоглобіну в нормі, методика їх підрахування
(кафедра нормальної фізіології).
Визначення колірного показника (кафедра нормальної фізіології).
3
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих
питань, можна знайти в наступних підручниках:
1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга
плюс", 2005р., С. 254-264, 283-286.
2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 473-500.
3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р.,
С. 127-133, 142-160.
Перевірка вихідного рівня знань-умінь.
Дайте відповідь на теоретичні питання:
Теоретичні питання:
1. Загальна кількість еритроцитів у жінок і у чоловіків.
2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок і у чоловіків.
3. Колірний показник в нормі. Що він показує?
4. Визначення поняття «анемія».
5. Назвіть якісні зміни еритроцитів.
6. Назвіть клітини, які відносяться до регенеративних форм еритроцитів.
7. Класифікація анемій за етіологією.
8. Класифікація анемій за патогенезом.
9. Класифікація анемій за колірним показником.
10.Класифікація анемій за типом кровотворення.
11.Класифікація анемій за здатністю кісткового мозку до регенерації.
12.Які клітини еритроцитарного ряду відносять до клітин патологічної
регенерації?
13.Визначення поняття «еритроцитоз».
14.Види еритроцитозу ?
Еталони відповідей теоретичних питань:
1. Загальна кількість еритроцитів у жінок:
3.9 - 4.7 х 1012/л,
у чоловіків: 4.5 - 5.0 х 1012/л.
2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок:
120-140г/л,
у чоловіків 140-160г/л.
3. Колірний показник в нормі 0,85-1,15. КП показує, скільки гемоглобіна в
одному еритроциті.
4. Анемія –це гематологічний синдром або самостійне захворювання, яке
характеризується зниженням кількості гемоглобіну і еритроцитів в одиниці
об’єму крові і супроводжується якісними змінами еритроцитів.
5.Пойкілоцитоз, анізоцитоз, анізохромія, патологічні включення (тільця Жоллі,
кільця Кабо, базофільна зернистість).
6.Ретикулоцити, поліхроматофіли.
7.Спадкові, набуті.
4
8.Дизеритропоетичні, гемолітичні (спадкові, набуті), постгеморрагічні (гострі,
хронічні).
9. Нормо-, гіпо-, гіперхромні.
10.З еритробластичним та з мегалобластичним типом кровотворення.
11.Регенераторні, гіпорегенераторні, гіперрегенераторні та арегенераторні.
12.Мегалобласти, мегалоцити.
13.Еритроцитоз – це абсолютне або відносне збільшення кількості
еритроцитів в одиниці об’єму крові.
14.Первинний (спадковий, набутий), вторинний.
Тести для контролю початкового рівня знань:
1. Яке порушення загального об’єму крові спостерігається в початковій
фазі гострої крововтрати?
А. Проста гіповолемія.
В. Олігоцитемічна гіповолемія.
С. Поліцитемічна гіповолемія.
D. Проста гіперволемія.
Е. Олігоцитемічна гіперволемія.
2. В яких клітинах відбувається руйнування еритроцитів:
А. Фібробластах
В. Лімфоцитах
С. Фагоцитуючих мононуклеарах
D. Ендотеліальних клітинах
Е. Парієтальних клітинах
3. Колірний показник показує:
А. Вміст гемоглобіну в крові.
В. Вміст гемоглобіну в одному еритроциті.
С. Вміст гемоглобіну в об'ємі крові.
D. Кількість еритроцитів в крові.
4. Анізохромія це:
А. Зміна форми еритроцитів.
В. Зміна розмірів еритроцитів.
С. Збільшення кількості еритроцитів
D. Різний ступінь насиченості еритроцитів гемоглобіном
Е. Зменшення кількості еритроцитів
5. Рідина, необхідна для розведення крові при підрахунку еритроцитів:
А. Розчин оцтової кислоти.
В. Фізіологічний розчин.
С. Гіпотонічний розчин
5
D. Розчин глюкози
Е. Дистильована вода
6. Наявність яких клітин в крові свідчить про розвиток фізіологічної
регенерації:
А. Еритробласти.
В. Мегалоцити.
С. Мегалобласти.
D. Ретикулоцити
Е. Еритроцити
7. Підвищення кількості еритроцитів в одиниці об'єму має назву:
А. Еритроцитоз
В. Поліцитемія
С. Поліглобулія
D. Еритремія
Е. Еритропенія
8. Еритроцити у дорослих здорових людей утворюються:
А. В печінці
В. В лімфатичних вузлах
С. В червоному кістковому мозку
D. В селезінці
Е. В тимусі
9. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини
(чоловіка)?
А. 3,8 - 5.9 х 1012/ л
В. 3.9 - 4.7 х 1012 / л
С. 4.5 - 5.0 х 1012 / л
D. 6.0 - 6.5 х 1012 / л
Е. 0,85-1,0
10. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини (жінки)?
А. 3,8 - 5.9 х 1012 в 1 л
В. 3.9 - 4.7 х 1012 в 1 л
С. 4.5 - 5.5 х 1012 в 1л
D. 6.0 - 6.5 х 1012 в 1 л
Е. 0,85-1,0
11. Під час профілактичного обстеження у молодої людини виявлено: Hb- 48
г/л, кількість еритроцитів - 3,0 х1012/л, КП – 0,7, лейкоцитів - 7,5 х 109/л,
тромбоцитів - 280 х 109/л. Дайте характеристику стану пацієнта.
A. Тромбоцитопенія
B. Лейкопенія
6
C. Лейкоцитоз
D. Еритроцитоз
E. Анемія
12. У хворого з патологією печінки розвинулась залізодефіцитна анемія.
Який колірний показник характерний для цієї хвороби?
A. 1,2
B. 0,8
C. 1,0
D. 0,6
E. 1,4
13. У вагітної жінки виявлено В12 - дефіцитну анемію. Яке значення
колірного показника крові найбільш характерне для цієї анемії?
A. 0,85
B. 0,9
C. 1,0
D. 1,3
E. 0,6
14. Чому дорівнює колірний показник у здорової людини?
A. 1-5
B. 0-1
C. 0.5-0.8
D. 0.85-1
E. 1-1.8
15. Пойкілоцитоз – це:
A. Еритроцити різної форми
B. Еритроцити різного розміру
C. Патологічні включення в еритроцитах
D. Збільшення кількості еритроцитів
E. Зменшення кількості еритроцитів
16. Анізоцитоз – це:
A. Еритроцити різної форми
B. Еритроцити різного розміру
C. Патологічні включення в еритроцитах
D. Збільшення кількості еритроцитів
E. Зменшення кількості еритроцитів
Еталони відповідей:
1.А, 2.С, 3.В, 4. D, 5.В, 6. D, 7.А, 8.С, 9.С, 10.В, 11.Е, 12. D, 13. D, 14. D,
15.А.,16.В.
7
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів
діяльності:
1.Зміни загального об'єму крові. Характеристика видів гіпо- і гіперволемій,
причини і механізми розвитку.
2.Крововтрата: етіологія, патогенез. Зміни патологічні і пристосувальнокомпенсаторні в патогенезі крововтрати. Прояви і наслідки крововтрати
(гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу/шок). Принципи терапії
крововтрати. Поняття про постгемотрансфузійні реакції і ускладнення,
механізми їх розвитку та засоби профілактики.
3. Еритроцитози: визначення поняття, види (абсолютний, відносний; первинний,
вторинний), етіологія, патогенез. Картина крові. Відмінність від еритремії.
4.Анемії: визначення поняття, клінічні та гематологічні прояви, принципи
класифікації (за етіологією, патогенезом, характером перебігу, типом
еритропоезу, регенераторною здатністю кісткового мозку, колірним показником,
змінами розмірів еритроцитів).
5.Патологічні, дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів.
6.Етіологія, патогенез, гематологічна характеристика постгеморагічної анемії
(гострої і хронічної).
Література.
Основна:
1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид.
Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.388-396
2. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища школа
", 1995р., С. 364-372
3. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія. В."Нова книга", 2007р., С. 232-244.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Додаткова:
А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. –
СПб, 507с.
Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др.
– М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.
С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд.,
доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.
Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы
лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с
Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.
И.Ф. Алексеенко. „Железодефицитное состояние”. М.:, 1996г
В.А. Войнов. Атлас по патофизиологии : учебное пособие. – М.: Медицинское
информационное агентство, 2004. – 218 с.
Після засвоєння перерахованих вище питань студенти знайомляться з
проведенням практичної частини заняття.
8
Самостійна робота студентів
Мета заняття: показати зміни вмісту гемоглобіну і еритроцитів, а також
колірного показника крові при гемолітичній анемії.
Зміст заняття: анемія у кроля викликається попереднім введенням оцтовокислого свинцю підшкірно в дозі 0,08- 0,17 мл на кг маси протягом
3 днів.
ДОСЛІД 1. Визначення гемоглобіну за Салі
Набрати в градуйовану пробірку
гемометра 0,1N розчину НСІ до
мітки 10. Піпеткою гемометра
набирати кров до мітки 20 і видути
на дно пробірки. Промити піпетку
двічі дистильованою водою і видути
її на дно пробірки. Зачекати 5 хв.
доки відбудеться повний гемоліз.
Розвести
рідину
в
пробірці
дистильованою
водою
до
співпадіння її кольору з кольором
стандарту. По нижньому краю
меніска
рідини
в
пробірці
встановлюють кількість гемоглобіну
крові.
Кількість гемоглобіну – ________ г/л
1 – градуйована пробірка; 2 – запаяні
пробірки
зі
стандартним
забарвленим розчином; 3 - штатив
ДОСЛІД 2. Визначення кількості еритроцитів.
Покривають камеру покривним склом, притирають його края до скла
камери.
В меланжер для еритроцитів набрати 0,5 мм3 крові, розвести її 3%
розчином NaCІ до мітки 101, перемішати, перші краплі випустити на ватку, а
потім краплю в камеру для обчислення еритроцитів.
Підраховують кількість еритроцитів в 80 маленьких квадратиках. Так як
обєм одного маленького квадратика дорівнює 1/4000 мм3, а кров була взята в
розведенні 1/200, то для обчислення кількості еритроцитів необхідно кількість
еритроцитів в 80 маленьких квадратиках помножити на 4000 і на 200, розділити
на 80. Тобто помножити на 10000.
9
1 – великі пусті квадрати (всього
100);
2 – великі квадрати, поділені а
маленькі (по16);
3 – великі квадрати, поділені лініями
Кількість
еритроцитів________ х 1012
/л.
ДОСЛІД 3. Визначення колірного показника крові.
Визначивши кількість еритроцитів та гемоглобіну,
колірний показник (КП).
КП =
3 х Hb г/л
__________________________________________
розраховують
= ___________ =
перші 3 цифри еритроцитів
Висновок:___________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________
Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:
1.Механізми ускладнень при крововтраті.
2.Роль еритропоетину в механізмі еритроцитопоезу. Механізми порушень
регуляції кровотворення.
Література для підготовки рефератів:
1. Диагностика и оценка степени тяжести больных с кровотечениями/ И.Е.
Голуб, С.М. Кузнецов, Е.С. Нетесин //Вестник интенсивной терапии. - 2003. N4. - C. 12-16
2. Еритропоетиндефіцитна анемія та її медикаментозна корекція./ Д. Іванов, С.
Кушніренко, Т. Іванова //Ліки України. - 2003. - № 4.. - C. 11-12
3. І. Дудар, Н. Степанова, М. Величко, Е. Красюк //Ліки України. - 2003. - N5. C. 10-12
4. Застосування
еритропоетину
при
лікуванні
онкогематологічних
захворювань/ Д.А. Лисенко, О.М. Луценко //Лікарська справа. - Київ:
Здоров'я. - 2005. - N4. - C. 69-75
10
Перевірка кінцевого рівня знань.
Тести з відкритої бази даних «КРОК – 1» - 2011р.
1. Жінка, 55-ти років, звернулася зі скаргами на тривалі циклічні маткові
кровотечі протягом року, слабкість, запаморочення. Об’єктивно: блідість
шкіри. У крові Hb – 70г/л, ер.-3,2х1012, КП - 0,6, лейк.-6,0х109/л,
ретикулоцити – 1%; гіпохромія еритроцитів. Яка анемія у хворої?
A. Хронічна постгеморагічна
B. Гемолітична
C. Залізодефіцитна
D. Апластична
E. В12-дефіцитна
2. В клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою
внаслідок автодорожної травми. Пульс - 110 уд/хв., ЧД - 22 за хв., АТ 100/60 мм.рт.ст. Що буде найбільш характерно через 1 годину після
крововтрати?
A. Еритропенія
B. Гіпопротеїнемія
C. Гіповолемія
D. Лейкопенія
E. Гіпохромія еритроцитів
3. У хворої 36 років, яка лікувалася сульфаніламідами з приводу
респіраторної вірусної інфекції, в крові гіпорегенераторна нормохромна
анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. В кістковому мозку - зменшення
кількості мієлокаріоцитів. Яка це анемія?
A Гіпопластична
B Гемолітична
C Постгеморрагічна
D В12-фолієводефіцитна
E Залізодефіцитна
4. Хвора поступила до клініки зі скаргами на загальну слабкість,
запаморочення, задишку. Незадовго до звертання у клініку вона приймала
левоміцетин для профілактики кишкових інфекцій. Аналіз крові:
еритроцити - 1,9 Т/л, Нb - 58 г/л, КП - 0,9, лейкоцити - 2,2 Г/л. Про яку
анемію це свідчить?
A Гіпопластичну
B Метапластичну
C Апластичну
D Гемолітичну
E Залізодефіцитну
11
5. У хворого має місце хронічна постгеморагічна анемія, що
супроводжується зниженням
концентрації
сивороткового
заліза,
гіпохромією еритроцитів, пойкіло- та анізоцитозом. Яка величина
кольорового показника з перерахованих найбільш ймовірна при цьому?
A 0,7
B 0,8
C 0,9
D 1,0
E 1,1
Еталони відповідей:
1.А, 2.С, 3.А, 4.А, 5А.
Тести з бази даних «КРОК-1»за 2007-2010р.р.
1. У чоловіка, 50 років, на 5 добу після гострої шлункової кровотечі у
периферичній крові зросла кількість ретикулоцитів. Про що може свідчити
це явище?
А. Про наявність дефіциту кисню в організмі.
В. Про наявність запальної реакції в шлунку.
С. Про збільшення синтезу білків у печінці.
D. Про підвищення гемопоетичної активності кісткового мозку.
Е. Про наявність алергічної реакції.
2. Яке порушення загального об´єму крові виникає у разі абсолютного
еритроцитозу?
A Поліцитемічна гіперволемія
B Олігоцитемічна гіперволемія
C Олігоцитемічна гіповолемія
D Проста гіперволемія
E Проста гіповолемія
3. У жінки після ускладнених пологів, які супроводжувались значною
кровотечею, діагностована гіпохромна анемія. Які патологічні форми
еритроцитів характерні для такої анемії?
А. Макроцити
В. Мішенеподібні еритроцити.
С. Серпоподібноклітинні еритроцити.
D.Сфероцити.
Е. Анулоцити.
4. Потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди втратила багато
крові. Яке порушення загального об’єму крові має місце?
12
А. Нормоволемія поліцитемічна
В. Гіповолемія поліцитемічна
С. Нормоволемія олігоцитемічна
D. Гіповолемія проста
Е. Гіповолемія олігоцитемічна
5. На 30-ту добу після кровотечі у хворого з пораненням підключичної
артерії зроблений аналіз крові. Що в мазку крові свідчить про посилення
еритропоезу?
A. Пойкілоцитоз
B. Анізоцитоз
C. Ретикулоцитоз
D. Анізохромія
E. Гіпохромія
6. Дитина отримала термічні опіки до 40% поверхні тіла. Яка форма
порушення загального об’єму крові спостерігається при цьому?
А. Поліцитемічна гіповолемія.
В. Поліцитемічна гіперволемія.
С. Олігоцитемічна гіповолемія.
D. Нормоцитемічна гіповолемія.
Е. Олігоцитемічна гіперволемія.
7. Внаслідок поранення хворий втратив 25% об’єму циркулюючої крові.
Назвіть терміновий механізм компенсації крововтрати.
А. Находження міжклітинної рідини в судини
В. Відновлення білкового складу крові
С. Збільшення числа ретикулоцитів
D. Відновлення числа еритроцитів
Е. Активація еритропоезу
8. У хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої
постгеморагічної анемії, на 6-й день проведено дослідження крові і
виявлено ознаки підвищення регенераторних можливостей кістковомозкового кровотворення. Назвіть орган, що є відповідальним за
регуляцію еритропоезу (синтез еритропоетинів) в даному випадку.
A. Наднирники
B. Нирки
C. Селезінка
D. Щитоподібна залоза
E. Гіпофіз
13
9. При органічних і функціональних ураженнях печінки може
спостерігатися збільшення швидкості зсідання еритроцитів. З яким з
перерахованих механізмів найімовірніше пов'язане прискорення ШЗЕ?
A. Зміною в'язкості крові
B. Абсолютною гіперглобулінемією
C. Збільшенням вмісту в крові жовчних пігментів
D. Відносною гіперглобулінемією
E. Зменшенням концентрації фібриногену в крові
10. У молодої вагітної жінка підвищена ШЗЕ. Що призводить до
підвищення ШЗЕ:
A. Значне зменшення кількості еритроцитів
B. Підвищення концентрації фібриногену
C. Збільшення концентрації ліпопротеїдів
D. Підвищення концентрації імуноглобулінів
E. Підвищення концентрації альбумінів
11. У хворого на хронічний гломерулонефрит порушується інкреторна
функція нирок. До дефіциту яких формених елементів крові це призведе?
A. Лейкоцити
B. Еритроцити та лейкоцити
C. Тромбоцити
D. Еритроцити
E. Лейкоцити та тромбоцити
12. У хворого при обстеженні крові виявили такі показники: ер. –
2,0х1012/л, Нв - 60 г/л, КП – 1,0, ретикулоцитів немає, тромб. – 50х10 9/л,
лейк. – 2,0х109/л. Про який вид анемії можна думати, ґрунтуючись на даних
цього аналізу?
A. Постгеморагічна
B. Перніціозна
C. Залізодефіцитна
D. Апластична
E. Гемолітична
13. Після 15% втрати крові за добу у хворого з'явилися поодинокі
оксифільні нормоцити в крові. При прижиттєвому фарбуванні виявлено
25% ретикулоцитів. Який вид анемії у цього хворого за здатністю
кісткового мозку до регенерації?
A. Гіпорегенераторна
B. Арегенераторна
C. Гіперрегенераторна
D. Регенераторна
E. 14
14. У клініку поступив чоловік 40 років, якого вкусила змія. Де переважно
буде відбуватися гемоліз еритроцитів в цьому випадку?
A В кровоносному руслі
B В клітинах печінки
C В клітинах селезінки
D В кістковому мозку
E В паренхімі нирок
15. У хворої, у якої мають місце періодичні кровотечі в зв'язку з
фіброміомою матки, розвинулася хронічна постгеморагічна анемія. Який
тип хронічної постгеморагічної анемії має місце в даному випадку?
A Мегалобластична, гіперхромна, гіпорегенераторна
B Мегалобластична, гіпохромна, гіпорегенераторна
C Еритробластична, гіперхромна, гіпорегенераторна
D Еритробластична, гіпохромна, гіперрегенераторна
E Еритробластична, гіпохромна, гіпорегенераторна
16. Еритроцити - 2,3х1012/л, Нв – 75 г/л, КП -1,0 ретикулоц. – немає,
тромбоц. - 67·109/л, лейкоц.- 2,1х109/л. Помірний макроцитоз, виражений
пойкілоцитоз, нормоцитів немає. ШЗЕ- 20 мм/год. Для якої форми анемії з
характерноа сукупність таких змін картини крові?
A. Апластичної
B. Гострої постгеморагічої
C. Хронічної постгеморагічної
D. Гемолітичної
E. Залізодефіцитної
17. Ер. - 11,8х1012/л, Нв – 290 г/л, КП - 0,8, ретикулоц. - 3%, тромбоц. –
740х109/л, лейкоц. –11,2х109/л. Б-2, Е-6, Мц-0, Юн.-2, Пя-8, Ся-72, Л-10, М-0.
Виражений анізоцитоз, поодинокі нормоцити. ШЗЕ -1 мм/год. Для якого
виду патології є характерною дана картина крові?
A. Абсолютного еритроцитозу
B. Еритремії
C. Відносного еритроцитозу
D. Перерозподільного еритроцитозу
E. Еритроцитопатії
18. При плановому обстеженні підлітків, що проживають в гірській
місцевості, було відмічено збільшення у них кількості еритроцитів і
гемоглобіну в периферичній крові. Чим обумовлений еритроцитоз?
A Екзогенною гіпоксією
B Бронхолегеневими захворюваннями
C Вродженими вадами серця
15
D Згущенням крові внаслідок великої втрати рідини
E Хворобою Вакеза
19. Людина тривалий час проживала в умовах високогір'я. Які зміни в
кровоносній системі у нього будуть?
A. Збільшення кількості гемоглобіну
B. Збільшення кількості лейкоцитів
C. Зниження кількості лейкоцитів
D. Зменшення діаметра кровоносних судин
E. Збільшення діаметра кровоносних посудин
20. У пацієнта, носія спадкової серпоподібної аномалії еритроцитів,
захворювання пневмонією супроводжувалося гемолітичним кризом і
розвитком анемії. Що є безпосередньою причиною гемолітичного кризу в
цьому випадку?
A. Гіпоксія, викликана пневмонією
B. Зміна осмолярності крові
C. Гетерозиготність за HbS
D. Мутація структурного гена
E. Гіпероксія
21. У хворого, 42 років, скарги на біль в епігастральній ділянці, блювання;
блювотні маси кольору “кавової гущі”, мелена. В анамнезі виразкова
хвороба шлунка. При огляді: шкірні покриви бліді, ЧСС- 110 уд/хв; АТ –
90/50 мм.рт.ст. Аналіз крові: ер. – 2,8х1012/л , Нв - 90 г/л лейкоцити –
8х109/л. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворого?
А. Пенетрація
В. Кровотеча
С. Перфорація
D. Переродження в рак
Е. Пілоростеноз
22. В експерименті на кролі через 2 тижні після звуження ниркової артерії
виявлено збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові
внаслідок стимуляції еритропоезу еритропоетинами. Що підсилює
утворення еритропоетинів?
A. Гіпоосмія
B. Гіперкапнія
C. Гіпоксемія
D. Гіперосмія
E. Гіповолемія
16
23. У крові чоловіка 26 років виявлено 18% еритроцитів сферичної,
сплощеної, кулястої й шипуватої форми. Інші еритроцити були у формі
двовгнутих дисків. Як називається таке явище?
A. Патологічний анізоцитоз
B. Патологічний пойкілоцитоз
C. Фізіологічний пойкілоцитоз
D. Фізіологічний анізоцитоз
E. Еритроцитоз
24. У хворого з гіпохромною анемією січеться й випадає волосся,
відзначається підвищена ламкість нігтів, порушення смаку. Який механізм
розвитку цих симптомів?
A. Дефіцит залізовмісних ферментів
B. Зниження продукції паратирину
C. Зниження продукції тиреоїдних гормонів
D. Дефіцит вітаміну В12
E. Дефіцит вітаміну А
25. У хворого на 7-й день після крововтрати, яка була викликана травмою,
в крові виявлено: ер. - 2,8х1012/л, Hb -78г/л, ретикулоцити - 15%. В мазку
крові знайдені ацидофільні і поліхроматофільні нормобласти. Який
найбільш вірогідний механізм появи регенераторних форм еритроцитів
крові?
A Вихід з депо крові
B Підвищення проникності гемато-кістковомозкового бар'єру
C Підвищення регенерації еритроцитарного паростка кісткового мозку
D Пригнічення дозрівання еритроїдних клітин в кістковому мозку
E Пригнічення синтезу інгібітору еритропоетину
26. У хворого, 55 років, діагностована В12-дефіцитна анемія. Який
гематологічний показник буде найбільш чутливим до патогенетичної
терапії?
A Збільшення кількості еритроцитів
B Збільшення кількості ретикулоцитів
C Зменшення анізоцитозу
D Зниження ШЗЕ
E Підвищення рівня гемоглобіну
27. У хворого після гострої крововтрати розвинулася анемія. Які зміни
крові типові на початку розвитку гострої постгеморагічної анемії?
A Наявність в крові мегалоцитів
B Відсутність ретикулоцитів
C Пойкілоцитоз, анізоцитоз
D Гіперхромія
17
E Нормохромія
Еталони відповідей:
1. D. 2.А 3.Е 4. D. 5.С 6.А 7.А 8.В 9.А 10.В 11. D. 12. D. 13.С 14.А 15.Е 16.А
17.В 18.А 19.А 20.А 21.В 22.С 23.С 24.А 25.С 26.В 27.Е
Ситуаційні задачі:
1.Хворий скаржиться на загальну слабкість, швидку втому, зменшення
кількості виділення сечі за добу. За останні дні виділяв 400мл за добу. В
анамнезі хронічний гломерулонефрит.
1.Які зміни загального об’єму крові слід очікувати?
2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.
Олігоцитемічна гіперволемія. Гіперволемія олігоцитемічна – збільшення об'єму
крові за рахунок плазми. Розвивається при затримці води в організмі у зв'язку із
за- хворюваннями нирок, при введенні кровоза- мінників. Її можна моделювати
в експерименті шляхом внутрішньовенного введення тваринам ізотонічного
розчину натрію хлориду.
Олігоцитемічна гиперволемия (гідремія) збільшення об'єму крові за рахунок переважного зростання її рідкої частини,
при цьому показник гематокриту - нижче 36%. Виникає при порушенні
видільної функції нирок і затримки рідини в кровоносній руслі, патологічної
жадоби, надлишковому введенні фізіологічного розчину або кровозамінників,
при гіперпродукції антидіуретичного гормону. В результаті може наступити
розлад кровообігу внаслідок перерозтягнення судин, порожнин серця і
порушення мікроциркуляції.
2.Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на червоний колір обличча, часті
підвищення артеріального тиску. Лабораторно виявлено збільшений вміст
еритроцитів і гемоглобіну в крові, підвищену в’язкість крові.
1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?
2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
18
3.Яке порушення загального об’єму крові слід очікувати в разі шоку, коли
кров депонується у розширених судини черевної порожнини?
Полицитемическая гиповолемия
Полицитемическая гиповолемия — состояние, при котором снижение общего
объёма крови в организме обусловлено в основном уменьшением объёма плазмы.
Показатель Ht при этом состоянии выше диапазона нормы.
• Наиболее частые причины:
† Состояния, вызывающие повышенную потерю организмом жидкости: повторная
рвота (например, у беременных или в результате экзогенной интоксикации),
длительная диарея (например, при нарушении мембранного пищеварения,
кишечных токсикоинфекциях), полиурия (например, при почечной недостаточности),
повышенное и длительное потоотделение (например, в условиях жаркого климата
или в горячих цехах на производстве) и обширные ожоги кожи (сопровождающиеся
плазморрагией).
+† Состояния, препятствующие достаточному поступлению жидкости в организм
(водное «голодание»): отсутствие питьевой воды и невозможность питья воды
(например, в результате спазма мускулатуры при столбняке или бешенстве).
• Проявления:
† Нарушения органотканевой микрогемоциркуляции в связи с гиповолемией и
полицитемией.
† Повышение вязкости крови, агрегация форменных элементов крови в
микрососудах органов и тканей и диссеминированный микротромбоз.
† Признаки основной патологии, вызывающей полицитемическую гиповолемию
(например, шока, несахарного диабета, почечной недостаточности, ожоговой
болезни и др.).
4.Хворий, що потрапив у ДТП втратив значну кількість крові. У клініці йому
було перелито 1000 мл 0,9%NaCl та еритроцитарної маси -500мл.
1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?
