MATERIAŁY «WSCHODNIE PARTNERSTWO – 2012»

advertisement
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
*116279* *116144* *116389* *116313*
*116303* *116374* *116441* *116360*
MATERIAŁY
VIII MIĘDZYNARODOWEJ
NAUKOWI-PRAKTYCZNEJ KONFERENCJI
*116355* *116431* *116486* *116366*
*116103* *116494* *116502* *116444*
*116114* *116328* *116226*
«WSCHODNIE PARTNERSTWO –
2012»
07-15 września 2012 roku
Volume 8
Filologiczne nauki
Przemyśl
Nauka i studia
2012
88
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8
Wydawca: Sp. z o.o. «Nauka i studia»
Redaktor naczelna: Prof. dr hab. Sławomir Górniak.
Zespół redakcyjny: dr hab.Jerzy Ciborowski (redaktor prowadzący),
mgr inż. Piotr Jędrzejczyk, mgr inż Zofia Przybylski, mgr inż Dorota
Michałowska, mgr inż Elżbieta Zawadzki, Andrzej Smoluk, Mieczysiaw
Luty, mgr inż Andrzej Leśniak, Katarzyna Szuszkiewicz.
Redakcja techniczna: Irena Olszewska, Grażyna Klamut.
Dział spredaży: Zbigniew Targalski
Adres wydawcy i redacji:
37-700 Przemyśl , ul. Łukasińskiego 7
tel (0-16) 678 33 19
e-mail: praha@rusnauka.com
JĘZYK OJCZYSTY I LITERATURA
Татаева Р.Б. Проблемы генезиса и эволюции чеченской литературы
и культуры.................................................................................................................. 70
Галаган В.В. Функційне навантаження тропів у «Щоденниках»
Олеся Гончара............................................................................................................ 73
Филатова В.А. Кутузов в воспоминаниях современников.................................. 77
Машакова А.К. Ш.К.Сатпаева – исследователь международных связей
казахской литературы ............................................................................................... 80
Бакуменко В.М. Мастер искусства силуэта Василий Гельмерсен ..................... 83
Druk i oprawa:
Sp. z o.o. «Nauka i studia»
Cena 54,90 zł (w tym VAT 22%)
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo - 2012» Volume 8. Filologiczne nauki.:
Przemyśl. Nauka i studia - 88 str.
W zbiorze ztrzymają się materiały VIII Międzynarodowej
naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo - 2012». 07-15 września 2012 roku
po sekcjach: Filologiczne nauki.
Wszelkie prawa zastrzeżone.
Żadna część ani całość tej publicacji nie może być bez zgody
Wydawcy – Wydawnictwa Sp. z o.o. «Nauka i studia» – reprodukowana,
Użyta do innej publikacji.
ISBN 978-966-8736-05-6
© Kolektyw autorów, 2012
© Nauka i studia, 2012
87
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
SPIS
FILOLOGICZNE NAUKI
FILOLOGICZNE NAUKI
METODYKA NAUCZANIA JĘZYKA I LITERATURY
Лукаш Е.Ю. Использование кейс-метода в изучении иностранного языка........ 3
Aydyngul Havan Literary motives in the era Karakhanids ......................................... 5
RETORYKA I STYLISTYKA
Kozlovska A. Stylistic and lexical peculiarities of the translation of contract as
a type of text ................................................................................................................ 10
TEORETYCZNE I METODOLOGICZNE PROBLEMY BADANIA JĘZYKA
Лаврова Н.А. Контаминация и контаминанты в современном
английском языке: номенклатура, структура, динамика ...................................... 20
Тихоша В.І. Структурно-семантичні особливості медичних термінів
української мови........................................................................................................ 25
Заурбеков Д.Л., Кайракбай Б.М. Построение конечного преобразователя
для морфологического анализа и генерации словоформ казахского языка........ 30
Сербиновская Н.В. Языковые проблемы открытых проектов
в глобальной экономике ........................................................................................... 39
Ныязбекова К.С., Алибаева М. Прагматические аспекты эпонимов
в обучении медицинской лексики ........................................................................... 42
AKTUALNE PROBLEMY TІUMACZENIA
Тахан С.Ш. Опыт художественного перевода поэтических текстов
в творчестве Г.Бельгера ............................................................................................ 46
JĘZYK, MOWA, MOWNY KOMUNIKACJA
Aydyngul Havan Literary motives in the era Karakhanids ...................................... 50
Romanov A., Malysheva E. Frame organization of units in verbal
and nonverbal intercourse ........................................................................................... 54
Бойко А.Г. Сучасні вимоги до навчання іноземних мов у немовних ВНЗ ........ 60
Сержант Ю.В., Бахор Т.А. Культура речи журналиста как показатель
его профессионализма .............................................................................................. 62
Қасым Б. Қазақ лексикасының терминденуі жəне
коммуникативті-прагматикалық қызметі ............................................................... 64
86
METODYKA NAUCZANIA JĘZYKA I LITERATURY
*116279*
Лукаш Е.Ю.
Криворожский национальный университет, Украина
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КЕЙС-МЕТОДА
В ИЗУЧЕНИИ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА
Усиление глобализационных процессов и связанное с ним расширение международных контактов между людьми, которые принадлежат к разным национальным культурам и говорят на разных языках, но занимаются одним видом деятельности, обусловливает необходимость углублённого изучения профессионального аспекта иностранных языков. Как известно, сегодня языком международного
общения является английский язык, и в соответствии с современными условиями
мирового развития приоритетным направлением в преподавании английского
языка становится обучение его профессиональным аспектам.
К числу наиболее эффективных методик преподавания английского языка
профессии относится кейс-метод, сущность которого состоит в самостоятельной иноязычной деятельности обучаемых в искусственно созданной профессиональной среде. Студентам предлагается осмыслить ситуации профессиональной деятельности, которые предусматривают необходимость решения проблемы. В процессе разрешения возникшей проблемы, обучаемые вынужденно
актуализируют необходимый для этого комплекс усвоенных знаний. Кейсметод позволяет учитывать профессиональную подготовку студентов, интересы, выработанный стиль мышления и поведения, что даёт возможность широко
использовать его для обучения иностранному языку профессии.
Кейс содержит информацию, которую обучаемые должны проанализировать и на основе этого анализа найти решение и затем доказать правильность
своего выбора. Ситуация сначала анализируется каждым студентом самостоятельно, затем обсуждается в парах или малых группах, состоящих из 3-х или 4х человек, где каждый участник вносит свой вклад в решение проблемы, и в заключение, в ходе общей дискуссии после рассмотрения всех альтернатив и
обоснований делается попытка принятия единого решения. Особенностью кейса является то, что он не предполагает однозначного решения проблемы, а
мыслительные процессы обучаемых, связанные со способами её решения могут
резко отличаться друг от друга.
Одной из основных задач преподавателя, использующего кейс-метод, является вовлечение студентов в анализ, обсуждение и решение проблем. Для
3
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
этого очень важно выполнение двух условий: материал кейса должен представлять для студентов профессиональный интерес и предусматривать возможность
личного вклада студента в своё образование и в образование своей «команды».
Интересный материал и возможность применения профессиональных знаний
стимулирует участие в дискуссии. Желание решить проблему побуждает студентов не просто прочесть кейс, но тщательно его изучить, овладеть фактами и
деталями. В ходе такого изучения происходит овладение новой лексикой,
идиомами, новыми синтаксическими структурами, многократно встречающимися в тексте. Кроме того, необходимость выступления перед членами группы
с обоснованием своего мнения на неродном языке, заставляет студентов тщательно готовить и логически выстраивать свои высказывания. Профессиональное знание и уверенность в способности положительно решить проблему,
стоящую перед группой, является дополнительным стимулом для овладения
коммуникативными умениями на иностранном языке.
Принцип кейс-метода заключается в инициировании самостоятельного
изучения ситуаций студентами, формировании их собственного видения проблем и их решения, выработке умения дискутировать и обсуждать ситуацию со
своими студентами и преподавателями и для всего этого необходимо наличие у
студентов навыков самостоятельной работы и достаточно высокий уровень
знания иностранного языка.
Поскольку данный метод комплексный и содержит все виды речевой деятельности: чтение, говорение, письмо, аудирование, то он также может быть
использован и в преподавании иностранного языка. Кейсы на уроках иностранного языка могут быть использованы при завершении работы над изучением
темы, предоставляя студентам возможность использовать лексикограмматический материал в своей речи.
При проведении кейс-метода студенты должны делать аннотации материалов на иностранном языке. Уметь реферировать тексты, выступать с презентациями своих предложений, должны уметь защищать свое мнение и находить
варианты решения проблемы применяя иностранный язык.
Что дает использование кейс-метода в изучении иностранного языка?
1. Повышает уровень знания иностранного языка в целом. Использование
терминов и их понимание более эффективно, чем простое их заучивание,
так как требует умения их использовать.
2. Развивает творческое мышление, заставляя думать на языке.
3. Развивает навыки проведения презентации (умение публично представить
свою работу на иностранном языке).
4. Учит формулировать различные типы вопросов.
5. Развивает умение вести дискуссию, аргументировать ответы, что способствует развитию речи без опоры на готовый текст.
6. Совершенствует навыки профессионального чтения на иностранном языке и обработки информации, а также:
о творце, сказавшем своё неповторимое слово в искусстве и литературе ушедшего в историю трагического века.
Василий Гельмерсен с детских лет увлекался искусством силуэта, начав иллюстрировать произведения Пушкина, Лермонтова, Гоголя, Шиллера, Шекспира и
древнегреческих классиков. В архивах ряда наших музеев (в том числе Литературного, Русского, Эрмитажа) хранятся талантливые силуэты Гельмерсена к «Войне и
миру» Толстого, «Герою нашего времени» Лермонтова, «Мёртвым душам» Гоголя,
«Выстрелу» Пушкина и к другим произведениям мировой классики.
Крупнейшим достижением В.В. Гельмерсена, вершинным его созданием
стали 100 иллюстраций к «Евгению Онегину». История попыток издания великого романа в стихах с иллюстрациями Гельмерсена поражает драматическим
стечением обстоятельств.
Имя Василия Гельмерсена стало известно в 1909 году, когда в третьем томе
Пушкина появилась силуэтная композиция с подписью: «Из неизданных рисунков
В. Гельмерсена к «Евгению Онегину». Одиночный рисунок Гельмерсена был
очень выразительный и запоминающийся, он стал классическим и казался залогом
скорого триумфа нового мастера пушкинской графики. Все надеялись, что вскоре
появится гельмерсеновский «Евгений Онегин» со всем циклом созданных силуэтов и займёт подобающее место среди иллюстраций к Пушкину. Но прошли годы, десятилетия, а Гельмерсен оставался известным автором единственного силуэта. Прекрасные силуэты художника были заживо погребены надолго, хотя попытки издать их предпринимались неоднократно. Но богатый на войны и роковые
события ХХ век каждый раз приостанавливал попытки энтузиастов сделать чудесные миниатюры В.В. Гельмерсена достоянием исследователей, читающей публики, истинных почитателей творчества А.С. Пушкина.
Статьи Голлербаха, Эфроса и Сидорова как раз и были предназначены для
планируемых изданий гельмерсеновских иллюстраций к «Евгению Онегину». В
них особо отмечалось, что у Гельмерсена есть такт и мера, он знает своё место и
знает границы своего жанра. Главное, что художник был внимательный и почтительный интерпретатор Пушкина. Гельмерсен даёт в силуэтной иллюстрации всё,
на что она способна. Его силуэт приводит в движение только выразительность
контура; он работает подчёркнутостью черт, тонкостью движений, характерностью костюмов, определённостью и уместностью используемых предметов. Силуэт ведёт иллюстратора по внешней линии событий, по драматическим узлам сюжета, – туда, где есть резкость столкновений и сопоставлений, возможность придать максимальный динамизм неподвижным по своей сути символам.
Гельмерсен умел извлекать из силуэта наиболее ясные и убедительные
решения. Если хорошо знаешь роман «Евгений Онегин», всегда скажешь, какие
именно стихи прокомментированы гельмерсеновской композицией. Каждая иллюстрация говорит о том, что художник взял самое «онегинское», пушкинское,
составляющее дух и сущность замечательного творения.
4
85
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
тель книги Н.А. Марченко дополняет их статьи новыми материалами о художнике,
которые удалось найти в архивах.
Вот как выглядит биография этого художника.
Василий Васильевич Гельмерсен родился в Петербурге 23 августа 1873
года. Образование получил в гимназии и Петербургском университете. Свою
трудовую деятельность Василий Гельмерсен начал в 1899 году. Она складывалась вполне успешно, но была не по душе надворному советнику и камерюнкеру при дворе Николая II, испытывающему страсть к книгам и рисованию,
пробующему свои силы в изобразительном искусстве. Неслучайно уже в начале
ХХ века Василий Гельмерсен был известен, как автор неординарных силуэтов,
которые он выставлял на престижных выставках объединения «Мир искусства»
и Академии Художеств.
Покинуть контору и получить место старшего помощника заведующего
дворцовой библиотекой Эрмитажа Василию Гельмерсену удалось только в начале 1914 года. Жизнь начала устраиваться так, как давно хотелось: среди книг,
художников, высоко ценивших его изящные силуэты.
Однако мирная жизнь Гельмерсена на работе, которая его по-настоящему
увлекла, продолжалась всего полгода. В бурные 1914 – 1917 годы Василий
Гельмерсен жил своей обычной жизнью: копался в книгах, продолжал работать
над серией силуэтных иллюстраций к «Евгению Онегину». В то время эта работа активизировалась благодаря тому, что известный пушкинист Н.О. Лернер задумал издание романа Пушкина с силуэтами В.В. Гельмерсена.
До 1918 года Гельмерсен был помощником заведующего библиотекой Эрмитажа. После её национализации, он был назначен заведующим и работал там до 1921
года. После был научным сотрудником Русского музея. В 1925 году Гельмерсен стал
техническим помощником управления делами Академии Художеств, а через год был
назначен секретарём управления. Но судьба уже подстерегала художника.
В 1929 году началась зловещая кампания по выявлению «чуждых элементов» в советских учреждениях. Последний документ в личном деле В.В. Гельмерсена – выписка из протокола заседания комиссии по проверке аппарата
Академии наук от 6 августа 1929 года. Постановили: снять с работы по I-й категории. Это означало, что у человека отбирали право работать. В 1933 году, когда стали выдавать паспорта, В.В. Гельмерсен его не получил. И 60-летний художник, вместо назначения ему пенсии по возрасту, был репрессирован и направлен на строительство Беломорско-Балтийского канала…
Дальнейшая судьба В.В. Гельмерсена пока неизвестна. Вероятно, художник разделил участь миллионов своих соотечественников, без вины виноватых
и напрасно загубленных в проклятом Гулаге.
Имя Василия Васильевича Гельмерсена осталось бы в истории культуры
ХХ столетия, даже если бы были утрачены все его работы. Ведь о нём писали
Голлербах, Эфрос, Сидоров. Сейчас их статьи стали достоянием читателей. Они
радуют не только блеском формы и глубиной содержания, но и воссоздают образ увлечённого художника, боготворившего Пушкина и его шедевры.
Следует остановиться на некоторых положениях статей маститых искусствоведов. Они дают достаточно полное, порой исчерпывающее представление
84
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
7. Учит работать в команде и вырабатывать коллективное решение.
8. Позволяет полноценно решить индивидуальную и групповую самостоятельную работу студентов.
Литература:
1. Гончарова М.В. Кейс-метод в обучении иноязычному общению // Студент и учебный процесс: иностранные языки в высшей школе. Сборник научных статей. / Под ред. Ю.Б. Кузьменковой. – М.: Центр по изучению взаимодействия культур ФИЯ МГУ им. М. В. Ломоносова, 2004.
*116303*
Aydyngul Havan
Junior researcher
Institute of Literature and art by name of M.Auezov
LITERARY MOTIVES IN THE ERA KARAKHANIDS
In literary works, which are the Turkic peoples common spiritual heritage that
has gone into the history, brighter, new faces, becoming one of the key aspects in the
expansion of the religious outlook of the people. And if religion is the age-old category, reflecting the sense of human life from the time of the Archaic to the present
day, the literature – is a major phenomenon, create a collective work, which is in constant development, reflecting the mentality of the religious worldview of the nation,
creating that same story.
Born in the VIII century, the Arab lands of Islam, has developed in the Kazakh
steppe in the reign of the dynasty Karakhanides, enriched with valuable commandments priceless culture and literature of ancient Turks that existed before his appearance. Ancient writings formed the cultural and historical space of the Turkic world,
such literary annals as «Ogyz-name», «The Book of my grandfather Korkut», «alDiuani lugat tүrіk», «Hikmet Diuani», «Doomsday Book,» «The Gift truth», «Қissaul
anbiya» «Nahzhul Faradis» in which chanted long history and literature of Turkic
peoples were supplemented with new themes Muslim persuasion. And given the fact
that such monuments as the «at-Diuani lugat turk» Mahmud of Kashgar, «Kutty
bіlіk» Zhusup Balasaguna, «Diuani Hikmet» Ahmet Yassaui, «Book of Akir zaman»
(Book of end of the word) Suleiman Bakyrgani, «Arkikat syyy «(The Gift of Truth)
Ahmet Igneki», «Kissasul ənbiya» Burhanuddin Rabguzi, «Gulistan bit tүrki» Safe
Sheds, «Kusrau ya Shyryn» Hutyba «Zhumzhuma sultan» Hussam Katib, «Nahzhul
faradis» Bin Mahmoud Ghali, who were born during the rule of the Golden Horde
and Karakhanids, are a prime example of the above, we can see that these works,
showing the essence of the Muslim Turkic world, different from the works of earlier
eras for content-thematic and genre structure and compositional structure. These
5
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
works, written in the genre of Hikmet strictly forbidden during the Soviet era because
of their direct connection with religious motives, executed together with the foundation of Islam – the Quran, Muslim preachers (shayyr) in their works widely sung
spiritual themes, which reflect prayers to Allah, the Prophet's worship theme and
write to the Holy Book about end of the world.
Emerged in the XIII century, Islam had an effect on all areas of science. We know
that in an age corresponding period of the dynasty Karakhanids, poets have played a
huge role in the spread of Islamic culture among the Turkic peoples. At a time when science, education and culture developed in close unity with religion, there are new trends
in literature. In the works of lyric poets of profound meaning, philosophical and didactic
thought. Compose epics and edification is a novelty at the time. Specified period could
be called the «golden age» of Turkish literature. Years of life scientists and poets who
knew the culture, literature and philosophy of the ancient Greeks and the Orient, meet
the new trends of the East. Calling this era Eastern Renaissance, A. Konyratbaev gives
her the following definition: «Given the fact that the ancient Turkic inscriptions are the
common heritage of the peoples of Central Asia, the Altai and Kazakhstan, at the same
time it is necessary to indicate that they were early examples of Oriental Renaissance. If
the founders of the Renaissance in the East are considered to be al-Farabi, al-Biruni, alKhwarizmi, in the fifteenth century. – Ulugbek, Navoi, then in between these ages, there
is also a lot of poets and scholars»[1, 41 p.].
In general, it should be noted that while in the West the Renaissance refers to the
XV century, the eastern literature its roots go far deeper. So, living in the centuries
talented thinkers his discoveries in various fields have laid the foundation of a future
civilization and contributed to the flourishing of science. And you can proudly acknowledge the contributions of scientists, artists and poets in the development of culture in the golden age. Representatives of the literature Islamic era, formed with the
arrival of Islam in the Kazakh steppe, contributed to the establishment of the newly
formed state Karakhanids in Islamic tenets. In this regard, the remarkable statement
N.Kelimbetov which recognizes the role of the social and ethical standards in government, based on the laws of Islam. It is in order to realize this need came to light
the social and ethical treatises of al-Farabi, «Danyshname» (Book of Knowledge),
Ibn Sina, «Hikmet» Al-Biruni «Kutadgu Bilik» Zhusup Balasagun, «The Gift of
Truth» Ahmet Igneki [2, 166-p.].
In the literary history of any people, and there are periods of prosperity and recession. Thus, X-XII century Turkish literature are considered the initial stages of its
development. Appeared in the centuries religious, philosophical, didactic works are
priceless monuments immortal heritage of humankind.
The spread of Islam in Turkic countries brought a breath of fresh air, not only in
the history and life of the people, but in the world of literature. On new stages of ancient literature, changes its S.Seifullin wrote: «Now that all Kazakh clans adopted Islam, a host of new features and changes in daily life of the people. This inadvertently
led to the transformation of the traditions, customs and language» [3 , 58-p.]. Poets of
Междисциплинарного научного совета Комитета науки Министерства
образования и науки Республики Казахстан.
Память о Шамшиибану Канышевне Сатпаевой сохранится надолго в её научноисследовательских трудах, не все из которых были упомянуты в данной статье, так
как речь шла, в основном, о международных связях казахской литературы.
6
Литература:
1. Казахская литература в оценке зарубежной критики. – Алма-Ата: Наука,
1971. – 191 с.
2. Сатпаева Ш.К. Казахско-европейские литературные связи XIX и первой
половины ХХ века. – Алма-Ата: Наука, 1972. – 280 с.
3. Əдеби байланыстар. – Алматы: Жазушы, 1974. – 215 б.
4. Сатпаева Ш.К. Казахская литература и Восток. – Алма-Ата: Наука, 1982. – 200 с.
*116444*
Бакуменко В.М.
Москва
МАСТЕР ИСКУССТВА СИЛУЭТА
ВАСИЛИЙ ГЕЛЬМЕРСЕН
Иллюстрирование Пушкина заманчиво для художника, почему и лестно,
но ведь следует признать, что и почти невозможно. Тут талант почти всякий раз
разбивается о гений. Пушкин оказался победителем и как иллюстратор собственных произведений.
Эти справедливые слова известный русский писатель Андрей Битов написал, вероятно, ещё не познакомившись с силуэтами художника В.В. Гельмерсена к «Евгению Онегину».
Иначе он непременно к незаурядным иллюстрациям художника А.Н. Бенуа
к «Медному всаднику» и «Пиковой даме» причислил бы и уникальные силуэты
этого мастера к великому роману в стихах.
Кстати, на протяжении многих лет почти ничего не удавалось узнать об авторе
этих работ. Жил и работал в Петербурге художник в первую треть ХХ века, остались
его работы, поражающие изяществом, тонким мастерством, а самого человека как бы
и не существовало. Приоткрыло завесу таинственности, связанной с этим именем,
издательство «Московский рабочий». Столичные издатели не только осуществили
выпуск книги «А.С. Пушкин. «Евгений Онегин» в силуэтах В. Гельмерсена», но и
предоставили возможность восстановить хотя бы основные вехи жизненного и творческого пути незаурядного иллюстратора Пушкина. Хорошо, что в этом издании помещены статьи выдающихся искусствоведов Э.Ф. Голлербаха, А.М. Эфроса и А.А.
Сидорова. В них дан обстоятельный анализ творчества В.В. Гельмерсена. Состави83
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
из самой жизни и развития культуры казахского народа, ибо он вступал в общение со многими народами» [2, с.278].
В 1974 году была издана книга «Əдеби байланыстар» («Литературные связи»)
[3], а в 1982 году вышла в свет монография «Казахская литература и Восток» [4], посвященная популяризации казахской литературы в зарубежном Востоке. Изучение
многовековых взаимоотношений казахской литературы с восточной литературой
выявляет ее творческое отношение к произведениям мировой культуры.
Ш.К.Сатпаева является автором ряда статей, посвященных международных
связям казахской литературы. К примеру, «Француздар қазақтар туралы» (1966),
«XIII-XIX ғасырдағы Европа саяхатшылары ежелгі ќазаќ жерінде» (1967), «Ќазаќ
əдебиеті чех оќулығында» (1968), «Западно-европейские ученые и писатели XIX
века о Казахстане» (1968), «Европалыќтар ќазаќ жерінде» (1969), «Казахский
фольклор в оценке зарубежной критики» (1969), «Əдебиеттер байланыстарын
зерттеудің кейбір мəселелері (1973), «Казахская литература за рубежом» (1973), «К
изучению взаимосвязей литератур» (1974), «Ќазаќ əдебиеті дүние жүзі
халыќтарының тілдерінде» (1976), «Жазушының шетелдік өрісі» (1977), «Изучение
восточных связей казахской литературы» (1980), «Сведения о казахском народе в
творчестве французского писателя ХVIII века А.Прево» (1986), «Əдебиет байланыстары» (1989), «Ќазаќ əдебиетінің интернационалдыќ байланыстары» (1989),
«Француздар ќазаќтар жайында» (1991), «Абай жəне Европа» (1996).
Роль Ш.К.Сатпаевой в развитии казахстанского литературоведения по достоинству оценивается в последнее десятилетие.
В 2007 году в Институте литературы и искусства им. М.О.Ауэзова успешно прошла защита кандидатской диссертации, посвященной научной деятельности Шамшиибану Канышевны Сатпаевой. Научное наследие видного ученого-литературоведа, труды которого получили высокую оценку в ближнем и
дальнем зарубежье, анализируется с учетом современных достижений мировой
литературоведческой науки.
В 2007-2011 гг. было выпущено «Собрание сочинений Ш.К.Сатпаевой в
пяти томах» (Астана: изд. «Елорда») по Программе Комитета информации и
архивов Министерства культуры и информации Республики Казахстан.
В 2010 году в Институте литературы и искусства им. М.О.Ауэзова прошла
научно-практическая конференция «Ш.Қ.Сəтбаева – əдебиеттанушы-ғалым»,
посвященная её 80-летию. На конференции выступили многие казахстанские
ученые, среди них – последователи и ученики Шамшиибану Канышевны. В их
докладах были проанализированы научные труды ученого-литературоведа. В
изданный сборник материалов конференции вошли также статьи и
воспоминания о Ш.К.Сатпаевой.
В 2012 году монографии «Казахско-европейские литературные связи XIX
и первой половины ХХ века» и «Казахская литература и Восток» в качестве
классических трудов, не потерявших сегодня актуальности и значимости, войдут в один из томов, которые будут изданы по Программе «Ғылыми қазына»
Karakhanids in his work fully covered the problem of knowledge, science, education,
good manners and behavior, sung to them. It's safe to say that the category of humanity previously met only in the context of a book, and in fact there were no epics, from
start to finish based on the theme of edification and education. They magnify humanity, personal relationships of people, restraint, prudence, patience, etc., trying to denounce them to the people in the Islamic religion. This situation prompted the emergence of literature didactic content.
