Завдання: 1. Цифровий економічний простір та сучасні тенденції його розвитку 2. Оцінка ефективності банерної реклами 3. Засоби просування на ринку виробників програмних продуктів 1. Цифровий економічний простір та сучасні тенденції його розвитку Сьогодні цифрова економіка виступає одним з найважливіших чинників економічного зростання та формування нової якості життя. Країни-лідери світової економіки оцінюють цифровізацію як першочерговий напрямок інноваційного розвитку виробничо-економічних систем різних рівнів та інструмент забезпечення конкурентних переваг у довгостроковій перспективі. Продукція цифрової економіки має ряд переваг: по-перше, оскільки товари віртуальні, то можна скоротити витрати на транспортування, а мережа Інтернет забезпечить майже миттєву доставку по всьому світу; дякуючи світовій інформаційній мережі, значно збільшилася швидкість грошових трансакцій. Отже, на сьогоднішній день всесвітня мережа Інтернет є тією технологією завдяки якій забезпечується сталий розвиток усіх аспектів сучасної економічної взаємодії. Однак цифрова економіка охоплює не лише у сфери торгівлі та бізнесу, а й впливає на розвиток інших галузей, зокрема галузей науки, освіти та банківської сфери. Можна беззаперечно стверджувати, що цифровізація, технології на яких вона базується, послуги та системи є вкрай важливими для соціального розвитку. Ці елементи в змозі забезпечити постійне зростання і створення робочих місць в різноманітних галузях економіки, незалежно від того чи це невеликі традиційні підприємства чи новітні технологічні виробництва, виникнення і створення яких зумовлене вимогами сьогодення. До основних напрямків розвитку цифрової економіки можуть бути: проведення різних торгових і фінансових операцій; створення бізнес-порталів для розміщення замовлень і пропозицій; пошук постачальників через мережу Інтернет; купівля, продаж продукції через Інтернет; пошук персоналу через мережу Інтернет; розміщення інформації в Інтернет-довідниках; впровадження системи Інтернет-банкінгу для роботи з активами в режимі он-лайн; створення платіжних механізмів для підтримки торгівлі товарами і послугами; створення нових форм і інститутів кредитування, інвестування та страхування. В Україні перед розвитком цифрової економіки постають значна кількість проблемних питань, а саме: 1) повільне впровадження в життя нових інформаційних і фінансових технологій; 2) нестача фахівців; 3) проблема з використанням нелегального і піратського програмного забезпечення; 4) порушення авторських прав та інтелектуальної власності; 5) повільна реакція держави на нові перетворення в економіці з використанням IT в правовій площині; 6) нівелювання ціни цифрового продукту та інтелектуальної власності в цілому; 7) відсутність орієнтації виробників ПЗ і інших видів економічної діяльності, суб’єкти яких створюють цифровий продукт, на внутрішній ринок у зв'язку з високим рівнем піратства інтелектуальної власності; 8) погіршення іміджу держави з боку провідних економічно розвинених країн; 9) ігнорування локалізації під український ринок провідних виробників ПЗ. Отже, в умовах сьогодення виграє бізнес в режимі «online», тобто той, який дає якісний продукт в найкоротші терміни, адже клієнти живуть в режимі „тут і заразˮ. На сьогоднішній день близько 90% підприємств, які не застосовують у своїй діяльності новітні цифрові технології зіткнулися зі зростанням конкуренції з боку тих підприємств, які такі технології впровадили та використовують їх у повсякденній господарській діяльності. Наразі майже 87% підприємств включають digital трансформацію в стратегію розвитку, тоді як 40% підприємств, які займають лідируючі позиції на ринку можуть бути витіснені з нього протягом наступних 5 років, якщо не почнуть впроваджувати новітні цифрові технологічні продукти в процеси своєї діяльності та не переорієнтують свої моделі управління на нові орієнтири та цінності. Широке розповсюдження інтернету по Україні дозволить поширити використання цифрових сервісів на багато сфер. Так, збільшення кількості користувачів з 5 млн у 2016 році до 15 млн уже у 2021 дозволить 95% усіх магазинів, салонів, сервісів проводити розрахунки безготівково. Зазначене значно зменшить витрати на друк паперових грошей і сприятиме виходу економіки з тіні. Зростатиме продуктивність праці та доходи громадян. Рівень корупції значно скоротиться, адже більшість операцій буде проходити в електронній формі і автоматично у кількох реєстрах. 