2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_______
19
5.В клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою
внаслідок автодорожної травми. Пульс - 110 уд/хв., ЧД - 22 за хв., АТ 100/60 мм.рт.ст. Гематокрит 38%.
1.Що буде найбільш характерно через 1 годину після крововтрати?
Гіповолемія
6. Хворий доставлений в клініку з ознаками хронічної крововтрати. При
обстеженні крові виявили такі показники: ер. – 2,0х1012/л, Нв - 60 г/л, КП –
1,0, ретикулоцитів немає, тромб. – 50х10 9/л, лейк. – 2,0х109/л. Гематокрит
28%.
1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?
2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_______
7.У хворого, 42 років, скарги на біль в епігастральній ділянці, блювання;
блювотні маси кольору “кавової гущі”, мелена. В анамнезі виразкова
хвороба шлунка. При огляді: шкірні покриви бліді, ЧСС- 110 уд/хв; АТ –
90/50 мм.рт.ст. Аналіз крові: ер. – 2,8х1012/л , Нв - 90 г/л лейкоцити –
8х109/л.
1.Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворого?
2. Які види даного порушення вам відомі. Їх характеристика.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_______
8.Хвора, 36 років, доставлена до клініки внаслідок ДТП. Об’єктивно:
шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х1012/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.
1. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворої?
2. Які причини даного порушення вам відомі?
3. Механізми компенсації (захисні реакції організму) при гострій
крововтраті.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
20
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_______
9.Хвора С., 45 років, госпіталізована в гінекологічну клініку з приводу
масивної маткової кровотечі. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс прискорений.
Картина крові: ер.-2,8х1012/л; Нв-65г/л, ретикулоцити-3%0; ШЗЕ-15мм/год.
1. Назвіть патологію хворої .
2. Розрахуйте колірний показник.
3. Який механізм розвитку даної патології?
4. Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть
патогенез змін.
5. Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до
регенерації. Ознаки регенерації.
6. Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом
кровотворення
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
____________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
____________________________________________________
10.Хворий М., 50 років, який декілька днів перебував в горах, поступив в
клініку зі скаргами на різку загальну слабкість. Об’єктивно: вишневочервоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок. АТ – 160/100
мм.рт.ст. Гематокрит – 80/20. Аналіз крові: Нв– 200г/л, ер. – 8×1012/л, КП –
0,96, лейкоцити - 10×109/л, тромбоцити - 500×109/л, ШЗЕ – 2 мм/год.
1. Про яку патологію свідчить цей аналіз?
2. Які причини виникнення та механізми розвитку цієї патології?
3. Поясніть зміни в картині крові при цій патології.
4. З якою патологією необхідно проводити диференціальну діагностику і в
чому будуть полягати відмінності?
21
5. Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть
патогенез змін.
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
_______________________________________
11. Хвора, 40 років, доставлена до хірургічної клініки з ножевим
пораненням грудної клітки. Об’єктивно: шкіра бліда, АТ-70/40 мм рт. ст.,
тахікардія. В аналізі крові: ер. – 2х1012/л, Нв – 60г/л; ретикулоцити – 15%0,
ШЗЕ -12 мм/год.
1. Про що свідчить така картина крові?
2. Розрахуйте колірний показник.
3. Який механізм розвитку даної патології?
4. Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть
патогенез змін.
5. Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до
регенерації
6. Про що свідчить дана кількість ретикулоцитів?
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
_________________________
22
12. Хвора С., 55 років, госпіталізована в гінекологічну клініку зі скаргами
на тривалі і масивні маткові кровотечі протягом останнього року. Шкіра
бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер. –2,8х1012; Нв-65г/л,
ретикулоцити - 3%0; ШЗЕ -15 мм/год. Залізо сироватки крові – 4,8
мкмоль/л.
1. Назвіть патологію хворої .
2. Розрахуйте колірний показник.
3. Які регенеративні та дегенеративні зміни еритроцитів можливі в мазку
крові при даній патології.?
4. Охарактеризуйте дану патологію за патогенезом, за колірним
показником, за типом кровотворення, за здатністю кісткового мозку до
регенерації.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_____________________________________
13. Хвора, 40 років, доставлена до хірургічної клініки з ножевим
пораненням грудної клітки. Об’єктивно: шкіра бліда, АТ-70/40 мм рт. ст.,
тахікардія. В аналізі крові: еритроцити – 2х1012/л, Нв – 60г/л;
ретикулоцити – 15%0, ШЗЕ -12 мм/год.
1. Про що свідчить картина мазка крові?
2. Який механізм розвитку даної патології?
3. Про що свідчить дана кількість ретикулоцитів?
4. Про що свідчить картина мазка крові?
5. Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом
кровотворення
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_____________________________________
23
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_______________________
14. Хвора, 36 років, доставлена до клініки з скаргами на загальну
слабкість, запаморочення. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. –
3х1012/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.
1. Яка патологія у хворої?.
2. Розрахуйте колірний показник.
3. Який механізм розвитку даної патології?
4. Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до
регенерації. Перерахуйте ознаки регенерації кісткового мозку.
5. Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом
кровотворення.
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
15. Гемоглобін – 49г/л, еритроцити – 1,2×1012/л, лейкоцити – 3,0×109/л.
Мазок крові: мегалоцити, мегалобласти, анізоцитоз, пойкілоцитоз,
зустрічаються еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо. У хворого
атрофія сосочків язика, хитка хода.
1. Для якого виду анемій характерна така картина крові?
________________________________________________________________
2. Підрахуйте колірний показник.
________________________________________________________________
3. Який механізм розвитку даної патології?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
4. Які дегенеративні зміни з боку крові є в мазку крові? Їх харектеристика.
24
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________
25
ТЕМА 24: ГЕМОЛІТИЧНІ АНЕМІЇ ТА АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ
ПОРУШЕННЯМ ЕРИТРОПОЕЗУ.
Актуальність теми:
Патологічні зміни можуть виникати в будь-якій із складових частин
системи крові – в кровотворних органах, у крові, а також в органах і тканинах,
де кров руйнується. Ці складові частини тісно взаємопов”язані, внаслідок чого
патологічний процес, як правило, не буває строго ізольованим, і на нього реагує
система крові в цілому, хоч виявленість реакцій з боку окремих компонентів її
буває різною. Патологія системи крові може виявлятися у вигляді як
самостійних захворювань (наприклад, В12-дефіцитна анемія), так і
гематологічних синдромів, які супроводжують захворювання інших органів і
систем (наприклад, еритроцитоз).
Тому знання причин виникнення, механізмів розвитку різних анемій є
важливою складовою в діагностично - лікувальному процесі.
Загальна мета заняття:
Вивчити етіологію, патогенез
морфологічний склад крові при різних анеміях (згідно класифікації).
та
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
1. Визначити причини виникнення та механізми розвитку анемій, пов'язаних з
порушенням еритропоезу (залізодефіцитна, В12-дефіцитна).
2. Пояснити причини та механізми розвитку гемолітичних анемій.
3. Пояснити причини та механізми розвитку постгеморагічних анемій,
4. Розрізняти анемії за морфологією крові.
5. Пояснити патогенетичні принципи лікування анемій.
6. Пояснити етіологію, механізми розвитку залізодефіцитних станів у дітей.
Розкрити анемії новонароджених.
7. Розкрити причини виникнення В12-дефіцитної анемії у дітей.
8. Розкрити етіологію, патогенез гемолітичної хвороби новонародженого та
принципи профілактики і патогенетичного лікування.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння
1. Будова еритроцитів та гемоглобіну (кафедра гістології)
2. Життєвий цикл еритроцитів (кафедра нормальної фізіології)
3. Регуляція кровотворення (кафедра нормальної фізіології)
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих
питань, можна знайти в наступних підручниках:
1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс",
2005р., С. 262-286.
2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 489-493.
3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С.
127-133, 142-160.
26
Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному
пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань.
1. Анемія Аддісона-Бірмера це:
А. Залізодефіцитна анемія.
В. Порфіриндефіцитна анемія.
С. В12- дефіцитна анемія.
D. Фолієво-дефіцитна анемія.
Е. Таласемія.
2. Білок, що забезпечує транспорт заліза в плазмі:
А. Ферритин.
В. Гемосидерин.
С. Транскобаламін.
D. Трансферрин.
Е. Гемоглобін
3. У новонародженого встановлено діагноз “серпоподібноклітинна
анемія”. Який тип гемоглобіну містять його еритроцити?
A. HbА1
B. Hb Bart
C. Hb А2
D. HbF
E. HbS
4. До сидеропенічного симптому відносяться всі ознаки, окрім:
А. Підвищена ламкість нігтів.
В. Спотворення смаку.
С. Набряки
D. Посилене випадіння волосся.
Е. Розвиток енергетичного дефіциту
5. Які зміни з боку крові характерні для В12-дефіцитної анемії?
А. Ретикулоцитоз
В. Гіпохромія еритроцитів
С. Мегалоцити
D. Поліхроматофіли
Е. Анізохромія
6. Які з наведених гемолітичних анемій відносяться до спадкових?
А. Мембранопатії
В. Ензимопатії
С. Таласемії
D. Серпоподібноклітинна анемія
27
Е. Всі відповіді вірні
Еталони відповідей:
1.С , 2.D, 3. Е, 4. С, 5.С, 6. Е.
1.
2.
3.
4.
5.
Основні питання, що підлягають вивченню.
Етіологічна класифікація (спадкові, набуті) гемолітичних анемій.
Характеристика причинних факторів набутих гемолітичних анемій. Шляхи
реалізації генетичних дефектів в патогенезі спадкових гемолітичних анемій
(мембрано-, ферменто-, гемоглобінопатій).
Гемоліз еритроцитів, внутрішньо судинний і внутрішньоклітинний, як
механізми розвитку гемолітичних анемій. Характерні клінічні прояви
гемолізу еритроцитів.
П. Гемолітична хвороба новонародженого. Класифікація анемій,
пов’язаних з порушеннями еритропоезу у дітей. Загальна характеристика
причин і механізмів розвитку.
Етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові при залізодефіцитних
анеміях.
П. Етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові при
залізодефіцитних анеміях у дітей. Анемія новонароджених. Ранній хлороз,
причини виникнення. Патогенетичне лікування залізодефіцитних станів у
дітей. Поняття про залізорефрактерні анемії у дітей. Відмінність від
залізодефіцитних станів у дітей.
Анемії, спричинені недостатністю вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти.
Характеристика загальних порушень в організмі при дефіциті вітаміну В 12
та/або фолієвої кислоти. Гематологічна характеристика вітамін В12-,
фолієводефіцитних анемій.
П. Причини виникнення і механізми розвитку абсолютного та відносного
дефіциту вітаміну В12 і фолієвої кислоти у дітей.
Література.
Основна:
1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид.
Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.392-409
2. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища
школа ", 1995р.,С. 372-383
3. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова
книга", 2007р., С. 245-264.
Додаткова:
28
1. А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. –
СПб, 507с.
2. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и
др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.
3. С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд.,
доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.
4. Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы
лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с
5. Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.
Самостійна робота
Мета заняття : вивчити зміни морфологічної картини крові при різних видах
анемії.
ДОСЛІД 1. Приготування мазків крові кроля з гемолітичною анемією.
Кролю за 2 дні до заняття підшкірно вводять 0,08-0,17 мл оцтовокислого
свинцю на кг ваги. Роблять мазки крові, яку взяли з вуха кроля. Мазки
висушують на повітрі, фіксують сумішшю Нікіфорова і фарбують за
Романовським 30-40 хв.
1 – еритроцит
2 – мікроцит
3 – макроцит
4 – пойкілоцит
5 – гіпохромний еритроцит
6 – еритроцит з базофільною
пунктуацією
7 – поліхроматофільний еритроцит
8 – оксифільний нормобласт
9 – поліхроматофільний нормобласт
10 – базофільний нормобласт
11 – паличкоядерний нейтрофіл
12 – сегментоядерний нейтрофіл
13 – лімфоцит
Гемолітична анемія
ДОСЛІД 2. Мікроскопічне дослідження мазків крові хворих на залізодефіцитну
та В12- дефіцитну анемії. Мазки крові хворих, що знаходяться на лікуванні в
гематологічному відділенні обласної лікарні ім.М.І.Пирогова.
29
Залізодефіцитна анемія
1 – нормоцит
2 – мікроцит
3 – макроцит
4 – пойкілоцит
5 – шизоцит
6 – гіпохромний еритроцит
7 – сегментоядерний нейтрофіл
8 – лімфоцит
В12-дефіцитна анемія
1 – нормоцит
2 – пойкілоцит
3 – еритроцит з базофільною
пунктуацією
4, 5 – еритроцити з тільцями Жолі
6,7 – еритроцити з кільцями Кабо
8 – макроцит
9 – оксифільний мегалоцит
10 – поліхроматофільний мегалоцит
11 – оксифільний мегалобласт
12 – поліхроматофільний
мегалобласт
13 – полісегментоядерний
нейтрофіл
14 – лімфоцит
Висновок____________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Перевірка кінцевого рівня знань
Тести з відкритої бази даних «КРОК – 1» - 2011р.
1. У жінки, 34 років, діагностовано спадкову мікросфероцитарну
гемолітичну анемію (хвороба Мінковського-Шоффара). Що лежить в
основі даної анемії?
A. Аутоімунне ураження
B. Гіпоплазія кісткового мозку
30
C. Гемоглобінопатія
D. Мембранопатія
E. Ензимопатія
2. У хворої, яка страждає розладами менструального цикла, що
супроводжуються тривалими кровотечами, проведений аналіз крові.
Виявлена гіпохромія, зниження кількості ретикулоцитів, мікроцитоз,
сидеропенія. Для якої анемії це характерно:
А. Гемолітичної.
В. В12-дефіцитної.
С. Недостатність протопорфирину IX
D. Залізодефіцитної.
Е. Метапластичної.
3. Хвора, 25 років, палестинка, скаржиться на слабкість, запаморочення,
задишку. В крові: Hb – 60 г/л, ер. – 2,5х1012/л, ретикулоцити – 35‰,
анізоцитоз та пойкілоцитоз еритроцитів, багато мішенеподібних
еритроцитів, поліхроматофілів. Назвіть вид анемії у хворої.
А. Хвороба Мінковського-Шоффара
В.Серпоподібноклітинна анемія
С. Таласемія
D. Хвороба Аддісона-Бірмера
Е. Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназодефіцитна анемія
4. Хворий Н., 2 роки тому переніс операцію резекції пілоричного відділу
шлунка. Спостерігається слабкість, періодична поява темних кіл під
очима, задишка. У крові: Hb- 70 г/л, ер.-3,0х1012/л, КП-0,7. Які зміни
еритроцитів у мазку крові найбільш характерні для даного стану?
А. Шизоцити
В. Мікроцити
С. Макроцити
D. Мегалоцити
Е. Овалоцити
5. У хворого, 54 років, який на виробництві багато контактував зі свинцем,
виявлена гіпохромна анемія. Лікування препаратами заліза протягом
місяця ефекту не дало. Встановлено підвищений вміст заліза в сиворотці
крові. Чим обумовлений розвиток анемії в цьому випадку?
A. Порушенням синтезу порфіринів.
B. Дефіцитом вітаміна В12.
C. Дефіцитом фолієвої кислоти.
D. Гіпоплазією червоного кісткового мозку.
E Дефіцитом білку
31
6. У хворого, 20 років, періодично з’являється жовтушність склер та
шкіри, слабкість. Діагностована хвороба Мінковського-Шоффара. Що
найбільш характено для картини крові при цьому захворюванні?
A. Мікросфероцитоз.
B. Анулоцитоз
C. Агранулоцитоз
D. Макроцитоз
E. Тромбоцитоз
7. У жіночу консультацію на контрольний огляд звернулась жінка на 6
місяці вагітності. При обстеженні виявлена залізодефіцитна анемія. Який
механізм розвитку цього стану?
A. Підвищене використання заліза
B. Порушення депонування заліза
C Нестача заліза в їжі
D. Порушення всмоктування заліза
E. Дефіцит внутрішнього фактору Касла.
8. У хворого, що переніс 5 років тому резекцію шлунка, розвинулась В12фолієводефіцитна анемія. Який механізм є провідним у розвитку такої
анемії?
A. Відсутність внутрішнього фактора Касла
B. Відсутність зовнішнього фактора Касла
C Порушення всмоктування вітамінуВ12 в тонкій кишці
D Дефіцит фолієвої кислоти
E Дефіцит транскобаламіну
9. Чоловік, 56 років, потрапив до клініки зі скаргами на загальну
слабкість, біль і печіння в області язика, відчуття оніміння в кінцівках. У
минулому переніс резекцію кардіального відділу шлунка. В аналізі крові:
Hb – 80 г/л; еритроцити – 2,0 Т/л; КП – 1,2 лейкоцити – 3,5Г/л. Який вид
анемії у даного хворого?
A. В12-фолієводефіцитна
B. Гемолітична
C. Постгеморрагічна
D. Апластична
E Залізодефіцитна
10. У хворої, 19-ти років, з дитинства відмічалося зниження гемоглобіну до
90-95 г/л. Аналіз крові під час госпіталізації: Ер-3,2х1012/л, Hb-85 г/л, КП0,78; лейкоцити-5,6х109/л, тромбоцити-210х109/л. В мазку: анізоцитоз,
пойкілоцитоз, мішенеподібні еритроцити. Ретикулоцити-6%. Лікування
препаратами заліза було неефективне. Яку патологію системи крові можна
запідозрити в даному випадку?
32
A Таласемія
B Ферментопатія
C Мембранопатія
D Серповидноклітинна анемія
E Фавізм
11. У дівчінки 15-ти років виявлено блідість шкірних покровів, глосит,
гінгівіт. При обстеженні крові: еритроцити-3,3х1012/л., гемоглобін-70г/л,
КП-0,5. У мазку крові: гіпохромія, мікроцитоз, пойкілоцитоз. Яка анемія
спостерігається у хворого?
A Залізодефіцитна
B В12-фолієводефіцитна
C Серпоподібно-клітинна
D Гемолітична
E Таласемія
12. Еритроцити – 3,0*1012/л; Hb – 90г/л; ретикулоцити – 0,5%. В мазку:
пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові – 80мкмоль/л.
Для якої патології це характерно?
A Залізорефрактерна анемія.
B Хвороба Мінковського-Шоффара.
C Залізодефіцитна анемія.
D В12-дефіцитна анемія.
E Серпоподібноклітинна анемія.
Еталони відповідей:
1.D., 2. D., 3.С., 4.В, 5.А, 6.А, 7.А, 8.А, 9.А, 10.А, 11А, 12.А.
Тести з бази даних «КРОК-1»за 2007-2010р.р.
1. У хворого з хронічним гіпоацидним гастритом спостерігається
гіпохромна анемія. В мазку крові виявлені анулоцити, мікроцитоз,
пойкілоцитоз. Як називається ця анемія?
А. Залізодефіцитна
В. Гостра постгеморагічна
С. Таласемія
D. Серпоподібноклітинна
Е. Перніціозна
2. Чоловіку, 57 років, після обстеження був поставлений діагноз – В12дефіцитна анемія, призначено лікування. Через 3 доби був зроблений
контрольний аналіз крові. Що буде найбільш адекватним критерієм
ефективності лікування?
А. Зниження колірного показника
33
В. Підвищення рівня гемоглобіну.
С. Підвищення кількості ретикулоцитів.
D. Нормобластичне кровотворення.
Е. Підвищення кількості лейкоцитів
3. На сьому добу після гострої крововтрати у хворого діагностована
гіпохромна анемія. Який механізм є головним у її розвитку?
А. Підвищення виділення заліза з організму
В. Порушення всмоктування заліза у кишечнику
С. Посилене руйнування еритроцитів у селезінці
D. Порушення синтезу глобіну
Е. Прискорене надходження з кісткового мозку незрілих еритроцитів
4. У хворого в периферичній крові виявлені мегалоцити. Що може бути
причиною цього явища?
А. Порушення утворення α-ланцюгів гемоглобіну
В. Отруєння свинцем
С. Недостатнє надходження в організм білків
D. Порушення всмоктування заліза в кишечнику
Е. Зниження надходження ціанокобаламіну в організм
5. У дитини, яка знаходиться на штучному вигодовуванні, розвинулась
важка анемія: ер. - 2,2×1012/л, Hв-88г/л, КП-1,2. Який вид анемії
розвинувся у дитини?
A Постгеморагічна анемія
B Залізодефіцитна анемія
C Гемолітична хвороба новонародженого
D В12 - дефіцитна анемія
E Ранній хлороз
6. Хворий К., 46 років, водій таксі, вже понад 10 років хворіє на виразкову
хворобу. Скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, біль в ділянці
епігастрію. В крові: кількість ер.-3×1012/л, КП-0,6; анулоцити, мікроцитоз,
пойкілоцитоз, ретикулоцити - 10%0; лейкоцити - 8×109/л; тромбоцити 280×109/л. Яка патологія крові супроводжує основне захворювання?
A Таласемія
B Гостра постгеморагічна анемія
C В12 -дефіцитна анемія
D Анемія Аддісона-Бірмера
E Залізодефіцитна анемія
7. У хворого, що надійшов у лікарню з гострим отруєнням, в аналізі крові
були виявлені наступні показники: ер.- 2,9х1012/л, Нв - 80 г/л, КП– 0,9,
ретикулоцити - 25%. У мазку крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі
34
нормоцити. Осмотична резистентність еритроцитів: макс. - 0,40%, мін. 0,60%. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Залізодефіцитна анемія
B. Гемолітична анемія
C. В12 – дефіцитна анемія
D. Апластична анемія
E. Постгеморагічна анемія
8. Хвора, 16 років, надійшла до лікарні зі скаргами на загальну слабість,
швидку стомлюваність, темне забарвлення шкіри обличчя. У крові:
еритроц. – 3,2х1012/л, Нв - 80 г/л, КП – 0,8, ретикулоцити - 18%. У мазку
крові: анізоцитоз, виражений мікроцитоз, пойкілоцитоз, виражений
сфероцитоз. Резистентність еритроцитів: мах. - 0,38 %, міn. - 0,68%. Про
яку патологію крові можна думати, ґрунтуючись на даних аналізу?
A. Анемія Аддісона-Бірмера
B. Анемія Мінковського-Шоффара
C. Постгеморагічна анемія
D. Апластична анемія
E. Залізодефіцитна анемія
9. У хворого при лікуванні сульфаніламідними препаратами підвищилась
температура, з'явився біль у животі й попереку, жовтушність склер і
шкірних покривів, темна сеча. Аналіз крові: ер. – 2,5х1012/л, Нв - 70 г/л, КП
–0,9. У мазку крові: анізоцитоз, виражений пойкілоцитоз, ретикулоцити 6%. Осмотична резистентність еритроцитів: мах. - 0,42%, міn. - 0,50%. Про
яку анемію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?
A. Апластичну
B. Набуту гемолітичну
C. Спадкову гемолітичну (мембранопатію)
D. Спадкову гемолітичну (ензимопатію)
E. Залізодефіцитну
10. У вагітної жінки відзначаються такі зміни складу крові: еритроц. –
2,7х1012/л, Нв - 90 г/л, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі мегалоцити й
мегалобласти, відсутність ретикулоцитів. Яка анемія має місце в даному
випадку?
A. Гемолітична
B. В12 – дефіцитна
C. Залізодефіцитна
D. Таласемія
E. Постгеморагічна
11. В аналізі крові 35-річного хворого: Нb – 58 г/л, ер. – 1,3х1012/л, КП – 1,3,
лейкоцити – 2,8х109/л, тромбоцити – 110х109/л, ретикулоцити – 2‰, ШЗЕ –
35
35 мм/год. В мазку крові еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кебота.
Визначіть вид анемії?
А. Постгеморагічна.
В. Гіпопластична.
С. В12 –дефіцитна
D. Гемолітична.
Е. Залізодефіцитна.
12. Обстежуючи порожнину рота хворого, стоматолог звернув увагу на
наявність запально-дистрофічного процесу в слизовій оболонці
(гунтерівський глосит). Аналіз крові виявив гіперхромну анемію. Який
фактор є причиною цього захворювання?
A. Гіповітаміноз В1
B. Гіповітаміноз А
C. Гіповітаміноз В12
D. Підвищення кислотності шлункового соку
E. Гіповітаміноз В6
13. При дослідженні первинної структури молекули глобіну виявлено
заміну в β-ланцюгу глутамінової кислоти на валін. Для якої спадкової
патології це характерне?
A. Хвороби Мінковського-Шоффара
B. Таласемії
C. Серпоподібноклітинної анемії
D. Фавізму
E. Гемоглобінозу
14. У хворого з жовтяницею спостерігається підвищення непрямого
білірубіну сироватки крові, у сечі визначається стеркобілін, у мазку крові
наявні еритроцити у вигляді мікросфероцитів - 1-6 у полі зору. Яка
можлива причина гемолізу еритроцитів, що викликає виникнення такої
форми жовтяниці?
A. Порушення ферментних систем еритроцитів
B. Вплив на мембрану еритроцитів жовчних кислот
C. Вплив на мембрану еритроцитів білірубіну
D. Спадковий дефект розвитку мембран еритроцитів
E. Спадковий дефект структури гемоглобіну
15. У хворого встановлено діагноз залізорефрактерної анемії. Що
призводить до розвитку цього захворювання?
А. Дефіцит фолієвої кислоти
В. Зниження синтезу протопорфирину IX
С. Зниження активності в еритроцитах глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
D. Порушення синтезу β-ланцюгів гемоглобіну
36
Е. Зменшення вмісту в крові трансферрину
16. Хвора, 16 років, надійшла до терапевтичного відділення зі скаргами на
болі в правому підребер'ї, жовтушність шкірних покривів, загальну
слабкість. Жовтушність має місце з дитинства. При обстеженні виявлено
збільшення печінки й селезінки. У крові: наявність мікросфероцитів,
зниження осмотичної резистентності еритроцитів, наявність великої
кількості непрямого білірубіну. Який генетичний дефект обумовлює цю
патологію?
A. Хвороба Мінковського-Шоффара
B. Генетичний дефект Г-6-ФДГ в еритроцитах
C. Мутація регуляторних генів, відповідальних за синтез β-ланцюгів глобіну
D. Генетичний дефект синтезу β -ланцюгів глобіну
E. Мутація структурного гену
17. При ряді гемоглобінопатій відбуваються амінокислотні заміни в α- і βланцюгах гемоглобіну. Яка з них є характерною для HbS
(серпоподібноклітинної анемії)?
A. Глутамін - валін
B. Аспартат - лізин
C. Метіонін - гістидин
D. Аланін - серин
E. Гліцин - серин
18. У хворого, 35 років, розвинулася імунна гемолітична анемія. Який
показник сироватки крові збільшиться найбільшою мірою?
A. Непрямий білірубін
B. Стеркобіліноген
C. Протопорфірин
D. Прямий білірубін
E. Мезобіліноген
19. Яка з перерахованих нижче форм анемій характеризується надмірним
накопиченням заліза у мітохондріях нормобластів?
А. Сидеробластична анемія
В. Анемія Аддісона-Бірмера
С. Апластична анемія
D. Анемія при хронічному запаленні
Е. Гемолітична анемія
20. У хворого через 7 років після резекції шлунка у зв'язку з виразкою
виник фунікулярний мієлоз і гіперхромна анемія. Який механізм змін
найбільш вірогідний?
A. Гіпоксичне пошкодження при анемії
37
B. Накопичення метилмалонової кислоти
C. Порушення синтезу ДНК при дефіциті ціанокобаламіну
D. Дефіцит фолієвої кислоти
E. Дефіцит залізовмісних ферментів
21. У хворого на малярію під час лікування примахіном розпочався гемоліз
еритроцитів. При обстеженні в еритроцитах виявлено недостатність
ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Який метаболічний процес
найїмовірніше порушений в еритроцитах даного хворого?