Turkish literature was developed in the Middle Ages 3 streams: 1. Didactic literature, combined with motifs from the Koran, 2. Sufi literature, 3. Renaissance literature [4, p.16]. Major works of the Middle Ages are 1 out of them – to the religious
and didactic. Because the literary monuments of this period is entirely based on the
chapters of the Quran and the Hadith of the Prophet. Therefore, through the Muslim
dogma express instructions, calling a lot to be honest, beware of ignorance and avarice, read knowledge, learn the good and bad squeamish. Medieval masters, relying
on the basic laws of Islam, created in this thematic area, leaving the future generation
of highly valuable epics.
«Kutadgu Bilik» Zhusup Balasagun, «The gift of truth» Ahmet Igneki «Diuani
Hikmet» Ahmet Yasawi – is the product of educational and cognitive vision. Glorifying the soul pure data artistic production – is similar in content works that glorify the
human qualities. Pieces of music written in the era Karakhanids, based on the fundamental postulates of the Koran, calling for spiritual perfection. Of great importance is
didactic poetry Igneki. Every word of the poet is a separate edification. For such didactic work at any time and from any of the people do not lose their core essence.
And this legacy is not only part of the treasury of the Eastern peoples, but they are
also reflected in the European and Russian literature (Lucretius' On the Nature of
Things «, Horace» Art of Poetry «, in the fables of Aesop, La Fontaine, Krylov).
In Turkic poetry epics purely didactic themes began to emerge in the X-XII centuries. As common in the literature Karahan didactic works, generally reflect philosophical,
educational, humanitarian issues. And Zhusup Balasagun and Ahmet Igneki point people
in the right direction, helping to distinguish the good from the bad, and make their useful
tips for everyday life. Reading these epics you can even get an idea of the level of education and science in the Middle Ages. Saturated words propaganda and edification priceless
works of art of the Middle Ages show the high level of culture of the Turkic tribes of those
ages. Thus, the literary heritage of the Middle Ages allows you to mark an active cultural
life of nomadic and semi-nomadic Turkic people of the time.
A.Baytursynov written literature examines in 2 stages: 1. religionists age 2. eloquent era. Early epochs into the following types: қissa, Hick, Cape (fables) Nasihat
(Manual), mіnazhat (prayer-treatment), maktau (praise), Dattau (slander), Aitys
(competition in rhetoric), tolgau (meditation) term [5, 319-b.]. If based on scientific
research, the writings of the Middle Ages poets can be classified as instruction era religionists. Because the poet, making up lines about the benefits and harms of knowledge and ignorance, generosity and greed, positive nature and indecent behavior, re-
82
7
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
straint and anger through their «Gift of the truth» («Akikat syyy») upon future generations guidance and words of edification.
Literary heritage and ancient written records of the Turkic peoples of the Middle
Ages are very numerous and are richly represented. Development and prosperity of
these pearls coincides with the reign Karakhanids. The works of this era have their
own distinctive features. They are designed to promote the dogma of Islam, which
agitate the Turkic world for centuries worshiped Tengri – God of Heaven. Among
them – «Kutadgu Bilik» Zhusup Balasagun, «The Gift of Truth» Ahmet Igneki
«Diuani Hikmet» Ahmet Yasawi, who lived and worked in the X-XII centuries. They
are in their works through the propaganda of the Muslim faith show humanity to the
righteous and honest way, call to be well-mannered, decent, exemplary.
Literary heritage and ancient written records of the Turkic peoples of the Middle
Ages are very numerous and are richly represented. Development and prosperity of
these pearls coincides with the reign Karakhanids. The works of this era have their
own distinctive features. They are designed to promote the dogma of Islam, which
agitate the Turkic world for centuries worshiped Tengri – God of Heaven. Among
them – «Kutadgu Bilik» Zhusup Balasagun, «The Gift of Truth» Ahmet Igneki
«Diuani Hikmet» Ahmet Yasawi, who lived and worked in the X-XII centuries. They
are in their works through the propaganda of the Muslim faith show humanity to the
righteous and honest way, call to be well-mannered, decent, exemplary.
Edification and teaching ideas, reflected in the literary monuments of the tenth
to twelfth centuries., – Is not just a fact of life of the Middle Ages, they are still relevant in today's society, giving answers to the many questions of public, social and
spiritual order. Poets and thinkers of the period Karakhanids, in a comparative perspective reflecting on human qualities such as generosity and avarice, ignorance and
education, humility and arrogance, offer generalizations and guidance. Thus, it is obvious that all the works of poets Karakhanids era greatly influenced the art of flourishing artistic expression, leaving a certain effect.
To sum up I would like to point out that these are the poets of different periods
create and develop literature. If it were not for them, the number of people able to
bring principles of integrity and essence of poetry, would dry up. And because of
these valuable creatures masters of artistic expression can confidently say that the literature of the past century is alive to this day.
между казахской литературой и литературами Востока и Европы, выстраивала
типологический ряд, сопоставляя произведения казахской и мировой литератур
по внешнему и внутреннему сходству – тематическому, жанровому, стилевому,
выстраивая шкалу художественных ценностей независимо от места и времени
их создания. Типология в ее книгах, помимо прямых, генетических или
непосредственных связей, по-новому раскрывала законы развития казахской
литературы в контексте мирового литературного процесса.
Труды Ш.К.Сатпаевой сыграли важную роль в исследовании международных связей казахской литературы. В 1971 году Ш.К.Сатпаева совместно с
А.О.Мусиновым опубликовали сборник «Казахская литература в оценке зарубежной критики». В этой книге были собраны отзывы писателей, критиков и
других профессиональных читателей европейских стран о казахской литературе.
Отдельные главы книги были посвящены зарубежной рецепции казахского
фольклора, Абая Кунанбаева, Жамбыла Жабаева, Мухтара Ауэзова и других казахских писателей и поэтов. Из зарубежных стран были представлены ГДР, Болгария, Польша, Чехословакия, Румыния, Венгрия, Австрия, Франция, Дания,
Бельгия. В предисловии к книге Ш.К.Сатпаева отмечала: «В советской критике
уже было высказано мнение о том, что по количеству художественных произведений, изданных за рубежом, среди советских восточных республик Казахстан
занимает одно из первых мест [1, с.3]. Действительно, в истории художественного перевода Казахстана советский период был плодотворным. Значительное количество переведенных на иностранные языки и изданных за рубежом книг приходится именно на этот период.
В 1972 году Ш.К.Сатпаева подготовила и выпустила монографию «Казахско-европейские литературные связи XIX и первой половины ХХ века» [2], в
которой она представила процесс становления и развития литературных взаимоотношений казахского народа с европейскими странами в обозначенный отрезок времени. В предисловии к книге Ш.К.Сатпаева отмечает: «В своем развитии каждая национальная литература, общаясь с другими литературами, вступая в связь с ними, воспринимая и соотнося их опыт с собственными национальными традициями, делается более зрелой, обогащается. Литературные связи – проникновение одной литературы в мир другой – стали важным моментом
в развитии литературы каждого отдельного народа и вместе с тем фактом мирового литературного процесса» [2, с.6]. Монография состоит из пяти глав:
«Казахская земля в известиях европейских путешественников и писателей XIIIXVIII вв.», «Западноевропейские ученые и писатели ХIХ в. о Казахстане»,
«Связи казахской литературы ХIХ в. с европейскими литературами»,
«Казахско-европейские литературные связи советского периода», «Казахская
литература в зарубежной критике». Подытоживая последнюю главу,
Ш.К.Сатпаева пишет: «Правомерность и необходимость научной разработки
проблемы связей казахской национальной литературы с прогрессивными тенденциями и направлениями в литературах ряда европейских народов вытекают
References
1. Konyratbaev A. History of Kazakh folklore – Almaty: Ana tili, 1991. – 288 p.
2. Kelіmbetov N. ancient literary monuments. – Astana, 2004.
3. S. Seifullin Kazakh literature //S.Seifullin. 6-volum. – Almaty, 1964. – 455 p.
4. Ganiev R. Tatar literature (traditions, relationship). – Kazan, 2000. – 320.
5. Baytursunuly A. Collected Works in 5 volumes. I. vol. – Almaty: Alash,
2003. – 408 p.
8
81
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
Литература:
1. Бакунина В. И. Двенадцатый год в записках Варвары Ивановны Бакуниной
/ В. И. Бакунина // Русская старина, 1885. – Т. 47. – № 9. – С. 391 – 410.
2. Бутурлин Д. История нашествия императора Наполеона на Россию в
1812 году. – Ч. 1. – Спб. : в военной тип., 1837. – 415+9 с.
3. Волконский Д. М. Дневник / Д. М. Волконский // Знамя. – 1987. – №8. –
С. 135–153.
4. Дневник Александра Чичерина. 1812-1813 [Электронный ресурс] / А. Чичерин. – Режим доступа http://www.museum.ru/1812/Library/Chicherin/index.html
5. Давыдов Д. В. Стихотворения. Проза. Дурова Н. А. Записки кавалеристдевицы / Д. В. Давыдов, Н. А. Дурова. – М. : Правда, 1987. – 649 с.
6. Жиркевич И. С. Записки Ивана Степановича Жиркевича. 1789 – 1848 /
И. С. Жиркевич // Русская старина, 1874. – Т. 9. – № 10. – С. 633 – 666.
7. Понасенков Е. Кутузов – «бездарнейший» назначенец Сталина («Правда
о войне 1812 года») [Электронный ресурс] / Е. Понасенков. – Режим доступа:
http://ponasenkov.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=51&Itemid=37
8. Понасенков Е. Правда о войне 1812 года (шестая серия: Кутузов) [Электронный
ресурс]
/
Евгений
Понасенков.
–
Режим
доступа:
http://www.youtube.com/watch?v=eJYjREplORc
9. Троицкий Н. А. Фельдмаршал Кутузов : мифы и факты / Н. А. Троицкий. – М. : ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2002. – 367 с.
1812 год : Воспоминания воинов русской армии [Сост. : Ф. А. Петров и
др.].– М. : Мысль, 1991. – 475 с.
*116366*
Annotation
In this article considerated the mains of themes of written legacy of the period of
Karahanid and Gaznauids: edification of high moral standards, the perfection of man,
aspirations and dreams of people, didactic motives in the writings of Mahmud
Kashgar, Jusup Balasagun, Khoja Ahmed Yasawi, Ahmet Iugneki, Suleymen Bakyrgani. For the first time literary creative work of the great philosopher of the Orient
Al-Farabi has been presented.
Keywords: literary motives, religion, Islam, religious, philosophical, didactic
works, poets.
Машакова Айнур Касымжановна
к.ф.н., ведущий научный сотрудник
Института литературы и искусства
имени М.О.Ауэзова
Ш. К. САТПАЕВА – ИССЛЕДОВАТЕЛЬ МЕЖДУНАРОДНЫХ
СВЯЗЕЙ КАЗАХСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
Известный ученый-литературовед, доктор филологических наук,
профессор, член-корреспондент Академии наук РК, лауреат премии имени
Ч.Ч.Валиханова І степени и заслуженный деятель науки Республики Казахстан
Шамшиябану Канышевна Сатпаева (1930-2002) внесла значительный вклад в
изучение международных связей казахской литературы. В более чем 20
научных монографиях, многочисленных научных статьях, докладах на
международных конференциях во многих странах мира Ш.К.Сатпаева
раскрывала своеобразие межлитературных связей, выявляла общее и различное
80
9
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
RETORYKA I STYLISTYKA
*116355*
Associate Professor Kozlovska Anna
Ukrainian Academy of Banking of National Bank of Ukraine, Sumy
STYLISTIC AND LEXICAL PECULIARITIES OF THE
TRANSLATION OF CONTRACT AS A TYPE OF TEXT
The style of English contract and ways of its translation
From the linguistic point of view, a contract is a type of a document, because
any agreement is a completed document fixing some information. As a type of text,
contract has its own specific characteristics. Stylistic peculiarities of all document
texts in English are:
1. concreteness, conciseness, clearness of the stated idea;
2. high capacity of information;
3. strict logic;
4. clear rhythm of sentences;
5. accenting on the main idea with the help of word repetitions;
6. absence of connotational information;
7. a special system of cliches and stamps;
8. usage of abbreviations, conventional symbols and marks;
9. usage of terms in their direct semantic meaning; preferential usage
of monosemantic words;
10. division of a text into chapters, paragraphs, points, often
numbered (clear compositional structure of a document);
11. usage of definite syntactic models;
12. graphic decoration of a document: quality of paper, quantity and
quality of illustrations, size and kind of print.
The main features of the style of contract are:
1. steady system of linguistic means in the text of contract;
2. lack of emotional colouring;
3. decoding character of language;
4. usage of a special symbolic system;
5. definite syntactic structure (the 12 above-enumerated items).
The English style of contract defines some peculiarities and techniques of its
translation. Translating contracts is different in some points from translating business
letters, such as an offer, an inquiry, a complaint, etc. Some considerations important
for business letters are not important for contracts, and v.v. The main difference is
10
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
c. 245]; его назначение главнокомандующим «одобрено было всеми благомыслящими Россиянами, а малое число тех, которые по личной вражде были противниками великого мужа, не осмелились обнаружить своего мнения в сей
торжественный час», а его прибытие в армию «сделало тем благоприятнейшее
впечатление, что беспрерывные отступления, доселе производимые, отчасти
уменьшили доверенность армии к своим начальникам. Одно имя Кутузова казалось уже верным залогом победы» [2, c. 244-245]. Подтверждение этим словам находим и в воспоминаниях отставного генерал-майора И. С. Жиркевича
(1874): «По прибытии к армии – Кутузова, дух солдата ожил и мы положительно уже стали приготовляться к сражению» [6, с. 653].
В записках В. И. Бакуниной, отразилось настроение петербургской общественности: «Изверившись совершенно Барклаю, полагали единственную надежду на князя Голен.-Кутузова; одна у всех мысль, один разговор; возмущены
женщины, старые, молодые, одним словом все состояния, все возрасты нарекали его единодушно спасителем отечества; единогласно призывали его, громко
везде раздавалось, что погибель наша неизбежна, когда не будет предводительствовать армиею князь Гол.-Кутузов [1, c. 403].
Не считали современники и отступление после Бородинского сражения
предательством или «промахом» Кутузова [9, c. 208]. «Мы ожидали продолжения битвы на следующий день, – пишет И. Дрейлинг. – Но, получив все донесения и рапорты, Кутузов увидел, что после такого огромного урона, который
потерпела армия, трудно рассчитывать на возможный успех. Все резервы ведь
были в действии, не было ни одного свежего отряда, который мог бы заменить
выбывших из строя, и он решил отступить» [10, с. 376]. Подобные причины называет и Д. Бутурлин [2, c. 287].
Мы не рассмотрели все свидетельства очевидцев о Кутузове, не даём историческую оценку действиям главнокомандующего, но утверждаем, что нельзя использовать документы эпохи и делать необоснованные заявления. В заключение, процитируем запись А. Чичерина от 4 мая 1813, сделанную после
смерти М. Кутузова (свидетельство не редактировалось позже, т.к. Чичерин погиб в том же 1813 году): «…Благоразумие светлейшего, которое вы называли
робостью, сохранило жизнь нашим славным солдатам; то, что вы называли нерешительностью, было мудростью; ваш дух был, видно, слишком слаб, чтобы
понять весь размах его политики. Все его действия имели тщательно обдуманную цель. Все обширные операции, которыми он руководил, были направлены
к одному; отдавая распоряжения о размещении орудий, кои должны были обеспечить победу над французами, он в то же время обдумывал сложные политические комбинации, кои должны были нам обеспечить благорасположение всех
европейских кабинетов. В армии его обожали и за его имя, и за его знакомое и
любимое лицо; достаточно было ему показаться, чтобы все радовались» [4].
79
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
шадей, и Кутузов, не медля ни секунды, тоже выехал. Армия была наготове, и
вскоре по всей линии шла отчаянная перестрелка» [10, с. 375] и совсем игнорирует слова ординарца главнокомандующего о том, что Кутузов «во время боя
всё время держался под самым сильным огнём то сзади центра, то сзади левого
фланга; собственными глазами видел он нечеловеческие усилия и посылал подкрепления и помощь туда, где в них как раз больше всего нуждались» [10, с.
375]. Утреннее пробуждение описал Г. Мешетич, запомнивший «ужаснейшие
колонны неприятельской кавалерии» и ядра, а «палатки, еще в некоторых местах стоявшие, как вихрем, ядрами оными были сняты, и кто в них покоился
еще, тот заснул и вечным сном» [10, с. 46].
Проф. Троицкий убеждён, что «мнение о том, что Кутузов был встречен
«всеобщим, от солдата до генерала, ликованием», преувеличивает истинную
картину» [9, c. 158]. Приведём отрывки из свидетельств очевидцев, написанных
и опубликованных в разное время, чтобы прокомментировать это утверждение.
Дневниковые записи. Д. М. Волконский (19 августа 1812 года): «Кутузов
уже приехал и принял команду. Все винят Барклая и отчаиваются… Единую
надежду все полагают на распоряжение Кутузова и храбрость войск» [3, с. 140].
А. Чичерин (12 сентября 1812 года): «Мы потеряли Смоленск и Дорогобуж,
светлейший прибыл к армии, сопровождаемый благими пожеланиями всей империи. Но тут же возникли новые сговоры, стали образовываться новые партии.
Только что его хвалили за победу при Бородине, а назавтра стали упрекать за
нерешительность...» [4].
Подпоручик батарейной роты Г. С. Мешетич (1818) вспоминает, как «в
войска российские прибыл герой, прославивший себя своею доблестию в отдаленных странах Европы, – князь Голенищев-Кутузов и принял главное начальство в армии» [10, с. 45]. «Наконец, уже в лагере при Цареве-Займище», – пишет И. Дрейлинг (1820), – «пришло известие о прибытии Кутузова, ветерана
русской армии, назначенного главнокомандующим. Всеми овладело шумное
веселье, все ожило, опять ожила надежда: вся армия видела в этом седом воине
своего ангела-спасителя [10, с. 372].
Подобные эмоции находят отражение и в тексте Н. Дуровой (1836): «У
нас новый главнокомандующий: Кутузов!.. Это услышала я, стоя в кругу ординарцев, адъютантов и многих других офицеров, толпящихся около разведенного огня. Гусарский генерал Дорохов говорил, поглаживая седые усы свои: «Дай
бог, чтоб Михаило Ларионович поскорее приехал и остановил нас; мы разбежались, как под гору». Кутузов приехал!.. солдаты, офицеры, генералы – все в
восхищении; спокойствие и уверенность заступили место опасений; весь наш
стан кипит и дышит мужеством!..» [5, с. 481].
Д. П. Бутурлин, участник Отечественной войны и заграничных походов,
одним из первых написавший несколько исторических трудов, в том числе и о
войне 1812 года (1837) называет Кутузова «знаменитым старцем», который был
«мудрый как Фабий» и «проницательный как первый Филипп Македонский» [2,
that any contract is made up by two contracting parties and contains information
about many subjects. So all points are to be approved by both parties. There are certain clearly definable requirements for how to translate contracts into English.
Generally, contracts should be formal, complete, clear, concrete, correct and concise. (In contracts all possible informational details are not suitable. So, while translating
contracts we must observe all peculiarities of standard English grammar, vocabulary use
and stylistic appropriation. A formal contract or agreement requires considerations of
neatness and attractive arrangement. Completeness of any contract suggests the scope of
all significant facts that have reference to the issue of the agreement.
Actually, you are expected to explain what, how, and when you are going to deal
with your partner. The next element, – clearness, – is one of the most important, because
much depends on it. Clearness could be reached by the use of simple short words, phrases
and paragraphs where the both parties of a contract explain their intentions and issues.
Clearness of any arguments actually defines your striking a deal or not.
The component which is closely connected with the previous one is concreteness. Concreteness of a contract or an agreement is a part and a parcel of any legal
document. Besides that, the longer the document is, the more attractive and vivid its
contents should be. The next two components are also significant. They are correctness and conciseness. Correctness involves proper grammar use (tense-aspect forms
of the verb, verbals, articles, etc.), vocabulary use, punctuation and formal style.
Grammar should be checked with a special care; otherwise it may produce a poor impression of the document and non-seriousness of your interests. Conciseness is usually achieved by the use of minimum words to express maximum of information.
As it has been noted above, English language of any contract should be simple
and clear, concise and brief. Commercial correspondence often suffers from an oldfashioned, pompous style of English which complicates the message and gives the
reader the feeling that he is reading a language he does not understand. Though the
language of contract is perhaps the most formal among all kinds of business correspondence, and the vocabulary of such correspondence is very specific, which is connected with its character and a great number of legal terms, it should not be archaic. It
should be clear enough in its meaning.
The style of English language, however, should not be too simple as it may become discourteous and sound rude. Linguists (G. Leech, J. Svartvik, Ch. Fries, O.
Jespersen, M. Joos, I.V. Arnold, B.A. Ilyish, E.M. Gordon, etc.) recommend the following stylistic devices that might make agreements and contracts more polite: complex sentences joined with conjunctions are preferable, rather than short sentences;
passive constructions rather than active; full forms rather than abbreviated forms,
where necessary. The right tone should be neutral, devoid of a pompous language on
one hand, and an informal or colloquial language on the other hand. Therefore, inappropriate vocabulary, idioms, phrasal verbs are not allowed at all.
Thus, while translating a contract from Ukrainian into English, active constructions of Ukrainian language should be replaced by passive constructions of English
78
11
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
where possible; the tone of English language is more formal and neutral than in
Ukrainian. It can be clearly shown in the following example translation of the abstract of a contract (author’s translation):
принципово важливу роль на всіх рівнях тексту «Щоденників» митця –
функціональному, емотивному, потенційному, що веде у підтекст.
Ukrainian variant
Третя сторона (Клієнт Компанії) найняла Компанію для виконання робіт.
Згідно з їх угодою, Клієнт Компанії
уповноважив Компанію укласти субконтракт з Підрядчиком на виконання деяких з цих робіт. Таким чином, метою
дійсного Контракту є встановлення
умов, які визначають контрактні відносини Компанії та Підрядчика відносно
послуг субпідрядчика («Послуги»).
English variant
The Company has been engaged by a third party
(The «Company’s Client») to perform certain
services. Pursuant to that agreement, the Company has been authorized by the Company’s Client to subcontract some of those services to the
Contractor. Therefore, the purpose of this
Agreement is to establish the terms and conditions governing the contractual relationship between the Company and Contractor regarding the
sub-contract services («Services»).
The both contracting parties should not experience any difficulties in obtaining
information; they should be able to understand what is written. Misunderstandings
are caused by a lack of thought and care. It may happen if we use a lot of abbreviations, figures and prepositions. Abbreviations are very useful, because they are very
quick to write and easy to read. But the both parties are expected to know what the
abbreviations stand for. If one of the partners is not absolutely certain that the abbreviations are easily recognised he or she should not use it in translation. Nevertheless,
the translator should always remember that, in contradistinction to Ukrainian, English
contracts are full of abbreviations and they are often used instead of Ukrainian full
forms of words. For example:
Ukrainian variant
Транспортні суди регулярно проводять відкриті
розгляди, на які для пояснення підстав своєї діяльності викликаються здобувачі ліцензії. Відкритий
розгляд дає можливість транспортному суду зібрати більше відомостей перед прийняттям рішення про видачу ліцензії. У випадку, коли заявляється претензія з приводу забруднення оточуючого середовища або заперечення щодо заяви про
видачу ліцензії, транспортний суд може провести
відкритий розгляд, на якому сторони (здобувач
ліцензії, особи, що заперечують або заявляють
протест) матимуть можливість викласти свої аргументи більш детально.
12
English variant
TCs regularly hold public inquiries
(PIs) to which ‘O’ licence applicants are
called to explain the basis of their operations. A PI enables a TC to seek more
information prior to determining whether
he should grant a licence or not. In the
event of a representation on environmental grounds or and objection being
made to a licence application, the TC
will hold a public inquiry at which the
parties (applicant, objectors or those
making representations) will have an
opportunity to state their case further.
Література:
1. Галич В. Олесь Гончар – журналіст, публіцист, редактор: еволюція
творчої майстерності. – К., 2004. – 816 с.
2. Гончар О.Т. Щоденники: У 3-х т.: Т.1 (1943-1967)/ Упоряд., підгот.
текстів, ілюстр. матеріалу та передмова В.Д.Гончар; [Худож. оформ.
М.С.Пшінки]. – К.: Веселка, 2002, – 455 с.
3. Гончар О.Т. Щоденники: У 3-х т.: Т.2 (1968-1983)/ Упоряд., підгот.
текстів, ілюстр. матеріалу та передмова В.Д.Гончар; [Худож. оформ.
М.С.Пшінки]. – К.: Веселка, 2003, – 607 с.
4. Гончар О.Т. Щоденники: У 3-х т.: Т.3 (1984-1995)/ Упоряд., підгот.
текстів, ілюстр. матеріалу та передмова В.Д.Гончар; [Худож. оформ.
М.С.Пшінки]. – К.: Веселка, 2004. – 666 с.
5. Ільків А. Жанр щоденника в українській літературі ІІ половини ХХ – початку
ХХІ
століть
//
Ел.
ресурс:
Режим
доступу:
http://avtoreferat.net/content/view/11073/66/
6. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Гром'яка Р.Т. та ін. – К.:
ВЦ «Академія», 1997. – 456 с.
*116360*
Филатова В. А.
г. Горловка
КУТУЗОВ В ВОСПОМИНАНИЯХ СОВРЕМЕННИКОВ
За двести лет о герое Отечественной войны 1812 года М. И. Кутузове было
написано много. В последние годы некоторые историки пытаются представить
главнокомандующего как «бездарнейшего» назначенца Сталина» (Евгений Понасенков) [7], роль которого «в руководстве Бородинской битвой, начиная с
размещения войск и кончая их взаимодействием» была инертной (Н. Троицкий)
[9, c. 207]. Е. Понасенков считает, что Кутузов стал легендарным полководцем
в сознании миллионов людей неоправданно, а в исторических документах этот
факт не подтверждается [8].
Один из примеров. Е. Понасенков, описывая бездеятельность М. Кутузова
во время Бородинской битвы, ссылается на воспоминания И. Дрейлинга (1820)
[8], якобы хорошо известные ему, и иронизирует по поводу готовности главнокомандующего к решительному бою, т.к. одно из первых ядер, посланных неприятелем, «попало прямо в крышу того дома, где находился Кутузов» [10, с.
