НАТ0М1

НАТ0М1 л ю д и н и том я А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р, Сашн, А. I. Парахш АНАТОМ1Я ЛЮДИНИ у трьох томах Заредакцгею В. Г. Черкасова та А. С. Головацького том з Рекомендовано Штстерством охорони здоров ’я УкраТни як тдручник для студентгв вищих медичних навчалъних заклад'т IVргвня акредитацп В ш ниця Н ова К н и га 2009 УДК 611(075) ББК 28.860я73 А 64 Рекомендовано Мтгстерством охорони здаров’я Укроти як тдручних для студентю вищих медичних навчалышх закладгв IV ргвня акредитащ. Лист № 08.01-22/2472 вгд 09.12.2008р. Рецензента: Волошин М. А. - доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри анатомн людини Запоргзького державного медичного ушверситету. * Козлов В. О. ~ доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри анатомн людини Дтпропетровського державного медичного ушверситету. Макар Б. Г. - доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри анатомн людини Буковинського державного медичного ушверситету. Авторы: Андрш Степанович Головацький - доктор медичних наук, професор, заслужений пращвник освгги Укра1ни, завщувач кафедри анатомн людини та пстологн медичного факультету Ужгородського нацюнального ушверситету; Внстор Гаврилович Черкасов - доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри анатомп людини Нацюнального медичного ушверситету 1меш О. О. Богомольця; Михайло Романович Сапш - доктор медичних наук, професор, академш Роайсько! академп медич них наук, заслужений дшч науки РосшськоГ Федерацн, завщувач кафедри анатомн людини Московсько! медично! академи 1мещ 1. М. Сеченова; АнатолШ Гванович Парахш —кандидат медичних наук, доцент, завщувач курсу мануально! медицини кафедри неврологи, псих1атрн та рефлексотерапн медичного шституту УАНМ. Комп'ютерна графгка: Ковальчук Олександр Гванович. А 64 Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапш М. Р., Парахш А. I. Анатом!я людини. У трьох томах. Том третш. - Вшниця: Нова Книга, 2009. - 376 с .: 1л. 15ВИ 966=382-022-5 (повне зтбрання) 15ВИ 978-966-382-181-8 (том 3) -Л: У третьему том1 тдручника подаш сучасш даш про будову периферШноГ первово! системи та серцевосудинно! системи. Допоможуть у кращому эасвоенш матергалу зведеш таблице В кшщ косного роздшупщручника е питания для повторения 1 самоконтролю, я п дозволяють краще зрозум1ти прочитане. Уй анатом1чш термит подаш украшською 1 латинською мовами 1 вщповщають М1Жнародн1Йашлтпчшй номенклатур! (Сан-Пауло, 1997),укра1нському стандарту (Ки'!в, 2001). Пщручник призначений для студентов та вшеладачгв вищих медичних навчальннх заклад|в IV р1вня акредитацц, складений за кредитно-модульним принципом вщповщно до вимог Болонського процесу. ББК 28.860я73 18ВИ 966-382-022-5 (повне 31брання) 18ВИ 978-966-382-181-8 (том 3) © Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сашн МА' 2009 ® НОВА КНИГА, 2009 ЗМ1СТ ПЕРИФЕР1ЙНА ЧАСТИНА НЕРВ0В01 СИСТЕМИ.... ____ - Т ЧЕРЕПН1 НЕРВИ....................................................... 7 Загальна характеристика черепних нервов......... 7 I пара терепних нерв!в, нюховий нерв................13 пара черепних нерв1в, зоровий нерв 13 ' III пара черепних лерв!в, окоруховий нерв 14 IV пара черепних нервов, блоковий нерв 16 V пара черепних нерв1в, тршчастий нерв 16 Очний нерв............................. 17 Верхнъощелепний нерв .......................... 18 Нижньощелепний нерв.....................................22 VI пара черепних нервгв, вщвщний нерв........... 24 VII пара черепних нерв1в, лицевий нерв........... 25 VIII пара черепних нерв1в, присшково-завитковий нерв...............................27 IX пара черепних нерв1в, язико-глотковий нерв........................................... 28 X пара черепних нерв1в, блукаючий нерв.......... 30 XI пара черепних нерв1в, додатковий нерв....... 32 ХН пара черепних нерв1в, пщ’язиковий нерв................. 33 Короткий нарис розвитку та аномалн розвитку периферийно! нервово! системи......... 36 ОНШНОМОЗКОВ1 Н Е Р В И ................................38 Загальна характеристика. сн.шномозкових нерв1в........................................ 38 ГПийне сплетения................................................. 41 > зечове сплетения .................. 43 Коротта гики плечевого сплетения ..... 44 Довг'г гтси плечевого сплетения. ................. 47 Передш плки грудних нерв1в..............................51 Поперекове сплетения......................................... 55 Крижове сплетения.............................................. 57 Короткг гшки крижового сплетения...... __ 57 Довгг гики крижового сплетения ..... 57 Куприкове сплетения ................ 62 Загальш принципи комплексно! шнервацн скелетних мяззв 1 шмри .-......... 63 АВТОНОМНИЙ (ВЕГЕТАТИВНИЙ) В1ДД1Л ПЕРИФЕР1ЙН01НЕРВОВО! СИСТЕМИ 66 Загальна характеристика автономного (вегетативного) вщдалу нервово! системи......... 6 6 Парасимпатична частина автономного вщдшу перифершно! нервово! системи....,,....,,.. 74 Симпатична частина автономного вщщлу перифершно! нервово! системи 75 Метасимпатична частина автономного вщдшу периферийно! нервово! системи,™..,......,—,.,„..«.81 Нутрощев! сплетения та нутрощевз вузли •ЙМН»82 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА ................. (АНГЮЛОГ1Я) .....89 БУДОВА КРОВОНОСНИХ СУДИН................. 91 Будова артерш..................... .— --------------91 Гемомжроциркуляторне русло.................... 93 .......96 Артерюло-венулярщ анастомози Будова вен........................ —... 97 Кровопостачання та шнерващя судин .............99 Загальш принципи кровопостачання тша людини............................—,.__—...----------99 В!ков1 особливосп кровоносних судин 102 С Е РЦ Е ......................................................................102 Камери серця............................... ЮЗ Будова стшки с е р ц я ---------...-----113 Ендокард..................................................... ..ИЗ Мгокард..................... „...__ .......... 113 Епгкард.............................. 116 Осердя............................................ ...........,..116 КРОВОПОСТАЧАННЯ СЕРЦЯ I ОСЕРДЯ____ 118 Артери серця............................... 118 Варианты ганомалп гиок втцевих артерш.......................... ... ,... 121 Вени серця.............................. ..._______ ... 121 .Шмфатичш судини серця _____ ......_____122 1ннерващя серця---------- г.-------- ....... .......... 123 Кровопостачання та шнерващя осердя------- 125 Топограф1я серця............................ ....,.,„™....... 125 Проекщя граница серця на передаю стшку трудно! порожнини ...........—.... 126 Рентгена натом1я серця......................... .— ....... 126 В1ков1 особливосп серця г осердя -----—127 СУДИНИ МАЛОГО (ЛЕГЕНЕВОГО) '• КОЛА КРОВООБ1ГУ...........................................130 Легеневий стовбур 1 легенев1 артери 130 Легенев! вени...,.,...,------------- ......— 133 СУДИНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБ1ГУ................................. АРТЕРЙ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБ1 ГУ. АОРТА Гшки дуги аорти______ ......... .134 — 134 135 Загальна сонна артер1я .......... ,.....................137 Зовшшня сонна артер!я ............ 137 Передня група шок зотйшньог сонгюг артери ...____ ______ ... 137 Задня група гшок зовтшпьог сотах артери...............................139 Присередня група гЬюкзовншньо Г сонног артери.,............................................ 140 Ктщва група гшок зовтшньог саннох артери...............,.™.......... 140 Внутршня сонна артедля................................... 146 . Очна артерш................ 148 Артери головного мозку ............. 150 Середня мозкова артерш_______________ 152 Задня сполучна артерш............................ 153 Хребтова артерш..........................................154 Основна артерш .............................. 155 Задня мозкова артерш.................... 155 Артергалъне коло мозку................................ 156 Варганти будови артергального кола мозку..............................156 Артергалънг анастомозы в дшянцг головы............................................... 158 ГПдключична артерия.......................................... 159 Гшки першого вгддту тдключичног артери......................................159 Гшки другого тддшу тдключичног артери......................................163 * АРТЕРЙ ВЕРХНЬО! К1НЦ1ВКИ------------------ 164 Плечова артерхя................................................... 165 Променева артер!я...............................................167 Лштьова артер1я .................................................. 169 Анастомози артерш верхшх юнщвок...............173 Вар1анти глибоко! 1 поверхневогдолонних дуг................................174 ТРУДНА ЧАСТИНА АОРТИ ТА П Г1ЛКИ...........175 Нутрощев! гшки грузно! частини аорти.......... 175 Пристшков1 плки трудно! частини аорти........177 ЧЕРЕВНА ЧАСТИНА АОРТИ ТА И П Л К И ...............................................179 Пристшков1 гшки черевно! частини аорти 179 Нутрощев1 гшки черевно! частини аорти........ 180 Непарт нутрощевг гшки черевног частини аорти.................................180 Парт нутрощевг гигси черевног частини аорти_______________________ 189 Загальна клубова артер!я та н плки..................191 Загальна клубова артергя............................. 191 Внутрпиня клубова артерш..........................192 Зовшгиня клубова артергя...,..........................198 АРТЕРЙ НИЖНЬО! КГНЦ1ВКИ_______ 201 Стегнова артер1я..................................................201 Плки глибоког стегновог артери...................202 Анастомози артерш нижшх юнщвок............... 211 ВЕНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБ1ГУ 212 СИСТЕМА ВЕРХНЬО! ПОРОЖНИСГО1 ВЕНИ ...213 Плечо-головш вени ............ ____________213 Непарна 1 швнепарна в е н и ....„„..... .216 М 1жребров1 вени....—..— — ------- 219 Вени хребтового стовпа --- .........221 Вени голови 1 ши! ........-----«,...,...,......„„„......222 Внутршшя яремна вена— ___ — ...........222 'Внутршнъочерепм притоки внутршньог яремног вени...,,,—.— ........— 223 Вени губчатки. . . . 226 Випускнг вени 226 Очноямковг вени— -----..... 227 228 Вени головного мозку.............. .......229 Глибога. вени великого мозку.. Вени стовбура головного мозку..., *« .230 Позачерепнг притоки внутршньог яремног вени______________ 231 Вени верхньо! кшщвки_______________ _—235 Глибога вени верхнъог ктцгвки__________ 235 Поверхневг вени верхнып кшщвки......_____ 237 СИСТЕМА НИЖНЬО! ПОРОЖНИСТО! ВЕНИ..... 241 ПрИСТШКОВ1 притоки нижньо! порожнисто! вени__________ 242 Нутрощев1 притоки нижньо! порожнисто! вени--------242 Вени таза....................... 243 Нутрощевг притоки внутршньог клубовог вени _________________ ..... 246 Присттковг притоки внутршньог гслубовог вени________________ ____ ....—248 .......249 Вени нижньо! кшщвки....................... Глибога вени нижньог тнцгвки... ........ 249 Поверхневг вени нижньог ктцгвки________ 253 СИСТЕМА ВОР1ТН01 ПЕЧ1НКОВ01 ВЕНИ____________________256 --------- 259 Притоки ворггно! печшково! вени Вар!анти 1 аномалн воршю! печшково! вени................. 261 Венозш анастомози м1ж системами верхньо! та нижньо! порожнистих вен 1 ворггно! печшково! вени.,------------ -—..261 Анастомози мгж верхньою г ню/сньою порожнистими венами .........— --- ,-----261 Анастомози мгжворгтною печгнковою_ веною та верхньою г нижньою порожнистими венами ..... .......—.......— 264 КОРОТКИЙ НАРИС РОЗВИТКУ СЕРЦЕВ0-СУДИНН01 СИСТЕМИ ЛЮ ДИНИ В ОНТОГЕНЕ31................................266 Пор1вняльна актом 1я ....... ..„..266 Роэвиток серця людини в онтогенез!__ ,..„......267 Розвиток кровоносних судин людини у пренатальному онтогенез!...,„..™.,..™271 р Кровообгг плода............................ ,.,.275 Вади розвитку серця ___ ........................ 277 В1КОВ1особливостг кровоносних судин............278 Судит великого кола кровообггу..................—278 ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА 1МУНН01 СИСТЕМИ. 1ШФОНОСН1 СУДИНИ.................... 281 ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА 1МУНН01 СИСТЕМИ........................................... 282 Класифгкащя лгмфощних (гмунних) оргатв... 282 „.ПЕРВИНН1 Л1МФОКДН1 (1МУНН1) ОРГАНИ__290 290 / Юстковий мозок........................................... Загруднинна залоза (тимус)........................ 292 Кровогюстатння та шнерващя тимуса........ 293 Развитой г вжов'г особливостг тимуса_____ 294 ВТОРИНН1Л1МФОКДН1 (1МУНН1) ОРГАНИ 295 Лгмфатичнг вузли............................................... 295 Розвитак г вгковг особливостг лгмфатичних вузлге.......................................298 Кровопостачання та шнерващя лгмфатичних вузлгв.......................................298 Селезшка.............................................................. 299 Кровопостачання та тнервагуя селезтки..... 301 Розвиток г вгковг особливостг селезтки........302 Мигдалики...........................................................302 Лшфогднг утворення в стшках травно!, , дихально! та сечово! систем.............................. 304 I ЛШФОНОСН1 СУДИНИ.................................... 307 Лгмфатичт катляр и ......................................... 307 Лгмфокатлярнг С1тки......................................... 308 Лгмфатичт судини .................................. 309 ................................. 310 Лгмфатичт стовбури Ьмфатичш протоки...........................................312 ДГМФАТИЧН1 СУДИНЙ I ’НМФАТИЧШ ВУЗЛИ Д1ЛЯНОКТ1ЛА...........313 Лгмфатичт судини 1 дглянковг лгмфатичнг вузли голови та гни!..........................................». 314 Лгмфатичт вузли голови...............................314 Лгмфатичт вузли шт.................................... 315 Б!чн! шиша лгмфатичт вузли__________ „316 Лгмфатичт судини 1дглянковг лгмфатичи! вузли верхньо! кшщвки...., — «„..317 Лгмфатичт судит верхнып ктцгвки.,,.„„„„,.317 Дглянковг лгмфатичт ■* вузли верхньо! . . . . . . . 3 1 8 Лгмфатичт судини г дглянковг лгмфатичт вузли нижньог ктцгвки 320 Лгмфатичт судини нижньт кшщвки .......320 Дглйнковг лгмфатичт вузли нижньо! кшщвки... 320 Лгмфатичт судини г дглянковг лгмфатичнг вузли таза ...... 322 Пристгнковг лгмфатичт тазовгвузли. 322 Нутрощевглгмфатичт тазовгвузли .............324 Лгмфатичт судини г дглянковг лгмфатичнг вузли живота. ___ „.,.,....,„,.,..324 Пристгнковг лгмфатичт вузли живота ...325 Нутрощевглгмфатичт вузли живота.„___ 325 Особливостг вгдтоку лгмфи вгд оргатв _______ 330 порожнини живота Вгдтгк лгмфи вгд гилунка___ ,________ „.,,.,330 Вгдтжлгмфи вгд кишки.,__ „....,_______ ,....,.330 Вгдтжлгмфи вгд печгнки г жовчного мгхура______________ .331 Вгдтгк лгмфи вгд пгдшлунковтзалози __ 332 Вгдтжлгмфи вгд трок, надниркових залоз г сечовод'гв.............................. ...........332 Лгмфатичнг судини г дглянковг лгмфатичт вузли грудног^штки_________ 333 Пристгнковг лгмфатичт вузли грудногклгтки____________ .„.„.,.„...333 Нутрощев! лгмфатичт вузли грудно! клгтки....._______ .......334 Вгдгтк лгмфи з легень, бронхгв г трахе! ..„..334 Особливостг вгдтоку лгмфи вгд серця 337 Лгмфатичнг судини г дглянковг лгмфатичнг вузли грудг (трудно! залози) 337 ПОРШНЯЛЬНА АНАТОМ1Я Д1МФАТИЧНО! СИСТЕМИ ________ 338 Украшський предметний покажчик.....................344 Латинський предметний покажчик......................361 ПЕРИФЕР1ЙНА ЧАСТИНА НЕРВ0В01 СИСТЕМИ ЧЕРЕПН1 НЕРВИ СПИННОМОЗКОВ1 НЕРВИ и ВЕГЕТАТИВНИЙ В1ДД1Л ПЕРИФЕР1ЙН01 НЕРВОВОТ СИСТЕМИ ПЕРИФЕР1ЙНА ЧАСТИНА НЕРВОВО! СИСТЕМИ Нервову систему людини лодоляють на центральну I перифершну частини. Перша включае спинний 1 головний мозок, друга складаеться ]з перифершних нерв1в (рис. 1). * Л1ерифершна частина нервово! системи (перифершна нервова система) представляе собою сукупшсть спинномозкових 1 черепних нерв1в. До не! належать вузли та сплетения, що утворюють нерви, а також чутлив1 та рухов1 закшчення нерв1в. Окремо видшяють автономний вшил (автономну частину) перифершно! нервово! системи, що складаеться з симпатично! та парасимпатично! частин (табл. 1 ). Таким чином, перифершна нервова система об’еднуе ва нервов1 утюрення поза спинним 1 головним мозком. Таке об’еднання умовне, осюльки еферентш волокна, що входять до складу перифершних нерв1в, евщростками нейрошв, Т1ла яких мктяться в ядрах спинного 1 головного мозку. 3 функционально! точки зору периферШна частина нервово! системи склада еться ^ провщншав, що сполучають нервов! центри з рецепторами 1робочими органами. Анатомия пери фершних нерв1в мае велике значения для клш ки, як основа для даагностики та лпсування захворювань г VI): А'.'нь цього вщцлу нервово! системи. ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА НЕРВ0 В01 СИСТЕМИ ГОЛОВНИИМО »к В -линнии Милин I ЧЕРЕПН1 НЕРВИ * Загальна характеристика черепних нерв1в « креш н нерви (пегт сгата1ез) належать, як г ( '• ч чмозков1 нерви, до перифершно! частини нервокя системи. Вони шнервують шмру, м’язи, залози, вну •р!ШН1органи в дшянщ голови. Деям з них мають значну п{ютяжшсть 1 шнервують внутршпй органи, яю розташоваш в дцшнщ ши!, грудей 1 живота. Кр1м того, черепш нерви е нервами оргашв чуття. Черепшнерви впливаютъна стан р1зних вщдЬпв го ловного мозку, оскшьки беруть участь у здшсненш мовлення, М1МЖИ, поведшки тощо. Багато з них пов’язаш з зоровим, слуховим, смаковим, нюховим, шюрним, пропрюцептивним та штероцептивним анализаторами, е частиноюскладних юрково-ретикулярно-стовбурових чи рецепторно-стовбурово-таламо-юркових функщо- м Р ис . 1. Частини нервово! системи (схема). Перифершна частина нервово! системи (перифершна нервова система), рагв репрЬепса зуз{етаИз пегуов / (зуз(ет а пегуозит репрЪепсит) Ч ерепш нерви (А /е ш сгал/а/ев): I пара - н кж о в и й нерв (пегл/из оНасШ пив); II пара - зоровий нерв (пегчив орЛсив); III пара - око р ухо вий нерр (пегчив о си 1о т о 1 опив): IV пара - бпоковий нерв (пен/ив {госЫеапв); V пара - трш частий нерв (пегл/ив (пдеггппив); VI пара - в щ в щ н и й нерв (пегл/ив аЬйисепв); VII пара - я и ц е в и й нерв (п еп /ив (аааПв); VIII пара - п р исгнково-завитковий нерв (пегл/ив чевЛЬЫососЫеапв); IX пара - я з и к о - г л о т к о в и й нерв (легчив д1о55орИагупдеив); X пара - блукаю чий нерв (пегл/ив чадив); XI пара - д од а тко ви й нерв (пегчив ассеввопив); XII пара - п щ я з и к о в и й нерв (пегчив 1лурод 1оБвив). С пинномоуковг н е р в и ( п е т вр та 1 е з): А в т о н о м н и й ВЩДГЛ (а в т о н о м н а ч а сти н а ) п е р и ф е р ш н о ! н е р в о в о ! си с те м и - ш ийнг н е р в и (пегч! сегчгса1ев) Огч/в/о аи1опотиса [С 1 -С 8 ]; (рагв аи1опот1са) зуз1 е та И з леп/озг репрЬ епс/ - гр у д ш н е р в и (п егч г Нтогасгсг) [Т М -Т М 2 ]; - попереков'| нерви (пегч| 1итЬа1ев) [11-65]; - криж ов! нерви та куп р ико вий н ерв (пегч| васга1ев е1 пегчив со ссуд е и в [5 1 - 5 5 , С о]) С им патична частина П арасим патична ч а сти н а (Рагв вутра(Ыса) (Рагв рагазутрагЫса) Рис. 2. Хщ черепних нерв|в у внутрш нш основ!черепа. 1 - серп великого мозку (Ш х сегеЬп)\ 2 —кол1но мозолистого лла (дели ссхропз саИоз1)\ 3склепЫня ((огп/х); 4 - велика вена великого мозку (у. тадпа сегеЬп): 5 —нгжки мозочка (ребипсиИ сегеЬеШу, 6 - стгк пазух (сопЯиепз 5 (п иит); 7 —спинномозкова тверда оболоне (бига та (е г вртаНз); 8 - спинномозковий кор'гнець (спинномозкова частина), габЫ зртеН з (рагв зртаЧ з) додаткоеого нерва [XI]; 9 - хребтова артергя (а. уебеЬгаНз)', 10 - пгд'язиковий нерв (п. ЬуродЬззив) (XII); 11 —черепний корЫець (бпукаюча частина), гайГх сгатайз (рагз уадаНз) додаткового нерва [XI]; 12 - блукаючий нерв (п. Vадиз) [X]; 13 - язико-глотковий нерв (п. дЬззорЬагупдеиз) [IX]; 14 —присгнково-завитковий нерв (п. уевИЬикхххЫеапз) {VIII]; 1 5 - лицевий (промгжний) нерв, п. ГаааИз (п. М егтеб/из) [VII]; 16 —вщвщний нерв (п. аЬбисвпз) [VI]; 1 7 - тр№частий нерв (п. М детю из) [V]; 1 8 - блоковий нерв (п. ЬосШ апз) [IV]; 1 9 - окоруховий нерв (п. оси/отоЮ пиз) [III]; 20 —внутрндня сонна артергя (а. сагоИз >п(вта): 21 —зоровий нерв (п. орИсиз) [II]; 22 —нюховий шлях ((гасШз о№ас1обиз). ___ _____________ 9 Рис. 3. Ростро-каудальне упорядкування прикртлення черепних нервгё (л 1ва гн'вкуля великого мозку видалена; вигляд збоку). 1 1-великий мозок (сегеЬ гит); 2 - мозочок (свгвЬвИит); 3 - доегастий мозок (тедиНа оЫопдаЩ ; 4 - спинний мозок (тевиИа зртаИ з); 5 - передня плка (га ти в ап1епог) I шийного нерва (С1); - пщ’язиковий нерв (п. Ьурод1оззиз) [XII]; 7 - додаткоёий нерв (п. ассевзолиз) [XI]; 8 блукаючий нерв (п. Vадиз) [X]; у г Ъ - язико-глотковий нерв / (п. ^озворЬагупдеиз) [IX]; 10 - прианково-завитковий нерв (п. иезИЬи/ососЫеалв) [VIII]; 11 - лицевий нерв (п. (аааНз) [VII]; 1 2 - вщвщний нерв (п. аЬбисепз) [VI]; 1 3 - мют (ропз); 14-тр1йчастий нерв (п. 1пдетю из) [V]; 15 - блоковой нерв (п. 1госЫеапз) [IV]; 1 6 - окоруховий нерв (п. оси/огШ опиз) [III]; 17 - зоровий нерв (п. орИсиз) [II]; 16 - Нюховий нерв (п. о11ас!опиз) [I]. 6 ^ . 14 I 12 нальнихсистем. 1снуюч1анатомо-функцюнальшзв’язки м(жчерепними нервами 1л1мб1Чно-ретикулярним комп лексом вщйрають величезну роль у регуляци впутргшнього рередовища органгзму, у тому числ! залежно вщ оточуючого середовшца. • Розр)зняготь 12 пар черепних нервов, кожна з яких мае власний номер 1 назву; I пара - нюховий нерв (пегоиз о1/ас(огшз); ?! пара - зоровий нерв (пегоиз орйсиз); Ш пара - окоруховий нерв (пегоиз оси1ото(опиз); ' \ г пара - блокбвий нерв (пегоиз 1госЫеапз); ' вара - тпршчастий нерв (пегоиз Ыреттиз); VI пара - вгдвгдний нерв (пегоиз аЫисепз); ' ' П пара - лицевий нерв (пегоиз/асгаНз); 'ЧН пара - присгнково-завитковий нерв (пегоиз Ч ЬсосЫеаггз); • 14 пара - язико-глотковий нерв (пегоиз р1оз'.иущеиз); X пара - блукаючий нерв (пегоиз оариз); XI прра —додаткоеий нерв (пегоиз ассеззоггиз); XII пара - тд’язиковий нерв (пегоиз Нурофоззиз). Нойер черепного нерва (рис. 2,3,4) свщчить: 1) про ростро-каудальне упорядкування, зпдно з яким кожний нерв виходить через отвори в основ1 черепа; 2) про ростро-каудальне упорядкування, зпдно з яким справжш черепш нерви прикршлюються до стовбура головного мозку (винятком е XI пара, що прикршлюеться до рострального юнця спинного мозку). Назва нерва дае вщомост! щодо його будови, 9 топографн або функцп, але не мае великого класифТ куючого значения. Черепш нерви подьляють на: 1 ) несправжш ( 1- Н пари); 2) справжш (Ш -Х П пари) нерви. Несправжт черепш нерви (1-И пари) е виростками переднього мозку: 1 пара —нюхового мозку; II пара - пром1жного мозку. Тому м1елш цих нерв!в мае походження з олггодендроглп, на вщмшу вщ М1елшу справжшх нерв1в, який утворюють юптини Шванна. Дем1елш1зуюч1 захворювання ЦНС (так! як розаяний склероз) призводять до уражегшя пльки несправжшх нерв1в. I навпаки, захворювання справжшх нерв1в не поширюються на нюховий 1зоровий нерви. Таким чином, термши нюховий 1 зоровий “нерви” —е неправильными з точки зору ембрюлога, пстолога та патолога. Справжш черепш нерви (табл. 2) подшяють на; 1) чутлив! нерви (VIII пара), як! мютять ильки чутлив1волокна 1вщповщають (гомолопчш) задньому коршцю спинномозкового нерва; 2) руховг нерви (III, IV, VI, XI, XII пари), яю М1стять тшьки рухов1 або рухов1 та вегетативщ парасимпатичш волокна I вщповщають (гомолопчш) передньому коршцю спинномозкового нерва; 3) змпиаш нерви (V, VII, IX, X пари), у склад! яких проходять як чутлив1, так 1 руховг волокнагяю П О Д 1 б н ! до спинномозкових И е р В 1 В . Коли справжшй черепний нерв мктить чутлив! волокна, тод 1 вш обов’язково мае чутливий вузол черепного нерва (рапфоп зепзопит пепп сгатаНз) й чутливими псевдоунтолярними або бшолярними нейронами, що знаходиться поза мозком 1 вщповщае чутливому вузлу спинномозкового нерва (&ащНоп зепзопит пепп зртаНз); а також чутлив! центри—ядра (писЫ) у стовбур1 головного мозку, що вщповщають чутливим ядрам задшх ропв спинного мозку. Коли справжшй черепний нерв мктить рухов1 волокна, вш мае рухов! ядра у стовбур] головного мозку, що вщповщають руховим ядрам передшх ропв спинного мозку. Коли у склада справжнього черепного нерва про ходить парасимпатичш нервов! волокна, вш мае парасимпатичш ядра у стовбур! головного мозку. За ходом такого черепного нерва обов’язково повинен бути парасимпатичний вузол (%апфоп рагазутраМсит) з мультиполярними нейронами, в якому вщбуваеться переключения парасимпатичних волокон. Несправжт черепш нерви е чутливими, але не мають чутливих ядер 1 чутливих вузл1в. Особливосп фшо- та онтогенезу черепних нерв1В пов’язаш з такими факторами: 1 ) розвиток оргашв чуття 1 зябрових дуг; 2 ) редукщя головних сом тв. III, IV, VI пари черепних нервт пов'язашэ середН1Ммозком 1 мостом; а також з головними (передвушними) мютомами. III пара черепниА нерв!в пов'язана з I передвушним мютомом; IV пара черепних нервов - з II мютомом; VI пара черепних нерВ1В- з III мютомом. V,VIII V III, IX, X, XI пари черепних нерв1в пов’язага з ромбопод^бним мозком \ зябровими дуга ми. Це нерви зябрового походження. V пара черепних нерв1в пов’язана з I зябровою дугою; V II 1 VIII (яка вщдшилася вщ VII в процеа розвитку) пари черепних нерв1в - 3 II зябровою дугою; IX, X, XI пари черепних нерв1в (група блукаючого нерва) - з III, IV, V зябро вими дугами. XII пара черепних нерВ1В розвиваеться шляхом з’еднання нервових волокон верхшх шийних спинномозкових нервёв 1 пов’язана з постбранх1альними (зазябровими або завушними) мютомами. Юпшцисти подшяють справжш черепш нерви на: 1) окорухов! (III, IV, VI пари); 2) нерви мосто-мозочкового кута (V, VII, VIII пари); г Рис. 4. Ростро-каудальне прикрепления черепних нервёв (вигляд спереду). Спинний мозок 1 - нюхова цибулина (ЬЫЬиз о11ас1оПиз); 2 - нюховий шлях ( 1гас1из оНасШ'шз); 3 - зоровий нерв (пег/из орйсиз) [II]; 4 - зорове перехрестя (сЫ а зта орИ сит); 5 - зоровий ш лях[]гас(из орИсиз); 6 - окоруховий нерв (пеп/из оси!ото1опиз) [III]; 7 - блоковий нерв (пеп/из ггосЫ еапз) [IV]; В - тр1йчастий нерв (пеп/из М д е т т и з ) [VI; 9 - вщвщний нерв (пеп/из аЬРисепз) [VI]; 1 0 - лицевий нерв ( пеп/из 1ас1а11з) [VII]; 11 -п р и с ш к о в о -з а в и т к о в и й нерв (п е п и з чезНЬиЮсосЫ еапз) [VIII]; . 1 2 - язико-глотковий нерв (пепиз д1оззор0агупдеиз) [IX]; 13 - блукаючий нерв (пеп/из \/адиз) [X]; 14 - додатковий нерв (пеп/из ассеззопиз)[Щ ; 1 5 - пЩ’язиковий нерв (пеп/из Пурод/оззиз) [XII]; 1 6 - судинне сплетения (р1ехиз сйогойеиз); б!чний отв»р четвертого ш луночка (ареП ига Ш агаЧ з чепМ сиН диаШ ); 1 7 - мгстСролзД 1 8 - л 1йка ( 1п 1 ипсИЬи1и т )\ 19 - поздовжня щ ти н а великого мозку [Я зви т к/пдПисИпаНз сегеЬп). 3) каудальнё нерви (IX, X, XI, XII пари). Перифершш нерви утвореш нучками нервових волокон, якё об’еднанё сполучнотканипними компо нентами (оболонками): ендоневрёем, периневрёем I епёневрёем. Ендоневрёй - це пухка сполучна тканина мёж окремими нервовими волокнами. У периневрп видёляють зовиёшню настану - щёльну сполучну тка нину, яка оточуе кожний пучок нервових волокон, I внутрёшню частину - кёлька концснтричних шарёв плоских периневральних клётин, ззовнё 1 всередиш вкритихтовстЬю базальною мембраною, що мёстить колаген IV типу, ламёнён, нёдоген 1 фёбронектин. Рйутрёшня частина периневрёя (епётелёоё'дний пласт периневральних клётин, з’еднаних за допомогою щшьних контактёв) утворюе периневральний бар’ер, необхёдний для пёдтримання гомеостазу в ендоневрн. Бар’ер контролюе транспорт молекул через периневрёй до нервових волокон, перешкоджае доступу в ендоневрёй ёнфекцёйних агентёв, захищае нервовт волокна вгд пошкоджень при розтягненш нерва. У термёнальнёй ч асти т нерва периневрёй обриваеться 1 мае вигляд вёдкрито! манжетки. 1снуе думка, що нейротропш вёруси здатнё проникати через цю дёлянку у периневрёй, розповсюджуючись по ньому в ЦНС. Епёневрёй - це зовшшня оболонка нерва, що зв’язуе в цёле пучки нервових волокон (кёлькёсть яких яалежить вёд дёаметра нерва 1 може складати вщ одного до декёлькох десяткёв). Розрёзняють два види нервових волокон —безмёст'новё1 мёелёновё. Обидва види волокон склач&*>- -ся з центрально розмёщеного вёдростка нейр .*.й(осьового цилёндра), оточеного оболонкою 1з ш ч вських клётин (лемоцитёв). Клётини Шванна с . :*>лоть бёлки (РО; Р1; Р2), утворюють мёелён I чдаються як аналоги олёгодендроцитёв у "■ Три цьому, на вёдмёну вёд олёгодендроцита, 1 клётина Шванна мёелёнёзуе один аксон. Мёс , Р НС - це компактна структура зё змёнецих 1 -шгичних мембран шваннёвськоё клётини (в ё.ЬР - олёгодендроцита), спёрально закручених нач^о .о аксонёв. 80 % маси мёелёну складають лёпщн, 20 % - бёлки мёелёну; РО, Р22; основний бёлок мёелёну; гфотеолёпёдний тощо. Безмёслёновё нервовё волокна в периферийному нервё у дорослого розмёщуються переважно у складё вегетативно! нервово! системи ё характеризуються вёдносно низькою швидкёстю проведения нервових ёмпульсёв (0,5-2 м/сек). Вони утворюються шляхом занурення осьового цилёндра (аксона) у цитоплазму шваннёвських клётин, розмёщених у виглядё тяжёв. При цьому плазмолема шваннёвськоё клётини прогинаеться, оточуючи аксон, ё утворюе дублёкатуру — мезаксон. Поверхня безмёелёнового волокна вкрита базальною мембраною. Мёелёновё нервовё волокна в периферёйному нервё характеризуються високою швидкёСтю проведения нервових ёмпульсёв (до 120 м/сек). Мёелёновё волокна зазвичай товстёшё за безмёслёновё ё мёстять осьовё цилёндри великого дёаметру. В мёелёновому волокнё осьовий цилёндр оточений мёелёновою оболонкою, навколо якб’ё розташована нейролема, утворена тон ким шаром цитоплазми ёядром шваннёвсько! клётини. Пёд електронним мёкроскопом видно, що мёелёнова оболонка виникае в результат! злиття численних (до 300) виткёв плазматично! мембрани шваннёвсько! клётини навколо частини аксона Утворення мёелёново! оболонки в периферёйному нервё починаеться з занурення осьового цилёндра у шваннёвську клётину ёсупроводжуеться формуванням довгого мезаксона, який починае обертатись навколо аксона, утворюючи першё пухко розташованё витки мёелёново! оболонки (рис. 5). По мёрё збёльшення числа виткёв у процесё дозрёвання мёелёну вони розташовуються щёльнёше ёчастково зливаються; промёжки мёж ними, заповненё цитоплазмою шваннёвсько! клётини, зберёгаються лише в окремих дёлянках - насёчках Шмёдта —Лантермана. Сегменти мёелёну вёдокремленё один вёд одного малими сегментами, в яких оголений аксон оточений ёнтерстицёальним простором. Дё сегменти, якё називають вузлами (перехватами, або перетяжками) Ранв’е , е мёсцем знаходження множинних натрёевих каналёв. Коли мембрана аксона збуджена, згенерований електричний ёмпульс не може проходити через високорезистентну оболонку мёелёну ё, отже, виходить назовнё ё деполяризуе аксональну мембрану на наступному вузлё, який може мати протяжнёсть 1 мм ё бёлыпе. Тому розповсюдження деполяризацё! в мёелёновому волокнё здёйснюеться стрибками вёд вузла до вузла (сальтаторно). Пру цьому швидкёсть проведения збудження по мёелёновому волокну прямо пропорцёйна ё дёаметру волокна, ё довжинё мёж вуз лами Ранв’е (тобто чим бёлыний дёаметр ё чим довшё ёнтервали мёж вузлами Ранв’е, тим вища швидюсть проведения збудження). Нервове волокно характеризуеться збудливёстю ёлабёлынстю. Збудливёстьмёелёнових волокон вшца, нёж у безмёелёнових. Крём того, у мёслёнових волокон вища лабёльнёсть порёвняно з усёма ёншими иервовими утвореннями, в тому числё ё безмёелёновими волокнами. Наприклад, вёдомо, що мёелёновё волокна можуть вёдтворювати до 1000 ёмпульсёв за 1 сек. Видёляють такё закони проведения збудження по нервових волокнах:’ 1 ) закон ёзольованого проведения збудження; 12 4 |>|»|>Ч- _____________________ ,4,1 Рис. 5. Опрощена схема розвитку нервових волокон. I - розвитокбезм 1ел1нового волокна,, II - розвиток М1бл1нового волокна. 1 - цитоплазмалемоцита; 2 - ядро лемоцита; 3 - вщросток нервово! клггини - осьовий цилтдр; 4 - оболонка лемоцита (плазмолема); 5 - мезаксон; 6 -нейролема; 7 - м1ел1нова оболонка. 2) закон анатом1ЧН011 ф1зюлопчно! щлкносгп нервового волокна; 3) закон двостороннього проведения збудження; 4) закон практично! невтомлюваносп нервових волокон; «• 5) закон прямо пропорцшно! залежносп швидкост1 проведения 1мпульсу В1Д диаметра нервового волокна. Закон гзолъованого проведения збудження стверджуе, що проведения збудження по окремих нервових волокнах, яю прямують у склад1 нерва, вщбуваеться 130Льовано, незалежно вщ шших волокон. Здаттсть нервового волокна до 1зольованого про ведения збудження обумовлена наявшстю пйальних (у тому числ1 м1елшово!) оболонок, а також тим, що ошр рщини, яка заповнюе М1жволокнисп простори, значно нижчий, шж ошр мембрани волокна. Тому струм, виходячи 31збудженого волокна, шунтуеться в рщиш 1 виявляеться слабким для збудження суодшх волокон. Можливють 1эольованого проведения збу дження мае велике ф 1зюлопчне значения, оскшьки забезпечуе, наприклад, 130Льовашсть скорочення кожно1 нейромоторно! одинищ. Закон анатомгчног г фгзгологгчног цглгсностг нервового волокна стверджуе, що необхщною умовою проведения збудження у нервх е не ильки його анатомгчна безперервшсть, але й ф 1зюлопчна цйпсшсть. У будь-якому металевому провщнику електричний струм буде протшати доти, поки проВ1дник збершае фхзичну безперервшсть. Д ля нерво вого “провщника” ц!е! умови недостатньо —нервове • волокно повинне збер 1гати також ф13юлопчну ш лкш сть. Якщо порушити властивосп мембрани волокна (перев’я зка, блокада новокашом, амгаком тощо), то проведения збудження по волокну припиняеться. Застосування в юпшчнш медицин! з метою знеболювання мкцевих анестетиюв, яга блокують актившсть на’гр1евих канал 1В, перш за усе у вузлах Ранв’е, доводить, з одного боку, важливкть даного закону, а з шшого —можливкть зворотно! блокад и юнних канал 1В. Закон двостороннього проведения збуджен ня по нервовому волокну стверджуе, що будь-яке нервове волокно (аферентне чи еферентне) здатне проводити збудження в обох напрямах (до нейрона чи вщ нього). У цьому можна переконатись, якщо штучно подразнювати волцкна — потенщали дн будуть розповсюджуватися в обидва боки вщ мкця подразнення. Однак реально за рахунок наявност! одностороннього проведения збудження в х1М1чних синапсах вех нервов1 волокна проводить збудження в одному напрямку, характерному для даного волокна (по аферентних волокнах -- у ЦНС, по еферентних волокнах —вщ ЦНС до органа). Закон практично!невтомлюваностг нервових волокон, сформульований Н. 6 . Введенським, вказуе на те, що нервове волокно волод1е малою втомлювашетю. ДШсно, проведения хмпульсу по нервовому волокну не порушуеться протягом тривалого (багатогодинного) експерименту. Вважають, що нервове волокно вщносно невтомлюване внаслщок того, що процеси ресинтезу енергп в ньому щуть з достатньо ПГРИФ6Р1ЙНА ЧАСТИНА МСРВОВО! СИСТЕМИ великою швидюстю 1 встигають вщновити втрати енергп, що виникають при проходженш збудження. У момент збудження енерпя нервового волок на витрачаеться на роботу натрш-кал 1евого насоса. Особлив9 велию втрати енергп виникають у вузлах Ранв’е внаслщок велико! щ ш ьност 1 тут натрШкал1евих насоав. Закон прямо пропорцгйног залежностг швидкостг проведения импульсу вгд дгаметра нервового волокна був встановлений лауреатами Нобел 1всько1 премн ( 1944)|американськими фгзюлогами Джозефом Ерлангером 1 Гербертом Гассером. На основ1 цього ^йсону авяори запропонували широковщому класифйсацда Ьервових волокон. I пара черепних нерв1в нюховий нерв Перша пара черепних нерв 1в —нюховий нерв (п. о1/ас1опиз) за функщею належить до нерв 1в специально! чутливосп, а за розвитком е похщним вцщ1лу юнцевого мозку (а саме —нюхового мозку). N. о1/ас1опиз починаеться вщ слизово! оболонки ге§ю о1/ас(опа носово! порожнини 15-20 тонкими безм1ел1новими нервами, як! називаються нюховими нитками (/На о1/асСопа). Н1а о1/ас(опа е аксонами нюхових нейросенсорних ештелюцитш (бшолярних нейрошв), розм1Йцених в гефо 61/аеЪопа. РИа о1/асЬопа входять через дгрчасп отвори Д1рчасто1пластинки ренптчасто! к;<’тки в порожнину черепа 1 закшчуються в парнш н а ш:й цибулит (Ьи1Ьи$ о1/ас1опиз). Чюхова цибулина назад продовжуеться в ню> шлях ((гас(из о1/ас(опи$), який переходить у 11 - . тие розширення - нюховий трикутник (Ыррпит о1/ас1опит), що лежить спереду вщ переднъсп пра~ низаиог речовини (зиЬ$1апйа рег/ош а апШгог). У д!лянщ вказаного трикутника волокна нюхового шляху розходяться на дв1 (школи т- на три "Табщьше) смути: присередню нюхову смугу (зМа о1/ас(опа тесНаНз) та бгчну нюхову смугу (зСпа о1/асЕопа 1аСегаНз). Ц) нюхов! смуги, а також дгагопалъна емуга (зИга (ИсщопаНз) довол! ч 1тко вщмежовують передню пронизану речовину 3 трьох" СТОрШ. Кр1м нюхового нерва, у Туйжнародшй анатом1чшй номенклатур! згадуеться кшцевий нерв - 0 пара че* репнихнервгв, п. IегттаНз (0). Заданими 1.1. Шмальгаузена (1935), п. (егттаИз - це невеликий соматично чутливий нерв, який мае чутливий ктцевий вузол (§апфоп (егтта!е). Нюхових функшй вш не виконуе. У наземних хребетних (амф!б1й, рептюпй/ссавщв) п. (егттаИз розгалужуеться у слизовщ оболонщ лемегиево-носового органа (ог§апит ьотептазак) орган Якобсона. Описують також лемешево-носовий нерв (п. ьотегопаза1е), волокна якого йдуть вщ нюхо вих рецептор1в ощапит оотегопазак. к II пара черепних нерв1в зоровий нерв Друга пара черепних нерв 1в —зоровий нерв (п. орИсиз) за функщею належить до нерв1в спещально! чутливосп, а за походженням е похщним пром1жного мозку. N. орйсиз утворений аксонами ганглюзних клггин С1тк!вки (мультиполярних неЙрОН1В), ЯК1 виходить через реийтчасту пластинку бшковог оболонки (1атгпа спЬгоза зс1егае), залишають очне яблуко г, сполучившись м!ж собою в мщний пучок, утворюють круглий товстий нерв. Ч ерепш нерви ( п е т сгаЫ а/ез) ''Т Л И В ! Н Е Р В И : .овий нерв (пеп/из зоровий нерв (пеп/из РУХОВ1 Н Е Р В И : III па р а - о ко р у х о в и й не р в (леп/из о с и Ю т о Ю п и з ); V пара - трмчастий нерв (пеп/из (пдет/пиз); IV па р а - б л о ко в и й нерв (п е п /и з 1госИ1еапз); VII пара - л иц е вий нерв (п еп /и з (а с 1аНз); VI пара .ара - прис 1нкововитковий нерв (пеп/из ЬЬиЮсосШеапз). ЗМ 1Ш АН1 Н Е Р В И : вщ вщ ний нерв (п е п /и з аЬОисепз); IX пара - XI пара - додатковий нерв (пеп/из ассеззопиз); XII пара - п щ 'язиковий язико - нерв (пеп/из дЮ ззорНагупдеиз); гл о тко в и й нерв (пеп/из Мурод1оззиз). X пара блук.ночии нерв (пеп/из уад из) Рис. 6 .1ннервац1Я правого ока. Виглядзверху, верхня спнка очно)' ямки видапена. Зоровий нерв (п. орИсиз): а) внутршньоочна части на (рагз № а о си 1апз); 6 ) очноямкова частина (рагв огЬПаПв); в) канапьна частина (рагв сапайв); г) внутр1 шньочерепна частина (рагв ткгасгагмаИз). I - надочноямковий нерв (п. виргаогЬПаНв); 2 - м’яз-гвдймвч верхньо? ловки (т . 1еча1огра/реЬгае вирвпопв); 3 - верхний прямий м'яз ( т . гес1из зирепог); 4 - сльозова залоза (д1апби1а IасптаНв); 5 - коротю В1ЙКОВ1 нерви (пп. сШагез Ьгечаз); 6 - б 1чний прямий м’яз (т . гес!ив ШегаИз); 7 - вщвщний нерв (п. аЬбисепз); у ' В —нижней прямий м’яз ( т . гес1из /Ыепог); 9 - нижня гт ка окорухового нерва (г. М епог п. оси\ото1огИ); 10 —В|йковий вузол (дапдИоп сШеге); I I - ларасимлатичний кормець векового аузла (гасНх рагазутраШ са дапдИоп сШагв); 12 - симлатичний коршець до векового вузла (габЫ зутра1Ыса аб дапдИоп сШаге); 13 - сльозовий нерв (п. 1асптаНв); 14 - побовий нерв (п. 1гоп1аИв); 15-бпоковий нерв (п. ЬгосЫеапв); 1 6 - внутр'|шня сонна артер1я (а. сагоИв гШегпв); 17-сполучна плка носовмкового нерва з вшковим вузлом (га ти в с о т т и т с а п з п. пазосШапв с и т дапдНо сШаге); 1 8 - носов1йковий нерв (п. пазосШапв); 19 —задНй реш!тчастий нерв (п. е1Ьто!баИв ров1епог); 2 0 - присередмй прямий м’яз ( т . гесЮз теб/аПв); 21 - верхый косий м'яз (т . оЫ'щиив зирепог); 2 2 - передний решггчастий нерв (п. е1Ьто]баЧв аШепог); 23-пщ блоковий нерв (п. т1га1госЫеапв). Розр13няють чотири частини зорового нерва: внутрнпньоочну, очноямкову, канальну та внутр1шньочерепну (рис. 6 ). Внутршшьо'очна частина (рагз Ш гаоайапз) е найкоротшою частиною нерва 1 розм1щена у товхщ оболонок очного яблука* По вщношенню до решггчасто) пластинки бхлково! оболонки внутр1шньоочна час тина, у свою чергу, подшяеться ще на три частини: 1) передпластинковачастина (рагзрге1атгпапз) — розшщена перед решггчастою пластинкою; 2 ) внутрхшнъопластинкова частина (рагз ггЛтакгттапз) - розмщена М1Жволокнами решггчасТ01 пластинки; 3) запластинкова частина (рагз розйаттапз) розм1щена позаду решггчастох пластинки. Очноямкова частина (рагз огЬйаНз) проходить у товхщ жирового тхла очно! ямки 1 мае вигляд круглого тяжа дзаметром до 5 мм та завдовжки близько 3 см. Осюльки очна ямка на 5—6 мм коротша, шж очноям кова частина зорового нерва, нерв набувае 5 -под1’бно! кривизни 1 при рухах очного яблука не натягуеться. Канальна частина (рагз сапаНз) проходить через юстковий зоровий канал 1 мае довжину 5—6 мм. Внутршшьочерепна частина (рагз т1гасгатаИз) проходить у порожниш черепа вщ зорового каналу до зорового перехрестя; довжина И варйое вщ 4 до 17 мм. Зоровий нерв оточений двома шхвами, яю е продовженням оболон головного мозку. Зовншня тхва (са§та ех±ета) зорового нерва е продовженням твер до! оболони 1, досягаючи очного яблука, переходить в йога бхлкову оболонку; внутршня тхва (аа§та тЬета) е продовженням павутинно! та м’яко! оболон. Пщ павутинною оболоною, що вкривае зоровий нерв, розташований тдпавутштий мЪктхвовий простгр (зраОит т1еп>адпа1е зиЬагасНпойЫе), де циркулюе спинномозкова рщина. Внаслщок таких анатом1чних особливостей формуються пщтвердооболонххий та пщпавутинний шляхи розповсюджепня крововилив 1в, шфекцп, пухлин з порожнини черепа до ока 1 навпаки. III пара черепних нерв1в окоруховий нерв Третя пара черепних нервгв *• окоруховий нерв (п. оси(отоСопиз), е ефсрентним (руховим) нервом СУСТ1МИ Рис. 7. Окорухов! нерви, прав| (вигляд збоку). 1 - блоковий нерв (п. 1тсЫеапв) [IV]; 2 - покр1Вля середнього мозку (1ес1ит теввпсерЬай); 3-верхня очна щщина (Извита огЬИаИв зирепог); 4 - носовмковий нерв (п. пазосШапв); 5 - чутливий кормець (сполучна плка носоаЮкового нерва з в!йковим вузлом), габгх вепзоп'а (г. со тти п ю а п в п. пазосШапв с и т дапдПо сШаге); 6 - верхня плка окорухового нерва (г. зирепог п. оси1ото(огИ); 7 - верхн1й косий м’яз (т.оЬНдииз зирепог); 8 - йчний прямий м’яз (т . гес1ив 1а1егаНв); 9 -короля в1йков1 нерви (пп. сШагез Ьгес/ев); 1 0 -вррхня плка окорухового нерва (г. зирепог п. осиюто(огИ); 11 - в 1йковий вузол (дапдИоп сШаге); 1 2 —парасимпатичний коршець вмкового вузла (гасИх рагавутраШ са дапдИоп сШаге); 1 3 - симпатичний коршець до в1йкового вузла (гасИх вутра1Ыса аб дапдИоп сШаге); • 14 - симпатичне сплетения (р1ехив зутра1Ысиз); 15 - очна артер1я (а. ор Ш а М с а ); 16 - сполучн! плки з трмчастим вузлом (т п й соттитсагЛ вв с и т дапдПо 1пдет'та1е); 1 7- окоруховий нерв (пеп/из оси1ото1опив) [III]; 18 - тр|йчастий вузол (дапдИоп 1пдет1па1е); 19 - тр|йчастий нерв (п. (г/д е ттив) [V]; 20 - вщвщний нерв (п. аЬбисепз) [VI]. и (п ' 7). Бшына частина волокон нерва починаеться ы (чекового ядра - ядра окорухового нерва (пис1еи$ «<■ - оп(1ото1от), яке розмйцене т д вентральною • . , но водопроводу середнього мозку на р 1вшверхч' ■ >>юв 1атта Ьесй. Менша частина нерва почина• • д парасимпатичнога додатковогр ядра окоруччрва (пис1еиз ассеззопиз пепл осгйотоЬот), вщ яч . • I хходять передвузлов! волокна. ос и1ото1опиз виходить 13борозни окорухового не,.»« чжки мозку 1 потрапляе у мтжтжкову ямку. П’члохячи кр1зь дига таЬег; по б1ч т й стшщ зтиз сатегнозиз окоруховий нерв потрапляе через / гззига огЪиаИз зирепог в очну ямку, де вщразу подаляеться ш'л Iострим кутом на дв1 плки: 1) тсйпцу верхню гглку (г. зирепог); 2 ) товепшу нижню гглку (г. т/епог). Катив зирепог шнервуе т. (еоаСог ра1реЪгав зирепопз ес т. гесСиз зирепог. Катиз т/епог шнервуе т. гес1из т/епог, т. гес(.из тейгаНз, т. оЫщииз т/епог. Вщ нижньо! плки п. осиктоЬопиз до парасимпатичного ешкоеого вузла (§. сгИаге) прямуе гшка до вшкового вузла, або парасимпатичний чи окоруховий кортець ешкоеого вузла (гатиз ад рап^Ноп сШаге — к | I | ч-..<1«ч х ч зеи гадгх рагазутраМса {*апфоп сИгаге зеи гасИх оси1ото1опа), який несе передвузлов1парасимпатичн! волокна. У розташованому в очнш ямщ вшковому вузл1 (рис. 7, 8 ) ц1 волокна переключаються на завузлов1волокна, ям у склад! коротких вшкових нерв1в досягають очного яблука, де шнервують т. сйгапз е1 т. зрктс1:егрирШае. Повне ураження окорухового нерва патолопчним процесом- викликае: 1 ) опущення верхньо! пов1ки (птоз), викликаие парал1чем (паралич - втрата рухових функцш) або па резом (парез —неповний парал1ч) т. 1еоа1огра1реЪгае зирепопз; 2 ) розширення зшищ (мщрхаз) за рахунок паралхчу т. зрктсСег рирШае 1 переваги симпатично! шнервацп т. ййаШх/г рирШае; 3) порушення акомодацй внаслщок парахнчу т. сШапз; 4) розб1жну косооюсть за рахунок збереження фуикцп т. гесЫз 1а1вгаИз (шнервуеться VI парою черепних нерв1в) та т. оЫщииз зирепог (шнервуеться IV парою черепних нерв!в) при парал[ч1 всчх шших окорухових м’яз 1в; 5 ) двошня в очах (диплошя), яке виникае внаслщок того, що при косоокост! дображеиня падае не на щентичш поля ати вки обох очей; 6 ) випинання очного яблука !з очно! ямки (екзофтальм) за рахунОк втрати тонусу парал1зованими окоруховими м’язами при збереженш тонусу т. огЬйайз, який мае симпатичну шнервацно. 3) середньомозкове ядро тршчастого нерва (пис1еиз тезепсеркайсиз пепп (щ ет т ) е чутливим I розташоване большою м1рою в середньому мозку; 4)руховеядро тршчастого нерва (пискиз то(опиз пегт (п^етгт) е руховим 1 розмйцене в мосту присередшше чутливих ядер. Тршчастий нерв виходить 1з стовбура мозку спереду вщ середньо! шжки мозочка двома коршцями: 1) товстим чутливим кортцем (гасИх зепзопа); IV пара черепних нерв1в 2 ) тонким руховим кортцем (гасИх тоЬопа). блоковий нерв * Нерв пронизуе (еп(опит сегеЬеШбия м!сця приЧетверта пара черепних нерв 1В- блоковий пере кршлення його до верхнього краю трамщи скронево! (п. (госккапз), найтонший нерв, е суто руховим нер юстки! входить в утворену розщшленням Лига та(ег вом. Вш бере початок В1д ру хового ядра - ядра бло тргйчасту порожнину (саоит (щетгпак). Тут, на кового нерва (пискиз пегое (госккапз) 1 единий з ус1Х ви 1мц1 кам’янисто! частини в щргеззю (гЩегтт, розчерепних нерв1В виходить на дорсальнш поверхш ташований чутливий вузол Гассера, або тргйчастий стовбура мозку позаду 1атгпа 1есИ, з’являючись з вузол Щапфоп (п&етгпЫе). Тршчастий вузол мае бомв В1Д вуздечки верхнього мозкового паруса. твмюяцеву форму; вш вигнутий дозаду 1 опуклий Нерв огинае збоку шжку мозку (рис. 7 ) 1, проходячи допереду. Довжина вузла в середньому становить через с1ига ггиЛег, розмвдуеться у б1чшй етш щ зтиз 14—18 мм, ширина середньо! частини дор1Внюе 6 мм, саюетозиз вздовж очного нерва (п л ка V пари) спо- але до юнц1в вш звужуеться до 4 мм. Тршчастий вузол чатку пщ окоруховим нервом, а поим —вище нього. утворений плами псевдоуншолярних чутливих нейВ очну ямку п. (госккапз потрапляе кр 1зь верхню рошв. Аксони цих нейрошв щуть назад, формують очноямкову пплину 1, обшнувши сухожилок м’яза- чутливий коршець тршчастого нерва ! досягають шдшмача верхньо! повши, ш нервуе т. оЬИуииз його двох чутливих ядер - пис1еиз зргпаНз п. (гщетгт е( пис1еизрппсграНз п. (п§етш. Ыис1еиз тезепсеркаНсиз зирепог. При ураженю блокового нерва виникае зб 1жна пегог (гщетгт побудоване з псевдоуншолярних нейрошв, дендрити яких проходить через ррпфоп КОЬООЮСТЬ1 ДВОШНЯ В ОЧаХ При ПОГЛЯД1 вниз. (п§егтпа1е не перериваючись, транзитом. Таким чи ном, середньомозкове ядро тршчастого нерва можна V пара черепних нерв1в розглядати як части ну ррпфоп (п^етгпак, що “перетршчастий нерв М1стилася” у стовбур мозку. Дендрити нейрошв & (гЩеттак е( пискиз тезепП’ята пара черепних.нервгв - тршчастий нерв „ серкаИсиз пепп (п§етгт йдуть вперед 1 формують три (п. (щеттиз) е"3 м 1шаним нервом (рис. 8 , 9). Вш розвиваеться у зв’язку 13 похдашми I зяброво! дуги велша гшки, яш вщходять вщ опуклого краю вузла: 1 ) очний нерв (п. орк(каЬтсиз); 1складаеться з бшьшо! чутливо! частини та меншо! ру2 ) верхнъощелепний нерв (п. тахШапз); хово! частини волокон. Чутлив1волокона сприймають 3) нижнъощелеппий нерв (гг. тапсНЬиктз). подразнення з шюри лиця, твердо! мозково! оболони Руховий коршець тршчастого нерва утворений головного мозку, слизових оболонок носа, рота, вуха, кон’юнктиви, кр1м далянок, що шнервуються I, VII, аксонами нейрошв рухового ядра - пискиз то(опиз VIII, IX та X парами черепних нерв1В. Рухов1волокона пегог (гщетгт, яК1 проходить транзитом через Сп§етгпа1е 1 ильки прилягають до нього з присеп. Ырртгпиз шнервують вс1 м’язи, як! е похщними I зяброво! дуги (вс1 жувальш м’язи, т. туЫгуоЫеиз, реднього боку. Руховий коршець йде навскоси вперед передне черевце т. дщаз(псиз, т. 1епзог юеШра1аИт, 1 назовш' шд чутливим коршцем, входить до складу нижньощелепного нерва 1 разом з ним через овальт. {епзог (утрат). ний отв1р залишае порожнину черепа. Таким чином, Тршчастий нерв мае 4 ядра: тршчастий нерв мае дв1 чутлив1 (п. орк(какпгсиз е( 1 ) головне ядро тршчастого нерва (пискиз рппсграНз пепп (п&етгт) е чутливим 1 проектуеться в п. тахШапз) 1 одну зм 1шану (п. татИЬгдапз) плки. Р 1ЗН1 форми головного болю, парестезхй дорсолатеральнш частит верхнього вцдалу моста; (парестез1Я- спонтанне неприемие вщчуття ошмшня, 2 ) спинномозкове ядро тршчастого нерва (пис1еиз зргпаНз пепп (п^етгпг) е чутливим 1продовжуеться по сверб!]пш, поколювання, повзання мурашок тощо) у всьому довгастому мозку до шийного вщцшу спин Д1ЛЯНЦ1 обличчя вщбуваються за участю тр!йч»стого ного мозку; нерва. ст 1нки трьох венозних пазух: згпиз ре/гозиз зирепог, згпиз /гапзпегзиз, згпиз гес1из. В очшй ямщ очний нерй взддае три гшки: лобовий нерв, сльозовий нерв, насовшковий нерв. « * « , Гх и т е р в а ц п . , Лобовий нерв (п./гоп1аИз) «►найтовстхша 1найНеобххдно пам’ятати, що п. тахШапз е( п. тап- довша з трьох плок, проходить пщ верхньою стшкою (ИЬШапз шнервують зуби, 1 невралпчний бшь у зош очно! ямки над м’язом-тдШмачем верхньо! повжи; не 1ннервацн цих плок нагадуе сильний зубний бшь. Це доходячи до тащо зиргаогЬИаНз, вш розгалужуеться може призвестц до неправильно! д 1агностики захво на дв 1 плки: рювання зубхв 1 навпъ !х екстракцп (видалення). 1 ) тонку присередню V- надблоковий нерв Ураження п. тапбгЬгйапз проявляеться парезом (п. зиргаЬгосЫеапз); або паралхчем жувальних м’яэхв на бощ ураження. 2 ) товсту - надочноямковий нерв (п. зиргаогЬИаНз). При одноб1Чному ураженш пвд час вщкривання рота Надблоковий нерв (п. зирга/госЫеапз) проходить /т ж п я щелепазм 1Щуеться в бж ураження, при дво- над сухожилком верхнього косого м’яза I подшяеться б1Чному —вщвисае. на ганцев1 плочки, з яких верхня проходить крхзь коловий м’яз ока 1заюнчуеться у шюрх верхньо! повжи, Очний нерв кореня носа, у шюр1 лоба, в дшянщ ^1аЬе11а\ нижня Очний нерв (п. орЫкаЫгсиз) за функщею — плка ще вщ блока вниз 1анастомозуе з плкою носовшчутливий, лежить назови! вщ п. аЪйисепз г, прони- кового нерва—тдблоковим первом (п. т/га1госЫеапз). зуючи б!чну стшку 5тиз саоетозиз, ше в очну ямку Вш дуги анастомозу виникають тонк! плочки, яга через /гззига огЪНаНз зирепог, розмйцуючись шд шнервують шгару 1 кон’юнктиву в дшянщ присередп. Iгосккапз (рис. 8 ,9 , 10). Ще в порожниш черепа нього кута ока. Надочноямковий нерв (п. зиргаогЬИаНз) перед вщ очного нерва вщходить тонка плочка—поворотно оболонна, або наметова гглка (к тепгщеиз гесиггепз тащо зиргаогЬИаНз под 1Ляеться на бхчну та при зеи г. (еп(опиз), яка шнервуе 1еп1опит сегеЪеШ 1 середню плку. Бгчна гглка (г. ШегаНз) проходить Якщо уражена одна з трьох гшок тршчастого нер ва, спостерщаеться випадшня впх вщцв чутливост! в зош шнервацн дано! плки. ■* Подразнення кожно! з плок викликае бшь у зош ■в. Рис. 8. Л'ший тршчастий нерв та його плки. Б1чна слчнка очно! ямки, вилична дуга, частина нижньо! щелепи, т . тавзе^ег видалень I - лобовий нерв (п. IгогЛаНз - сльозовий нерв (п. /асптаПз); 3 —в1Йковий вузол (дапдИоп сШагеу, 4 - очний нерв (п. орЫ Па1ткиз р/а; VI})', 5 - верхньощепепний нерв (п. тахШапз р/Ь; УЗД 6 - тршчастий вузол (дапдИоп Шдапипа/в); 7 - нижньощелелний нерв (п. тапсИЬи1апз р /с У З ]); 8 - великий кам'янистий нерв (п. регтзиз т ф г ); 9 —лицевий нерв (п. ГасгаИв); 1 0 - вушно-скроневий нерв (п. випсиЫ втрогаИв); I I - нижн 1 й ком 1 рковий нерв (п. а1уво1вг1з т/е по г); 12—язиковий нерв (п. ИпдиаИв); 13 - гвдборщний нерв (п. тепгаИз); 14 - цинний нерв (п. ЬиссаПз); 15 - крило-пщнебЫний вузол (дапдИоп ргагудора!аИпит); 1в —П1дочноямковий нерв (п. МгаогЬИаНз); 17— виличний нерв (п. гудотаЧ сиз); 18 - очне яблуко (ЬиШиз осиИ); 19 —сльоэова залоза (дгапвШа 1асПтаИз). 2 11 7 I ‘ ' через гпсиига зиргаогЬИаНз (збо/огагпеп зиргаогЫшк, якщо вш е) 1розгалужуеться у*нщ!р1лоба, досягаючи п м ’яно! Д1лянки. Присередня гглка (г. тееНаНз) про ходить через гпсгзига /гопЬаНз (або /огатеп /гоп1а!е, якщо вш е) 1 теж розгалужуеться у ш ир 1 лоба. Кр1м шюри лоба, и. зиргаогЬИаНз шнервуе шюру верхньо! повиси, и кон’юнктиву та слизову оболонку лобово! пазухи. Сльозовий нерв ( п. 1асптаНз) (де по б1чному краю ш. гесёиз ЫегаПз. 1ннервуе сльозову залозу, шюру та кон’юнктиву 61ЧН01 частини верхньо! повжи. Сльо зовий нерв з’еднуеться сполучною гглкою з виличюш нервом (г. соттипюат сит пегоо гурртаНсо), за допомогою яко! одержуе секреторш парасимпатичш волокна для сльозово! залози вщ крилопщнебшного вузла (парасимпатичного вузла VII пари черепних нерв1в). Носов 1Йковий нерв (п. пазосШапв) ще М1ж зоровим нервом 1 т. гес1ив зирепог уздовж присередньо! стшки очно! ямки 1вщдае так! гшки: сполучну гшку з вшковим вузлом, передшй ренйтчастий нерв, заднш репйтчастий нерв, шдблоковий нерв, довп вшков 1 нерви Сполучна гипса з вшковим вузлом обо чутливий кортецъ ешкоеого вузла (г. соттитсапз сит &апфо сШагг зеи гадлх зепзопа ррпфл сгНапз) складаеться з аферентних волокон, яю йдуть вщ очного яблука, проходить транзитом через вшковий вузол г приеднуються до НОСОВ1ЙКОВОГО нерва. Передншреиатчастий нерв (п. еШтоикгНзап1епог) проходить через розташований на присередшй стшщ очно! ямки переднш ренйтчастий отв1р у порожнину черепа 1, не пронизуючи Лига та(ег, потрапляе через отв1р дарчасто! пластинки'репптчасто! юстки до носово! поржнини, де вщдае гшки: 1 ) внутргшнг носовг гглки (гг, паза\е$ т1егт) — ш н ер вую ть сл и зо в у о б о л о н к у п е р е д ш х реп п тчасти х ю ж йрок; 2) бгчнг носовг гглки (гг. пава1ез 1а1ега1ез) -г ш н е р в у ю т ь с л и з о в у о б о л о н к у п е р е д н ь о г о в щ д ш у 61ЧН 01 с т ш к и н осово! п орож нини; 3) присередт носовг гглки (гг. паза1ез теШакз) — ш н е р в ую ть с л и з о в у о б о л о н к у п ередн ьо го в щ д ш у н о с о в о ! п е р е го р о д к и ; 4) зовнгшня носова гглка (г. пазаНз ехСетиз) —ш - н е р в у е ш ю р у верххвки т а к р и л н о са. Заднш регитчастий нерв (п. еСктогЛаНзрозЪепаг) п р о хо д и ть через в щ п о в щ н и й з а д н ш рен й тчасти й о т в 1р 1 ш н е р в у е с л и з о в у о б о л о н к у з а д ш х р е п п т ч а с т и х к о м 1р о к т а к л и н о п о д !б н о ! п а з у х и . Пгдблакоеий нерв (п. т/гаРюсЫеапз) щ е пщ бло к о м в е р х н ь о г о к о с о г о м ’я з а , ш н е р в у е к о н ’ ю н к т и в у п р и с е р е д н ь о г о к у т а о к а , с л ь о з о в е м ’я с ц е т а с л ь о з о в и й М1Ш0 К. Пщблоковий нерв анастомозуе а надблоковим нервом (гшка п. /гоШаНз) 1 вщдае повжт гглки (гг. ра1реЬга1ез), як! шнервують присередн! вщдши верхньо! та нижньо! повжи. * 2 -3 плки првгих вгйкових нервгв (пп. сШагез 1опф) йдуть до очного яблука з присереднього вщ зорового нерва. 3 очним нервом (а точшше, з його плкою - носовшкбвим нервом) звичайно описують вШковий вузол ( %апфоп сШаге), який належить до парасимпатично! частини автономного вщдшу перифершно! нервово! системи 1 вщйрае велику роль в шнервацп очного яблука. ВШковий вузол мае непоспйну форму та величину (його довжина в середньому складае 2 мм); вш залягае в очнш ямщ на зовншнш поверхш зорового нерва, вщступаючи и а7-8 мм вщ задньош полюса очного яблука. Вшковий вузол мае три коршцп 1 ) парасимпатичний; 2 ) чутливий; 3) симпатичний. Парасимпатичний кортецъ, або окоруховий коргнецъ (гаАгх рагазутраСЫса зеи гасИх оси!ото(опа) е плкою окорухового нерва (III пара) до вшкового вузла 1 несе передвузлов1 парасимпатичш волокна, яю переключаються у цьому вузл! 1 забезпечують шнерващю т. сШаггз е{ т. зрЫпс1егрщп11ае. Чутливий кортецъ, або носовгйковий кортецъ (гасИх зепзопа зеи гасИх пазосШапв) е сполучною пл кою носовшкового нерва з вшковим вузлом 1 несе транзитом через цей вузол чутлив1волокна до очного яблука. Симпатичний кортецъ (гаШх зутраШса) утво рений завузловими симпатичними волокнами, що у склад! внутршнъого сонного сплетения (р1ехиз сагойсиз М ет ив) вщходять вщ верхнього шийного вузла (&ап(*Иоп сегогса1е зирепиз), який е вузлом симпатичного стовбура. Передвузлов1 симпатичш волокна до верхнього шийного вузла йдуть вщ ней рошв б1чного рога спинного мозку, С8-ТЬ2 (сеШтит сгНозртак'). Описан! симпатичш волокна забезпечу ють шнервацш т. ЗИаШлгрирШае. Вщ вшкового вузла означен! вище парасимпатичн!, чутлив! та симпатичш нервов! волокна вщходять до очного яблука у склад! 15-20 коротких вгйкових нервгв (пп. сШагез Ьгеоез). Верхньощелепний нерв Верхнъощелепний нерв (п. тахШапз) - друга гшка тршчастого нерва, вщходить вщ опухлого краю ё- Мёетта1е 1 через круглий отв1р виходить з по* рожнини черепа в крилопщнебшну ямку (рис. 8 , 11 ). Ще до виходу з порожнини черепа верхньощелепний нерв вщдае тонку оболонну гглку (г. тпептёеиз), яка шнервуе тверду оболону головного.мозку ! анастомозуе з оболонною плкою нижньощелепного нерва. У крилошднебшшй ямщ верхньощелепний нерв розгалужуеться на- 1) пщочноямковий нерв; 2 ) виличний нерв; 3) вузлов1 гшки до крилопщнебшного вузла, Пщочноямковий нерв (п. т/гаогЬИаНз) е найбшьшою плкою верхньощелепного нерва 1 його без- Р-.. ~ 9. Правий нижньощелепний нерв та !