Методические рекомендации относительно

ЕНАКИЕВСКИЙ ГОРОДСКОЙ СОВЕТ
ОТДЕЛ ОБРАЗОВАНИЯ
86430 г. Енакиево, Донецкой области, пл. Ленина 7, тел. (06252) 2-31-48.
Факс (06252) 5-31-63 E-mail: enosvita@gmail.com
№ 0750/01 от 09.10.2014
Директорам УВК
Про организацию учебно – воспитательного
процесса в общеобразовательных
учебных заведениях и изучение базових
дисциплин в основной школе
Методический кабинет отдела образования Енакиевского городского совета
посылает для практического использования методические рекомендации относительно
организации учебно-воспитательного процесса в 2014/2015 учебном году в
общеобразовательных учебных заведениях города (прилагаются).
Просим довести данную информацию до педагогов общеобразовательных заведений
города.
Приложения: на 47 страницах.
Начальник отдела образования
Енакиевского городского совета
Лазоренко Наталья Михайловна
22709
Е.С. Витрук
Приложение 1 к письму
Енакиевского городского совета
методического кабинета
отдела образования
от 09.10. 2014 № 0750/01
МЕТОДИЧЕСКИЙ КАБИНЕТ
отдела образования Енакиевского городского совета
Утверждено
методическим советом
отдела образования
протокол № 1 от 08.10.2014
Методические рекомендации по организации учебно-воспитательного
процесса в 2014/2015 году в общеобразовательных учебных заведений
Среди инноваций 2014/2015 учебного года такие: ученики шестых классов, которые
изучали два иностранных языка в 5 классе, – продолжают изучение по желанию. Продлится,
начатое в пятом классе, изучение информатики; предусмотрено усиление использования
здоровьесохраняющих технологий; повышенное внимание будет уделяться естественному и
экологическому образованию, поскольку начнется изучение двух естественных дисциплин
географии и биологии - важной базой пропедевтики для этого стало изучение
природоведения в 5-ом классе.
В 2014/2015 учебном году 6 классы общеобразовательных учебных заведений
перейдут на обучение по новым программам для учащихся 5–9 классов
общеобразовательных учебных заведений, с которыми можно ознакомиться на сайте
Министерства образования и науки Украины по адресу: www.mon.gov.ua.
Для учеников 5-х классов действующими являются рекомендации, представленные в
письме Министерства образования и науки Украины от 24.05.2013 г. № 1/9-368 «Об
организации учебно-воспитательного процесса в 5-х классах общеобразовательных учебных
заведений и изучение базовых дисциплин в основной школе». При выборе учебного плана
для учеников 5-6-х классов необходимо пользоваться приказом Министерства образования
и науки Украины от 29.05. 2014 № 664 «О внесении изменений в приказ Министерства
образования и науки, молодежи и спорта Украины от 03.04.2012 г. № 409» и письмом МОН
от 11.06.2014 № 1/9-303 «Об учебных планах общеобразовательных учебных заведений и
структуре 2014/2015 учебного года».
Обращаем Ваше внимание, что при организации учебно-воспитательного процесса
необходимо учитывать рекомендации по изучению отдельных предметов, разработанные
совместно Министерством образования и науки ДНР и Донецким областным институтом
последипломного педагогического образования.
Распределение количества часов на изучение учебных предметов в 2014-2015
учебном году осуществляется на основании приказа Министерства образования и науки,
молодежи и спорта Украины от 03.04.2012 р. № 409 «Об утверждении Типовых учебных
планов общеобразовательных учебных заведений II ступени» и приказа Министерства
образования и науки Украины № 664 от 29.05.2014 г. «О внесении изменений в приказ
Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины от 03.04.2012 г. № 409».
В связи с внедрением ИТ-технологий в учебно-воспитательный процесс в
общеобразовательных учебных заведениях ООО «Компания СМИТ» на образовательном
портале www.znanius.com открыло с 01 сентября 2014 году бесплатный он-лайн доступ к
электронным средствам учебного назначения, которые получили соответствующий гриф
Министерства образования и науки Украины: «Виртуальная химическая лаборатория 10
клас», «Виртуальная химическая лаборатория 11 класс», «Виртуальная биологическая
лаборатория 10 класс», «Биология 11 класс» (виртуальные лабораторные работы).
Использование электронных средств учебного назначения по химии и биологии
предоставит возможность педагогам поднять на наиболее высокий уровень подачу
учебного материала, сделает его наиболее интересным и захватывающим, что в свою
очередь облегчит процесс усвоения его учениками.
И. о. зав. метод. кабинета
Н.М. Лазоренко
Приложение 2 к письму
Енакиевского городского совета
методического кабинета
отдела образования
от 09.10. 2014 № 0750/01
НАЧАЛЬНАЯ ШКОЛА
ИНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предметов в начальной школе
в 2014– 2015 учебном году
В 2014-2015 учебном году планирование работы осуществляется по следующим
учебным программам, утвержденным МОН Украины:
1-3 классы – Учебные программы для общеобразовательных учебных заведений… . –
К.: Издательский дом «Образование», 2011 – 392 с.
4-е классы – Программы для средней общеобразовательной школы. 1-4 классы. К.:
«Начальная школа» – 2006 – 432 с.
Оценивание учебной деятельности учащихся осуществляется в соответствии с
Критериями оценивания учебных достижений учащихся начальных классов (приказ
МОН Украины № 1222 от 21.08.2013г.). Полные версии этого документа представлены в
журнале «Початкова школа» (№4, 2014), спецвыпуске журнала «Початкова освіта» (№4
(724), 2014).
Обновлённая законодательная база, рекомендации по преподаванию учебных
предметов в 3-м классе представлены в рекомендациях МОН Украины (журнал «Початкова
школа», № 8, 2014 г.).
Обращаем особое внимание:
1. При изучении предмета «Я в мире» (3 класс) рекомендуем откорректировать
отдельные темы («Украина – независимое государство», «Символы Украины как
государства», «Граждане Украины. Права и обязанности граждан», «Праздники моей
Родины») и усилить региональный компонент, использовав при этом материалы курса
«Донеччиноведение».
2. Вместо предмета «Я и Украина» (4 класс) ввести два предмета: «Природоведение» и
«Обществоведение».
3. В «Природоведении» убрать тему «Украина – наша Родина» (11 часов).
Высвободившиеся часы распределить на углубление и расширение практической части
других тем.
Методический кабинет рекомендует при необходимости практически использовать
методические рекомендации МОН (так как ощеобразовательные учережденияния будут
работать по учебникам и программам, утвержденным МОН).
Организация обучения в 1, 2 , 3-х классах в 2014/2015 учебном году будет
проходить согласно учебных программ, соответствующих Государственному стандарту
начального общего образования (приказ
Министерства образования Украины от 12.09.2011 № 1050, а именно:
Учебные программы для общеобразовательных учереждений с обучением на
украинском языке. 1-4 класи. – К.: Издательский дом «Освіта», 2012;
Учебные программы для общеобразовательных учебных заведений с обучением на
русском языке. 1-4 классы.- К.: Издательский дом «Освіта», 2012.
У навчальній програмі з математики для учнів 1-го класу у темі «Додавання й
віднімання чисел у межах 100 без переходу через розряд» у державних вимогах до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів фразу «застосовує прийоми обчислення у межах 100 без
переходу через розряд» замінити на «має уявлення про спосіб додавання і віднімання
двоцифрових чисел без переходу через десяток й виконує відповідні обчислення за
зразком». Наголошуємо, що ця тема подається для ознайомлення, тому не є обов’язковою
для вивчення та контролю.
У 2-му класі тема «Арифметичні дії додавання й віднімання без переходу через розряд»
(стор.150) є обов’язковою до вивчення.
Під час її вивчення учні мають засвоїти такі випадки обчислення, як 45+20; 45-20; 45+2;
42-2; 45+22; 45-22.
Другокласники ознайомлюються з усіма таблицями множення та ділення одноцифрових
чисел. Не варто вимагати від школярів засвоювати напамʼять результати множення чисел 6-9 і
ділення на числа 6-9 під час обчислень. Для кращого засвоєння даних обчислень пропонуємо
дозволити учням користуватись готовими таблицями.
У 3-му класі, під час повторення теми «Таблиці множення і ділення» слід звернути на
повноцінне засвоєння таблиць множення і ділення.
У навчальній програмі «Літературне читання» (2-4 класи) у змістовій лінії «Коло
читання» вказано, що перелік не тільки творів, а й авторів є рекомендованим і може бути
змінений укладачами підручників та вчителями.
До змісту навчального матеріалу з природознавства в 3-му класі у частині теми «Людини
та її організм» внесено таке уточнення: «Нервова система й органи чуття».
У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, в навчальній програмі
«Русский язык» у школах с українською мовою навчання для 1 класу у реченні «пересказывает
данный образец, составляет предложения по опорным словам и объединяет их между собой»
замінити слово «словам» на слово «картинкам».
Інформуємо, що вчителі можуть використовувати елементи навчальних програм 2006 р.,
які відповідають вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти.
Робочі навчальні плани для 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються
на основі Типових навчальних планів початкової школи, затверджених наказом Міністерства від
10.06.2011 р. № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи».
Відповідно до мови навчання у системі початкової загальної освіти зазначеним
документом передбачено окремі варіанти Типових навчальних планів: для початкової школи з
українською мовою навчання; для початкової школи з українською мовою навчання з вивченням
мови національної меншини; для початкової школи з навчанням мовою національної меншини;
для спеціалізованої початкової школи з українською мовою навчання та з поглибленим
вивченням іноземних мов; для спеціалізованої початкової школи з вивченням російської чи іншої
мови національної меншини та з поглибленим вивченням іноземних мов; для спеціалізованої
початкової школи з українською мовою навчання і поглибленим вивченням предметів музичного
профілю; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою навчання і поглибленим
вивченням предметів художнього профілю.
Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так
і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.
У 2014/2015 навчальному році третьокласники розпочнуть вивчати новий навчальний
предмет «Я у світі», який спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його
патріотичне і громадянське виховання. Серед головних завдань предмета - формування
громадянської компетентностi. При його вивченні педагогам необхідно використовувати активні
методи i форми навчання, що сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчостi,
розвивають умiння мiркувати, аналiзувати, ставити запитання, шукати власнi вiдповiдi, робити
висновки, брати участь у громадському життi.
Найбiльш ефективними для формування громадянської компетентностi є колективнi
творчi справи; використання проектних, iнтерактивних, iнформацiйно- комунiкативних
технологiй.
Початкова школа виконує роль фундаменту, на якому будується вся система
громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України,
історичної пам’яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається учням у цей
період навчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її
світогляду і загального розвитку. Набуті особистісні якості, а також знання, вміння і навички у
початковій школі значною мірою визначають особливості практичної, громадської та
професійної діяльності дорослої людини.
Навчальний предмет «Я у світі» розрахований на 35 годин у 3-му класі з розрахунку 1
година на тиждень.
У третьому класі продовжується вивчення предмета «Природознавство», де особливу роль
відіграють такі методи та прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження,
проведення нескладних дослідів, вимірювань, тому у навчальній програмі виділено рубрики
«Практичні завдання», «Практичні роботи», «Міні-проекти» «Екскурсії», «Дослідницький
практикум».
Тематика «Дослідницького практикуму» в 3-му класі має виразну компетентнісну
спрямованість і передбачає розв’язання таких завдань: «Як опріснити воду?», «Як змусити вітер
працювати?», «Які корисні копалини є у моєму краї?», «Як зменшити втрати тепла у будинку?»,
«Як тварини дбають про своє потомство?», «Раціон здорового харчування», «Як визначити
гостроту свого зору». Знаходження шляхів розв’язання окреслених завдань знадобляться
школяреві у повсякденному житті, допоможуть сформувати раціональну поведінку, здоровий
спосіб життя.
Практичні завдання й практичні роботи - важлива й обов’язкова складова уроку
природознавства. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані
навколо важливих проблем. Практичні роботи та завдання передбачають вивчення властивостей
тіл природи, їх будови, проведення спостережень, дослідів, розв’язання природничих та
екологічних задач, здійснення порівняльного аналізу, складання схем, проведення мінідосліджень, дискусій, роботу з колекціями корисних копалин, зразками гербаріїв, Інтернетресурсами, різними джерелами інформації. Мета проведення цих робіт може бути різною:
мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.
Загальновідомо, що за провідною освітньою метою практичні роботи поділяються на
навчальні, підсумкові (перевірні) і творчі. Навчальні (тренувальні) роботи націлені на
відпрацювання і вдосконалення наявних знань і вмінь, а також на формування нових. Кількість
навчальних (тренувальних) практичних робіт визначається вчителем, виходячи з конкретних
умов навчання: програми і підручника, рівня підготовки учнів класу з урахуванням рівнів
підготовки окремих учнів, фактичного часу на навчання. Наприклад, до навчальних практичних
робіт (згідно з навчальною програмою) доцільно віднести такі: «Перевірка власної постави»,
«Вимірювання частоти пульсу», «Робота зі зразками гербаріїв квіткових рослин», «Ознайомлення
з колекцією корисних копалин», «Позначення на контурній карті частин Світового океану».
Оцінки за навчальні практичні роботи учитель ставить на власний розсуд.
Кількість, зміст, способи проведення та форми представлення результатів творчих
практичних робіт не слід регламентувати. Потреба в таких роботах визначається вчителем і
залежить від конкретних умов навчання, в тому числі рівня підготовки і пізнавальних інтересів
учнів, традицій навчального закладу, забезпеченості навчальним обладнанням та сучасними
засобами навчання. До творчих практичних робіт можна віднести «Дослідження розчинності
речовин, що використовуються у побуті».
Практичні роботи можуть використовуватися як підсумкові (перевірні) роботи для
здійснення контролю засвоєння знань, умінь і навичок з предмета. Таку роль можуть відігравати
практичні роботи: «Складання ланцюгів живлення», «Умови розвитку рослин», «Розмноження
кімнатних рослин».
У 3 класі навчальною програмою визначено проведення однієї обов’язкової екскурсії під час
вивчення теми «Рослини, тварини і середовища їх існування». Але уроків-екскурсій, як форми
занять у початковій школі, доречно проводити значно більше, вивчаючи природні компоненти
живої і неживої природи. Залежно від того, що є предметом їх вивчення, екскурсії поділяють на
предметні і комплексні. Запланована екскурсія «Ознайомлення з розмаїттям рослинного і
тваринного світу рідного краю» є предметною, оскільки вона передбачає вивчення тільки
рослинного і тваринного світу своєї місцевості. Таку екскурсію можна вважати й екологічною,
оскільки при її проведенні даються не тільки назви рослин і тварин, за якими ведуться
спостереження, а й виявляються зв’язки та єдність (угруповання), до яких вони належать. Під час
екскурсії доцільно ознайомити учнів із правилами поведінки у природі, деякими прийомами їх
використання. У системі інших шкільних занять екскурсії діляться на вступні, поточні,
підсумкові. Запропоновану екскурсію можна провести як вступну, на першому уроці вивчення
теми. Її мета – отримати безпосереднє уявлення про рослинний і тваринний світ рідного краю з
метою подальшого поглиблення отриманої інформації в умовах класних занять, при цьому
витримується принцип «від живого споглядання до абстрактного мислення». Під час такої
екскурсії можна зібрати матеріали (рослини, насіння, плоди, фотографії, малюнки) з метою їх
подальшого використання на класних заняттях у ході вивчення відповідної теми. Такі екскурсії
мають високу мотивацію, викликають інтерес до вивчення живої природи.
Можуть бути й інші варіанти проведення цієї екскурсії – поточний, під час вивчення теми, або
підсумковий, який проводиться у кінці вивчення теми. Головна дидактична мета підсумкової
екскурсії – навчити дітей співвідносити отримані на уроках знання з процесами і явищами, які
відбуваються в природі. На такій екскурсії доцільно більше уваги приділяти вивченню зв’язків
між компонентами природи, навчити дітей формулювати висновки природоохоронного
характеру. Підсумкові екскурсії мають мати чітко виражену природоохоронну спрямованість.
Значна увага приділяється використанню у навчальному процесі проектних технологій,
впровадження яких спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини
шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності.
Запропоновані в програмі проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та
інтегрований зміст.
У 3-му класі учням пропонується реалізувати два проекти: дослідницький і творчий.
Дослідницький проект підпорядковується логіці наукового дослідження: вибирається тема
дослідження, визначається проблема дослідження, об’єкт і предмет, висувається гіпотеза, яка
перевіряється дослідницьким шляхом; обговорюються результати і формулюються висновки.
Перед початком роботи над дослідницьким проектом «Виявлення пилу в повітрі та встановлення
джерел його походження» учням доцільно повідомити, що існує багато способів визначення пилу
в повітрі, пригадати відомі їм із попередніх класів способи визначення чистоти повітря й
ознайомити ще з одним із них. Варто також самостійно провести дослідження чистоти повітря на
шкільному чи власному подвір’ї.
Тематику міні-проектів та запитань до природи учитель може змінювати відповідно до
матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня
підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо.
Реалізація всіх зазначених вище способів діяльності з природознавства забезпечить
діяльнісний характер предмета та слугуватиме основою для перетворення навчальної інформації
в практичні особистісно значущі уміння.
Вивчення навчальних предметів у 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів у
2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками та навчальними посібниками,
зазначеними у Переліку навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників,
рекомендованих для використання в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у
2014/2015 навчальному році, які розміщені на сайтах Міністерства освіти і науки
(www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Наголошуємо, що вчителі, які працюватимуть з учнями 3 – го класу за новими підручниками,
обов’язково мають бути ознайомлені з навчально-методичною літературою для 3 класу до
початку навчального року.
Особливості роботи за новими підручниками для учнів 3 класів
«Українська мова. 3 клас» (авт. Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Васильківська Н. А.)
Центральним у підручнику з української мови в 3 класі є розділ «Слово. Значення слова».
Пропонуються принципово нові підходи до вивчення цього розділу порівняно із ще донедавна
традиційним, формально-граматичним, коли слово переважно розглядали як частину мови. У
результаті учні сприймали слово не як одиницю мовлення, призначену передусім для вираження
думки, а як граматичну категорію, що, звичайно, не сприяло розвитку їхніх комунікативних
умінь. Ставиться завдання подолати цей однобічний підхід до вивчення слова, розширивши коло
лексико-граматичних і суто лексичних ознак, які допомагали б школярам сприймати слово у
єдності його різних значень, у взаємозв’язках з іншими словами в словосполученні, реченні,
тексті, усвідомлювати відмінність між предметами і явищами навколишньої дійсності і словами,
що їх позначають. Тут учні ознайомлюються з явищами багатозначності слів, із прямим і
переносним значенням слова, із синонімами й антонімами, виконують практичні завдання з
найуживанішими омонімами (без уживання терміна). Засвоєні теоретичні відомості щодо аналізу
лексичного значення слова закріплюються і поглиблюються в подальшій роботі, зокрема в
підрозділах «Будова слова» і «Частини мови».
Звертаємо увагу вчителів на важливе загальнонавчальне вміння молодших школярів
користуватися в навчальній мовленнєвій діяльності різними словниками - орфографічним,
перекладним, тлумачним, словником синонімів, антонімів та ін. 3 клас є перехідним етапом у
формуванні в учнів початкових класів навичок скоропису. Підручник пропонує зразки
каліграфічних вправлянь практично до кожного уроку. Їх місце в структурі уроку визначає
вчитель. У другому семестрі, крім вправ, спрямованих на опанування каліграфічного письма,
доцільно також практикувати завдання на вироблення в учнів швидкості й ритмічності письманавичок, надзвичайно важливих для поступової підготовки молодших школярів до переходу в
основну школу.
«Українська мова. 3 клас» (авт. Захарійчук М. Д., Мовчун А. І.)
Актуальним для підручника «Українська мова» для 3-го класу залишаються
текстоцентричні технології, в основу яких покладено текст. Розумінню прочитаного
тексту сприяє відповідна словникова робота. Словникову роботу варто розглядати як
сукупність систематичних вправ, спрямованих на засвоєння учнями лексичних,
граматичних, вимовних і орфографічних норм літературної мови. З цією метою на сторінках
підручника подається лексичне тлумачення слова під логотипом «словник».
У підручнику введено у навчальний зміст уроки розвитку писемного мовлення,
спрямування яких - формування умінь будувати письмові висловлювання. Зміст цих уроків
підсилений текстами-зразками, предметними і сюжетними малюнками відповідно теми
уроку.
Розділ «Частини мови» включає навчальний матеріал, що сприяє розширенню
знань про іменник, прикметник, дієслово. Звертаємо увагу на оновлені підходи щодо
вивчення окремих тем цього розділу.
У навчальному матеріалі підрозділу «Іменник» включена тема «Поняття
предметності». З метою якісного опрацювання та усвідомленого сприймання поняття
предметності автори пропонують теоретичні відомості, практичні вправи, малюнки,
відповідний методичний апарат. Звертаємо увагу вчителів на те, що тема «Практичне
ознайомлення з відмінками іменника. Спостереження за змінюванням іменників за
відмінками» у програмі не вказано на число іменника. Однак, автори підручника подають
цей матеріал у логічній послідовності: роль закінчення слова для зв’язку слів у реченні,
зв'язок слів у реченні за допомогою питань, назви відмінків та питань, таблиці відмінювання
іменників спочатку в однині, а потім у множині (с.118,120 подається для ознайомлення й не
оцінюється).
Тема «Загальне поняття про дієслово (питання, роль у реченні)» вміщена у
підручнику до підрозділу «Дієслово» (ст.141) подається для ознайомлення й тому не
оцінюється.
«Українська мова. 3 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою (авт. Хорошковська О. Н., Охота Г. І., Яновицька Н. І.)
Реалізація поставлених у програмі завдань та розуміння усіх взаємозалежностей у
формуванні комунікативної компетентності молодших школярів зумовили нові підходи до
відбору змісту і його презентації у підручнику з української мови для 3 класу шкіл з
російською мовою навчання.
Усе це знайшло своє відображення у текстовому матеріалі, навчальних вправах та
методичному апараті підручника, адресованому безпосередньо учневі чи учениці.
Практичне спрямування у навчанні української мови і мовлення зумовило нові
підходи й до формування назв параграфів. Подано не назву мовного матеріалу, який мав
опрацьовуватися, а види мовленнєвої діяльності, які повинні формуватися протягом уроку.
Відомості про мовний матеріал подано у вигляді розповідей професора лінгвіста або
бесід Незнайка і Катрусі, які пропонуються як для слухання – розуміння (читає вчитель),
так і для самостійного читання (суцільного чи вибіркового).
Знайшли своє місце в підручнику і завдання для самостійної роботи. Вони є
достатньо цікавими і дають можливість учителеві здійснювати диференційований підхід до
навчання.
«Українська мова. 3 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою (авт. Гавриш Н. В., Маркотенко Т. С.)
Завдання та вправи підручника дають можливість обрати зручну форму організації
роботи дітей: індивідуальне виконання завдань, робота в парах або колективна робота.
Підказкою для вчителя виступає формулювання завдання, у якому дається вказівка на
спосіб опрацювання навчального матеріалу: (прочитай – прочитайте).
Підручник містить інформацію різного рівня: теоретичний матеріал з мови для
обов’язкового засвоєння, інформаційні цікавинки для допитливих, фольклорні та літературні
тексти (скоромовки, загадки, вірші, прислів’я, приказки тощо), ігрові матеріали (ребуси,
кросворди тощо). Для зручності орієнтування в підручнику різна навчальна інформація, залежно
від спрямованості, подається на певному кольоровому тлі. Також застосовано систему позначок,
доступних для розуміння дітей (Працюємо разом. Працюємо в парах. Поміркуй. Домашнє
завдання).
У підручнику вміщено вправи, спрямовані на активізацію чи корекцію знань, засвоєних на
уроках російської мови, та відповідних умінь щодо усвідомлення спільного в російській і
українській мовах. Серед різних видів завдань особливу увагу приділено вправам на формування
правильної звуковимови, для попередження інтерферуючого впливу російської мови.
Зауважимо на різний характер запропонованих вправ і завдань. Зокрема, вправи аналітикоконструктивного характеру: на списування зі вставленням літер, дописування або зміну
закінчень; вправи на конструювання словосполучень і речень; підстановчі вправи – ті, що
потребують підстановки окремих слів, словосполучень у запропоновану фразу тощо;
трансформаційні вправи, що передбачають заміну слів чи словосполучень синонімами або
антонімами. До підручника включено вправи на переклад тексту з російської мови на українську,
завдання творчого характеру, що вимагають скласти оповідання, невеличку розповідь за
малюнком або серією малюнків. З цією метою до підручника вміщено сюжетні, предметні
малюнки та репродукції картин відомих художників.
У підручнику подано словничок синонімів, антонімів, наголосів, що привчає учнів
працювати з довідковою літературою. Також уміщено матеріал для повторення вивченого.
Зміст підручників «Літературне читання » спрямований на досягнення мети, розв'язання
завдань, визначених у програмі; моделює систему навчання учнів читати і повноцінно сприймати
художній твір як мистецтво слова, яке включає розвиток спостережливості, творчої уяви, чуття
поетичного слова, здатності сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово,
співпереживати, творити, виховувати у молодших школярів почутя патріотизму, любові до рідної
землі, шанобливе ставлення до родинних стосунків, дотримання морально-етичних норм.
«Літературне читання. Українська мова. 3 клас» (авт. Савченко О. Я.)
