ДОНБАСЬКА ДЕРЖАВНА МАШИНОБУДІВНА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ АВТОМАТИЗАЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ ТА
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Пояснювальна записка
до дипломної роботи
Напрям підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»
Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»
на тему: «Проект програмного комплексу для оптимального планування
робочого часу»
Виконав:
студент 4 курсу, групи ІТ-14-1
Напрям підготовки 6.050101
«Комп’ютерні науки»
Тищенко П.П
Керівник:
к.е.н., доц. каф КІТ
Сташкевич І.І.
Краматорськ – 2018 року
Донбаська державна машинобудівна академія
Факультет автоматизації машинобудування, денне відділення
Кафедра комп’ютерних інформаційних технологій
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
Напрям підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри КІТ
__________О.Ф. Тарасов
“____” _____________2018 року
З А В Д А Н Н Я
НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ
Тищенку Павлу Петровичу
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи: «Проект програмного комплексу для оптимального планування
робочого часу».
Спеціальна частина: «Розробка програмного комплексу органайзеру для
планування організації робочого часу »,
керівник роботи Сташкевич І.І., к.е.н., доц. каф КІТ
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від “13” 03 2018 року №08-11
2. Строк подання студентом роботи 06.06. 2018 р
3. Вихідні дані до роботи функціональні вимоги до програмного комплексу для
оптимального планування робочого часу, документація про бізнес-процеси
предметної області, електроні матеріали в мережі Інтернет.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити) провести аналіз існуючих, виявити основні функціональні вимоги
до програмних комплексів для організації особистого часу, визначення
технологій для створення органайзеру, розробити програмний комплекс для
організації особистого часу, виконати розрахунок економічної ефективності
впроваджуємого програмного комплексу, привести розрахунки впливу
програмного комплексу на безпеку життєдіяльності.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
привести структурно-функціональні діаграми бізнес процесів програмного
комплексу для оптимального планування робочого часу, надати структуру
програмного комплексу за допомогою UML-діаграм, навести екрані форми
програмного комплексу розробленого програмного комплексу.
2
6. Консультанти розділів роботи
Розділ
Прізвище, ініціали та посада
Консультанта
3
4
Ровенська В.В., доц каф. ЕП
Марченко І.Л., доц., каф. ХіоП
7.Дата видачі завдання
Підпис, дата
завдання
Завдання
видав
Прийняв
16.03.2018
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№
Назва етапів дипломної роботи
з/п
1
2
3
4
5
9
8
9
10
11
12
13
І4
Уточнення змісту дипломної роботи
Розробка інформаційної моделі програмного
комплексу органайзера.
Розробка алгоритму роботи програмного
комплексу
Розробка компонентів програмного комплексу
Розробка програмного комплексу
Економічні розрахунки для розробленого
програмного комплексу
Ергономіка
Оформлення текстової документації
Оформлення програмної документації
Оформлення графічної документації
Остаточне оформлення записки
Підготовка доповіді
Одержання відкликання й рецензії
Строк
виконання
етапів
роботи
18.03
1.04-5.04
6.04-12.04
13.04-18.04
18.04-28.04
29.04-5.05
6.05-12.05
13.05-15.05
16.05-20.05
23.05-28.05
29.05-5.06
5.06
13.06
Студент __________
(підпис)
Керівник роботи __________
( підпис )
Примітк
а
Тищенко П.П
(прізвище та ініціали)
Сташкевич І.І.
(прізвище та ініціали)
3
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка до дипломної роботи містить 97 сторінок
машинописного тексту, 52 рисунка, 25 таблиць, 27 джерела.
Метою роботи є оптимізація часу людини, збільшення зручності ведення
планів, скорочення витрат часу людини на планування справ, прискорення
роботи з особистим органайзером, отримання нових та закріплення існуючих
теоретичних знань та практичних навичок з розробки програмного
забезпечення.
Основною задачею дипломної роботи є розробка проекту програмного
комплексу для оптимального планування робочого часу та його практична
реалізація.
У дипломній роботі розглянута класифікація програмних комплексів для
оптимального планування робочого часу, наведені основні функціональні
вимоги до предметної області програмного комплексу для оптимального
планування робочого часу.
ОРГАНАЙЗЕР, ПЛАНУВАННЯ, ANDROID, БАЗА ДАННИХ, SQLITE,
СТАТИСТИКА, JAVA, ANDROIDSTUDIO, РОЗКЛАД
4
ЗМІСТ
КІТ.141.00.00.00.ДР.ПЗ
Ізм. Лист
Розроб.
Перевір.
№ докум.
Тищенко П.П..
Сташкевич І.І.
Риценз.
Н. контр. Сташкевич І.І.
Затвердив Тарасов О.Ф.
Підпис
Дат
а
Лит.
ЗМІСТ
Лист
Листів
5
ІТ-14-1
5
6
ВСТУП
Тайм-менеджмент є досить складним завданням для багатьох сучасних
і активних людей, однак вміння керувати своїм часом, як правило, є секретом
успішності. Швидкість течії часу і розвиток технологій роблять грамотний
розподіл часу серйозною проблемою. Безліч різних курсів і семінарів мають
можливість навчити вас як використовувати свій час ефективніше, грамотно
складати план своєї діяльності, ставити цілі і досягати своїх цілей в рамках
передбаченого часу [1].
Зовсім не обов'язково проходити будь-які курси, щоб навчитися
керувати своїм часом. Можна скористатися органайзером який не тільки
допоможе керувати своїм часом, а й мотивує на виконання встановлених
завдань.
Організатор, планувальник, ділової календар, записна книжка - це
тільки частина назв комп'ютерних програм, які допомагають оптимізувати
робочий час і позбавляють офісного трудівника від необхідності записувати
важливу інформацію на листках паперу, часто безповоротно губляться на
робочому столі.
Ручне ведення «блокнотів» і записів не дає ефективного використання,
так як ручна обробка витрачає більше часу, ніж машинна, причому зі
збільшенням обсягу, рівень витрат збільшується прогресивно. За допомогою
програми «органайзер» людина (або організація) має під рукою набір
потрібних інструментів, централізоване управління та інтегрування даних і
функцій в єдину систему управління всіма даними одночасно, не зачіпаючи
розрахунки, як такі, а працюючи безпосередньо з результатами, що значно
збільшує ефективність і використання робочого часу.
Для забезпечення організації робочого часу необхідно вирішити такі
завдання:
проаналізувати
предметну
область
і
аналоги
програмних
комплексів для організації робочого часу;
7
розробити
за
допомогою
діаграм
системного
аналізу
інформаційну модель бізнес-процесу і предметної області фахівця;
спроектувати і реалізувати БД, яка використовується фахівцем, і
додаток для роботи з БД з використанням сучасних засобів розробки;
провести економічні розрахунки і з'ясувати період окупності.
Метою роботи є значне спрощення організації робочого часу та
введення мотиваційної частини в життя людини. Даний програмний продукт
допоможе створювати плани на різні дні, виконувати запити до БД і будувати
мотиваційну діаграму по статистиці.
В результаті проведеної роботи є готовий програмний продукт, який
дозволяє складати розклад на день по часу, а також вести облік всіх даних і
складати діаграму статистики.
8
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Аналіз загальної відомості про організацію вільного часу та
мотивацію
1.1.1 Тайм-менеджмент
Управління часом, організація часу, тайм-менеджмент (англ. Time
management) - технологія організації часу і підвищення ефективності його
використання.
Управління часом - це дія або процес тренування свідомого контролю
над кількістю часу, витраченого на конкретні види діяльності, при якому
спеціально збільшуються ефективність і продуктивність. Управління часом
може
допомогти
отримати
ряд
навичок,
інструментів
і
методів,
використовуваних при виконанні конкретних завдань, проектів і цілей. Цей
набір включає в себе широкий спектр діяльності, а саме: планування,
розподіл, постановку цілей, делегування, аналіз тимчасових витрат,
моніторинг, організація, складання списків і розстановка пріоритетів.
Спочатку управління приписувалося тільки бізнесу або трудової діяльності,
але з часом термін розширився, включивши особисту діяльність. Система
управління часом становить поєднання процесів, інструментів, технік і
методів. Зазвичай управління часом є необхідністю в розвитку будь-якого
проекту, оскільки визначає час завершення проекту і масштаб.
Завдання тайм-менеджменту полягає в тому, щоб вчасно визначити
головну справу. Розстановка пріоритетів дозволяє ефективно управляти
списком намічених справ, привласнюючи кожному завданні свій рівень
важливості. Після визначення важливої справи оціните наслідки в разі його
виконання або невиконання. Важливе завдання має серйозні наслідки, якщо
не буде виконано в строк.
Тайм-менеджмент включає в себе широкий спектр діяльності, в числі
яких:
постановка цілей;
9
планування і розподіл часу;
делегування завдань і управління ресурсами;
аналіз витрат часу;
фіксація часу;
пріоритизація;
складання списків;
Управління часом має свою структуру, що складається з декількох
важливих процесів:
аналіз;
розробка і складання стратегій;
цілепокладання;
планування і пріоритизація;
реалізація процессу;
контроль досягнення цілей;
Важливо зауважити, що у кожної людини є певні успіхи в певних
областях. Люди роблять виконують свої поставлені завдання кожен день.
Причина тому - мотивація.
Мотивація — це один з важливих факторів підвищення ефективності
діяльності усієї організації, адже процес діяльності організації можна добре
спланувати і організувати, але якщо працівники цієї організації не
відповідально ставляться до своїх обов'язків і не зацікавлені особисто у
розв'язанні
проблем
і
задач,
що
постали
перед
організацією,
то
результати контролю і підбиття підсумків не будуть втішними.
Знання про те, чому люди роблять те, що вони роблять — необхідна
передумова для того, щоб допомогти їм реалізувати власні мотиви та
попередити випадки, коли мотивації можуть викликати певні ускладнення.
Але є одна проблема. Стимулювання, яке змушує людину робити дії, як
правило, не використовується повноцінно. Зазвичай цей механізм не
10
реалізується у різних сервісах тому мало програм можуть запропонувати
роботу мотиваційної частини в стані автопілоту.
Вивчаючи, як управляти вашими внутрішніми спонуканнями, ви
можете поліпшити будь-яку сферу свого життя до рівня, який раніше не
можна було навіть уявити. Коли ви знаєте, які кроки потрібно зробити і яких
уникнути - ви буквально володієте владою, яка може змусити вас робити все,
що потрібно для створення життя, про яку ви мрієте.
У сучасному світі особистий час - це ключовий ресурс людини, часто
має набагато більш високу вартість, ніж гроші, оскільки воно, на відміну від
них, не може бути накопичено або відновлено [2]. Саме тому вміння
найкращим чином використовувати свій час і керувати ним являє істотну
цінність для будь-якої людини. І важливо навчитися застосовувати цей навик
в усіх сферах життя: роботи, бізнесі, творчості, сімейних відносинах і т.д.
Навик управління часом надає людині безліч найрізноманітніших переваг.
Нижче ми перерахуємо лише деякі з них. Отже, людина, яка вміє керувати
своїм часом:
позитивно сприймає навколишній світ і події в ньому;
може
приділяти
більше
часу
на
духовний
розвиток
і
самовдосконалення;
завжди має чіткий план дій;
володіє внутрішньою свободою і має можливість вибору;
здатний створювати сприятливі умови і самостійно контролювати
своє життя;
значно частіше за інших досягає поставлених цілей;
досягає своїх цілей в рази швидше, ніж люди, що не володіють
таким навиком;
здатний досягти успіху в будь-якій сфері діяльності;
має набагато більше часу на відпочинок, перебування з
близькими і заняття улюбленими справами;
11
здатний виконувати безліч різних справ протягом короткого
проміжку часу;
має можливість збільшити свої доходи, створити капітал і відійти
від справ якомога швидше;
може позбутися відчуття постійної втоми і зміцнити своє
здоров'я;
набагато менше схильний до впливу стресів і негативних
факторів;
Це лише частина того позитивного впливу, який чинить вміння
керувати часом на життя людини. Не просто так існує думка про те, що
люди, які не знають, як їм розподілити свій час, не можуть знайти жодної
вільної хвилини, і постійно чимось зайняті, але вся їхня зайнятість не
приносить
ніяких
розумних
результатів.
А
люди,
здатні
вміло
розпоряджатися своїм тимчасовим ресурсом, завжди можуть виділити час
для чогось або для кого-то, і все їх справи безперервно просувають їх до їх
цілям і досягненню успіху.
Тайм-менеджмент: Основні правила:
Робота в певні години. У кожної людини є свої особисті
біоритми. І якщо поспостерігати деякий час за своїм організмом, то можна
визначити той час, на яке припадає пік активності. Саме в цей час можна і
потрібно працювати з повною ефективністю. Таким чином, можна встигнути
зробити багато запланованих речей за короткий проміжок часу.
Розстановка пріоритетів. Важливий крок у тайм-менеджменті це
правильно розставити пріоритети в справах за ступенем важливості. Тут
критерії важливості можуть бути будь-якими, починаючи від важливості
проекту до фінансової мотивації.