нил нерви голови й шй!. Вигляд збоку. В., ична дуга й права половина нижньоТ щелепи видален!. 1 и»,астий нерв(п. Ш д е тти з); 2нерв (п. орМ ЬаМ сив); 3 - надочноямковий нерв (п. зиргаогЬИаНз); 4 - лобовий нерв (п. 7юп1а11в); 5 -надблоковий нерв (п. вирга1госЫеапз); в-верхньощелепний нерв (л. тахИ/апз); 7 - пщочноямковий нерв (п. т/гаогЬНаНз); в - нижньощелепний нерв (п. тапсИЬи1апз); 9 - щ'шний нерв (п. ЬиссаНз); 10-язиковий нерв (п. НпдиаНз); 11- язик (Ипдиа); 72—нижн1й ком'|рковий нерв (п. аЫео1апз ’тГегюг); 13-пщнижньощелепний вузол (дапдИоп зиЬтатИЬи/аге); 14 - щелепно-пй’язиковий нерв (п. туЬЬуоШ еиз); 1 5 - пщ’язикова к 1стка (оз ЬуоШ еит); 7 6 -п щ ’язиковий нерв (п. Ьурод/оззиз); 1 7 - верхн1й корйець пщ'язикового нерва (гасйх зирепог п. Ьурод/оззиз); 1 8 - д!афрагмовий нерв (п. рЬгеп'киз); 19 - загальна сонна артер1я (а. сагоНз с о т т и п з ); 20-зовн1шня яремна вена (V. ]иди!впз ех1ета); 21 - висх/дна шийна артер 1я (а. сегмсаНв азсапвепз); 22 - плечове сплетения (р!ехиз ЬгесЫаИз); 2 3 - надключичн! нерви (пп. зиргас1ач1си1агез); 2 4 - внутр|шня яремна вена (V. р д и /а пз т1 в та ); 2 5 - шийне сплетения (р1ехиз сетсаИ з); 26 - додатковий нерв (п. ассезвопиз); 2 7 - лицевий нерв (п. Та&аНв); 28-вушно-скроневий нерв (п. аиг/сиЫ етрогаИз). Рис. 10. Очний нерв, правий (вигляд збоку). I - чутливий коршець тршчастого нерва (гасИх зепзопа п. (пде- т1П1); 2 - руховий коршець тршчастого нерве (гасИх тоСопа п. 1пдеттг)-, 3 - тршчастий вузол (дапдИоп 1пдет1па1е); 4 - поворотне оболонна гшка (наметова гшка), г. те т'п д е и з * гесштепз (г. 1еп1опиз); 5 -о ч н и й нерв (п. орЫЬеШсиз)-, 6 - верхня очне хцшина (Иззига огЬИеИз зирепог)-, 7 - носовшковий нерв (п. пазосШапв)-, в - сльозовий нерв (п. /асптаНз); 9 - лобоеий нерв (п. СгоШаНз); 1 0 - заднш решпчастий нерв (п. еСЬтоШаИз розСегюг)', I I - переднш ренйтчастий нерв (п. еСЬтоШаНв ап(епог); 1 2 - надочноямковий нерв (п. зиргаогЬИаНз)-, 1 3 - присередня гшка надочноямкового нерва (г. тесИаИз п. зиргаогЬНа/ев); 1 4 - б 1чна гшка надочноямкового нерва (г. ЫегаИз п. зиргаогЬИа/ез)-, 15 - надблоковий нерв (п. вирга1госЫеаг!з); 16 - пщблоковий нерв (п. тСгаСгосЫеапз)-, 1 7 - сльозова залоза (д!апШи1Ь /асптаНз)-, 18 - сполучна п'лка з виличним нервом (га ти з соттигЛ сапз с и т пеп/о гудотайсо); 1 9 - виличний нерв (п. гудотаИсиз); 2 0 - вшковий вузол (дапдИоп сШаге)-, 21 - сполучна гшка носовШкового нерва з вшковим вузлом (гатиз со тти т'са п з п. пазос/Напз с и т дапдПо сШаге). л. посередшм продовженням. Вш проходить в очну ямку зирепогез розСепогез), яю спускаються по шдскронечерез нижню очноямкову щшину, лягае в одноймен- вш поверхш та по розмщеному на нхй горбу верхньо! нхй борозт 1каналх,1, виходячи через пщочноямковий щелепи. Частина плок проникае через комхрковх отв1р на лицеву поверхню верхньо! щелепи, в глибиш отвори х по замкнених тонких комхркових каналах у /озза сапгпа розгалужуеться вхялом на юнцевх плки, товщх верхньо! щелепи проходить вперед, утворюючи утворюючи так звану “малу гусячу лапку”. Серед цих над коренями зубхв сплетения з волокнами середньо! юнцевих гшок видшяють: верхньо! комхрково! плки та, опосередковано, з волок 1 ) пияснг поежоег гглки (гг. ра1реЬга1ез гп/епогез) — нами передтх верхтх комхркових плок—еерхнвзубнв шнервують шюру нижньо! п о в ё к и ; сплетения (р1ехиз с1епСаИззирепог). Вщ цього сплетения 2 ) зоеипинг носовг гшки (п. паза1ез ехСегт) —шнер вщходять еерхнг ясенш гшки (гг. &т$юа1е$зирепогез) та еерхнг зубнг гшки (гг. с1епСа1еззирепогез), яю проходить вують шюру зовшшньо! поверхш крила носа; 3) внутргшнг носовг гглки (гг. пазсйез гпСетг) —ш- в пульпу зуба через отвхр верх1вки йох-о кореня. Перенервують шюру та слизову оболонку присшка носа; лхченх плки утворсш волокнами гг. акео1агез зирепогез 4) верхтгубт гглки (гг. 1аЬга1еззирепогез) —шнер розСепогез, шнервують три верхш велию кутнх зуби вують шюру та слизову оболонку верхньо! губи. х ясна; друга частина волокон гг. аЬео1агез зирепогез Ще до входу в сапаИз гп/гаогЫСаИхпщочноямковий розСепогез, яю не потрапляють у комхрковх каналн, нерв вщдае задт еерхнг комгрковг гглки (гг. аЬео1агез шнервують слизову оболонку щоки. СереЬня верхня комгркоеа гглка (г. а!г>ео1апз зирепог тесИиз) бере початок вщшщочноямкового нерва всередиш сапаНз т/гаогЫСаНз 1, розгалужуючись по тонких канальцях у товпй б1чно! стшки верхньощелепно! пазухи, доходить ’до корешв малих кутнхх зубхв, де приймае участь в утвореннх р1ехи$ АепСаНз зирепог \ забезпечуе сво'ши волокнами шнерващю малих кутнхх зубхв 1 ясен. Передт еерхнг комгрковг гшки (гг. аЬео1аге$ зирепогез апСепогез) вщгалужуються вхд пщочноямкового нерва пёред виходом оотаннього через /огатеп т/гаргЪШйе, хдуть у товхцх передньох стшки верхньоухелепно! пйзухи, приймають участь в утворенж р1ехиз 'АепСаНз зирепог, забезпечують свохми волокнами хннервацхю переднхх зубхв хслизовох оболонки верхньощелепноГ пазухи. Виличний нерв (п. гуротаСгсиз) вщходить вхд п. тахШапз у крилошднебшшй ямщ, йде разом з п. т/гаогЫСаНз через /гззига огЬгСаНз т/епог в очну ямку, проникае у товщу виличнох юстки через вшшчно-очноямковий отвхр 1 дьлиться на виличноскроневу та вилично-лицеву гшки. Вилтно-скронееа гглка (г. гурртайсо1етрога1е) через однойменний отвхр на скроневхй поверхш оз гуротайсит виходить у скроневу ямку, пронизуе / азега СетрогаНз х розгалужуеться у шкхрх скроневох дшянки, яку шнервуе. ВиЛично-лицееа гглка (г. гу^отаСгсо/асгаИз) з'ярлясться через однойменний отвхр на бхчнш поверчш оз гу^атайсит I розгалужуеться у шюр1 вищчно? дхлянки, яку шнервуе. Вузлов1 плки до крило-тднебхнного вузла (-> ; япцИопагез аА рртфоп рСегу%ора1айпит) у ви• )>><• *-3 коротких нёрвхв вщХодять вхд п. тахШапз \ - г р(егу(*ора1аИпа, з ’едную ться з &ащИоп . р ра!аСгпит хтому називаються чутливим корш=( «:до-тднебшного вузла (гаАгх зепзопа рап^Ш р раЫМ). Л и.рхньощелепним нервом звичайно описухоть крн.шчйднебшний вузол (§ащПопрСегу^ора1аСгпит), я>,ий належить до парасимпатичноТ частини автоном ного впишу перифершно! нервово! системи I вхдхграе важливу роль у сехсреторнш шнервацн сльозово! залозя, слизЬвих оболонок носа, пщнебхння та частково глотки (рис. 11). Крило-пщнебшний вузол залягае в однойменшй ямц! та мае три коршщ: 1) чутливий; 2) симпатичний; 3) парасимпатичний. Чутлиеий кортецъ крило-тднебтного еузла (гасИх зепзопа рапфг р1егу/*ора1аИт) е вузловими плками верхньощелепного нерва (гг. § апфопагез п. тахШапз) 1 несе транзитом через цей вузол чутливх волокна. * * Симпатичный коргнець (гасИх зутраСЫса) утворений завузловими симпатичними волокнами, як} у виглядд глибокого кам’янистого нерва (п. реСгозглз рго/ипАиз), що е плкою внутрхшнього сонного спле тения, досягають вузла, йдучи до нього у склад1нерва крилоподгбного каналу (п. сапаНзрЬегу&ААея) або нерва Вхдхя (п. УгсИапиз). Парасимпатичний кортецъ або промгжний кортецъ (гаАгх рагазутраСкгса зеи гаАгх гпСегтеАга) е плкою лицевого нерва (VII), а саме ч» великим кам’янистим нервом (п. реСгозиз торг) х несе перед* вузловх парасимпатичш волокна, яю перехслючаються в крило-гаднебхнному вузли Вщ крило-пщнебхнного вузла вщходять гшки, яю складаються з завузлових парасимпатичних, завузлових симпатичних г чутливих волокон. Плки крило-пщнебхнного вузла Очноямковг гглки (гг. огЫШез) входять в очну ямку через/гззига огЫСаПзгп/епогу виглядх 2-3 тонких плок, потхм через заднш рехштчастий отвхр прохшкають у Но сову порожнину 1хннервують слизову оболонку заднхх репйтчастих ком1рок та клиногауйбно! пазухи. Бгчнг та присередм еерхнг задт носовг гглки (гг. паза1езрозСепогез зирепогез 1аСега1ез еСтеАга1ез) виходять з крило-гаднебшно! ямки в носову порожнину через /огатеп зркепора1аЫпйт х хннервують верхш дхлянки слизовох оболонки бхчнох та присередньо! (верхнш вхддш перегородки носа) стшки носово! порожнини. Нижнг заднг носовг гглки (гг. пазаЫз розСепогез т/епогез) хннервують нижнх вщдхли бхчно! стшки носово! порожнини. Носо-пгднебгнний нерв (п. пазораШгпиз) — нерв Скарпи, е найдовшою з задшх носових плок. N. пазора1аСгпиз ще вперед мхж ощстям х слизовою оболонкою носово! порожнини, шнервуе слизову оболонку перегородки носа, ля1-ае в сапаНз гпсгзатз х, проникнувши в порожнину рота, шнервуе слизову оболонку твердого пхднебшня. Великий тднебтний нерв (п.раЬСтиз та)ог) виходить хз однойменного каналу через однойменний отвхр у ротову порожнину ! шнервуе слизову обо* лонку пщнеб1ння. Малг пгднебтт нерви (пп. ра1аСгпг ттогез) виходять 13 однойменних отворхв на пщнебпшя, йхнервують слизову оболонку м’якого гпднебхння. Мшда~ ликовг гглки (гг. СюпзШагез) цих нервхв забезпечують шнервашю п1дпеб1нного мигдалика. Глотковий нерв (п. ркагущеиз) ще до глотки ххннервуе слизову обо лонку хоахх та склехх1ння глотки. Нижньощелепний нерв * Нижньощелепний нерв (п. тапА1Ъи1апз) за функщею - змкианий; вш е найбшьшоюттлкою тршчастого нерва. Нижньощелепний нерв утворюеться злиттям чутливих волокон вщ тршчастого вузла з руховим коршцем тршчастого нерва (рис. 9,12). Вийшовши з порожнини черепа у гадскроневу ямку через овальний отшр, п. тапАгЬгАапз розходиться на два стовбури; 1 ) меншйй —передшй (вщдае переважно рухов1 нерви); 2 ) бшьший - задшй ‘(вщдае переважно чутливх нерви). Ще до подшу на стовбури вхд нижньощелепного нерва вщходять 3 -4 коротю вузловг гшки до вушного вузла (гг. §апфопагез а А @апфоп ойситп зеи гаАгх зепзогга §ащШ оЫа) та оболжна гшка (остистый нерв), г. тетщеиз (п. зртозиз), яка повертаеться назад до порожнини черепа через остистий отв1р та шнервуе тверду оболону головнох-о мозку середньо! черепно! ямки 1 слизову оболонку клиноподхбнох пазухи. Вушний вузол (рапфоп ойсит) розмхщений пщ овальним отвором присередньо вхд п. тапА1Ьи1апз, належить до парасимпатично! частини автономного вщдшу перифершно! нервово! сист'еми 1вщдграе важ* ливу роль у секреторшй шнервацй привушнох залози (рис. 12). Вухпний вузол мае овалЬну форму, досягае 4-5 мм у довжину, залягае у пхдскроневхй ямц! та мае три корпий: 1 ) чутливий; 2 ) симпатичний; 3) парасимпатичний. Чутливий коршець вушного вузла (гаАгх зепзопа ф п ф г ойсг) утворений вузловгши гшками нижньоще лепного нерва (п. §апфопагез п. тапАгЬгАапз), його чутливх волокна проходить транзитом через цей вузол. Симпатичний коршець еушного еузла (гаАгх зутраСкгса) утворений завузловими симпатичними волокнами, яю йдуть у виглядх гщки вщ р1ехиз тетщеиз теАшз. Парасимпатичшш коргнець (гаАЪсрагазутраСМса) вушного вузла е вщгалуженням гшки язико-глоткового нерва (IX), а саме - малым кам’янистим нервом (п. реСгозиз ттог) — гхлкою п. Сутратсиз, х несе Рис. 11. Верхньощелепний нерв, правий (вигляд збоку). 1 - тршчастий нерв (п. С пдеттиз) {V]; - трШчастий вузоп (депдНоп Ш д е тта/е ); 3 - верхньощелепний нерв (п. тахШ апз) [\/Ь; У/2]; 4 - обопонна плка (г. тегйпдеиз); 5 - круглий ота|р ({огатеп гоСипвит); 3 —вузлов! плки до крило-пщнебмного вузла (гг. дапдНопагез ав дапдИоп рГегудора/аПпит; гасИхзепзопа дапдШ р(егудсра1аПп); 7 —очноямков! плки (гг. огЫ1а1ез); в-присередня та б 1чна верхн! задн! носов! плки (гг. паза/ев роз/епогез зирепогез 1а1ега1ез е! тебЫ ез); 9 - виличний нерв (п. худотаН сиз); 10 —пщочноямковий нерв (п. тСгаогЬИаНз); 11 - сльозовий нерв (п. /есптаНз) —плка очного нерва; 2 1 2 - сполучна гшка з! сльоэовим нервом (г. со тти т'с а п з с и т пегуо 1аспта1е); 1 3 - пщочноямковий канал (сапаНз т1гаогЫ1а11з); 14 - пщочноямковий нерв (п. тСгаогЬИеПз); 1 5 —вилично-лицева плка (г. худотаИсоСаааПз); 16—аилично-скронева гшка (г. худотаИсо(етрогаИз); 17—верхн! ком 1рков|' нерви (пп. вЫео1агез зирепогез); 1В —носо-пщнебшний нерв (п. певора1аВпиз); 19 —великий п|днеб1 нний нерв (п. ра/аИпиз та]О г); 20 —мал) пщнеб'|нн| нерви (пп. ра1аИп1 тю огез); 21 - глотковий нерв (гк рЬегупдеиз); 2 2 —крило-пщнебЫний вузол (дапдИоп р!егудора1аПпит). преганглюнарш парасимпатичш волокна, яю переключаютъся у вушному вузль • „ До чутливих плок п. тапАгЬи1аггз належать: вушно-скроневий нерв, гщчний нерв та язиковий нерв. Вушно-скроневий нерв (п. аипсикСетрогаНз) починаеться бшя /огатеп ог>а1е двома коршцями, яю, охопивши а. тетщеа тесНа, знову з ’еднуються в один стовбур. Осуаннш, обшшовши ззаду шийку ниж ньо! щелепи, пщшмаеться в товип фпАгАа рагоВАеа спереду вщ хряща зовшшнього слухового ходу, дае плочки: 1шор1зовшишього слухового ходу —п. теаСиз аризйсг ехСетг, барабаннш перетинщ —гг. тетЬгапае Iутрат, шюр1 передньо! частини вушно! раковини — т . аипайагез, посилае привушт гики (гг. рагоСгАег), яю досягають привушно! залози, приеднуючись до плок лицевого нерва за допомогою сполучних гшок з лицевым нервом (п. соттипкапСез сит пето /асШе). Заганчуеться п. аипсиЫетрогаНз у шюр1скронево! д1лянки юнцевими поверхневими скроневими гшочками (гг. Сетрога1ез зирефсиАез). ЦЦчний нерв (п. ЪиссаНз), вийшовши з-гад перед нього краю т. таззеСег, ще вперед до зовшшньо! по верхш Щ1ЧНОГОм’яза, пронизуе його 1розгалужуеться у слизовш оболонщ щоки. Шдчний нерв шнервуе шюру та слизову оболонку щоки 1 куга рота, а також вучну поверхню ясен на р 1вш першого великого кутнього зуба. Язиковий нерв (п. ИщиаНз) залягае М1Ж присе'редтм та б1чним крилопод 1бними м’язами, де до нього приеднуеться барабанна струна (п л ка VII п фи черепних нерв1в). Дугуватим згином вш проV» п.ть над пщнижньощелепною слинною залозою, . 1>5агмоюрота 1перехрещуеться з пщнижньоще1 . по протокою, лягаючи на зовшшню поверхню ( ’ х язикового м’яза. Ддл 1 язиковий нерв про> ■*Iь вздовж краю язика шд його слизовою обо*.ою. По ходу язиковий нерв вщдае плки: гглки я (гг. гзСктг/аисшт) - до слизово! оболонки з1ва; у ■от гглки (гг. Ищиакз), яю досягають передшх Д1 у третин язика I складаю ться з волокон, що ир- водять загальну чутлив 1сть (волокна V пари чсрпших нерв1в) та смакову чутлившть (волокна бараоанно! струни, яка е плкою VII пари черепиих нергцв); сполучнг гглки з т д’я зиковим нервом (гг. соттипкапСез сит пето куро@1оззо); т д’я зиковий нерв (п. зиЬНщиаНз). N. зиЫгщиаНз проходить збоку вщ пщ’язиково! слинно! залози, шнервуе слизову оболонку дна ротово! порожнини таязикову поверх ню ясен в дшянш передшх зуб 1В нижньо! щелепи. Бшя язикового нерва розташований гаднижньощелепний вузол, який прилягае до однойменно! слинно! залози. Пщнижньощелепний вузол (рапфоп $иЬтапсИЪи1аге) належить до парасимпатично! части* ни автономного вщдшу периферШно! Нервово! систе ми 1забезпечуе секреторну шнервацйо пщнижньощет лепно! та пщ’язиково! слинних залоз^рис. 11 ). Пщнижньощелепний вузол мае три коршц1. Чутливий кортецъ (гаАгх зепзопа) утворений вузловими гиками до пгднижнъощелепного вузла (гг. рапфопагез аА %апфоп зиЬтапАгШаге), яю вщ ходять вщ язикового нерва. Симпатичний кортецъ (гаАгх зутраСкгса) утворений завузловими симпатичними волокнами, що вщходять вщ симпатичного сплетения навколо лицево! артери. Парасимпа тичний кортецъ (гаАгх рагазутраПпса) утворений барабанною струною (скогАа (утрат), що е плкою V II пари черепних нервхв, яка несе передвузлов1 парасимпатичш волокна, що переключаютьоя у пщнижньощелепному вузли У зв’язку з язиковим нервом описують також парасимпатичний вегетативний т д ’язиковий вузол (%апфоп зиЫ гщиак), який складаеться з вузликоподгбних скупчень нейрошв уздовж залозистих гшок пщнижньощелепного вузла, що прямують до пщ’язиково! слинно! залози. бдиною зм!шаною г найбшыдою плкою п. тапАгЬи1апз е нижшй ком 1рковий нерв (п. а1ьео1апз гп/епог), який проходить М1Ж присередшм та бхчним крилопод 1бними м’язами й, лежачи позаду язикового нерва, входить у нижньощелепний канал разом з однойменною артер!ею. Вех рухов! волокна п. а1оео1агг$ гп/епог формують щелепнот д’язиковий нерв (п. туккуогАеиз). N. туккуогАеиз вщокремлюеться вщ п. аАоеокпгз гп/епог перед вхо дом останнього у нижньощелепний канал г по зи!сиз туккуогАеиз тапАгЬи1ае досягае нижньо! поверхш однойменного м’яза, шнервуе його 1передне черевце т. АщазСпсиз. За сво!м ходом у нижньощелепному ка нал! п. а кео к п з гп/епог вщдае гшки, яю з’еднуються М 1ж собою 1 формують нижнб зубне сплетения (р1ехиз АепСаНз гп/епог). Вщ цього сплетения вщходять нижнг зубнг гглки (гг. АепСа1ез т/епогез) —шнервують зуби, та нижнг ясеннг гшки (гг. ф щ т акз т/епогез) —шнервують ясна. Кшцевою плкою п. а1ово1апз т/епог е пгдборгдний нерв (п. тепСаНз), який виходить через /огатеп тепСак тапАгЬи1ае в дшянщ пщборщдя. N. тепСаНз вщдае: —пгдборгднг гшки (гг. тепСсйез) *» шнервують шюру пщборщдя, —губнг гглки (гг. 1аЫа1ез) —шнервують шюру та слизову оболонку нижньо! губи, —ясвнт гшки (гг. фгф>а1ез) - хннервують шдчну поверхню ясен. N. тапАгЬи1апз вщдае рухов1 нерви до однойменних жувальних м'яз1в: 24 Рис. 12. Нижньощелепний нерв, правий (вигляд збоку). I - мют (ропв); 2 - тршчастий нерв (п. (пдет'тив) [V]; З^трм часгий вузол (дапдИоп 1пдетта1е); 4нижньощелепний нерв (п. т а п б Ы а п з ); 5 - овальний отв1р ((огатеп сп/а!е); 6 - глибою скронев! нерви (пп. (етрога/ев рго(ипсИ); 7 - вушний вузол (дапдИоп оИ сит); 8 - б 1чний крилоподбний нерв (п. р(егудоШеив IЫегаНв); 9 - присереднй крилопсдо'бний нерв (п. р(егудок1еиз тесИаИв); 10 - Щ1чний нерв (п. риссаНз);-,ш I I - язик (Ипдиа); 1 2 - язиковий нерв (п. ИпдиаНв); 13 - язиков! плки (гг. Ипдиа1ев); —жувальтй нерв (п. таззе1епсиз) - проходить до жувального м’яза через вир 1зку нижньо! щелепи; - глибою. скроневг нерви (пп. (етрога[ез рго/ипйг); - бгчний крилоподгбний нерв (п. р(егурогг!еиз 1а(егаИз); - присередтйкрилоподгбний нере (п.рЫгурргйеиз тед'шИз). Вщ п. р1егуроЫеиз тесИаПз вщходять нерв м ’язанатягувача пгднебгнног завгски (п. тизсиН Iепзопз ьеИ ра!а(гпг) та нерв м'яза-натягуеача барабанног перетпишси (п. тизсиН (епзопз (утрат), як! проходять транзитом через & ойсит 1 шнервують однойменш м'язи (останш у фшогенез 1 вщокремились вщ т. р(егуроЫеш тееНаНз). 14 — пщборщний нерв (п. теп(аИз); 15 - вузлов! плки (гг. дапдйопагев); 16 - пщнижньощелепний вузол (дапдИоп виЬтапсИЬи1аге); 1 7 - нижне зубне сплетения (р1ехив беп(аПз М епог); 18 - щелепно-пщ'язиковий нерв (п. туЫ гуоМ еиз); 19 —нижн|й ком1рковий нерв (п. аЫео1апз'т(епог); 2 0 —жувальний нерв (п. тавзеГепсив); 21 - барабанна струна (сЬогОа (у тр а т ); 2 2 - середня оболонна артерия (а. те п тд е а тесИа); 23 - оболонна гшка (г. те тп д е и з); 24 - остистий отв|р ((огатеп зр(позит); 25вушно-скроневий нерв (п. аипсиЫетрогаНв). VI пара черепних нерв1в вщвщний нерв Шоста пара черепних нервтв —вгдвгдний нерв (п. аЬбисепз) е руховим нервом. Вш мае одне рухове ядро вгдвгдиого нерва (пис1еиз п. аЬбисепНз), яке розташоване в мосту 1 залягае в дшянщ середтх вщдйпв етп'тепйа тееНаНз ромбошшбно! ямки пщ лицевым горбком. Нерв виходить з речовини мозку м1ж задшм краем мосту 1 трамш ою довгастого мозку (у цибулино-мостовш борозш). Дал1нерв ще пщ мостом наперед, догори й назови, пронизуе тверду оболону головного мозку ззаду 1 збоку вщ богзит зеЫае та ви ходить у печеристу пазуху. Тут вш залягае назови! вщ внугр1шньо1 сонно! артери. 1з порожнини черепа вщвщний нерв виходить кр1зь верхню очноямкову щшшу 1 в очнга ямщ, проходячи шд п. оси1ото1опи$, ще присередньо до б1чного прямого м’яза очного яблука, який вш шнервуе. * При уряжены VI пари виникае парез або парал1ч б!чногопрямого м’яза, який проявляешься обмеженням або неможливютю руху очного яблука назовш. В таких випадках виникае зб1жна косооюсть 1 двошня в очах, яке посилюеться при погляд1 в бш ураженого нерва. * Перший вгдргзок лицевого нерва, що йде в одноИменному канал! скронево! метки, В1Ддае великий кам’янистий нерв (секреторний нерв), стремшцевий нерв (руховий нерв) та барабанну струну (зм1шаний нерв). \ Великий кам’янистий нерв (п. ре(гозиз та]ог) або парасимпатичний коргтць крило-тднебгнного вузла (гаАгх рагазутраМса &апф,г р(егу§ора1а(т) * починаеться вщ лицевого нерва в дшянщ колшця, виходить на передню поверхню кам’янисто! части ни скронево! к1стки через розтв!р каналу великого >■ VII пара черепних нерв1в кам’янистого нерва, лягае в однойменну борозну I виходить з порожнини черепа через рваний отшр.Дал! ^ щ лицевий нерв п. реЪгозиз та]ог з’еднуеться з глибоким кам'янистим Сьома пара черепних нерв 1в —лицевий нерв нервом (п. ре(гозиз рго/ипАиз), який е симпатичним (п./аааИз) е змшаним нервом, який розвиваеться у коршцем крило-пщнебшного вузла! утворений зазв’язку 13похщними II зяброво! дуги. вузловими симпатичними волокнами. Врезультап Лицевий нерв мае 3 ядра: цього з’еднання формуеться нерв Вййя, або нерв 1) рухове ядро лицевого нерва ( пис1еиз п. /асгаНз); крилоподгбного каналу (п. сапаНз р1егу§оЫег - ВNА/), 2) чутливе ядро одинокого шляху (пискиз Ьгас&из який проходить через крилопод1бний канал 1досягае зоШат); крило-пщнебшного вузла. У цьому вузл! передвузлов! 3) парасимпатичне еерхне слиноеидгльне ядро парасимпатичш волокна переключаються на завуз(пискиз заАахйопиз зирепог). лов1 волокна, яю у склад1 плок вузла забезпечують Нерв виходить з речовини мозку у мосто- секреторну шнерващю сльозово! залози, залоз слимозочковому куп 1 разом з присшково-завитковим зово! оболонки ротово! та носово! порожнин. нервом, щучи вперед 1 латерально, заходить кр1зь Стремшцевий нерв (п. з1аредгиз) бере початок внутршпой слуховий отв1р у внутршипй слуховий вщ низхщно! частини лицевого нерва та шнервуе Х1Д. Дал. лицевий нерв ще у лицевому канал! скро стремшцевий м’яз. ч нево! метки, утворюе котнце (%етси1ит) 1 виходить Барабанна струна (скогАа {утрат) мштить черт <шило-соскопод1бний отв1р назовнйиню основу смаков! волокна та передвузлов! парасимпатичш чеуг ш !1!сля виходу з шило-соскопод!бного отвору волокна 1 утворюе парасимпатичний кортецъ тдли и нерв заглиблюеться у привушну слинну Зй. 5 ' оходячи 13 зовншнього боку задне черевце нижиъощелепного вузла (гаАгх рагазутраЬЫса §ащШ т ■■ • (из 1зовнплйюсонну артерйо. Утовщ 1 при- зиЪтапАгЪгйагез). СкогАа {утрат вщходить вщ лице чози лицевий нерв розгалужуеться на плки, вого нерва перед виходом останнього з лицевого кана лу шд гострим кутом вгору 1через сапаНсиЫз скогАае л* >-ють внутргшньопривушне сплетения (р1ехиз {утрат потрапляе в барабанну порожнину. Барабанна п, ■>1еиз). Плки, що вщходять вщ цього спле1'Ч( :хо деться з-пщ вушноГ раковини вперед у струна, яка прикрита слизовою оболонкою, проходить М1ж ручкою молоточка та довгою шжкою коваделка! рз,г I му напрямку, утворюючи так звану “велику через/гззига ре{го1утратса залишаескроневу метку. гу/ . . лжу", та шнервують М1М1ЧШ м’язи. . я колшця лицевого нерва в лицевому канал! По виходу 31 щшини барабанна струна спускаеться роз ( I чий чутливий (смаковий) колшцевий вузол вниз 1 пщ гострим кутом з’еднуеться з п. ИщиаИз. (/ут&юпкетсиИ). Аксони псевдоуншолярних нейро Смаков1 волокна барабанно! струни у склад1 плок нов1ио1о вузла досягають у стовбур! головного мозку п. ИщиаИз досягають слизово! оболонки передшх двехх ядра одинокого шляху. Дендрити псевдоуншолярних третин язика. Парасимпатичш передвузлов! волокна нейрошв цього вузла разом з парасимпатичними во барабанно! струни переключаються на завузлов! у локнами (аксони верхнього слиновидшьного ядра) шднижньощелепному та шд’язиковому вузлах 1забезутворюють едину зм 1шану плку лицевого нерва — печують секреторну шнерващю пщнижньощелепно!, гад’язиково! та малих слинних залоз. барабанну струну. У лицевому нерв1 розр1зняють два вщдьли: пер Другий вгдргзок лицевого нерва нижче шилоший вщр1зок - на шляху в однойменному канадц СОСКОПОД1бнОГО отвору В1д д а е Т1ЛЫСИ РУХОВ1 Г1ЛКИ, другий вщр^зок вщ шило-соскопод1биого отвору до яга утворюють р1ехиз ШтрагоЫАеиз, та два рухових кшцевих розгалужень нерва (рис. 13,14). нерви —задшй вушний нерв 1двочеревцеву плку. ? Задшй вушний нерв (п. аипси1апз роз1епог) вщ Парасимпатичну тачутливу (смакову) частини ходить вщ лицевого нерва б1яя цшло-соскопощбного лицевого нерва часто вид 1ляют 6 в окремий прокйжотвору, тдтм аеться вгору по передней поверхш сос- ний нерв (п. т1егтейшз), плками якого е барабанна когодцбного вщростка скронево! к'ютки й юнцевими струна та великий кам’я нистий нера Ураження лицевого нерва на всьому його проплками г. оссгркаИз е{ г. аипси1апз шнервуе ьепЬег ТЯ31 ВИКЛИКае ПараД1Ч м’я31В ЛИЦЯ(М1М1ЧНИХм’Я31В). осарИайз т. ергсгапи е1 т. аипси1апз роз1епог. Двочеревцева плка (г. йща$1псиз) починаеться У зв’язку а цим виникае асиметр^я лиця, яка випщ п. аипси1апз роз1епог, шнервуе задне черевце ражена у сташ спокою 1 особливо при показуванш зуб 1в. т. йщазЫсрз е( т. з(у1окуогйеиз. Залежно вщ ргвня ураження картину параличу мь В'щр1ехиз т(гаратИйеиз (рис. 14) радиально вщ М1чних м’яз 1в доповнюють т! чи ппш ознаки ураження ходять: > » розмйцених поруч утворень. Якщо нерв уражений у 1) скроневг гики (гг. (етрага1ез) шнервують тт. аипси1агез атеггог е( зирепог; шп1ег /гоШаНз лицевому канал! на вщр1зку до колшчастого вузла, то звичайно паралгч м1мгчних м’яз 1в супроводжуеться т. ергсгапп, т. согги§а(ог зирегсИп, т. огЫси1апз осиИ; порушенням слуху та сльозовидшення. Ураження 2 ) еиличпг гглки (гг. гу&отайсг) - шнервують нижче колшчастого вузла зумовлюе порушення т. огЫайаггз осиИ, т. гу@отайсиз теуог; 3) щгчт гглки (гг. Ъисса1ез) - ш нервую ть смаку на передшх двох третинах язика; щодо слуху, т. гуротайсиз тгиуог, т. пзопиз, т. Ъиссига1ог, т. йергеззог то може спостершатися його пщвищення внаслщок ап§иИ опз, т. йергеззог 1аЬИ т/епопз, т. 1еоаСог 1аЬи парал1чу стремшцевого м’яза (стремшце при цьому занадто занурюеться у вн<но присшка навггь при зирепопз а1аедие пазг; 4) крайова нижньощелепна гглка (г. тащтаНз незначних звукових коливаннях, що призводить до тапсИЬи1апз) - шнервуе т. йергеззог 1аЫг т/епопз, гшеракузй). Якщо ураження нижче вщ мкця вщхот. теп1аИз; дження барабанно! струни, порушення смаку 1 слуху 5) гиийна гглка (г. соШ) —шнервуерЫузта. не спостерйаеться. Рис. 13. Хщ лицевого нерва у правж скроневш юстц'1 (вигляд збоку) - перший ввдйзок лицевого нерва. I - мозочковомостовий кут (апди1из роп1осегеЬе11апз); 2М1ст (ропв); 3 —внутрйинм слуховий хщ (теа1из асизЧсиз Ш е ти з); 4 - великий кам’янистий нерв (п. ре1тзиз та)ог)\ 5 -барабанна струна (парасимпатичний коршець пщнижньощелепного вузла), сЬогёа 1утраЫ (гасИх рагазутрагЫ са дапдШ зиЬтап<ИЬи(апзу, 6 —язиковий нерв (п. ИпдиаИз): 7 —сполучна плка з язико-глотковим нервом (г. с о тти т'с а п в с и т пег/о д/оззорЬагупдео)8 - скронев! плки внутрииньопривушного сплетения (гг. 1етрога1ез р1ехиз ШгарагогШеиз)\ *■ 9 - виличн! плки анутршньопривушного сплетения (гг. худотаЧЫ р!ехиз ШгарагоЧЧеиз); 1 0 - Щ1ЧН1 плки внутрииньопривушного сплетения (гг. Ьисса!ез р!ехиз 1ПЧарагоЧОвиз)', I I —язикова плка вмутркимьоприеушного сплетення (г. НпдиаНз р1ехиз тЧараюЧЬеиз)', 12- крайова нижньощелепна плка внутрииньопривушного сплетення (г. тагд та К з тапсЯЫЛалз р/ехиз /ЫгарагоИОеиз); 1 3 - шийна гшка внутр'пиньопривушного сплетення (г. еоШ; г. сэппсаИз р!ехиз Мгараго1Шеиз); 14 —заднш вушний нерв (п. аипси!апз роз/ело/); 1 5 — сполучна плка з блукаючим нервом (г. с о тти п ю а п з с и т пепю чадо)', 1В—шило-соскопод|бний отв|р (1огатеп з1у1отав1о1с1еит); 17—лицевий канал (сапаНз (ас/еНз); 18—сполучна плка з барвбанним сплетениям (г. с о тти п ка п з с и т р/ехиз (утраакх))", 1 9 —стремшцевий нерв (п. з1арегИиз); 20 —лицеаий нера (п. /ас!а11з): 21 —колшцевий вузол (депдНоп двпюиН; дапдИоп двЫсШагит)', 22 —середня мозочкова шжка (ре<1ипси1ив сегеЬе//апз тасИиз). 27 Рис. 14. Схема другого ввднзка лицевого нерва. V, 1- потиличне черевце потипично-лобового м’яза - потипична а пка заднього вушного нерва (г. скарНаНз п. випси/апз роз1епог); 2 - заднй вушний м'яз - вушна г т к а заднього вуш ного нерва (г. аипсШапз п. аипси!апз роз1епог); 3 - задне черевце двочеревцевого м’яза ( 1/вп 1ег роз1вг/ог т . ЫдазШсиз): 4 - што-гвд'язиковий м'яз - шипсщц'язикоеа плка (г. з/уМуок/еиз); 5 - гвдшюрний м'яз шиТ (р1а(узта); 6 - Щ1чний м’яз - Щ1ЧН1 плки (гг. Ьисса1ез); 7м’яз смосу ( т . пзопиз); 8 - тримач кута рота (то д Ы из апдиН ол'з); 9 ^ гвдшюрний м'яз шиТ (р1а(узта); 1 0 - п 1дбор1дний м’яз ( т . теЫ аИз); 11 - м'яз-опускач нижньо)’ губи (т . дергеззог апдиН оп'з); 1 2 - коловий м'яз рота ( т . огЫси1апз опз); 1 3 - м'яз-пдоймач кута рота (т . 1ема1ог апдиН опз); 74-м'яз-опускач носовоТперегородки (т . дертззогзерИпаз»); 15 - малий виличний м'яз (т . гудотаИ сиз т т о г ); 16-великий виличний м’яз ( т . гудотаИ сиз та /о г); 77-носовий м'яз ( т . пазаИз); 18 - м'яз-пЩймач верхней губи (т . 1еиа1ог1аЬН зирепопз); 7 9 - м ’яз-пщ1Ймач верхньо'Ггуби 1 1 фила носа (т . 1еуа1ог1аЬИ зире попз а(аедие паз0 ; 2 0 - коловий м'яз ока ( т . огЫси1апз осиИ); 21 - м'яз гордй'в ( т . ргосегиз); 2 2 -м'яз-зморщувач брови ( т . соггида!ог зирегсИИ); 23 - потиличне черевце лотилично-лобового м’яза (иагЛаг осарНаНзт. осс/рИо/гопГаНз). -------------------------------------------------------------------- VIII пара черепних нерв1в присжково-завитковий нерв ■* -•• :сьма пара черепних нерв 1в —пристковоиеий нерв (п. оезИЬи1ососЫеапз) е чутливим До складу його входять два р1знохарактерш рианковий нерв (п. ое$йЪи1апз), якому зв’язок : мозочка надае особливх функцп гадтримання га тма; •' твитховий нерв (п. сосЫеапз) ф 1зтлогхчно нов’ . <ший з функцхею слуху. Щ два нерви анатомхчхч»зв’язаш тхльки на простор! мхж органом слуху х мозком. але яку початковхй частшп, так 1в кхнцевому вхддхлх матоть сво1 вхдокремлен! шляхи (рис. 15). Присшковий нерв е перифершною частиною статоюнетичного аналхзатора. Тхло першого нейрона шляху статоюнетичного анализатора розмхщене у присткоаому вузлг (&ащНоп оезИЬи1аге), який розм 1щений на дн\ внутрхшнього слухового ходу. Дендрити бхполярних нейрошв присхнкового вузла утворюють його верхню (рагз зирепог) та нижню (рагз т/епог) частини. Рагз зирепог продовжуеться у матпочково-ампулышй ^" ■ ри.ч е - скронев! плки (гг. 1атрога!ез); б - виличм гшки (гг. гудотаИ а); в - Щ1ЧН1 плки (гг. Ьисса/ез); г - крайова нижньощелепна гшка (г. тагдтаН з тап(ИЬи1апз); д - шийна плка (г. соЩ. к нерв (п. иЫсиЬатриНапз), який роздхляеться на маточковий нерв (п. иЫси1апз) - починаегься вхд рецепторхв плями маточки, та бгчний ампульный нерв (п. атриНаш ШегаНз) - починаеться вхд рецепторхв ампульних гребешв передньох та бхчнох пхвколових проток. Рагз т /епог продовжуеться у мшечковий нерв (п. зассиктз) - починаеться вхд рецепторхв пля ми мхшечка, та задтй ампульный нерв (п. атриПат розЬепог) —починаеться вхд рецецторхв ампульного гребеня задньох пхвколовох протохси. Аксони бхполярних нейрошв присхнкового вузла утворюють присшковий нерв (п. ьезйЪи1апз), який приеднуегься до завиткового нерва (п. сосЫеапз) х разом з ним утворюе присшково-завитковий нерв, що виходить з шрамщи скронево! Метки через внутрхшнхй слуховий отвхр х вступае в мозкову речовину моста у мосто-мозочковому куп. В мосту аксони першого нейрона закхнчуються в присткових ядрах (пис1ег ьезйЬи1агез тееИаИз/1аГегаНз/зирепог/ гп/епог). Завитковнй нерв е периферхйною частиною слухового анал 1затора. Тхло першого нейрона слу хового анал 1затора лежить у завитковому вузл* (р/апфоп сосЫеаге), який розташований у спхральному Рис. 15. Х|Д пристково-зав^ткового нерва у правш скроневш юстцп I - лрианково-завитковий нерв (п. уазНЬи!ососЫеаг1а)[1Х); -л ице в ий та лром1жний нерви (п. (аааНв в(п . ШвгтвсИив); 3 - завитковий нврв (п. сосЫеапз); 4 - п р и с 1нковий нерв (п. уезИЬЫапа); 3 - завитковий (сгаральний) вузол, дапдИоп сосЫеагв (вр1гв/е); 6 - великий кам'янистий нврв (л. ре1говив та/ог); 7колЫцевий вузол (дапдИоп деЫсиП% 8 - лицевий канал (сапаНв 1аааИв); 9 - барабанна порожнина (саV^^аз 1утраЫ); 1 0—маточка (Ш си!ив); I I - им'шечок (зассЫиз); 1 2 - верхня частина прианкового нерва (рагв вирепог 1 п. уезНЬи/агез); 1 3 - нижня частина присЫкового нерЬа (рагв 1п(епог п. уевИЬи/агез); 14 - прианковий вузол (дапдИоп уевИЬи/аге); 15 - зовн1шн1й слуховий х1д (те а (и з асивНсив М р ти в); 16 - передне завиткове ядро (пис1еив сосЫеапз аЫапог); 1 7 - задне завиткове ядро (пис\еив сосЫеапз роз1епог); 1 8 - нижня моэочкова н1жка (ребипсЫиз сегеЬеНепз тТепог); 1 9 - б 1чне прианкове ядро (пис!еиз уезИЬи!апз 1а1агаПв); 2 0 - нижне прианкове ядро (пис1еив уазИЬи!апз ю(епог); 21 - верхне прианкове ядро (пис!еив уевНЬи/апз вирепог); 2 2 - грисередне прианкове ядро (пис1еив уавНЬи/апв тесИаПз); 23 - довгастий мозок (тедиИа оЫопда1а). 2 каната веретена. Дендрити бшолярних нейрошв, яю утворюють завитковий вузол, через отвори в базальшй пластинщ зв’язаш з рецепторними юптинами сгарального органа. Аксони нейрошв завиткового вузла утворюють завитковий нерв, який у склада п. юезйЬиЬсосЫеапз вступав в речовину моста. В мосту Ц1 аксони заюнчуються на передньому та заднъому завиткових ядрах (п. сосЫеапз апСепог е1ро$1епог). IX пара черепних нерв1в — язико-глотковий нерв Дев’ята пара черейних нервгв—язико-глотковий нерв (п. §1оззоркагуп§еиз) е змкианим нервом, який шнервуе похщш третьо! зяброво!' дуги. Мае: —чутливе ядро одинокого шляху (пис1еиз 1гас1из зоШат); —рухове подвгйне ядро (пис1еиз атЬщииз); — парасимпатичне нижне слиновидыьне ядро (пискиз заИьаСопиз т/епог). Нерв виходить з речовини довгастого мозку 4—5 КОрШЦЯМИ, ЯЮ ВИХОДЯТЬ ПО ВертИКаЛЬН1Й ЛШИ, р о з м 1щ у ю ч и с ь о д и н п щ о д н и м , 13 з а о л и в н о ! б о р о з н и п о з а д у о л и в и ( в и щ е м к ц я в и х о д у б л у к а ю ч о г о н е р в а ). Язико-глотковий нерв (рис. 16) виходить з по рожнини черепа через яремний отв1р. В яремному отвор! язико-глотковий нерв потовщуеться I утворюе чутливий верхнгй вузол (§ап§Ноп зирепиз); нижче, в Д1лянц 1 кам’янисто! ямочки скронево! юстки, моститься другий чутливий нижнш вузол (§ап§Ноп т/епиз), трохи бшыиих розм1р1в. Дал1 нерв ще вниз м1ж ь.]Щи1от Ы ета \ а. сагоОз Ыета, обходить ззаду т. з(у1оркагуп§еиз\ повертаючи наперед дугою, опукЛ1стю обернений назад 1 вниз, проходить присередньо поза т. з1у1о§1оззиз до кореня язика 1 ддлиться на юнцев1языков! гшки (гг. Ищиа1ез), яю розгалужуються у слизовш оболонщ задньо! третини язика Рухов1волокнаязико-глоткового нерва формують гику шило-глоткового м ’я за (г. тизсиНз(у1оркагущеИ) — шнервуе однойменний м'яз. Чутлив1волокнаязико-глоткового нерва форму ють гглку сонног пазухи (г. згпизсатИсг). Ця плкайде до сон ного клубочка, що залягае у стшщ сонно! пазу хи загально! сонно! артерп у мкщ П б1фуркацн. У цш ч асти т судинно! системи локал1зоваш механорецептори', яю ошнюють величину артер1альнош тиску (барорецептори чи пресорецептори). 1мпульсащя цих рецептор1в зростае при шдвищенш артер1ального тиску. У довгастому мозку ця шформащя вико-> ристовуеться для шдвищення активност1 нейрошв блукаючого нерва, що регулюють дгялынеть серця, 1 одночасно для зниження активности нейрошв вазоконстрикторного В1дд 1лу судинорухового центру. Результатом тако! д 1Яльност 1 е зниження р1вня артер1ального тиску до вихщних значень. У стшщ сонно! пазухи розташоваш також хеморецептори, яю збуджуються при недостатшй юлькост1 кисню чи при надлишку вуглекислош газу 1 водневих!ошв. При виникнешн цих умов пот1к 1мпульс1в, що прямують В1Дхеморецептор1В, зростае, в результат! чого У барабаншй порожниш частина парасимпатичних волокон переключаеться в барабанному стовщеннг (барабанному вузлг), тШтезсепйа (утрапка (&апфоп (утрапгсит). Чутлив 1, завузлов1 параеимпатичш во ДЛЯ ОПТИМаЛЬНО! Д1ЯЛЫЮСТ1 ОрГаН13Му р1ВШ. Чутлив1та передвузлов! парасимпатичш волокна локна барабанного нерва, атакож симпатичш завузлб(остант переключаються в парасимпатичних штра- В1 сонно-барабанш нерви (вщ внутршшього сонного муральних вузлах, що мштяться в органах) язико- сплетення) утворюють барабанне сплетення (р1ехиз глоткового нерва формують: (утратсиз). Барабанне сплетення розташовуетьсяна 1) 2-3 глотковг гшки (п. р/шгуп§т) —досягають присередгай стшщ барабанно! порожнини; шнервуе 61ЧНО1 стшки глотки; разом з глотковими плками слизову оболонку барабанно! порожнини, слухово! блукаючого нерва формують глоткове сплетення; труби та ком1рки соскопод1бного вщростка. шнервують слизову оболонку глотки; Продовженням барабанного нерва е малый ^ 2 ) мигёаликовг гшки (гг. (опзШагез) —досягають кам’янистий нерв (парасимпатичний тргнець вушного слизово! бболонки тднебшних мигдалимв, тдне- вузла), п.ре(тзиз т от (габххрагазутщхОйка^сащШоба), бшних дужок та м’якош шднебшня; який складаеться з передвузлових парасимпатичних 3) язиковг гшки (гг. Нщиа1ез) - юнцев! плки, яю (секреторних) волокон. Малий кам’янистий нерв вихошнервують задню третину слизово! оболонки язика; дить з барабанно! порожнини через роэггв!рканалу мало чутлив! волокна в !х склад! забезпечують загальну 1 го кам’янистого нерва, лягае в однойменну борозну на смакову чутлив]сть ще! Д1лянки; передни поверхш кам’янисто! частини скронево! юстки. Дал1 нерв виходить 13 порожнини черепа через клино4) барабаншй нерв (п. (утратсиз). Барабанний нерв, або нерв Якобсона, вщходить кам’янисту щйшну, потрапляе у гадскроневу ям ку! вщнижнього вузлаязико-глоткового нерва, складаеть досягае вушного вузла У вушному вуатп передвузлов! ся з чутливих волокон (волокон загально! чутливосп, волокна переключаються на завузлов1, яю у склада споутворених дендритами нейрошв нижнього вузла) 1 лучног гглки з вушно-скроневим нервом (г. соттитсапз парасимпатичних передвузлових, що е аксонами ней сит пегоо аипси1о(етрога1е), а попм у склада самого рошв нижнього слиновидшьного ядра. Барабанний вушно-скроневого нерва (плки п. татНЬиЬггз з V пари нерв !деу барабанний каналець скронево! метки через черепних нерв!в) досягають привушно! слинно! залози кам’янисту ямочку 1 досягае барабанно! порожнини. 1 забезпечують п секреторну шнерващю. ч актив^зуеться Д1яльшсть серця 1 легень. Усе це призводить до нормал1зацп газового складу кров1, тобго до шдтримання газових констант на необх1дному Р Г1 Язико-глотковий нерв, ‘иигляд збоку). .* целепний нерв (п. тагкИЬи/апз); \ 1 уэол (дапдИоп оИсит); • - » таи'янистий нерв (п. ре1гозиз т т о г , гасИх 1 ч фМЫса дапдШ оИа)\ * 4 • !ьче сплетення (р1ехиз (утрап/сив); 5-'/ютковий нерв (пеп/из д/оззорЬагупдеиз) [IX ]; 6■мй отв'|р (Iогатеп ]иди1аге); 7 - г 1 / - т вузол (дапдИоп зирепиз); 8 - Л-'смбзнний нерв (п. 1утрапюив); 9 - нианж вузол (дапдИоп М елив); 10 - гшха шило-глоткового м'яза (га ти з т . з!у1орНагупде1); 11- мигдаликов! плки (гг. 1опзШагез); 12 - язиков/ плки (гг. Ипдиа1ез); 13 - глотков<плки (гг. рЬагупде1); 14 - загальна сонна артерия (а. сагоНв с о т т и т 'з ); 15 - сонний кпубочок (д1отиз сагоЧсит); 1 6 - внутршня соннв артерия (а. сагоИз Ы е т а ); 1 7 - гшка сонно! пвзухи (г. зшиз саговсЦ; 18 - сполучна гшка з вушною плкою блукаючого нерва (г. с о тти тс а п з с и т гат о аипси1аге пег /1 уад!); 19 - заоливна борозна (зи!сиз ге1гоо1Ыапв). 2 3 Ураження язико-глоткового нерва супроводжуються: слабовираженими рухсхвими розладами (по рушення ковтання), осюльки порушена шнерващя язико-глоткового нерва компенсуеться за рахунок блукаючого нерва; загальночутливими розладами на вхдповщних дшянках шнервацн; смаковими 1 загаль ночутливими порушеннями на задшй третиш язика; порушеннями видшьно! функцн привушно! залози, яш компенсуються шшими слинними залозами. легень позаду, шдходять до стравоходу хспускаються вниз по його стшщ (лхвий нерв переважно попереду, правий - позаду). Настравоходх нерви розгалужуються, втрачаючи харахсгер стовбур1вд утворюють стравохгдне сплетення (ркхиз оезоркадеиз). 1з плок йього сплетення на передней та заднш етшках стравоходу у його нижн1й частит формуються, вщповщно, переднш блукаючий стовбур ((тпеиз оафИз ап(егюг) та заднш блукаючий стовбур ((птсиз оа^аИз ро$(епог). Обидва стовбури разом хз стравоходом проходить у черевну порожнину крхзь стравоххдний розтвхр дхафрагми х •X пара черепних нерввв лягають на малу кривину шлунка. блукаючий нерв За топографхею видшяють 4 вгддгли блукаючо Десята пара черепних нервхв - блукаючий нерв го нерва: головний, шийний, грудний та черевний. (п. т§из) е змпланим нервом, який шнервуе похщш Головний вщдш охоплюе початковий вщрхзок не рва - вхд мозку до нижнього вузла блукаючого нерва. IV-V зябровихдуг. Мае: - чутливе ядро одинокого шляху (пискиз 1гас(из Нижньою межехо шийного вщдшу вважаеться рхвень вщходження поворотного гортанного нерва. Межа зоШагп); мхж грудним 1черевним вщдшом - мхеце проходження - рухове подвшне ядро (пискиз атЪщииз); - парасимпатичне задт ядро блукаючого нерва блукаючого нерва через дхафрагму. Головний вщдш блукаючого нерва е найкорот(дорсальне ядро блукаючого нерва), пискиз роз(епог шим хмае тшьки двх гшки: оболонну хвушну. пепп оа&1 (пис1еиз ЖзгзаНз пепог оаф). Оболонна гшка (г. тетщеиз) —чутлива, вщхоНерв виходить з речовини довгастого мозку в дить вхд верхнього вузла, повертаеться у порожнину заоливнш борозш 10-18 корххщями. 3 порожнини черепа вш виходить через яремний черепа, де шнервуе тверду оболону головного мозку отвхр разом з IX та XI парами черепних нервхв. Блу в дшянщ задньо! черепно! ямки. Вуита гшка (г. аипси1апз) - чутлива, вщходить каючий нерв мае 2 чутливих вузла: « 1) верхнш вузол (ррпфоп зирепиз) - розмщений вхд верхнього вузла, проходить через соскоподхбний каналець скронево! кхстки до заднього краю юстково! в межах яремного отвору; частини зовшшнього слухового проходу, шнервуе 2) нижнгй вузол (ррпфоп гп/епиз) —розмщений шюру задньо! стшки зовшшнього слухового прохо на 1,0-1,5 см нижче. Блукаючий нерв мае численш штрамуральш ду, частину зовнхшньо! поверхш вушно! раковини х вузли, х, крхм того, у його складх мхстяться вегетативнх барабанну перетинку. нейрони, що махать значения для автоматичней регуШийний вщдш блукаючого нерва вщдае: глот ляцн функцхб внутрхшшх оргашв. Тому блукаючий ков! гшки, верхнш гортанний нерв, верхнх та ниж т нерв варто розглядати^як схсладну систему рхзних шийнх серцевх плки. за своею природою елемехгпв - нервових волокон х Глотковг гшки (гг. ркагущ ег) складаються хз нервових клхтин. Це найдовший хз черепних нервхв. чутливих, рухових хпарасимпатичних волокон. ГлотЗона його шнерващ! сягае вхд облает! голови до орга ковх гшхеи вщходять вхд нижнього вузла хутворюють шв черевно! порожнини вхслючно. Через свою довгу глоткове сплетення (разом з однойменними гшками протяжтеть х схсладний шлях вш х одержав назву IX пари черепних нервхв). Глотков1 гшки блукаючо блукаючого (рис. 17). го нерва хннервують т. сопз(пс(ог ркагущгз т/епог, На шш нерв спускаеться вниз у схеладх судинно- т. сопз(пс(ог ркаг-ущгз тееНиз, м’язи м’якого гадненервового пучка ших, розмхщуючись мхж внутрхшньою бшня (крхм т. Iепзог вей раЫгпг), елгоову оболонку яремною веною хвнутрхпхньою сонною артерхею, а по- нижньо! половини глотки. тхм мхж названою веною 1загальною сонною артерхею Верхнш гортанний нерв (п. 1атущеиз зирепог) (знаходиться дещо позаду, в глибиш мхж судинами). вщходить вщ нижнього вузла, складаеться з чут При переход! у грудну порожнину правий блука ливих, рухових х парасимпатичних волокон. 1де за ючий нерв проходить по передних поверхш право! внутрхшньою сонною артерхею, направляеться вперед шдключично! артери, л х в и й - по передних поверхш до горташ, роздшяючись на двх гшки - зовшшню дуги аорти. та внутрхшню. Зовнгшня гглка (г. ехСегпиз) —рухова, Пройшовши у грудну порожнину через верхшй шнервуе т. спсо(кугогдеиз е( т. сопз(пс(ог ркагуп&З. отвхр грудно! юптки, блукаюч! нерви огинахоть коршь Внутргшня гшка (г. гп(етиз) складаеться з чутливих ь ♦ * У Рис. 17. Блукаюч! нерви (вигляд спереду). 1—М1ст (ропв); 2 - вушна плка (г. аипси/апз); 3 - верхш'й вузол (дапдИоп зирепиз)-, 4 - нижйй вузол (дапдИоп тТепиз); 5 - сполучна плка з язико-глоткоаим нервом (г. с о т т и т с а п з с и т пеп/о д/оззорПагупдео) ; 6 - глотков! плки (пг. рЬагупдеО; 7 - верхнЩ гортанний нерв (п. /агупдеиз зирепог); 8 к'р х и шийм серцев! плки (гг. сагсИас/ саплса/ез зирепогез); В - -лжн1 шийн|' серцей плки (гг. сагсИас/ сепл'са/ез тТепогез); Ю - урн} серцев! плки (гг. сагЫ аа (ЬогесЩ ; рцеве сплетення (р/ехиз сагсИасиз); омхов! плки (гг ЬгопсЫа/ез); > у^ча частина аорти (рагз ХЬо&сюа аогХае); - т , едн!Й блукаючий стовбур ((гипсиз уада//з ап/ег'юг); 1 . «еохщна сплетення (р/ехиз оезорПадеаиз); ■-.вохщний розтв!р (Ыа/иа-оезорПадеаиз едй шлунков’1 плки (гг. дазХпа ап(епогез); т-л шлунков! плки (гг. дав/пе/ роз(епогез); «ей плки (гг. соеИаа); - .ков1 плки (гг. гепа/ез); < тевний стоабур ((гипсиз соеКасиз); «тонна плка (г. тепю деиз); И очоротн! гортани нарви (пп. /агупде/ гесиггепз); 2с «ешнков! плки (гг. ПераИс(); 2Х - эадшй блукаючий стовбур ((гипсиз уадаНз роз(епог); 26-руса аорти (агсиз аогХае); 2?-права пщключична артер!я (а. зиЬсХаи'т бехХга); 28-права загальна сонна артерга (а. сагоОз с о т т и п /в рех(га); 29 - блукаючий нерв (пеп/из иадиз) [X]; 30-яремний отв1р (Iогатеп /иди/аге); 31 -заоливна борознв (зи/сив ге(гоо/п>апз). 1 парасим патичних волокон; вона п рони зуе блукаючого нерва, е продовженням стравохщного сплетегаш, розташовуеться уздовж’передньо! поверхга мало! кривини цшунка. Вщ нього вщходять передш гилунковг гшки (гг. §аз(ггсг апХепогез), яю з’еднуються з симпатичними волокнами, утворюючи шлункове сплетення, що шнервуе шлунок. Продовженням переднього блукаючого стовбура е печтковг гшки (гг. керайа), яга досягають воргг печшки М1Ждвома листками очеревини малого чепця. Заднгй блукаючий стовбур (Хгипсиз иа^аИз розХеггог) утворений переважно волокнами правого блукаючого нерва, е продовженням стравохщного плки. сплетення, розташовуеться уздбвж задньо! поверхш Поеоротний горт анний нерв (п. 1агуп%еиз мало! кривини шлунка. Вщ нього вщходять задт гесиггепз) мостить чутливо, рухово 1 парасимпа- гилунковг гглки (п . @азХпа розХепогез), яга прийматично волокна. Водгалужуеться вод блукаючого ють участь в утворенш шлункового сплетення, що нерва з правого боку на ровш перетинання нерва з шнервуе шлунок. Вщдавши за д т шлунков1 плки, а. зиЬскгта дехСга; з лового боку - на ровно перетинан заднш блукаючий стовбур вщхиляеться дозаду 1 до ня нерва з агсиз аог(ае, латеральшше артероально! низу, 1 по ходу лово! шлунково! артерц йде у вигляд! зв’язки. Пот1м обидва поворотних гортанних нерви черевних гшок (гг. соеНасг) до черевного сплетення огинають знизу 1 позаду зазначено судини 1 под(р1ехиз соеНасиз). У склад1 плок черевного сплетення НОМаЮТЬСЯ вгору ПОВОДПОВОДНИХ бочНИХ поверхнях чутлив! та парасимпатичш волокна блукаючих нерв1в трахе!, досягаючи своею концевою голкою (нижном досягають майже вс1х оргашв черевно! порожнини. гортанним нервом) гортань Припускають, що у Блукаючий нерв не шнервуе ильки органи малого складо поворотного гортанного нерва йдуть волокна таза, а також л 1ву половину товсто! кишки (нижче внутродгньо! плки XI пари черепних нерв1в. л]'вого ободового згину). Вщособлеш вщгалуження Вгд поворотного гортанного нерва водгалужуз числа черевних плок, яю йдуть до нирок, - нирковг ю&>ся: гшки (гг. гепа1ез). ♦ 1 ) трахеит гглки (гг. IгасНеа1ез) - шнервують Двоб1чне часткове ураження блукаючого нерва трахею; викликае: втрату глоткового та пщнебшного рефлек 2 ) стравоххдт гглки (гг. оезорка§ег) - шнервують сов; гугнявий вщтшок голосу; попадания в дихальш верхнШ вщдол стравоходу; шляхи рщко! !жо (в результат! парезу або парал1чу 3) нижнгй гортанний нерв (п. 1агущеиз т/епог) — м’якого поднебшня). Кр1м того, настае: дисфоноя або шнервуе всо м’язи гортано, кр1м т. спсоХкугоЫегхз, афошя (парез або паралоч голосових зв’язок); дисфаслизову оболонку горташ нижче голосово! щолини, а п я (порушення ковтання). Повне двобгчне ураження також щитоподобну та яршцитоподабш залози, Л1мвегетативних волокон блукаючих нервов несум1сне фатично вузли шш. Грудга серцевг гглгаг (гг. сагеНаа Хкогасгсг) м ш т я т ь з життям в результат! виключення функцо! серця та чутливо та парасимпатичш волокна, вщходять вщ блу дихання. Подразнення блукаючих нервов супроводжукаючого нерва нижче поворотного гортанного нерва ! еться порушеннями дояльносто серия (брадикард1я) 1 легень, диспепсичними явищами (пронос, закреп, приеднуються до серцевого сплетення. порушення апетиту, печоя тощо). Броггховг гглгси (гг. Ьгопскгакз) передно та зад т, М1с т я т ь чутлив1та парасимпатичш волокна, прямують XI пара черепних нерв1в — до ворот легенов о, з’еднуючись з плками симпатич ного стовбура, утворюють легеневе сплетення (р1ехиз додатковий нерв ргАтопаИз). Легеневе сплетення шнервуе структури Одинадцята пара черепних нерв1в - додатковий бронхового дерева та здшснюе чутливу шнервацпо нерв (п. ассеззоггиз) у процесо розвитку вщокремнвся нутрощево! плеври. Черевний вщдол блукаючого нерва п р е д с т а в л е вод X пари черепних нервов о за складом волокон в ний п е р е д ш м т а задтм б л у к а ю ч и м и стовбурами, я к ! руховим нервом (рис. 18). Мае: —ядро додаткового нерва (пискиз пепп ассеззогИ) — М1с т я т ь тол ьки ч у т л и в о т а п а р а с и м п а т и ч ш волокна. Передтй блукаючий стовбур (Хтпсиз юа^аИз розмнцене у передшх рогах верхопх шести сегмеп-пв апхепог) утворений переважно волокнами левого спинного мозку; щитошд’язикову перетинку, шнервуе слизову обо лонку горташ вище голосово! щшини, слизову обо лонку надгортанника 1 кореня язика. Верхнг та нижнг серцевг гшки (гг. сапОасг сетса1ез зирепогез е1 т/епогез) вщходять вщ стовбура блука ючого нерва 1 вщ верхнього гортанного нерва. Вони мостять чутливо та парасимпатичш волокна; одуть уздовж загально! сонно! артери до серця, де входять до складу серцевого сплетення. Грудний В1ДД1Л блукаючого нерва вщдае: поворотний гортанний нерв, трудно серцев1 плки, бронхово - подвгйне ядро (пихЛеиз атЫ&ииз) - розмщене у довгастому мозку 1 е стльним дЛя IX, X та XI пар 1 черепних нерв1в. ' Сукупгасть аксошв нейрошв подвшного ядра утворюе черепт кортцг (блукаюча частина), гасНсез сгата1ез (рагз юа^аИз). Черепш коршщ виходять з речовини довгастого мозку позаду сшиви з заоливно! борозни нижче виходу блукаючого нерва. Сукупшсть аксошв нейроч1В ядра додаткового нерва утворюе спинномозковг корЬщг (спинномозкова частина), гаЛсеззртакз (рагз зргпаНз). Спинномозков! коршщ виходять 31 спинного мозку М1ж передшми та зад н е й к о р н ям и верхшх шести шийних сегментов, з’еднують^я в один стовбур, що щцшмаеться вгору 1 проходить у порожнину черепа через великий отв1р П0ТИЛИЧНО1 юстки. У порожниш черепа цей стовбур, з’еднуючись 13 черепними коршцями, утворюе стов бур додаткового нерва ((гипсиз п. ассеззопг), який прямуе до яремного отвору. ГИсля виходу з яремного отвору стовбур додаткового нерва подаляеться на дв1 плки - внутрштю та зовшшню. Внутршня гшка (г. гп(етиз) тонша, м!стить волокна черепних коршщв 1 приеднуеться до блука ючого нерва. Зотгитя гшка (г. ехСетиз) складаеться з волокон спинномозкових коршщв, спускаеться М1ж внутрнвньою сонною артер1ею 1 внутрнпньою яремною веной. На р1вш кута нижньо! щелепи вона вщхиляеты'я дещо назад 1 розгалужуеться на м ’язовг гшки (гг. тич иЫгез), яю шнервують т. з(етоскЫотаз(о1с1еиз е: т >,рргшз. и ураженн! додаткового нерва розвиваеться на * .гг з1етос1ей1отаз(ог(1еиз е( т. (гареггиз: плече л Рг Додатковий нерв, правий (вк< , зб о ку ). 1- с . -ний нерв (пеп/из чадив) (X); « 2 - 1 _ ../р додаткового нерва ((гипсиз п е т ассеззоп/); 3 -8 ч ^ н я плка стовбура додаткового нерва (г. Ы егпиз Iгипс/ К '/ ессрззот); 4 - эовылня ялка стовбура додаткового нерва (г. ех1егпиз IгипсI п е т асвеззопО; 5 - яремний отв!р ((огатеп ]иди!аге); 6 - груднинно-ключично-соскопод|бний м'яз (т . з1етосШ с}отаз1оШеиз); 7 -трапеч 1елод)бний м’яз (т . Iгарепиз); 8 - м’язов) плки додаткового нерва (гг. тизсЫ агез пеп/1 ассеззогл); 9-спинномоэковий кор1нець (спинномозкова частина), гасИх зрюаНз (рагз зргпаНз)-, 10- черепний кор1наць (блукаюча частина), га<Их сгапгеНз (рагз чадаКз). опущене, лопатка змкцуеться назовш, хвориЙ не може знизати плечима, шдняти руку, повернута голову у здоровий бис. XII пара черепних нерв1в т д ’язиковий нерв ^ Дванадцята пара черепних нерв1в - тд’язиковий нерв (п. куроф/ззиз) за складом волокон е руховим нервом, який шнервуе похадш постбрагшальних мю^ том1в (м’язи язика). Шд’язиковий нерв (рис. 19) мае одне рухове ядро —ядро тд’язикового нерва (пис1еиз пегт Нуро§1озз1), яке проектуеться на однойменний трикутник у нижшй частит ромбопод^бно! ямки. Ядро т д ’язикового нерва продовжуеться у спинний мозок до р1вня другого шийного сегмента, прилягаючи до ретикулярно! формацн. Протяжшсть самого ядра обумовлюе 1 протяжшсть М1СЦЬ виходу аксошв його нейрошв (у вигляд 1 10-15 коршщв) по довжнику згйсиз ап(его1а(егаНз М1Ж трамадою 1 олиюю довгас того мозку. V Бшя каналу т д ’язикового нерва потилично! юст ки коршщ нерва збшаються д розмнцуючись позаду хребтово! артери, залишають порожнину черепа через цей канал у вигляд[ одного стовбура. Даш т д ’язиковий нерв спускаеться вниз М1ж внутрнпньою сонною артер1ею та внутрхшньою яремною веною, попм вигинаеться вперед 1проходить шд черевцем двочеревцевого м’яза в дшянку шднижньощелепноготрикутника, утворюючи верхню сторону трикутника Пирогова. На р 1вш переднього краю т. Нуо§1оззиз т д ’язиковий нерв вступае у товщу язика, В1ялопод1бно розсипаючись на кшцев! язиковг гшки (гг. Нп@ш1ез). со № л о к ая » зац |я я д е р н азва нерва ви хщ з м о зк у 1агтппа спЬ гоза 03513 (п акта орйсиз (с!з1егпа т !е гсГиазтайз) сапа 11Б орИсиз пис1еиз п е т оси1ото(огп. пис1еи5 ассеззопиз пеп /1 оси 1о т о 1 огп зи1сиз п е т оси1ото1огц, Юбзэ 1п1егрейипси1ап5. (С15(егпа 1п1егрес1ипси1аг15) ПБзига огЬЛайз зирепог 5иЬз(ап(1а дпзеа сеШгаЬз (на венгрэльн 1й ст!нц| ациаейиПиБ сегеЬп) на р 1вн 1 со(|1си 1| и^епогеБ 1атн па 1ес11 те5епсерИа1| пис1еи8 п е т 1 госИ1еапБ на д о р с а л ь н т поверхн! стовбура м о зку позаду 1агпта !ес(! Гззига огЬ 1(а|1з зирепог ропз, тезепсерНа1оп, тейиМа оЫопда1а, тейиИа зртаЬз. Проектуються на 1оси5 саегЫеиз пис1еиз то Ю п и з пис1еиз рппа ра кз, пис1еиз зршаИз, пис1еиз тезепсерПайсиБ нюховий нерв (п оНасЮпиз) II зоровий нерв (п орисиз) III окоруховий нерв (п. оси1ото1огшз) зиЬ 5 (ап(га дпзеа сеп!гэ1|з (на вентральмй спнц| адиаебысюз сегеЬп) на р 1вн> соИюиМ зирепогез 1 атта 1ес!| тезепсерЬак блоковии нерв (п (госЫеапз) трмчастии нерв (п (пдет/тз) мгж передньою поверхнею моста I середньою ы ж ко ю м озочка (1теа 1пдет1по(ас1а115) П лки вихйд з ч е р е п а ЬгПЬыб оИасю пцз I IV ядра гедю оКас(опа порож нини носа е*Мт01Йа1е5 йззига огЬКакз зирепог Д ш янки ш нерваци г зирепог т ге сш з зирепог. т . 1еуа»ог ра!ЬеЬгае зирепог г т(е гю г т гес(из 1п 1 епог, т гес»из тес&аНз, т т . сШапз. т з р Ь т с 1 ег рирШае оЫ щииз т(епог. т .о Ы щ и и з зирепог п орЫЬа1т|Сиз - п . (гоп!а1|3 - ш мра лоба, спинки носа, верхньо! повжи. кон'ю нкгива слиэова оболонка лобово! пазухи - д1апйи!а 1аспта113, шюра та кон'ю нкги ва бгчно! частини верхньо! пое!ки - г пазос|1|апз - г теп тд еиз - сльозовий м 1ш ок, сльоэове м ’ясце, кон'ю нкги ва . слиэова оболонка порож нини носа,репптчастих комщок клинопод|бно! пазухи, тверда обо л она головного м озку шк!ра верх 1вки тв крип носа верхньо! та нижньо! повжи - тверда обол она головного м озку п. тахШ а пз (о га т е п го»ипбит - п. т(гаогЫ1а115 - шюра нижньо! повжи. носа, щоки, верхньо! губи - верхньощ елепна пвзуха.зуби I ясна верхньо! щелепи. (о га т е п оуа!е VI VII вщвщний нерв (п аЬбисепз) мют (проектуються на соШси1| 1ас1а115) лицевий нерв мю, п Ь:*а»5, - п . гуд о та П си з - шюра вилично! та скронево) дш янок - гг дапд1юпагез - чутлива »ннервац!Я с л н о к носово! порож нини I пгднеб)ння - г теп тд еиз - тверда оболона головного м соку п тапЙ1Ьи1апз - п. -п -п _ п - гг гис1еи5 пеп/| аЬдисепйБ МОК МОСТОМ I довгастим м озком (з. ЬиНэороштеиз) (|3зига огЬЛаЬз зирепог пис1еи5 п е т 1ас»а||5(сом атрухове), пис1еиз зоМапиз (чутливе). пис1еиз за1|уа(опиз зирепог (еегетативне) апди1иБ роШосегеЬеИапз (М1ж середньою н 1жкою моэочка та оливою) (о га т е п 51у1огпазЮ1йеит 1тдиа1|5. а1уео1апз т (е гю г ЬиссаМз, аипси1о1етрога1|5 т и зс и (о ги т - передне черевце т Й1дая 11 • •• -. т ту1о^уо П е й ', зуб»4 I ясна ниж ньо! щелепи, язик, с инн 1 « шюр а що(*< ниж ньо! губи та пщ борщдя, шюра скронево! дш янки Г жувальн! м 'я зи М (еп«=г>г *>е1| р а .з и т М (^п-. г г » утрап т гес(из 1а(ега 113 - л. ре(гозиз та/ог (п. (Ш е гте й ш з) сЬогбъ (утрат - талози слизово! о болонки носа I гпднеб 1ння, р еа дтча сти хко м (ро к.ч а^тково гло тки сль_-зова ч (чере ' ^ п д ! ю п р Кчудора1 1( т и т ) - слизова оболонка язик«э. пщ ниж ньош ^ ч гмщ пщ язикова г п и н т чап< чи ( ч е ^ ’ дапд •• ‘иЬталЫЬЫагс) п з1ареб1и5 - гг т и м Ы о г и т п. аипсЫап роз» , г а т и з Р/дазШ а г г 1етрога* - гу д о т а Ь с Ьис^а/еь. т а г д т а !» тапР/Ьи/ые со/Л т з1ареРшо - ВС1 м ’лэи лиця, - р 'т (|з т а , у е т е г р о з ем < м •. д •• - т . '(у1опуг>(1т>*. * VIII примни ’во- 'еаитков‘ »*►•> м (ПVI' ' ' '■' сЫвап"1 яэико- г л о тк о в и й н е р в (п д!0350рПзгуп деи$) г» (кн 1 а п ). п м п к 15 а тЬ д и у ядро, пис1еи? заЬуаКэпиз тТепог вегетативне ядро блукаючий нерв довгастий мозок п и с 1е и 5 а т Ь д и и н 5и1сиз ге!гоо1|Уап5 {о г а т е п 1иди 1аге 5и 1си | ге1гоо 11Уагц. (нижч»виходуп уадиз; Югагпеп )иди1аг (р ух ове я д р о ), л и с ! е и 5 К а с 1и 5 Б а 1|{агм (ч у г л и в е (п чадиз) я д р о ) , г и с 1е н 5 б о г 5а 118 п е п /1 у а д 1 (в е г е т а т и в н е я д р о ) - п роектуеться в { п д о п и т л уад| XI додатковий н- рв 1п ас- а‘^опи5) аоаг осгий мозок, шийний ШДД|Ч[Г*Н мозку пис!еиь атЬ дии-» п и с Ь 1 1к з р т а Ч п е п л ас • . о т - ру? IС 1 ядра Х|* П1Д язиковий лис!с гк- VI Иурод!^ р Тховс 1\|ДрГ.. «». • « п- I п ' урод! Л11 «| ь-ГО|а1:е' о папаЬзп°пл о ^ г о М о зк у пурод!о I I «^|Ьо1аг1я рецепгорн» клггини статомнетичногс аналю атора и п и Д м ги р е ц ° п т о р н | К Л 1ТИНИ с л у х о в о г о в н а л о а т о р а - п 1 у т р а п 1сиз (угворю е р1рхиз {ут р з п гси з ) - слизова о б о л о н к а б а р в б а н н о ! п о р о ж н и н и труби, комррки со скопод|бного В 1 д р о с т к а - гвгп| {огз|11агез - слизова оболонка тдн е б !