A. Анаеробне окиснення вуглеводів
B. Глікогеноліз
C. Гліколіз
D. Глюконеогенез
E. Пентозо-фосфатний цикл
22. У жінки на 7-му місяці вагітності стала швидко наростати анемія: ер. 2,7 х 1012/л, Нb- 90г/л, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі мегалобласти,
мегалоцити, ретикулоцити - 0%. Який вид анемії розвинувся в даному
випадку?
A. Таласемія
B. В12-дефіцитна анемія
C. Постгеморагічна
D. Залізодефіцитна
E. Гемолітична
23. У дитини, що знаходиться на штучному вигодовуванні коров'ячим
молоком, розвинулася важка анемія: еритроцити - 4х1012/л, Нb - 68г/л,
ретикулоцити - 0%. Яка анемія розвинулася у дитини?
A. Серпоподібноклітинна
B. Вроджена гемолітична
C. В12-дефіцитна
D. Гіпопластична
E. Залізодефіцитна
24. Хворий, 57 років, поступив в клініку зі скаргами на загальну слабкість,
запаморочення, підвищення температури до субфебрильних цифр, біль і
відчуття печії язика. Аналіз крові: ер. – 1,8х1012/л, Нb – 59 г/л, КП – 1,3,
тромбоцити – 120х109/л, лейкоцити – 2,2х109/л; б – 0, е – 1%, ю – 1%, п/я –
8%, ся – 45%, л – 40%, м – 5%; ШЗЕ – 30 мм/год. В мазку крові: анізоцитоз,
пойкілоцитоз, мегалоцити. Яка патологія крові у хворого?
А. Гострий мієлоїдний лейкоз.
В. В12-дефіцитна анемія
С. Хронічний мієлоїдний лейкоз.
D. Залізодефіцитна анемія.
38
Е. Апластична анемія.
25. При обстеженні хворого в крові еритропенія, гіперхромія, нормоцити,
макроцити, мегалоцити, пойкілоцитоз. Що лежить в основі цієї патології?
A. Недостатність трансферину
B. Дефіцит гастромукопротеіну
C. Недостатність заліза в продуктах харчування
D. Тріхоцефальоз
E. Часті крововтрати
26. При дослідженні крові виявлена гемолітична анемія із зниженням
осмотичної резистентності еритроцитів. Накопичення якої речовини в
плазмі крові може вказувати на розвиток гемолітичної анемії?
A. Креатиніну
B. Сечовини
C. Непрямого білірубіну
D. Молочної кислоти
E. Неорганічного фосфату
27. При розвитку залізодефіцитної і залізорефрактерної анемій в крові
визначається
гіпохромія
еритроцитів,
мікроцитоз,
анізоцитоз,
пойкілоцитоз. Визначення якого показника необхідне для проведення
диференціальної діагностики цих анемій?
A. Сироваткового хлору
B. Сироваткового фосфору
C. Сироваткового магнію
D. Сироваткового кальцію
E. Сироваткового заліза
28. У хворого після резекції шлунка розвинулася В12-дефіцитна анемія.
Який колірний показник характерний для цього захворювання?
A. 1,3
B. 0,5
C. 1,0
D. 0,85
E. 0,70
29. Надмірне надходження в кров естрогенів внаслідок персистенції
фолікула у хворої (стан, при якому фолікул не досягає повного дозрівання і
не відбувається овуляція) приводить до маткової кровотечі. Яка анемія
може развинутися при цьому?
A. Залізодефіцитна
B. Сидероахрестична
C. Серпоподібноклітинна
39
D. Гемолітична
E. Мегалобластична
30. Яка з перерахованих анемій відносяться до гемоглобінопатій?
A. Хвороба Мінковського-Шоффара
B. Залізодефіцитна анемія
C. В12-дефіцитна анемія
D. Таласемія
E. Залізорефрактерна анемія
31. У хворого, 54 років, який на виробництві довго контактував з свинцем,
виявлена гіпохромна анемія. Лікування препаратами заліза впродовж
місяця ефекту не дало. Встановлено підвищений вміст заліза в сироватці
крові. Чим обумовлений розвиток анемії?
A. Дефіцитом вітаміну В12
B. Порушенням синтезу порфіринів
C. Дефіцитом фолієвої кислоти
D. Гіпоплазією червоного кісткового мозку
E. Гемолізом еритроцитів
32. Хворий приймав анальгін у зв'язку з появою зубного болю. Через дві
доби з'явилася темна сеча, іктеричність склер, слабкість. Яка з наведених
патологій найбільш вірогідна?
A. Імунна гемолітична анемія
B. Гіпопластична анемія
C. Тромбоцитопенія
D. Тромбоцитопатія
E. Агранулоцитоз
33. У хворого, 37-років в аналізі крові: Нb - 60г/л, ер. - 3,0х1012/л, КП - 0,6.
Лейкоцитарна формула без змін. Тромбоцити - 300х109/л, ретикулоцити 0,3%, ШЗЕ - 18мм/год. Мікроцитоз, пойкілоцитоз еритроцитів. Вкажіть
найбільш вірогідний тип анемії за механізмом розвитку.
A. Гіпопластична
B. Гемолітична
C. Гостра постгеморагічна
D. Залізодефіцитна
E. В12-дефіцитна
34. У хворої після резекції шлунка з’явилися скарги на загальну слабкість,
печію в ділянці язика, задишку при фізичному навантажені, парестезії
нижніх кінцівок. Що є причиною вищеперерахованих порушень?
А. Дефіцит калію
В. Дефіцит заліза.
40
С. Ахлоргідрія.
D. Гіпопротеінемія.
Е. Дефіцит вітаміну В12.
35. У жінки, 46 років, на фоні менорагії виникла анемія: ер – 3,6×10 12 /л,
Нb – 60 г/л, КП – 0,5, ретикулоцити -0,1%0. В мазку: гіпохромія,
анулоцити, мікроцитоз, пойкілоцитоз. Який вид анемії виник у хворої?
А. Гостра постгеморагічна
В. В12-дефіцитна
С. Апластична
D. Гемолітична
Е. Залізодефіцитна
36. У хворого хронічним гіпоацидним гастритом має місце гіпохромна
анемія. У мазку крові виявлено анулоцитоз, мікроцитоз, анізоцитоз,
пойкілоцитоз. Як називається ця анемія?
A. Залізодефіцитна
B. Гостра постгеморагічна
C. Таласемія
D. Серпоподібноклітинна
E. Перніціозна
37. У хворого має місце дефіцит ціанокобаламіну, що привело до
порушення лейкопоезу. Які зміни можуть мати місце за цих умов?
A. Лейкопенія
B. Еозінофілія
C. Базофілія
D. Гемофілія
E. Гіперемія
38. У хворого при лабораторному обстеженні виявлений патологічний
гемоглобін Н. Що лежить в основі синтезу цього гемоглобіну?
А. Порушення синтезу β-ланцюгів глобіну.
В. Порушення синтезу α-ланцюгів глобіну.
С. Порушення синтезу γ-ланцюгів глобіну.
D.Порушення синтезу δ-ланцюгів глобіну.
Е. Все перераховане.
39. У хворого, який приїхав з Тунісу, виявлена β-таласемія. Хвороба
діагностована на основі наявності в крові:
A. Мішенеподібних еритроцитів
B. Зернистих еритроцитів
C. Поліхроматофільних еритроцитів
D. Нормоцитів
41
E. Ретикулоцитів
40. У хворого час від часу істотно знижується вміст гемоглобіну і
еритроцитів в крові. З анамнезу з'ясовано, що ці напади завжди виникають
після вживання кінських бобів. Яка анемія має місце у даного хворого?
A. Ферментопатія
B. Мембранопатія
C. Залізодефіцитна анемія
D. Гемоглобінопатія
E. Набута гемолітична анемія
41. У чоловіка, 40 років, було встановлено діагноз: серпоподібноклітинна
анемія. Який механізм зменшення еритроцитів в крові у цього хворого?
А. Хронічна втрата крові.
В. Внутрішньосудинний гемоліз.
С. Недостатність заліза в організмі.
D. Недостатність вітаміну В12.
Е. Внутрішньоклітинний гемоліз.
42. У жінки, 55 років, після тривалої маткової кровотечі виникла
залізодефіцитна анемія. Водночас з цим у неї були виявлені дистрофічні
зміни в міокарді. Що привело до дистрофії міокарда?
А. Зниження кількості сидеробластів у кістковому мозку.
В. Підвищення концентрації трансферрину в плазмі крові.
С. Зменшення гемосидерину в макрофагах печінки.
D. Зниження активності залізовмісних ферментів у тканинах.
Е. Зростання інтенсивності гліколізу в еритроцитах.
43. У хворих на В12 - дефіцитну анемію виникають дегенеративні процеси в
задніх і бокових стовпах спинного мозку (фунікулярний мієлоз). Ураження
аксонів пов’язане з порушенням утворення
А. Дофаміну
В. Ацетилхоліну
С. Мієліну
D. Серотоніну
Е. Норадреналіну
44. Хвора, 16 років, поступила в клініку зі скаргами на фізичну втому і
млявість, серцебиття, шум у вухах, постійну сонливість. Об’єктивно:
“алебастрова” блідість шкірних покривів, спотворення смаку і нюху,
гіпофункція статевих залоз. В крові: Hb – 45 г/л, ер. – 31012/л,
ретикулоцити – 11 ‰, лейкоцити – 7,3109/л, залізо сироватки – 9,8
мкмоль/л. Назвіть вірогідний діагноз.
А. В12-дефіцитна анемія
42
В. Аліментарна залізодефіцитна анемія
С. Таласемія
D. Залізорефрактерна анемія
Е. Ранній хлороз
45. В гематологічне відділення поступила хвора, 20 років, зі скаргами на
загальну слабкість, швидку втомлюваність, сонливість, періодичні
запаморочення. В аналізі крові: ер. - 3,01012/л, Hb - 74 г/л, КП– 0,74,
анізоцитоз, пойкілоцитоз. Залізо сироватки крові - 37 мкмоль/л. Який
найбільш вирогідний механізм розвитку анемії?
А. Дефіцит заліза
В. Хронічна крововтрата.
С. Порушення синтезу порфіринів
D. Внутршньосудинний гемоліз.
Е. Дефіцит ціанкобаламіну.
46. У хворого періодично знижуються вміст гемоглобіну та еритроцитів в
крові. З анамнезу відомо, що ці напади завжди виникають після вживання
у їжу кінських бобів. Яка з форм анемії спостерігається у даного хворого?
А. Мембранопатія
В. Ферментопатія
С. Залізодефіцитна анемія
D. Гемоглобінопатія
Е. Набута гемолітична анемія.
47. У хворого спостерігається мутація гену, який відповідає за синтез
гемоглобіну. Це призвело до розвитку серпоподібноклітинної анемії. Як
називається патологічний гемоглобін, який утворюється при цьому
захворюванні?
А. HbA2
В. HbA
С. HbF
D. HbS
Е. Bart-Hb
48. Жінка, 55-ти років, звернулася зі скаргами на тривалі циклічні маткові
кровотечі протягом року, слабкість, запаморочення. Об’єктивно: блідість
шкіри. У крові Hb – 70г/л, ер.-3,2х1012,
КП- 0,6, лейк.-6,0х109/л,
ретикулоцити – 1%; гіпохромія еритроцитів. Яка анемія у хворої?.
A.Хронічна постгеморагічна
B.Гемолітична
C.Залізодефіцитна
D.Апластична
E.В12-фолієводефіцитна
43
49. Чоловік, 52-х років, три роки тому назад переніс операцію видалення
шлунка. В крові: ер. - 2,0х1012/л, Hb-85 г/л, КП – 1,27. Порушення
засвоєння якого вітаміну викликало такі зміни?
A. P
B. B12
C. B6
D. A
E. C
50. У хворого на хронічний гломерулонефрит порушується інкреторна
функція нирок. До дефіциту яких формених елементів крові це призведе?
A. Еритроцити
B. Еритроцити та лейкоцити
C. Тромбоцити
D. Лейкоцити
E. Лейкоцити та тромбоцити
51. У трирічної дитини з підвищеною температурою тіла після прийому
аспірину спостерігається посилений гемоліз еритроцитів. Вроджена
недостатність якого ферменту могла викликати гемолітичну анемію?
А. Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа
В. γ- глутамілтрансфераза
С. Гліцеролфосфатдегідрогеназа
D. Аланінамінотрансфераза
Е. Глюкозо-6-фосфатаза
52. Хворий, 20-ти років, скаржиться на загальну слабкість, запаморочення.
швидку втомлюваність. У крові: Hb -80 г/л. Мікроскопічно: еритроцити
зміненої форми. Причиною цього стану може бути:
А. Хвороба Аддісона
В. Гостра переміжна порфірія
С. Обтураційна жовтяниця
D. Паренхіматозна жовтяниця
Е. Серпоподібноклітинна анемія
53. До приймального відділення доставлено жінку 38-ми років з матковою
кровотечею, що триває другу добу. Що з наведеного буде виявлено при
аналізі крові хворої?
А. Збільшення колірного показника
B. Зменшення гематокритного показника
C. Лейкоцитоз
D. Уповільнення ШОЕ
44
E. Еозинофілія
54. У хворого на мікросфероцитарну гемолітичну анемію ( хворобу
Мінковського-Шоффара), внаслідок підвищення проникливості мембрани
еритроцитів, у клітину надходять іони натрію та вода. Еритроцити
набувають форму сфероцитів і легко руйнуються. Який провідний
механізм пошкодження еритроцитів має місце в даному випадку?
А. Кальцієвий
B. Ацидотичний
C. Електролітно-осмотичний
D. Протеїновий
E. Нуклеїновий
55. У хворого виявлена аутоімунна гемолітична анемія, що розвивається за
цитотоксичним типом. Які речовини є антигенами при алергічних
реакціях ІІ типу?
А. Модулятори запалення
B. Гормони
C. Антибіотики
D. Модифіковані рецептори клітинних мембран
E. Сироваткові білки
Еталони відповідей:
1.А, 2.С, 3.А, 4.Е, 5. D, 6.Е, 7.В, 8.В, 9. D, 10.В, 11.С, 12.С, 13.С, 14D, 15.В, 16А,
17.А, 18.А, 19.А, 20.В, 21Е, 22.В, 23.Е, 24.В, 25.В, 26.С, 27.Е, 28.А, 29.А, 30. D,
31.Е, 32. А, 33. D, 34. Е, 35. Е, 36. А, 37.А, 38.В, 39. А, 40.А, 41 Е, 42. D, 43.С,
44.Е, 45.С, 46.В, 47. D, 48. А, 49.В, 50. А, 51. А, 52.Е, 53.В, 54.С, 55. D.
Ситуаційні задачі:
1. Хворий Н., 68 років, сім років тому переніс тотальну резекцію шлунка з
приводу виразкової хвороби. Госпіталізований в терапевтичну клініку зі
скаргами на загальну слабкість, запаморочення, біль та печію в ділянці
язика, відчуття затерплості і “повзання мурах” у кінцівках. Об’єктивно:
блідість шкірних покривів, гладенький, блискучий, яскраво-червоний
язик. Аналіз крові: гемоглобін – 33г/л, еритроцити – 0,81012/л, лейкоцити –
3109/л, тромбоцити - 90109/л, ШЗЕ – 14мм/год, анізоцитоз, пойкілоцитоз,
мегалоцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо, гіперхромія еритроцитів.
1. Яка патологія спостерігається у хворого?
2. Розрахуйте колірний показник.
3. Який механізм розвитку патології крові у цього хворого?
4. Які дегенеративні зміни є в мазку крові? Їх характеристика.
5. Охарактеризуйте її за 4-ма відомими класифікаціями.
45
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________
2. У хворого еритроцитів – 1,61012/л, гемоглобіну–70 г/л. В мазку крові –
анізоцитоз,
пойкілоцитоз,
мегалоцити,
ретикулоцитів
немає,
полісегментація нейтрофілів, лейкопенія.
1. Розрахуйте колірний показник.
2. Для якої анемії характерна дана картина крові?
3. Чим пояснити лейкопенію, появу гіперсегментованих нейтрофілів
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________
3. Гемоглобін – 90г/л, еритроцити – 2,9×1012/л. В мазку крові: ретикулоцити
– 130%0. В крові збільшений вміст непрямого білірубіну.
1. Розрахуйте колірний показник.
2. Які можливі причини виникнення даної анемії?
3. Поясніть збільшення в крові кількості ретикулоцитів.
4. Чому збільшена кількість непрямого білірубіну? Які можливі наслідки?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
4. Гемоглобін – 49г/л, еритроцити – 1,2×1012/л., лейкоцитів – 3,0×109/л.
Мазок крові: мегалоцити, мегалобласти, анізоцитоз, пойкілоцитоз,
зустрічаються еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо. У хворого
атрофія сосочків язика, хитка хода.
46
1.
2.
3.
4.
5.
Підрахуйте колірний показник.
Для якого виду анемій характерна дана картина крові?
Вкажіть механізми розвитку такої анемії.
Дайте морфологічну характеристику мегалобластів та мегалоцитів?
Які порушення з боку інших органів і систем можливі при такій анемії? Які
механізми їх розвитку?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________
5. В лікарню госпіталізована дівчинка 3-х років (за національністю
марокканка). Об’єктивно: шкіра і склери іктеричні, температура тіла –
390С, селезінка і печінка збільшені, сеча чорного кольору, містить
гемоглобін і гемосидерин. Аналіз крові: гемоглобін – 70 г/л, еритроцити –
2,31012/л, лейкоцити–15109/л, нейтрофільний лейкоцитоз з ядерним
зсувом вліво, ШЗЕ–25мм/год., пойкілоцитоз, анізоцитоз, поодинокі
серпоподібні еритроцити. Під час електрофорезу гемоглобіну виявлено
HbS i HbA.
1. Яка патологія спостерігається у дитини?
2. Розрахуйте колірний показник.
3. Охарактеризуйте її за 4-ма відомими класифікаціями.
4. Розкрийте патогенез даної патології
5. Поясніть механізм розвитку гемоглобінурії.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________
47
6.Хвора К., 46 років, вже понад 10 років хворіє на виразкову хворобу.
Скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, біль в ділянці
епігастрію. В крові: кількість ер.-3×1012/л, анулоцити, мікроцитоз,
пойкілоцитоз, ретикулоцити - 10%0; лейкоцити - 8×109/л; тромбоцити 280×109/л. Рівень заліза сироватки – 8 ммоль\л.
1.Яка патологія крові супроводжує основне захворювання?
1. Підрахуйте колірний показник.
2. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.
3. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.
4. Поясніть характер якісних змін еритроцитів в мазку крові.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
7.У хворого при лікуванні сульфаніламідними препаратами підвищилась
температура, з'явився біль у животі й попереку, жовтушність склер і
шкірних покривів, темна сеча. Аналіз крові: ер. – 2,5х1012/л, Нв - 70 г/л. У
мазку крові: анізоцитоз, виражений пойкілоцитоз, ретикулоцити - 6%.
Осмотична резистентність еритроцитів: мах. - 0,42%, міn. - 0,50%.
1. Про яку анемію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?
2. Підрахуйте колірний показник.
3. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.
4. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.
5. Поясніть
поняття:
«Осмотична
резистентність
еритроцитів»,
охарактеризуйте зміни.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________
48
8.Хвора, 16 років, надійшла до терапевтичного відділення зі скаргами на
болі в правому підребер'ї, жовтушність шкірних покривів, загальну
слабкість. Жовтушність має місце з дитинства. При обстеженні виявлено
збільшення печінки й селезінки. У крові: наявність мікросфероцитів,
зниження осмотичної резистентності еритроцитів, наявність великої
кількості непрямого білірубіну.
1. Про яку анемію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?
2. Підрахуйте колірний показник.
3. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.
4. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.
5. Поясніть
поняття:
«Осмотична
резистентність
еритроцитів»,
охарактеризуйте зміни.
6. Який генетичний дефект обумовлює цю патологію?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
9.У хворого на малярію під час лікування примахіном розпочався гемоліз
еритроцитів. При обстеженні в еритроцитах виявлено недостатність
ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
1.Який метаболічний процес найїмовірніше порушений в еритроцитах даного
хворого? Дайте пояснення.
2.Розкрийте причини та патогенез даної анемії.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
10.Еритроцити – 2,9х1012/л, Нb - 88г/л, ретикулоцити - 0,5%. У мазку:
пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові - 80мкмоль/л.
1. Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу
крові?
2. Підрахуйте колірний показник.
49
3. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.
4. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
11. Хворий приймав анальгін у зв'язку з появою зубного болю. Через дві
доби з'явилася темна сеча, іктеричність склер, слабкість.
1.Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу
крові?
1. Підрахуйте колірний показник.
2. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.
3. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________
12.У хворого, який приїхав з Тунісу, під час обстеження виявлено ознаки
β-таласемії.
1.Поясніть причини виникнення та патогенез даної анемії.
Які якісні зміни еритроцитів будуть у хворого?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
13. У хворого час від часу істотно знижується вміст гемоглобіну і
еритроцитів в крові. З анамнезу з'ясовано, що ці напади завжди виникають
після вживання кінських бобів.
1.Яка анемія має місце у даного хворого?
2.Розкрийте причини та патогенез даної анемії.
50
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
14. У хворої, 19-ти років, з дитинства відмічалося зниження гемоглобіну до
90-95 г/л. Аналіз крові під час госпіталізації: Ер-3,2х1012/л, Hb-85 г/л, КП0,78; лейкоцити-5,6х109/л, тромбоцити-210х109/л. В мазку: анізоцитоз,
пойкілоцитоз, мішенеподібні еритроцити. Ретикулоцити-6%. Лікування
препаратами заліза було неефективне.
1.Яку патологію системи крові можна запідозрити в даному випадку?
2.Розкрийте причини та патогенез даної анемії.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
15.Еритроцити – 3,0*1012/л; Hb – 90г/л; ретикулоцити – 0,5%. В мазку:
пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові – 80мкмоль/л.
Для якої патології це характерно?
1.Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу
крові?
4. Підрахуйте колірний показник.
5. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.
6. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
______
51
ТЕМА 25: ПАТОЛОГІЯ БІЛОЇ КРОВІ. (ЛЕЙКОЦИТОЗИ. ЛЕЙКОПЕНІЇ.)
Актуальність теми.
Патологічні процеси в організмі не бувають строго ізольованими і на них
реагує система крові в цілому. Патологічні зміни лейкоцитів бувають кількісні
та якісні. Ці зміни можуть бути результатом первинного ураження
різноманітними факторами зовнішнього середовища клітин лейкоцитарного
ряду в кровотворній тканині, кровоносному руслі. Вторинні зміни лейкоцитів
виникають як відповідна, часто захисна реакція організму на патологічні
процеси. Знання загальних закономірностей розвитку порушень в системі
лейкоцитів необхідні для успішної діагностики та лікування багатьох
захворювань.
Загальна мета заняття. Вивчити причини та механізми розвитку
лейкоцитозів та лейкопеній. Вивчити якісні зміни лейкоцитів при різних
патологічних захворюваннях.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
1. Виділити основні причини виникнення різних видів лейкоцитозів та
лейкопеній.
2. Пояснити механізми розвитку різних видів лейкоцитозів та лейкопеній.
3. Моделювати лейкоцитози та лейкопенії.
4. Підрахувати кількість лейкоцитів та пояснити її зміни.
5. Визначити якісні зміни лейкоцитів.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:
1. Загальна кількість лейкоцитів, відсоткове співвідношення різних форм
лейкоцитів. (кафедра фізіології)
2. Функції лейкоцитів. (кафедра фізіології)
3. Морфологічні особливості різних форм лейкоцитів. (кафедра гістології)
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих
питань, можна знайти в наступних підручниках:
1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга
плюс», 2005р., стор. 264-269.
2. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.473-493.
3. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс»,
2003р., стор.145-160.
Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному
пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його
рішення звірте з еталонними рішеннями.
1. Дайте визначення лейкоцитозу.
52
2. Назвіть види лейкоцитозів залежно від причин розвитку.
3. Що таке абсолютний лейкоцитоз?
4. Що таке відносний лейкоцитоз?
5. Назвіть види лейкоцитозів за механізмом розвитку.
6. Назвіть види лейкоцитозів за клітинним складом.
7. Відмінності фізіологічного лейкоцитозу від патологічного.
8. Наведіть приклади фізіологічних лейкоцитозів.
9. Для якої патології є характерним нейтрофільний лейкоцитоз?
10.Для якої патології є характерним еозинофільний лейкоцитоз?
11.Для якої патології є характерним базофільний лейкоцитоз?
12.Для якої патології є характерним лімфоцитоз?
13.Для якої патології є характерним моноцитоз?
14.Дайте визначення лейкопенії.
15.Назвіть види лейкопеній за механізмом розвитку.
16.Назвіть види лейкопеній за клітинним складом.
17.Дайте визначення агранулоцитозу.
18.Назвіть види агранулоцитозу за патогенезом.
19.Що таке лейкоцитарна формула?
20.Що таке зсув лейкоцитарної формули?
21.При яких станах виникає ядерний зсув вліво?
22.При яких станах виникає ядерний зсув вправо?
23.Назвіть види ядерного зсуву вліво.
24.Наведіть приклади дегенеративних змін лейкоцитів.
Еталони відповідей:
1. Це збільшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові вище 9х109/л.
2. Фізіологічний та патологічний.
3. Характеризується збільшенням абсолютної кількості лейкоцитів в одиниці
об’єму крові.
4. Характеризується збільшенням окремих форм лейкоцитів у порівнянні з
іншими.
5. А) Внаслідок посиленого лейкопоезу (реактивний, пухлинного походження)
Б) Внаслідок посиленого виходу лейкоцитів з кісткового мозку
В) Перерозподільний
6. А) Нейтрофільний Б) Еозинофільний
В) Базофільний
Г) Лімфоцитоз Д) Моноцитоз
7. Відносний лейкоцитоз є короткочасним і не супроводжується змінами
лейкоцитарної формули.
8. А) Аліментарний
Б) Міогенний В) Емоційний Г) Статичний
Д) Лейкоцитоз вагітних Е) Лейкоцитоз новонароджених
9. А) Гнійне запалення Б) Асептичне запалення В) Хронічний мієлолейкоз
10. А) Алергічні реакції Б) Гельмінтози
В) Хронічний мієлолейкоз
11. А) Аутоалергія Б) Хронічний мієлолейкоз В) Гемофілія
12. А) Гострі інфекційні захворювання (коклюш, вірусний гепатит)
53
Б) Деякі хронічні інфекційні захворювання (туберкульоз, сифіліс,
бруцельоз)
В) Хронічний лімфолейкоз
13. А) Хронічні специфічні інфекції (туберкульоз, бруцельоз)
Б) Інфекційний мононуклеоз
В) Інфекції, викликані рикетсіями та найпростішими (виспиний тиф,
малярія)
14. Це зменшення кількості лейкоцитів в одиниці об'єму крові нижче 4х109/л.
15. Абсолютна та відносна
16. А) Нейтропенія Б) Лімфопенія В) Еозинопенія Г) Моноцитопенія
17. Це клініко-гематологіний синдром, що характеризується зменшенням або
відсутністю гранулоцитів в одиниці об’єму крові.
18. А) Мієлотоксичний Б) Імунний
19. Це відсоткове співвідношення різних форм лейкоцитів.
20. Це порушення співвідношення між різними формами нейтрофілів.
21. А) При гнійно-запальних захворюваннях
Б) Хронічному мієлолейкозі
22. А) При В12-дефіцитній анемії Б) При фолієво-дефіцитній анемії
В) При дії іонізуючого випромінювання
23. А) Регенеративний Б) Гіперрегенеративний
В) Дегенеративний Г) Регенеративно-дегенеративний
24. А) Анізоцитоз
Б) Наявність токсогенної зернистості
В) Відсутність фізіологічної зернистості
Г) Пікноз ядра
Д) Гіпер- або гіпосегментація ядра
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових
видів діяльності:
1. П Особливості білої крові у дітей («перехрести»).
2. Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку
реактивного та перерозподільного лейкоцитозу.
3. Поняття про зсув лейкоцитарної формули, види. Значення зсувів
лейкоцитарної формули для організму дитини.
4. Нейтрофільний,
еозинофільний,
базофільний,
лімфоцитарний
і
моноцитарний лейкоцитоз. Поняття про ядерне зрушення нейтрофільних
гранулоцитів, його різновиди.
5. П Лейкопенія, принципи класифікації. Причини, механізми розвитку
лейкопенії, агранулоцитозу (нейтропенії). Патогенез основних клінічних
проявів. Вплив на дитячий організм.
6. Агранулоцитоз, визначення. Види. Причини. Механізми розвитку.
7. Набуті та спадкові порушення структури і функції лейкоцитів.
54
Література:
1.
2.
3.
1.
2.
3.
Основна:
Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид.
переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.396-420.
Патологічна фізіологія. За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа",
1995р., стор. 383-392.
О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова
книга", 2007 р., стор.264-271.
Додаткова:
Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.:
Медицина,1985г.
Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург;
Невский диалект,2000г.
Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д
– Киев: Лагос,2001г.
Самостійна робота
Після засвоєння перерахованих вище питань студенти знайомляться з
проведенням практичної частини заняття.
Мета заняття: показати зміни загальної кількості лейкоцитів у кроля при дії на
організм хімічних факторів.
Зміст заняття: лейкоцитоз у кроля визивається внутрішньочеревним
введенням 5 мл прокипяченого молока, змішаного з 5 мл
фізіологічного розчину.
Лейкопенію визивають шляхом щоденного підшкірного введення 1 см3
бензола на протязі 8-10 днів.
ДОСЛІД 1. У кроля підраховують вихідну кількість лейкоцитів. Кров беруть з
крайової вени вуха. Для обчислення кількості лейкоцитів кров беруть в
лейкоцитарний меланжер до мітки 0,5 (або1), а потім набирають 3-5% розчин
оцтової кислоти, підфарбованної 1% р-ном метиленової синьки до мітки ІІ.
Таким чином, кров розводять в 10 або 20 разів (для гемолізу еритроцитів).
При цьому оцтова кислота повністю розчинює еритроцити, але не
пошкоджує лейкоцити.
Змішувач зтрушують для одержання рівномірної суміші лейкоцитів і
видаляють дві краплі суміші з меланжера.
Останній наближають до краю покривного скла, звідти невелика крапля
рідини переходить на скло (слідкувати, щоб не було бульбашок повітря під
покривним склом). Обчислення проводиться через 5-10 хв. (слід зачекати
осідання лейкоцитів) під малим збільшенням.
55
В камері обчислення лейкоцитів проводиться на площі 25 великих
квадратів, що відповідає 400 малим квадратам.
а4000в
Обчислення проводиться за формулою: Х =
, де
б
Х- кількість лейкоцитів в 1мм3,
кількість лейкоцитів в 400 малих квадратах,
б- кількість підрахованих малих квадратів,
в- розведення крові.
1 – великі пусті квадрати (всього
100);
2 – великі квадрати, поділені а
маленькі (по16);
3 – великі квадрати, поділені лініями
Вихідна кількість лейкоцитів – __________ х 109/л.
Після цього кролю внутрішньочеревно вводять 5 мл прокипяченого
молока, розведеного фізіологічним розчином 1:1.
Через годину беруть кров і знов підраховують кількість лейкоцитів.
Кількість лейкоцитів після введення молока – _______ х 109/л.
ДОСЛІД 2. Обчислення лейкоцитів у кроля після тривалого введення
бензола.
Підрахунок лейкоцитів і обчислення проводиться за вказаною вище
методикою і формулою.
Кількість лейкоцитів після введення бензолу – _______ х 109/л.
Висновок:___________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
56
Перевірка кінцевого рівня знань
Тести з відкритої бази даних «КРОК – 1» - 2011р.
1. У студента через 2 години після іспиту в аналізі крові виявлено
лейкоцитоз без істотних змін у лейкоцитарній формулі. Який найбільш
вірогідний механізм розвитку лейкоцитозу?
А. Уповільнення міграції лейкоцитів у тканині
В. Перерозподіл лейкоцитів в організмі
С. Посилення лейкопоезу та зменшення руйнування лейкоцитів
D. Посилення лейкопоезу
Е. Уповільнення руйнування лейкоцитів
2. Чоловік 26-ти років перебуває в торпідній стадії шоку внаслідок
автомобільної аварії. В крові: лейк.-3,2 х 109/л. Який головний механізм в
розвитку лейкопенії?
А. Руйнування лейкопоєзу
В. Пригнічення лейкопоєзу
С. Перерозподіл лейкоцитів у судинному руслі
D. Підвищення виділення лейкоцитів з організму
Е. Порушення виходу зрілих лейкоцитів з кісткового мозку в кров
3. Батьки для профілактики кишкових інфекцій у дитини 3-х років
тривало застосовували антибіотики. Через місяць стан дитини погіршився.
У крові – виражена лейкопенія і гранулоцитопенія. Який найбільш
вірогідний механізм виявлених змін у крові?
А. Віковий
В. Мієлотоксичний
С. Перерозподільний
D. Аутоімунний
Е. Гемолітичний
4. У хворого, прооперованого з приводу ускладненого апендициту, в аналізі
крові наступні зміни: ер.- 4,0 х 1012/л, Нb- 120 г/л, ЦП- 0,9, лейк.- 18 х 109/л,
б.- 0, е.- 0, мц.- 0, ю.- 0, п.- 20, с.- 53, л.- 21, м.- 5. Як називається таке
зрушення лейкоцитарної формули?
A Дегенеративный зрушення вліво
B Зсув вправо
C Регенеративне зрушення вліво
D Гіперрегенеративне
E Регенеративно-дегенеративне
5. У хворого З. через добу після апендектоміі в аналізі крові виявили
57
нейтрофільний лейкоцитоз з регенеративним зрушенням. Який найбільш
вірогідний механізм розвитку абсолютного лейкоцитозу в периферичній
крові хворого?
A Посилення лейкопоезу
B Перерозподіл лейкоцитів в організмі
C Зменшення руйнування лейкоцитів
D Уповільнення еміграції лейкоцитів в тканині
E Активація імунітету
6. У студента Р. через добу після іспиту в аналізі крові виявили лейкоцитоз
без істотної зміни в лейкоцитарній формулі. Який найбільш вірогідний
механізм зумовив розвиток виявленої зміни в периферичній крові?
A Перерозподіл лейкоцитів в організмі
B Посилення лейкопоезу
C Зменшення руйнування лейкоцитів
D Уповільнення еміграції лейкоцитів в тканині
E Прискорений лейкопоез
7. У хворого, що поступив в хірургічне відділення з ознаками гострого
апендициту, виявлені наступні зміни білої крові. Загальна кількість лейк.16х109/л. Лейкоцитарна формула: б.- 0, е.- 2, м.- 0, ю.- 2, п.- 8, с.- 59, л.- 25,
м.- 4. Як класифікуються описані зміни?
A Нейтрофілія з регенеративним зсувом вліво
B Нейтрофілія із зсувом вправо
C Нейтрофілія з дегенеративним зсувом вліво
D Лейкемоідна реакція за нейтрофільним типом
E Нейтрофілія з гіперрегенеративним зсувом вліво
8. Дитина 5-ти років хворіє на краснуху. При обстеженні крові виявлено
збільшення загальної кількості лейкоцитів до 13 х109/л. Лейкоцитарна
формула: б-0, е-1, мц-0, ю-0, п/я-2, с/я-41, л-28, м-28. Як називається
описане явище?
A Моноцитоз
B Агранулоцитоз
C Лимфоцитоз
D Еозінопенія
E Нейтропенія
9. Пацієнт протягом 15 років хворіє на бронхіальну астму. Які можливі
зміни в лейкоцитарній формулі може виявити лікар у даного пацієнта?
A Еозинофілія
B Базофілія
C Лейкоцитоз
D Лейкопенія
58
E Зсув лейкоцитарної формули вліво
10. До кардіологічного відділення лікарні госпіталізований чоловік, 47
років, із інфарктом міокарда. Які зміни клітинного складу периферичної
крові індуковані некротичними змінами в міокарді?
A Нейтрофільний лейкоцитоз
B Моноцитоз
C Еозинофільний лейкоцитоз
D Тромбоцитопенія
E Лімфопенія
11. При роботі з ліквідації наслідків аварії на АЕС робітник одержав дозу
опромінення 500Р. Скаржиться на головний біль, нудоту, затьмарення
свідомості. Які зміни складу лейкоцитів можна спостерігати у хворого
через 10 годин після опромінення?
A. Лімфоцитоз
B. Лейкопенію
C. Агранулоцитоз
D. Нейтрофільний лейкоцитоз
E. Лейкемію
Еталони відповідей:
1.В, 2.С, 3.В, 4.А, 5А, 6.А, 7.А, 8.А, 9.А, 10.А, 11D.
Тести з бази даних «КРОК-1»за 2007-2009р.р.
1. У хворого на черевний тиф знайдено дегенеративний ядерний зсув
лейкоцитарної формули вліво. Які зміни крові є найбільш характерними
для такого виду ядерного зсуву?
A. Збільшення кількості паличкоядерних лейкоцитів з ознаками дегенерації
B. Наявність мієлобластів
C. Збільшення кількості сегментоядерних нейтрофілів
D. Збільшення кількості метамієлоцитів
E. Поява промієлоцитів
2. У хворого, прооперованого з приводу ускладненого апендициту, в аналізі
крові відмічаються наступні зміни: ер-4,0х1012/л, Н/в-120гл, КП-1,0,
лейкоц.-18х109/л; б-0%, е-0%, мц-1%, ю-8%, п/я-20%, с/я-46%, л-20%, м5%. Яку назву має такий зсув лейкоцитарної формули?
A. Ядерний зсув вправо
B. Дегенеративний ядерний зсув вліво
C. Агранулоцитоз
D. Лейкемоїдна реакція
E. Регенеративний ядерний зсув вліво
59
3. Після вживання меду у підлітка з'явились висипання на шкірі і
лейкоцитоз. Як може змінитись лейкоцитарна формула в даному випадку?
A. Лімфоцитоз
B. Моноцитоз
C. Базофільний лейкоцитоз
D. Еозинофільний лейкоцитоз
E. Нейтрофільний лейкоцитоз
4. Хворому, який 3 дні тому переніс гостру крововтрату, досліджували
кров і отримали наступні результати: лейкоц.-12х109/л, б-0%, е-3%, м/ц0%, ю-3%, п/я-12%, с/я-62%, л-16%, м-4%. Як називаються отримані зміни
в лейкоцитарній формулі?
A. Нейтрофілія з регенеративним зсувом вліво
B. Нейтрофілія з дегенеративним зсувом вліво
C. Нейтрофілія з зсувом вправо
D. Абсолютна лімфоцитопенія
E. Абсолютна моноцитопенія
5. Хворий, 40 років, поступив у відділення з діагнозом "флегмона стегна".
При цьому спостерігалося підвищення температури тіла, тахікардія,
задишка. В аналізі крові: лейкоц.-25х109/л; е-1%, б-1%, ю-15%, п/я-29%,
с/я-40%, м-4%. Як називаються такі зміни лейкоцитарної формули?
A. Гіперрегенеративний зсув вліво
B. Дегенеративний зсув вліво
C. Регенеративний зсув вліво
D. Регенеративно-дегенеративний зсув вліво
E. Лейкоцитарна формула без змін
6. Хвора, 59 років, госпіталізована в хірургічне відділення з приводу
загострення хронічного остеомієліту. В аналізі крові: лейкоцити-15,0х109/л;
лейкоцитарна
формула:
мієлоцити-2%,
метамієлоцити-8%,
паличкоядерні-28%, сегментоядерні-30%, лімфоцити-29%, моноцити-3%.
Яку назву має така картина крові?
A. Зсув формули вправо
B. Регенеративний зсув формули вліво
C. Гіперрегенеративний зсув формули вліво
D. Дегенеративний зсув формули вліво
E. Регенеративно-дегенеративний зсув формули вліво
7. У хворого спостерігається дефіцит цианкобаламіну та фолієвої кислоти,
що призводить до порушення лейкопоезу. Які зміни можуть виникнути за
цих умов?
A. Еозинофілія
60
B.
C.
D.
E.
Базофілія
Лімфоцитоз
Моноцитоз
Лейкопенія
8. У чоловіка, 65 років, у якого був діагностований інфаркт міокарда, в
крові спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної
формули вліво. Які фактори могли обумовити це явище?
A. Збільшення маси м'язевих волокон
B. Порушення альвеолярної вентиляції
C. Продукти розпаду тканин
D. Зниження глікогену в серцевому м'язі
E. Підвищення артеріального тиску в судинах
9. Які стани супроводжуються нейтрофільним лейкоцитозом із зсувом
лейкоцитарної формули вліво?
A. Туберкульоз
B. Інфекційний мононуклеоз
C. Агранулоцитоз
D. Гнійні запалення
E. Аліментарний лейкоцитоз
10. Хворий Р., 12 років, був прооперований з приводу гострого
флегмонозного апендициту. При дослідженні крові кількість лейкоцитів 3х109/л. В мазку крові: б-0%, е-2%, мц-0%, ю-0%, п/я-30%, с/я-43%, л-23%,
м-2%. Паличкоядерні нейтрофіли з пікнозом ядер. Як називаються такі
зміни в лейкоцитарній формулі?
A. Нейтрофілія з регенеративним зсувом вліво
B. Нейтрофілія з дегенеративним зсувом вліво
C. Нейтрофілія з гіперрегенеративним зсувом вліво
D. Лейкемоїдна реакція нейтрофільного типу
E. Нейтрофілія з зсувом формули вправо
11. Причиною порушення фагоцитозу можуть бути якісні зміни фагоцитів.
Зміни яких субклітинних структур найбільш характерні для синдрому
"лінивих лейкоцитів"?
A. Мікрофіламентів
B. Рецепторів до хемотаксинів та опсонінів
C. Специфічного мембранного глікопротеїну (GP-110)
D. Мікротрубочок
E. Бактерицидних систем
12. У хворого на атрофічний гастрит виник дефіцит вітаміну В12. Який
варіант зсуву лейкоцитарної формули є найбільш типовим для
61
гіповітамінозу В12?
A. Гіперрегенеративний зсув вліво
B. Дегенеративний зсув вліво
C. Регенеративно-дегенеративний зсув вліво
D. Регенеративний зсув вліво
E. Зсув вправо
13. У хворого на хронічний мієлолейкоз в крові визначається
нейтрофільний лейкоцитоз. Який варіант ядерного зсуву лейкоцитарної
формули вліво є найбільш типовим при даному захворюванні?
A. Регенеративний зсув лейкоцитарної формули вліво
B. Гіперрегенеративний зсув лейкоцитарної формули вліво
C. Дегенеративний зсув формули вліво
D. Регенеративно-дегенеративний зсув формули вліво
E. Нормальна формула
14. У хворої дитини 7 років виявлено підвищену кількість еозинофілів. Це
може вказувати на:
A. Втрату великої кількості крові
B. Алергічний процес
C. Втрату великої кількості заліза
D. Гострий запальний процес
E. Хронічний запальний процес
15. При профогляді виявлено значне підвищення вмісту лейкоцитів у крові
студента, що не має скарг на стан здоров'я. Яка причина могла привести
до такої зміни складу крові?
A. Напружена розумова робота
B. Інтенсивне заняття спортом
C. Відпочинок на чорноморському курорті
D. Значне вживання води
E. Підвищене вживання алкоголю
16. При медогляді хлопчика 5 років, що вступає до дитячої дошкільної
установи, медичні працівники знайшли значне підвищення кількості
еозинофілів. Яка можлива причина цього стану?
A. Анемія
B. Гіпотермія
C. Ожиріння
D. Гіподинамія
E. Глистова інвазія
62
17. Хвора, 34 років, із приводу високого артеріального тиску й головного
болю протягом семи діб прийняла 60 таблеток анальгіну, аміназину й
резерпіну. Раптово настало різке погіршення самопочуття: лихоманка,
загальна слабість, біль при ковтанні. При дослідженні крові виявлено:
еритроц. -3,9х1012/л, Нв -120 г/л, К. П. -0,9, тромбоц. – 210х109/л, лейкоц. 0,9х109/л. Лейкоцитарна формула: с/я нейтрофіли – 12%, лімфоцити – 73%,
моноцити -15%. У мазку: нормохромія, ретикулоцити - 0,6%. Який
можливий механізм розвитку виявлених змін?
A. Перерозподіл лейкоцитів у судинному руслі
B. Підвищення виділення лейкоцитів з організму
C. Посилене руйнування лейкоцитів
D. Пригнічення лейкопоезу
E. Порушення виходу зрілих лейкоцитів з кісткового мозку
18. Хворому на туберкульоз зроблено аналіз крові. Які зміни лейкоцитів
найбільш характерні саме для туберкульозної інфекції?
A. Еозинофілія
B. Ядерний зсув лейкоцитарної формули вправо
C. Нейтрофілія
D. Ядерний зсув лейкоцитарної формули вліво
E. Лімфоцитоз
19. У жінки, 45 років, у період цвітіння трав з'явилося гостре запальне
захворювання верхніх дихальних шляхів й очей: гіперемія, набряк,
слизисті виділення. Який вид лейкоцитозу буде найбільш характерним при
цьому?
A. Базофілія
B. Нейтрофілія
C. Еозинофілія
D. Лімфоцитоз
E. Моноцитоз
20. У спортсмена після фізичного навантаження виявлено лейкоцитоз.
Який вид лейкоцитозу характерний для цього стану?
A. Базофілія
B. Еозинофілія
C. Нейтрофілія
D. Лімфоцитоз
E. Моноцитоз
21. Хворого, 52 років, доставлено у лікарню з підозрою на інфаркт
міокарда. В аналізі крові: еритроц. – 4,4х1012/л, Нв -135 г/л, К. П. -0,95,
ретикулоц. – 0,7%, тромбоц. – 240х109/л, лейкоц. – 18х109/л. Лейкоцитарна
63
формула: Б-1%, Е-2%, Юн.-5%, Пя-13%, Ся-55%, Лімф. -16%, Мон. -8%.
Які гематологічні зміни спостерігаються у цього хворого?
A. Нейтрофільний лейкоцитоз із абсолютною лімфоцитопенією
B. Лейкемоїдна реакція за мієлоїдним типом
C. Еритроцитоз із нейтрофільним лейкоцитозом
D. Лімфоцитопенія
E. Нейтрофільний лейкоцитоз із відносною лімфоцитопенією
22. У хворого при гематологічному дослідженні виявлено таку картину
периферичної крові: еритроц. – 1,85х1012/л, Нв -62 г/л, К. П. – 1,0,
ретикулоцитів немає, тромбоц. – 40х109/л, лейкоц. – 10,0х109/л.
Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-0%, Юн.-0%, Пя-1%, Ся-16%, Лімф.72%, Мон.-11%. Які зміни з боку білої крові в цьому аналізі відповідають
наведеному виду патології?
A. Агранулоцитоз
B. Нейтрофільний лейкоцитоз
C. Еозинофільний лейкоцитоз
D. Абсолютний лімфоцитоз
E. Абсолютний моноцитоз
23. Хворому, що три доби тому переніс гостру крововтрату, досліджували
кров й одержали такі дані: кількість лейкоцитів – 12х109/л. Лейкоцитарна
формула: Б-0%, Е-3%, Юн.-3%, Пя-12%, Ся-62%, Лімф.-16%, Мон.-6% .
Яка форма зміни лейкоцитарного складу крові наявна в цьому випадку?
A. Лімфоцитоз
B. Моноцитоз
C. Еозинофільний лейкоцитоз
D. Нейтрофільний лейкоцитоз із регенеративним ядерним зсувом вліво
E. Нейтрофільний лейкоцитоз із дегенеративним ядерним зсувом вліво
24. У хворого, що тривалий час приймав сульфаніламідні препарати,
лейкоцитарна формула мала такий вигляд. Кількість лейкоцитів 2,3х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-0%, Мц-0%, Юн.-0%, Пя-1%,
Ся-10%, Л-75%, М-14%. Яка форма зміни лейкоцитарного складу крові
наявна в цьому випадку?
A. Абсолютний лімфоцитоз
B. Абсолютний моноцитоз
C. Нейтрофільний лейкоцитоз
D. Нейтропенія
E. Агранулоцитоз
25. У хворого на хронічну інфекцію сечовивідних шляхів спостерігаються
такі зміни з боку лейкоцитарного складу крові. Кількість лейкоцитів 10х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-2%, Мц-0%, Юн.-0%, Пя-30%,
64
Ся-43%, Л-23%, М-2%. Паличкоядерні нейтрофіли з пікнозом ядер.
Анізоцитоз нейтрофілів, в окремих із них визначається токсогенна
зернистість. Яка форма лейкоцитарного складу крові наявна в цьому
випадку?
A. Лімфоцитоз
B. Нейтрофільний лейкоцитоз із ядерним зсувом вправо
C. Нейтрофільний лейкоцитоз із регенеративним ядерним зсувом вліво
D. Нейтрофільний лейкоцитоз із дегенеративним ядерним зсувом вліво
E. Лейкемоїдна реакція за нейтрофільним типом
26. У хворого на перитоніт спостерігаються такі зміни з боку
лейкоцитарного складу крові. Кількість лейкоцитів – 22х109/л;
лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-0%, Мц-5%, Юн.-18%, Пя-24%, Ся-33%,
Л-18%, М-2;. Яка форма зміни лейкоцитарного складу крові наявна в
цьому аналізі?
A. Нейтрофільний лейкоцитоз зі зсувом вправо
B. Відносний лімфоцитоз
C. Нейтрофільний лейкоцитоз із гіперрегенеративним зсувом вліво
D. Нейтрофільний лейкоцитоз із регенеративним ядерним зсувом вліво
E. Хронічний мієлоїдний лейкоз
27. У хворого із септичним станом виявлено такі зміни лейкоцитарного
складу крові. Кількість лейкоцитів -25х109/л; лейкоцитарна формула: Б0%, Е-0%, Промієлоц. – 4%, Мц- 5%, Юн.- 18%, Пя- 25%, Ся- 28%, Л –
18%, М – 2%. Про яку форму зміни лейкоцитарного складу крові можна
думати в цьому випадку?
A. Нейтрофільний лейкоцитоз з ядерним зсувом вправо
B. Лейкемоїдну реакцію за нейтрофільним типом
C. Нейтрофільний лейкоцитоз з дегенеративним ядерним зсувом вліво
D. Нейтрофільний лейкоцитоз з регенеративним ядерним зсувом вліво
E. Лімфоцитопенію
28. У хворого на бруцельоз спостерігаються такі зміни з боку
лейкоцитарного складу крові. Кількість лейкоцитів – 13х109/л;
лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-2%, Мц- 0%, Юн – 0%, Пя- 3%, Ся- 40%,
Л – 53%, М – 2%. Яка форма зміни лейкоцитарного складу крові наявна в
цьому аналізі?
A. Відносний лімфоцитоз
B. Еозинофілія
C. Нейтрофільний лейкоцитоз із ядерним зсувом вправо
D. Абсолютний лімфоцитоз
E. Нейтрофільний лейкоцитоз із ядерним зсувом вліво
65
29. При розвитку гострого пульпіту у хворого відзначалися нападоподібні
болі у верхній щелепі, що підсилювалися вночі, лихоманка, у крові
відзначався лейкоцитоз. Який вид лейкоцитозу можливий у цьому
випадку?
A. Базофільний
B. Еозинофільний
C. Лімфоцитоз
D. Моноцитоз
E. Нейтрофільний
30. У хворого, прооперованого з приводу ускладненого апендициту, в
аналізі крові відзначаються наступні зміни: Ер. -4,0х1012/л, Нв – 120 г/л, К.
П. -0,9, лейкоц.- 18х109/л. Б-0%, Е-0%, Мц -0%, Юн.-3%, Пя-20%, Ся- 53%,
Л. -21%, М. – 3%. Як називаються такі зрушення в лейкоцитарній
формулі?
A. Нейтрофілія із дегенеративним ядерним зсувом вліво
B. Нейтрофілія із ядерним зсувом вправо
C. Нейтрофілія із регенеративним ядерним зсувом вліво
D. Агранулоцитоз
E. Лейкемоїдна реакція
31. У хворого з гострим пульпітом відзначається підйом температури тіла
до 38,6 0С й збільшення кількості лейкоцитів до 14х109/л. Лейкоцитарна
формула при цьому: Б-0%, Е-2%, Мц -0%, Юн.-2%, Пя-8%, Ся- 58%, Л 26%, М – 4%. Як можна розцінити такі зміни білої крові?
A. Лімфоцитоз
B. Нейтрофільний лейкоцитоз зі зсувом вправо
C. Нейтрофільний лейкоцитоз із регенеративним зсувом вліво
D. Нейтрофільний лейкоцитоз із дегенеративним зсувом вліво
E. Нейтрофільний лейкоцитоз із гіперрегенеративним зсувом вліво
32. Жінка, 60-ти років, що страждає на артрит тазостегнового суглоба,
тривало приймала бутадіон. Після аналізу крові лікар скасував цей
препарат. Які зміни з боку крові, найбільш імовірно, викликав бутадіон?
A. Агранулоцитоз
B. Анемію
C. Лейкемію
D. Тромбоемболічний синдром
E. Порушення гемокоагуляції
33. Під час профогляду у людини, що не має скарг на стан здоров'я,
виявили лейкоцитоз. Причиною цього може бути те, що кров для аналізу
здана після:
A. Фізичного навантаження
66
B.
C.
D.
E.
Розумової роботи
Відпочинку на курорті
Значного споживання води
Вживання алкоголю
34. У хворого на бронхіальну астму після чергового нападу
спостерігаються наступні зміни з боку лейкоцитарного складу крові:
кількість лейкоцитів – 11х109/л; лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-24%,
Мц-0%, Юн-0%, Пя-6%, Ся-42%, М-4%. Які зміни в лейкоцитарній
формулі характерні?
A. Лімфоцитоз
B. Нейтрофільний лейкоцитоз із ядерним зсувом вправо
C. Еозинофілія
D. Нейтрофільний лейкоцитоз із регенеративним ядерним зсувом вліво
E. Нейтрофільний лейкоцитоз із дегенеративним ядерним зсувом вліво
35. Клінічні дослідження крові рекомендується проводити натще й уранці.
Зміни яких компонентів периферичної крові можливі, якщо зробити
взяття крові після прийому їжі?
A. Збільшення білків плазми
B. Зниження кількості еритроцитів
C. Зниження кількості тромбоцитів
D. Збільшення кількості еритроцитів
E. Збільшення кількості лейкоцитів
36. Жінка занедужала на гнійний стоматит. Який показник загального
аналізу крові є характерним для цього захворювання?
A. Моноцитоз
B. Тромбоцитоз
C. Анемія
D. Лімфоцитоз
E. Лейкоцитоз
37. У мазку крові, пофарбованому за Романовським-Гімзою, виявляється
20% великих (діаметром 20 мкм), округлих клітин із блідобазофільною
цитоплазмою й бобоподібним ядром. Як характеризується це явище?
A. Моноцитоз
B. Нейтрофілія
C. Ретикулоцитоз
D. Лімфоцитоз
E. Лейкопенія
38. У хворого на поліноз у період цвітіння тополі з’являються гіперемія
очей, нежить, чхання. Який вид лейкоцитозу буде супроводжувати ці
67
явища?
A. Еозинофілія
B. Базофілія
C. Моноцитоз
D. Лімфоцитоз
E. Нейтрофілія
39. Чоловік, 30-ти років, отримав опромінювання дозою близько 3 Гр. Яка
зміна у крові буде через 8 годин після опромінювання?