Фільтрація інформації. Фільтрувати інформацію потрібно для
того щоб не перевантажувати свій мозок не потрібною інформацією, а
значить і не витрачати на неї свій час. Для цього потрібно навчитися вивчати
12
тексти, швидким поглядом вибираючи з контексту тільки те, що дійсно
необхідно.
Автоматизація рутинної роботи. Якщо у Вас є така робота, яку Ви
повинні робити постійно і саме вона займає багато часу, то краще знайти
спосіб, як цю роботу автоматизувати. Наприклад, якщо Вам потрібно
постійно перевіряти свою пошту, то краще за все поставити програму, яка
буде нагадувати про прихід нових листів на Ваш e-mail.
Концентрація на одному завданні. У цьому пункті все просто.
Якщо Ви виконуєте відразу багато справ, то Ваша продуктивність падає.
Візьміть собі за правило, не приступати до нової задачі, якщо ще не
закінчили попередню задачу.
Спочатку найважче. Як показує практика багатьох, спочатку
краще почати виконувати найскладніші справи. Адже якщо Ви будете
постійно відкладати важку справу на потім, Ви ризикуєте його ніколи не
зробити. Плюс весь день у Вас буде відчуття незавершеності, яке в свою
чергу може заважати виконати інші справи.
Плануйте справи заздалегідь. Якщо Ви спочатку витратите, як
мінімум 10% часу на планування справ до початку їх реалізації, це заощадить
90% часу в період реалізації Ваших справ. Планувати свої справи, потрібно
починаючи від більшого до меншого, переходити від довгострокових справ
до короткострокових. А складне завдання простіше розбити на кілька
дрібних.
Чистий стіл. Нехай всі говорять, що брудний стіл це ознака
творчого безладу. Але в даному випадку краще вчитися багатих людей. А у
них стіл завжди чистий і все лежить на своєму місці. Такий порядок дає їм
можливість знайти все, що їм потрібно за короткий проміжок часу.
Немає поспіху в роботі. Коли ви почали займатися своїми
справами, то краще не поспішати і робити все рівномірно. Інакше поспіх
призведе до збільшення помилок, а значить і до витрат часу на їх усунення.
13
Візьміть вихідний. Як не дивно, але саме відпочинок прямо
пропорційний ефективності в роботі. Адже якщо людина добре відпочила
вона і працює краще, і все встигає. Тому якщо Ви втомилися і розумієте, що
Вам потрібен вихідний, краще його взяти [3].
1.1.2 Планування робочого часу фахівця
Планування означає підготовку до реалізації цілей і упорядкування
робочого часу. З практики відомо, що при витраті 10 хвилин на планування
робочого часу можна щодня заощадити до двох годин [4].
Для раціонального використання свого часу менеджеру необхідно,
перш за все, чітко усвідомити свої основні функції, цілі, завдання та бюджет
часу. При плануванні слід враховувати такі основні правила:
при складанні плану на день залишити 40% часу вільним, тобто
60% часу відвести на планові роботи, 20 - на непередбачені, 20% - на
спонтанно виникають;
необхідно постійно фіксувати витрачений час. при цьому слід
вказувати, як і на які потреби воно було витрачено. в результаті менеджер,
маючи повне уявлення про витрати свого часу, може становити план на
майбутнє;
для
складання
хорошого
плану
з
чітким
зазначенням
використаного часу необхідно розподілити свої завдання на довго-, середньота короткострокові;
основні принципи складання плану: регулярність, системність,
послідовність;
для забезпечення реальності планування слід планувати такий
обсяг завдань, з яким менеджер може реально впоратися.
14
Основою плану використання часу фахівця може служити його
перспективний план. З урахуванням цього багаторічного плану складають
річний план, який охоплює квартальні плани. Квартальні плани можуть бути
скоординовані з річним планом і поділені на місячні плани. Виходячи з
цього, недельно-добовий план буде найбільш точним планом використання
робочого часу фахівця. План на робочий день являє собою найважливішу
сходинку в плануванні робочого часу, він постійно контролюється і
коригується з урахуванням обстановки.
Як показує практика, головними причинами втрат робочого часу є:
відсутність чіткості в постановці цілей і визначенні пріоритетів;
відсутність
планування
робочого
часу
або
його
слабка
організація;
низький рівень дисципліни підлеглих;
слабке
керівництво,
невміння
працювати
з
підлеглими,
партнерами, відвідувачами.
Планування робочого часу є одним з головних завдань керівника, так
само як і здійснення планування діяльності організації в цілому. У нашій
країні менеджери ще не навчилися цим займатися і приділяють даному
процесу в 4 рази менше часу, ніж американські колеги. Як зазначають західні
економісти, починати планування необхідно з чіткої постановки завдань. Для
цього складається перелік справ і можливих перешкод, які зажадають
окремого часу на їх подолання. Аналіз цього переліку в подальшому
дозволить скорегувати план і виключити несуттєві моменти. Крім того,
планування часу дозволяє керівництву критично осмислювати власні ідеї і
знаходити ефективні способи їх вирішення вчасно, створюючи певний резерв
часу [5].
15
1.2 Аналіз існуючих аналогів органайзерів
В наш час для операційної системи Андроїд існує безліч додатків, які
дозволяють організувати робочий час. Це можуть бути як звичайні додатки
для локальної організації робочого часу, так і додатки з реєстрацією та
зберіганням інформації на сервері.
Серед безлічі додатків, які пропоновані ресурсом Google Play офіційною платформою для скачування і покупки додатків для операційної
системи Андроїд, були обрані дві програми органайзера: «Clear List» та
«SplenDo». .
Додаток «Clear List». У додатку є не багато функцій для планування
робочого часу. Головна сторінка додатка представлена на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 - Головна сторінка додатка «Clear List»
На головній сторінці представлений список задач. За допомогою
кнопки додавання можна додати задачу до конкретної дати та виділити
16
певним кольором. Також є можливість додавання заходів на конкретний
день.
Також в додатку є меню і налаштування, інтерфейс яких представлений
на рисунку 1.2.
Рисунок 1.2 – Меню та налаштування додатку «Clear List»
В меню можна обрати вид головного екрану програми, виконати пошук
задачі. В налаштуваннях можна обрати кольорову палітру, розмір шрифтів.
Також є можливість переглянути дані обраногї задачі. Інтерфейс даної
сторінки представлений на рисунку 1.3.
17
Рисунок 1.3 - Перегляд інформації обраногї задачі
В цьому місці можна ввести інформацію про задачу, дату виконання,
зробити нагадування, та детально описати задачу, а також виділити кольором
фон задачі.
Головним
недоліком
цього
додатка
є
відсутність
можливості
подивитись запланованих задач на певний день місяця.
Другий додаток «SplenDo». На головній сторінці розташовується
список задач за датами. Тут є можливість поставити мітку о виконанні та
додати задачу. Інтерфейс дуже простий та інтуїтивний. Інтерфейс головної
сторінки представлений на рисунку 1.4.
18
Рисунок 1.4 – Головна сторінка додатка «SplenDo».
Натискання на кнопку «+» дозволяє додати інформацію про витрати за
певний день. Інтерфейс додавання задачі на рисунку 1.5.
Рисунок 1.5 - Додавання інформації про задачу
19
Тут також можна ввести інформацію про задачі, дату виконання, час
виконання, зробити нагадування, та додати до списку задач.
У додатку присутні налаштування, що допомагають зробити інтерфейс
зручнішим для користувача. Інтерфейс налаштувань наведено на рисунку 1.6.
Рисунок 1.6 - Налаштування додатка
Незважаючи на велику кількість переваг додаток має ряд недоліків:
головна сторінка хоч і інтуїтивна, але велика кількість задач зробить її дуже
незручною. У інтерфейсі додавання задачі немає можливості детально
описати задачу, є тільки назва.
20
1.3 Глосарій предметної області «Проект програмного комплексу
органайзера для планування організації робочого часу»
Глосарій - це словник певних понять або термінів, об'єднаних
загальною специфічної тематикою.
Даний термін походить від грецького слова "глоса", що означає мову,
мова. У Стародавній Греції глоссами називали незрозумілі слова в текстах,
тлумачення яких давалося поруч на полях. Збори глоси надалі стали називати
глосарієм [6].
Основні терміни, які використовуються при вивченні предметної
області, представлені в таблиці 1.
Таблиця 1.1 -
Глосарій предметної області «Органайзер для планування
організації робочого часу»
Термін
Визначення терміну
Персональний
Органайзер
планувальник
цифровий
справ,
що
багатофункціональний
володіє
наступними
функціями: нагадування про майбутні події, захист і
синхронізація інформації.
Тайм-менеджмент
Планування
Технологія організації часу і підвищення ефективності
його використання.
Оптимальний
розподіл
ресурсів
для
досягнення
поставлених цілей, діяльність пов'язана з постановкою
цілей (задач) і дій в майбутньому.
Календар
Система числення великих проміжків часу, заснована
на періодичності видимих рухів небесних тіл.
Цілепокладання
Постановка мети або визначення ключового напрямку
розвитку. Визначення та формулювання мети [7].
21
Продовження таблиці 1.1
Робочий час
Час, що витрачається на виконання роботи, або час
активного
перебування
на
роботі,
присвячене
виконанню прямих службових обов'язків.
Задача
Проблемна ситуація з явно заданою метою, яку
необхідно досягти; в більш вузькому сенсі завданням
також називають саму цю мету, дану в рамках
проблемної ситуації, тобто те, що потрібно зробити.
Розстановка
Сортування всіх поставлених завдань за ступенем
пріоритетів
важливості, для того щоб виконувати їх в порядку
черговості, і для того щоб найважливіші, найбільш
пріоритетні справи завжди виконувалися в першу чергу
і були виконані.
Список справ
Найефективніший спосіб збільшити продуктивність.
Делегування
Передоручення поточних завдань своїм підлеглим (по
вертикалі) або колегам (по горизонталі).
Постановка задачі
Точне формулювання умов завдання з описом вхідний і
вихідний інформації.
Мотива́ція
Спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного
та психологічного плану, керуючий поведінкою
людини, який визначає її організованість, активність і
стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої
потреби.
Кільце задач
Кільце, яке показує кількість виконаних
та не
виконаних задач у вигляді діаграми, яка заповнюється у
міру
виконання
задач,
після
виконання
всіх
поставлених цілей з’явиться мотиваційне повідомлення
22
1.4 Математична модель розроблюваної системи
У програмному продукті передбачаються різні варіанти використання,
включаючи такі, як зручна навігація по списку задач, редагування в будьякий момент часу задачі, отримання повідомлень про задачі, зменшення
затраченого часу на планування організації робочого часу.
Даний ПП являється персональним органайзером. Органайзер є
засобом
управління
часом.
Попереднє
планування
справ
допомагає
підвищити плідність будь-якої діяльності, як особистої, так і професійної.
Цей ПП повинен зменшити кількість часу на планування організації робочого
часу та спонукати на скоріше виконання задач.
Головний показник ефективності органайзера, це зменшення часу для
виконання запланованих задач. Для того щоб структурувати свій робочий
день, людині потрібно записати його. Для спрощення цього завдання я
створив ПК, який дозволяє зробити це швидше та зручніше.
Для
обчислення
ефективності
даного
ПП
я
обчислив
експериментальним шляхом скільки потрібно часу для того щоб записати
свій розпорядок дня з ПП і без нього. Щоб подивитися задачі на день, людині
потрібно взяти ручку і блокнот, на що потрібно 2 хвилини, з урахуванням,
що блокнот і ручка знаходяться десь під рукою. Запис задач на день в
блокнот займає 5 хвилин. Редагування займає 2 хвилини. ПП же спрощує ці
дії, у зв'язку з чим, вони робляться швидше. У таблиці 1.2 розрахунок
витрачаємого часу.
Таблиця 1.2 – Розрахунок часу
Дії
Перегляд задач
Запис задач
Редагування задач
Пiдсумок
Без ПП (хв.)
2
5
2
9
З ПП (хв.)
1
2
1
4
23
На рисунку 1.7 зображен графік витрачаємого часу при використанні
блокноту та програмного комплексу.
10
9
8
7
6
Без ПП
(хв.)
5
4
З ПП (хв.)
3
2
1
0
Перегляд задач
Запис задач
Редагування
задач
Пiдсумок
Рисунок 1.7 - Графік витрачаємого часу при використанні блокноту
та програмного комплексу
У підсумку, ми бачимо, що витрата часу використовуючи ПК значно
зменшується. Для обчислення ефекту від використання програми складемо
наступну формулу:
𝑥 = 100 −
З ПП∗100
Без ПП
, (1.1)
4 ∗ 100
= 55,56 %
9
де без ПП - це кількість затраченого часу без використання програми, з
𝑥 = 100 −
ПП - це кількість затраченого часу за допомогою програми. Кількість
витрачає мого часу скоротилося на 55,56%.
24
1.5 Функціональний опис предметної області «Проекту програмного
комплексу органайзера для планування організації робочого часу»
Органайзер – це персональний цифровий багатофункціональний
планувальник справ, у якому користувач може додавати задачі, які йому
необхідно буде виконати в майбутньому.