н н и х мигдаликш I дужок I слухово! - слиэова о болонка задньо! третини язика г а т ! 1тдиа1е5 парвсим патичн| волокна до д!апйи1а рагойз - слизова оболонка глотки - г а т и з т . 51у1орНагупде1 ч е р е з д а п д Ь о п о й с и гп -гагти рНагупдеа!15 Головний в\ддт - г а т и в тептдеиз - тверда оболона головного м озку - г а т и в аипси/апз - ш ю ра зовН 1Ш нього слухового ходу ШиЙНИЙ_ВЩД1Л - гатI рЬагупде< (разом з п. д1о550рИагупдеив е{ {гипсиз зутр а И и си з угворю е р 1ехиз рЬагупдеиз) -м язи-зеужувачг глотки (верхн|й та середш й) мяэи мяко го т д н е б ш н я ( кр»м т . 1епю гп уеЬ ра)а ги) - п. Гагулдеиззирег/ог, г а т 1 сагбгас! сеплса1|3 зирепогез е{ т /е гю ге з (утворю е серцеве спле тенн я). - слиэова о болонкв гортан* вищ е голосово* щьлини, кор!нь язика, надгортанник т сггсо1буток}еи51 нижн»и мяз-эвужувач глотки - п 1агупдеиз гессигепз г а т / о е зо рЬаде/ е / (гасбеа/гзеГл 1агупдеив Шегюг, г а т / салс//ас/ №огас/с/ - серцеве спле тення - слизова оболонка, м 'я зи горташ, корш ь язика, трахея, глотка, стравохрд щит загруднинна залози л 1мфатичы вузли шиТ. се р ц е I се р е д о спння - гагш ЫапсМ|а1е5 в1 с п н к а бронх/е I трахе! 1 гасИеа 1ез - гапи оезорбаде! стгнка стравоходу Черевний в /д д /л 1гипс1 VадаIе8 - р/е хи з да81пс1и8 апТепог - гатI даз(пс1 атепогез. - гатI РереГ/с/ - м 'я зова та слиз< за о б о р/ехиз д а з/л си з розШ ю г - гат! дазщс! ро5(епогев г а т / сое//ас/ КИ Ш КИ Д О Л1ВОГО з г и н у г ех{егли5 - г т м г т л ни ш и ть д о скла ду П уауг ;аЙ 1Х зирепор з 'ь д н у ^ гь^я С-и» Ш ИИ ну I * чи 1к» нки шлун» а -се л е з|н ка шдшлункова эалоза, н и р ки 'он*--ободово» киш ки -т т {гарегш з е{ «{еглс*' « '{о т | * к Л и л - -..нцев/ п л ки йдуть д о м язю ал»*» л з г ис1и ш { € ' ю г ш и й н о г о с п 'к * » с н н я у т д о р ы 1 • >4 • гу ч П |д я . и * о п о 1 1н е р в «рптки е м ’я э и I т 1 ' . , . » • • ов 36 У зв’язку з пщ’язиковим нервом звичайно описують шийну петлю (апза сеппоаИз), яка утворюеться злиттям верхнього та нижнього коршщв. Верхнш коргнець (гаеНхзирепог) утворений волокнами першого та другого спинномозкових нервхв, що з’еднуються з пщ’язиковим нервом до вступу його у товщу язика 1 проходить певний вщрхзок у його складх. Верхнш коршець вщходить вщ т д ’язикового нерва у мхсцх його вигину допереду, спускаеться по передшй поверхнх загальнох соннох артери 1з’еднуеться з нижнш кортцем (гасИх т/епог) - плкою шийного сплетення, яка утворена волокнами другого та третього шийних спинномозкових нерв1в. Пщ’язиковий нерв шнервуе вех м’язи язика. Плки шийнох петлх (яка походить з верхшх трьох шийних спинномозкових нервхв) шнервують м’язи ших, що ле жать нижче пщ’язиковох кхстки, та т. §епюкуоЫеиз. Ураження пщ’язикового нерва викликаепаралхч або парез м’язхв язика, який супроводжуеться атрофхею та фхбрилярними посмикуваннями на ураженому боцх. При однобхчному ураженш пщ’язикового нерва пом1тне вщхилення язика в протилежний бхк при його висуванш з ротовох порожнини. Це пояснюеться там, що пщборщно-язиковий м’яз здорового боку висувае язик вперед сильшше, нхж той же м’яз ураженого боку. Ураження т д ’язикового нерва з одного боку не викликае п о м тш х порушень мови, жування, ков- тання. Двоб^чне ураження пщ’язикового нерва призводить до мовних розлад1В, порушень акйв жування та ковтання. , » Короткий нарис розвитку та аномалш розвитку перифер1Йно'| нервово'1 системи Ядра Ш -Х И черепних нерв 1в формуються приблизно до четвертого тижня розвитку зародка. Черепн 1 нерви, окр 1м нюхового (I пара) 1 зорового (II пара), розвиваються у стовбур1 головного мозку, з них лише окоруховий нерв (III пара) розвиваеться за межами ромбопод1бного мозку. У склад1 ромбопод1бного мозку центри прол1ферадп нейроеттел 1ю утворюють 8 окремих сегмешпв, що мають назву ромбомер 1в. Ромбомери дають початок руховим ядрам 1У-ХН пар черепних нерв1в. Формування тако1 сегментно! структури зд 1Йснюеться шд впливом мезодерми сом1томер1В, що прилягають до нейрое тте л 1ю (рис. 2 0 ). Чутлив 1вузли черепних нервхв походять з юптин нервового гребеня та ектодермальних плакод - вушних, носових 1 чотирьох еп1бранх1альних, що утвореш потовщенням ектодерми дорсальшше зябрових дуг (рис. 21). Етбраюпальш плакоди беруть участь в утворенш чутливих вузл 1в нервхв зябрових дуг (V, VII, IX 1 X). Парасимпатичш вузли походять з клггин нервового гребенй, 1 1хш юлокна входять до складу III, VII, IX та X пар черепних нерв1в. Розвиток спинномозкових нерв1в пов’язаний як з розвитком спинного мозку, так 1з формуванням тих оргатв, яш 1ннервують спинномозков1 нерви. На початку першого мюяця внутрхшньоутробного розвитку у ембрюна з обох боюв нервово! трубки закладаються нервовх гребенх, яю розподхляються, вщповщно до сегментхв тхла, на зачатки спинномоз кових вузлхв. Нейробласти, що знаходяться в них, Рис. 19. Пщ ’язиковий нерв, правий (вигляд збоку). 1 —передньоб|чна борозна (зи/сиз ап1егоШ1вгеИз): 2 ~ канал гщ'язикового нерва (сапаНз п е т 0урод1о5з1) 3 - п'щ'язиковий нерв (пеп/из 0урод1оззиз) [XII]; 4 - язиков! плки (гг. Нпдиа1ез); 5 —щито-пщ’язикова плка (г. ШугоЬуоШеиз); 6 —шийна петля (апза сег/'юаПз); 7 - нижн 1й корЫець (шийне сплетення), гасИх 1п(епог (р1ехиз се г/1са11з); 8 - верхн1й корЫець (шийне сплетення), гасИх зирепог (р!вхиз _____ _____ сепНсаИз). даютъ початок чутливим нейронам спинномозкових вузл1в. На 3-4-му тижш останш утворюють вщростки, перифершш юнщ яких направляються до вщповщних дерматом1в, а центральш юнщ вростають у спинний мозок, складаючи задш (дОрсальш) коршщ. Нейробласти вентральних (передшх) ропв спинного мозку посилають вщростки до мютом1в цевок» сегменив. На 5-6-му тижш розвитку в результат! об’еднання волокон вентральних 1 дорсальних коршщв формуеться стовбур спинномозкового нерва. На друго'му М1сящ розвитку диференщюються зачатки юнщвок, в яю вростають нервов1 волокна дтдповщнб до закладки сегменив. У 1-й половит 2-го М1сяця у зв’язку з перемщенням метамер 1В, яю формують кшщвки, утворюються нервов! спле тення. У ембрюна людини довжиною 10 мм добре помине плечове сплетення, яке представляв собою пластинку з вщростюв нервових клнин 1 нейроглп, яка на р1вш проксимального кшця плеча, що розвиваеться, делиться на двп дорсальну 1 вентральну. 3 дорсально! пластинки формуеться в подальшому заднш пучок, що дае початок п. ахШапз г п. гаАга1г$, а з передньо! —латеральний 1 мед 1альний пучки сплетення. У ембрюна довжиною 15-20 мм в и нервов 1 стовбури юнщвок 1 тулуба вщповщають положению нерв1в у новонародженого. При цьому формування нерв!в тулуба 1 нерв1в нижшх юнщвок здшснюеться полоним же шляхом, але на 2 тижш шзшше. Цор1'вняно рано (у ембрюна довжиною 8—10 мм) СП-»'- рпаеться проникания у нервов1 стовбури М1 > -ч^них кл 1тин разом з кровоносними судин;-% 1езенх1мн 1 клИини дш яться 1 утворюють в11 —*шостовбур0В1 оболонки нерв1в. МтелМзаи ■■ еових волокон починаеться з 3-4-го мюяця г* . 1ьного розвитку 1-заюнчуеться на 2-му рощ >> • -шше М1влш1зуються нерви верхшх юнщвок, т ■, нерви тулуба 1 нижшх юнщвок. ./м чином, кожнапара спинномозкових нерв1в зд с зв’язок певного сегмента спинного мозку зь вщним сегментом тша зародка. Цей зв’язок збе1 ^сться I в подальшому розвитку зародка. Сегмен ована шнерващя шюрних покривхв може бути виявлена у доросло! людини, вона мае велике значен ия у невролопчнш д 1агностищ. Виявивши розлад чут ливосп в тш чи шшш дшянщ тша, можна визначити, яю сегменти спинного мозку уражеш патолопчним процесом. 1нша справа з шнерващею м’яз 1в. ОсюльКИ бшЫШСГЬ ВеЛИКИХ М’Я31В уТВОрЮеТЬСЯ В1Д злиття деюлькох М10том1В, к о ж е н з н и х о д е р ж у е ш н е р в а ш ю з дею лькох с е г м е н п в с п и н н о го м о зк у . Симпатична частина автономного вщдшу пери фершно! нервово! системи починае формуватися 8 5-го тижня розвитку зародка, коли клшши, що похо дить з нервового гребеня грудно! далянки, М1грують по обидва боки вщ нервово! трубки в далянку, розмнцену позаду аорти (рис. 22). Тут вони утвЬрюють ланцюг прихребтових симпатичних вузл1в (вузли I черги), зв’язаних М1ж собою пучками поздовжшх нервових волокон. Згодом частина нейробласпв М1груе з труд но! далянки симпатичного ланцюга в шийну, поперекову та крйжову дшянки, поширюючи симпатичний ланцюг на всю довжину тулуба. Спочатку вузли розМ1щеш чггко сегментно, однак тзшшетакий порядок порушуеться, особливо в дшянщ шш, де окрем! вузли зливаються. « системи I мезодерми на 25-й день розвитку. Ромбопдщбний мозок (бшыш крапки) подшяеться на 8 ромбомервв (г1 -г8 ). Ц| парш структури даю ть початок руховим нервам. Сегментами мезодерми передуе сегментацП* мозку. Сомпомери розм1щен1 вэдовж головного мозку, а сомни (мвнш! кралки) —вздовж спинного мозку (вс). М -Ь 4 - зяброш дуги; б пром1жний мозок; т —серадый мозок; вб - 6 -й сом 1т; I —юнцеаий мозок. 38 ЧАСТИНА НЕЯВО&О» СИСТЕМИ Рис. 21. Напрямки М1граци кштин нервового гребеня з д'шянок переднього, середнього та заднього мозку до Ух кжцевоУ локалюацн (затемнен! д тян ки ) у зябрових дугах та обличчк Дшянки ектодермальних потоащень (плакод), як! сприятимуть кл!тинам нервового гребеня у форму-ванн1 чутливих вузл|в п'ятоТ (V), сьомо! (VII), дев'ято? (IX) та десято! (X) пар черепних нерв1в, також показано на |люстрацм. Окрем! нейробласти мнрують у вентральному напрямку 1утворюють передхребтоВ1симпатичш вузли (вузли II черги). 1шш нейробласти мпрують до серця, легешв, оргатв шлунково-кишкового тракту 1т. д., де формують нутрощев1 позаорганш та внутршгньоорганш вегетативш вузли (вузли III черги). Внаслщок порушення процесу мпрацп клггини нервового гребеня в стшку частини (або щло!) ободово! кишки мае М1сце агенез1Я вузлгв м’язовокишкового (ауербахового) та гадслизового (мейснерового) нервових сплетень, через що виникае природжений мегаколон (хвороба Пршпрунга). Частота хвороби Пршпрунга складае 0,2 випадки на 1000 новонароджених. У 82,2 % випадюв хвороби Пршпрунга клгошний компонент (холшерпчш та пептидерпчш нейрони) вузлгв повшстю вщсутш; у 17,8 % мае мшце дефщит нейрошв з !х морфолопчними змшами (Г. В. Лазюк,1991). Майже в уе!х випадках ця вада охоплюе пряму кишку, у 80 % випадюв - пряму 1 сигмоподабну киш ки, 1 лише в 1 0 -2 0 % - лоперечну та висхщну ободов1 кишки. Ободова кишка вище уряжено! дшянки значно розширюеться, тод1 як аномальний сегмент кишки мае менший В1Д норми д1аметр внаслщок тошчного скорочення позбавлено! шнервацн м’язово! оболонки. Наявтсть аганглюзного, спазмованого, неперистальтуючого сегмента призводить до розвитку стшких закрешв або динамично! кишково! непрох1Дност1. Результатом зменшення кшькос-п або повно! В1'дсутност1вегетативних вузлдв у стшщ черевно! час тини стравоходу е ахалазгя стравоходу —порушення рефлекторного розслаблення (ахалазгя грецькою мовою означае розслаблення) м'язово! оболонки (фн зюлопчного сфшктера) цього сегмента у вщповщь на розтягнення стравоходу, що призводить до його розширення та гшертрофи. Клппчними проявами цього захворювання е дисфапя та блювання з наступним виснаженням оргашзму 1 розвитком пневмонп. СПИННОМОЗКОВ1 НЕРВИ Загальна характеристика спинномозкових нерв1в Спинномозков 1 нерви (п е т $рта1ез) е зм 1шаними 1 утворюються у ф 1логенез 1 за рахунок злиття заднього (чутливого) кортця, га<Нхроз1епог (зепзопа) I переднього (рухового) кортця, гасИх апСепог (то(огга). Передш коршщ виходять 13спин ного мозку вздовж передньоб1чних борозен; задш корш щ —вздовж задцьоб 1чних борозен. Обидва коршщ одного спинномозкового нерва зближуються один з одним у Д1ЛЯНЦ1 м 1жхребцевого отвору (рис. 22). Тут заднш коршець мштить чутливий ву зол спинномозкового нерва (спинномозкоеий вузол), ррпфоп зепзопит п е т зртаИз (§апфоп зргпа1е), до якого переднш коршець ильки прилягае, не буду чи з ним оргашчно зв’язаний. Шсля вузла волокна переднього корш ця зм 1шуються з дендритами нейрошв^. зргпа1е, утворюючи стовбур спинномоз кового нерва фгипсиз пепп зргпаНз), який виходить з хребтового каналу через М1жхребцевий отвгр. Спинномозковий вузол складаеться з чутливих псевдоуншолярних нейрошв. Задгнй коршець спин номозкового нерва утворений аксонами нейрошв спинномозкового вузла, яю формують аферентш волокна —соматочутливг 1 в1Сцерочутлив1, що йдуть до спинного мозку. Передшй коршець ргзних спинномозкових нерв1в в1др 1зняеться за складом 1 утворений аксонами мотонейротв переднього рогу та аксонами вегетативних нейрошв бгчного рогу або б1чно! пром1жно! речовини спинного мозку. Щ аксони формують еферентш волокна—соматорухов) (шнервують скелетш м’язи) I в1сцерорухов1 та секреторга (здёйснюють шнерващю мюципв, кардюмющтв та залозистого еттелгю). Загальне число спинномозкових нерВ1В—31 пара. Розргзняються вони за В1ддшами.хребтового стовпа: - 8 шийних - пепп сеппса1ез (С1-С8); -1 2 грудних —п ет Игогаст (Т Ы -Т Ы 2); - 5 поперекових - пепп 1итЬа1ез (1Л-Ь5); - 5 крижових - пепп засга1ез (81-55); - 1 куприкова пара - п еп ш соссу^еиз (Со). Число спинномозкових нерв1в може бути бшьшим при збшыпенш числа хребщв. Нумеращя йде, як 1 ну* меращя хребщв, вщ черепа до куприка, причому тшьки шийш нерви називаються ?а нижчерозташованим хребцем, шил - за вищерозташованим: так, I шийний нерв виходить М1Ж потиличною шсткою 1 1 шийним хребцем, II шийний —м1ж П И шийними хребцями, VIII - М1ЖVII шийним 1 1 грудним, I грудний - М1Ж11 II грудними хребцями т.д. V крижовий та куприковий нерви виходять через крижовий розтв1р. Нерви мають р13ну кшьюсть нервових волокон залежно вщ величини шнервовано! Д1лянки; тому НаЙТОВС-ПШ! - криЖ0В1 1 НИЖН1 ШИЙН1 нерви, ЯЮ шнервують потужш м’язи юнщвок 1 значну шюрну поверхню. Задш коршщ товщ1 вщ передшх, за винятком I пари шийних нерв1в, у яко! вони тонпи. Коршщ спинномозкових нерв1в проходить спочатку в пщпавутинному простор! 1 оточеш безпосередньо м’якоюоболоною. Мхж передшми 1 задшми коршцями проходить зубчаста зв ’язка (1щ. ЗепИсгйаШт). Пщходячцдо М1жхребцевих отворив, коршщ залишаються ивльно вкритх всхматрьома мозковими оболонами, яю бия спинномозкового вузла зростаються М1ж собою 1 прол<..вжуються у сполучну п!хву. Рис Л . Розвиток вегетативних вузл 1в нервово! системи. 1 - леоедхребтовий вузол (вузол 11 черги); -органне сплетення. до складу якого входять вегетативнХ вузли И) черги; 3 - сечово-статева складка; 4 - зачаток наднирково! залози; 5-прихребтовий вузол (вузол I чарги); 6-спинномозковий вузол. 2 Частина нейробластте мггруе в напрямку пролХферуючого мезотелХю, утворюючи мозкову частину наднирковоТ залози. Кор1НЦ1 с п и н н о м о з к о в и х Н е р В 1 В, розташовуу п щ п а в у т и н н о м у п р о с т о р ! , ' п р я м у ю т ь В1Д с п и н н о г о мозку до М 1 ж х р е б ц е в о г о о т в о р у наступю ч и сь ни м чином : * 1 ) коршщ верхшх шийних нерв1в розташовують* ся майже горизонтально; 2 ) коршщ нижшх шийних нерв1в щуть навсюс вщ спинного мозку вниз, знаходячись перед входом у М1жхребцевий отв1р на один хребець нижче вщ мхсця вщходження 31 спинного мозку; 3) коршщ 10 верхшх грудних нерв!в прямують ще б!лып похило вниз 1 перед входженням у мхжхреб* цевий отв1р розмйцеш приблизно на 2 хребщ нижче свого початку; 4) коршщ двох останшх грудних нерв1в 1наступних 5 поперекових, 5 крижових 1 одного куприкового нерва прямують вниз вертикально 1утворюють з однойменними коршцями протилежно! сторони ктський хвгст (саиЛа щита). Вщокремлюючись вщ юнського хвоста, коршщ прямують назовщ 1 ще в хребтовому канал! з’еднуються у спинномозковий нерв. Бш ы тсть спинномозкових вузл1в залягае в шжхребцевих отворах у ицльних мйикоподхбних шхвах твердо! спинномозково! оболони; нижш поперековх вузли розташоваш частково в хребтовому каналх; крижов!, К р1М останнього, МЮТЯТЬСЯ в крнжовому канал! поза твердою оболоною. ГНсля виходу з хребтового каналу через М1Жхребцевий отвхр, шийш, грудш та попереков1 нерви подшяються на гшки (крижов! та куприковий нерви розгалужуються в крижовому канал1). 40 Кожний спинномозковий нерв подоляеться на дв1 велим плки (передню та задню), а також вщ дае назад у хребтовий канал тонку оболонну плку, яка шнервуе оболони спинного мозку. Окремо, як складову симпатично! частини автономного вщдшу перифершно! нервово! системи, описують сполучт плки, як! з’еднують спинномозков1 нерви з вузлами симпатичного стовбура (рис. 23). Задт гглки (дорсальт гглки), гаттроз1епогез (гатг йогзЫез) спинномозкових нерв!в значно тонпл за передт (виняток становлять дв1 верхш пари шийних нервгв) 1 за складом волокон е мйианими. З а д т плки обходять суглобов! вщростки хребщв 1 йдуть назад М1Ж поперечними вщростками (у КрИЖОВШ К1СТЩ через зад т крижов1отвори). Кожна з задшх плок (за винятком I шийного, IV 1V крижових та куприкового нерва) дшиться на присередню гглку (г. тейгаНз) 1бгчну гглку (г. ЫегаНз). 1з задшх плок спинномозкових нерв1в та !хшх розгалужень потр 1бно окремо видшити плки, я м Йдуть У потиличну 1 сщничну Д1ЛЯНКИ. Щ плки одержали власш назви: пщпотиличний, великий потиличний, третш потиличний нерви; верхш та середш нерви сщнищ (рис. 24). Пгдпотижчний нерв (п. зиЬосарйаНз) е задньою плкою I шийного нерва. Вона проходить назад, щучи у борозш хребтово! артерн атланта гад хребтовою артерн ею,! шнервуе тт. гесй сарШз тгуог е1ттог, тт. оЫгуш сарШз зирепог е{ гп/епог, т. зетгзргпаНз сарШз, т. 1ощгззжиз сарШз. До шюри потилищ п. зиЬоссгрйаНз плок не дае. Його чутлива плка шнервуе тшьки суглоби - аг1. айапЬоосарИаИз е&аг1. айапЬосшаИз. Задня плка I I шийного нерва проходить М1ж I та II шийними хребцями,- поим огинае нижнш край т. оЫгуииз сарШз т/епог 1 подшяеться на коротку б^чну (або юлъка б1чних) та довГу присередню пл ку. Бгчна плка шнервуе т. $р1епгиз сарШз е1 сеплсгз, т. [ощгззжггз сарШз, т. зетгзргпаНз сарШз, т. оЫщииз сарШз т/еггог. Присередня плка проходить кр1зь т. зетгзргпаНз сарйгз та сухожилок т. (гареггиз 1 гадшмаеться на потилицю як чутливий еелгасий потиличний нерв (п. оссгрИаНз та]ог). Цей нерв шнервуе шюру по тилищ 1 часто супроводжуе а. осарИаНз та й плки. Задня плка III шийного нерва також вщр/зняеться вщ нижчележачих плок тим, що присередня ц плка йде на потилицю у вигляд1 чутливо! шюрно! гшки, як третгй потиличний нерв (п. оссгркаНз IегСшз). Цей нерв дуже мшливий 1 супроводжуе великий по тиличний нерв, будучи розм1щеним присереднше В1Д НЬОГО. • Б 1ЧН1 гшки трьох верхшх поперекових нервгв Д1стали назву верхшх нервгв сгдгшцг (пп. с1итит зирепогез), а б1чш гшки трьох верхшх крижових нер вгв - назву середнгх нервгв сгдшцг (пп. сктгит тейп). Щ нерви розгалужуються у шкгрг зовшшньо! периферг! сщнищ та шнервують П. Переднг гглки (вентралът гглки), типа аЫепогез (гатг оеп(га!ез) спинномозкових нервгв за складом волокон е мгшаними 1 вгдр1зняються вщ задшх тим, що бглышсть передшх плок, з’еднуючись одна з одною петлями, утворюють сплетення. Розр13няють шийне, плечове, поперекове, крижове та куприкове сплетення. Лише передай плки грудних нервгв продовжуються у мгжребровг нерви (пп. Шегсоз1акз), не утворюючи сплетень. Вщ кожного спинномозкового нерва вщходить плка до спинномозково! твердо! оболони - оболонна гглка (гатиз тептдеиз), яка мгстить чутливг та сим- Рис. 23. Будова спинномозкового нервам I - спинний мозок (тевиИа зртеИз)-, 2 - заднш кор'тець спинномозкового нерва (гасИх розгепог п. вртайз); 3 - передней коршець спинномозкового нерва (гасИх ап1епогп. вр>паИз)\ 4 - спинномозковий вузол (дапдИоп аепаолшг пеги/ зр!пвИз); 5 - спинномозковий нерв (п. зртаИ з); 6 - б т а сполучна гшка (г. с о т т и т 'с а п з е!Ьиз); 7 - вузол симпатичного стовбура (депдИоп (гипс/ аутраИ щ ); 8 - еп 1невр 1й (ертеипит)-, 9 - периневр|й (реппеипит); 10 - пучки нервових волокон (ТазасиК пеигоЛЬгае)', I I —передня плка спинномозкового нерва (г. ап1епог п. зр/пеКз)-, 12 —задня г т к е спинномозкового нерва (г. роз1егюгп. зртвНз); 13 - оболонна гшка спинномозкового нерва (г. те п тд е и з; г. гесиггепз); 14 —м’яка оболоне спинного мозку (р/е та1ег вртейв)', 1 5 - пввутинна оболона спинного мозку (агасЬпоШеа т а 1ег зртаИз): 16 —тверда оболона спинного мозку (вига те гв г зр1пеИз). 41 Рис. 24. Задн| плки спинномозкових нерв 1в. Вигляд ззаду. * * •*■ 1 - великий потиличний нерв (п. осс/рНаНз та^ог); - великий задн№ прямий м’яз голови (т.гес1из сарШв роз1епог та]ог); 3-малий потиличний нерв (п. осфПаНз гтпог); 4 - задн|' плки грудних нерв('в (гг. Согзв1ез пп. Оюгаасг); 5-наадовший м’яз (т.Ь пд'гзз'/тиз); 6 - верхней б1чний шюрний нерв плеча (п. Ш в п в и з ЬгасПН ШегаИз зирепог): 7 - зэдн1й шюрний нерв плеча (п. оЛ апеизЬтсЬнрозШ ог); 8 - присередмй ц1к"|рний нерв плеча (п. оЛапеиз ЬгасЬИ теШаНв); 9 - верхн! нерви с'щниц| (пп. сШ гйит зирепогез); 1 0 - деликий адничний м'яз ( т . дМ еиз т а ю т и з ); 1 ^ середи нерви сщниц! (пп. с1ипит те й п ); 1 2 - задн плки поперекових нерве (гг. богза1ез пп. 1итЬа1ез); ДЗ-найширший м’яз спини ( т . IаП зз/тиз с/огзг); 1 4 - б'1чн! шюрн плки (в(д задних плок грудних нервов)» гг. си1апе'1 1а1ега1ез (ей гг. богзаШз пп. Июгааа); 1 5 - 6 1 ЧН1 плки (в1д задшх плок шийних нерв1в), гг. 1в(ега1ез (ей гг. Оогза/езпп. с е тса /е з); 16 - великий вушний нере (п. випсиЫпз та д пи з); 17 - малий потиличний нерв (п. осарНаНз т т о г ). 2 патичш волокна. Рашше оболонну плку називали поворотким нервом, тому що вона повертаеться у хребто^ий канал через мджхребцевий отв1р. Снинномозков! нерви мають два рдзновиди сполучшхплок (п. соттитсаМез). Один з них - сполучна бша аки (~итиз соттитсапз а!Ьиз) - мктить вкртд мгелшо. 1 гредвузлов1 волокна (аксони нейрошв бдчного про. иго ядра про! речовини спинного мозку), яю до. ь певного вузла симпатичного стовбура Ця &>.к льору плка е тшьки у грудних нервдв (точнйие, В11 , • ийного до П—III поперекових нервдв). 1нший р! > . иолучних плок —сполучна ара гглка (гатиз с<1 \ . апз %пзеиз) - мдстить переважно завузловд 6с.1 (да волокна (аксони нейрошв вузл1в симпа тии . товбура), що йдуть у зворотному напрямку в и .. <симпатичного стовбура до спинномозкового нерп .,а рахунок сполучно! ирод плки кожний спинном<.1к-,вий нерв та його вщгалуження одержують завутчов! симпатичш волокна. Шийне сплетення Шийне сплетення (р1ехиз сегтсаНз) утворюеться передшми плками верхшх шийних спинномозкових нервш (С1-С4). Воно розташоване на р1вн! 4 верхшх шийних хребщв (рис. 9, 25), спереду вщ М1сця прикрепления тт. $са1епш тегНиз, (еиаСог зсари1ае, зр1епп сарШз е( сепгаз, I прикрите спереду верхшми в 1д/а лам и т. збетоскЫотазбойкиз. У сплетенш розрйняють 4 формуючт передш плки, 3 петл! 1 плки, що вщходять вщ останшх. Передня гшка першого шийного спинномозкового нерва залягае спочатку на I шийномухребщ, в ъюсо&и1сиз а. сеНеЬгаИз, гад розташованою дут хребтовою артердею; звщеи, направляючись латерально, воно проходить м!ж т. гесГиз сарШзагЛепогеЬт. гесШзсарШзккегаИз. 1нш1 3 перед Н1 гшки, як 1 вед нижчерозташоваш, вщокремившись вщ вщповщних спинномозкових нерВ1в, ддуть латерально, розташовуючись у промгжках М1ж тт. гпбег/гапзаегзат апШгогез еЬрозГепогез, причому на цьому шляху спереду них проходить хребтова артердя. Дал! передш гшки, прямуючи назовш вниз, лягають на передню поверхню т. 1еоа1ог зсари!ае е1 т. зса1епиз тесНиз 1 тут, з’еднуючись мдж собою за допомогою галужень, утворюють три петл\ (апзае). При цьому нижня плка частково входить до складу плечевого сплетения (р1ехиз ЬгасЫаНз), виаслщок чого утворюеться четверта петля, що з’еднуе обвдва спле тення. Шийне сплетення пов’язане з шшими нервами сполучними плками 1 саме вщдае нерви до тю ри 1до м’яз!в (табл. 4). Нерви, як! виходять 13 шийного О сновш гшки сплетення Ш ю р а п о ти л и ч н о ! д ш я н ки , за д ньо ! п о ве р хн ! в уш н о ! р а ко в и н и Малин потиличний нерв Великии вушнии нерв Д ш янка ж нервацн 1. З а д н я гш ка 2. П е р е д н я п л ка Ш ю р а вуш н о ! р а ко в и н и зо в ш ш н ь о го с л у х о в о го х о д у ш ю р а п р и в у ш н о ж ува л ьно ) д ш я н ки Шюрн1 ( чутливО Ш ийний поперечний нерв Надключичн ! нерви 1 2 .В е р х н 1 п л ки . Н иж н! гш ки П р и се р е д ш , п р о м !ж ш 1 б(чн! н а д кл ю ч и ч н ! не р ви Ш ю р а п е р е д н ь о ! д ш я н ки ш и! Ш ю р а б|'чно! д ш я н ки ш и 1 н а д кл ю ч и ц е ю , ш ю р а п е р е д н ь о ! п о в е р х ш тр уд н о ! к л и к и н и ж ч е кл ю ч и ц ! (н а д д е л ь т о п о щ б н и м I в е л и к и м гр у д н и м м я за м и ) Д р а б и н ч а с п м я зи д о в п м ’я зи го л о в и та ш и !, п е р е д ш й I б!ч ний п р я м и й м ’яз го л о в и м я з - т д 1 им а ч л о п а тки , пе р ед ш м !ж п о п е р е ч ш м я зи М ’язов / плки М ’ЯЗО В! (Р У Х О В 1 ) Шийна петля Зм1шан1 Д'афрагмовии нерв 1. В е р хш й ко р ш е ц ь (вщ Х И п а р и ч е р е п н и х н е р в 1 в) 2. Н иж ш й ко р ш е ц ь 3. Щ и т о -п щ ’я зи ко в а п л ка М ’язи: гр удни нно -пщ ’язиковий, груднинно-щ итопод!бний, щитоп щ ’язиковий, лопатково-пщ ’язиковий, пщ борщ но-пщ 'язиковий, м ’яз-П1Д1имач щитопод|бно! залози 1. О се р д ш гш ки 2. Д щ ф р а гм о в о -ч е р е в н ! п л ки 3. Д о д а тко в ! д 1а ф р а гм о в! н е р ви Д |а ф р а гм а . плевра, о с е р д я , п р и с тш ко в а о ч е р е в и н а , п е ч ж ка ж о вчн и й М1хур До шюрних (чутливих) плок шийного сплетення належать: малий потиличний нерв,«великий вушний ц нфв, шийний поперечний нерв, надключичш нерви. Шюрш плки шийного сплетення виходять з-пщ заднього краю т. зЫгтосЫ&отазкггАеиз приблизно посередине його 1 потём розходяться в рёзнё боки, пронизуючи власну фасцйо ши! г з’являючись у П гадшюршй основ]. Малий потиличний пере (п. оссгрйаНз ттог) складаеться з волокон С2 1 СЗ. П'щшмаеться вгору майже прямовйсно 1подшяеться на дв1плки, яш розгалуз^уються у шгар1позаду 1 над вушною раковиною, щждшянками шнервацп великого потиличного (вщ задньо! плки II шийного нерва) I великого вушного (вщ шийного сплетення) нерв1в. Великий вушний нврв (п. аипсиЬтз тарриз) ви никае з волокон СЗ, прямуе вгору, косо перетинае т. з1етосЫАотазЫАеиз I подйшеться на дв1 гшки: задню т ку (гатиз розСегюг) та передню гглку (гатиз аШепог). Задня плка прямовйсно гадшмаеться вгору 1 шнервуе шюру вушно! часточки, задню 1 зовшшню дшянки шюри вушно! раковини, а також, за допомогоюплок, яю пронизують хрящ,—шюру зовшшнього слухового ходу. Передня плка пщшмаеться вгору по косШлшп 1шнервуе шюру дшянки привунгно! слин но! залози та вгнуту поверхню вушно! раковини. Шийний поперечний нерв (п. Iгапзоегзиз соШ) складаеться з волокон СЗ, огинае зовншшю поверх ню т. з1етос1е1Аотаз1о1Аеиз 1 прямуе вперед до 05 НуоШеит Нерв подйшеться на верхш та нижш гшки, яю я;: ходить через тдшюрний м’яз ши!, але не шнерч- п- його. Верхш гшки (гг. зирепогез) шнервують шй). ■ гвищергвняпщ'язиковогкгстки; нижнг гглки (гг г гез) шнервують шюру нижче пщ’язиково! ьь чгючичнг нерви (пп. зиргас1аюгси1агез) в>. :ь з С4 (частково СЗ) 1 в 1ялопод!бно йи л пщшюрним м’язом В1Д заднього краю гп. \ тАотазШАеиз вниз у /озза зиргас1аогси1апз ти, розгалужуються на присередш, пром1жш та (■ надключичш нерви. Присередш надключиинг к- - V (пп. зиргаскхогсгйагез теАга1ез) на своему шля:, хярехрещують присередню третину ключищ 1 шне} вують шюру велико! надключично! ямки та шюру пщ присередньою третиною ключищ. Промгжнг наоклгочтнг нерви (пп. зиргас1атси1агез тСетгеАН) перехрещують середину ключищ 1 шнервують пиа ру велико! надключичноГ ямки та шюру в дшянщ великого грудного м’яза. Бгчнг надключичш нерви (пп. зиргас1агпси1аге$ 1а1ега1ез) заюнчуються в шюр], яка вкривае т. АекогАеиз. М’язов! (рухов1) плки шийного сплетення за безпечують шнервацно м ’я31В ши! (тт. гесИ сарШз аШепог е1ЫегаНз, тт. 1ощиз сарШз е&соШ, тт. зса1ет ат епог, те<Пиз е( розСепог, т. 1еоа1ог зсари1ае, тт. ШегЪгапзоегзали аШетгогез). М’язов1 гшки вщходять також в(Д шийног петлг (аггза сегокаИз), яка утворюеться за рахунок злиття верхнього (гаАгх зирепог) та нижнього (гаАгх т/епог) кортщв, що складаються з волокон С1-СЗ. Верхшй коршець певний вщр130К ще у склад] т д ’язикового нерва, а попм вщдшяеться вщ нього 1 з’еднуеться з нижшм корейцем. Вщ спшьного з пщ’язиковим нервом вщр1зка верхнього коршця вщходить щитогйд’язикова гшка (г. 1кугокуоЫеиз), яка шнервуе одно йменний м’яз. Вщгалуження шийно! п ета шнервуе трупу м’язгв, розм]щених нижче пщ’язиково! юстки, та т. ретокуогАеиз. Сдиною змйпаною плкою шийного сплетення е дгафрагмовий ггерв (п. ркгепгсиз), з СЗ-С5. Д 1афрагмовий нерв ще вниз по передшй поверхш т. зса1епиз апЬепог, перехрещуе спереду а. зиЬскгога г мгж останньою 1 однойменною веною проходить через верхшй 0ТВ1Р трудно! КЛ1ТКИ в грудну порожнину. Разом з осердно-д]афрагмовою артер1ею (плкою внутрнлньо! трудно! артерп) я. ркгепгсиз йде шд р1еига теАгазйпаИз до кореня легеш, перетинае його спереду, лягае м(ж р1еига теАгазйпаНз та осердям 1досягае Д1афрагми поблизу сепЪтт (епАгпеит. Правий д 1афрагмовий нерв ще вздовж V. ЬгаскюсеркаИса Аех1га 1 п. саш зирепог бйгьш прямол1шйно 1 ближче до передньо! трудно! стшки; у даафрагму входить трохи спереду 1збоку вщ /огатеп оепае саше. Лхвий д1афрагмовий нерв пере хрещуе спереду дугу аорти 1 обходить дутопощбно серце. На р1вш I ребра до д 1афрагмового нерва приеднуються родатковг дгафрагмовг нерви (пп. ркгепт ассеззоги) —плки пщключичного нерва. Д 1афрагмовий нерв вщдае рухов1 волокна до Д1афрагми, чутлив] до осердя - осердна гглка (г. репсагАгасиз) та до плеври. Кшцев1 дгафрагмовочеревнг гглгси (гг. ркгепгсоаЬАотгпа1ез) пронизують Д1афрагму I потрапляють у черевну порожнину, де чутлив1волокна беруть участь в шнервацн очеревини, печ1нки, жовчного М1хура. Останне обумовлюе кнування френйсус-симптому (ознака холециститу), коли пащент вщчувае бшь у правш малгй надключичшй ямц! (м 1ж шжками т. з1:етос1егАотаз(огАеиз) при наТИСКуваНН! у ЦЬОМу М1СЦ1. Плечове сплетення Плечове сплетення (р1ехиз ЬгасЫаЗгз) утворене передшми плками чотирьох нижн1х шийних нерв1В г бшьшою частиною передньо! плки I грудного (рис. 9, 27). Воии виходять через зраНит гпШзсакпит (мхж т. зса1епиз ап1епогт& т. зса1епиз теАхиз)! конвергують, проходячи над пщюпочичною артер]ею, Сплетення - 44 ПЕРИФЕР1ИНА ЧАСТИНА НЕРВОбО* СИСТЕМИ Рис. 25. Ш ийне сплетення, праве (схема). Вигпяд збоку. I - г1пки до: переднього (т . гвс1из сарШз ап1ег1ог) та б!чного ( т . гас!из сарШз ШегаИз) прямых м’яэв голови, довгого м’яза голови ( т . ге сЫ сарШз 1а1егаНз), довгого м’яза ши! ( т . (опдиз со Ш)\ 2 —гадборщно-тд'язиковий м’яз (т . деп1оЬуо\бвиз)\ 3 - щито-гид’язиковий м’яз (т . 1ЬугоЬуоШаиз)\ 4 - верхнш коршець (габЫ вирепог); 5 - нижнш коршець (габ1х 1Ывг1ог)‘ 6 - груднинно-гад’язиковий м'яз (т . в1ето0уо1беиз); 7груднинно-щитопод’й ний м’яз (т . ЫетоЮугео/баиз); В - лопатково-пщ'язиковий м’яз (т . отоЬуЫбеиз); 9 - шийний поперечной нерв (п. 1гапз\/ег$из со///; п. 1гапз\/егзиз сетсаЧз)', « 1 0 - г!лка до плечового сплетення; I I - д!афрагмовий нерв (пег/из рЬгеп\си&)\ 12 - надключично нерви (пп. зиргас\ам'ки1агаз) ; 13 - сьомий шийний хребець (чеПеЬга р го тте б з С\7Ч)\ 14 - плки до переднього та середнього драбинчастих м’яз1в (тт.зса !е Ы ап1егюг е( тесНиз); 15 - великий вушний нерв (п. аипси/апз тадпиз); 16— малий потиличний нерв (п. осарНаИв гппог). к спускаеться позаду ключищ з дшянки ши! у пахвову порожнину, у зв’язку з чим у вщношенш до ключищ воно може бути роздшене на над- г пгдключимну час тини (рагз зиргас1атси1аггз) г (рагз т/гас1атси1апз), що лежить у В1ДП0 В1ДН1Й/озза гп/гас1аЫси1аггз. Надключична частина плечового сплетення пронизуеться а. Iгапзоегза соШ 1 дае коротю плки (нерви) до м’язгв плечового пояса. Вона представле на трьома стовбурами (Тгипа.) та !х розгалуженнями (Шглзгопез). Верхнш стовбур ({гипсиз зирепог) утворе ний передшми плками IV -V I шийних нерв1в; середнгй стовбур (Ьтпсиз тееНиз) утворений передньою плкою VII шийного нерва; нижнш стовбур ({гипсиз т/епог) утворений передшми плками VIII шийного та I грудного нерв1в. Волокна передних розгалужень (сИотопез ап{еггогез) стовбур1в входять до складу тих гшок (нервгв) плечового сплетення, яю шнервують м’язи-згинач1 верхньо! юнщвки. Волокна заднихроз галужень (бтгзгопез роз{епогез) стовбур1В входять до складу тих гшок (нервгв) плечового сплетення, яю шнервують м’язи-розгинач! верхньо! юнщвки. Шдключична частина плечового сплетення розмщена пщ ключицею у пахвовш порожниш 1 пред ставлена трьома пучками (/азсгсиН), яю охоплюють а. ахШаггз прибгчно, присередньо, позаду 1 беруть початок вщ передшх та задшх розгалужень стовбуртв надключично! частини. Шдключична частина дае довп плки (нерви) до вшьно! верхньо! юнщвки 1одну едину коротку плку —пахвовий нерв (п. ахШапз) —до пояса верхньо! юнщвки. Плки плечового сплетення можна умовно под1лити на коротю та довп (табл. 5). ( К о р о п а гшки плечового сплетення I До коротких гшок плечового сплетення нале жать: 1 ) руховг нерви (дорсальний нерв лопатки, дов- 1 гий грудний нерв, гадключичний нерв, надлопатковий нерв, гадлопатков1нерви, грудо-спинний нерв, бгчний грудний нерв, м’язов 1 плки); | 2 ) мшганий нерв (пахвовий нерв). Дорсальний нерв лопатки (п. богзаИз зсари1ае), гз С5, вщходить бшя М1жхребцевого отвору вщ передньо! гшки С5 до вступу н до складу плечового сплетення. Попм п. (ЬгзаИз зсари1ае проходить транзитом кр1эь т. зса1епиз тейш$\ ще дал1 М1Ж останшм 1 т. зса!спиЗ розСепог за ходом гатиз безсепбепз а. {гапзовгзае соШ; проникав до присереднього краю лопатки, де шнервуе тт. гНотЬогйег та т. 1еоа(огзсари1ае. Д ш я н к а , я ка Ы н е р в у е ть с я Н е рви , як» вихи-Н' г сплетения К о р о т кI п л к и п л е ч о в о г о с п л е т е н н я М «п-гнд|ймач лопатки, великий I малий ромбоподЮш м 'язи Д о р с а л ь н и й н е р в лопат ки Передшй зубчастий м 'яз Д о в г и й гр у д н и й н е р в ПIдкл ючич ний м ’яз П щ клю чичний нерв Н а д о сть о ви й , ш д о с ть о в и й м ’я з и ; ка п с у л а п л е ч о в о го сугл об а Н ад лопат ков/ н е р в и П |д л о п а тко ви й I в е л и ки й кр у гл и й м 'я з и ГИдлопвт ковий н е р в Н а й ш и р ш и й м ’я з с п и н и Г р у д о -с п и н н и й н е р в В е л и ки й I м а л и й гр у д н ! м ’язи Ы чн ий / п р и с е р е д н ш г р у д и ! нерви П а хв о в и й н е р в (вщ заднього лучка ПЩКЛЮЧИЧН01 частини ллечового сплетення) М ’етзов! п л ки Верхшй б 1чни й ш ю рний нерв плеча Д е л ь то п о д |б н и й , м а л и й кр у гл и й м 'я з и ; ка п с у л а п л е ч о в о го с угл об а Ш ю ра дельтопод|бноТ д т я н к и I в е р х н ь о го вщ д ш у за д н ь о б м н о ! д ш я н к и плеча Д о в п г1лки п л е ч о в о г о с п л е т е н н я П р и се р е д н ш ш ю р н и й н е р в плеча Сполучна п л ка з м ж р е б р о в о плечовими нервами Ш к 1ра п р и с е р е д н ь о ! п о ве р х ш пле ча д о лцегьового сугл об а П р и се р е д н /й ш ю р н и й нерв п еред пл /ч чя 1 Передня п л ка 2. Задня плка Ш ю р а п р и с е р е д н ь о ! п еред н ьо ! п о ве р хн! п еред п л !ч ч я та верхш х д в о х тр е ти н за д нь о! повер хш передлл!ччя Лнстьовий нерв На плеч 1 п л о к не д ае. На передпл 1чч[ I ки с п : 1. М ’ЯЗОВ! п л ки 2. ЧуТЛИВ! п л ки М 'я з и л !кть о в и й м 'я з -з ги н а ч з а п 'я с т к а , Л 1ктьов а ч а с ти н а гл и б о к о го м 'я з а -з ги н а ч а п ал ы д в. к о р о тки й д о л о н н и й , пдо ви щ е нн я м а л о го пальця, д о л о н н ! I ти л ьш м !Ж ю стков 1. I I I 1 IV че р во п о д !б ш , п р и в щ н и й м ’я з в е л и ко го пальця, коротким 'я з -з ги н а ч в е л и ко го пальця (гл и б о к а го л о в ка ). С у гл о б и : л !кть о в и й , п р о м е н е в о -з а п я с т к о в и й , ки ст! (частково ). Ш к ра п щ в ищ енн я м а л о го пальця лцегьового б о к у д о л о ш , п р о м е н е в о го I Л 1кт ь о в о го б ою в V I Л1к ть о в о го б о ку IV палы дь на ти л ьш й повер хш ки с т! - ш ю р а V, I V ! л !кт ь о в о го б о к у III пальця С ерединний нерв На плеч! пл о к не дае. На передпл 1ччг 1. М язов! п л ки 2. Чутлив! п л ки М ’я зи : кр у гл и й м ’я з -п р и в е р та ч , л !ктьо в и й м 'я з -з г и н а ч з а п 'я с т к а , д о в ги й д о л о н н и й , п о в е р хн е в и й м я з-зги н а ч па л ь ц I п р о м е н е в а ч а сти на гл и б о к о го зги н а ч а пальц!В, д о в ги й м ’я з -з ги н а ч в е л и ко го пал ьця, кв а д р а тн и й м я з-п р и в е р та ( к о р о т к и й м 'я з -з ги н а ч в е л и ко го пал ьц я (п о в е р х н е в а го л о в ка ), п р о т и с т а в н и й м 'я з в е л и ко го 1а л ьц я . ч е р в о п о д б ! м ’я зи (1-11) С у гл о б и : ж к т ь о в и й , п р о м е н е в о -з а п ’я с т к о в и й , к и с т ! (ч а с т ко в о ). Ш ю р а д т я н к и п р о м е н е в о -з а п 'я с т ко в о г су гл о б а (п е р е д н я п о в е р х н я ), те н а р а (п р о м е н е в о го б о ку д о л о ш ), I, II. IIII п р о м е н е в о го б о ку IV пальця тильноГ поверх! с е р е д н ь о ! I д и ста л ь но ! ф ал анг 11-111. М ’я зо в о -ш м р н и й нерв 1. М ’ЯЗОВ! пл ки 2. Чутлива п л ка 3. Б нни й шюрний нерв передпл 1ччя М 'я з и : д в о го л о в и й м ’я з плеча, д з ь о б о -п л е ч о в и й м ’я з. п л е ч о в и й м 'я з Капсул а лцетьового суглоба Ш ю ра п е р е д н ь о -б 1чнО! п о ве р хн! п е р е д п л н ч я д о ш д в и щ е н ня в е л и к о го папьця П ром е нев ий нерв 1. З а дн 1й ш ю рний нерв плеча 2. Задн 1й ш ю рний нерв п еред п л 1ччя 3. Нижн|й б!чний ш ю рний нерв 4 Л1ктьова сполучна пл ка 5. Тильш пальцев! нерви 6 М ’язов! п лки 7 Глибока п л ка (л р они зуе м 'я з вщвертач) I переходить у задн!й м 1ж к 1Стковий нерв передпл!ччя 8. П ов .рхнева плка Ш ю ра задньо! I за дньоб !чно! п овер хн! плеча Ш ю ра задньо! п оверхн! передплш чя. Ка п с у л а п л е ч о в о го суглоба М 'я з и : тр и го л о в и й плеча, лнстьовий М я зи: п л е ч о -п р о м е н е в и й , д о в ги й п р о м е н е в и й м 'я з -р о з ги н а ч з а п 'я с т к а , ко р о т к и й п р о м е н е в и и м ’я з-р О -ги н а ч з а п ’я с тка , м ’я з-вщ ве р та ч , р о з ги н а ч п ал ьщ в, р о з ги н а ч м о и н ц я , л 1кть о в и и р о з ги н а ч з з п 'я с т ! *. д о в ги и вщ вщ ний ве л и ко го пальця, д о в ги й р о з ги н а ч в е л и к о го пальця, ко р о т к и й р о зги н а ч в е л и к о го пальця, р о зги н а ч в ка з 1ВМ<к пальця. Ш к1ратильно! та б !ч н о ! о р ж о с н о в и I пальця. М |жюст» *ва п е р е т и н ка и с т к и п е р е д п л н ч я С уп » б и » 46 Рис. 2 6 .1ннервац1я склеп'шня черепа. 1 - надблоковий нерв (п. зирга(госЫвап8); 2 - присередня плка надочноямкового нерва (г. тееНаНз п. зиргаогЬНаПз); . • 3 - бмна плка надочноямкового нерва (г. ШегаНз п. зиргаогЬИаНз); 4 вушно-скроневий нерв (п. аипсиЫ етрогаЩ ; 5 —малий потиличний нерв (п. осарИаКз т'то г); 6 - великий потиличний нерв (п. осс/рНаИв таю г). Рис. 27. Плечове сплетення, праве (схема). Вигляд спереду. 1 - д1афрагмовий нерв (пеп/из рЬгеЫсиз)\ 2 - присередн№ грудний нерв (п. ресЬогаЯз теШаНз); 3-грудо-спинний нерв (п. ОюгасобогзаНз)-, 4 - присереднЮ шюрний нерв передштччя (п. оЛапеиз ап1еЬгасЬН тесНаЯз); 5 —присереднЮ шюрний нерв плеча (п. сиГалеоз ЬгасЬИ те<ЯаНз)\ б - л 1ктьовий нерв (п. и1папз)',.. 7 - йчний грудний нерв (п. рес(огаИз ШегаНз); 8 - променевий нерв (п. гагИаНз); 9 - пахвовий нерв (п. ахШапз); 10 - серединний нерв (п. тедюпиз); 11 - присереднЮ корЮець серединного нерва (гасЯх тесЯаНз пеп/1 тесПап/); 12 - б(чний коршець серединного нерва (гасЯх1а1егаИз пепл тесЯап!); 13 —м'язово-шюрний нерв (п. тизси1оси(апеиз) ; » 14 - присереднЮ пучок (1азсюи1из тесЯаИз); 15 - довгий грудний нерв (п. Яюгаскшз 1опдиз); 1 6 - заднЮ пучок ({азскиШ з роз1епог)-ш У7-61ЧНИЙ пучок ((азасиЮ з 1а1егаИз)\ 18 - Л1дключичний нерв (п. зыЬс/аъшз); 19—надлопатковий нерв (п. зиргазсарЫапз)', 20 - дорсальний нерв лопатки (п. (ЗогзаИз зсари/ае). пронизний нерв Кассера (п.рег/огапз Саззеп). Дай нерв проходить М 1 Ж т. Ысерз ЬгасШ И т. ЪгасЫаНзъ зикиз ЫарИаИз 1а1ега1гз\ дае м’язов1гшки гг. тизеи1агез, яю шнервують т. согасоЬгаскгаНз, т. Ысерз Ьгаски, т. ЪгасЫайз. Чу тлив! волокна м’язово-шюрного нерва утворюють бгчний шгарний нерв передплгччя (п. сиЬапеиз аМеЬгаски ЫегаНз), який проходить кр1зь /азсга Ьгаски бшя (озза сиЬШлатерально вщ сухожилка т. Ысерз ЬгасЫг \ шнервуе шюру передныЯмчно! поверхш передгойччя. Серединний нерв (п. тесИапиз) —питаний нерв, починаеться двома коршцями, яю охоплюють а. ахШапз. Присереднш кортецъ (нагИх тееНаНз пепп. тесИат), з С8-Т1, вщходить вад присереднього пучка плечового сплетення; бгчний кортецъ (гайгх ЫегаНз пепп тесИат), з С6-С7, вщходить вад б1чного пуч ка. Обидва коршщ зливаються пад гострим кутом попереду а. ахШапз в единий стовбур серединного нерва, який дал1 проходить на плеч1у зикиз ЫсгркаНз тееНаНз (разом з плечовою артер^ею та венами) 1 потрапляе у лжтьову ямку. 3 лштьовоГ ямки, прони завши т.ргопсЛог1егез, серединний нерв проходить на передгойччя 1 лягае у серединну борозну. Дал1 через канал зап’ястка серединний нерв виходить на долонну поверхню кистт 1 розгалужуеться на загальш долонш пальцев1 нерви. На плеч1 серединний нерв гшок не вщдае; його плки поширюються напередпл1чч1такист1 (рис. 29). У лпстьовш ямщ вад серединного нерва вщходить М1шаний передшй мгжкгстковий нерв передплгччя (п. Мегоззеиз аЫеЪгасШ ап1егюг), який спускаеться вниз по передшй поверхш мгжюстково! перетинки передплгччя 1 шнервуе т./1ехогроШаз 1ощи$, т./1ехог йщНошт рго/ипДиз (його променеву частину, що згинае вказ1вний та середнш пальщ), т.ргопаШгдиаДгаёиз, променево-зап’ястковий та м1жзап’ястковий суглоби. На передшпчч! серединний нерв вщдае: 1 ) сполучну гыкузлггстьовим нервом (г. соттитсапз сит пегт иЬгап); 2 ) м ’язовг гшки (гг. тизси1агез) —шнервують т. ртпаЬог 1егез, т. раЪпапз 1оп@из, т. /Техог дщНошт зирег/гсгаНз; 3) долонну плку (г. раЫаггз) —проходить кр 1зь Довп плки плечового сплетення /азсга апЬеЬгасШ у дшянщ променево-зап’ясткового До довгих плок плечового сплетення належать: суглоба 1 хннервуе шюру в дшянщ згину кисп (у 1) милаш нерви (м’язово-шюрний нерв, серединпроменево-зап’ястковш його частиш), а також шюру ний нерв, л 1ктьовий нерв, променевий нерв); великого пальця 1 долош. 2 ) чутлив1 нерви (присереднш шюрний нерв Отже, на передшпчч! серединний нерв шнервуе плеча, присереднш шюрний нерв передшпччя). всю передню групу м’яз!В передгойччя, за винятком М ’язово-шкгрний нерв (п. тизси1оси1апеиз), 13 т. /1ехог сагрг иЫапз та л 1ктьово1 частини т. /1ехог С5-С7, М1шаний нерв (рис. 28), вщходить вщ 614- сИ&Иогитрго/ипДиз. ного пучка плечового сплетення; пронизуе навскоси В дшянщ долош серединний нерв розгалужуеть т. сагасоЬгасИгайз. Старовинна назва цього нерва — ся на три сво1х юнцев! гшки. Загальш долота палщевг Довгий грудний нерв (п. Логасгсиз 1ощи$), 13 С5-С7, починаеться юлькома топкими стовбурцями ц 1з’еднуеться над ключицею спереду т. $са1епт тесНиз у стовбур, розташований позаду плечового сплетення; дал1 прямуе вниз, приблйзно по середнш пахвовгй Л1нй; розмццуеться на зовшшшй поверхш т. зеггсЛиз агЛепог та шнервуе його. Шдключичний нерв (п. зиЬс(атиз), (з С5, спуска еться по зовшшшй поверхш т. зссйепш апГепог до однойменного м’яза 1 шнервуе його. В1ддае сполучш плки до д!афрагмового нерва - додатков! д1афрагмов1 нерви. / Надлопатковий нерв (п. зиргазсари1апз), 13 С5-С6, аде разом а. зиргазсарикггз (плкою Ьпагсиз 1кугосегтсаНз) пщ ключицею, поим через тсгзига зсарШае потрапляе у/озза зиргазртаЬа 1у /озза гп/ ’газргпаЬа, де шнервуе т. зиргазргпсЛиз е( т. т/газртаРиз. Присереднш та бгчний груднг нерви (п. ресЮгаИз тееНаНз, з С8 -Т Ы , е{ п. рес1огаИз кЛегайз, з С5-С7) адуть пад ключицею вперед та вниз, падходять до задньоТ поверхш т. ресСсгаИз та]ог е1 т. рес1огаНз тгпог та шнервують 1х. Шдлопатковг нерви (пп. зиЬзсари1агез), з С5-С6, у юлькосй двох спускаються по вентральнш поверхщ однойменного м’яза, шнервують його та т. 1егез та]ог. Грудо-спинний нерв (п. 1когасос1огзаИз), з С 7С8 ,^йде вздовж б 1чного краю лопатки разом з а. гкотсоДогзаИз(плкою а. зиЪзсари1аггз) до т. 1айззгтиз та шнервуе його. • ‘<!хвовий нерв (п. ахШапз), з С5—С 6 , мгшаний, т< ;> й 1короткий, починаеться вц; заднього пучка п -• «ого сплетення (рис. 26), виходить 13 пахвово ■'■ожнини через /огатеп уиасЫкЛетт разом з ап/1еха китеп розЬепог (плкою а. ахШапз), •• ь соИит скушгфсцт китеп 1 розгалужуеть»• <’язовг гглгси (гг. тизсШагез), яю шнервують п. ■ Леиз е1 т. Ьегез тгпог. Чутлива гш ка пахвов<- -.рва - верхнш бгчний шкгрний нерв плеча (и чеизЪгаскп 1а1ега1гззирепог) —виходить з-шд Зс . . о краю т. с1екогс1еиз 1 шнервуе шюру, яка вк«. ->ас цей м’яз. * ♦ Рис. 29. Серединний нерв, правий (схема). Вигляд спереду. I - серединний нерв (п. тесИапиз); -кр угл и й м'яз-привертач ( т . ргопа!ог!егез); 3 - довгий долонний м'яз ( т . ра1тапз 1опдиз); 4 - поверхневий м’яз-згинач пальцев (т . Лехог сИдНвгит зирегГюаЧз 5 -д о в ги й м’яз-згинач великого пальця (т . Лехог роШаз 1опдиз); 6 - глибокий м'яз-згинач пальщв ( т . Лехог сИдИогит ргоГипёиз); 7 - передни м1жюстковий нерв передпл!ччя (п. т!егоззеиз агЛеЬгасЬИ ап!епог); 8 - квадратний м’яз-привертач (т . ргопа1ог диабгаШз); ’ 9 - долонна гшка серединного нерва (г. ра1тапз); 1 0 - червопод|бн1 м’язи ( т т . 1итЬпса1ез 1+11); I I - власн долонн! пальцев! нерви (пп. сИдИа1ез ра1тагез ргоргИ); 12 —поверхнева головка короткого м'яза-згинача великого пальця (сари! зирегЛсЫе т . Лехог роШ аз Ьг&пз); 13 - протиставний м’яз великого пальця ( т . орропепз роШаз); 14 - короткий вщвщний м’яз великого пальця ( т . аЬёиЫог роШаз Ьгеч'ш). 2 Рис. 28. Пахвовий та м’язово-шмрний нерви, прав| (схема). Вигляд спереду. 1 - б'мний пучок (!азс'1си1из 1а!егаНз); 2 - заднш пучок ((азс'юиШз роз!епог); 3 - присереднш пучок (!азс!си!из тееНаНз); 4 -лнстьовий нерв (п. и!папз); 5 - променевий нерв (п. гасИаЛз); 6 - малий круглий м’яз ( т . !егез т т о г ); 7 —дзьобо-ппечовий м’яз ( т . согасоЬгасЫаЩ; 8 - плечовий м'яз (т . ЬгасЫаНз); 9 - передня плка шюрного нерва передплгччя (п. си!апеиз ап!еЬгасШ 1а!егаИз, г. ап!епог); 10 -за д н я гшка шюрного нерва передпл1ччя (п. си!апеиз агЛеЬгасЬИ 1е!егаЛз, г. роз!епог); 11 —6 | ч н и й шюрний нерв передгчнччя (п. си!апеиз апЬаЬгасЬИ 1а!егаИз); 12 - коротка головка двогопового м'яза ллеча (сари! Ьгеие т . ЫсерШз ЬгасЬИ); 1 3 - довга головка двогопового м’яза плеча (сари! /о п д и т т . ЫсерШз ЬгасЬИ); 1 4 - м'язово-шюрний нерв (п. тизси!оси!апеиз); 1 5 - пахвовий нерв (п. ахШапз); 18 —верхнш б 1чний шюрний нерв плеча (п. си!апеиз ЬгасЫ! !а!вгаНз зирепог); 17—дельтопод|бний м'яз (т . ёеПо/ёеиз); 18 - серединний нерв (п. теЫ апиз). нерви (пп. АщИсйез ра1тагез соттипез) йдуть пщ долонним апоневрозом уздовж I—III м1жп’ясткових пром1Жюв безпосередньо до пальщв 1 розгалужуються на в л а с т долонш пальцев 1 нерви. М’язов 1 плки пп. еИ§Иа1вз раЪпагез соттипез шнервують бшьшу частину м ’я з 1В тенара (т.аЪйис1огроШаз ЬгеЫз, т. орропепз роШсгз), поверхневу головку т. / 1ехог роШсгз Ьгетз) та I—II тт. 1итЬпса1ез. Шгарш плки пп. с1щИа1ез ра1тагез соттипез шнервують шюру долонно! поверхш киси м!ж тенаром та ппотенаром. Вщ з а г а л ь н и х д о л о н н и х п а л ь ц е в и х н е р в !в до п р о м е н е в о ! 1 Л 1к т ь о в о 1 с т о р о н и I, И, III п а л ь щ в I од- шс1 променево! сторони IV пальця вщходять власт пальцев! нерви (пп. дщка1ез рсйтагез ргорт). Ъс е им 1вони шнервують попарно шюру трьох 8 половиною пальщв кист)': повшстю шюру долонна! поверхш1—III та променевий бш IV пальця; шюру тильно! поверхш ганцево! фаланги I пальця, середньо1 та кшцево! фа ланг II та III пальщв, променевого боку середньо! та кшцево! фаланг IV пальця. При уражент серединного нерва (токсичному, шфекцшному або травматичному), кр 1м порушення чутливосп в йот шнервацц, виникають рухов1 по рушення: порушуеться пронащя, долонне згинання р-гсп та перших трьох пальщв 1 розгинання дистальних фалаАг другого та третюго пальщв. При цьому втрачаеться можлившть згинати перший, другий 1 частково третш пальщ при стисканш пальщв в кулак (характернадля дано! патологи “рука пророка”). Внаслщок атрофи тенара перший палець встановлюеться в однй площин1 з другим пальцем 1 кисть набувае вигляду “мавпячо! лапи”. Лжтьовий нерв (п. иЫапз), з С8 -Т Ы , змпианий нерв, бере початок вщ присереднього пушка плечового сплетення 1лягае у зикиз ЫсхркаНз тедгаНз. Приблизно на початку середньо! третини плеча листьовий нерв змйцуеться присередшше вщ а. ЬгасЫаНз, проходить кр1зьзерйгт шегтияаАаге тееНсйе 1 виходить на задню поверхню присереднього надвиростка плечово! юстки, де в)н лежить в однойменнш борозш поверхнево П1д шюрою 1доступний для пальпацп. На передшпчч1 лштъовий нерв проходить у л 1ктьовш борозш 1разом з одиоим.-чними артер1ею та венами йде до зап’ястка, де пер- > ! ть у свою юнцеву долонну плку. ЯI •<'тинний нерв, л1ктьовий нерв на плеч1гшок неда» .«ле вщповщшдшянкипередшпччяжисп (рис передпл1ЧЧ1м ’язов! гшки (гг. тизсгЛагез) Л1кг < рва шнервук>1ь т. /1ехог сагр! иЬгапз та лжгь . пну т. /1ехог йщНогит рго/ипдггз, тобто м’язи гшервуе серединний нерв. 1 . середньо! та дистально! третинц пе ред» и. основного стовбура лйктьового нерва В1ДХО«отлива тилъна гглка (г. йогзаНз). Вона йде ко .. - ж гухожилком т./1ехогсагр! иЬгапз! Л1ктьовок 11 гкою на тильну поверхню передпл1ччя в Д1ЛЯНЦ) нрЬменезап’ясткового суглоба. Пройшовши через фзошю, г. догзаНз сво1ми юнцевими п л к а ми - тилщими пальцевыми нервами (пп. йщИа1ез дока1ез) - шнервуе на тил 1кисп шюру V 1 лжтьового боку IV пальщв. Долонна гглка (г.ра1таг!з) лжтьового нерва е про довженнямЛ1ктьового нерва, що проходить на долоню разомз лштьовою артер1ею перед гейпасикт /1ехогит. Огинаючи збоку горохопощбну юстку, долонна п л ка розгалужуеться на поверхневу та глибоку плки. Поверхнева гглка (г. зирефааНз) проходить на кисп поверхнево гад долонним апоневрозом, вщдае рухову плку до т.раЫгапз Ьгеж 1продовжуеться у чутливий загальний долонний нерв (п. дщкаНзраЬпапз соттипк), який розгалужуеться на ктцевг власт. долонш нерви (пп. дщНсйез раЬпагез ргорт), що шнервують на долоннш поверхш кисп шюру V 1 лжтьового боку IV пальщв. Глибока гглка (г. рго/ипдиз) разом з гатиз раЫгапз рго/ипдиз а. иЫаггз проходить м1ж т. / 1ехог дщШ т!п!т! Ьгегпз е1 т. аЪдисЬог дщкп тгптг 1 супро воджуе глибоку долонну дугу. Нерви, що вщходять вщ глибоко! гшки лжтьового нерва, шнервують м’язи гшотенара (т. раУпагпз Ьгеогз, т. аЬдисСогдщШтгпггт, т./1ехогсН§Ш тгптг Ьгегпз, т. орропепз дщШ т!п!тг), середню групу (тт. ггкегаззег, тт. кгтЬпсакз III-IV), м’язи тенара (т. аЪдиског роШсгз та глибоку толовку т./1ехогроШсгз Ьгегпз). При ураженш л 1Ктьового нерва в межах його шнервацп спостернаються розлади вс1х вид1в чут ливосп. Порушуеться також долонне згинання кис•п, згинання четвертого 1 п’ятого пальщв, зведення 1 розведення пальщв кисп 1 приведения великого ’ пальця. Виникае атроф1я м1Жюсткових м’яз1в, а також гшотенара. Внаслщок цього та перерозгинання проксимальних фаланг, згинання середшх та дистальних фаланг пальщв кисть набувае характерного вигляду “пазуристо! (югтисто!) лапи”, Присереднш шкгрний нерв плеча (п. сиЬапеиз Ъгаскп тееНаНз), з С8 -Т Ы , Чутливий 1 найтонший з ус1х довгих нерв]в верхньо! кшщвки; вщходить вщ присереднього пучка плечового сплетення. Вш супро воджуе а. ахШаггз 1своши плками шнервуе шюру при середньо! поверхш плеча, з’еднуючись з мгжребровоплечовими нервами (пп. т1егсоз1оЬгаскга1ез) —бгчними шшрними грудними плками I—III м 1жребрових нерв1в. Присереднш шгсгрний нерв передплгччя (п. сикапеиз ап1еЬгасЫ! тедгаНз), з С 8 —ТЫ - чутливий нерв, який вщходить вщ присереднього пучка плечового сплетення. Ын супроводжуе а. ЬгасЫаНз-, поим на середнш плеча, разом з п. ЬазШса, пронизуе фасщю плеча 1 вщразу розгалужуеться на передню 1 задню гшки. Передня гглка (г. агкепог) цього нерва шнервуе присередню дшянку шюри передньо! поверхш передшпччя, а задня гглка (г. розСегтог) шнервуе присередню дшянку шюри верхшх двох третин задньо! поверхш передшйччя. Променевий нерв (п. гасНаИз), з С 5-ТЫ , м>шаний, найтовщий з нерв 1в плечового сплетення, е продовженням заднього пучка плечового сплетення (рис. 31). Спочатку лежить позаду плечово! артерц, попм ще вниз та назад в сапаНз Ьшпеготизси/аггз (ра зом з а. рго/ипс/а ЬгасЫг) ! через нижшй отв!р цього Рис. 30. Ш ктьовий нерв, правий (схема). Вигляд спереду. I - листьовий нврв (п. Ыпапз); 2 - л!ктьовий м'яз-згинач зап'ястка ( т . Лехог сагр! и!папз); 3 - глибокий м'яз-згинач пальщв ( т . Лехог сИдНогит рго(ипбиз); 4 - тильна плка л1ктьового нврва (г. йогзаНз); & 5 - короткий долонний м'яз ( т . ра1тапз ЬгеУ1&)\ 6 - вщвщний м'яз м|зинця ( т . аЬбиЫог сНдШ т !п Ы ); 7 - короткий м'яз-згинач м1зинця ( т . Лехог сНдШ ггНпШ ЬгеЫ/з); 8 —протиставний м'яз М1зинця ( т . орропепз сНдШ т т Ш ) ; 9 - поверхнвва плка л 1ктьового нврва (г. зирегЛстНв); 10 - власы долонн! пальцев! нврви (пп. <ИдИа1вз р а /та ге з ргоргИ)', I I - червопод|бн| м'язи ( т т . 1итЬпсв1ез Ш+М); 12 - М1ЖК1СТК0 В1 долонн 1 м’язи ( т т . Ш егоззе/ рш тагез); 13 - глибока головка короткого м'яза-згинача великого пальця (сари! ргоТипдит т . Лахог роШ аз ЬгеЫз); 14 - привщний м'яз великого пальця ( т . аМис!огроШ с1з); 7 5 -т и л ь ы М1ЖК1СТКОВ1 м'язи ( т т . Ы агоззв) богза/ез); 16 - глибока плка (г. рго(ипбиз) лжтьового нерва; 1 7 - долонна плка (г. р а /та п з) лжтьового нерва. Рис. 31. Променевий нерв, правий (схема). I —заднш пучок (ГазасЫиз роз!епог); 2 - п а х в о в и й н в р в (п. ахШапз); 3 - п р о м е н е в и й н в р в (п. гесНаНз); 4 - з а д н ш ш ю р н и й н в р в п л е ч а (п. сиШпеиз ЬгасЬН роз1ег’ю г); 5 - г л и б о к а п л к а (г. рт(ипбиз) п р о м е н е в о г о н е р в а ; 6 - п о в е р х н в в а п л к а (г. вирегЛсюНз) п р о м е н е в о г о н е р в а ; 7 - з а д н ш ш ю р н и й н е р в п в р е д п л т ч ч я (п. си1апеиз ап1еЬгесЬНроз(епог); 8 - з а д н ! й М1ЖЮСГК0ВИЙ н е р в щ е р е д ш з ч ч я (п. т!е го ззеи з аЫеЬгесЬН роз!епог); 9 - т и л ь ы п а л ь ц е в ) н е р в и (пп. <НдИа1ез с!огза1ез); 1 0 - к о р о т к и й м 'я з - р о з г и н в ч в е л и к о г о п а л ь ц я ( т . ех!епзог роШ аз ЬгеЫш); I I — д о в г и й м 'я з - р о з г и н е ч в е л и к о г о пальця ( т . ех!епзог роШ аз 1опдиз); 12 - д о в г и й в щ в щ н и й м’яз в е л и к о г о п а л ь ц я ( т . аЬёиЫог роШЫз 1опдиз); * 13 - м ’я з - р о з г и н а ч в к а з 1в н о г о п а л ь ц я (т . ех1епзог тсНс1з); 1 4 - м 'я з - р о з г и н а ч М 1з и н ц я (т . ех!епзог сНдШ т / л / т / ) ; 1 5 - л н с т ь о в и й м ’я з -р о з г и н а ч з а п ’я с т к а (т . ехШпзогсагр/ Ыпапз); 1 6 - м ’я з - в щ в е р т а ч (т . зирюа(ог); 1 7 - м 'я з - р о з г и н е ч п а л ь щ в (т . ех1епзог ЫдНогит); 1 8 - л и с т ь о в и й м 'я з (т . апсопеиз); 1 9 - к о р о т к и й п р о м е н е в и й м ’я з - р о з г и н а ч з а п 'я с т к а (т . ех(епзог сагр/ гасНаИз ЬгеЫз); 2 0 - д о в г и й п р о м е н е в и й м 'я з - р о з г и н е ч з а п ’я с т к а (т . ах!епзог сагр! гасНаНз Iопдиз)\ 21 - п л е ч о - п р о м е н е в и й м 'я з (т . ЬгасЫогаЫеИз); 22 - н и ж н ш б 1ч н и й ш ю р н и й н е р в п л е ч а (п. сЫапеиз ЬгасЬН 1а1егаИз тТепог); 2 3 - п р и с е р е д н я г о л о в к а т р и г о л о в о г о м ’я з а п л е ч в (сари! тесНа1а; сари! рго1ипбит т . IпсерШз ЬгасЬН); 24 - д о в г а г о л о в к а т р и г о л о в о г о м 'я з а п л е ч а ( сариI ю пд ит т . ЫсерШз ЬгасЬН); 25 - б 1ч н а г о л о в к а т р и г о л о в о г о м ’ я з а п л е ч а (сари! /а Г е га /е т . ЫсерШз ЬгасЬН); 2 6 - в е р х н ш б ! ч н и й ш ю р н и й н е р в п л е ч а (п. си!епеиз ЬгасЬН ШегаПз зирепог). каналу потрапляе у лштьову ямку. Дещо нижче р^вня б1чногонадвиростка плечово) юстйи променевий нерв роздпшеться на поверхневу та глибоку плки. Поаерхиева гшка (г. зирег/шаНз) променевого нерва тонша, чутлива, йде на передшпчч1 у зикиз гасИаИз (разом з променевими артергею та венами) до нижньо! меж! передшпччя, де переходить шд т. ЬгасЫогадгаНз натил передшпччя, пронизуе фасцш передшпччя 1 досягае тилу кисп, де розгалужуеться на 5 тилъних пальцевих нервгв (т. дщ1ка1ез догзакез). Тильш пальцев1 нерви 1ннервують шюру тильних пОверхонь проксимальних фаланг 1-И пальщв з обох боюв та III пальця з про,-зйеневого боку (решта поверхш шюри цих пальщв одержуе ’шнерващю вщ пп. йщгка\ез раЪггагез ргорт серединного нерва). Глибока гшка (гатиз рго/ипдиз) променевого нерва, яка складаеться майже виключно з рухових волокон, пронизуючи т. зиртаког, переходить на тил передшпччя мгж глибокими та ловерхневими розгиначами 1 шнервуе вс1 розгинач1 передшпччя. Чутлив) волокна глибоко! плки про меневого нерва складають заднш мгжкгстковий нерв передплгччя (п. гпкегоззеиз апкеЬгаскп розкепог), який адепо заднш поверхш м!жюстково! перетинки перед шпччя до кисп, вщдае плкидо щ а перетинки, юсток передшпччя та суглоб1в кисп. За свош ходом променевий нерв вщдае: 1) м’язов! гглки (гг. тизси1агез) - шнервують ва задт м’язи плеча та окрем1 м’язи передплдччя (т. ЪгасЫога/ИаЫ е1 т./1ехог сагрг гайгаНз)', 2) заднш шкгрний нерв плеча (п. сикапеиз ЪгасШ розкетг) - вщходить вщ променевого нерва у сотказ аиИи***, йде косо назад, пронизуе фасцто плеча 1 шнерь • *юру задньо! поверхш плеча; *тай бгчний шкгрний нерв плеча (п. сикапеиз Ьт гаИз т/епог) - вщгалужуеться вщ променевс»■ . на плеч! 1 шнервуе шюру б1чно! поверхш шк че дельтопод1бно! далянки; • -нгй шкгрний нерв передплгччя (п. сикапеиз ате .»розкепог) —пронизуе фасцхю плеча прибли гсередшп М1ж ергсопду1из 1акегаИз китеп 1 мк: •И7ср1плення т. декогдеиз; шнервуе шюру зады .оверхш передшпччя. Ц,,_,меневий нерв е продовженням заднього пучка плечового сплетення; шнервуе задню групу м’язш и !еча 1 передшпччя; поширюеться у шюр1 за дньо! поверхш плеча, передплгччя 1 кисп (рис. 31,32); тому його можна назвати “задшм нервом верхньо! юнщвки”. При ураженш променевого нерва у межах його 1ннервацй спостершаються розлади вих вид 1в чут ливосп та вщзначаеться типова картина “повисло! кисп”. Хворий не може розкнути руку в лпстьовому, промеиево-зап’ястковому та п’ястково-фалангових г суглобах, вщвести великий палець, а також не може сушнувати кисть та передпл1ччя. Передне плки грудних нерв»в ф Передш плки П-Х1 грудних нерв!в не утворю ють сгагетень. Вщокремившись вщ задшх плок, вони йдуть латерально 1 вперед, кожний у своему М1Жребровому пром1Жку, розмлщуючись вщразу нижче однойменно! артерп; звщеи !