A. Гранулоцитопенія
B. Тромбоцитопенія
C. Анемія
D. Лімфопенія
E. Лейкопенія
40. У студента 20-ти років, що надійшов до хірургічного відділення з
ознаками гострого апендициту, виявлені наступні зміни білої крові:
загальна кількість лейкоцитів -16·109/л. Лейкоцитарна формула: б.-0, е.2%, ю.-2%, п.-8%, с.-59%, л.-25%, м.-4%. Як класифікуються зазначені
зміни?
A. Нейтрофілія з гіперрегенеративним зсувом вліво
B. Нейтрофілія з дегенеративним зсувом вліво
C. Нейтрофілія з зсувом вправо
D. Лейкемоїдна реакція за нейтрофільним типом
E. Нейтрофілія з регенеративним зсувом вліво
Еталони відповідей:
1.А, 2.Е, 3. D, 4. А, 5.С, 6.В, 7.Е, 8.С, 9. D, 10. В, 11.А, 12.Е, 13.В, 14.В, 15.В,
16.Е, 17. D, 18.Е, 19.С, 20.С, 21.Е, 22. D, 23. D, 24. Е, 25. D, 26. D, 27. В, 28. D,
29.Е, 30.С, 31. С, 32.С, 33.А, 34.С, 35.Е, 37.А, 38.А, 39. D, 40.Е.
Ситуаційні задачі.
1. У хворого – некротична ангіна, гарячка. З анамнезу відомо, що хворий
постійно приймає від головного болю амідопірин. Загальна кількість
лейкоцитів – 1,5х109/л. Лейкоцитарна формула: еозинофілів – 4%,
нейтрофільних метамієлоцитів – 0%, паличкоядерних – 2%,
сегментоядерних – 33%, лімфоцитів – 50%, моноцитів - 11%.
1) Поясніть зменшення кількості гранулоцитів.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2) Яка патологія у хворого?
________________________________________________________________
68
3) Вкажіть причини розвитку цієї патології.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
4) Які можливі наслідки?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2. Із анамнезу відомо, що у хворого аскаридоз. В крові – лейкоцитоз
(15,0х109/л).
1) За рахунок яких клітин підвищилась кількість лейкоцитів?
________________________________________________________________
2) Поясніть механізми збільшення відповідних лейкоцитів при даній
патології.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3. Тривалий прийом цитостатиків викликав у хворого появу некротичної
ангіни.
1) Поясніть, як буде змінюватись кількісний склад лейкоцитів?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
2) Якою буде лейкоцитарна формула? (написати)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
4. Хвора М. була госпіталізована в хірургічну клініку в зв’язку з частим
загостренням хронічного остеомієліту правої гомілки. Раніше двічі
проводилася операція на ураженій кістці. Ремісія наступила тільки після
масивної антибактеріальної терапії. Кількість лейкоцитів склала
12,0х109/л, переважали нейтрофіли (сегментоядерні, паличкоядерні,
поодинокі метамієлоцити).
1) Який зв'язок між змінами лейкоцитів крові і особливостями течії
процесу?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2) Які властивості лейкоцитів треба було б додатково вивчити для
встановлення причин частого загострення хвороби?
69
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5. Згрупуйте наступні патологічні стани (перитоніт, сінна гарячка,
отруєння бензолом, інфаркт міокарда, гостра променева хвороба,
аскаридоз) в 3 групи (по 2 найменування) з однотипними змінами
лейкоцитарної формули в крові та подібними механізмами виникнення.
Запишіть результати в наступній послідовності:
1) Різновид змін лейкоцитарної формули (їх назву).
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
2) Механізми виникнення.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
6. У хворого встановлений діагноз "флегмона стегна". Незважаючи на
оперативне втручання, загальний стан залишається важким: озноб,
температура тіла – 39-40°С, добові коливання 3-5°С, тахікардія, задишка.
Аналіз крові: гемоглобін – 83 г/л, еритроцити – 3,0х1012/л, лейкоцити –
80х109/л, колірний показник – 0,83, тромбоцити - 200х109/л, ШЗЕ – 50
мм/год, базофіли – 0%, еозинофіли – 0%, промієлоцити – 3%, мієлоцити –
12%, паличкоядерні нейтрофіли – 33%, сегментоядерні нейтрофіли – 40%,
лімфоцити – 11%, моноцити – 1%.
1) Як називається така гематологічна крові?
________________________________________________________________
2) Причини, механізми розвитку.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3) Як називається така зміна лейкоцитарної формули?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
7.
Назвати характерні зміни лейкоцитів при аскаридозі і гострому
гнійному апендициті.
1) Написати лейкоцитарні формули при цих патологічних процесах.
70
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
8. В лейкоцитарній формулі наступні зміни: мієлоцити – 4%,
метамієлоцити – 16%, паличкоядерні нейтрофіли – 28%, сегментоядерні
нейтрофіли – 36%, лімфоцити – 8%, моноцити – 8%.
1) Як називаються отримані зміни з боку лейкоцитарної формули?
________________________________________________________________
2) Які причини можуть призвести до подібних змін з боку крові?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3) Які ще зсуви лейкоцитарної формули крові Вам відомі? Чим
характеризується кожен із них?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
9. Чоловік 26-ти років перебуває в торпідній стадії шоку внаслідок
автомобільної аварії. В крові: лейк.-3,2 х 109/л.
1.Охарактеризуйте зміни з боку крові.
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
2.Розкрийте патогенез даної патології.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10.Дільничим педіатром встановлено наявність краснухи у дівчинки 3
років. При обстеженні крові виявлено збільшення загальної кількості
лейкоцитів до 13 х109/л. Лейкоцитарна формула: б-0, е-1, мц-0, ю-0, п/я-2,
с/я-41, л-28, м-28.
1.Охарактеризуйте зміни з боку крові.
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
2.Розкрийте патогенез даної патології.
71
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
11.Після вживання меду у підлітка з'явились висипання на шкірі і
лейкоцитоз.
1.Як може змінитись лейкоцитарна формула в даному випадку?
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
12.Хвора, 59 років, госпіталізована в хірургічне відділення з приводу
загострення хронічного остеомієліту. В аналізі крові: лейкоцити-15,0х109/л;
лейкоцитарна
формула:
мієлоцити-2%,
метамієлоцити-8%,
паличкоядерні-28%, сегментоядерні-30%, лімфоцити-29%, моноцити-3%.
1. Які зміни з боку крові є у хворого? Яку назву має така картина крові?
2.Розкрийте патогенез таких змін в крові.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
13.У жінки, 45 років, у період цвітіння трав з'явилося гостре запальне
захворювання верхніх дихальних шляхів й очей: гіперемія, набряк,
слизисті виділення.
1.Який вид лейкоцитозу буде найбільш характерним при цьому?
2.Які інші види лейкоцитозу вам відомі? Причини їх виникнення.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
72
14.У хворого із септичним станом виявлено такі зміни лейкоцитарного
складу крові. Кількість лейкоцитів -25х109/л; лейкоцитарна формула: Б0%, Е-0%, Промієлоц. – 4%, Мц- 5%, Юн.- 18%, Пя- 25%, Ся- 28%, Л –
18%, М – 2%.
1.Про яку форму зміни лейкоцитарного складу крові можна думати в цьому
випадку?
2.Які інші види даного порушення вам відомі?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
73
ТЕМА 26 : ПАТОЛОГІЯ БІЛОЇ КРОВІ. (ЛЕЙКОЗИ. ЛЕЙКЕМОЇДНІ
РЕАКЦІЇ)
Актуальність теми.
Серед захворювань пухлинної природи окреме місце належить пухлинам
кровотворної системи – гемобластозам. До гемобластозів відносяться лейкози
та гематосаркоми. Лейкозами називають пухлини з первинним ураженням
кісткового мозку. Гематосаркоми – це пухлини кровотворних клітин
позакістковомозкової локалізації. Аналіз крові є одним з основних методів
діагностики лейкозів. В останні роки організм людини все більше піддається
впливам хімічних, фізичних та біологічних мутагенів. Всі ці фактори можуть
бути причиною виникнення лейкозів.
Вивчення картини крові при окремих видах лейкозів є важливим кроком
для ранньої діагностики захворювань крові, а також критерієм оцінки
ефективності лікування лейкозів.
Загальна мета заняття. Засвоїти етіологію, механізми розвитку та зміни
морфологічного складу крові при різних формах лейкозів та лейкемоїдних
реакцій.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
1. Виділяти основні причини виникнення лейкозів та лейкемоїдних реакцій.
2. Пояснити механізми їх розвитку.
3. Визначати вид лейкозу за морфологічною картиною крові.
4. Підрахувати лейкоцитарну формулу при лейкозах, пояснити її зміни.
5. Відрізняти лейкози від лейкемоїдних реакцій.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:
1. Загальна кількість лейкоцитів, лейкоцитарна формула. (кафедра фізіології)
2. Функції лейкоцитів. (кафедра фізіології)
3. Морфологічні особливості різних форм лейкоцитів (кафедра гістології)
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих
питань, можна знайти в наступних підручниках:
1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга
плюс», 2005р., стор. 264-269.
2. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.473-493.
3. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс»,
2003р., стор.145-160.
Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному
пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його
рішення звірте з еталонними рішеннями.
74
1. Дайте визначення лейкозу.
2. Назвіть види лейкозів за морфологічною картиною крові.
3. Назвіть типи лейкозів за видом ураженого паростка кровотворення.
4. Назвіть форми лейкозів за кількістю лейкоцитів у периферичній крові.
5. Що означає лейкемічна форма лейкозу?
6. Що означає сублейкемічна форма лейкозу?
7. Що означає алейкемічна форма лейкозу?
8. Що означає лейкопенічна форма лейкозу?
9. Що таке лейкемічний провал?
10. Що таке бластний криз?
11. Що таке лейкемоїдна реакція?
12. Назвіть види лейкемоїдних реакцій.
13. Що таке пухлинна прогресія?
Еталони відповідей:
1. Це системне захворювання крові пухлинного походження з обов’язковим
первинним ураженням кісткового мозку, що характеризується гіперплазією,
метаплазією та анаплазією кровотворної тканини.
2. А) Гострі
Б) Хронічні
3. А) Лімфолейкоз
Б) Мієлолейкоз
В) Еритремія
Г) Моноцитарний лейкоз
Д) Мегакаріобластний лейкоз
Е) Недиференційований лейкоз
4. А) Лейкемічна
Б) Сублейкемічна
В) Алейкемічна
Г) Лейкопенічна
5. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові більше 50х109/л.
6. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові в межах 15х109/л 50х109/л.
7. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові в межах норми
(4х109/л–9х109/л).
8. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові менше 4х109/л.
9. Це відсутність проміжних форм лейкоцитів між бластними та зрілими.
10. Це гематологічний прояв, який характеризується зникненням перехідних і
зрілих форм лейкоцитів, що були притаманні для хронічного лейкозу, і
наявністю бластних форм лейкоцитів у кістковому мозку та периферичній
крові.
11. Це реакція, яка за картиною крові подібна до лейкозу, але не має
пухлинного походження і ніколи не перетворюється на лейкоз, до якого
подібна.
12. А) Мієлоїдні (нейтрофільного, базофільного, еозинофільного типу)
Б) Лімфоїдні
В) Змішані
13. Це процес набуття лейкозними клітинами більшої злоякісності.
75
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових
видів діяльності:
1. Уявлення про гемобластози.Принципи класифікації лейкозів.
2. П Лейкози у дітей.
3. Етіологія лейкозів. Механізми розвитку.
4. П. Аномалії генотипу і конституції як фактори ризику виникнення і
розвитку лейкозів. “Піки” лейкозів у дітей.
5. Типові закономірності та особливості патогенезу гострих і хронічних
лейкозів: порушення клітинного складу кісткового мозку та периферичної
крові. Прогресія лейкозів, поняття про «бластний криз». Метастазування
лейкозів.
6. П. Механізми порушень функцій організму при лейкозах у дітей.
7. Принципи діагностики і лікування лейкозів.
8. Лейкемоїдні реакції. Види. Причини, механізми розвитку, відмінності від
лейкозів.
9. Еритремія, визначення поняття. Причини виникнення. Механізми розвитку
основних проявів. Картина крові. Відмінність від еритроцитозів.
Література:
Основна:
1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид.
Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.420-427.
2. Патологічна фізіологія, за ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа",
1995р., стор. 392-396.
3. О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова
книга", 2007 р., стор.271-281.
Додаткова:
1. Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.:
Медицина,1985г.
2. Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург;
Невский диалект,2000г.
3. Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д
– Киев: Лагос,2001г.
Самостійна робота
Після засвоєння перерахованих вище питань студенти
ознайомитись з проведенням практичної частини заняття.
76
повинні
Мета заняття : познайомити студентів з особливостями кровотворення при
лейкозах на основі морфологічного складу крові. Розглянути
зрушення лейкоцитарної формули при лейкозах.
ДОСЛІД 1. Мікроскопія мазків крові хворих на хронічний мієлолейкоз,
хронічний лімфолейкоз, гострий лейкоз.
Мазки хворих, що знаходяться на лікуванні в гематологічному відділенні
обласної клінічної лікарні ім.М.І.Пирогова.
Гострий лейкоз
1,2,3 – бластні клітини
4 – паличкоядерний
нейтрофіл
5 – сегментоядерний
нейтрофіл
6 – лімфоцит
Хронічний мієлолейкоз
Хронічний лімфолейкоз
1,2,3 – мієлобласти
1,2 - мієлобласти
4 – еозинофільний
3 – пролімфоцит
мієлоцит
5 – нейтрофільний
4 – лімфоцит
мієлоцит
5 – тіні Боткіна
6 – базофільний
Гумпрехта
7 – нейтрофільний
6 – сегментоядерний
8 – паличкоядерний
нейтрофіл
нейтрофіл
9 – сегментоядерний нейтрофіл
ДОСЛІД 2. Обчислення лейкоцитарної формули при хронічному мієлозі,
хронічному лімфолейкозі та недиференційованому лейкозі.
77
78
Бластні клітини
Лімфоцити
Моноцити
Сегментоядерні
Паличкоядерні
Юні
Еозинофіли
Базофіли
Лімфоцити
Пролімфоцити
Моноцити
Сегментоядерні
Паличкоядерні
Юні
Еозинофіли
Базофіли
Лімфоцити
Моноцити
Сегментоядерні
Паличкоядерні
Юні
Мієлоцити
Промієлоцити
Мієлобласти
Еозинофіли
Базофіли
Хронічний мієлолейкоз.
Нейтрофіли
Хронічний лімфолейкоз.
Нейтрофіли
Недиференційований лейкоз
Нейтрофіли
Висновок:___________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Перевірка кінцевого рівня знань
Тести з бази даних «КРОК-1» - 2011р.
1. Загальна кількість лейкоцитів-90х109/л. В лейкоцитарній формулі: е-1%,
б-0%, ю-0%, п-2%, с-20%, пролімфоцити-2%, лімфоцити-70%, м-5%, тіні
Боткіна-Гумпрехта. У хворого збільшені шийні, підщелепні лімфатичні
вузли. Для якої патології характерна така картина крові?
A. Гострий лімфолейкоз.
B. Лімфогранульоматоз.
C. Інфекційний мононуклеоз.
D. Хронічний лімфолейкоз
E. Хронічний мієлолейкоз.
2. Хворий, 23-х років, скаржиться на слабкість, підвищення температури
до 38-400С. Об’єктивно: печінка і селезінка збільшені. У крові: Hb – 100г/л,
ер.-2,9х1012, лейк.-4,4х109/л, тромб.-48х109/л, нейтрофіли сегментоядерні –
17%, лімфоцити -15%, бластні клітини – 68%. Всі цитохімічні реакції
негативні. Дайте гематологічний висновок:
A. Гострий мієлобластний лейкоз
B. Гострий еритромієлоз
C. Хронічний мієлолейкоз
D. Гострий лімфобластний лейкоз
E. Недиференційований лейкоз
3. У хворого, 42 років, виявлено такі зміни в периферичній крові: еритроц.
- 3,2х1012/л; Нв -80 г/л; лейкоц.- 250х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-5%,
Е-9%, мієлобласти -3%, промієлоцити-8%, Мц-11%, Юн.-22%, Пя-17%,
Ся-19%, Л-3%, М-3%. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Нейтрофільний лейкоцитоз
B. Мієлобластний лейкоз
C. Еритромієлоз
D. Хронічний мієлолейкоз
E. Еозинофільний лейкоцитоз
Еталони відповідей: 1.D, 2. Е, 3. D.
79
Тести з бази даних «КРОК-1»за 2007-2010р.р.
1. У хворого П. виявлені наступні зміни в периферичній крові: ер. 3,0x1012/л, Нв-80г/л, лейк. – 1,0x109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли 0%, еозинофіли - 0%, мієлобласти - 64%, промієлоцити - 0%; мієлоцити 0%, метамієлоцити - 0%, паличкоядерні - 1%, сегментоядерні - 8%,
лімфоцити - 24%, моноцити - 3%. Визначте патологію, яка відповідає даній
картині крові.
A. Хронічний мієлолейкоз.
B. Еритремія.
C. Нейтрофільний лейкоцитоз.
D. Гострий мієлобластний лейкоз
E. Лімфоцитоз
2. У хворого С. виявлені наступні зміни в периферичній крові: ер.3,2x1012/л, Нв. - 80г/л, лейк. - 25x109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли 5%, еозинофіли - 9%, мієлобласти - 3%, промієлоцити - 8%; мієлоцити 11%, метамієлоцити - 22%, паличкоядерні - 17%, сегментоядерні - 19%,
лімфоцити - 3%, моноцити - 3%. Визначте патологію, яка відповідає даній
картині крові.
A. Гострий мієлобластний лейкоз
B. Еритромієлоз
C. Нейтрофільний лейкоцитоз
D. Еозинофільний лейкоцитоз
E. Хронічний мієлолейкоз
3. Хворий протягом останнього року став відмічати підвищену
втомлюваність, загальну слабість. Після дослідження крові направлений в
стаціонар. Аналіз крові: Ер–4.1х1012/л, Hb–119г/л, КП–0.87, лейкоцити –
57х109/л, лейкоцитарна формула: ю–0%, п/я–0%, с/я–9%, е–0%, б–0%,
лімфобласти–2%, пролімфоцити–5%, лімфоцити–81%, м–3%, тромбоцити–
160х109/л. Велика кількість тіней Боткіна–Гумпрехта. Про яку патологію
крові свідчить дана гемограма?
A. Хронічний лімфолейкоз.
B. Хронічний мієлолейкоз
C. Гострий лімфобластний лейкоз
D. Гострий мієлобластний лейкоз
E. Хронічний монолейкоз
4. За даними клінічного дослідження у хворого - хронічний мієлолейкоз.
Які зміни з боку лейкоцитарної формули можуть підтвердити діагноз?
A. Лейкемічний провал
B. Тільця Боткіна-Гумпрехта
C. Гіперрегенеративний зсув лейкоцитарної формули вліво
80
D. Дегенеративний зсув формули вліво
E. Наявність метамієлоцитів
5. У хворого при гематологічному дослідженні отримана наступна
картина: ер – 2,8х1012/л, Нв – 80г/л, КП – 0,85, тромбоц. – 160х109/л, лейкоц.
– 60х109/л; б – 2%, е – 8%, промієлоц. – 5%, мієлоц. – 5%, ю – 16%, п/я –
20%, с/я – 34%, л – 7%, м – 3%. Про яку патологію можна думати?
A. Гострий мієлолейкоз.
B. Хронічний мієлолейкоз
C. Гіпопластична анемія.
D. Недиференційований лейкоз.
E. Гемолітична анемія.
6. У хворого на мієлолейкоз в крові визначається нейтрофільний
лейкоцитоз. Який варіант ядерного зсуву лейкоцитарної формули вліво є
найбільш типовим для хронічного мієлолейкозу?
A. Гіперрегенеративний
B. Регенеративний
C. Дегенеративний
D. Регенеративно-дегенеративний
E. 7. Хворий М., 20 років, поступив в гематологічне відділення зі скаргами на
підвищену температуру, біль в кістках, кровоточивість ясен. Аналіз крові:
ер.– 2,5х1012/л; Hb – 80г/л, лейкоцити – 2,0х109/л; тромбоцити – 60х109/л.
Лейкоцитарна формула: е – 1%, п – 1%, с – 10%, бластні клітини – 75%, л
– 10%, м – 3%. Для якої патології характерна така картина крові?
A. Хвороба Ходжкіна.
B. Лімфома Беркітта.
C. Інфекційний мононуклеоз (хвороба Філатова).
D. Хронічний мієлолейкоз.
E. Гострий лейкоз.
8. Для якої патології крові характерна наявність в клітинах периферичної
крові та кісткового мозку філадельфійської хромосоми?
A. Гострий мієлолейкоз.
B. Лімфогранульоматоз.
C. Хронічний мієлолейкоз.
D. Лімфома Беркітта.
E. Хронічний лімфолейкоз.
9. У хворого на гострий мієлоїдний лейкоз виявлено збільшення печінки,
селезінки, анемію, мієлобласти в периферичній крові. Яка принципова
ознака відрізняє гострий мієлоїдний лейкоз від хронічного ?
81
A.
B.
C.
D.
E.
Анемія
Панцитопенія
Лейкемічний провал
Бластні клітини в периферичній крові
Тромбоцитопенія
10. При обстеженні хворого на хронічний мієлолейкоз встановлено
наявність гіперплазії, анаплазії, метаплазії. Які характерні зміни в
периферичній крові спостерігаються тільки при хронічному мієлолейкозі?
A. Еритроцитоз
B. Лімфоцитоз
C. Базофільно-еозинофільна асоціація
D. Лейкемічний провал
E. Еозинопенія
11. При обстеженні хворого на хронічний мієлолейкоз у крові виявлено:
еритроц. -3,1х1012/л; Нв -88 г/л; К. П. -0,85; лейкоц.- 93х109/л. Лейкоцитарна
формула: Б-4%, Е-9%, Мієлобласти -1%, промієлоцити -6%, Мц -12%,
Юн.-20%, Пя-13%, Ся-20%, Л -10%, М -5%. Тромбоц.- 190х109/л. Які зміни
з боку крові найбільш імовірні для цього захворювання?
A. Збільшення відсотка базофілів й еозинофілів
B. Зменшення відсотка паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів
C. Збільшення кількості лейкоцитів
D. Поява в крові поодиноких мієлобластів, промієлоцитів і мієлоцитів
E. Нейтрофільний лейкоцитоз зі зсувом вліво
12. При надходженні до лікарні у хворого в аналізі крові: : еритроц. 3,1х1012/л; ретикулоц.-0,4%; Нв -90 г/л; К. П. -0,85; лейкоц.- 82х109/л;
тромбоц.- 340х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-4%, Е-9%, мієлобласти 1%, промієлоцити-6%, Мц-20%, Юн.-20%, Пя-13%,Ся-12%, Л-10%, М-5%.
Які гематологічні зміни спостерігаються у цього хворого?
A. Мієлобластний лейкоз
B. Перніціозна анемія з нейтрофільним лейкоцитозом
C. Нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво
D. Лейкоцитарна реакція мієлоїдного типу
E. Хронічний мієлолейкоз із метапластичною анемією
13. Чоловік, 52 років, скаржиться на підвищену стомлюваність, головний
біль, кровоточивість ясен. Об'єктивно: шкіра червоно-ціанотична,
селезінка збільшена. Аналіз крові: еритроц. -6х1012/л; Нв -180 г/л; К. П. 0,9; лейкоц.- 10,5х109/л; Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-4%, Мц-0%,
Юн.-0%, Пя-7%, Ся-60%, Л -25%, М -4%,. Тромбоц.- 500х109/л. ШЗЕ - 1
мм/год. Після обстеження діагностовано еритремію. Який патологічний
процес лежить в основі цього захворювання?
82
A.
B.
C.
D.
E.
Запалення
Гіпоплазія
Пухлина
Гіпертрофія
Гіперплазія
14. Хворий В., 38 років. Протягом останнього року почав відзначати
підвищену стомлюваність, загальну слабість. Після дослідження крові
направлений у стаціонар. Аналіз крові: еритроц. -3,3х1012/л; Нв -110 г/л; К.
П. -1,0; тромбоц. -160х109/л, лейкоц.- 57х109/л. Лейкоцитарна формула: С/я
-9%, лімфобласти -7%, лімфоцити-81%, моноцити-3%. У мазку:
нормохромія, велика кількість тіней Боткіна-Гумпрехта. Про яку
патологію системи крові свідчать ці зміни?
A. Лімфобластний лейкоз
B. Хронічний лімфолейкоз
C. Гемолітичну анемію
D. Залізодефіцитну анемію
E. Туберкульоз
15. У хворого при дослідженні периферичної крові виявлено: еритроц. –
1,5х1012/л; Нв -48г/л; К. П. -0,95; ретикулоцитів немає; тромбоц. -36х109/л;
Виражений анізо- і пойкілоцитоз; лейкоцити -100х109/л. Лейкоцитарна
формула: Б -0%, Е -0%, мієлобласти – 80%, Мц -0%, Юн. -0%, Пя-5%, Ся 15%, Л -0%, М- 0%. Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?
A. Хронічний мієлоїдний лейкоз
B. Гострий мієлоїдний лейкоз
C. Недиференційований лейкоз
D. Хронічний моноцитарний лейкоз
E. Лейкемоїдну реакцію
16. У хворої, 56 років, при дослідженні периферичної крові виявлено:
еритроц. – 3,6х1012/л; Нв -95г/л; К. П. -0,8; ретикулоцити – 1,5%;
тромбоцити -350х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; ШЗЕ -22 мм/год.; лейкоцити 31х109/л. Лейкоцитарна формула: Б -3%, Е -14%, мієлобласти -5%,
промієлоцити -4%, Мц-5%, Юн.-8%, Пя-16%, Ся-41%, Л- 4%, М -0%.
Назвіть найбільш імовірний діагноз:
A. Гострий мієлоїдний лейкоз
B. Лейкемоїдна реакція
C. Недиференційований лейкоз
D. Хронічний мієлоїдний лейкоз
E. Хронічний моноцитарний лейкоз
17. У хворого при гематологічному дослідженні встановлено: еритроц. –
3,2х1012/л; Нв -90 г/л; К.П. -0,8; ретикулоцити – 0,8%; тромбоцити –
83
200х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; лейкоцити – 100,0х109/л. Лейкоцитарна
формула: Б – 0%, Е -0%, Мц- 0%, Юн.- 0%, Пя- 2%, Ся- 10%, Л -0%, М 0%, лімфобласти – 88%. Про яку патологію системи крові свідчать ці
зміни?
A. Хронічний лімфолейкоз
B. Хронічний мієлолейкоз
C. Хронічний моноцитарний лейкоз
D. Лейкемоїдну реакцію
E. Гострий лімфолейкоз
18. У хворого Б. при гематологічному дослідженні виявлено: еритроц. –
2,9х1012/л; Нв -90 г/л; К.П. -0,95; Лейкоц. -43,0х109/л. Лейкоцитарна
формула: Б – 0%, Е -0%, Мц-0%, Юн.- 0%, Пя -1%, Ся -1%, лімфобласти 5%, Л- 93%, М- 0%. Тіні Боткіна-Гумпрехта. Який найбільш імовірний
діагноз?
A. Хронічний лімфолейкоз
B. Хронічний мієлолейкоз
C. Хронічний моноцитарний лейкоз
D. Лейкемоїдна реакція
E. Гострий лімфолейкоз
19. У хворої дитини при гематологічному дослідженні встановлено:
еритроц. – 1,8х1012/л; Нв -60 г/л; К. П. -1,0; ретикулоцитів немає;
тромбоцити – 80х109/л; лейкоцити -2,3х109/л. Лейкоцитарна формула: Б0%, Е-0%, Мц-1%, Юн.-1%, Пя-2%, Ся-17%, Л-7%, М-0%, бласти-72%.
Який найбільш імовірний діагноз?