2. Оцінка ефективності банерної реклами Суть банерної реклами полягає в тому, що рекламодавець розміщує картинки та анімації на різних сторонніх ресурсах, щоб перевести користувачів на потрібний сайт. Банери працюють за простим алгоритмом: привертають увагу користувача і змушують його клацнути по яскравій картинці. Банерна реклама – це гнучкий і ефективний спосіб просування, який допомагає в досягненні різних цілей: залучення трафіку на сайт; підвищення впізнаваності бренду; виведення нового товару або послуги на ринок; стимулювання попиту; інформування про акції та розпродажі. Статистика стверджує, що 64,6% користувачів довіряють банерам при пошуку товарів в інтернеті, хоча деякі маркетологи вважають, що її ефективність знижується. Найбільш ефективні та привабливі банери ті, на яких присутня графіка і текст. Людський мозок набагато швидше сприймає і обробляє візуальну інформацію. Правильно підібрані графічні тригери підвищують ефективність рекламних кампаній. Принцип роботи банерної реклами простий: рекламні оголошення різних розмірів розміщуються на сторонніх ресурсах. CPM є найбільш поширеною моделлю оплати для розміщення оголошень на сайтах з цільовою аудиторією, тематичних ресурсах і для інформування аудиторії про новий продукт. Середня ціна за 1000 показів банера становить 20 грн. Також має значення тип банера, його розмір і конкуренція у сфері бізнесу. Банерна реклама – це другий за популярністю спосіб реклами в мережі. Вона має такі переваги: 1. Доступна ціна, дана реклама коштує значно дешевше, ніж зовнішня і телереклама; 2. Швидкий результат, адже банер починає працювати відразу після запуску; 3. Цілеспрямованість, тобто розміщення з урахуванням інтересів цільової аудиторії; 4. Аналітика, а саме успішність рекламної кампанії легко оцінити і змінити стратегію, якщо потрібні показники не досягнуті. 5. Гнучкість, адже можна легко змінювати публікації та вносити різні корективи. Однак, банерна реклама має свої недоліки: 1. Нецільові кліки. Частина кліків по банерах на мобільних пристроях відбувається випадково. 2. Непередбачуваний CTR. Клікабельність банера може скласти 0,1%, тобто тільки 1 користувач з 1000 тих, хто побачили банер, перейде за посиланням. 3. Банерна сліпота. Людська свідомість адаптувалася і навчилася пропускати будь-яку інформацію, схожу на рекламу. 57% користувачів бояться клацати по банеру, щоб не підхопити вірус. Найважливішими показниками для банерної реклами є місце розташування банера на сторінці і розмір рекламного носія. Основне правило вигідного розташування банера на сторінці таке: банер не повинен бути відрізаний від контента. Ефективність банерної реклами визначає ефективність кожного рекламного банера і дозволяє як проводити порівняння між ними, так і здійснювати їх вдосконалення. Заснована на аналізі контингенту відвідувачів, які під впливом реклами скористалися банером-посиланням і перейшли з її допомогою на Web-сервер фірми. Визначається як відношення «клікнувших» відвідувачів сторінки, на якій розміщений банер, до загального числа її відвідувачів. Оцінювати ефективність використання Internet-ресурсів можна за допомогою засобів Internetстатистики, які дозволяють збирати найповнішу статистичну базу даних. Система Internet-статистики дає можливість дізнатися, наскільки успішною була рекламна кампанія. Навіть через декілька місяців можна точно дізнатися, скільки споживачів, які були задіяні в час рекламної кампанії, повернулися пізніше, скільки з них стали постійними відвідувачами, скільки зробили покупки або яку кількість сторінок проглянули. Ефективність рекламного засобу можна параметрів. За допомогою Internet-статистики привести до кількісних можна виявити цільову аудиторію і визначити її розмір, ідентифікувати економічно вигідні сайти, які цікавлять конкретну цільову аудиторію для розміщення на них прихованих рекламних майданчиків. Під економічною цінністю розуміють економічний виграш, який одержує бізнес-суб'єкт від володіння й експлуатації сайта як засобу комунікації. Складність проблеми оцінювання економічної ефективності банерної реклами пов'язана з тим, що для багатьох підприємств, для яких сайт не є єдиним каналом збуту продукту, не можна прямо оцінити економічний виграш (для Internet-компанії, чий бізнес повністю заснований на поширенні товару через INTERNET, економічним виграшем вважається різниця виторгу й витрат). Це вимагає розробки більш повної методики оцінки ефективності банерної реклами. Щоб підвищити ефективність банерної реклами краще відразу сформулювати її мету, основне завдання і розробляти дизайн виходячи з цієї інформації. Якщо потрібно підвищити впізнаваність бренду, потрібно використовувати корпоративні кольори, логотип і фотографії з ключовими товарами. Щоб стимулювати попит, слід використовувати яскраві фотографії товарів, короткий опис переваг і заклик до дії. Зважаючи на перевантаженість інтернет-простору рекламою, просування за допомогою банерів може принести відчутні бонуси для бізнесу. Для того, щоб рекламна кампанія була успішною, необхідно враховувати інтереси цільової аудиторії і продумати дизайн оголошень. Банер повинен органічно виглядати на вебсторінці, це знизить ймовірність банерної сліпоти. Красива картинка і лаконічний текст із закликом до дії допоможуть захопити увагу користувачів, а простий, яскравий дизайн, що запам’ятовується, приверне увагу користувача і забезпечить високий CTR рекламної кампанії. 