х назва - мгжребровг нерви (ггп. гпкегсозкакез) (рис 33). I М1‘жребровий нерв (передня плка I грудного нерва) дуже тонкий, бо головна частина його волокон входить до складу плечового сплетення. XII гшжребровий нерв (передня гшка XII грудного нерва) йде пщ останшм ребром, тому одержав назву п. зиЬсозкаНз (частина волокон бере участь в утворенн! поперекового сплетення). Перин два М1жребров1 нерви йдуть по нижшй по верхш 1 1 II ребер, в дшянщ купв цих ребер вкрип /азега епдсккогасгса 1 р1еига созСаНз, а наперед вщ кута ще 1 тт. ткегсозШез гпкети VII—XII М1жребров1 нерви проходить кр1зь д1афрагму в щшинах м!ж зубцями й реброво! частини 1 дал1йдуть М1Ж т. оЫщииз гггкетиз аЪдотгтз ек т. кгашоегзиз аЫотгпгз наперед по заднш стшщ шхви прямого м’яза живота. М 1ж ребров 1 нерви вщ даю ть м ’язовг гглки (гг. тизси1агез), яю шнервують аутохтонга м’язи ту луба вентрального походження. М’язов1плки верхшх семи м1жребровихнерв1в шцервують тт. ткегсозка1ез ехкетг ек ткетг, тт. зиЬсозкакез, тт. 1еюакогез созкатт, т. зеггакиз розкепог зирепог, т. кгапзюегзиз ккогасгз ! верхню частину т. гескиз аЬдоттгз. Нижш м1жребров! нерви шнервують тт. 1еоакогез созкагит, т. зеггакиз розкепог т /епог, тт. оЫгуиг аЪйоттгз (ехкетг ек ткетг), т. кгапзоегзиз аЪдоттгз, т. гескиз аЪдотхтз, т. ругатгдаИз. У кожному м1жребровому нерв1 розр1зняють дв! шюрш плки —передню 1 б1чну (рис. 34). Виняток становить I м1жребровий нерв, який не мае бхчно! шюрно! гшки. Передш шюрш плки е кшцевими плками м1жребрових нервхв. Вказаш гшки вщ верхнхх нпегьох пп. гпкегсозка1ез проходять крхзь т. рескогаНз тсдог т, пщ назвою гг. сикапей апкепогез рескога\ез, шнервують шюру трудно! КЛ1ТКИ, досередини вщ сосково! лМ ь Вщ них до груда вщходять присередш гглки грудг (гг. таттагп тееНакез). Передш шюрш плки нижшх шштьох ьпжребрових нерв1в розгалужуються у шюр! передньо! стшки живота пщ назвою гг. сикапт апкепогез аЪйотгпакез. Б 1ЧН1шк1рн! плки вщгалужуються вщ М1жребрових нервгв нриблизно посередин! м1жребрового П р О М 1 Ж К у . ППсТЬ ВерХН1Х 61Ч Н И Х ШК1РНИХ гшок проходять кр1зь в1дпов1ДН1 30ВН1ШН1 м1жребров> А Рис. 32. Схема ЫнервацГГ шюри право! верхньо! юнщвки плками шийного та плечового сплетень. А - вигляд спереду: 4 Б - вигляд ззаду: 1- 6 1 ЧН1 (грудш) шюрш плки м!жребрових нерв1в (гг. сикапе/ 1а1ега!вв пп. ткегсозкакев); 2присереднШ шюрний нерв плеча (п. сикапеиз ЬгасЬН тедкаИз); 3 - п р и с е р е д н Ш ш ю р н и й н е р в п е р е д п л 1 ч ч я (п. сикепеиз ап(еЬгасЬН тесНаПв); 4 - д о л о н н а п л к е Л 1к т ь о в о г о н е р в а (га ти в рактепв пег /1 и1пагав); 5 - д о л о н н а п л к а с е р е д и н н о г о н е р в а (га ти з рактепв пег/к т е д г аЫ); 6 - п о в е р х н е в а п л к а п р о м е н е в о г о н е р в а (га ти в зирегПс'тНв пеп/1 гасНакев); 7 - 6 |ч н и й ш ю р н и й н е р в п е р е д п Л 1Ч ч я (п. сикапеиз апкеЬгасЬИ 1а1егаНв); 8 - н и ж н ш б 1ч н и й ш ю р н и й н е р в п л е ч а ( в щ п р о м е н е в о г о н е р в а ) , п. сикапеиз ЬгасЬН 1а1егаНв т /е п о г (е й п. гасНаНз); 9- верхнШ 6 |чн и й ш ю р н и й н е р е п л е ч е ( в щ п а х в о в о г о н е р в а ) , п. си- 1епеив ЬгасЬН 1а1егаНз вирепог (ей п. ехШапв); 10 —н а д к л ю ч и ч ш н е р а и (пп. виргас1ач1си!агев). 1 ■- надключичш нерви (пп. виргаскачксикагез); 2 ■- верхшй б 1чний шюрний нерв плеча (вщ пахвового не рва), п. сикапеиз ЬгасЬН 1а1егаНв вирепог (ей п. ахШапз); 3 ■- нижнш б'нний шюрний нерв плеча (вщ променевого нерва), п. сикапеиз ЬгасЬН IакегаНв т/епог (е/'д п. гасНаНз); 4 ■- заднш шюрний нерв передплтччя (вщ променевого нерва), п. сикапеиз апкеЬгасЬИ розкепог (е/д п. гасНаНз); 5- - променеве плка променевого нерва (га ти з зирегНааНв пеп/1 гасНа1ез); 6- - тильна плка лжтьового нерва (га тив (когваНз пепл и/пагаз); 7 - присереднш шюрний нера передплгччя (п. сикапеиз апкеЬгасЬП тедкаИз); В ■- присереднш шюрний нерв плечв (л. сикапеиз ЬгасЬН тееНаНз); 9 ■- б 1чна шюрна плка м'пкребрового нерва (га ти з сше лепа какегаНз пеп /1 ткегсозкеНез). Рт " МЬкребров'! нерви та 1хн'| плки. Вигляд спр ■ ‘-оверхневд м’язи фудей I живота видаленд Рис. 34. Розподш шкдрних плок мджребрових нервдв тулуба. Вигляд спереду. 12 -г 34- 1 —б 1чн 1 (грудш) шюрш плки мджребрових нервДв, гг. сикапе/ совка (I); нерви (пп. 1Пкегсо5ка1ев); •>(вкетит); .крн 1плки м!жребрових нервДв (гг. сикапеI апкепогез зе1а1ев); 5- ' ьий м'яз живота (т. кгапз/егзиз а М о ш ш ); « 6-лахвинний нерв (п. НююдШпаНв); 7 - V■> . щдчеревний нерв (п. ИюЬуродазкпсиз); 8,овий нерв (п. виЬсозкаПв); 9 - X ! I » » , созка (X II); 10 - о им'рш плки (гг. сикапе71акега1ез). Iакегакев (рескогакев) п а юкегсозка/ев; 2 -пер е д ш (грудш) шюрш плки мДжребрових нервгв, гг. сикапеI апкег/огав (рескога/ав) пп. ткегсозкакез; 3-бДчнД (черевш) шюрш плки мджребрових нервДв, п. сикапе! какегакез (аЬдотюа1ев) пп. ткегсовка/ев; 4 —передня шюрна плка клубово-пщчеревного нерва (г. сикапеиз апкепог пеп/к ШоЬуродавкпск); 5 —передш (черевш) шюрнД гшки мДжребрових нервДв, гг. сикапе« апкепогез (аЬскот'такев) пп. юкегсозка/ев; 6 —надключичш нерви (пп. зиргаскаУ1си1агез). м’язи. з’являються на поверхш трудно! кллтки мдж зубцями т. зеггакиз апкепог, мають назву гг. сикапег 1акега1езрескога1ездшнервують шюру трудно! клдтки латерапьнтше сосково! л'днп. В'дд них до груд'д в'ддходять бхчт гйпки грудг (гг. таттаги 1акега1ез). Шдсть нижшх бдчних шкдрних плок проходять крдзь зовндшнш косий м’яз живота двиходять на поверхню мджзубцями вказаного м’яза дт. какгзшпиз догзг пдд назвою гг. сикагш 1акега1езаЫоттпа1е$. Вказанд гдлки дннервують шкдру стднки живота до бдчного краю прямого м’яза живота. Бдчш гдлки 1 ( Н ) - Ш мджребрових нервдв з’еднуються з присередндм шкдрним нервом плеча (пл кою плечового сплетення) за допомогоюмгжребровоплечових нервгв (тг. гпкегсозкоЪгасИШез) дберуть участь в дннервацдд шюри присередньо! поверхнд верхньо! НЕРВИ ПОПЕРЕКОЯОГОв П л ки нерва Нерви Великий I м алий попереков! м ’язи, б 1ч и м !жпоперечн! м 'язи попереку, квад ратний м 'я з по п ер е ку М 'яз 0 8 / г Ш и 1 М язов 1 плки 2 Шмрн! плки (передня, б1чна) Поперечний в н у тр ш /н и I зо вн !ш н 1 й кос! м язи ж ивота прям ий м 'я з ж ивота Ш юра перед ньо! че р е в н о ! с т ж ки над л о б ко м над с е р е д ж м сщ ничним м’язом та м ’язо м -на тягува чем ш и роко! ф асцй. 1. П е р е дн калитков! пл ки (у чолов 1К1в) П е р е д н ГубН1 П Л К И (у Ж1Н0к) 2. М'ЯЗОВ! плки Ш юра л о б ко зо ! д т я н к и , ка л и тки та ко р е ня статевого чл ен а (у чо ло в 1 К1в), велико! со ром !тно! губи (у ж ш ок), вер хньо п р исе р е д ньо ! частини передньо! сте гн о во ! Д1ПЯНКИ. З о в н ш н й I вн утр !ш н 1 Й к о а м 'язи ж ивота, поперечний м яз ж ивота 1. Стегнова плка 2. Статева плка Ш юра ве р хн ьо п р и се р е д н ьо ! п о в е р х н сте гна шд п а хвин но ю зв'язкою . Ш юра та м ясиста о б о л о н ка калитки. М 'я з-п щ ж м а н яечка. Кругла зв'язка м атки ш юра велико! статево! губи (у ж ж о к) Клубово-гидчеревний н е р в К л у б о во -п а хеи н н и й нерв С т а т е в о -с т е гн о в и й не р в Б>чний ш ю рний нерв с т е г н а З а ту л ь н и и нерв С те гн о в и и нере Д т я н к а , я ка ж н е р в у с т ь с я ■ Ш юра б!чно! поверхн! стегна д о ко л ж н о го суглоба 1 2. 3. 4. 5. Передня плка Шюрна пл ка М'яЗОВ! плки Задня плка Суглобова плка Капсула ку л ь т о в о г о суглоба, шюра передньо! стегново! д т я н к и в його н и ж н й ч а с т и н , з о в ж ш н й за тульни й м ’яз, привщ н! м 'язи стегна, тонкий, гр е б ж н и й м 'язи 1. 2 3 4 5 М’ЯЗОВ! плки Передн! шмрн! плки Пщшмрний нерв П|днакол!нкова пл ка Присередн! шк|рн| плки го м т к и Чотириголовий м 'я з стегна, кравецькии, гре б ж ни й м ’язи Шюра передньо! стегново! д т я н к и присередньо! п о в е р х н го м т к и , нижче н а ко л ж ка присереднього краю стопи д о великого пальця СЛ 4^ ЧАСТИНА НСМВ< *Б г третини плеча. За рахунок таких анатомхчних зв'язюв серцеиий бшь при шфаркп мхокарда э дшянки проекцп серця на передню грудну стшку передаешься Оррад^юе) в лх'ве плече (хнодх в обадвх руки). Поперекове сплетення Поперекове сплетення (р1ехиз ЫтЬокз) утворене передшми плками трьох верхшх поперекових нер вхв, волокнами'верхньо! половини передньох гхлки четвертого поперекового недэва 1 частиною волокон передньоТ гшки дванадцятого грудного нерва. По перекове та крижове сплетення зв’язаш мхж собою ''анастомозами, якх утворюють досить широку нервову пластинку - (гипсиз ЫтЬозасгаНз, тому Тх часто об’еднують термином потереково-крижове сплетення (р1ехиз ЫтЬозасгаНз) (рис. 35,49). Поперекове сплетення розташоване попереду поперечнихвхдростхов поперекових хребщв та квадратного м’яза попереку, позаду та у товщх т. рзоаз тарг. Гшки поперекового сплетення (табл. 6 ) виходять частково з-шд бхчного краю т. рзоаз тарг, частково з-пщ присе реднього краю цього м’яза, частково пронизують його. Короткх м ’язоег гглки (гг. тизсиЫгез) хннерву ють тт. рзоаз тарг е( тгпог, т. диасЫаСиз 1итЪогит, тт. МеПтапзиегзаги Ы(ега1ез ЫтЪогит. Клубово-тдчеревнш нерв (п. Шокуро§аз(псиз) походить з Т Ы 2 -Ы - виходить з-пхд бхчного краю т.рзоаз тарг(тколи пронизуе його) хйде паралельно до XII мхжребрового нерва вниз 1 латерально по пе ред»! х: поверхш т. дшккаРиз ЫтЪогит на внутрхшню пой' \ по т. (гапзоегзиз аЬдоттгз, пронизуе його нал • а Шаса х йде мхж ним х т. оЫщииз аЪйоттгз яги «’.еред, досягаючи т. гесСиз аЪйопйтз I даючи йе широким м”язам живота руховх плочки. Вхд п. --*аз1псиз вщходять шкхрнх плки: бгчна гшары г. сишпеиз 1а(ега1к) до шкхри над т. §1и(еиз пн т. (епзог/азсгае 1а(ае; передня шкгрна гглка (г 13апСепог), яка пронизуе апоневроз зовшшнього м’яза живота над поверхневим пахвиннн цем I хннервуе шкхру курораз(пит. гово-пахвинний нерв (п. Шот§итаНз), з 1.1 — ви\,- 1•ь з-шд бхчного краю т. рзоаз т арг нижче п.»/»(•п ,}кщаз(псиз х йде паралельно до цього нерва, хнкер«\ь бхчн! м’язи живота х заходить у пахвинний канал У пахвинному канал! нерв розкохцуеться над схм’яким канатиком (у чоловнов) або над круглою зв’язшю матки (у жшок) хвиходить через поверхневе пахвияне хольце до шхари внутр]шньох частини степха. У цхй дхлянцх вхд нього ввдгалужуються: у жшок — передш губт нерви (пп. 1аЬга1ез ап(епогез) до шкхри великих соромхтних губталобка;у чоловшхв —передш калитков! нерви (пп. зсго(а1ез ап(еггогез) до шхари кореня статевого члена та передшх вхддтв калитки. Рис. 35. Попереково-крижове сплетення, праве (схема). Вигляд спереду. I - XI м!жребровий нерв (п. /лХегсозй/к X/); 2 — пщребровий нерв (п. виЬсозгаИв)', 3 - клубово-пщчеревний нерв (ШоруродазЫсиз; п. ИюриЫсив)', 4 —клубово-пахвинний нерв (п. ШотдшпаВзу, 5-статево-стегновий нерв (п. депНо(етогаПз)\ б - стегнова гшка (г. ЬетогаПз) сгатево-стегнового нерва: 7статева гшка (г. депНаИз) статево-стегнового нерва; в - б!чний шюрний нерв стегна (п. Ш а пеи з 1 е то п з 1а(егаПз); 9 —пахвинна зв’язка (Ид 1пдшпа1е, агсиз тдшпаИзу, 1 0 —верхнш сщничний нерв (п. д1и!еиз зиреПог); I I —нижнш сщничний нерв (п. дЮХеиа тТепог); 1 2 —стегновий нерв (п. (етогаПз); 13 —сщничий нерв (п. /зсЫ абкиз); 14 —заднш шюрний нерв стегна (п. си1апеиз 1е то п з розгапогр 1 5 —затульний нерв (п. оЫигаЮпиз): 16 - соромггний нерв (п. рибепдиз). Рис. 36. Стегновий нерв та б 1чний шюрний нерв правого стегна (схема). Вигляд спереду. 1 - гребгнний м’яз (т. ресИпеиз); 2-пром1жний широкий м'яз (т. Уав1ив МегтеО/ив); 3 - присереднш широкий м’яз (т. уав(ив тесИаИв); 4 - гвднаколжкова плка (г. юТгара1е11апв) пщшюрного нерва; 5 - пщшюрний нерв (п. варЬепив); 6 - суглобовий м’яз кол1на (т. агЯсШапв депиву, 7 -бгчний широкий м’яз (т. уав1ив ШегаПв); 8 - прямий м'яз стегна (т. гесЮз {етопву 9 —бгчний шюрний нерв стегна (п. сиШпеив {етопз 1а1егаПз); 10 - кравецький м’яз (т. загТопиз); Я - стегновий нерв (п. (етогаНз); 12 - великий поперековий м'яз (т. рвоав тарг)-, 13 - клубовий м’яз (т. Шасив). Бгчний шкгрний нерв стегна (п. сШапеиз/етопз 1а1егаНз), з 1.2-ЬЗ, вийшовши з-ш д 61чного краю т. рзоаз тауог, перетинае навскоси т. Шасиз 1 про ходить шд 1щ. т§шпа1е на стегно' мед1альшше зрта Шаса аШепогзирепог. Нижче пахвинно! зв’язки вш розгалужуеться на 2 -3 плки.якпннервують шюру 61ЧН01 поверхш стегна до колша (рис. 36). Стегновий нерв (п./етогаНз), з 12-1А, виходить з-пщ бгчного краю т. рзоаз та]ог. Вш е найтовщим з нерв1в поперекового сплетення, лежить у таз1 М1ж т. рзоаз тауог е1 т. Шасиз, виходить з порожнини таза через м’язову затоку. На передшй поверхш стегна п./етогаНз йде вниз у межах стегнового трикутника збоку вщ стегнових судин 1 заходить у привщний канал пщ назвою тдшкгрний нерв. М’язовт п лк и стегнового нерва йгнервують т. ресИпеиз та передш м’язи стегна - т. загЬопиз е( т. циаеЫсерз /етопз (рис. 36). Передш шюрш плки стегнового нерва пронизу ють широку фасцто стегна та шнервують шюру його передньо! поверхш. . Пгдшкгрний нерв (п. заркепиз) е найдовшоючутливою плкою 1 безпосередшм продовженням стегнового нерва. Пщшюрний нерв супроводжуе стегнову артерш в зи1сиз/етогаНз ап1егюг1 в привщному канал!, вихо дить через передшй отв1р цього каналу разом з низхщною артер1ею колша, пронизуе широку фасцю стегна 1 в супровода велико! пщшюрно! вени спускаеться по гомйпй до присереднього краю стопи. Пщшюрний нерв вщ дае тднаколткову гглку (г. т/гараЬейаггз) - шнервуе шюру нижчераУеНа, та присереднг шкгрт гглки гомглхи (гг. сиШпег спгггз теска1ез) - шнервують шюру присе редньо! поверхш гом1лки та присереднього краю стопи до великого пальця стопи включно. Статево-стегновий нерв (п. §епИо/етогаИз), з И —12, пронизуе т. рзоаз ггиуогг, спускаючись по йога передшй поверхш, подьпяеться на статеву та стегнову плки. Статева гглка (г. §епИаИз) входить у пахвинний канал через його задню стшку або через глибоке пахвинне юльце, супроводжуе а м ’яний канатик (у чолов!юв) або круглу маткову зв’язку (у жшок). Статева плка виходить з каналу через поверхневе пахвинне юльце 1шнервуе: у чоловшв - шюру 1{итса с1ат105калитки, а також т. сгетаз(ег, у жшок - 1щ. 1егез иСеп та шюру великих соромггних губ. Стегнова гглка (г. /етогаНз) проходить на стегно через судинну ла куну збоку вщ стегново! артери, пронизуе решпчасту фасщю 1шнервуе шюру верхньоприсередньо! новерхш стегна пщ пахвинною зв’язкою. Затульний нерв (п. оЬ1ига(апиз), з 1.2-1.4, ви ходить з-пщ присереднього краю т. рзоаз тауог, спускаеться у малий таз 1 по бгчнгй стшщ останнього досягае сапаНз оЬгигаСоггиз, через який виходить на стегно 1розгалужуеться на кшцеш передню та задню плки (рис. 35). • Передня гглка (г. апЬепог) ще вниз вщ верхнього краю зовшшнього затульного м’яза М1Ж довгим 1 коротким иривщними м’язами, виходить гад шюру М1Ждовгим Ьривгдним 1 тонким м’язами 1 продовжу еться у шкгрну гглку (г. сиСапеггз), яка шнервуе шюру нижнього вщдшу присередньо! поверхш стегна. На своему шляху передня плка вщдае гг. тизсгЛагез до вш перелиених м’яз 1в. Задня гшка (г. ро&епог) пронизуе зовшшшй затулугий м’яз 1 вщдае суглобоеу гглку (г. аПгсгйаггз) до к/льшовогд суглоба. Непо^тшний додатковий зат ульний нерв (гг. оЫига1апи$ ассеззопиз), з Ь2-Ь4, йде вщ попере ковогосплетення вниз по передшй поверхш клубово! фасцп, перегинаеться через гребгаь лобково! юстки 1 шнервуе гребжний м’яз та кульшовий суглоб. Крижове сплетення Крюкове сплетення (р1ехиззасга1гз) утворюеться внаслщок з’еднання ггопереково-крижового стовбура (Сгипсггз 1итЬозасгаПз), сформованого передньою плкою п’ятого поперекового нерва та частиною передньо! плки четвертого поперекового нерва, з передшми плками вс)х крижових нерв1в. Перел1чей нервов! плки конвергують у напрям1 до /огатеп гзсЫасИгипг та/из (рис. 35, 49), утворюючи товсту трикутш1форми пластинку, основа яко! лежить на крижош I . чц 1 грушопод1‘бному м’яз!, а вершина перехо. .1 1 1дничий нерв (найбшьший в усьому тон). Г1 • **жовогр сплетення можна умовно по дпит ю та довп. Коротю плки шнервують м’язи .. , . дшянщ таза, а довп плки —м’язи та шюр} ■ ■ жньо! юнщвки (табл. 7). ■ плки крижового сплетення М" ки крижового сплетення шнервують т. рш/ -и. оЬЫгаСопиз тсетиз, т. уиайгаЬиз /етопз . . теШ. В(р. ■ ; р.шчнийнерв (п. §1и/шз зирепог), з 1-4-51, руховий с шпй нерв, який виходить з порожнини таза через над1^ушопод1бний ситар; проходить М1Ж малим тасередшмсщничними м’язами, шнервуючи!х, 1вщдае плочку м’язовйнатягачев! широко! фасцп стегна. Приураженш верхнього сщничного нерва утруднюеться вщведення стегна. При двобгчному ураженш виннкае “качииа” хода: пщ час ходьби хворий хитаеться з боку в бнс. Нижнш сгдничний нерв (п. р1и(еиз гп/епог'), з 15-52, руховий, виходить з порожнини таза через пщгрушоподцбний отв1р 1 розгалужуються на плки, що шнервують великий сщничний м’Аз. Соромгтний нерв (придет/из), з 51-54, мшаний, виходить з порожнини таза через пщгрушоподдбний отв1р, огинае ззаду сщничу ость 1заходить знову в по рожнину таза через малий сщничий оттар, потрапляючи до сгдничо-вгдзадниковог ямки (/озза гзсШоапаНз). По бгчшй стшщ останньо! соромггний нерв досягае симфгзу 1 переходить на спинку статевого члена (або клггора) у вигляд1 свое! юнцево! плки - п. догзаЧз репгз (зеи п. догзаНз сШоггсИз). До виходу з порожнини таза вщ соромппого нерва вщходять м’язов! плки до тт. 1еаа(ог ат е1 соссу§еиз. У сщничо-вщхщниковш ямщ соромгтний нерв вщдае таю плки: • а) нижнг вгдхгдниковг (прямокишковг) нерви, пп. атйез (гесСа1е$) т/епогез, яю йдуть до шюри апиз 1 до т. зрЫпОег ат ех1етиз\ б) промежиннг нерви (пп. реппеа1ез), ЯК1 шнервують м’язовими плками м’язи промежини (т. Ъгапзюегзиз реппег зирег/гсга1гз, т. ЪгйЪосаюетозиз, т. гзсИюсаюетозиз) та йдуть до шюри промежини 1 калитки (у чоловнав) у виглядд заднгх калиткових нервгв (пп. зсгоШезрозЫггогез) та великих соромггних губ (у жшок) у вигляд1заднгх губнихнертв (пп. 1аЬга1ез розШгогез). Дорсальний нерв статевого члена (або клтора у жшок), п. (1ог$а1гз репгз (зеи п. догзаНз сШотйПз) шнервуе печериеп тша та шюру статевого члена та периферйо ф т з репгз (у жшок - шюру великих та малих соромггних губ та клггор), а також т. Ыапзоегзиз реппег рго/ипдиз (добре виражений у чоловшв) та т. сотргеззогигеЪкгае. Д овп плки крижового сплетения ЗаднШ шкгрний нерв стегна (п. сиШггеггз /етопз розЬепог), з 51—53 —чутливий, виходить з порожнини таза через шдгрушоподгбний отв1р з-пщ нижнього краю великого сщничного м’яза приблизно на середит вщстат М1ж СиЪег гзсЫасИсит е( ЬгоскагЛегта/аг, спус каеться пщ широкою фасщею М1ж т. зеткепеНпозиз е( т. Ысерз /ет опз! сво!ми юнцевими плками розгалу жуеться у шюрг задньо! поверхш стегна до щдколшно! ямки включно. До шюри ге§ю р/иСеаНз заднш шюрний нерв стегна вщдае 2—3 нижнгх нерви сгдницг (пп. сЬтгит гп/егдогез), яю виходять з-пщ нижнього краю велико го сщничного м’яза. До шюри промежини п. сигапеиз /етопз розСепог вщдае прамежинт гичси (гг. реппеаНз). Сгдничий нерв (п. гзсЫайгсиз), з 1-4-53 —змшганий, найбшьший нерв за довжиною гдиаметром в тип л ю д и н и . Вш в и х о д и т ь з порожнини таза через пщгрушотюдгбний отвгр, проходить ззаду близнкжових Д т я н к и , я к ’1 н н е р в у ю ть с я П лки н е р в а Н е р в и , я ю в и х о д я т ь 31 с п л е т е н н я Коротаю гш ки Грушопод!бнии внутрплнш затульний верхнш I нижн|и близнюков! м'язи квадратний м 'яз стегна Нерв внутр/ш нього за тул ьно го м яза Нерв груш опод/бного м'яза Нерв квадратного м'яза сте гн а С ереднш I малий адничн! м язи, м яз-натягувач широко! ф асцп стегна. Великий адничнии м яз Капсула кул ьтового суглоба Верхнш адничнии нерв Нижнш с/дничний нерв Сором/тний нерв М’яз-пщ ш мач В1д х 1дника, куприковий м я з зовн!шнш м яз-замикач Нижн! прямокишков! нерви вщхщника, сщ ничо-печеристий, цибулинно-губчастий. поверхневий I Промежини! нерви глибокии поперечн! м 'язи промежини м 'яз-замикач сеч!вника Задн 1 калитков! (губи) нерви Дорсальний нерв статевого член а (клитора) Шюра промежини в к о т вщхщника. З ад н я поверхня калитки (великих статевих губ у жшок) Нижн! в 1Д и д н и к о в | плки Спинка I головка статевого чл ен а (ктитора у жшок), п ечерисл п л з 6. М'ЯЗОВ! п л ки 1 2 3. 4 5. Д о а г/ г т к и Заднш шюрнии нерв с те гн а 1 Нижн! нерви сщнищ 2 Промежинш плки Шюра сщнично! д тя н к и промежини Шюра задньоГ поверхн! стегна. включаючи пщкошнну ямку С/дничий нерв М'ЯЗОВ! п л ки ГИвсухожилковий, твп ерети н части й м'язи, двоголовий м'яз стегна (довга головка), зад н я частина великого привщного м 'яза Великогомтковий нерв 1 М язов! гшки 2 Присереднш шюрнии нерв литки Литковий, кам балопод|бний пщошвовий, пщколщний м язи, довгий м 'яззгинач пальщ в стопи заднш великогом тковий м’яз. довгии м яз-згинач великого пальц я с то п и . К о л ш н и й надп ятково-гомтковий суглоби Шюра задньопри середн ього боку гом тки, п ятки Присереднш Ыдошвовий нерв 1. Перший пщошвовий пальцевий нерв; 2. Загальн! пальцев! нерви (3); 3. ШюрЩ Плки; 4. Суглобов! плки; 5. Загальн! ПЩОШВОВ! ппки Короткий м яз-згинач пальщ в, присередн я головка короткого м'яза-згинача великого п альця стопи I вщвщний м 'яз великого пальця стопи, 1-11 червопоД|бн! Шюра присереднього краю стопи \ великого пальця. Шюра звернених один д о одного боюв I, И. IIIIIV пальщ в стопи с у т о б и стопи Ычнии п/дошвовий нерв 1 Поверхнева плка 2 Глибока плка Квадратний м я з пщошви б|чна головка короткого згинача великого пальця стопи Вщвщний м я з М|зинця, короткий згинач мюинця Привщний м 'яз великого п альц я стопи. червопод|бн| м 'язи (III—IV) пщошвовоГ I типьн! М1ЖЮСТКОВ1 м 'язи. Шюра пщошви. пщошовово! поверхн! I латерального боку V пальця, звернен их один д о одного боюв IV—V пальщ в. суглоби стопи 1.Шк1рн1 плки; 2 Бйчний шюрний нерв литки 3 М'ЯЗОВ! плки Шюра б!чно 1 дшянки гом тки I стопи, капсула котнного суглоба Коротка головка двогопового м 'яза стегна 1 М язов! плки 2 Присереднш дорсальний шюрний нерв 3. Пром 1жнии дорсальний шюрний нерв Довгий I короткий малогомшков! м’язи Шюра присереднього краю стопи Шюра присереднього боку I пальця стопи I звернених один д о одного краю II—V пальщ в 1 М'ЯЗОВ! плки 2 Суглобов! ПЛКИ 3. Тильн! пальцев! нерви стопи Передней великогомтковий м’яз, довп м язи-розгинач! пальщ в I великого пальця стопи, третш м алогом тковий м яз, коротю м’язи-розгинач! пальщ в I великого пальц я стопи Капсула надп'ятково-гомткового суглоба Шюра обернених один д о одного боюв 1 1 II пальщ в Загапьний м алогом тковий нере Поверхневии м алогом тковий нерв Глибокий м алогомтковий нерв 59 м’яз1в 1 сухожилка внутршнього затульного м’яза, ззаду квадратного м’яза стегна 1спереду великого сщ; ничного м’яза та заднього шюрного нерва стегна, дал1 I переходить на стегно на середиш шдсташ М1Ж сщничим горбом та великим вертлюгом 1спускаеться вниз М1ж швперетинчастим м’язом та двоголовим м’язом стегаа, досягаючи шдколшно! ямки. У верхньому куп ШДК0ЛШН01 ЯМКИ С1ДНИЧИЙ нерв рОЗДШЯеТЬСЯ на СВ01 дв1плки: товщий великогомшковий нерв 1пор1вняно тонкий загальний малогомшковий нерв (рис. 38,39). Цей подал оДничого нерва може вщбуватися 1 вище вказаного р!вня, а шода 1 в дшянщ сплетення. В останд^ьому випадку великогомшковий нерв виходить шд грушопо/дбним м’язом, а загальний малогомшковий нерв, проходячи кр1зь останнш, виходить вище. На своему шляху до пщколшно! ямки п. гвсЫадгсив вщдае м’язов1плки до внутршнього затульного м’яза, верхнього та нижнього близнюкових м’я31В, великого привщного м’яза, до капсули культового суглоба та до задньо! групи м’яз1в стегна (за винятком коротко! головки двоголового м’яза стегна, яку шнервуе за гальний малогомшковий нерв). Великогомшковий нерв (п. йЫаИз), з Ь4-53 м)шаний, проходить посередиш пщколшно! ямки по всш н довжиш, розташовуючись позаду пщколшно! вени 1розташовано! глибше на т. рарШеиз годколшно! артери. Попм п. ЫЫаНз проходить т д сухожилковОю дугою камбалопод1бного м'яза у гомшковощдколшний канал. У канал 1 п. (гЫаИв спускаеться (м]ж глибокими та поверхневими згиначами) до нижнього його отвору, лягае позаду присередньо! кит «чи, огинае н, пройшовши гад тримачем м’яз 1взгн «и. 1 роздаляеться на сво! ганцев1 плки —присер ' -л та б!чний йщошвовГ нерви (обидва йдуть в ода -I нних борознах 1 за далянками свого розгалужс' !дпов1дають: перший —серединному нерву, др.лхктьовому). щ к о л ш ш ё ямщ вщ великогомшкового нерва вщ п, м’язовх гшки до м’язгв поверхнево! групи зги -» гомхлки, суглобов1 гшки до колшного сугло «|Жк!стковий нерв гомшки та присереднш шк;1 ,.й нерв литки. Мгжкгстковий нерв гомшки (п. говвеив сгипз) вщходить вщ п. йЫаИз у нижньому кчг! пщколшно! ямки, вде вниз, супроводжуючи передшб великогомшкову артерш, 1 вщдае плки до юсток гомшки, до велико-малогомшкового синдес мозу. Присереднш шкгрний нерв литки (п. сиШпеив вигае тейшИз) ще шд /авсга сгиггв у борозш М1ж бхчноютаприсередньою головками литкового м’яза, супроводжуючи V . варНепа рагоа. Пронизуючи фасшю в нижнш третиш гомшки, п. сиШпеив вигае тедгаИв стае пщшюрним, з’еднуеться з малогомшковою сполучною плкою п. сиШпеив вигае [аСегаИз л » Рис. 37. Затульний нерв, правий (схема). Вигляд спереду. 1 - задня плка (г. роз!епог) затульного нерва; 2 - короткий привщний м’яз (т . в 0 с1ис 1ог Ьгамз); 3 - довгий привщний м’яз (т . аМ ис(ог /опдиз); 4 - шюрна плка (г. си 1апеив) звтульного нерва; 5 - тонкий м’яз ( т . дгасШв); 6 - великий привщний м’яз (т . аМ ис 1 ог тадпиз)\ 7 - зовн 1шн1й затульний м’яз ( т . оЫига1опив ех1етиз)> 8 - передня плка (г. аШепог) затульного нерва; 9 —затульний нерв (п. оЫига1опчв). (яка е вщгалуженням загальносо малогом1лкового нерва), 1 дал 1 йде вже пщ назвою литкового нерва. Литкоеий нерв (п. вигаИв) позаду б1чно! юсточки вщдае бгчт п ’ятковг гглки (гг. са1сапег 1а1ега1ев) до шюри бхчного В1ддшу гефо сакапеа 1, йдучи по 614ному краю стопи у вигляд! бгчного тильного гшарного нерва (и. сиШпеив йогзаИв 1а1егаИз), досягае шюри V пальця. На гом1лц 1 и. ЫЫа1гввщдае м’язов! гшки до м’я31В глибокого шару згинач1В гомшки, суглобов! гшки до надп’ятково-гомшкового суглоба, присередт п ’ятковг гглки (гг. са1сапвг тедШев) вщходять позаду при* середньо! юсточки до шюри присереднього вщдшу гефз ссйсапеа. П рисереднгй т дош вовий нерв (п . р1ам апз теЛгаИв) е б!л ьшим 13 двох юнцевих гшок основного Рис. 38. Сщничий нерв, верхшй та нижнш сщничж нерви, заднш шюрний нерв правого стегна (схема). Вигляд ззаду. < I - середнПй сщничний м’яз ( т . д/и/еиз твб /из); • 2 - малий сщничний м'яз (т . д/и/еиз т т т и з ) ; 3 - м’яэ-натягувач широкоТ фасцИ ( т . (епзог (азс/ае М ае); 4 —верхнш сщничний нерв (п. д/и/еиз зирепог); 5 - сщничий нерв (п. /зсЫасИсиз); 6 - коротка головка двоголового м'яза стегна (сари1Ьге\/е т . ЫсерШз (етопз); 7 - загальний малогомтковий нерв (п. ЛЬи/аг/з с о т т и т з ; л. регопеиз с о т т и п к ); 8великогомтковий нерв (п. ИЫаИз); 9 - довга головка двоголового м’яза стегна (сари11опдит т . ЫсерШз (атопз); 10 - твперетинчастий м’яз ( т . зе т/те тЬ га п о зи з); I I - п1всухожилковий м’яз ( т . зетНепсИпозиз); 1 2 - заднш шюрний нерв стегна (п. си/епеиз (е то п з роз/епог); 1 3 - великий сщничний м’яз ( т . д/и/еиз т з х /т и з ); 14 - нижнш сщничний нерв (п. д/и/еиз т/епог). I_________________________________________________ .-- Рис. 39. Великогомшковий нерв, правий (схема). Вигляд ззаду. 1 - загальний малогомтковий нерв (п. ЛЬи/апз с о т т и т з ; п. регопеиз с о т т и т з ); 2 - малогомткова сполучна гтка (г. с о т т и т с а п з ЛЬи/апз); 3 - м1жк 1стковий нерв гомтки (п. /л(егоззеиз сгипз); 4 - литковий нерв (п. зигаЧз); 5 - бгчний пщошвовий нерв (п. р/ап/ег/з /а/егаНз); 6 - присереднш пщошвовий нере (п. р/ап/апз теЫаЛз); 7 - задней великогомтковий м'яз (т . ЛЫаНз роз/епог); 8 - довгий м'яз-згинач пальЩв (т . Лехог сИдНогит/опдиз); 9 —довгий м’яз-згинач великого пальця (т . Лехог ЬаЧиаз /опдиз); 1 0 —камбалоподйбний м'яз ( т . зо/еиз); 1 1 —пщошвовий м’яз (т . р/ап/апз); 1 2 - пщколшний м'яз (т . рорШеив); 13 —литковий м'яз (т . даз/госпетш з); 14 —присереднш шюрний нерв литки (п. си/апеиз вигае тееНаНз); 15 —великогомшковий нерв (п. ИЫаИз); 16 —сщничий нерв (п. /зсЫасИсиз). ___ стовбура п. йЫаИз. На шдошв 1 вш 1де в присередшй пхдошвовш борозш та шнервуе присередню трупу ■ м’язхв ш'дошви (крхм т. аг1(1ис(ог каНисгз та бхчно! / головки т.Дехогкайисгз Ьгеогз) 1 перший та другий червоподхбш м’язи. N. р1аШапз тееНаНз посилае три загальт пгдошвовг пальцеег нерви (пп. сИ^Шез ркпШез соттипез), як!, гпдшшовши до основи пальщв у промхжку мхж довгим 1 коротким згиначами пальщв 1 шдошвовим апоневрозом по I, II х III плеснових промхжках, роздхляються кожний на два власт пгдошвовг нерви (пп. дщКа1ез р1аШагез ргоррИ). Таким чином, разом з продовженням першйго загального шдошвового пальцевого нерва формуеться С1М шюрних плок до пальцхв, яю хн нервують шюру шдошвово! та сусхднхх обернених однадо одно! поверхонь 1- 1V пал ьщв, а також шкхру тильнох (дорсально!) поверхш дистальних фаланг цих пальщв (рис. 40). Бгчний тдошвовий нерв (п. р1ап1аг1& 1а1егаИз) е другою юнцевою плкою и. йЫаИз. Цей нерв вщдае м’язовх п лк и до бхчнох групи м’язхв пхдошви та квадратного м’яза стопи 1 на початку бхчнох шдошвово! борозни роздхляеться на глибоку та поверхневу плки. Глибока гглка (г. рго/ипбиз) хде далху 61ЧШЙ шдошвовш борозш 1 шнервуе третш хчетвертий червоподхбш м’язи, усх тт. тУеюззег, а також т. а<Мис(ог каНисгз 1 бхчну головку т. Дехог ка11иС18 Ьгеогз. Поверхнвва гглка (г. зирег/гсгаИз) роздвоюегься на два загальт пгдошвовг пальцеег нерви (пп. сй§Иа1езр1ап1агез соттипез). Один хз цих нерви-1ге уздовж бхчного краю стопи х, досягаючи V пальц--иже гад назвою власного шдошвового пальцево» ( --рва, шнервуе шкхру його бхчно! поверхш. 1ншс -хальний пхдошвовий нерв роздвоюеться на я гснг пгдошвовг пальцеег нерви (пп. дщг1а1ез р1апг ■■торги), яю хннервують шкхру шдошвово! та ос . них одна до одно! поверхонь IV та V паль щв, - ож шюру тильнох поверхН 1 дистальних фал<‘ ,их пальцхв. - уражеккх великогомшкового нерва розвивах • я паралхч згиначхв стопи та пальцхв, що утру .. «: або унеможливлюе пхдошвове згинання стопи 1пальцхв. Хворий не може сгояти на пальцях, але сшпь на п’ятцх (характерна “п’яткова стопа”). Наявл; чутливг розлади на шшрг задньо! поверхш гомшки та на шдошвх. Загальний малогомшковий нерв (п. ДЫйапз сотгпитззеи п. регопеиз соттитз), з Ь4—52 —мхшаний, становить другу велику п л к у схдничого нерва. Вщокремившись вхд останнього, вш ще вниз уздовж бхчно! стшки шдкол'хннох ямхси, розмххцуючись бшя присереднього краюдовго! головки двоголового м’яза стегна, хдосягае головки малогомшково! кхстки. Далх' Рис. 40. Присередшй та бвчний шдошвов! нерви, прав! (схема). Вигляд з шдошвово! < поверхш. I 23 45- присередш п 'я тко т плки (гг. са)сапе> тесПа1ез); литковий нерв (п. зигаНз)-, б|чний пщошвовий нерв (п. р 1ап1апз /а(егэйз); квадратний м’яз пщошви ( т . виадгаШз р 1ап1ае)\ вщвщний м’яз п’ято'х плесновоТ истки ( т . вЬвис1ог теШ агз/ цитНу, 6 - вщвщний м’яз М13ИНЦЯ ( т . аЬйуЫог сНдШпип/т/); 7 - лротиставний м’язмХзинця (т . орропепз сНдШт т М ) ; В —пщошвов! М1жк 1стков1 м’язи ( т т . М егоззе!р 1ап\агез)\ 9 - тильш М1ЖКЮТКОВ1 м’язи ( т т . /Ш егоззе/ г/огза/ез); Ю - власн| пщошвов! пальцев! нерви (пп. сИдПа/ев р 1ап1агез р го р т)\ I I - червопод!бш м'язи ( т т . 1итЬпсе1ез); 1 2 - привщний м'яз великого пальця ( т . аМисХогроНюз)-, 1 3-ко р о тки й м’яз-згинач великого пальця стопи (т . ЛехогЬа1!и а з Ьгемз); 1 4 - вщвщний м’яз великого пальця стопи ( т . зЬбис1огНаЯиазу 1 5 - короткий м'яз-згинач лальц!в ( т . Лехог сИдНогит Ьгемз)', 16 - присередшй пщошвовий нерв (п. р1вп1апз тееНаНз); Г7 -великогомшковий нерв (п. ИЫаИз). нерв огинае шийку малогомхлково! юстки хроздаляеться на двх юнцевх плки - поверхневий та глибокий малогомшковий нерви (рис. 41). До свого подхлу загальний малогомшковий нерв дае в щцколшнхй ямцх м’язовх плки до хсоротко! голов ки двоголового м’яза стегна та бхчний шюрний нерв литки. Бгчний шкгрний нерв литки (п. сиСапеиз зитв 1аСегаНз) спускаеться шд /азсга сгиггз по заднхЙ по верхнх бхчно! головки литкового м’яза хвхддавши малогомглкову спалучну гглку (г. соттитсапзДЬи1апз) до присереднього шюрного нерва литки (гглки я. (гЬгаНз), Рис. 41. Загальний малогомшковий нерв, правий (схема). Вигляд спереду. I - пщшюрний нерв (п. зарЬепиз); 2 -передний великогомшковий м'яз ( т . ЛЫаИз ап/епог); 3 - довгий м'яз-розгинач пальц1в ( т . ех 1епзог (НдНогит /опдиз); 4 -д о в ги й м'яз-розгинач великого пальця ( т . ех1епзогЬаНиаз /опдиз); 5-тильн1 пальцев! нерви стопи (пп. <НдПа1ез догза/ез ред/з); 6 - короткий м'яз-розгинач пальц1в ( т . вх1епзог (НдНогит ЬгвУ/з); 7 - короткий малогомтковий м’яз ( т . ЛЬи/апз Ьгеу'гз; т . регопеиз Ьгеугз); 8 - довгий малогомшковий м’яз ( т . ЛЬи/апз Iопдиз; т . регопеиз /опдиз); 9 —глибокий малогомшковий нерв, п. ЛЬи/апз (регопеиз) рго/ипс/из; 1 0 - поверхневий малогомшковий нерв, п. ЛЬи/апз (регопеиз) зирегЛаеНз; I I —загальний малогомшковий нерв, л. ЛЬи/зпз (регопеиз) с о т т и т з . шнервуе шюру (ично? поверхш проксимальних двох третин гомшки. Шсля цього, як було вже вказано, волокна б1чного та присереднього шюрного нерва йдуть вниз одним стовбуром пщ назвою п. зигаИз (рис. 39,42). Поверхневий малогомшковий нерв (п. / \Ъи1апз зирег/таНз зеи п. регопеиз зирег/гсгаИз) ще вниз у верхньому м’язово-малогомшковому каналц вщцаючи довгому 1 короткому малогомшковим м’язам м’язов1 плки, а пот1м як суто рпарний нерв спускаеться по зовтшнш поверхш короткого малогомшкового м’яза. Дал1, на середиш гомшки поверхневий малогомшко вий нерв пронизуе фасцдю гомшки 1 подшяеться на юнцев1 гшки - присередшй та пром1жний дорсальш шюрш нерви. Присередтйдорсальний гигарнийнерв (п. сиШпеив йогзаИз тееНаНз) йде до присереднього краю тилу стопи над тримачами м’язхв-згиначгв 1 шнервуе шюру присереднього краю тилу та великого паль ця стопи, а також шюру обернених одна до одноГ поверхонь Н -Ш пальщв стопи (крхм шюри дис тальних фаланг цих пальщв). Промгжний дорсаль ний шкгрний нерв (гг. сиЬапеиз йогзаИз т1егтедшз) ]де до бхчного краю стопи над тримачами м’язхврозгиначхв, шнервуе шюру бхчно! юсточки 1 вщдае тильнг пальцеег нерви стопи (пп. дщИа1ез Аогза1ез рееНз), яю шнервують шюру обернених одна до , одно! поверхонь III, IV та V пальцхв (крхм шюри дистальних фаланг цих пальщв). Глибокий малоготлковий нерв (п. / 1Ьи1аггз рго/ипдиз зеи п. регопеизрго/ипдиз) прямуе косо вниз вщ шийки малогомшково! юстки, проходить кр1зь передню м1жм’язову перегородку гомшки, йде у напрям] за ходом а. ИЫаИз ап1епог\ вщдае м’язов! гшкн, яю шнервують передню групу м’яз 1в гомшки. Дал1, як суто чутливий нерв, вш проходить пщ тримачами м’язхв-розгиначхв 1 виходить на тил стопи, де розгалу жуеться на тильнг пальцевг нерви стопи (пп. йщгЫез 1 АагзаИезрееНз), яю шнервують шюру обернених одна до одно! поверхонь I та II паЛьщв стопи (крхм шюри дистальних фаланг цих пальщв). При ураженш загального малогомшкового нер- ] ва, кр 1м порушення чутливосп в зош шнервацп, неможливо розхгнути стопу 1 пальщ; це зумовлюе звисання стопи (характерна “юнська стопа") 1 змшу ходи, що мае характер “перонеальшл”, “швнячо!” або “степажнох”. Куприкове сплетення Куприковий нерв (п. соссу^еиз) виходить з крижового каналу через НгаШз засгаНз, потрапляе у порожнину таза 1 з’еднуеться з передшми гшками четвертого та п’ятого крижових нервхв, утворюючи куприкове сплетення. Куприкове сплетення (р1ехиз соссуреиз) розмццуеться на передшй поверхш адничъ-куприкового м’яза (куприкового м ’яза), т. {зсЫососсуреиз (т. соссуреиз) ек Пр. засгозртаИе. Вщ куприкового сплетення вщходять: 1)3-5 тоненьких в1дхгдниково-куприкових нервгв (пп. апососсурег), яю проходять М1Ж т. шЫососсуреиз еЬ т. 1еоакогат та шнервують шюру в далянщ куприка I вщхщника; 2)м ’язов1 гыки (гг. тизси1агез), яю ш нервують т. 1зскюсоссуреиз, т. 1еоаког ат е( т. засгЬсоссуреиз апкепог. * У Загальн! принципи комплексно/ шнервацп скелетних м’яз|‘в I шюри размещения збертають лише окрем! м’язи вентрального (м 1жребров1м’язи, прямий м’яз живота) 1дорсального (коротю м’язи, розташоваш М1Ж сусщшми хребцями) походження. Однак, незважаючи на втфату сегментацп, аутохтонш(власш) м’язи тулуба зберпаютьметамерну шнерващю, отримуючи рухов1волокна у склад1задшх або передшх плок вщповщних невромер1в. М’язи юнщвок е похщними вентральних м’яз1в тулуба. Тому вони зберщають шнерващю 3 вен тральних плок спинномозкових нерв! в, яю в далянщ юнщвок утворюють плечове 1 попереково-крижове сплетення. За вщношенням до зачатка скелета м’язи розмщуються на дорсальшй або на вентральшй поверхш юнщвки (розгинач] 1згиначё). В процеа подаль ше! диференщаци зачатки м’яз1в передньо! (верхньо!) юнщвки розростаються у проксимальному йЬпрямку (трункопеталью м’язи) 1покривають аутохтонш м’язи тулуба з боку грудей 1 спини (великий 1 малий грудш м’язи, найширший м’яз спини). Кр1Мцих первинних м’яз 1в передньо! кшщвки, до плечового пояса приеднуються трункофугальш м’язи, яю перемйцуюхься на юнщвку з голови (трапещегодабний 1 грудинноключично-соскопод1бний м’язи) 1тулуба (ромбоподабш м’язи, м’яз-пщшмач лопатки, переднш зубчастий, пщключичний I лопатково-пщ’язиковий м’язи). Трункопетальш 1 трункофугальш м’язи шнервуються пл ками плечового сплетення. В пояа задньо! (нижньо!) кшщвки вторинш м’язи не развиваються, осюльки вш нерухомо пов’язаний з хребтовим стовпом. Отже, спостерггаючи в ембрюгенез1 дуже тюний 1прижиттевий зв’язок М1ж певними далянками сомита (мютом, дерматом) 1 нервовими волокнами, що пщростають до цих дшянок вщ вщповщного невромера, можна зрозумии принцип сегментно! шнервацп шюри тулуба та юнщвок (рис. 43). Узагальнюючи зазначене в попередшх роздшах гадручншса, слщ нагадати, що в процеа ембрюнальногорозвиткудорсальний вщдш середнього зародкового листка (мезодерми) делиться на первинш сегменти, або сом1ти. Вони утворюються в период з 22 до 35 доби внутршшьоутробного розвитку поступово, в напрямку спереду назад, починаючи з 3-1 пари. Друга, а дал11 перша пари со м т в з’являються з зашзненням, 1 в подальшому !х матер]'ал використовуеться иль ки на утворення м’яз 1в, головним чином зовннншх м’яз1В очного яблука. Сомгги, по мф] 1х утворення, диференщюються на три далянки: дерматом, мютом ]' склеротом. Юйтини мютома (мюбласти) витягуються у поздовжньому напрямку г перетворюються в Поперечнопосмуговаш м’язов! волокна. Кожний мютом Д:литься на дорсальну 1 вентральну частини. 3 дортольно) частини виникае спинна, абодорсальна група 1 в тулуба, 13вентрально! - м’язи передньо! 1 б]‘чш' -ж тулуба, а також юнщвок. Дерматом дае почй" чыучнотканиннш основ1 шюри (дерм]). ий мютом (мюмер) 1 дерматом вростають В дшянщ черепа не вщбуваеться бурхливого роз тк и шого спикномс&кового нерва (невромера). Виго ■членню мютома на дв 1 частини вщ нерва витку м’яз1В, тому що М1ж його метками е неперервн! малорухом1 з’еднання. Бшышсть м’яз1В черепа вщно В]дхо з плки: дорсальна (задня) плка шнервуе Дора. детину мютома, а вентральна (передня) — ситься до похщних висцерального зябрового апарата. 3 вентр. у Ва м’язи, яю е похщними одного 1того ж мютом]В головних сом тв розвиваються лише зовшшмюгс- • ирвуються одним! тим же спинномозковим т м’язи очного яблука, яю одержують шнервацно вщ нервда. .. <.'•1дт мютоми можутъ зростатися м!ж со III, IV IV I пари черепних нервхв. Д 1пари вщповщають бою. у ькний 31 зрощених мютокпв утримуе нерв, передшм (руховим) коршцям спинномозкових нерв1В який до нього вщноситься. Тому м'язи, що походять 3 1 утворюються при формуванн! середнього мозку, деюлъке^ м ю км в (наприклад, прямий м’яз живота), де розташовуються !х ядра. Ядро VI пари вторинно шнервуюгься юлькома нервами. Якщо м’яз у пропей зм1щуеться з середнього мозку в мют. Вюцеральний апарат у нижчих риб складаеться з розвиткузмнцуеться з м!сця свого початкового виникнення, торазом з ним тягнетъея 1спинномозковий нерв, сущльного м’язового шару (загальний стискач), який у вщпов1дност1 з джерелом шнервацп подшяеться на щовходить до нього (наприклад, диафрагма). Початково сегментоване положения м’яз 1в тулуба окрем1 Д1лянки, що сгавпадають з метамерним розу нижчих тварин збершаеться на все життя. У вищих ташуванням зябрових (в1сцеральних) дуг. У нижчих хребетних у зв’язку з виходом на сушу хребетних 1 людини, завдяки б!лышй диференщаци скелетнихм’яз!в, сегментация згладжуеться. Метамерне м’язи В1Сцерального апарату розповсюдились на Рис. 42. Схема шнервацп шюри право! нижньоТ юнщвки довгими плками поперекового й крижового сплетень. А - в и гл я д с п е р е д у : Б - ви гляд зза д у : 1 - сгегнова плка стегно-статевого нерва (га ти з (етогаИв пеп/1 депйо(етога 1ез); 2 —клубово-пахвинний нерв (п. Ш отдитайз); 3 - п е р е д н ! ш к'|рН1 п л к и (гг. си1апе! апйепогез); 4 - шюрна плка затульного нерва (га ти з си1апеиз пеп/) оЫига(огИ); 5 —пщшюрний нерв (п. зарПепиз); 6 —глибокий малогомшковий нерв (п. регопеиз рго(ипс!из); 7 - 5|чний шюрний нерв литки (п. сиГапеиз вигае кЛегаНз); В - бгчний шюрний нерв стегна (п. си(апеиз (е т о п з 1а 1 егаНз); 9 - б(чна шюрна плка клубово-пщчеревного нерва (га т и в си1апеиз ШегаИв пеп/1 ШоЬуродезМа). 1 - верхн! нерви сщнищ (пп. сЮпН/т зирепогез); 2 —нижн! нерви сщнищ (пп. с к т ш т М епогез); 3 - б 1чний шюрний нерв стегна (л. си(апеиз (етоп з ШегаЧз); 4 —присереднш шюрний нерв литки (п. си1зпеиз вигае теО/аНз); 5 - б 1чний шюрний нерв литки (п. си1апеиз вигае 1е(егаНз); 6 - литковий нерв (п. вигаКв); 7 - б'мний пщошвовий нерв (п. р1ап1аг!з Шегайз); 8 - присереднш пщошвовий нерв (п. р 1агиапз те<ЯеНз); 9 —пщшюрний нерв, п. варПепиз; 1 0 - задня г!лка затульного нерва (га тиз роз!епог пепп оЫига1оп); 1 1 —заднш шюрний нерв стегна (п. си 1апеиз (етоп з роз(апог); 1 2 - середн! нерви сщнищ (пп. с!ип!ит те Ш ). 65 череп, де перетворились на жувалый 1 М1М1ЧШ, але зберегли зв’язок з тими частинамчг дкелета, яю е П О ХЩ Н И М И зябрових дуг. Вам'язи,пох1дшпершо1зяброво1(мандибулярно!) дуги, шнервуються 3-ю плкою тршчастого нерва (V). Похщш другоУ зяброво! (гюКдно!) дуги шнервуються руховими волокнами лицевого нерва (VII). Похщш Ш -У зябрових дуг шнервуються рухо вими волокнами язико-глоткового (IX) г блукаючого (X) нерв1а До них належать: М’язи глЪтки: М. з(у1оркагуп@еиз - IX; М. ра1а(оркагущеиз, т. соп&(пс{ог ркагупфз зирепог, т-.'сопз(пс(огркагущЬ тесНиз, т. сопзРпсСогркагупфз т/епог- X, гг. ркагуп&еи М’язи гортанг. М. спсоСкугогекиз - X, г. ехСетиз. М. спс,оагу1епт<1еи$ розШгог, т. спсоагу1епоЫеиз Ыегайз, т. гюсаНз, т. 1кугоерщЬШсиз, т. 1кутагу1еп6и1еиз, тп. агу1епоЫеиз оЪИдииз, т. агу(етМеиз Ьгапзюегзиз, т. агуерщЬШсиз - X, г. Ыетиз. М’язи м’якого шднебшня: т. 1еоа{ог ьеИ ра1айт, т. раЫоёЬззиз, т. рсйсАоркагуп&еиз', т. иш1а г* X, гг. ркагущеъ, за виключенням т. Ёепзог вей рсйайт, який розвиваеться з першо! зяброво! дуги I шнерву еться руховими плками тршчастого нерва. Потиличш М10Т0МИ, за участю передшх тулубових, утворюють особлив! гадзябровг або тд'язиков! м’язи, яю розташоваш шд В1сцеральним скелетом. За рахунок цих м’яз 1В, що проникають допереду до нижньо! щелепи, у наземних хребетних розвиваютъся м’язи язика (т. Ьгапзоегзиз, тт. 1опфЛи<1гпа1еззирепог е1 т/епог, т. ьегИсаНз, т. ^етофоззиз, т. куофоззиз, т. з1у1офоззиз). 1х шнервуе т д ’язиковий нерв (XII). 1ннерващя шюри голови та ши! здшснюеться плками трШчастого нерва, блукаючим нервом, пл ками шийних спинномозкових нервов та шийного гршчастии нерв <рИЖОВ1 иопереков! груди! С2 53 з Ц г и Т т т т т т Т Т Т Т Т С4 СЗ 54 52 9 8 7 6 5 4 32 55 С5 С6 ьз/ Т1 Ь4 С7 . С8 82 8Л *-5 Рис. 43. Схема сегментноТ шнервацн шюри. 66 « Рис. 4 4 .1ннервац|я шюри голови та шиТ. 1 - нижньощелепний нерв (п. тагкНЬЫ апз); 2 - верхньо[целепний нерв (п. тахШ апз); 3 - очний нерв (п. орЫ ЬаШ сиз); 4 - змнлана 1ннервэц|я задмми плками спинномозкових нерв1в I шийним сплетенням; 5 - блукаючий нерв (п. уадиз - X); 6 - шийне сплетення (р1ехиз сегу'/саНз). сплетения (рис. 44). Розподш дшянок шнервацп м1ж (дихання, травления, розмноження, видшення 1тощо) нервами голови вщбуваеться таким чином: регулюються структурами вегетативно! нервово! сис - шюра лоба, верхньо! повши, спинки, крил 1 теми. Дж. Ленпп в 1889 рощ подшив усю вегетативну юнчика носа - N. орШийтгсиз (VI). нервову систему на два основш вщдши - парасимпа- шюра нижньо! повши, крил носа, щоки 1 верх тичний та симпатичний. Окремо ним була видшена так ньо! губи - N. тахШапз (У2). звана ентеральна система, або кишкове сплетення. - шюра нижньо! губи, нижньо! частини лиця, Сучасна М1жнародна номенклатура пропонуе не використовувати термш автономна (вегетатив скронево! дшянки 1 частини вушно! раковини N. тап<ИЪи1апз (УЗ). на) нервова система, щоб уникнути багатозначносп. - присередня поверхня вушно! раковини, дно Натомшть пропонуеться термин автономный вгддш; «зовшшнього слухового ходу 1 прилегла частина ба автономна частина перифершног нервовт системи, сИхлзго аи1опотка (рагз аиЪопотгса зузЬетайз петой рабанно! перетинки - К. аиггси1ап$ (X). - кут нижньо! щелепи, вушна раковина, зовшш- репрЬепсг), в якш розр13Няють симпатичну частику нш слуховий хщ - N. аипайапз тафгиз (СЗ) (рагз зутраШса) та парасимпатичну частину (рагз - шюра потилично! дшянки - N. оссгрйаНз та]ог рагазутраМса). Слвд, однак, зазначити, що у В1(С2), N. осаркаНз тгпог (С2-СЗ). тчизнянш науковш та навчальнш лггератур1 термш 1ннервацйо шюри Передньоб1чно! поверхш ши! “вегетативна нервова система” е поширеним 1 тому забезпечують чутливх плки шийного сплетення. При бшыи зрозумшим. Кр1Мтого, в останш роки завдяки « цьому юнцев1 плки гиСгапзоегзиз со1Нрозподшяються дослщженням А. Д. Ноздрачова (1983,1989) у межах | в переднш дшянщ ши!, а пп. зиргас1агпси1агез - у б1чнШ вегетативно! нервово! системи запропоновано видшяти 1 дшянщ. Задню поверхню ши! шнервують задш плки ще одну частину (систему, вщдш) - метасимпатичну. . « За сучаснимвизначенням автономна (вегетатив- ■ 3-го 1 4-го шийних нерв!в. 1 на) нервова система —це частина нервово! системи, ( що виконуе функци регуляцп постшносп внутрцц- 1 нього середовища оргашзму (гомеостазу) 1 присто- 1 АВТОНОМНИЙ (ВЕГЕТАТИВНИЙ) сування до умов навколишнього середовища, що , ВЩДШ ПЕРИФЕР1ЙНО! поспйно змшюеться (гомеоюнезу). Регулящя гомео НЕРВОВО! СИСТЕМИ стазу включае пщтримку на потргбному для организму р1ВН1 бюх1М1чних, ф13ико-Х1Мхчних, ферментативних та шших констант, порушення яких проявляеться не Загальна характеристика тшьки численними вегетативними, але й соматичниавтономного (вегетативного) ми дисфункщями. Регулящя гомеоюнезу включае вщ дту нервово! системи забезпечення рхзних форм дхяльностх (розумово!, емоцхйно!, ф 1зично1) та реалхзацно бюлопчних мо Ще з час1в К. Кш а (1800) загальновизнано, що тиваций цйпсногО оргашзму. Порушення адекватних вегетативш функци, або функци рослинного життя гомеоюнетичних реакщй змшюе поведшку людини, призводить до дезадаптаци 1 зрештою до виникнення захворювання або загибелх оргашзму. Л/ На даний час симпатична частина автономно! (вегетативно!) нервово! системи розглядаеться як система тривоги, мобйпзацГ! захисних сил 1 ресурсхв для активна взаемодн з факторами середовища, тобто як ерготропна система. Парасимпатична частина, як 1метасимпатична, призначена для вщновлення 1 пщтримки гомеостазу,порушеного внаслщок активностх оргатзму, тобто здШснюе трофотропний вплив. При цьому метасимпатична частина автономно! (вегета тивно!) нервово! системи реал1зуе цю функцхю регтонадано, тобт® в окремому оргаш чи його частит. Поняття “автономна” нервова система—вщносне поняття, осгальки даяльшсть цхе! частини нервово! системи хоч 1направлена на процеси регуляцн роботи внутршхшх оргаш'в 1найчастхше не гадпорядковуеться си'домому1вольовому контролю, але функцюнування вегетативно! нервово! системи вщбуваеться згщно з роботою сенсорних, рухових та штелектуальних систем мозку. Вегетативна нервова система - це комплексне по няття. Вкожному вщдш спинного 1головного мозку, а такожна периферп е скупчення нейрошв, яю належать довегетативно! нервово! системи. За аналопею з рухо вимисистемамимозку правильшше було б говорит про вегетатившсистеми певного вщдшу мозку хпериферп. У данийчаанайбшып визнаним е уявлення, згщно з яким вегетативна нервова система—це центральш сегментш струкгури, розташован) у стовбур1 головного мозку ху спинному мозку, атакож перифершнх структури, тобто зв’язашз ними через передвузлов! волоюха, вегетативш вузлиа&' "ашли, а також завузлов1(постганглхонарш) волоки;, о вщходять вщ вузл!в до органа. До тральних сегментних структур вегетатив но! нер> ■' системи вщносять парасимпатичш ядра III, VI: X пар черепних йервхв, парасимпатичш нейрох .рального вщдшу спинного мозку, а також симпгт I хейрони,хцознаходятьсявбоковихрогах торако мльного вщдшу спинного мозхсу. Вех цх Центр. сегментш осередки (центри) внаслщок особ-хх * птаоргашзацптазакономхрноспфунхсцюнуваш; <правжшми автономними центрами. Крн цього, е вегетативш центри рехуляцц вшЦеральних функцш, яю контролюють дхяльшеть уехх трьох чип ин вегетативно! (автономно!) системи. Ц1 Цехпри розмхщеш в довгастому мозку хв мост; (цен три регуляци окремих систем организму, наприклад, дихальний центр, судиноруховий центр), у ретикулярюй формацн стовбура (моноамхнерпчна система), вппогаламуа та шххгихструктурах л!мб1ЧНо! системи (хнтегральш центри рехуляцц дхяльностх внутр!шн;х оргашв, судш1 1 рхзних гомеостатичних процеств), а також у мозочку, базальних ядрах х структурах но во! кори твкуль великого мозку. Вех щ утворення запропоновано називати надсегмектними структу рами вегетативно! нервово! системи, або вишими вегетативними центрами, основним завданням яких е органхзащя дхяльност! функцюнальних систем, що * вщповщають за рехулящю психхчних, соматичних * вшцеральних функцхй. Свого часу I. П. Павлов вказував, що “чим досконалхша нервова система живого оргашзму, тим вона бшыи централхзована, тим вищий вщдш н е все В бшышй I бшЫШЙ М1р1 рОЗПОрЯДНИКОМ I рОЗПОДХлювачем усхе! дхяльностх оргашзму, незважаючи на те, що це яскраво х вщкрито не виступае. Адже нам може здаватись, що багато функцхй у вищих тварин !де зовам поза впливом великих гавхсуль, а насправд! це не так. Цей вищий вщдш контролюе вех явища, яю вщбуваються в т ш ”. Отже, узагальнюючи вихцесказане, вегетативна нервова система е не хзольованою автономною систе мою, а спещальним вщдшом едино! нервово! системи, що шдкоряеться п вищим вщдшам, вхслючаючи хкору гавкуль великого мозку. Саме тому, як хв соматичнш нервовхй системх, у вегетативнхй можиа розрхзняти центральний 1 перифершний вщдши. До центрального вщдшу належать описанх вище осередки (симпатичш х парасимпатичш сегментш центри) у спинному мозку х в стовбурх головного мозку, а тахсож надсегментнх центри (епшьш для вехх частин вегетативно! нервово! Системи) в головному мозку, а до перифершного —нервовх вузли, нерви, сплетення! периферШнх нервовх заюнчення. Найбшып су'гтевими морфологхчними вщмшностями автономно! (вегетативно!) нервово! системи вщ соматично! нервово! системи е: 1) розмхщення осередюв п парасимпатчно! та симпатично! частин у певних мхецях ЦНС (сегментш центри); 2) розташування аксона другого нейрона ! тша третього нейрона просто! рефлекторно! дуги поза межами ЦНС. Тша трепх нейрошв скупчуються у ви гляд! вегетативних вузлхв. Тому волокна автономно! (вегетативно!) нервово! системи, що несуть хмпульс вщ спинного або головного мозхсу до вузла, називають передвузловими (цреганглюнарними), а волокна, що несуть хмпульс вщ вузла до органа, —завузловими (постгащтпонарними) (рис. 45, табл. 8,9). За ступеней вщдалення вщ ЦНС та за топографхею вегетативш вузли подшяють на: 1) розмхщеш з боюв хребтового стовпа вузли першо! черги, або прихребтовх вузли (вузли симпа тичного стовбура); 2) розм 1щеш спереду хребтового стовпа вузли другох черги, або передхребтовх вузли; 3) розмвдеш поблизу оргашв або в тканинах внутршшх оргашв вузли Ш.черги (вщповщно, позата внутртшньоорганш). Вузли I та II черги е симпатичними; вузли III черги переважно е парасимпатичними (рис. 46). Основна частина передвузлових вегетативних волокон це М1СЛ1НОВ1 тоню волокна д1аметром не бтльше 5 мкм, а завузлов1 волокна ще тонид 1 позбавлеш м1елшово! оболонки. Вферентн! волокна соматично! нервово! сис теми В основному ЯВЛЯЮТЬ собою ТОВСТ1 М16ЛШОВ1 ВОлокна великого (12-14 мкм) Д1аметру. В а вегетативш волокна мають низьку збудливкть, низьку лабшьшсть, а також невелику швидюсть проведения нервового 1мпульсу, яка не перевищуе 1813 м/с вщповщно для перед- 1 завузлових волокон. У заюнченнях ВС1Х передвузлових симпатичних 1 парасимпатичних нейрошв, а також у заюнченнях бшьшосп завузлових парасимпатичних волокон ви дшяеться нейротрансмггер ацетилхолш. Кр1м того, частина завузлових симпатичних волокон, що шнер вують потоВ1 залози, також здшснюють передачу за допомогою ацетилхолшу. Нейротрансмггером у завузлових симпатичних заюнченнях (за винятком нерв1Впотових залоз тсим патичних вазодилататор1в) е норадреналш. Слщ вщмггити, що адренерпчш нейрони мають дуже довп тоню аксони, яю розгалужуються в органах 1 утворюють гусп сплетення. Загальна довжина таких аксонних терм1нал1в може досяТати 30 см. По ходу термшал1в е численш розширення —варикози, в яких синтезуеться, накопичуеться I ввдшяегься нейротрансмггер. 3 приходом 1мпульсу норадреналш одночасно видшяеться з багатьох розширень, дшчи вщразу на велику площу тканини. Бшышсть оргашв мають подвШну шнерващю симпатичними та парасимпатичними завузловими во локнами. Виняткоме утвори симпатоадреналовоТабо хромафшно! системи (мозкова речовина надниркових залоз та параганглн), що мають ильки симпатичну шнерващю, яка здшснюетьсялише передвузловими волокнами. Це пов’язано з тим, що мозкова речовина надниркових залоз 1 параганглн за ембрюлопчним походженням е змшеними симпатичними вузлами 1 розвиваються з симпатобласпв, яю м1грують 13 за кладок вузл1в симпатичного стовбура. Для нейрошв метасимпатично! частини авто номного В1дд1Лу перифершно! нервово! системи характерний широкий набяр нейротрансм1тер1В, тому серед них розр13няють холшерпчш, адренерпчш, серотоншерпчш, пептидерпчш та шип нейрони. Серотонш, взаемод1ючи 13 специф!чними серотоншовими рецепторами, здатний д!яти безпосередньо на мюцити судин, матки, броюпв 1 шлунковокишкового тракту. Рис. 45. Схема вегетативно! рефлекторноТ дуги, що складаеться 13 трьох нейрошв. 1 - спинний мозок (тебиЧа вр'таНв); 2 - т'шо II нейрона рефлекторноТ дуги в 61чному роз! спинного мозку; 3 - ексон I нейрона рефлекторноТ дуги; 4 —тшо I нейрона рефлекторноТ дуги в чутпивому вузл| спинномозкового нерва; 5 - дендрит I нейрона рефлекторноТ дуги; 6 —орган (тканина), що Ынервуеться; 7 - чутлив! нервов! заюнчення; В—еферентн1' нервов1' заюнчення; 9 —завузлов! нервов! волокна; 1 0 - вагетативний вузол II черги (передхребтовий вузол), де розмпдене тшо III нейрона рефлекторноТ дуги; 1 1 - вегетативний вузол I черги (вузол симпатичного стовбура), де розм'ицене тшо III нейрона рефлекторноТ дуги; 1 2 - передвузлов! нервов! волокна. Рис. ' 1 - кр ■ Зегетативьи вузли III черги та Ух взаемовщношення з черепними нервами (нагйвсхематично). |Днеб|'ннмй вузол (дапдИоп р1егудора1аИпит); 2 -неге -з-утопсдобного каналу (п. сапаИвр 1егудоШе/); 3-вуй. вузол (дапдИоп оИ сит); 4 - м а т к а м ’янистий нерв (п. ре(гозоз т т о г ); 5 - глибокий кам’янистий нерв (п. ре1гозиз ргоТипбив); 6 - великий кам’янистий нерв Ул. ре 1гозиз т а ] 0 Г); 7 - внутрпине сонне сплетення (р 1ехиз сагоНсиз ю 1е ти з); 8-колЫцевий вузол (дапдИоп депюиН); 9 - лицевий нерв (п. (ас'/аИз); 1 0 - лром/жний нерв (п. Ы егтеб'ш з); 1 1 - ядро лицевого нерва (пис 1виз пеп /1 ГаааНа); 1 2 - верхне слиновидшьне ядро (пис/еиа заПуа/опиз зирепог); 13- ядро одинокого шляху (пис/еиа 1тсЛ из аоШагИ); 14 - потилична плка (г. осс/р'ЛаИв); 15- вушна гшка (г. аипсиШпв); 16 - задн1й вушний нерв (п. аипсиШпв ров 1епог); 17 - стрем!нцевий нерв (п. в1аребшз); 18 —шило-соскопод|бний отв|р ({огатеп з(у!стаз 1о1беит); 19 —барабанне сплетення (р1ехив Iутр а п ки в); 2 0 - барабанний нерв (п. 1утраЫ сив); 21 - язико-глотковий нерв Ул. дЬззорЬагупдеив); 2 2 —сонно-барабанний нерв (п. сагоПсо1утр а п 1сив); 23 —шийна плка (г. соШ); 24 —барабанна струна (сЬогба 1утрап); 25 - пщнижньощелепний вузол (дапдИоп зиЬтагкИЬи/аге); 2 6 -я зи ко ви й нерв (п. ИпдиаНв); 27 —лщнижньощелепна залоза (д1апби!а зиЬ тапбЫ апз): 28 —крайова нижньощелепна гшка (г. тагдтаИ в тапб/Ьи/ае); 29 —лщ’язикова залоза (д1апби!а зиЬИпдиаНз); 30-Щ 1ЧН1 г1лки (п. ЬиссаШв); 31 —виличн! плки (гг. гудотаИ с/); 32 —скронев! гшки (п. 1етрога1ев). е.агГ Е т Органи, я к 1 ш нервую ться Сльозова залоза М 'яз-звуж увач 31ниц1 / нов ии м'яз Слизова оболонка носа / оболонка ?за л о за , Уязикова слинна Привушна слинна залоза Мгоця р о зта ш у в а н н я т т д р у ги х н е й р о ж в (в е ге т а т и в ж я д ра в ц е н т р а л ь н а н е р в о в ш системО Т о п о гр а ф |Я п е р е д в у з л о в и х вол окон М гоця р о з т а ш у в а н н я трелх неиром в (в е ге та ти в ж н е р в о в ! в у з л и на п е р и ф е р п } Т о п о гр а ф |я з а в у з л о в и х вол окон Б|чна лром1жна (ар а) речовина спинного мозку (симпатична шнерващя) Передн! коршщ спинномозкових нерв1в (Т М -4 ) бш! сполучн! плки м 1жвузлов 1 плки симпатичного стовбура (симпатична ш нерващ я) Верхн 1и шийний вузол симпатичного стовбура Внутрццнш сонний нерв внутрццне сонне сплетення (симпатична ш нерващ я) Верхне слиновидшьне ядро (парасимпатична шнерващя) Лицевий нерв, великий кам'янистий нерв, нерв крилопод|бного каналу (парасимпатична ш нерващ я) Крило-щднебшний вузол (парасимпатична ш нервац!я) Верхньощ елепний нерв, виличний нерв сполучна плка з сльозовим нервом сльозовий нерв (парасим патична ш нерващ я) Додаткове ядро окорухового нерва (парасимпатична шнерващя) Окоруховий нерв нижня гшка окорухового нерва, окоруховий коршець (парасимпатична ш нерващ я) Вшковий вузол (парасимпатична ш нерващ я) Коротк! В1ИКОВ1 нврви (парасимпатична ш нерващ я) й чн а пром!