A. Мієлобластний лейкоз
B. Хронічний мієлоїдний лейкоз
C. Недиференційований лейкоз
D. Лейкемоїдна реакція
E. Постгеморагічна анемія
20. При гематологічному дослідженні у хворого виявлено: еритроцити –
11х1012/л; Нв -290 г/л; К.П. -0,8; ретикулоцити-3%; тромбоцити - 740х109/л;
лейкоцити – 11,2х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-2%, Е-6%, Мц-0%, Юн.2%, Пя-8%, Ся-72%, Л-10%, М-0%. Виражений анізоцитоз, поодинокі
нормоцити, ШЗЕ - 1мм/год. Для якого виду патології характерні дані цього
аналізу?
A. Перерозподільного еритроцитозу
B. Абсолютного еритроцитозу
C. Еритроцитопатії
D. Еритремії
E. Відносного еритроцитозу
84
21. В аналізі крові: еритроц. – 4,1х1012/л; Нв -123 г/л; К.П. - 0,9; тромбоц. 210х109/л; лейкоц. - 51х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-1%, Мц0%, Юн.- 0%, Пя- 1%, Ся- 24%, лімфобласти-2%, Л-70%, М-2%. Тіні
Боткіна-Гумпрехта. Який вид патології крові представлений у цьому
аналізі?
A. Хронічний лімфоїдний лейкоз
B. Хронічний мієлоїдний лейкоз
C. Лімфоцитоз
D. Гострий лімфоїдний лейкоз
E. Лейкемоїдна реакція
22. Видалення зуба у хворого на хронічний лімфолейкоз ускладнилося
тривалою кровотечею. Що лежить в основі геморагічного синдрому у
цього хворого?
A. Анемія
B. Лімфоцитоз
C. Тромбоцитопенія
D. Нейтропенія
E. Еозинопенія
23. У хворого на мієлобластний лейкоз в картині крові відзначається
наявність лейкемічного провалу. Які гематологічні показники є
свідченням цього?
A. Велика кількість бластних і наявність невеликої кількості зрілих
елементів за відсутності проміжних
B. Базофільно-еозинофільна асоціація
C. Зсув нейтрофілів вліво
D. Зменшення кількості лімфоцитів
E. Зменшення кількості моноцитів
24. У хворої, що перебувала на обстеженні у зв’язку із появою множинних
крововиливів на шкірі, діагностовано хронічний лімфолейкоз. При
дослідженні крові виявлено: еритроцити – 3,6х1012/л, гемоглобін – 100г/л,
К.П. – 0,83,лейкоцити – 6,5х109/л. лейкоцитарна формула: Б-6%, Е-0%, Мц0%, Юн-0%, Пя-1%, Ся-18%, лімфобласти-2%, пролімфоцити -8%,
лімфоцити-63%, моноцити-2%. Тромбоцити-130х109/л. Які зміни в
гемограмі найбільш ймовірні для цього захворювання?
A. Лімфоцитоз
B. Значне збільшення відсотка лімфоцитів, поява поодиноких лімфобластів і
пролімфоцитів
C. Різке зниження гранулоцитів
D. Тромбоцитопенія
E. Анемія
85
25. У хворого, 42 років, при дослідженні периферичної крові виявлено:
еритроцити – 3,0х1012/л, Нв-80г/л, лейкоцити – 18х109/л. Лейкоцитарна
формула: Б-4%, Е-7%, мієлобласти -3%, промієлоцити-8%, мієлоцити 11%, Юн-19%, Пя-18%, Ся-19%, Л-6%, М-5%. Яка патологія крові
найбільш ймовірна у хворого?
A. Еозинофільний лейкоцитоз
B. Нейтрофільний лейкоцитоз
C. Мієлобластний лейкоз
D. Еритромієлоз
E. Хронічний мієлолейкоз
26. У хворої, 57 років, при гематологічному дослідженні встановлено:
еритроц. - 2,5х1012/л; Нв -66 г/л; КП -0,8; ретикулоцити -0,02%, тромбоцити
– 250х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; ШЗЕ -30 мм/год.; лейкоцити -20х10%.
Лейкоцитарна формула: Б – 0%, Е -2%, Мц-0%, Юн.- 4%, Пя -8%, Ся 22%, лімфобласти -2%, Л- 22%, М – 40%. Про яку патологію системи крові
свідчать ці зміни?
A. Недиференційований лейкоз
B. Інфекційний мононуклеоз
C. Гострий моноцитарний лейкоз
D. Хронічний моноцитарний лейкоз' ,
E. Лейкемоїдну реакцію
27. У хворої при гематологічному дослідженні отримано наступну картину
периферичної крові: еритроц. -3,65х1012/л; Нв -100 г/л; К. П. -0,8;
ретикулоцитів - 1,5%; тромбоц. -350х109/л; виражений анізоцитоз,
пойкілоцитоз, поодинокі нормоцити; лейкоц.-31х109/л. Лейкоцитарна
формула: Б-3%, Е-14%, Мц-3%, Юн.-8%, Пя-16%, Ся-41%, Л-6%, М-0%,
промієлоцити -4%, мієлобласти -5%. Для якої форми патології крові
характерна така картина?
A. Перніціозної анемії
B. Мієлобластного лейкозу
C. Лімфобластного лейкозу
D. Хронічного мієлоїдного лейкозу
E. Гемолітичної анемії
28. В аналізі крові: еритроц. - 3,5х1012/л; Нв -105 г/л; К.П. -0,9; тромбоц.150х10%; лейкоц.-80х10%. Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-0%, Мц-0%,
Юн.-І%, Пя-2%, Ся-30%, Л-2%, М-0%, мієлобласти – 65%. ШЗЕ - 25
мм/год. Який вид гемобластозів представлений у цьому аналізі?
A. Недиференційований лейкоз
B. Мієлобластний лейкоз
C. Хронічний лімфоїдний лейкоз
D. Моноцитарний лейкоз
86
E. Хронічний мієлоїдний лейкоз
29. У хворого при гематологічному дослідженні отримана така картина: Ер.
-2,8х1012/л; Нв -80 г/л; К. П. -0,85; ретикулоц. -0,1%; тромбоц.- 160 х109/л;
лейкоц.- 60х109/л. Б-2%, Е-8%, промієлоц. -5%, Мц-5%, Юн.-Іб%, Пя-20%,
Ся-32%, Л-10%, М-2%. Про яку форму патології крові свідчить ця
картина?
A. Хронічний мієлоїдний лейкоз '
B. Гострий мієлоїдний лейкоз
C. Гіпопластичну анемію
D. Недиференційований лейкоз
E. Гемолітичну анемію
30. У хворого при гематологічному дослідженні отримано таку картину:
Ер. -2,7х1012/л; Нв -80 г/л; К. П. -0,9; ретикулоц. -1,5%; поодинокі
нормоцити; виражений анізо- і пойкілоцитоз; ШЗЕ - 22 мм/год.; тромбоц. 350 х109/л; лейкоц.- 31х109/л. Б – З%, Е – 14%, промієлоцити -4%,
мієлобласти -6%, Юн. – 8%, Пя – 14%, Ся-43%, Л-8%, М-0%. Для якої
форми патології крові характерна така картина?
A. Гіпопластичної анемії
B. Гемолітичної анемії
C. Мієлобластного лейкозу
D. Хронічного мієлоїдного лейкозу
E. Недиференційованого лейкозу
31. Чоловік, 54 років, звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабість,
часті простудні захворювання, постійні синці на тілі. В аналізі крові: Ер. 2,6х10 12/л; Нв -80 г/л; К. П. -0,9; ретикулоц. -немає; тромбоц.-50 х109/л;
лейкоц.- 58х109/л. Б-5%, Е-15%, мієлобласти-8%, Мц-10%, Юн.-Іб%, Пя26%, Ся-10%, Л-8%, М-2%. ШЗЕ -40 мм/год. Який гематологічний
висновок?
A. Гострий мієлоїдний лейкоз
B. Геморагічний синдром
C. Хронічний мієлоїдний лейкоз
D. Лейкемоїдна реакція
E. Базофільно-еозинофільний лейкоцитоз
32. Батьки для профілактики кишкових інфекцій у дитини 3-х років
тривало застосовували антибіотики. Через місяць стан дитини погіршився.
У крові – виражена лейкопенія і гранулоцитопенія. Який найбільш
вірогідний механізм виявлених змін у крові?
А. Віковий
В. Мієлотоксичний
С. Перерозподільний
D. Аутоімунний
87
Е. Гемолітичний
Еталони відповідей:
1. D, 2.Е, 3.А, 4.С, 5.В, 6.А, 7.Е, 8.С, 9.С, 10.С, 11.А, 12.Е, 13.С, 14.В, 15.В, 16.
D, 17.Е, 18.А, 19.С, 20. D, 21.А, 22.С, 23.А, 24.В, 25.Е, 26.Е, 27. D, 28.В, 29.А,
30. D, 31.С, 32.В.
Ситуаційні задачі.
1. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла,
біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз крові:
еритроцити – 2,5х1012/л, гемоглобін – 75 г/л, лейкоцити – 2,0х109/л.
Лейкоцитарна формула: еозинофіли – 1%, нейтрофіли: паличкоядерні
нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 3%, лімфоцити – 3%,
моноцити – 1%, бластні клітини – 91%.
1) Для якої патології характерна така картина крові?
________________________________________________________________
2) Які причини виникнення цієї патології?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3) Які механізми розвитку цієї патології
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4) Поясніть скарги хворого.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5) Чому зменшується кількість еритроцитів та тромбоцитів при цьому
захворюванні?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2. У хворого К., 62 років, хронічний мієлолейкоз. Хворіє 3 роки. Протягом
цього часу стан хворого компенсувався протилейкозними препаратами.
Останній мазок крові виявив до 80% бластних клітин. Цитостатична
терапія перестала давати ефект.
88
1) Яку назву носить це явище?
________________________________________________________________
2) Назвіть основні положення цього процесу.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3. Загальна кількість лейкоцитів в крові – 8х109/л. Лейкоцитарна формула:
базофіли – 0%, еозинофіли – 1%, нейтрофільні метамієлоцити – 0%,
паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 18%,
пролімфоцити – 2%, лімфоцити – 74%, моноцити – 4%. Серед лімфоцитів
переважають малі лімфоцити, виявляються тільця Боткіна-Гумпрехта. У
хворого збільшені шийні та підщелепні лімфатичні вузли.
1) Для якого виду лейкозу характерна приведена картина крові?
________________________________________________________________
2) Що собою являють тільця Боткіна-Гумпрехта?
___________________________________________________________________
3) Як зміниться реактивність організму при такому аналізі крові? Обґрунтуйте
відповідь.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
4) Що таке пухлинна прогресія. Назвіть основні її положення?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
4. Хворий М., 50 років, поступив в клініку зі скаргами на підвищену
втому, безсоння, головний біль, біль у серці, свербіж шкіри, біль в
кістках,
кровоточивість
ясен.
Об'єктивно:
вишнево-червоне
забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок, гіперемія
кон'юнктиви. Печінка та селезінка збільшені в розмірах. На гомілці трофічна виразка. АТ - 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит - 80/20. Аналіз крові:
гемоглобін - 230г/л, еритроцити – 8х1012/л, колірний показник - 0,96,
лейкоцити - 20x109/л, тромбоцити -600x109/л. В лейкоцитарній формулі:
базофіли - 0%, еозинофіли - 3%, метамієлоцити -1%, паличкоядерні
нейтрофіли - 6%, сегментоядерні нейтрофіли - 63%, лімфоцити - 21%,
моноцити - 6%, ШЗЕ - 2 мм/год.
1) Про яку патологію свідчить цей аналіз?
________________________________________________________________
89
2) Які причини її розвитку?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3) Які механізми її розвитку?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
4) Поясніть можливі механізми гіпертензії у хворого.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5) Поясніть зміни в картині крові при цій патології.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6) Чим відрізняється ця патологія від еритроцитозу?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5. Хворий Л., 54 р. .поступив в клініку із скаргами на слабкість, підвищену
втомлюваність, запаморочення, головний біль, задишку, періодичний біль
в ділянці серця, тяжкість і болі в лівому підребер'ї, біль в суглобах,
крововиливи на шкірі, носову кровотечу. Об'єктивно: печінка та
селезінка збільшені, селезінка щільна, болісна при пальпації. Збільшені
шийні та пахові лімфовузли. Підвищена температура тіла. Аналіз крові:
гемоглобін - 52г/л, еритроцити - 1,6х1012/л, колірний показник - 0,97,
лейкоцити – 8х109/л, тромбоцити -40х109/л. В лейкоцитарній формулі:
базофіли - 13%, еозинофіли - 5%, мієлобласти -14%, промієлоцити - 10%,
мієлоцити - 20%, метамієлоцити - 14%, паличкоядерні нейтрофіли -10%,
сегментоядерні нейтрофіли - 10%, лімфоцити - 2%, моноцити - 2%.
1) Про яку патологію свідчать наведені дані?
________________________________________________________________
2) Які причини виникнення цієї патології?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3) Які механізми розвитку цієї патології?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
4) Поясніть механізми змін з боку червоної крові та тромбоцитів.
90
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
6.Хвора, 57 років, знаходиться в гематологічному відділенні. Під час
дослідження встановлено: еритроц. - 2,5х1012/л; Нв -66 г/л; КП -0,8;
ретикулоцити -0,02%, тромбоцити – 250х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; ШЗЕ 30 мм/год.; лейкоцити -20х10%. Лейкоцитарна формула: Б – 0%, Е -2%,
Мц-0%, Юн.- 4%, Пя -8%, Ся -22%, лімфобласти -2%, Л- 22%, М – 40%.
1.Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2.У чому полягає відмінність від лейкозів.
7.У хворого А., 38 років при дослідженні периферичної крові виявлено: ер.
– 1,5х1012/л; Нв -48г/л; К П -0,98; ретикулоцитів немає; тромбоц. -40х109/л;
Виражений анізо- і пойкілоцитоз; лейкоцити -100х109/л. Лейкоцитарна
формула: Б -0%, Е -0%, мієлобласти – 80%, Мц -0%, Юн. -0%, Пя-5%, Ся 15%, Л -0%, М- 0%.
1.Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2.Розкрийте патогенез даної патології.
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
8.Хвора, 43років, потрапила в клініку зі скаргами на загальне виснаження,
слабкість, біль в кістках, часті голвокружіння. Під час дослідження крові
виявлено:еритроц. – 3,2х1012/л; Нв -90 г/л; К.П. -0,8; ретикулоцити – 0,8%;
тромбоцити – 200х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; лейкоцити – 100,0х109/л.
Лейкоцитарна формула: Б – 0%, Е -0%, Мц- 0%, Юн.- 0%, Пя- 2%, Ся10%, Л -0%, М -0%, лімфобласти – 88%.
1.Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
91
2.Розкрийте патогенез даної патології.
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
3.Які зміни в організмі характерні для даної патології.
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
92
ТЕМА 27: ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ.
Актуальність теми.
Важко назвати галузь практичної медицини, де б не спостерігалися розлади
гемокоагуляції. Вони можуть бути як самостійним захворюванням, так і
вторинними розладами, зумовленими патологією іншої функціональної
системи (порушення гемокоагуляції як патологічний синдром при серцевосудинних захворюваннях, усіх видах шоку, патології пологової діяльності та
ін.). При цьому вся різноманітність клінічних симптомів патології зсідання
крові зумовлена розвитком таких патофізіологічних синдромів, як
гіпокоагуляція, геморагічний синдром, гіперкоагуляція у вигляді тромбозу або
синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання (ДВЗ-синдром).
Вивчення і знання основних закономірностей розвитку порушень системи
гемостазу необхідні для успішної їх профілактики і лікування.
Надзвичайно поширеною патологією є геморагічний синдром. Він
спостерігається при багатьох захворюваннях, ускладнюючи їх перебіг. Знання
основних механізмів розвитку геморагічного синдрому необхідно лікарю будьякого фаху.
Загальна мета заняття - вивчити причини виникнення та механізми
розвитку основних форм порушень системи гемокоагуляції.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
1. Застосовувати сучасні досягнення фізіології процесу зсідання крові для
аналізу механізмів виникнення і розвитку його порушень.
2. Дати поняття „геморагічний синдром” та визначити його основні різновиди.
3. Пояснити етіологію і патогенез тромбоцитопатій та вазопатій, які лежать в
основі механізмів розвитку геморагічного синдрому.
4. Обгрунтувати основні прояви геморагічного синдрому
5. Визначити причини та патогенез гемофілії.
6. Обґрунтувати напрямки патогенетичного лікування різних форм
геморагічного синдрому.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.
1. Система згортання крові. Сучасні уявлення про структурно-функціональну
організацію зсідальної, протизсідальної та фібринолітичної системи (кафедра
нормальної фізіології).
2. Характеристика плазменних факторів зсідання крові (кафедра нормальної
фізіології).
3. Роль тромбоцитів у коагуляції крові (кафедра нормальної фізіології).
4. Значення тканинних компонентів у згортанні крові (кафедра нормальної
фізіології).
93
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих
питань, можна знайти в наступних підручниках:
1. М.Р.Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Здоров’я",
1994р., с.272-284.
2. Ю.І.Губський. Біологічна хімія. Київ-Тернопіль, 2000р., с.432-439
Перевірка первинного рівня знань.
1. Назвати плазменні фактори згортання крові.
2. Які клітини крові мають фактори згортання?
3. Розкрити значення тканинних та клітинних факторів згортання крові.
4. З чого складається протизгортальна система крові?
5. Роль печінки в підтриманні гемостазу.
6. Роль ендотелію в механізмах гемостазу.
Еталони відповідей:
1. Плазменні фактори зсідання крові:
ф.І – фібриноген,
ф.ІІ – протромбін,
ф.ІV – іони кальцію,
ф.V – проакцелерин,
ф.VІІ – проконвертин,
ф.VІІІ – антигемофільний глобулін,
ф.ІХ – фактор Крістмаса,
ф.Х – фактор Стюарта-Прауера,
ф.ХІ – плазмовий попередник тромбопластину,
ф.ХІІ – фактор Хагемана,
ф.ХІІІ – фібриностабілізуючий фактор.
2. Тромбоцити, еритроцити, ендотеліоцити, базофіли.
3. До тканинних факторів зсідання крові відносять:
- компоненти калікреін-кінінової ферментної системи (ф.ХІV – плезменний
прекалікреїн, ф.ХV – високомолекулярний кініноген),
- ендотеліальний фактор Вілебранда, активатори та інгібітори фібринолізу,
простациклін (інгібітор агрегації тромбоцитів),
- субендотеліальні структури (напр., колаген), що активізують фактор ХІІ і
адгезію тромбоцитів.
До клітинних факторів відносять групу тромбоцитарних факторів:
- фактор 3 – фосфоліпідний фактор,
- фактор 4 – білковий антигепариновий фактор,
- тромбоксан А2,
- еритроцитарний аналог фактора 3 тромбоцитів – еритропластин,
еритроцитин.
94
4. До антикоагулянтної системи крові відносяться:
І. Первинні антикоагулянти, які постійно синтезуються в організмі і тому
завжди містяться в плазмі крові. До них відносять:
1) антитромбін ІІІ – універсальний антикоагулянт, є інгібітором протеаз,
синтезується
ендотелієм
судин;
пригнічує
активність
всіх
протеолітичних ферментів крові (тромбіну, калікреїну, плазміну, ф.ХІІа,
ф.ХІа, ф.Ха, ф.ІХа, ф.VIIа);
2) гепарин (антитромбін ІІ) – вивільняється тканинними базофілами і
базофілами крові; антикоагулянтні властивості має в комплексі з анти
тромбіном ІІІ;
3)
α1-антитрипсин,
α2-макроглобулін,
інгібітор
С1-компонента
комплементу – неспецифічні інгібітори протеаз, у тому числі, і факторів
зсідання крові.
ІІ. Вторинні антикоагулянти, які в нормі не містяться в плазмі крові, але
утворюються в процесі зсідання крові і фібринолізу. До них відносять:
1) антитромбін І-фібрин – інактивує велику кількість тромбіну;
2) продукти фібринолізу – перешкоджають полімеризації фібрину і
утворенню фібринових структур.
5. В печінці відбувається синтез протромбіну, факторів V, VІІІ, ІХ,Х,
фібриногену; а також, всмоктування вітаміну К, які необхідні для згортання.
6. Судинна стінка бере участь у реалізації судинно-тромбоцитарного
гемостазу. Ушкодження судинної стінки призводить до активації механізмів
гемостазу: контактна активація тромбоцитів і фактора Хагемана (ф.ХІІ);
вивільнення з ушкоджених ендотеліоцитів АДФ, що є сильним активатором
адгезії та агрегації тромбоцитів; вивільнення тканинного тромбопластину
(ф.ІІІ), що викликає утворення невеликої кількості тромбіну безпосередньо в
місці ушкодження судини; вивільнення фактора Віллебранда, що бере участь
в адгезії тромбоцитів.
Також внаслідок пошкодження судинної стінки відбувається зниження її
тромборезистентності: зменшення утворення простацикліну (інгібітор
агрегації тромбоцитів); зменшення секреції антитромбіну ІІІ (природний
антикоагулянт); зменшення здатності ендотелію фіксувати на своїй поверхні
комплекс гепарин-антитромбін ІІІ; порушення здатності ендотеліальних
клітин вивільняти активатори фібринолізу.
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових
видів діяльності.
1. Загальна характеристика типових порушень в системі гемостазу.
2. Недостатність судинно-тромбоцитарного гемостазу. Вазопатії: види,
причини, механізми розвитку, патогенез основних клінічних проявів.
Тромбоцитопенії: етіологія, патогенез, механізми порушень гемостазу.
95
3.
4.
5.
6.
Тромбоцитопатії. Механізми порушень адгезії, агрегації тромбоцитів,
вивільнення тромбоцитарних гранул.
Порушення коагуляційного гемостазу. Причини зниження активності
системи згортання крові і підвищення активності антикоагуляційної та
фібринолітичної систем. Основні прояви порушень окремих стадій
згортання крові, їх етіологія та патогенез.
Тромбофілічні стани: дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові
(ДВЗ-синдром). Принципи класифікації ДВЗ-синдрому (за перебігом гострий, підгострий, хронічний; за пусковим механізмом коагуляції),
етіологія, патогенез. Роль в патології.
П. Основні прояви порушень гемостазу у дітей.
Принципи корекції порушень в системі гемостазу.
Література.
Основна:
1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид.
Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.427-433.
2. Патологічна фізіологія. За редакцією М.Н.Зайка, Ю. В. Биця та ін. К: " Вища
школа ", 1995р., С.396-401
3. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова
книга", 2007р., С. 281-299
Додаткова.
1. БМЭ, ІІІ изд., 1974, т.5, с.193-205
2. Фред Дж. Шиффман. Патофизиология крови. Перевод с англ. под редакцией
Е.Б. Жибурта, Ю.Н.Токарева. М., «ВІNOM», С.-П. «Невский диалект», 2001,
с.191-279
3. Патофизиолгия. Под ред. П.Ф. Литвицкого, М: ГЭОТАР-МЕД, 2002р.
Самостійна робота студентів
Мета заняття: показати зміни крові при геморагічному синдромі (зсідання
крові, кількість тромбоцитів).
ДОСЛІД 1. Визначення часу згортання крові у кроля з анемією, яка
викликана введенням оцтово-кислого свинцю на протязі 2-3 днів в дозі 0,080,17 на кг маси.
Вухо кроля протирається ксилолом, голкою робиться прокол крайової
вени, перші 2 краплі видаляються. В змішувач набирається кров до позначки
0,5 і видувається в луночку предметного скла.
Цей момент відзначають на годиннику як початок дослідження. Кожних
дві хвилини до краю краплі приставляють тонкий кінчик витягнутої скляної
палички і, зробивши в середині декілька спіральних завитків від центру до
96
периферії, виймають потім з краплі. Кожного разу палички миють і витирають
насухо.
Початком згортання вважають той момент, коли за витягнутим із крові
кінчиком скляної палички потягнеться нитка фібрину. Відмічають, через
скільки хвилин наступило згортання і заносять дані в протокол.
В нормі при даному способі початок згортання виникає через 4-5 хвилин
після взяття краплі крові.
Початок згортання – 3хв.40сек.
Кінець згортання – 10хв.50сек.
Час згортання – 7хв.10сек.
Висновок:___________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
ДОСЛІД 2. Визначення кількості тромбоцитів.
Роблять прокол крайової вени вуха кроля. Першу краплю крові знімають і
на місце уколу наносять краплю 14% розчину сірчано-кислої магнезії. Кров,
яка витікає в місці уколу, змішується з розчином магнезії і фарбує краплю.
Додатково змішують кров з розчином в краплі
парафінованою паличкою і роблять звичайним
способом мазок на склі, висушують на повітрі,
фіксують сумішшю Нікіфорова і дуже інтенсивно
фарбують за Романовським (40 хв.). В мазку
нараховують 1000 еритроцитів і всі пластинки, які
зустрілись під час цього підрахунку.
Мазок периферичної крові
1 - Тромбоцити
Підрахунок проводиться наступним чином:
Наприклад, на 1000 еритроцитів знайдено 32 пластинки; число еритроцитів за
підрахунком в камері 3500000 в 1 мм3 , тоді:
1000 – 32
3500000 – х
Х=
32  3500000
= 112000 тромбоцитів в 1 мм3, або 112х109/л
1000
Під час фарбування препарату студенти розглядають готові препарати
крові, в яких підраховують тромбоцити.
Вирішують по одній задачі із змінами крові при захворюваннях, які
супроводжуються геморагічним синдромом.
97
Висновок:___________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Проаналізувати деякі показники тромбоеластограми (ТЕГ) у
кролів з підвищеним і зниженим згортанням крові.
МЕТОДИКА. На тромбоеластограмах вимірюють і обчислюють наступні
константи (швидкість руху стрічки дорівнює 10 мм/хв.).
1. “R”- константа тромбопластину, яка характеризує час, необхідний для
утворення активного тромбопластину (1 фаза згортання крові) –
вимірюється від початку прямої стрічки до її розширення на 2 мм з додатком
часу, відміченого секундоміром від початку заповнення кювети до її
встановлення в апарат.
Скорочення “R” повязано з гіпертромбопластинемією, подовження – з
гіпотромбопластинемією
2. “К”- відповідає 2-й і початку 3-й фазам згортання крові (до появи ниток
фібрину і тромбіну). Вимірюється від кінця “R” і до розходження кривої на
20 мм.
“К” подовжується при нестачі фібрину і тромбіну і скорочується - при
їх надлишку.
3. “Ма” мм - максимальна амплітуда кривої. Відповідає закінченню
продуктивної фази згортання крові, після чого починається ретракція
згустку; відображає динамічні властивості згустку, його здатність до
механічної роботи і характеризує ІІІ фазу згортання крові.
В нормі “Ма” дорівнює 40-55 мм. Низька “Ма” спостерігається при
зменшенні фібриногену і тромбоцитів або при їх низькій функціональній
активності і навпаки.
4. “Е” (%)- максимальна еластичність згустку, яка характеризує
функціональну активність тромбоцитів, кількість і якість фібриногену.
100  Ма
% (нормальна величина Е дорівнює 80-100%)
100  Ма
R  К ( хв.)
5. Індекс ТЕГ =
(в нормі дорівнює 0,88-1,28)
Ма ( мм )
Е=
Порівняти ТЕГ в нормі і при патології.
98
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ для індивідуальної роботи студентів:
ДВЗ – синдром. Причини та механізми його розвитку.
Гемофілія. Види. Причини та механізми розвитку.
Гемофілоїдні стани. Причини, механізми розвитку.
Перевірка кінцевого рівн знань
Тести з бази даних «КРОК-1» - 2011р.