У 3 класі вдосконалюються знання і досвід читацької діяльності, набуті у попередніх
класах, відбувається підготовка учнів до систематичного вивчення курсу української
літератури. Зміст і структура підручника мають забезпечити формування читацької
компетентності, якою діти оволодівають, читаючи різні за жанром і обсягом твори,
виконуючи цікаві розвивальні завдання. Рукопис охоплює 11 розділів: «Цікава книга
природи», «Від слова до книги», «Із джерел народної творчості», «Літературні казки і п’єсаказка», «Зачарувала все весна», «Байки Леоніда Глібова», «Шевченкове слово», «Українські
письменнтки про світ природи і дитинства», «Із скарбниці казкарів світу», «Про винаходи і
винахідників», «Візьму перо і спробую».
Зміст підручника має зацікавити учнів, тому що відібрано твори, які пройшли
випробування часом, а також із новітньої дитячої літератури знаних авторів. Діти
читатимуть твори Т. Шевченка, Л. Глібова, Лесі Українки, Л. Костенко, В. Сухомлинського,
О. Донченка, А. Коваль, В. Дацкевича, А. Лотоцького, О. Буценя, Н. Забіли.
У структуру підручника закладено певний ритм, який складається з таких
компонентів:
- назва розділу;
- ілюстрована заставка у вигляді розгорнутої книги;
- звернення-настанова до учнів щодо опрацювання розділу;
- основні тексти;
- позатекстові компоненти;
- супровідний ілюстративний матеріал;
- блок самоконтролю «Перевір свої досягнення».
Передбачено реалізацію виховної і розвивальної функцій дитячого читання.
Тому вчитель повинен звернути увагу на те, що відібраний зміст виховує інтерес і
повагу до рідної, української мови, привертаючи увагу дітей до її багатства, милозвучності,
розкриває засобами художньо-пізнавального аналізу текстів глибинні образи української
історії, культури, обрядовості. Наприклад, твори розділу «Сторінки історії», «Як не любить
той край».
Важливо, щоб учитель, працюючи з методичним апаратом підручника, зумів
реалізувати ідеї компетентнісного підходу. Наприклад, з метою формування в учнів уміння
вчитися їм пропонуються завдання на порівняння текстів, учинків дійових осіб, постановку
завдань до прочитаного, доведення, визначення головної думки.
Методичний апарат охоплює:
- запитання і завдання до читання, у процесі читання, після читання твору;
- різноманітні форми організаційної співпраці: попрацюйте у парі; попрацюйте у
групі; попрацюйте разом; поміркуймо разом; розіграйте сценку за прочитаним;
будьте дослідниками; пофантазуйте;
- створення ситуацій діалогу з текстом, автором, укладачем підручника;
- завдання
для
розвитку
ключових
компетентностей:
уміння
вчитися,
загальнокультурної, соціальної, комунікативної.
Рекомендуємо вчителю звернути увагу на те, що розділи завершуюься сторінкою
«Перевір свої досягнення». У ній за блоками (знаю, розумію, можу пояснити, вмію, виявляю
ставлення) кожен учень самостійно виявляє стан своїх досягнень. Структура цієї перевірки є
аналогом структури читацької компетентності, що стимулює дітей до активної участі у
формуванні досвіду читацької діяльності.
Змістове наповнення підручника організоване таким чином, щоб учні успішно могли
користуватися ним, опираючись на зорові образи (фото, репродукції, ілюстрації), уміщено
ілюстрації з культурознавчим смислом у зв’язку зі змістом прочитаного.
«Літературне читання. Українська мова. 3 клас» (авт. Науменко В. О.)
У підручнику більше уваги приділено формуванню самостійності учнів під час
роботи з художніми творами, формуванню усвідомленості, швидкості читання мовчки.
Читання вголос і читання мовчки визначається орієнтовно співвідношенням 50% і 50%.
Коло читання розширено жанрами: байкою, п’єсою, п’єсою-казкою, легендою.
У підручнику пропонуються сюжетні схеми для переказу змісту казок, доповнення їх
початку чи розвитку подій. Цей прийом допомагає включити дітей у творче читання казок,
поданих скорочено, зацікавлює до їх читання в повному обсязі. Схеми розміщено на
форзацах.
Завдання до текстів орієнтують на роботу учнів як під керівництвом учителя, так і
самостійно.
Ілюстративний матеріал підручника багатофункціональний:
1. Репродукції картин відомих художників, зміст і настрій яких співзвучний
художнім творам, спрямовані на збагачення уявлення про створення та взаємодоповнення
художнього образу засобами літератури й живопису, розвитку мовлення, умінь визначати
настрій поета та художника, творів мистецтва загалом.
2. Серії малюнків – це малюнкові плани. Вони призначені для формування вмінь
ділити текст на частини, добирати заголовки, визначати особливості відображення змісту,
образів у художньому творі та творі живопису, відтворювати зміст; порівнювати уявлювані
картини з картинами художника. Ілюстрації до зарубіжних казок передають народний
колорит: одяг, архітектура, побут тощо. На це треба звертати увагу, щоб художні твори
диференціювались у сприйнятті дітей.
3. Малюнки, які предметно розкривають значення слів.
У підручнику – два розділи: «З народного джерела» та «З літературної скарбниці»,
зміст яких системно формує в третьокласників читацьку компетентність.
Для прикладу підрозділ «Світ поезії» складається з двох частин: «Поетична
майстерня» і «Поетична збірка».
Починається вступною інформаційною статтею, основне завдання якої полягає в
тому, щоб:
- викликати в дітей бажання читати поезію, розуміти її;
- уточнити розуміння учнями значення термінів: «лірика», «пейзаж», «пейзажна
лірика»;
- повторити засоби творення художнього образу .
Поетична майстерня
Концептуально зміст «Поетичної майстерні» виконує завдання підготовки учнів до
читання і розуміння поезії. У третьому класі стоїть завдання ширше: навчити учнів
аналізувати поезію, а для цього треба знайти «ключ», який дає у творі поет для розуміння
читачем його почуттів і думок. Для цього дібрана одна група творів, у яких змальований
вечір (він особливий у кожного поета), над кожним твором записано слово літературознавче поняття.
Друга група віршів представлена поезіями, в яких передано почуття почуття:
«замилування красою природи», «тривога», «замилування переплітається зі смутком»,
«спокій», «захоплення».
«Літературне читання. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів
навчанням російською мовою. 3 клас» (авт. Хорошковська О. Н., Охота Г. І.)
Зміст підручника, як і раніше, складають два основні розділи. Перший – «Усна
народна творчість» та другий – «Твори українських письменників і народні твори», який
побудовано за тематичним принципом.
Оскільки однією з вимог програми з літературного читання є ознайомлення учнів з
жанрами народних та літературних творів, у підручнику подано твори різних жанрів і стилів
та короткі визначення жанрів.
Значне місце займають різновиди усної народної творчості, починаючи з малих
фольклорних форм – колискових, потішок, забавлянок, лічилок та загадок, прислів’їв і
приказок, українських дитячих ігор, казок, віршів небилиць, жартівливих віршів тощо.
Ці види народної творчості супроводжуються короткими текстами, в яких
розкривається сутність того чи іншого жанру, даються короткі визначення.
Новим у підручнику є невеличкі нариси про особистість письменників, із творами
яких найчастіше зустрічалися учні у попередніх чи в 3 класі.
Матеріал про вірші й віршування може сприяти прилученню дітей до поетичної
творчості.
Значне місце в підручнику відводиться роботі з розвитку мовлення на основі
ілюстрацій та прочитаних текстів, образні вирази з яких учні мають учитися
використовувати у власних творах.
Методичний апарат підручника націлено на проникнення у зміст авторського задуму,
усвідомлення основної думки, аналізу й оцінювання краси художнього твору, вчинків і
характерів героїв, формування любові до рідного краю, України, почуттів громадянськості,
патріотизму.
Мови національних меншин
Метою вивчення мов національних меншин є формування в учнів комунікативної
компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання,
опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.
Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним
предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у
процесі опанування всіх інших предметів початкової загальної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
формування в учнів мотивації вивчення мови
забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання,
говоріння, читання і письма);
формування комунікативних умінь
опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з
урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання
соціально-культурний розвиток особистості;
формування вміння вчитися.
З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі
змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.
Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і
діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.
Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є
базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з
дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення
літератури в основній школі.
У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної
читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний,
інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття,
збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній
різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за
допомогою художніх образів літературних творів;
формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і
навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;
розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за
змістом прочитаного (прослуханого);
формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих
книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчальнопізнавальних завдань;
розвиток творчої літературної діяльності школярів;
виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання
та загальнокультурного розвитку.
З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі
виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і
літературна діяльність.
У 2014/2015 навчальному році учні 3 класів загальноосвітніх навчальних закладів
навчатимуться за підручниками, які продовжують змістову лінію підручників для 2 класу.
Підручник містить 13 тематичних розділів, вивчаючи матеріал яких учні третього
класу складуть уявлення про авторське, тематичне та жанрове різноманіття світу дитячої
літератури.
Передбачено систематичні завдання на уточнення значення багатозначних слів,
стимулювання образного використання слів і виразів, емоційно забарвленої лексики,
репродуктивне й продуктивне відтворення прочитаних творів, художнє декламування та
інсценування.
Текстова частина підручника “Литературное чтение” представляє комплекс
російського фольклору і художніх творів авторів класичної російськомовної літератури, що
дозволить опанувати епізоди з біографій письменників, систематизувати уявлення про
авторів творів (уміння виявляти ставлення автора до героя за прямими характеристиками,
заданими в тексті).
«Літературне читання. Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням російською мовою. 3 клас»
(авт. Гавриш Н. В., Маркотенко Т. С.)
В основу добору текстів підручника покладено сезонно-тематичний принцип.
Оскільки учні мають ще недостатній словниковий запас, на вивчення кожної з 12 тем
передбачено декілька уроків, що дає змогу істотно розширити та засвоїти слова
тематичного лексичного поля.
Для роботи над текстами, крім запитань, що змушують міркувати, запропоновано
вправи і завдання, які сприяють усвідомленню прочитаного: поділ тексту на логічно
завершені частини, добір заголовків до них, вибіркове читання або переказування,
ілюстрування прочитаного уривка. Цікавими є завдання, які спонукають самих учнів
ставити запитання до прочитаної частини.
«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською
мовою. 3 клас» (авт. Лапшина І. М., Зорька Н. М.)
При поясненні особливостей російської мови у підручнику цілеспрямовано
використовується позитивне перенесення набутих знань і умінь з уроків української мови,
зокрема прийом міжмовного зіставлення.
Підручник надає можливості для організації учнями самостійної навчальнопізнавальної діяльності. Школярам пропонують самостійно виокремити навчальну
проблему, продумати спосіб її вирішення, дібрати тренувальні завдання для закріплення
стереотипу виконання, продумати можливості для застосування в різних ситуаціях з
власного життєвого досвіду, стимулює учнів визначитися з вибором партнера для
розв’язання мовленнєвих або лінгвістичних питань (більш підготовлений для підтримки,
менш підготовлений для утвердженння власних можливостей), підготуватися до виконання
завдань із різним рівнем допомоги вчителя чи підручника.
«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів
з навчанням українською мовою. 3 клас» (авт. Самонова О. І., Статівка В. І.,
Полякова Т. М.)
При використанні цього підручника доцільно здійснювати інтеграцію мовного та
мовленнєвого дидактичного матеріалу, а також матеріалу соціокультурної спрямованості.
При цьому домінувальною буде реалізація однієї із змістових ліній. Наприклад, якщо на
уроці необхідно засвоїти переважно знання мовного характеру, переважатиме мовна лінія.
Провідна мета уроку - розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів, отже,
домінуюча лінія змісту навчання – мовленнєва. У разі, коли відомості мають яскраво
виражену соціокультурну спрямованість, домінувальною є соціокультурна освітня лінія.
Основою вивчення мовного, мовленнєвого та соціокультурного матеріалу у їх взаємозв'язку
є текст-опора - обов'язковий компонент кожного уроку. Як тексти-опори слід систематично
використовувати культурологічні тексти.
Мовленнєва лінія передбачає цілеспрямований розвиток усіх видів мовленнєвої
діяльності: аудіювання, говоріння (діалогічне і монологічне мовлення) читання (вголос і
мовчки ) і письма ( виклад, твір).
«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською
мовою. 3 клас» (авт. Сильнова Е. С., Каневська Н. Г., Олійник В.)
У підручнику пропонуються завдання на фонетичне і граматичне моделювання та
конструювання за поданими моделями (звуко-складові, морфемні моделі слів, схеми
речень). Ці вправи допомагають представити конкретне мовне явище в узагальненому
вигляді, сприяють розвитку аналітичного мислення, вдосконалення вміння співвідносити
певне мовне явище з його моделлю, позитивно впливають на формування орфоепічних,
орфографічних і граматичних умінь і навичок.
У роботі над дидактичним матеріалом при вивченні орфографічних і граматичних
тем пропонуються завдання, які спонукають помічати, оцінювати точне, влучне й образне
слово.
«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською
мовою. 3 клас» (авт. Рудяков О. М., Челишева І. Л.)
Для впровадження обов'язкових змістових ліній мовного компонента (мовної,
мовленнєвої, соціокультурної, діяльнісної ) у підручнику передбачена робота учнів із
різними текстами, наприклад, із текстами-правилами, текстами–таблицями, текстами–
схемами.
Новизна підручника полягає в тому, що він включає сучасні методики і прийоми
вивчення матеріалу, враховує компетентнісний та особистісно орієнтований підходи у
навчанні.
Для забезпечення права національних меншин на якісну освіту мовами національних
меншин пропонуємо перекладні підручники.
Кримськотатарська мова та література:
1. Математика для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
кримськотатарською
мовою
(автори:
Богданович
М.В.,
Лишенко
Г.П.,
«Кримнавчпеддержвидав»);
2. Природознавство для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
кримськотатарською мовою (автор: Грущинська І.В., «Кримнавчпеддержвидав»);
3. Основи здоров’я для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
кримськотатарською мовою (автори: Бех І.Д., Воронцова Т.В.,
Пономаренко В.С.,
Страшко С.В., «Кримнавчпеддержвидав»);
4. Сходинки до інформатики для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
кримськотатарською мовою (автори: Ломаковська Г.В.,
Рівкінд Ф.М., Ривкінд Й.Я.,
Проценко Г.О., «Кримнавчпеддержвидав»).
5. Я у світі для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
кримськотатарською мовою (автор: Бібік Н. М., «Кримнавчпеддержвидав»).
Повний перелік навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням мовами національних меншин подано у Переліку навчальних програм,
підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки
України у 2014/2015 навчальному році.
Мета вивчення «Природознавство» полягає у формуванні природознавчої
компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину,
основ
екологічних
знань,
опанування
способами
навчально-пізнавальної
і
природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
«Природознавство. 3 клас» (авт. Грущинська І. В.)
Головне завдання підручника – не лише засвоєння учнями знань про природу,
а й вчити жити у гармонії з навколишнім світом, відчувати відповідальність за майбутнє
нашого спільного дому — планети Земля. Цьому сприяє і виконання різноманітних ланок
проекту «Облаштовуємо нашу планету», що є наскрізним у підручнику.
У підручнику реалізовано певний алгоритм представлення матеріалу, що був
розроблений у попередніх класах, удосконалено відповідно до вікових особливостей
третьокласників: назви параграфів (теми уроків), що традиційно називаються зустрічами,
сформульовані у вигляді запитань. Це налаштовує на діалогічність засвоєння матеріалу і
сприяє особистісно зорієнтованому підходу. До конструювання змісту кожної зустрічіуроку застосовано однакову схему: спочатку розміщується рубрика-мотивація «Ти
дізнаєшся…», де учні дізнаються про що йтиметься на уроці. Потім рубрика актуалізації
знань – «Пригадай!». А закінчується кожний урок підсумками. Це нові рубрики
«Сторінками Книги важливих знань про природу», у якій тезисно сформульовано
основні думки, що їх має засвоїти учень при вивченні теми уроку, та «Запитання і
завдання від Матінки Природи», у якій розроблено чітку систему з 5 диференційованих
завдань репродуктивного й творчого характеру.
Кожен розділ завершується узагальненням і систематизацією знань, тобто
приведення їх у цілісну природничо-наукову систему та встановлення взаємозв’язків у
природі. Ці зустрічі мають назви «Перевір, як ти вмієш застосовувати свої знання про
…» (відповідно до теми, що вивчається) і всі завдання в них спрямовано на реалізацію
діяльнісної лінії курсу природознавства.
«Природознавство. 3 клас» (авт. Гільберг Т. Г., Сак Т. В.)
Вивчаючи живу природу, третьокласники розширять та поглиблять свої знання про
царства ростин і тварин, ознайомляться з різноманітністю їх груп та середовищами
існування; поглиблять та розширять уявлення про зв’язки між організми й неживою
природою.
Новою для третьокласників є тема «Людина та її організм». Вивчаючи її, учні
ознайомляться із системами органів та їх значенням у житті людини; з’ясують важливість
збереження органів тіла людини, і того, як запобігти захворюванням; усвідомлять сутність
здорового способу життя і дізнаються про його основні правила.
Тема «Запитання до природи» включає чотири проблеми життєвого характеру, які
допоможуть узагальнити і глибше зрозуміти вивчений матеріал упродовж року. Розгляд цих
питань можна провести у вигляді діалогу, дискусії, звіту тощо. Можна опрацювати
матеріал, поданий у підручнику, або провести у формі інформаційних (творчих) проектів,
під час виконання яких учні підготують відповіді на визначені запитання, створять
малюнки, плакати, постери тощо, захистять свої доробки перед однокласниками.
«Я у світі. 3 клас» (авт. Бібік Н. М.)
У цьому році вперше у 3-му класі буде реалізовуватись навчальна програма предмета
«Я у світі».
Змістове наповнення предмета «Я у світі» — суспільствознавче і зосередить
третьокласників на усвідомленні суті цінності життя людини, морально-правових норм
поведінки в суспільстві.
Навчальний предмет «Я у світі» враховує зрослі інтелектуальні можливості учнів
третіх класів у засвоєнні і перетворенні інформації соціального спрямування, набутий
досвід в оцінці фактів, подій, явищ навколишнього життя, стан вольової регуляції
поведінки як основи привласнення морально-правових норм.
У змісті, методиці, мотиваційному забезпеченні предмета необхідно враховувати
особливі аспекти реалізації, які передбачають компетентнісно орієнтовані вимоги до
кінцевих результатів навчання, тобто знання мають бути виражені «в дії», такі, що активно
застосовуються на практиці. Це стає можливим за умови методичної реалізації змісту на
основі організації життєвого досвіду дітей, якщо вони на уроках мають змогу пропустити
через себе норми, приписки, правила, які прийняті в суспільстві. Тому важливо
практикувати розгляд світу і подій із різних точок зору, з різних рольових позицій: свідка
подій; учасника; того, хто сумнівається; того, хто не сумнівається; учня; вчителя, директора,
батьків тощо.
Постійна заміна ролей зумовить широту поглядів учнів на світ людей, вчинків,
дозволить їх розглядати як взаємозумовлені, залежні одне від одного, спонукати до
використання життєвого досвіду, до проб, подолання труднощів, творення нового знання,
необхідного для життя.
Помічено: у молодшому шкільному віці важко передбачити можливі наслідки
вчинків, тому важливо послідовно вводити прогностичні задачі типу: що буде, якщо…;
проектні завдання, які потребують планування спільних дій, розподілу ролей і досягнення
бажаного результату.
«Я у світі. 3 клас» (авт. Тагліна О. В., Іванова Г. Ж.)
Навчальний предмет «Я у світі» спрямований на виховання гуманної, соціально
активної особистості, яка розуміє і поділяє цінності демократичного суспільства.
Майбутня Україна буде сильною і привабливою для світу завдяки її новим
громадянам, у тому числі й тим, хто цього року прийдуть у третій клас і відкриють 1
вересня підручник «Я у світі». Підручник, який допоможе учням навчитися самостійно
працювати з інформацією, практично і творчо застосовувати набуті знання, поважати свій
народ, любити свою Батьківщину. Він є ядром виховного впливу на особистість дитини і
органічно пов’язаний із системою знань, які передбачені іншими предметами.
Підручник складається з двох компонентів: текстового (основний текст, додатковий,
пояснювальний) та позатекстових компонентів (апарат орієнтування, запитання і завдання,
апарат організації засвоєння навчального матеріалу, ілюстративний матеріал, підписипояснення до ілюстрованого матеріалу тощо).
Тексти підручника спонукають до власних суджень, висновків, міркувань,
поєднують ознаки наукового і науково-популярного стилів, містять інформаційний та
емоційно-ціннісний компоненти.
Завдання у підручнику є різними за формою, вони спираються на досвід дитини й
орієнтують учнів на різні способи отримання інформації, навчають працювати з різними
джерелами (ілюстраціями та текстами підручника, схемами, таблицями, діаграмами).
Особливість предмета «Я у світі» полягає в тому, що його зміст багатоплановий: це і
розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві завдяки активному спілкуванню з
соціальним оточенням; і формування основ споживчої культури, уміння самостійно
прийняти рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях; і
оволодіння моделями поведінки, які відповідають чинному законодавству України,
загальноприйнятим нормам моралі та права.
І головне - формування найважливіших людських якостей, необхідних у власному
житті, накопичення досвіду комунікативної діяльності, випробування тих соціальних ролей,
у яких можна виявити навички соціально бажаної поведінки.
Крім того, предмет передбачає активне використання педагогічної етики у стосунках
між учителем та учнями, визначальною рисою якої є співробітництво, взаєморозуміння,
взаємодопомога, обмін думками, моделювання життєвих ситуацій, авансування успіху
учнів, що спонукає їх до самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
Поширеним стає підхід, у якому громадянська освіта розуміється як освітньовиховна програма, спрямована на формування майбутніх громадян. Це інтегральний
освітній підхід. Саме він є найбільш перспективним.
Громадянська освіта має
здійснюватися в уявленнях і проблемах, що проходять через різні дисципліни, і бути
пов’язаною з різними аспектам шкільного життя. Треба шукати оптимальний баланс між
«громадянським проживанням» і прямим навчанням.
Підручники з математики забезпечують реалізацію мети і завдань, визначених
Державним стандартом початкової загальної освіти та навчальною програмою з математики
- засвоєння школярами предметних математичних компетенцій (обчислювальних,
інформаційно-графічних,
просторово–орієнтаційних,
алгебраїчних,
геометричних,
логічних). Автори підручників дотримуються концентричного принципу побудови
програми.
«Математика. 3 клас» (авт. Богданович М. В., Лишенко Г. П.)
Зміст підручника відповідає віковим особливостям учнів та містить доцільну систему
завдань з поступовим наростанням складності. Матеріал підручника забезпечує наочність
викладу програмових тем, дозволяє диференціювати навчання, цьому сприяють і додаткові
завдання зі «сніжинками» та «зірочками».
У підручнику наявні узагальнюючі тексти і таблиці, які допоможуть учням
усвідомити змістовно-логічні зв’язки навчального матеріалу. Правила подані не для
заучування учнями, а для узагальнення та використання у роботі. Зразки виконання
завдань спонукають учнів до самоконтролю.
Завдання з таблицями, з діаграмами, використання блок-схем та пропедевтичне
ознайомлення з координатами сприяють засвоєнню нової змістовної лінії програми «Робота
з даними».
Навчальний матеріал підручника розміщено поурочно. Матеріали уроків містять
завдання на ознайомлення та первинне закріплення нового матеріалу, а також завдання для
закріплення раніше вивченого матеріалу. Це сприяє побудові системи уроків з урахуванням
взаємозв'язків та наступності.
Для кожного уроку подано завдання з логічним навантаженням, після кожної теми «Додаткові завдання», які вчитель має переглянути перед вивченням відповідної теми і
використовувати за своїм баченням їх місця у навчальному процесі.
Зміст і художнє оформлення підручника дозволяє не лише збагатити учнів
знаннями, а й виконує виховну функцію.
Увагу вчителів хочемо зосередити на деяких особливостях підручника. Це –
наскрізний однаковий підхід до повторення та ознайомлення з новим матеріалом.
Наприклад, ознайомлення із законами множення: спочатку розглядається як властивості дій
методом доцільних задач, а потім повідомляється формулювання закону.
«Математика. 3 клас» (авт. Рівкінд Ф. М., Оляницька Л. В.)
Підручник складається з п’яти розділів, які у свою чергу поділяються на уроки, що
мають єдину структуру.
При вивченні письмового додавання і віднімання у підручнику пропонується
узагальнений алгоритм виконання дії. Система вправ для формування обчислювальних
навичок подана за принципом «від простого до складного». Має місце різна форма цих
завдань: числові вирази, ланцюжки обчислень, завдання, подані в таблицях, буквені вирази.
Новою для учнів є задача на знаходження довжини сторони прямокутника за
відомим периметром та іншою його стороною, пропонуються різні способи її розв’язання. У
рамках вивчення геометричного матеріалу вводиться нова рубрика «Практична робота».
Особливістю підручника є те, що вивчені способи обчислень відпрацьовуються не
лише у завданнях для формування обчислювальних навичок, а й у завданнях інших
змістових ліній (рівняннях, текстових задачах).
Наявність у підручнику завдань для роботи в парах і для колективної роботи сприяє
впровадженню на уроках математики інтерактивних способів навчання. Колективна робота
передбачена також при вивченні нового матеріалу, що визначає позначка «Працюємо
разом».
З метою приведення назви навчального предмета «Сходинки до інформатики» у
відповідність до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у
загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і
науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 березня
2002 р. за № 229/6517, внесено зміни у додатки 1-7 до наказу Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту від 10.06.20011 № 572 «Про Типові навчальні плани
початкової школи», замінивши у позиції «Навчальні предмети» слова «Сходинки до
інформатики» словом «Інформатика». Звертаємо увагу, що при записі назви предмета
у журналі пишемо - Інформатика.