375]. При этом он не замечает следующее предложение: «Все бросились на ло77
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
талановите, як невтомно цькують та оббріхують – піна клубками летить з їхніх
чорних ротів! І невже хтось їх підбадьорує. Невже комусь це потрібно» [4, с.7];
«Якийсь знавець пише про мене: «...весь час перебував на вершині системи».
Так це декому уявляється. А хто ж був для цієї «системи»«упродовж десятиріч
білою вороною? За чиїм життям постійно стежив, мабуть, цілий взвод донощиків-сексоттів? На кого пашіли злобою ватченки, грушецькі та щербицькі, домагаючись санкцій на Політборо, вважаючи, що «его пора сажать»? Вічне підслуховування телефоних розмов, вічний піднадзорний – нічого собі, «на вершині
системи»... Ворогові не побажаю такого «комфорту» [5, с.358].
Цей домінуючий у «Щоденниках» О.Гончара вид синекдохи привносить у
його текст експресивність, авторську оцінку і публіцистичну гостроту.
Застосовує О.Гончар у своїх «Щоденниках» також іронію. Це не нова
практика в історії цього мемуарного жанру, її активно застосовував у своєму
щоденнику Т. Шевченко, а пізніше С. Єфремов, Остап Вишня.
Комічний ефект часто досягається за допомогою включення у текст комічних діалогів, побутових і суспільно-політичних сцен. Аналіз «Щодеників»
О.Гончара показує, що їх автор досить часто вдається до їх активного застосування. Наприклад, комічні діалоги: «(«Що дурень робить, – питають в народі,
– воду міряє!), житницю перетворюємо у болота, а хліб купуємо на валюту» [4,
с.347]; «Побачимо»,- казав сліпий» [5, с. 366].
У «Щоденниках» зустрічаємо приклади оживлення семантики прізвища
через ситуацію обігравання значення його етимона в мовленні народу: «Студентка на прізвище Окунь вийшла заміж. Прийшла в деканат:
- Як тепер твоє прізвище?
- Карась» [3, с. 345].
Суспільно-політичні сцени, введені автором у текст «Щоденників», здебільшого змальовують суспільно-політичні курйозні ситуації у країні та світі та є
формою протесту О.Гончара проти антинародної поведінки влади: «Росію погубить ненависть, яку вона розпалює в собі, – ненависть до України... Хоч, може, погубить і нас. У Сімферополь полетіла ватага шовіністів на чолі з генералом Макашовим, нібито збираються роздмухати «друге Придністров’я»... А
наші державці ні кують, ні мелють.
Кретини в державних кріслах! Для чого ж вас ми обирали? Щоб товкли
воду в ступі?» [5, с.468].
Способом творення комічного у «Щоденниках» О.Гончара є самоіронія Наприклад: «Книжку й так цідили крізь пальці, а зараз, мабуть, і зовсім припинять
продавати. А через три дні ювілей – 50 років. Оце «привітали» тебе...» [4. с..11].
Аналіз записів митця, зокрема «соборної» історії показує, що за цією іронією і самоіронією прихований трагізм творчої особистості, комічне у щоденниках виступає своєрідною захисною системою автора від цілковитої зневіри.
Отже, розглянувши тропеїстику як одну з констант стилю О.Гончара,
можна стверджувати, що тропи у всій сукупності своїх проявів відіграють
During translation from Ukrainian into English it is possible to use the
symbol &, which means in English and : it is used in some terms like C&F (Cost and
Fright), C&I (Cost and Insurance). But it is marked as # in contract texts. The symbol
№ is used instead of the word number. In American English the symbol # means
number as well, but it is used in different tables and graphics, and not in the texts. It
is never used, however, to denote numbers of houses. Very often in contracts Latin
abbreviations are used, for example e.g. (for example), et al. (and others), etc. (and so
on), v.v. (quite the opposite), i.e. (that means). Also they use English abbreviations
ltd. (limited), Bros. (brothers), encl. (enclosed), dols. (dollars), etc.
The use of figures instead of words for sums can create many problems for
people. To avoid any possibility of confusion, it is necessary to write sums in both
figures and words, e.g. $ 9.897.44 (nine thousand, eight hundred and ninety-seven
dollars, forty-four cents). It is also a norm to put only dollars (euros, pounds, etc.) in
words and cents (pence, etc.) in figures only, for example: $ 100.50 (one hundred
dollars and 50 cents). From the above-written it is clear that the symbols ₤ (pounds),
$ (dollars) and € (euros) in documents in particular, are put before the sum and their
usage is not of any mistake.
In contradistinction to Ukrainian, in English contracts simple fractions like
«1/2, 2/3, 3/8» are written in words: one-half, two-thirds, three-eighths. If a number
has five or more figures, every three figures are separated with comma, beginning
from the right, for example: 134, 019 (in Ukrainian it is 134019); 12, 680 (12680); 5,
544, 282 (5544282). Comma is not used in four-figured numbers, numbers of houses
and streets, in denoting temperature, telephone numbers and inter-town codes. In
Ukrainian seven-figured telephone numbers are written with two hyphens – 221-0235, but in English only three first figures are separated with hyphen (221-0235) or not
separated at all (2210235).
76
Foreign words usage in contract translation
Language of contracts is full of international words. This phenomenon is explained by the peculiarities of contracts functioning. Very often they (contracts) are
made for several countries and are calculated for straightforward interpretation. International words in contracts make translation from Ukrainian into English easier. But
at the same time in the language of English contracts there is a wide group of foreign
words which became elements of English language. Using the words of French and
Latin origin is typical for business language and translators should know them and
use appropriately. In Ukrainian the usage of non-assimilated foreign lexical elements
is not so widespread.
Here we give the list of some Ukrainian words which can be translated with the
help of the words borrowed into English from foreign languages:
а саме – viz., videlicet (Latin)
аргументація проти (чогось) – casus contra (Latin)
13
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
без жодної підстави – nulla ratione (Latin)
без належної підготовки – ex tempore (Latin)
буквально – verbatium, ad verbum (Latin)
в загальній сукупності – summa summarum (Latin)
в якості – qua (Latin)
відповідно – versus (Latin)
відразу – a prima facie (Latin)
головна підстава – ultima ratio (Latin)
ґрунтовно – ex professo (Latin)
див. (у посиланні) – vide (Latin)
для цього випадку – ad hoc (Latin)
до відома – ad notam (Latin)
до встановленого терміну – ad infinitum (Latin)
додаток – addendum (Latin)
докладно – en datail (French)
друга сторона – altera pars (Latin)
з відповідними змінами – mutatis mutandis (Latin)
з порушенням логічної послідовності – a baton rompus (French)
з цієї причини – propter hoc (Latin)
за решти рівних умов – c(a)eteris paribus (Latin)
звершений факт – fait accompli (French)
коротко – in brevi (Latin)
найкращим чином – par excellence (French)
найсуттєвіший аргумент – ultima ratio (Latin)
необхідна умова – causa sine qua non (Latin)
однобічно – ex parte (Latin)
опонент – altera pars (Latin)
отже – ergo (Latin)
пізніше – post factum (Latin)
по суті – ad rem (Latin)
повністю – en bloc, en masse (French)
ретельно – a fond (French)
рівним чином – pariter (Latin)
спосіб досягнення – modus procedendi (Latin)
стосовно – a propos, vis-à-vis (French)
суттєве протиріччя – contradictio in re (Latin)
суть – raison d’etre (French)
тим самим – eo ipso (Latin)
тобто – id est (Latin)
у випадку – in casu (Latin)
у силу фактів – ipso facto (Latin)
форма дії – modus procedendi (Latin)
14
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
У тексті метафора може мати різні форми граматичного вираження. У
«Щоденниках» О.Гончара відзначаємо питому частотність метафор, виражених
дієсловом та його формами. Дієслівні метафори створюють ефект складного
порівняння перебігу станів, дій, елементів реальної дійсності.
Метонімія у «Щоденниках», як і в публіцистичних текстах, виступає в ролі
лаконічного найменування явища чи предмета, сприяючи місткому вираженню
думки. У щоденникових записах О.Гончара образ письменника метонімізується
відносно способу дії у назви «чинохвати», «строчкогони»: «Були в музеї Лисенка.
Вражає не тільки титанічна постать композитора, а ще й багатство душ людей його оточення, той цвіт української інтелігенції. (…) Були люди, могутній дух носили в собі, почуття честі. І якими дрібнодухими, мізерними постають у цьому світі
декотрі теперішні, що теж вважають себе «культурною силою». А насправді перетворились у звичайних кар’єристів та чинохватів!» [4, с.494]; «Строчкогони совісті не мають, нічим їх не присоромити, не усовістити» [4, с. 227].
О.Гончар нерідко користується різновидом метонімії – синекдохою. Найбільш він вживає найпоширенішу синекдоху – заміну однини множиною, що
головним чином стосується власних імен. У публіцистиці такий вид синекдохи
привносить у текст від’ємну конотацію, у «Щоденниках» О.Гончара така синекдоха може мати як позитивний відтінок значення, так і негативний. Синекдоха
з позитивним відтінком значення вживається автором записів рідше: «Один з
читачів, коли мова торкнулась «Прапороносців», висловився так: це роман суттю своєю – роман реабілітаційний.
І в цьому безперечно є правда, хоча літературознавці – майже всі – цього й не
помітили, бо забуто історичну ситуацію того часу. На цілий народ було кинуто тавро звинувачень у відступництві, в тому, що цей народ, переживши окупацію, вийшов з-під неї неповноцінним, не зовсім патріотичним. Сталінщина ж на Україну
завжди дивилася з підозрою. Тому-то автор трилогії про визвольний похід, крім
усього, ставив собі на меті також і це довести: що Хаєцькі, Блаженки, Шовкуни,
Маковеї воїнами були ніскільки не гіршими, ніж усі інші» [5, с..262]; «Помічено
сумну річ: у нашій літературі дедалі частіше з’являється образ жінки вульгарної,
підступної, агресивної хижачки, що не вагаючись іде на будь-яке приниження, аби
б тільки добутись влади, кар’єри, припасти до керівного корита... Де ті цнотливі й
поетичні Наталки Полтавки, тургенівські дівчата, Шури Ясногорські?» [5,
с.488]; «Не люблю в Маланюкові його дико жорстоких слів, звернених до України. Навіть Шевченкова душа в гніву не дозволяла собі цього, перемагало в ній
етичне, синівське. А цей: «...повія ханів і царів», «байстрюча мати яничар», «щоб в
корчах зради завмирать...». Яке блюзнірство! (…) Не міг би так написати й той,
кому ставало відомо, як дівчата з УПА, опинившись у катівнях НКВД, безстрашно
йшли на смерть і, як новітні Лесі Українки, як її героїні, вмирали зі славою України на вустах... У них – найвища привда» [5, с.344].
Найпоширенішою у «Щоденниках» О.Гончара є синекдоха з негативним
відтінком значення: «Оці Собки, Моргаєнки. Шамоти – як вони ненавидять все
75
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
сятиріччя, коли в новорічні ночі ми чули на вулицях Києва: «Ой радуйся, панегосподарю, світ новий народився...». (...) І то було не «відродження відсталих
традицій» – то воскресала духовність народного життя, то будив ніч відроджений голос нації. Будив красою, радісним величавим співом.
Сьогодні цього аніде. Не побачиш на вечірніх вулицях гурти хлопців, дівчат в національнім вбранні. Співу не почуєш. Вступили в глухі часи» [4, с.289].
Про завершення своєї довготривалої діяльності на посаді голови Спілки
письменників України О.Гончар говорить через метафору «камінь скинуто з
плечей»: «Важливий день. Може, якийсь навіть поворот долі. Був на розмові у
Шелеста; висловив бажання піти на з’їзді з поста Голови Спілки. І ця заява
зустріла, як кажуть, розуміння…Вийшов з полегкістю, з почуттям, що камінь
скинуто з плечей. (…) все зостанеться позаду, а попереду буде воля творчості,
зустрічей, думань, спостережень…» [4, с.75].
Наведений фрагмент тексту дозволяє читачеві відчути психологічну напругу,
стан людини, зрозуміти нестримне бажання автора записів піти з цієї посади і
врешті зайнятися тим, до чого прагне душа. Підтверджує цю думку вжита митцем
метафора «душа рветься»: «Весь час відволікаюсь, всіма пазурами відривають себе з-за столу, щоб кинути в суєту, в метушню, в нікчемність пусторопожнього існування. На письменницьку працю в чиновників складається погляд, як на щось
другорядне, – це вільність, забава, а ось днями куняти на безплідних пустомолотних засіданнях – ото робота! Писати доводиться прихапцем, майже крадькома, ледве чи не захалявно... Душа рветься від цієї шарпанини, від постійного виборювання можливості сісти на день-два до столу» [4, с.359].
Однак, покинувши посаду голови Спілки, письменник не може залишатися
байдужим до того, що там відбувається. З публіцистичною гостротою через
симфору «варять якусь смердючу юшку» О.Гончар пише про деградацію в її
лавах: «СПУ дедалі деградує. Перетворилась у якусь силосну яму, над якою з
бригадирською пихою походжає шеф зі своїми сателітами. Розперезавсь до того, що ось одразу, одним махом знімає двох редакторів («Вітчизни» і «Всесвіту»); і хоч це викликало загальне обурення письменників, але йому плювати на
це, роль президії зведена нанівець, зачиняються кілька тих діячів і потаємці
щось там вирішують, тільки чорний дим над ними валить із димаря, – видно,
що варять якусь смердючу юшку... ?» [4, с.344].
У «Щоденниках» О.Гончар здебільшого вдається до образності в роздумах
про літературу, суть художньої творчості: «П’ятий день підряд українське радіо
топчеться по Тичині. Найкращі ранкові години віддано цьому глумлінню.
Звичайно, Тичина періоду сталінщини – це хвора зацькована людина, поет
глибоко нещасний, з травмованою тонкою психікою. Як усякому, враженому
недугою, йому б треба поспівчувати. Але всі мовчать, Інститут літератури на
захист поета – ні слова.
Нещасна нація! Так мало в ній геніїв і так багато охочих цькувати їх,
Цькувати з тупим злорадством глумителів... ?» [5, с.489].
формально – de nomine (Latin)
цілком і повністю – in integrum (Latin)
через це – propter hoc (Latin)
як такий – per se (Latin)
It is possible to give such general recommendations according to the use of
foreign borrowings during the translation from Ukrainian into English: in the first
place, every translator should take into consideration the fact that using such words
and word-combinations gives translation the necessary style; in the second place, if
the translator is not sure whether to use the foreign word in the translation or not, it is
better to refuse from it using the appropriate English word or word-combination.
Spelling rules, punctuation and grammar use should all be checked over thoroughly. Still, there are some other ways in which inaccuracy may spoil the contract
translation. A special attention should be paid to titles, names, addresses, references,
prices, specifications, enclosures, etc., which are also of a great importance in texts of
contracts.
74
Lexical characteristics of English contract
From the lexicological point of view translation of contracts are of great interest. The lexicon of contract in English has its own specific features. First of all, it is
rather stable. As a rule, words have their only exact meaning. There are no words
which are emotionally coloured. As a result of it, we can point out the words, which
are present practically in every contract. They are the following.
Preambles of Ukrainian contracts often begin with the words беручи до уваги,
оскільки. They are translated into English as whereas which expresses every man’s
idea of how a contract begins. One must be careful about mixing up recitals of history
with what is actually being agreed on. It would be wrong to write «Where as A admits owing B $ 1000», because the admission may later haunt one. Rather less damage would be caused by using of the proper word. Whereas means that the parties
have been engaged in a series of transactions resulting in a dispute over accounting
between them.
e.g. The surplus is to be paid for by the Buyers, whereas
shortweight is to be refunded by the Sellers.
Ukrainian words за допомогою чого, шляхом чого, через що are translated as
whereby (one more compound word with the adverb where), which means by which
and refers to the present contract.
e.g. We have concluded the present contract whereby it is agreed as
follows…
The usage of compound words with adverbs here / there and prepositions is
also typical of written formal style of English. Their meaning is made up from meaning of their components. There is no principal difference, though, between meanings
of here- / there- compounds.
15
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
e.g. If shipment of the whole or part is thereby rendered
impossible… (thereby = by it; by that means; in that connection)
We are sending you herewith statement of your account. (herewith
= with it / that)
All expenses connected therewith being born by… (therewith =
with it)
The examination of the goods and objection thereto… (thereto =
to it)
Subject to General Conditions on Sale endorsed hereon… (hereon =
on this document)
The goods to be shipped as soon thereafter as suitable tonnage
obtainable. (thereafter = from that time)
The Sellers shall not be responsible for any damage resulting to
the Buyers therefrom. (therefrom = from it / them)
Ukrainian word надалі is translated as hereinafter which is a very useful word,
naming the sides, referred to later in a document. It can be clearly shown in the following example translation of the abstract of a contract:
Ukrainian variant
XXX, що іменується надалі як
«Компанія», з одного боку, та YYY,
що іменується надалі як «Підрядчик», з іншого боку, уклали цей Контракт про нижчеподане.
English variant
XXX, hereinafter referred to as the
«Company», on the one part, and YYY,
hereinafter referred to as the «Contractor», on the other part, have concluded
the present contract for the following.
Hereinafter frequently sets up abbreviated names for the contracting parties.
e.g. Knightsbridge International Drapes, Ltd. hereinafter the
Buyer.
The wood goods hereinafter specified subject to a variation in
Sellers’ option f 20 per cent.
Ukrainian word вищевказаний is translated as the aforesaid which is a cliche
that is more preferable in texts of contracts instead of its less formal equivalents: the
above-mentioned, the above-written, as was written / said before, and the like.
e.g. The aforesaid documents should contain references…
The aforesaid guarantee shall end for the following vehicles…
Ukrainian word-combination розуміють і погоджуються is translated as a
word-combination it is understood and agreed. On the one hand it usually adds nothing, because every clause in the contract is figuratively understood and agreed. On
the other hand, it adds an implication that the other clauses are not backed up by this
phrase. By including one you exclude the other.
16
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
*116313*
Cтарший викладач Галаган В. В.
Херсонський державний університет, Україна
ФУНКЦІЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ТРОПІВ
У «ЩОДЕННИКАХ» ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Кожна культура в різні епохи має набір відповідних правил та норм, які
вказують авторам, як створювати тексти, а читачам – як їх розуміти. У культурі
будь-якого народу складаються відповідні типи текстів, представлені існуючими зразками, а також у вигляді узаконених граматиками і стилістиками прикладів, норм, правил створення і сприйняття текстів певного типу, які існують у
свідомості людей. Лінгвістична специфіка художнього тексту зумовлена його
належністю як до сфери мови, так і до сфери мистецтва. Це стосується і текстів
класичного (фактографічного) щоденника.
Проблемно-тематичний спектр класичного щоденника було у полі зору таких дослідників, як В.Галич, А.Ільків, А. Кочетов, Ю. Лазебник, М.Черепахов,
В.Шкляр та ін. Більшість дослідників вказують на емоційність, пафос, гумор і
сарказм текстів щоденників.
Тому щоденниковим текстам О.Гончара притаманна образність, що є втіленням емоційного осмислення пізнання світу митцем. Образність художнього
мовлення досягається системою зображально-виражальних засобів, що створюються при вживання слів та виразів в образно-переносному смислі. Переносне значення мовних одиниць – контекстуальне, незвичне, індивідуальноавторське, емоційно-образне. Тропи і мовні фігури збагачують думку, збільшують активність співтворчості читача, створюють стиль письменника, посилюють головні елементи мовленнєвої комунікації.
У центрі нашого дослідження – вживання тропів у текстах «Щоденників»
О.Гончара.
Одним із найпотужніших образотворчих засобів у художніх текстах письменника дослідники вважають метафору.
Метафора – один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі слова
та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за
схожістю та контрастністю [6, с.289]. У щоденникових записах О.Гончара метафора є джерелом виникнення нових значень. Автор, володіючи багатим асоціативним мисленням, вбачає подібність, схожість між різними індивідами, предметами, діями або переносить певні риси з одного об’єкта на інший.
У «Щоденниках» О.Гончара досить функціональною є метафора, яка підсилює значення сказаного, сприяє ліризації оповіді. Незважаючи на те, що досить потужною є публіцистична концепція щоденників митця, іноді з повною
силою дає про себе знати белетристична манера письма, і тоді навіть суспільнополітичні теми письменник О.Гончар метафоризує: «Відшуміло те золоте де73
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
«обратность» приводит к дезинформации даже при воззрении на историю с
приличной дистанции. Движение вспять перекрывает историческую реальность,
образуя пропасть между настоящим и прошлым, искусственно заполненную
идеологической мифологией о величии этносов Кавказа. Данный факт привел к
изолированности художественное сознание современных этнических культур
Кавказа от остальных культурных пластов. Подобная изоляция повлекла за собой проблемы полиэдральной сложности – оптимизацию и индивидуализацию
основополагающих тем.
Многогранность современной литературы обусловила художественное направление и «формосодержание» творчества многих русскоязычных писателей.
И. Ильин четко оптимизировал ключевые проблемы национальной самобытности как личности: «В духовном творчестве каждый народ имеет свои существенные особенности. Сами узлы данного эмпирического характера обусловлены расою, национальностью и языком, климатом и природою, общественным
укладом и воспитанием, распутываются и расширяются у каждого народа посвоему, и по-своему же он превращает эти нити в духовную ткань». [9, 249]
e.g. The prices in this contract are understood and agreed upon.
The delivery date is understood and agreed to be the date…
Including without limitation stands for Ukrainian word включаючи. Usually
people want to specify things underscored in contracts, and this phrase indulges the
prediction.
e.g. You may assign any and all your rights including without
limitation your exclusive British and Commonwealth Rights.
Assignees and licensees are important words which mean уповноважені особи
in Ukrainian and on which acceptability depends from one’s point of view.
e.g. Knightsbridge, its assignees and licensees…
This beginning suggests that Knightsbridge may hand you over to somebody
else after contracts are signed. If you happen to be Knightsbridge, you will want
those particular rights and should use the phrase.
Ukrainian word-combination без збитків is translated into English as without
prejudice. The British use this phrase all by itself, leaving the reader intrigued: without prejudice – to what exactly? Americans use it more elaborately. Legal rights, for
example, are not the same thing as remedies in the offers to enforce them. Thus it’s
the American right to write:
e.g. Without prejudice to any of my existing or future rights or
remedies.
We have carefully examined the samples from this consignment and
offer you, without prejudice, an allowance of 50 USA cents per
50 kilos.
As between us stands for Ukrainian word-combination між нами. It is a useful
phrase because people are always forgetting or neglecting to mention that a great
many interests may be involved in what appears to be a simple dialogue. A is controlled by investors, and B – by a foreign parent company. That’s why it will be useful to say in such a situation as between us…
e.g. We confirm the exchange of telexes as between us follows…
Ukrainian word-combination за умови is translated as solely on condition that
– it’s one of a few phrases that can be considered better than its short counterparts.
One might ask: «Why not use just if instead of the phrase?» If by itself opens a possibility of open contingencies.
e.g. If Baker delivers 1000 barrels I will buy them.
But it is unclear if you will buy them only from Baker. Therefore, we can use
only if as a synonym. Sometimes it works out, but not always. In this case more than
an elaborated phrase is justified.
e.g. I will buy 1000 barrels solely on condition that Baker
delivers them.
The phrase makes the conditions of the deal clear.
e.g. We can accept the goods solely on condition that you grant us
allowance of…per…
Литература:
1. Хазан В.И. О вечных проблемах в кавказских рассказах Л.Н.Толстого. /
Мальчевская Т.Ф. Л.Н. Толстой и Чечено-Ингушетия. – Грозный, 1989. – С. 112-113.
2. Гречнев В.И. Герой современной литературы. Статьи. – М. – Л., 1963. – С. 236.
3. Федин К. Речь о художественной прозе ленинградских писателей // Литературный Ленинград. – 1934. – С. 11.
4. Шарипов А.Р. Формирование национального самосознания / Дисс…
к.ф.н. – Уфа, 2000. – С. 67.
5. Толстой А. Полн. собр. соч. Т. 13. – М., 1949. – С. 326.
6. Славинский М.А. Русская интеллигенция и национальный вопрос // Вехи. Интеллигенция в России. Сб. статей 1909 – 1910. – М., 1991. – С. 418.
7. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литератур. – М., 1979. – С. 248.
8. Султанов К Национальное самосознание и ценностные ориентации литературы. – М., 2001. – С. 13.
9. Ильин И. О сущности правосознания. – М., 1994. – С. 249.
72
17
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
In contracts there are other prepositional phrases made up from words. They
are complex, and one must be attentive using them. The prepositions also provided
are the following: on conditions that; on the understanding, etc.
e.g. We agree to this only on the understanding that the rate of
freight does not exceed.
Claims against the quality of vehicles may be submitted on conditions that the
defects are found within 40 days. Such prepositional phrases are practically equal in
meaning. Subject to – a few contracts do without this phrase. Many promises can be
made good only if certain things occur. The right procedure is to spell out these plausible impediments to the degree that you can reasonably foresee them.
e.g. Our agreement is subject to the laws of Connecticut.
The wood goods hereinafter specified subject to a variation in
Sellers’ option of 20 per cent…
But there is another meaning of the prepositional phrase. It may express some
condition.
e.g. We offer you, subject to your acceptance by cable, 1000 tons
of ore.
The Sellers have sold and the Buyers have bought on the terms and conditions
set forth and subject to General Conditions on Sale endorsed… Exclusive – it’s important in contracts. English is vast and its usage creates difficulties in many cases.
Exclusivity as a term means that somebody is bored from dealing with another one in
a specified area. As we have already mentioned in this chapter, in the lexicon of contracts there are many foreign words, first of all, Latin ones, such as pro rata and pari
passu. Pro rata proves helpful when payments are to be in proportion refuting prior
formulas in a contract.
e.g. Demurrage is to be paid per day and pro rata for any part of
the running day.
Pari passu is used when several people are paid at the same level or time out of
a common fund.
e.g. Fractions to be considered pari passu.
Still there are such words as inferior / superior, they are often used to describe
the quality of goods.
e.g. Should the natural weight be superior or the contents of
foreign admixture inferior…
We had specially selected the goods which were superior to the
samples in every respect.