Для додавання нового задачі користувачу необхідно ввести назву
задачі, детальний опис задачі, термін виконання, а саме: дату та час, коли це
задачі має бути виконане.
В головному меню “Задачі” відображаються всі заплановані задачі або
задачі на певний день, для зручного пошуку був реалізован пошук по
задачам. Для пошуку треба натиснути на поле пошуку у верхній частині
екрану та набрати назву задачі, яку треба знайти .
Перед внесенням нового задачі користувачу відображається перелік
задач вже внесених до бази даних, які йому потрібно бут виконати.
Користувач, за бажанням може обрати будь-яку задачу, переглянути його,
редагувати або видалити.
Також користувач має змогу перемикатися між трьома меню, для цього
потрібно вибрати у нижній частині екрану відповідний значок, що відповідає
за певне меню (Задачі, діаграма, календар).
Користувач даного ПП має змогу переглянути статистику виконаних та
невиконаних задач. Для цього йому потрібно перейти в необхідне меню і
статистика буде сформована й представлена користувачу у вигляді діаграми
(кільця задач).
Пункт меню “Календар” даного ПП має змогу показувати задачі
заплановані на певне число. Для цього йому потрібно натиснути на певну
дату і задачі будуть представлені користувачу у меню “Задачі”.
25
1.6
Розробка
структурно-функціональної
моделі
бізнес-процесу
організації планування робочого часу
Проектування додатка є найважливішою складовою циклу розробки
будь-якого програмного забезпечення. Для цих цілей використовується мова
UML (Unified Modeling Language) [8].
Для проектування програми, представленого в дипломній роботі,
будуть використані наступні UML діаграми:
–
SADT - з її допомогою буде показаний весь процес, що
відбувається при заповненні списку задач, перегляді задач, а також
нагадування.
–
Use-Case
diagram
-
діаграма
прецедентів,
що
дозволяє
змоделювати варіанти роботи системи на дії користувача, а також
відобразити зворотну реакцію користувача.
–
Class Diagram - діаграма класів, необхідна для візуалізації схеми
зв'язку класів додатки, їх взаємодії і структури. В рамках проектування
спеціальної частини дипломного проекту за допомогою даних діаграм буде
описано додаток, а також процес, що відбувається при взаємодії клієнта і
додатки, а саме: введення задач і збереження їх в БД, архітектура програми,
нагадування користувачеві про задачу.
SADT-діаграма містить блоки і дуги. Блоки зображують функції
змодельованої системи. Дуги пов'язують блоки разом і відображають
взаємодії і взаємозв'язки між ними [9].
На рисунку 1.7 зображена контекстна SADT-дiаграма нульового рівня
для бізнес-процесу «Організаціїя планування робочого часу».
26
Тривалість
робочого
часу
Найменування
задачі
Опис задачі
Розклад дня
Програма для планування
Готова задача у
списку
робочого часу
Час та дата
А0
ПП
Користувач
Рисунок 1.7 – контекстна SADT-дiаграма нульового рівня для бізнеспроцесу «Організаціїя планування робочого часу»
В таблиці 1.3 наведено опис контекстної структурно-функціональної
діаграми бізнес-процесу 0-го рівня.
Таблиця 1.3 - Формалізований опис контекстної структурно-функціональної
діаграми бізнес-процесу «Організаціїя планування робочого часу».
Вхід
Вихід
Найменування
задачі
Опис задачі
Час та дата
Готова задача у
списку
Виконувач
Керування
ПП
Користувач
Розклад дня
Тривалість
робочого часу
Точніше зображення бізнес-процесу «Організація планування робочого
часу» отримаємо деталізувавши SADT-діаграму нульового рівня.
Розділимо цей бізнес-процес на кілька наступних етапів:
додавання задачі;
написання опису задачі;
встановлення часу виконання;
збереження даних;
27
відображення задачі у списку;
аналіз статистики;
Процес роботи починається з етапу «Додавання задачі». На цьому етапі
користувач додає нову задачу, яку йому потрібно буде виконати. Задача - це
проблемна ситуація з явно заданою метою, яку необхідно досягти; в більш
вузькому сенсі завданням також називають саму цю мету, дану в рамках
проблемної ситуації, тобто те, що потрібно зробити. На вході подається
«Найменування
задачі». Перед
внесенням нової
задачі
користувачу
відображається список вже внесених до бази задач, які йому потрібно буде
виконати. На виході можемо отримати «Повідомлення про помилку» або
«Форма заповнення даних». Форма заповнення даних – це форма з полями,
які повинен заповнити користувач для створення нової задачі. У разі
введення некоректних даних, або не заповнення якогось поля користувач у
спливаючому вікні отримує повідомлення про помилку. Якщо всі дані були
коректно введені – отримуємо у списку задач нову задачу. На цей етап
мають вплив «Розклад дня» та «Тривалість робочого часу». Розклад дня – це
правильний розподіл періодів неспання і сну, роботи, прийомів їжі, різних
оздоровчих процедур і будь-якої іншої діяльності людини. Тривалість
робочого часу – це час, що витрачається на виконання роботи, або час
активного перебування на роботі, присвячене виконанню прямих службових
обов'язків. Виконавцем цього етапу виступають «ПП» та «Користувач». ПП
– це набір технічних і програмних засобів, що працюють спільно для
виконання однієї або кількох подібних задач. Користувач – суб'єкт, що
звертається до інформаційної системи або посередника за одержанням
потрібної йому інформації, щоб користуватися нею.
Наступний етап – це «Написання опису задачі». Написання опису
задачі – це детальний опис задачі, яку встановлює користувач. На вхід
подається «Опис задачі». На виході – «Заповнена форма опису» або
«Повідомлення про помилку. На цей етап мають вплив «Розклад дня».
Виконавцем цього етапу виступають «ПП» та «Користувач».
28
Наступний етап – це «Встановлення часу виконання». На цьому етапі
користувач встановлює час та дату нагадування, саме в цей час користувач
отримає повідомлення про задачу. Повідомлення про задачу постає у вигляді
спливаючого вікна в день та час зазначений в конкретному завданні з метою
нагадування про нього. На вхід подається «Час». На виході – «Скорегований
час». На цей етап має вплив «Тривалість робочого часу». Виконавцем цього
етапу виступає «ПП» і «Користувач» .
Наступний етап – це «Збереження даних». Збереження даних це
додавання задачі до бази даних для подальшого користування внесеною
інформацією та формування статистики. На вхід подається «Скорегованний
час». На виході – «Запис у БД». На цьому вся інформація, яка була введенна
користувачем. На цей етап має вплив «Розклад дня» і «Тривалість робочого
часу». Виконавцем цього етапу виступає «ПП» і «Користувач» .
Наступний етап – це «Відображення задачі у списку». На вхід
подається «Запис у БД». На виході – «Накопленні задачі» та «Готова задача у
списку». На цей етап має вплив «Тривалість робочого часу». Виконавцем
цього етапу виступає «ПП» і «Користувач» .
Наступний етап – це «Аналіз статистики». Аналіз статистики це збір
інформації о виконаних та невиконаних задачах та відображення на основі
зібраної інформації статистики. На вхід подається «Готова задача у списку».
На виході – «Результат статистики». На цей етап має вплив «Тривалість
робочого часу». Виконавцем цього етапу виступає «ПП».
Опис структурно-функціональної діаграми бізнес-процесу в таблиці
1.4.
Деталізуюча
структурно-функціональна
діаграма
першого
рівня
представлена на рисунку 1.8.
29
Рисунок 1.8 – Деталізуюча структурно-функціональна діаграма першого рівня «Організація планування робочого
часу»
30
Таблиця 1.4 - Формалізований опис структурно-функціональної
діаграми першого рівня бізнес-процесу «Організація планування робочого
часу»
А1
Вхід
АНайменування
задачі
Команда на
додавання задачі
Вихід
Форма
заповнення
даних
Повідомлення
про помилку
А2
АФорма
заповнення
даних
Опис задачі
Заповнена форма Розклад дня
опису
Повідомлення
про помилку
ПП,
Користувач
А3
АЗаповнена
форма опису
Час
Скорегований
час
Тривалість
робочого часу
ПП,
Користувач
Скорегований
час
Запис у БД
Розклад дня
Тривалість
робочого часу
ПП,
Користувач
іЗапис у БД
Накопленні
задачі
Готова задача у
списку
Результат
статистики
Розклад дня
Тривалість
робочого часу
ПП
Тривалість
робочого часу
ПП
А4
А5
Готова задача у
ісписку
Управління
Розклад дня
Тривалість
робочого часу
Виконавець
ПП,
Користувач
А6
1.7 Розробка технічного завдання на створення «Проекту програмного
комплексу органайзера для планування організації робочого часу»
Додаток Б.
31
1.8
Аналiз засобів моделювання програмного комплексу для
планування організації робочого часу
1.8.1 Розробка діаграми прецедентів для автоматизації організації
планування робочого часу
На основі аналізу предметної області та виявлених вимог щодо
розроблюваного програмного продукту розроблена діаграма прецедентів
використання, представлена на рисунку 1.9.
Рисунок 1.9 – Діаграма прецедентів використання «Органайзер»
32
Дана діаграма показує взаємодію системи з чинними особами системи.
При розгляді системи виділяється актор - «Користувач».
Користувач - особа, яка бажає скористатися додатком «Організатор
робочого часу», для того щоб значно спростити організацію свого робочого
часу. Також даний програмний продукт допоможе користувачеві будувати
графіки за статистикою виконаних і невиконаних завдань для наочного
уявлення прогресу виконання завдань.
Загальна схема використання проектованого ПК для організації
робочого часу. Користувач переглядає задачі на день. Потім він може додати
нову задачу, або редагувати вже наявні. У разі необхідності, користувач
може переглянути стастистику виконаних і невиконаних задач, представлену
у вигляді діаграмми.
З рисунка 1.9 видно, що користувач має доступ до прецеденту
«Перегляд повідомлень» та «Робота з задачами»..
Прецедент
«Робота
з
задачами»
включає
в
себе
наступні
прецеденти: «Створення задачі», «Перегляд існуючих задач», «Видалення
задачі», «Перегляд розкладу дня за календарем», «Пошук по існуючим
задачам», «Перегляд статистики».
Прецедент «Перегляд повідомлень» включає в себе прецедент
«Видалення повідомлення».
1.8.2 Розробка діаграми класів ПП яка відображає можливості
програмного комплексу органайзера для планування організації робочого
часу
Діаграма класів — статичне представлення структури моделі.
Відображає статичні (декларативні) елементи, такі як: класи, типи даних, їх
33
зміст та відношення. Діаграма класів, також, може містити позначення для
пакетів та може містити позначення для вкладених пакетів [10].
На основі аналізу предметної області та виявлених вимог щодо
розроблюваного
програмного
продукту
розроблена
діаграма
класів
предметної області, представлена на рисунку 1.10.
На діаграмі класів відображені класи предметної області та їх зв'язку.
У предметної області програмного комплексу органайзера для
планування організації робочого часу взаємодіють наступні класи : задачі,
дата, час, статистика, органайзер, користувач. Взаємодія відбувається
наступним чином.
Класи
«Органайзер» агрегує класи «Задачі», «Користувач» та
«Календар»
. Клас «Статистика» асоціюється з класом «Органайзер» та
залежить від класу «Задачі». Клас «Дата» успадковують клас «Задачі». Ці
класи зберігають відомості про дату, та час виконання. Клас «Задачі»
зберігає дані про назву задачі, повну інформацію про задачу, дату та час та
виконує
функції
зберігання
задачі,
нагадування
про
виконування,
редагування та видалення задач. Клас «Органайзер» містить список задач та
мітку про виконання, також він виконує функцію додавання задачі. Клас
«Статистика» зберігає дані статистики за обраний період. Клас «Користувач»
зберігає дані про користувача: id та ПІБ.
34
Рисунок 1.10 - Діаграма класів ПК «Органайзер для планування
організації робочого часу»
У таблиці 1.9 наведено опис основних класів «Органайзер для
планування організації робочого часу».
Таблиця 1.9 - Обов'язки основних класів предметної області ПК
органайзеру для планування організації робочого часу
Назва класу
Опис
Органайзер
Містить список задач та мітку про виконання, також він
виконує функцію додавання задачі
35
Продовження таблиці 1.9
Завдання
Зберігає дані про назву задачі, повну інформацію про задачу,
дату та час та виконує функції зберігання задач, нагадування
про виконування, редагування та видалення задач
Користувач
Зберігає дані про користувача
Статистика
Зберігає дані статистики за обраний період
Дата
Зберігають дані про дату, виконує функцію додавання дати
Нагадуванн
Зберігає інформацію про стан нагадування.
Календар
Зберігає інформацію про дні, на які є заплановані задачі.
1.8.3 Розробка діаграми послідовності для автоматизаціі органайзера для
планування організації робочого часу
Діаграма взаємодій описує взаємодії, що складаються з безлічі об'єктів
і відносин між ними, включаючи повідомлення, якими вони обмінюються.
Діаграмою
послідовностей
називається
діаграма
взаємодій,
що
акцентує увагу на тимчасовій впорядкованості повідомлень. Графічно така
діаграма являє собою таблицю, об'єкти в якій розташовуються уздовж осі X,
а повідомлення в порядку зростання часу - уздовж осі Y.