жна (ара) речовина спинного мозку (сеп1гит Шозрта1е) (08—Т Ы ) (симпатична шнерващя) Передн! коршщ спинномозкових нервов, Верхнш шийний вузол бш| сполучн! I м!жвузлов! плки симпатич симпатичного стовбура ного стовбура (симпатична шнерващя) Внутрш нш сонний нерв, внутрпине сонне сплетення симпатичний корн нець вшкового вузла коротк! вшков! нерви (симпатична ш нерващ я) Бшна пром|жна (ар а) речовина спинного мозку (ТМ -4) (симпатична шнерващя) Передн! коршщ спинномозкових нерв|в (Т М -4), бш! сполучн! гшки, м 1ж вузлов 1 плки симпатичного стовбура (симпатична ш нерващ я) Верхнш шийний вузол симпатичного стовбура Внутршнш соннии нерв внутрпднс сонне сплетення, глибокий кам янистии нерв нерв крилопощбного каналу (симпатична шнерващя) Верхне слиновидшьне ядро (парасимпатична шнерващя) Лицевий нерв, великий кам'янистий нерв нерв крилопощбного каналу (парасимпатична ш нерващ я) Крило-пщнебшний вузол (парасимпатична ш нерващ я) Верхньощ елепний нерв б 1чн! I присередн! верхн! задн! носов! плки, носопщнебшний нерв, мал! пщнебшн! нерви. нижн! I задн! носов! плки (па расимпатична |ннервац 1я) Б1чна пром!жна (ар а) речовина спинного мозку (ТМ -4) Передн! коршщ спинномозкових нервш (Т М -4) б|Л 1 сполучн! плки, М1ж вузлов 1 плки симпатичного стовбура (симпатична ш нерващ я) Верхнш шийнии вузол (симпатична ш нерващ я) Зовн!ШН1 сонн! нерви эовнццне сонне сплетення, периартер!альне сплетення язиковоГ артери (симпа тична ш нерващ я) Зал о зи сп плки (симпатична ш нерващ я) Верхне слиновидшьне ядро (пром!жнии нерв, парасимпатична шнерващя) Лицевий нерв, барабанна струна язиковий нерв. вузлов| плки (парасимпатична ш нерващ я) П|Днижньощелепнии вузол (парасимпатична ш нерващ я) З ал о зи сп гшки (парасимпатична ш нерващ я) Вузлов! плки П ередн! корш щ сп и н н о м о зко в и х Верхнш шийнии вузол (симпатична ш нерващ я) Зовшшн! сонн! нерви зовшшне сонне сплетення, периартер!альне сплетення скронево! артери та ГГ плок д о привушно! слинног залози (симпатична ш нерващ я) Б!чна пром 1жна (С1ра) речовина спинного мозку (ТМ -4) нервш (Т М -4), СПИННОМОЗКОВ1 н е р в и . б Ш ! С П О Л учн! ГШКИ, М1ЖВУЗЛОВ1 плки с и м п а т и ч н о го с т о в б у р а (с и м п а т и ч н а ш нерващ я) 1И Органи, ЯК1 ш н ер ву ю ть ся центральна НЛЛОКОН во л о ко н М ю ця р о зта ш ува нн я ^ т р е п х ней р о ж в . _ (в е ге та ти в ж н е р во в! . —«V вузли на периферий _ Т опограф |я за вузл о ви х ВОЛОКОН нервоВ 1 И систем|) м 1ж в у з л о в 1 п п к и с и м п а т и ч н о го с то в б у р а (с и м п а ти ч н а !ннервац1Я) В е р х н 1й ш и й н и й в у з о л с и м п а т и ч н о го с то в б у р а , с е р е д н 1Й ш и й н и й вузол , ш и й н о -гр у д н и й в у зо л , груди ! в у зл и (с и м п а т и ч н а 1н н е р в а ц 1я) Верхней середнш I нижнш шийн| серцев» нерви (симпатична ж н ервац т) Грудн! серцев! нерви (симпатична жнервац!я) Б л у ка ю ч и и н е р в , верхн1й 1 н и ж Н 1Й ш и й н ! серц ев ! п п к и (п а р а с и м п а т и ч н а ж н е р в а ц т ) Серцев! вузпи (парасимпатична ж нервацт) Серцеве сппетення (парасимпатична »ннервац»я) Б 1чна п р о м е н а (а р а ) речовина с п ин н ого м озку (ТН1 -4) - сим патична 1нне рвац 1Я П ередн ! к о р т щ с п и н н о м о з к о в и х н е р в !в (ТЬ 1-4), с п и н н о м о зко в ! н е р в и , б т ! с п о л у ч н ! пл ки , м !ж в у зл о в! п л к и с и м п а т и ч н о го с то в б у р а (с и м п а ти ч н а т н е р в а ц т ) Шийно-грудний вузол. Грудн! вузпи Стравохщн! ппки, стравохщне сппетення, (симпатична шнерващя) легенев! плки. легеневе сппетення (симпатична ж нервацт) З а д нс я д р о б л у ка ю ч о го нерва (пар асим п атич на ж нер вацт) Блукаючий нерв, стравохщне сплетення, бронхов! плки, легеневе сплетення (парасимпатичн» вопокна) П а р а с и м п а т и ч н ! в у з л и в е ге т а т и в н и х вн у тр 1 Ш н ь о о р га н н и х с п п е т е н ь (п а р а с и м п а т и ч н а ж н е р в а ц т ) Ш л ун о к, дванадцят ипала киш ка; порож ня, кл уб о ва , о бодова к и ш к и ; п ечт ка, т дш лункова залоза, нирка, я е ч к о (яе чник), селезш ка. Н а д н и р к о в а за л о за (ш ркова р е ч о в и н а ) Б 1чна п р о м е н а (а р а ) речовина сп и н н о го мозку Передн! кортщ спинномозкових нервш, спин- Симпатнчн! вузпи ниркового I брижових сплетень (симпатична ппки, вепикий нутрощевий нерв, малии нутро- |ннервац!я) щевий нерв, попереков! нутрощев! нерви, над ниркове сплетення (симпатична ж нервацт) Черевне сппетення. М|жбрижове верхне I нижне брижов! сплетення Печжкове, селезжкове, ниркове надниркове та »нш» (симпатична ж нервацт) З а д нс я дро бл укаю ч ого нерва (пар асим п атич на 1ннервац!я) Блукаючий нерв, переднш стовбур блукаючого Парасимпатичн! вузли нерва, задн!и стовбур блукаючого нерва, печжков» внутр!шньоорганних сппетень ппки, черевИ плки (парасимпатична жнервацт) (парасимпатична шнерващя) Г1еч»нкове селез!нкове, тдшлункове спле тення, тдсерозне. тдспизове I м»жм'язове сплетення шлунка. сплетення тонкоТ I товСЮ1 кишок та жших внутр!шн»х оргаИв трубчасто '1 будови (парасимпатична жнервацт) Н а д н и р ко в а з а л о за (м о зк о в а речовина) Б1чна пром1жна (ара) речовина спинного мозку (ТН 6-12) (симпвтична тнервацт) Передн! кортщ спинномозкових нерв!в, СПИН НОМОЗКОВ! нерви, б1П1 сполучн! ППКИ, М1ЖВуЗЛОВ1 плки, вепикий I малий черевн! нерви, наднирко ве сплетення (симпатична шнерващя) П ря м а киш ка, м1хур, передмЫ урова зало за, мат ка, т хва т а тшЁ Б)чна пром1жна (ара) речовина спинного мозку (ТН 6-12,1_ 1-2) (симпатичнв жнервац»я) ПередИ кортщ спинномозкових нервж, СПИН Крижов! вузли симпатичних НОМОЗКОВ! нерви, 61Л 1 спопучн! ПЛКИ, М1ЖВуЗЛОВ1 стовбур!в (симпатична тн ер в ац т ) ппки, крижов! нутрощев! нерви, верхне I нижне пщчеревн! сплетення (симпатична шнерващя) Верхне та нижне пщчеревн! сплетення (симпатична жнервашя) чолое/ч/ / Ж1НОЧ1 с т а т е в 1 органе Парасимпатичн! ядра КрИЖОВОТ Д1ПЯНКИ спинного мозку (8 2-4) (парасимпа тична жнервацт) Передн 1 коржц! спинномозкових нерв!в, спин Тазов! парасимпатичн! вузли номозков! нерви, крижове сппетення. тазов! ну (парасимпатична шнерващя) трощев! нерви (парасимпатична ж нервацт) Нижне тдчеревн е сплетення нутрощев! сплетення (парасимпатична жнервацт) Кровоносн/ суд ин и тта лю дини Бшна пром1жна (ара) речовина спинного мозку (СЗ, ТН 1-12 1_ 1-2) (симпатична жнервацт) Передн! коршщ спинномозкових нерв!в, СПИННОМОЗКОВ! нерви, б|Л | сполучн! плки, м!жвузлов! плки симпатичного стовбура, симпатичн! волокна до судин, ям лежать близько (симпатична жнервацт) Симпатичн! нерви/волокна, ям несуть до кровоносних судин вщ симпатичних стовбурш I великих вегетативних сплетень черевно! порожнини I таза (черевн!, т д черевн! тощо) черепн! I спинномозков! нерви. навколосудинн! сплетення (сим» атична тн ер вац т) Серце Б|чна п р о м е н а ( а р а ) речовина с п ин н ого м озку (ТЬ 1-4) - сим патичн а 1нне рвац 1я З а днс я д р о б л укаю чого нерва (пар асим п атич на |ннервац!я) Трахея, б р о н х и , л егеш , с т р а в о х /д сечоеий (ТН 5-12,1_ 1-2) сим патична ж нер ващ я П ередн ! коршцй с п и н н о м о з к о в и х нерв!В , СПИННОМОЗКОВ1 н е р в и б|Л1 с п о л у ч н ! п л ки , НОМОЗКОВ1 НерВИ, б|П1 СПОЛуЧН! ПЛКИ, М!ЖВуЗПОВ1 Стравох 1дне сплетення пегеневе сппетення (парасимпатична жнервац»я) Аксоеттел»альн» синапси заюнчень другого нейрона з кл!тинами мозково! речовини надниркових залоз (симпатична шнерващя) Вузли симпатичного стовбура (симпатична ж нервацт) Вузли симпатичних сплетень черевно! порожнини I таза (черевне, пщчеревне та 1нил) (симпатична жнервацт) * Слод подкреслити, що в умовах здойснення ве гетативних осоматичних функцой органозм як едина цолосна система широко використовуе як симпатично, так оооарасимотатично нервово сфуктури, тому !х функцоональний аоотагонозм осинергозм е двома складовими одного й того ж процесу регуляцй гомеостазу та гомеоюнезу. Вказано вище анатомочно особливосто вегета Гостамон, що продукуегься пстамонерпчними ме- тивно! нервово! системи дозволяють здойснювати тасимпатичними нейронами, викликае розслаблення переключения восцеральних аферентних сигналов на мюцит(в судин, збольшення проникносто кагаляр^в, еферентно клотани на розних ровооях, у тому число на збоЛЬШвННЯ СКОрОТЛИВОСТО МЮ0ЩТ0В бронх!в 1 матки, ровно оорихребтових, передхребтовихабо онтрамуральпосилюе моторну та секреторну функци шлунка. них вузлов, на спональному, бульбарному окорковому Важливим трансмггером метасимпатичних не ровнях (рис. 47). При цьому на всох перелочених йронов е ГАМК, яка здойснюе гальмовний вплив на ровнях оснуе спецоальний онтернейронний аооарат, можнейронну передачу збудження в онтрамуральних що здШснюе ооервинну обробосу сенсорних сигналов, вегетативних вузлах. а це збольшуе можливость використання рефлексов Субстанцоя Р (пептид) е нейротрансмотером чут як основи регуляцй дояльносто внутрошнох оргаооов. ливих метасимпатичних нейрошв в штрамуральних Потробно водзначити, що лояльность вегетативно! вузлах. Особливо багато цих нейронов знаходиться у нервово! системи тосно ооов’язана з даяльностю рухових травному траосто. систем мозку. Тому неродко восцеральна аферентацоя Найбольш суттева водмонность мож симпатичною викликае овегетативно, 1 рухово рефлекси. Нино видоляють так! видирефлекав вегетативно! та парасимпатичною частинами вегетативно! нервово! нервово! системи як восцеро-онсцеральш, восцеросистеми полягае: 1) у розной довжино передвузлових та завузлових соматично, восцеро-сенсорно, восцеро-дермальш, волокон (симпатична частина мае коротко передвуз дермо-восцерально осомато-восцерально. Вгсцеро-вгсцералышйрефлекс полягае в тому, що лов! та довп завузлово волокна, парасимпатична '•'навпаки, тобто парасимпатичн! вузли розташоваш рефлексогенною зоною е один будь-який внутршшш орган, а роль ефектора виконуе онший орган, лояль набагато ближче до робочого органа); 2) у характер! до! неооротрансмотеров, що видоля- ность якого може бути загальмована або, навпаки, ються на юнцях завузлових волокон (норадреналон прискорена. Класичним оорикладом е рефлекс Голь одночасно з мосцевою доею зумовлюе 1 загальну, ца, при якому механочне подразнення брижо тонко! ацетилхол!н - тшьки мосцеву !, кр!м того, швидко кишки викликае сповольнення частота серцевих руйнуеться хблонестеразою); скорочень. 1ншим прикладом служить ооодразненооя 3) у тому, що аксон нейронов сегментних центров рецеооторов травного тракту, що супроводжуеться парасимпатично! час*гини контактуе (ефект мульти- послаблеошям тоооусу м’яза-звужувачазшищ. Подраз плокацй) з меншим числом нейрошв вегетативного нення рефлексогенно! зони в дшянцо згпиз сагоЫсиз вузла, ножаксон сегментних центров симпатично!. Усе (у мосц! роздвоення загально! сонно! артерц) викликае це зумовлюе больш дифузний огенералозований сим змону онтенсивносто дихання, ровня офов’яного тиску, патичний та локальний парасимпатичний ефект. частота серцевих скорочень. В оргаооах з ооодвшною вегетативною оннервацоею Аксон-рефлексе розновоздомвосцеро-восцерального спостерогаеться взаемодоя функцой симпатичних о рефлексу. Вон реалозуеться без участо тша нейрона — парасимпатичних нервов у форм! антагонозму спри- збудженооя виникае в одной плцо аксона, потом пере чинюваних ефектов, якщо цо нерви подразнюються ходить нашшу опо ной направляеться до виконавчого окремо. Наприослад, подразнення симооатичних нер органа, викликаючи водповоднуреакцою. Цей мехашзм, вов викликае розширення зониць, гальмування пе омоворно, лежить в осново появи судинно! реакцй (роз ристальтики, розслаблення сфонктеров, розширенооя ширення судини) при подразненно шкорних больових бронхов овонцевих артерой, посилення оприскорення рецепторов, наприослад, при реалозацй рефлексу, що серцевих скорочень. Подразнення парасимпатичних отримав назву “мосцевий дермоорафозм”, нервов отризводить до звуження зониць, посилення Шсцеро-соматичний рефлекс виникае у тому перистальтики, закриття сфонктеров, звуження брон випадку, коли рефлексогенною зоною е який-небудъ хов овонцевих артерой, до сповольнення о ослабления один внутрошной орган, а в рол1 ефеостора виступае серцебиття. один або колька соселетних м’яэов, яко можуть водоюПри взаемодй з пуринорецепторами тонко!' 1 товстоо кишок АТФ викликае чх розслаблення. У мехашзмо кишково! перистальтики пуринергочно нейрони е головною антагоностичною гальмуючою Системою щодо збуджуючо! хйлонергочно! системи. Пуринер пчш нейрони беруть участь у здойсненно низходного гальмування, в мехашзмо рецептивно! релаксй шлунка, розслаблення стравохщного та анального сфонктеров. Рис. 1сш< 1 -в е г .'хема будови автономного (вегетативного) вщ дш у нервово! системи. Парасимпатична (А) лчна (Б) частини. Стрш ками вказан! шляхи нервових 1'мпульсвв до органвв. 1 н ш и й ни й в у зо л с и м п а ти ч н о го сто в б у р а ; 2 - б № ч , ;ж (с т о в п ) с п и н н о го м о з ку ; 3 -в е р х ы к ш ийний се р ц е в и й не рв; 4 -гр у д ы се рцев1 ' т е л е ге н е в 1 ' нерви; 5 - ве пикий н у т р о щ е в и й н е р в ; 6 - черевне с п л е те н н я ; 7 - нижне б р и ж о в е с п л е т е н н я ; в -в е р х н е та н и ж н е п щ ч е р е в н ] с п л е т е н н я ; 13 — т а з о в ! н у т р о щ е в ! н е р в и ; 14 — т а з о в ! ( п а р а с и м п а т и ч н ! ) в у з л и ; 15 - п а р а с и м п а т и ч н ! в у з л и ( у с к л а д ! о р г а н н и х с п л е т е н ь ) ; 16 — б л у к а ю ч и й н е р в ; 17 - в у ш н и й ( п а р а с и м п а т и ч н и й ) в у з о л ; 18 - п щ н и ж н ь о щ е л е п н и й ( п а р а с и м п а т и ч н и й ) в у з о п ; 19 — к р и л о - л щ н е б ш н и й ( п а р а с и м п а т и ч н и й ) в у з о л ; 2 0 —в Ю ч а с т и й ( п а р а с и м п а т и ч н и й ) в у з о л ; 9 - малий н утр ощ евий н е р в ; 2 1 — з а д н е я д р о б л у ка ю ч о го н е р в а ; 1 0 - попереков! н у тр о щ е в ] н е р в и ; 22— 11 - кр и ж о в с н у т р о щ е в ! н е р в и ; 23 - верхне слиновидш ьне ядро; 24 - д о д а т ко в е я д р о о ко р у х о в о го н е р в е . 1 2 - куприков! п а р а с и м п а т и ч н ! я д р а ; ниж не слиновидш ьне ядро; вщати скороченням або розслабленням. Прикладом тако! реакци може служити гальмування загально! рухово! активносп оргашзму при подразненш чутливих заюнчень синокаротидно! зони, а також скорочення м’я31в черевно! стшки або посмикування юнщвок при подразненш рецептор1В травного тракту. Вгсцеро-сенсорнийрефлекс виникае в тому випадку, коли рефлексогенною зоною е який-небудь Це явище лежить в основ! рефлексотерапй —одного 13 перспективних напрямюв клипчно! та профшактично!медицини. внутр1ш нш орган, а роль ефектора (виконавця) виконують одна або деюлька сенсорних систем. Найчаст'1ше мова йде про т двищення дотиково! або больово! чутливосп. При цьому зона шдвищеного СПрИЙНЯТТЯ обмежуетЬСЯ Д1ЛЯНК0Ю ШЮрИ, що Шнервуеться сегментом спинного мозку, до якого поступають 1мпульси В1Д висцерального органа, який подразнюють. Мехашзм цього явища пов’язаний з Тим, ЩО В1сцеральн! 1 ШЮрН1 чутлив1 волокна конвергують на одних 1 тих самих нейронах спинноталам1чного шляху. При подалышй передач! сен сорних сигнал1В до кори т в к у л ь великого мозку у пром1Жних структурах втрачаеться специф!чшсть шформацп, внаслщок чого кора зв’язуе виникаюч! збудження з подразненням певно! дшянки шюрно! поверхш. Проявом вшцеро-сенсорних рефлекшв е В1Д0М1 КЛШ1ЧШ спостереження, зг!дно з якими при захворюванш внутрннш х органов виникае шдвищення дотиково! 1 больово! чутливосп певних (залежно В1д виду органа) дшянок шк!ри. Ц1 бол1 назваш вщбитими (в!ддзеркаленими), а дшянки !х прояву - зонами Захар’ша - Геда. Парасимпатична частина автономного вщдшу перифершно! нервово! системи (або, за традицшною термшолопею, г- перифершний вщдш парасимпатично! частини вегетативно! нервово! системи) пред ставлений передвузловими волокнами, що йдуть у склад! III, VII, IX 1 X пар черепних нерв1в 1 тазових нутрощевих нервгв, парасимпатичними вузлами (позаорганними та внутрннньоорганними), а також вщповщними завузловими волокнами. Позаорганш парасимпатичш вузли розмщеш поблизу оргашв, що шнервуються. До них належать п’ять великих парасимпатичних вузл^в голови (вшковий, крило-пщнебшний, пщнижньощелепний, пщ’язиковий, вушний), а також парасимпатичн! тазов! вузли. До цих вузл!В пщходять три типи нервов чи корш щв: чутлив1, симпатичш та парасимпатичш (рис. 46, табл. 10). Перших два типи волокон проходять тран зитом, при цьому чутлив1волокна несуть шформацда до мозку, а симпатичш (завузлов!) - до оргашв, що ними шнервуються. Волокна парасимпатичних ко ршщв заюнчуються на*нейронах вузл1в. Аксони цих нейрошв утворюють завузлов1 волокна, яю досягають органа, що шнервуеться. Перифершш плки описаних вузл1В утвореш трьома р1зновидами волокон (чутли вими, симпатичними 1 парасимпатичними). Вшковий вузол (ррпфоп сШаге) мае непоспйну форму та величину (його довжина в середньому складае 2 мм). Цей вузол лежить у товцц жирово! тканини у задньому вщдш! очно! ямки на зовшшшй поверхн! зорового нерва (вщступаючи на 7-8 мм вщ заднього полюса очного яблука). Вшковий вузол мае три коршщ: 1) парасимпатичний кортецъ (гагНх рагазутраМ са) - утворений плкою окорухового нерва до вшкового вузла, г. п. оси1ото1опиз ас! ррпфоп сШаге; 2) симпатичний кортецъ (гасИх зутраШса); 3) чутливий кортецъ (гаЛЪсзепзопа) —утворений сполучною гглкою носовгйкового нерва з вшковим вузлом (г. соттитсапз п. пазосШапз си т %апфо сШаге), Завузлов! парасимпатичш волокна цього вузла у склад! коротких вгйкових нервгв (пп. сШагез Ьгегпз) прямують до очного яблука, пронизують склеру I !ннервують вШковий м’яз та м’яз-звужувач зшиц!. Крило-тдиебшний вузол (ррпфоп р(егу&ора1аИпит) розмсром близько 5 мм, розмицений у крило- Вшцеро-сенсорш рефлекси под^бш до вшцеров!сцеральних 1 вшцеро-соматичних рефлекпв. Але вони, як правило, виникають при тривалш 1 сильнш дй подразника на даний внутршшш орган. Це означае, що при збшыненш сили подразника виникае ймов1ршсть того, що паралельно з вюцеро-вкцеральними рефлексами будуть виникати вшцеро-соматичш 1 в!сцеро-сенсорш рефлекси. Вгсцеро-дермалъний рефлекс - вар!ант двох вид1В рефлекав: в!сцеро-в!сцерального 1 в!сцеросенсорного. Рефлекс полягае у тому, що подразнен ня внутршшх оргашв одночасно супроводжуеться змшою потовидшення (! як наслщок цього - змшою електричного опору або електроп ров!дност! шюри) 1 змшою шюрно! чутливосп. Цей рефлекс лежить в основ! шюрно-гальвашчного рефлексу. Рефлексогенною зоною сомато-вюцерального 1 дермо-вюцерального рефлексов е скелетш м’язи або далянки шюри, а ефектором —мюцити судин та шших оргатв, а також залози ста тканина або серцевий м’яз. Ц! рефлекси проявляються тим, що при подразненш деяких дшянок поверхш тша виникають судинн! ре акци 1змшюеться функщя певних внутршппх оргашв. Парасимпатична частина автономного вщдшу перифершноТ нервовоТ системи пщнебтшй ямщ збоку вщ клино-пщнебшного отвору. Крило-гпднебшний вузол мае три коршщ: 1) парасимпатичний кортецъ (гайгх рагазутра/Нка) - утворений великим кам’янистим нервом (п. ре/гозщ та]ог); • 2) симпатичний кортецъ (гайгх зутраШса) *•* утворений гтбоким кам’янистим нервом (п. ре/гозиз рго/ипйиз); 3) чутливий коргнецъ (гайгх зепзогга) ~ утво рений вузловими гипсами верхньощелепного нерва (п.^апфапагёзп. тахШапз). Завузлов! парасимпатичш волокна цього вузла (у склада плок верхньохцелепмбго нерва) забезпечують секреторну шнерващю за лоз слизйво! оболонки порожнини носа, рота, глотки та сльозово! залози. Пщнижньощелепний в у зол (%ащИоп зиЬтап<ИЪи1аге) розм 1ром близько 3 мм, лежить на гаднижньощелепнш слиннхй залоз 1 шд п. ИщиаИз. Пщнижньощелепний вузол мае три коршщ: 1) парасимпатичний кортецъ (гасИх рагазутрайка) - утворений барабанною струною (скогйа /утрат); 2) симпатичний кортецъ (гайгх зутра/Ыса); 3) чутливий кортецъ (гайгх зепзопа) —утворе ний вузловими гглками пгднижньощелепного нерва (п. §апфопагез п. тапйгЬгйагтз). Завузлов 1 парасим патичн! волокна цього вузла забезпечують секретор ну шнерващю шднижньощелепноГ та шд’язиковоГ слиннмх залоз. Пщ’язиковий вузол (ёапёНоп зиЫгщиа1е) дуже шшшдайза будовою, школи розмпцуеться на б1ч т й по верий ш I язиково! слинно! залози, але часпше е скупченнями йрошв по ходу гшок и. ИщиаИз до щд’язиково! залози П 'язиковийвузол мае три коршцг. 1/ с- р. гсимпатичний кортецъ (гайгх рагазутра/Ыс■' творений барабанною струною (скогйа /утра 2 и .атичний кортецъ (га/Ох зутра/Ыса); 3) . . ивий кортецъ (гайгх зепзопа) —утворе ний • .»1ми гглками тднижньощелепного нерва (п. у ьц тагезп. тапйгЬгйагтз). Завузловх парасимпатич... -'..кжна цього вузла забезпечують секреторну шнер.-аь и пщ’язиково! залози. Вудпшй вузол (ёащИст ойсит) розлпром близько 3мм, ротм)щений у пщскроневш ямщ присередньо вщ п. тапйгЬи/апз шд овальним отвором. Вушний вузол мае три коршщ: 1) парасимпатичний кортецъ (гасИх рагазутра/кгса) - утворений малым кам’янистим нервом (п. ре/тзиз тгпог); 2) симпатичний кортецъ (гасИх зутра/Ыса); 3) чутливий кортецъ (гайгх зепзопа) —утворе ний вузловими гглками тднизкнъощелепного нерва (гг. ^апфопагез п. тапйгЬгйапз). Завузлов! парасимпатичш волокна цього вузла забезпечують секреторну шнерващю привушно! слинно! залози. Тазов 1 вузли (рапфа реЫса) роЪмйцещ у склад нижнього пщчеревного сплетення та шших тазових вегетативних сплетень. Кожен з них мае три коршщ: 1) симпатичний коргнецъ (гайгх зутра/Ыса); 2) парасимпатичний кортецъ (гайгх рагазутра/Ыса) —утворений тазовыми нутрощевими нервами (пп. зр1апскта реЫсг); 3) чутливий кортецъ (гайгх зепзопа) - утворений пп. зр1апскпгсг реЫсг. Ш. зр1апсктсг реЫсг йдуть вщ передшх плок II—IV крижових нерв!в (бшьша частина 1хшх волокон е передвузловими парасимпатичними, менша - чутливими). Ш. зрЬпскпкгреЫсг забезпечу ють парасимпатичну та чутливу шнерващю оргашв малого таза та кишкового тракту нижче низхщноГ ободово! кишки. Кр 1Мописаних великих парасимпатичних вузл1в, яга мають вщповщш коршщ, е дрхбш парасимпатичш вузли автономных сплетет (§§.ркхиитаи/опоткит). Ц] парасимпатичш вузли розмхщеш у позаорганних та внутр 1шньоорганн их вегетативних сплетениях паренх!матозних оргашв шш, грудноТ, черевно! 1тазовох порожнин. Передвузлов! парасимпатичн! волокна йдуть до них у складх плок блукаючого нерва та та зових нутрощевих нервхв. Кр 1м того, ранние видшяли дрхбга гитрамуральн! парасимпатичн! вузли, що входять до складу штрамуральних нервових сплетень, яга розмйцеш в р1зних шарах стшок трубчастих оргашв. Нинх 1хрозглядають як складову метасимпатично! частини автономного вщдшу перифершно! нервово! системи. Симпатична частина автономного вщдшу перифершно! нервово! системи Симпатична частина автономного вщдшу периферШно! нервово! системи (або, за традищйною термшологкю, - периферШний вщдш симпатично! частини вегетативно! нервово! системи) представлений передвузловими та завузловими волокнами, а також прихребтовими (вузлами симпатичного стовбура) та передхребтовими (нутрощевими вузлами, або вузлами нутрощевих сплетень) симпатичними вузлами. Як було вщзначено вище, симпатична частина автономного вщдшу ПНС призначена для адйснення ерготропного впливу на Д1яльшсть внутр!шшх оргашв, судин ! на процеси, що беруть участь в ре синтез! АТФ, а також для проявления адаптащйнотрофхчного впливу на оргашзм людини. У симпатичних вузлах вщбуваеться мультишпкащя: одне передвузлове волокно передав сигнал до 76 ПЕРИ® багатьох завузлових нейрошв, вщбуваеться “розмно- яке поим переходить у печеристе сплетення (оточуе ження” сигналу. Завдяки цьйму-вплив симпатично! печеристу частину а. сагойз Ше'та). 3 останнього системи набувае генерал1зованого характеру. Дал 1 починаються сплетення, яю оточують плки мозково! * в симпатичних вузлах може вщбуватися змикання частини а. сагойз М ета. М1сцевих (перифершних) рефлекав - здшснюеться Зовншнг саннг нерви (пп. сагойсг ех/етт) мають ви майже автономна регулящя Д1яльност1 органа. гляд 2-3 тонких стовбурщв, яю утворюють пор1вняно Прихребтов1 симпатичш вузли (рис. 48,49) роз незначне зовшшне сонне сплетення. Останне дае по мйцеш з боюв хребтового стовпа у вигляд! парного лан- чаток сплетениям, яю супроводять гшки зовннпньо! цюга - симпатичного стовбура (/гипсиз зутраМсиз). сонно! артерн. Симпатичний стовбур загалом складаеться з вузлгв Гортанно-глотковг гглки (гг. 1агуп§орНагущег) симпатичного стовбура (§ащНа /гипсг зутра/Ысг), частково йдуть з п. кггущеиз зирепог (плка п. оа§из) з’еднаних м!ж собою короткими мгжвузловгши гглками до горташ; частково йдуть разом з глотковими плками (гг. Мещапфопагез). Кшьюсть вузл1в симпатичного п. оа§из еГп. фгззоркагущеиз 1беруть участь в утворенш стовбура, вщповщно до подшу хребтового стовпа, на- глоткового сплетення у стшщ глотки; частково йдуть ближаеться до юлькосп хребщв дано! дшянки (за ви- разом 31 стравохщними плками п. оа§из, приймаючи нятком шийного 1куприкового вхддшв, де вона значно участь в утворенш стравохщного сплетейня. менша). Куприковий вщдш представлений загальним Верхнш шийний серцевий нерв (п. сагсйасиз для обох симпатичних стовбур1в маленьким непарным сегогсаИз зирепог) спускаеться присередньо вщ симпа вузлом (§апфоп траг), в якому вони закшчуються. тичного стовбура, перетинае ззаду а. Iкугогска т/епог Вузли симпатичного стовбура зв’язаш з сусщшми 1 прямуе до серцевого сплетення: з правого боку спинномозковими нервами за допомогою сполучних уздовж (гипсиз ЬгасЫосеркаНсиз, з л1вого —уздовж гшок (гг. соттитсап/ез). Розр13няють бйп 1 а р 1 спо а. саго/гз соттитз згтз/га. л у ч т плки. Бгт сполучт гглки (гг. соттипгсап/ез а1Ы) Середнш шийний вузол (§апфоп сеппса1е тесИит) складаються з м1елшових передвузлових волокон, мае незначш розм 1ри 1 лежить на р 1вш VI шийного утворених аксонами нейрошв п. МегтейгоЫ/егаИз хребця. Шд цього вузла вщходить середнш шийний б1чних ропв тораколюмбального вщдшу спинного серцевий нерв (п. сапИасиз сегтсаНз тесНиз), який, мозку. Щ волокна йдуть у склад1 передшх коршщв спускаючись позаду а. сагойз соттитз, ще до серце ыдповщних спинномозкових нерв1В (у межах в!д I вого сплетення. Нижнш шийний вузол (&апфап сегтсак гп/епог) грудного до III поперекового) 1 поблизу !х з’еднання 13задшми коршцями вщокремлюються, прямуючи до розм 1щуеться позаду а. зиЪс1ата, бшя початку найближчого вузла симпатичного стовбура. Вщ цих а. ьегЬеЪгаИз. Цей вузол часто зливаеться з верхнгм вузл1в симпатичного стовбура до вах спинномозкових грудным вузлом у шийно-грудний або згрчастий вузол нерв1в вщходять сгрг сполучт гглки (гг. соттипгсаЫез (§апфоп сеппсо/когасгсит зеи %апфоп з/еПа/ит). фгзег), яю складаються з безм1елшових завузлових Нижнш шийний вузол вщдае нижшй шийний сер волокон, утворених аксонами нейрошв цих вузл!в. цевий нерв (п. сагсИасиз сеггжаНз гп/епог), який спус УВ1Й ш овш и в кожний Спинномозковий нерв, завузло- каеться до серцевого сплетення, та хребтовий нерв В1 симпатичш волокна поширюються з його плками (п. юеНеЬгаИз), який утворюе навколо а. ьеНеЪгаИз на перифер1ю, досягаючи робочих оргашв. хребтове сплетення. * Шийний вщдш симпатичного стовбура вкритий Грудний вщдш симпатичного стовбура вкритий /азсгаргеоет/еЬгаНз 1 мютить три вузли: верхшй, серед /азсгаепдо(когасгса\р1еигасоз/аИз. Вшм1стить 11-12 нш 1 нижнш (рис. 48). вузл 1в, яю лежать спереду головок ребер (тшьки два Верхнгйгиыйний вузол (§апфоп сеппса1езирепиз) нижш —на б!чн!й поверхш ттл хребщв). найбшьший з ус!х вузл1в симпатичного стовбура (заГрудт вузли (рапфа Iкогааса) вщдають: грудш вдовжки до 2 см 1бшьше), мае веретеношццбну форму серцев! плки, грудт легенев1плки, стравохщш плки, 1 розмйцуеться спереду поперечних вщростюв II—III великий нутрощевий нерв, малий нутрощевий нерв, шийних хребщв позаду а. сагойз гп/ета. Вщ верхнього найнижчий нутрощевий нерв. шийного вузла вщходять: яремний нерв, внутршшш Грудт серцевг гглгси (гг. сагсИасг Скогасга) утвореш ' сонний нерв, зовнпнш сонш нерви, гортанно-глотков! завузловими симпатичними та аферентними (больоплки, верхнш шийний серцевий нерв. вими) волокнами II—IV грудних вузл!в; приймають Внутрпинш сонний нерв (п. сагойсиз Метиз) ра участь в утворенш серцевого сплетення. Грудт легеневг гглки (гг. риЬпопагез /Ногаасг) утвозом з шийною частиною а. сагойз Мета тдшмаеться до сапаНз сагойсиз 1, супроводжуючи артерш в канал1, реш волокнами II—IV грудних вузл1в; беруть участь , утворюе навколо не! внутршне сонне сплетення, в утворенш легеневого сплетення. Рис. 48 а Симпатичний стовбур (правий) \ його плки. Вигляд справа. Права легеня в'щвернута допереду. I - верхиЫ шийний вузол (дапдИоп сеп/1са!е вирепив); 2-™д'яз4уовий нерв (п. Ьурод/озвив); 3 - блукаючий нера (п. чадив); 4 - загальна сонна артерт (а. сагоИа с о т т и т 'в ); 5-шийно-грудний вузол (дапдИоп сегчюо1Ьогас]сит); 6-плечо-головний стовбур ((гипсив ЬгасЫосерЬаНсиз); 7-верхня порожниста вена (у. сача вирепог); в-симпатичний стовбур ((гипсив вутра(Ы сив); 9-страаохщне сплетення (р1ехив оеворЬадеив); 10 - права легеня (ри (то Ьехгег); II - великий нутрощевий нерв (п. врШ псЬпкив та ]о г); 1 2 -малий нутрощевий нерв (п. вр 1впсЬп1сив т т о г ); 13 - передн! шлунков! плки (гг. давМ а ал 1ег1огез); 14 —череаний стовбур ((гипсив соеИасиз); 15 —черевне сплетення (р1ахив соеИасив); 1 в - д|афрагма (сИарЬгадта); 1Т —трудна частина аорти (аоПа 1Погас1са); 18 —непарна вена (ч. агудов); 19 - с\р! сполучн| плки (гг. соттипюапЮВ дПвв/); 2 0 - лщключична артер!я (а. виЬс/ач/'а); 21 —плечове сплетення (р/ехиз ЬгасЫаНз); 22 —шийне сплетення (р1ехив сегч/саНв); 23 —зовн 1шня сонна артертя (а. сагоИв ех(ета). ->1 С» Парасимпатичн! вузли В ш ковий вузол (дапдИоп сШаге) Локал 1зац 1я ГИднижньощ елепний т а Ы д’язи ко в! вузли (дапдИа виЬтапШ Ьи1апв в1 виЬПпдиайв) Вуш нии вузол (дапдИоп о И си т) РасПх вутраМ чса (завузлов! симпатичн! волокна) РасИх рагазутраМ нса (передвузлов! парасимпатичн! волокна) Плки, у скл ад !яки х йдуть завузлов! парасимпатичн! волокйа Д тянки парасимпатичноУ шнервацп Р а т и з с о т т и п г сап з п. пазосШапз с и т дапдПо С1||аге (вщ п пазосШапз V пари черепних нерв1в) Р1ехиз сагоИсиз т1егпиз (утворене п. сагойсиз 1п1егпи5, я к и й е плкою дапдПоп с е т с а 1 е зирепиз) Р а т и з п. оси1ото1опиз ас! дапдПоп сШаге (вщ 1Н пари черепних нерв!в) Ып. сШагез Ьгеуез М сШапз, т . зрй|пс1ег рир|Нае Рапп дапдПопагез п. тахШ апз (вщ п. тахИ1апз V пари черепних нервш) N ре1гозиз рго!ипс1из (вщ р1ехиз сагоНсиз юйегпиз) N. ре1гозиз т а р г (вщ VII пари черепних нерв|в) Рг огЫ1а1ез гг. паза1ез розйепогез зи реп огез 1а1ега1ез е1 т е й г а1ез, гг. паза1е5 роз1епогез тГегюгез. п. пазора1а1|пиз. п. ра1айпиз т а р г , пп ра1айп| т т о г е з . п рМагупдеиз С1апс1и1а 1асг!та1|з зал о зи слизових обопонок порожнини носа п щ небтня, хоан га склеп!ння глотки, д1апс)и1ае з а уапае ттогез Розм1щуються на б 1чн|й поверхн! однойменних слинних залоз Рагта дапдПопагез п тапсНЬи1апв (вщ п тапсПЬи1апз V пари черепних нервш) Р1ехиз сагоИсиз ех!егпиз (утворене пп. сагойс! ех1егп| яю е плками дапдИоп с е т са1е зирепиз) Сйогйа 1утрап | (вщ VII пари черепних нерв!в) Рг. д1апйи1агез С1апс)и1ае зиЬтапсИЬЫапз е1 зиЫтдиаМз. д1апйи1ае заНуапае ттогез В пщскронев 1и П ат! дапдПопагез п. тапсНЬи1апз (вщ п. тапсПЬи1апз V пари черепних нервш). N аипсо1и1етрога!13 (вщ п тапсПЬи1апз V пари черепних нервш)) Р1ехиз сагойсиз ех1егпиз (утворене пп. сагойс! ех(ет1, як! е плками дапдИоп с е т са!е зирепиз) N ре1гозиз т т о г (плка п (у тр а т с и з вщ IX пари черепних нерв!в) Рг рагойбе! С1апс!и1а рагойбеа У задньому В1ДД1Л1 ОЧНО! ямки на зовн 1шн1Й поверхн! п.орИсиз Крило-тднебШ ниО вузол (дапдИоп р1егудора1аИпит) РасНх зепзопа (чутлив! плки п. 1пдегтйпи5) В крилопщнейннш ЯМЦ] ЯМЦ! 79 Рис.' м’яз»? Симпатичний стовбур (Л1вий), серцев! нерви й серцев! сплетення. Вигляд зл!ва. Поверхнев! - ?кровоносж судини видаленК , 1 А сонна ар тер 1я (а. сагоИв т !е гп а ); ьийний вузол (дапдПоп сеп л са/е вирепив); 3-бпу* -пи нерв (п. Vадив); 4 - верг. оийний серцевий н ер в (п. сагсНасиз сеп/ю аИ з зир епо г); 5-ш ий и -ятлетення (р /ехи з сеп/ю аНз); 6 - симг ч ячний стовбур (Iгипсив в утр а /Ы си в ); 7 -плечове сплетення (р/ехив ЬгасЫаНз); 8 - шийно-грудний вузол (дапдИоп се п //со 1 /ю га а си т); 9 - нижн1й шийний серцевий нерв (п. сагсПасив сеплсаНв /п(епог); 1 0 - гава пщкпючична а р т е р т (а. виЬс/ау/а в т/в /га ); 11 - дуга аорти (агсив аоП ае); 12-нерви серцевого сплетення (пп. р/ехив сатй/ас/); 13 - легеневий стовбур (Iги пси в ри /топа Н в); 1 4 - верхня порожниста в ен а (м. сея/а зир епо г); 1 5 -шва загальна сонна артерия (а. сагоНв с о т т и п /в вЫ в/га); / - вку 2 - ее{.. 16 - т р а х е я ЦгасНеа); 1 7 - (ЦИЮпод1бна зал о за (д/апс/и/а /ЬугоШ еа). 80 Рис. 49. Поперековий I крижовий вщдши симпатичного стовбура. Поперекове та крижове сплетення. Вигляд спереду. 1 - поперековий вщдш симпатичного стовбурв ({гипсив зутр а /Ы си з (рагз IитЬаИ з)); 2 - поперечн! сполучн! плки (гг. с о т ти Ы с а п /е з /гапзуагз/); 3 - крижове сплетення (р/ехиз засгаНз); 4 - крижов! вузли (дапдна засгаНа); 5 - сщничий нерв (п. 13сЫасИсиз); 6 - непарний вузол (дапдИоп <т р а г); 7 -зату л ьн и й нерв (п. оЫ ига/опиз); 8 -стегно в ий нерв (п. (етогаН з); 9 —попереков'| нутрощев '1 нерви (пп. зр/апсРЫ с! 1итЬа1ез); 1 0 - великий поперековий м 'яз ( т . р зоаз т а )о г); 11 - квадратний м 'яз попереку ( т . диабга/из Iи тЬ о ги т ). Страеохгдги гики (гг. оезорка§еа1ез) утворега волокнами И-У 1рудних вузлгв; беруть участь в утво ренш стравохщного сплетення. Великий нутрощевий нерв (п. зр1апсктсиз тарг) починаетьсй вщ У-1Х грудйих вузлгв коршцями, яга, йдучи медй&гьно 1 донизу по 6 ]ЧН1Й поверхш хреб щв, з’еднуються один з одним у стовбур (рис. 24). Останшй спускаеться попереду хребтового стовпа 1 разомз V. агуроз проходить через поперекову частину дгафрагмиу черевну порожнину I входить до складу черевного сплетення. У товпа великого нутрощевого нервана р'ти! IX грудного хребця розмпцений грудний нутрощевий вузол (рапфоп {когасгсит зр1апсктсит). Малий нутрощевий нерв (п. зр1апсктсиз тгпог) по чинаеться коршцями вщ Х-Х1 грудних ВуЗЛ1В, ще латеральнгше попереднього через дгафрагму 1 до сягае черевного сплетення. Значна частина волокон я. зр1апсктсиз тгпог формуе ниркову гглку (г. гепаНз), якабезпосередньо прямуе до ниркового сплетення. До нирковогосплетення вщ XII грудного вузла йде також найнижчий нутрощевий нерв (п. зр1апсктсиз гтиз). Поперековийвщщлсимпатичногостовбура складаегьсяз 4-5 поперековихвузлгв (ращНа ЫтЬаНа), менших, шжгрудш, розмггценихна передай поверхш ттл хребщв, уздовжприсереднього краю т. рзоаз тарг (рис. 49). 3 правого боку поперековг вузли прикргт нижньою порожнистоювеною, з левого —тягнуться по краю аорти. Вщпрперековихвузлшу медальному напрямг вщходять яопдккои нутрощевгнерви (пп. зрктсктсг 1итЪа1ез), яга лягаюгь на передню поверхню поперекових хребщв, утворюючи 'алетенняД прямують далг до нутрощевих сплетень ч кг но! порожнини. Крил куприковий вщдш симпатичного стов бура скл . ься з ^отирьох.пар к р и ж о ви х ву зл гв (рапфа <.•)) одного куприкового непарного ву зл а (рапфс . ' Крижовг вузли розмггценг на тазовгй поверх) . човог кгстки медгально вщ передшх крижоЕ тнв (рис. 49). Чим нижче, тим вузли дргбнш1 ’ нжче вони лежать до серединног площини. В’ Iзьо! пари вузлгв вщходять каудально М1жвузт . я до непарного вузла. Непарний вузол мае незь тзм1ри 1 лежить на передшй поверхш тша I к> ■ ••ього хребця. Таким чином обидва ланиюжкигич) *•ячного стовбура внизу змикаються. Вщ крижових вщходять тоню криж овг нут рощ евг нерви (гт. зркпсктсг засгакз), яю беруть участь у формуванш иугрощевих сплетень тазово! порожнини. Метасимпатична частина автономного вгддшу перифер1йно'| нервово)' системи Зпдно з Ноздрачовим А. Д. (1983, 1991, 1997), який ув!в поняття “метасимпатична система”, дана частина автономного вщдшу перифергйно! нервово! системи вцдазняеться вщносною простотою. Тут немае ядерних утворень 1 система представлена лише комп-1 лексом гнтрамуральних дргбновузлових утворень, що залягають у спнках порожнистих оргатв, яю мають моторну активнгсть. Мова йде про наявшсть дргбних вузлгв (подгбно до внутргшньоорганних вузлгв парасимпатичног частини) в серцг, бронхах, шлунку, кишцг, сечовому мгхург, сечгвнику, матцг, сгм’явиносних шля хах. Вщповщно до дглянок гннервацгг, Ноздрачовпропонуе в метасимпатичнгй частинг автономного вщцглу перифергйног нервовог системи видшяти кардгальну, респграторну, ентеральну та гншг чайтини. На думку Ноздрачова (1991, 1997), метасим патична частина автономного вщдшу перифергйног нервовог системи може, по-перше, здгйснювати пере дачу центральних впливгв, оскгльки парасимпатичш г симпатичш волокна можуть контактувати з метасимпатичною частиною г тим самим контролговати гг вплив на об’екти управлгння. По-друге, метасим патична частина може виконувати роль самостгйного гнтегруючого утворення, оскгльки в нгй е готовг рефлекторнг дуги, що мгстять аферентнг, всгавнг та еферентнг нейрони. Найбгльш вивчена метасимпатична гннервацгя шлунково-кишкового тракту, в якому описане кишкове сплетення (р1ехиз еШепсиз), що складаеться з: —тдсерозного сплетення (р1ехиз зикзегозиз); —м ’язово-кишкового сплетення (р1ехиз туеп(епсиз) - сплетення Ауербаха; —тдслизового сплетення (р1ехиз зиЬтисозиз) сплетення Мейснера. В кожному гз цих сплетень е численнг дргбнг вузли, в яких видгляють три типи нейронгв (за Догелем). Нейрони I типу е еферентними нейронами, аксон яких безпосередньо контактуе з м'язового клгтиною, яку гннервуе. Нейрони II типу е аферентними нейро нами. Частина аксонгв цих нейронгв переключаеться на нейрони I типу. У таких випадках рефлекторна дуга замикаеться на ргвнг дргбного вузла (мгкроганглгя). Друга частина аксонгв нейронгв II типу йде, згщно з даними Ноздрачова, до прихребтового або передхребтового вузлгв, переключаючись у них на гншг нейрони. Нарештг, ще одна частина аксонгв не йронгв II типу, за уявленнями Ноздрачова, досягае нейронгв спинного мозку, переключаючись у них на гншг нейрони. Отже, аферентна гмпульсацгя, що йде вгд мгкроганглцв, може замикатися на ргзних ргвнях. Нейрони III типу, за Догелем, е асоцгативними не йронами, за участю яких вщбуваеться формування мгсцевих рефлекторних дуг. У шлунково-кишковому трактг метасимпатична частина автономного вщдшу перифергйног нервовог системи здшсшое регуляцгю складних рух 1в ргзних вгддшгв кишки, в тому числ! ритмгчних, маятникоподгбних, перистальтичних та антиперистальтичних. Очевидно, що для кожного гз перелгчених видгв рух1в гснуе свш метасимпатичний модуль, активацгя якого вщбуваеться залежно вгд складу хг'мусу в даному вгддглг кишки. 1накше кажучи, завдяки мгецевим (метасимпатичним) рефлекторним дугам, активащя яких проходить при збудженнг вгдповгдних хемо-, механо*, баро- г терморецепторгв кишки, можлива регуляцгя його моторики, що пов'язана з процесом ггдролгзу г всмоктування поживних речовин у шлунковокишковому трактг. Детальне вивчення мгкроструктури г функцгональног органгзацп мгкроганглггв травного тракту дозволило Ноздрачову сформулювати уявлення про механгзми роботи метасимпатичного модуля. Вважають, що кожний модуль мгетить специфгчнг для нього нейрони-осцилятори, сенсорнг нейрони, мотонейрони та гнтернейрони. Ключовим нейроном модуля е нейрон-осцилятор. Вгн мае властивгсть ав томата, тобто здатнгсть до спонтанного збудження (з певною частотою). При кожному збудженнг нейронаосцилятора його потенцгали дп передаються через систему вставних нейронгв до мотонейрона, тобто до рухового нейрона, аксон якого контактуе з кишковим мгоцитом. В кишцг, як показано в експериментах НозЛрачова, ефекторнг мотонейрони за своею природою е пуринерпчними, тобто видгляють у синаптичних закгнченнях АТФ, яка е гнпбгтором скоротливог активносп мгоцитгв кишечнику. Тому при збудженнг ефекторного мотонейрона шд дгею нейрона-осцилятора скорочення гладеньких мгоцитгв стгнки кишки (в тому числг г спонтанйг) сповгл'ьнюються. Вщповщно, чим активнгший нейрон-осцилятор метасимпатичного модуля, тим виразнгше гальмування, яке здгйснюе мотонейрон на мгоцити кишки. Потргбно вщзначити, що у свою чергу система “нейрон - осцилятор —мото нейрон” може модулюватися. В органгзмг генують як мгнгмум два способи таког модуляцц: а) аферентнг нейрони модуля, збуджуючись внаслщок активацп гхнгх дендритгв (рецепторгв), можуть змгнювати активнгсть мотонейрона, дгючи на нього безпосередньо (активацгя соми через холгнерггчний синапс) або на його закгнчення (аксоаксональне гальмування), знгмаючи гальмгвний вплив на мгоцити; б) парасимпатичш г симпатичнг завузловг волок на, д1ючи на вставш нейрони модуля, можуть змгню вати збудливгеть мотонейрона метасимпатичного модуля - пщвищувати н або, навпаки, знижувати. Наприклад, гцодо кишкового тракту встановлено, що при активацп парасимпатичних волокон гальмуеться активнгсть мотонейрона метасимпатичного модуля. Це знгмае гальмування метасимпатичного модуля на мгоцити кишки, внаслщок чого здшснюеться ак тивацгя мгоцитгв. Симггатичнг волокна, навпаки, посилюють гальмгвну дгю пуринерпчного мотонейрона на мгоцити шлунка чи кишки. За даними Ноздрачова, метасимпатичнг модулг зд 1йснюють мгецеву регуляцгю не тшьки скорочення гладеньких м’язгв, але й гнтенсивностг всмоктування, епгтелгальног секрецй', продукцгг гормонгв, а також г гнтенсивностг мгсцевих гмунних процесгв. Багаторгчнг дослщження дозволяють вгдкинути уявлення про те, що метасимпатична нервова систе ма е лише дифузним парасимпатичним вузлом або третгм нейроном в еферентшй ланцг симпатичного шляху. Очевидно, що метасимпатична система, як складова частина вегетативно! нервовог системи, е незалежною самостгйною системою, функцгю яког можна поргвняти з мгкропроцесором, що розташований поблизу ефекторгв. Те, що апарат, необхщний для постгйного контролю за кожною з вгецеральних функцгй, розмгщувати в ЦНС недоцгльно, пгдтверджуеться таким прикладом: тгльки в кишцг, за розрахунками Ноздрачова, метасимпатична система мае таку ж кглькгеть клгтин, що й увесь спинний мозок, а кглькгеть метасимпатичних нейронгв на 1 см2 поверхнг кишки складае близько 20 ООО. Гснування спецгальних мгсцевих метасимпатичних механгзмгв регуляцй функцгй маешевний фгзголопчний змгет. Вони збгльшують надгйнгсть регуляцй функцгй, ця регуляцгя може вгдбуватися навгть у випадку втрати зв’язку з центральними структурами. При цьому ЦНС звгльнюеться вгд надлишковог гнформацгг. Нутрощев! сплетення та нутрощев! вузли Нутрощев 1 сплетення (ркхиз югзеегакз) розмг гценг у порожнинах тша, переважно попереду аорти та гг гшок, навколо внутргшнгх оргашв (позаорганнг сплетення) гу внутргшнгх органах (внутргшньоорганнг сплетення). Цг сплетення складаються з: —нутрощевих вузлгв (ращНа тпзсегаНа) - передхребтових, позаорганних г внутргшньоорганних, —передвузлових вегетативних волокон; —завузлових вегетативних волокон. ' Саме у вузлах сплетень вщбуваеться поступове (за чертою вузла) та поетапне переключения перед вузлових симпатичних та парасимпатичних вегета тивних волокон на завузловг. За топографгею розргзняють черепно-шийну, грудну, черевну гтазову частини нутрощевих сплетень та нутрошевих вузлгв. До черепно -гиийног частини (рагз сгатосегЫсаНз) нутрощевих сплетень належать: 1) загалъне сонне сплетення (ркхиз сагоИсиз соттигпз); • 2) внутргшнв сонне сплетення (р1ехиз сагоИсиз Ыетиз); 3) пецеристе сплетення (ркхиз саоетозиз); 4) зовниине сонне сплетення (р1ехиз сагоИсиз ех1етих); 5) тдключичне сплетення (р1ехиз зиЬс1ахпиз)', 6) автономно плечове сплетення (ркхиз аШопотгсиз ЬгасЫаНз)', 1)хребтове сплетення (ркхиз ьег1еЬгаНз). ,Вхд внутршшього сонного сплетення вщходять ебтю-барабант нерви (пп. сагоИсо1утратс1) - йдуть через однойменш канальщ скронево! юстки до бара банно! порожнини; та симпатичш коршщ до пара симпатичних ВузЛХВ ГОЛОВИ I ШИ1 (вШКОВИЙ, крИЛОшднебхнний, пщнижньощелепний, пхд’язиковий, вушний вузли). До грудног частини (рагз ГИогааса) нутрощевих сплетень належать: 1) грудне аортальне сплетення; 2) серцеве сплетення; 3) стравохщне сплетення; 4) легеневе сплетення. Грудне аортальне сплетення (ркхиз аогНсиз (когаасиз) розмццене на стшщ трудно! частини аорти, утворене плками 5 верхшх грудних вузлхв симпатичногостовбура, плками великого нутрощевого нерва та чутливимиволокнами блукаючого нерва. Вщ грудного аортального сплетення вщходять нерви, яю оточують 1 супрот-.чягь плки грудно! частини аорти. Се/ ь ее сплетення (ркхиз саг/Насиз) е позаорганним не; ним сплетениям 1 утворюеться трьома па рамио , 'вих нерв® тз шийнйх вузлхв симпатичного стовбуу шойменними серцевими плками шийного та гру >ШДД1Л1В блукаючого нерва (рис. 48 Б). Симл' золокна у склада серцевих плок здШснюють щшючий (збхльшення частота серцевих скоро» таххкардхя) 1 посилюючий ефекти на Д1ЯЛЫ. ерця (збшьшення сили серцевих скоро чень). < -ож передають вщчуття серцевого болю. Парасе . -чичт волокна у складт серцевих нервхв ашйснхп гп сповхльнюючий (зменшення частоти серцегс.л скорочень —брадикардхя) 1 ослаблюючий ефекти г*чД1яльшсть серця (зменшення сили серце вих скорочень), а також передають нелриемнх (крхм больових) вщчуття вщ серця. 1з перелхчених джерел формухоться двх частини серцевого сплетення: 1) поверхнева частина, яка залягае мхж увхгнутою поверхнеюдуги аорти 1 мхсцем роздвоення легеневого стовбура; 2) глибока частина, яка мхститься позаду дуги аорти - мхж нею х роздвоенням трахех. Сплетення продовжуеться вниз на поверхню серця, розповсюджуючись по ходу вГнцевих артерхй 1 продовжуючись у внутрхшньоорганш сплетення (кардхальна область Метасимпатично! частини авто номного вхддхлу периферШно! нервово! системи). Серцеве сплетення мхстить численнх групи невеликих серцевих вузлгв (§апфа сапНаса), яю розмщеш пере важно навколо дуги аорти. Видатний украшський анатом В. П. Воробйов, застосувавши розроблений ним макро-мхкроскошчний метод, з’ясував, що на самому серцх нерви формують шхсть окремих сплетень, як! чхтко розрхзняються. За Воробйовим, розрхзняють два передш спле тення, два задш, одне - для передньо! поверхш передсердь х одне - в дшянщ косо! пазухи перикарда мхж легеневими венами 1 задньою стшкою перикарда (дхлянка пазухи Галлера). Переднх сплетення - л!ве \ праве (перше! друге) спускаються —перше злхва, друге справа вщ легенево го стовбура 1аорти на шлуночки х, залягаючи спочатку з обох боюв артерхального конуса, шнервують" вхдповщну частину передньо! стшки шлуночюв, даючи стовбурцх до мюкарда, судин, перикарда, а також гшки до передшх вщцшв перегородок шлуночюв, передсердь 1 ендокарда. Задн! сплетення - праве хлхве (трете хчетверге) розмхщеш складшше. Трете сплетення залягае вздовж верхньо! меж1 мхж передсердями х, дотримуючись !!, переходить на задню стшку правого шлуночка, шнервуючи зовшшню хзадню стшки правого передсердя \ задню стшку лхвого шлуночка. Четверте сплетення вщдае плки до мюкарда передсердь \ задшх стхнок шлуночюв, доххнхх судин, до вщповщних частин ендокарда, а також стовбурцх до верхшх хзадшх вщдшхв мхжпередсердно! хмхжшлуночково! перегородок хдо передсердно-шлуночкового пучка. П’яте сплетення розмхщене на передшй стхнцх обох передсердь х, шнервуючи !!, дае плюх до перед ньо! частини м1Жпередсердно! ! мхжшлуночковох перегородок. Шосте сплетення (сплетення пазухи Галлера) лежить у верхньому вщдхлх задньо! стшхси лхвого пе редсердя х шнервуе прилепи до нього частини. Вех сплетення супроводжуються вузловими по лями, яю займають, як хсплетення, певну територхю, хоча кхльюсть серцевих вузлхв, !хня величина х взаемовщношення часто вархюють. Стравохгдне сплетення (ркхиз оезорка&еаПз) роз мхщене навколо стравоходу хутворене стравохщними плками грудних вузлхв симпатичного стовбура та 8 Рис. 50. Черевне аортальне сплетення та №Ш1 сплетення черевноТ порожнини й таза. Вигляд спереду. Очеревина на заднш черевнш стЫц! видалена. I - черевне сплетення (р 1ехиз соеНасиз); 2 —черевний стовбур (Iгипсиз соеНасиз); 3 - верхня брижова артер'т (а. тезегЛепса зирепог); 4 —Л1ва ниркова артерЫ (а. гепаИз зМз1га); 5 - черевне аортальне сплетення (р!ехиз аогНсиз аЬботюаИз); 6 - аорта (аоПа); 7 - нижня брижова артерЫ (а. тезегЛепса М епог); 8 - верхне п'щчеревне сплетення (р1ехиз ЬуродазЫсиз зирепог); 9 - лаве нижне пщчеревне сплетення (р!ехиз Ьуродаз1псиз М епог з'юШег); 1 0 —крижове сплетення (р 1ехиз васгаНз); I I - пряма кишка (гес1и т ) (вщгнута донизу); 1 2 - праве нижне пщчеревне сплетення (р!ехиз Ьуродаз1псиз /пГепог с!ех>ег); 1 3 - правий сечовщ (иге1ег бех1ег); 1 4 - яечкова артер'ш 1вена (а. е1 V. 1евПси1агез); 15- нижня лорожниста вена (V. саиа М епог); 1 6 - права ниркова вена (V. гепаИз Оех1га); 1 7 - права нирка (геп бех>ег): 18 - права надниркове залоза (д1апби1а зиргагепайз дех1га); 1 9 - печЫка (Ьераг). .................. ....................... стравохщними плками поворотного гортанного нерва розмхщений бшя мюця вщходження вщ аорти верх ньо! брижово! артери. * (плки блукаючого нерва). * „ На спнщ а. тезегЛепса т/епог розмнцеие нижне Легеневе сплетення (р1ехизри1топаИз) розмпцене навколо кореня легеш (переважно спереду та ззаду) 1 брижове сплетення (ркхиз тезеп1епсНз т/епог), плки утворюеться грудними легеневими плками, яю йдуть якого оточують 1 супроводжують ус! розгалуження вщ Ш-1У грудних вузл 1в симпатичного стовбура, ще! артери. До складу цього сплетення належать та бронховими плками блукаючого нерва (рис. 27). нижнш брижовий вузол (рапфоп тезепЬепсиз т/епог), Посередига М1Ж коренями обох легень праве та лхве розм\щенш б!ля М1сцявщходження вщ аорта нижньо! легеневх сплетення з ’еднуються одне 3 одним та з брижово! артери. Гшки нижнього брижового сплетен серцевим сплетениям. ия, яю оточують верхню прямокишкову артерно, фор До черетог частини (рагз аЬдоттаНз) нутроще мують по своему ходу на стшц! прямо! кишки верхне вих сплетень належать числент сплетення та вузли; прямокишкове сплетення (ркхиз гесбаНз зирепог). ^райважлившшм з них е черевне аортальне сплетення Частина черевного аортального сплетення М1Ж (ркхиз аогНсиз аМоттаНз). Волокна черевного аор м 1сцями початку верхньо! та нижньо! брижових тального сплетення розповсюджуються з плками артерш називаеться мгжбрижовим сплетениям черевно! частини аорти, утворюючи разом з плками (ркхиз ткгтезеШепсиз). Ниркове сплетення (ркхиз блукаючого та нутрощевих нерв1в шин сплетення гепаИз) оточуе ниркову артерш ! мхстить ниркот. черевно! порожнини. вузли (%апфа гепаИа). Сечовгдне сплетення (ркхиз Найбшыпим з нутрощевих сплетень черевно! игебепсиз) розмхщене навколо сечоводу х утворене порожнини е черевне сплетення (ркхиз соеНасиз), яке волокнами черевного аортального та ниркового оточуе черевний стовбур (рис. 50). Черевне сплетення сплетень. 1Д сплетення формують також яечникове утворене плками черевного аортального сплетення, (яечкове) сплетення, ркхиз ошггсиз (1:езИси1апз), яке блукаючого нерва, великого та малого нутрощевих оточуе вщповщш однойменш артери. Супроводжуючи плки брижових артерш, волок нерв1в, Д1афрагмового нерва. До черевного сплетення на брижових сплетень формують у стшц! тонко! та належать найбхлыш передхребтовх вузли: 1) черевт вузли (ращИа соеИаса) - два твмюяце- товсто! кишок кишкове сплетення (ркхиз епбепсиз), во! форми вузли, яю розмнцеш з обох боюв черевного яке е важливою складовою частиною метасимпастовбура; тичио! частини автономного вщдшу перифершно! 2) аорталъно-нирков'г вузли (§апфа аогйсогепа- нервово! системи. Як уже шДкреслювалося, кишкове Иа) - два вузли, як! розмпцеш бьля м!сця вщходження сплетення складаеться з трьох сплетены пщсерозного, вщ аорти нирково! артери. м’язово-кишкового, пщслизового. Продовженням черевного аортального сплетення V п; злах черевного сплетення розмпцеш тша трепх ьс г •нив простих рефлекторних дуг симпатично! е клубове сплетення (ркхиз Шасиз), яке супроводжуе нерп^ • системи, н аяю переключаеться синапсами а. Шаса соттитз е! а. Шаса ех1ета. Продовженням част • передвузлових симпатичних волокон. Час- клубового сплетення е стегнове сплетення (ркхиз ш в - р’двузлових симпатичних волокон, завузловх /етогаНз), яке супроводжуе а./етогаНз. сим)' ян волокна, передвузловх парасимпатичш До тазовог частини (рагз реЫса) нутрощевих волг -хутлив! волокна д|'афрагмового нерва —про сплетень належать (рис. 50): , ход/" (рез черевне сплетення транзитом, супрово1) верхне пщчеревне сплетення; джуь • 'ртерн, яю входять вхд черевного стовбура, 2) нижне пщчеревне сплетення. 1 бер , участь в утворенш периартерхалъних та Верхне пгдчеревне сплетення (ркхиз куро^азбпсиз орган. Vсплетень. Серед них видшяють: зирепог) непарне, розмхщене гад роздвоенням аорти 1 ! ’.ечижове сп лет ен ня ( р к х и з НераСгсиз); бшя рготоЫогшт. Нижчерготопбопит нижня части 2) и'лезшкове сплетення (ркхиз НепаНз); на сплетення роздвоюеться на правий та лхвий тдче3) нщнкове сплетення (ркхизразЬпсиз); ревш нерви, яю з’еднують непарне верхне пщчеревне 4) тдшлужовозалозове сплетення (ркхиз рап- сплетення з парним нижнхм. Нижне пгдчеревне сплетення (ркхиз куро§аз/ггсиз сгеаНсиз); 5) надниркове сплетення (р1ехиз зиргагепакз). т/епог) утворене симпатичними волокнами пхдчеНа спнщ а. тезеШепса зирепог розм!щене верхне ревного нерва, крижовими нутрощевими нервами та брижове сплетення (ркхиз тезепЪепсиз зирепог), плки парасимпатичними волокнами тазових нутрощевих якого оточують 1 супроводжують усх розгалуження нервхв. Плки нижнього пхдчеревного сплетення проше! артерц. До складу цього сплетення належить довжуються по ходу плок а. Шаса Шета, утворюючи верхшй брижовий вузол (рапфоп тезепСепсиззирепог), численш периартерхальнх та органнх сплетення, якх забезпечують вегетативну шнерващю тазових оргатв. Серед них видшяють: * 1) середне прямокишкове сплетення; 2) нижне прямокишкове сплетення, яке вщдае верхш В1ДХ1дников1 нерви; 3) матково-гахвове сплетення (у жшок), яке вщ дае ШХВОВ1 нерви; 4) передм1хурово-залозове сплетення (у чоло вш в); 5) сплетення а м ’явиносшм протоки (у чоловшв); 6) м1хурове сплетення. Вщ нижнього пщчеревного сплетення вщходять також печерисп нерви клггора (ужшок) або печерис-п нерви статевого члена (у чоловшв). , Узагальнюючи викладене, слщ гпдкреслити, що бшышсть нутрощевих сплетень неоднорщш за скла дом волокон, розташоваш навколо артерш (периартер1ально) г вег е складовими частиками умовного, практично безперервного “загального аортального сплетення” (див. рис. 50). 87 4* назвёть м язи та дш янки шюри, як 1 вони ш* нервують. Назвёть довп плки плечового сплетення. Оха рактеризуйте ёхню топографш, функци ] назвёть м’язи та дёлянки шюри, яю вони ённервують. * Опишёть будову, топографию та функци передах плок грудних нервёв. Опишёть будову, топографёю та функцй попере кового сплетення та його плок. Назвнь м’язи 1де лянки шюри, яю ённервують плки поперекового сплетення. Опипнть будову та топографш крижового та куприкового сплетень. Назвнь короткё плки крижового сплетення; охарактеризуйте ёхню топографш, функцй та назвггь м’язи ё дшянки шюри, яю вони ённервують. . Назвёть довп плки крижового сплетення; охарак теризуйте ёхню топографш, функцй та назвёть м’язи ё дёлянки шюри, яю вони шнервують, Дайте загальну характеристику частин авто номного (вегетативного) вёддёлу периферёйно! нервово! системи. Охарактеризуйте центральнё (надсегментнё та сегментнё) 1 периферёйнё структури вегетативно! нервово! системи. Дайте морфофункцюнальну характеристику складових парасимпатично! частини автоном ного вёддёлу периферёйно! нервово! системи. Опшшть будову, топографёю та функцй парасим патичних вузлёв ё ёхнёх корёнцёв (парасимпатич них, симпатичних, чутливих). Дайте морфофункцёональну характеристику складових симпатично! частини автономного вёддёлу периферёйно! нервово! системи. Опшшть будову, топографёю, гёлки, зв’язки прихребтових та передхребтових симпатичних вузлёв. Охарактеризуйте метасимпатичну частину автономного вёддёлу периферёйно! нервово! системи. Назвёть частини нутрощевих сплетень та !х складовё. Опшшть ёхню будову, топографёю, функцёё. 1 Питания для повторения I самоконтролю 1. Назвать 12 пар черепних нервёв. Про що свёдчить номер черепного нерва? Як класифёкують черепш нерви? 2. Охарактеризуйте загальн! принципи будови 1 функцёональнё особливостё справжшх черепних нервёв. ‘ * Ъ. Дайте морфофункцёональну характеристику I та / II пар Черепних нервёв. 4. Опшшть будову (ядра, парасимпатичний вузол, плки), топографёю та функци III, IV, VI пар че репних нервёв. 5. Охарактеризуйте будову (ядра, чутливий вузол, плки), топографш та функци V пари черепних нервёв. Опишёть парасимпатичн! вегетативш вузли голови, зв’язанё (через вёдповёднё чутливё коршщ) з плками V пари черепних нервёв. 6. Опшшть будову (ядра, чутливий та парасимпа тичн! вузли, плки), топографш та функци VII пари черепних нервёв. 7. Дайте морфолопчну характеристику VIII пари черепних нервёв. 8. Оцишётьбудову (ядра, чутливё та парасимпатичш вузли, плки), топографш та функци IX, X, XI, XII пар черепних нервёв. 9. Дайте загальну морфофункцюнальну характе ристику спинномозкових нервёв. Чим утворене пь ■тсплетення? Опшшть будову, топографш, ф • цй гхлок шийного сплетення, його зв’язок з X, • ною черепних нервёв. 10. С чь будову та топографёю плечового сплет> його частин, стовбурёв, розгалужень, к .; 11. I .ь коротю гёлки плечового сплетення. О ^ктеризуйте !хню топографию, функцё! 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА БУДОВА КРОВОНОСНИХ СУДИН СЕРЦЕ СУДИНИ МАЛОГО ТА ВЕЛИКОГО К1Л КРОВООБ1ГУ - , * О 1 I КОРОТКИМ НАРИС РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННО! СИСТЕМИ ЛЮДИНИ В ОНТОГЕНЕ31 щ € к СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА (АНПОЛОПЯ) В органхзмх людини, як багатоклхтиннш вщкритш термодинамхчнхй систем!, постшно вщбуваеться обм1нречовин, щозабезпечуе його життедхяльшсть. Кожнакл!