Complaints and claims may arise in connection with inferior quality of the
goods, late delivery or non-delivery of goods. Ad hac is also a Latin word, not often
used in contracts nowadays. It means now an arbitrary court for a concrete trial. Such
Latin words as ultima, proxima are now archaic and rarely used.
e.g. If the excess is discovered only on arrival of the goods at their ultima destination in the U.K.
ском языке, формировать специфику стилевых признаков чеченской прозы, понимать контраст исторических проблем.
Повышенный интерес к историческому прошлому Чечни был не случаен и
отвечал «манифесту» В. Гречнева, который писал: «Без глубоких размышлений
и оценки вчерашнего много не поймешь в сегодняшнем». [2, 236] Только ориентация на историческую тематику поможет писателю «…многое объяснить в
стремительном, буйном нарождении нового мира и в печальном, часто ничтожном угасании старого». [3, 11] Однако в литературном произведении значимы:
связь времен, историческая установка и национальная идея.
Национальная идея Чечни – это «… степень национального самосознания
чеченцев, которая формируется в каждый период его исторического созревания, что может выполнить в жизни общества функцию защиты». [4, 67] В данном аспекте необходимо учитывать эволюцию чеченцев, в процессе обострения
отношений с самодержавной властью. «Сегодняшний день – в его законченной
характеристике – понятен только тогда, когда он становился звеном сложного
исторического процесса» [5, 326], так как «…отсутствие благородного сотрудничества русской интеллигенции с интеллигенцией недержавных народов» [6,
418], или активного творческого диалога, обострят проблемы взаимоотношений
культур. Неисследованность типологических общностей северокавказских литератур приводит к ошибкам при трактовке кавказских проблем. Важность учета аспектов о «тесном литературном сосуществовании» [7, 248], заключается не
только в системности подхода, но и в индикаторе художественного процесса,
что делает потенциальным декларирование своих региональных ценностей отдельным этносам. И лишь глубокое исследование обобщенных аспектов, обнаружит индивидуальность этнических групп Северного Кавказа.
В данном аспекте доказательна монография Панеша У.М. «Типологические связи и формирование художественно-эстетического единства адыгских
литератур» (1990), в которой в поступательном развитии исторического процесса исследуется система адыгских литератур. Типологический подход в основе его исследования обнаруживает, с одной стороны – идейно-эстетическое
единство адыгских литератур, с другой – сложное многообразие художественного воплощения национальных реалий.
Однако типологические особенности и национальные ориентиры северокавказских литератур не изучены в достаточной степени, на что в своей работе
«Национальное самосознание и ценностные ориентации литературы» указал К.
Султанов: «Существует основательная, совершенно не изученная … онтология
северокавказских проблем, в том числе шкала ценностей. Но столь же бесспорен инструментарный смысл их бытования, та прагматика, которая властно
требует творческой переоценки ценностей, отказа во имя будущего от каких-то
тормозящих развитие предрассудков, стереотипов национального самосознания». [8, 13 ] Отрешение от ценностей, равносильно «сознательному слому и
уход в традицию», что не является выходом из сложившейся ситуации, т.к.
18
71
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
JĘZYK OJCZYSTY I LITERATURA
*116226*
К.ф.н. Татаева Ровзан Бовкиевна
Чеченский государственный педагогический институт г.Грозный
ПРОБЛЕМЫ ГЕНЕЗИСА И ЭВОЛЮЦИИ
ЧЕЧЕНСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ И КУЛЬТУРЫ
В процессе эволюции чеченской литературы и культуры, наблюдается континуальное стремление исследователей постичь историю прошлого Чечни и
определить генезис чеченцев, что обусловлено их перманентной склонностью
осмыслить историческую судьбу чеченцев на современном этапе. Исторически
сложилось, что исследованием устройства автономного культурного мира чеченцев в основном занимались и занимаются представители науки других национальностей. Диспропорция данного научного явления объяснена константным интересом ученых к культурному миру чеченцев, как явлению непреходящему. Тем не менее, фундаментальные исследования в области генезиса культуры и литературы чеченцев, относительно концепций русскоязычных чеченских литераторов, остаются малоосвещенными.
Анализ исторического развития чеченцев в творчестве русскоязычных чеченских писателей обусловлен необходимостью установления их художественного мировидения. Художественное мировидение русскоязычных чеченских
писателей 20-90гг. XXв. – это когнитивный феномен в чеченской литературе,
исторические рамки которого пространны, но конкретизированы временным
промежутком с характерными признаками эпохи.
Причины генезиса периода – «начала и конца» – обусловлены историческим временем, ограничения которого имеют идеологические ориентиры, определяющие идейно-художественную сторону произведений русскоязычных чеченских писателей. По концепции В.И. Хазана: «историческая связь – это не
механическая совокупность факторов, расположенных в линейной последовательности, она подчиняется более сложным законам диалектики преемственности развития. Если этого не понять, неизбежна опасность упрощения и девальвации». [1, 112-113]
Учитывая данный подход в решении поставленной проблемы, в литературном пространстве необходимо соблюдать хронологические ориентиры и
строго руководствоваться признаками эволюционной преемственности.
При всей гипотетичности существующих дискуссий и позиций, относительно развития чеченской литературы и культуры, чеченская литература в 2030гг. XXв. начала осваивать национальную тематику и проблематику на рус70
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
On the contrary, such a Latin adjective as extra, which means additional, keeps
being widely used in official English, and is quite common for the colloquial style.
e.g. In order to obtain delivery we have had to incur extra expenses for
which we hold you responsible.
No extra payment is to be effected for any excess weight.
As we have already mentioned, very few words are borrowed from French. The
most widespread of them are force majeure, which is an essential clause of almost
any contract and serves to describe some unpredictable events that may happen to
goods while being delivered or other reasons, and amicably, which means friendly.
e.g. Very often the parties amicably agree upon a settlement of the claim in
question.
The Sellers and the Buyers shall take all measures to settle amicably any
disputes.
So, in contracts a person can come across a definite number of words and word
combinations which make up lexical peculiarities of their texts. They all are rather
bookish and belong to formal style of written English, they are not being used in informal English and rarely used in spoken formal English.
19
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
TEORETYCZNE I METODOLOGICZNE PROBLEMY
BADANIA JĘZYKA
*116103*
К.ф.н. Лаврова Н.А.
Московский педагогический государственный университет, Россия
КОНТАМИНАЦИЯ И КОНТАМИНАНТЫ
В СОВРЕМЕННОМ АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ:
НОМЕНКЛАТУРА, СТРУКТУРА, ДИНАМИКА
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
* Үшінші қысқарымдар мен байырғы лексиканың бірігуімен жаңа сөз
қолданысқа: кеңшар, ұжымшар, медбике, теледидар, телеарна, телебағана,
бейнесалон, бейнетаспа, биөріс т.б.
Пайдаланылған əдебиеттер
1. Байтұрсынов А. Ақ жол. –Алматы: Жалын, 1991.
2. Құрманбайұлы Ш. Қазақ лексикасының терминденуі. –Алматы: Ғылым, 1998.
3. Исаев С. Қазіргі қазақ тіліндегі сөздердің грамматикалық сипаты. –
Алматы. 1998.
4. Сауранбаев Н. Қазақ тіл білімінің проблемалары. –Алматы.: Ғылым. 1982.
5. Қасым Б. Кұрделі аталым жасалымы: когнитивтік-дискурстық ұстаным
(Зерттеулер) – Алматы.:ЖК Волков А.В., 2010. – 383 б.
То, что в российской научно-языковой традиции принято называть контаминацией (Е.А. Земская, С.-Ж. Нухов, В.Д. Девкин), имеет ряд смежных, но не
всегда полностью синонимичных терминов, большинство из которых используется исследователями за рубежом. Это такие термины, как «портмоне», «телескопия», «блендинг», «словосмешение» и «словослияние». В общей сложности
насчитывается до 30 терминов, покрывающих то, что в рамках настоящей статьи мы называем «контаминацией» (эти термины были собраны в свое время Г.
Уентвортом). Выбор исследователем того или иного термина обусловлен как
школой, к которой принадлежит ученый, так и соображениями удобопроизносимости и благозвучия в зависимости от языка, на котором излагаются результаты исследования; определенную роль играет и то обстоятельство, считает ли
ученый возможным и/или необходимым разграничивать параллельно существующие термины. Мы считаем, что термин «контаминация» является адекватным исследуемому нами феномену, так как, во-первых, является наиболее традиционным (в смысле своего возникновения): в научный обиход этот термин
был введен Г. Паулем, и, насколько нам известно, все последующие фундаментальные исследования базируются на работе Г. Пауля. Г. Пауль понимал контаминацию как объединение в сознании человека двух синонимичных слов или
выражений, в результате чего возникает третье слово, фонетически и/или графически напоминающее слова-источники (Г. Пауль, 1890). Отметим, что термин «слова-телескопы» иногда используется по отношению к определенной
структурной разновидности контаминантов, а именно: по отношению к контаминантам, образованным с общим центром, служащим концом первого компонента и началом второго, например: anecdotage.
Фундаментальные работы по морфологии и лексикологии, написанные во
второй половине XX века, либо в принципе не рассматривают контаминацию
как словообразовательную модель, либо упоминают о ней кратко и вскользь,
делая оговорку, что контаминация лежит за пределами морфологии, так как
слова, созданные посредством контаминации, состоят из субморфемных единиц
(см. Г. Марчанд, 1960; А. Спенсер, 1991). Поверхностно рассматривая контами20
69
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
ашу, олардың арақатынастарын анықтау мəселелерімен байланысып жатқанын
көрсетеді. Күрделі аталымдарды, онымен тұлғалас тілдік құбылыстардан ажыратуда нені меже етіп ұстау керек деген мəселеге арнайы тоқтаған, осыған
қатысты айтқан пікірлері мағына тұтастығын, тұтас тұлғалануды, белгілі сөз
табына телулі болуы, сөйлемде бір ғана мүшенің қызметін атқаруы мен бір
екпінді иеленуі тірек етіледі [5]. Тілшінің күрделі сөздерге тиісті шарттарды
басқа ұқсас тілдік құбылыстардан шегін ажыратуда ұстанған жөн деп санайды.
Осы көтерілген мəселенің терминжасамға да қатысы бар.
Жаңа қолданыстағы күрделі атаулардың тілде жиі кездесуі арнайы мəселе
болып, соңғы он шақты жылдың көлеміндегі баспасөз беттерінде қарқынды
түрде қолданыс тапты. Жаңажасалымдар – мазмұн жағынан жаңа сипат алған
сөздер: беташар, тұсаукесер (қоғам.), атбегі, атшабыс (спорт), қуғын-сүргін
(репрессия), сауал-сұрақ (анкета), пікірсайыс (дискуссия), пікірталас (диспут),
өнертапқыш (изобретатель), көктамыр (вена), ұлтабар (мед.), шорбуын (артрит), есекжем (экзема), мүшелтой, мерейтой (юбилей), атамекен (отчизна),
тыйымсөз (табу), үндеухат (воззвание), отшашу (фейерверк) т.б. Бұл
келтірілген тілдік деректер соңғы жылдары бекітілген атаулар мен əр түрлі
ғылым салаларының терминдері.
Қазақ лексикасының терминденуі – бірден туа салатын жəне тез
қалыптаса қоятын құбылыс емес, заман талабына сəйкес қалыптасатын тарихи
құбылыс. Күрделі сөздің терминденуіндегі əр алуан экстралингвистикалық
құбылыстар мен лексика-семантикалық жəне грамматикалық құбылыстар да
араласып, əрқайсысы түрлі дəрежеде үлестерін қосып, терминнің жасалуына,
қалыптасуына, дамуына жəрдемін тигізеді. Қазақ тілінің бай тілдік қорын
қажетіне қарай сарқа да, сұрыптап пайдалана біліп, терминжасамның негізгі
дереккөзіне айналдыруға болатыны ақиқат.
Атаулық жəне терминдік мəнге ие болған жаңажасалымдардың жаңа
қолданысқа түсуі бұрынғы сөздердің бірігуі, қосарлануы, тіркесуі арқылы жасалуы жиі кездеседі. Күрделі сөздердің құрамындағы сыңарлары бұрынғы
мағыналық реңктен алшақтамай, тура мағынасында қолданылуы. Мағыналары
ұқсас болғандықтан, олар жаңа сөздердің орнына қолданылады. Екі сөз бірігіп,
үшіншісі мағынасы ұқсас жаңа сөздердің қазақша баламасы ретінде қолданысқа
түседі. Осы тұрғыдан қарағанда сөздердің бірігуі арқылы тілімізге енген жаңа
сөз қолданыстардың сыңарлары төрт түрлі сипатта болады.
* Байырғы сөздердің өзара бірігіп, жаңа қолданысқа түсуі. Мысалы: отбасы, еңбекақы, іссапар, жеделхат, сыйақы, талапхат, бетбұрыс, төлемақы,
жолақы, жанкүйер, пікірталас, пікірсайыс, ентаңба, тасқашау, төлтума,
жүксалғыш, ойтүрткі, ойтолғау, отбасы, жанармай, желаяқ т.б.
* Жалпыхалықтық лексиканың жаңа қолданыстағы тілдік сипаты. Біріккен
сөздердің сыңарлары тура лексикалық мағынада тұры: төлқұжат, тікұшақ,
əуежай, теңізжай, жағажай, ғарышжай, отбасы, жанұя, шипажай т.б.
нацию, Г. Марчанд определяет созданные при ее посредстве слова как простые
и немотивированные: «unanalysable, simple word, not a motivated syntagma»
[Marchand, 1960:451].
Нерегулярный характер субморфемных единиц делает классификацию
контаминантов несколько громоздкой, а в некоторых случаях затруднительной
ввиду того, что с морфологической точки зрения словообразовательные осколки контаминантов обнаруживают значительное разнообразие. Дискуссионным
является рассмотрение полноценных морфем в качестве возможных словообразовательных компонентов контаминанта, например, в таких словах, как «earwitness», «moneymoon», «dumbfound». С чисто формальной точки зрения подобного рода слова представляют собой окказиональные или неологические композиты. С семантической точки зрения данные слова, однако, обнаруживают «зараженность» (то есть «контаминированность») своей семантики семантикой
слов, послуживших базой для их образования: семантика слова «earwitness»
включает значение слова «eyewitness», а семантика слова «moneymoon» не
только включает значение лексемы «honeymoon», но и непосредственно базируется на ней. Такие исследователи, как Г. Кэннон, Дж. Алджео, Р. Фишер считают правомерным рассматривать эти и подобные им образования в качестве
контаминированных. Такое широкое толкование контаминации в принципе не
противоречит ее традиционному пониманию: в «Словаре лингвистических терминов» О.С. Ахмановой контаминация определяется как «взаимодействие языковых единиц, соприкасающихся либо в ассоциативном, либо в синтагматическом ряду, приводящее к их семантическому или формальному изменению или
к образованию новой (третьей) языковой единицы» [Ахманова, 1966:206]. Автор предлагает различать словообразовательную, синтаксическую, семантическую контаминацию и контаминацию словосочетаний.
В отечественной традиции встречается и более строгое понимание контаминации, согласно которому контаминант должен состоять исключительно из
словообразовательных осколков (Е.В. Ильчук). При этом под словообразовательным осколком понимается произвольно выделенная часть слова, не являющаяся самостоятельным формантом и совпадающая либо со слогом, либо со
структурными элементами слога (начало, ядро или кода). В соответствии с этой
позицией такие синтаксические (nothing else than a miracle – nothing but a miracle + nothing short of a miracle) и семантические (stable – совмещение значения
слов «конюшня» и «постоянный») образования не могут рассматриваться в качестве контаминированных. Такие образования корректнее относить к синтаксической катахрезе и каламбуру соответственно. Мы придерживаемся более
широкого понятия контаминации и считаем, что этот термин может быть применен как для описания явлений словообразовательного, так и семантического
и синтаксического уровней. Однако с методической точки зрения целесообразно четко обозначить границы рассматриваемого проявления контаминации и
ограничиться рассмотрением какой-то одной ее разновидности. В противном
68
21
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
случае исследование сути контаминации может быть подменено исследованием
проблемы определения контаминации так таковой, что выходит за рамки научной работы по словообразованию и представляет собой предмет рассмотрения
методической работы. По этой причине в большинстве работ мы рассматриваем
преимущественно словообразовательную (или, по другой терминологии, лексическую контаминацию).
Не вдаваясь в подробности многочисленных структурных классификаций
контаминантов, суммируем их в виде обобщающей таблицы, источником для
которой послужили структурные классификации контаминантов, представленные в работах Л. Бауэра, Дж. Алджео, Р. Фишер, A. Лерер, С. Гриса, С.-Х. Хонга, Л. Соудека:
Таблица
Основные структурные типы контаминантов
в современном английском языке
жұртының оққағар қара берені болған Жалым сұлтанның ұлы Тұрсын бар
(М.Мағауин). Бір сөзбен айтқанда оққағармын мен! Біреулер шенеуніктерді,
біреулер кəсіпкерлерді т.б. қорғайды... (ЖА). Сол секілді қарашығын сөзі
сбор, налог мағынасында экономикалық термин ретінде қолданылып жүр. Ал
осы сөзді ұлы жазушымыз, сөз зергері М.Əуезов өзінің «Абай жолы» эпопеясында қолданылған. Сөйтіп, қарашығынды өздері əдейі шетке қаққан, шыр
бітпеген, жыртық-шоқпыт лашықтарға салып жатқан (М.Əуезов).
Н.Т.Сауранбаев тілдің сөздік құрамындағы сөздердің мағыналық сыры,
тарихи тегі, жасалу жолы жағынан олардың сапасы бірдей болмайтындығын
айтады. Ғалым сөздің жасалуында сөздік қордағы негіз сөздер ұйтқы
болатындығын айта келіп, олардың мағыналық жағынан дамитындығын,
сапалық өзгеріске түсетіндігін келтіреді [4, 49]. Мысалы: отарба, шайтанарба,
құртауру, көкжөтел, құрқұлақ, қызылбұрыш т.б. тілдік деректер кезінде
атаулық, терминдік қызмет атқарса, бүгінде көнерген сөздердің қатарынан
орын алған. Осы тəріздес сөздердің кейбірі қайтадан жанданып, жаңа мəнге ие
болып, тілдік айналымға еніп жатқаны көптеп кездеседі. Əсіресе, соңғы
кезеңдерде медицина саласының терминдерінде оң өзгерістер баршылық.
Ұлттық ұғымға жақын қазақ тілінің байырғы сөздері термин ретінде
қалыптасып келеді. Соның бір дəлелі – құртауру мен көкжөтел, айкезбе мен
қанжел қазір термин ретінде толық қолдануға болатын лексемалар. Бұл
сөздердің орыс тіліндегі баламасы: туберкулез, коклюш, лунатик, парадонтоз.
Демек, тілдің лексикасы тек қана жеке сөздерден тұрмай, бір ұғымды білдіретін
бірігіп, тіркесіп келетін күрделі аталымдардың қалыптасуынан толығып жатса,
екіншіден, мағына жағынан дамып, терминдік қызмет те атқара алатынын
көрсетеді. Ғылым мен техниканың дамыған кезеңінде ғаламшар, ғарышжай,
тікұшақ, əуежай, əуебекет, əуеайлақ т.б. тəрізді жаңажасалымдар өмірге келді.
Жай сөзі тірек болған жаңа қолданыстағы күрделі аталымдар: Бұл əңгіме
Байқоңыр ғарышжайының Ресейге жалға берілуіне байланысты болды. Салтанатты ашқанда облыс əкімі «Сарыарқа» Халықаралық əуежайын бітіруге
бірнеше жыл уақыт өткенін, қиындықтарға тап келгендігін айтты (ЖА).
Терминжасамда ұғымның атауы ретінде қалыптасқан жасалымдар бар да,
терминдік қызмет атқарып жүрген сөз тіркестері бар. Осылардың аражігін
ажырата білген жөн. Ұқсас тілдік құбылыстардың ерекшеліктерін ескеруде
атауға, лексемаға қойылатын талапты ескерген жөн. Бұл – жалпы тіл білімінде
бар қағида. Бұл жерде күрделі атауларға қойылатын талаптар мен негізгі
ұстанымдарды ескерген абзал. Оны проф.Б.Қасым күрделі аталым жөнінде
айтқан тұжырымдамасынан да байқауға болады. Тілші күрделі сөздің аса
маңызды мəселелерін қамтып, жаңа теориялық тұжырымдар жасай келе,
бірқатар тың мəселелерді алға қойды. Күрделі сөздердің əлі де анықталмаған,
айқындалмаған мəселелері көп екенін айта келіп, осы мəселелердің негізгі
түйіндері біріккен аталымдар мен идиомалық тіркестерінің, біріккен сөздер мен
күрделі атау сөздердің, фразалық тіркес пен идиомалық тіркестің араларын
Контаминанты с наложением компо- Контаминанты без наложения словнентов слов-источников
источников
1. Оба источника представлены
1. Начальный компонент первого
полностью: alcoholiday (alcohol
слова присоединяется к финальному
компоненту
второго:
+ holiday)
brunch, latensify (latent + intensify),
ballut
(balloon
+
parachute)
2. Первое слово-источник пред2. Целое слово соединяется со слоставлено полностью, второе усевообразовательным
осколком:
чено: steelionaire (steel + millionboldacious (bold + audacious),
aire), sinema (sin + cinema)
fanzine (fan + magazine)
3. Второе слово-источник представлено полностью, первое усечено:
a) последовательное
соединение: tradigital (traditional +
digital)
b) наложение с вклиниванием:
destarture (departure + start)
4. Два словообразовательных осколка соединяются в месте общего компонента: dramedy (drama
+ comedy), animule (animal +
mule), advertorial (advertisement
+ editorial)
Данная таблица не носит исчерпывающий характер и не охватывает все
структурные типы контаминантов, в частности, количество общих графем в кон22
67
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
ыңғайына қарай мақала, ашықхат т.б. түрлерінде жазады (Əдебиеттану...).
*Қарасөз жасалымының бірнеше мағынасы бар: 1. Жай, қарапайым сөз, ауызекі
əңгіме. 2. Ауызша айтылатын тапқыр сөз, шеншендік. ... Өзім де басқа шауып,
төске өрледім, Қазаққа қарасөзге дес бермедім (Абай). 3. Қарасөз (проза): əңгіме,
повесть, роман – көркем əдебиеттің үлкен саласы (ƏТС, 1998). Сəбиттің бірінші
романы Адасқандар жазушымыздың қарасөзге шеберлігін, тағы да көп
нəрселер күтуімізге болатынын көрсеткен еді (Ғ.Мүсірепов). Абайдың
қарасөзінің өзгешелігі бар, ол нақыл əңгіме түрінде алынған (Əдебиеттану
терминдерінің сөздігі). Осы үлгіде қазір тілімізге дəйексөз (цитата), келіссөз
(переговор), алғысөз (предисловие), жарыссөз (вступление), нышансөз
(идиограмма), ойсөз (логограмма) т.б. өмірге келді. Мысалы, Келісөз бен сыртқы
саясаттағы икемді əрекеттерінің арқасында қазақ мемлекетінің тұтастығын
сақтап қалған Абылай бабамыз. Олар уақыттың тапшылығына байланысты
жарыссөз өрбітіп, пікірсайыстар алысуға мүмкіндік болмады (Ана тілі). Бұның
өзі терминдердің қазақ тілінің табиғатына сəйкес бейімделгеніне айғақ. Ең
бастысы қазақ тілінің табиғи заңдылықтары мен ережелеріне толық жауып бере
алатын жəне атайтын ұғымды екіұшты етпей, дəл, сəйкес, түсінікті етіп беретін
терминдердің қажеттігі бүгінгі заман талабынан туындайды.
Рас, ғылыми ұғым бар да, лексикалық ұғым бар. Терминжасамда осы екі
саланы салыстыра отырып шешкен жөн. Бұл жөнінде Ш.Құрманбайұлы:
«Ұғымдарға атау беріп, сөзбен белгілеп алмай тұрып, олар жөнінде сөз қозғап,
талдау жасау мүмкін емес»,– деген пікір айта келе [2, 67], ғылымдағы жаңалық,
жаңа ұғым тілдік тұрпатқа ие болып, белгілі терминмен аталатындығын
келтіреді. Демек, əрбір термин ғылыми ұғымдардың тілдегі көрінісі болып саналады. Кез келген термин – ұғымның аталымы. Сондықтан аталым болған
жерде лексикаға да, тілдің басқада салаларына қатысы болары сөзсіз. Тек
мəселе – солардың аражігін дұрыс, дəл айқындай білуде. Қай кезде
жалпыхалықтық лексика, қай кезде термин қызметін атқарып тұрғанын
анықтап алуда. Күрделі атаулардың да терминденуі жəне олардың түртүрлерімен байланысты теориялық, тəжірибелік мəселелер əрі аса маңызды, əрі
күрделі. Əсіресе, бүгінгі заманда жаңа қолданыста баспасөз, ақпарат, жарнама
беттерінде етек алуда. С.Исаев: «Сөздерді (екі я одан да көп сөзді) біріктіру
арқылы жаңа мағыналы күрделі сөз тудыру синтаксистік тəсілдің бір жолы болып саналады» [3, 275], – дейді. Сөйтіп, тілші сөздерді біріктіру, тіркестіру,
қосарлау жеке-жеке сөзжасам үлгілері екенін айтады. Ғалымның айтуы бойынша, күрделі сөздердің тіліміздегі ішкі дамуы негізінде жаңа ұғымдарды атау
қажеттігінен əртүрлі семантикалық өзгерістері, мағына дамуы арқылы тілдің
лексикасы байып, сөздік құрамы өсіп, жаңа сөздер қатары толығады. Оны кез
келген жаңа терминдермен дəлелдеуге болады. Мысалы, оққағар сөзі қазір саяси-қоғамдық термин ретінде қолданыс тапты. Ал осы сөз ауыз əдебиетінің
жанрларында қолданылған. Халыққа етене жақын, мағынасы түсінікті, атау
төтыну қызметін толыққанды атқара алады. Мысалы, Кеше ғана қазақ
таминанте может быть самым разнообразным, начиная с одной. Также мы не
включили сюда слова, образованные начальными осколками слов-источников,
так как считаем, что такие лексемы представляют собой отдельный способ словообразования – комплексное сокращение, например: desres (desirable residence),
agitprop (agitation propaganda), fedex (federal express), telex (teleprinter exchange).