Назву підручника не змінено, оскільки підручники видано до внесення змін у назву
предмета.
Особливістю навчальної програми вивчення курсу «Інформатика» у 3 класі є
наявність у ній розділу «Створення проектів». Основним завданням вивчення цього розділу
в 3 класі є ознайомлення учнів з основними принципами проектної діяльності та навчання
учнів реалізації етапів роботи над проектом: від етапу постановки завдання до етапу захисту
проекту на прикладах роботи над конкретними проектами.
Кожний урок при вивченні «Інформатики» проводиться із використанням
комп’ютерів, тому клас ділиться на групи так, щоб кожен учень був забезпечений
індивідуальним робочим місцем за комп’ютером, але не менше 8 учнів у групі, відповідно
до наказу Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128.
При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперервна тривалість занять
повинна відповідати вимогам ДСанПіН 5.5.6.008-98 «Улаштування і обладнання кабінетів
комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних
комп'ютерах».
Час роботи молодших школярів за комп’ютером на уроці не повинен сумарно
перевищувати 15 хвилин. Увесь інший час уроку вчитель знайомить учнів з теоретичним
навчальним матеріалом. Теоретична частина уроку може проводитись у формі бесіди, гри,
обговорення ситуацій або повторення і закріплення вивченого матеріалу.
Після роботи за комп’ютером необхідно проводити гімнастику для очей, яка
виконується учнями на робочому місці.
«Сходинки до інформатики. 3 клас» (авт. Ломаковська Г. В., Проценко Г. О., Рівкінд
Ф. М., Ривкінд Й. Я.)
Викладення нового матеріалу у підручнику для учнів 3 класу базується на основі
об’єктного і алгоритмічного підходу. Передбачено вивчення матеріалу одного пункту
протягом одного уроку.
Вивчення розділу «Створення проектів» пропонується здійснити шляхом роботи над
колективним навчальним проектом «Клумба моєї мрії». Під час роботи над цим проектом
учні знайомляться з визначеним програмою курсу теоретичним матеріалом з цієї теми, а
також з основними етапами роботи над проектом. Метою вивчення цього розділу є не
тільки створення і захист проекту, а й розуміння основних принципів роботи над проектами.
Саме це повинно допомогти учням працювати над навчальними проектами при вивченні
інших предметів.
«Сходинки до інформатики. 3 клас»(авт. Коршунова О.В.)
У підручнику для учнів третього класу збільшився обсяг завдань та запитань, що дає
більше можливостей для реалізації особистісно орієнтованої моделі навчання.Складність
завдань та їх призначення має умовні позначки: початковий та середній рівні (*), достатній
рівень (**), високий рівень (***), завдання для групової роботи (П), для розвитку логічного
та творчого мислення.
Підручник для учнів третього класу, як і для учнів другого класу має комп’ютерну
підримку, яку можна безкоштовно звантажити із сайту http://www.osvita-dim.com.ua
«Сходинки до інформатики. 3 клас» (авт. Зарецька І. Т., Корнієнко М. М.,
Крамаровська С. М.)
Кожний урок містить запитання для контролю і самоконтролю знань, творче
завдання та логічну задачу, які можуть бути використані на різних етапах уроку.
До кожного уроку також уключено рубрику «Цікавинки» з пізнавальною
інформацією, пов’язаною з темою уроку, та рубрику «Комп’ютерний словничок», яка
містить поняття, з якими учень ознайомився на уроці, що сприятиме кращому засвоєнню
навчального матеріалу, допоможе проведенню рефлексії наприкінці уроку.
У кінці підручника подано «Словничок», у якому наведено тлумачення основних
понять, вірші-вправи для проведення фізкультхвилинок, уміщено основні правила роботи з
комп’ютером.
«Основи здоров’я. 3 клас» (авт. Бех І. Д., Воронцова Т. В., Пономаренко В. С.,
Страшко С. В.)
Підручник орієнтовано на розвиток сприятливих для здоров'я і безпеки дитини
життєвих і спеціальних навичок. Надзвичайно важливим для особистісного розвитку є
матеріал, присвячений соціальному і психологічному благополуччю дитини: вихованню
толерантності, умінню спілкуватися, налагоджувати стосунки і розв'язувати конфлікти,
формуванню самооцінки, уміння вчитися.
Велику увагу приділено відпрацюванню навичок безпечної поведінки вдома,
надворі, на дорогах, на природі, під час грози тощо.
Підручник орієнтовано на використання сучасних педагогічних технологій, зокрма
інтерактивних методів, які передбачають взаємодію учнів між собою та з учителем. Цеобговорення в групах, інсценування, творчі завдання, руханки тощо.
«Основи здоров’я. 3 клас» (авт. Гнатюк О. В.)
У 3 класі введено нові рубрики «Для допитливих» і «Додатковий матеріал», у яких
міститься пізнавальна цікава і корисна інформація.
У підручнику наведено алгоритми виконання певних дій у різних життєвих
ситуаціях. Запропоновано завдання і ситуації для обговорення з батьками, для роботи в
групах, парах. Для залучення школярів до творчого пошуку, мотивації навчання подана
низка завдань проблемного і творчого характеру, що спонукають до власних суджень,
висновків, міркувань.
Практичні завдання, передбачені програмою, спрямовані на активну діяльність
учнів: моделювання і розігрування ситуацій, відпрацювання моделей поведінки (під час
епідемії грипу, ситуацій дорожнього руху, мирного розв’язання конфліктів), розучування
рухливих ігор, фізичних вправ. Практичні роботи виконуються як на уроках, так і вдома з
батьками. У кінці підручника представлено рубрику «Перевір себе» для підсумкового
контролю навчальних досягнень учнів.
Одним із важливих чинників виховання особистості є трудова діяльність.
Уключаючись у трудовий процес, дитина докорінно змінює думку про себе і навколишній
світ. Радикально змінюється її самооцінка під впливом успіхів у трудовій діяльності, що в
свою чергу зміцнює авторитет школяра в класі.
«Трудове навчання. 3 клас» (авт. Сидоренко В. К., Котелянець Н. В., Агєєва О. В.)
Основна тема підручника «Трудове навчання» для 3 класу – «Форми і образи
природи – зразок для майстра».
У підручнику зменшена кількість інструкцій щодо виготовлення виробу, а значна
увага приділяється основним підходам до технології, за якою виготовляється цей виріб. До
багатьох тем у підручнику збільшена кількість зразків-аналогів, які демонструють, як такі
завдання хтось виконав раніше. Це дає уявлення про можливі шляхи і способи роботи і
допомагає дитині знайти власне рішення. Зразків-аналогів до одного завдання дається
декілька, і вони не призначені для прямого копіювання, а тільки для роз’яснення
практичного завдання.
Особливістю підручника 3 класу є включення в його зміст творчих проектів,
присвячених святам: «Майстерня Діда Мороза», «Подарунки до весняних свят». Вони
допоможуть учителю та учням правильно зорієнтуватися в сутності того, що називається
проектом. Найсуттєвішою рисою проектної діяльності є формування ідеального задуму у
відповідності з поставленою метою і висування проектної гіпотези. Створення задуму
передує роботі з його матеріалізації, тобто наступна практична робота дозволяє перевірити,
наскільки вдалим і повноцінним є цей задум. Саме така діяльність програмується
проектними завданнями, представленими в підручнику та робочому зошиті.
На форзацах підручника наведено вироби, які будуть виготовляти учні 3 класу та
правила безпечної роботи з ножицями, голкою. Чи потрібно проводити за цими сторінками
спеціальну роботу? Як і коли це краще зробити? Це вирішує вчитель самостійно.
«Трудове навчання. 3 клас» (авт. Веремійчик І. М., Тименко В. П.)
Особливістю підручника з трудового навчання для третьокласників є профорієнтаційний і
проектувальний підходи до реалізації його змісту. На основі взаємодоповнення зазначених
підходів формується проектно-технологічна компетентність учнів. Учитель надає можливість для
ознайомлення учнів зі світом професій типу «людина і природа», «людина й інші люди»,
«людина і художні образи», «людина і техніка», «людина і знаки інформації». Увага
третьокласників звертається на рубрику «Пізнай себе» у кінці кожного розділу. Там подано пари
запитань з ілюстраціями відповідних видів діяльності людини. Ставлення учнів до тих чи інших
професій з’ясовується наприкінці навчального року за таблицею у Додатку (с. 101 підручника).
У процесі виховання почуттів і творчого розвитку особистості урок образотворчого
мистецтва в загальноосвітній школі відіграє незамінну роль. Він здатний увести учня у світ
творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість від власної
творчості.
«Образотворче мистецтво. 3 клас» (авт. Калініченко О. В., Сергієнко В. В.)
У підручнику для 3-го класу школярі знайомляться з образотворчим мистецтвом
разом з героєм-комунікатором – чарівницею Гармонією та її друзями – знавцями мистецтва.
Оригінальність подання навчального матеріалу полягає у тому, що для оптимального
художньо-естетичного розвитку молодших школярів зміст підручника побудовано за
наскрізним тематичним принципом та з урахуванням варіативності художньо-практичних
завдань, які учень самостійно вибирає з кількох запропонованих варіантів, що дозволяє
втілити особистісно розвиваючу парадигму освіти.
У підручнику передбачено поурочне, щосеместрове повторення та узагальнення
навчального матеріалу. Для підвищення зацікавлення учнів образотворчим мистецтвом,
створення можливостей для їхнього саморозвитку та врахування індивідуальних здібностей
запропоновано виконання самостійної пошукової роботи. Окремі завдання пропонується
виконувати у групі або колективно.
«Образотворче мистецтво. 3 клас» (авт. Резніченко М. І., Трач С. К.)
Підручник побудований з урахуванням традицій українського національного
мистецтва в контексті зі світовою культурою. Інформаційно-ілюстративний матеріал є
наочним джерелом формування художньої та духовної культури особистості. Він розкриває
жанрові особливості та специфіку зображальних і виражальних засобів живопису, графіки,
скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури та дизайну, а також
ознайомлює з багатогранністю творчості театрального художника.
У підручнику широко представлено ілюстративний матеріал: репродукції творів
майстрів живопису, графіки, дизайну, світлини архітектурних споруд та скульптур, творів
народного мистецтва, прикладів дитячих робіт, на які учень може орієнтуватися під час
сприймання творів мистецтва та практичного виконання творчих завдань. Наприкінці
окремих тем запропоновано завдання «У вільну хвилину». Це зроблено з метою розширення
кількості завдань різного ступеня складності для організації диференційованої роботи учнів.
Тематика поурочних матеріалів відокремлена одна від одної спеціальною
ілюстративною вставкою. У кожній темі спеціальні (художні) терміни, які є обов’язковими
для засвоєння та розуміння учнями, виділені кеглем і кольором. Тлумачення окремих
образотворчих понять наведено наприкінці підручника у спеціальному словнику.
Вивчення молодшими школярами курсу «Музика», який є складовою освітньої
галузі «Мистецтво», дає можливість учням цілісно осягати духовно-моральні цінності
людства як невід’ємну частину світової музичної культури, опановувати специфіку
художньо-образної мови.
«Музичне мистецтво. 3 клас» (авт. Лобова О. В.)
Навчальний зміст підручника для 3 класу, побудований у формі подорожі до країн
пісні, танцю та маршу, розкриває учням сутність, особливості і різновиди цих провідних
музичних жанрів. Відповідні змістові лінії реалізуються за допомогою взаємопов’язаних
навчальних тем, кожна з яких відповідає одному уроку. До тематичного контролю подані
чотири комплекси «10 завдань для перевірки знань», а узагальнення з вокальної роботи
відбувається на семестрових уроках-концертах.
В основу навчально-методичного апарату підручника покладено систему
дидактичних завдань, які пропонують конкретні методи і прийоми музичного навчання.
Комплексне використання завдань різних типів створює передумови для забезпечення
систематичності, різноманітності й ефективності формування музичної культури школярів
на всіх етапах уроку. Разом із тим, дидактична насиченість підручника надає вчителеві
можливість педагогічно доцільного добору форм і методів роботи, а також інформаційного,
музичного та іншого навчального матеріалу відповідно до рівнів підготовленості учнів.
«Музичне мистецтво. 3 клас» (авт. Аристова Л. С., Сергієнко В. В.)
Структура підручника, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів
наочності спрямовані на те, щоб не тільки передати учням певну інформацію, а й передусім
навчити їх самостійно користуватися книгою, викликати інтерес до музичного мистецтва.
У третьому класі, «мандруючи» королівствами Співучих Мелодій та Танцювальних Ритмів,
окрім уже відомих героїв — королеви Мелодії та короля Ритма, пана Темпа, феї Динаміки
та братів Ладів (Мінора і Мажора), маленькі школярі зустрічатимуться з новими
персонажами: феями Інтонацією, Імпровізацією та Музичною Формою.
Чільне місце у підручнику посідають завдання, які, з одного боку, виступають носіями
інформації, а з іншого — становлять самостійний компонент підручника, апарат організації
засвоєння знань. Вони розподілені на групи, які спрямовані на: 1) засвоєння знань
(Пригадай прослуханий твір «Цар Горох». Досліди, у якій із композицій, поданих нижче,
переважає пісенність, а в якій – танцювальність; маршовість. с. 12); 2) формування умінь і
навичок (Який характер танцю? Добери відповідні слова; Розкажи про характер мелодії,
темп музики. Скористайся підказкою Тріольчика. с.21; 23); 3) набуття досвіду творчої
діяльності (Придумай назву до кожної прелюдії.; Спробуй створювати голосом різні
музичні інтонації, які будуть виражальними й зображувальними водночас. с. 32; 50); 4)
формування емоційно-ціннісного ставлення до світу та мистецтва (Роздивись художні
роботи Ольги Песчаної. Які враження і почуття вони викликають? Який із краєвидів
художниці краще озвучити мажорною музикою, а який – мінорною? Поясни свою думку. с.
65); сприяють розширенню словникового запасу (Обери слова, що характеризують музичну
мову. с.79) .
Наприкінці кожного семестру пропонується підсумковий блок – «Перевір свої досягнення»,
до якого входять 5 завдань. Запропоновані завдання класифіковані за характером
пізнавальної діяльності: репродуктивні — до них належать завдання на відтворення
навчального матеріалу, на його застосування у знайомих умовах, дії за зразком, тренувальні
вправи (Скориставшись підказками, пригадай назви пісень. Заспівай їх. с. 57), та
продуктивні — передбачають застосування знань у нових умовах, елементи пошуководослідницької діяльності, творчості (Поясни, як ти розумієш ці музичні жанри. Який із них
завжди виконує оркестр? с. 58).
«Мистецтво. 3 клас» (авт. Масол Л. М., Гайдамака О. В., Очеретяна Н. В.)
Оригінальність цього підручника полягає в тому, що його зміст побудовано за моделлю
поліцентричної інтеграції мистецьких знань, яка передбачає інтегрування домінантних
змістових ліній – музичного та образотворчого мистецтв, які органічно поєднуються в
єдиний тематичний цикл і збагачуються елементами хореографії, театру, кіно, які входять
до мистецько-синтетичної лінії.
Інформаційна функція забезпечується завдяки ретельному відбору художньо-дидактичного
матеріалу з опорою на шедеври українських і зарубіжних митців, приклади творчості
народних майстрів. Ураховуючи вік учнів, інформація у підручнику подається у двох
формах:
текстова інформація, кількість якої мінімізовано відповідно до віку учнів,

візуальна інформація: зображення поетапного виконання практичного завдання з

образотворчого мистецтва, нотний текст пісень, що вивчаються, схеми-завдання тощо.
Розвивальна функція підручника досягається за рахунок спрямування його змісту на
розвиток спеціальних художніх здібностей – музичного слуху та чуття ритму,
композиційного бачення та відчуття виразності лінії та кольору. У підручнику передбачено
обов’язкове здійснення учнями початкових класів на уроках мистецтва таких видів
діяльності як сприймання, аналіз та інтерпретація творів мистецтва (музичного, візуального,
театрального, кіномистецтва), а також практичної музичної та образотворчої діяльності –
спів пісень, гра на дитячих інструментах, ритмічна і пластична імпровізація, створення
композицій у графіці, живопису, скульптурі, декоративному мистецтві тощо).
Виховна функція реалізується через уведення у текст підручника тем про історичне минуле
рідного краю, («Козацькому роду нема переводу», «Кобзарі – співці слави України»),
гуманістичні цінності й пріоритети, важливі моральні якості особистості - доброта, дружба,
любов, повага до родини тощо («Дружба і братство – найкраще багатство», «Дорога до
храму», «Образ мадонни в мистецтві», «Найдорожча у світі»).
Мотиваційна функція підручника актуалізується завдяки добору матеріалу, який
цікавий і доступний учням молодшого шкільного віку. Для підвищення мотивації навчання
у підручнику активізовано ігровий аспект (включення музично-ритмічних ігор і художньоігрових вправ і завдань, елементів гумору– створи мелодію, інструментальний та ритмічний
супровід, «оживи картину», «створи звукові картини» «придумай і виконай ролі» і т. п.).
Для мотивації творчості учнів у підручнику також уміщені вірші, загадки, лінії-мелодії
тощо».
Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів 1-3 класів загальноосвітніх
навчальних закладів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від
21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних
досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Акцентуємо увагу на тому, що навчальні досягнення учнів перших класів
загальноосвітніх навчальних закладів з усіх навчальних предметів не оцінюються в балах, а
підлягають словесному оцінюванню.
Для 4 класів залишаються чинними рекомендації щодо організації навчальновиховного процесу, що розміщені в інструктивно-методичному листі від 09.06.2011 р. №
1/9-454 «Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх
навчальних закладах у 2011/2012 році», додаток «Про організацію навчально-виховного
процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/2012 році»
(Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 17-18, 2011).
Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класів у 2014/2015навчальному році
здійснюється відповідно до наказу МОНмолодьспорту України від 30.08.2011 № 996
«Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної
середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану» (додатки 1—12).
И. о. зав. метод. кабинета
Н.М. Лазоренко
Приложение 3 к письму
Енакиевского городского совета
методического кабинета
отдела образования
от 09.10. 2014 № 0750/01
ОСНОВНАЯ ШКОЛА
ІНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇЇ
щодо викладання предмета «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА» у 2014-2015 навчальному
році
Головною метою вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних
закладах є залучення учнів до розуміння найвищих досягнень національної літератури й
культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування
комунікативної та літературної компетентностей; розвиток творчих здібностей учнів;
виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення
вмінь самостійно ознайомлюватися із зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені
в них естетичні й духовні цінності.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:
- формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу
складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів;
- виховувати повагу до духовних скарбів народу, етнічну, соціальну, гендерну,
релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формулювати й активно відстоювати
власну точку зору, систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати
кращі національні традиції;
- відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність
сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен
конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах.
При цьому слід ураховувати етапність залучення учнів до вивчення літератури, а
саме:
- 5-7 класи – читання текстів, формування стійкої мотивації до читання художньої
літератури;
- 8-9 класи – системне читання (огляд основних літературних епох із виокремленням
творів, які доступні учням відповідно до їх вікових особливостей);
- 10-11 класи – творчо-критичне читання.
У світлі нових освітянських пріоритетів фахівець продовжує створювати умови для
організації і проведення особистісно зорієнтованого уроку, де навчання здійснюється з
метою формування в школярів соціальної, комунікативної, діяльнісної компетентностей.
Пропонуємо вчителям підходити до вивчення української літератури з позицій
розкриття художньої цінності текстів різних жанрів. При цьому не акцентувати увагу на
змісті творів, які мають політичний підтекст, замінивши їх на інші, наприклад:
5 клас:
- замість легенди «Як виникли Карпати» запропонувати учням легенду про СавурМогилу.
6 клас:
- із розділу
«Пісні літературного походження» бажано вилучити твори
націоналістичного спрямування, а саме: пісні-гімни, стрілецькі пісні; години, що
вивільняються, використати на пісні літературного походження рідного краю за вибором
учителя.
7 клас:
- замість творів Василя Голобородька «Наша мова», «Ми йдемо» запропонувати 2 інші
поезії за вибором учителя.
8 клас:
- замість твору «Ти ніколи не вмреш, Україно» С. Литвина ознайомитися з поезією В.
Черепкова «Донбас» або «Батьківщині»;
- замість твору "Ой та зажурились стрільці січовії" запропонувати козацьку пісню за
вибором учителя;
- замість поезії В. Сосюри «Любіть Україну!» запропонувати учням вірш В. Сосюри
«Донеччино моя!»;
- замість твору О. Назарука «Роксоляна» запропонувати роман П.Загребельного
«Роксолана» (уривки за вибором учителя).
9 клас:
- замість творів Юрія Федьковича запропонувати учням вивчення творчості поетаромантика Михайла Петренка.
10 клас (академічний рівень):
- замість творів Василя Стефаника запропонувати учням твори Спиридона Черкасенка
про учительську працю в шахтарському середовищі. Збірки: «На шахті», «Хвилини» (твори
за вибором учителя).
11 клас (академічний рівень):
- замість поезії П.Тичини «Пам’яті тридцяти» запропонувати один вірш за вибором
учителя із зб. «Сонячні кларнети».
10-11 класи (профільний рівень)
10 клас:
- замість драматичного твору "Бояриня" Лесі Українки запропонувати інший
драматичний твір поетеси (за вибором учителя);
- вірш "Україна" В.Самійленка замінити іншою поезією (за вибором учителя).
11клас:
- замість поезії П.Тичини «Пам’яті тридцяти» запропонувати один вірш за вибором
учителя із зб. «Сонячні кларнети».
Нагадуємо: у новому навчальному році вивчення української літератури в 5-6-х класах
здійснюватиметься за новою навчальною програмою «Українська література, 5–9 класи.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів» (Автори: Мовчан Р.В., Таранік–
Ткачук К.В., Бондар М.П., Івасюк О.М., Кочерга С.А., Кавун Л.І., Неживий О.І., Михайлова
Н.В. – К., 2012).
Вивчення української літератури в 7-9-х класах загальноосвітніх навчальних
закладів здійснюватиметься за програмами:
- Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів/ Автори Мовчан Р.В., Левчик Н.В., Камінчук О.А., Бондар М.П., Поліщук О.Б.,
Сулима М.М., Шабельникова Л.П., Садівська В.М. Керівник проекту Жулинський М.Г. За
загальною редакцією Мовчан Р.В. – К.: Ірпінь, 2005.
- Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням мовами національних меншин/ Автори Івасюк О.М., Гуйванюк Н.В.,
Бузинська В.Є. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005.
Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних
закладів здійснюватиметься за такими програмами:
- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний,
спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям
(профіль – іноземна філологія). Академічний рівень/ Укладачі: Жулинський М.Г. ,
Семенюк Г.Ф. – керівники авторського колективу; Мовчан Р.В. , Левчик Н.В., Бондар М.П.,
Камінчук О.А., Цимбалюк В.І.. За заг. ред. Мовчан Р.В.. – К.: Грамота, 2011.
Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту
(як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).
- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології).
Профільний рівень/ Укладачі: Жулинський М.Г. , Семенюк Г.Ф. – керівники авторського
колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг.
ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.
ИНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предметов «РУССКИЙ ЯЗЫК»
в 2014– 2015 учебном году
Изменено количество часов на изучение русского языка в общеобразовательных
учебных заведениях с обучением на русском языке (Приложение № 2 приказа МОН
Украины № 664 от 29.05.2014 г.):
Количество часов в неделю по классам
Учебные предметы
5
6
7
8
9
Русский язык
3
3,5
2,5
2
2
Инт. курс «Литература» (русская и мировая) 2
2
2
2
2
Школы с обучением на украинском языке для изучения русского языка могут
использовать часы, отведённые на факультативы и индивидуальные занятия. Школы с
обучением на украинском языке и изучением русского языка рекомендуем увеличить
количество часов, отведённых на изучение русского языка в инвариантной части, за счёт
вариативной части.
В специализированных школах (классах), лицеях, гимназиях, коллегиумах с
углубленным изучением отдельных предметов, где языком обучения является русский язык,
при разработке рабочих учебных планов следует использовать два варианта Типовых
планов. Например, для гимназии с изучением русского языка – приложения 8 и 12 (в части
изучения русского языка); для специализированной школы с углубленным изучением
математики и обучением на русском языке – приложения 8 и 4 (в части изучения русского
языка и курса «Литература»).
В специализированных школах (классах), лицеях, гимназиях, коллегиумах и учебных
заведениях (классах) с углублённым изучением отдельных предметов (например,
естественно-математического профиля) рекомендуем увеличить количество часов на
изучение русского языка до 2 за счёт дополнительных часов, отведённых на факультативы и
индивидуальную работу.
В специализированных учебных заведениях (классах) с углубленным изучением
отдельных предметов, гимназиях, лицеях, коллегиумах изменения в учебный план
возможны за счет перераспределения количества часов между учебными предметами
инвариантной части в пределах 15 %. При этом изъятие из учебного плана предметов
инвариантной составляющей не допускается. Часы могут перераспределяться в сторону
уменьшения не более, чем в 2 раза по сравнению с показателями Типовых учебных планов.
При
распределении
вариативной
составляющей
следует
учитывать
индивидуальные образовательные потребности учащихся, особенности региона,
уровень учебно-методического и кадрового обеспечения учреждения.