3. Засоби просування на ринку виробників програмних продуктів Головна мета процесу просування на ринку виробників програмних продуктів – це, в першу чергу, стимулювання, а отже, поліпшення попиту. Коли виробник збирається запропонувати ринку новий товар (програмний продукт), то споживач може зреагувати позитивно у тому випадку, коли інформативна характеристика дійшла до нього вчасно і в повному обсязі. Однією з найважливіших функцій просування нових товарів є сприяння їх пізнаванню потенційними споживачами. Форми й засоби просування товару утворюють його інструментарій. Формами та засобами просування на ринку виробників програмних продуктів слід виокремити такі як: реклама, стимулювання збуту, персональний продаж, пропаганда. Реклама, яка є зв’язуючим елементом ринку, оскільки для здійснення актів купівлі-продажу потенційним продавцям і покупцям необхідно знати ринок, мати у своєму розпорядженні певний мінімум відомостей про стан попиту і пропозиції. Поширюючи інформацію про наявність програмних продуктів, умови їх купівлі та використання, реклама бере участь у формуванні товарної пропозиції, а тим самим – і попиту, з точки зору його конкретної спрямованості. Продумана реклама здійснює позитивний вплив на діяльність підприємства, заохочує виробництво програмних продуктів, використання результатів науковотехнічної революції. Окрім цього, реклама дає змогу підприємству збільшити прибутки та розширити масштаби виробництва. Особистий продаж – це усне представлення своєї продукції під час розмови з одним чи декількома перспективними покупцями з метою подальшого продажу або отримання замовлення. Цей засіб маркетингових комунікацій вважається одним з найефективніших для підприємств, які здійснюють свою діяльність на ринку організованих покупців, зокрема на ринку програмних продуктів. Стимулювання збуту — це використання короткотермінових заходів, розрахованих на швидке реагування ринку у відповідь на пропонування підприємством своєї продукції. Тобто це пряме заохочення споживачів придбати продукти чи послуги підприємства. Стимулювання збуту містить у собі наступні заходи: мерчандайзинг, упакування, етикетка, ярлик, подарунки, конкурси, лотереї, розіграші, гарантії. Інтернет-маркетинг є сучасним видом маркетингу, який складається з традиційних елементів (товару, розподілу, просування та маркетингових досліджень), реалізованих шляхом використання різних засобів мережі Інтернет у дистанційному режимі, і завдяки цьому дозволяє забезпечити можливість зменшення тривалості, вартості та якості виконання всіх маркетингових процесів. Брендинг є елементом маркетингової діяльності, що охоплює створення споживчого уявлення, є елементом репутації підприємства та формує відношення цільового сегменту ринку до бренду. Брендинг товару підприємства свідчить не лише про спроможність виробника та продавця створювати, розвивати, підтримувати і захищати свою торгову марку, а й, певною мірою, інтенсивність характеризує конкуренції та ступінь розвиток розвитку ринкових маркетингових відносин, комунікацій у суспільстві. Брендинг здійснюється за допомогою певних прийомів, методів і засобів, що дають змогу довести розроблений бренд до покупця, і не лише сформувати в його свідомості імідж марки товару, а й надати допомогу, зорієнтувати споживачів на сприйняття функціональних та емоційних елементів товару. Серед найбільш популярних методів просування брендів компаніями є використання соціальних платформ (Instagram, Youtube та інші). Даний метод вирізняється невисокою вартістю, охопленням великої аудиторії потенційних споживачів, високою швидкістю доставлення інформації до цільового споживача. Засоби просування товару поділяються на особисті (вербальні, невербальні) і неособисті (телебачення, преса, радіо, out-door, сувеніри, телефон, виставки, пошта, пункт продажу та ін.) Структура комплексу просування конкретного програмного продукту визначається багатьма факторами, серед яких тип товару чи ринку, стратегія натиску традиційних виробництв і стратегія притягання споживачів до товару нових виробництв, ступінь готовності покупця до здійснення покупки, етап життєвого циклу товару, бюджет, рівень конкуренції на ринку, місце реалізації. Так, результативність дії засобів просування неоднакова на різних етапах життєвого циклу товару. Розвиток української індустрії ПЗ гальмують такі фактори: обмежене фінансування; недосконале законодавство; орієнтація багатьох фірм-розробників ПЗ на термінову вигоду; орієнтація багатьох державних чиновників на західні технології; відсутність серйозних маркетингових досліджень; нелегальне використання ПЗ. Інші вади, такі як віруси, знищення інформації, виведення ПК з ладу, відплив інформації, проникнення конкуруючих фірм у закритий інформаційний простір, що завдають непоправної шкоди, притаманні інформаційним галузям усіх країн. Незважаючи на технологічно складний процес виробництва і значні інвестиції, на ринку програмного забезпечення намагається функціонувати велика кількість операторів різного рівня від розробників-індивідуалів до великих підприємств. Це пояснюється постійно зростаючим попитом на програмне забезпечення та високою прибутковістю в галузі. Внаслідок цього саме проблеми детального аналізу конкурентного середовища і є визначальними при формуванні стратегії просування товару на ринку програмних продуктів.