1. У дитини з геморагічним синдромом діагностовано гемофілію В. Вона
зумовлена дефіцитом фактора:
A. ІХ (Крістмаса)
B. ІІ (протромбіну)
C. VІІІ (антигемофільного глобуліну)
D. ХІ (протромбопластину)
E. ХІІ (Хагемана)
2. У хворого 70-ти років перебіг атеросклерозу ускладнився тромбозом
судин нижніх кінцівок, виникла гангрена пальців лівої стопи. Початок
тромбоутворення найбільш ймовірно пов’язаний з:
A Адгезією тромбоцитів
B Активацією протромбінази
C Перетворенням протромбіну в тромбін
D Перетворення фібриногену в фібрин
E Зниженням синтезу гепарину
99
3. У хворої 43-х років, на фоні септичного шока відмічається
тромбоцитопенія, зменьшення фібриногену, поява в крові продуктів
деградації фібрину, поява петехіальних крововиливів. Вкажіть причину
виникнення даних змін:
A . ДВЗ-синдром
B . Аутоімунна тромбоцитопенія
C . Геморагічний діатез
D . Порушення вироблення тромбоцитів
E . Екзогенна інтоксикація
4. Видалення зуба у пацієнта з хронічним персистуючим гепатитом
ускладнилось тривалою кровотечею. Яка причина геморрагічного
синдрому?
A Зменшення утворення тромбіну
B Збільшення утворення тромбопластину
C Зменшення утворення фібрину
D Збільшення синтезу фібриногену
E Посилення фібрінолізу
5. У хворого опікова хвороба ускладнилася ДВЗ-синдромом. Яку стадію
ДВЗ-синдрому можна запідозрити,якщо відомо, що кров хворого
згортається менше ніж за 3 хвилини?
A.Термінальна
B.Перехідна
C.Фібриноліз
D.Гіпокоагуляції
E.Гіперкоагуляції
6. Пацієнт страждає на геморагічний синдром, що проявляється частими
носовими
кровотечами,
посттравматичними
та
спонтанними
внутрішньошкірними та внутрішньосуглобовими крововиливами. Після
лабораторного обстеження було діагностовано гемофілію В. Дефіцит якого
фактора згортання крові обумовлює дане захворювання?
А.YІІІ
B.ІX
C.YІІ
D.XІ
E. Y
Еталони відповідей:
1.А, 2.А, 3.А, 4.А, 5.Е, 6.В.
Тести з бази даних «КРОК-1»за 2007-2010р.р.
100
1. У хлопчика, 9 років, у якого часто виникають простудні захворювання,
на шкірі з’явились мілкі крововиливи. Порушень функції внутрішніх
органів не виявлено. Яка патологія у хлопчика?
A. Тромбоцитопенія.
B. Гіпопластична анемія.
C. Агранулоцитоз.
D. Гемофілія.
E. Справжня поліцитемія.
2. Дайте правильне визначення гемостазу як фізіологічної функції.
A. Підтримання сталості внутрішнього середовища в організмі.
B. Підтримання рідкого стану крові і зсідання її в разі ушкодження
судин.
C. Спинення кровотечі.
D. Синонім коагуляції.
E. Підтримання рідкого стану крові.
3. У хворого після оперативного втручання на підшлунковій залозі
розвинувся геморагічний синдром з вираженим порушенням третьої фази
зсідання крові. Вкажіть можливий механізм порушення гемостазу в даному
випадку:
A. Посилення фібринолізу
B. Дефіцит ХІІ фактору
C. Послаблення фібринолізу
D. Надлишок ХІІ фактору
E. Надлишок VIII фактору
4. У хворого час тривалості кровотечі за Дюке 15 хв. Час згортання – 6хв.
Порушення якої ланки гемостазу можна припустити у хворого?
A. Судинно-тромбоцитарної
B. Коагуляційної, I фази
C. Коагуляційної, II фази
D. Коагуляційної, III фази
E. Фібринолізу
5. У хворого опікова хвороба ускладнилася ДВЗ-синдромом. Яку стадію
ДВЗ-синдрому можна запідозрити,якщо відомо, що кров хворого
згортається менше ніж за 3 хвилини?
A.Термінальна
B.Перехідна
C.Фібриноліз
D.Гіпокоагуляції
E.Гіперкоагуляції
101
6. Після імплантації пацієнту штучного клапана серця у нього з’явилася
схильність до кровотеч. Кількість тромбоцитів у крові знижена.
Тромбоцитопенію у даного хворого можна пояснити
A. Механічним руйнуванням тромбоцитів
B. Адгезією тромбоцитів на клапані
C. Токсичним ураженням тромбоцитів
D. Руйнуванням тромбоцитів аутоантитілами
E. Дефіцитом тромбоцитопоетичного фактора
7. Хвора, 25 років, поступила в гематологічне відділення із скаргами на
появу крововиливів різних розмірів на тілі, під час місячних - маткові
кровотечі. Хворіє 10 років. При огляді: блідість шкіри та слизових
оболонок, на верхніх та нижніх кінцівках – крововиливи різної величини
та кольору. Пульс - 100 уд/хв, АТ – 110/70 мм.рт.ст.. Аналіз крові: ер. –
3,3х1012/л, Hb – 80г/л, тромбоцити – 33х109/л, час зсідання крові – початок 2
хв., кінець – 6 хв., час тривалості кровотечі (за Дюке) – 15 хв. Який
найбільш вірогідний діагноз?
A. Тромбоцитопенічна пурпура
B. Хвороба Маркіафава-Мікелі
C. Тромбастенія Глянцмана
D. Тромбоцитопатія Віллебранда-Юргенса
E. Хронічний мієлолейкоз
8. Хворий, 12 років, поступив в клініку з гемартрозом колінного суглоба. З
раннього дитинства відмічає підвищену кровоточивість. Яка хвороба у
хлопчика?
A. Гемофілія.
B. Геморагічний васкуліт.
C. Залізодефіцитна анемія.
D. В12-дефіцитна анемія.
E. Тромбоцитопенічна пурпура.
9. Хвора, 30 років, страждає на мігрень, тому часто приймає анальгін.
Останнім часом з’явились геморагії на шкірі, часті носові кровотечі,
кількість тромбоцитів - 30×10 9 /л, час тривалості кровотечі подовжений.
Чим викликані вказані порушення?
A. Аутоімунна тромбоцитопенія.
B. Геморагічний васкуліт.
C. Гемолітична анемія.
D. Ангіогемофілія.
E. Тромбоцитопатія.
10. У хворого спостерігається патологічний процес, обумовлений генною
102
мутацією,
зчепленою
з
Х-хромосомою.
Дане
захворювання
супроводжується дефіцитом VIII фактору та подовженням часу згортання
крові до 25 хв. Яке це захворювання?
A.
Гемофілія
B.
Глаукома
C.
Гемералопія
D.
Дальтонізм
E.
Галактоземія
11. Робітник фармацевтичного заводу звернувся зі скаргами на загальну
слабкість, носові кровотечі, значну кровоточивість ясен, множинні
підшкірні крововиливи. В крові: ер. – 2,2×1012/л, Нв – 48 г/л, Л. – 2,1×109/л,
нейтропенія з відносним лімфоцитозом, тромбоцити - 35×109/л. Який
найбільш вирогідний патогенез тромбоцитопенії?
A. Зменшення продукції тромбоцитів.
B. Посилене руйнування тромбоцитів.
C. Підвищене використання тромбоцитів.
D. Перерозподіл тромбоцитів.
E. Підвищена втрата тромбоцитів
12.Гепарин виявляє антикоагуляційні властивості через:
A. Активацію антитромбіну III
B. Блокування фібриногену
C. Зв’язування іонів Са++
D. Інактивацію фактора VII
E. Інактивацію протеїну С
13. У попередньо здорової 27-річної жінки на шкірі раптово з’явились
розповсюджені петехії. Вміст гемоглобіну, показник гематокриту, кількість
еритроцитів, лейкоцитів та лейкоцитарна формула – в нормі. Відзначається
значне зменшення числа кров’яних пластинок - 30×109/л. Для яких з
перерахованих патологічних процесів вказане є найбільш характерним?
A. Ідиопатична тромбоцитопенічна пурпура
B. Алейкемічна лейкемія
C. Тромбастенія Гланцмана
D. Тромбоцитопенія фармакологічного походження
E. Апластичні процеси кісткового мозку
14. У хворого з синдромом Іценка-Кушинга на шкірі з’явилися синці і
точкові крововиливи, особливо виражені в місцях тертя одягу. Поява
шкірної кровоточивості зумовлена порушенням функціонального стану
A. Судинної стінки
B. Кров’яних пластинок
C. Системи коагулянтів
103
D. Системи антикоагулянтів
E. Системи фібринолізу
15. Після щеплення (АКДП) загинув хлопчик 11 років при клінічній
картині скарлатини. При вивченні історії хвороби встановлено, що у нього
періодично спостерігався петехіальний висип на шкірі рук і ніг, екзема.
Хворий загинув через наявність в нього:
A. Синдрому Віскотта-Олдрича
B. Синдрому Луї-Барра
C. Хвороби Верльгофа
D. Хвороби Брутона
E. Хвороби Шенлейна-Геноха
16.При обстеженні хворого з гемофілією виявлені зміни деяких показників
крові. Яка з перерахованих ознак віповідає цьому захворюванню?
A. Час згортання крові сповільнений.
B. Тромбоцитопенія
C. Час тривалості кровотечі за Дюке подовжений
D. Еозинофілія
E. Афібриногенемія
17. У хворого після оперативного видалення кісти підшлункової залози
виник геморагічний синдром з вираженим порушенням зсідання крові.
Розвиток цього ускладнення пояснюється:
А.Активацією протизгортальної системи
B.Недостатнім утворенням фібрину
C.Зменшенням кількості тромбоцитів
D.Активацією фібринолітичної системи
E.Активацією фактору Крисмаса
Еталони відповідей:
1.А, 2.В, 3.А, 4.А, 5.Е, 6.А, 7.А, 8.А, 9.А, 10.А, 11.А, 12.А, 13.А, 14.А,
15.А, 17. D.
Ситуаційні задачі
1. У хворого на лейкоз з’явилися точкові крововиливи на тілі,
кровоточивість ясен.
1) Який механізм розвитку даного синдрому у хворого?
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
2) Яке зрушення в картині крові слід очікувати у такого хворого?
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
104
3) Який метод лікування можна такому хворому застосувати?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2. У хворого на цироз печінки з’явилися ознаки геморагічного синдрому.
1) Який вірогідний механізм виникнення цього синдрому?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3. У хворого на механічну жовтяницю з’явилися на шкірі петехії (точкові
крововиливи).
1) В якій ланці системи гемостазу виникло порушення?
________________________________________________________________
2) Який біохімічний аналіз крові необхідно зробити, щоб визначити цю
ланку.
________________________________________________________________
4. Як відомо, скарлатину супроводжують висипання.
1) Який механізм цього явища?
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2) Який напрямок патогенетичного лікування при цьому доцільний?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5. З анамнезу хворого, який звернувся зі скаргами на поширені точкові
крововиливи, стало відомо, що йому було проведено декілька переливань
цільної крові.
1) Який механізм розвитку цих крововиливів?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
6. Хворий госпіталізований з приводу ревматизму. Вживає нестероїдні
протизапальні засоби – ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) у великих
дозах. Екстракція зуба у хворого ускладнилася тривалою кровотечею.
1) Поясніть патогенез геморагічного синдрому у хворого.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
105
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
7. Хворий страждає на хронічний лімфолейкоз. Під час обстеження:
еритроцити- 2,7х1012 /л, гемоглобін – 60 г/л, лейкоцити – 23х109/л,
тромбоцити -60х109/л.
1) Які причини можуть привести до порушення процесу згортання крові?
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2) Патогенез можливих розладів гемокоагуляції у хворого.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
8. На гемофілію А хворіє хлопчик 5 років. Батьки хворого здорові.
1) В чому суть цього захворювання?
________________________________________________________________
2) Який патогенез геморагічного синдрому при гемофілії А?
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3) Чи можуть захворіти на гемофілію діти жіночої статі цих батьків?
________________________________________________________________
9.У попередньо здорової 27-річної жінки на шкірі раптово з’явились
розповсюджені петехії. Вміст гемоглобіну, показник гематокриту, кількість
еритроцитів, лейкоцитів та лейкоцитарна формула – в нормі. Відзначається
значне зменшення числа кров’яних пластинок - 30×109/л.
1.Для яких з перерахованих патологічних процесів вказане є найбільш
характерним?
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10 У хворого спостерігається патологічний процес, обумовлений генною
мутацією,
зчепленою
з
Х-хромосомою.
Дане
захворювання
супроводжується дефіцитом ІХ фактору та подовженням часу згортання
крові до 25 хв.
1.Яке захворювання у хворого? Розкрийте його патогенез.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
106
11. Після переливання крові у хворого з’явилися відчуття страху, блідість
шкіри, липкий холодний піт, біль у надчеревній ділянці. Об’єктивно:
артеріальний тиск – 70/40 мм рт.ст., частота скорочень серця - 120 за 1 хв.,
пульс слабкого наповнення, частота дихання – 34 за хв. Встановлено
діагноз: гемотрансфузійний шок.
1) Розкрийте причини цієї патології.
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2) Розкрийте патогенез розладів мікроциркуляції у хворого.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
12. Хворого на синдром тривалого розчавлювання з клінічною картиною
гострої ниркової недостатності (анурія, азотемія, інтоксикація)
госпіталізовано у відділення реанімації.
1) Яке порушення зсідання крові розвинулось у хворого (охарактеризуйте за
всіма відомими класифікаціями)?
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2) Поясніть його пусковий механізм. Наведіть у вигляді схеми його розвиток
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
13.Після імплантації пацієнту штучного клапана серця у нього з’явилася
схильність до кровотеч. Кількість тромбоцитів 100х109/л.
1.Яке захворювання у хворого? Розкрийте його патогенез.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
14.У хворого опікова хвороба ускладнилася ДВЗ-синдромом.
1.Яку стадію ДВЗ-синдрому можна запідозрити,якщо відомо, що кров хворого
згортається менше ніж за 3 хвилини?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
107
2.Розкрийте етіологію та патогенез ДВЗ синдрому.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
ТЕМ 28: АНАЛІЗ ГЕМОГРАМ.
Актуальність теми.
Система крові є однією з самих динамічних систем організму. В
кровотворній системі відбувається постійне новоутворення клітин на заміну
загиблих, життєвий цикл яких набагато коротший за життя цілісного
багатоклітинного організму. В результаті чіткої координації процесів
кровотворення і кроворуйнування склад крові у здорової людини досить
постійний. Тому динамічна рівновага, що характеризує систему крові в цілому,
дозволяє судити про її стан за якісними та кількісними змінами однієї з ланок.
Найбільш досяжним та простим для вивчення є склад периферичної крові. Без
аналізу крові не обходиться жодне обстеження хворого, не ставиться ні один
діагноз, це перший і необхідний крок для оцінки стану кровотворення.
Вивчення картини крові при окремих захворюваннях є важливим кроком
для ранньої діагностики захворювань, а також діагностичним критерієм оцінки
стану імунної системи при різних захворюваннях внутрішніх органів.
Загальна мета заняття. Вивчити причини виникнення та механізми змін
показників крові при різних патологічних процесах та обгрунтувати значення
для практичного лікаря.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
1. Виділити основні зміни показників крові, пояснити механізми їх розвитку.
2. Визначити вірогідну патологію крові за морфологічною картиною крові.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:
1. Знати показники крові в нормі. (кафедра нормальної фізіології)
2. Схему кровотворення. (кафедра гістології)
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих
питань, можна знайти в наступних підручниках:
1. Фізіологія людини. Під ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К.
«Книга плюс», 2005р., стор. 264-269
2. Фізіологія людини. Під ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор. 473-493.
108
3. Гістологія людини. Під ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс»,
2003р., стор. 145–160.
Для з’ясування відповідності вихідного рівня ваших знань-умінь
необхідному пропонуємо виконати представлений нижче рівень ряд завдань.
Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.
1. Назвіть кількість еритроцитів у жінок та чоловіків в нормі.
2. Назвіть кількість гемоглобіну у жінок та чоловіків в нормі.
3. Назвіть кількість лейкоцитів в нормі.
4. Назвіть кількість тромбоцитів в нормі.
5. Що показує колірний показник?
6. Чому дорівнює колірний показник в нормі?
7. Запишіть нормальну лейкоцитарну формулу
8. Назвіть відсоток різних форм нейтрофілів у лейкоцитарній формулі в нормі:
9. Назвіть відсоток лімфоцитів у лейкоцитарній формулі в нормі:
10. Назвіть відсоток моноцитів у лейкоцитарній формулі в нормі:
11. Назвіть відсоток еозинофілів у лейкоцитарній формулі в нормі:
12. Назвіть відсоток базофілів у лейкоцитарній формулі в нормі:
13. Чому дорівнює час кровотечі за Дюке в нормі?
14. Чому дорівнює час зсідання крові за Лі Уайтом в нормі?
15. Дайте характеристику симптому Кончаловського в нормі.
16. Наведіть приклади анемій, для яких характерний гіпохромний колірний
показник.
17. Наведіть приклади анемій, для яких характерний нормохромний колірний
показник.
18. Наведіть приклади анемій, для яких характерний гіперхромний колірний
показник.
19. Назвіть якісні зміни еритроцитів.
20. Який тип кровотворення характерний для В12-дефіцитної анемії?
21. Назвіть тип анемії, для якої характерна поява в крові мішенеподібних
еритроцитів:
22. Назвіть тип анемії, для якої характерна поява в крові мікросфероцитів:
23. Для яких патологічних станів характерний нейтрофільний лейкоцитоз?
24. Для яких патологічних станів характерний еозинофільний лейкоцитоз?
25. Для яких патологічних станів характерний лімфоцитоз?
26. Перерахуйте патологічні стани, для яких характерна наявність моноцитозу.
27. Перерахуйте патологічні стани, для яких характерна наявність в крові
базофільного лейкоцитозу.
28. Які є зсуви лейкоцитарної формули вліво (перерахуйте)?
29. ШЗЕ (швидкість зсідання еритроцитів) в нормі.
30. Для яких захворювань характерний зсув лейкоцитарної формули вліво?
31. Для яких патологічних процесів характерний зсув лейкоцитарної формули
вправо?
109
32. Для яких захворювань крові характерна наявність «лейкемічного провалу»?
33. Для яких захворювань крові характерна наявність в крові перехідних
(проміжних) форм лейкоцитів певного ряду?
Еталони відповідей:
1.
Жін.: 3,9-4,7х1012/л;
чол.: 4,5-5,0х1012/л
2.
Жін.: 120-140г/л;
чол.: 140-160г/л
9
3.
4-9х10 /л
4.
200-400х109/л
5.
Кількість гемоглобіну в одному еритроциті.
6.
0,85-1,0
7.
Еозинофіли –
1-5%,
базофіли –
0-1%,
нейтрофіли:
юні –
0-1%,
паличкоядерні –
1-6%,
сегментоядерні –
47-72%,
лімфоцити –
19-37%,
моноцити –
3-11%
8.
нейтрофіли:
юні –
0-1%,
паличкоядерні –
1-6%,
сегментоядерні –
47-72%,
9.
19-37%
10. 3-11%
11. 1-5%
12. 0-1%
13. 2-3хв.
14. 4-8хв.
15. Негативний
16. А) ЗалізодефіцитнаБ) Залізорефрактерна В) Хронічна постгеморагічна
17. А) Гемолітичні
Б) Гостра постгеморагічна
18. А) В12-дефіцитна
Б) Фолієводефіцитна
19. А) Анізоцитоз
Б) Пойкілоцитоз
В) Анізохромія
Г) Наявність патологічних включень (тільця Жолі, кільця Кебота)
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
Мегалобластичний
Таласемія
Спадкова мембранопатія (хвороба Мінковського-Шоффара)
А) Гнійно-запальні процеси
Б) Асептичне запалення
А) Алергічні реакції Б) Гельмінтози В) Хронічний мієлолейкоз
А) Специфічні хронічні інфекції (туберкульоз, сифіліс, бруцельоз)
Б) Хронічний лімфолейкоз
В) Гострі інфекції (коклюш, вірусний гепатит)
А) Хронічні специфічні інфекції (туберкульоз, бруцельоз)
Б) Інфекційний мононуклеоз
В) Інфекції, викликані найпростішими (висипний тиф, малярія)
А) Хронічний мієлолейкоз Б) Аутоалергія В) Гемофілія
А) Регенеративний
Б) Гіперрегенеративний
В) Дегенеративний
Г) Регенеративно-дегенеративний
110
29.
30.
31.
32.
33.
2-11 мм/год
А) Гнійно-запальні процеси Б) Ендогенні інтоксикації
В) Хронічний мієлолейкоз
А) В12-дефіцитна анемія
Б) Фолієводефіцитна анемія
Гострий лейкоз
Хронічний лейкоз
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових
видів діяльності:
1. Охарактеризувати основні показники крові.
2. Зміни показників крові у дітей різного віку.
3. Зміни показників крові при різних патологічних процесах, значення цих змін
для практичного лікаря.
4. Розібрати гемограми при різних патологічних процесах.
Література:
Основна:
1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид.
Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.388-436.
2. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа",
1995р., стор. 364-401.
3. О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова
книга", 2007 р., стор.232-299.
Додаткова:
1. Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.:
Медицина,1985г.
2. Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург;
Невский диалект,2000г.
3. Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д
– Киев: Лагос,2001г.
Після засвоєння перерахованих вище питань студенти повинні
ознайомтись з проведенням практичної частини заняття.
Кожний студент отримує гемограму і самостійно її розбирає. Робить
висновок – про що можуть свідчити зміни в даному аналізі крові. Розкривають
механізми розвитку змінених показників крові.
ГЕМОГРАМИ:
П.І.Б.
Гемоглобін
Еритроцити
Колірний показник
№ 1.
Малиновський С.П.
98 г/л
4,3х1012/л
?
111
Лейкоцити
10,6х109/л
Еозинофіли
19%
Базофіли
1%
Нейтрофіли
Паличкоядерні
1%
Сегментоядерні
48%
Лімфоцити
18%
Моноцити
13%
ШОЕ
10 мм/год
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
№2
П.І.Б.
Іванов Ф.М.
Гемоглобін
58 г/л
Еритроцити
2,5х1012/л
Колірний показник
?
Лейкоцити
350х10 9 /л
Еозинофіли
1%
Нейтрофіли
Паличкоядерні
1%
Сегментоядерні
7%
Лімфобласти
7%
Пролімфоцити
3%
Лімфоцити великі
12%
Лімфоцити середні
8%
Лімфоцити малі
60%
Моноцити
1%
ШОЕ
20 мм/год
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
П.І.Б.
Гемоглобін
Еритроцити
Колірний показник
Лейкоцити
Еозинофіли
Базофіли
Мієлобласти
Промієлоцити
№3
Сєргєєв І.А.
110 г/л
3,5х1012/л
?
150х109/л
2%
3%
10%
10%
112
Мієлоцити
15%
Нейтрофіли
Метамієлоцити
15%
Паличкоядерні
20%
Сегментоядерні
24%
Моноцити
1%
ШОЕ
25 мм/год
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
№4
П.І.Б.
Кац А.Н.
Гемоглобін
88 г/л
Еритроцити
3,7х1012/л
Колірний показник
?
Лейкоцити
9,5х109/л
Еозинофіли
11%
Базофіли
0,5%
Нейтрофіли
Паличкоядерні
2,5%
Сегментоядерні
52%
Лімфоцити
30%
Моноцити
4%
ШОЕ
12 мм/год
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
П.І.Б.
Гемоглобін
Еритроцити
Колірний показник
Лейкоцити
Еозинофіли
Базофіли
Мієлоцити
Нейтрофіли
Метамієлоцити
№5
Петров О.А.
82 г/л
3,9х1012 /л
?
26,8х109/л
2%
26%
113
Паличкоядерні
19%
Сегментоядерні
39%
Лімфоцити
8%
Моноцити
6%
ШОЕ
32 мм/год
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
№6
П.І.Б.
Яремчук Г.І.
Гемоглобін
58 г/л
Еритроцити
1,4х1012/л
Колірний показник
?
Лейкоцити
3,7х109/л
Еозинофіли
4%
Нейтрофіли:
Паличкоядерні
2%
Сегментоядерні
57%
Лімфоцити
31%
Моноцити
6%
ШОЕ
22 мм/год
Морфологія крові
Мегалобласти
2 в полі зору
Мегалоцити
8 в полі зору
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
П.І.Б.
Гемоглобін
Еритроцити
Колірний показник
Лейкоцити
Еозинофіли
Базофіли
Нейтрофіли
Метамієлоцити
Паличкоядерні
№7
Сидорук О.І.
86 г/л
4,1х1012/л
?
26,5х109/л
2%
1%
2,5%
18,5%
114
Сегментоядерні
31,5%
Лімфоцити
26,5%
Моноцити
18%
ШОЕ
11 мм/год
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
№8
Смірнов Олександр
8 років
100 г/л
2,5х1012/л
?
280х10 9 /л
П.І.Б.
Вік
Гемоглобін
Еритроцити
Колірний показник
Лейкоцити
Нейтрофіли
Метамієлоцити
Паличкоядерні
1%
Сегментоядерні
5%
Лімфобласти
91%
Лімфоцити
3%
ШОЕ
60 мм/год
Скарги на болі в горлі при ковтанні. Гарячка, кровотеча ясен.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
П.І.Б.
Вік
Гемоглобін
Еритроцити
Колірний показник
Лейкоцити
Еозинофіли
Нейтрофіли:
Сегментоядерні
Лімфоцити
№9
Петров Сергій
6 місяців
80 г/л
3,0х1012/л
?
7,2х109/л
2%
30%
65%
115
Моноцити
3%
ШОЕ
10 мм/год
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
№ 11
1. Час кровотечі за Дьюком
- 3 хвилини
2. Час зсідання крові
- 6 хвилин
3. Проба Кончаловського
- позитивна
4. Кількість тромбоцитів крові
- 250х109 /л
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
№ 12
1. Час кровотечі за Дьюком
- 8 хвилин
2. Час зсідання крові
- 6 хвилин
3. Проба Кончаловського
- позитивна
4. Кількість тромбоцитів крові
- 30х109/л
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
№ 13
1. Час кровотечі за Дьюком
- 3 хвилини
2. Час зсідання крові
- 1 година
3. Проба Кончаловського
- негативна
4. Кількість тромбоцитів крові
- 200х109 /л
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Після розбору теоретичних питань і проведення експерименту пропонується
вирішити кілька ситуаційних задач.
1.
КЛІНІКА. Хворий К., 55 років, поступив у клініку зі скаргами на підвищену
втому, серцебиття, задишку, біль у язиці. Періодично виникає почуття “ватних”
ніг, затерпання кінцівок. В останні роки відмічає часті диспептичні розлади.
Об’єктивно: хворий задовільного харчування, лице набрякле. Шкіра, видимі
слизові, склера жовтушні. Температура тіла - 37,50 С. При огляді ротової
порожнини язик запаленний, сосочки атрофовані. На слизовій оболонці - афти.
Гастроентерологічними обстеженнями встановлено різке зниження шлункової
секреції. При рентгеноскопії шлунка виявлено порушення евакуаційної
116
діяльності, пружність і гладкість складок. При фіброгастродуоденоскопії
виявлена атрофія слизової оболонки шлунку.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
12
Еритроцити 1,8 10 /л Тромбоцити:
130  109/л
Показники гематокриту: 0,25 л/л
Гемоглобін: 80 г/л
КП:
??
Вміст сироватки заліза:
Ретикулоци
11,9 мкмоль/л
ШЗЕ:
ти:
1 %о
30 мм/год
Лейкоцити: 3,0  109/л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК)
Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
1
40
49
10
анізоцитоз +++ пойкілоцитоз
анізохромія +++ гіперхромія
макроцитоз
+++
ПРИМІТКА. У великій кількості мегалоцити, еритроцити з тільцями Жоллі і
кільцями Кабо, нейтрофіли з гіперсегментованими ядрами.
ЗАВДАННЯ. Зробити обгрунтовані висновки про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2.