Изучение русского языка за счет вариативной части осуществляется по таким
программам:
 Русский язык (курс по выбору). Программа для общеобразовательных учебных
заведений с украинским языком обучения / Т.Я. Фролова, 2010;
 Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с украинским
языком обучения. Русский язык. Факультативный курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк,
2010;
 Программы для общеобразовательных учебных заведений с украинским языком
обучения /Е.Ю. Крюченкова, 2013 (лист Міністерства освіти і науки України від
15.07.2013 № 1/11-11508) Обучение по программе данного факультативного курса
предполагает элементарную начальную подготовку школьников по русскому языку,
вместе с тем при составлении курса учтены возможности его введения на этапе
первоначального обучения грамоте и письму, что отражено в содержательных
линиях программы.
В классах с углублённым изучением русского языка (8-9 классы) рекомендуем
использовать следующую программу:
 Халабаджах И. М., Мельникова Л.В., Теркулов В.И., Лутова Т.А. Русский язык:
Программа для общеобразовательных учебных заведений с углублённым изучением
русского языка (8-9 классы).
Рекомендуем предусмотреть изучение русского языка как предмета в инвариантной
составляющей с 1 по 11 класс за счет вариативной составляющей, начиная с 1- го или 5-го
класса. В последнем случае формы изучения русского языка (он может изучаться как
предмет, курс по выбору, факультатив) и количество часов на его изучение определяет
администрация общеобразовательного учебного учреждения, которая формирует
вариативную составляющую учебного плана, учитывая при этом пожелания учащихся и их
родителей. В случае, когда русский язык изучается за счет вариативной части как предмет,
необходимо пользоваться учебными программами под ред. Баландиной Н.Ф. или
Гудзик И.Ф., Корсакова В.А., скорректировав их содержание с соответствующим
количеством часов, определенным в рабочих учебных планах общеобразовательного
учебного заведения. Скорректированная программа должна быть согласована на
заседании методического объединения общеобразовательного учебного учреждения и
утверждена директором учебного заведения.
Учителю предоставляется право самостоятельно осуществлять перераспределение
количества часов на изучение отдельных разделов и тем, основываясь на конкретных
условиях обучения и уровне подготовки учащихся.
ИНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания интегрированного курса «ЛИТЕРАТУРА»
(РУССКАЯ И МИРОВАЯ)
в 2014– 2015 учебном году
Количество часов на изучение разделов и тем курса «Литература» является
ориентировочным, поэтому учитель литературы, исходя из конкретных условий обучения,
имеет право самостоятельно осуществлять перераспределение часов в течение всего
учебного года и реализовать содержание обучения за счет резервного времени и
интенсификации учебного процесса.
Рекомендуем перенести акцент на изучение произведений русской литературы.
Увеличение количества часов на изучение произведений русской литературы можно
словесникам осуществлять самостоятельно. Например, при планировании часов на изучение
литературы в 8 классе можно распределить часы между темами «В. Шекспир «Ромео и
Джульетта», А. Пушкин «Капитанская дочка», Н. Гоголь «Ревизор» в таком соотношении: 5
– 6 – 4. В 9 классе рекомендуем уменьшить количество часов на изучение трагедии Эсхила
«Прикованный Прометей» (с 2-х до 1), комедии Ж. Б. Мольера «Мещанин во дворянстве» (с
3-х до 2), лирики и поэмы «Паломничество Чайльд Гарольда» Дж. Байрона (с 4-х до 3).
В 7-м классе увеличение часов на изучение произведений русской литературы можно
осуществить за счёт смещения акцентов с некоторых тем мировой литературы. Из 5 часов в
теме «Рассказ и новелла», отведенных на изучение творчества Артура Конан Дойла, можно
2 часа перенести на изучение повести Н. Гоголя «Тарас Бульба». Рекомендуем увеличить
сетку часов на изучение лирики А. С. Пушкина за счёт одного часа, отведённого для уроков
по творчеству Стивенсона («Вересковый мёд»). Урок внеклассного чтения по теме
«Эдгар По. «Лягушонок» рекомендуем заменить произведением русской классики или
рассказом-воспоминанием «Борис Житков» из книги К. И. Чуковского «Современники».
В 10-м классе рекомендуем увеличить сетку часов на изучение русской классики за
счёт присоединения вводных тем к урокам по творчеству В. Шекспира и И. В. Гёте («Общая
характеристика эпохи Возрождения», «Распространение просветительских идей»);
уменьшить на 1 час количество часов, отведённых на изучение новелл Ги де Мопассана и
драматургии Г. Ибсена (1+1).
МИРОВАЯ ЛИТЕРАТУРА
В Типовых учебных планах общеобразовательных учебных заведений с обучением
на украинском языке (приложение 1), специализированных школах с украинским языком
обучения и углубленным изучением иностранных языков (приложение 3),
специализированных школах с украинским языком обучения и углубленным изучением
предметов технического (инженерного) цикла (приложение 5), специализированных школах
с украинским языком обучения и углубленным изучением предметов музыкального цикла
(приложение 6), специализированных школах с украинским языком обучения и
углубленным изучением предметов художественного цикла (приложение 7),
специализированных школах (классах), гимназиях, лицеях, коллегиумах с углубленным
изучением отдельных предметов (приложение 8), билингвальных классах в заведениях с
украинским языком обучения (приложение 9), общеобразовательных учебных заведениях с
обучением на украинском языке и изучением двух иностранных языков (приложение 10),
общеобразовательных учебных заведениях с украинским языком обучения и изучением
русского языка (приложение 12), общеобразовательных учебных заведениях с обучением на
украинском языке и изучением этики или курсов духовно-нравственной направленности
(приложение 13) предмет «Мировая литература» будет преподаваться в объеме 2-х
часов в неделю.
Учебные предметы
Количество часов в неделю по классам
5
6
7
8
9
Мировая литература
2
2
2
2
2
При распределении вариативной составляющей следует учитывать индивидуальные
образовательные потребности учащихся, особенности региона, уровень учебнометодического и кадрового обеспечения учреждения.
Обращаем внимание, что в 2014-2015 учебном году по новым учебным планам и
программам работают ученики 5 и 6 классов.
Изучение мировой литературы в 10-11 классах общеобразовательных учебных
заведений будет осуществляться по программам, утвержденным МОН Украины (приказ от
28.10.2010 № 1021). Эффективность практического воплощения системы профильного
изучения мировой литературы и определения степени ее представленности как отдельной
учебной дисциплины в профилях других специализаций обеспечивается наличием трех
профильных программ по мировой литературы.
Для общеобразовательных учебных заведений (классов) с углубленным изучением
мировой литературы возможно приобщение школьников к выбору в старших классах
филологического профиля обучения, а следовательно – к будущему освоению в высших
учебных заведениях специальностей, связанных с потребностью в углубленном знании
мировой литературы (филолог, преподаватель вуза, учитель-словесник, журналист, диктор
телевидения, литературный редактор и / или корректор, офис-менеджер и т.д.).
В 8-9 классах с углубленным изучением мировой литературы пропорционально
увеличивается количество контрольных работ и уроков развития речи (на усмотрение
учителя определяется количество и виды контрольных работ).
Одним из основных компонентов допрофильной и профильной подготовки являются
курсы по выбору и факультативы. Эти курсы способствуют получению старшеклассниками
четких представлений о своей будущей профессии, которые так или иначе связаны с
филологией (учитель-словесник, журналист, редактор, корректор, переводчик, фольклорист,
ученый филологической специализации и т.д.), а также дают возможность выработать
личностные черты и профессиональные навыки.
Факультативы рассчитаны на 9-17 часов, имеют «статус» необязательности, когда
ученик может проверить свои наклонности, способности и предпочтения, изучая
факультативный курс. Напоминаем, что минимальная наполняемость групп при проведении
факультативных занятий в заведениях городской местности составляет 8 человек, сельской
местности – 4 ученика.
Программа курса по выбору рассчитана на 35 часов в год (один час в неделю),
эти занятия являются обязательными для посещения учащимися, которые выбрали курс, с
начала учебного года до завершения, работа учащихся в конце учебного года должна быть
оценена.
Учитывая, что организация профильного обучения на этапе предпрофильной (8-9
классы) и профильной (10-11 классы) подготовки имеет свои особенности, вызванные
объективными и субъективными причинами, возможно согласование выбранной программы
с реальной ситуацией. Так, выбрав курс по выбору на 35 часов в год, учитель имеет право
скорректировать количество часов и уплотнить материал, если согласно реальными
обстоятельствами может преподавать только факультативный курс на 17 часов в год.
Возможен и обратный процесс, когда факультативный курс может быть использован как
курс по выбору. Количество часов на изучение каждой темы, увеличение учебного
материала должно быть скорректированным в календарно-тематическом планировании к
программе курса по выбору. В таком случае скорректирована программа должна быть
согласована на заседании методического объединения общеобразовательного учебного
заведения и утверждена руководителем этого учебного заведения. В пояснительной
записке к программе необходимо указать, на основе какой программы курса по выбору или
факультатива, согласно какого пособия разработан скорректированный вариант.
Рекомендуем перенести акцент на изучение произведений русской литературы.
Увеличение количества часов на изучение произведений русской литературы можно
словесникам осуществлять самостоятельно. Например, в 5 классе в разделе «Казки народів
світу» из 16 часов спланировать на изучение сказок А. Пушкина 6-8 уроков; урок
внеклассного чтения использовать на изучение одной из русских народных сказок («Никита
Кожемяка», «Морозко», «Перышко Финиста ясна сокола», «Марья Моревна», «Журавль и
цапля», «Птичий язык», «Каша из топора», «Жадная старуха» и др.).
В 6 классе, например, в разделе «Людські стосунки» рекомендуем сделать выбор в
пользу изучения повести В. Г. Короленко «Слепой музыкант», выделив из 14 часов на
изучение произведения 5-6 часов; в разделе «Мудрість байки» урок внеклассного чтения
использовать на дополнительное изучение басен И. А. Крылова («Ворона и Лисица»,
«Кукушка и Петух», «Демьянова уха», «Мартышка и очки», «Щука», «Свинья под дубом»,
«Осёл и Соловей», «Петух и жемчужное зерно», «Тришкин кафтан» и др.).
Расширяем круга чтения школьников. Например, в 5 классе в разделе «Природа і
людина» из 10 часов рекомендуем выделить 2-3 часа на изучение рассказа А. П. Чехова
«Каштанка», а урок внеклассного чтения использовать на изучение русской лирики (М. Ю.
Лермонтов «Тучи», «Утес»; Ф. И. Тютчев «Чародейкою зимою…», «Весенние воды», «Есть
в осени первоначальной»; А. А. Фет «Чудная картина», «Я пришёл к тебе с приветом…»,
«Весенний дождь», «Печальная береза», «Бабочка»).
Например, в 6 классе в разделе «Міфи народів світу» из 6 часов выделить 1-2 часа на
изучение из славянской мифологии мифа о солнце (в пересказе А. Мельникова-Печерского);
в разделе «Поетичне бачення світу» из 6 часов (+1 час резерва) выделить 1-2 часа на
изучение русской лирики (А.С. Пушкин «Зимнее утро», «Няне»).
ИНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания школьного обществоведческого образования
(история, правоведение, курсы по выбору)
в 2014– 2015 учебном году
Школьное обществоведческое образование в 2014-2015 учебном году должно быть
направлено на подготовку ученика к жизни в открытом мире, формирование
мировоззренческих позиций молодёжи, созвучных потребностям времени, понимание
собственной самобытности, стремление к стабильности и согласию в государстве через
гармоничное сочетание разных типов исторической памяти (индивидуальной, семейной,
локальной, коллективной) разнообразных социальных групп и этнических сообществ
нашего общества. Учитель должен осознать, что главной целью изучения общественных
дисциплин в школе является развитие интеллекта ребёнка, его любознательности,
воображения и критического мышления. Учитель в процессе изучения истории и
правоведения организует условия для определения собственной идентичности, развития и
саморазвития молодого человека как свободной личности, способной самореализоваться в
современном мире и принимать участие в жизни демократического общества, воспитания
ответственного гражданина, патриота.
Обращаем ваше внимание, что программы по истории и правоведению лишены
любой идеологической окраски. Школьное историческое образование не должно стать
предметом политического противостояния.
ИСТОРИЯ
О преподавании истории Украины
В первом семестре 2014-2015 учебного года изучается всемирная история.
В помощь учителям истории рекомендуем для изучения и использования следующие
материалы:
Учебные программы:
http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/
http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/
http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1384763942/
Методика преподавания истории:
http://www.twirpx.com/file/518342/
www.alleng.ru/d/hist/hist203.htm
http://ua.textreferat.com/referat-13618-1.html
http://www.twirpx.com/file/239336/
http://istoryk.at.ua/forum/8-293-1
http://notatka.at.ua/publ/metodika_suchasnogo_uroku/produktivnij_urok/shho_znachit_uro
k_u_suchasnomu_vimiri/10-1-0-5
Учебники:
http://shkola.ua/bookttp://pidruchniki.net/
http://shkola.ua/book
http://portfel.at.ua
www.geneza.ua,
Электронные атласы:
http://www.osvitanet.com.ua/index.php?page_id=296
Ролики по правоведению:
http://bazilevskaya.jimdo.com/%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1
%8F%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B
2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2/
http://www.novadoba.org.ua/sites/default/files/files/human_rights/14_2.pdf
Фильмы:
«Великие географические открытия: встреча цивилизаций»
http://www.youtube.com/watch?v=Qua5KuSCnkE
веб-лекция http://www.youtube.com/watch?v=TeFvQd5D9ds .
«Христофор Колумб: история открытий»
http://yandex.ua/video/#!/video/search?filmId=L7PPMwld0Cw&text=%D1%85%D1%80
%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%20%D0%BA%D0%BE%
D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%20%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC%20
1992&_=1409303821025&safety=1
Веб-лекция «Эпоха Великих географических открытий», урок истории, 7 класс
http://www.youtube.com/watch?v=TeFvQd5D9ds
Учебные программы по истории, действующие в 2014-2015 учебном году размещены
на сайте МОН Украины.
Курс «Введение в историю» для 5-го класса является пропедевтикой. Это
определяет его особенное место в системе школьных обществоведческих дисциплин. Курс
не предусматривает овладения системными знаниями по истории, а направлен на
формирование начальных представления учеников об истории как области человеческих
знаний, как науки, которая имеет свой предмет изучения и свои методы исследования;
развитие у школьников интереса к предмету и мотивации к его изучению. Следовательно,
конечной целью учебной познавательной деятельности пятиклассников является
формирование самых простых специальных умений (хронологических, картографических,
работы с историческим текстом и тому подобное), первичные представления о понятийном
аппарате науки. Также курс знакомит с самыми яркими страницами истории человечества,
её выдающимися деятелями, достопримечательностями.
Поэтому рекомендуем педагогам для 5-х классов пользоваться учебно-методическим
обеспечением 2012 года и наполнить этот курс региональным содержанием (примеры,
источники, топонимы, достопримечательности, персоналии, памятники истории и
культуры). Например, во время изучения І раздела «Откуда и как историки узнают о
прошлом» более детально рассмотреть примеры археологических памятников народов,
которые проживали на территории нашего края, топонимы и специфику музеев Донбасса,
символику Донецкого региона, своего родного города.
При изучении ІІ раздела «О чем и о ком рассказывает история» следует рассмотреть
события региональной истории, познакомить с выдающимися персоналиями, чья
деятельность связана с нашим краем. Например, при изучении темы «Украинское
казачество в битвах и походах» можно рассказать о Кальмиусской паланке, об
индустриальном подъёме края во второй половине ХІХ в начале ХХ вв. и личностях,
оставивших след в истории региона (проведение геологических исследований
Е. Ковалевским, создание Великонадольского лесничества В.Є. фон Граффом, развитие
промышленности региона и создание Донецкого металлургического завода Дж. Юзом).
ІІІ-й раздел «Исторические памятники рассказывают о прошлом» предлагаем
изучить на примере Свято-Успенской Святогорской Лавры и других памятников
регионального и мирового значения (каменные могилы в Володарском районе, музей
С. Прокофьева в с. Красном, усадьба Немировича-Данченко в Новоселковском районе и
т.д.).
В 6-м классе изучается интегрированный курс истории Древнего мира. В журнале на
изучение этого предмета отводится одна страница.
Курсы истории в 7-11 классах предлагаем изучать последовательно:
- в І-м полугодии изучается полностью курс всемирной истории,
- во ІІ полугодии – курс истории Украины с возможной его заменой другим базовым
курсов (дополнительные рекомендации ожидаются).
Однако в 7 классе некоторые темы требуют соблюдения определённой
последовательности в изучении, а именно, урок «Северо-Восточная Русь в ХІІ – первой
половине ХІV в.» и «Московское государство в ХІV-ХV вв.» из темы 6 «Славяне и их
соседи» предлагаем изучить во втором полугодии после рассмотрения истории
возникновения и развития славянской державы Киевская Русь, её феодальной
раздробленности.
ПРАВОВЕДЕНИЕ
В 9-х классах изучается предмет «Правоведение (практический курс)», главная цель
которого – знакомство подростков с необходимыми для жизни в социуме правовыми
нормами и формирование правомерного поведения.
Изучение предмета начинается в І полугодии, однако урок «Что такое конституция.
Как Конституция регулирует жизнь граждан Украины» из раздела 1 «Правила и законы в
обществе и твоей жизни», а также раздел 2 «Ты – человек, а значит имеешь права»
переносятся на ІІ полугодие. С основами гражданского, семейного, трудового права
подростки знакомятся в І полугодии. При этом, учителям права необходимо отслеживать
изменения нормативно-правовой базы республики и вносить соответствующие коррективы
в содержание курса.
В 10-х классах в курсе правоведения в І-м полугодии изучаются общие вопросы
теории государства и права (часть І и часть ІІ), а во ІІ полугодии изучаются публичное и
частное право с внесёнными изменениями действующего законодательства республики и
мировых стандартов в области прав человека и гражданства.
ВАРИАТИВНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ
- 5-6 классы – Этика;
- 6-7 классы – Мифология (авт. Никитина И.);
- 7-8 классы – «Живи по правилам» (авт. Ремех Т.) и «Уроки для устойчивого
развития» (авт. Пометун Е., Сущенко И.);
- 9-11 классы – «Исследуем гуманитарное право» (авт. Шинкаренко Л., Бакка Т.,
Мартыненко С., Ремех Т.), «Основы критического мышления» (под общ. ред. Пометун
Е.И.), «Основы культуры гендерного равенства: мы – разные, мы – равные» (авт. Бакка Т.В.
Мелещенко Т.В. та ін.).
ХРИСТИАНСКАЯ ЭТИКА
В 2014/2015 учебном году в 1-11 классах продолжиться изучения курсов духовнонравственной направленности, нацеленных на духовное развитие школьников,
формирование толерантной личности, совершенствование коммуникативных умений
учащихся, воспитание любви к родному краю на основе христианского вероучения.
Изучение курсов осуществляется по следующим программам:
- «Библейская история и христианская этика» для учащихся 1-11 классов (авторский
коллектив под руководством архиепископа Полтавского и Миргородского Филиппа);
- «Этика: духовные основы» для учащихся 5-11 классов (авторский коллектив
учителей Украинского колледжа им. В.А. Сухомлинского под руководством В.М.
Хайрулин);
- «Разнообразие религий и культур мира» для учащихся 1-11 классов (автор Бильченко
Е.В.);
- «Основы христианской этики. 11 класс »(автор С.А. Сироижко / Авторские
программы курсов по выбору и факультативов общественно-гуманитарного направления
профилизации: сборник программ / сост. В.Г. Зарицкая, И.М. Рыбак, Н.И. Ольхина и др. Донецк: Истоки, 2010. - 204 с.)
- «Основы христианской этики» для учащихся 1-11 классов (автор. кол. под рук.
Жуковского В.М.).
Напоминаем, что преподавание предметов духовно нравственной направленности в
общеобразовательных учебных заведениях возможно только при условии письменного
согласия родителей и при наличии подготовленного учителя, имеющего высшее
педагогическое образование и документ о прохождении соответствующей курсовой
подготовки.
РОДНОЙ КРАЙ
Среди вариативных курсов особое место принадлежит региональной истории.
Краеведение способствует воспитанию у учащихся интереса к изучению и сохранению
окружающей среды, любви и уважения к «малой Родине», что является основой
патриотизма. При этом могут быть широко применены такие формы и методы, как
интервью, сбор исторических экспонатов, работа в библиотеках и т.д. Действующим
остаётся учебно-методический комплекс по истории родного края: учебная программа курса
по выбору для учащихся 7-11 классов общеобразовательных учебных заведений «История
родного края» (Донецкая область с древнейших времён до начала XXI века; авторы:
Никитская Л.А., Пестрецов В.В., Ольхина Н.И.) и учебное пособие для учащихся 9 класса
«История родного края» (Донецкая область с конца XVIII до конца XIX в.; авторы:
Нестерцова С.М., Щербинина О.В., Ольхина Н.И., Рыбак И.М.). С программой курса
учебные заведения могут ознакомиться на сайте облИППО на странице отдела
общественных дисциплин.
ВНЕКЛАССНАЯ РАБОТА
Внеклассная работа в системе школьного обществоведческого образования должна
способствовать:
- формированию гражданской идентичности, осознания принадлежности к
родной земле, народу;
- признанию духовного единства поколений и общности культурного наследия;
- сохранению памяти о подвиге народа в Великой Отечественной войне;
- утверждению чувства патриотизма, преданности в служении Родине;
- росту уровня социальной активности личности;
- воспитанию качеств личности, которые способствуют успешной
социализации в обществе, решению конфликтов в соответствии с
демократическими принципами на основе общечеловеческих ценностей;
- готовности к самостоятельному жизненному выбору, сосуществованию на
основе культурного плюрализма.
ІНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇЇ
щодо викладання предмета «ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА» у 2014-2015 навчальному році
У 9 класі навчальним предметом художньо-естетичного циклу є художня культура,
яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л. Масол, Н. Миропольська (вид.
«Перун», 2005 р.). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках
мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої
культури у старшій профільній школі.
Учні 10-11 класів навчаються за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол,
Н.Миропольська, О. Оніщенко (вид. «Поліграфкнига», Київ, 2010 р.). .Рекомендуємо
вивчення курсу «Українська художня культура» в 10 класі перенести на ІІ семестр (1
година на тиждень).
У старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів.
Для цього слід, зокрема у профільних класах, посилити практичну спрямованість курсу
через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас
виконують функцію «професійних випробувань» із метою реалізації та перевірки
здібностей учнів.
Учні 10-11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановуватимуть
художню культуру за програмами рівня стандарту, академічного та профільного, авт.
Масол Л., Миропольська Н., що містяться у Збірнику програм для профільного навчання
(вид. «Оберіг», 2009 р.)
Процес навчання художньої культури має спрямовуватися не на кількість інформації
і набутих знань, а на накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду.
Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини
монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між
учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема,
інноваційних художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних,
інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні
завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну.
Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це
стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації.
В умовах особистісно зорієнтованого навчання головним завданням учителя стає
зацікавлення учнів предметом, пошук завдань, які відповідатимуть і здібностям, і
можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати,
поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням
проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно корегувати її, консультувати
в разі виникнення труднощів.
Основними й обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має
бути
сприймання
й
аналіз-інтерпретація
творів
мистецтва
та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому
оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на
уроках.
Основним видом домашніх завдань з художньої культури можуть бути практичнотворчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема виконання проектів, створення
композицій у різних мистецьких стилях тощо).
Навчально-методичне забезпечення: Підручник 9 клас «Художня культура» авт. Н.
Назаренко та ін.;Підручник 9 клас «Художня культура» авт. Л. Масол; Підручник 9 клас
«Художня культура» авт. Л.Климова вид-во «Літера ЛТД» 2009;Підручник 10 клас
«Художня культура» авт.Л. Масол, Н. Миропольська, О.Гайдамака вид. «Ранок»
2011www.ranok.com.ua; Підручник 10 клас «Художня культура» авт.Климова Л. В. вид.
“Літера ЛТД”2011; Підручник 10 клас «Художня культура. Профільний рівень» авт. Масол
Л.М., Оніщенко О.І., Никало С.А., Гайдамака О.В вид.дом «Освіта».2011www.osvitadim.com.ua; Підручник 11 клас «Художня культура» авт.. Назаренко Н.В., Ковальова І.О.,
Мєрзлікіна М.М., Тулінова В.А. вид. «Оберіг»;2011; Підручник 11 клас «Художня культура.
Академічний, профільний рівень» авт. Климова Л.В. вид. «Літера ЛТД»;2011; Підручник 11
клас Художня культура. Рівень стандарту» авторів Миропольська Н.Є., Масол Л.М.,
Бєлкіна Е.В., Гайдамака О.В вид.«Ранок»2011www.ranok.com.ua;
Електронні підручники: www.umniki.com.ua/; Художня культура 9 клас. Рівень
стандарту. Розробки та презентації уроків / І.В.Горобець, Ю.Б.Саприкіна. – Х.: Вид-во
«Ранок», 2013;Художня культура 10 клас. Рівень стандарту. Академічний рівень. Розробки
та презентації уроків. / Упор. С.М.Лобинцева, С.В.Сєдих – Х.: Вид-во «Ранок», 2012;
Художня культура 11 клас. Рівень стандарту. Розробки та презентації уроків / Упор.
Ю.Б.Саприкіна , О.М.Ферапонтова, І.В.Горобець – Х.: Вид-во «Ранок», 2013
Окремо звертаємо увагу вчителів на неприпустимість використання навчального
матеріалу даного предмету для політичних та націоналістичних інсинуацій, агресії,
неповаги до рідного краю.
ИНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предмета «МАТЕМАТИКА»
в 2014– 2015 учебном году
6 классы общеобразовательных учебных заведений продолжат обучение по новой
программе
«Математика.