Основным критерием, не позволяющим отнести данные слова к контаминантам,
является тот факт, что они восходят либо к сложным словам, которые закреплены в языке, либо к устойчивым словосочетаниям, поэтому они представляют собой сокращенный стилистический вариант полной лексемы или развернутого
словосочетания. Отметим также, что пример, приводимый Г. Кэнноном – bridegroom – в качестве контаминированного, по мнению большинства ученых (см. Д.
Кристалл, 2003; S. Steinmetz, B.A. Kipfer, 2006), таковым не является и вот почему: лексема «bridegroom» образована посредством искажения древнеанглийского
»brydguma» («suitor» from bryd «bride» + guma «man») и не связано этимологически со словом «groom». Это – классический случай народной этимологии, возможно – шутливое образование, но даже и в этом, последнем, случае происходит
не контаминация, а замена одного компонента слова другим, либо как следствие
осмысления непонятного слова посредством более понятного, либо намеренно с
целью придания более яркого образа композиту.
При всем многообразии структурных типов контаминантов существует ограничение на их образование, на что в свое время справедливо указала A. Лерер: начальный осколок контаминанта никогда не может быть финальным осколком первого слова-источника, и это правило не имеет исключений: «If a
splinter precedes a full word or another splinter, it must constitute the first part of a
word. If a splinter follows a full word or another splinter, it may be either the final
part of a word or the initial part of a word. But the beginning of a blend cannot be the
end of a word, e.g. * glyson for ‘ugly person’» [Lehrer, 1996:364].
Структурное разнообразие контаминантов, а также неоднозначное толкование некоторых типов различными учеными имеет следствием то, что контаминанты обнаруживают бóльшую или меньшую степень выраженности, представленности присущих им признаков. Выявлению и описанию тенденций в
структурных моделях контаминантов посвящено исследование С.-Н. Хонга (S.N. Hong, 2011). Согласно данным автора, большинство контаминантов состоит
из одного или двух осколков, причем контаминантов, состоящих из двух осколков, примерно на 30 % меньше в количественном отношении, чем контаминантов, состоящих из одного осколка. Если контаминант состоит из одного осколка, то он, как правило, следует за целым словом (примеры boldacious, fanzine в
таблице). По данным того же автора, более 50 % контаминантов состоят из
субморфемных единиц, совпадающих со слогом; если же граница субморфемной единицы не совпадает со слогом, то она проходит между начальным согласным (согласными), предшествующим ядру слога (англ. onset), и ядру с завершением (rhyme). В гаплологических контаминантах в качестве общих эле-
66
23
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
ментов выступают либо 1-2 согласные, либо 1-2 слога. Исследуя просодическую структуру контаминантов, С.-Н. Хонг приходит к выводу, что наиболее
типичный контаминант имеет количество слогов, либо равное более длинному
слову-источнику, либо превосходящее слово-источник на один слог.
По данным Г. Кэннона, контаминация находит широкое распространение в
таких языках, как ведический санскрит, латынь, греческий, французский, немецкий, русский, однако наибольшее распространение контаминация получает
в германских языках: в немецком, шведском, датском, английском. Причины
широкого распространения контаминации именно в германских языках до сих
пор остаются невыясненными.
Если мысленно построить кривую прироста контаминантов в различные
эпохи, то можно констатировать резкое увеличение количества контаминированных образований в XX веке и в начале XXI века. Это обстоятельство связано с возрастающей ролью масс медиа во всех странах мира, со свободой слова,
с межкультурными контактами, с экспансией английского языка. Популярность
и востребованность последнего приводит не только и не столько к заимствованию контаминированных лексем в другие языки, сколько к популяризации того, что возникает в рамках англоязычной культуры, в том числе и контаминированных образований. Немаловажную роль играет и реклама: ставя во главу
угла борьбу за аудиторию, рекламодатели активно эксплуатируют контаминацию, так как она позволяет объединять слова таким образом, что в результате
возникает необычный, яркий, запоминающийся образ, возможно, такой, который вовсе не отражает сути товара или услуги. Так, например, название торговой марки женских колготок звучит как «Hugliest» (пример Д. Тернера). В данном случае имеет место все чаще встречающееся явление, когда адресант «играет» на ассоциациях со словом с отрицательными коннотациями: в данном
случае со словом «ugliest». Вторым компонентом контаминанта является лексема «hug». В данном случае можно констатировать не очень удачный рекламный ход, так как возникает несколько «сомнительный» образ: то ли речь идет
об очень обтягивающих колготках, то ли об очень «страшных».
Традиционно принято разделять контаминанты на оговорки и созданные
целенаправленно. Можно предположить, что первые контаминанты возникли
как следствие случайной оговорки, которая могла показаться забавной и впоследствии закрепиться как удачная игра слов. Вне контекста употребления определить, является ли контаминант оговоркой или создан в особых коммуникативных целях, практически невозможно. Единственным формальным критерием, позволяющим с большой степенью достоверности определить, что контаминант – не оговорка, является состав контаминанта: психофизиологические
исследования показывают, что контаминированная оговорка не может состоять
из компонентов трех разных слов (Г. Кэннон, 1986), иными словами, контаминант, восходящий к трем словам-основам, создан в особых коммуникативных
целях и априори не является оговоркой.
Ана тілі – халықтың рухани болмысымен біте қайнап, ұлттың тағдырына
қызмет етіп, өмірмен өзектес жүріп отырады. Əр кезең, əр дəуір, өзіне қажетті
жаңалықтарды туғызса, сол жаңа ұғымды жаңа атаумен қамтамасыз ететін тіл.
Жаңа атаулар, жаңа терминдер, жеке сөздер күнделікті тілдік айналымға енді.
Қазақстан мемлекетінің егемен елдігін білдіретін нышандарға қатысты қаншама
атаулар, терминдер қалыптасты. Елімізде елтану, рəмізтануға арналған ғылыми
еңбектер жарық көрді. Кем дегенде екі сөзден құралып, байырғы сөздердің жаңа
лексикалық мағынаға ие болуы: атазаң, ар-ождан, əнұран, елорда (столица),
ақорда (резиденция) елтаңба, елтану (страноведение), елтаңбатану
(геральдика), елбасы, елұран, жұмыр жер, ғаламшар, нышансөз (идиограмма),
ойсөз (логограмма), рəмізбаян (блазон), тубегі (знаменоносец), тутанушы
(вексилолог), тутұғыр (флагшток), ұрансөз (девиз), медицина ғылымында:
көкжелке, көк жұлын, сегізкөз, көгала, көктүйнек, соқырішек т.б. біртұтас
жасалым ретінде қолданылады. Сөздерді біріктіру – жаңадан сөз жасаудың,
тілдің лексикасын байытудың өнімді тəсілдерінің бірі. Бұл тілдік бірліктер –
нағыз ұлттық бояумен дүниеге келген жаңажасалымдар. Мемлекеттік рəміздер
– ел тарихының ажырамас бөлігі, белгісі, əлемдік деңгейде өркениетті елдермен
терезесі тең келетін – бойтұмары.
Тіл – халықтың рухани болмысымен біте қайнап, ұлттың тағдырына
қызмет етіп, өмірмен өзектес жүріп отырады. Əр кезең, əр дəуір, өзіне қажетті
ұғымды туғызса, сол жаңа ұғымды жаңа атаумен қамтамасыз ететін – тіл. Осы
тұста айта кететін бір жайт, қоғамдағы қарқынды өзгеріске сəйкес тілдің де
дамуында серпіліс, жандану бар. Қазіргі тіліміздегі жаңа қолданыстағы
туындылардың сəттісі де, сəтсізі де баршылық. Əйтеуір жаңа ұғымды осылай
атау керек деген дəстүрмен аталым, термин жасау – қателік. Тіл – тазалықты,
тұнықтықты, мөлдірлікті қажет етеді. А.Байтұрсынұлы тіл тазалығы жайында:
Тіл тазалығы – ана тілдің сөзін басқа тілдің сөзімен шұбарламау, басқа тілдік
сөзді тұтыну қажет болса, жұртқа сіңісіп, құлақтарына үйір болған, мағынасы
халыққа түсінікті сөздерді алу, – деген ойы дер кезінде айтылған қағида [1, 350].
Кезінде А.Байтұрсынұлы ғылыми айналымға енгізген көсемсөз, шешенсөз,
қарасөз, заманхат терминдері кезінде керемет дəлдікпен жасалған жасалымдар
болатын. Əрине, Кеңес дəуірі тұсында бұл терминдердің орысшасы қолданыс
тапты да, қазақша ұлттық терминдер шетқақпай болып, көлеңкеде қала берді.
Ал, ғалым осы терминдердің мақсаты мен міндетін, қандай ұғымда
жұмсалатынын айқындап көрсеткен еді. *Көсемсөз – публицистика, қарасөз –
проза т.б. Қарасөз бен көсемсөздің басқа сөздерден айырмашылығын,
мағынасын толық сипаттап көрсеткен. Бұл терминдер бірінің орнына бірі
қолданылмай, əрқайсысының атқаратын қызметі мен ұғымды білдіру міндеті бір
емес екенін ашып айтқан. Қазіргі таңда баспасөз, ақпарат беттерінен осы
терминдердің қайтадан қолданыла бастағаны құптарлық жайт. *Көсемсөз –
əдебиет пен журналистиканың қоғамдағы көкейтесті, өткір мəселелерді
қозғайтын саласы. Көсемсөзшілер – көтерген ой-мақсатына, оны жеткізу
24
65
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
Литература:
1. Культура русской речи: Энциклопедический словарь справочник /Л.Ю.
Иванова, А.П. Сковородникова, Е.Н. Ширяева и др. – М.: Флинта: Наука, 2003.
2. Матвеева Т.В./Русский язык, культура речи,стилистика, риторика: учебный словарь/ – М.: Флинта: Наука, 2003
3. Головин Б.Н./Основы культуры речи: Учеб. дя вузов по спец. «Русс. яз.
и лит.». – 2-е изд., испр. – М.: Высш. шк., 1988.
*116502*
В настоящей работе были рассмотрены некоторые проблемы, связанные с
контаминацией. В частности, были проиллюстрированы некоторые структурные
типы контаминантов, освещена проблема выбора адекватного термина в качестве
названия того, что мы называем «контаминацией», рассмотрены основные причины роста популярности контаминантов, проиллюстрирована связь контаминантовоговорок и контаминантов, созданных в особых коммуникативных целях. Перспективным направлением в изучении лексической контаминации является сопоставительный анализ контаминантов как в родственных, так и не родственных языках, а также в близких и дальних в типологическом отношении.
Қасым Б.
Абай атындағы Қаз ҰПУ,
Мемлекеттік тіл кафедрасының меңгерушісі,
ф.ғ.д., профессор
Литература
1. Cannon G. Blends in English word-formation // Linguistics – An Interdisciplinary Journal of the Language Sciences 24 (4), 1986. – P. 725-753
2. Hong S.-H. Properties of English Word-blends: Structural Description and
Statistical Distribution // English language and Linguistics 18. – P. 117-140
3. Marchand H. The Categories and Types of Present Day English Word Formation. – Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1960. – 545 p.
*116114*
ҚАЗАҚ ЛЕКСИКАСЫНЫҢ ТЕРМИНДЕНУІ ЖƏНЕ
КОММУНИКАТИВТІ-ПРАГМАТИКАЛЫҚ ҚЫЗМЕТІ
Қазақ елінің Тəуелсіздігінің бір тұғыры – қазақ тілі. Қазақстан мемлекетінің
Атазаңында қазақ тілі мемлекеттік тіл атанды. Осы маңызды құжат ана тілінің
өркендеуіне, мəртебесінің биіктеуіне, дамуына мүмкіндік туғызды. Бүгінгі
таңдағы басты мақсат пен мүдде де мемлекеттік тілдің мəртебесін көтеруге, оның
қолдану аясының кеңеюіне, бағышталған. Қазақстан білім беру кеңістігінің əрбір
сатылары мен деңгейлерінде оқытудың технологиялары нақты қойылып, тілдік
білім беруден коммуникативті-прагматикалы оқуға негізделді. Осымен
байланысты келелі іс-шаралар да істелініп жатыр. Əсіресе, соңғы кезде өзекті
мəселелердің бірі саналатын кəсіби тілдің (қазақ тілі) кəсіби лексикасы, сөйлем
оралымдары, сөйлем үлгілері, сөзжасамы, мен ұлттық терминологиясының
жағдайларына назар аударылып, жас мамандарды тілдік біліммен қаруландыру
мақсат етіледі. Ол – егемен елдің ұлттық сипатын көрсететін сөзжасам жəне төл
терминдердің қалыптасуын жандандыру, дамыту.
Заман талабына лайық, қазақ тілінің табиғи заңдылықтарына сай,
терминжасам саласын қалыптастыру бүгінгі күннің сұранысынан туындап
отыр. Ұлттық термин – сол елдің руханы өркендеуінің, ғылымының
дамуының көрсеткіші. Сондықтан бүгінде дүниеге келіп жатқан, қалыптасып
жатқан терминдерге немқұрайды қарауға болмайды.
Кез келген халық өзінің туған тіліне, оның тағдырына немқұрайды қарай
алмайды. Алаштың азаматы Ж.Аймауытов: «Ана тілі халық болып
жасалғаннан бері жан дүниесінің айнасы, өсіп-өніп, түрлене беретін, мəңгі
құламайтын бəйтерегі», – деп, қасиетті ана тілінің құдіретін үлкен шеберлікпен
айтқан (курсив-Б.Қ.).
64
К.п.н. Тихоша В. І.
Херсонський державний університет, Україна
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Надання українській мові статусу державної сприяло розвиткові наукової
термінології. Загальні питання створення наукових термінів цікавили мовознавців різних епох і країн, зокрема їх вивчали О.О.Реформатський,
В.П.Даниленко, А.В.Лагутіна, Т.І.Панько, І.І.Ковалик, Т.Р.Киян та ін.
В останні роки в Україні досліджувалась металургійна, сільськогосподарська, економічно-фінансова, лінгвістична термінології [1, 5, 8].
Проте медична термінологія вивчена ще недостатньо, що засвідчує практика:
лікарі часто звертаються до вчених з проханням удосконалити медичні словники,
нарікають на невідповідність українського терміна суті медичного явища.
У цій статті зроблено спробу описати окремі тематичні групи медичної термінології на основі структурно-семантичного аналізу.
Державний інтерес до вивчення української медичної термінології зростає,
показником чого є видання словників / «Українсько-російсько-англійський словник з кардіології» за ред. В.Боброва, М.Павловського (1992), «Українськолатинсько-англійський медичний тлумачний словник» у 2-х т. (1995)/. Ці праці
сприяли подальшому унормуванню терміносистеми медичних наук.
25
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
Досліджуючи медичні терміни, переконуємося, що для творення їх використовувалися найрізноманітніші словотворчі ресурси, роль яких у творенні терміна була, проте, не однакова.
Не всі словотворчі ресурси однаковою мірою використовуються з метою
творення медичних термінів. Основною словотворчою частиною слова прийнято вважати його кореневу морфему, або так званий корінь слова. В одних термінах коренів може бути тільки один (аденома, синдром, алалія), а в других –
два і більше (атеросклероз, кардіостеноз). Коренева морфема, як необхідний
складовий елемент медичного терміна, є його основою і невід’ємною словотвірною частиною, в той час як афіксальні морфеми не є обов’язковими (серце,
аорта, артерія, цироз).
Поряд з кореневими морфемами до системи словотворчих засобів належать так звані службові морфеми: суфікси, префікси, інфікси, що об’єднуються
під загальною назвою – афікси. Серед афіксів, що беруть участь у творенні медичних термінів виділяємо продуктивні, малопродуктивні і непродуктивні. До
продуктивних відносимо суфікси –ин-, -ан-, -ен- (дихання, запалення, пухлина,
затруєння, тиснення), суфікси –ов-, -ев-, -н-, -альн-, -ічн- (синусовий, шлуночків, серцевий, гіпертонічний, мітральний, пульсовий). До малопродуктивних належать суфікси –ац-, -оз-, -ит-, -їт- (тромбоз, аускультація, артреїт). Вони
приєднуються в основному до іншомовних основ.
Серед українських префіксів, що активні у творенні медичних термінів,
відзначаємо перед-, пост-, після- (передінфарктний, передінсультний, постінфарктний, післяопераційний).
Окрему групу складають міжнародні компоненти, як препозитивні, так і
постпозитивні, з різним ступенем адаптації їх в українській мові: мікро-, макро-, стерео-, електро-, термо-, гідро-, магніто-, граф(ія)-, ізо-, -скоп, цито-,
ендо-, -скопія, -фон (цитоплазматичний, ізометричний, ендокринний, мікроінфаркт, кардіографія, томографія, брадископія, віброграф, електрофон).
Кореневі та службові морфеми в окремих випадках набувають незвичного
значення, виконуючи оцінно-стилістичну функцію, наприклад: правий шлуночок, осердниця, кров'як, кульки лікарські.
Простежується така закономірність у творенні української медичної термінології:
1) для творення нового терміна використовується стара існуюча у мові назва (напр., серцева сорочка, камера серця, високий тиск, вогнище запалення,
клінічна картина хвороби; ніжка пучка Гісса);
2) використання іншомовних слів для найменування нових понять (напр.,
артрит, некроз, тромбоатеросклероз, ангіоліт);
3) використання існуючих у мові словотворчих моделей для творення нових назв (напр., пухлина, запалення, отруєння, двоклапанний, внутрішньочерепний, постінофарктний, кардіографія, грушоподібний);
интерес у слушателя или читателя [3;182].Выразительные средства языка иногда
сводят к так называемым выразительно-изобразительным, т.е. тропам и фигурам.
Однако в действительности это не совсем так, или совсем не так, или даже совсем
не так. Выразительность могут усиливать единицы языка всех его уровней – начиная со звуков и кончая синтаксисом и стилями [3;187]. 6.Богатство речи, часто
отождествляемое с разнообразием речи; считается, что речь тем богаче, чем реже
повторяются в ней одни и те же знаки и цепочки знаков, а это, в свою очередь, означает, что речь тем богаче, чем она разнообразнее по своей языковой структуре,
и именно это обстоятельство позволяет как бы отождествлять понятия богатства и
разнообразия речи.[3;208-209]. Важным критерием культуры речи является ее
уместность – такой подбор, такая организация средств языка, которые делают
речь отвечающей целями и условиями общения. Уместная речь соответствует теме сообщения, его логическому и эмоциональному содержанию, составу слушателей или читателей, информационным, воспитательным, эстетическим и иным задачам письменного или устного выступления [3;227]. Таким образом, сфера культуры речи – это сфера взаимодействия языка и культуры, языка и неязыковой деятельности, применение языка с учетом требований отечественной культуры и обстоятельствами общения. [2]
Для того, чтобы определить, как речь корреспондента влияет на восприятие
зрителями информации сюжета, члены телестудии «FM» смонтировали два новостных видеоролика с одинаковым изобразительным рядом, но в одном ролике речь
корреспондентов была корректной и правильной, а во втором – языковые нормы
были намеренно нарушены журналистом. После показа этого материала студентам
и жителям г. Лесосибирска мы провели анкетирование с целью выявления зависимости эффективности видеоролика и усвоения содержащейся в нем информации от
культуры речи корреспондентов.
Оценивая качество новостного сюжета, в котором корреспонденты не допускали
речевых ошибок, большинство респондентов указали, что в речь ведущих не содержит
ошибок и неточностей (43,5 %), некоторые из опрошенных констатировали некоторое
несоответствие музыкального ряда изобразительному (6,25 %), неуместность пауз
(6,25 %). Затруднились оценить качество этого ролика 31,25 % опрошенных.
При просмотре видеоролика, в котором корреспонденты нарушили языковые нормы, респонденты отметили этот факт, обратив внимание на невнятную
речь журналистов (62,5 %), некорректно составленные предложения и неуместное употребление некоторых слов (12,5 %). Четверть опрошенных указали на
сложный для понимания сюжет (6, 25 %), резкий голос и несоответствующих
темп речи корреспондентов (12,5 %), неестественность интонаций ( 6,25%). В
целом, в первой группе опрошенных было усвоено 6 единиц информации из 10ти, во второй группе респондентов – всего 2 единицы.
Таким образом, культура речи журналиста является ключевым фактором в
восприятии информации и оценке ее телезрителями.
26
63
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
Література:
1.Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста і
магістра. – Міністерство освіти і науки України. – К., 2002. – 51 с.
2.Rahmencurriculum fur Studienbegleitenden Deutschunterricht an ukrainischen
Hochschulen und Universitaten. – Goethe-Insitut. – Kiew, 2006. – 88s.
3. English for Specific Purposes (ESP). National Curriculum for Ukrainian
Universities (Draft). – Kyiv, 2004. – 94 p.
*116486*
4) використання словосполучень для найменування наукових понять (напр., грудна жаба, танець святого Вітта, вовчак системний червоний, ритм
перепела, симптом паруса, симптом барабанних паличок).
Найпродуктивнішим способом термінотворення є афіксальний, у сфері
якого найбільш продуктивний – суфіксальний. За словотвірною основою українські медичні терміни поділяються на три типи: термін-просте слово, термінскладне слово, термін-словосполучення. Терміни перших двох типів активно творяться за допомогою засобів морфологічного та лексико-семантичного способів
(інші способи беруть у цьому процесі незначну участь), для творення термінів третього типу використовується синтаксичний спосіб.
Характерною особливістю української термінології є те, що частина термінів
виникла в результаті метафоричного перенесення одного із значень смислової структури слова. При цьому серед загальновживаних слів, що активно входили до термінологічного медичного словника, здебільшого виділяються слова на позначення побутових та інших предметів, широко відомих у практичній діяльності людей. Підставою для метафоричного переносу є подібність зовнішнього вигляду об'єкта номінації:
гілка, гирло, ритм, картина, тиск, вогнище, пауза, пучки, хвиля, вузол, ніжки,
пазуха, стовбур, сумка, цибулина, шлуночок. Наприклад: «Найскладніша діагностика інфарктів, ускладнених блокадою ніжки пучка Гісса». Порівняймо: ніжка –
«одна з нижніх кінцівок дитини, пестливе від нога» [СУМ, IІ, 371]. Підстава для переносу – зовнішня схожість – форма ноги, ніжки дитини.
Словосполучення в процесі вторинної номінації інколи служать для творення
термінів-фразеологізмів: ритм перепела, котяче муркотіння, симптом паруса,
симптом барабанних паличок.
Найпродуктивнішим у медичній термінології є спосіб творення термінів шляхом словосполучень різних типів – синтаксичний спосіб термінотворення (ним
утворено біля 60 % досліджуваних термінів). Це термінологічні словосполучення
двох видів: а) ті, що характеризуються формальною розкладністю компонентів
(серцево-судинні захворювання, перехідно-клітинний рак, моторно-шлунковий рефлекс, колінно-п’яткова проба, нервово-м’язовий синас, агресивно-параноїдна психопатія); б) термінологізовані нерозкладні словосполучення (вовчок системний
червоний, грудна жаба, танець святого Вітта).
Медичні терміни-словосполучення побудовані за моделями підрядної залежності компонентів – узгодження та керування – і в поєднанні їх: киснева установка; пункція спинного мозку; відкритий масаж серця; запобігання хворобі; прискорення пульсу, установлення діагнозу, метастази в легенях, новокаїнова блокада.
Терміни словосполучення можуть бути дво-, три-, чотири- і багатокомпонентними.
Наприклад: розлад обміну речовин, внутрішня оболонка кровоносних судин; вроджена вада тристулкового клапана серця; прилад для розрахунку відхилення електричної осі серця.
За своїми семантичними ознаками терміни можуть бути поділені на декілька лексико-тематичних груп, в середині яких можна виділити підгрупи.
Сержант Ю. В.
Лесосибирский педагогический институтфилиал Сибирского федерального университета, Россия
Научный руководитель: к.ф.н., доц. Бахор Т.А.
КУЛЬТУРА РЕЧИ ЖУРНАЛИСТА КАК ПОКАЗАТЕЛЬ
ЕГО ПРОФЕССИОНАЛИЗМА
В отечественных СМИ в последнее время часто встречаются нарушения
лексических, морфологических, синтаксических норм русского языка, стилистические ошибки и недочеты. Иногда такие нарушения отражают установку
журналиста на речь подростковой и молодежной аудитории. На наш взгляд,
эффективность телепередачи связана с культурой речи корреспондентов. Под
культурой речи будем иметь в виду «владение нормами литературного языка в
его устной и письменной форме, при которой осуществляется выбор и организация языковых средств, позволяющих в определенной ситуации общения и
при соблюдении этики общения обеспечить наибольший эффект в достижении
поставленных задач коммуникации» [1].
Для журналиста важны следующие показатели культуры речи: 1. Правильность речи – это соответствие ее языковой структуры действующим языковым
нормам [3;41]. 2. Точность – качество речи, связанное с умением мыслить, со знанием предмета речи (предметно-вещной действительностью), со знанием значением слов [3;124-123]. 3.Логичность речи. Она характеризует структуру речевой семантики, ее организацию. Этим качеством оценивается характер смысловых сцеплений единиц языка в речи с точки зрения их соответствия законам логики и правильности мышления. Логичность речи хорошо моделирует структуру мысли и
потому доступна, а значит, действенна. Если характер и степень логичности речи
соответствует ситуации, условиям общения, речь воспринимается как уместная[3;144-145]. 4. Чистота речи, под имеют в виду отсутствие чуждых литературному языку элементов (прежде всего слов и словосочетаний) и элементов языка,
отвергаемых нормами нравственности [3;164]. 5. Выразительность речи, воплощаемую в таких особенностях ее структуры, которые поддерживают внимание и
62
27
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
Значну лексико-тематичну групу становлять найменування анатомічних
елементів, основу якої складають терміни, що використовуються в анатомії для
називання частин тіла людини: голова, плече, стопа, гомілка, серце, рука, артерія,
вени, око, ніс, капіляри, судини, ротова порожнина, шлунок, щелепа, язик, щока.
Тематична група на позначення захворювань об'єднує кілька семантичних
груп, кожна з яких має спільний компонент. Наприклад компонент «серцева
хвороба» об'єднує 135 назв серцево-судинних захворювань: ішемічна хвороба
серця, серцевий біль, брадикардія, гострий інфаркт міокарда, тахікардія та ін.