КЛІНІКА. Хвора В., 40 років, поступила в клініку зі скаргами на слабкість,
запаморочення, часті втрати свідомості. Відмічається підвищена ламкість
волосся, нігтів, спотворення смаку (їсть сирі крупи і м’ясний фарш, крейду).
Має місце нетримання сечі під час кашлю, сміху.
З анамнезу: протягом 15 років страждає гемороєм.
Об’єктивно: хвора зниженого харчування. Шкіра і видимі слизові оболонки
бліді, з земляним відтінком. Виражена сухість шкіри, тріщини на руках і ногах.
Нігті ущільнені, ввігнуті (ложкоподібні). При огляді ротової порожнини
спостерігалось запалення язика, сосочки розгладжені. На слизовій оболонці афти. В куточках рота - “заїди”.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
117
Еритроцити
Гемоглобін
КП:
Ретикулоцити:
Лейкоцити:
3,5  1012/л
60 г/л
???
2 %о
4,0  109/л
Тромбоцити:
Показники
гематокриту:
Вміст сироватки
заліза:
175  109/л
0,40 л/л
7,2 мкмоль/л
10 мм/год
ШЗЕ:
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
1
0
0
3
53
37
6
анізоцитоз ++
пойкілоцитоз ++
анізохромія +++
схильність до
виражена гіпохромія
мікроцитозу
ПРИМІТКА. Зустрічаються одиничні поліхроматофіли, нормоцити.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
3.
КЛІНІКА. Хворий М., 28 років, поступив у клініку зі скаргами на підвищену
втому, прогресуючу м’язову слабкість, неприємні відчуття в області правого
підребер’я, періодичні болі в животі.
З анамнезу: з дитинства встановлена помірна гіпохромна анемія.
Об’єктивно: хворий задовільного харчування. Шкіра і видимі слизові
оболонки бліді, жовтушні. Гепато- і спленомегалія.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
Тромбоцити:
3,3  1012/л
180  109/л
Гемоглобін:
Показники
50 г/л
КП:
гематокриту:
0,45
0,40 л/л
Ретикулоцити:
Вміст
сироватки
1 %о
Лейкоцити:
заліза:
82,7 мкмоль/л
6,0  109/л
12 мм/год
ШЗЕ:
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
1
0
0
5
55
31
8
анізоцитоз +++
пойкілоцитоз +++
анізохромія +++
гіпохромія
ПРИМІТКА. Зустрічаються поодинокі поліхроматофіли, нормоцити. В
118
кістковому мозку збільшена кількість сідеробластів.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі
крові. Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
4.
КЛІНІКА. Хворий Л., 45 років, поступив у клініку зі скаргами на головний
біль, погіршення пам’яті, поганий сон, біль в кінцівках, різке зниження
апетиту. Турбують періодичні, переймоподібні болі в животі, запори.
З анамнезу: останні 10 років працює в кабельному виробництві має
професійний контакт зі свинцем. Запобіжні засоби по техніці безпеки ігнорує.
Об’єктивно: хворий з низьким харчуванням. Шкіра і видимі слизові оболонки
бліді з чорно-сірим відтінком. Ністагм. Тремтіння пальців рук. При огляді
ротової порожнини спостерігали по краям ясен передніх зубів – вузьку рожеву
лінію.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
Тромбоцити:
2,1  1012/л
140  109/л
Гемоглобін:
Показники
51 г/л
КП:
гематокриту:
??
0,38 л/л
Ретикулоцити:
Вміст сироватки
8 %о
9
Лейкоцити:
заліза:
91,5 мкмоль/л
3,8  10 /л
10 мм/год
ШЗЕ:
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
3
50
40
7
анізоцитоз +++
пойкілоцитоз +++
анізохромія +++
ПРИМІТКА. Реакція сечі на -аміолевулинову кислоту різко позитивна.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5.
КЛІНІКА. Хлопчик Б., 12 років, поступив у клініку зі скаргами на біль в
правому підребер’ї.
З анамнезу: батьки фенотипово здорові. У батька аналіз крові в мазку показав
мікроцитоз еритроцитів.
Об’єктивно: у хворого башений квадратний череп, мікрофтальмія. Мізинці
119
укорочені. Шкіра і видимі слизові оболонки жовтяні. При огляді ротовой
порожнини спостерігали високе піднебіння, неправильне розміщення зубів.
При абдомінальному УЗД виявлено камінці в жовчному міхурі, спленомегалія.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
Тромбоцити:
3,5  1012/л
190  109/л
Гемоглобін:
Показники
100 г/л
КП:
гематокриту:
???
0,25 л/л
Ретикулоцити:
Вміст
сироватки
15 %о
Лейкоцити:
заліза:
13,5 мкмоль/л
7,0  109/л
17 мм/год
ШЗЕ:
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
2
0
0
5
65
24
4
анізоцитоз +++
пойкілоцитоз +++
анізохромія ++
мікроцитоз
сфероцитоз
ПРИМІТКА. Осматична резистентність еритроцитів понижена.
ЗАВДАННЯ. Зробити обгрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6.
КЛІНІКА. Хворий А., 20 років, поступив у клініку зі скаргами на підвищену
втомлюваність, понижену працездатність.
Об’єктивно: хворий задовільного харчування. Шкіра і видимі слизові
оболонки бліді, легка іктеричність шкіри і склери. Спленомегалія.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
Тромбоцити:
3,8  1012/л
193  109/л
Гемоглобін:
Показники
90 г/л
КП:
гематокриту:
0,71
0,44 л/л
Ретикулоцити: 5 %о
Вміст сироватки
9
Лейкоцити:
заліза:
44,2 мкмоль/л
8,0  10 /л
5 мм/год
ШЗЕ:
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
2
0
0
5
68
20
5
анізоцитоз +++
пойкілоцитоз +++ анізохромія +++
кодоцити
120
ПРИМІТКА. Зустрічаются у великій кількості еритроцити з базофільною
пунктуацією.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
7.
КЛІНІКА. Хлопчик С., 10 років, поступив у клініку зі скаргами на різкий біль у
суглобах, особливо у плечових та тазобедрових.
Об’єктивно: хворий поганого харчування, з викривленим хребтом. Шкіра і
слизові оболонки жовтушні. Спленомегалія. Суглоби, стопи, кисті рук набряклі.
На гомілках - виразки. Міопія високого ступеня.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
Тромбоцити:
3,0  1012/л
500  109/л
Гемоглобін:
Показники
80 г/л
КП:
гематокриту:
??
0,38 л/л
Ретикулоцити: 18 %о
Вміст сироватки
9
Лейкоцити:
заліза:
15,0 мкмоль/л
15,5  10 /л
5 мм/год
ШЗЕ:
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
5
10
62
20
3
анізоцитоз +++
пойкілоцитоз +++
анізохромія ++
дрепаноцити
ПРИМІТКА. Осмотична резистентність еритроцитів понижена.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
8.
КЛІНІКА. Хворий Ю., 52 роки, поступив у клініку зі скаргами на головний
біль, набридливе свербіння шкіри, яке підсилюється після прийняття ванни.
З анамнеза відомо, що присутній гострий, пекучий біль у кінчиках пальців
(еритромелалгія), яка зникала на 1-2 день після прийняття ацетилсаліцилової
кислоти.
Об’єктивно: хворий з надмірним харчуванням. Шкіра і видимі слизові
121
оболонки гіпереміровані, склери ін’єціровані. Артеріальний тиск - 150/100 мм
рт. ст. Спленомегалія. При огляді ротовой порожнини - виражена
ціанотичність м’ягкого піднебіння (симптом Купермана).
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
12
Еритроцити: 10,2  10 /л
Тромбоцити:
800  109/л
Гемоглобін: 177 г/л
Показники
КП:
гематокриту:
??
0,54 л/л
Ретикулоц:
Вміст
сироватки
заліза:
20 %о
10,0 мкмоль/л
Лейкоцити: 20,0  109/л
1 мм/год
ШЗЕ:
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
2
3
3
4
6
66
10
6
анізоцитоз +++
пойкілоцитоз +++ анізохромія +++
схильність до
схильність до гіпохромії
мікроцитозу
ПРИМІТКА. Велика кількість поліхроматофілів, нормоцитів, зустрічаються
поодинокі еритробласти.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
9.
КЛІНІКА. У хворого Р., 29 років, в анамнезі вказано поранення плеча з
пошкодженням артерій з припустимою втратою ОЦК в межах 15%.
ЗАВДАННЯ. Вкажіть, яким стадіям гострої постгеморрагічної анемії
відповідають зміни показників периферичної крові, і обґрунтуйте висновки.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ № 1
Еритроцити:
4,5 1012/л Тромбоцити:
180 109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
130 г/л
0,44 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
???
25,8 мкмоль/л
Ретикулоцити:
3 %о
3 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
6,0 10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) № 1 Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
2
0
0
4
54
32
8
анізоцитоз +
пойкілоцитоз + анізохромія +
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ № 2
122
Еритроцити:
2,0  1012/л Тромбоцити:
250  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
60 г/л
0,20 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
0,90
13,0 мкмоль/л
Ретикулоцити:
ШЗЕ:
8 %о
15 мм/год
9
Лейкоцити:
12,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) № 2 Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
1
0
0
5
64
24
6
анізоцитоз ++
пойкілоцитоз ++ анізохромія ++
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ № 3
Еритроцити:
3,8  1012/л Тромбоцити:
450  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
100 г/л
0,30 л/л
КП:
Вміст
сироватки
заліза:
0,79
11,7 мкмоль/л
Ретикулоцити:
60 %о
20 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
18,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) № 3 Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
1
0
9
20
60
8
2
анізоцитоз +++
пойкілоцитоз +++
анізохромія +++
ПРИМІТКА. У великій кількості зустрічаються поліхроматофіли, нормоцити.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
10.
КЛІНІКА. Хвора О., 33 роки, поступила в клініку у тяжкому стані.
З анамнезу відомо про часті кровотечі з носа і ясен, меноррагії (при надмірних,
рясних місячних).
Об’ктивно: хвора погано харчувалась. Виражена блідість шкіри і слизових
оболонок, на шкірі - петехіальні висипи, крововиливи. Запальні процеси
ротової порожнини, прямої кишки. При аускультації серця - функціональний
систолічний шум. Температура тіла - 400 С. В області правого стегна - велика
гнійна гематома.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
12
Еритроцити:
0,7  10 /л Тромбоцити:
25,0  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
20 г/л
0,28 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
???
34,7 мкмоль/л
Ретикулоцити 0 %о
ШЗЕ:
45 мм/год
9
Лейкоцити:
0,5  10 /л
123
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
0
18
74
8
анізоцитоз ++
пойкілоцитоз ++
анізохромія ++
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
11.
КЛІНІКА. У хворого Р., 29 років, в анамнезі поранення плеча з пошкодженням
артерій з припустимою втратою ОЦК в межах 800 мл (15%).
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
12
Еритроцити:
Тромбоцити:
4,5 10 /л
180 109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
130 г/л
0,44 л/л
КП:
Вміст
сироватки
заліза:
0,87
25,8 мкмоль/л
Ретикулоцити 3 %о
3 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
6,0 10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
2
0
0
4
54
32
8
анізоцитоз +
пойкілоцитоз +
анізохромія +
ЗАВДАННЯ. Зробити обгрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
12.
КЛІНІКА. У хворого Р., 29 років, в анамнезі зазначено поранення плеча з
пошкодженням артерії з припустимою втратою ОЦК в межах 800 мл (15%).
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
124
Еритроцити:
2,0  1012/л Тромбоцити:
250  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту: 0,20 л/л
60 г/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
0,90
13,0 мкмоль/л
Ретикулоцити:
8 %о
15 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
12,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
1
0
0
5
64
24
6
анізоцитоз ++
пойкілоцитоз ++ анізохромія ++
ЗАДАНИЕ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів. Вказати стадію анемії.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
13.
КЛІНІКА. У хворого Р., 29 лет, в анамнезі вказане поранення плеча з
пошкодженням артерії з припустимою втратою ОЦК в межах 800 мл (15%).
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
Тромбоцити:
3,8  1012/л
450  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
100 г/л
0,30 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
0,79
11,7 мкмоль/л
Ретикулоцити:
60 %о
20 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
18,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
1
0
9
20
60
8
2
анізоцитоз +++
пойкілоцитоз +++ анізохромія +++
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів. Вказати стадію анемії.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
14.
КЛІНІКА. Хворий С., 6 років, гостро захворів з підвищенням температури.
Об’єктивно: Температура 38,1оС. На шкірі по всьому тілі папуловезикульозний висип, який виник майже одночасно з підвищенням
125
температури.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
Тромбоцити:
4,7 1012/л
220  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
157 г/л
0,42 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
1,0
14,0 мкмоль/л
Ретикулоцити: 3 %о
3 мм/год
ШЗЕ:
Лейкоцити:
3,6  109/л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
1
41
46
12
Анізоцитоз
пойкілоцитоз
анізохромія
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
15.
КЛІНІКА. Хворий С., 35 років, 8-й день хвороби. Захворювання починалось
поступово. Наростала слабкість, головний біль, з кожним днем
підвищувалась температура. Затримка випорожнень, метеоризм.
Об’єктивно: язик сухий, покритий коричневим нальотом, живіт роздутий,
відзначається грубе бурчання у сліпій кишці і біль у правій клубовій ділянці.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
3,6 1012/л Тромбоцити:
160  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
108 г/л
0,42 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
??
14,0 мкмоль/л
Ретикулоцити:
3 %о
22 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
3,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
6
42
50
2
анізоцитоз
пойкілоцитоз
анізохромія
ПРИМІТКА. В нейтрофілах токсична зернистість.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі
крові. Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
126
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
17.
КЛІНІКА. Хворий С., 28 років поступив зі скаргами на поганий апетит,
нудоту, блювоту, тупий біль в ділянці печінки, свербіння шкіри.
Об’ктивно: хворий зниженого харчування. Шкіра, видимі слизові оболонки і
склера жовтянисті. При пальпації печінки виникає біль, печінка збільшена в
размірах. Температура тіла - 37,3 °С. Біохімічні дослідження показали
збільшення активності аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази.
Колір сечі темний. Кал безбарвний.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
12
Еритроцити:
4,5 10 /л Тромбоцити:
220  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
132 г/л
0,42 л/л
КП:
Вміст
сироватки
заліза:
0,88
14,0 мкмоль/л
Ретикулоцити 3 %о
20 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
3,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВИ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
6
35
46
13
Аниіоцитоз
пойкілоцитоз
Анізохромія
макроцитоз
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі
крові. Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
18.
КЛІНІКА. Хворий Т., 40 років, гостро захворів. Відчув свербіння. Температура
тіла 40оС. Відмітив слабкість, адинамію, надмірне потовиділення, біль у
м’язах, сильний головний біль, біль в очах, сльозотеча, світлобоязнь. Турбує
сухий кашель, першіння у горлі, утруднене дихання носом. Об’єктивно:
гіперемія обличчя і шиї, ін’єкція судин склери, шкіряні покриви вологі.
Брадикардія, гіпотонія. Було виявлено дифузне враження верхніх дихальних
шляхів (риніт, фарингіт, ларингіт, трахеїт).
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
127
Еритроцити:
4,1 1012/л Тромбоцити:
220  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
137 г/л
0,42 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
1,0
14,0 мкмоль/л
Ретикулоцити 3 %о
12 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
3,5  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВИ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
12
36
41
11
Анізоцитоз
пойкілоцитоз
анізохромія
ПРИМІТКА. В нейтрофілах токсична зернистість, вакуолізація цитоплазми. В
периферичній крові виявляються плазматичні клітини.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
19.
КЛІНІКА. Хвора А., 12 років, поступила у клініку зі скаргами на наростаючу
захриплість голосу, гучний кашель. Об’єктивно: температура тіла - 38,0оС. При
огляді ротової порожнини гланди збільшені, слизова оболонка набрякла і
містить товстий шар брудно-білого нальоту, який переходить на м’яке
піднебіння. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені в розмірах.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
12
Еритроцити:
4,3 10 /л Тромбоцити:
220  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
143 г/л
0,42 л/л
КП:
Вміст
сироватки
заліза:
1,0
14,0 мкмоль/л
Ретикулоцити 3 %о
3 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
16,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
3
6
65
19
7
Анізоцитоз
пойкілоцитоз
анізохромія
ПРИМІТКА. В периферичній крові виявлені плазматичні клітинии. У
цитоплазмі нейтрофілів токсична зернистість.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
128
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
20.
КЛІНІКА. Хворий К., 31 рік, поступив у клініку з ознаками враження
шлунково-кишкового тракту зі скаргами на біль у животі, який поступово
локалізувався у нижніх відділах живота. Біль посилювався перед
випорожненням. Турбують тенезми, часті проноси (до 10 разів на добу).
Об’єктивно: температура тіла 37,5оС. При пальпації живота відмітили спазми і
біль товстої кишки, особливо у області сигмовидної кишки. У випорожненнях
велика кількість кров’яного слизу.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
3,6 1012/л Тромбоцити:
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
84 г/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
0,7
Ретикулоцити 3 %о
ШЗЕ:
Лейкоцити:
18,0  109/л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
0
0
2
3
4
65
16
Анізоцитоз
пойкілоцитоз
анізохромія
220  109/л
0,42 л/л
14,0 мкмоль/л
20 мм/год
М
10
ПРИМІТКА. У нейтрофілах токсична зернистість, вакуолізація ядра і
цитоплазми.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
21.
КЛІНІКА. Хворий С., 7 років. Поступив через 5 днів з моменту захворювання
129
зі скаргами на виражене недомагання, головний біль, біль при ковтанні,
блювоту.
Об’єктивно: температура тіла 39,0 °С. При огляді ротової
порожнини - яскрава гіперемія м’якого піднебіння, збільшені гланди. Верхні
шийні лімфатичні вузли збільшені і при пальпації болять. На шкірі по всьому
тілі яскраво-рожевий
дрібноточковий висип. Привертає увагу блідий
носогубний трикутник (симптом Філатова).
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
Тромбоцити:
4,7 1012/л
220  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
156 г/л
0,42 л/л
КП:
Вміст
сироватки
заліза:
1,0
14,0 мкмоль/л
Ретикулоцити: 3 %о
3 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
15,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
9
0
0
8
68
10
5
Анізоцитоз
пойкілоцитоз
анізохромія
ПРИМІТКА. У нейтрофілах токсична зернистість, тільця Князькова-Деле.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
22.
КЛІНІКА. Хворий Р., 60 років, поступив у клініку зі скаргами на слабкість.
З анамнезу: на протязі останніх 5 років хворів анемією, яка не підлягає терапії.
Об’єктивно: хворий низького харчування, незначна гепато- і спленомегалія.
Температура тіла - 380 С. При пальпації було виявлено, що збільшені
лімфовузли не викликають болю, тому що вони не спаяні з оточуючими
тканинами.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
2,5  1012/л Тромбоцити:
100  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
72 г/л
0,60 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
0,86
10,5 мкмоль/л
Ретикулоцити: 0 %о
45 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
50,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
0
38
19
63
анізоцитоз ++
пойкілоцитоз ++
анізохромія ++
130
ПРИМІТКА. У сироватці крові і
сечі – велика кількість лізоцима
(муромідази).
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
23.
КЛІНІКА. Хворий Л., 42 роки, поступив у клініку в тяжкому стані.
Об’єктивно: температура тіла - 400 С. На шкірі велика кількість круглих
папульозних інфільтратів синюшного відтінку до 1 см. в діаметрі. При огляді
ротової порожнини - ясна гіпереміровані, з червоними ділянками, які
нагадують крововиливи, звисають над зубами, некротична ангіна.
Гепатомегалія. У легенях розсіяні сухі хрипи. Рентгенологічним методом
доведена пневмонія.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
12
Еритроцити:
1,5  10 /л Тромбоцити:
75  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
45 г/л
0,62 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
0,9
6,7 мкмоль/л
Ретикулоцити 0 %о
60 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
150,0 10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
0
14
7
79
анізоцитоз ++
пойкілоцитоз ++
анізохромія ++
ПРИМІТКА. Серед клітин моноцитарного паростка - 59 % бластів.
Цитохімічними реакціями виялено:
1. Активність -нафтілацетатестерази +++;
2. Глікоген розташований дифузно.
Цитогенетично виявлені порушення у 8-й і 11-й парах хромосом. Значно
підвищений вміст лізоцима (муромідази) у крові і сечі.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
24.
131
КЛІНІКА. Хвора Н., 38 років, вступила у клініку в тяжкому стані з ознаками
внутрішньої кровотечі.Об’єктивно: шкіра бліда, з великою кількістю петехій і
світло-коричневих, грубих, виступаючих над поверхнею, утворень. При огляді
ротової порожнини - некротична ангіна. Катаральні зміни в носоглотці. Пульс
ниткоподібний, АТ 80 / 40 мм рт. ст. Температура тіла - 38,7 0 С. Гепато- і
спленомегалія.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
12
Еритроцити:
2,7  10 /л Тромбоцити:
30  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
65 г/л
0,48 л/л
КП:
Вміст
сироватки
заліза:
0,73
5,2 мкмоль/л
Ретикулоцити 0 %о
50 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
120,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
3
17
7
3
анізоцитоз ++
пойкілоцитоз ++
анізохромія ++
гіпохромія
ПРИМІТКА. Кількість бластових клітин - 70 %.
Цитохімічними реакціями виявлено:
1. Активність мієлопероксидази +++.
2. Глікоген розташований дифузно.
Цитогенетично виявлені зміни в 21-й парі хромосом.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
25.
КЛІНІКА. Хворий С., 62 роки, вступив у клініку зі скаргами на задишку,
кашель, слабкість. Об’єктивно: хворий з низьким харчуванням. Шкіра і видимі
слизові оболонки бліді. Всі групи лімфовузлів збільшені, кам’яної товщини,
при пальпації виникає біль, вони спаяні з оточуючими тканинами. У легенях
прослуховуються сухі хрипи. На рентгенограмі - специфічна інфільтрація
плеври з виділенням поту. Температура тіла - 38,2 0С. Гепато- і спленомегалія.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
3,3  1012/л Тромбоцити:
70  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
85 г/л
0,46 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
0,77
6,6 мкмоль/л
Ретикулоцити: 2 %о
48 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
100,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
132
Б
Э
0
0
анізоцитоз ++
нейтрофіли
М
Ю
П
С
0
0
0
15
пойкілоцитоз ++ анізохромія ++
Л
М
80
5
гіпохромія
ПРИМІТКА. Серед клітин лімфоцитарного ряду - 7% бластних клітин, багато
зруйнованих клітин у вигляді тіней Боткіна-Гумпрехта.
Цитохімічними реакціями виявлено: глікоген розташований в гранулах,
реакція на міелопероксидазу негативна.
Цитогенетично виявлено порушення в 12-й парі хромосом.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
26.
КЛІНІКА. Хворий В., 4 роки, поступив у клініку в тяжкому стані.
Об’єктивно: дитина в’яла, замкнута, неспілкується. Шкіра і видимі слизові
оболонки бліді з великою кількістю дрібних точкових і
плямистих
крововиливів. Периферичні лімфовузли збільшені. Температура тіла - 39,0 0С.
Гепато- і спленомегалія. Печінка товста, не викликає болю. Епізодично
виникає блювота. Установлена ригідність потиличних м’язів, симптом
Керніга позитивний. При пальпації виявлена пухлина яєчка.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
2,9  1012/л Тромбоцити:
75  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
76 г/л
0,50 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
0,79
10,2 мкмоль/л
Ретикулоцити:
0 %о
39 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
80,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК)
Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
0
0
0
0
0
15
81
4
анізоцитоз ++
пойкілоцитоз ++
анізохромія ++
ПРИМІТКА. Серед клітин лімфоцитарного ряду - 70 % бластних клітин,
багато зруйнованих клітин.
Цитохімічними реакціями виявлено: глікоген розташований у гранулах,
реакція на міелопероксидазу негативна.
Цитогенетично виявлено порушення у 8-й і 14-й парах хромосом.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі
133
крові. Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
27.
КЛІНІКА. Хворий А., 70 років, поступив у клініку в тяжкому стані з ознаками
інтоксикації і геморрагічного діатезу.
Об’єктивно: шкіра і видимі слизові оболонки бліді, з великою кількістю
дрібноточкових утворень коричневого кольору, які викликають біль при
пальпації. Температура тіла - 40,0оС. Гепато- і спленомегалія. При УЗД
виявлено карбункул нирки.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Еритроцити:
1,4  1012/л Тромбоцити:
60  109/л
Гемоглобін:
Показники гематокриту:
35 г/л
0,55 л/л
КП:
Вміст сироватки заліза:
0,75
9,0 мкмоль/л
Ретикулоцити:
0 %о
42 мм/год
ШЗЕ:
9
Лейкоцити:
140,0  10 /л
ПРЕПАРАТ КРОВІ (МАЗОК) Лейкоцитарна формула
нейтрофіли
Б
Э
М
Ю
П
С
Л
М
2
6
4
6
10
52
14
6
анізоцитоз ++
пойкілоцитоз ++
анізохромія ++
гіпохромія
ПРИМІТКА. Серед клітин міелоцитарного паростка - 2 % бластних клітин.
Цитохімічними реакціями виявлено:
1. Реакція на міелопероксидазу +++.
2. Глікоген розташований дифузно.
Цитогенетично виявлено порушення в 21 парі хромосом.
ЗАВДАННЯ. Зробити обґрунтований висновок про порушення в системі крові.
Пояснити патогенез клінічно-гематологічних проявів.
Заключення:________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
134
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З ТЕМИ “ПАТОЛОГІЯ КРОВІ”.
1. Здійснювати аналіз:
 Причинно-наслідкових зв’язків (змін місцевих та загальних,
патологічних та пристосувально-компенсаторних, специфічних та
неспецифічних; провідної та допоміжних ланок) в патогенезі типових
порушень в системі крові (анемія, еритроцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія,
лейкоз; порушення гемостазу);
 Закономірностей порушень клітинного складу периферичної крові при
гострих і хронічних лейкозах.





2. Уміння та практичні навички:
Вирішення ситуаційних задач із визначенням типових порушень в
системі крові (еритроцитоз, анемія, лейкоцитоз, лейкопенія, лейкоз;
порушення гемостазу), їх основних різновидів (через застосування знань
принципів їх класифікацій), причин виникнення та механізмів розвитку.
На підставі результатів лабораторного дослідження (аналіз крові)
визначати вміст окремих видів лейкоцитів в крові, оцінювати результат.
Визначати вміст гемоглобіну в крові (за Салі), переводити в одиниці SI;
оцінювати результат.
Розраховувати колірний показник крові, оцінювати результат.
Ідентифікувати регенеративні, дегенеративні, патологічні форми клітин
«червоної» і «білої» крові в мазках периферичної крові; інтерпретувати
їх наявність чи відсутність в крові.
135
ЗМІСТ:
Тема23: ПАТОЛОГІЯ КРОВІ: ЕРИТРОЦИТОЗИ. АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ
КРОВОВТРАТОЮ______________________________________________ 3
Тема24: ГЕМОЛІТИЧНІ АНЕМІЇ ТА АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯМ
ЕРИТРОПОЕЗУ.__________________________________________________ 25
Тема25:
ПАТОЛОГІЯ
БІЛОЇ
КРОВІ
(ЛЕЙКОЦИТОЗИ.
ЛЕЙКОПЕНІЇ)________________________________________________51
Тема26 : ПАТОЛОГІЯ БІЛОЇ КРОВІ. (ЛЕЙКОЗИ. ЛЕЙКЕМОЇДНІ
РЕАКЦІЇ)_________________________________________________________73
Тема27: ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ_____ _________________92
Тема 28: АНАЛІЗ ГЕМОГРАМ____________________________________ 107
ПРАКТИЧНІ
НАВИЧКИ
З
ТЕМИ
“ПАТОЛОГІЯ
КРОВІ”_____________________________________________________134
136
Download