На діаграмі послідовності зображаються тільки ті об'єкти, які
безпосередньо беруть участь у взаємодії. Ключовим моментом для діаграм
послідовності є динаміка взаємодії об'єктів в часі. Кожен об'єкт на діаграмі
зображується прямокутником і розташовується у верхній частині своєї лінії
життя. Усередині прямокутника записуються ім'я об'єкта і ім'я класу
розділені двокрапкою. При цьому вся запис підкреслюється, що є ознакою
об'єкта [11].
36
На основі аналізу предметної області та виявлених вимог щодо
розроблюваного програмного продукту розроблена діаграма послідовностей
для прецеденту «Додавання задачі», представлена на рисунку 1.6. На даній
діаграмі відображено процес взаємодії об'єктів класів при введенні даних на
замовлення.
Користувач звертається до класу «Органайзер» та викликає метод
«Додати задачу». В результаті активності класу «Органайзер» користувач
обирає введення задачі на день.
Клас «Органайзер» звертається до класу «Задача» та викликає метод
«create». В результаті активності класу «Задачі» відбувається введення
параметрів, необхідних для завдання.. Клас «Задачі» повертає дані класу
«Органайзер»
Клас «Органайзер» відображає дані користувачу.
37
Рисунок 1.11 – Діаграма послідовностей для прецедента «Додати
задачу»
38
1.8.4 Розробка ER – діаграми програмного комплексу органайзера для
планування організації робочого часу
ER-модель - модель даних, що дозволяє описувати концептуальні
схеми предметної області.
Сутність - це клас однотипних об'єктів, інформація про яких повинна
бути врахована в моделі.
Атрибут суті - це іменована характеристика, що є деяким властивістю
сутності.
Примірник сутності - це конкретний представник даної суті.
Для відображення інформаційної моделі розглянутого процесу на
логічної моделі використовуються наступні сутності:
–
«Задачі» – для зберігання інформації про завдання. Містить код
завдання, назву, повну інформацію, статус, тип задачі;
–
«Дата» – для зберігання інформації про дату та час виконання
завдання. Містить код терміну, дату та час;
–
«Користувач» –
для зберігання інформації про користувача.
Містить код користувача, ПІБ;
–
«Статистика» – для зберігання інформації про статистику
виконання завдань. Містить код статистики, кількість виконаних, кількість
невиконаних завдань.
–
«Органайзер» – для зберігання інформації зі справки
ER-діаграма логічного рівня представлена на рисунку 1.12.
39
Рисунок 1.12 – ER-діаграма ПК «Органайзер для планування
організації робочого часу»
Рисунок 1.13 – діаграма ER-зв’язку «Користувач-Створює-Задачу»
40
1.9 Засоби розробки ПК і їх порівняльний аналіз
Існує кілька мов програмування, за допомогою яких можна писати
програми для операційної системи Android: Java, C, C ++.
Порівняємо ці мови і виберемо найбільш зручний засіб розробки для
реалізації програмного продукту.
Порівняльна характеристика наведена в таблиці 1.10.
Таблиця 1.10 - Порівняльна характеристика засобів розробки ПК для
планування організації робочого часу
Характеристики
Java
C
C ++
Kj
Написання програми
8
3
5
0,1
Вакансії
7
7
7
0,2
Зручність
8
7
6
0,3
Простота вивчення
8
5
7
0,3
Кількість розробників
9
6
7
0,1
Загальна оцінка
7,9
5,9
6,5
1
Загальна оцінка програмних засобів визначається за такою формулою:
n
Q i K ij a j ,
(1.2)
j1
де O i - загальна оцінка програмного засобу;
K j - ваговий коефіцієнт критерію;
a ij - оцінка i - того програмного засобу по j - тому критерієм.
41
На підставі загальних оцінок робимо висновок, що мова програмування
Java найкраще підходить засобом розробки програмних продуктів для
операційної системи Android.
На даний момент Java є основною мовою створення програмного
забезпечення
під
Android,
завдяки
підтримці
Google. С++
частіше
застосовується для специфічних завдань. З цих причин Java і була обрана
засобом розробки даного.
42
2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО
КОМПЛЕКСУ ОРГАНАЙЗЕРУ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
РОБОЧОГО ЧАСУ
2.1 Структура і функціональне призначення класів ПК органайзеру для
планування організації робочого часу
Розроблюваний програмний продукт «Органайзер робочого часу»
призначений для планування організації робочого часу. Програмний
комплекс включає наступні основні класи:
MainActivity – клас, призначення якого ввід даних та формування
інтерфейсу основної форми програми. Основні функції – введення даних.
UpdateActivity – клас, призначення якого редагувати дані конкретного
завдання.
MyListFragment – клас, призначення якого виводити список завдань на
поточну дату або на дату, яку задає користувач. Основні функції – виведення
даних з БД, встановлення мітки про виконання завдання.
MyDatabase – клас, призначення якого – забезпечення обміну даними
між базою даних і програмним забезпеченням. Основні функції – обробка
SQL-запитів.
GraphActivity – клас, призначення якого – створення інтерфейсу
відображення графіків статистики за наявними відомостями в базі даних.
Основні функції – створення графіків, вивід даних з БД.
BroadcastManager – клас, призначення якого – виведення нагадування
на екрані телефону. Основні функції – створення нагадування за наявними
відомостями в базі даних.
Виконаємо
опис деяких
основних
методів які
знаходяться
в
використовуваних класах (таблиці 2.1 – 2.5).
43
Таблиця 2.1 – Опис методів класу MainActivity
Метод
Опис
Ініціалізація activity
protected void onCreate(Bundle
savedInstanceState)
Додавання задачі до списку задач
public void InsertName(View
view)
Таблиця 2.2 – Опис методів класу UpdateActivity
Метод
Опис
Ініціалізація activity
protected
onCreate(Bundle
savedInstanceState)
void
public
selectDataById()
void
Виконання запиту на повну інформацію
для конкретної задачі.
public void update(View
Редагування назви, повної інформації,
дати, та часу задачі
view)
Таблиця 2.3 – Опис методів класу MyListFragment
Метод
Опис
public
void
onActivityCreated (@Nullable
Bundle savedInstanceState)
Оновлення списку задач
public void reload()
public
deleteItem(long id)
Ініціалізація activity
void
Видалення задаі
Таблица 2.4 – Опис методів класу BroadcastManager
Метод
public
onReceive(Context
Intent intent)
Опис
void
context,
Створення нагадування про задачу
44
Таблиця 2.5 – Опис методів класу GraphActivity
Метод
Опис
Protected
onCreate(Bundle
savedInstanceState)
void
private void setData()
Ініціалізація activity
Створення діаграми
Таблица 2.6 – Опис методів класу MyDatabase
Метод
Опис
public void open()
Запит для можливісті запису даних
public void close()
Закриття можливості запису до БД
public Cursor getAll()
Запит на виклик всіх рядків таблиці
public
getOne(long id)
Cursor
public void insert(String
Запит на виклик одного рядка таблиці
по його унікальному ключу.
Додавання назви задачі і дати до БД
n)
public
void
insertAllData(String
name,
String full, String dat, String
tim)
public void delete(long
id)
public void deleteAll()
Додавання всіх даних до БД
Видалення одного рядка таблиці по
його унікальному ключу.
Видалення всіх рядків таблиці
public void update(long
id, String n, String m, String k,
String s)
Оновлення даних у БД
public
void
updateCheck(long id, int check)
Оновлення мітки про виконання задачі
public
Cursor
Запит на виклик рядків таблиці за
selectDate(String textDate)
конкретною датою
public
selected(String
String textDate2)
Cursor
Запит на виклик рядків таблиці, дата
textDate1, яких знаходится у заданому інтервалі
45
Продовження таблицi 2.6
public void onCreate
(SQLiteDatabase db)
Створення таблиці
public void onUpgrade
(SQLiteDatabase
db,
int
oldVersion, int newVersion)
Оновлення таблиці
2.2 Детальна розробка модулів ПК органайзера для планування
організації робочого часу
Розглянемо
більш
детально
реалізацію
основних
методів
ПК
органайзера для планування організації робочого часу.
Розглянемо методи класу MainActivity – клас, призначення якого
введення даних та формування інтерфейсу основної форми програми.
Метод onCreate є ініціалізацією activity. Він викликається при
створенні або перезапуску активності. Код методу наведено на рисунку 2.1.
protected void onCreate(Bundle savedInstanceState){
super.onCreate(savedInstanceState);
setContentView(layout.activity_main);
// створення тулбару (шапки програми)
Toolbar toolbar = (Toolbar) findViewById(R.id.toolbar);
setSupportActionBar(toolbar);
// обробник натискання кнопки +
FloatingActionButton fab = (FloatingActionButton)
findViewById(R.id.fab);
fab.setOnClickListener(new View.OnClickListener() {
@Override
public void onClick(View view) { isPressed = true;
Snackbar.make(view, "Replace with your own action",
Snackbar.LENGTH_LONG) .setAction("Action", null).show();
// перехід до іншого актівіті
Intent intent = new Intent(MainActivity.this,
UpdateActivity.class); startActivity(intent);
} });
Рисунок 2.1 – метод onCreate
46
Метод insertName - дозволяє додати дані про завдання в базу даних.
Код методу наведено на рисунку 2.2.
public void insertName(View view){
// беремо дані з текстового поля
EditText editText = (EditText)findViewById(id.editText1);
String n = editText.getText().toString();
MyDatabase db = new MyDatabase(this);
// відкриваємо БД та передаємо дані з тектового поля
db.open();
db.insert(n);
db.close();
editText.setText("");
// обновляємо список
MyListFragment mlf = (MyListFragment)
getSupportFragmentManager().findFragmentById(id.fragment1);
mlf.reload();}
Рисунок 2.2 - Метод insertName
Розглянемо методи класу UpdateActivity – клас, призначення якого
редагувати дані конкретної задачі.
Метод selectDataById() призначений для виконання запиту на повну
інформацію для конкретної задачі. Метод бере дані про задачу з БД і записує
дані в конкретні поля. Код методу наведено на рисунку 2.3.
private void selectDataById(){
// створюємо об'єкти типу button (кнопка)
btnDate = (Button)findViewById(R.id.buttonDate);
btnTime = (Button)findViewById(R.id.buttonTime);
editTextDate = (EditText) findViewById(R.id.editTextDate);
editTextTime = (EditText) findViewById(R.id.editTextTime);
btnDate.setOnClickListener(this);
btnTime.setOnClickListener(this);// об'єкт intent знаходить
id відповідного завдання
Intent intent = getIntent();
id = intent.getLongExtra("myId", 1);
// викликаємо методу для можливості запису в базу даних
myDatabase = new MyDatabase(this);
myDatabase.open();
// при натисканні на редагування
if(main.isPressed == false) { // cursor бере дані з бд
Рисунок 2.3 - Метод selectDataById
47
Cursor cursor = myDatabase.getOne(id);
cursor.moveToFirst();
String n = cursor.getString(1);
String m = cursor.getString(2);
String k =
cursor.getString(cursor.getColumnIndex("dat"));
String s =
cursor.getString(cursor.getColumnIndex("tim"));
//записуємо текст в відповідні поля
EditText editText = (EditText)
findViewById(R.id.editTextUpdate);
editText.setText(n);
EditText editText2 = (EditText)
findViewById(R.id.editTextFull);
editText2.setText(m);
EditText editText3 = (EditText)
findViewById(R.id.editTextDate);
editText3.setText(k);
EditText editText4 = (EditText)
findViewById(R.id.editTextTime);
editText4.setText(s); }}
Продовження рисунку 2.3
Метод update(View view) призначений для редагування назви, повної
інформації, дати, та часу завдання [15]. Метод дозволяє редагувати і додавати
дані про задачу. Також він викликає нагадування на конкретну дату і час.