тина отримуе поживнх речовини, кисень, воду 1 ВИД1ЛЯ6 В МХЖКЛГГИННИЙ простхр продукти обмхну речовин, якх виводяться з оргаш'зму, утиЛ13уються. Цю функцхю забезпечуе серцево-судинна сис тема (зузФта саЫююазси1аге), або кровоиосна система (зуз{ета защ итеит), яка складаеться з системи замкнених трубок - кровоносних судин (иазазащитеа), заповнених кров’ю (защтз), 1серця (сот) - центрального органа (бюлопчного насоса), що зумовлюе рух кровх кровоносними судинами. Окрхм того, в оргашзмх функцхонуе лхмфатичка система (зузСека ЬутркхлЛеит), утворена лхмфоносними су динами 1лхмфощними органами (ощапа IутркоШеа) (табл. 11). Роздш морфолога, що вивчае будову 1 фукс.ню кровоносних 1 лхмфатичних судин, називаеты ч анггологгею (ащго1офа: вщ гр. ащ ю п —судина 1 1о&. - наука, вчення). „■ кровоносних-судин ф а за з а щ т п е а ) належать ар1 -■ (аП епа е), по яких кров вщ-пкае вщ серця, вен. >-епае), по яких кров надходить до серця, 1 су,. -емомхкроциркуляторного русла, розташовах мхж артерхямих венами. чх ’омжроциркуляторне русло складаеться з артег н (агСепо1а), прекашлярнох артерюли (аНеггЫа р т г. Иапз), кровоносного кашляра, або гемокапь ляр-. .с а з кет осарШ аге), посткаш лярно! венули (пег с а розСсарШ апз), венули ф епгйа). Мхж артерголов I венулою може бути артерюло-венулярний анас гомоз (апазШ позгз аН егго1о аепи1аггз). Вщдаляючись вхд серця, артерп галузяться, ххнш калибр поступово зменшуеться до др 1бних црекападярних артерхол, яю у товщ 1 оргашв переходять в капхляри, що утворюють гем окатляриу итку (ге{екетосарШаге). Кагпляри продовжуються у посткашлярш венули та венули, якх зливаються 1 утворюють вени. Вени також зливаються, ххнхй диаметр поступово збхльшуеться, по них кров над- I ходить до серця. Кровоносш судини вщсутш лише в ештелхальному покривх шюри 1слизових оболонок, у волоссх, нхгтях, ропвцх ока I суглобових хрящах. У людини, як 1 в шших ссавцхв, кровоносна сис тема складаеться з двох ю л кровообхгу - великого 1 малого. Велике коло кровообщу починаеться вщ л 1Вого шлуночка серця аортою х заюнчуеться верхньою х нижньою порожнистими венами, що впадають у праве передсердя. Мале (легеневе) коло кровообхгу бере початок вхд правого шлу ночка серця легеневим стовбуром х заюнчуеться чотирма легеневими венами, що впадають у Л1ве передсердя. Називають кровоносш' судини залежно вщ ор гана, який вони кровопостачають (ниркова артерхя, селезхнкова артерхя); мхсця ххнього вхдгалужения вхд бхлыпо! судини (верхня'брижова артерхя, нижня брижова артерхя); юстки, до якох вона прилягае (лхктьова артерхя, променена артерхя, задня великогомхлкова артерхя); напрямку (огинальна артерхя клубовох кхстки, присередня огинальна артерхя стегна); глибини розташування (поверхнева чи гли бока артерхя). Бхлышсть др1бних судин називають вщповщними гхлками. У залежностх вхд розташування органхв х тка нин артери подхляють на пристхнковх (рапеЬаНз), що кровопостачаю ть стш ки тхла, \ нутрощевх фгзсегаНз), якх кровопостачають внутрхшнх органи. До входження артерп в орган вона називаеться органною, а ввхйшовши в орган - внутрхшньоорганною. Внутрхшньоорганнх артери галузяться в межах органа х кровопостачають його окремх структурнх елементи. Кожна артерхя галузиться на дрхбш судини - аргпергальнг гшки (гатг аНепозг). При мапстральномутипх розгалуження вщ основного стовбура магхстральна артер1я, Д1аметр якох поступово зменшуеться, послхдовно галузиться на 61чхп гадки. При деревоподхбному тига артерхя т е л я вхдгалужения вхд магхетральнох судини вхдразу галузиться на дв11 бхлыххе гадок. Таке галуження нагадуе крону дерева. ТАБЛИЦЯ 11. СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМ КРОВОНОСШ СУДИНИ Э\?А$СОиАЯЕ) СЕРЦЕ (УАЗА 8АНС1ЛИЕА) (С О К ) Л|мфатичн1 (л1мфоТдн1) органи (огдапа /утрЬоМеа) ВЕ Н И АРТЕРИ Л1МФАТИЧНА СИСТЕМА (8У8ТЕМА 1УМРНОЮЕС1М) (эПепее) Л1МФОНОСН1 СУДИНИ ПервинИ л1мфатичн1 органи (огдапа /утрЬойеа рптапа) Вторинн! Л1мфатичн] органи (огдапа 1утрЬо1с1еа зесипбапа) М1КРОРИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО ГЕМОМ1КРОЦИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО I артер 10ла (айепо1а) Л1МФОМ1КРОЦИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО Л 1мфатичний каптяр (]/аз 1утр1юсарН1аге) венула ( 1/епи!а) \ / артерюло-венулярний анастомоз (апаз1ото513 аг/епо/оиепи/апз) л1мфатичний посткаптяр приносна л1мфатична судина (Уаз IутрбаИсит аИегепв) Л1мфатичний вузол (побив 1утрРа(1сиз) прекаптярна артерюла (аПегЫа ргесарШапв) посткаптярна венула (Уело/а ров(сарШапв) виносна Л1мфатична судина (У аз1утрРаНсит еНегепв) Л1мфатичний стовбур (Iгипсиз IутрРаИсиз) кровоносний каптяр (Уая Петосар/Наге) Л1мфатична протока (бис1из 1утрРаНсив) СЕРЦЕБО-СУДЙММЛ СИСТЕМА БУДОВА КРОВОНОСНИХ СУДИН I ^ Будова артерш Стшк«1 артерп складаеться з трьох оболонок (рис. 51):внутр1шньо1 оболонки (Шаса тйта), серед ньо! оболонки (Шпгса тедха) 1 зовншшьо! оболонки (1ипка ех(ета). Залежно вщ особливостей будови спнок, артерп подшяють на три типи: - артери еластичного типу - великого кал1бру (аорта, легеневий \ плечо-головний стовбури); - артели м’язового типу (бшышсть артерий) - ар тери середнього 1 малого кал1бру; - артерн змшганого типу, або артери м’язовоеластичного типу (пщключичш, загальш сонш 1 за гальш клубов! артерн). Така конструкщя будови стшки артерш забе'зпечуе характерну гемодинамжу, що властива велиюй швидкост! кровотоку ! високому кров’яному тиску, зокрема, 0,5-1,0 м/сек. 1 120 мм рт. ст. в аортй Артерн еластичного типу е судинами великого кал1бру, мають широкий просв1Т, !хня внутршгня обо лонка (ртса М т а ) дуже товста, складае приблизно 1/5 товщини стшки судини. Стшка артери висгелена зсередини ендотелюцитами —плоскими титанами пайгонально! чи кругло! форми розм1рами приблизно 500 х 150 мкм. Ядерна зона ендотелюцтгв товщиною до8 мкм внступае в просв!т судини. Базальна поверхня ендо*ел1альних юитин (ендотелюцитхв) утворюе числекш пщгалужеш вщростки, що проникають у шдендоп пальний шар. У цитоплазм! ендотелюцтгв МСТИТЬС . ШТОМШрОШНОЦИТОЗНИХ пухирц1в. Енж -о шти з’еднаш М1Жсобою щшьними замикальких * тактами, а поблизу просвету переважа- * Рис. 51 ‘ «оаа стшки артери (А) I стшки вени (Б) м’я. . типу середнього кал!бру , (за Б. Г. - * ссвим). I ~ внутри,1• Ъ'лонка (1ип1са Ш т а ): 1 - ендо-.. (впскЯЬеНит)2-багагь-, мембрана (те тЬ га п а ЬаваИе): 3-пщендо'епальний шар (в1га1ит виЬепбсЛЬеЫе); 4-внутр/шия еластична мембрана (те тЬ га п а е/азИса Мета). й-середня оболонка (1ипка тесИа): 5-мюцити (туосуКв); 6-еластичи волокна (ЯЬгае е!авИсае); 7-колагенов1 волокна (ЯЬгае соИадепозае). «(-эовншня оболонка (1ипюа ех!егпе): В-зовжшня еластична мембрана (те тЬ га п а еШвЦса ех(ета); 9-пухка волокниста сполучна тканина (1вх1ив соппесвуив ЯЬгозаз1ахиз)-, ТО- судини судин (Уаза уавогит). ють Щ1льн1 контакта —нексуси. Тонка базальна мем брана вщокремлюе ендотелШ вщ тдёндоТел!ального шару, який складаеться з сггки тонких еластичних 1 колагенових волокон та ф 1бробласпЬ, як! виробляють волокна! М1жкл1тинну речовину. У тдендотел 1аль" ному шар! моститься багато малодиференцшованих 31рчастих гслггин, трапляються 1макрофаги. Внутрнпня еластична мембрана вщсутня, але Пзамшюе густе сплетення еластичних волокон, зовншгнш шар яких ор^ентований поздовжньо, а внутршшш шар мае коло вий хщ. У внутрняшй оболонщ мютяться поздовжньо ор1ентоваш гладенью мюцита. ? Середня оболонка (Ытса теНа) товщиною до 500 мкм побудована переважно з еластичних во локон. Вони формують 50-75 колових еластичних вшончастих мембран, кожна з яких маетовщину 2 -3 мкм. М1ж еласгичними мембранами залягають коротю веретенопод!бш гладенью мюцитиДх вщносно мало. Гладю мюцити розташоват стралепод!бно, з’еднуються м1ж собою щшьними контактами. М10цити оточеш тонкими еластичними 1 колагеновими волокнами 1 занурен! в аморфну основну речовину, в якш е багато сульфатованих глшозамшоглшашв (ГАГ). У немовлят у стшщ артерш еластичного типу мштаться не бшьше 35-40 еластичних мембран, хоча з в!ком !х кшьюсть збшыпуеться. Така конструкщя середньо! оболонки забезпечуе високу еластичшсть артерш великого кал!бру. * Дуже тонка зовнгшня оболонка ({итса ехСета; аджпШа) побудована з пухко! волокнисто! сполучно! тканини, що складаеться з численних поздовжшх та колових пучюв еластичних 1 колагенових волокон. У зовшшнш оболонщ проходять кровоносш 1Л1мфаТИЧш судини, нерви. 3 погляду функщонально! оргашзацп судинно! системи артерн еластичного типу належать до судин з амортизащйними властавостями. Кров, що надходить 13 шлуночюв серця пщ час !х систоли в аорту! легеневий стовбур, гад великим тиском розтягуе щ судини. В д 1астол1, завдяки еластичним елементам, стшки аорти! легеневого стовбура повертаються у вихщне положения. Еластичшсть судин цього типу сприяе плавному, а не поштовхопод1бному плину кров! 13 великою швидюстю та гад високим тиском. Артери змйианого типу, або артерп м ’язовоеластичного типу е судинами середнього кал!бру, в !х середшй оболонщ мктиться приблизно однакова кшьюсть еластичних { м’язових елеменив. Внутршня оболонка ({итса тйта) складаеться з ендотелно 1 мае типову будову тдендотел!ального шару 1внутршньо! еластично! мембрани. ПщендотеЛ1альний шар представлений пухкою неоформленою сполучною тканиною, тоню еластичш 1колагенов1 волркна яко! розташоваш переважно поздовжньо. М1ж цими волокнами розмвдеш малодиференцшоваш сполучнотканинш клггини 31рчасто! форми. Внутрйиня вжончаста еластична мембрана добре виражена 1 розташована на меж1 м1ж внутр1шньою та середньою оболонками. На пстолопчних препаратах вона мае вигляд блискучо! хвилясто! стр1чки. У середнш оболонщ ({итса тесИа) за об’емом приблизно однакова кшьюсть гладеньких мюципв 1 еластичних волокон, вони розподшен! р1вном1рно. Гладенью мюцити 1еластичш волокна розмпцеш пере важно сшралепод^бно. У середшй оболонщ мктиться мало колагенових волокон 1ф1бробласпв, а в основнш речовига мктиться багато кислих пткозамшоглшашв. На меж113зовгашньою оболонкою розташована тонка вжончаста зовшшня еластична мембрана. Уа еластичш елементи середньо! оболонки утво рюють едину систему, що надае судиш еластичноси гад час розтягування 1 стнснення, не дае ш спадатися, забезпечуючи безперервшсть кровоплину. Гладенью мюцити середньо! оболонки артер 1Й зм 1шаного типу мають важливу структурнофункцюнальну особливкть —наявшсть системи каналш для юшв К+1 Са2+, яка називаеться кальщевим пускачем. Ця система забезпечуе розслаблення гладеньких мюцитш, що призводить до розширення судин 1 зниження кров’яного тиску. Зовнгшня оболонка ({итса ех(ета; адсепШа) по будована з пухко! волокнисто! неоформлено! спо лучно! тканини. К колагенов1 1 еластичш волокна переплггаються, ор1ентоваш переважно поздовжньо. М1ж цими волокнами мктяться гладенью мюцити 1 КЛ1ТИНИ сполучно! тканини. У зовшшшй оболонщ проходять судини 1 нерви судин. Артери змшшюго типу (середнього кал!бру) здатш змшювати св1Й Д1аметр, тобто величину просвггу, одночасно збер!гаючи сийюсть до високого тиску кров1 завдяки еластичним структурам стшки судин. Артери м’язового типу (артерп середнього \ мало го кал!бр1в) переважають в органам! людини, !х д1аметр коливасться вщ 5 до 0,3 мм. За будовою станок артерй м’язового типу ктотно вщр1зняються вщ арте рш еластичного! мяианого т и тв перш эа*все вщносно середньо! оболонки. 1з зменшенням кагпбру артерш зменшуеться вщносний вм1ст еластичних структур 1 вщповщно збшьшуеться кшьюсть гладеньких мюци пв. Така конструкщя середньо! оболонки вщповщае гемодинам1чним умовам, бо артерн м’язового типу в1ддалеш вщ серця, тиск кров! в них нижчий, тому скорочення гладеньких мюциив шдтримуе необхщний тиск кров! в судинах, забезпечуючи нормальний кровоплин. В артер1ях малого кал!бру (д 1аметром до 1 мм) !х внутршня оболонка представлена шаром ендотел1альних кл 1тин, що лежать на тонюй базальшй мембраш, яку оточуе внутршгня еластична мембрана. У крупшших артер1ях м’язового типу (вшцевих, селезшковш, ниркових тощо) М1ж внутрпдньою еластичною мембраною! ендотел1ем м!ститься шар колагенових 1 ретикулярних волокон, а також ф 1бробласти. Останш синтезують 1 видшяють еластин та шип компонента М1ЖКЛ1ТИНН0 ! речовнни. У вс!х артер!ях м’язового типу, окр1м пупково!, внутр!шня еластична мембрана е вжончастою 1 при свгёловш мжроскопй мае вигляд хвилясто! яскраво-рожево! смужки. У стшках артерш м’язового типу середнього кал!бру найтовспшою е середня оболонка. Вона утворена з 10-40 шар!в сшрально ор1ентованих гладеньких мюциив, яю з’еднан! М1Ж собою пальцешдабними контактами. В артер1ях малого кал1бру в середнш оболонщ мктиться не бшьше 3-5 ш а р 1В гладеньких мющгпв. М ю ц и т и зануреш в основну речовину, яку вони продукують. В основшй речовиш переважае еластин. В артер1ях м’язового типу е в1Кончаста зовтш н я еластична мембрана. 1з зменшенням Д1аметру артерш зовшшня еластична мембрана стоншуетъся, а в судинах малого кал1бру вона вщсутня. У спнщ артерШ малого кал1бру м’язового типу е тонкий шар переплетения еластичних волокон, завдяки яким щ судини не спадаються. Тонка зовшшня оболонка скла- » 1 ■; ■ даеться з пухко\‘волокнисто\' неоформлено! сполучно! тканини, у якш проходять кровойаеш 1 л 1мфатичт | судини, а також нерви судин. Артери м’язового типу регулюють мюцеве кровопос тачання (приплив кров! в судини гемомжроциркуляторного русла), щдтримують артер1альний тиск кровь Отже, 13зменшенням Д1аметра артерш в а оболон ки !хш х с п н о к стоншуються, зменшуеться товщина гадендотелтального шару I внутр1шньо! еластично! мембрани, поступово меншае кшьюсть гладких мюци пв 1еластичних волокон у середнш оболонщ, зникае зовшшня еЛастичиа мембрана. У зовшшшй оболонщ дйеншуеться кшьюсть еластичних волокон. Найдр1бшшою артер1ею м’язового типу е артерюла, якою починаеться гемоциркуляторне русло. Гемомшроциркуляторне русло Дистальна частина серцево-судинно! системи називаетъся гемомшроциркуляторним руслом (рис. 52), доскладу якого входить система найдртбшших судин: артерюли, прекапшяри, капшяри, посткагаляри, венули хартерюло-венулярш анастомози. Ця система судин, що убшьшосп оргашв оточена трмфатичними капшярами шмфатичними посткапшярами (л 1мфом!кроциркуляторне русло), забезпечуе таю найважлившй функци: ретулюе кровопостачання оргатв 1тканин, транскага- лярний обм!н, дренаж, депонування кровь Судини гемом!кроциркуляторного русла дуже пластичю! миттево реагують на змши кровоплину та дш ртзномаштних ЧИННИЮВ. Ц! судини ЗДОГЩзмшювати ПрОНИКШСТЬопти ки для тканинно! рщини та шших речовин, депонувати формеш елементи кров!, а при звужент пропускають лише плазму кровь У кожному оргаш, який виконуе певну функщю, судини гемомткроциркуляторного русла мають специф1чну будову! розташування. Артерюла (агСегЫа) е найдр!бшшою артер1ею м’язового типу, Д1аметр артерюл коливаеться в межах 50-100 мкм, !хня спнка мае вс! три оболонки, яю е найтоншими. М!ж артер1ями 1артер!олами немае чггко! межь Внутршня оболонка артерюл представлена видовженими ендотелюцитами, яю лежать на тонюй базальнш мембраш. Ендотелюцити ор1ентован! по здовжньо 1 з’еднуються мтж собою десмосомами ! щшьними контактами - нексусами. Ендотелюцити М1СТЯТЬ численш ШНОЦИТОЗШ пухирщ, що свщчить про !х високу функщональну актившсть. Вщ базально! п оверхт ендотелю щ тв вщходять вщростки, пронизуючи базальну мембрану й утворюючи нолинт. контакта (нексуси) 13гладенькими мюцитами серед ньо! оболонки - мюендотелхальш контакта. Середня оболонка артерюл утворена одним шаром гладеньких мющгпв, як! розташоваш сгарально сто- Рис. 52. Схема гемом/кроциркуля торного русла у склад| великого кола кровообхгу. 1 - артер1опа (аПепоШ); 2-прекал\лярн'| артерюли або прекапшяри (аг1ег!о/ае ргесарШагез); ■?-гемсжаг»ляри та гемокапшярна йтка (уаза ЬетосарШагШ е( ге!в ЬетосарШ апз); Ч-постхйлшярн| венули або посткагаляри (уепи!ае роз!сарШ агез); $ - венула [Vепц)а); 6 - артерюло-венулярний анастомоз (апа з(о то з 1в аг1ело1оуепи1апз). Стршкою показано налрямок лроходження кровь Рис. 53. Будова катляр1в трьох т и т в (за В. Г. 8 л 1сеевим). У» г 6 / • _ Г* I * ■ ж ^ ■■ *■ I - гемокапшяр !з суцшьним ендотелгеу I базальною мембраною; I I - гемокапшяр !з фенестрованим ендотел!ем та суцшьною ба зальною мембраною; III — синусоТдний гемокапшяр 1з щшинопод|бними отворами в ендоталГГ та у базальн1й мембран!. 1 - ендотелкзцит; 2 - базальна мембрана; 3 - перицит; 4 - контакт перицита з ендотелюцитом; 5 - нервова заюнчення; 6 - адвентиц|йна кл!тина; 7 - фенестри; 8 - Щ1лини (пери). _ III совно довго1о а артерюли. Загостреш юнщ гладеньких мющгпв переходять у довп розгалужеш вщростки, яю "утворюють контакта (нексуси) 13сусгднгми мюцитами. Кожен гладкий мюцит з ус1х боюв вкритий базальною мембраною, окргм дшянок мюендотел1альних контакн в I дотачних мгж собою цитолем сусгдшх мюцитгв. Зовшшня оболонка артерюл утворена тонким шаром пухко! волокнисто! сполучно! тканини. Завдяки скороченню гладеньких мюципв середньо! оболонки артерн оли регулюють приплив кров! до оргашв 1 тканин. Прекапшяр, або прекапгляриа артерюла (агСетю1а ргесарШапз) мае диаметр 30-50 мкм, а в и стгшц колоподдбно розмицеш окремг мюцити. В дшянц! переходу прекагаляра в капшяр декглька гладеньких мюципв, щшьно прилягаючи один до одного, оточують в1чко капшяра 1 утворюють своергдний прекапшярний замикач (ефшктер). Такий замикач регулюе надходження кровг в капшяр. Кровоносний кашляр, або гемокапшяр (пае кетосарШаге) е найтоншою судиною, а його назва по ходить в!д латинського слова сарШапз, що в перекладг означае “волосяний”. Дгаметр проевгту кровоносних капшяргв коливаеться вгд 3 до 11 мкм. Найтоншг капшяри з просветом 3 -7 мкм (меншг за дгаметр еритроципв) е у м’язах; ширшг, з дгаметром проевгту до 11 мкм, наявш в шкгрг1слизових оболонках. У деяких органах (печгнка, залози внутргшньо! секрецн, органи кровотворення й гмунног системи) капшяри мають широкий проевгт, д 1аметром 25-30 мкм, 1 називаються синусогднгши гемокапшярами (ьат НетосарШапа зтизоШеа). У середньому довжина капгляр1в доргвнюе 0,7-0,8 мм, а площа перетину одного капшяра становить приблизно 30 мкм2. Переважно капшяри утворюють гемокатлярну егтку (геке кетосарШапз), але у певних мгецях (сосочки шюри, синовгальш вор синки суглоб!в, судини! клубочки ниркових плець) капшяри мають вигляд петель - петель гемокапгляргв (атае НетосарШапа). Основна функщя гемокапшяргв: - забезпечення мжроциркуляцп; - забезпечення обмшу речовин М1Жкров’ю 1 тка нинами; - роль пстогематичного бар’ера. Цьому сприяють гемодинамгчт умови в капглярах: низький кров’яний тиск - 25-30 мм рт. ст. в артергальнгй частит капшяра 18 -1 2 мм рт. ст. у венозному юнцг; дуже мала швидюсть кровоплину - до 0,5 мм/с. Стгнка кровоносних капшяргв дуже тонка (рис. 53) 1утворена шаром ендотелгальних гептан, розмггцених на суцгльшй чи переривчаетш базальнШ мембранг, а також поодинокими перикапшярними клгтинами — перицитами. Зсередини капшяри вистеленг ендотелгем. Ендо телюцити —це плоскг витягнун полггональнг клеш ни шириною 8-19 мкм 1 довжиною до 75-175 мкм. Товщина ендотелгоцитгв коливаеться вгд 0,2 мкм до СЕРЦбвОСУДИНИА СИСТЕМА Вмкм*.ядерназона, в якш е одне або деюлька ядер, мае трюцшу 4-8 мкм; зона органел завтовшки 2 -3 мкм; йерифершназона найтонша ~ до 200 нм. У перифершшй зош ендотелхоцитхв можуть бути фенестри дхаметром 50-60 нм, школи перекритх специфх'чнимнД1йфрагмами. Через цю зону здхйснюеться обмш речовик М1ж кров’ю 1 тканинами. В ендотелюцитах бхляплазмолеми мютяться численш гпноцнтозш пухкрщ.ш.освщчктъ йро акгявний трансендотелхальний транспортречовин. Ендотелюцити з’еднаш мхжсобою нрьними замикальними та вдшинними контактами нексусами,хоча наявга 1пальцеподхбш контакту. Мхж свдотел'инъцтт кттинами е ирлинп шириною вщ 3 нм до 15 им, завдяки яким р 1зга речовини легше проникають через стшку гемокапшярхв. Ендотелюцити лежать на тонкш базальшй мембраштовщиною 35-50 нм, яка побудована з тонких переплетеких колагенових волокон, мхстить глхкозашиоглжани 1лшхди. Базальна мембрана може бути сущльноюабо утворюе пори. 95 - екцералыши тип: таю капшяри мають В1дкритий фенестрований ендотелш I суцшьну базальиу мембрану, вони е у судинних клубочках ниркових тхлець, ворсинках тонко! кишки, залйзах внутр1шньо!секрецн; г —сищсогдний тип: дхаметр просвету капшярхв ве ликий - 25-30 мкм, вони мають фенестрований ен дотелш хнесуцшьну базальиу мембрану (пори); таю капшяри е в печхнщ та кровотворних органах. Транспорт речовин через стшки гемокапшярхв здшснюеться кшькома шляхами. Найщтенсивнхшою е дифузхя. За допомогою мхкропшоцитозних пухирцхв через капшяри стшки в обох напрямках переносяться продукта обмшу речовин, велию молекули бхлкхв. Через фенестри ендотелюцитхв х м1жендотел 1алы 11 щхлини дхаметром 2 -5 нм, розм1щеш ьйж не ксусами, переноситься низькомолекулярш сполуки 1 вода. Через широю щшини синусоадних капшярхв проходять не тшьки рщини, але й р1зш високомолекулярн! сполуки та формеи елементи кровь Кровоносш каш'ляри е обмтними судинами, у У кровоносних капхлярах ендокринних залоз, ор яких здшснюеться дифузхя, активний транспорт 1 гашв сечовох системи, судинних сплетень мозку, вш фшьтращя речовин. Загальна площа поперечного кового тша ока, шюри х кишки ендотелш фенестро перетину вах кашляр1в великого кола кровооб1- ваний (рис. 54), мае отвори - пори. Крупп пори (фе гу досягае 11000 см2. Загальна кшыасть кагаляр1в нестри) Дхаметром приблизно 70 нм, що розташоваш в оргагазм1 доросло! людини дорхвнюе приблизно рхвном1рно (приблизно 30 фенестр на площх 1 мхем2), 40 млрд. Щльшсть розташування кагаляр1в зале- закритх тонкою одношаровою д1афрагмою. В кашляжить'вщфункцй 1 будовн органа чи тканини. Налри- рах судинних клубочюв ниркових тхлець даафрагма • клад, у скелетних м’язах щшыйсть капшярхв коли у фенестрах вхдеутня. ваеться вщ 300 до 1000 у 1 мм3 м’язово! тканини; у Посткапшяр, або посткапшярна венула (ьетйа Головному мозгу, 1ЮЧШЦ1, нирках, МЮКарД1 КШЬЮСТЬ ро$1сарШап$) е продовженням капшяра. Щ суди капшр1в дог", <>с 2500-3000 у 1 мм3, а в жировш, ни нагадують за будовою капшяр, але !хнш дцаметр ЙСТКОВШ, ВО 7 > НИСТШ СПОЛуЧНШ тканиш IX ГЦШЬбшьший —8-30 мкм, в !х стхнщ бшьше перицитхв. Шстьнайме. 150 у 1 мм3. Площа перетину у ах М1ж ехтдотелхоцитами можуть утворюватись щши катлярхв в г ш й людини у 800 раз 1в бшьша за ни завширшки 10-20 нм, через яю мхурують лейко Нлощу перох, ..орти, а об’ем капшярхв у 800 разхв цита. Окрхм того, в ендотелюцитах посткапшярхв е бхлший за ч * .с.х артерхй. численш актинов! мхкрофшаменти, завдяки яким 1з проев ■ г1ляр!в Р13Н1 ПОЖИВН1 речовини 1 ^ Ц1 хслхтини змшюють свою форму, бо посткапшярш Кисень трап* л ються в перикагалярний лростхр, Р03М1*рИЯКО) . *- жуть бути Р13НИМИ. Так, широю йерикалхлярь* • ч »стори е у сполучшй тканиш. Про пори найщн(«ш у легенях хпечшщ, а пайвужч! —в аервовшI м’щюв.и тканинах. У перикашлярних про сторах М1стшы я пухка йтка тонких колагенових 1 ретихсулярххих волокон, а також поодиною фхбробласти. У залежносп вад будови ендотелпо, базально! мембрани та диаметра капшяри подхляють на таю типи: - соматичний тип: дгаметр просвп*у капшярхв не перевищуе 10 мкм, наявний нефенестрований ендотелш1 судшьна базальна мембрана; таю капшяри е у м'язовштканин!, шюрх, серш, головному мозхсу; Рис. 54. Будова кап1ляр!в. А —фенестровений ендотелЮ; В - нефенестрований ендотел|й; 1 — фенестри. венули, як 1 капшяри, е обмшними судинами 1 бе руть участь в обмш! рхдинх^ юшв, метаболтв тощо. При патолопчних процесах (запалення, алерпя), за вдяки розкриттю м!жендотел!альних щшин 1 нав!ть контакт!в, посткатлярш венули здатнх пропускати через свою стшку плазму 1 форменх елементи кров!. У л 1мфо!дних органах, зокрема в Л1мфатичних вузлах, е специф!чн! посткатлярш венули з высоким ендотелгем (англшською: Ыф епс1о(кеИа1 непикз НЕУ), 1х Д1аметр може досягати 50 мкм. Ендотелю цити мають куб!чну форму, !х ядерна зона значно випйнаеться в просвгг судини, а вщростки плазмолеми виконують функццо клапашв \ шлюз!в. Через посткатлярш венули з високим ендотелхем вщбува еться рециркулящя лхмфоцитхв з кровх у паренх1му Л1мфатичних вузлхв (та хнших лхмфощних оргашв), яю потхм потрапляють у Л1мфу. Посткатлярш венули переходить у венули (репи1ае), Д1аметр яких досягае 50 мкм (а хнколи навпъ до 100 мкм). Стхнка венул за будовою подхбна до посткатлярних венул. Ендотелюцити розташоваш на базальюй мембран! товщиною приблизно 50 нм. У стшках дрхбних венул трапляються поодиною гладенью мюцити, охоплен! матриксом базально! мембрани, але вони ще не утворюють суцшьного юльця. В крупшших венулах гладеньких м’язових клхтин бшьше, вони утворюють 1-2 колов! шари, формуючи середню оболонхсу. У зовшшнш оболонщ е фхбробласти, колагенов! волокна та перхщити. Венули впадають у вени. Отже, зазвичай до гемокапшярно! сйки пщходить артерхальна судина - артерюла, а виходить вщ не! венула. Але в деяких органах (нирка, печхнка) е вщхилення вщ цього правила, тому гемокапшярну сйку, що розташована мхж двома однотипними су динами (артерюлами чи венулами), називають дивовижною (чудесною) схткою (ге1е ттгаЪйе). Зокре ма, в нирцх до судинного хслубочка ниркового тшьця (судинних петель гемокапшярхв) пщходить принос на клубочкова артергола, а виходить виносна клубочкоеа артергола —така схтка називаеться дивовижною (чудесною) артерхальною сйкою (ге1е тггаЪИе агкепоагСепозит). Синусогдт капгляри часточок печхнки (де протжае змхшана хфов) розташоваш мхж двома венозними системами —ворхтною печшковою веною хпечшковими венами, що впадають у нижню порожнисту вену. Така сукупнхсть синусохдних гемокашляр1в називаеться дивовижною (чудесною) венозною схткою (геЬе гтгаЪИе юепоюепоешп) печхнки. У переднШ частцх гхпофхза (аденогтофхзх) 1снуе дивовижна (чудесна) венозна сггка: ворйш вени ппофхза галузяться ! формують вторинну (венозну) гемохсапшярну слтку, вщ яко! вщходять виносш вени ппофхза. По цхй венозшй систем! до аденоппофхза потрапляють гармони гшоталамуса, а гармони аде ноппофхза - у венозш мапстралх. Артерюло-венулярж анастомози Г Важливу регулюючу роль у здшсненнх функци серцево-судихшо! системи вщхграють артерюловенулярнх анастомози (апазЬэтозез аИепоЬюепи1агез) - своерщш судинш шунти. При хх вщкриванш зменшуеться або повшстю припиняеться кровотхк через капшяри певнох мхкроцирхсуляторнох дшян ки, тобто кров проходить в обхщ певного гемокагалярного русла. Через щ анастомози кров безпосередньо тече з артерхального русла у венозне русло, минаючи гемокагалярну сйку. Артерюло-венулярнх анастомози мають високу вазомоторну активнхсть х дуже чутливо реахують на змши температурхшх, мехашчних та ххмхчних чинниюв. Там анастомози е майже у всхх органах, але найбшьше !х мктиться в шюрх, де вони виконують терморехулюючу функщю. Система артерюло-венулярних анастомозхв регулюе кров’яний тиск, хфовопостачання оргашв, мобшхзащю депоновано! кровц надходження мхжклхтинно! рщини у венозне русло. Дхаметр артерюловенулярного анастомозу коливаеться вщ 30 мкм до 500 мкм, а його довжина може досягати 4 мм. Видшяють дв1 групи артерюло-венулярних анас томозхв: —справжш артерюло-венулярнх анастомози, або шунти, через якх чиста артерхальна кров потрапляе у венозне русло; - атиповх артерюло-венулярнх анастомози, або пхвшунти, по яких тече змхшана кров. Справжш артерюло-венулярнх анастомози бувають двох типхв: справжн! простх анастомози без спецхальних затульних (скоротливих) пристрохв та анастомози з! спецхальними затульними (скоротливими) пристроями (рис. 55). У справжшх простих артерюло-венулярних анастомозах регулящя кровоплину здшснюеться гладенькими мюцитами середню! оболонюх артерголи. Таких анастомозхв багато у шюр! пальцхв кисл ! стопи, ложах шгтхв, в губах \ ноа, а також у сонних, аортових 1 куприковому хслубочках. Справжш артерюло-венулярш анастомози зх спецхальними затульними пристроями мають у пхдендотелхальному шар! спецхальш скоротлив! пристро! з поздовжньо розташованих гладких мюцитхв у ви гляд! валкхв чи „подушок”, що випинаються у про сей анастомозу. При скороченш мюцитхв валики та „подушки” можуть повшстю перекривати просей* шунта 1 припиняти кровотхк. Атиповий артерюл о-венулярний анастомоз, або твш унт представлений короткою капшяроподхб- ною судиною, що сполучае артерюлу 1 венулу. Кров, що прсгпкае через такий анастомйз., е змшаною. Будова вен Кровоносш судини, ПО ЯКИХ кров В1ДТ1Кае В1Д оргатв 1 тканин до серця, називаються венами (иепае). Стшка вен також складаеться з трьох оболонок 1 за характером будови подобна до артерш (див. рис. 51). Однак конструкщя стшки вен м ае значш В1дмшност1 пор!вняно з артериями, що зумовлено шшими умовами гемодинамйси (низький рюв’яни^ тиск та значно менша швидюсть кровоплину). | Видйшють наступи! вщмшносп будови вен порпшяно з артер1ями: - стшка вени тонша за артер1альну; - у сполучнотканинних компонентах стшки вен переважають колагеиов1 волокна, еластичних воло кон менше; - зовшшня еластична мембрана в стшщ вен в!дсутня, а внутршня еластична мембрана слабо виражена або вщсутня; Рис. 55. Артер10 ло-венулярн 1 анастомози (АВА) (за Ю. {. Афанасьевим). I - АВА без спещальних затульних (скоротливих) пристро'Гв: 1артерюла; 1 -венула; 3-анастомоз; 4 - гладя (ьи мюцити анастомозу. 0 -а тм к- йанастомоз: 1-артс а; 2 - кор» гемокапшяр;" 3-вен III-А Ь А-ана Б - скг В -пр. «дальними затульА|ми (скоротливими) пристроями: « з гпадком'язоеим валиком в його просвгп; анастомоз егателюйного типу (клубочковий); ■ «нвстомоэ епггелющного типу: 1-енд 4; 2-пози ‘ чо розташован! пучки гладеньких мюципв; 3 - внутл еластична мембрана; 4-арте. г, 5 - вену; 6-анас ..чоа; 7-епгге/м>дя1' юйтини в гатнщ анастомозу; 8-кап1Г.яри в спопучнотканиншй оболонщ. - у венах найтовщою в зовшшня сполучнотканинна оболонка (адвентищя), а в артериях •* се редин м’язова оболонка; - бшышсть вен мютять клапани; ^ - на пстолоочних 1 анатом1чних препаратах просв1т вен мае неправильну форму, а в артер1ях просвет округлий. В оргац13М1 людини загальна юльюсть вен перевищуе число артерш, а об’ем вен у 18 раз1в перевищуе об’ем артерш. Глибою вени, як правило, мають однойменну назву з артер!ями, до яких вони прилягають 1 супроводжують 1х (л 1кть0 ва артер1я - лштьова вена; пщколшна артер1я -1 пщколшна вена). Таю глибою вени е парними. Частина вен, що роз ташоваш в порожнинах тша, е непарними. До непарних глибоких вен належать внутршня, зовшшня та передня яремш, непарна та швнепарна, воргтна печшкова вени та шып. Поверхнев1 вени з’еднуються з глибокими венами через пронизш вени, що ви конують функцш анастомоз1в. Сусщш вени також з’еднуються м1ж собою численними анастомозами, утворюючи венозш сплетення (ркхиз ьепозиз). Таю венозт сплетення добре виражеш на поверхн! або в (адвентищя) утворена пухкою сполучною тканиною, спнках деяких внутршшх бргашв (сечовий м!хур, у ягай проходять нервов1 волокна, др1бш кровоносш судини („судини судин”) 1Л1мфатичш судини. матка, пряма кишка тощо). У великих венах з! слабким розвитком м’дзових Найкрупншнми венами великого кола кровооб!гу е верхня 1 нижня порожнисп вени, по яких веноз- елеменив базальна мембрана ендотелш дуже тонка. на кров потрапляе у праве передсердя. Окремо роз- У середшй оболонщ гладких мюципв небагато, вони мають колове розташування 1 численш мюендотел1глядають ворегну печшкову вену з й притоками. Вщ органов ! тканин кров може вщнкати в об- альш контакта. Зовшшня оболонка таких вен товста, хщ основного шляху по обхщних венах (юепае складаеться з Пухко! сполучно! тканини, у якш багато со11а1ега1ез). Анастомози М1Ж притоками одше! ве безм1елшових нервових волокон, що утворюють спле лико! маг!стрально! веИи називають внутршньосис- тення, проходять судини судин 1Л1мфатичю судини. темнимы венозными анастомозами. М!ж притоками У венах 13 середшм ступенем розвитку м’язових р1зних великих вен (верхня 1 нижня порожнисп елеменив (плечов! вени та шНп) ендотелШ розмшевени, вор!тна печшкова вена) кнують мгжсистемт ний на добре розвиненш базальнш мембрани Вну венозт анастомози, що е обхщними шляхами вщ- трш ня оболонка таких вен формуе клапани. Серед току венозно! кров! в обхщ основних вен. Венозн! ня оболонка значно тонша, а ж у вщповщшй артерп, анастомози трапляються частш е 1 розвинеш краще складаеться з колових пучгав гладеньких мюципв, за артер1ал ь т анастомози. Розум!ння анатомп таких роздшених волокнистою сполучною тканиною. Вну анастомоз1в мае велике клш чне значения. трш ня 1 зовшшня еластичш мембрани у венах 13 се Стшка вен також складаеться з трьох оболонок редшм ступенем розвитку м’язово! оболонки вщсут(рис. 51). Розр^зняють два типи вен; безм’язового 1 нй Зовшшня сполучнотканинна оболонка (адвентам’язового тишв. щя) добре розвинена, у шй проходять судини судин До вен безм’язового типу належать вени твердо! та ! нервов1 волокна. м’яко! оболон мозку, с т а в к и ока, селезшки, юсток ! Вени 13 сильним розвитком м’язових елеменив (велию вени нижньо! половини тулуба 1 шг) мають плацента. Безм’язов! вени зрощеш 31 сполучнотканинними структурами оргашв 1 тому не спадаються. добре розвинеш пучки гладких мюципв не тшьки в Ендотелюцити, що вистеляють таю вени, мають зви- середнш, але й у внутрш нш! зовншнш оболонках: у висппл меж1 (контури) у пор!внянш з артер1ями, се- ВНутрШНШ 1зовншнй^оболонках мюцити розташоредня оболонка вщсутня. Базальна мембрана безпо- ваш поздовжньо, а в середшй оболонщ - кологодобсередньо прилягае до тонко! зовншньо! оболонки, що но. ЕндотелШ у таких венах розмодений на товстш базальнш мембран!, пщ якою мктиться добре розпобудована з пухко! волокнисто! сполучно! тканини. Вени м ’язового типу подшяють на вени 31 слаб- винений пщендотел!альний шар пухко! волокнисто! ким, середшм! сильним розвитком м’язових елемен- сполучно! тканини. Внутршня еластична мембрана пв. Така конструкщя стшки вен зумовлена р!зними слабо виражена! майже непомёгна. умовами дшянково! гемодинамйш. Внутршня оболонка бшыпосп вен середнього Вени 31 слабким розвитком м’язово! оболонки (Д1- 1 деяких вен великого кал!бру формуе венозт за аметром до 1-2 мм) розташоваш переважно в дшян- ел шки (рис. 56). Але е нимало вен, у яких клапани ках верхньо! частини тулуба, ши! й обличчя. Др1бш вщсутт, наприклад: порожнисп, плечо-головт, за вени за будовою гащбш до великих венул. 1з збшь- гальн! 1 внутродт клубов! вени, вени серця, легень, шенням д1аметра вен цього гадтипу в !хнш стшщ надниркових залоз, головного мозку ! його оболон, утворюються два колов! шари гладких мюципв. По- паретаматозних оргатв, юсткового мозку. верхнев! пщшюрт вени 1 вени внутршшх оргашв е Клапани (юаЪае), або венозт заслшки (сакш 1ае судинами середнього кал!бру. Ьс внутршня оболонка оепозае) - це тоню кишенешдабш складки внутршпобудована з плоских круглих чи полкональних ен- ньо! оболонки вен, що побудоваш з тонкого шару во дотел1альних клётин, з’еднаних М1Ж собою щшьними локнисто! сполучно! тканини, вкритого з обох боюв замикальними контактами 1 щшинними контактами ендотелкм (рис. 56). Бшышсть клапашв складаеть (нексусами). Ендотелш розмодений на тонкш ба- ся з двох стулок, а деяю мають тшьки одну стулку. 3 зальнш мембраш, яка вщокремлюе його вщ пщендо- боку просвету судини у сполучшй тканиш клапана теяёально! сполучно! тканини. Внутр!шня еластична переважають еластичш волокна, а на протилежномембрана в цих венах вщсутня. Тонка середня обо му бощ, що прилягае до стшки вени, - колагенов1 лонка утворена 2 -3 коловими шарами сплощених волокна. Ендотелюцити, що вкривають стулку кла невеликих гладких мющгпв, роздшених пучками ко пана з боку просвету, витягнун поздовжньо, а на лагенових 1 еластичних волокон. Зовшшня оболонка протилежному бощ розташоваш упоперек довжинн водповодну вену. Судини судин у стшках вен крово постачають ус! йпп оболонки, а капшяри водкриваI ються у просв1т вени. Регулюють дшянковий кровотж як М1сцев1 мехаН1зми (метаболшп1гуморалып фактори), так 1рефлекторш чинники (див. подручники з нормально! фР зюлогп). У спнщ судин с численш чутлив1 рецептори (бароредегггори, механорецептори, хеморецепто___ ■ ри тошо) аферентних нервових волокон. Зокрема, в спнщ дуги аорти, сонно! пазухи 1 пазухи легеневого стовбура е найбшьше барорецептор1В, яю реагують с на розтягнення стшки судин 1 рефлекторно регулю ють величину просвету кровоносних судин. Переважну бшышсть аргерш 1 вен в оргашзмт шнервують тшьки завузлов1 симпатичн! волокна авто номно! частини перифершно! нервово! системи, що Рис. 56. Схема будова стшки артерн (А), вени (Б) викликають скорочення гладких мюципв 1 вщповщно звуження просвету судин. Ступшь звуження 1 розшиIл1мфатично? судини (В). рення судин залежить тшьки вщ частота нервових 1м1 - внутршня оболонка р и гт а тИ т а ); 2-середня оболонка (Iи тс а тесИа); пульав, що надходять до мюципв; максимально суди 3 - зовшшня оболонка (1ит'са е х /е та ); ни звужуються при частой 10 тмлульав за секунду. 4 - венозна засл1нка (ка/ки/а уепоза); Судини зовшшшх статевих оргашв та мозкових 5-Л1мфагична заслшка (каЫи!а /утрбаНса). оболон шнервують холшерпчш парасимпатичш во локна автономно! частини перифершно! нервово! системи. стулки. Проксимальнгше вш м!сця прикрепления клапана вена завжди дещо розширена. Клапани про Загальш принципи пускают кров лише в напрямку до серця, запоб!кровопостачання тша людини гаючи зворотному перешщенню кровт 1 тим самим обернаючи серце вод зайво! витрати енерл! на подоКровопостачання тша людини забезпечують мале лання иг ивних рухтв кров]. т велике кола кровооб1гу (рис. 57). Ос V нзкми венозними судинами е пазухи твер Мале (легеневе) коло кровообпу, або мале судо] об- ..-«иг головного мозку ($тиз бигае таСпз динне коло (сггси1из юазегйозиз тгпог) починаеться з епсер\‘ у як] водтжае венозна кров вод головного правого шлуночка серця легеневим стовбуром, який мозку оЗн] пазухи розташоваш в товщ 1 (розши- роздвоюеться на праву! л!ву легеневт артерп. Легенерення. • Ддних твердо! оболони головного мозку, в! артерп галузяться в легенях на частков1, сегментвони чет ендотел1ем. Стшки венозних пазух н! г внутр!шньочасточков1 артери, що переходять у не сп<_ -. -ся, забезпечуючи безперешкодний вщтж капшяри. Капшяри у вигляд1 егтки псно обшптають венозн ив! з порожнини черепа у систему поза- альвеоли. М 1Ж просв!том альвеол ! просв!том кашляр!в утворюеться аерогематичний бар 'ер товщиною черепь <41, тобто у внутрппш яремш вени. Вен чшки 1 селезшки, венозш сплетення ш и приблизно 0,5 мкм. Через цей бар’ер за трад!ентом ри та \ I вно! порожнини мають велику емшсть 1 парщальних тисюв шляхом дифузп здшснюеться газообмш —кров вщдае вуглекислоту 1 збагачуеться тому зд1 ,л депонувати велику кшьюсть кровь киснем. Збагачена киснем артер1альна кров з кагаляр1в надходить у внутршшьочасточков1 вени, поим Кровопостачання та шнервац1я судин у сегментш вени, яю формують у кожшй легеш по Кровоносш судини кровопостачають судини су дв! легенев1 вени. Чотири легеневх вени (по дв1 вод дин (ваза оазогит), що е плками артерш, розташова- право! 1 л 1во! легень) впадають у Л1ве передсердя, де I них у прилеппй сполучнш тканиш. Кровоносш ка- заюнчуеться мале (легеневе) коло кровооблгу. шляри е тшьки у зовшшшй оболонщ артерш. ЖивВелике (плесне) коло кровообйу, або велике лення I газообмш внутршшьо! I середньо! оболонок судинне коло (с\гси1из ьазси1озиз тауог) забезпечуе здшснюються шляхом дифузп з кровц що протжае вш органи 1 тканини оргашзму киснем 1 поживними по артерн. Водтжае венозна кров вш стшки артерШ у речовинами. Це коло починаеться аортою з лтвога & в 100 г/ шлуночка серця, куди з Л1вого передсердя надходить артер1альна кров. Вщ айрти вщходять артери, що йдуть до вс1х оргашв 1 тканин тша 1 галузяться в 1х товщ1 до артерюл 1 кашляр! в. Одним 13 принцитв будови тша людини е двоб!чна симетр1я, тому кровоэтк розподшяеться по артер!ях, яю кровопостачають органи у правШ 1 Л1вШ половинах тша. Винятком е кровопостачання деяких непарних оргашв черевно! порожнини? Площа поверхш в а х капшяргв тша людини до сягае 1000 м2. Артер1альт1а кров, пропкаючи в кашлярах, вщдае в тканини поживш речовини 1 кисень, а одержуе продукта обмшу речовин 1 вуглекислий газ, тобто через стшки капшяр 1в здшснюеться обмш речовин 1 газ1в М1Ж кров’ю 1 тканинами тша. Капшя ри переходять у венули, що у свою чергу формують вени, кшьюсть яких поступово зменшуеться. Вени зливаються у два велию стовбури —верхню 1 нижшо порожнисп вени, яю впадають у праве передсердя, де 1заюнчуеться велике (тшесне) коло кровооб1гу. Доповненням до великого кола кровообп'у е трете (серцеве) коло кровообхгу, яке забезпечуе кровопостачання серця. Воно починаеться правою 1 Л 1ВОЮ ВШЦеВИМИ артер!ЯМИ, ЯЮ ВЩХОДЯТЬ В1Д ци- булини аорти, 1 заюнчуеться венами серця. Вени серця зливаються у вшцеву пазуху, яка впадае у праве передсердя. У т ш людини е ще системе! вортнеп печтковог вени, в яку збираеться кров з непарних оргашв че ревно! порожнини (шлунка, тонко! 1 товсто! кишок, селезшки). По вор1тшй печшковШ веш кров тече до печшки, де проходить через чудесну (дивовижну) венозну еггку. Вщ печшки кров збираеться у 2-3 печшков1 вени, яю впадають в нижню порожнисту вену. Хщ артерШ та вен ргзних оргашв залежить вщ особливостей !хньо! будови, функцн, розвитку. Трапляються р!зш вар1анти, аномала 1 вади розвитку артерШ та вен, що мае важливе значения в клнячнш практищ. Найповгпше вони були вперше представ лен! у Ещомш книз1 видатного украшського анатома професора М. А. Тихомирова “Варианты артерий и вен человеческого тела в связи с морфологией со судистой системы” (1900). Зокрема, головними причинами вар!абельносп артерш М. А. Тихомиров вважав: , “1) усиленное развитие в эмбриональный пери од анастомотических путей под влиянием механи ческих причин. Причем главный (обычный, или так Рис. 57. Схема великого I малого юл кровооб|'гу. 1 - капшяри голови, верхшх е'|дцш|в тулуба I верхшх юнц1вок; 2 - загальна сонна артер1я; 3 - легенев! вени; 4 - дуга аорти; 5 - Л1ва передсердя; 6 - Л1вий шлуночок; 7 - аорта; 8 —печшкова артер1я; 9 - капшяри печЫки; 1 0 - капшяри верхн|х в1дд|Л1в тулуба I нижих юнщвок. 1 1 - верхня брижова артер|я; 1 2 - нижня порожниста вена; 1 3 - ворггна печЫкова вена; 14 - печ1нков1 вени; 1 5 - правий шлуночок; 16 - праве передсердя; 17 - верхня порожниста вена; 18 —легеневий стовбур; 19 —капшяри легень. I Тихомиров Михайло Андршович (1848-1902) называемый нормальный) артериальный сосуд со ответственно этому утрачивает свое значение и перестает быть главной артерией. В этих случаях нормальная артерия либо заменяется другой (колла теральной), либо значительно уменьшается в калиб ре, и функция ее в значительной степени переходит к новой, наряду с ней развившейся артерией, либо вовсе “выпадает”, замещаясь артериальной анастамотической цепью. Наиболее показательным при мером зтих явлений могут служить разнообразные варианты плечевой, запирательной и глубокой шей ной артерий; 2) «• енное нарушение в Эмбриональный период потно, ния роста частей организма, вследствие чего п ходит смещениетачала данной артерии. Посла начинается выше или ниже обычного или начало передвигается даже на другой главный ствол • ' ример, позвоночная артерия происходит неиз п. ючичной, а из дуги аорты, из общей сонной артер< > -< т.д.). Возможен вариант, когда близко друг о* -уга отходящие ветви своими начальными отдела* ч сливаются в один необычный ствол, или ветви, .юычно начинающиеся одним обгцим для них стволом,приобретают раздельное самостоятельное начало (например, возвратная локтевая артерия не редко распадается на самостоятельную переднюю и заднюю возвратные локтевые артерии); 3) остановка или изменение е развитии арте риальной системы соответственно той ш и дру гой филогенетической системе (атавистические варианты); таковы, например, двойная дуга аорты, правосторонняя аорта. ” Незважаючи на вар1абельтсть, архггектошка кровоносних судин мае певш законошрносп. Арте рн великого кал1бру зор 1ентоваш вщповщно до роз* ташування меток скелета 1 складових нервово! сис теми, Так, уздовж хребта 1спинного мозку проходить аорта. На юнщвках кожшй юстщ вщповщае одна артер1я. Наприклад, уздовж плечово! метки проходить плечова артер1я, а вздовж променево! 1Л1ктьово! ме ток —однойменш артери. Вщповщно до принципов двоб1чно! симетрн I сегментно! будови тша людини бшышсть артерш парт, а багато артерш, що крово постачають тулуб, е сегментними. Артерп прямують до вщповщного органа найкоротшим ШЛЯХОМ, приблизно ПО прямш Л1НП, що з’еднуе артер 1альний стовбур з органом. Кожна артерш кровопостачае прилеглг органи. Якщо у внутрпиньоутробному перюд1 розвитку орган переМ1щуеться, то артер1я видовжуеться I проходить за ним до мюця його остаточного розташування. Арте рн розм!щуються на згинальних поверхнях частин тша. Якби артер1я була розташована на розгинзльному бощ, то при згинанш вона б перерозтягнулася 1 втратила цшешеть. Кровоносш судини - тонкоетшш, тому мають надшний захист вщ пошкоджень 1 стиснень. Цю захисну функцш виконують метки, р!зш борозни 1 канали, утвореш метками, м’язами! фасщями. Артери входять в орган через ворота, що розта шоваш на Його ввшнутш присередшй чи внутршшй поверхш, обернешй до джерела кровопостачання. Д 1аметр 1 тип розгалуження артерш залежить вщ функци органа. Навколо суглоб1в утворюються суглобовг артергальнг ст ки (геСае аНепоя аШси1агел). У етшках порожнистих (трубчастих) оргашв арте рн галузяться колоноподабно чи рад1"ально. В орга ни, що побудоваш з волокнистих структур (м’язи, зв’язки, нерви), артерп входять у деюлькох мюцях 1 галузяться вздовж волокон. Кшьюсть Vдиаметр артерш, що входять в орган, залежать не ильки вщ величини органа, але й вщ його функцюнально! активность Законом1рност1 розгалуження артерш в органах обумовлеш планом !х будови, розподшом 1ор1ентащ'ею в них лучюв сполучнсй тканини. В органах, що ма н т . часточкову будову (легет, печшка, нирки), арте ри входять у ворота 1 галузяться вщповщно до часток, сегментов 1 часточок. До трубчастих оргашв (кишка, матка, матков! труби) артерп пщходять з одного боку, а 1ХН1 плки прямують КОЛОПОД1бнО 1 поздовжньо. Дуже важливим е те, шо живлення органа здШснюеться не тшьки його власними артер1ями, але й вщ сусщшх судин, що утворюють анастомози. Анастомоз (латипське апаЯотояз) походить вщ складного грецького слова: а т - зворотна дхя; зЬота —рот, сптнр; 05 (гз) - означав процес, тобто ш’еднання в1чка. Це будь-яка третя судина, що з’еднуе дв 1 шип судини. У кровопостачанш оргашзму важливу роль вщнрають обхщга судини. Обхщна судина (юаз со11а(ега1е; вщ латинського слова 1аЬегаИз - б1чний) ~ це б1чна судина, що забезпечуе обхщний кровотж. Обхщш судини, якщо вони з’еднуються з плками шших артерш, виконують також функщю артер!альних анастомоз1в. Вшов! особливост! кровоносних судин Структурна оргашзащя кровоносних судин упродовж онтогенезу людини ютотно змшюеться. У немовлят артерн цшком сформоваш. Шсля народження дитини просв1т 1 товщина стшок судин збшыпуЮТЬСЯ, досягаючи остаточних рОЗМ1р1В до 12-14 роюв. 1з 40-45 роюв внутршшя оболонка ар терш поступово потовщуеться, змшюеться будова ендотелюципв, виникають атеросклеротичт бляш ки, стшки склерозуються, просвИ судин зменшуеть ся. Ц1 зм 1ни в значнш М1р1 залежать вщ шкщливих чинниюв довкшля, вщ характеру харчування 1 спо собу життя. Пподинам 1я, надапрне споживання тваринних ЖИР1В, ВуГЛеВОД1В 1 кухонно! СОЛ1 сприяють розвитку склеротичних змш у судинах. Рацюнальне харчування, систематичш заняття ф 1зкультурою та спортом сповшьнюють щ процеси. У немовлят венозна система ще не цшком диференцшована. Вени тоню, прям 1,1хш клапани недорозвинеш. В процеа росту 1 розвитку оргашзму вщ буваеться диференщювання вен. Розвиток 1 формування гемомжроциркуляторного русла тривають упродовж перших 10-13 роюв життя дитини, шсля чого артерюли, капшяри \ вену ли досягають свого дефшггивного стану. А ~ Питания для повторения I самоконтролю ~ 1. Яю типи артерш за будовою 1х стшок ви знаете? Дайте характеристику кожному типу таких ар терш, наведггь приклади. 2. 3 яких судин побудоване гемомжроциркуляторне русло? 3. Яю типи кап1ляр1в вам вщом!? Опиппть будову 1 функщю катляр 1в. 4. Опишпъ будову 1функщю артерюло-венулярних анастомоз1В. Яю групи таких анастомоз1в ви зна ете? Яка м1ж ними структурно-функщональна вщмшшсть? 5. Яю типи вен за будовою 1х стшок ви знаете? Дайте характеристику кожному типу таких вен, наведггь приклади. 6. Дайте структурно-функцю’нальну характерис тику обхщним судинам. Яю види судинних анастомоз1в ви знаете? 7. Дайте загальну анатом!чну характеристику ма лому \ великому колам кровообхгу. 8. Опипнть загальт принципи кровопостачання тша людини. 9. Опипнть закономхрностх розташування 1 розга луження артерш у тхлх людини. 10. Яю В1КОВ1 особливост! кровоносних судин? СЕРЦЕ Серце (латинською саг, грецькою кагсИа) розташоване асиметрично в нижньому середньому середостшш. Серце е бюлопчним насосом, при ритмхчному скороченш якого забезпечуеться кровообхг в оргашзмх. Пщ час дхастоли, коли станки серцевих камер розслаблеш, кров засмоктуеться, а при систолх (скороченш стшок серця) кров нагнхтаеться у кровоносну систему. Поздовжня вхсь серця йде косо згори донизу, справа налхво 1 ззаду наперед, вона нахилена у дорослих людей нормостенхчнох статури при близно пщ кутом 40° до стршовох 1 лобовох площин (рис. 58). Серце в грудшй порожниш обернене так, що його правий венозний вщдш розмххцений бшьше допереду, а лхвий артерхальний вщдш - донизу. У серцх людини видшяють чотири поверхш 1 пра вий край: — груднинно-реброву поверхню, або передню по верхню 0асгез зЬетосозСаЫз; /а а ез апСепог); вона ви- I пукла I обернена до груднини та ребер; * — дгафрагмову поверхню, або тисню поверхню \ 0 ааез дхаркгарршИса;/ааез гп/епог); вона сплощена 1 прилягае до Д1афрагми; в клппщ цю поверхню на зивають задньою; —праву г лгву легеневг поверхнг 0асгез ри1топа1ез (1ех1га еСзгпгзСга), тобто бхчнх поверхш, що прилягають до легень; ■ —правий край (тащо <1ех1ег) —гострий, вш утво рюеться при переход! передньо! поверхш серця в нижнюх належить до правого шлуночка. Верхня розширена частина серця, утворена дво ма передсердями, називаеться основою серця (Ьазгз согсИз) 1 спрямована догори, вправох назад. Нижшй загострений кшець серця утворюе верхгвку серця (арех согсИз), яка сформована Л1вим шлуночком 1 спрямована донизу, вЛ1во 1вперед. СИСТЕМА Рис. 58. Розташування серця в груднш порожним людини мезоморфного типу статури (нормостенша). Пунктиром позначен! ос! серця в залежност! вщ статури людини. 103 пу) дор1внюе 12-15 см, поздовжтй -1 4 -1 6 см, а пе» редньозаднШ - 6-7 см; маса серця у жшок становить в середньому 250 г, а у чоловшв - 300 г. Серце за формою мае вигляд дёщо сплощеного конуса, його положения залежить вщ форми трудно! клгтки, зокрема, вщ конститущйного типу людини, вщ вшу особи I дихальних рух1в. При видиху, коли Д1афрагма шдшмаеться, серце розташоване бшьш горизонтально, а при вдиху - бшьш вертикально. Серце е порожнистим м’язовим органом, роздшеним усередиш на чотири порожнини (камери): пра ве 1 Л1ве передсердя, правий I Л1вий шлуночки. Пе редсердя роздшеш мгжпередсердною перегородкою (зерШт Ы1ега1па1е), а шлуночки - мхжшлуночковою перегородкою (зерЫт Шегоеп{пси1аге). Ззовш перед сердя ввдцлеш вщ шлуночюв вшцевою борозною, правий 1 Л1вий шлуночки розмежоваш М1Ж собою переднього 1 заднього м1жшлуночковими борознами. Передньоверхня частина кожного передсердя, що виступае вперед 1 присередньо, називаеться передсердним вушком (аипси1а аШ ). Зсередини стшки серця вистелеш ендотел1ем. Камери серця На поверхш серця е ряд борозен. Поперечно роз ташованатнцева борозна (з и к и з согопапиз ) вщокремлюе передсердя вщ шлуночюв (рис. 59). Попереду ця борозна перериваетъся легеневим стовбуром 1висхщною частною аорти, за якимя розташоваш перед сердя Н передшй поверхш серця вище ще! борозни ввдно • ■ьшу частину правого передсердя з його пра вим в -'м 1 вушко Л1Вого Передсердя, розмйцене поза,; *невого стовбура. На груднинно-ребровш повер обре виражена п ер ед н я м Ъ кш лупвчкова бо розна «V'т1еп)еп1п с и 1а п з а п ш ю г ) , я к а подыяе цю повер, ерця на бшыпу праву частину, що вщповщае I ■му шлуночку, 1 меншу лшу частину, представлс-' >зим шлуночком. На дгафрагмовш (ниж нш) I ,»хш серця вздовж проходить за д н я мгж ш уно\ ■'«л борозна (зи 1сиз Ш е го е п М с и к п з розШ гог). Вона п ■ ■наеться вщ мкщя впадения вшцево! пазухи в праве передсердя, йде вниз 1досягае верх1вки серця, деза допомогою виргзки верхгвки сер ц я (гпсгзига аргсгз согЛз) з’еднуеться з переднюю ьпжшлуночковою борозною. У В1НЦеВ1Й 1 м1жшлуночкових борознах про ходить судини серця —вшцев! артерп 1 вени. Розм1ри серця здорово! людини залежать вщ розмф!в нла, а також вщ штенсивносп обмшу речовин. На рентгенограмах 1 при ехограф)чних дослщженнях поперечний розмйр серця живо! здорово! людини нормостешчно! статури (мезоморфного соматоти- Праве передсердя (аХпит дезсШт) мае наближену КубоПОД1бну форму, ТОМУ В НЬОМу МОЖна ВИД1ли ги умовно ццеть стшок. Товщина стшок передсердя дор 1внюе 2 -3 мм (рис. 59-62). Присереднього, або левого спнкою правого пе редсердя е мЪкпередсердна перегородка (зер1ит т(ега1па1е), що розмежовуе праве I л!ве передсердя. На правш поверхш перегородки добре помггна оваль на ямка (/озза оюаНз), у цьому М1сщ перегородка найтонша. Зверху 1 попереду овальна ямка обмежована чггким краем —кантом овально! ямки (НгпЬиз /оззае сюаИз), кантом В’ессена. У плода на мющ овально! ямки е овальний отв1р серця (/огатеп опак согдгз), через який кров з правого передсердя потрапляе у Л1ве передсердя. Шсля народження овальний отв!р закриваеться з боку лхвого передсердя заелтхаю овального отвору (оаЪпйа /огатгпгз ооаИз), хоча при близно в 30 % людей ця заслшка повшстю не приростае до м^жпередсердно! перегородки. Задньоверхня розширена частина правого перед сердя називаеться пазухою порожнистих вен (згпиз оепагит саоагит). На зад тй спнщ пазухи е два ве ликих отвори. Вгор1 вщкриваеться отвгр верхньо! порожнисто! вени (озИит пепае саоае зирепопз), а внизу — отвгр нижньо! порожнисто! вени (озИит оепае саоае гп/епоггз). М1ж цими отворами виступае мгжвенний горбок (шЬегсиЫт тХегоепозит) —горбок Ловера —залишок заслшки, який у плода спрямовуе Рис. 59 А. Серце. Вигляд спереду. , 1 - дуга аорти (вгсиз аог/ае); 2 - права легенева артерря (а. ри/топаИв бехка); 3 - легеневий стовбур (Iгипсив ри/топаНв); * 4 - низх!дна частина аорти (рагв бевсепбепз аог/ае); 8 - л1ве вушко (а ипси/е в т/зка ); 6 - артер1альний конус (сопив абепозив); 7 - передня м1жшлуночкова борозна (ви1сив ЫегмегАпси/апв апШ ог); 8 - легенева поверхня ((ааез ри/топаНз); 9 - л 1вий шлуночок (меп/пси/ив в /тв 1 ег); 1 0 - вермвка серця (арех согсИз); 1 1 - правий шлуночок (меШпси/ив бех/ег); 12 груднинно-реброва (передня) повархня, (ас/ев в/етосоз/аНв (ап/епог); 13 - правий край (та гд о бех/ег); . 14 - вЫцева борозна (ви/сив согопапиз); 1 8 - праве вушко (аипси/а бехка); 18 - висх|дна частина аорти (рагв азсепбепв аог/ае); 1 7 - верхня порожниста вена (V. сама вирепог); * 18 - мюце переходу осердя в епркард; 19 - плечо-головний стовбур (Iгипсив ЬгасЫосерЬаЧсив); 2 0 —л 1 ва загальна сонна артерия (а. сагоИв с о т т и т з вЫ з/га); 21 - лтва пфключична артерря (а. виЬс/ам/а в'т/вка). Рис. 59 Б. Серце. Вигляд ззаду. I 2 345678- аорта (аоПа); л!ва п!дключична артер1я (а. виЬс/ам/а в/тз/га); л!ва загальна сонна артер1я (а. сагоИв с о т т и т з в'т/зка); плечо-головний стовбур (Iгипсив ЬгасЫосерИаИсив); руга аорти (агсив аоПае); верхня порожниста вена (к'сам а вирепог); права легенева артер1я (а. ри 1топаИв бех/га); прав! верхня та нижня легенев! вени (мм. ри 1то п а 1ев вирепог е/ т(е п о г бехкае); 9 - праве передсердя (а /п и т б е хки т); ГО - нижня порожниста вена (V. сама т(епог); I I — вЫ цева борозна (зи ки з согопапиз); 1 2 - правий шлуночок (меп/пси/ив бех1ег); 1 3 - задня (нижня) м1жшлуночкова борозна. ви/сив /п/егмеп/пси/апв роз/епог (/п(епог); 14 —драфрагмова (нижня) поверхня, (ас/ев б'/арЬгадтаИса (т(епог); 15 - верхрвка серця (арех согсИз); 1 6—Л1 вий шлуночок (меп/пси/ив Бт/в/ет); ^ 1 7 - втцева пазуха (втив согопапиз); 18 - основа серця (Ьаз/в согб/в); 19 - лрве передсердя (а /п и т з/т з /ги т ); 20Л1В| верхня та нижня легенев! вени (мм. ри/топа/ев вирепог еI /п(ег'юг вЫв/гае); 2 1 - лрве легенева артерря (а. ри/топаИв втв/га); 22 - артер1альна зв'язка (Ид. абепозит). _____ ...................... ..и , (-.и— ____ — Рис. 60. Серце. Вигляд справа; праве передсердя I правий шлуночок |зозр 1з а т , краТ розведеж (за Р. Д. Синельниковим). I - аорта (аог!а); 2-праве вушко (аипси/а с)ех(га); 3-отв1р верхньо)' порожнисто)' вени (овИит к сауае зирепогез)', 4-кант овально/ ямки (НтЬиз Гоззае оуаНз); 5 - отвори найменших вен (1 огат'/па уапагит т /т т а г и т ); 6- гребеняси м'язи ( т т . ресИпаИ); Г-судини серця; * 8,9,1 0 - вщповщно задня, перегородкова I передня стулки правого передсердно-шлуночковово (триступкового) клапана; II - ыюкард правого шлуночка (т/осагб/ит уеШпсиЧ с/ехМ); 12'-переднм 1 перегородковий сосочкоподтбн! м'язи; 13- порожнина правого шлуночка (сауКаз уеЫпсиН бех!л)\ И-ега'кард (ер/сапЯит); 15- вермвка серця (арех согсИз); 16-м'ясисл перекладки (1гаЬеси!ае сагпеае); 17-сухожилкой струни (сЬогбае (епб/пеае); 18- отв(р вИцевоУ пазухи (озИ ит вшив сотпагН); 19- заслшка вшцево) пазухи (у а М а в/пив сотл ел /); 20-засганка нижньо) порожнисто) вени (уа!уи)а V. сауае М еполз); 21-нижня порожниста вена (V. сеуа М епог); 22-овальна ямка (7озза оуаНз); 23- верхня порожниста вена (у. сап/а вирепог). потж кров) з верхньо! порожнисто! вени в овальний отш'р. Здизу отвору нижньо! порожнисто! вени розм1щена серпоподабна заслшка нижньог порожнистог вени (гакиЬ репае сарае т/епопз) —заслшка Свстах'1Я, яка простягаеться до нижнього краю овально! ямки. У товщ1 ще! заслшки мктиться сухожилок желтки шжньел порожнистог вени (1епйо юаЬпйае юепае ссе ч т/епопз). У плода заслшка спрямовуе пот)к к[ тнижньо'Гпорожнисто! вени. Них, таслшки нижньо! порожнисто! вени на меЖ1 зт я 1 Л1Во! (присередньо!) стшок право го перо. )я е отвгр вш цево! п а зу х и (озЫит згпиз согопап га збирае венозну кров вщ б1Льшост1 вен серця. Г --лва цей отв/р прикритий заелгнкою егнцеео1 пази . - (/ а\си1а згпиз согопаггг) —заслшкою Тебе31я. В е передсердя впадае частина пайм енгиих Рис. 61. П<8мкяцев'| заслшки клапана яегеневого стовбура. Артер|*альний конус | легеневий стовбур розргеаж вздовж, кра! розгорнут! (за Р. Д. Синельниковим). 