Компонент «хвороба артикуляційного апарату» включає до 100 назв: прогнатія, прогенія, синдром Ретта, несформованість кінестатичного і динамічного
праксиса, моторна алалія, дизонтогенетичний варіант загального недорозвитку мовлення, онтогенез мовлення, ринофонія, ринолалія, макроглосія, мікроглосія, аглосія, укорочення вуздечки язика та ін.
Ця тематична група поділяється на підгрупи:
1. Номінація за характерною ознакою захворювання: а) за назвами об'єктивних симптомів (наприклад, на основі назви пухлина утворюють: пухлина мозку, пухлина підшлункової залози); б) за назвами патології (патоморфологічних та патофізіологічних проявів): на основі терміна алалія (враження мовленнєвих зон мозку) утворено найменування хвороби моторна алалія; в) за назвами форм перебігу
хвороби (наприклад, за допомогою назви ознаки «гострий» утворено терміноназви
хвороб: гострий апендицит, гострий аднексит, гострий інфаркт міокарда).
2. Терміни. утворені на основі назви об'єкта захворювання (наприклад, на ґрунті
анатомічної назви легені утворено назву хвороби запалення легенів, рак легенів).
3. Назви хвороб утворені в результаті вторинної номінації (наприклад, медичний термін танець святого Вітта є результатом асоціативного сприйняття
танцю і хвороби).
Наступна лексико-тематична група складається з термінів на позначення
симптомів захворювання та синдромів, їх поєднує спільний компонент: «ознака», «характерний прояв хвороби». Сюди входять такі тематичні мікротерміногрупи, як:
1. Назви на позначення суб'єктивних симптомів захворювання: астма, ангіна, біль у суглобах, головний біль, серцевий напад.
2. Назви на позначення об'єктивних симптомів з використанням морфологічних елементів об'єкта ураження: тромбофлебіт, аденома, міксома.
3. Узагальнені назви симптомів хвороби: симптом паруса, симптом Гілла.
4. Терміни на позначення узагальнених назв синдромів захворювань (з посиланням на прізвище вченого; на основі ряду ознак): синдром Ретта, синдром
Моргана-Адамса-Стокса, церебральний синдром, синдром «щасливої ляльки».
Велику тематичну групу медичних термінів становлять найменування
причин захворювання, що поділяється на такі змістові підгрупи:
Кінцевими вимогами до вмінь і навичок студентів на заняттях з іноземних
мов є підтримання бесіди на загальні та професійні теми (діалогічне мовлення)
та виступи із заздалегідь підготовленим повідомленням (монологічне мовлення) в ситуаціях офіційного характеру; реалізація комунікативних намірів:
«встановлення та підтримання контакту», «запит» (різних видів), «з’ясування
точок зору», « повідомлення інформації», « згода чи незгода», «спонукання /
прохання», «висловлення своєї точки зору, оцінки», а також розуміння на слух
повідомлень на професійні теми тривалістю до трьох хвилин (аудіювання) і робота з літературою по спеціальності (всі види читання).
До мовленнєвих умінь Програмою висуваються наступні вимоги. В
діалогічному мовленні випускник повинен реалізувати в діалогах всі основні
комунікативні наміри в ситуаціях усного спілкування, що пропонуються, а також
розуміння реплік партнера у відповідь. У монологічному мовленні – це виступи
(читання вголос, звертаючись до аудиторії) із заздалегідь підготовленим
повідомленням, яке містить одну-дві розгорнуті тези, з розумінням аналогічних
виступів на слух, а також розвиток переглядового читання.
Тематика, що пропонується Програмою, містить тексти та ситуації як
країнознавчого, загальнонаукового, повсякденного характеру, так і з широкого/
вузького профілю спеціальності. У перерахованих вище документах висувається
ряд умінь, якими має оволодіти випускник немовного ВНЗ: вміння розуміти
друковані й аудитивні тексти (лекція, реферат, доповідь, виступ, ділова бесіда) з використанням усіх видів зрілого читання (вивчаючого, ознайомлювального, оглядового, пошукового) і таких видів роботи як письмовий (реферативний, анотаційний,
повний) та усний (послідовний) переклад, розгорнутий чи короткий усний переказ
змісту на ІМ (з коментарем чи без нього), обмін думками тощо. Аудитивні тексти,
основний засіб розвитку вмінь розуміння на слух, стають на цьому етапі основою
роботи над уміннями послідовного усного перекладу і з уміннями занотовувати
необхідну інформацію в процесі слуханнях[3: 18-19]
У зв’язку з усім зазначеним вище все більшого значення набувають проблеми
подальшого вдосконалення методики навчання усного монологічного мовлення за
обраним фахом та підвищення рівня володіння цим видом мовленнєвої діяльності
випускниками немовних вищих навчальних закладів. Для студентів просунутого
ступеня визначені наступні вимоги до усномовленнєвої підготовки: робити власні
чіткі підготовлені презентації з широкого спектру тем повсякденного та
професійного вжитку; продукувати чіткі детальні монологічні висловлювання на
загальні теми та теми за обраним фахом; задавати питання та відповідати на них;
погоджуватися або не погоджуватися з отриманою інформацією; підтримувати аргументи або піддавати їх сумніву; виражати задоволення/незадоволення; викладати
отриману інформацію логічно і чітко, тощо.
28
61
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
*116441*
Бойко А.Г.
Державний економіко-технологічний університет транспорту, Київ
СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
У НЕМОВНИХ ВНЗ
Згідно Програми з іноземних мов головною метою навчання іноземної мови є формування іншомовної комунікативної компетенції, яку розуміють як
здатність до міжкультурного іншомовного спілкування. Іншомовна
комунікативна компетенція включає у свою чергу мовну, мовленнєву та
соціокультурну компетенції.
Як відомо, провідним напрямком в оволодінні іноземною мовою(ІМ) студентами немовних ВНЗ є здобуття ними такого рівня комунікативної компетенції, яка б
дозволяла користуватися ІМ в певній галузі професійної діяльності. Згідно з
освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра різних
напрямків провідною настановою в оволодінні ІМ студентів ВНЗ є «формування
необхідної комунікативної спроможності у сферах професійного та ситуативного
спілкування в усній та письмових формах» [1]. Іншими словами, майбутні фахівці
повинні володіти навичками та вміннями як писемною, так і усною іншомовними
комунікаціями як важливими аспектами професійної діяльності.
Іншомовна комунікативна компетенція – це сукупність навичок, умінь та
знань, яка дозволяє навчатися, працювати і спілкуватися в багатонаціональному
суспільстві і досягати у рівноправному діалозі взаєморозуміння та взаємодії з
представниками інших культур. Дана компетенція реалізується насамперед через розвиток навичок та вмінь в основних видах мовленнєвої діяльності, що
охоплюють рецепцію, продукцію, інтеракцію та медіацію, і реалізуються як у
письмовій, так і в усній формах. Вони формуються, розвиваються й удосконалюються у межах як повсякденних, так і професійно зорієнтованих ситуацій.
Розвиток іншомовної комунікативної компетенції забезпечує студентові
можливість:

вдосконалювати свої вміння в читанні, аудіюванні, письмі та говорінні для
вироблення навичок роботи з інформацією текстів різних типів з будь-яких джерел
на основі вже набутих знань про світ; вилучати, аналізувати й систематизувати,
добирати і передавати інформацію;

на основі здобутої інформації формувати власну думку, обгрунтувати її і
давати необхідні пояснення;

розпізнавати наміри повідомлення, які відповідають певним різновидам
текстів з їх граматичними структурами і правилами,розуміти і переносити їх на
адекватні ситуації[2:10].
60
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
1. Терміни, що є назвами несприятливих впливів на організм людини (механічних, температурних та ін.), які викликають різні захворювання: гостра
інфекція, нервовий стрес, травма мозку, родова травма, асфіксія.
2. Терміни, що є назвами загальних хвороб чи розладів організму, які мають вплив на окремий анатомічний орган людини чи певну систему їх: наприклад, нервово-судинні розлади: токсикоз, нервово-психічний розлад, недорозвиненість мовлення, враження коркових відділів обох півкуль головного мозку.
3. Терміни-найменування часток, що утворюються в (на) організмі людини і
спричиняють захворювання: тромб, волокниста бляшка, наріст, бородавка, «волос».
Тематична група на позначення термінологічних найменувань аномалій
об'єднує номінації під загальним компонентом «аномалія» (природні вади розвитку, відхилення від норми): органічна (механічна) дислалія (порушення будови артикуляційного апарата), ринолалія (порушення звуковимови), дизартрія
(один із симптомів дитячого церебрального параліча), заїкання, алалія (загальна
недорозвиненість мовлення), афазія (недорозвиненість граматичного ладу мовлення), дистрофія, аплазія серця.
Лексико-тематична група на означення лікарських засобів об'єднує назви
ліків і є на сьогодні найбільшою кількісно і такою, що постійно поповнюється
новими термінотвореннями. Група складається з термінів, що позначають: а)
загальні назви лікарських препаратів: пігулка, порошки, краплі Зеленіна, розчин
пеніцеліна, заспокійливий препарат; б) конкретні назви ліків чи їх груп, що використовуються при захворюванні: парацетамол, стрептоцид, кардиомін,
кротал, упсарин, лібексин, аспірин, мікопазол; в) назви лікарських рослин та
утворених від них лікарських препаратів: народна назва ромашка: настій ромашки, екстракт ромашки; народна назва звіробій: екстракт звіробою, спиртовий настій звіробою (кропиви, материнки, шавлії, м'яти перцевої тощо).
Тематична група – назви методів і засобів лікування – складається з термінів, які є назвами: а) узагальнених методів лікування: кардіопластика, новокаїнова блокада, пересадка нирки; б) механічних, штучних матеріалів, які замінюють частину або орган в цілому: штучна нирка, штучні серцеві клапани,
штучний суглоб.
Тематичну терміногрупу на позначення найменувань способів вивчення, дослідження діагностики захворювання того чи іншого органу (системи) складають номінації в основному іншомовного походження: флюрографія, дактилоскопія, кардіограма, аускультація серця, розтин брюшної полості тощо.
Аналіз медичної термінології (далеко не повний) дає можливість зробити
такі висновки:
1.
в українській мові існує розвинена, добре структурована медична
терміносистема, яка відповідає сучасним міжнародним науковим стандартам і
може служити засобом спілкування фахівців як вчених, так і практиків;
2.
джерелами української медичної термінології є власне українські
назви, іншомовні та похідні утворення на їх основі;
29
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
3.
сучасна медична термінологія української мови має тематично широко
розгалужену систему, яка постійно розвивається і поповнюється завдяки реалізації
лексико-семантичних та словотвірних процесів в загальнолітературній мові.
taneously implementing dialogue action and both auditory. And they at the same time
are listening and are understanding what he heard or the perception and awareness of
a set of touch in the structure framing the organization of two parallel operating
frames – verbal and kinesthetic. In turn the using of kinesthetic activities in a representative CVUC illocutionary function reglamentativnogo type involves not only an
expression of solidarity with the partner in dialogue, but also to a large extent a demonstration of a positive relationship, which are designed to strengthen all the indicators of dialogue interaction underline, highlight, clarify, remove contradictions and
any doubts in the relationship of the initiator and recipient.
Література
1. Боярова Л. Мовна норма і термінологія //Мовознавство, – Харків, 1996, –
С.247-250.
2. Мусій О., Нечай С., Соколик О., Гаврилюк С. Російсько-український медичний словник,- Умань, 1992.- 678 с.
3. Панько Т.І., Качан І.М., Марценюк Г.П. Українське термінознавство:
Підручник. – Львів, 1994,-216 с.
4. Питання словотвору //Збірник наукових праць,- К., 1979.- 192 с.
5. Реформатский А.А. //Вопросы терминологии,- М., 1961,- С.48-49.
6. Словник лінгвістичних термінів /за заг. ред. Є.В.Кротевича. – Львів,
1957.- 195 с.
*116144*
Заурбеков Д.Л., к.т.н, доц. Кайракбай Б.М.
Национальная научная лаборатория коллективного пользования
информационных и космических технологий КазНТУ им.К.И.Сатпаева,
Алматы, Республика Казахстан
ПОСТРОЕНИЕ КОНЕЧНОГО ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЯ
ДЛЯ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО АНАЛИЗА
И ГЕНЕРАЦИИ СЛОВОФОРМ КАЗАХСКОГО ЯЗЫКА
В статье представлена методология поэтапного построения конечного преобразователя (Finite State Transducer – FST) для казахского языка с использованием технологии Xerox Finite State Machine (XFST) [1], с помощью которого
можно осуществлять морфологический анализ и генерацию словоформ казахского языка.
Казахский язык относится к группе агглютинативных языков [2], в которых концепция слова значительно шире, чем просто набор элементов лексики,
и отличается относительной регулярностью, позиционной и грамматической
стабильностью морфологической структуры различных словоформ [3], что позволяет применить подход на основе конечных автоматов.
XFST формирует представление слова на базе так называемой двухуровневой морфологии [4]: поверхностное (lower side – нижнего уровня) представление отражает то, как слово обычно записывается, а лексическое (upper
side – верхнего уровня) отображает соответствующие лексические категории
морфем рассматриваемого слова.
30
References:
1. Cooper J.F. The deerslayer or the first war-path. NY: Collier Books, 1962. – 479 p.
2. Deyk Т.А. Language. Cognition. Communication. М.: Progress, 1989. – 389 p.
3. Dickens Ch. The Old Curiosity Shop. M.: FOREIGN LANGUAGES
PUBLISHING HOUSE, 1952. – 671 p.
4. Dreiser Th. Jennie Gerhardt. – M.: Menedger, 2004. – 384 p.
5. Fillmore C.J. Pragmatics and the description of discourse // Radical Pragmatics. NY, 1981. – Р. 143 – 166.
6. Immamutdinova F.R. Funkcionalno-kognitivnyj potencial glagolov rechi v
russkom I anglijskom jzykah: (na material jdernyh komponentov rechi): Dis. … kand.
filol. nauk: 10.02.20. – Ufa, 1999. – 148 p.
7. Lomov B.F. The problem of communication in psychology of the problemtion in psychology. – Moscow: Nauka, 1981. – Р. 3 – 22.
8. Lomov B.F. Methodological and theoretical problems of psychology. – Moscow: Nauka, 1984. – 432 p.
9. Malysheva E.V. Cognitive aspect of kinesthetic regulatives in communication
Thirty-Seventh LACUS Forum Communication and Cognition: Multidisciplinary Perspectives, July 20-24, 2010. – Hamilton, Ontario: McMaster University, 2010. – Р. 40.
10. Malysheva E. The illocutionary function of touches in dialogue intercourse / Culture
as the text. Collection of Scientific Papers, V. IX – M.: IJ RAS, 2009. – Р. 176 – 179.
11. Romanov A. Sistemnyj analiz reguljativnyh sredstv dialogueheskogo obweniy, M.: IL AS USSA. – 183 p.
12. Romanov A., Malysheva E. Mehanizmy vzaimodeistvija verbalnyh I kinesteticheskih edinic v uslovijah megkulturnoj kommunikacii / МОВА I КУЛЬТУРА.
Збірник матеріалів XIX Міжнародної наукової конференції iменi профессора
Сергiя Бураго 21-25 червня 2010, V. 13. Т. VI (142). Киев: Видавничий дiм
Дмитра Бураго, 2010. – Р. 135 – 139.
13. Romanov A., Malysheva E. Telesnoorientirovannye discoursivnye practiki v
prostranstve dialoga / Studia Lingvistica. – Киев: Видавничо-полiграфiчний центр
«Киiвський унiверситет». – V. 5. – Ch. 2, 2011. – Р. 339 – 342.
14. Tolstoj L.N. Anna Karenina. Roman v vosmi chastyah. – L.: Leningradskoe
otdelenie. – Ch. I-VIII, 1982.
59
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
To formalize (I, А, р) – UPS → ^ , р (formal relationship through kinesthetic
activities);
To formalize (I, А, р) – А1 → to assume (I, to expect (А, to be unity (I, р)));
To formalize (I, А, р) – А2 → convinced (I, to be unity (I, А, р) → to demonstrate the attitude and to recognize (А, to be unity (I, р));
To formalize (I, А, р) – USG → to demonstrate (А, to be unity (I, р));
To formalize (I, А, р) – UIS → to guarantee (I, to meet the expectation (А, to
be unity (I, р)));
To formalize (I, А, р) – UOD→to mean (I, kauzirovat (I, to recognize (to be
unity (I, р))));
I – initiator of the first action, A – addressee, sign ^ denotes or includes the
symbol • is read as «it is possible that.»
Indicators of interactive moves to achieve the goals of illocutionary frame within the
parameters of social forms of communication called a subtype: a) an interest in favor of the
initiator, and b) a form of cooperation is positive. A positive attitude leads to a consistent
partner interaction, which does not require a deviation from the interactive moves and c) the
relationship friendly, and d) social-role status – any. Code of confidence due to the belief in
the sincerity of the recipient initiating interactive communication.
Consequently the superposition of two frames (verbal and kinesthetic) in the
process of dialogue communication occurs in the following positions: a) in the implementation of propositional content (UPS), b) in the realization of belonging to the
recipient»s status quo (A2).
Note also that at one stage or sequence of actions committed by the initiator or
kinesthetic destination in the dialogue interaction vertex kinesthetic frame will act as
a single manifestation of the kinesthetic (Ie, one kinestema (without specifying / refine the focus of kinesthetic action: arm, leg, jaw, etc., that is, any body part). Thus a
dialogue fragment (as a typical act of speech with different illocutionary function)
will be characterized by a specific set of kinesthetic frame, for example, for a speech
act with illocutionary function thanks kinesthetic frame-script (example number 4),
according to which will be kinesthetic interaction, as follows:
To kiss (I, А, р) – UPS → ^ , р (formal relationship through kinesthetic activities);
To kiss (I, А, р) – А1 → to assume (I, to expect (А, to be unity (I, р)));
To kiss (I, А, р) – А2 → convinced (I, to be unity (I, А, р) → to demonstrate the
attitude and to recognize (А, to be unity (I, р));
To kiss (I, А, р) – USG →
to demonstrate (А, to be unity (I, р));
To kiss (I, А, р) – UIS →
to guarantee (I, to meet the expectation (А, to be unity (I, р)));
To kiss (I, А, р) – UOD→ to mean (I, kauzirovat (I, to recognize (to be unity (I, р))));
Thus breaking processing and interpreted reality in the act of an integrated
touch-speech speaker and listener formulate a new concept of communication on the
background of the functioning of a typical illocutionary frame in which speech acts
are displaying typical speech acts to fix and install a state of affairs in the world in the
process of generating verbal and nonverbal actions against the background of simul-
Введем базовое понятие машина конечных состояний (Finite State Machine – FSM) или сеть конечных состояний (Finite State Network), где Сеть
(network) состоит из состояний, включающих одно начальное состояние и одно
или более конечных состояний. Переходы (transitions) между состояниями возможны только, если определен запрашиваемый вход. Путь (path) это последовательность переходов по дугам в определенном состоянии.
Типы FSM
– Конечный автомат (Finite State Automaton – FSA) есть FSM, которая
только принимает множество строк (язык), описывающих язык.
– Конечный преобразователь (Finite State Transducer – FST) является
FSM, которая предоставляет набор выходов от принимаемых входов, выражает
отношения между языками.
FSA (рис.1):
– Может использоваться для поиска (анализа), соответствия символов: либо принимает либо отклоняет ввод.
– Результат принимается, только если слово находится в сети данного языка.
58
Рисунок 1. FSA
FST (рис.2):
– Может совершать анализ (lookup) и генерацию (lookdown);
– Вход это символы поверхностного представления (бала-лар-ымыз) на
пути, а выход это символы лексического представления (бала +N +Pl +P1) –
устанавливают отношения между строками. Здесь N означает имя существительное, Pl – аффикс множественного числа, P1 – аффикс первого лица.
бала +N +Pl +P1
Finite‐state transducer бала-лар-ымыз
Рисунок 2. FST
31
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
Анализ (lookup):
 Начать от Начального Состояния (Start State);
 Сопоставление входных символов строки с символами поверхностного
представления на дугах, взятие входных символов и нахождение пути к
конечному состоянию;
 Если успешно, возвратить строку лексического представления символов на пути как результат;
 Если не успешно, ничего не возвращать.
Генерация (lookdown):
 Начать от Начального Состояния (Start State);
 Сопоставление входных символов строки с символами лексического
представления на дугах, взятие входных символов и нахождение пути к
конечному состоянию;
 Если успешно, возвратить строку поверхностного представления символов на пути как результат;
 Если не успешно, ничего не возвращать.
С помощью использования конечных преобразователей можно реализовать
следующее:
1. Комбинация морфем (морфотактика) может быть закодирована как
сеть конечных состояний.
2. Правила, определяющие форму каждой морфемы (чередование) могут
быть реализованы как FST.
3. Лексическая сеть (lexicon network) и правила преобразований могут
быть объединены вместе в одну сеть (lexical transducer – лексический преобразователь). Он содержит всю морфологическую информацию о языке (рис.3).
Solidarizovatsya (S, L, р) – А1 → to assume (S, to expect (L, to be in solidarity
/ to acknowledge (S, р)));
Solidarizovatsya (S, L, р) – А2 → to assume (S, [Solidarizovatsya (S, С, р) →
to recognize (S, to be in solidarity (Г, р))]);
Solidarizovatsya (S, L, р) – USG → to wish (S, to demonstrate (S, to believe L,
to be in solidarity (S, р))));
Solidarizovatsya (S, L, р) – YIS → to guarantee (Г, to meet the expectation (L,
to be in solidarity (S, р)));
Solidarizovatsya (S, L, р) – UOD → to mean (S, kauzirovat (S, to recognize (L,
to be in solidarity (S, р)))),
where S – speaker, L – listener, p – a fragment of reality, arrow is read as
«should», A1 – establishing factual reason to initiate the dialogue interaction to the
global goal, A2 – proof of ownership to the recipients status quo.
Attention is drawn to the fact that the selected communication-pragmatic types
are characterized by a specific set of functional conditions and parameters that define
the typical scenario frame (Romanov, 1988: 27-68), compliance with which enables a
partner in dialogue to achieve the desired (set) goals:
- Pre-conditions (A), which affect the principles of communicative cooperation,
interest and reflect the communicative and social conventions;
- Terms of intentional content (B) correlated with the content basis and subject
replikovogo step illocutionary potential, reflects the ratio of target (both positive and
negative) of retaliatory action dialogue interaction participants, show the specific expression of illocutionary indicators and divided into the following parts: a) propositional content conditions (UPS) denote the order in which should be deployed or
standard scenario typical question-response structure as a series of incremental actions in the dialogue; b) the conditions of illocutionary content (YIS) designed to
provide a means of achieving results; c) the conditions of the inner content of the
speaker (USG) show that the party of dialogue communication, acting as a recipient
should assess the desirability of the result to the initiator, ie signal level of interest
partner to the proposed type of dialogue communication;
Indicators of interactive moves to achieve goals in a frame called illocutionary
subtypes: a) the interest may be any, but most of all – mutual. The growth of interest
in the direction of the initiator demonstrates his desire to present his attitude toward
the status quo in a positive form, b) The form of cooperation – either, as a rule, a
positive attitude partners is coordinated interaction that does not require a deviation
from the standard interactions (moves prescribed frame. And the level of cooperation
partners is sufficient to meet their own and public expectations, c) relationships –
kindness to each other and to the thematic content in general, d) social-role status –
any. Code of confidence due to the belief in the sincerity of the recipient of solidarity
with his condition, which is the initiator.
However, due to the kinesthetic manifestations of dialogue steps interlocutor recording framing scenario kinesthetic frame reglamentivov takes the following form:
Lexicon
Regular Expres-
Lexicon FST
Compiler composition
Lexicon
Regular Expres-
Lexical Transducer (a single FST) Rule FSTs
Рисунок 3. Лексическая сеть
Создание FST казахского языка
Этап 1. Создание файла lexс.
В первую очередь необходимо описать морфотактику казахского языка с
помощью специального языка lexс, описание которого обычно производится в
текстовом файле, с помощью простых текстовых редакторов, таких как
Notepad, vi, pico и т.п.
32
57
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
ехала с матерью, а назад с сыном, – сказал он, отчетливо выговаривая, как
рублем даря каждым словом (Tolstoj, 1983: 109).
Noteworthy is one more piece of dialogue speech act within the framework of
«gratitude» (4): «Thank you» returned the child, kissing her cheek (1), «you are always kind to me, and it is a pleasure to talk to you (2). I can speak to no one else
about him, but poor Kit (3). I am very happy still, I ought to feel happier perhaps
than I do, but you cannot think how it grieves me sometimes to see him alter so (4)»
(Dickens, 1952: 62), where the dialogue partner thanks the recipient for the warmth
and closeness towards him, as evidenced by the illocutionary indicator «Thank you».
The desire of the partner to thank the recipient stresses the kinesteme «to kiss one`s
cheek». Moreover the intensity of expression is confirmed by the desire to justify the
recipient`s monologue, his relationship to the addressee (2-4). Touch as a component
of the complex act of communication acts in this case as an exponent intensifier degree of confidence to the addressee, as well as manifestations of feelings of closeness
and openness with respect to dialogue partners.
As seen from these examples an exchange of remarks between members of dialogue interaction is based on a complex process which is included the integrated using of different media as a verbal order and unverbal (eg, kinesthetic) and also includes a specific set of responsibilities and rights with which compliance is key to the
success of coordinated activities of the participants of dialogue communication.
Combining all components of this process contributes to framing the organization of
space in social interaction CVUC. Therefore the perception of unnverbal components
of communication involves the using of different types of information, understanding
that «inevitably is based on more general concepts, categories, rules and policies. It is
a common «knowledge» is not an amorphous» (Immamutdinova, 1999: 36) on the
contrary it is organized into composite conceptual systems, which can be described as
verbal and unverbal constructs which are used in constructing the frames.
From this it follows that the acts of unverbal communication (in particular, kinesthetic order) can also be represented in the form of framing configuration which is
a cognitive structure as a «data structure to represent a stereotyped situation,» the
knowledge of which is necessary to understand the idea which has been encoded in a
word (Fillmore, 1981). These frames are ones containing a basic typical and potentially much information as possible, and «are not randomly allocated» pieces «of
knowledge» (Deyk, 1989: 3). In this case, it is possible that they contain conventional
nature, and they «could define and describe what in this society is «typical» or «typical» (eg, some forms of social activity). Conventional frames (they can be called
scripts) definitely organize our behavior and allow to interpret the behavior and
speech of others» (Deyk, 1989: 3).