Код методу наведено на рисунку 2.4.
public void update(View view){
EditText editText =
(EditText)findViewById(R.id.editTextUpdate);
EditText editTextFull =
(EditText)findViewById(R.id.editTextFull);
EditText editTextDate =
(EditText)findViewById(R.id.editTextDate);
EditText editTextTime =
(EditText)findViewById(R.id.editTextTime);
String n = editText.getText().toString();
String m = editTextFull.getText().toString();
String k = editTextDate.getText().toString();
String s = editTextTime.getText().toString();
myDatabase.open();
//при натисканні на +
if(main.isPressed)
Рисунок 2.4 - Метод update
48
myDatabase.insert(n
//при натисканні на елемент списку для редагування
else
myDatabase.update(id, n, m, k, s);
myDatabase.close();
// переходимо до списку завдань
Intent intent = new Intent(this, MainActivity.class);
startActivity(intent);
final Calendar cal = Calendar.getInstance();
// беремо дані текстового полю дати
cal.set(Calendar.YEAR,
Integer.parseInt(editTextDate.getText().toString().substring(0,4)));
if(editTextDate.getText().toString().substring(6,7).equals("-")){
cal.set(Calendar.MONTH,
Integer.parseInt(editTextDate.getText().toString().substring(5,6)) 1);
if(editTextDate.getText().toString().substring(8,9).equals(""))
cal.set(Calendar.DAY_OF_MONTH,
Integer.parseInt(editTextDate.getText().toString().substring(7,8)));
else
cal.set(Calendar.DAY_OF_MONTH,
Integer.parseInt(editTextDate.getText().toString().substring(7,9)));
}
if(editTextDate.getText().toString().substring(7,8).equals("-")){
cal.set(Calendar.MONTH,
Integer.parseInt(editTextDate.getText().toString().substring(5,7)) 1);
if(editTextDate.getText().toString().substring(9,10).equals(""))
cal.set(Calendar.DAY_OF_MONTH,
Integer.parseInt(editTextDate.getText().toString().substring(8,9)));
else
cal.set(Calendar.DAY_OF_MONTH,
Integer.parseInt(editTextDate.getText().toString().substring(8,10)));
}
// беремо дані текстового полю часу
if(editTextTime.getText().toString().substring(1,2).equals(":")){
cal.set(Calendar.HOUR_OF_DAY,
Integer.parseInt(editTextTime.getText().toString().substring(0,1)));
cal.set(Calendar.MINUTE,
Integer.parseInt(editTextTime.getText().toString().substring(2,4)));
}
else
if(!editTextTime.getText().toString().substring(1,2).equals(":")){
cal.set(Calendar.HOUR_OF_DAY,
Integer.parseInt(editTextTime.getText().toString().substring(0,2)));
cal.set(Calendar.MINUTE,
Integer.parseInt(editTextTime.getText().toString().substring(3,5)));
Продовження рисунка 2.4
49
}
cal.set(Calendar.SECOND, 00);
// створюємо нагадування на дату та час, зазначені у завданні
final int _id = (int) cal.getTimeInMillis();
Intent intent2 = new Intent(this, BroadcastManager.class);
PendingIntent pendingIntent =
PendingIntent.getBroadcast(this.getApplicationContext(), _id, intent2,
PendingIntent.FLAG_ONE_SHOT);
AlarmManager alarmManager = (AlarmManager)
getSystemService(ALARM_SERVICE);
alarmManager.set(AlarmManager.RTC_WAKEUP,
cal.getTimeInMillis(),pendingIntent );
}
Продовження рисунку 2.4
Розглянемо методи класу MyListFragment – клас, призначення якого
ввід даних та формування інтерфейсу основної форми програми.
Метод reload() призначений для оновлення списку задач. Код методу
наведено на рисунку 2.5.
public void reload(){
// відкриваємо БД, оновлюємо список завдань
myDatabase.open();
setListAdapter(dataAdapter);
dataAdapter.changeCursor(cursor);
dataAdapter.notifyDataSetChanged();
// закриваємо БД
myDatabase.close();
}
Рисунок 2.5 - Метод reload
Метод deleteItem(long id) призначений для створення діалогу про
видаленні задач зі списку [16]. Метод підключається до бази і видаляє задачы
по конкретному ключу в БД. Код методу наведено на рисунку 2.6.
50
public void deleteItem(long id){
// створюємо діалогове вікно
AlertDialog.Builder builder = new
AlertDialog.Builder(getActivity());
builder.setMessage("Вы уверены?");
final long myId = id;
// при натисканні на "Отмена"
builder.setNegativeButton("Отмена", new
DialogInterface.OnClickListener() {
@Override
public void onClick(DialogInterface dialog, int which) {
dialog.cancel();
}});
// при натисканні на "Удалить"
builder.setPositiveButton("Удалить", new
DialogInterface.OnClickListener() {
@Override
public void onClick(DialogInterface dialog, int which) {
// викликаємо функцію видалення
myDatabase.open();
myDatabase.delete(myId);
myDatabase.close();
reload();
}});
builder.create().show();
}
Рисунок 2.6 - Метод deleteItem
Метод setData() призначений для створення графіку статистики.
Метод підключається до бази, бере дані про виконання задач за конкретний
період і створює графік на основі ці даних. Код методу наведено на рисунку
2.7.
private void setData() {
// створюємо масив координати x
ArrayList xVals = new ArrayList<>();
// беремо дані з текстових полів
EditText editTextFrom = (EditText)
findViewById(R.id.editTextFrom);
EditText editTextTo = (EditText)
findViewById(R.id.editTextTo);
Cursor c =
myDatabase.selected(editTextFrom.getText().toString(),editText
To.getText().toString());
c.moveToFirst();
Рисунок 2.7 - Метод setData
51
// 2 масиви для координати y
ArrayList yVals = new ArrayList<>();
ArrayList yVals2 = new ArrayList<>();
// цикл, який додає координат до масивів
for(int i = 0; i<c.getCount(); i++){
try {
String k =
cursor.getString(cursor.getColumnIndex("dat"));
SimpleDateFormat format = new
SimpleDateFormat("dd-MM-yyyy");
Date date = format.parse(k);
String checked = c.getString(1);
String checkAll = c.getString(2);
String dat = c.getString(0);
xVals.add(dat);
yVals.add(new Entry(Integer.parseInt(checked),
i));
yVals2.add(new
Entry(Integer.parseInt(checkAll), i));
c.moveToNext();
cursor.moveToNext();
} catch (ParseException e) {
// TODO Auto-generated catch block
e.printStackTrace();
}
}
LineDataSet set1;
LineDataSet set2;
// створення лінії виконаних завдань
set1 = new LineDataSet(yVals, "Выполненные задания");
// візуальне відображення
set1.setFillAlpha(110);
set1.setColor(Color.RED);
set1.setCircleColor(Color.RED);
set1.setLineWidth(2f);
set1.setCircleRadius(3f);
set1.setDrawCircleHole(false);
set1.setValueTextSize(9f);
// створення лінії всіх завдань
set2 = new LineDataSet(yVals2, "Всего заданий");
set2.setFillAlpha(110);
set2.setColor(Color.BLUE);
set2.setCircleColor(Color.BLUE);
set2.setLineWidth(2f);
set2.setCircleRadius(3f);
set2.setDrawCircleHole(false);
set2.setValueTextSize(9f);
// масив данних
ArrayList<ILineDataSet> dataSets = new ArrayList<>();}
Продовження рисунка 2.7
52
dataSets.add(set1);
dataSets.add(set2);
// додавання даних до графіку
LineData data = new LineData(xVals, dataSets);
LineDataSet set = new LineDataSet(null, null);
data.addDataSet(set);
linechart.setData(data);
}
Продовження рисунка 2.7
Розглянемо методи класу MyDatabase – клас, призначення якого –
забезпечення обміну даними між базою даних і програмним забезпеченням.
Метод open() призначений для відкриття можливості запису даних до
БД. Код методу наведено на рисунку 2.8.
public void open(){
sqLiteDatabase = mySqLiteOpenHelper.getWritableDatabase();}
Рисунок 2.8 - Метод open
Метод close() призначений для закриття можливості запису даних до
БД. Код методу наведено на рисунку 2.9.
public void close(){
if(sqLiteDatabase != null)
sqLiteDatabase.close();}
Рисунок 2.9 - Метод close
Метод gelAll() призначений для виклику всіх рядків таблиці. Код
методу наведено на рисунку 2.10.
public Cursor getAll(){
return sqLiteDatabase.query("MyTable", null, null, null,
null, null, null);}
Рисунок 2.10 - Метод getAll
53
Метод getOne(long id) призначений для виклику одного з рядків
таблиці по ключу. Код методу наведено на рисунку 2.11.
public Cursor getOne(long id){
return sqLiteDatabase.query("MyTable", null, "_id = "
+ id, null, null, null, null);
}
Рисунок 2.11 - Метод getOne
Метод insert(String n) призначений для додавання назви та дати до
таблиці. Код методу наведено на рисунку 2.12.
public void insert(String n){
// об’єкт класу MainActivity
MainActivity mainActivity = new MainActivity();
ContentValues values = new ContentValues();
values.put("name", n);
values.put("full", "");
// бере дані дати
values.put("dat", mainActivity.date);
values.put("tim", "");
values.put("che", 0);
sqLiteDatabase.insert("MyTable", null, values);
}
Рисунок 2.12 - Метод insert
Метод insert(String n) призначений для додавання всіх даних до
таблиці. Код методу наведено на рисунку 2.13.
public void insertAllData(String name, String full,
String dat, String tim){
ContentValues values = new ContentValues();
values.put("name", name);
values.put("full", full);
values.put("dat", dat);
values.put("tim", tim);
values.put("che", 0);
sqLiteDatabase.insert("MyTable", null, values);}
Рисунок 2.13 - Метод insertAllData
54
Метод delete(long id) призначений для видалення даних з таблиці. Код
методу наведено на рисунку 2.14.
public void delete(long id){
sqLiteDatabase.delete("MyTable","_id = " + id, null);
}
Рисунок 2.14 - Метод delete
Метод update(long id, String n, String m, String k, String s) призначений
для оновлення даних таблиці. Код методу наведено на рисунку 2.15.
public void update(long id, String n, String m, String k,
String s) {
// об’єкт класу СontentValue для додавання даних до БД
ContentValues values = new ContentValues();
values.put("name", n);
values.put("full", m);
values.put("dat", k);
values.put("tim", s);
// функція БД для оновлення за конкретним id
sqLiteDatabase.update("MyTable", values,"_id = " + id,
null);}
Рисунок 2.15 - Метод update
Метод updateCheck(long id, int check) призначений для оновлення даних
про виконання задачі у таблиці. Код методу наведено на рисунку 2.16.
public void updateCheck(long id, int check) {
ContentValues values = new ContentValues();
//оновлення checkbox
values.put("che", check);
sqLiteDatabase.update("MyTable", values,"_id = " + id,
null);
}
Рисунок 2.16 - Метод updateCheck
Метод selectDate(String textDate) призначений для виклику рядків
таблиці за конкретною датою. Код методу наведено на рисунку 2.17.
55
public Cursor selectDate(String textDate){
// sql запрос до таблиці за конкретною датою
Cursor c = sqLiteDatabase.rawQuery("select * from MyTable
where dat = '"+textDate+"'", null);
return c;
}
Рисунок 2.17 - Метод selectDate
Метод selected(String textDate1, String textDate2) призначений для
виклику рядків таблиці, дата яких знаходится у заданому інтервалі. Код
методу наведено на рисунку 2.18.
public Cursor selected(String textDate1, String textDate2){
Cursor c = null;
// sql запрос до таблиці де завдання між двома датами
c = sqLiteDatabase.rawQuery("select dat, sum(che) as
Performed_tasks, count(che) as All_tasks from MyTable where dat
BETWEEN '"+textDate1+"' AND '"+textDate2+"' group by dat",
null);
return c;}
Рисунок 2.18 - Метод selected
Метод onCreate(SQLiteDatabase db) призначений для
cтворення
таблиці. Код методу наведено на рисунку 2.19.
public void onCreate(SQLiteDatabase db) {
// створення таблиці
String createQuery = "CREATE TABLE MyTable"+
"(_id integer primary key autoincrement," +
"name TEXT, full TEXT, dat DATE, tim TIME);";
db.execSQL(createQuery);
}
Рисунок 2.19 - Метод onCreate
Метод onUpgrade(SQLiteDatabase db, int oldVersion, int newVersion)
призначений для обновлення таблиці [17]. Метод додає колонку для
перевірки виконання задачі. Код методу наведено на рисунку 2.20.
56
public void onUpgrade
(SQLiteDatabase db, int oldVersion, int newVersion) {
// додавання рядку до таблиці для перевірки виконання задачі
String upgradeQuery = "ALTER TABLE MyTable ADD COLUMN che
INTEGER";
if (oldVersion == 42 && newVersion == 43)
db.execSQL(upgradeQuery);
}
Рисунок 2.20 - Метод onUpgrade
Метод deleteAll() призначений для видалення всіх даних з таблиці. Код
методу наведено на рисунку 2.21.
public void deleteAll(){
sqLiteDatabase.delete("MyTable", null, null);
}
Рисунок 2.21 - Метод deleteAll
2.3 Елементи інтерфейсу ПК для автоматизації процесу організації
планування робочого часу
ПК для автоматизації процесу організації планування робочого часу
має назву «Органайзер робочого часу». Цей ПК являє собою додаток для
смартфонів з операційною системою Android. Для того щоб почати роботу з
програмою необхідно встановити її на смартфон, а потім відкрити,
натиснувши на ярлик.
Знайомство з будь-яким додатком починається зі знайомства з його
інтерфейсом. Користувач повинен одразу зрозуміти, як користуватися
додатком, не витрачаючи багато часу на пошук потрібного пункту для
використання. Проаналізувавши аналоги, отримуємо висновок, що для
зручного
використання
програми
необхідно
максимально
правильно
57
використовувати робочий простір. Коли користувач відкриває додаток він
опинюється на головній сторінці додатка, яка являє собою список завдань,
які мають бути виконані. Одразу на головній сторінці можно зробити мітку
про виконання тої чи іншої задачі, переглянути задачі за певний період часу
та переглянути статистику виконаних та невиконаних задач у вигляді
діаграми. Також користувач має змогу швидкого додавання задачі без
повного його опису. На рисунку 2.22 зображений головний екран додатка.