Учебная
программа
для
учащихся
5–9
классов
общеобразовательных учебных заведений» – К.: Издательский дом «Образование», 2013 и
размещенной
на
сайте
Министерства
образования
и
науки
Украины
(www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary-ducation/educati
onal_programs/1349869088/). По Типовым учебным планам общеобразовательных учебных
заведений, утвержденными приказом МОН молодёжи и спорта Украины от 03.04.2012 №
409, на изучение математики в 6 классе отводится 4 часа в неделю.
В основу построения содержания и организации процесса обучения математики в 6
классе положены компетентностный подход, в соответствии с которым конечным
результатом обучения предмета сформированы определенные компетентности учащихся.
Курс математики 6 класса предусматривает развитие и углубление знаний учеников
о числах и действиях над ними, числовых и буквенных выражениях, величины и их
измерения, уравнения, числовые неравенства, а также представление об отдельных
геометрических фигурах на плоскости и в пространстве. Понятийный аппарат,
вычислительные алгоритмы, графические умения и навыки, которые должны быть
сформированны в этой части изучения курса, является той подпочвой, которая обеспечивает
успешное изучение в следующих классах алгебры и геометрии, а также других учебных
предметов, где применяются математические знания.
Основу курса составляет развитие понятия числа и формирование крепких
вычислительных и графических навыков. В 6 классе продолжается постепенное расширение
множественного числа натуральных чисел к множественному числу рациональных чисел
путем последовательного введения дробей (обычных и десятичных), а также отрицательных
чисел, вместе с формированием культуры устных, письменных, инструментальных
вычислений.
Важное значение для подготовки учащихся к систематическому изучению алгебры,
геометрии и других предметов, имеют начальные сведения о методе координат, которые
приобретают учащиеся 6 класса: изображение чисел на координатной прямой,
прямоугольная система координат на плоскости, выполнение соответствующих построений,
построение и анализ отдельных графиков зависимостей между величинами.
Существенное место в изучении курса занимают текстовые задачи, основными
функциями которых является развитие логического мышления учеников и иллюстрация
практического применения математических знаний. Во время решения текстовых задач
ученики также учатся использовать математические модели. Решение таких задач
сопровождает изучение всех тем, предусмотренных программой.
Содержание геометрического материала включает начальные сведения о
планиметрических (круг, окружность, сектор) и стереометрических (цилиндр, конус, шар)
фигурах.
Изучение геометрических фигур должно предусматривать использование наглядных
иллюстраций, примеров окружающей среды, жизненного опыта учеников, выполнения
построений, и способствовать выработке умений выделять форму и размеры как основные
свойства геометрических фигур. Закрепление понятий сопровождается их классификацией
(углов, треугольников, взаимного размещения прямых на плоскости).
Основа интеграции геометрического материала с арифметическим и алгебраическим
— числовые характеристики (длина, площадь, объем) геометрических фигур. Обобщаются
знания учеников о единицах измерения длины, площади, объема и умения переходить от
одних единиц к другим, поскольку эти знания и умения используются в изучении предметов
естественного цикла и в трудовой деятельности.
В изучении математики в 6 классе вводятся элементы теории вероятностей. У
учеников формируются начальные сведения о множественном числе, его элементах. На
примерах объясняются понятия случайного события и вероятности его появления.
Важным является формирование у учеников умений подавать данные в виде таблиц,
графиков и диаграмм разных типов, и на основе их анализа делать соответствующие
выводы.
В этом году учебные заведения будут обеспечены следующими учебниками по
математике:
1. Учебник «Математика. 6 класс», авторы А.Г. Мерзляк, В.Б. Полонский, М.С.
Якорь, издательство «Гимназия»,2014.
2. Учебник «Математика. 6 класс» (авт. Тарасенкова Н.А., Богатирева И. М.,
Коломиець О. М., Сердюк И. О.), Издательский дом «Образование», 2014.
3. Учебник «Математика. 6 класс». (авт. Истер О.С), издательство «Генеза»2014.
Для учеников 5 класса остаются действующими инструктивно методические
рекомендации, которые содержатся в письме Министерства от 24.05.13 № 1/9-368 «Об
организации учебно-воспитательного процесса в 5-х классах общеобразовательных
учебных заведений и изучение базовых дисциплин в основной школе» ознакомиться с
которыми можно на сайте МОН (http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodicalrecommendations/), а для учеников 7-11-х классов действующими остаются рекомендации,
которые содержатся в письме Министерства от 01.06.2012 года № 1/9-426 «Щодо
інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та
коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).
ИНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предмета «ИНФОРМАТИКА»
в 2014– 2015 учебном году
В 2014/2015 учебном году учащиеся 6 классов общеобразовательных учебных
заведений продолжат изучение информатики по программе «Информатика. Учебная
программа для учащихся 5–9 классов общеобразовательных учебных заведений» из расчета
1
час
в
неделю
(ознакомиться
с
программой
можно
на
сайте:
www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
В 6 классе будут изучаться следующие разделы:
Название раздела
Количество
часов
Алгоритмы и их исполнители
7
Понятие операционной системы
6
Мультимедиа
4
Текстовый процессор
8
Компьютерные сети
8
Резерв
2
Всего
35
В соответствии с программой, распределение содержания учебного времени является
ориентировочным. Учителю предоставляется право корректировать последовательность
изучения тем в зависимости от методической концепции и конкретных учебных ситуаций,
от уровня подготовки учеников и сформированности у них предметной ИКТкомпетентности. В то же время, в 6 классе нельзя изменять логическую последовательность
темы «Понятия операционной системы» относительно всех других, поскольку для изучения
тем «Мультимедиа», «Текстовый процессор» и «Компьютерные сети», необходимы
сформированные понятия учеников о файловой системе и навыках выполнения операций с
файлами и папками.
Так же, как и в 5 классе, учебное время, которое отводится на изучение курса
информатики, рекомендуется распределять таким образом:
- 30% учебного времени отводится на усвоение теоретических знаний,
- 70% учебного времени отводится на формирование практических навыков работы с
современной компьютерной техникой и ИКТ.
Во время изучения курса обязательным является проведение десяти
практических работ. Практические работы, указанные в программе, являются
обязательными для оценивания всех учеников класса. Учитель может самостоятельно
определять форму проведения этих работ (лабораторные работы, практикумы, учебные
проекты, коллективная работа в Интернете и тому подобное). Содержание таких заданий
нужно подбирать так, чтобы длительность их выполнения не превышала 20 минут
(санитарные нормы относительно длительности непрерывной работы за компьютером
учеников этой вековой категории).
В основе построения содержания обучения и требований к общеобразовательной
подготовке учащихся по информатике по Государственному стандарту базового и полного
общего среднего образования положен компетентностный подход, в соответствии с
которым конечным результатом обучения информатике сформирована (на основе добытых
знаний, умений и навыков, опыта учебной и жизненной деятельности, выработанных
ценностных ориентаций, позитивной мотивации) предметная ИКТ-компетентность и
ключевые компетентности, в частности: информационно -коммуникационная, учебная,
коммуникативная, математическая, социальная, гражданская, здоровьесберегающая.
Учитывая возрастные особенности учащихся 6 класса, для формирования
практических навыков целесообразным будет избрать учебную среду выполнения
алгоритмов
Scratch,
который
можно
загрузить
по
ссылке:
http://info.scratch.mit.edu/uk/Scratch_1.4_Download. Среда Scratch является кроссомплатформным программным обеспечением, которое поддерживает украиноязычный
интерфейс и распространяется бесплатно, а также взят авторскими коллективами за основу
для освещения этой темы в учебниках для учеников 6 класса. Выбор программной среды
остается на усмотрение учителя с учетом имеющейся компьютерной техники и уместной
для конкретного учебного заведения или класса траектории учебы.
Перечень учебников по информатике для 6 классов общеобразовательных учебных
заведений:
1. «Информатика. 6 класс» (авторы Н.В. Морзе, О.В. Барна, В.П. Вембер, О.Г.
Кузьминска, Н.А. Саражинска), издательский дом «Образование»
2. «Информатика. 6 класс» (авт. Ривкинд Й.Я., Лисенко Т.И., Черникова Л.А.,
Шакотько В.В. ) Издательство «Генезис».
Для методической поддержки изложения материала по информатике по данному
учебнику авторами создан веб-сайт «Информатика для всех», размещенный по адресу
http://allinf.at.ua, на котором размещены разнообразные методические и дидактичные
материалы: календарное планирование курса, файлы-заготовки, для выполнения
тренировочных упражнений и практических работ, полезные ссылки, другие материалы.
Отмечаем, что учебные заведения, которые избрали программу «Информатика. 5-9
классы общеобразовательных учебных заведений с углубленным изучением предметов
естественно математического цикла» (2012 год), продолжают в 6 классе учебу по этой
программе.
Вариативную составляющую учебного плана в 6 классе можно реализовать, избрав
учебную программу курса по выбору «Слепой метод печати» (письмо ИИТЗО от 21.10.2003
№ 14.1/12-Г-604).
Для учеников 5 класса остаются действующими инструктивно-методические
рекомендации, которые содержатся в письме Министерства от 24.05.2013 № 1/9-368 «Об
организации учебно-воспитательного процесса в 5-х классах общеобразовательных
учебных заведений и изучение базовых дисциплин в основной школе» ознакомиться с
которыми можно на сайте МОН по адресу http://www.mon.gov.ua/ua/oftenrequested/methodical-recommendations/, а для учеников 7-11-х классов действующими
остаются рекомендации, которые содержатся в письме Министерства от 01.06.2012 № 1/9426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний
збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17-22, 2012).
Отдельное внимание обращаем на то, что действие учебных программ следует
проверять в перечне учебных программ, учебников и учебно-методических пособий,
рекомендованных Министерством образования и науки Украины для использования в
общеобразовательных учебных заведениях в 2014/2015 учебном году.
Перед началом учебного года учитель информатики должен обязательно
ознакомиться и использовать в своей деятельности инструктивно-методические материалы
«Безопасное проведение учебных занятий в кабинетах информатики и информационно –
коммуникационных технологий общеобразовательных учебных заведений», которые
содержатся в письме МОН № 1/9-497 от 17.07.2013 «Про використання Інструктивнометодичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах
інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних
закладів».
Значительное внимание следует уделить патриотическому воспитанию. Для этого,
например, следует избирать соответствующие тексты для работы с текстовым редактором,
соответствующие сайты для работы в сети Интернет и тому подобное.
Наводим также перечень свободно распространяемого программного обеспечения и
ориентировочные ссылки для загрузки.
Офисный пакет «Ooo4kids», содержит необходимый минимум средств для работы в
школе, украиноязычный и понятен детям интерфейс. Официальный сайт
http://educoo.org/TelechargerOOo4Kids.php содержит версии на разных языках и для разных
операционных систем.
Более широкие возможности может обеспечить офисный пакет Libreoffice.
Официальный сайт http://www.libreoffice.org/.
Операционную систему Линукс можно загрузить на официальных сайтах Убунту
(http://www.ubuntu.com/), Минт (http://linuxmint.com/) и других.
Обращаем внимание, что в гимназиях, лицеях, коллегиумах смысловое наполнение
технологического образования
в 8-11 классах может направляться на изучение
информационных технологий (веб-дизайн, компьютерное моделирование, компьютерная
графика, и тому подобное).
ИНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предметов «ФИЗИКА. АСТРОНОМИЯ.»
в 2014– 2015 учебном году
ФИЗИКА
В 2014-2015 учебном году изучение физики и астрономии в общеобразовательных
учебных заведениях будет осуществляться по следующим программам:
7 – 9 классы – Программа для общеобразовательных учебных заведений. Физика.
Астрономия. 7-11 классы. – К.: Ирпинь: Перун, 2005;
8 – 9 классы с углубленным изучением физики – Программа для 8-9 классов с
углубленным изучением физики (Сборник учебных программ для общеобразовательных
учебных заведений с углубленным изучением предметов естественно - математического и
технологического цикла. – К.: Виктория, 2009).
10 – 11 классы – Программа для общеобразовательных учебных заведений 10-11
классы. Физика. Астрономия. (Киев, 2010)
Программы факультативов и курсов по выбору – Сборник программ курсов по
выбору и факультативов по физике и астрономии. – Харьков: Издательская группа
«Основа», 2009.
Организация обучения
Изучение физики и астрономии в 2014-2015 учебном году в общеобразовательных
учебных заведениях будет осуществляться в соответствии с типичными учебными планами,
утвержденными приказами Министерства образования и науки Украины (от 05.02.2009 №
66 «О внесении изменений в приказ МОН Украины от 23.02.2004 №132 «Об утверждении
Типичных учебных планов общеобразовательных учебных заведений 12-летней школы» от
27.08.2010 № 834 «Об утверждении Типичных учебных планов общеобразовательных
учебных заведений ІІІ степени»). Ниже приведено распределение количества часов
(недельная нагрузка) на изучение физики в основной и старшей школе:
8 класс
9 класс
10 класс
11 класс
7
8
9
клас
с
клас
с
(углублён
ное
изучение
клас
с
(углублён
ное
изучение
Уров Акад
ень
емич
Проф
ильны
Уров Акад
ень
емич
Профи
льный
физики)
1
2
4
2
физики)
стан
дарт
а
еский й
урове урове
нь
нь
стан
дарт
а
еский уровен
урове ь
нь
4
2
3
2
3
6
6
Проведение лабораторных и практических работ является обязательным.
Количество работ физического практикума, которое выполняется и оценивается,
определяется учителем в зависимости от длительности работы и ее сложности.
Календарно-тематическое планирование учителя могут осуществлять в текстах
рабочих учебных програм или печатать на отдельных листах. Разработка поурочных планов
является компетенцией педагога, который и определяет их структуру и форму .
Класс
Минимальное
Минимальное
количество
количество
тематических
лабораторных
оценок
работ,
которые
оцениваются
7
4
6
8
6
8
9
6
8
Уровень стандарта 6
4
Академический
уровень
8
4
Профильный
уровень
10
8
10
11
Уровень стандарта 5
4
Академический
уровень
7
4
Профильный
уровень
10
8
Проведение занятий в кабинете физики
Во время проведения занятий в кабинете физики особенного внимания требуется в
соблюдении правил безопасности жизнедеятельности. Требования безопасности приведены
в инструктивно-методических материалах «Безопасное проведение занятий в кабинетах
естественно-математического цикла общеобразовательных учебных заведений» (письмо
МОН Украины от 01.02.2012 № 1/9-72).
В отмеченных материалах перечислены нормативно-правовые документы по
вопросам охраны труда и безопасности жизнедеятельности в учебных заведениях системы
общего и среднего образования; описаны общие положения относительного обеспечения
безопасных и безвредных условий обучения, особенности безопасности, во время
проведения занятий в кабинетах (лабораториях) физики, порядок проведения, тематика и
организация проведения инструктажей, по безопасности жизнедеятельности учащихся.
Также в инструктивно - методических материалах приведен образец журнала регистрации
первичного, внепланового, целевого инструктажей по безопасности жизнедеятельности
учащихся и ориентировочные «Паспорт кабинета» и «Акт разрешения на проведение
занятий в кабинете».
АСТРОНОМИЯ
Астрономия изучается в 11 классе по одной из двух программ: программой, которая
объединяет академический уровень и уровень стандарта (рассчитанная на 17 часов) или по
программе для профильного уровня (рассчитанная на 35 часов).
Программа академического уровня предусматривает выполнение одной
практической работы. Учитель может произвольно избирать тему этой работы из трех
предложенных программой. Необходимо при 17 час. провести две тематических аттестации
( 1 за изучение 1-й темы, а вторую по результатам изучения тем 4-8).
ИНСТРУКТИВНО - МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предметов «БИОЛОГИЯ И ЭКОЛОГИЯ»
в 2014– 2015 учебном году
В 2014/2015 учебном году изучение биологии в общеобразовательных учебных
заведениях будет осуществляться по следующим учебным программам:
6 классы - программа по биологии для 6-9 классов общеобразовательных учебных
заведений, утвержденная приказом МОН молодёжи и спорта Украины от 6 июня 2012 г. №
664 // Учебные программы для общеобразовательных учебных заведений: Природоведение.
Биология. 5–9 классы. – К.: Издательский дом «Образование», 2013. – 64 с.;
7-9 классы – Программа для общеобразовательных учебных заведений. Биология. 711 классы. – К.: Ирпинь: Перун, 2005. – 97 с.;
8-9 классы с углубленным изучением биологии – программа для
общеобразовательных учебных заведений с углубленным изучением биологии // Сборник
учебных программ для общеобразовательных учебных заведений с углубленным изучением
предметов естественно-математического и технологического цикла. – К.: Виктория, 2009. –
102 с.;
10-11
классы
–
Программа
для
профильного
обучения
учащихся
общеобразовательных учебных заведений: уровень стандарта, академический уровень,
профильный уровень. – Тернополь: Странствие, 2011. – 128 с.;
В 10 – 11 классах с углубленным изучением биологии: Программа для профильного
обучения учащихся общеобразовательных учебных заведений: уровень стандарта,
академический уровень, профильный уровень. – Тернополь: Странствие, 2011. – 128 с.
Программы факультативов и курсов по выбору по биологии и экологии,
рекомендованные Министерством образования и науки для использования в
общеобразовательных учебных заведениях:
7 – 11 классы – Сборник учебных программ курсов по выбору и факультативов по
биологии для допрофильной подготовки и профильного обучения. – Каменец-Подольский:
Аксиома, 2009. – 246 с.;
5 – 9 классы - Сборник учебных программ экологического направления (II часть)
для организации допрофильной подготовки учащихся общеобразовательных учебных
заведений. Программы для сборника подготовлены педагогическими работниками
Хмельницкой, Ивано-Франковской, Запорожской, Киевской, Херсонской, Черкасской,
Николаевской областей. Содержание сборника включает следующие разделы:
1. Экологическая азбука. 5-6 класс (Виркун В. О., Ершова О. Бы.)
2. Знакомство с экологией. 5-6 класс (Палюховска О. М., Гварадзе Л. А.)
3. Экология растений. 7-8 класс (Мирная Л. А., Битюк М. Ю., Виркун В. О.)
4. Экология (аутэкология) растений 8(9) класс (Драган Г. И.)
5. Экология животных. 7 класс (Паращук Н. А.)
6. Экология животных. 7-8 класс (Чубса С.)
7. Вода – это жизнь. 7-8 класс (Гильберг Т. Г., Мирная Л. А.)
8. Экология почвы. 7-8 класс (Виркун В. О., Билла М. С., Кашук Т. М., Крыса О.М.)
9. Экология воздуха. 7-8 класс (Мирная Л. А., Битюк М. Ю., Виркун В. О.)
10. Энергоресурсы. 7-9 класс (Евсюченко Л. В.)
11. Энергопотребление и энергосбережение. 8 класс (Кудревич О. П.)
12. Основы полноценного питания человека. 8(9) класс (Бондаренко Л.)
13. Экология еды. 8-9 класс (Калинска Н. Г.)
14. Антропогенное загрязнение окружающей естественной среды. 8 класс (Бондаренко Л.
Д.)
15. Экология домашнего жилья. 9 класс (Мельник О. А., Кожан Н. О., Вапняр С.М.)
16. Практическая экология. 9 (10) класс. (Глазунова И. В., Глазунов М. М.)
17. Магнитное поле и здоровье человека. 9 класс (Шарко В. Д. Лискович О. В.)
18. Человек в электромагнитной паутине. 9 класс (Шарко В. Д., Куриленко Н. В.)
19. Физика. Человек. Окружающая среда. 9 класс (Куч рук О.Д., Шарко В. Д.)
20. Экология родного края. 1-11 класс. (коллектив авторов Запорожья)
21. Сохранение биомногообразия своего региона. 7 класс (Бойко П. М.)
22. Экологические системы родного края. 7-8 класс (Мазаева К. В., Сервали Т. М.)
23. Экологические проблемы родного края. 6-8 класс (Луценко А. Г., Луценко Т.)
24. Экологическое краеведение. 8-9 класс (Паныч Н. Д.)
25. Сельский зеленый туризм. 8 класс (Зинкевич М. В., Лишинска В. И.)
26. Сельский зеленый туризм. 9 класс (Зинкевич М. В., Лишинска В. И.)
27. Основы экологии и природопользования 8-11 класс (Глущак Г. Я.)
28. Экологическая культура 8 (9) класс (Шилкина К. О.)
Содержание программ курсов по выбору и факультативов, как и количество
часов, которое предусмотрено в программах, является ориентировочным. Учитель может
творчески подходить к реализации содержания этих программ, учитывая интересы и
способности учеников, потребности региона, возможности учебно­материальной базы
школы. Курс по выбору (факультатив), программа которого рассчитана на 35 часов и
больше, может изучаться на протяжении двух лет.
Оценивание учебных достижений учеников осуществляется в соответствии с
Критериями оценивания (приказ Министерства № 329 от 13.04.2011, зарегистрированными
в Министерстве юстиции Украины 11 мая 2011 года за № 566/19304), которые определяют
общие подходы к определению уровня учебных достижений учащихся.
Оценивание учебных достижений учащихся 6 классов осуществляется в
соответствии с ориентировочными требованиями к оцениванию, утвержденными приказом
Министерства от 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання
навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Оценивание учебных достижений учащихся 7 – 11 классов осуществляется в
соответствии с ориентировочными требованиями к оцениванию, утвержденными приказом
Министерства № 996 от 30.08 2011р. «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання
навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
Тематическая оценка выставляется с учетом текущих оценок за разные виды
учебных работ, в том числе за лабораторные (практические) работы. Учитывая это, у
каждого ученика должна быть оценка за выполнение лабораторных (практических) работ,
предусмотренных программой в содержании определенной темы.
С целью объективного семестрового оценивания, которое осуществляется на
основании тематического оценивания, целесообразно использовать разные формы для
проведения проверки учебных достижений из разных тем: устный опрос, выполнение
самостоятельных работ, тестирование (письменное, устное, компьютерное), тематическая
контрольная работа. Для предотвращения перегрузки учеников не рекомендуется
проведение тематической контрольной работы по биологии в конце семестра.
Проведение семестровой контрольной работы программами по биологии не
предусмотрено.
Обязательным является написание 2-х контрольных работ (по 1 в семестре) в
течение года (тему, по которой пишется контрольная работа, выбирает сам учитель).
Обязательным элементом тематической контрольной работы должны быть задания с
коротким и развернутым ответом.
В 2014/2015 учебном году изучения предмета «Биология» в 6 классе будет
происходить по новой учебной программе, составленной в соответствии с новой редакцией
Государственного стандарта базового и полного общего среднего образования.
В новой учебной программе по биологии учтены требования к конструированию
содержания образования в современной школе, в частности: универсальность,
фундаментальность, практическая направленность, соответствие вековым особенностям
учащихся, международному стандарту, достижениям биологической науки. Содержание
программы, в сравнении с программой 2005 года, лишено избыточной детализации,
особенно это касается вопросов систематики, морфологии, анатомии биологических
объектов, использования терминологии; включает информацию, необходимую для
сохранения здоровья, принятия решений в повседневной жизни, формирования стратегии
поведения современного человека; нацеливает на использование краеведческого материала.
Программа реализует все компоненты содержания образования:
-информационный (знание о природе и способах познания природы);
-операционный ( умения: общеучебные и специальные);
-опыт творческой деятельности;
-опыт эмоционально – ценностного отношения к окружающему миру, к другим
людям, к самому себе.
Учитель может применять разные подходы к реализации содержания учебной
программы, но преобладать должны такие, которые создадут условия для учебной
деятельности учащихся и формирования способности приобретать знания, учиться, что
является важным при компетентностном подходе к учебе.
Изучение учебной темы целесообразно начинать не с сообщения готовой
информации об объектах и процессах живой природы, а с организации восприятия
учениками самих материальных или материализованных объектов и процессов живой
природы. Ученики должны их наблюдать и открывать для себя, включаясь в деятельность,
что является целью исследования структуры, свойств, взаимосвязей, истинного значения
этих компонентов. Такой подход к изучению учебного материала развивает познавательный
интерес, обогащает индивидуальный опыт учащегося и обеспечивает деятельностный
подход к учебе.
Возможности для самостоятельного изучения учениками объектов живой природы
создаются во время лабораторных исследований и исследовательского практикума,
предусмотренных программой.
Лабораторные исследования обеспечивают процессуальную составляющую обучения
биологии. Ученики выполняют их на этапе изучения нового материала по заданиям,
которые предлагает учитель, с использованием натуральных объектов, образцов гербариев,
коллекций, моделей, муляжей, изображений, видеоматериалов. Цель такой деятельности –
развитие у учащихся умения наблюдать, описывать биологические объекты и собственные
наблюдения, выделять существенные признаки биологических объектов, выполнять
рисунки биологических объектов; формирование навыков пользования микроскопом,
решения познавательных заданий, и тому подобное. Приемы выполнения лабораторных
исследований и оформления их результатов определяются учителем с учетом требований
программы, вековых особенностей и уровня сформированности учебных умений у
учащихся 6 класса. Например, результатом наблюдений с помощью микроскопа за
инфузориями может быть устный рассказ, письменное описание, ответы на вопросы.
Выполнение лабораторных исследований фиксируется в классном журнале на странице
«Содержание урока». Пример записи: «Амеба, инфузория – одноклеточные
животнообразные организмы. Лабораторное исследование: наблюдение инфузорий».
Программой не предусмотрено оценивание лабораторных исследований, поскольку их
цель – приобретение новых знаний в процессе деятельности и формирования
специальных умений.
