Шигеллез

Шигельоз (Shigellosis),
дизентерія.
Протозойні коліти
(амебіаз, балантидіаз,
лямбліоз).
Шигельоз – гостра кишкова
інфекція, що характеризується
запаленням дистального відділу
товстої кишки з явищами
інтоксикації та проносом
ЕТІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗА





Збудники - бактерії родини
Enterobacteriaceae, роду Shigella
A – S. dysenteriae;
B – S. flexneri;
C – S. boydii;
D – S. sonnei.
грамнегативні палички;
нерухомі;
факультативні анаероби;
відносно стійкі в довкіллі (стійкість тим
вища, чим слабша патогенність)
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗУ
Джерело збудника — хвора людина або
бактеріоносій (реконвалесцент, транзиторний)
Механізм передачі – фекально-оральний
Шляхи передачі – через воду (частіше S. flexneri),
харчові продукти (частіше S. sonnei), предмети
побуту, брудні руки, мухи
Епідемії (спалахи) – контактні, водні, харчові
Сезонність - літньо-осіння
Імунітет - типоспецифічний
ПАТОГЕНЕЗ ШИГЕЛЬОЗУ





Потрапляння збудника через рот
Інвазія та внутрішньоепітеліальне розмноження
збудника в товстій кишці
Звільнення ендотоксину при загибелі бактерій,
ендотоксемія з ураженням ЦНС і нервового апарату
кишечника (мейснеровське і ауербаховське
сплетення), серцево-судинної системи
Зміни водно-сольового і білкового обміну
Алергічні реакції (попередня сенсибілізація слизової
товстого кишечника)
Класифікація шигельозу
Вид збудника: S. dysenterіae, S. flexnerі, S. boydiі, S. sonneі.
Клінічні форми: колітна, ентероколітна,
гастроентероколітна, гастроентеритна.
Тривалість хвороби: гостра, затяжна.
Ступінь тяжкості: легкий, середній, тяжкий.
Ступінь зневоднення: без зневоднення, зі зневодненням І, ІІ
ступеня.
Характер ураження слизової оболонки дистального
відділу товстої кишки: катаральний, геморагічний, ерозивний,
виразковий проктосигмоїдит.
Ускладнення: інфекційно-токсичний або змішаний шок,
рецидиви, загострення, перфорація кишки, пневмонія,
поліартрит, поліневрит тощо
Субклінічна форма (бактеріоносійство).
КЛІНІКА ШИГЕЛЬОЗУ




Інкубаційний період – 12 год - 7 діб
Початок хвороби гострий, з ознобу, гарячки, явищ
інтоксикації, болів у животі, проносу
Болі переймоподібні, частіше в лівій здухвинній
ділянці, посилюються при дефекації (тенезми),
несправжні поклики на дефекацію
Сигмоподібна кишка щільна, болюча, спазмована
Випорожнення рідкі, мізерні, з домішками слизу і
крові, іноді втрачають каловий характер
(“ректальний плювок”)
КРИТЕРІЇ ТЯЖКОСТІ
ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ
Виразність інтоксикації (у т.ч. гарячка –
субфебрильна, фебрильна, висока)
 Блювота (одноразова, повторна, невпинна)
 Пронос - частота (до 10 разів, 11-20,
більше 20 разів за добу) і характер
випорожнень (наявність патологічних
домішок – слизу, крові)
 Дегідратація (I-IV ступеня)

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА
ШИГЕЛЬОЗУ
Етіологічна діагностика
Виділення збудника з випорожнень, блювотиння,
промивних вод
Серологічні реакції (наявність антитіл до відповідного
збудника і наростання титру в динаміці хвороби)
Молекулярно-генетичні методи (ПЛР) – виявлення
ДНК шигел у калі і зішкребу зі слизової оболонки прямої
кишки
Стан організму – загальні аналізи крові
(нейтрофільний лейкоцитоз), сечі (токсичні зміни),
копрограма (порушення процесів перетравлення,
патологічні домішки)
Копрограма при гострому
шигельозі (велика кількість
нейтрофільних лейкоцитів і
еритроцитів у калі).
Забарвлення метиленовим
синім.
Випорожнення хворого на
амебіаз («малинове
желе»)
а
б
г
в
Ректороманоскопічна картина
при шигельозі та амебіазі:
а – катаральний проктосигмоїдит,
б – фібринозно-некротичний
проктосигмоїдит і псевдомембранозний
коліт,
в , г – виразковий коліт (амебіаз).
Ускладнення
шигельозу.
Випадіння прямої
кишки у дитини.
Диференційний діагноз