Рисунок 2.22 – Головний екран додатка «Органайзер робочого часу»
При натисканні на кнопку із міткою «+» на головній сторінці додатка
користувачу відкриється вікно додавання нової задачі. У цьому вікні є поле
для введення назви задачі, поле для повного опису задачі та поля для
58
введення дати й часу до наставання яких задача має бути виконана. На
рисунку 2.23 зображена форма введення нової задачі.
Рисунок 2.23 – Форма для введення нової задачі
При натисканні на текстове поле дати або часу відкривається нове
вікно, представлене у вигляді календаря або годинника, саме на яких ми
обираємо необхідні дату та час виконання задачі. Використовуючи введені
дату та час буде спрацьовувати нагадування про задачу. Вікно вибору дати
представлене на рисунку 2.24.
59
Рисунок 2.24 – Вікно вибору дати
Після того, як будуть введені назва, опис та обрані дата та час
користувач має натиснути кнопку «Сохранить» і задача буде збережене до
БД, та відображене на головній сторінці додатку в списку задач. Введені дані
про задачу представлені на рисунку 2.25.
60
Рисунок 2.25 – Введені дані про задачу
Користувач
даного програмного продукту має змогу переглянути
статистику виконаних і невиконанх задач у вигляді діаграми, на якій сірим
кольором позначаються усі завдання, присутні в списку задач, та
помаранчевим – ті задачі, які вже були виконані користувачем, та на яких він
залишив відмітку про виконання. При відкритті віна статистики користувачу
надається змога обрати певний період часу, за яким буде будуватися графік
статистики. Вікно статистики виконаних/невиконаних задач зображене на
рисунку 2.26.
61
Рисунок 2.26 – Вікно статистики виконаних/невиконаних задач
Користувач
також має змогу скористатися пошуком задач. Вікно
пошуку зображене на рисунку 2.27.
Рисунок 2.27 – Вікно пошуку задач
62
2.4 Результати роботи ПК органайзеру
Засіб розробки Android Studio надало великі можливості для організації
бази даних і побудови логіки роботи програми.
Розглянемо основні вікна, з якими користувач матиме справу під час
роботи з програмою. При запуску програми перед користувачем з'являється
вікно зі списком задач на день (рисунок 2.28).
Рисунок 2.28 – Список задач на день
63
Після цього користувачеві необхідно натиснути на кнопку «+». Після
цього відкриється вікно для додавання задачі (рисунок 2.29).
Рисунок 2.29 – Меню для введення задачі на день
У вкладці задачі представлені поля для заповнення даних про задачу.
Користувач вводить назву задачі, його опис, дату і час. Після натискання
кнопки «ОК» задача додасться в базу даних і з'явиться на екрані списку задач
(рисунок 2.30).
64
Рисунок 2.30 – Список задач з новою задачею
Після
успішного
додавання
завдання
користувачеві
прийде
повідомлення на ту дату і час, що вказані в задачі (рисунок 2.31).
Рисунок 2.31 – Нагадування про задачу
65
3 ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ
3.1. Розрахунок капітальних витрат
на розробку програмного
комплексу для організації електронної соціальної мережі
Капіталовкладення
у
створення
програмної
системи
носять
одноразовий характер. Капіталовкладення знаходяться за формулою (3.1):
К К1 К 2 К 3
(3.1)
К = 21051,9 + 3500 + 59723,6 = 84275,06 грн
де К1 – витрати на обладнання, грн.;
К2 – витрати на ліцензійні програмні продукти, грн.;
К3 – витрати на створення ПК, грн.
Для придбання одного ноутбука Asus N55SL
http://ek.ua/ASUS-N55SL-SX204D.htm)
(вартість
4000
грн
та
смартофна
(вартість 16535 грн
Xiaomi
Redmi
5
https://hotline.ua/mobile-mobilnye-telefony-i-
smartfony/xiaomi-redmi-5-332gb-rose/), за допомогою яких буде розроблятися
програмний продукт, треба витратити 20535 грн.
n
K1 Ni ОЗбалi k1 k2
(3.2)
i 1
К1 20535 1,01 1,015 21051,5 грн
де Ni – кількість одиниць i-го обладнання, необхідного для реалізації ПІ
(ЕОМ, принтерів, плоттерів та ін.), шт.;
66
ОЗ балі – ціна одиниці i-го обладнання, грн.;
n – загальна кількість різних видів обладнання;
k1 – коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат, частка;
k2 – коефіцієнт збільшення витрат на виробничо-господарський
інвентар, частки.
Витрати на ліцензійні програмні продукти знаходяться з прайс-листів.
Для
реализації
ПВ
необхідно
наступне
ліцензійне
програмне
забезпечення:
ОС Windows 10 (вартість 3500 грн)
К2= 3500 грн.
Витрати на розробку ПК знаходяться за формулою (3.3):
К3 В1 В2 В3
(3.3)
К3 = 22665,248 + 1603,2 + 35455,15 = 59723,6 грн
де В1 – витрати праці програмістів-розробників, грн.;
В2 – витрати комп'ютерного часу, грн.;
В3 – непрямі (накладні) витрати, грн.
Витрати праці програміста-розробника знаходять за формулою (3.4):
K
разр
В1 Pk ЗПгодиннаk
Tk Kзп
(3.4)
k 1
В1 1 51,14 3201,385 22665,248 грн
67
де Pk – кількість розробників k-й професії, чол.;
розр
– годинна зарплата розробника k-й професії, грн.;
ЗП год
k
Tk
– трудомісткість розробки для k-го розробника (кількість витраченого
розробником часу), год.
Kзп – коефіцієнт нарахувань на фонд заробітної плати, частки;
Годинна зарплата розробника визначається за формулою:
ЗП
розр
ЗП міс
розр
год
розр
ЗП міс
Fміс
(3.5)
9000
51,14 грн
176
розр
де ЗП міс
– місячна зарплата к-го розробника, грн.;
Fміс – місячний фонд часу його роботи, годину.
Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в
табл. 3.1.
Розрахунок
трудомісткості
розробки
для
кожного
розробника
здійснюється за формулою:
Tk t1k t 2k t 3k t 4k t 5k
(3.6)
де t1k , t2k, t3k. t4k, t5k – час, витрачений на кожному етапі розробки k-м
розробником, годину.
Трудомісткість для створення ПВ включає в себе час виконання робіт,
наведених у таблиці 3.1.
68
Таблиця 3.1 – Тривалість етапів розробки ПЗ.
Етап
Зміст робіт
Технічне завдання
Аналіз і формалізація вимог до
програмного комплексу
Ескізний проект
Розробка концептуальної, логічної,
фізичної моделі.
Технічний проект
Розробка структури вхідних та
вихідних даних, попередня розробка
АРМ з виконанням UML: діаграми
прецедентів, діаграми класів, діаграми
послідовностей.
Доопрацювання та поліпшення
програмного комплексу. Реалізація
робочої версії програмного комплексу
Робочий проект
Всього
320
Тпр = 320 год
Витрати комп'ютерного часу обчислюються за формулою (3.7):
В2 Вк /часу Т пр
(3.7)
В2 5,01 320 1603,2 грн
де Вк/ч – собівартість комп'ютерного часу, грн.;
F0 – витрати комп'ютерного часу на розробку програми, годин.
Собівартість комп'ютерного часу обчислюється за формулою (3.8):
69
Вк / ч ВА Ве ВТО
(3.8)
Вк/ч = 3,735 + 1,16 + 0,11 = 5,01 грн.
де Ва – амортизаційні відрахування, грн.;
Ве – енерговитрати, грн.;
Вто – витрати на техобслуговування, грн.
Амортизаційні відрахування обчислюються за формулою (3.9):
n
ВА
СА
ОЗ Na
i 1
i
F рікi
(3.9)
21051,5 0,36904
3,735 грн
2080
де ОЗi – балансова вартість i-го обладнання, яке використовувалося
для створення ПЗ, грн.
NA – річна норма амортизації i-го обладнання, частки.
Na 1 Tекспл
Na 1 5
ОЗлікв
ОЗi
(3.10)
2105,15
0,36904
21051,5
де ОЗ лікв - передбачувана ліквідаційна вартість обладнання
(приймаємо 10% від первісної вартості);
Текспл – корисний термін експлуатації (приймаємо 5 років);
F0 – витрати комп'ютерного часу на розробку програми, годин.
Ве – енерговитрати, грн.;
70
F річi – річний фонд часу роботи i-го обладнання, годин.
Приймаємо Fріч 1 = 2080
ОЗлікв = 21051,5 * 0,1 = 2105,15 грн.
Енерговитрати обчислюються за формулою (3.11):
Ве Ре ВкВт
Ве
(3.11)
0,5 231, 69
1,16 грн
100
де Ре – витрата електроенергії, споживаної комп'ютером Ре=0,5 Вт/ч;
ВкВт – вартість 1 кВт / год електроенергії, грн. СкВт= 231, 69 грн.
NA – річна норма амортизації i-го обладнання, частки.
Fміс – місячний фонд часу його роботи, годин.
Витрати на техобслуговування визначаються за формулою (3.12):
обсл
ВТО ЗПгод
(3.12)
BTO=19,318*0,0057=0,11 грн.
де
обсл
ЗП год
–
годинна
зарплата
працівника
обслуговуючого
обладнання, грн.;
Годинна
зарплата
працівника,
який
обслуговує
обладнання,
визначається за формулою:
71
ЗП
обсл
ЗП год
обсл
год
обсл
ЗП міс
Fміс
(3.13)
3400
19,318 грн/годину
176
обсл
де ЗП міс
– місячна зарплата к-го працівника, який обслуговує обладнання,
грн.;
Fміс – місячний фонд часу його роботи, годин.
– періодичність обслуговування.
об
Fміс
– місячний фонд часу роботи обладнання, год.
N ТО
об
Fміс
(3.14)
1
0,0057
176
де Nто – кількість обслуговувань обладнання в місяць;
об
Fміс
– місячний фонд часу роботи обладнання, год.
Непрямі витрати В3 визначаються за формулою (3.15)
В3 ОЗбуд ОЗ1 ОЗ2 ,
(3.15)
В3 = 30000 + 3000 + 2455,15 = 35455,15 грн
де ОЗбуд – вартість приміщення, грн;
72
ОЗ1 – витрати на утримання приміщень (на освітлення, опалення
охорону і прибирання), грн. Складають 5-15% від вартості приміщень);
ОЗ2 – інші витрати, грн. Складають 10% від вартості капітальних
вкладень.
Для визначення вартості приміщення скористаємося такою формулою:
ОЗбуд S Вм 2
(3.16)
ОЗбуд=25*600=15000 грн
де S – площа будівлі, приміщення, м2;
Вм2 – вартість 1 м2, грн.
Витрати на утримання приміщень розраховуються як:
ОЗ1=15000*0,1*2=3000 грн
Інші витрати:
ОЗ2=24551,9*0,1=2455,19 грн
3.2 Порівняльний аналіз показників якості «Органайзера робочого
часу» та його аналогів
Порівняємо «Органайзер робочого часу», розроблений у дипломній
роботі, а також 3 наступних додатки: «День за днем», «SplenDo» та «Твій
час» за 5 критеріями: коректність, ефективність, ергономічність, надійність і
підтримка за допомогою експертної думки.
73
Таблиця 3.2 – «Експертні оцінки показників якості ПП «Органайзер
робочого часу»
Показники
якості
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Середнє
значення
Надійність
Підтримка
Ергономічні
сть
Коректність
Ефективніст
ь
0,80
0,70
0,75
0,85
0,85
0,81
0,54
0,83
0,56
0,51
0,78
0,80
0,95
0,86
0,91
0,93
0,84
0,85
0,86
0,90
0,94
0,88
0,91
0,82
0,87
0,82
0,91
0,90
0,83
0,88
0,84
0,90
0,87
0,81
0,59
0,51
0,82
0,57
0,53
0,54
0,82
0,78
0,53
0,65
0,57
0,81
0,51
0,74
0,80
0,55
0,58
0,85
0,73
0,59
0,67
Таблиця 3.3 – Експертні оцінки показників якості ПП «День за днем»
Показники
якості
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Середнє
значення
Надійність
Підтримка
Ергономічні
сть
Коректність
Ефективніст
ь
0,89
0,91
0,87
0,85
0,89
0,91
0,96
0,88
0,88
0,92
0,9
0,84
0,85
0,82
0,90
0,94
0,87
0,85
0,86
0,90
0,94
0,88
0,58
0,55
0,57
0,81
0,56
0,59
0,57
0,56
0,52
0,80
0,61
0,74
0,63
0,64
0,73
0,73
0,62
0,56
0,73
0,45
0,70
0,65
0,95
0,91
0,98
0,86
0,87
0,95
0,86
0,89
0,93
0,88
0,91
Таблиця 3.4 – Експертні оцінки показників якості ПП «SplenDo»
Показники
якості
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Середнє
значення
Надійність
Підтримка
Ергономічні
сть
Коректність
0,77
0,75
0,82
0,85
0,75
0,82
0,74
0,81
0,83
0,73
0,79
0,85
0,92
0,88
0,89
0,91
0,92
0,89
0,86
0,91
0,84
0,89
0,92
0,91
0,87
0,91
0,89
0,81
0,83
0,5
0,84
0,91
0,84
0,92
0,91
0,81
0,82
0,93
0,83
0,84
0,92
0,88
0,83
0,87
74
0,81
Ефективніст 0,83 0,84 0,78 0,81 0,80 0,79 0,79 0,81 0,89 0,76
Таблиця 3.5 – Експертні оцінки показників якості ПП «Твій час»
Показники
якості
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Середнє
значення
Надійність
Підтримка
Ергономічні
сть
Коректність
Ефективніст
ь
0,45
0,47
0,7
0,67
0,72
0,61
0,44
0,73
0,71
0,61
0,61
0,79
0,78
0,81
0,81
0,73
0,74
0,82
0,81
0,72
0,74
0,77
0,92
0,85
0,82
0,87
0,86
0,9
0,81
0,84
0,83
0,87
0,86
0,76
0,71
0,72
0,62
0,67
0,73
0,71
0,49
0,61
0,64
0,67
0,41
0,4
0,43
0,74
0,47
0,45
0,42
0,69
0,43
0,45
0,49
На рисунку 3.1 зображена діаграма експертних оцінок порівнювальних
програмних продуктів, на якій наглядно зображені «плюси» та «мінуси»
розробляємого в дипломній роботі додатку «Органайзер обочого часу».