Практические работы выполняются с целью формирования практических умений и
навыков. На выполнение практической работы выделяется отдельный урок, который
предусматривает такие ориентировочные этапы: определение цели и задач урока,
объяснение учителя (теоретические аспекты темы практической работы), демонстрирование
учителем операции, в целом и отдельных действий, пробное выполнение операций
отдельными учениками, наблюдение, выполнение работы всеми учениками, помощь
учителя, тем, кто имеет проблемы, анализ ошибок, тренировочные упражнения по
закреплению навыков и умений. Выполнив практическую работу, ученики в тетрадях
оформляют отчет о работе и итоги. Выполнение практических работ оценивается у всех
учеников, при этом оцениванию подлежат прежде всего
практические умения,
определенные целью работы,: умение настраивать микроскоп, изготовлять микропрепарат,
сравнивать, то есть находить общие и отличительные признаки биологических объектов,
умение различать ядовитые грибы, определять какие комнатные растения, можно
выращивать в помещении с определенными характеристиками среды.
С целью стимулирования познавательной деятельности учеников программой
предложены ориентировочные темы проектов, цель которых, – формирование умения
находить необходимую информацию о живых организмах в разных источниках (в том числе
с использованием информационно – коммуникационных технологий). Проекты
разрабатывают отдельные ученики или группы учеников в процессе изучения учебной
темы. Форма представления результатов проекта может быть разной: в виде сообщений,
презентации, изготовления буклетов, планшетов, альбомов и тому подобное. Проект может
быть коллективным и выполняться на уроке. Для защиты проектов может быть выделен
отдельный урок или часть соответствующего по содержанию урока.
Распределение
часов
в
программе
ориентировочное.
Учитель
может
аргументированно вносить изменения в распределение часов, отведенных программой на
изучение отдельных тем, изменять последовательность изучения вопросов в пределах темы,
предлагать собственную тематику проектов и исследовательского практикума.
ИНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предмета «ОСНОВЫ ЗДОРОВЬЯ»
в 2014– 2015 учебном году
В условиях современных реалий актуальной остается потребность в формировании
основ здорового образа жизни учащихся через учебный предмет «Основы здоровья».
Преподавать предмет «Основы здоровья» могут учителя биологии, основ безопасности
жизнедеятельности; учителя, имеющие сертификат ИППО о прохождении курса обучения
по «Методике преподавания предмета «Основы здоровья» на принципах развития
жизненных навыков»; прошли специализацию или курсовую переподготовку по методике
преподавания предмета «Основы здоровья» на базе Донецкого облИППО. Важным остаётся
вопрос
закрепления
предмета
за
компетентными
кадрами.
В 2014-2015 учебном году преподавание предмета «Основы здоровья» будет
осуществляться по учебным программам:
- 1-3 классы: Программа для общеобразовательных учебных заведений «Основы
здоровья» 1 - 4 классы (авторы Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Гнатюк А.В., Гозак С.В.,
Москаленко О.Л., Савченко В.А.), размещена в руководстве МОН «Учебные программы для
общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. 1-4 классы».Киев:
Издательский
дом
«Образование»,
2013.
- 4 классы: Программа для средней общеобразовательной школы «Основы здоровья»
1 - 4 классы (авторы Савченко А., Бибик Н., Бойченко Т., Коваль Н.), размещена в
руководстве МОН «Программы для средней общеобразовательной школы. 1-4 классы».Киев: Издательство «Начальная школа», 2006.
-5-6 классы: Программа для общеобразовательных учебных заведений «Основы
здоровья» 5 - 9 классы (авторы Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Москаленко О.Л., Деревянко
В.В.,
Пономаренко
В.С.,
Полищук
Н.М.,
Фицайло
С.С.).
-7-9 классы: Программа для общеобразовательных учебных заведений. Основы
здоровья. 5 - 9 классы (авторы Бойченко Т.Є., Заплатинский В.М., Чудак В.В). -Киев,
Ирпень:
ВТФ
«Перун»,
2005.
На изучение предмета «Основы здоровья» в 2014-2015 учебном году предусмотрено:
в 1-7 классах - 1 час в неделю; в 8-9 классах - 0,5 часа в неделю.
В специализированных школах с углубленным изучением иностранных языков на
изучение предмета «Основы здоровья» в 5-9 классах предусмотрено 0,5 часа в неделю.
Количество часов на изучение предмета может быть увеличено за счет вариативной части
учебного плана. В таком случае учитель использует действующую программу, увеличивая
количество часов на изучение отдельных тем программы. Добавленные учебные часы
целесообразно
использовать
на
выполнение
практических
работ.
Рекомендуем за счет часов вариативной составляющей вводить факультативы по
формированию здорового образа жизни и профилактики ВИЧ-инфекции/Спида:
1-4 классы - «Школьная программа по профилактике употребления табака, алкоголя и
наркотиков (ХОУП)», которая состоит из двух модулей: «Полезные привычки» и
«Интересно о полезном»;
8-11 классы - вводится факультативный курс «Защити себя от ВИЧ» (Школа против
Спида).
Особенности преподавания предмета
Учебный предмет «Основы здоровья» базируется на знаниях валеологии, биологии,
психологии, философии, гигиены, безопасности жизнедеятельности и т.д. В его основу
заложено современную педагогическую концепцию - образование на основе жизненных
навыков. Цель интегрированного предмета «Основы здоровья» - формирование у учащихся
сознательного отношения к своей жизни и здоровью, овладение основами здорового образа
жизни, жизненными навыками безопасной для жизни и здоровья поведения. Обновленное
содержание учебного предмета и эффективная инновационная технология преподавания
способствуют
формированию
здоровьесберегающей
компетентности
личности,
ответственного отношения к своей жизни, дают возможность развивать жизненные навыки,
формировать валеологическую культуру, способствуют личностному развитию и
самореализации
человека.
По своему назначению, содержанию, методам обучения учебный предмет «Основы
здоровья» существенно отличается от других предметов:
- необходимостью воздействовать на сознание и поведение учащихся;
- направленностью на формирование у детей позитивных ценностей, знаний,
отношений, умений и навыков, которые уменьшают риск возникновения поведенческих
проблем и повышают личностный потенциал учащихся для их гармоничного развития и
жизненного
успеха;
- последовательностью воздействий на школьную политику и создание
благоприятного здоровьесберегающей образовательной среды для усиления мотивации и
эффективности
обучения.
Содержание программы предмета «Основы здоровья» структурировано на основе
таких принципов, как научность, доступность, системность, непрерывность, практическая
целеустремленность, интегрированность, динамичность, открытость, гуманизация,
плюрализм, дисперсность, превентивность. Составляющие программы раскрывают
ценность жизни и здоровья человека через следующие содержательные линии:
- «Жизнь и здоровье человека»;
- «Физическая составляющая здоровья»;
- «Социальная составляющая здоровья»;
- «Психическая и духовная составляющие здоровья».
Содержание учебного материала в программе состоит из двух частей: понятийного
и деятельностного, который состоит из упражнений для отработки ключевых умений и
навыков по сохранению жизни и укреплению здоровья. Выполнение указанных упражнений
является обязательным элементом учебных занятий соответствующей тематики. Знаком *
помечены упражнения, которые следует выполнять не только в классе, но и дома с
помощью родителей.
Указанные разделы являются сквозными для всей основной школы. В каждом
классе содержание, объем и последовательность предлагаемой учащимся информации,
организация ее усвоения изменяются в соответствии с растущими познавательными и
психологическими особенностями учащихся. При условии соблюдения государственных
требований к результатам обучения последовательность и количество часов на эти
составляющие в учебниках и календарных планах могут изменяться в соответствии с
рабочим планом школы, необходимостью своевременного реагирования на конкретные
условия, в которых проходит учебно-воспитательный процесс (ЧС, приближение эпидемий,
стихийное бедствие, инфекционные болезни и т.д.). Общий подход, которым должен
руководствоваться каждый педагог при реализации программы в разных классах, - это
преподавание предмета с учетом возрастных возможностей и потребностей школьников.
Для учащихся 1-4 классов в соответствии с требованиями Государственных
санитарных правил и норм устройства, содержания общеобразовательных учебных
заведений и организации учебно-воспитательного процесса на пятнадцатой минуте
каждого урока проводится физкультминутка, состоящая из динамических, дыхательных
упражнений, упражнений для сохранения зрения, пальчиковой гимнастики и др.
Приемы и методы работы с детьми должны обеспечивать разнообразную активную
практическую деятельность каждого ученика. Игровые формы деятельности должны быть
доминирующими во время обучения в 1-м классе.
Успешная реализация программы интегрированного предмета «Основы здоровья»
возможна лишь на основе активного сотрудничества, партнерства всех участников учебновоспитательного
процесса
(учащихся,
педагогов,
семьи
и
общины).
Внимание учителя должно быть сосредоточено на проведении занятий с использованием
методов обучения, основанных на активном участии всех учащихся: работе в группах,
дискуссиях, мозговых штурмах, разработке концептуальных карт, ролевых играх,
дискуссиях, творческих проектах, интервью, анализе жизненных ситуаций, экскурсиях,
моделировании решения проблемы и т.д.
Результатом обучения должен стать «пакет» жизненных навыков, социальнопсихологических компетентностей, специальных навыков, которые помогут учащимся
вести здоровый и продуктивный образ жизни.
Важным условием обеспечения оптимальной организации учебно-воспитательного
процесса на уроках основ здоровья по технологии образования на основе развития
жизненных навыков и практической реализации задач здоровьесберегающего образования
является создание в каждом учебном заведении кабинета основ здоровья и(или)
тренингового кабинета в соответствии с Положением об учебном кабинете по основам
здоровья в общеобразовательных учебных заведениях (приказ МОН от 09.12.2009 года
№1114). Учебно-методическое обеспечение кабинета должно состоять из учебных и
профилактических программ, учебников, пособий, информационно-просветительских
материалов и т.д.
Оценивание учебных достижений учащихся в 2014-2015 учебном году
осуществляется по 12-балльной шкале в соответствии с Критериями оценивания учебных
достижений учеников (воспитанников) в системе общего среднего образования (приказы
МОН от 13.04.2011 года №329 «Об утверждении Критериев...» и от 30.08.2011 № 996
«Ориентировочные требования оценивания учебных достижений учеников в системе
общего среднего образования по предметам инвариантной составляющей учебного плана»).
С целью оценивания индивидуальных достижений учащихся может быть использован
метод оценивания портфолио.
Портфолио - это накопительная система оценивания, которая предполагает
формирование умения учащихся ставить цели, планировать и организовывать собственную
учебную деятельность; накапливание различных видов работ, которые удостоверяют
движение в индивидуальном развитии; активное участие в интеграции количественных и
качественных оценок; повышение роли самооценки.
Такая оценка предполагает определение критериев для включения ученических
наработок в портфолио; формы представления материала; спланированности оценочного
процесса;
элементы
самооценки
со
стороны
ученика
и
т.д.
Мониторинг по основам здоровья состоит из текущего (поурочного оценивания) и
итогового
(тематического,
семестрового
и
годового
оценивания).
Практические работы проводятся не отдельно, а в рамках определенной темы урока.
Оценивание практических навыков может быть выборочным. Только если оцениваются все
ученики, то в журнале учебных достижений учащихся отводится отдельная колонка с датой
проведения урока, подписывается «Практическая».
Тематическое оценивание осуществляется четыре раза в год после усвоения
школьниками соответствующих разделов. Отводить отдельный урок для тематического
оценивания является нецелесообразным. При выставлении тематической оценки
учитываются все виды учебной деятельности, которые подлежали оценке в течение
изучения темы. Тематический балл выставляется в колонку с надписью «Тематическая» без
даты и корректировке не подлежит.
Семестровая оценка осуществляется на основании тематических оценок. При этом
должны учитываться динамика личных учебных достижений ученика (ученицы) по
предмету в течение семестра. Семестровая оценка может подлежать корректировке.
Скорректированная семестровая оценка выставляется без даты в колонку с надписью
«Скорректирована» рядом с колонкой «1 семестр» или «II семестр». Колонки для
выставления скорректированных оценок отводятся даже при отсутствии учащихся, которые
изъявили
желание
их
корректировать.
Годовое оценивание осуществляется на основе семестровых или скорректированных
семестровых
оценок.
Годовая
оценка
корректировке
не
подлежит.
В случаи организации дистанционного обучения учитель готовит текущие задания по
каждой теме и контрольные вопросы (желательно выдавать ученикам задания и
вопросы по теме на 1 уроке её изучения).
Учебные экскурсии
Экскурсии, предусмотренные содержанием учебной программы, учитываются на
соответствующих страницах учебного предмета «Основы здоровья» классного журнала и
могут оцениваться учителем. Если продолжительность учебной экскурсии определена более
одного академического часа, то во время учета в журнале рядом с тематикой экскурсии
указывается (в скобках) соответствующее количество часов. Оценивание учебных
достижений учащихся по результатам таких экскурсий осуществляется на усмотрение
учителя. Оценки за учебные экскурсии выставляются в журнал как на отдельных
специально отведенных страницах журнала отдельной колонкой по предмету, так и на
странице
учета
учебных
достижений
учащихся
по
основам
здоровья.
ИНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предмета «ХИМИЯ»
в 2014– 2015 учебном году
В соответствии с письмом Министерства образования и науки Украины от 21.07.14.
№ 1/9-343 «Об организации учебно-воспитательного процесса в общеобразовательных
учебных заведениях и изучения базовых дисциплин в основной школе» для учеников 7
– 11 классов действующими остаются рекомендации, которые содержатся в письме
Министерства от 01.06.2012 года № 1/9-426 «Относительно инструктивно - методических
рекомендаций по базовым дисциплинам». С полным текстом инструктивнометодических материалов можно также ознакомиться на официальных веб-сайтах
Министерства образования и науки (www.mon.gov.ua) и Института инновационных
технологий и содержания образования (www.iitzo.gov.ua).
Преподавание химии в 2014/2015 учебном году осуществляется в соответствии с
действующими нормативными документами:
- Закона Украины «Об общем среднем образовании»;
- Письма Министерства образования и науки Украины от 11.06.2014 № 1/9-303
«Об учебных планах общеобразовательных учебных заведений и структуре 2014/2015
учебного года; (http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/curricula/ );
типичных учебных планах общеобразовательных учебных заведений,
утвержденными приказом МОН Украины от 23.02.2004 № 132, с изменениями,
внесенными приказом МОН Украины от 05.02.2009 № 66 (для 7-9 классов);
- типичных учебных планов общеобразовательных учебных заведений ІІІ
ступени, утвержденными приказом МОН Украины от 27.08.2010 № 834, с изменениями,
внесенными приказом МОН Украины от 29.05.2014 № 657 (для 10-11 классов);
- Государственного стандарта базового и полного общего среднего образования
(образовательная отрасль «Природоведение»).
Ниже приведено распределение количества часов (недельная нагрузка) на изучение
химии в основной (табл. 1) и старшей (табл. 2) школах:
Таблица 1.
7 клас
8 клас
8 клас
9 клас
9 клас
9 клас
(углублённое
изучение
(специализированные (углублённое
школы
с изучение
химии)
1
2
4
2
углублённым
изучением
иностранных языков)
химии)
1,5*
4
Таблица 2.
10 класс
11 класс
Уровень
стандарта
Академический Профильный Уровень
уровень
уровень
стандарта
Академический Профильный
уровень
уровень
1
1
2
4
1
6
*Ориентировочное распределение часов между темами и особенности изучения
химии в 9 классах специализированных школ с углубленным изучением иностранных
языков представлено в методических рекомендациях относительно изучения химии в
2009/2010 учебном году (письмо МОН от 22.05.2009 № 1/9-353). В соответствии с письмом
Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины от 29.04.2011 №1/9325 учебные заведения, при необходимости, могут увеличивать количество часов на
изучение химии за счет часов вариативной составляющей, которая предусматривает:
1) увеличение часов на изучение предмета;
2) внедрение курсов по выбору;
3) факультативы, индивидуальные и групповые занятия.
Поэтому рекомендуем в 10 классах академического уровня выделить на
изучение химии 2 часа, увеличивая количество часов на изучение отдельных тем
программы академического уровня. Также в классах технологического (легкая
промышленность, пищевые технологии и тому подобное), математического и, особенно,
физико-математического профилей, при наличии часов вариативной части, рекомендуем
в 10-11 классах изучать химию на академическом уровне. Если часы вариативной
составляющей отводятся на увеличение часов на изучение предмета, то они заносятся в
классный журнал на страницу химия. В этом случае учитель, разрабатывая календарное
планирование, самостоятельно решает вопрос относительно увеличения количества часов
на изучение тех или других тем в сравнении с предусмотренными учебной программой. В
случае, когда часы вариативной составляющей отводятся на курсы по выбору, по решению
учебного заведения учет занятий по курсам может осуществляться на страницах
классного журнала или в отдельном журнале. Решение относительно оценивания
учебных достижений учащихся также принимается учебным заведением. Факультативы,
групповые и индивидуальные занятия, проводятся для отдельных учащихся или групп
учащихся. Учет этих занятий проводится в отдельном журнале. Оценивание учебных
достижений учащихся может осуществляться по решению педагогического совета.
Обучение химии нуждается в рациональном применении разных методов и
организационных форм обучения, как традиционных (проблемное обучение, групповая
работа, дидактичные игры, и тому подобное), так и новых, в частности интерактивных
методов, информационных технологий и компьютеризации процесса обучения.
Программно- методическое обеспечение
В 2014-2015 учебном году инвариантная составляющая обучения химии будет
осуществляться по следующим программам:
7-9 классы – Программа для общеобразовательных учебных заведений. Химия. 7-11
классы. – К. : Ирпинь: Перун, 2005;
8-9 классы с углубленным изучением химии – Программа для 8-9 классов с
углубленным изучением химии (Сборник учебных программ для общеобразовательных
учебных заведений с углубленным изучением предметов естественно- математического и
технологического цикла. – К. : Виктория, 2009).
10-11 классы – Химия. Программы для профильного обучения учащихся
общеобразовательных учебных заведений: уровень стандарта, академический уровень,
профильный уровень и углубленное изучение. 10-11 классы. – Тернополь: Странствие,
2011.
Распределение часов в программах ориентировочное. Учитель может
аргументировано вносить изменения в распределение часов, отведенных программой на
изучение отдельных тем, изменять последовательность изучения вопросов в пределах
отдельной темы. Распределение учебных часов в пределах тем осуществляется
непосредственно учителем. Содержание учебных программ реализуется через учебное
обеспечение, которое имеет Гриф МОН (табл. 3).
Таблица 3.
Рекомендованные учебники (авторы учебников Рекомендованные тетради
Класс
для выполнения
и издательство)
практических работ
Основная школа
7
- Буринська Н.М. – К.: Перун, 2007;
- Попель П.П. – К.: Академія, 2007;
- Лашевська Г.А. – К.: Ґенеза, 2007;
- Ярошенко О.Г. – К.: Станіца-Київ, 2007.
8
- Буринська Н.М. – К.: Перун, 2008;
- Попель П.П. – К.: Академія, 2008;
- Ярошенко О.Г. – К.: Освіта, 2008.
9
Сударева Г.Ф. Тетрадь для
практических
работ
по
химии.7 клас /
Сударева Г.Ф., Депутат В.М.
– Суммы : Нота бене, 2013.
Сударева Г.Ф. Тетрадь для
практических
работ
по
химии. 8 клас. – Суммы:
Нота бене, 2013.
- Буринська Н.М., Величко Л.П. – К.: Перун, Сударева Г.Ф. Тетрадь для
практических
работ
по
2009;
химии. 9 клас /
- Попель П.П., Крикля Л.С. – К.: Академія,
Сударева Г.Ф., Депутат В.М.
2009;
– Суммы : Нота бене, 2013.
- Лашевська Г.А. – К.: Ґенеза, 2009;
- Ярошенко О.Г. – К.: Освіта, 2009.
Старшая профильная школа
Химия (уровень стандарта, академический
уровень)
10
- Ярошенко О.Г. – К. : Грамота, 2010;
- Попель П.П., Крикля Л.С. – К. : Академія,
2010.
Сударева Г.Ф. Тетрадь для
практических
работ
по
- Буринська Н.М., Депутат В.М., Сударева химии.
10
клас.
Г.Ф., Чайченко Н.Н. – К. : Педагогічна думка, Профильный уровень /
2011.
Сударева Г.Ф., Депутат В.М,
Химия (профильный уровень)
Чайченко Н.Н. – Суми: Нота
бене, 2013.
Химия (уровень стандарта)
11
-
Коваленко В.С., Ляшенко А.Х. – К.:
Довкілля-К, 2010;
- Лашевська Г.А., Лашевська А.А. – К. : Генеза,
2010;
- Якунін Я.Ю. – К. : СИЦИЯ, 2010;
- Ярошенко О.Г. – К.: Грамота, 2010
Химия (академический уровень)
- Попель П.П., Крикля Л.С. – К.: Академія,
2011;
- Величко Л.П. – К. : Освіта, 2011.
Химия (профильный уровень)
- Величко Л.П. – К. : Перун, 2011.
В соответствии с Письмом № 1/9-592 от 23 августа 2012 года «Об
использовании учебной литературы в общеобразовательных учебных заведениях в
2012/2013 учебном году» вариативная составляющая изучения химии реализуется
только через программы факультативов и курсов по выбору по химии, которые имеют
гриф МОН и рекомендованные Министерством образования и науки Украины.
В 2014-2015 учебном году для использования в общеобразовательных учебных
заведениях рекомендуем:
1. Учебные программы курсов повыбору и факультативов. Химия. – Тернополь:
Странствие, 2010;
2. Химия. Допрофильна подготовка и профильная учеба: курсы по выбору
(состав. Дубковецка Г.М.). – Тернополь: Странствие, 2010;
3. Факультативные курсы для 10-11 классов общеобразовательных учебных
заведений химического и биологического профилей (часть 2) (авт. Речицкий О.Н.,
Юзбашева Г.С.). – Херсон: Айлант, 2011;
4. Учебная программа факультативного курса «Азбука самообразования
школьника по химии. 7 класс» (авт. Коростиль Л.А.);
5. Учебная программа факультатива «Вода и современные методы ее очистки»
(8, 9 класс) (авт. Забава Л.К., Габриелян А.А.);
6. Учебная программа курса по выбору «Основы экспериментальной химии» (9
класс) (авт. Прибора Н.А.);
7. Учебная программа курса по выбору «Химия для детективов» (9 класс) (авт.
Шапошникова И.М., Прибора Н.А.);
8. Учебная программа курса по выбору «Химия в криминалистике» (авт.
Шапошникова И.М.);
9. Учебная программа факультативного курса «Химия и здоровье. 9 класс» (авт.
Карагаева М.В.);
10. Учебная программа факультативного курса «Химия. Основы качественного и
количественного анализа» (состав. Гриценко В.В.);
11. Программа курса по выбору «Химия в военном деле» (10-11 класс) (авт.
Шевченко А.М.);
12. Учебная программа факультативного курса «Основы химической экологии»
для учеников 10, 11 классов общеобразовательных учебных заведений (авт. Деленко
О.Л., Деленко С.П.);
13. Учебная программа факультативного курса «Развитие интеллектуальных
способностей путем решения творческих, логических химических задач» для учеников 9,
10, 11 классов общеобразовательных учебных заведений (авт. Вараниця И.О., Деленко
О.Л. и др.);
14. Учебная программа факультативного курса «Выбранные вопросы школьного
курса химии» для учеников 11 класса общеобразовательных учебных заведений (авт.
Пальцевая И.В.).
Содержание программ курсов по выбору и факультативов, как и количество часов и
класс, в котором предлагается их изучение, является ориентировочным. Учитель может
творчески подходить к реализации содержания этих программ, учитывая количество
часов выделенных на изучение курса по выбору (факультатив), интересы и
способности учащихся, потребности региона, возможности учебно-материальной базы
школы. Отдельные разделы, предложенных в сборниках программ, могут изучаться как
самостоятельные курсы по выбору. Учебные программы курсов по выбору можно
использовать для проведения факультативных занятий и наоборот, программы
факультативов можно использовать для преподавания курсов за выбором.
Обращаем Ваше внимание на то, что при выставлении тематической оценки
учитываются все виды учебной деятельности, которые подлежали оцениванию в
течение изучения темы. При этом проведение отдельной тематической аттестации
при осуществлении соответствующего оценивания
не
предусматривается.
Тематическая оценка выставляется в колонке с надписью «Тематическая» без указания
дат. Приводим ориентировочное минимальное количество тематических оценок в
соответствии с количеством учебных часов за год:
35 часов – 2 тематические за семестр (4 – за год);
70 часов – 3 тематические за семестр (3 – за год);
140 часов – 4 тематических за семестр (8 - за год).
Тематическая оценка коррекции не подлежит.
Семестровое оценивание осуществляется на основании тематических оценок. При
этом должны учитываться динамика личных учебных достижений ученика (ученицы) по
предмету в течение семестра, важность темы, длительность ее изучения, сложность
содержания и тому подобное.
Обязательным является проведение одной контрольной работы в семестре.
Контрольные работы оформляются в тетради для контрольных, практические
работы – в тетради для практических работ, которые хранятся в кабинете на
протяжении года.
Семестровая оценка может подлежать коррекции. Колонки для выставления
откорректированных оценок отводятся даже при отсутствии учеников, которые выразили
желание их корректировать. В случае, если ученику не удалось повысить оценку за
семестр, запись в колонке «Откорректированная» не делается. По результатам
оценивания выдается соответствующий приказ руководителя учебного заведения.
Повышение семестровой оценки учениками:
- 9-х классов – не дает им право на получение свидетельства с отличием;
- 10-11-х классов – не дает им право быть претендентами на награждение золотой и
серебряной медалями.