Харчові токсикоінфекції
Сальмонельоз (гастроінтестинальні форми)
Амебіаз
Балантидіаз
Лямбліоз
Гельмінтози
Неспецифічний виразковий коліт
Туберкульоз кишечника
Псевдотуберкульоз, кишковий єрсиніоз
Поліпоз і рак прямої чи сигмоподібної кишки
Геморой
Отруєння солями тяжких металів
Гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
(гострий апендицит, інвагінація кишок, панкреатит, тромбоз
мезентеріальних судин)
ЛІКУВАННЯ ШИГЕЛЬОЗУ
Режим – відповідно ступеню тяжкості хвороби
Дієта – стіл 4, 4б (механічне і хімічне щадіння,
виключення свіжих молочних продуктів)
Етіотропні препарати - нітрофурани,
сульфаніламіди, оксихіноліни, антибіотики
Патогенетична терапія - ентеросорбенти,
дезінтоксикація, про- і пребіотики, вітаміни,
ферменти, імуномодулятори
Лікування ускладнень
ЗАХОДИ В ЕПІДЕМІЧНОМУ
ОСЕРЕДКУ


Медичне спостереження за
контактними ( 7 днів)
Бактеріологічне дослідження калу
(тільки декретованих груп)


Серологічне обстеження
Дезінфекція – поточна, заключна
ПРОФІЛАКТИКА ШИГЕЛЬОЗУ
Забезпечення населення доброякісною
водою
 Санітарно-гігієнічний контроль за
об’єктами громадського харчування і
торгівлею харчовими продуктами
 Виявлення хворих і бактеріоносіїв
 Диспансеризація реконвалесцентів
(тільки декретовані групи)

ЗБУДНИКИ ПРОТОЗОЙНИХ
КОЛІТІВ
в
а
а
в
б
Entamoeba histolytica: а – велика вегетативна форма, б –
просвітна форма, в - циста
а
ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ
ПРОТОЗОЙНИХ КОЛІТІВ
Джерело збудника — хвора людина чи
паразитоносій (при амебіазі, лямбліозі, зрідка
– при балантидіазі), свиня (при балантидіазі)
Механізм передачі – фекально-оральний
Шляхи передачі – через воду, харчові
продукти, предмети побуту, забруднені руки,
мух, при балантидіазі – при уході за свинями
Сезонність - летньо-осіння
Відділи товстої кишки, що
найчастіше уражаються при
кишковому амебіазі.
Органи, де найчастіше
утворюються абсцеси при
позакишковому амебіазі
(мозок, легені, печінка).
Амебний виразковий коліт. Набряк і гіперемія
навколо виразок, слизова оболонка мало змінена
Амебний коліт. Амебома в сліпій кишці.
Рентгенограма з контрастуванням барію
сульфатом.
Диференційний діагноз

Шигельоз

Амебіаз

Початок гострий
Значна інтоксикація
Болі в лівій здухвинній
ділянці
«Ректальний плювок»
RRS – слизова набрякла,
гіперемована, іноді
геморагії, ерозії, виразки
Виділення збудника,
серологія

Початок поступовий
Інтоксикація менш виразна
Правобічний коліт
«Малинове желе»
RRS – характерні виразки з
підритими краями на
незміненій слизовій
Позакишкові прояви
Паразитоскопія











а
б
Lamblia (Giardia) intestinalis:
а – вегетативна форма, б циста
Balantidium coli: а – вегетативна форма, б - циста
Відділи кишок, що уражаються
при балантидіазі (сліпа,
сигмоподібна, пряма).
Хвора на балантидіаз:
до і після лікування
Лямблії у просвіті між ворсинками тонкої кишки і
фіксовані до них.
ЛІКУВАННЯ ПРОТОЗОЙНИХ КОЛІТІВ
Етіотропні препарати – протистоцидні
(прямі, непрямі, тканинні, універсальної дії:
метронідазол, трихопол, мератин, фазижин,
тинідазол, фурамід), антибіотики (мономіцин,
тетрациклін, ампіцилін)
Патогенетична терапія - ентеросорбенти,
дезінтоксикація, про- і пребіотики, вітаміни,
ферменти, імуномодулятори,
загальнозміцнювальна терапія.
Лікування ускладнень (у т. ч. хірургічне)