For example, the entry framing the organization of functional semantic representation illocutionary potential reglamentivov as follows (Romanov, 1988: 65-66):
Solidarizovatsya (S, L, р) – UPS →  р  (S, L);
Приведем пример для существительных. Порядок соединения морфем для
существительного в казахском языке выглядит следующим образом:
КОРЕНЬ + АФФИКС МНОЖ.Ч. + ПРИТЯЖАТЕЛЬНЫЙ АФФИКС +
ПАДЕЖНЫЙ АФФИКС (+ ЛИЧНЫЕ ОКОНЧАНИЯ ПРЕДИКАТИВНОСТИ)
Строим теперь по этой схеме lexc файл:
56
! kaz_morph_lex.txt
! Комментарии в lexc файле пишутся за символом «восклицательный знак»
Multichar_Symbols
+Pl
+PossPl1
+PossSg1
+PossPl2
+PossSg2
+PossPl3
+PossSg3
+Case1
+Case2
+Case3
+Case4
+Case5
+Case6
+Case71
+Case72
+PersPl1
+PersSg1
+PersPl2
+PersSg2
+PersPlResp2
+PersSgResp2
! Определяем корни, в нашем случае только существительные Nouns
LEXICON Root
Nouns
;
! Объявим несколько корней существительных
LEXICON Nouns
бала
адам
сұрақ
Plural ;
Plural ;
Plural ;
! Объявляем аффикс множественного числа
LEXICON Plural
%+Pl:[л]ар
%+Sg:0
Possessive;
Possessive;
! Объявляем притяжательные аффиксы
LEXICON Possessive
33
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
%+PossPl1:[ы]мыз
%+PossSg1:[ы]м
%+PossPl2:[ы]ңыз
%+PossSg2:[ы]ң
%+PossPl3:[с]ы
%+PossSg3:[с]ы
Case;
Case;
Case;
Case;
Case;
Case;
Case;
! Объявляем аффиксы падежей
LEXICON Case
%+Case1:0
%+Case2:[д]ың
%+Case3:[қ]а
%+Case4:[д]ы
%+Case5:[т]а
%+Case6:[д]ан
%+Case71:[м]ен
%+Case72:[м]енен
Personal;
Personal;
Personal;
Personal;
Personal;
Personal;
Personal;
Personal;
! Объявляем личные окончания (символ решетки говорит о конце строки)
LEXICON Personal
%+PersPl1:[м]ыз
%+PersSg1:[м]ын
%+PersPl2:сыңдар
%+PersSg2:сың
%+PersPlResp2:сыздар
%+PersSgResp2:сыз
#;
#;
#;
#;
#;
#;
#;
Этап 2. Введение регулярных выражений.
Регулярные выражения нам необходимы выполнения закона сингармонизма казахского языка. Можно заметить, что при создании lexc файла некоторые
буквы в аффиксах были помещены в квадратные скобки, например:
%+Pl:[л]ар
Possessive;
Таким образом помечаем буквы, которые могут быть подвергнуты
изменениям в регулярных выражениях.
Регулярные выражения можно вводить непосредственно в консоль xfst или
же в скриптовом файле. Нам необходимо ввести правила замены букв согласно
правилам ассимиляции. Регулярные выражения замены имеют следующий вид:
[ A -> B || _ ] ,
где A – символ (или набор символов), которые нужно заменить; B – символ
(или набор символов), которыми необходимо произвести замену;
Символ нижнего подчеркивания « _ « обозначает позицию заменяемого
символа. До и после этого знака мы можем указать соседние символы.
34
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
In such an interaction in the structural and organizational terms, a model
emerges as CVUC configuration (framing) construction in which each kind of model
of communication verbal and kinesthetic activities forms a specific unit of dialogue
interactions carrying the information about the functioning of the two codes of dialogue units of verbal and nonverbal order, capable of regulating the process of interactive communication. Called dialogue tools are updated in the global model or a particular act of communication goals to be achieved by dialogue partner with its complex verbal and kinesthetic activities. Therefore we can assume that each such dialogueal action is realized against the background of other features and has a demonstrative in the model space of CVUC.
The interaction of two codes of individual (subjective) discursive practices can
be presented in interactive types of interactions dialogue partners, cf. (1): «Good bye,
Hurry» murmured the girl, with a gentle pressure of his hand (1). «I wish you would
try and be more like Deerslayer (2)» (Cooper, 1962: 467).
In this context we can say that the use of kinesthetic «a pressure of his hand» in
relation to the interlocutor was undertaken not just to accompany the verbal part (as a
formal index) dialogue cues (1), but also to enhance the credibility and training partner to further dialogue (2). Obviously softness, sensuality, and trust relationships between participants in the dialogue interaction is also transmitted through the kinesthetic action «a pressure of his hand», which is one of the participants makes interaction as «a gentle pressure of his hand».
Sincerity, openness, trust, dialogue partners, as a rule, can not only highlight the
complex verbal and tactile cues dialogueal. They may also emphasize other non-verbal
manifestations, which significantly enhance the emotional and personal perception of
dialogue reality cf. (2): «Hello, Lester» he said, looking up from his paper over the top
of his glasses and extending his hand (1). «Where do you come from?» (2) «Cleveland»
replied his son, shaking hands heartily, and smiling (3) (Dreiser, 2004: 130).
In the dialogue fragment with illocutionary welcome destination orientation using stepping through the exchange (1-3) following a kinesthetic action – shaking
hands. His attitude towards the addresser largely emphasized manner of manifestations of the action «heartily», indicating that a friendly, relaxed and sincere atmosphere of communication or relationship between the communicants, and passes them
to the warmth and cordiality, with this effect is enhanced kinesthetic mimic expression of the recipient «smiling».
However not always through the use of kinesthetic activities in CVUC emphasizes trust, sincerity and openness of dialogue partners. In some cases their using is
due to just formal expression of relations of the initiator to the recipient and is dictated by the social circumstances of dialogue communication, for example, underscores the formalities of the situation in which the interaction partners in the dialogue. cf., in Russian (3): Граф Вронский, – сказала Анна. – А! Мы знакомы, кажется, – равнодушно сказал Алексей Александрович, подавая руку. – Туда
55
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
*116389*
Dr hab., prof. Romanov A.
Tver State University, Russia
Senior prof. Malysheva E.
Tver State Agricultural Academy, Russia
FRAME ORGANIZATION OF UNITS IN VERBAL
AND NONVERBAL INTERCOURSE
Communication is the technology of continuous human interaction with the
world around him, requires some means of dialogue expressions aimed at implementing a successful, coherent and coordinated the activities of participants in interactive
communication and is implemented as special sequence of symbolic behavior, verbal
and nonverbal means of actions and states of members of dialogue communication
with the receiving, processing and maintaining information.
In the process of interactive communication are the skills, experience, aspirations and
desires of the communicants, and the growing interest from a wide variety of cultural, behavioral, social and applied sciences to the study of communication problems in general,
as well as nonverbal communication, in particular due to various reasons.
In this regard, it is important to note V.F. Lomov who called the issue of communication, «the basic category, logical center of the overall system of psychological
problems,» while stating repeatedly, «in its lack of elaboration in the field of psychology», in particular in regard to non-verbal means of communication (Lomov,
1981: 59, 1984: 242 -243).
Thus problems of research the diversity and the specificity of norms and rules of
conduct dialogue partners in the regulatory activities of the participants dialogue interaction with one hand and meaningful and functional specificity of different types
of non-verbal (eg, kinesthetic) communication, which are woven into the process of
communicative exchange in the structure of model complex verbal kinesthetic acts on
the other hand make the process of studying various aspects of communication one of
the challenging, relevant and interesting problems in the contemporary social world.
Relevance of such studies mainly highlights the increased interest in the problems of a complex process in the semiosis of communicative exchange in particular
to such communicative units which are in the process of dialogue interaction can reflect the regulatory nature of the dialogue partners. In this regard under the close attention of researchers come as a verbal / speech units dialogue communication and
nonverbal (in particular kinesthetic) as isolated incidents which are woven into the
practice of speech-speech (also: dialogue steps, moves, replica) model of some dialogue fragments (in a typical speech acts with different illocutionary orientation) and
are implemented simultaneously with the verbal / verbal action (manifestation) in the
types of complex verbal-unverbal (kinesthetic) event or construct (CVUC) (Malysheva, 2009; 2010; Romanov, Malysheva, 2010; 2011).
54
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
Приведем пример,
define rule [ л -> д || [л | м | н | ң | ж | з] _ е р , [л | м | н | ң | ж | з] _ а р ];
Директива define это команда xfst, которая позволяет объявить регулярное
выражение под каким либо именем. В данном случае мы определили регулярное выражение с именем rule, которое говорит о том что необходимо заменять
букву «л» на «д», если ей предшествует одна из букв [л | м | н | ң | ж | з], а после
нее следуют «ер» или «ар» (пробелы между буквами в «е р» и «а р» обязательны). Например, словоформа, которая будет сгенерирована нашим lexc файлом,
адамлар будет подвергнута изменению регулярным выражением, и будет преобразована в адамдар.
Приведем фрагмент скриптового файла kaz_morph_fst.script, который может быть создан в любом текстовом редакторе:
# Комментарии в файлах xfst пишутся за знаком «решетка»
# Для начала объявим алфавит и регулярные наборы букв которые участвуют
# в правилах ассимиляции
# Vowels
define Vowel [ а | ə | о | ө | ы | і | у | ұ | ү | э | и | ю | я | е | ё ];
# Consonants or specials
define Cons [ б | в | г | ғ | д | ж | з | й | к | қ | л | м | н | ң | п | р | с | т | ф | х | Һ | ц | ч | ш | щ |
ъ | ь ]; # 25 cons 2 special
# Alphabet
define Alphabet [ Vowel | Cons ];
define VoicelessCons [ к | қ | п | с | т | ш | щ | ф | х | ц | ч ];
define VoicedCons [ б | г | ғ | й | д | ж | з | һ | в | р | л | м | н | ң ];
define ChangeVoiceless [ б | г | ғ ];
define ChangeVoiced [ к | қ | п ];
define JZ [ ж | з ];
define BVGD [ б | в | г | д ];
...
define Sonorant [ р | л | й | у | м | н | ң ];
define possAfx1 [ ы м | і м | м | ы м ы з | і м і з | м ы з | м і з ];
...
define possAfx [ possAfx1 | possAfx2 | possAfx3 ];
# Теперь напишем регулярные выражения для аффиксов описанных в lexc файле
# Специальное обозначение «.о.», которое будет встречаться в некоторых примерах,
обозначает операцию «композиции» между регулярными выражениями. Композиция [A
.o. B] обозначает, что если А содержит пару строк <x,y>, а В содержит <y,z>, то отношение композиции [A .o. B] содержит <x,z>. В простом понимании это позволяет нам объединить несколько регулярных выражений воедино.
# **************************************************
# Множественное число
35
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
# **************************************************
define plural1 [ %[ л %] -> д || LMNN | JZ _ е р, LMNN | JZ _ а р];
define plural2 [ %[ л %] -> т || VoicelessCons | BVGD _ е р , VoicelessCons | BVGD _ а
р];
define plural3 [ %[ л %] -> л || Vowel | RUI _ е р, Vowel | RUI _ а р];
# **************************************************
# Притяжательные аффиксы
# **************************************************
define possessive1 [ %[ і %] -> 0 || Vowel _ м і з, Vowel _ ң і з, Vowel _ ң, Vowel _ м];
define possessive2 [ %[ ы %] -> 0 || Vowel _ м ы з, Vowel _ ң ы з, Vowel _ ң, Vowel _
м];
...
# **************************************************
# Падежи
# **************************************************
define case21 [ %[ д %] -> д || LRUI | JZ _ ы ң, LRUI | JZ _ і ң];
define case22 [ %[ д %] -> т || VoicelessCons | BVGD _ ы ң, VoicelessCons | BVGD _ і
ң];
define case23 [ %[ д %] -> н || Vowel | MNN | possAfx3 _ ы ң, Vowel | MNN | possAfx3
_ і ң];
define case31 [ [ %[ қ %] -> ғ || Vowel | Sonorant | JZ _ а] .o.
[ %[ к %] -> г || Vowel | Sonorant | JZ _ е] ];
…
# **************************************************
# Личные окончания предикативности
# **************************************************
define pers1 [ [%[ м %] -> б || JZ _ ы н , JZ _ і н] .o.
[%[ м %] -> п || VoicelessCons _ ы н , VoicelessCons _ і н] .o.
[%[ м %] -> м || [Alphabet – [JZ | VoicelessCons]] _ ы н , [Alphabet – [JZ |
VoicelessCons]] _ і н] ];
define pers2 [ [%[ м %] -> б || JZ _ ы з , JZ _ і з] .o.
[%[ м %] -> п || VoicelessCons _ ы з , VoicelessCons _ і з] .o.
[%[ м %] -> м || [Alphabet – [VoicelessCons | JZ]] _ ы з , [Alphabet –
[VoicelessCons | JZ]] _ і з] ];
# Теперь неоходимо объеденить наши регулярные выражения и поместить
# объявленные регулярные выражения в стек
# Делается это с помощью команды regex
regex [
plural1 .o. plural2 .o. plural3
.o. possessive1 .o. possessive2 .o. possessive3 .o. possessive4 .o. possessive5
.о. possessive6
.o. case21 .o. case22 .o. case23 .o. case31 .o. case32 .o. case33 .o. case34
.o. case41 .o. case42 .o. case43 .o. case44 .o. case51 .o. case52 .o. case53
.o. case61 .o. case62 .o. case63 .o. case71 .o. case72 .o. case73
.o. pers1 .o. pers2
];
36
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
Literary heritage and ancient written records of the Turkic peoples of the Middle
Ages are very numerous and are richly represented. Development and prosperity of
these pearls coincides with the reign Karakhanids. The works of this era have their
own distinctive features. They are designed to promote the dogma of Islam, which
agitate the Turkic world for centuries worshiped Tengri – God of Heaven. Among
them – «Kutadgu Bilik» Zhusup Balasagun, «The Gift of Truth» Ahmet Igneki
«Diuani Hikmet» Ahmet Yasawi, who lived and worked in the X-XII centuries. They
are in their works through the propaganda of the Muslim faith show humanity to the
righteous and honest way, call to be well-mannered, decent, exemplary.
Edification and teaching ideas, reflected in the literary monuments of the tenth
to twelfth centuries., – Is not just a fact of life of the Middle Ages, they are still relevant in today's society, giving answers to the many questions of public, social and
spiritual order. Poets and thinkers of the period Karakhanids, in a comparative perspective reflecting on human qualities such as generosity and avarice, ignorance and
education, humility and arrogance, offer generalizations and guidance. Thus, it is obvious that all the works of poets Karakhanids era greatly influenced the art of flourishing artistic expression, leaving a certain effect.
To sum up I would like to point out that these are the poets of different periods
create and develop literature. If it were not for them, the number of people able to
bring principles of integrity and essence of poetry, would dry up. And because of
these valuable creatures masters of artistic expression can confidently say that the literature of the past century is alive to this day.
References
1. Konyratbaev A. History of Kazakh folklore – Almaty: Ana tili, 1991. – 288 p.
2. Kelіmbetov N. ancient literary monuments. – Astana, 2004.
3. S. Seifullin Kazakh literature //S.Seifullin. 6-volum. – Almaty, 1964. – 455 p.
4. Ganiev R. Tatar literature (traditions, relationship). – Kazan, 2000. – 320.
5. Baytursunuly A. Collected Works in 5 volumes. I. vol. – Almaty: Alash,
2003. – 408 p.
Annotation
In this article considerated the mains of themes of written legacy of the period of
Karahanid and Gaznauids: edification of high moral standards, the perfection of man,
aspirations and dreams of people, didactic motives in the writings of Mahmud
Kashgar, Jusup Balasagun, Khoja Ahmed Yasawi, Ahmet Iugneki, Suleymen Bakyrgani. For the first time literary creative work of the great philosopher of the Orient
Al-Farabi has been presented.
Keywords: literary motives, religion, Islam, religious, philosophical, didactic
works, poets.
53
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
Because the literary monuments of this period is entirely based on the chapters of the
Quran and the Hadith of the Prophet. Therefore, through the Muslim dogma express instructions, calling a lot to be honest, beware of ignorance and avarice, read knowledge,
learn the good and bad squeamish. Medieval masters, relying on the basic laws of Islam,
created in this thematic area, leaving the future generation of highly valuable epics.
«Kutadgu Bilik» Zhusup Balasagun, «The gift of truth» Ahmet Igneki «Diuani
Hikmet» Ahmet Yasawi – is the product of educational and cognitive vision. Glorifying the soul pure data artistic production – is similar in content works that glorify the
human qualities. Pieces of music written in the era Karakhanids, based on the fundamental postulates of the Koran, calling for spiritual perfection. Of great importance is
didactic poetry Igneki. Every word of the poet is a separate edification. For such didactic work at any time and from any of the people do not lose their core essence.
And this legacy is not only part of the treasury of the Eastern peoples, but they are
also reflected in the European and Russian literature (Lucretius' On the Nature of
Things «, Horace» Art of Poetry «, in the fables of Aesop, La Fontaine, Krylov).
In Turkic poetry epics purely didactic themes began to emerge in the X-XII centuries. As common in the literature Karahan didactic works, generally reflect philosophical, educational, humanitarian issues. And Zhusup Balasagun and Ahmet Igneki point
people in the right direction, helping to distinguish the good from the bad, and make
their useful tips for everyday life. Reading these epics you can even get an idea of the
level of education and science in the Middle Ages. Saturated words propaganda and edification priceless works of art of the Middle Ages show the high level of culture of the
Turkic tribes of those ages. Thus, the literary heritage of the Middle Ages allows you to
mark an active cultural life of nomadic and semi-nomadic Turkic people of the time.
A.Baytursynov written literature examines in 2 stages: 1. religionists age 2. eloquent
era. Early epochs into the following types: қissa, Hick, Cape (fables) Nasihat (Manual),
mіnazhat (prayer-treatment), maktau (praise), Dattau (slander), Aitys (competition in rhetoric), tolgau (meditation) term [5, 319-b.]. If based on scientific research, the writings of the
Middle Ages poets can be classified as instruction era religionists. Because the poet, making
up lines about the benefits and harms of knowledge and ignorance, generosity and greed,
positive nature and indecent behavior, restraint and anger through their «Gift of the truth»
(«Akikat syyy») upon future generations guidance and words of edification.
Literary heritage and ancient written records of the Turkic peoples of the Middle
Ages are very numerous and are richly represented. Development and prosperity of
these pearls coincides with the reign Karakhanids. The works of this era have their
own distinctive features. They are designed to promote the dogma of Islam, which
agitate the Turkic world for centuries worshiped Tengri – God of Heaven. Among
them – «Kutadgu Bilik» Zhusup Balasagun, «The Gift of Truth» Ahmet Igneki
«Diuani Hikmet» Ahmet Yasawi, who lived and worked in the X-XII centuries. They
are in their works through the propaganda of the Muslim faith show humanity to the
righteous and honest way, call to be well-mannered, decent, exemplary.
Этап 3. Объединение lexc и регулярных выражений в морфологический генератор/анализатор.
Для удобства напишем скрипт в файл KazFST.script:
52
# Очистим стек, если в нем что-то присутствовало до этого командой clear
clear
# Загрузим наш lexc файл в стек с помощью следующей команды
read lexc < kaz_morph_lex.txt
# Загрузим регулярные выражения из скрипта kaz_morph_fst.script
source kaz_morph_fst.script
# Меняем местами, загруженные в стек сети
turn stack
# Объединяем сети lexc и регулярных выражений
compose net
# Выведем полученные словоформы в файл words.txt
print lower-words >words.txt
Теперь можно загрузить наш FST, выполнив приведенный выше скрипт.
Для этого в консоли xfst выполним команду:
source KazFST.script
Теперь мы имеем следующие файлы:
Запустим xfst.exe и введем команду source KazFST.script:
После этого увидим вот такой результат:
37
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
Будет создан файл words.txt, в котором будут все сгенерированные нашим
скриптом словоформы.
Для генерации и анализа используются команды apply down и apply up, соответственно. Например, для анализа формы слова «балалар» мы можем написать следующую команду:
Данная команда выдает в результате бала+Pl+Case1, из которой можно
увидеть корень бала, +Pl обозначает множественное число, а +Case1 имени38
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
science, education and culture developed in close unity with religion, there are new
trends in literature. In the works of lyric poets of profound meaning, philosophical and
didactic thought. Compose epics and edification is a novelty at the time. Specified period could be called the «golden age» of Turkish literature. Years of life scientists and
poets who knew the culture, literature and philosophy of the ancient Greeks and the
Orient, meet the new trends of the East. Calling this era Eastern Renaissance, A.
Konyratbaev gives her the following definition: «Given the fact that the ancient Turkic
inscriptions are the common heritage of the peoples of Central Asia, the Altai and Kazakhstan, at the same time it is necessary to indicate that they were early examples of
Oriental Renaissance. If the founders of the Renaissance in the East are considered to
be al-Farabi, al-Biruni, al-Khwarizmi, in the fifteenth century. – Ulugbek, Navoi, then
in between these ages, there is also a lot of poets and scholars»[1, 41 p.].
In general, it should be noted that while in the West the Renaissance refers to the XV
century, the eastern literature its roots go far deeper. So, living in the centuries talented
thinkers his discoveries in various fields have laid the foundation of a future civilization
and contributed to the flourishing of science. And you can proudly acknowledge the contributions of scientists, artists and poets in the development of culture in the golden age.
Representatives of the literature Islamic era, formed with the arrival of Islam in the Kazakh steppe, contributed to the establishment of the newly formed state Karakhanids in
Islamic tenets. In this regard, the remarkable statement N.Kelimbetov which recognizes
the role of the social and ethical standards in government, based on the laws of Islam. It is
in order to realize this need came to light the social and ethical treatises of al-Farabi,
«Danyshname» (Book of Knowledge), Ibn Sina, «Hikmet» Al-Biruni «Kutadgu Bilik»
Zhusup Balasagun, «The Gift of Truth» Ahmet Igneki [2, 166-p.].
In the literary history of any people, and there are periods of prosperity and recession. Thus, X-XII century Turkish literature are considered the initial stages of its
development. Appeared in the centuries religious, philosophical, didactic works are
priceless monuments immortal heritage of humankind.
The spread of Islam in Turkic countries brought a breath of fresh air, not only in the
history and life of the people, but in the world of literature. On new stages of ancient literature, changes its S.Seifullin wrote: «Now that all Kazakh clans adopted Islam, a host of
new features and changes in daily life of the people. This inadvertently led to the transformation of the traditions, customs and language» [3 , 58-p.]. Poets of Karakhanids in his
work fully covered the problem of knowledge, science, education, good manners and behavior, sung to them. It's safe to say that the category of humanity previously met only in
the context of a book, and in fact there were no epics, from start to finish based on the
theme of edification and education. They magnify humanity, personal relationships of
people, restraint, prudence, patience, etc., trying to denounce them to the people in the Islamic religion. This situation prompted the emergence of literature didactic content.
Turkish literature was developed in the Middle Ages 3 streams: 1. Didactic literature,
combined with motifs from the Koran, 2. Sufi literature, 3. Renaissance literature [4,
p.16]. Major works of the Middle Ages are 1 out of them – to the religious and didactic.
51
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
JĘZYK, MOWA, MOWNY KOMUNIKACJA
*116328*
Aydyngul Havan
Junior researcher
Institute of Literature and art by name of M.Auezov
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
тельный падеж, т.е. слово балалар находится в именительном падеже и множественном числе.
Для генерации воспользуемся командой apply down, и получим следующую форму слова бала во множественном числе и родительном падеже:
балалардың.
LITERARY MOTIVES IN THE ERA KARAKHANIDS
In literary works, which are the Turkic peoples common spiritual heritage that
has gone into the history, brighter, new faces, becoming one of the key aspects in the
expansion of the religious outlook of the people. And if religion is the age-old category, reflecting the sense of human life from the time of the Archaic to the present
day, the literature – is a major phenomenon, create a collective work, which is in constant development, reflecting the mentality of the religious worldview of the nation,
creating that same story.
Born in the VIII century, the Arab lands of Islam, has developed in the Kazakh
steppe in the reign of the dynasty Karakhanides, enriched with valuable commandments priceless culture and literature of ancient Turks that existed before his appearance. Ancient writings formed the cultural and historical space of the Turkic world,
such literary annals as «Ogyz-name», «The Book of my grandfather Korkut», «alDiuani lugat tүrіk», «Hikmet Diuani», «Doomsday Book,» «The Gift truth», «Қissaul
anbiya» «Nahzhul Faradis» in which chanted long history and literature of Turkic
peoples were supplemented with new themes Muslim persuasion. And given the fact
that such monuments as the «at-Diuani lugat turk» Mahmud of Kashgar, «Kutty
bіlіk» Zhusup Balasaguna, «Diuani Hikmet» Ahmet Yassaui, «Book of Akir zaman»
(Book of end of the word) Suleiman Bakyrgani, «Arkikat syyy «(The Gift of Truth)
Ahmet Igneki», «Kissasul ənbiya» Burhanuddin Rabguzi, «Gulistan bit tүrki» Safe
Sheds, «Kusrau ya Shyryn» Hutyba «Zhumzhuma sultan» Hussam Katib, «Nahzhul
faradis» Bin Mahmoud Ghali, who were born during the rule of the Golden Horde
and Karakhanids, are a prime example of the above, we can see that these works,
showing the essence of the Muslim Turkic world, different from the works of earlier
eras for content-thematic and genre structure and compositional structure. These
works, written in the genre of Hikmet strictly forbidden during the Soviet era because
of their direct connection with religious motives, executed together with the foundation of Islam – the Quran, Muslim preachers (shayyr) in their works widely sung
spiritual themes, which reflect prayers to Allah, the Prophet's worship theme and
write to the Holy Book about end of the world.
Emerged in the XIII century, Islam had an effect on all areas of science. We know
that in an age corresponding period of the dynasty Karakhanids, poets have played a
huge role in the spread of Islamic culture among the Turkic peoples. At a time when
50
Литература
1. Beesley, Kenneth R. & Lauri Karttunen. Finite State Morphology. – Stanford,
CA: CSLI Publications, 2003. – 503 pp.
2. Баскаков Н.А. Алтайская семья языков и ее изучение. – М.: Наука, 1981.