Органайзер робочого часу
Надійність
1
День за днем
0,8
Твій час
SplenDo
0,6
Ефективніст
ь
0,4
Підтримка
0,2
0
Коректність
Ергономічні
сть
Рисунок 3.1 – Діаграма експертних оцінок програмних продуктів.
На підставі експертних оцінок можна зробити висновок, що
розробляємий в дипломній роботі ПП, а саме «Органайзер робочого часу»
перевершує «Твій час», «SplenDo» за надійністью, ефективністью та
75
підтримкою з боку розробника. У свою чергу поступається таким аналогам
як: «День ща днем», «SplenDo» за критеріями надійності, коректності та
ефективності. Маючи на увазі те, що програмний продукт з назвою
«Органайзер робочого часу» буде удосконалюватись, то можна зробити
висновок, що він дуєе швидко пережене свої аналоги.
76
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
Трудовий
процес
являє
собою
сукупність
дій,
здійснюваних
виконавцем в процесі виконання конкретних робіт (функцій). Розглянемо
умови праці користувача ПЕОМ, який є розробником програмного продукту.
Для роботи використовується наступне обладнання: комп'ютер Asus N 55SL,
принтер Epson 1020. Робоче місце знаходиться в приміщенні, довжина якого
9 м, ширина - 4 м, висота – 5 м. Рівень шуму в приміщенні 54 дБ,
освітленість робочого місця становить 400 лк. Повітря робочої зони має
наступні параметри: температура - 20
° с, швидкість руху - 0,6
м / с,
вологість – 50 %. Тривалість зосередженого спостереження становить 50 %.
Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої
діяльності робітників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивним,
напруженим, які вимагають значних витрат розумової, емоційної і фізичної
енергії. Це зажадало комплексного рішення проблем ергономіки, гігієни і
організації праці, регламентації режимів праці та відпочинку.
В даний час комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх
областях діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається дії
ряду небезпечних і шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів
(діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного і іонізуючого
випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики і ін [22].
Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою
і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю
зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі
з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і
розташування елементів робочого місця, що важливо для підтримки
оптимальної робочої пози людини-оператора.
У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний
режим праці та відпочинку. В іншому випадку у персоналу наголошуються
значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою,
77
головні болі, дратівливість, порушення сну, втому і хворобливі відчуття в
очах, в поясниці, в області шиї і руках.
Вимоги безпеки перед початком роботи
Перед початком роботи перевірити:
-розміщення складових частин комп’ютера (монітор, принтер, та інших
блоків);
-монітор слід розташовувати таким чином, щоб кут зору на екран
монітора становив 10-15 градусів, а відстань до екрана 400-800 мм.
-цілісність, з'єднувальних кабелів.
-підключення складових частин комп’ютера згідно схеми з’єднання.
-наявність передбачених захисних екранів.
-наявність і стан захисних кожухів. Підготовку комп’ютера до роботи
провадити у відключеному стані.
-забезпечити освітлення робочого місця таким чином, щоб не
утворювались відблиски від клавіатури та екрану відеомонітора в напрямку
очей працюючого;
-при неможливості забезпечення - застосовувати спеціальні захисні
сітки, фільтри
Представляє практичний інтерес комплексна оцінка умов праці. Одним
з широко використовуваних аналітичних показників умов праці є категорія
тяжкості праці.
Категорія важкості праці характеризує стан організму людини, яке
формується під впливом умов праці. Виконаємо кількісну оцінку умов праці
на даному робочому місці. Кожен елемент умов праці оцінимо за шести
бальною шкалою.
Інтегральну бальну оцінку важкості праці Ит на конкретному робочому
місці можна визначити за такою формулою:
6 X оп
И т 10 X оп Х
,
6
78
де Хоп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;
Х – середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Хоп.
Середній бал усіх елементів дорівнює:
n
X
де
n
X
i 1
i
X
i 1
i
n 1
,
– сума всіх елементів, крім визначаючого Хоп;
n – кількість врахованих елементів умов праці.
Таблица 4.1 – Бальна оцінка елементів умов праці
№
1
2
3
4
5
6
Елемент умов праці, одиниці
Оцінка
Позначення Значення
вимірювання
бали
Температура, оС
Х1
20
Швидкість руху повітря, м/c
Х2
0,6
Вологість повітря, %
Х3
50
Освітленість, лк
Х4
400
Тривалість
зосередженого
Х5
50
спостереження, %
Рівень шуму, дБ А
Х6
54
фактора,
1
3
1
1
2
3
Згідно з даними таблиці 4.1 елементи умов праці оцінюються, відповідно: Х1
=1, Х2=3, Х3=1, Х4=1, Х5=2 и Х6=3. Елементом умов праці, що отримав
найбільшу оцінку, є Хоп=3.
Середній бал всіх елементів умов праці, становить:
X
1 3 11 2
1,6 .
5
Інтегральна бальна оцінка важкості праці відповідно дорівнює:
79
63
И т 10 3 1,6
38 .
6
Інтегральна бальна оцінка важкості праці в 38 балів відповідає IV
категорії важкості праці.
Ступінь втоми людини в умовних одиницях розраховують за
формулою:
Y
И т 15,6
,
0,64
де 15,6 и 0,64 – коефіцієнти регресії.
Працездатність
людини
визначається
як
величина,
протилежна
стомленню (в умовних одиницях):
R 100 Y .
Розрахуємо працездатність людини в даних умовах праці:
R 100 Y 100
48 15,6
100 50,63 49,37
0,64
Всі фактори, бальна оцінка яких більше ніж 2, вимагають проведення
заходів щодо поліпшення умов роботи. Такими є температура (4 бали) та
Рівень шуму (4 бали). Отже, необхідно провести заходи щодо забезпечення
комфортних умов праці.
Основними напрямками забезпечення безпечних і комфортних умов
праці при роботі на ПЕОМ є:
–
забезпечення відповідності параметрів мікроклімату вимогам
ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила и норми роботи з
візуальним дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»,
80
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны», ДСН 3.3.6.042-99« Державні санітарні норми
мікроклімату виробничих приміщень »;
–
забезпечення відповідності чистоти повітря вимогам ГОСТ
12.1.005-88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху
рабочей зоны»;
–
забезпечення відповідності рівня іонізації повітря вимогам
ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила и норми роботи з
візуальними
дисплейними
терміналами
електронно-обчислювальних
машин»;
–
забезпечення відповідності освітлення робочої зони вимогам ДБН
В.2.5-28-2006 «Природне та штучні освітлення», ДСанПіН 3.3.2-007-98
«Державні санітарні правила и норми роботи з візуальними дисплейними
терміналами електронно-обчислювальних машин»;
–
забезпечення відповідності рівня шуму і вібрації на робочому
місці вимогам ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила и норми
роботи
з
візуальними
дисплейними
терміналами
електронно-
обчислювальних машин»;
–
забезпечення
відповідності
рівня
електромагнітних
та
електростатичних полів і випромінювань вимогам ДСН 3.3.6.096-2002
«Державні санітарні норми и правила при роботі з джерела електромагнітних
полів», ДСанПіН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні правила и норми роботи з
візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин
»;
–
забезпечення
електробезпеки
відповідно
до
вимог
ГОСТ
12.1.019-79 ССБТ «Электробезопасность. Общие требования», НПАОП 0.001.28-10
«Правила
обчислювальних
охорони
машин»,
праці
НПАОП
під
час
експлуатації
40.1-1.01-97
«Правила
електроннобезпечної
експлуатації електроустановок»;
81
–
забезпечення пожежної безпеки відповідно до вимоги-ми ГОСТ
12.1.004-91 ССБТ «Пожарная безопасность. Общие требования», НПАОП
0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електроннообчислювальних машин», НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки
України»;
–
забезпечення організації робочого місця відповідно до вимог
ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ «Общие эргономические требования. Рабочее место
при выполнении работ сидя», ДСанПіН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні
правила и норми роботи з візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин »;
–
забезпечення відповідності режиму праці та відпочинку вимогам
ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила и норми роботи з
візуальним дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин».
Одним з факторів, що підвищують продуктивність і безпеку праці, є
забезпечення комфортних та безпечних умов [25]. Створення таких умов
можливе лише при вивченні та виявленні можливих причин виробничих
нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і
розробці заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин. Вивчення і
рішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, в
яких протікає праця людини - одна з найбільш важливих завдань у розробці
нових технологій і систем виробництва.
У ходi обчислювання були виявленi небезпечні чинники, що погіршують
санітарно - гігієнічні умови на робочому місці оператора ПЕОМ.
Для забезпечення комфортних умов праці, були встановлені
оптимальні параметри по приміщенню, висвітлення, рівню шуму, вентиляції,
і режиму праці на робочому місці.
82
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
На основі аналізу теоретичних основ планування організації робочого
часу, а також сучасних методів, моделей та інформаційних технологій
організації робочого часу встановлено, що на даний момент існує програмне
забезпечення наведеного типу, але його використання є не дуже вигідним з
економічної точки зору. При цьому було прийнято рішення самим розробити
проект програмного комплексу органайзера для планування організації
робочого часу, що дозволить значно підвищити швидкість планування
робочого часу та зменшити трудовитрати.
Розроблено засоби моделювання програмного комплексу органайзера
для планування організації робочого часу, а саме
розроблена фізична,
логічна моделі програмного комплексу органайзера для планування
організації робочого часу, які включають в себе діаграми прецедентів
використання,
діаграми
класів
системи
автоматизації,
діаграми
послідовностей предметної області програмного комплексу органайзера, які
дозволили
змоделювати
взаємодії
об'єктів
програмного
комплексу
органайзера у часі, а також обміну повідомленнями між ними.
Розроблено елементи інтерфейсу програмного комплексу органайзера
для планування організації робочого часу.
Виконано порівняння розробленого ПП з аналогами за допомогою
експертної думки за 5 критеріями.
Проаналізовані небезпечні і шкідливі виробничі фактори, серед яких
ураження
електричним
струмом,
виникнення
пожежі,
можливість
механічного травмування, опіки в результаті випадкового контакту з
гарячими поверхнями всередині лазерного принтера, підвищений рівень
електромагнітного випромінювання, підвищений рівень статичної електрики
та ін., та був запропонований ряд заходів для їх усунення.
83
В ході виконання дипломної роботи були закріплені знання з засобів і
технологій проектування, розробки програмних проектів. В результаті був
розроблений програмний комплекс органайзеру для планування організації
робочого часу. Користь роботи полягає в зменшенні трудомісткості роботи
шляхом скорочення оброблюваного часу, зменшення витрат, пов'язаних з
ручним веденням записів. Автоматизація процесу збору, введення, обліку
даних дозволяє користувачу підвищити результативність своєї роботи.
84
СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАЄМОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.
Вікіпедія – Управління часом [Електронний ресурс]
URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Управління часом (Інтернет)
(дата звертання 02.05.2018)
2.
Фатхутдинов Р.А. Стратегичний маркетинг: Посібник / Р.А.
Фатхутдинов. – М: Інтел-Синтез, 2000. – 638 с.
3.
Моя Освіта – Застосування тайм-менеджменту [Електронний
ресурс]
URL:
http://moyaosvita.com.ua/psihologija/zastosuvannya-tajm-
menedzhmentu/ (дата звертання 02.05.2018)
4.
Теорія менеджменту - Принципи і правила планування часу
[Електронний ресурс]
URL:
http://management-books.biz/teoriya-menedjmenta_693/1232-
printsipi-pravila-planuvannya-19748.html (дата звертання 02.05.2018)
5.
Підручники - Розвиток особистого менеджменту [Електронний
ресурс]
URL:http://pidruchniki.com/75190/menedzhment/rozvitok_osobistogo_
menedzhmentu (дата звертання 02.05.2018)
6.