1 - легеневий стовбур (1гипсив ри/топаИв); 2-передня гавмюяцева заслшка (уаЫи/а зетН ипапз аЫепог); 3-вузлики пшм'юяцевих заслшок (побиГ/ уе/уагит зетН ипаг/ит); 4~ порожнина правого шлуночка (уепМси/из бех1ег); 8-серпики гнвмюяцевих заслшок (1ипи1ае уе/уи/агит зетНипапит)', 6-права говмгсяцева заслшка (уаЫи/а зетН ипапз бех!га); 7-гива гавмгсяцева заслшка (уа!ии1а зетН ипапз в/пШ га). серцевих вен ( ср. согсИасае тттае; т . сог/Из тхттае) через отвори найменших вен (/огатта сепагит тттагит). Решта найменшцх серцевих вен впадае в шли камери серця. Отже, у праве передсердя надходить венозна кров з верхньо! 1нижньо! порожнистих вен, вшцево! пазу хи 1 частини найменших серцевих вен. На меЖ1 право! 1 передньо! стшок порожнина правого передсердя продовжуеться в щшинопощб-. ний закуток правого вушка. Праве вушко (сшпайа с1ех(га) мае сплощену конусошдобну форму 1 спрямоване вперед г присередньо, охоплюючи висхщну частину аорти. ’ Рис. 62. Серце. Вигляд спереду; поздовжшй розтин; передни дшянки передсердь I шлуночюв видалеж (за Р. Д. Синельниковим). I - верхня права легенева вена (V. ри1топаНз бех1га зирепог); отв|р нижньо) право)' легеневоТ вени (озИ ит чепае ри 1то п а Ив бехМ М епопз); 3 - нижня Л1ва легенева вена (V ри1топаНз з/п/зСга М епог); 4 - праве передсердя (чеп1пси1из бех1ег); 6 - м1жпередсердна перегородка (зе р !и т /п 1 ега1па1е); 6 - перетинчаста частина м1жшпуночковоТ перегородки (рагз те тЬ га п а са а за р !и т 1п1епсепСпси1аге); 7 - л1аий паредсердно-шлуночковий (мггральний) клапан, ча/ча а/почап/пси/апз (тНгаНз) зт/зСга; 8 - сухожилков1 струни (сЬогбае Iепб/пеае); 9 - сосочкопод|бн 1 м’язи левого шлуночка ( т т . рарШагез чеп1псиИ зт/з(п ); 1 0 - мюкард Л1вого шлуночка (туо са гб /и т чепСпсм з/п/зСп); I I - м’язова частина м1жшлуночково) перегородки (рагз ти зси 1аг/з звр 1 и т /п 1еп/еп 1пси!аге); * 1 2 - м'ясисп перекладки л!вого шлуночка (1гаЬес/Аае сагпеае чепСпсиИ з т /з 1п); 1 3 - ендокард (епбосагб/ит); 14 - епжард (нутрощева пластинка серозного осердя) (еркагбшт); 13 - м’ясисп перекладки правого шлуночка (1гаЬвсиШв сагпеае чегйпсиИ бех1п); 1 6 - мюкард правого шлуночка (туо са гб /и т чепМсиП безбп); 17 - сосочкопод|бн! м'язи правого шлуночка ( т т . рарШагез чепМсиН бех1п); 16 —сухожилков! струни правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана, сЬогбае Iепб/пеае ча/ча а1почеп1 пси 1аг/з (Ысизр/баНз) бех1 ег; 19, 2 0 —вщповщно задня I перегородкова стулки правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана, сизр/з роз 1епог е1 зер 1аИз ча/чае а1почеп1пси1апз (Iпсизр/байз) бвх(егш 21 - отв|р вшцево) пазухи (овИит з/пиз согопап); 2 2 — праве вушко (аипси/а бех1га); 23 - отв|р нижньоТ порожнисто) вени (озНит и сауае т/епопз); 24 - овальна ямка ((озза очаПз). 2- Нижня стшка утворена правою передсердноишутчковою перегородкою ($ер(ит а(ггооеп(ггси1аге йехСгит), в якш е великий правий передсердношлуночковий отв1р (озйит а(ггоиеп(пси1аге <1ех(гит), що веде у порожнину правого шлуночка. ' Внутр1шня поверхня правого передсердя гладенька, за винятком невелико! дшянки передньо! спнки 1 внутрштьо! поверхш правого вушка, де е ряд добре пом тш х вертикальних валюв, що утвореш гребенястими м ’язами (тизсиН ресШаИ). Зверху над цими м’язами проходить межовий гребгнъ (сгЫа IегттаИз), якому на зовшшшй поверхш правого передсердя вщповщае межова борозна серця (згйсиз ЬегттаИз согсИз). Ця борозна е мкщем з’еднання первинно! венозно! пазухи з передсердям у зародка. Правий шлуночок (оегйпсиНлз с1ех(ег) розташову еться праворуч 1 попереду В1д Л1вого шлуночка. За формою правий шлуночок нагадуе тригранну шрамщу 13 оберненою донизу верххвкою (рис. 59—62). Стшки правого шлуночка у пор1внянн! з Л1вим шлуночком значно тонип —5-8 мм. Нижня стшка шлуночка, що прилягае до сухожилкового центру д 1афрагми, плоска, а передня стшка опукла. Передня (груднинно-реброва) 1 нижня (д1афрагмова) поверхш роздалеш правим краем (тащо дехЬег). /й'ва (присередня) стшка правого шлуночка утво рена м1жшлуночковою перегородкою (зерЬит т/егьеп/паЛаге), що випинаеться в його порожнину. Вона складаеться з двох частин: перетинчасто! 1 м’язово!. Верхня невелика одна п’ята частина м1жшлуночково! перегородки, що прилягае до передсердь, називаеться перетинчастою частиною (рагз тетЬгапасеа) 1 побу дована лише з волокнисто! сполучно! тканини, вкрито! з обох боюв ендотел^ем. У цш частиш перегородки ще вщцляють передсердно-шлуночкову 1М1жшлуночков! дшянки. У цьому мющ найчаспше виникають вроджеш аномалц ! вади мгжшлуночково! перего родки. Бшыпа частина М1жшлуночково! перегородки називаеться м ’язовою частиною (рагз тизси(апз), бо побудована з серцево! м’язово! тканини. У верхнш, найширшхй частиш правого шлуноч ка е два великих отвори. Позаду. 1 справа розташоваI ний правий передсердно-шлуночковий отвхр (озйит " айтооепСпсикгге йехйит), через який венозна кров хз правого пфедсердя надходить у правий шлуночок. По переду1девдолхшше вад нього е оттрлегеневого стовбура (озйит Ьгипари!топаИз), через який при скороченш правого шлуночка (систолх) венозна кров виштовхуетьсяв легеневий стовбур, а пстм потрапляе в легеш. Передньоверхшй звужений вхддш правого шлу ночка, що вгорх продовжуеться в легеневий стовбур, називаеться артергалышм конусом (сопиз аНепозиз), його спнки гладенью, знизу артерхальний конус обмежованйй складкою - надшлуночковим гребенем (сгЫа зиргаюетМпайалз). Внутршня поверхня правого шлуночка (за винятком поверхш артериального конуса) нерхвна, на ий видно численш рхзнонаправлеш м'ясистх пере менки ((гаЬеси1ае сагпеае), яю вкритт ендотелхем 1 складаються з пучюв кардюмюцит1в. Серед пере кладок найтовщою 1 найдовшою е перегородковокрайова перекладка (СгаЪеаЛа зерЬотащтаНз), що з’еднуе мхжшлуночкову перегородку з основою пе реднього сосочкоподабного м’яза. В шй проходить права шжка передсердно-шлуночкового пушка (пуч ка Пса) стимульного комплексу серця (провхдно! системи серця). Мхж м’ясисгими перекладками розташованхтри сосочкопо/цбш м’язи, що е елементами правого передсердно-шлуночкового клапана. У правому передсердно-шлуночковому отворх мютиться правда передсердно-шлуночковий клапан, або •фистулковнй клапан (гхгЬа аРпооепйпсиктз йехРга; ьакш За конструкщею цей клапан е стулковим 1ск г. гься д трьох елементтв: стулок, сухожилкових I ■1сосочкопод1бних м’язхв (рис. 61-65). Вхдпоь .о <т нок у ц^ому клапаш е три стулки: передня а,. - *' изргз ап!епог), задня стулка ( сизргз ройепог) ,. .одкова стулка (сизргззерСаНз). Наййльшоюл. . -рами еперегородкова стулка, а найменшою - .. (ля. Стулки утворенх складками ен докарда(ем • . хем), що мхетять щхльну волокнисту сполучнут.» г у,вякхйприсутш еластичш хм’язов1 компоненте > мхещ прикрхплення основ стулок кла пана до кра.ь правого передсердно-шлуночкового отюру хххрх сполучна тканина переходить у праве волокнисте киьце (атйиз /гбгозиз дех(ег), яке оточуеправххй ххередсердно-шлуночковий отвхр хе його опорою. Передсердна поверхня стулок —гладенька, а халуночкова - иер/вна. Вхд нижньо! поверхш ближчедо краю кожххо! стулки беруть початок по 10—12 сухожилкових струн (скогйае IепсИпеае), яю свохми нххжнши ханцями прикршлюються до верххвок вхдповщних трьох сосочкоподхбних м’язхв, що мають Рис. 63. Розташування клапашв серхщ. (Передсердя, аорта I легеневий стовбур видалеш). I - лхва п|вм 1сяцева заслхнка клапана аорти (ча/чи/а зе тШ тапз (согопапа) зтгз/га ча/чае аойае)\ 2 —в1чко аорти (озН ит аог/ае); 3 - права пхвмхсяцева заслхнка клапана аорти, ча/чига зетНипа п з бех/га (согопапа) ча/чае аог/ае; 4 - задня пхвмхсяцева заслхнка клапана аорти (че/чи/а зетНипа п з роз/ебог (поп согопапа) ча/чае аог/ае); 5 - правий передсердно-шлуночковий отвхр (озВит а/почеп1пси1аге бех/гит); 6 - праве волокнисте юльце (апиЮз ЛЬговиз бех/ег); 7 —правий шлуночок (чеп/пси/ив бех/ег); В - передня стулка правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана, сизргз ап/епог ча/чае а/почеп/пси/аг/з бех/ег (/псизргбаНв); 9 -за д н я стулка правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана, сизргз роз/егю г ча/чае а/почепIпсигапз бех/ег (/псизр/баНз); 1 0 - перегородкова стулка правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана, сизргз зер/аНз че/чае а/почеп/Г'гси/апз бех/ег (ЫсивргбаНзУ, I I - правий волокнистой трикутник (/г/допит ЛЬгозит бех/гит)\ 1 2—лхвий передсердно-шлуночковий отвхр (озМит а/почеп/псигаге а/пгз/гит); 13 - передня стулка лхвого передсердно-шлуночкового (морального) клапана (сизр/з ап1епог ча/чае а/почеп/пси/апз згтз1ег (тНгаНз); 14 —задня стулка лхвого передсердно-шлуночкового (морального) клапана, сизр/з роз/епог ча/чае атЪчеп/псиIапз з/пШ ег (тНгаНз); 15—л 1'вий шлуночок (чеп1пси/из згпгз/ег); 1 6 - Л1ве волокнисте юльце (апигиз ЛЬгозиз з/л/з(ег): 17 —лхвий волокнистой трикутник (Iпд о пит ЛЬгозит з /т з /т т )-, 18 —лхва пхвмюяцева заслхнка клапана легеневого стовбура (ча/чи/а зетН ипапз згпгз/га /гипег ри/топаНз); 19 - передня засл1нка клапана легеневого стовбура (ча/чи/а зетН ипапз ап/епог /гипег ри/топаНз)\ 20 —отвхр легеневого стовбура (озН ит (гипег ри/топа/ез); 21 - права л1вмюяцева заслхнка клапана легеневого стовбура (ча/чи/а зетН ипапз бех/га 1гипсг ри/топаНз). конусоподхбну форму. Вщповщно до трьох СТШОК правого шлуночка, вщ яких*вони починаються, видхляють три сосочкопод1бн1 м’язи (рис. 61-64): пе редниИ сосочкопоЫбний м ’я з (т. рарИ1атгз ап1епог) — найдовший 1найбшьший, заднш сосочкоподгбний м ’я з (т. рарШаггз роз(:епог), перегородковий сосочкоподгбний м ’я з (т. рарШаггз зершНз). Частина сухожилко вих струн прикрхплюеться до м’ясистих перекладок м1жшлуночково! перегородки, тому носять назву несправжнгх сухожилкових струн (сИогдае Ьепдгпеае /а1зае; скогдае (епейпеав зрипае). Сухожилков1 стру ни, що прикршлюються до одного сосочкоподхбного м’яза, починаються вщ двох сусщшх стулок. На краю передсердно! поверхш стулок навпроти М 1 сц ь початку сухожилкових струн помхтш маленью волокнисгт вузлики (подий /гЬтзг). Шд час скорочення (систоли) шлуночка сухожилковх струни забезпечу ють пцльне закриття клапана 1 унеможливлюють вивертання стулок у передсердя. Сосочкоподхбш м’язи регулюють натяг сухожилкових струн, тобто е своерщними амортизаторами. До краю отвору легеневого стовбура прикршлюеться клапан легеневого стовбура (иаЬа {типа риЪпопайз), який складаеться з трьох пхвмхсяцевих заслшок, утворених складками ендокарда, що ма ють вигляд мхшечюв, вхльт кра! яких виступають у просвхт легеневого стовбура (рис. 61-66). Видхйяють праву твмгсяцеву заслгнку (паЬлйа зетНипапз ИехСга), лгву твмгсяцеву заслгнку (юайлИа зетИипаггз згпШга) 1 передню твмгсяцеву заслгнку (юайлИа зетИипаггз апСепог). Так вони називаються вщповщно до !х розташування у плода, а у дорослих людей цх заслшки займають вщповщно передньоправу, зад ню 1 передньол!ву позицн. Опукла нижня поверхня пхвмхсяцевих заслшок обернена в порожнину право го шлуночка, а ВВ1гнута - у просвгг легеневого стов бура. Посередиш вщьного краю кожно! пхвмхсяцево! заслшки е невелике потовщення завбхлыпки з мако ву зернину - вузлик твмгсяцевт заслшки (пойиЫз оаЪлйае зетИипаггз), вщ якого в боки вщходять ледь пом тп складочки —серпики твмгсяцевих заслшок (1ипи1ае юайпИагит зетИипагшт). Ш вузлики сприяють щхльшшому змиканню заслшок при закриттх клапана пщ час дхастоли правого шлуночка. В мкцях прикрхплення вшьних краТв обох сусщшх пхв мхсяцевих заслшок до стшки легеневого стовбура вони з’еднуються М1Ж собою спайками пгвмгсяцевих заслшок (соттгззигае иаЪиЫпип зетИипапит). Мхж стшкою легеневого стовбура хкожною швмхсяцевою заслхнкою е невелика кишеня — пазуха легеневого стовбура (згпиз Сгипсгри1топаИз). Отже, через камери право! половини серця протокае венозна кров. Ритм1чне скорочення правого шлуночка зумовлюе кровоплин у малому (легеневому) кол1 кровооб!гу. Стад нагадати, що в нормх скорочення (систола) правого \ лхвого передсердь, правого х Л1вого шлуночюв вщбуваеться одночасно (синхронно), але (послщовно, спочатку скорочуються передсердя, а потам шлуночки. Робота камер право! половини серця вщбуваеть ся таким чином. Пщ час дхастоли правого передсердя в нього потрапляе венозна кров з верхньо! х нижньо! порожнистих вен (з великого кола кровообхгу), а по там з вшцево! пазухи серця. В цей момент проходить систола правого шлуночка, «правий передсердношлуночковий (тристулковий) клапан закритий — вшьш кра! трьох його стулок щшьно замкнет, а стул ки куполоподхбно випинаються в поройснину перед сердя. При скороченш (систол1) правого передсердя вщкриваеться правий передсердно-шлуночковий хелапан, його стулки опускаютъся х притискаються потоком венозно! кровх до стшок правого шлуноч ка, що у цей перход перебувае у станх розслаблення (дхастола шлуночка). Кров прямуе до верххвки пра вого шлуночка вздовж його нижньо! стхнки. Потам наступав скорочення шлуночка (систола), правий передсердно-шлуночковий клапан закриваеться х кров виштовхуеться в легеневий стовбур, проходячи вщ його верххвки до основи через отвхр легеневого стовбура. В цей момент швмхсяцевх заслшки клапа на легеневого стовбура притискаються потоком ве нозно! кровх до стхнки легеневого стовбура I не перешкоджають проходженню кров1 зх шлуночка. При розслабленш (дхастол1) правого шлуночка тиск кровх в його порожнинх зменшуеться, однак в легеневому стовбурх вш високий. У шлуночок кров не повертаеться, бо вона заповнюе пазуху легеневого стовбура 1 розкривае гавмюяцевх заслшки, при цьому !х вшьнх кра! стулюються ххохапан закриваеться. Така циклхчна робота серця виконуеться з певною частотою. .Шве передсердя (аЬпит зтгзСтт) схоже до пра вого передсердя, мае кубоподхбну форму хвщповщно шхсть стшок: верхню, задню, передню, праву (присе редню), лхву (бхчну) х нижню. Станка лхвого перед сердя дещо тонша за станку правого передсердя. Пра ва (присередня) стшка представлена мгжпередсердною перегородкою (зерЫт т1егаСпа1е). На и поверхш помггна плоска заглибина, що вщповщае овальнхй ямщ, яка обмежована тонкою складкою —заслгнкою овального отвору (осПтПа/огаттгз оюаИз). У задньоверхньому вхддхл! лхвого передсердя вщкриваються попарно чотири отвори легеневих вен (озйа иегштт ргйтопайит), через яю артерхальна кров поступав з легень у порожнину лхвого передсердя. Отвори верх> нъог г нижньог правых легеневих вен (ьепае ри1топа1сз Рис. 64. Серце (поздовжшй розр 1з). Вигляд 1зсередини чотирьох порожнин (камер) серця. /-легеневий стовбур (/гипсив ри/топаНз); 2-отвори в / ;евих артерш (озН ит аг/елае согопапа); 3 ,2 0 -лрз'ч.' ушко (аипси/а с!ех1га); 4-права 'ч .* гяцева заслонка клапана аорти (уа/уи/а зетН ипапз с!ех1га уа/уае аог/ае); 5,25-лг'в. тисяцева заслшка клапана аорти (уаЫи/а зетН ипапз з/Ыз/га уа/уае аог/ае); 6-легене ~.овЪур (1гипсиз ри/топаНз); 7,16 - пру 'луночок (уеп/пси/из бех/ег); 8,13 - м'‘ • астина мржшлуночково) перегородки (рагз тивси/а пз зерИ ю /еп/еп/пси/агез); 9,12 - гоь> *уночок (уеп/пси/из з'т/з/ег); 1 0 -пере* ■ осочкоподШний м 'яз ( т . рарШапз ап/епог); * 11- заднш > •'чкогвдбний м’яз ( т . рарШапз роз/епог); т И - зады• • ерегородковий сосочкопод 1бн1 м'язи ( т т . рарШагез роз/епог е/ зер/еПв); 15-перег. зсочкоподйний м’яз ( т . рарШапз ап/епог); 17-задня' т а правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана, сизр/з роз/епог уа/уае а/поуеп/пси/абз бех/ег (/псизркь /8 - перегон якова стулка правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана, сизр/з зер/аИв VаIVае а/поуеп/пси/епв бех(ег ((псизр/ба/ев); 19- передня стулка правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана, сизр/з ап/епог уе/иае а/поуеп/пси/апз бех/ег (7лсизрк/а/ез); 21 -перетинчаста частина мгжшпуночковог лерегорсяки (рагз те тЬ га п а се и з зерН /п/егуеп/пси/агаз); 22-верхня порожниста вена (V. сауа вирепог); 23- задня твм/сяцева засл/нка клапана аорти, уа/уи/а зетИипаг/в роз/епог (поп согопапа) уа/уае аог/ае; 21-еисмдна частина аорти (рагз азсепбепз аог/аа); 26- права верхня легенева вена (V. ри/топаП з зирепог бах/га); 27,31-передня стулка гквого передсердно-шлуночкового (морального) клапана, сизр/з ап/епог уе/уае а/поуеп/пси/апз з/п/з/ег (тНгаНз); 28- задня ступка Л1вого передсердно-шлуночкового (морального) клапана, сизр/з роз/епог уа/уае а/поуеп/пси/апз в/п/з/ег (тНгаНз); 25- гаи пегенев! вени ( уу. р и/то па /е з в/п/з/п); 36-лие вушко (аиг/си/а зЫ з/га). ____________________________ _________ _______________________ ________________ Рис. 65. Будова серця. . Поздовжшй (лобовий) розтин. I - аорта (аог1а); , 2 - л!ва легенава артер!я (е. ри1топе11з вт/вОа)-, , 3 - л!ве передсердя (Ш и т втЫ гит)-, 4 —Л1В1 легенев! вени ( 1/к ри1топа1ез з1пШп); 5 - л 1вий передсердно-шлуночковий отв1р (озНит вМокеШпси1вге з1п1з1гит); 6 - клален аорти (ез/еа аог1ае)\ 7 -л 1вий шлуночок (VеШпсиЮз в'тЫ ег); 8 - правий шлуночок (уеМпсиШв дех1ег)\ 9 - клапан лагенавого стовбура (ка/ка (гипс/ ри1топаИз)-, 10 - нижня порожниста вене (V. са\/е Мепог)-, I I -п р а в и й передсердно-шлуночковий отв1р (озНит а1псп/еп1пси1еге <1ех1п/т)\ • 1 2 - праве передсердя (а1пит <1ех1тт); 13 - прав| легенев! вени (ч к ри1топа!ев <1ех1п)-, 14 - праве легенева артер|я (а. ри/топаНз 0ех1га); 15 - верхня порожниста вена (к сака зирепог). * Стрижами вказано напрям кровотоку. йехЬгае зирепог е1 т/епог) розташоваш дуже близько одне вщ одного на меж1 переходу задньо! стшки у праву стшку. ЬУчка верхнъсп г нижньог лгвих легене вих вен (еепае ри1топа1ез зтЫгае зирепог е&т/епог) також розташоваш близько одне вщ одного на меж1 переходу задньо! стшки у Л1ву стшку Л1вого перед сердя. Фактично задня стшка Л1вого передсердя розМ1Щена шж отворами правих 1 л1вих легеневих вен 1 прилягае до низхщно! частини аорти 1 стравоходу. На меж1 Л1В0 1 1 передньо! стшок порожнина л1вого передсердя продовжуеться в щ1линопод!бний за куток Л1вого вушка. Л!ве вушко (аипсиЫ зтЫга) мае сплощену конусоподобну форму 1 спрямоване вперед I присередньо, охоплюючи легеневий стовбур. Нижня стшка утворена лгвою передсердногилуночковою перегородкою (зерЬит а1пооеп1пси1аге зтЫтт), в якш е великий Л1в и й передсердношлуночковий отвф (озйит а1паоепЫси1аге зтгз1пт), що веде у порожнину л]’вого шлуночка Внутршня п о в е р х н я л 1в о го п е р е д с е р д я г л а д е н ь к а , л и ш е у Л1в о м у в у ш к у в и д н о к о н т у р и гребенястих м ’язгв (тизсиН ресйпаН). -Швий шлуночок (сеп1пси1из згтзСег) розташований зл^ва, позаду 1 донизу вщ правого шлуночка (рис. 59,61-67). Вш мае конусопод1бну форму, звужений передньонижнш його вщщл вщповщае верхгвцг серця (арех согсИз). Стшки Л1ВОГО шлуночка, у тому ч и ст 1 м1жшлуночкова перегородка, втрич! тов1Ш за стшки правого шлуночка —до 20 мм, але найтовщими е передня 1 Л1ва (б1чна) стшки. Правою (присередньою) стшкдю Л1вого шлуночка е мгжгилуночкова перегородка (зерЬит гп(етеп(пси1аге). Ё верхня одна п’ята частина, як було сказано вшце, побудована лише з волокнисто! сполучно! тканини, що вкрита з обох боюв ендотел1ем, називаеться перетинчастою частиною (рагз тетЪгапасеа). Бшьша частина перегородки, яка побудована з пучюв поперечнопосмугованих кардюмюципв 1 мае товщину приблизно 10-15 мм, називаеться м’язовою частиною (рагз тизсиктз). Значна товщина стшок Л]'вого шлуночка зумовлена тим, що вш виконуе бшьшу роботу пор1вняно з правим шлуночком. Його мускулатура при скороченш виштовхуе кров у судини великого кола кровообггу, долаючи значно бшьший ошр кров! поргвняно з малим колом кровообну. Порожнина л 1Вого шлуночка довша 1 вужча у пор1внянш з правим шлуночком. На поперечному розтиш бгля верх1вки серця порожнина щшиноподабно! форми, а поблизу основи —овально! форми. У верхшй найширшш частин! Л1Вого шлуноч ка е два великих отвори. Позаду 1 злгва розташований Л1вий передсердно-шлуночковий отв1р (озйит а1поьеп(пси1аге згтзСтт), через який артерхальна кров 13 л1вого передсердя надхсщить у Л1вий шлуно чок. Передньоправий вщдш Л1Вогошлуночка спрямований вгору, переходить у звужений присгнок аорти 3 1 Ч ; \ ; (тИЬикт аоПае), який заюнчуеться отвором аорлаи (озНит аоПае). Через цей отхлр .при скороченш р11Вогошлуночка (систолх) артерхальна кров виштовхуеться в аорту, а потхм по артерхях надходить до ор гашв 1тканАн оргашзму. ■ ВнутрйнАя поверхня лхвого шлуночка (за винятком поверхнх присшка аорти) нерхвна, на нш видно численшрхзнонаправлеш м’язовх тяжх - м ’ясистт пе рекладки (IгаЪесике сатвае), яю вкритх ендотелхем. Пом1ж м’ясистих перекладок розташоваш переднш х задшй сосочкопод1бн1 м’язи, що е елементами лхвого передсердно-шлуночкового клапана. УД1вому*передсердно-шлуночковому отвори дежо овально! форми, розташований лхвий передсердношлуночковий клапан, або мггральний клапан (сака аТтсеШпаАапззгтз(га; пака тйгаНз). За конструюдеюцей клапан е стулковим (як 1 правий) 1 складаеть сяз трьохелемештв: стулок, сухожилкових струн 1сосочкоподхбних м’яз1в (рис. 59,62-67). Клапан мае дв1 стулки- передню 1 задню, яю утвореш складками ен докарда (ендотелхем), що мхстить щхльну волокнисту сполучнутканину, в яюй присутш еластичш 1 м’язов1 елементхх. Передня стулка (сизргз ап(епог) бьлына, своею основою прикрхплюеться до передньоприсередкьо! частини краю передсердно-шлуночкового I Рис. 6 6 . Серце. Вигляд зл 1'ва; л|'ве передсердя I Л1вий шлуночок розр1зан 1, кра! розгорнутх (за Р. Д. Синельниковим). I - верхня породиста вена (и. са\/а зирепог); 2- прай легено >ч,и Си/. ри!топа1ез 0ех1п); 3 -верхня Л(ва .нова вена (к риШюпаНз з т з гга зирепог) розр'оанап ньо; 4-нижня лгва-"за вена (и. ри!топе№з зтШ га тТег/ог); 5-гаве вушко 1 ,/й зтзгга); * 6 ,7 - в|дпов1ч - л ч 1 передня стулки лрвого передсердношлуночкол .сального) клапене, сизргз роз1ег'юг е1 ап/едапгэпг. ■* тМ си/агез в/пШ п (тИга/ез); 8-задмй сое'/ , д бний м'яз (т . рарШапз роз1впог); 9-м’ясисл пе ~ -,.ки лрвого шлуночка (1гаЬеси1ае сагпеае оегИтиИзк. ГО—елХкард (н> - дева пластинка серозного осердя) (ер!сагШ т); I I - верхрвка оерця (арех согсИз); 12-мюкард лрвого шлуночка (туо са гА 'и т 1 гел1псиИ зт/зМ ); ХЗ-передне сосочкоподКэний м'яз (т . рерШапз апЮпог); 14- порожнина лрвого шлуночка (са 1/Иаз \/еп1псиИ з т з М ); й-сухожилковр С7руни (с/югПае IепсИпеае); Х6-судини серця (\>вза соггИз); 17-овальна ямка (/озза слгаНз); Хб-гребенясп м’язи лрвого передсердя ( т т . ресИпаИ иатпсиН еюШ); Я - верхня лр в э легенева вена (и. ри/топаНз а /'пШ т зиреПог); 20-легеневий стовбур (ггипсиз ри1топаИз); гь-аоргэ (аоНа). отвору. Задня стулка (сизргз роз(епог) менша розмхрами за передню 1 прикршлюеться до задньо! частини цього отвору. В промх’жках м!ж основами передньо? I задньо! стулок часто трапляються* додатков! мадх зубцеподхбнх спайковг стулки (сизргПез соттгззигаЫ). Сполучна тканина стулок в мхсцях !х прикрхплення до краю лхвого передсердно-шлуночкового отвору пере ходить улгве волокнисте гольце ( атйиз/гЬгозиззтЫег), що оточуе отвхр хе опорою клапана. До волокнистого (м’якого) скелета серця належить: лгвий вологснистий трикутник (Ьгщогшт/гЬгозит шЫгит), який з’еднуе лхве волокнисте юльце 13 задньолхвою частиною во локнистого кхльця, що оточуе отвхр аорти, 1 дехцо бшьший правий вологснистий трикутник ((пропит / ХЪгозит йеоАгит), який з’еднуеться 13 задньоправою частиною волокнистого юльця, що оточуе отвхр аор ти, а також з правим волокнистом юльцем хперетинчастою частиною мхжшлуночково! перегородки. Передсердна поверхня передньо! х задньо! стулок гладенька, а шлуночкова - нерхвна. Вхд нижньо! по верхш ближче до краю кожно! стулки, а також вхд спайкових стулок, вщходить по 10-15 сухожилкових струн (скогдае 1епсИпеае), яю сво!ми нижнхми юнцями пршфшлюються до верххвок переднього х задньо го сосочкоподхбних м’язхв. У лхвому передсердно- Рис. 67. Клапан аорти. Приемок аорти I висхщна аорта розр 1зан 1 вздовж, краТ розгорнуп (за Р. Д. Си нел ьниковим). 123 456- висхщна аорта (аог(а авсепОепв), Л1ва вЫцева артерия (а. согопапа зткя га ); вузлик Л1ВОТ првм1сяцево'( заш нки (п о М и з VаIVиIае зетНипапз зпзШ ); л1ве вушко (аипси1а згтзкга); л!ва гнвмюяцеве зесгннка, иа/ш/а зетН ипапз (согопапа) зт1з(га; задня п1вм1сяцева зесл!нка (Та/ш/а зетНипапз розкепог; уаЫи1а поп согопапа); 7-л1вий передсердно-шлуночковий (мггральний) клапан, ча№а аМоуеп(псирепв 81п1в1га; уа№а тНгаНз; 8 - сухожилковр струни (скгопкае кегкНпеае); 9 - сосочкопод|бн1 м’язи лрвого шлуночка ( т т . рарШагез чепкпсиИ зНггзМ); 1 0 - порожнине л 1вого шлуночка (саьгНаз чепМсиН вгтзМ ); 11 - права твмюяцева засл'|нка, та/ш /а зетНипапз (согопапа) Сех1га; 1 2 - почеток право! в1нцевоТ артерр'( (а. согопапа с1ех1га); 13 - задня пазуха аорти (з т и з аоПае роз(еПог). шлуночковому клапаш сухожилков1 струни дещо товщ! пор1вняно 13 струнами правого передсердношлуночкового клапана. Переднш сосочкоподгбний м ’я з (т. рарШапз апкепог) починаеться вщ переднышвоУ стшки л 1вого шлуночка, а заднш сосочкоподгбний м ’я з (т. рарШапз розкепог) - вщ задньол1во! його стшки. Вермвка переднього 1заднього сосочкоподхбних м’яз 1В може роздоштися на 2 -3 сосочки. Сухожилков1 стру ни, що вщходять вщ спайкових стулок, прикршлюЮТЬСЯ ЯК ДОСОСОЧКОПОД1бниХМ’Я31В, так 1до м’ясистих перекладок. Сухожилков1струни, що прикршлюються до одного сосочкопод1бного м’яза, беруть початок вщ двох сусщшх стулок. На краю передсердно! поверхш стулок навпроти мюць початку сухожилкових струн помггш маленью волокнист вузлики (подий /гЬгозг). Пщ час скорочення (систоли) шлуночка сухожилков1 струни забезпечують 1щльне закриття клапана 1 унеможливлюють вивертання стулок у передсердя. Сосочкогощдбш м’язи ре1улюють натяг сухожилкових струн, тобто е своерщними амортизаторами. До краю отвору аорти прикршлюеться клапан аор ти (сакса аогкае), який складаеться з трьох твмгсяцевих заслшок. Заслшки клапана мають таку ж будову, як 1 заслшки клапана легеневого стовбура, але вони товшд (рис. 59,62-67). 6 таю три швмкяцев1заслшки: —права пгвмгсяцевазаслшка, або права вгнцевазаслш ка (гкйткг зетНипапз ИехЬга; оайлИа согопапа дехГга); -лгва пгвмгсяцева заайнха, або лгва вгнцевазаслтка (юакяПа зетИипаггз зтЫга; оа1ш1а согопапа зтгзкга); —задня пгвмгсяцева заелиаса, або невгнцева заслшка (иаклИа зетИипаггз розкепог; оаЪпйа поп согопапа). Щ заслшки носять назву вщповщно Ух розташуванню у плода, а у дорослих людей займають вщпо вщно передню, задныыпву 1 задньоправу позишУ. Заслшки е своерщними складками ендокарда у вигляд1 м1шечюв, выьга краУ яких виступають у про ев 1Таорти (рис. 67). Нижня опукла поверхня швмшяцевих заслшок обернена в порожнину л1вого шлуноч ка, а вв1гнута - у просвет аорти. Посередиш вшьного краю кожно! заслшки е невелике потовщення - вузлик твмгсяцевог заслгнки (пойиНиз ьаЪпИа зетИипаггз), але ц1 вузлики бьлыш, шж на заслшках клапана леге невого стовбура. Ц1 вузлики також називають вузликами Аранць Серпики пгвмгсяцевих заслшок (1ипи1ае оаЪмкигит зетйипапит) краще виражеш. Вузлики 1 серпики сприяють щшьншюму змиканню швмюяцевих заслшок при закритн клапана аорти пщ час д1астоли Л1вого шлуночка. В мкцях прикршлення швмшяцевих заслшок до спнки аорти юнщ Ух вшьних краУв з’еднуються м1ж собою спайками пгвмгсяцевих заслшок (соттгззигае ьакпйатит зетИипапит). М1ж стшкою аорти 1 кожною твмшяцевою заслшкою е невелика кишеня - пазуха аорти (згпиз аогкае). 1з дшянок правоУ 1 л1воУ пазухи аорти починають ся вщповщно права 1Л1ва вшцевх артери. Отже, через камери л 1воУ половини серця пропкае артер1альна кров. Ритмгчне скорочення лУвого шлуночка зумовлюе кровоплин у великому юш кровооб1гу. Нагадаемо, що скорочення (систола) 1 розслаблення (дхастола) камер серця чергуються — спочатку синхронно скорочуються обидва передсер дя, а поим обидва шлуночки. Робота камер Л1Во! половини серця вщбуваеть ся таким чином: пщ час Д1астоли в Л1ве передсердя потрапляе артер1альна кров з чотирьох легеневих вен (з кожно! легенх виходять дв1 легеневх вени), в цей момент проходить систола лхвого шлуночка, Л1вий передсердно-шлуночковий (мйральний) клапан закрытий - вёльнё краТ двох його стулок щёльно замкненё, а стулки куполоподёбно випинаються в порожнину лёвого передсердя. При скоро ченш (систолё) лёвого передсердя вёдкриваеться Л1вий передсердно-шлуночковий (мётральний) клапан, його стулки опускаються ё притискають ся потоком артерёально! кровё до стшок лёвого шлуночка, що в цей перёод перебувае у стаиё роз слаблення (дёастола шлуночка). Кров прямуе до верхёвки лёвого шлуночка, потём наступае ско рочення шлуйочка (систола), лёвий передсердношлуцочковий (мётральний) клапан закриваеться I кров виштовхуеться в аорту, проходячи вёд його верхёвки до основи через отвёр аорти. В цей мо мент швмёсяцевё заслшки клапана аорти притис каються артерёальною кров’ю до стёнки аорти 1 не перешкоджають проходженню кровё 13 шлуночка. При розслабленнё (дёастолё) лёвого шлуночка тиск кровё в його порожнинё зменшуеться, однак в аортё вёнвисокий. У шлуночок кров не повертаеться, бо вона заповнюе пазухи аорти 1 розкривае швмёся цевёзаслёнки, при цьому !х вёльнё кра! стулюються I клапан закриваеться. Така циклёчна робота сер ця виконуеться ёз певною частотою. Будова спнки серця Спика серця як м’язового порожнистого органа складаеться з трьох оболонок: внутрёшньо! - ендо карда, середньо! м’язово! - мюкарда, зовшшньо! егакардз що е нутрощевою пластинкою серозного осердя (>ыс. 60-68). Серце розмёгцене у волокнисто муосер’ перикардё. Мёж пристёнковою 1 нутроще воюши. -’нками серозного осердя е щёлиноподёбна осердна ’ .рожнина, у якёй мёститься до 15 мл серозНО! р!Д| • Ендокард ЕнД( -рд (епАосагйшт) вистеляе зсередини ка мери се,., г, вкривае сосочкоподёбнё м’язи 1 м’ясистё перекл,!,, '.!, сухожилковё струни, утворюючи стулки ёпёвмёгяцт заслёнки клапанёв серця. Ендокард пе редсердь говстёший, нёж шлуночкёв, але найтовщий Улёвих камерах серця, особливо в дёлянках мёжшлуИочково) перегородки та вёчок легеневого стовбура ёаорти. Найтоншим шаром ендокард вкривае сухоЖилковё струни. Ендокард побудований ёз чотирьох Шарёв. Внутрёшнём шаром е ендотелёй, що утворений Плоскими полёгональними ендотелёоцитами, розмпценими на товстёй базальнёй мембранё. Другим е сполучнотканиниий пёдендотелёальний шар. У третьому, м’язово-еластичному шарё, е багато елас тичних волокон, мёж якими мёстяться гладкё мёоци- ти. Четвертой, зовнёшнёй сполучнотканинний шар, межуе з мёокардом ё складаеться з товстих еластич них, колагенових ё ретикулярних волокон. У цьому шарё е багато судин. , * в Мюкард Мёокард (туосапНит), що е найтовщою серед ньою оболонкою стёнки серця, побудований з поперечнопосмуговано! серцево! м’язово! тканини, тому його ще називають серцевим м’язом (рис. 60, 64, 66, 68). Мёокард складаеться з двох типёв м’язових клётин — кардёомёоцитёв: типових, або скоротливих кардёомёоцитёв, ё атипових, або провёдних кардёомёоцитёв, що утворюють стимульний комплекс серця, який забезпечуе автономну робо ту серця (про це читайте нижче). Серцевий м’яз побудований з м’язових волокон, якё анастомозують мёж собою, утворюючи своерёдну багатовимёрну сётку. Мёж м’язовими волокнами розмёщенё прошарки пухко! сполучно! тканини ёз судинами ё нервами. Така конструкцёя серцевого м’яза забез печуе його функцёю. Серцевё м’язовё волокна скла даються ёз скоротливих (типових) кардёомёоцитёв. Цё клётини мають прямокутну форму (з бёчними вёдростками), довжиною 50-120 мкм ёдёаметр 1520 мкм, а структурна органёзацёя !х скоротливих елементёв принципово не вёдрёзняеться вёд поперечнопосмугованих волокон скелетних м’язёв. Для скоротливих кардёомёоцитёв характернё такё структурнё ознаки: мёстять одне або два ядра, що розташованё в центрё клётини; з’еднуючись мёж со бою, кардёомёоцити утворюють вставнё диски, що на гёстологёчних зрёзах мають вигляд темних поперечних смужок. Цё мёжклётиннё сполучення, що мають схёдчастий профёль, складаються з десмосомних контактёв, нексусёв ё зон злипання. Найтоншим е мёокард передсердь, його товщина дорёвнюе 2—3 мм. Товщина мёокарда правого шлу ночка доросло! людини в нормё становить 5-8 мм, а лёвого, у тому числё мёжшлуночково! перегородки, 10-20 мм. Це й зрозумёло, бо м’язи лёвого шлуночка виконують бёлыду роботу, забезпечуючи кровотёк у великому колё кровообёгу. Анатомёчною особливёстю мёокарда е те, що мёж м’язовими оболонками передсердь ё шлуночкёв розмёщена щёльна волокниста сполучнотканинна плас тинка —своерёдний “м’який (волокнистой) скелет" серця, вёд якого окремо беруть початок м’язовё во локна передсердь ё шлуночкёв. Назови рёвню цёе! пластинки вёдповёдае вёнцева борозна. Завдяки цёй сполучнотканиншй пластинцё, м’язи передсердь I шлуночкёв скорочуються окремо. “М’який скелет серця”, про який вже було сказано вище (рис. 68 Б), складасться*з правого 1 л1вого волокнистих кшець, правого 1 Л1вого волокнистих трикутник1В. Окр1м того, отв!р легеневого стовбура I отв1р аорти також оточеш менш вираженими волокнистими кшьцями вщповщно! К0р0ИОПОД1бнО1 кшфпурацП. ' Праве волокнисте кшьце (апи1и$ /гЬгошв ИехСег) оточуе правий передсердно-шлуночковий отв1р, мае овальну форму I е опорою для правого передсердношлуночкового клапана. .Шве волокнисте кшьце (апи1из /гЬгозиз тпЫег) П1дковопод1бнооточуел]вий передсердно-шлуночко вий отвф зл 1ва, позаду 1 справа, воно е опорою для Л1вого передсердно-шлуночкового клапана. Л1вий волокнистой трикутник фщопитп /(Ьгохит ятзЬтт) - це л!ва частина едино! сполучнотканинно! пластинки трикутно! форми, що сполучае передньолЬ ву дшянку Л1В0Г0 ВОЛОКНИСТОГО КШЬЦЯ 13 ЗаДНЬОЛ1ВОЮ ДШЯНКОЮВОЛОКНИСТОГОКШЬЦЯ, що оточуе 0ТВ1р аорти. Правий волокнистой трикутник (Ьп§опит /гЬгозит с!ех1гит) е значно бшыним, вш з’еднуе передньоправу дшянку л1вого волокнистого кшьця 13 задньоправою частиною волокнистого кшьця, що оточуе отв1р аорти, 1 Л1ву дшянку правого волокнис того кшьця, а також його сполучнотканинт волокна вшнтаються в перетинчасту частину м1жшлуночково! перегородки. У правому волокнистому трикутни- ку е невеликий отв1р, через який проходять волокна передсердно-шлуночкового пучка (пучка Пса) провщно! системи серця. Мюкард передсердь Мюкард передсердь мае два м’язов! шари - по верхневий 1 глибокий. Поверхневий шар складаеться 3 колових поперечних м’язових пучюв, що суцшьно огортають обидва передсердя. Глибокий шар мае по здовжньо оргентоваш м’язов! пучки 1 е окремим для кожного передсердя. Навколо В1чок великих венозних судин, тобто порожнистих 1 легеневих вен, що впадають у передсердя, кардюмюцити утворюють колов1 пучки. Гребеняст м ’я зи передсердя також утвореш м’язовими пучками глибокого. шару. Мюкард шлуночтв Мюкард шлуночюв складаеться з трьох шар1в: поверхневого, середнього 1 внутрйннъого (глибоко го). Волокна тонкого поверхневого шару ор!ентоваш поздовжньо. Його м’язов 1 пучки беруть початок вщ волокнистих кшець 1 прямують косо донизу. По пе редшй поверхш серця щ пучки йдуть косо справа нал1во, а по нижнш (д 1афрагмовш) поверхш - косо зл 1ва направо. На верх1вщ серця щ пучки закручуються, утворюючи завиток серця (ооПех согсИз), 1 Рис. 6 8 А. Будова шар|'в мюкарда. Вигляд зл 1ва; д тя н к и мюкарда частково видалеш; легеневий стовбур I аорта видалеш на р|'вш 1ХН1Х основ (за Р. Д. Синельниковим). 1 - прав! легенев! вени (\лс. р и /то п а /е в вех1п); 2 —праве передсердя (а (п и т с1ехСтт); 3 - л!в| легенев! вени (и/. ри1топа1ез а/л/зГл); 4 —лйве вушко (аипси1а в/твСга); 5 , 1 0 —середн!й коловий шар (з1га!ит с/гси/аге тесНив) мюкарда; б - Л1вий шлуночок (Vеп1пси1и$ вЫ з1ег)\ 7 —зоенрший лоздовжн!й шар (в1га1ит IопдНис1та1е ехСетив) мюкарда; 8 - глибокий поздовжн!й шар (з1га1ит 1опдПисНпа1е ргоСипЬиз) мюкарда; 9 - завиток серця (уогСех сопЛв); 11 —правий шлуночок (\сеп1пси!ив бех(ег)\ 12 —передня м1'жшлуночкова борозна (ви1сив тСеп/епМ си/апз ап1епог)\ 13 —клапан легеневого стовбура (иа/ка Сгипа ри1топаНз)', 14 - клапан аорти (чаЫа вогСае); 15 —праве передсердя (а М и т в а хС тт); Гб—верхня порожниста вана (V. С8Vе вирепог). Рис. 6 8 Б. “М’який скелет серця” (схема). Вигляд ззаду. 1234- дуга аорти (агсив еоПае): , легеневий стовбур ((гипсив ри1топаИз); «, волокнисте кшьце отвору аорти; перетинчаста частина м1жшлуночково7 перегородки (рагз т е т Ьгапасеа зерИ 1п1еп/еп1пси1агит); 5 - отв1р для волокон передсердно-шлуночкового пучка (пучка Пса); 6 - праве волокнисте кшьце (апи1ив ЛЬгозиз с1ех1ег); 7 - л1ве волокнисте кшьце (атЛив ЛЬгозив втШ ег); 8 - правий волокнистий трикутник (Ы допит ЛЬговит бех1гит); 9 —Л1вий волокнистий трикутник (М допит ЛЬгозит вт1з!гит); ТО - волокнисте кшьце отвору легеневого стовбура. переходять у енутрштй (глибокий) поздовжнш шар, прикршлюючись вгор1 до волокнистих юлець. Мгж поздовжшми зовнйншм 1 внутршшм м’язовими ша рами розмйцуеться середшй шар, його колов1 м’язов! пучки огортають окремо кожний шлуночок. М’язов1 пучки внутршнього шару, що на перетиш мають круглу або овальну форму, галузяться 1 знову з’еднуються, утворюючи м ’ясистг перекладки (1гаЬес,и1ае сагпеае) шлуночюв серця. Сосочкоподгбн\м’яж(тт. рарШагез) також побудоваш з м’язових пучив внутршнього шару мюкарда. Стимульний комплекс серця Мю» *рд, як 1 скелетт м’язи, е збудливою м'язсш. > гканиною. Завдяки структурним особливостям 1 гавних дисйв, збудження передаеться до сусщ1 ■ ,ардшмюцит1В. Важливо, що збудження кардй •. 'Типв, яке виникаЪ в будь-якому ввддШ серця - илюе в а м’язов 1 юитини. Ог типових скоротливих кардюмюциюв, у мюка] сяещал1зоваш провщш кардюмюцити, що форм. стимульний комплекс серця, або проввдну сш •->у серця (сотр1ехи$ зйгтйапз сопИз; зузСета сопЖа , ч согсИз), що забезпечуе ритм1чне скорочен ня (сиг пу) 1 розслаблення (дгастолу) мюкарда первдсер. ь га шлуночюв. Стимульний комплекс серця (провщна система серця) гкладаеться з наступних структурних елеменпв (рис. 69): - пазухо-передсердного вузла ( подиззтиаСпаНз), або вузла Юса —Флека; - передсердно-шлуночкового вузла (поАйз а(поьепГпси1а?гз), або вузла Ашоффа —Тавари; - передсердно-шлуночкового пучка (/азсгси1из а1пт>еп1пси1а?-и), або пучка Пса, що складаеться з правог нЬски (сгиз йех1тт) 1 лгвог нгэюси (стз згтзЪтт). Кожна з шжок розгалужуеться на числент субендокардгальт гшки (гатг зиЬепАосаггНакз), або волокна Пурюнье, що безпосередньо передають 1мпульси збудження до скоротливих кардюмющгпв шлуночюв. Провщш кардюмюцити е модифнеованими м’язо вими клггинами, за розм1рами дещо бщьшими за скоротлив1 кардюмюцити, м1оф1брил мало, Т-трубочки вщсутш, але мютять багато гранул пикогену. На пстолопчних препаратах провщш кардюмюцити виглядають СВШШНИМИ. М1Ж ЦИМИ КЛ1ТИНЗМИ вщсутш типоВ1 вставш диски, але на дотичних поверхнях е вс1 три типи М1ЖЮИТИННИХконтактов —нексуси, десмосоми, зони злипання. Видшяють провщш кардюмюцити першого, другого 1 третьего тишв, яю вщргзняються М1Ж собою за певними структурно-функцюнальними ознаками (про них буде сказано нижче). Пазухо-передсердний вузол (поАйз зигиаЫаНз), або вузол Юса —Флека, розташований пщ епнеардом пра вого передсердя М1Ж мюцем впадшня верхньо! порож нисто! вени 1 основою правого вушка. Цш дшянщ пра вого передсердя топограф1чно вщповщае трикутник пазухо-передсердного вузла (Ьгщопит поАгмпиаЬпаНз). У центр1 пазухо-передсердного вузла розмнцеш провщш кардюмюцити першого типу - пейсмейкернг клгтини (Р-клгтини), або води ритму. Пейсмейкерш КЛ1ТИНИ багатокутно! форми з дгаметром до 10 мкм, в них м!ститься невелика кшьюсть мюф1брил, Т-трубочки вщсутш. Р-кштини здатн! спонтанно генерувати (вщбуваеться деполяризашя !х клтш них мембран) приблизно 70 електричних гмпульсгв за хвилину 1передавати щ {мпульси збудження шшим типам провщних та скоротливих кардюмющгпв, тому Ц1 КЛГТИНИ називають ВОД1ЯМИ ритму. У перифершних вщдшах пазухо-передсердного вузла мютяться провщш* кардюмюцити другого типу - перехгдт клтини. Цих клггин значно бшьше, вони видовжено! форми 1за Д1аметром меннп за скоротлив1 кардюмюцити. Функшя перехщних юптин полягае в передач! збудження вщ Р-кл 1тин до кштин передсердно-шлуночкового вузла, передсердношлуночкового пучка 1 до скоротливих кардюмюциТ1В передоердь. Отже, 1мпульси збудження передаються вщ пазухопередсбрдного вузла до скоротливих кардюмюцттв передсердь 1 передсердно-шлуночкового вузла. Передсердно-шлуночковий вузол (пойиз а(пооепЫси1апз), або вузол Аш оффа - Тавари, розташований у М1жпередсердн 1й перегородщ в дшянщ перегородковог стулки правого передсердношлуночкового клапана 1 побудований з провщних кардюмюцштв другого типу —перехщних кл1тин. Вщ цього вузла 1мпульси збудження передаються на передсердно-шлуночковий пучок. Передсердно-шлуночковий пучок ( /азсгсгАиз а1пооегАпси1агтз), або пучок Пса, вщносно короткий, вщШшовши вщ передсердно-шлуночкового вузла, проходить через отв1р у правому волокнистому трикутнику 1 заходить у задньоверхнш вщдш М1жшлуночково! перегородки, де роздвоюеться на праву 1 Л1Ву шжки. с Права нЬюса (сгиз Аех1тт) передсердношлуночкового пучка (пучка Пса) коротша 1 тонша за л!ву шжку, проходить у М1жшлуночков1Й перегородщ в напрямку до верх!вки серця (ближче до ендокарда правого шлуночка) до основи переднього сосочкоподхбного м’яза, де галузиться на численш субендокардгаЛыа гииси (гатг зиЬепАосагАга1ез), або волокна Пурюнье. ВЦ волокна передають 1мпульси збудження до скоро+ливих кардюмюцштв правого шлуночка. Лгва нгжка (сгиз зтгзЬгит) передсердношлуночкового пучка (пучка Пса) довша 1 ширша за праву тж ку, проходить у М1Жшлуночковш пе регородит в напрямку до верх1вки серця (ближче до ендокарда Л1Вого шлуночка) до основи заднього сосочкопод1бного м’яза, де галузиться на числен- ф1брил мало, розмнцеш вони на периферп. Кожне волокно Пурюнье огорнуте базальною мембраною ! укршлене отточкою сполучнотканинних волокон, бтЧНТ ПОВерХН1 ЦИХ КЛГГИН з’едпуються М1Ж собою десмосомами 1 нексусами. Отже, стимульний комплекс серця (провщна система серця) забезпечуе автономну ритм1чну ро боту серця. Пщ час загального розслаблення перед сердь (дтастоли) кров з порожнистих 1легеневих вен надходить вщповщно у праве 1 лтве передсердя. Пюля цього наступае скорочення (систола) передсердь. Процес скорочення починаеться з дшянки мюкарда в мюцт впадшня верхньо! порожнисто! вени в праве передсердя 1 поширюеться по обох передсердях, у результат! чого кров з передсердь через передсердношлуночковт отвори нагштаеться в шлуночки. Поттм у етшках серця починаеться хвиля скорочення (систо ла) обох шлуночюв, кров з них нагштаеться в отвори легеневого стовбура 1 аорти. У цей час передсердношлуночковт клапани закриваються. Поверненню кровт з легеневого стовбура 1 аорти в шлуночки перешкоджають вщповщно клапан легеневого стовбура 1 клапан аорти. Таю цикли повторюються тз частотою, необхщною для пщтримання гемодинамтки. Е ткар д Еткард, або нутрощева пластинка серозного осердя (ергсагАшт; Ытта глзсегаНз репсагАН зегозг) покривае серце ззовш (е його зовшшньою оболон кою), а також початковт вщдши легеневого стовбура 1 аорти, юнцевт вщдши порожнистих 1 легеневих вен (рис. 60, 70). На р1вш цих судин еткард переходить у приетшкову пластинку серозного осердя. Еткард, як 1 шил серозш оболонки, складаеться з тонко! сполучнотканинно! пластинки - тдеерозного прогиарку (Ша зиЪзегоза), за допомогою якого вш зрощений з мюкардом. Ззовш ця пластинка вкрита серозного оболонкою (Ье1а зегоза), яка представлена одношаровим плоским епттелтем —мезотелгем, що лежить на базальнш мембраш. Пщ епнеардом, особ ливо в дшянках борозен серця 1 його верхтвки, мю тяться прошарки жирово! тканини. Н1 субендокардгальнг гшки (гатг зиЪепАосагАШез), або волокна Пурюнье, формуючи передш, середш 1 задш пучки, яю передають 1мпульси збудження до скоротливих кардюмюцит1В л1вого шлуночка. Передсердно-шлуночковий пучок (пучок Пса), його права 1 Л1ва шжки, а також субендокард1альш плки побудоваш з провщних кардшмющтв третье го типу - волокон Пурюнье. Це велию клтгини (на пстолопчних препаратах вони найсв1тлшп) довжи ною приблизно 100 мкм 1Д1аметром до 50 мкм, мю- Осердя Осердя, або перикард (репсагАшт) - це серозний замкнутий мшгак, в якому розташоване серце. Осер дя мае два шари: зовшшшй 1 внутртшнтй (рис. 70). Зовшшшй шар називаеться волокнистим осердям (репсагАшт / гЬгозит) I побудований зт тцшьно! во локнисто! сполучно! тканини, в яюй е багато колаге нових волокон. Вгорт волокнисте осердя переходить узовнппню оболонку (адвентищю) великих судин, що входять г виходять 13 серця. .Внутрйннш шар йосердя - серозие осердя (репсагАшт зегозит), та кож складаеться з двох шар1в: серозно! оболонки I писерозного прошарку. Серозна оболонка ((итса зегоза) вкрита одношаровим плоским ештелкм — мезотелкм, що лежить на базальнш мембране Шдсврознш прошарок (Ье1а зиЬзегоза) утворений 13 щшьно! волокнисто! сполучно! тканини. Серозне осердя мае дв1 пластинки: приетшкову 1 нутрощеву. Прыстткова пластинка (1аттарапеШгз) зростаеться з волокнистим осердям, а нутрощева тастинка (копта ЫзсегаНз), або еткард ( ергсагАшт), е зовтшньою оболонкою серця 1 зростаеться з мюкардом. На основ! серця, в дшянках впадшня в нього порожнистих 1 легеневих вен та виходу легеневого стовбура 1 аорти, еткард (нутрощева пластинка се розногоосердя) переходить у приетшкову пластинку серозного осердя. Початков! вщдши аорти I легенево гостовбура оточеш перикардом з ус!х боюв, тому при розкригп осердно! порожнини щ судини можна охопитипальцем. Кшцев1 вщдши порожнистих 1 легене вих вен вкрип серозним осердям тшьки частково. Щ1ЛИНОПОД1бнИЙпростер М1Жприетшковою 1нутрошевою пластинками серозного осердя називаеть ся осердною порожниною (саюНаз репсагАгаса). В цшпорожниш в норм! у доросло! людини мктиться 15-20-Мл серозно! рщини, яка змочуе поверхш нутрощево! 1 приетшково! пластинок серозного осердя, щовкрип мезотелкм. Рис. 6 е 'тимульний комплекс серця (провщ на систем . ерця). Передньоверхжй вигляд. 1- газу.1 - гедсердний вузол (пойиз зтиа1паПз)\ 2-верх :оожниста вена (V. сага зирепог). 3 - иве. ’у-ердя (аМит з/тз1гит); 4 - пере' 1но-шлуночковий вузол (пойиз а1логап!л'со1алз); 5-пере, - лно-шлуночковий пучок (пучок Пса), Газс/сн/ов а1по\ - си1апз; 6-прзУ -еа мжки передсердно-шлуночкового пучка (пучка Пса) - 8 йех1гит е( з1т'з1гит (азсюиИ аМся/аШпси/апз; 2-м'ш) I очкова перегородка (зер1ит Ю1еп/еп1пси1апз); 8-прави- шлуночок (VепМсиШз йех!ег); 9-суБенд <ард!альн'| плки (волокна Пурюнье), гг. зиЬепйосагб'ш1ез. Стршками вказано напрямок нервових !мпульс1В. Осердя формою нагадуе косо зр!заний конус, основа якого щшьно зрощена 13 сухожилковим цен тром д 1афрагми, а верхшка, що охоплюе початков! вщдши легеневого стовбура, аорти 1 кшцев1 вщдши порожнистих вен, доходить до р1вня кута грудниниЛ Осердя мае чотири частини: передню - грудниннореброву, нижню - Д1афрагмову; д а бгчш - праву (л'шу середостшш. Груднтно-реброва (передня) частина осердя обернена до передньо! спнки трудно! порожнини, а саме до тша груднини, У-У1 ребрових хрящ1в та !х м1жребрових простор1в, л1во! частини мечошуцбного вщростка. 3 боюв груднинно-реброву частину осердя прикривають передш вщдши право! та л1во! середоетшних частин приетшково! плеври, а середина ще! частини осердя прилягае до верхнього 1 нижнього М1жплевральних пол1в. Мхж цими полями 1 осердям мктиться прошарок пухко! сполучно! тканини. При кршлюеться груднинно-реброва частина до грудни ни мщною верхньою 2 нижньою груднинно-осердними зв’язками (1г§§. $1еторепсагАгаса зирепиз е( т/епиз). Дгафрагмова (нижня) частина осердя сво!м нижшм вщдшом м1цно зрощена 13 сухожилковим цен тром даафрагми. Верхнш вщдш д1афрагмово! час тини осердя прилягае до стравоходу, грудно! аорти, непарно! вени, роздвоення трахе! та обох головних брошав. М 1Жосердям 1 цими структурами мктиться тонкий шар пухко! сполучно! тканини 1 фасщальна пластинка, формуючи бронхо-осердну перетинку (тетЬгапа ЬгопскорепсагАгаса), в якш мктиться Якщо видалити серце з осердно! порожнини, пебагато колагенових волокон. Ця перетинка мщно з’еднуе осердя з роздвоенням трахе! та головними рерхзавши велию судини, то на дхафрагмовЩ частиш осердя видно топограф1ю великих судин, яю входять бронхами. Права 1 лхва середостшш (б1чш) частини осердя I виходять 13 серця (рис. 70). Ц1 судини шикуються прилягають в1дпов1Дно до правоТ 1 лхво! середостш- по двох умовних лхшях: правхй, майже вертикалью#, них частин приетшково! плеври, з’еднуючись з ними 1 Л1В1Й, дещо похил1Й до право!. По правхй лшп роз за допомогою пухко! сполучно! тканини. 3 обох бо ташоваш зверху донизу верхня порожниста, верхня юв у цш пухюй тканиш проходять д!афрагмовий ! нижня правх легенев! вени та нижня порожнис нерв та осердно-дхафрагмовх артерия 1 вени. Така та вена, а по л!вш лшп - аорта, легеневий стовбур, конструкщя фхксацх! осердя забезпечуе нормальну верхня 1 нижня лхв! легенев! вени. роботу 'серця. ' В осердшй порожниш наявш дв 1 пазухи - попе речна 1 коса (рис. 70). КРОВОПОСТАЧАННЯ СЕРЦЯ I ОСЕРДЯ Осердна поперечна пазуха (зтиз (гапзоегзиз репсагсШ) розташована в дшянщ основи серця. По Артерн серця . переду 1 зверху ця пазуха обмежована початковим Серце кровопостачають права! лхва вшцевх арте вщдшом висхщно! аорти, легеневим стовбуром I осердям, позаду - передньою поверхнею передсердь рп, яю е першими плками аорти. Вони беруть поча х верхньою порожнистою веною. 3 правого 1 лхвого ток вхд цибулини аорти 1 вхдповщно! н пазухи, про ходять шд еткардом (рис. 71). боюв осердна поперечна пазуха вхдкрита. Права вшцева артерхя (а. согопапа с1ех(га) по Осердна коса пазуха (япиз оЫщииз репсагсШ) проходить косо по дхафрагмовш поверхш серця. чинаеться вщ право! пазухи аорти, йде праворуч Ця пазуха обмежована: злхва - вкритими еткардом 1 вниз вздовж артер1ального конуса правого шлу лхвими легеневими венами; справа - нижньою по ночка пщ правим вушком 1 лягае у вшцеву борозну, огинаючи правий край 1 праву легеневу поверхню рожнистою веною; попереду - вкритою еткардом заднюю поверхнею лхвого передсердя; позаду - дха- серця. Згодом права вшцева артерхя у вшцевш бо фрагмовою частиною осердя. В дшянщ верхнього розш прямуе по дхафрагмовш поверхш серця лхвослшого закутка осердно! косо! пазухи розташоваш руч до задньо! мхжшдуночково! борозни, де галу численш нервов! вузли 1 стовбури серцевого нерво зиться на кшцевх плки, яю анастомозують з гшками л 1во! вшцево! артерп. вого сплетення. Рис. 70. Будова осердя. Груднинно-реброву частину осердя I серце видалено, видно отвори великих судин (за Вольфом Хайдеггером). 1 - Л|ва пщключична артерия (а. зиЬс/аиёа зёпёз/га); 2 - дуга аорти (агсиз аог/ае); » 3 - артерральна зв'язка (Ид. аг/епозит); 4 - Л1ва легенева артерия (а. ри/топаИв зМз/га); 5 - права легенева артери (а. ри1топаНв с/ех/га); 6-осердна поперечна пазуха (вёпиз 1гапз\/егзизрепсагсШ); 7 - лрВ| легеневр вени (т. ри1топа1ез зЫз/гае); 8 —осердна косе пазуха (з!пиз оЫ/цииз репсагсШ); 9,13 —приспнкова пластинка серозного осердя (1атта рапе/аНз репсагсШ); 10—нижня порожниста вена (V. сане т/епог); 11 - правр легеневр вени (т. ри1топа1ез с/ех/гае); 1 2 - верхня порожниста вена (V. саVа зирепог); 14 —п л е ч о - г о л о в н и й с т о в б у р (/гипсиз ЬгасЫосерЬаИсиз); 15 - Шва загальна сонна артер1я (а.сагоЧз соттипез з'тёз/га). Вщпочаткового вчддчлу право! вшцево! артери, що ний м’яз лчвого шлуночка; пазухо-передсердний ву прикритий правим вушком, вчдходятч* таю артерчаль- зол, передсердно-шлуночковий вузол I передсерднош плки, що кровопостачають вщповчдчй структури шлуночковий пучок стимульного комплексу серччя. переважно правого передсердя 1 правого шлуночка: Лчва вчнцева артерчя (а. согопапа 31гиз(га) круп- плки до цибулини аорти; нчша за праву вшцеву артерчю, починаеться вщ лчво! - гглка пазухо-передсердного вузла (г. посИ згпи- пазухи аорти, прямуе лчворуч мчж початком легене а(паИз) до однойменного вузла стимульного комп вого стовбура 1 лчвим вушком, вщдаючи плочки до лексу серця; ближчих структур серця. На рчвга лчвого краю леге - гглкаартериального конуса (г. сот агСепозг), що жи невого стовбура ця артерчя роздвоюеться на передню мчжшлуночкову плку чогинальну гчлку. витьспнку артериального конуса правого шлуночка; Передня мчжшлуночкова гшка (г. т(егьеп1пси1апз - передсердт гшки (гг. а1па1ез), що живлять переднроправу дшянку правого передсердя, зокрема аШепог) заходить у передаю мчжшлуночкову борозну чпрямуе до верхчвки серця. 1нколи цягчлка переходить праве вушко; - пролгжна передсердна гшка (г. а1паИ$ тЬегте по вирчзцч верхчвки серця на дчафрагмову поверхччю серця, де анастомозуе з кчччцевими точ кам и задньо! (Низ) живить праве передсердя. На рчвнч правого краю серця вщ право! вшце мчжшлуночковоч плки право! вшцево! артерн.* Вщ передньо! мчжшлуночковоч гчлки вщходять во! артерп вщходить донизу права крайова гшка (г. тагуупаНз дехСег), шо кровопостачае спнку пра численш судини, найкрупнчшими з яких е: вого шлуночка в дчлянцч його право! легенево! по—гшка артергального конуса (г. сот агёегюп), що верхга. На дчафрагмовш поверхш серця вщ право! живить переважно лчву частину артерчального конуса; вшцево! артерп вщходять численш передсердно—перегородковг мгжшлуночковг гглки (гг. гШегцепшуночковг гшки (гг. аЫаоепЪпсгйагез), яю живлять ЫсгйагеззерШез), що кровопостачають передню час спнки дчафрагмовоч дчлянки правого передсердя 1 тину мчжшлуночковоч перегородки; —бгчна гшка (г. 1а(егаИз), яка живить передччьолчправого шлуночка, а також вщходять тоненькч гшки до передсердно-шлуночкового пучка стимульного ву дчлянку лчвого шлуночка. комплексу серця. Потчм права вшцева артер1я поверВщ передньо! мчжшлуночковоч гчлки вщходять тае у задню мчжшлуночкову борозну 1 проходить по численнч плочки, якч кровопостачають ближчч дчшй у-напрямку верхчвки серця вже пщ назвою задня лянки лчвого чправого шлуночюв, а н юнцевч плочки мЪгстуночкова гшка (г. гпЬегюепЫсиЫпз роз&епог). живлять верхчвку серця. 4 В)'д не! вихсщять численш плки, кровопостачаючи Огинальна плка (г. Ыгсгтфехиз) е продовжен нижшд1. чнки правого! лчвого шлуночюв. ням основного стовбура лчво! вчнцевоч артерп, пря Вщ .т» .зьо! мчжшлуночковоч плки вщходять де- муе лчворуч у вчнцевчй борознч, огинае лчву легеневу юлька п городкових мЬгсшлуночкових гшок (гг. т- поверхню серця ч заходить на його дчафрагмову по Шьегйп тез зер1а\ез), яю занурюються в мюкард верхню, де анастомозуе з кчнцевими то ч к ам и пра 1крово: '/чають заднч вщдши мчжчччлуночковоч пево! вчнцевоч артерп. регоро;. )крема гшка передсердно-шлуночкового Найкрупнчшими артерчальними судинами о т вузла (г • ' а1пооеп1пси1апз) живить однойменний нально! плки е: вузол г: ■ ' чьного комплексу серця. Права задньо—передсердт гшки (гг. а1па1ез), що живлять стш бЫна гг г. роз{его1а1егаИз йех1ег) кровопостачае ку лчвого передсердя, зокрема, лчве вушко; —сполучна передсердна гглка (г. а1паИз апаз1ото(ходнойм нлянки правого шлуночка. На { . задньо! мчжчччлуночковоч борозни вщ сит), яка кровопостачае стчнку лчвого передсердя ч право! ь «•.•во! артери вщходить крупна плка, що анастомозуе з чншими передсердними точкам и; —передсердно-шлуночковх плки (гг. аЫооепСггсипроходк .» по вшцевш борозш на лчву половину серця, дс 1.«лузиться на численш плочки, яю анасто- 1агез), якч кровопостачають передньолчвч дчлянки лчмозують а точ кам и огинально! плки лчво! вшцево! вого передсердя члчвого чччлуночка; —лгва крайова гшка (г. тагурпаНз з\тз1ег), яка кро артерн 1 кровопостачають нижш вчддчли л!вого пе редсердя "члчвого шлуночка. вопостачае передньолчву дчлянку лчвого шлуночка; Отже, гшки право! вшцевог артерп кроволоста—промгжна передсердна гшка (г. аСггаНз т1егтечаютъ стшки легеневого стовбура, висхщно! аорти, ёгиз), яка живить стчнку лчвого передсердя на його правого 1лчвого передсердь, правого шлуночка, част дчафрагмовчй поверхнч; ково дчафрагмову дшянку лчвого шлуночка, задню —задня гглка лгвого шлуночка (г. розсепог оепСпсиН частину мчжшлуночковоч перегородки, сосочкопо- згпЫп) е кчнцевою т о ч к о ю огчшальноч плки, яка, дчбшм’язи правого шлуночка, заднш сосочкоподчб- не доходячи до задньо! мчжчччлуночковоч борозни, Рис. 71 А. Кровоносм судини серця. Вигляд спереду. I - Шва Шдключична артер1я (а. виЬс/ау/а в/тв/га); 2 -л 1в а загальна сонна’артер!й (а. сагоИв соттип/з вЫв/га); 3 - плечо-головний стовбур ((гипсив ЬгасЫосерЬаИсив); 4дуга аорти (агсив аог(аа); 5 - л1ва леганева артер1я (а. ри/топаИв в/п/в/га); 6 - легеневий стовбур ((гипсив ри/топаНз); 7 - Л1ве вушко (аипси/а в/п/в/га); 8 -л 1ва вшцева артер1я (а. согопапа в/тз/га); 9 - огинальна гшка л1воТ вшцевоТ артери (г. с/гситПахив а. согопапае вт/в/гав); 10 - велика серцева вена (м. согсИв тадпа); I I - передня м1жшлуночкова гшка л1воТ вшцевоТ артери (г. т/агмеп/пси/апз ап/епог); * 12 - Л1вий шлуночок (уел(пси/ив з'т/в/ег); 13 - варх1вка серця (арех согсИв); 1 4 - правий шлуночок серця (меп/пси/ив бех/ег согб/в); 1 5 - передн! серцев| вени (мм. сагсИасае а/Иепогев); 1 6 - права вшцева артер1я (а. согопапа бах(га); 17 - праве вушко (аипси/а бех/га); 1 8 - верхня порожниста вена (м. саме вирепог). Рис. 71 Б. Кровоносж судини серця. Вигляд ззаду. I - верхня порожниста вена (м. сама зирепог); 2 - прав| леганев! вени (мм. ри/топа/ев бех/гае); 3 - праве передсердя (а(пит бех(гит); 4 - нижня порожниста вена (у. сауа Мепог); 5 - вшцева пазуха (в/пив согопапиз); 6 - мала вена серця (V. согб/в рап/а); 7 - права вшцева артертя (а. согопапа бех/га); 8 - правий шлуночок (меп/пси/ив бех/ег); 9 -з а д н я М1'жшлуночкова гшка (г. т/егмеп/пси/аг/зроз/епог); 10 - середня вена серця (м. согб/з теб/а); I I - Л1вий шлуночок (меп/пси/ив зт/з/ег); 1 2 - задня вена л 1вого шлуночка (м. роз/епог меп/пси/1 впз/п); 13 - огинельна гшка (г. с/гситЛехив); 14 - велика вена серця (м. согб/з тадпа); 15 - Л|'ве передсердя (е(пит в'т/в/гит); 1 6 - Л1В1 легенев| вени (мм. ри/топа/ез вт/в/гае); 17 - легеневий стовбур (/гипсив ри/топаИв); 1 8 - дуга аорти (агсив а обае); 19 -п /в а пщключична артер1я (а. виЬс/ам'т зпз/га); 20 —л1ва зегальна сонна вртер1я (а. сагоИв соттитз зЫв/га); 21 - плечо-головний стовбур (/гипсив ЬгасМосерИаНсиз). Рис. 71 В. Типи кровопостачання серця. Вигляд ззаду. I - л1вовш цевий ти п ; I I - прввовш цевий тип; I I I - р !