Годовое
оценивание
осуществляется
на основе
семестровых
или
откорректированных семестровых оценок.
Годовая оценка коррекции не подлежит.
ИНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предмета «ГЕОГРАФИЯ» в 2014– 2015 учебном году
Главным ориентиром изучения географии в 2014-2015 учебном году в школе
является формирование ключевых компетентностей учащихся, а её целевыми функциями:
формирование исследовательского взгляда на окружающий мир, географического
мышления и географической культуры детей. Изучение географии играет огромную роль в
решении природных, социальных и экономических проблем Земли и родного края.
Гуманизация, экологизация, социологизация и экономизация обучения являются
приоритетами
развития
школьного
географического
образования.
Школьные курсы дисциплины «География» имеют следующую структуру:
6 класс – общая география;
7 класс – география материков и океанов;
8 – 9 классы – региональная география;
10 класс - география мира
Учащиеся 6-х классов начинают изучение географии – нового для них предмета по
учебной программе География. 6-9 классы. – К.: Издательский дом «Образование», 2013.
Программа также размещена на официальном веб-сайте Министерства образования и науки
(www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary
ducation/educational_programs/1349869088/). Содержание программы осуществляет переход
от курса пропедевтики «Природоведение» к систематическим курсам географии и в то же
время становится основой для их последующего изучения.
Основными заданиями курса «Общая география» является знакомство с географией
как наукой, с процессами, которые происходят в оболочках земного шара как составляющих
географической оболочки, формирования знаний, о существующих в природе взаимосвязях
и закономерностях и личностно значимых умений относительно работы с планом, картой,
определение местоположения географических объектов.
Содержание курса включает «Вступление» и четыре раздела: «Развитие
географических знаний о Земле», «Земля на плане и карте», «Оболочки Земли», «Планета
людей». В сравнении с учебной программой 2005 года в содержании разделов и тем
произошли качественные изменения. В частности, в результате применения
географического принципа к анализу путешествий и открытий тем «Эпоха Больших
географических открытий» и «География Нового времени» объединено в одну тему
«Открытия новых земель и кругосветные путешествия», тему «Географическая оболочка»
заменено темой «Естественные комплексы», разделы «Земля – планета людей» и «Человек и
географическая оболочка» объединено в раздел «Планета людей».
Следовательно, начальный курс географии является основой системы естественно географического образования и рассматривает такие краеугольные вопросы: сведения о
географических путешествиях и исследованиях Земли, топографическом плане и
особенностях изображения земного шара на глобусе и карте, о сферах Земли (лито-, гидро-,
атмо-, биосферу и географическую оболочку), о методах их исследования, планетарных
закономерностях, об основных компонентах естественного комплекса и взаимосвязях
между ними, о количестве и движении населения земного шара, его расовом составе,
положении Украины и отдельных государств на политической карте мира и о влиянии
человека на природу.
Знания о литосфере, гидросфере, атмосфере и биосфере, подводят учеников к
понятию о географической оболочке и проявлению в ней определенных закономерностей.
Перед учителем географии поставлены цели, для достижения которых ему
необходимо решать следующие учебно-методические задания:
-развивать познавательный интерес учеников к объектам и процессам окружающего
мира;
-научить устанавливать связи в системе географических знаний и на этой основе
формировать
учебно-познавательную,
информационную,
картографическую
и
коммуникативную компетенции;
-привлекать учеников к практической деятельности относительно применения
полученных географических знаний и умений в повседневной жизни.
Очень важно из первых уроков изучения предмета в 6-ом классе показать
практическое значение географии в жизни человека, подчеркивая, что сегодня одним из
главных заданий физической географии есть предсказание тех изменений в природе,
которые могут состояться в результате стихийных бедствий и нерациональной
хозяйственной деятельности человека.
Для организации деятельностного подхода и формирования предметных и
практических компетентностей учеников в 6-ом классе предлагается выполнение 9
практических работ, 4 из которых оцениваются обязательно, остальные – на выбор учителя.
Практические работы предусматривают работу с контурными картами и картами атласа,
решение географических задач, построение графиков и диаграмм, исследование
компонентов природы и их взаимосвязей, на примере одного из естественных комплексов
своей местности, то есть на основе использования местного краеведческого материала.
Работая с источниками картографической информации, ученики должны усвоить
определенную географическую номенклатуру, которая предусмотрена программой, и
научиться наносить ее на контурную карту, придерживаясь общепринятых требований.
Кроме практических работ, программой по географии для 6-го класса рекомендуется
проведение исследований как элемента творческой деятельности школьников. Этот вид
работы проводится под руководством учителя, который определяет основную цель
исследований, и при активном участии членов семьи ученика. Исследования проводятся по
выбору и желанию ученика и оценивается соответственно как творческая работа. Форму
выполнения и подачи работы учитель рекомендует, а ученик избирает произвольно (минипроекты, эссе, презентации, и тому подобное).
Исследование, как один из новых компонентов учебной программы по географии,
предусматривает планомерную и систематическую работу учителя по развитию у учащихся
исследовательских умений. Кроме того, применение исследований, как учебной технологии,
будет способствовать формированию мотивации шестиклассников к изучению географии,
активизации их познавательной деятельности.
Основными заданиями организации исследований в процессе изучения географии в
6-ом классе является:
-ознакомить шестиклассников с основными приемами исследовательской работы:
анализ, синтез, сравнение, сопоставление, аргументирование (доказательность) и ин.;
-учить учеников применять приемы исследования во время ознакомления с
географическими явлениями, процессами в соответствующих темах учебной программы;
-максимально опираться на индивидуальный жизненный исследовательский опыт
шестиклассников;
-развивать индивидуальные исследовательские умения и творческие возможности
каждого ребенка, формируя тем самым их предыдущий научно исследовательский опыт;
-помогать каждому ученику познать себя, раскрыть свои способности,
самореализоваться в процессе исследовательской работы.
Оценивание учебных достижений учащихся по географии осуществляется с учетом
их индивидуальных особенностей и предусматривает дифференцированный подход
относительно его организации. Критерием оценки работы учащихся является не столько
объем учебного материала, который остался в памяти, сколько умение его анализировать,
обобщать, устанавливать причинно-следственные связи, использовать в жизненных
ситуациях, самостоятельно добывать знания.
Для использования в 6 классе Министерством рекомендовано три учебника:
1. «Географія» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бойко
В.М., Міхелі С.В.), «СИЦИЯ», 2014;
2. «Географія» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.
Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.), «Ґенеза», 2014;
3. «Географія» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.
Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б.), «Грамота», 2014.
Изучение географии в 2014/2015 учебном году в общеобразовательных учебных
заведениях будет осуществляться в соответствии с типичными учебными планами,
утвержденными приказами Министерства образования и науки (від 05.02.2009 №66 «Про
внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових
навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи», від 27.08.2010
№834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів
ІІІ ступеня» та від 29.05.2014 №664 «Про внесення змін до наказу МОНмолодьспорту
України від 03.04.2012
№ 409
«Про затвердження Типових навчальних планів
загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»).
В современных условиях особо актуальным стал краеведческий компонент,
охватывающий физическую, экономическую и социальную географии, что необходимо
учитывать при планировании курса «География». Поэтому, изучение географии в 8-9-х
классах рекомендуется осуществлять по программе «Родной край».
Программа курса «Родной край» рассчитана на учащихся 8-9-х классов. Цель курса –
ознакомление школьников с природой, населением, хозяйственной деятельностью своего
региона. Изучение этого курса даст возможность воспитать уважительное отношение детей
к родному краю, прививать любовь к родной земле, формировать основу для дальнейшего
географического образования.
В 8-м классе рекомендуется изучение курса «Родной край (физическая география)».
Программа состоит из 7 тем, которые предусматривают изучение особенностей природы,
условий жизни и хозяйственной деятельности человека. Большое внимание уделяется
формированию новых географических понятий и закономерностей, углубляются и
обобщаются теоретические знания по физической географии.
Изучая физическую географию родного края, необходимо более детально
рассматривать общую характеристику природных условий и природных ресурсов нашего
региона. Это даст возможность научить школьников применять приобретенные
географические знания на практике, оценивать состояние природы своего края.
В 9-м классе изучение региональной географии рекомендуется осуществлять по
программе «Родной край (экономическая и социальная географии)», что направлено на
формирование представлений о будущем развитии региона, включение учащихся в
социально-значимую практическую деятельность, изучение промышленных объектов края.
Программа состоит из двух разделов: «Социальная география» и «Хозяйственный комплекс
родного края». Курс рассматривает вопросы населения, трудовые ресурсы региона,
развитие и особенности размещения хозяйственного комплекса.
Построение программы позволяет учителю творчески подходить к её реализации,
самостоятельно варьировать её структуру. Рекомендуется увеличить общее количество
часов на изучение курса «Родной край» до 70 часов: 8-й класс – 35 (вместо 17), 9-й класс –
35 (вместо 17).
Содержание программы:
8-й класс. Родной край (физическая география)
Согласно
После
Тема
программе
коррекции
кол-во часов кол-во часов
Вступление
2
2
Географическое положение
1
4
Основные черты природных условий
3
6
Климатические условия
2
4
Гидрологические условия края
3
4
Почвенно-растительный покров и животный мир
2
4
Природоохранные объекты
2
4
Современные ландшафты
1
4
Обобщение и систематизация
1
3
Всего
17
35
9-й класс. Родной край (экономическая и социальная географии)
Согласно
После
Тема
программе
коррекции
кол-во часов кол-во часов
Вступление
1
2
Количество, размещение населения
2
3
Национальный состав
1
2
Городское и сельское население
2
4
Трудовые ресурсы и занятость
2
3
Обобщение
1
2
Общая характеристика хозяйства
1
3
Промышленность
2
4
Сельское хозяйство
2
4
Транспорт
1
3
Топонимика
1
3
Обобщение и систематизация
1
2
Всего
17
35
Учитель может уплотнять программный материал, корректировать темы;
перераспределять количество часов на изучение отдельных тем, а также объединять
небольшой по содержанию учебный материал.
Согласно учебным планам на изучение географии в 8-9 классах отведено по 1,5 часа
в каждом классе. Это количество часов рекомендуется распределить следующим образом:
- по 1-му часу – изучение курса «Родной край»
- по 0,5 часа – изучение одного из предметов по выбору школы «Образование для
устойчивого развития в действии», «Зеленый пакет», «Решение географических задач»,
«Город как урбоэкосистема» (программы курсов по выбору и факультативов для
общеобразовательных учебных учреждений. География. – К. 2010).
Такой комплексный подход к изучению родного края расширит практическое
значение краеведения, будет способствовать всестороннему развитию личности учащихся.
Для учащихся 7, 10, 11 классов действующими остаются рекомендации, которые
содержатся в письме Министерства от 01.06.2012 года №1/9-426 «Щодо інструктивнометодичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.). С полным текстом
инструктивно-методических материалов можно также ознакомиться на официальных вебсайтах Министерства образования и науки (www.mon.gov.ua) и Института инновационных
технологий и содержания образования (www.iitzo.gov.ua).
Изучение географии в 2014/2015 учебном году будет осуществляться по сборникам
программ:
1) Программы для общеобразовательных учебных заведений. География. Экономика. 6-11;
издательство «Перун». 2005, 2006 рр.;
2) Программы для общеобразовательных учебных заведений. География. Экономика;
издательство «Учебная книга»; 2005 р.;
3) Сборник учебных программ для общеобразовательных учебных заведений с
углубленным изучением предметов естественно математического и технологического
цикла. География Украины. Издательство «Виктория»; 2008 р.;
4) Программы для общеобразовательных учебных заведений. 10-11 классы География.
Экономика. Уровень стандарта. Академический уровень. Профильный уровень. – Киев,
2010 г.
Еще раз хотим обратить внимание учителей на выполнение практических работ,
которые предусмотрены учебной программой. Практическая часть программы состоит из
практических работ и учебной практики и экскурсий:
•7 класс – 12 практических работ;
•8 класс – 7 практических работ;
•9 класс – 10 практических работ;
•10 класс – 4 практические работы (академический уровень и уровень стандарта).
Оценивание практических работ по географии является обязательным для всех
учеников класса.
Практические работы оформляются в рабочих тетрадях. В учебном процессе могут
использоваться рабочие тетради или тетради для практических работ с печатной основой
(практикумы), которые имеют соответствующий гриф МОН или одобренные для
использования в общеобразовательных учебных заведениях, если от даты предоставления
одобрения или грифа данному пособию минуло не больше пяти лет.
Так же обязательным является написание 2-х контрольных работ (по 1 в
семестре) в течении года (тему, по которой пишется контрольная работа, выбирает
сам учитель).
ИНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предмета «ЭКОНОМИКА»
в 2014– 2015 учебном году
Школа – это стартовое звено становления в нашей стране
качественной
экономической грамотности населения. Перспективные направления современного
экономического образования определены в Государственном стандарте базового и
полного общего среднего образования, утвержденного Постановлением Кабинета
Министров Украины от 23.11.2011 года № 1392. Экономика входит в образовательную
отрасль «Обществоведение». В Государственном стандарте определены основные
подходы к учебе: деятельностный, личностно-ориентированный и компетентностный.
Деятельностный подход определяет направленность учебно-воспитательного
процесса на развитие умений и навыков личности, применения на практике добытых
знаний по экономике, успешную адаптацию выпускника в социуме, профессиональную
самореализацию, формирование способностей к коллективной деятельности и
самообразованию.
Личностно-ориентированный
подход
предусматривает
взаимодействие
и
плодотворное развитие личности педагога и его учеников на основе равенства в
общении
и
партнерства
в
учебе,
обеспечивает
развитие
академических,
социокультурных, социально-психологических и других способностей учеников.
Компетентностный подход способствует формированию ключевых и предметных
компетентностей. Заданиями экономического образования являются:
- обеспечение реализации возможностей развития ученика как свободной
личности,
способной
с помощью
приобретенных
ключевых
и
отраслевых
компетентностей эффективно самореализоваться в современном переменчивом
глобализующем мире и принимать участие в жизни демократического, социального,
правового государства;
- развитие интеллекта ребенка, его творческого и критического мышления,
определения им собственной идентичности как личности, гражданина, члена семьи,
этнического и религиозного сообщества;
- формирование умений и навыков приобретать, усваивать и применять
экономические знания, учиться в течение всей жизни, анализировать и объяснять
современные экономические процессы, принимать
решение
рационального
экономического поведения человека как потребителя, работника, предпринимателя,
владельца доходов, налогоплательщика, пользователя общественными благами;
- воспитание личности, которая понимает связь между свободой выбора и
ответственностью за его результаты и которая владеет навыками рационального
поведения в условиях рыночной экономики;
- формирование у школьников чувства собственного достоинства, уважения к
правам человека, общечеловеческих ценностей, способности формировать собственную
этическую позицию и придерживаться правил социально-ответственного поведения.
Обучение экономике осуществляется с использованием таких программ:
1. Программа для общеобразовательных учебных заведений. Экономика. 11 класс.
Уровень стандарта, академический уровень. – К., 2010.
2. Программа для общеобразовательных учебных заведений. Экономика. 10-11 класс.
Профильный уровень. К., 2010.
3. Программа для профильного обучения в общеобразовательных учебных
заведениях. Программы спецкурсов и факультативов. 10-11 кл. – Каменец-Подольский:
Абетка-Нова, 2006.
4. Сборник программ по экономике для общеобразовательных учебных
заведений (курсы по выбору) Часть 1. 10-11 классы (для 11 класса). – КаменецПодольский: Аксиома, 2008.
5. Сборник программ по экономике для общеобразовательных учебных заведений
(курсы по выбором). Часть ІІ. 10-11 классы (для 11 класса). – Каменец-Подольский:
Аксиома, 2008.
6. Экономика. Программа курсов по выбору и факультативов. – К., 2010.
7. Основы потребительских знаний / Гильберг Т. Г., Капирулина С. Л., Довгань А. И.
и др. – ЕС и ПРООН, 2008.
8. Сборник программ по экономике. Экономика в школах Украины
(спецвыпуск).– 2013. – № 3 (100). – март.
Для изучения экономики в 11 классах уровня стандарта и академического (35 часов)
рекомендованы учебники, которыми пользовались и в предыдущем учебном году:
- Экономика. 11 класс. Уровень стандарта. Академический уровень: учебник для
общеобразовательных учебных заведений / И. Ф. Радионова. – Каменец-Подольский:
Аксиома, 2011.
- Экономика. 11 класс. Уровень стандарта. Академический уровень: учебник для
общеобразовательных учебных заведений / Л. П. Крупская, И. Тимченко, Т. И. Черная. – Х.:
Ранок, 2011. – 192 с.
Изучение экономики на профильном уровне в общеобразовательных
учреждениях с углубленным изучением экономики будет преподаваться в 10 и 11 классах
(по 105 часов, которые охватывают 90 часов на изучение материала, 10 часов на
выполнение практических работ, 5 часов резервного времени в каждом классе) по
учебникам:
- Экономика. 10 класс. Профильный уровень: учебник для общеобразовательных
учебных заведений / И. Ф. Радионова, В. В. Радченко. – Каменец-Подольский:
Аксиома, 2011; - Экономика. 11 класс. Профильный уровень: учебник для
общеобразовательных учебных заведений / И. Ф. Радионова, В. В. Радченко. –
Каменец-Подольский: Аксиома, 2011;
- Экономика. 10 класс. Профильный уровень: учебник для общеобразовательных
учебных заведений / Л. П. Крупская, И. Тимченко, Т. И. Черная. – Х.: Ранок, 2011.
- Экономика. 11 класс. Профильный уровень: учебник для общеобразовательных
учебных заведений / Л. П. Крупская, И. Тимченко, Т. И. Черная. – Х.: Ранок, 2011.
Допрофильную подготовку осуществляют в 8-9 классах с целью профессиональной
ориентации учеников, содействия выбору ими напрямую профильной учебы в старшей
школе. Формы реализации допрофильной подготовки:
- углубленное изучение предмета на дифференцированной основе;
- курсы по выбору;
- профильная ориентация;
- информационная работа и тому подобное.
При организации допрофильного изучения экономики в 8-9-х классах за счет часов
вариативной составляющей учебного плана рекомендовано изучать курс экономики по
программе «Основы экономики» (авт. Л. М. Кириленко, Л. П. Крупская, И. М.
Пархоменко, И. Тимченко) и учебному пособию "Моя экономика" (авт. Л. М. Кириленко, Л.
П. Крупская, И. М. Пархоменко, И. Тимченко).
Функцией курсов по выбору допрофильной подготовки является формирование у
школьников правильного выбора профиля учебы, определения сферы будущей
профессиональной деятельности с использованием полученных знаний. В старшей
школе для углубления и расширения содержания профильных предметов или
обеспечения профильной прикладной и начальной профессиональной специализации
обучения предлагаются курсы по выбору, которые преподаются за счет вариативного
компонента содержания образования. Перечень курсов по выбору есть в методических
рекомендациях МОН Украины.
Согласно «Инструкции по ведению классных журналов учащихся 5-11(12) -х
классов общеобразовательных учебных заведений» (приказ МОНУ от 03.06.2008 г. № 496)
все предметы как инвариантной, так и вариативной составляющих рабочих учебных
планов подлежат оцениванию.
Не подлежат обязательному оцениванию учебные достижения учащихся по
факультативным, групповым и индивидуальным занятиям, которые фиксируют в
специальном журнале. Систему оценивания курсов по выбору определяет
непосредственно учитель. Курсы по выбору не имеют стандартов, а следовательно, не
должны поддаваться итоговой аттестации.
Курс по выбору «Финансовая грамотность»
С целью повышения уровня финансовой грамотности населения внедрен Проект
Usaid/finrep (Проект развития финансового сектора, руководитель – Роберт Бонд,
научные руководители, – Смовженко Т. С., доктор экономических наук, профессор,
ректор Университета банковского дела НБУ; Удод О. А., директор Института
инновационных технологий и содержания образования МОН Украины, доктор
исторических наук, профессор). Проект предусматривает финансовое просвещение путем
внедрения целостных программ, в частности и в общеобразовательных учебных
заведениях. В соответствии с приказом Министерства образования и науки, молодежи и
спорта 19.07.2012 года № 828 «О проведении опытно-экспериментальной работы на
базе общеобразовательных учебных заведений и высших учебных заведений НИИ
уровней аккредитации Украины на 2012-2019 годы» учебные заведения Николаевской
области были приобщены к проведению опытно-экспериментальной работы «методические
принципы внедрения финансовой грамотности в начально-воспитательный процесс
учебных заведений». В опытно-экспериментальной работе относительно внедрения курса
“Финансовая грамотность” в 2013-2014 н. г. берут участие 34 учебных заведений области,
которые обеспечены учебными комплектами. Каждое учебное заведение может избрать
«Финансовую грамотность» в вариативной части учебного плана, а учителя –
интегрировать элементы курса к другим учебным дисциплинам. При планировании
методической работы рекомендуем рассмотреть следующие актуальные вопросы учебы
экономики в 2014-2015 у. г., в частности:
1. Эффективное использование на уроках экономики инновационных технологий
(урок в технологии формирования критического мышления, проблемной учебы,
интерактивной учебы, урок в технологии «перевернутая» учеба).
2. Компетентностный подход при изучении экономики.
3. Организация проектной деятельности учащихся.
4. Мотивация учебной деятельности учащихся на уроках экономики.
5. Организация работы с одаренными учащимися в учебном процессе (олимпиада,
турнир юных экономистов, турнир по финансовой грамотности).
6. Анализ результатов выступлений учащихся на олимпиаде и интеллектуальных
конкурсах.
7. Опытно-экспериментальная работа относительно внедрения курса «Финансовая
грамотность» в образовательных заведениях области.
8. Продолжить работу по созданию на базе учебного кабинета электронной
библиотеки – комплекса информационно-справочных материалов, объединенных
единственной системой навигации и ориентированной на разные формы
познавательной деятельности. В состав электронной библиотеки могут входить
тематические базы данных, тесты разного уровня сложности, таблицы, схемы,
диаграммы, мультимедийные презентации, электронные учебники и тому подобное. В
2014-2015 учебном году будут использоваться рекомендации, которые будут на вебсайте МОН Украины (www.mon.gov.ua) и веб-сайте Института инновационных
технологий (iitzo. gov.ua). Перечень пособий, которые могут быть использованы в
изучении экономики постоянно обновляется, печатается в ежегодном информационном
сборнике Министерства образования и науки Украины и размещен на официальном вебсайте. В помощь педагогам также предлагаем интернет-ресурсы: www.consumerinfo.org.ua,
www.finrep.kiev.ua, www.ukrstat.gov.ua .
ИНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предмета «ЗАЩИТА ОТЕЧЕСТВА»
в 2014– 2015 учебном году
Учитывая современную социально-экономическую обстановку и с целью усиления
роли военно-патриотического воспитания рекомендуется в 2014-2015 учебном году внести
изменения в преподавание курса «Защита Отечества».
Так, количество часов в неделю на изучение предмета будет составлять 1,5 часа, а
изучение курса будет осуществляется по учебной программе «Защита Отечества» (авторы
В.М. Мелецкий, А.М. Бахтин и др.), как в урочной форме, так и во время учебно-полевых
занятий (сборов). Учитель использует действующую программу, увеличивая количество
часов на изучение отдельных тем программы. Добавленные учебные часы целесообразно
использовать на выполнение практических заданий (контрольные упражнения, нормативы).
Цель изучения предмета – развитие личности учащихся и формирование их
готовности к защите Отечества и действиям в условиях чрезвычайных ситуаций.
Задачи учебного курса:
• подготовка молодежи к защите жизни и здоровья, обеспечению собственной
безопасности и безопасности людей в чрезвычайных ситуациях мирного и военного
времени;
• подготовка молодежи к военной службе в армии, других воинских формированиях,
выполнение воинского долга в запасе.
Согласно требованиям программы и с целью практического закрепления полученных
учащимися за два года знаний умений и навыков, учебно-полевые сборы проводятся на
последнем этапе двухлетнего изучения предмета, а именно, на втором году обучения или в
конце 11 класса, и записываются на основной странице журнала.
Обращаем Ваше внимание на то, что организация и проведения 3-дневных сборов
планируется и корректируется руководителем учебного заведения с учетом состояния
учебно-материальной базы и финансового обеспечения учебного заведения, а также
традиций организации и проведения учебно-полевых занятий (сборов) города (района). В
случае отсутствия достаточного материально-технического обеспечения и отдельного
финансирования 3-дневных сборов, учебно-полевые занятия рекомендуется проводить
поэтапно:

частично за счет летней практики в 10-м классе,

частично по мере изучения тем в конце первого семестра 11 класса и

частично на завершающем этапе в конце учебного года 11 класса (во время
проведения мероприятий по военно-патриотическому воспитанию, военноспортивных праздников, Дня гражданской защиты).
В случае поэтапного проведения учебно-полевых занятий (18 часов), их следует
записывать в журнал 11 класса на отдельной странице. При этом итоговую оценку за
учебно-полевые занятия следует выставлять в журнале на основной странице предмета
«Защита Отечества» после итоговой оценки за II семестр перед выставлением годовой
оценки. Оценка за учебно-полевые занятия учитывается при выставлении годовой оценки за
11 класс.
Оценивание уровня усвоения учащимися программного материала осуществляется
согласно обновленных «Критериев оценивания учебных достижений учащихся в системе
общего среднего образования». Учитель оценивает теоретические знания и умение
применять их на практике, руководствуясь контрольными упражнениями и нормативными
показателями, представленными в Приложении № 6 к учебной программе. При сдаче
зачетов и нормативов обязательно должны учитываться физиологические особенности,
состояние здоровья и религиозные взгляды учеников. Во время сдачи контрольных
упражнений по прикладной физической подготовке необходимо учесть некоторые
особенности, направленные на обеспечение безопасности учащихся от несчастных
случаев:
1.Контрольные упражнения выполняют только учащиеся основной медицинской группы,
которые на момент принятия норматива не жалуются на плохое самочувствие и состояние
здоровья.