Вікіпедія – Глосарій [Електронний ресурс]
URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/
Глосарій(Інтернет)
(дата
звертання 02.05.2018)
7.
Верещагин О.O. Як все встигати? 4 навики ефективного управління
часом. — С-Пб.: Весь, 2016. — 224 с
8.
Ларман K. Застосовування UML 2.0 та шаблонів проектування 3
вид. — М.: Вільямс, 2006. — 736 с.
9.
Буч Г., Якобсон А., Рамбо Дж. UML. Класика CS / С. Орлов. — 2-е
вид.. — СПб.: Пітер, 2006. — 736 с.
85
10. Вікіпедія – Діаграма класів [Електронний ресурс]
URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Діаграма класів (Інтернет) (дата
звертання 08.05.2018)
Гома Х. UML-проектування систем реального часу паралельних
11.
та розподілених додатків – Спб.: ДМК Прес, 2011. – 704 с.
13. Ульман Л. MySQL: Посібник по вивченню мови. – Спб.: ДМК
ПРрес, 2004. – 352 с.
14. Ларман К. Застосування UML 2.0 та шаблонів проектування. –
Спб.: Пітер, 2013. – 736 с.
15.
Брюс Е. Філософія Java – Спб.: Пітер, 2017 – 1168 с.
16.
Android. Програмування для професіоналів. 2-е виданння – Cпб:
ДМК ПРрес, 2016. – 640 с.
17. Startandroid – Обновлення БД [Електронний ресурс]
URL:
http://startandroid.ru/ru/uroki/vse-uroki-spiskom/79-urok-39-
onupgrade-obnovljaem-bd-v-sqlite.html (Інтернет) (дата звертання 21.05.2018)
18. Poultry Market – Тайм-менеджмент — технологія підвищення
ефективності використання часу [Електронний ресурс]
URL: http://market.avianua.com/?p=4069 (Інтернет) (дата звертання
23.05.2017)
19.
Виконання економічної частини дипломних проектів: методичні
вказівки для студентів напряму підготовки 6.050101 «Компьютерні науки»
усіх форм навчання / склав : И. А. Парфенова, Ю. А. Шабалина, Ровенська
В.В.. – Краматорськ : ДДМА, 2015. – 32 с.
20. Охорона праці : Навч. посіб. / Я. І. Бедрій, Є. О. Геврик, І. Я. Кіт, О.
С. Мурін, В. М. Єнкало; ред.: Є. О. Геврик; Укр. держ. лісотехн. ун-т. - Л.,
2000. - 280 c. - Бібліогр.: с. 277-279.
86
21. Гогіташвілі Г. Г., Карчевські Є.-Т., Лапін В. М. Управління
охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. — К.:
Знання, 2007. — 367 с.
22. Безпека життєдіяльності / за ред. Ю. М. Соломенцева. – М. :
Высш. шк., 2002. – 310 с. – ISBN 5-06-004078-8.
23. Дементій, Л. В. Охорона праці в автоматизованому виробництві.
Забеспечення безпеки праці. / Л. В. Дементій, А. Л. Юсина. – Краматорськ:
ДДМА, 2007. – 300 с. – ISBN 978-966-379-163-0.
24. Організація роботи студентів з виконання розділу «Охорона
праці» дипломних проектів для студентів спеціальностей МО / уклад.:
С. А. Гончарова, Л. В. Дементій. – Краматорськ : ДДМА, 2010. – 112 с.
25. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці [Текст]: підруч. / В. Ц.
Жидецький. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Львів : Укр. акад. друкарства,
2006. — 336 с.
26. Javaworld– JVM performance optimization, Part 2: Compilers
[Електронний ресурс]
URL:
https://www.javaworld.com/article/2078635/enterprise-
middleware/jvm-performance-optimization-part-2-compilers.html (Інтернет) (дата
звертання 13.05.2018)
27. Docs.oracle – Java Tutorials Learning Paths [Електронний ресурс]
URL:
https://docs.oracle.com/javase/tutorial/tutorialLearningPaths.html(Інтернет)
(дата звертання 23.05.2018)
87
ДОДАТОК А
ВІДОМІСТЬ РОБОТИ
Кількість
листів
Формат
97
А4
1
А4
1
А4
4
ПК
для організації планування КІТ.141.03.00.00.ДР.ПЛ
робочого часу
1
А4
5
Діаграма класів ПК для
організації
планування КІТ.141.04.00.00.ДР.ПЛ
робочого часу
1
А4
№
1
2
3
Назва
Пояснювальна записка
Шифр
КІТ.141.00.00.00.ДР.ПЗ
Контекстна SADT-дiаграма
нульового рівня для бізнесКІТ.141.01.00.00.ДР.ПЛ
процесу
«Організаціїя
планування робочого часу»
Деталізована
структурнофункціональна
діаграма
першого рівня для бізнес- КІТ.141.02.00.00.ДР.ПЛ
процесу
«Організаціїя
планування робочого часу»
Діаграма прецедентів
КИТ.141.01.00.00.ДР.ВР
Изм. Лист № докум.
Разраб.
Провер.
Тищенко П.П
Сташкевич І.І.
Реценз.
Н. Контр.
Утверд.
Сташкевич І.І.
Тарасов О. Ф.
Подпись Дата
Лит.
Відомість роботи
Лист
Листов
87
ІТ-14-1
88
6
7
8
Діаграма послідовності ПК
для організації планування
робочого
часу
для КІТ.141.05.00.00.ДР.ПЛ
прецедента
«Додати
завдання»
ER-діаграма логічного рівня
ПК
для
організації КІТ.141.06.00.06.ДР.ПЛ
планування робочого часу
Екрані форми, елементи
призначеного для
користувача інтерфейсу
КІТ.141.07.00.00.ДР.ПЛ
1
А4
1
А4
3
А4
89
ДОДАТОК Б
РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ НА СТВОРЕЕНЯ
ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ ОРГАНАЙЗЕРА ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ
ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО ЧАСУ
Б.1 Підстава для розробки
Розробка виконується на підставі індивідуального завдання до
дипломного проекту бакалавра, виданого керівником Сташкевичем І.І.
Реалізація даного програмного комплексу зумовлена створенням програми
для раціонального планування організації робочого часу.
Тема дипломного проекту: «Проект програмного комплексу органайзера
для планування організації робочого часу».
Спеціальна частина проекту: Розробка програмного забезпечення
ведення бази даних та реалізації алгоритмів обробки даних. Умовне позначення
розробляємої системи – Органайзер робочого часу.
Б.2 Призначення та область застосування програмного продукту
Метою роботи є значне спрощення організації робочого часу. За
допомогою програми «органайзер» людина (або організація) має під рукою
набір потрібних інструментів, централізоване управління та інтегрування
даних і функцій в єдину систему управління всіма даними одночасно, не
зачіпаючи жодні розрахунки, а працюючи безпосередньо з результатами, що
значно збільшує ефективність і використання робочого часу. Також даний
програмний продукт допоможе створювати звіти для різних даних,
виконувати запити до БД і будувати діаграми по статистиці.
90
Експлуатаційне призначення програмного виробу полягає в можливості
його застосування звичайними користувачами.
Б.3 Вимоги до програмного продукту
Програмний продукт повинен забезпечувати можливість переглянути
наступні опції:
-
перегляд БД;
-
редагування БД;
-
видалення з БД;
-
додавання в БД;
-
формування діаграм за статистикою;
-
виклик нагадувань;
Б.3.1 Вимоги до функціональних характеристик
ПП повинен виконувати наступні функції:
–
додавання, зміна та видалення інформації про задачу;
–
створення графіків за статистикою виконаних та невиконаних
задач;
–
редагування бази даних.
–
виклик нагадувань про задачу в певний час.
–
зручна робота користувача з програмою (полягає в мінімізації
кроків до виконання будь якої дії, та мінімізації одночасної кількості
елементів представлених на екрані. Для виконання або отримання
результату має бути не більше 5 кроків);
91
Наступний список починається з відкриття головної сторінки:
–
швидке додавання нової задачі не більше 2 кроків;
–
перегляд списку задач не більше 1 кроку;
–
додавання нової задачі до списку не більше 5 кроків;
–
редагування існуючої задачі не більше 3 кроків;
–
перегляд статистики виконаних/невиконаних задач не більше 4
кроків;
–
пошук необхідної задачі зі списку не більше 2 кроків
Діаграма трендів кількості кроків приведена на рисунку Б1.
Максимальна кількість кроків
Тренд кроків
6
5
4
Тренд кроків
3
2
1
0
Дія
Рисунок Б1 – Діаграма «Тренд кроків»
Програмна система повинна виконувати наступні функції:
–
формувати списки задач;
–
надавати можливість перегляду списку задач на день;
–
надавати можливість перегляду детальної інформації про задачу;
92
–
виконувати введення інформації про задачу;
–
здійснювати контроль за правильністю введення інформації.
Б.3.2 Вимоги до надійності програмного продукту
ПП повинен забезпечувати контроль вхідної і вихідної інформації
та на відповідність заданим форматам даних;
ПП повинен стійко функціонувати і не приводити до збоїв
операційної системи;
Б. 3.3 Умови експлуатації програмного продукту
Умови експлуатації повинні відповідати санітарним нормам, які
визначаються СанПіН 2.2.2545-96 «Гігієнічні вимоги до відео дисплейним
терміналам, персональним обчислювальним машинам і організації роботи».
Б. 3.4 Вимоги до складу і параметрів технічних засобів
телефон на базі OS Android (версія 4.4 та вище):
512 Мбайт ОЗУ.
Б. 3.5 Вимоги до інформаційної та програмної сумісності
93
Програмний продукт функціонує в середовищі Android v.4.4 і вище.
ПП створюється з використанням мови програмування Java. Основні вимоги,
які пред'являються до вихідного коду - читабельність, наявність коментарів.
Б.4 Вимоги до програмної документації програмного продукту
Склад необхідної програмної документації визначено відповідно до
ДСТУ 3008-95:
–
текст програми;
–
керівництво користувача, яке включає інструкцію користувача та
інструкцію програміста;
–
опис програми - відомості про логічну і фізичну модель,
відомості про функціонування програми;
–
технічне завдання;
–
пояснювальна записка - схема алгоритму, загальний опис
алгоритму або функціонування програми, а також обґрунтування прийнятих
технічних і техніко-економічних рішень.
Б.5 Техніко-економічні показники
Передбачувана річна потреба: передбачається використання додатка
кожен день. Економічна ефективність від впровадження ПП забезпечується
за рахунок автоматизації розрахунків, проведення аналізу результатів, роботи
з БД.
94
Б.6 Стадії та етапи розробки
Розробка повинна проводитися в три стадії:
–
розробка технічного завдання;
–
робоче проектування;
–
впровадження.
На стадії розробки технічного завдання повинен бути виконаний етап
розробки, узгодження і затвердження цього технічного завдання.
На стадії робочого проектування повинні бути виконані перераховані
нижче етапи робіт:
–
розробка програмного продукту;
–
розробка програмної документації;
–
випробування програмного продукту.
7 Порядок контролю і приймання
Контроль
коректності
функціонування
та
придатності
ПП
до
експлуатації виконується спільно із замовником на підставі приймальних
тестів, що надаються замовником. Випробування створеного ПП полягає в
тестуванні програми. Рішення про приймання приймається на підставі
тестових випробувань.
95
ДОДАТОК В
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЧАСТИНИ
ОЗбал
К2
ЗП міс
Р
N то
ЗП обсл.
S
Вм2
Тр
20535
3500
9000
1
1
3400
25
600
320
Ціна придбання обладнання
Витрати на ліцензійні програмні продукти
Місячна зарплата одного розробника
Кількість розробників k-ї професії
Кількість обслуговувань обладнання в місяць
Зарплата працівника, що обслуговує обладнання
Площа приміщення
Вартість 1 м2 приміщення
Загальна трудомісткість робіт
ЗПручн
5000
k1
k2
1,01
1,015
k3
1,09
Fк міс
176
Зарплата працівника, залученого до робіт в
ручному варіанті
Коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат
Коефіцієнт збільшення витрат на виробничогосподарський інвентар
Коефіцієнт збільшення витрат на установку,
монтаж і налаштування обладнання
Місячний фонд часу роботи розробника
Кзп
Текспл
1,385
5
F рік
Вел
ВкВт
k4
0,10
2080
0,5
231,69
0,10
k6
0,100
Коефіцієнт нарахування на фонд заробітної плати
Термін корисного використання комп'ютерного
обладнання
Частка ліквідаційної вартості обладнання
Річний фонд часу роботи i-го обладнання
Витрата електроенергії, споживаної комп'ютером
Вартість 1 кВт / год електроенергії
Коефіцієнт, що враховує витрати на утримання
приміщень (освітлення, опалення, прибирання,
охорона)
Коефіцієнт, що враховує інші витрати
грн
грн
грн
Осіб
грн
м2
грн
годи
н
годи
н
рік
Год
кВт
Коп.
96
ДОДАТОК Г
СПРАВКА З АНТІПЛАГІАТУ
Рисунок Г1 – Справка з Антіплагіату
97