– 135 с.
3. Сопоставительная грамматика русского и казахского языков. Морфология. – Алма-Ата: Наука, 1966. – 459 с.
4. Koskenniemi Kimmo. Two-level morphology. – University of Helsinki,
publication No.11, 1983. – 160 pp.
*116374*
К.филол.н. Сербиновская Н.В.
Донской государственный технический университет, Россия
ЯЗЫКОВЫЕ ПРОБЛЕМЫ ОТКРЫТЫХ ПРОЕКТОВ
В ГЛОБАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКЕ
В глобальной экономике, приобретающей черты новой экономики и экономики знаний, широко использующей современные информационнокоммуникационные технологии, организация инновационной деятельности
строится с применением новых форм и методов взаимодействия участников
инновационных проектов, Все большее распространение получают открытые
проекты [1 – 4], которые предоставляют возможность принять участие специалиста или компании из любой страны, поскольку научно-исследовательские и
проектные работы ведутся с использованием Интернет и пространственная разобщенность участников проекта не играет существенной роли. Команда проекта может быть сформирована из представителей разных стран, которые являются носителями разных языков и культур. Вследствие этого возникают языковые проблемы, характерные для таких открытых проектов.
Проведенное исследование позволяет выделить следующие языковые проблемы открытых проектов, проявляющиеся в глобальной экономике, информа39
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
ционном обществе и виртуальном информационно-коммуникационном пространстве (среде инновационной деятельности) и влияющие на эффективность
инновационных процессов
1. Проблема официального выбора языка общения связана с удобством
достижения цели и решения основных задач открытого проекта. Она должна
решаться на начальной (подготовительной) стадии проекта, а выбранный основной язык общения и предоставления документации обозначаться в условиях
участия в проекте. Это формальное и формализованное решение может облегчать или существенно сдерживать языковое общение, следовательно, повысить
или снизить эффективность проектных работ.
2. Проблема языка общения непосредственно связана с первой проблемой
и во многом зависит от ее формального решения, но в большей степени определяется уровнем языковых компетенций участников проекта и требует индивидуального подхода к его участникам в зависимости от ценности (для проекта) и
удобств работы каждого. Проблема оказывается достаточно сложной при совместной работе носителей разного языка и требует выработки как типовых,
так и нестандартных решений. Уровень владения языком и способности субъекта к овладению иностранным языком, который принимается как основной в
проектной группе, определяет гамму трудностей, с которыми может столкнуться член команды, обладающий высокими профессиональными компетенциями,
но испытывающий затруднения в общении, которые снижают его личную эффективность и эффективность команды проекта.
3. Проблема междисциплинарного взаимодействия дополняет первые две
проблемы и вызвана различиями в профессиональной речи, характерной для
разных профессий и отсутствием терминологического единства в профессиональной речи представителей разных стран.
4. Проблема межкультурного взаимодействия вызвана отличиями культур,
традиций, норм, менталитета, верований, которые могут усугублять трудности
общения представителей разных стран, участвующих в проекте. Решение этой
проблемы может быть весьма сложной, если возникают конфликтные ситуации
при игнорировании культурных отличий, поскольку оказывается высоким приоритет психологических особенностей субъекта инновационной деятельности,
связанных с его национальной культурой и привычной средой общения. Преодоление этой проблемы требует от участников открытых проектов не только толерантности в межкультурном общении, но и разработки специальных мер психолингвистической и психологической поддержки для предотвращения конфликтных ситуаций в связи с возникающим непониманием мотивов поступков и непривычностью норм поведения отдельных участников проекта.
5. Проблема проявления психолингвистических особенностей личности может
решаться на теоретической, методологической и методической базе психолингвистики, но требует диагностики психологических особенностей личности участника
проекта, которые могут специфически проявляться в профессиональном (с использо-
В.Звягинцева очень творчески плодотворно реализовала указание Бельгера
на диалогизм стиха. У Абая диалог ума и плоти имплицитен, он чувствуется, но
синтаксически не выражен на казахском языке. Только конец стиха «...оған
бекі» позволяет допущение, что лирический герой одновременно обращается к
себе. Синтаксис русского перевода характерен открытой диалогичностью,
именно ею задается алгоритм стиха. Поэтесса сразу дает почувствовать
напряжение философской мысли Абая, далее в афористической форме следуют
выводы поэта по поводу своего внутреннего раздвоения. Поэтический эффект,
соизмеримый с впечатлениями читателей на казахском языке достигнут:
«Я» – разум промолвит. Плоть скажет: «Мое!» –/Различно у плоти с
душой бытие./Бесмертное «я» никогда не умрет./»Мое» – это только земное
жилье». (5;88)
Переводить для Бельгера значит воспринимать переводимый текст как
некую целостную структуру, полноценность перевода которого достигается
лишь при условии, когда исходят не из отдельных элементов, часто
непередаваемых порознь, а из сложного целого, в которое они складываются и
в котором приобретают свое конкретное значение. В конечном счете кредо
переводчика Бельгера выражается в стремлении соблюсти в переводимом
художественном произведении целостность стиля, где в полной мере художник
слова проявляет свою творческую индивидуальность.
40
Литература
1. Абай. Дүниеде, сірə, сендей маған жар жоқ: Өлеңдер. Алматы «Жалын»,
1990. -128б.
2. Абай. Кунанбаев.Стихоторения.Поэмы.Проза. – Москва: ГИХЛ, 1954.-415 с.
3. Абай Құнанбаев. Полное собрание сочинений.- Т.2.- Алма-Ата: Изд.АН
КазССР,1954.-324 с.
4. Абай. Лирика. – А.: Жалын, 1980.
5. Бельгер Г.К. Ода переводу. –Алматы: Дайк-Пресс, 2005.-416 с.
49
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
найдешь» как раз подчеркивает ироническую интенцию Абая посредством
кавычек, в которые забраны стершиеся во всей восточной поэзии метафоры.
Абай добивается эффекта общечеловеческой значимости обобщения. В
переводах Абая на русский мы видим, что глубокая мысль подменяется
реалистической национально-колоритной картиной или трюизмами, в лучшем
случае близкими строю казахского языка. Одним словом, переводам на русский
язык характерно движение эстетической мысли от общего к частному, что не
приближает нас к пониманию поэтики Абая. В русле этого разговора,
включающего в себя напоминания об изобилии в стихах поэта архаизмов,
арабизмов, фарсизмов и русизмов, несущих каждый раз особую художественную
функцию, Бельгер делает вывод об отсутствии однозначного ответа на вопрос о
самой возможности придать стихам Абая общедоступное звучание. Но,
приоткрывая завесу над своей творческой лабораторией переводчика Абая,
Бельгер все-таки отвечает на вопрос о возможности адкватного звучания стихов
великого казахского поэта на русском языке положительно.
В этом контексте привлекает внимание работа Бельгера над подстрочником
другого стихотворения Абая «Көк тұман – алдындағы келер заман»:
Ақыл мен жан – мен өзім, тəн – менікі,/»Мені» мен «менікінің» мағынасы –
екі./»Мен» өлмекке тағдыр жоқ əуел бастан,/Менікі өлсе өлсін, оған бекі. (3;24)
Подстрочник Бельгера принимает такой вид:
«Я» – разум и душа, «мое» есть плоть,/»Я и «мое» – понятия
равновеликие./Для «я» судьбой предначертано бессмертие./»Мое» обречено и
пусть. С тем согласись». (5;154)
Подстрочник Бельгера почти идеально точен по смыслу, если не считать
ньюанса во второй строке, где «екі»-два как констатация разности заменено
словом «равновеликие», что все-таки несколько диссонирует с общим смыслом
строфы, ведь по Абаю «я» и «мое» не равны. Бельгеру удалось соотнести в
целом точность смысла с передачей внутреннего ритмического рисунка стиха.
В оригинале есть внутренняя рифмовка, и Бельгер в своем подсточнике считает
важным указать на нее. Что касается того, что стих Абая написан 11-сложником
с рифмовкой: ааба, это видно астроизически, и соблюдение этой рифмовки –
дело поэта, который осуществит окончательный художественный перевод.
Главное, Бельгер во всей полноте передал в подстрочнике содержание
философских абстракций Абая, лирический сюжет переложен на другой язык
очень бережно, соблюден субъектный строй стиха. Рассуждения о душе, о
плоти, о бессмертии Абаем диалогизированы, на что указывает обращение:
«...оған бекі» (у Бельгера «С тем согласись»).
В.Звягинцева, опираясь на подстрочник Бельгера, предельно близко по
смыслу переводит этот стих. Как и ожидалось, рифмовка 11-сложника: ааба
поэтессой соблюдена, более того, ритмический рисунок перевода очень
приближен к оригиналу: в первой строке 11 слогов, во второй – 10, в третьей –
11, в четвертой – 10.
ванием языка конкретной профессиональной области знаний), но межкультурном
общении междисциплинарной команды проекта.
6. Проблема влияния особенностей личности, вовлеченной в инновационную деятельность. Эта проблема актуализируется в процессе создания нового
знания и инноваций. Она может решаться на междисциплинарной основе теории и методологии филологии и психологии инновационной деятельности.
Таким образом, при реализации открытых проектов в глобальном экономическом пространстве должны решаться языковые проблемы, влияющие на
эффективность открытых проектов и требующие разработки специальных методических и организационных инструментов филологического и психологического сопровождения проектов. Перечисленные проблемы описаны впервые и
не подвергались углубленному изучению другими авторами с позиций филологии, но их проявление в процессе реализации открытых проектов можно считать известным фактом. Известны подобные проблемы и пути их решения в
других коммуникационных ситуациях.
48
Литература:
1. Главный баг открытых проектов Яндекса // Я.Ру [Электронный ресурс].
URL: http://clubs.ya.ru/company/replies.xml?item_no=30753
2. Лучшие открытые проекты по мнению читателей журнала Linux Journal
01.05.2009.
//
Opennet.ru.
[Электронный
ресурс].
URL:
http://www.opennet.ru/opennews/art.shtml?num=21548
3. Открытый проект «Умный дом своими руками» // ARV Research. [Электронный ресурс]. URL: http://arv.radioliga.com/content/view/140/38/
4. Представлена платформа SourceForge 2.0. Открытые проекты Adobe переведены в SourceForge. // Opennet.ru. [Электронный ресурс]. URL:
http://www.opennet.ru/opennews/art.shtml?num=27316
*116431*
41
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
Ныязбекова К.С.
кандидат педагогических наук, доцент Казахского национального педагогического университета имени Абая (Казахстан, г.Алматы)
Алибаева М.
кандидат педагогических наук, старший преподаватель Казахского национального педагогического университета имени Абая (Казахстан, г.Алматы)
ПРАГМАТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЭПОНИМОВ
В ОБУЧЕНИИ МЕДИЦИНСКОЙ ЛЕКСИКИ
Роль эпонимов в обучении профессиональной медицинской лексике огромна.
Эпонимы – это термины, в состав которых входят фамилии известных учёных, исследователей, врачей, первооткрывателей. В языке медицины эпонимы, т.е. наименования, образованные от собственных имен врачей, ученых и т.д., используются
для обозначения разнообразных понятий: болезней, их симптомов и синдромов,
анатомических объектов, научных теорий и клинических классификаций, методов
исследования, обследования и лечения, медицинского оборудования и т.д. Широкое употребление эпонимов в терминообразовании объясняется, прежде всего, существующей традицией, стремлением увековечить имена врачей и ученыхпервооткрывателей, внесших вклад в развитие медицины. В справочной литературе, регистрирующей медицинские эпонимические термины, приводятся сведения о
годах жизни, национальной принадлежности и специальности лица, имя которого
легло в основу термина. Эпонимические термины составляют большую часть медицинской терминологии, например, в неврологии эпонимы составляют около 30%
всего терминологического фонда. Рост эпонимов в современной терминологии
объясняется не только желанием увековечить авторство первооткрывателя, но и в
связи со сложностью сразу образовать или отыскать более краткий и точный термин, чтобы адекватно отобразить нужный предмет, признак или качество. Более
16% эпонимических терминов – это единицы, констатирующие тематическую
группу Methods of Investigation and Treatment, т. е. наименования результатов индивидуальной научно-исследовательской и врачебной деятельности специалистов.
Эпонимов можно выделить по следующим группам: 1) наименование методов исследования – немецкие врачи открыли методы исследования, при назывании используя ключевые термины – проба, реакция, метод, опыт: Шеллонга проба
(F.Schellong, 1891-1953, немецкий врач) – функциональная проба при исследовании
кровообращения, Яффе реакция (М.Jaffe, 1841-1911, немецкий врач) – метод определения креатинина в моче и сыворотке крови. 2) анатомические термины. В
XIX в. открытия в области анатомии обозначились в терминах именами немецких
анатомов и физиологов – Гиса пучок (W.His, 1831-1904), Гиса треугольная складка,
Гиса угол, Людвига ганглий (K.F.W.Ludwig, 1816-1895.), Краузе круг (К.F.Т.Krause,
1797-1868), Циннова связка (J.G.Zinn, 1727-1759). В настоящее время эти термины
42
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
рифмам и ритмам. Он обращает внимание своего читателя на глубинную суть своей
поэзии, которая сводится к стремлению воспитывать новые нравственные чувства
посредством «вслушивания» в скрытые в глубинах ритма обычных слов смыслы,
которые открываются во всей полноте в контекстах, ориентированных на поиск и
приумножение знаний, могущих помочь совершенствованию человека и социума.
Новая поэзия Абая – это новая эстетика меры. Абай говорит:
Сөз айттым «əзірет Əлі», «айдаһарсыз»,/Мұнда жоқ «алтын иек, сары ала
қыз»./Кəрілікті жамандап, өлім тілеп,/Болсын деген жерім жоқ жігіт арсыз./Əсіре
кызыл емес деп жиренбеңіз,/ Түбі терең сөз артық, бір байқарсыз. (1;100)
Переводчик на русский язык Л.Бродский ответственно отнесся к своей
миссии ознакомить русского читателя с поэтическим кредо Абая.
Али-азрету не слагаю гимн,/Красавиц с подбородком золотым/Я не пою; я
к смерти не зову./Не говорю джигитам молодым,/Чтоб совестью они
пренебрегли, –/ Прошу: прислушайтесь к словам моим! (2;116)
И сразу заметно, что не владеющему казахским языком Л.Бродскому
достаточно полно растолковали многие ньюансы поэтической структуры стиха:
особенности 11-сложника, лексические особенности и т.д. Но вот перевод строк
«Мұнда жоқ «алтын иек, сары ала қыз» требует к себе специального внимания:
«Красавиц с подбородком золотым Я не пою...». Если задаться вопросом, откуда у
Абая «алтын иек», то ответ можно дать только один. Это традиционное казахское
сравнение красивой девушки с полумесяцем (золотым), нижний рог которого
уподобляется подбородку. От этого колоритного инварианта Л.Бродский далеко
отошел, когда сделал просто кальку:»подбородок золотой». Получилось
тяжеловесное метафорическое сравнение, вызывающее ассоциации скорее с
мужским лицом, где подбородок признается характерной особенностью, нежели с
женским ликом, в котором на подбородок внимание, как правило, в русской
поэтической антропологии не акцентируется.
Также следует заметить, что у Абая «сары ала қыз» очень важный элемент
поэтической интенции, так как является парафразом стертой метафоры у
старых акынов «сары ала қаз – перепелка, считавшаяся красивой птицей», и
именно поэтому следовало каким-то образом указать на эту иронию или хотя
бы намекнуть. И здесь следует остановиться на подстрочнике
вышеобозначенного отрывка, сделанного Г. Бельгером:
Мои стихи не о драконах, не о Али-хазрете, /В них «дев прелестных,
луноликих» не найдешь./И старость не кляну, и смерть не воспеваю,/И
джигитов к бесстыдству не зову». (5;150)
Отрывок Г.Бельгера точен в смысле, и он более краток. Но в нем есть
такие ценные указания, учет которых бесспорно углубил бы смыслы
окончательного поэтического перевода на русский язык программного
стихотворения Абая. В частности, переложение Г. Бельгером строки «Мұнда
жоқ «алтын иек, сары ала қыз» на «В них «дев прелестных, луноликих» не
47
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
AKTUALNE PROBLEMY TІUMACZENIA
*116494*
Тахан С.Ш., доктор филологических наук.
Профессор кафедры телерадиожурналистики Евразийского национального
университета имени Л.Н.Гумилева(Астана,Казахстан).
ОПЫТ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ПЕРЕВОДА
ПОЭТИЧЕСКИХ ТЕКСТОВ В ТВОРЧЕСТВЕ Г.БЕЛЬГЕРА
Интеллектуальной основой творческих достижений видного деятеля
современной многонациональной литературы Казахстана Г.Бельгера является
триединство языковой картины мира. Творческая индивидуальность Г.Бельгера
выражается в сплаве впитанной через обучение и влияние социальной среды
русской лингвистической культуры и пронзительно тонкого зрительнослухового, интимно-экзистенционального проникновения в суть казахского
бытия, вылившегося в совершенное чувствование казахской речи. Не
последнюю роль в творческом облике писателя и переводчика играет и
генетическая языковая память немца. Особенно значимы достижения
Г.Бельгера в сфере художественного перевода на русский язык произведений
классиков казахской литературы. Переводы Бельгера характеризуют глубокое
погружение в естественную стихию казахской речи, дисциплинирующее
пределы и формы лингвистической адаптации фигур художественной мысли
казахских авторов к стихии другого языка.
Талант Бельгера-переводчика в полной мере явлен в его отношении к
звучанию стихов великого Абая на русском языке. Он считает святой
обязанностью переводчика любого стихотворения с казахского языка на
русский, а тем более стихов великого Абая, глубокое ознакомление не только с
культурно-историческими обстоятельствами появления того или иного шедевра,
но и обстоятельное изучение лингвистических комментариев подстрочникиста,
которые обязательно дожны быть и быть как можно пространными. «Образы
Абая пронизаны национальным мироощущением, мировосприятием. Их
невозможно переводить, их бессмыслено воссоздавать буквально, их можно
только каким-то образом транспонировать, трансформировать в другой языковой
лад, в иную плоскость восприятия, в иную сферу представлений»(5;150). В
аспекте заявленной здесь Г.Бельгером творческой позиции переводчика
поучителен анализ перевода стихотворения Абая «Не для забавы я слагаю стих»
на русский язык, осуществленный Л.Бродским.
В стихотворении Абай демонстративно противопоставляет свою поэзию
предшествовавшим поэтическим канонам, отвергает стремление прежних акынов к
внешней красивости слога и их традиционную приверженость к устойчивым
46
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
не используются. Именно в анатомических эпонимах в сконцентрированной форме
отразились основные этапы развития науки и о строении и функциональных особенностях органов человеческого тела, становление научного миропонимания человека и его места в живой природе. Иногда при образовании терминов-эпонимов
фактор авторского приоритета не принимается во внимание. Например: синдром
Бонне-Дешома-Бланка (Bonnett-Dechaume-Blanke syndrome) в разное время описали
вначале М.Мануэль (1899), потом Х.Кушинг и Бейли (1927), однако именно
П.Бонне, Ч.Дешому и Ч.Бланку принадлежит научное открытие о том, что ангиома
сетчатки глаза связана с неврологическими проявлениями, о чем они сообщили в
своей работе, опубликованной значительно позднее, в 1937 г. В англоязычных
странах данная болезнь носит также название синдрома Уайберна-Мейсона, по
имени американского врача, подробно исследовавшего этот симптомокомплекс
(Wibern-Maison's syndrome). Синдром Апперта (Appert's syndrome) назван в честь
французского педиатра Э.Апперта, детально описавшего его в 1906 году, хотя первое сообщение принадлежит английскому врачу У.Уитону, сделавшему его в 1894
году. Синдром Аксенфельда-Шюренгберга (Axenfeld-Schurenberg syndrome) впервые описал итальянский врач Рампольди в 1884 году. Как видно из примеров, имена первооткрывателей не всегда зафиксированы в соответствующих терминах. В
англоязычной литературе термин Edinger's nucleus (ядро Эдингера) имеет синонимичный термин – ядро Вестфаля (Westphal nucleus), однако в отечественной литературе употребляется термин ядро Якубовича, обозначающий идентичный феномен
– добавочное ядро глазодвигательного нерва. Иногда в состав эпонимов входит имя
пациента, у которого впервые было выявлено какое-либо редкое заболевание или
его симптом. Так, например, болезнь Коппока (Koppock's disease) наблюдалась у
всех членов семьи Коппок (описана в 1774 г.). Значительно позднее это наследственное заболевание (congenital pulveriformis cataract – врожденная пылевидная катаракта) описали Фогт и Поос. 3) названия болезней. В названии болезней встречаются фамилии врачей. В таких названиях часто ключевым термином является
слово «болезнь», такие термины практически редко используются, часто заменяются на синонимы. Например, в названии болезней нервной системы запечатлены
имена немецких врачей: невропатологов и психиатров – Альцгеймера болезнь
(A.Aizheimer, 1864-1915), Крейтцфельдта-Якобаболезнь (Н.G.Creutzfeldt, 18851964, A.Jakob, 1884-1931), терапевтов – Рейтера болезнь (H.C.J. Reiter, 1881-1969;
син.: Рейтера синдром, Рейтера триада, синдром уретроокулосиновиальный (инфекционно-аллергическая
болезнь);
гинекологов
– Шультце параметрит
(В.S.Schultze, 1827-1919). 4) названия симптомов болезней – немецкие врачи оториноларингологии – Авеллиса синдром (G.Avellis, 1864-1916) – сочетание паралича
мягкого нёба и голосовой мышцы; невропатологи – Бергера парестезия (O.Berger,
1844-1885) – приступообразная парестезия в ногах; J.A.Barre, 1880-1967) – син.:
рефлекс двуглавой мышцы бедра; Липманна феномен (Н.С.Liepmann; син.: Липманна интеллектуальные иллюзии, Липманна симптом) – появление зрительных
галлюцинаций; 5) названия хирургических операций – На основе общих терминов
43
Materiały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji
«Wschodnie partnerstwo – 2012» • Volume 8. Filologiczne nauki
«операция» и «пластика» создавались эпонимы с именами немецкие хирургов –
Брунса операция (P.E.Bruns, 1846-1916) (операция удаления фибромы); Бергманнаоперация (E.Bergmann, 1836-1907) (операция иссечения собственной оболочки
яичка); Брунса пластика губы (V.Bruns, 1823-1883) (операция восстановления верхней губы); Ривуара операция (J.R.Rivoir) (замещение обширного дефекта мочеиспускательного канала. 6) названия медицинских инструментов и приборов – фамилии офтальмологов в названии инструментов для глазных операций – Бунге ложка P.Bunge, 1853-1926), Вальдау-Грефепинцет (A.Graefe, 1828-1870), Грефе катарактальный нож (A.Graefe; син.: нож катарактальный линейный), Грефе пинцет
(A.Graefe); 6) названия родов бактерий, образованных от фамилий исследователей – фамилии немецких бактериологов использованы в названии бактерий –
клебсиелла(-ы) (Klebsiella, Ber; Е.Klebs, 1834-1913) клебсиеллёз (klebsiellosis) – инфекционная болезнь, Коха палочка (R.Koch, 1843-1910) – возбудитель туберкулёза.
Некоторые эпонимические термины образуют целый словообразовательный ряд –
Рентген (по имени немецкого физика Рентгена (1845-1923) где рентген – является
составной частью сложных слов и означает «относящийся к рентгенологии, к рентгеновскому излучению»: рентгенограмма, рентгенография, рентгенодиагностика,
рентгенолог, рентгенология, рентгеноскопия, рентгенотерапия, рентгеноанатомия, рентгеновский снимок, рентгеновское излучение и т.д.). Базедоваболезнь
(morbus Basedowi; К. А. von Basedow, нем. врач, 1799-1854) син.: зоб диффузный
токсический. Нужно отметить влияние известных немецких врачей на введение
терминов в научный оборот: гемофилия название болезни (из греч.) было предложено немецким клиницистом И.Л.Шейнлейном в 1820 г.; аккомодация (лат.
Accomodatio приспособление) термин в физиологию ввёл в 1908 г. нем. физикохимик, один из основоположников современной физической химии Вальтер Нернст
(NernstWaterH., 1864-1941); алексин нем. врач, бактериолог, иммунолог, гигиенист
Ганс Бухнер (DuchnerHans, 1850-1902) и бельг. иммунолог; нейрон – в 1891 г. термин (от греч. neuron) предложил нем. анатом и гистолог Генрих Вильгельм Вальдейер и др. Характерно, что в термине фиксируется имя последнего по хронологии
открытия ученого, Например, симптом Адамюка-Рельмана-Гвиста обозначается в
англоязычной литературе именем австрийского офтальмолога Г.Гвиста, который
описал его в 1931 году, несмотря на то, что более ранее и полное описание дал русский офтальмолог Э.В.Адамюк в 1901 году. Еще раньше, в 1889 году, симптом
описал русский офтальмолог Э.Рельман. В научной медицинской литературе анатомические эпонимические термины до сих пор используются, толкование термина-эпонима содержится в специальных справочниках. В
процессе
изучения
терминов рассматривается не только понятие терминологической дефиниции с
точки зрения лексикографического определения, словарной дефиниции, а также
представляется анализ терминологических дефиниции и когнитивной структуры
единиц терминологий в функционально-прагматической, коммуникативной
аспектах. В обучении эпонимических терминов важно знать функции в
коммункации для выявления особенностей потребления речи. Поэтому в обучении
терминов уделяется особое внимание роли и функции терминов в коммуникации,
которые определяют специфику употребления терминов и построения
предложений в речи. Термины выполняют не только номинативную, но и
коммуниникативную функцию. В общении раскрывается значение любой единицы
языка, ее природа, а речевой акт выступает в качестве коммуникативной среды, в
которой она используется.
Поэтому прагматические характеристики
коммуникативной единицы проявляются лишь в данной среде. Основной целью
изучений терминов являются выявление закономерностей использования терминов
в общении и их систематизация.
44
Литература:
1. Англо-русский медицинский энциклопедический словарь. – М.:
ГЭОТАР, 1995.
2. Basic and Clinical Science Course. 1994-1995. Sections 1–12. – American
Academy of Ophthalmology. – 1995.
3. Медицинский словарь. Русско-немецкий. Немецко-русский. – Москва,
2002 г.
4. Латинско-русский словарь медицинской терминологии. – Москва, 2006 г.
45
Download