2.Проверка безопасности мест занятий и исправности инвентаря.
3.Проведение разминки.
Основной организационной формой предмета «Защита Отечества» во всех
общеобразовательных учебных заведениях является урок, проводимый учителем в
соответствии с учебным планом и программой. Урок начинается с построения, проверки
готовности класса к уроку и тренировки в течение 3-5 минут. На уроках и внеклассных
мероприятиях военно-патриотической направленности отношения между учениками и
учителями предмета «Защита Отечества» осуществляются в соответствии с общевойсковым
уставом. В случаи организации дистанционного обучения учитель готовит текущие
задания по каждой теме и контрольные вопросы (желательно выдавать ученикам
задания и вопросы по теме на 1 уроке её изучения).
С целью усиления гуманистической составляющей и воспитательной роли предмета
«Защита Отечества» в его содержание следует интегрировать курс «Исследуя гуманитарное
право». Для повышения уровня преподавания предмета "Защита Отечества" необходимо
внедрять перспективный педагогический опыт школ городов и районов; налаживать
сотрудничество
учителей физической культуры, защиты Отечества и истории;
активизировать самообразовательную работу учителей по изучению инновационных
технологий обучения учащихся и их внедрения в практику работы.
Особое внимание в процессе изучения курса «Защита Отечества» следует уделить:

реализации здоровьесберегающей функции образования;

развитию мотивации учащихся, направленной на готовность к защите
государства и несению военной службы;

повышению эффективности профориентационной работы по пропаганде
среди учащихся военных профессий и формированию стремления к овладению военными
знаниями;

внедрению инновационных форм обучения и проведения учебно-полевых
занятий в рамках организации военно-тактической игр;

активной организации кружковой и секционной работы.
Для оформления кабинетов рекомендуется использовать серию плакатов: «Защита
Отечества», «Основы медицинских знаний», «Информационно-справочный уголок
гражданской защиты» (авт. Миненко М.И.), «Международное гуманитарное право» (авт.
МиненкоМ.И.,КривоносЮ.Д.)
Стоит отметить, что в соответствии с рекомендациями ИИТСО МОНУ
в
общеобразовательных учебных заведениях разрешено использовать учебники
Захист
Вітчизни
(рівень Пашко К.О., Герасимів І.М.,
10
Астон
стандарту)
Щирба Ю.П., Фука М.М.
Захист
Вітчизни
(рівень Пашко К.О., Герасимів І.М.,
10
Астон
стандарту, «Основи медичних Щирба Ю.П., Фука М.М.
знань») (підручник)
Захист
Вітчизни
(рівень Пашко К.О., Герасимів І.М.,
11
Астон
стандарту,
академічний, Щирба Ю.П., Фука М.М.
профільний,
для
хлопців)
(підручник)
Захист
Вітчизни
(рівень Гудима А.А., Пашко К.О.,
11
Астон
стандарту,
академічний, Герасимів І.М., Фука М..М.
профільний,
для
дівчат
–
«Основи
медичних
знань»)
(підручник)
Захист
Вітчизни
(рівень Мусієнко І.І., Кучерина С.Є.,
10
Оберіг
стандарту,
профільний,
для Крамаренко О.Б.
юнаків) (підручник)
Захист Вітчизни (підручник)
Бахтін А. М. та інші
10
Ліра-К
Захист Вітчизни (підручник)
Бахтін А. М. та інші
11
Ліра-К
При назначении учителей предмета «Защита Отечества» рекомендуем учитывать
следующие требования:
1. Учитель предмета «Защита Отечества» должен обладать высокими моральными
качествами, быть патриотом своей Родины.
2. Личность учителя должна вызывать приязнь и доверие со стороны учеников.
3. На должности учителей предмета «Защита Отечества» назначаются выпускники высших
педагогических учебных заведений, которые получили образование по специальности
преподавателя допризывной подготовки, а также офицеры запаса или в отставке, которые
имеют высшее образование, способные по возрасту и состоянию здоровья качественно
проводить занятия.
4. Учитель предмета «Защита Отечества» должен:
4.1. Знать программный материал, критерии оценивания учебных достижений учеников,
быть справедливым во время выставления оценки ученикам, иметь соответствующую
методическую подготовку, владеть современными технологиями преподавания предмета
и методикой проведения учебно-полевых занятий.
4.2. Знать состояние здоровья учащихся во время сдачи контрольных упражнений по
прикладной физической подготовки. Во время сдачи зачетов и нормативов также должны
учитываться физиологические особенности
4.3. Постоянно повышать свою квалификацию.
и
религиозные
взгляды
учеников.
ИНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предметов
«ТРУДОВОЕ ОБУЧЕНИЕ (ТЕХНОЛОГИИ). ЧЕРЧЕНИЕ»
в 2014– 2015 учебном году
Характерной особенностью современного трудового обучения является
формирование таких человеческих ценностей, которые способствуют развитию
гармоничной личности и помогают учащимся стать успешными в выборе жизненного пути.
Учебные планы для общеобразовательных школ по трудовому обучению,
предусматривают:
-в 5-8 классах – 2 часа в неделю;
-в 7-8 классах – 2 часа в неделю;
-в 9 классах – 1 час в неделю;
10-11 классы (независимо от типа) – 1 ч. в неделю;
10-11 классов технологического профиля – 6 часов в неделю.
Кроме того количество часов во всех классах может увеличиваться за счет
вариативной составляющей учебных планов, предусмотренной на учебные предметы,
факультативы, индивидуальные занятия и консультации.
В 2014-2015 учебном году трудовое обучение в 5-9 классах рекомендовано
осуществлять по двум учебным программам:
-в 5-6 классе продолжается внедрение «Програми з трудового навчання для
загальноосвітніх навчальних закладів. 5—9 класи»;
-учащиеся 7-9 классов будут продолжать обучение в рамках программы «Трудовое
обучение. 5-9 классы (Новая редакция)»).
Новая учебная программа по трудовому обучению, которая реализуется в 5-6
классах, направлена на достижение главной цели трудового обучения в средней школе, а
именно: формирование технологически образованной личности, подготовленной к
самостоятельной жизни и активной деятельности в условиях современного
высокотехнологичного, информационного общества.
Содержание предмета имеет четко выраженную прикладную направленность и
реализуется главным образом через применение практических методов и форм организации
занятий.
Современное трудовое обучение базируется
на практической деятельности
учащихся. Каждый урок должен иметь практическую направленность. Содержание
практических работ определяется учителем самостоятельно, в зависимости от темы урока и
типа работы, которая будет выполняться во время урока. Усвоение теоретического
материала целесообразно проводить во время практических работ, не тратя на это
отдельное учебное время. Однако не исключается возможность проведения уроков на
усвоение новых знаний, в ходе которых учитель может раскрыть материал всего модуля или
его отдельных частей. Такие уроки в процессе обучения могут быть единичными.
Программа позволяет планировать учебный материал в соответствии с материальнотехническим и кадровым обеспечением учебного процесса, возрастными особенностями
учащихся и их интересами. Она содержит обязательную для изучения и вариативную
составляющую.
Обязательный компонент выбирается школой из предложенных блоков в
зависимости от разделения на группы мальчиков и девочек, штатного расписания и
интересов учащихся. Для 5 класса предлагается на выбор два блока:
Блок 1. Технология изготовления изделий из фанеры и ДВП.
Блок 2. Технология изготовления изделий с аппликацией.
Для 6 класса предлагаются следующие блоки:
Блок 1. Технология изготовления изделий из листового металла и проволоки.
Блок 2. Технология изготовления вышитых изделий.
Блоки содержат четыре раздела:
Во время изучения раздела «Основы материаловедения» учащиеся знакомятся с
материалами и их свойствами, которые будут использоваться в в ходе изучения выбранного
блока.
Раздел «Технология производства изделий» является основополагающим в каждом
блоке. Во время его изучения учащиеся знакомятся с последовательностью изготовления
продукта, операциями, инструментами, приспособлениями, применяемыми при
производстве изделия.
Раздел «Основы техники, технологии и проектирования» знакомит с техникой,
механизмами, машинами, современными технологиями и процессами. В разделе также
предусмотрено изучение основ проектной деятельности при изучение вариативных
модулей. Изучение темы «Основы проектной деятельности» возможно в двух вариантах:
1) последней темой, обязательной для изучения составляющей, после чего сразу же
планируется изучение вариативных модулей;
2) во время разработки вариативных модулей.
Для получения учащимися полезных навыков в ходе учебного процесса
программой предусмотрен раздел «Технология бытовой деятельности». Особенностью
этого раздела является то, что каждая из его тем может изучаться в любое время, без
нарушения календарного плана. Это может быть после окончания раздела, блока или
модуля; до конца или в начале 4-й семестра, учебного года; в случаях, когда учащиеся по
тем или иным причинам не могут выполнить запланированную работу.
Порядок изучения разделов и тем определяется учебной программой.
Изучение вариативных модулей осуществляется на основе проектнотехнологической деятельности. Вариативные модули выбираются в зависимости от
материально-технического и кадрового обеспечения учебного процесса, желания учащихся
и региональных традиций. Модули, которые предлагаются для изучения в 5-6 классах:
1. Технологии изготовления народных кукол.
2. Технология изготовления мягких игрушек.
3.Технология изготовления изделий, украшенных объемной аппликацией.
4. Технология изготовления вышитых изделий.
5. Производство швейных изделий (на швейных машинках).
6. Технология приготовления блюд.
7. Технология плетения из бисера.
8.Технология изготовления изделий из бисера.
9. Технология изготовления писанки .
10. Технология выполнения электротехнических работ.
11. Технология отделки изделий художественным выжиганием.
12. Технологии изготовления изделий из тонколистового металла.
13. Технология изготовления изделий из проволоки.
14. Техника исполнения аппликации из природного материала.
15. Технология изготовления деревянных игрушек.
16. Технологии изготовления изделий из древесины и древесных материалов
(способом ажурного выпиливания).
17. Технология изготовления сувениров из древесных материалов.
18. Технология изготовления изделий способом металлопластики.
19. Технология изготовления макетов сооружений из древесины и древесных
материалов.
20. Технология выращивания растений (цветов) и ухода за ними.
21. Технология ухода за животными.
22. Технология отделки изделия элементами геометрической резьбы.
Из приведенного выше списка для каждого класса необходимо выбрать по 2
вариативных модуля, на изучение которых отводится 20 часов учебного времени. Изучение
вариативных модулей происходит по отдельно разработанным программам. Любой из
вариативных модулей для 5-6 классов вы можете выбрать только один раз в 5 или 6 классе.
Вся проектная документация (изображение продукта, расчет материалов,
изготовление и т.д.) учениками 5-6 классов ведется в рабочих тетрадях.
Резерв времени, предусмотренный программой, учителя может использовать для
углубления отдельных компонентов учебной программы по своему выбору.
Результатом деятельности учащихся при изучении каждого блока,
обязательного для изучения компонента программы, должен быть продукт и любого
вариативного модуля – проект.
Особое внимание во время работы в учебных мастерских на каждом уроке должно
быть направлено на соблюдение учащимися правил безопасной работы, производственной
санитарии и личной гигиены, обучению безопасным методам работы, ознакомлению с
мерами по предупреждению травматизма.
Реализация содержания программы трудового обучения в 7-9 классах
предусмотрено учебной программой «Трудове навчання. 5-9 класи» (нова редакція) за
загальною редакцією В. М. Мадзігона, яка має гриф «Затверджено Міністерством освіти і
науки» (від 27.08.2010 № 1/11-8205). Программа размещена на официальном сайте
министерства www.Пн.gov.UA .
Изучение предмета осуществляется согласно трех вариантов программы:
-
для мальчиков;
-
для девочек;
-
для классов, которые не разделяют на группы мальчиков и девочек.
Учебный план построен по модульной системе. Он состоит из инвариантных
(обязательных), вариантных (на выбор) и базовых (для классов, которые не разделяют на
группы мальчиков и девочек) модулей.
Инвариантное содержание трудового обучения предназначено для отдельных групп
мальчиков и девочек. Оно занимает примерно половину учебного времени. Инвариантный
модуль изучается в 7-8 классах в первом полугодии.
Учитель выбирает вариативный модуль в зависимости от материально-технической
базы, профессиональной подготовки, региональных традиций, наполняемости классов и
желания учащихся. Разработан перечень вариативных модулей для 7-9 классов.
Вариативные модули рассчитаны на 16 часов. Их изучение ведется по отдельно
разработанным программам.
Содержание трудового обучения для классов, которые не разделены в группы
мальчиков и девочек состоит только из вариативных модулей. В этом случае учащиеся
должны освоить базовый модуль. Основные линии, включенные в содержание базового
модуля:
- проектирование изделия;
- материалы;
- основы техники и технологии.
На изучение
учебного материала базового модуля отдельных часов не
предусмотрено. Он изучается интегрировано с вариативными модулями. Учителю в начале
учебного года необходимо планировать перечень и последовательность изучения
вариативных модулей и распределить учебный материал базового модуля.
Обучение мальчиков и девочек на уроках трудового обучения должно проводиться
отдельно. Деление классов на группы осуществляется в соответствии с регламентом,
утвержденным Министерством образования и науки Украины от 20.02.02 № 128 и
происходит при присутствии в классе более чем 27 учащихся в городских школах и более
чем 25 для сельских районов. Если количество учащихся в классе не позволяет разделение
на группы, можно использовать другие параметры для формирования групп параллельных
классов; формирование смешанных групп мальчиков и девочек; разделение на группы за
счет вариативной части учебной программы.
С целью сознательного выбора учащимися профильного обучения с 8 класса
начинается допрофильное обучения. В 8-9 кл. учащимся необходимо более глубокое
знакомство с различными профилями и направлениями обучения. Такое ознакомление
может осуществляться за счет введения курсов по выбору и курсов профориентации.
Курсы по выбору дают возможность учащимся не только освоить технологию
выбора, но также способствуют самоопределению.
Другой составляющей допрофильного обучения являются профориентационные
курсы. Курсы учебной программы «Людина і світ професій» для учащихся 8-9 классов и
«Побудова кар’єри» для учащихся 10-11 классов. Курсы по выбору могут быть рассчитана
на 9, 18, 35 и даже 70 часов. Программы напечатаны на страницах издания журнала
«Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання».
Главная цель курса ««Людина і світ професій» - подготовка учащихся 8-9 классов к
выбору профиля обучения в старшей школе. Цель курса реализуеться в процессе
выполнения комплекса учебных и воспитательных задач.
Методические рекомендации по трудовому обучению (технологии) в 2012/2013 и
2013/2014 годах в части старшей школы остаются действующими и в этом учебном году.
Кроме того, содержательное наполнение технологического профиля может осуществляться
за счет курсов по выбору «Професійні проби». Таких курсов может быть несколько и они
изучаются учащимися последовательно. Курсы программы должны иметь гриф МОН.
Важной частью технологической подготовки учащихся является знание ими основ
графической грамотности. Изучение курса черчения предусмотрено в 11 кл.
технологического профиля в объеме 2 ч. в неделю по учебной программе «Креслення. 11
клас». для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України
від 19.11. 2013 №1/11-17681).
В 8-11 кл. черчение может изучатся как курс по выбору, согласно учебной
программе «Креслення» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти
і науки України від 19.11. 2013 №1/11-17679).
Учебные программы по черчению опубликованны на официальном сайте
Министерства образования.
В тех классах, где обучение черчению началось в прошлом учебном году
продолжение его обучения осуществляется по тем же учебным программам.
Учителя также могут использовать в работе материалы, которые освещают вопросы
организации учебной деятельности по технологиям и размещены на страницах
периодических изданий и специализированных сайтов.
ИНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
для преподавания предмета «ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА»
в 2014– 2015 учебном году
Типовыми учебными планами для общеобразовательных учебных заведений
2014/2015 учебном году на изучение предмета «Физическая культура» в инвариантной
составляющей предусмотрено:
- 1-4 классы - 3 часа в неделю;
- 5-6 классы - 3 часа в неделю;
- 7 классы - 2,5 часа в неделю (в общеобразовательных учебных заведениях с украинским
языком обучения, с изучением русского или другого языка национальных меньшинств в
общеобразовательных учебных заведениях с украинским языком обучения, с изучением
двух иностранных языков - 2 ч.);
- в 8-9 классах - 3 часа в неделю;
- 10-11 классах - 2 часа в неделю;
- 10 - 11 классах спортивного и военно-спортивного профилей - 5 часов в неделю.
При составлении расписания занятий на учебный год следует учитывать местные
климатические условия, материальную базу учебного заведения, кадровое обеспечение
учителями
физической
культуры
и
т.д.
Изучение учебного предмета «Физическая культура» в 2014/2015 учебном году
будет осуществляться по учебным программам, которые рекомендованы Министерством:
- 1 - 3 классы - «Физическая культура для общеобразовательных учебных заведений.
1-4
классы»
(авт.
Круцевич
Т.Ю.
та
ін.,
2011р.);
- 4 классы - «Физическая культура для общеобразовательных учебных заведений. 14 классы(авт. М.Д. Зубалій, В.В. Деревянко, О.М. Лакіза, В.Ф. Шегімага, в-во «Ранок»,
2006р.);
- 5-6 классы - «Физическая культура. 5 - 9 классы» (авт. Круцевич Т.Ю. та ін., 2012);
- 7-11 классы - «Физическая культура для общеобразовательных учебных заведений.
5-11 классы» (за ред. С.М. Дятленка, 2011р.);
- «Физическая культура для специальной медицинской группы. 1-4 классы» (авт. В.І.
Майєр, в-во «Ранок», 2006);
- «Физическая культура для специальной медицинской группы. 5-9 классы» (авт. В.І.
Майєр, В.В. Деревянко);
- «Физическая культура для общеобразовательных учебных заведений. Спортивный
профиль. 10-11 классы» (авт. В.М. Єрмолова та ін.).
1-4 классы Предметом обучения в начальной школе в области физического
воспитания является двигательная активность с общеобразовательной направленностью.
Учебный материал в программе для 1-4-х классов распределен не по видам спорта, а по
«школам», в которых вошли упражнения, объединенные по способам двигательной
деятельности. В конце каждой «школы» предоставляются ориентировочные учебные
нормативы и требования.
В сентябре-октябре и еще 2 р. в год происходит определение динамики физической
подготовленности учащихся: бег 30 м.; длительное передвижение; наклон туловища;
подтягивание; челночный бег 4х9 м.; прыжок с места. Спецификой программы является
ведение
листка
контроля
физической
подготовленности
(индексы).
Программа делает акцент на развитие навыков мышления, межличностных отношений,
творческого сотрудничества всех участников учебно-воспитательного процесса.
Оценивание учащихся начальной школы осуществляется вербально.
5-11 классы Программы по физической культуре для 5-11 классов характеризуются
направленностью на реализацию принципа вариативности, который предполагает
планирование учебного материала в соответствии с возрастно-половыми особенностями
учащихся, их интересами, материально-техническим обеспечением учебного процесса
(спортивный зал, спортивные пришкольные площадки, стадион, бассейн и т.д.), кадрового
обеспечения. Материал программ по физической культуре направлен на решение
воспитательных, образовательных и оздоровительных задач на уроках физической
культуры.
Содержательное наполнение предмета «Физическая культура» в 5-11 классах
общеобразовательное учебное заведение самостоятельно формирует из вариативных
модулей. При этом обязательным является включение средств теоретической и
общефизической подготовки, предусмотренных программой для данного класса к каждому
вариативному модулю. На занятиях по физической культуре рекомендуем осуществлять
личностноориентированный подход к обучению учащихся за гендерными
и
индивидуальными особенностями физического развития, а также с учетом их потребностей
и склонностей, научить учащихся «слушать» и «оценивать» свое физическое состояние,
подбирать и использовать разнообразные средства физического совершенствования, а
учителям отойти от
слишком обобщенных, «размытых» задач обучения.
Оценивание и проверка знаний, двигательных умений и навыков, техники выполнения
физических упражнений, учебных нормативов и требований учебной программы является
важной составной частью учебно-воспитательного процесса. При оценивании учитель
физической культуры должен учитывать уровень достижений ученика, несмотря на то, что
основными функциями оценки являются контролирующая, обучающая, диагностическая и
воспитательная. Во время оценивания рекомендуем:
- осуществлять индивидуальный подход, то есть создавать для ученика такие
условия, которые соответствуют особенностям его развития, уровню физической
подготовленности,
состояния
здоровья;
- конкретизировать задачи, определенного содержанием данного урока, за которое ученика
будет оценена;
- применять гласность оценки (своевременно информировать ученика о оценку с
кратким
анализом
выполнения
учеником
двигательного
действия);
- учесть: личные достижения учащихся в течение учебного года; степень активности
учащихся на уроках; привлечение учащихся к занятиям физической культурой во
внеурочное время; участие в спортивных соревнованиях всех уровней.
10-11 классы
Изучение предмета в 10-11 классах общеобразовательных учебных заведений
осуществляется отдельно для девушек и юношей.
В случаи организации дистанционного обучения учитель готовит текущие
задания по каждой теме(история вида спорта, ведущие спортсмены) и рекомендуемые
комплексы упражнений ОФП или утренней гимнастики (желательно выдавать
ученикам задания и вопросы по теме на 1 уроке её изучения).
Медико-педагогический контроль
по организации занятий физической культурой
Согласно Инструкции о распределении учащихся на группы для занятий на уроках
физической культуры, утвержденной приказом МЗ и МОН от 20.07.2009 №518/674
учащиеся распределяются на основную, подготовительную и специальную медицинские
группы.
Для учащихся основной медицинской группы физическая подготовка проводится в полном
объеме в соответствии с учебными программами с учетом индивидуальных особенностей
развития ребенка.
Ученики, которые по состоянию здоровья отнесены к подготовительной
медицинской группе, посещают обязательные уроки физической культуры. Занятия
проводятся по общей программе физической культуры, но с возможной задержкой сдачи
соответствующих нормативов. Оценивание учеников - по теоретико-методическим знаниям
и технике выполнения упражнений. Рекомендуемые занятия - в физкультурнооздоровительных группах общефизической подготовки, прогулки, игры и спортивные
развлечения. Участие в соревнованиях - по дополнительным разрешениям врача.
Ученики, которые по состоянию здоровья отнесены к специальной медицинской группе,
посещают обязательные уроки физической культуры, но выполняют корректирующие
упражнения и упражнения для общего физического развития, которые им не
противопоказаны.
Ученики, независимо от уровня физического развития и медицинской группы, а
также временно освобожденные, должны обязательно присутствовать на уроках
физической культуры. Допустимые нагрузки для тех учащихся, которые по состоянию
здоровья относятся к подготовительной и специальной медицинских групп, устанавливает
учитель физической культуры.
Зачетные учебные нормативы сдают только учащиеся основной медицинской
группы, которые на момент принятия норматива не жалуются на плохое самочувствие и
состояние здоровья. Оценка за выполнение норматива не является доминирующей во время
осуществления
тематического,
семестрового
или
годового
оценивания.
Медицинское обследование учащихся проводится ежегодно в установленном
законодательством порядке.
В расписании учебных занятий не рекомендуется сдваивать уроки физической
культуры или проводить их два дня подряд. Решение о невозможности проведения занятий
по физической культуре на открытом воздухе в связи с неблагоприятными погодными
условиями принимают учителя физической культуры (приказ МОН от 01.06.2010 № 521).
При проведении занятий по физической культуре следует соблюдать «Правила
безопасности жизнедеятельности во время проведения занятий из физической культуры и
спорта в общеобразовательных учебных заведениях» (приказ МОН от 01.06.2010 № 521).
При обеспечении должного организационно-методического проведения урока, личностноориентированного обучения, индивидуально-дозированной нагрузки, соблюдение
дисциплины, состояния спортивного оборудования и инвентаря подавляющее количество
травм может быть предупреждено. На уроках физической культуры, спортивно-массовых
мероприятиях необходимо систематически осуществлять визуальный контроль за
самочувствием учащихся, техническим состоянием спортивного оборудования и инвентаря.
Учебно-методическое
обеспечение,
рекомендованное
Министерством
к
использованию в учебных заведениях, указано в Перечне учебных программ, учебников и
учебно-методических пособий, размещенных на официальных веб-сайтах Министерства
(www.mon.gov.ua) и Института инновационных технологий и содержания образования
(www.iitzo.gov.ua).
Для подготовки к государственной итоговой аттестации в основной школе по
физической культуре рекомендуем пользоваться таким пособием «Сборник материалов для
государственной итоговой аттестации по физической культуре. 11 класс» (авт. Тимошенко
А.В. и др.) - Киев: Центр учебно-методической литературы, 2013.
Во время формулировки тематики работы над педагогической проблемой на уровне
учителей физической культуры, желательно включать следующие ключевые понятия:
личностноориентированный,
компетентностный
и
деятельностный
подходы;
здоровьесохраняющая
компетентность; социализация учащейся молодежи и
воспитательное
пространство.
Для учителей физической культуры высшей квалификационной категории (или с
педагогическими
званиями)
уместно
разработка
следующих
тем:
- организация физического воспитания по новой учебной программе в начальной школе;
-подготовка
учащихся
к
олимпиаде
по
физической
культуре;
- внедрение в физическое воспитание школьников рейтинговой системы оценивания и
«мотивационных шкал».
И. о. зав. метод. кабинета
Н.М. Лазоренко