в н о м г р н и й ( с е р е д Ш й ) т и п . опускаеться по д^афрагмовШ поверхш л]'вого шлу ночка, але до верх1вки серця не доводить. Вона жи вить спнку л 1вого шлуночка на його д]‘афрагмов1Й поверхш, а також анастомозуе з кшцевими плочками право! вшцево! артерп; - гика пазухо-передсердного вузла (г. подг $тиЛпаНз) 1 гглка передсердно-шлуночкового вузла (г. подл а1пооеп1пси1аггз) живлять однойменш вуз* ли стимульного комплексу серця. Отже, плки л 1во! вшцево! артерп кровопостача ють стшки легеневого стовбура 1 висхщно! аорти, правого 1л 1вого передсердь, передш спнки правого 1 дмйго шлуночюв, передш частини м1жпередсердно! 1м1жшлуночково! перегородок, дцафрагмову дшянку л1вого шлуночка 1 його сосочкоподабш м’язи. Надзвичайно важливою е структурно-функщоналъна особлив1'сть початку вшцевих артерш. Вони починаються вщ пазух аорти нижче верхнього краю швмкяцевих засл1нок клапана аорти. Тому шд час систоли л1вого шлуночка, коли кров виштовхуеться з аорти год високим тиском, вхщ до вшцевих арте рш прикриваеться твмкяцевими засл 1нками, а сам1 вшцев! артерн та !х плки стискаються скороченими м’язами, 1 кровопостачання серця зменшуеться. Шд час дхастоли шлуночка клапан аорти закриваеться 1 кров заповнюе вшцев1 судини, але вже пщ меншим тиском. Такий мехашзм кровопостачання серця в норм! затюбпае гщродинам1чному удару. Кшцев1 плки право! 1 л 1во! вшцевих артерШ анастомодують мтж собою (за винятком кра!в серця, яй крово/юстачають вщповщно тшьки права 1 Л1ва крайов)) тки) I формують у серщ два артертальних шьця- >оперечне гольце, розмпцене у вшцевш бо розш, ) юовжне кшьце, судини якого проходять у перед! ■' | заднш мтжшлуночкових борознах. Окр 1м того, п '■вшцевих судин ацастомозують з артерия ми бро. ■осердя, даафрагми 1 плками вщ нижньо! поверх ги аорти. Вш судини галузяться до капшяр1в у вщх трьох онках серця, у сосочкот/цбних м’язах, сухожи >«их струнах ! щшьшй сполучшй тканиш клапан-• .'Цшьшсть капшяр 1в у мюкард1 вдв1Ч1 бшьша, т ж .. >келетних м’язах. Артерй в мюкард1 пере важно ь- ■кодять вздовж м’язових пучюв у лухкш сполучши тканиш. Зокрема, у поверхневому 1 внутрштыму поздовжшх шарах мюкарда шлуночюв, а таксок в сосочкогюдабних м’язах артерн прямують уздовж поздовжньо! ост серця, а в середньому шар] мюкарда артерп проходять кологаццбно - попереч нодо поздовжньо! ос1 серця. 1сную ть р 1з ш в а р 1а н т и г а л у ж е н н я в ш ц е в и х а р т е р Ш , зле о с н о в о й м и е т р и т и п и к р о в о п о с т а ч а н н я серия: - п равовш цевий т и п , к о л и б ш ь ш у ч а с т и н у сер ц я кровоп остач аю ть п л к и п р а в о ! в ш ц е в о ! а р т е р и ; —Л1вовшцевий тип, коли бшьшу чистину серця кровопостачають гшки Л1во! вшцево! артери; - р!в11ом!рний (середшй) тип, колц обидв] вшцеВ1 артерп р1вном1рно кровопостачають кожну поло вину серця. Вар1анти 1 аномали . плок вшцевих артерШ Можлив! р 1зш варианта 1 аномали розташування та галуження вшцевих артерш. Зрозумшо, насюльки важливим е знания особливостей кровопостачан ня серЦЯ Д Л Я КЛ1Н1КИ. • 1нколи вшцев] артери вщходять вище вщ верх нього краю швмкяцевих заслшок клапана аорти, а часом навпъ вщ л1во! пщключично! артерн. Можлива наявшсть лише одше! вшцево! артери, трьох арте рш або по дв1 артери з правого 1 Л1вого боюв. Бувають випадки, коли дв1 В1нцев1 артерп вщходять вщ аорти, а дв1 —вщ лгво! пщключично! артерп. Найчастппе бувають таю вар1анти галуження вш цевих артерш. Передня мгжшлуночкова гшка Л 1В о! вшцево! артери дуже коротка або взагал1 вщсутня. У таких випадках задня м^жшлуночкова плка право! вшцево! артерп дуже довга, огинае верх!вку серця I п о!! вирхзщ заходить у передню м1жшлуночкову бо розну, пщшмаючись по нш до вшцево! борозни. В шших випадках задня м]жшлуночкова плка вщходить вщ огинально! плки л1во! впгцево! артерн, а права вшцева артер1я не доходить до л1во! м1Жшлуночково! борозни. 1нколи задня м1жшлуночкова гшка вщсутня взагалц а на д 1афрагмовш поверхш шлуночюв серця анастомозують М1Ж собою численш плки пра во! 1 Л1В01 вшцевих артерш. Вени серця Серцевих вен бшьше, шж артерш (рис. 71). Бшьппсть вен серця впадае в одну загальну широку вшцеву пазуху (зтиз согопапиз), що мктиться у Л1В1Й частиш вшцево! борозни на дшфрагмовШ по верхш серця 1 мае довжину 2 -3 см. Вшцева пазуха вщкриваеться отваром вгнцееог пазухи (озйит зтиз стопат) в праве передсердя нижче 1 попереду вщ отвору нижньо! порожнисто! вени (м!ж заслшкою вшцево! пазухи I м!жпередсердною перегородкою). Меиш! вени серця впадають безпосередньо у праве передсердя. Н а й б ш ь ш и м и п р и т о к а м и в ш ц е в о ! п а з у х и е п ’я т ь в е н : в е л и к а , с е р е д н я 1 м а л а с е р ц е в 1 в е н и , з а д н я л1В ош л у н о ч к о в а в ен а 1 к о са Л 1воп ередсердн а вена. Велика серцева вена ( о . сапНаса та§па; V . сопИз тадпа) починаеться вщ передньо! дшянки верхлвки Рис. 71 Г. Кровоносш судини серця. Корозшний препарат. 12 34- аорта (аоба); Л1ва вшцева артер|я (а. согопапа втсз/га); велика вена серця (V. согсИз та д п а ); передня ьйжшлуночкова плка л1воТ вшцевоТ артери (г. /л/егуеп/пси/агсз ап/епог); 5 - вшцава пазуха (з т и з согопапиз); 6 - права вшцева артерш (а. согопапа бех/га). серця 1, тдшмаючись по передшй м1жшлуночковш борозш, проходить поруч з передньою М1жшлуночковою плкою Л1В01 вшцево! артери. Початкова частина щ о вени називаеться передньою мгжшлуночгсовою ве ною (о. т/егоепспси1апз ап/епог). Крупною притокою велико! серцево! вени е лгеа крайова вена (о. тащтаИз зтгз/га). Пойм велика серцева вена повертае л1воруч 1по вшцевш борозш заходить на д1афрагмову поверх ню серця, проходячи пщ огииальною гшкою л 1во! вшцево! артерп, де продовжуеться у вшцеву пазуху. Велика серцева вена збирае кров з передн1х дшянок обох шлуночюв 1 м1жшлуночково1 перегородки. У ве лику серцеву вену впадають також вени дгафрагмово! поверхш л1вого передсердя 1л1вого шлуночка. Середня серцева вена, або задня мгжшлуночкова вена (о. сагдгаса тедга; о. согдгз тесИа; V. т/егоепЫси1апз роз/епог), формуеться на д1афрагмов1Й поверхш верх1вки серця, пщшмаеться по зад нш м1жшлуночков1Й борозш 1 впадае у в ш ц е в у па зуху. Вона збирае кров вщ прилеглих дшянок серця. Мала серцева вена (о. сагдгаса рагоа; V. согдгз рагоа) формуеться в дшянщ право! легенево! по верхш правого шлуночка. Одтею з найбшыпих и приток е права крайова вена (о. таг&таИз дех/га), що збирае кров з однойменно! дшянки серця. Мала серцева вена пщшмаеться догори, лягае у вшцеву борозну на Д1афрагмов1Й поверхш серця 1 впадае у вшцеву пазуху. 1нколи вона вщкриваеться безпосередньо у праве передсердя. Отже, мала серцева вена збирае кров переважно вщ право! половини серця. Задня Л1ВОшлуночкова вена (о. геп/псиН зт з/п роз/епог) формуеться з юлькох вен на д^афрагмовш поверхш л 1вого шлуночка ближче до верх1вки серця 1 впадае у вшцеву пазуху або у велику сер цеву вену. 1нод1 бувае деюлька задшх л 1вошлуночкових вен. » Коса л1вопередсердна вена (о. оЫгдиа а/т $жз/п), вена Маршалла, починаеться на б^чнш дшянщ л 1вого передсердя, прямуе зверху направо та донизу по д1афрагмов1Й поверхш Л1вого передсердя 1впадае у вшцеву пазуху. Ця вена проходить у складщ осер дя - лгвгй зв’язцг порожнистог вени (1щ. гепае саюае зтгз/гае), складщ Маршалла - Воробйова. Ряд др1бних вен вщкриваються безпосередньо в праве передсердя. До них належать передш правошлуночков1 вени, або передш серцев! вени (го. геп/псиН дех/п ап/епогез; го. сагдгасае ап/епогез; го. согдгз ап/е погез), яю збирають кров вщ передньо! спнки правого шлуночка. Вони прямують вверх 1 вправо до вшцево! борозни, де впадають у праве передсердя. 6 чимало вар1ант1в формування 1 мюця впадшня вен серця. 6 ще приблизно 20-30 найменших серцевих вен (го. тгттае; гг. согдгз ттгтае), яю називають вена ми В’ессена - Тебез 1Я. До найменших серцевих вен належать чотири групи судин: —правг передсердт веш (го. айпадез дех/гае); —правг гилуночкоег вени (гю. гепг/псиЪтгез дех/гае); —лгвг передсердт веш (гг. а/паИез зтз/гае); —лгвг гилуночкоег вени (гг. геп/пслдагез зтз/гае). Вони збирають кров вщ однойменних частин серця. Цд в е н и п о ч и н а ю т ь ся в г л и б и ш ст ш о к сер ц я I отварами найменших вен ( / огатгпа гепатит тгпгтапст) п е р е в а ж н о в п р а в е 1 ч а с т к о в о в вщ к ри ваю ться Л 1ве п е р е д с е р д я , а т а к о ж в о б и д в а ш л у н о ч к и . ГПмфатичш судини серця Л т м ф а т и ч ш к а п ш я р и с е р ц я ф о р м у ю т ь т р и Л 1м ф ок а п ш я р ш сггк и : п щ е н д о т е л 1а л ь н у ( г л и б о к у ) , к ард! (с е р е д н ю ) 1 п щ еп ш ардн у в мю ( п о в е р х н е в у ) . ТНмфа в щ е н д о к а р д а 1 м ю к а р д а в щ п к а е в п о в е р х н е в у Л 1мфат и ч н у С1т к у , щ о ф о р м у е т ь с я г о д е г а к а р д о м . В н у т р ц ц н ь о о р г а н ш Л 1 м ф а т и ч ш с у д и н и , з л и в а ю ч и с ь 1п с р е ш н т а ю ч и с ь , у т в о р ю ю т ь д в 1 го л о в р п л !м ф а т и ч ш с у д и н и с е р ц я , п о я к и х Л 1м ф а в щ п к а е д о д ш я н к о в и х Л 1мфат и ч н и х в у з л 1в. Лгеа тмфатична судина серця у т в о р ю ет ь ся п р и з л и т п д р т б н ш т х л^м ф атичних судин, / що вщходять вщ передньо!’ поверхш правого 1 лгвого шлуночюв, лгво! легенево! 1 д1афрагмово1 поверхонь л1вого шлуночка. Ця судина прямуе вправо 1 вверх, проходить позаду легеневого стовбура I впадае в один 13 нижшх трахео-бронхових вузлгв, яю розташоваш гад роздвоенням трахе!. Права лшфатична судина серця формуеться з лгмфатичних судин передньо! та дгафрагмово! поверхонь правого шлуночка. Вона прямуе справа налгво 1догори, проходить по передшй поверхш легеневого стовбура 1 впадае в один гз дшянкових для серця Л1мфатичниХ вузлгв: плечо-головш вузли, вузол дуги непарно! вени, вузол артергально! зйзки, як! розташоваш на передшй поверхш вщ повщно плечо-головних вен, верхньо! порожнисто! вени, дуги аорти та и плок, а також бшя артергально! зв’язки. Вщ серця може вщходити ще декшька л!мфатичних судин, яю впадають у вигценазванг лгмфа тичт вузли. Зокрема, дргбнг лгмфатичнг судини вщ стшок правого 1 лгвого передсердь окремо впадають у НаЙблИЖЧГ Д1ЛЯНКОВ1 Л1мфатИЧН1 вузли. Виносш лгмфатичнг судини ВЩ ДШ ЯНКОВИХ вуз лгв серця беруть участь у формуваннг лгвого 1 пра вого бронхо-середостшних лгмфатичних стовбургв, Рис. 72. Топограф 1я парасимпатичних нерв 1в серця (серце I частково аорта видалеш). Вигляд спереду. 1 -т ’вий таворотний гортанний нерв (п. /агупдеиз гесиггепз агойсг): 2 ,1 4- сн-авохщ [оеворЬадив); 3,13- л *ии блукаючий нерз(п. чадив в т з /е г); 4 - т &1 ключична артер'т (а. зиЬс/ачга в п в /га ); 5,21 -« , <ев1 гшки (гг. сапИас); 4,20 _>©ребро (сов/а р п та ); 7 -дуг. ,™ (агсив аог/ае); * 8 - брс за гглка (г. ЬгопсЫаПв); 9-арч льна зв'язка (Ид. абеповит); 10-п о • ■€, легеневе сплетення (р 1ехив ри1топаНв апГеп'ог); 11-л/с .геня (ри /то в/п'з/ег); 12-гр ■, аорта (аог/а /Ногааса); 15- пр легеня (ри1то бех/га); 1 6 -Л 1М.- «ичний вузол (побив ИтрЬаИсив); 17- пр т легенева артерия (а. ри/топаНз бех/га); 18- сер зе сплетення (р/ехив сагб/асив); 19-негаана вена (ч. агудоз); 22-плечо-головний стовбур (Iгипсив ЬгасЫосербаИсиз); 23-праьий блукаючий нерв (п. чадив бехГег); 24- права пщключична артер|я (а. виЬс/ач'т бех1га); 25-правий поворотний гортанний нерв (п. Iагупдеив гесиггепв бех/ег); 26-права загальна сонна артерш (а. сагоИв с о тти п гв бех/га). можуть самостийно впадати в праву лгмфатичну про* току чи грудну протоку або у вени, що утворюють вгдповгдга венознг кути. * 1ннервац1я серця Серце е унгкальним органом, який мае двг сис тем и управлшня його дгяльнгстю. Перша система представлена стимульним комплексом серця (провгдною системою серця), що описаний вище. Вона забезпечуе роботу серця в автономному режимг гз заданою частотою скорочень, приблизно 70 скоро чень за хвилину. Друга система регуляцй роботи серця представлена автономиям вщдшом нервово! системи. Його симпатична частина дае команду на прискорення сили 1 частота серцевих скорочень, розширення судин серця при збшыпеннг фгзичних навантажень на оргашзм або при шших впливах. Парасимпатична частина ще! системи, навпаки, посилае нервовг гмпульси на зменшення сили г часто та скорочень при зменшенш фгзичних навантажень. Така гармонгйна робота двох регулюючих систем За безпечуе оптамальне функцгювання серця г органгзму в пглому. Система шнервацп серця (за В. П. Воробйовим) складаеться 13: чотирьох пар срмпатичних серцевих нервхв, що вщходять вщ шийних 1 верхшх грудних (И-1У) вузлхв симпатичного стовбура; парних верх шх 1 нижшх шийних серцевих плок, грудних серце вих плок блукаючого нерва (X пара черепних нервхв); серцевого сплетення, що складаеться з позаорганного та внутршшьоорганного серцевих сплетень (рис. 72). Окрхм того, в склад! симпатичних г парасимпатич них серцевих нервхв г плок проходять чутливх волокна вщ рецепторхв спнок серця 1його судин, що прямують до В1ДПОВЩНИХ ЦвНТрХВ СПИННОГО 1головного мозку. До симпатичних серцевих нерв1в належать парш: у- верхнш шийний серцевий нерв (п. сагдгасиз сегтсаНз зирепог), який виходить з верхнього шийного вузла; - середнш шглсний серцевий нерв (п. сагдгасиз сеплсаНз тедгиз), який виходить хз середнього шийного вузла; - нижнш шийний серцевий нерв (п. сагдга сиз сеппсаНз т/епог), який вщходить вщ шийногрудного вузла (зхрчастого вузла); - грудт серцевг нерви (пп. сагдгасг IНогаст), яю вщходять вщ Н-1У грудних вузлхв симпатичного стовбура. Симпатичш нерви занурюються в спнки серця разом з плками вшцевих артерхй, обплхтаючи !х сво%рщною схточкою. Симпатичш нерви беруть участь в утворенш серцевого сплетення. До парасимпатичних нерВ1В серця належать таю плки правого 1 л 1вого блукаючих нервхв (X пара че репних нервхв): - еерхнг гиийнг серцевг гглки (гг. сагдгасг сегтссйез зирепогез), переважно хх е 2-3, вщходять вщ ший ного вщдхлу блукаючого нерва. Вони проходять уздовж загально! сошю'! артери, плки правого блу каючого нерва йдуть попереду плечо-головного стовбура, лхвого блукаючого нерва - попереду дуги аорти. На цьому рхвнх верхш шийш серцев1 плки з’еднуються з симпатичними серцевими нервами, прямують до основи серця 1 входять у серцеве спле тення; - нижнг шийш серцевг гглки (гг. сагдгасг сеппссйез т/епогез), численншп 1товспшх за верхш шийш серцев1 плки, вщходять вхд блукаючого нерва нижче М1сця вщгалуження вщ нього поворотного гортан ного нерва. Прямуючи до серця, нижш шийш серцевх гшки з’еднуються з шшими серцевими плками х симпатичними серцевими нервами, беруть участь у формуванш серцевого сплетення; - грудт серцевг гглки (гг. сагдгасг Игогасга) вщхо дять вщ блукаючого нерва на початку його грудного вщдшу, прямують донизу 1присередньо, з’еднуються з нижшми шийними серцевими плками 1 входять у серцеве сплетення. * У склад1 серцевих плок блукаючого нерва прохо дять передвузловх парасимпатичн! волокна. Частина парасимпатичних серцевих вузлгв (%апфа сагдгаса), вузлхв ВрюберГа, розмщена в позаорганнш частиш серцевого сплетення, а бшьша !х частина розташова на в стшках серця - це внутр1шиьостшков1 (штрамуральш) вузли. У парасимпатичних вузлах мхстяться и ла тренх нейрошв, ххнх аксони (завузловх волокна) шнервують кардюмюцити. Серцеве сплетення (р1ехиз сагдгасиз) утворю ють завузловх симпатичш волокна серцевих нервхв I парасимпатичш передвузловх та завузловх волокна серцевих плок блукаючих нерв1В, а також чутливх нервов1 волокна. Серцеве сплетення складаеться з двох вщдйпв: позаорганного серцевого сплетення 1 внутрхшньоорганного серцевого сплетення. Позаорганне серцеве сплетення мае двх частини поверхневу 1 глибоку. Поверхневе позаорганне серце ве сплетення розмхщене на переднш поверхш леге невого стовбура 1 на ввхгнутш поверхш дуги аорти. В нього заходить лхвий верхнш шийний серцевий нерв, що виходить з лхвого верхнього шийного сим патичного вузла, I Л1В1 верхих шийш серцев1 плки вщ лхвого блукаючого нерва. Глибоке позаорганне серцеве сплетення мктиться на заднш поверхш дуги аорти, попереду роздвоення трахе!. У нього заходять вех Ш1Ш серцев 1 нерви Гсерцев1 плки. Плки двох час тин позаорганного серцевого сплетення переходять в едине внутрхшньоорганне серцеве сплетення. Внутргшньоорганне серцеве сплетення, у залежностх вхд шару спнки серця, в якому його елементи розташоваш, подхляють на шдешкардхальне, внутрхшньом’язове 1 п хдендокардхальне. У цих сплетениях мхстяться численш невелию внутр 1шньоорганн 1 (хнтрамуральш) парасимпатичн! серцевг вузли (§апфа сагдгаса), особливо !х багато в пщешкардхальному нервовому сплетений Його подхляють за мюцем розташування за В. П. Во робйовим на шхеть вузлових пол 1в: праве передне х лхве передне сплетення, якх розташоваш вщповхдно у товхщ передньо! х бхчних стшок правого х лх вого шлуночюв; передне сплетення передсердь - у переднш стхнцх передсердь; праве задне сплетен ня —в дхафрагмовш (нижнш) стшщ правого пе редсердя, М1Ж вхчками порожнистих вен (шнервуе пазухо-передсердний вузол стимульного комплек су серця); Л1ве задне сплетення —в бхчнхй спнцх Л1вого передсердя вздовж косо! л 1вопередсердно! вени (шнервуе передсердно-шлуночковий вузол 1 однойменний пучок стимульного комплексу сер ця); задне сплетення л!вого передсердя - у верх- нёй далянщ дёафрагмово! (нижньо!) стёнки левого передсердя, мёж вёчками легеневих вен. ) 1снують також мёогеннё 1 гуморальга механёзми ' роуляцё! серця та локальна нервова регулящя робо та серця, яку забезпечують' кардёо-кардёальнё г екс* тракардёальнё рефлекси. Отже, нервова регулящя функцн серця здёйснюеться за принципом зворотного зв'язку. • Кровопостачання та жнервац:# осердя /Осердя кровопостачають парнё осерднё плки трудно! аорти; плки осерди о -дёафрагмових артерёй, яю вщходять вёд внутрёшнёх грудних артерш; гшки верхшх дёафрагмових артерёй, що вщходять вёд грудноё аорти. Венозна кров вёдтёкае по осердних венах (гю. реггсагсИасае), якё супроводжують однойменнё артерёё осердя, впадають у плечо-головнё, непарну ё пёвнепарну вени. Лёмфатичкё судини осердя впадають у парнё бгчнг осердт вузли (по/И репсап&аа 1аСега(ех), передосердт вузли (псхИ ргерепсагсИаа), виноснё лёмфатичнё судини яких впадають в основному в пригрудниннё лёмфатичнё вузли, а також у нугрощевё вузли середостёння. ОсСрдя шнервують чутливё осердт гёлки обох дёафрагмових нервёв, а також гёлки серцевих нервёв, що вёдходять вёд вёдповёдних вузлёв симпатично го стовбура, ё серцевё гёлки двох блукаючих нервёв (X пара юрепних нервёв). Топограф1Я серця' Серце, що мёститься в осердё, розташованеу нижньому середньому середостённё, але асимегрично стосовно середиииоё' стрёловоГ площини; двё третини серця розмёщенё лморуч, &одна тдеткаэ. - праворуч вёд цёе! площини. Поздовжня вёсь серця йде косо згори донизу, справа налёво ё ззаду наперед, нахилена у дорослих людей нормостенёчно! статури (мезоморф ного типу) приблизно пёд кутом 40* до стрёлово'ё ёлобовоё площин (рис. 58). Оскёльки серце дещо обернене навколо поздовж ньо! осё справа налёво, значка частина право! по ловини серця розмёщена попереду, а бёльша лёва частина - позаду. Тому передня поверхня правого шлуночка прилягае до передньо! стёнки трудно! по рожнини, правий край серця - до дёафрагми ё е нижньою границею серця; лёве передсердя розташоване найвёддаленёше позаду. Праворуч вёд серединно! стрёлово! площини розмёщенё праве передсердя з верхньою ё нижньою по рожнистими венами, невелика частина правого шлу ночка ёлёве передсердя. Лёворуч вёд цёеёплощини роз ташоваш: лёвий шлуночок, бёльша частина правого шлуночка з легеневим стовбуром ё лёвого передсердя з його вушком, висхёдна аорта розмёщена посерединё. 3 бокёв бёльша частина передньо! поверхш сер ця з осердям прикритё легенями, переднё кра! яких разом з вёдповёдними частинами пристёнково! плеври вёдокремлюють його вёд передньо! стёнки трудно! порожнини, заходячи попереду серця, за винятком Рис. 73. Проекцёя границь та клапанёв серця на передню стёнку трудно! порожнини. /-т о ч к а вислуховування легеневого стовбура; 2 - отвёр легеневого стовбура (озН ит 1гипа ри1топаНз); 3 - л|вий передсердно-шлуночковий отвёр (озНит аМомепМси1аге 31П18(гитУ, 4 - верхёвка серця (арех согсИз), точка вислуховування морального клапана; 5 —точка вислуховування тристулкового клапана; 6 - правий передсердно-шлуночковий отвёр (озНит аТлоуелГл'со/аге ве х(ги т)\ 7 —отвёр аорти (озН ит аог1ае); 8 -т о ч ка вислуховування аортального клапана. далянки серця з осердям, що прилягае до груднини I Л1вих V 1 VI ребрових хрящ 1®. Передня дшянка ниж ньо! поверхш серця прилягае до Д1афрагми, осердя в цьому м кц 1 зрощене з й сухожилковим центром, а задня дшянка нижньо! поверхш серця з осердям при лягае до стравоходу, трудно! аорти, непарно! вени, роздвоення трахе! та обидвох головних брохшв. У живо! людини топограф 1я серця та його вщда* Л1в змшюеться залежно вщ положения тша, дихальних рух1в, фаз серцево! д1яльност 1, внсу, стат1 та шдивщуаЛьних особливостей, висоти розташування Д1афрагми, а також вщ ступени наповнення шлунка, тонко! 1 товсто! кишок. У дорослих людей залежно вщ типу статури (конституцшного типу) серце мае р 1зну форму. У людей дол]хоморфного типу статури (астешчного соматотипу), у яких поздовжня В1сь серця ор1ентована майже вертикально, серце мае видовжену форму, нагадуючи висячу краплю (краплегадйбне серце). При цьому по здовжшй розм1р серця значно бшьший за його попе речний розм1р. У оаб брахюморфного типу статури (пперстешчного соматотипу), у яких Д1афрагма роз ташована В1ДНОСНО ВИСОКО, а Кут М1Ж поздовжньою В1ссю серця 1 серединною стршовою площиною наближаеться до прямого, серце займае горизонтальне положения (поперечне, або “лежаче” серце). Серце при цьому широке 1 коротке, його поздовжшй розм1р менший за поперечний. У жшок горизонтальне поло жения серця трапляеться часпше, шж у чоловнав. У людей мезоморфного типу статури (нормостешчного соматотипу) серце займае косе положения, кут м 1ж поздовжньою вюсю серця 1 серединною стршовою площиною дор1внюе 43-48°. При цьому поздовжшй 1 поперечний розм1ри серця майже однаков1 (рис. 58). Проекщя границь серця на передню спнку грудноТ порожнини Верхня граница серця проектуеться по, лшп, що з’еднуе верхш кра! правого 1л1вого III ребрових хряидв. Права границя серця починаеться вщ точки, що розташована на верхньому кра! правого III реброво го хряща на вщсгаш 1,5-2 см вщ правого краю груд нини, опускаеться вертикально донизу до правого V ребрового хряща. Нижня границя серця проектуеться по лшп, що з’еднуе правий V ребровий хрящ з точкою всрх!вки серця, яка проектуеться у л1вому п’ятому мтжребровому простор! на 1—1,5 см присередньо вщ л 1Во! середньоключично! лшп. Л 1ва границя серця п очи наеться в щ точки , щ о розташ ована на верхньом у кра! л 1Вого III ребрового х р ящ а п осередиш М1ж л!вим краем груднини 1Л1В0Ю середньоключичною лш 1ею, опускаеться косо дони зу 1 вл 1во до точки проекцй верхГвки серця. Передсердно-шлуночков1 отвори проектуються на передню стшку трудно! порожнини по косШ лн НЙ, ЩО проходить В1Д груднинного ЮНЦЯ Л1ВОГО III ребрового хряща до правого VI ребрового хряща. Л 1вий передсердно-шлуночковий оттар проектуеть ся по щй лшп на р1вн1 лхвого III ребрового хряща, а правий передсердно-шлуночковий отв1р - над мхсцем прикрхплення правого IV ребрового хряща до груднини. Отвхр аорти проектуеться на лхвий край груднини на рхвхй третього мхжребрового простору, а отвхр легеневого стовбура - над мхсцем прикршлення лхвого III ребрового хряща до груднини. Рентгенанатом1я серця На переднш рентгенограм! серце живо! людини мае вигляд хнтенсивно! заокруглено! тхнх неправиль но! трикутно! форми з основою, спрямованою до дхафрагми, яка розм1щена мхж свшшми легеневими полями (рис. 74). На тшь серця 1його великих судин нашаровуються тип оргашв, розташованих попере ду х позаду серця - груднини, оргатв середостшня 1 грудного вщдшу хребта. Контури т ш серця мають деюлька опуклостей, як! рентгенологи називають дугами. На правому контур! серця чгпсо видно верхню х нижню дуги. Верхня частина верхньо! дуги вщ повщае контуру верхньо! порожнисто! вени, а нижня частина —випуклостх висхщно! аорти. Нижня дуга утворена правим передсердям. Над верхньою дугою е невелика випуюпсть, що вщповщае зовшшньому контуру право! плечо-головно! вени. ТИвий контур серця мае чотири дуги, а саме (знизу догори): нижню, найбшыпу, що вщповщае краю лево го шлуночка; дугу л!вого вушка; дугу легеневого стов бура; верхню духу, що вщповщае кривиш дуги аорти 1 початку ц низхщно! частинц. М1Ж дугою л!вого шлу ночка 1 дугою Л1ВОГОвушка е заглибина - талхя серця, що вщмежовуе серце вщ його великих судин. Залежно вщ конституцшних тишв у доросло! людини в нормх рентгенолопчно видшяють три положения серця: косе, харахстерне для бшьшосп о аб мезоморфно! статури (нормостсшщв); гори зонтальне, що переважае при брахюморфнш статур 1 (у пперстенхкхв); вертикальне (крапельне) серце, що характерне для людей долххоморфно! статури (астешюв). Характерна для серця 1вшцевих судин звивистшть потребуе використання технологи об’ем ного анал1зу—ЗВ-реконструкцн зображення. ЗО-перетворення включають метод вщтшених поверхонь (85Б), об’емний рендеринг (УНТ) та шш! (рис. 75). При цьому сеииЕ в< одночасио молить використовуватися таю методи ка багатоплощинно! реформаци (МРК), '"проекци макснмальнопнтенсивносп (М1Р), а також (в штерактивному режим!) опцп складання тонких блоюв у проекщях максимально! штенсивносп (8Т5-М1Р). В|ков1 особливост! серця I осердя Серце немовлят широке, округло! форми, розташоване в грудшй порожнит вище, ьпж у доросло! .подари, 13-за високого стояния Д1афрагми. Вшь сер ця проходит^айже горизонтально. Довжина серця дор1внюе310-3,5 см, поперечний розм1р - 2,7-3,9 см, алередньо-заднш розм1р -1 ,7 -2 ,6 см. Упродовж перших 15 дшв шсля народження ди тини об'ем серця дещо зменшуеться. Пот1м серце починасзнову збшьшуватися, а в однор!чно! дитини воно вдш'ч] бшьше за серце немовляти. Положения серцязмшюеться. Топограф1я серця також змшюеть сявщповщнодо розправлення легень 1 встановлення реберу косому положений Сшввщношення розм1р1в камер серця немовлят суттево В1др1зняеться вщ подбних показниюв серця дорослих людей. Передсер дяупор1вняншз шлуночками велищ, причому праве значно бшьше за Л!ве. Вушка передсердь також ве лим, прнкривають основу серця, заходячи на його передньоб1чш поверхнй У тонюй м1жшлуночков1Й перегородще овальний оттар у вигляда косого кана лу, що прикритий з боку Л1вого передсердя вщносно великою заслшкою овального отвору, У немовлят шлуночки серця розвинеш слабо, об’ем правого шлу ночка бшьший за об’ем лгвого шлуночка, товщина !хшх стшок приблизно однакова. На другому тижш життя починае збшьшуватися Л1вий шлуночок. Сер це росте найшвидше упродовж першого року життя дитини, причому найбшыне зростае його довжина. РоЗМ1рИ окремих частин серця В Р13Н1 В1КОВ1 перюди ЗМШЮЮТЬСЯ нергвномгрно. Упродовж першого року життя передсердя ростуть швидше за шлуночки. У дггей вжом вщ двох до шести роюв передсердя 1 шлу ночки ростуть р1ВНОМ1рНО, а П1СЛЯдесяти роюв шлу ночки ростуть швидше за передсердя. Маса серця немовлят дор1внюе в середньому 24,0 г (0,9 % вщ маси тша). Наприкшщ першого року жит тя маса серця збшьшуеться приблизно вдв1Ч1 у пор1внянш 13 серцем немовлят, до п’яти роюв - утрич1, до 10 роюв - у п’ять раз1в 1 до 16 роюв - у 10 раз1В. Вщносна маса серця дорослих людей нормостеШЧН01 статури дор1внюе 0,48-0,52 % вщ маси тша. У 6 -р 1чних д1тей маса серця у хлопчиюв бшьша, ник у дгвчаток. У вщ! 9-13 роюв, навпаки, маса серця бшьша у д1вчаток, а у вщ! 15 роюв маса серця зно ву бшьша у хлопчиюв. 1 снуе два перюди активного росту серця: перший - упродовж першого року жит тя, другий - у перюд статевого дозргвання. Маса мю карда подвоюеться упродовж першого року життя, ключиця трахея * \ лолатка дуга аорти 1 -низхщна аорта праве передсердя — Д1афрагма ------ печЫка ----- -ш лунок Рис. 74. Рентгенограма серця I його великих судин. Визначено дуги контур|в серця I судин. аусемир1чнихд1тей вона вп’ятеро бшьша, шж у недомят. Попм настае перюд пошльного росту: у 14ринихД1тей маса мюкарда в плеть раз! в бшьша, шж у немовлят. Протягом 14 - 18 роив темп росту сер иязнову гфискорюеться, в юнщ цього перюду маса серця > 12'раз1В бшьша, шж у немовлят. Мюкард л1вого шлуночка росте швидше за мюкард правого шлуночка, а у двор1чних дшей його маса ВДВ1Ч1 бшь шаза масу праюго шлуночка. Сшввщношення М1Ж ласамим’яз1в правого 1 л1вого шлуночюв у немовлят складае1:1,33, у доросло! дюдинй - 1 : 2 , 1 1 . У немовлят на внутршппй поверхт шлуночюв м’ясисп перекладки розташоваш ргвномарно, соСОЧКЯ10Д10Ш м’язи I СУХОЖИЛКОВ1 СТруНИ КОрОТКЛ Управому шлуночку е вщ 2 до 9 сосочкопод^бних мет, а у Л1вому шлуночку - в!д 2 до 6. Найпотужнпшм’ясист] перекладки шлуночюв у серщ людей юнацъкого вшу (17-20 роюв). Шсля 60-75 роюв м’ясисп перекладки стоншуються, !х рельеф “згладжуеться", а !хня сггчаста структура збершаеться тиькивдалянщ верх!вки серця. Унемовлят Iдггей уах вшових гру п передсердношлуночков! клапани еластичш, стулки блискуч1 на вигляд. ГКсля 20-25 роюв стулки клапашв починаигь унцльнюватися, !хш кра! стають нер!вними. Уггаречому вид поступово вщбуваеться атроф 1я сосочшвдбних м’яз1в, тому можливе порушення фуншиклапашв. Отвори аорти 1 легеневого стовбура у серщ не«ОВЛЯТ В1ДНОСНО велию. РоЗМ1рИ Л1ВОГО I правого Иредсердно-П/ЛVпочкових отворгв у немовлят однаков!. У них и,’ функцюнуе артергальна прото чи(дисШз аФп -1 ,а), протока Боталла, довжиною 5-9мм1Д1'амет|г. . 3--7 мм, що сполучае Л1ву легеиевуартершз п<.*, <>м низххдно! аорти. Просвп- ще! протокишвидк жуетьс^ 1 в норм! упродовж двох мсяшвзароста: .лггеруеться) 1 перетворюеться в ортфалъпу л в , . агСепозит). Унемовлят •ей грудного В1ку серце розташойне високо I . лить горизонтально. Наприюнщ першогороку ж.1 Iя дитини серце поступово змшюе своеположения • / 2-3-р1чному ввд займае косе по ложения. 3 рос к м дитини змшюеться положения сруднишю-реброво! (передньо!) поверхш серця стосовно передньо) стшки трудно! порожнини. У не*п»тятпередня поверхня серця утворена правим пеР№ердям, правим шлуночком 1 здебшыпого л 1вим Ччуночком. До передньо! стшки трудно! порожнини ирилягаютъправий та Л1вий шлуночки серця, у датей 0аРШс двох ромв до не! прилягае частина правого передсердя. Ужшок часчтше, шж у чолов1юв, спосгершаеться тР«,'адпгальие положения серця. У жшок при одна- ковому зросп 1 мас1 тша розм1ри серця менпп, шж у ЧОЛОВ1ЮВ. Положения серця живо! людини залежить вщ р 1вня розташування д)афрагми. Зскрема, воно змь нюеться залежно вцд фази дихання. Пцц час вдиху серце опускаеться, при видиху воно шдшмаеться Д1афрагмою. У кремезних 1 старих людей серце розташоване вище. Осердя у немовлят кулясте, щшьно облягае серце, а об’ем осердно! порожнини дуже малий. Верхня межа осердя розташована дуже високо, досягаючи р 1вня груднинно-ключичних сугло61В, а нижня ■*- вщповщае нижшй границ! серця. Осердя у немовлят Дуже рухливе, бо груднинноосердш зв’язки, що фшсують у доросло! людини осердя з грудниною, ще повшстю не сформован!. 3 14-р1чного В1ку меж 1 осердя 1 його сшввщношення з органами середостшня вже тадабш до доросло! людини. Гф\ ^ II Питания для повторения I самоконтролю 1. У якому середостшш мютиться серце г з якими органами воно межуе? 2. Яю поверхш мае серце 1 до яких оргашв щ по верхн! прилягають? 3. 3 яких камер складаеться серце 1 якими борознами вони розмежоваш на зовшшнш поверхш серця? 4. Яю особливосп внутр)шньо! будови правого пе редсердя? Я кг судини вщкриваються в його по рожнину 1 яка кров протжае по них? 5. Яю особливосп внутр!шньо! будови Л1вого пе редсердя? Яю судини вщкриваються в його по рожнину 1 яка кров протшае по них? 6. Як побудована м1жпередсерДна пфегородка? 7. Яю о с о б л и в о с п в н ут р 1Шньо! б у д о в и правого ш л ун оч к а 1 яю вш мае от в ор и ? 8. Яю о с о б л и в о с п в н у т р ш н ь о ! б у д о в и л 1Вого ш л у ночка? Яю вш мае отвори ? 9. Як побудована м1жшлуночкова пфегородка? Яю вона мае частини? 10. Який клапан розташований у правому передсердно-шлуночковому отворг? Як вш по будований 1 яка його функцгя? Боясшть мехаН1зм його роботи. 11. Який клапан розташований в отвор1 легеневого стовбура? Як вш побудований ! яка його функщя? Поясшть мсхашзм його роботи. 12. Який клапан розташований у лгвому передсердно-шлуночковому отвор)? Як в)Н побудований 1 яка його функщя? Поясшть мехашзм його роботи. 13. Який клапан розташований в отворг аорти? Як вш побудований 1 яка його функщя? Поясшть мсхашзм його роботи. 14. 3 яких оболонок складаеться стшка серця? Оха рактеризуйте кожну з них. 15. Яю особливосп будови мюкарда передсердь 1 шлуночкев? 16. Яю особливосп будови СОСОЧКОПОДгбнИХ м’язгв правого 1 лгвого шлуночюв? Яка !хня функщя? 17. 3 яких анатомгчних частин складаеться сти мульний комплекс серця (провщна система сер ця) 1де вони розташоваш? 18. Дайте морфофункцюнальну характеристику кожшй частиш стимульного комплексу серця. Яка функщя цього комплексу? 19. 3 яких елеменпв побудований сполучнотканинний “м’який скелет” серця? Яка його функщя? 20. Поястть мехашзм прокачування кровг через праву 1 лгву половини серця. 21. Дайте морфофункцюнальну характеристику правш вшцевгй артерш Яга вщдши серця вона кровопостачае? 22. Дайте морфофункцюнальну характеристику лгвш вшцевгй артери. Яга вщдши серця вона кро вопостачае? ч23. Вщ якого вщдшу аорти 1 де вщходять вшцевг артерй серця? Яка морфофункцюнальна особливгсть поступання в них артергально! кровг? 24. Назвать анастомози мгж плками право! та лгво! вшцевих артерш. 25. Яю ви знаете типи кровообйу серця? 26. У яю вени вщпкае венозна кров вщ серця? 27. Як формуеться вшцева пазуха серця? Яка и топограф!я 1 де вона вщкриваеться? 28. Дайте характеристику найменшим венам серця. Де вони вщкриваються? 29. У яю дшянков1лгмфатичнг вузли вщпкае лгмфа вщ серця? 30. Яю особливосп шнервацп серця? 31. Яю ви знаете внутрйпньоорганш 1 позаорганш серцевг нервовг сплетення? Де вони розташовага 1 з яких нервових волокон побудоваш? 32. Яю ви знаете симпатичш серцевг нерви? Як вони формуютъся? 3 яких нервових волокон складаються 1 яка !хня функщя? 33. Яю ви знаете парасимпатичш серцевг плки блука ючого нерва? Як вони формуються? 3 яких нер вових волокон складаються 1 яка 1хня функщя? 34. Дайте загальну морфофункцюнальну характе ристику осердю. 35. Яю вщдши мае осердя 1 з яких шаргв воно побудоване? 36. Де розташована осердна порожнина? 37. Ошшпть будову осердних поперечно! гкосо! пазух. 38. Яю особливосп кровопостачання та шнервацп осердя? • * 39. Яка форма серця характерна для людей мезо морфного (нормостешчного), брахюморфного (пперстешчного) 1 долихоморфного (астегйчного) типгв статури? 40. Спроектуйте на передню стшку трудно! порож нини гранищ серця людини мезоморфно! (нормостешчно!) статури. СУДИНИ МАЛОГО (ЛЕГЕНЕВОГО) КОЛА КРОВООБ1ГУ• Функщя судин малого кола кровообхгу (сггси1из защ ит е тгпог) полягае у забезпеченш обмшу дихальних газгв (кисню 1 вуглекислого газу) мгж альвеолярним повгтрям 1 кров’ю легеневих капшяргв. Система судин малого (легеневого) кола кровообпу складаеться з легеневого стовбура, що починаеться вщ правого шлуночка серця, право! 1 лгво! легеневих артерш, яю галузяться в паренхгмг легень до гемокапгляргв, парних правих г лгвих легеневих вен, що ви ходять з легень г впадають у лгве передсердя. По легеневому стовбург г легеневих артергях венозна кров тече гз серця в легеш, а по легеневих венах артергальна кров потрапляе з легень у лгве передсердя (рис. 76). Легеневий стовбур I легенев! артерп Легеневий стовбур (Ьгипсиз риЬпопайз) виходить з правого пглуночка серця, мае довжину 4-6 см г дгаметр 3-3,5 см, цшком розтагггований в осердшй порожниш. Отвгр г клапан легеневого стовбура проектують на передню стшку трудно! порожнини над мюцем прикршлення лгвого III ребрового хряща до груднини. Праворуч г позаду вщ легеневого стовбу ра мютиться висхщна частина аорти, а злгва до ггього прилягае лгве вушко серця. Легеневий стовбур йде навсюс догори, лгворуч г назад попереду висхщно! аорти. Пщ дугою аорти на ргвнг 1У-У грудних хреб щв легеневий стовбур роздвоюеться на праву г лгву легеневу артерй, кожна з яких заходить у ворота вщповщно! легеш. Це мюце називаеться роздвоенням легеневого стовбура (Ы/игсайо Хгипа риЪпопаНз) I розташоване дегцо нижче вщ роздвоення трахе!. Мгж роздвоенням легеневого стовбура (верхньо! поверхш початково! дшянки лгво! легенево! артерй) г нижньолгвою дглянкою дуги аорти розташована коротка артергальна зв’язка (1щ. аПепотт), довжиною до 1 см гдгаметром до 3 мм (рис. 72,77). Ця зв’язка утворюеться шсля народження дитини, коли заростае Рис. 76. Судини малого (легеневого) кола кровооб1гу (вигляд спереду). * { 1- Л1в а л е г е н е в а а р т е р м (а. ри/топаНз з1тз1га); 2 - л еге н ев и й с т о в б у р ({ ги п си з р Ы т о п а й з } ; 3 - Л1В1 л е г е н е в ! вени (\м. ри/тола/ез зт/з/га а ); 4 -г т е п е р е д с е р д я (Ш и т з т 1в(гит}; 5-Л1ВИЙ шлуночок (Увп1пси1и& з1Ыз1ег); 6 -л 1 в а п а г е н я (ри1то зтз1ег ); 7 - нижня п о р о ж н и с т а в е н а (V. с ауа /пГел'ог); 8 - права легеня (р и /то <)ех1ег); 9 - правий шлуночок (уеп1пси!ив вах1ег); М -п р а в е п е р е д с е р д я (а(пит <Уех1гит); 11- прав! легенев! вени (уу. ри1топа1ез Оех(гае); 12- вер х н я п о р о ж н и с т а в е н а (у. с а г а зирепог); капшяри легень (уаза сарШап'а рЫ топаНа); 14- п р а в а л е г е н е в а а р т е р 'ш (е . ри/топаНз вех1га). артер!альна протока (дис(из аШпозиз), або протока Боталла, яка сполучае у плодов легеневий стовбур з дугоюаорти. Права легенева артергя (а. ргйтопаИз скхСга) мае довжину приблизно 4 см 1 Д1аметр 2-2,5 см, йде праворуч, лежить за висхщною частиною аорти 1 верхньою порожнистою веною. У ворота право! легет права легенева артерия заходить попереду ! шд правим головним бронхом, де в)‘дразу розгалужуеть ся на три крупш частков! стовбури: верхш частков! артери, артерш середньо! частки 1 артери нижньо! частки. Ц! артерн в свою чергу галузяться по ходу бронхового дерева право! легеш на сегментш 1 часгочков! фтерп, яю в середига часточок галузяться до гемока / !ярш, обплггаючи кожну альвеолу. Вер п частков1 артери (ац. 1оЪагез зирепогез) галузяп V верхнш частщ право! легеш на таю три сегмйг ■артери: - < \ткова сегментна артерш (а. зе&тепкЛз арка] ка входить у верх1вковий сегмент [С,]; - т -ня сегментна артерш ( а. зертеп1аИз ап1епог), я к о д и т ь у передшй сегмент [Сш]; вона май висхгдну. ихгдну гшки (гатг азсепдепз еСЛе&сепйепз); -за -•сегментнаартергя (а.зе@теп(аИзроз{епог), яка вхл ль у заднш сегмент [С,,]; вона мае висхгдну г низпд, Vш ки (гатг азсепАепз е1 йезсепйепз). Аргсгня середньо! частки (а. ЫЪапз тесИа) галу зиться у середшй частщ право! легеш на таю ДВ1 сегментт артери: - присередня сегментна артерш (а. зертепШИз пегИаИз), яка входить у присереднш сегмент [Су]; - бгчна сегментна артерш ( а. зертепСаНз 1а1егаИ$), яка входить у бгчний сегмент [С1У]. Артерп нижньо! частки (аа. ХоЪагез т/епогез) га лузяться у нижнш частщ на таю п’ять сегментних артерш: —верхня сегментна артергя (а. зе§теп1аИз зире пог), яка входить у верхшй сегмент [СУ1]; —основна частина (рагз ЪазаИз) розгалужуеться в нижшй частщ на чотири сегментш артерп: « —передню основну сегментну артергю (а.зертепСаНз ЪазаИз апТепог), яка входить у передшй сегмент [СУ1]1]; —бгчну основну сегментну артергю (а. зертеп1аИз ЪазаИз 1а1егаНз), яка входить у б 1чний основний сег мент [С1Х]; —присередню основну сегментну артергю (а. зе§тепШИз ЪазаИз тееНаНз), яка входить у присередшй основний (серцевий) сегмент [Суп]; —задню основну сегментну артергю (а. зертепгаИз ЪазаИз розЬепог), яка входить у заднш основний сег мент [Сх]. Л'ша легенева артерш (а. ри1топаИз зтЫга) коротша 1 тонша за праву легеневу артерш 1 е юби про довженням легеневого стовбура. Вона розташована поперечно справа налево попереду низхщно! аорти! лгвого головного бронха, перехрещуючи його, а у воротах л 1во! легеш розташовуеться над ним. У дшянщ кореня Л1Во! легеш, вщповщно до п двох часток, Л1ва легенева артер!я розгалужуеться на два крупш стовбури: артерп верхньо! частки I артерп нижньо! частки. Щ артери у свою чергу галузяться по ходу бронхового дерева л 1во! легеш на сегментш 1 часточков1 артерп, яю всередиш часточок галузяться до гемокагаляр1В, обплггаючи кожну альвеолу. Артерн верхньо! частки (аа. ЬЪагез зирепогез) галузяться у верхшй частщ лгво! легеш на п’ять сег ментних артерш: — верхгвкова сегментна артерш (а. зе%теп(аИз аргсаИз), яка входить у верх1вковий сегмент [С,]; —передня сегментна артерш (а. зе§тепШИз аШепог), яка входить у переднш сегмент [Сш]; вона мае ем-* схгдну г низхгдну гшки (гатг азсепйепз е{ дезсепйепз); Рис. 77. Частков '1 та сегментж бронхи, легенев! артерн та легенев! вени. I - трахея ((гасЬеа); 2 —Л1ва пщключичнв артер1я (а. зиЬс/ву'ю 8Мз1га); 3 - плечове сплетення (р кх и з ЬгасЫаНз); 4 - м ва загальна сонна артер!я (а. сагоНз с о т т и Ы з з1Ыз(га); 5 - Л1вий блукаючий нерв (п. уадиз 31тз(ег); 6 - дуга аорти (агсив воПае); 7 - вртер|'альна зв'язка (7/д. аЛ епозит); 8 - поворотний гортанний нерв (п. кгупдеиз гесиггепз); 9 - легеневий стовбур (Iгипсиз ри!топаН з); 10,20 —легенев/ вени (уч. ри!топа1ез); I I - пазуха легеневого стовбура (з'ти з (гипс! ри/топаН з); 1 2 - л/ве вушко (аипси/а зМ з(га); 13 —вртер|а льний конус (сопиз аг(епозиз); 1 4 ,19—частков'1 та сепиентн! бронхи (ЬгопсЫ (оЬагез е1зедтепЫ ез); 15 - Л1вий шлуночок (уеп(пси!из зю1з(ег); 16—правий шлуночок (уегЛпсЫиз О ехкг); 1 7—д|афрагма (сНарЬгадта); 1 8—праве вушко (аи псик с1ех1га); 21, 24 —верхня порожниста вена (V. сача зирепог); 22 - права легенава артер!Я (а. ри!топаНз Ьех1га); 23 —висхщна частина аорти (рагз азсепРепз аоЛае); 25 - Л1ва плачо-головна вена ( у. ЬгасЫосерЬаНса зтз1га); 2 6 — права плечо-головна вена (у. ЬгасЫосерЬаНса ёех1га); 27 - права пЩкпючична артерия (а. зиЬскчю <1ех(га); 28 —поперечна артер1я ши'1 (а. (гапзуегза сегук/з); 2 9 — надплопаткова артер1я (а. зиргазсари/апз); 30 —щито-шийний стовбур ((гипсиз (Ьугосегу/саНз); 31 —поверхнева плка (а. зирегНааНз) поперечно? артерК шиТ; 3 2 —нижня щитопод!бна вртер!я (а. (ЬугоМеа М епог); 3 3 —висхЩна шийна артер|я (а. сегукаНз азсепбепз); 34 - правий блукаючий нерв (п. уадиз Ыех(ег); 35 - серединний шийний вузол (дапдИоп сегчка1е тед 'ш т). -задня сегментна артерш (а. зе§теп1аИзроз(еггог), яка входить у заднш сегмент [С,,]; войэ мае висхгдну г 'низпдну плки (гат азсепйепз е1Аезсепйепз)\ - язичкову артергю (а. 1т§и1аггз), яка розгалужу еться на: - нижню язичкову артергю (а. Ип§и1ап$ гп/епог), що входить у нижшй язичковий сегмент [Су]; - верхню язичкову артергю (а. Нп§и1апз зирепог), що входить у верхшй язичковий сегмент [С1У]. Артери н и ж н ь о ! частки (аа. ЬЪагез т/епагез) галу зяться у нижнш частщ лхво! легеш на п’ять сегментних артерш: ^'верхня сегментна артергя (а. зе^тепШгз зире пог), яка входить у верхнш сегмент [СУ1]; - основна частит (рагз ЬазаИз) розгалужуеться в нижнш частщ на чотири сегментш артерй: - передню основну сегментну артергю (а. зертеп1аИз ЪазаИз апЪепог), яка входить у переднш основ ний сегмент [Сущ]. - бгчну основну сегментну артергю (а. зертепШИз ЪазаИз ЫегаИз), яка входить у бхчний основний сег мент [С,х]; - присередню основну сегментну артергю (а. зе$гпепШИз ЬазаИз тееНаНз), яка входить у присередшй основний (серцевий) сегмент [Су,,]; - задню основну сегментну артергю (а. зе@теп1аИз ЬазаИз роз1егюг), яка входить у зад тй основний сегмент [Ч СХ]. У паренххмх легень шд нутрощевою плеврою 1 в I Диянш дихальних (альвеолярних) бронхшл дрхбга плочки легенево! артерп г бронхов! плочки трудно! частини аорти утворюють мгжсистемнг анастомози. Це един» чисце у судиншй систему де можливий рух кров1 н ;-оротшим шляхом з великого кола крово обхгуб юередньо в мале коло. У к ,лят д1аметр легеневого стовбура 1 легене вих ар_ А бшьший за дхаметф аорти. У дггей упро довжп >гороку життя у легеш надходить вхдносно бхльше »;.В1 за рахунок мхжсистемних анастомозов, томул !‘В1 артерй та ххш гшки швидко ростуть. * Легенев! вени Збаг 1-/на киснем у катлярах артерхальна кров збирастыя у венули, яю зливаються в крутани вени - часточковц сегментш 1 частково Щ судини проходять уздовж розгалужень бронхового дерева у напрямку ворхт легеш, формуючи по двх легеневг вени (гт. ри1топа1ез) у кожнш легеш. 1нколи з легеш може виходити по 3—5 легеневих вен. Вони несуть артрхальну кров з легень у лхве передсердя. 3 нижньопередньо! дшянки воргг право! легеш виходять верхня права легенева вена (о. ри1топаИз дех!га зирепог) I нижня права легенева вена (о. ри1попаИз Аехгга гп/епог). Причому верхня права ле генева вена бшьша за дхаметром за нижню вену, бо по нш вщпкае кров вщ верхньо! х середньо! часток право! легеш. Над обома венами у ворота легенх про ходить права легенева артерхя, а позаду! зверху не! -* правий головний бронх. » 3 нижньопередньо! дшянки вор1т л1во! легеш виходить верхня лхва легенева вена (о. риИпопаИз зтЫга зирепог) \ нижня лхва легенева вена (о. ргйтопаИз зтЫга т/епог), що бшьша за дхаметром за верхню вену. Над обома венами у ворота легеш про ходять дещо позаду вщ них лхвий головний бронх, а над ним - Л1ва легенева артерхя. Правх легенев1 вени проходять майже горизонтально.лхворуч, поза ду верхньо! порожнисто! вени, правого передсердя 1 висхщно! частини аорти. Лхвх легеневх вени коротшх за правх, проходять майже горизонтально праврруч, попереду низхщно! частини аорти. Правх хлхвх леге нев! вени пронизують осердя (перикард) I впадають окремо у лхве передсердя в дшянцх його верхньонижню! стшки. Кхнцев1 вщдши легеневих вен вкрин еткардом (нутрощевою пластинкою серозного осердя). Легенев1 вени не М1стять клапашв. • Верхня права легенева вена (о. рЫтопаИз зирепог (ИехСга) формуеться внаслщок злиття чотирьох вен х збирае кров вхд верхню! 1 середньо! часток право! ле геш, вщповщно вщ п’ятьох сегмештв. Вщ трьох сегмештв [Си „] верхньо! частки право! легенх кров вщтшае по трьох притоках: -верххвковшвеш.абоверххвковшгхщхф.аргса/й; г. аргсаИз), яка формуеться внаслщок злиття внутргшньосегментног частит (рагз тСгазертепЬаПз) I мгжсегментног частит (рагз гп1егзе§тепЪаИз); —передньо! вени, або передньо! гшки (и. аМепог; г. апЬепог), яка формуеться внаслщок злиття внутрпиньосегментног частини (рагз тСгазертегйаИз) \ мгжсегментног частини (рагз т1егзертеп1аИз); — задньо! вехш, або задньо! гшки (о. розШгаг, г. розЫпог), яка формуеться внаслщок злиття пгдчастковог частит (рагз т/гаЬЪаш) х внутршнгючастковог (мгжсегментног) частини —рагз ШгаЬЬаггз (тЬегзертепХаПз). Вхд двох сегментхв [С1Ч,У] середньо! частини пра во! легеш кров вщтшае по веха середньо! частки, або гшцх середньо! частки (а. 1оЫтесИг; г. 1оЫте<&), яка формуеться внаслщок злиття бгчног частини (рагз ЫегаИз) г присереднъог частини (рагз тедхаПз). Нижня права легенева вена (о. риИпопаИз ИехСга т /епог) збирае кров вщ п’яти сегментхв [СУ1Х] ниж- ньох частхси право! легеш, формуючись вхдповхдно з двох крупних вен: —верхньо! вени, або верхньо! плки (о. зирепог; г. зирепог), яка збирае кров вщ верхнього сегмента [СУ]] ( формуеться внаслщок злиття внутршньосегментног частит (рагз Ш.газе§теп(аПз) 1мгжсег ментног частини (рагз гШегзертепСаИз); УДИМН - загальноТ основно! вени (и. ЬазаИз соттитз), що збирае кров вхд усхх основних сегментхв [Су„_х] НИЖНБ01 частки 1формуеться при злигп двох основних вен: - верхньо! основно! вени (о. ЬазаИз зирепог), в яку впадае передня основна вена, або передня основна гшка (а. ЬазаИз апЬепог, г. ЬазаИз аШепог), що в свою чергу утворюеться при злигп внутршкьосегментног частини (рагз Шгазе§теп1аНз) хмгжсегментног час тини (рагз 1п1егзертеп1аИз); - нижньо! основно! вени (а. ЬазаИз т/епог), Загальна основна вена, з’еднуючись з верхньою веною, формуе нижню праву легеневу вену. Верхня лхва легенева вена (о. риИпопаИз зтгзСга зирепог) збирае кров вхд п’яти сегментхв [С1У] верхньох частки лхво! легенх, формуючись 13 трьох крупних вен: - верххвковозадньо! вени, або верххвковозадньох гхлки (о. аргсороз1епог; г. аргсороз1епог), яка формуеться внаслщок злиття внутршнъосегментног частини (рагз тСгазерпепСаНз) 1 мгжсегментног час тини (рагз Ьг1егзертеп1аИз); - передньо! вени, або передньо! гшки (о. аШеггог; г. аШепог), яка формуеться при злигп внутршнъо сегментног частини (рагз т1газе@теп1аИз) х межсег ментной частики (рагз гпШзе^тегЛаИз); - язичково!вени, або язичково! гшки (о. ПщиЬхпз; Ип§и1аттз), яка формуеться при злиттх верхнъог час тини (рагз зирепог) I нижньог частини (рагз т/епог); Нижня лхва легенева вена (о. риИпопаИз зтЫга т/епог) збирае кров вщ п’яти сегментхв [СУ1Х] ниж ньо! частки лхво! легенх, вона бшьша за дхаметром за верхню лхву легеневу вену хформуеться з двох крупних вен: - верхньо! вени, або верхньо! плки (о. зирепог; г. зирепог), яка збирае кров з верхнього сегмента [СУ1] хформуеться при злиттх внутриинъосегментног частини (рагз тСгазе^теШаИз) 1 мгжсегментног час тини (рагз ШегзерргепСаИз); - загальна основна вена (о. ЬазаИз соттитз), що збирае кров вщ ус1х основних сегментхв [Су х] нижньо! частки хформуеться при злиттх двох основних вен: - верхньо! основно! вени (о. ЪазаИз зирепог), в яку впадае передня основна вена, або передня основна гйпса (о. ЬазаИз апСепог; г. ЬазаИз апСепог), що у свою чергу утворюеться при злиттх внутрштюсегментног частини (рагз т1газертеп1аИз) 1 мгжсегментног час тини (рагз Шегзе&тепСаНз); - нижньо! основно! вени (о. ЬазаИз гп/епог). Загальна основна вена з’еднуеться з верхньою ве ною хформуе нижню лхву легеневу вену. Кожна частка легень мае сво! ворота кругло! чи овально! форми, через якх входять вщповхдш частко- вх артерй хбронхи, а виходять частковх вени. Ворота кожно! частки формують ворота легенх. У правхй легенх крхзь ворота верхню! частки про ходять по 2 -3 артерхальнх х ве'нозш судини I один бронх. У ворота середньо! частки право! легенх вхо дять ДВ1 артерй х один бронх, а виходять двх вени. Крхзь ворота нижньо! частки переважно проходять по двх артерп \ вени та два бронхи. У лхвш легенх через ворота верхню! частки про ходять 3 -4 гхлки легенево! артерй, 2-3 гшки легене вих вен х переважно два бронхи. Крхзь шрота ниж ньо! частки переважно проходять три артерй, 2-3 вени хдва бронхи. • СУДИНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБ1ГУ Велике коло кровообхгу (агайиз защштз та)ог) починаеться аортою, що виходить з лхвого шлуночка серця, х заюнчуеться верхньою хнижнюю порожниетими венами, якх впадають у праве передсердя. Судини великого кола кровообхгу забезпечують артерхальною кров’ю вех органи хтканини тша людини, тому його ще називають тшесним колом. Вхд аорти до оргашв йдуть артерй, що несуть збагачену киснем артерхальну кров. Вхд оргатв до серця по венах тече венозна кров, шо мхетить багато вуглекисдого газу хмало хсисню. АРТЕРМ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБ1ГУ. АОРТА Аорта (аоПа) розташована лхворуч вщ серединнох стрхлово! (саптальнох) площини х складаеться хз трьох частин: висхщна частина, дуга аорти хнизхщна частина, яка у свою чергу подхляеться на грудну хчеревну частини (рис. 79). Початкова частина аорти довжиною приблизно 6 см, що виходить з лхвого шлуночка серия на рхвш третього мхжребрового простору хпроходить догори, називаеться в и с х щ н о ю ч а с т и н о ю а о р т и , або в и с х щ н о ю а о р т о ю (рагз азеепдепз аогСае; аосЬа азеепдепз). Вона вкрита осердям (перикардом), розташована в нижньому середньому середостшнх х починаеться розширенням — ц и б у л и н о ю аорти (Ьи!Ьиз аоПае) дхаметром 25-30 мм. У проевхтх цибулини аорти помхтнх три невелию заглибини —п р а в а , Л1в а 1 з а д н я пазухи аорти (зтиз аоПае йехСег, згпЫег е( роз(епог), розташоваш мхж внутрхшньою поверхнею аорти х вщповщно правою, лхвою та заднюю пхвмхсяцевими заслшками клапана аорти. Вщ право! х лхво! па зух аорти вщходять вщповщно права 1 лхва вхххцевх артерп, яю живлять серце. Висхщна частина аорти прямуе догори позаду 1 дещо праворуч вхд легенево гостовбура, а на рхвш з’еднання правого II ребрового ^ хряща з груднинохо переходить у духу аорти. У цьо( му мхсцх доаметр аорти зменшуеться до 21 -22 мм. Дуга аорти (агсиз аогСае) обернена опухслхстю до гори, проходить косо спереду назад хлхворуч, огинаючизверху початок лхвого головного бронха (рис. 77, 79). Вона починаеться попереду на рхвнх правого II ребрового хряща,, а позаду прилягае до лхвого боку тка IV грудного хребця, переходячи в низххдну час тину аорти. У -щй дшянщ аорта частково звужена, це мхсце називаеться перешийком аорти (Ыктиз щр'ае). Верхня точка дуги аорти розташована пере важно на рхвнх перших ребрових хрящхв. 1нколи вона досягае рхвня яремнох вирхзки груднини або мхститься низько - на 6 -7 см нижче вхд ней До передньо! дхлянки дуги аорти, до и правого хлхвого боюв прилягають вщповщно права та лхва середостхнш частини приетшково! плеври. Спереду до опуклостх дуги аор ти хдо початкових вщцхлхв крупних судин, що вщходягь вхд не!, прилягае лхва плечо-головна вена. Пщ дугоюаорти розташований початок право! легеневох артерп, внизу хдещо злхва —роздвоення легеневого стовбура, позаду - роздвоення трахей Мхж увхгнутим швколом дуги аорти х початком лхво! легеневох артерп проходить артерхальна зв’язка (заросла арте рхальна протока - протока Боталла). В цьому М1сцх вщ д}'Г(7 аорти вщходять тоню бронхов! х трахейнх тки, живлячи однойменнх органи. У дхлянцх дуги аорти 1роздвоення трахе! в пухюй сполучнш тканию розташоваш численш нутрощев 1 лхмфатичнх вуз ли хав ( номхп нервов! сплетення. В1х ■ хуклого гпвкола дуги аорти беруть початок три кх -ш артерп: плечо-головний стовбур, лхва за гальн. ' ‘Ина артерхя хлхва пщхслючична артерхя. Цх судин ивлять дхлянки голови, ши!, передньо! стхнки гр> н порожнини, грудного пояса хверхнхх юнщвок тхнцх дуги аорти розмхщенх численш хеморецеп и, яю реагують на змхну парцхального тиску киснг .ртерхальнш кровх. Ни дна часгана аорти, або низхщна аорта (рагз йезсеп ’« аоПае; аоНа йезсепЛепз), е найдовшим вщдш; ^ аорти, що проходить вщ рхвня IV грудно го хребця до рхвня IV поперекового хребця, де вона роздвоюегься на праву хлхву загальш клубовх артерн. Це м1сце називаеться роздвоенням аорти (Ы/игсаИо аоНае). Низхщна частина аорти схсладаеться з груд ной черевно! частин аорти. Трудна частина аорти, або 1рудна аорта (рагз Жогаска аоПае; аоПа бгогасгса) проходить вздовж хребта асиметрично, лхворуч вщ серединнох стрхлово! (сапталыю!) площини. Спочатку аорта йде попе реду I Л1Воруч вщ стравоходу, потхм на рхвнх VIII—IX грудних хребцхв огинае стравохщ злхва х заходить позаду нього (рис. 79). Праворуч вщ трудно! частини аорти проходить непарна вена хтрудна протока (лхмфатична), а з лхвого боку до трудно! аорти прилягае середостхина частина лхво! приетшково! плеври. Трудна частина аорти кровопостачае внутрхшш органи I стшки трудно! порожнини. Вхд трудно! час тини аорти вщходять десять пар заднгх мгжребрових артерш, починаючи з третьего мхжребрового про стору (двх верхш вщходять вхд реброво-шийного стовбура), двх еерхнг дгафрагмовг артерй х численш нутрощевг гглки (бронховх, стравоххдш, осерднх, середоетшш). Через аортальний розЫ р дхафрагми трудна частина аорти переходить у и черевну части ну. Починаючи вхд рхвня XII грудного хребця хдони зу аорта поступово змхщуеться присередньо. Черевна частина аорти, або черевна аорта (рагз аЪйоттаИз аог1ае; аогкг аЬдоттаНз) починаеться на рхвнх XII грудного хребця, розташована заочеревинно на передньобхчнш поверхш тш поперекових хребщв, лхвхше вхд серединно! стршовох (саптальнох) площи ни (рис. 79). Праворуч вщ черевно! аорти проходить нижня порожниста вена, попереду вхд не! розмхщенй пщшлункова залоза, горизонтальна (нижня) частина дванадцятипало! хешпки хкорхнь брижх тонко! кишки. Донизу черевна частина аорти поступово змхщу еться присередньо. На рхвш IV поперекового хребця аорта роздвоюеться на праву х лхву загальш клубовх артери. Це мхсце називаеться роздвоенням аорти (Ы/игсаСю аогСае). Проте черевна аорта нхби продо вжуеться тонкою серединною крижовою артер1ею (а. засгаМз тесИапа), яка проходить уздовж тазово! поверхнх крижово! кхстки до куприка. Ця артерхя вщповщае хвостовш артерн ссавцхв, якх мають хвхст. Вщ черевно! частини аорти, починаючи зверху донизу, вщходять таю артерп: парш нижнг дгафрагмовг артери, черевний стовбур, верхня брижова; парт середнг наднирникот, нирковг, яечковг чи яечниковг артери, нижня брижова артерхя; чотири пари попе рекових артерш. Черевна частина аорти кровопоста чае внутршш! органи! стшки черевно! порожнини. Плки дуги аорти Вхд дуги аорти вщходять три крупш артерп, по яких кров надходить до оргашв голови х шш, перед ньо! стшки трудно! порожнини х верхнхх юнщвок, а саме: плечо-головний стовбур, лхва загальна сонна артерхя хлхва пщхслючична артерхя (рис. 77,79,80). Плечо-головний стовбур ({гипсиз ЬгаскгосеркаИсиз) е крупною артерхальною судиною довжиною до 4 см, яка вщходить вщ початссового вхддхлу дуги аорти на рхвнх II правого ребрового хряща. Плечо-головний стовбур прямуе догори хдещо праворуч, попереду вхд СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА Рис. 78. Топограф1я артерш , вен та бронх1в у воротах часток легень. А - частки лравоТ легень' I - верхня частка; II ~ середня частка; III - нижня частка. 1 ,2 ,3 - бронх, артери I вена кораня верхньоТ частки; 4 ,5 ,6 - вена, артерй I бронх кореня середньо!' частки право! легенр 7 ,8 ,9 ,10,11,12 - вени, бронхи I артерй кореня нижньоТ частки. нього проходить права плечо-головна вена, позаду — трахея. Цей стовбур не мае жодних плок. На рхвнх пра вого груднинно-ключичного суглоба плечо-головний 'стовбур роздвоюеться на праву загальну сонку артерж 1праву тдключиту артергю. Лта загальна сонна арте рш 1л\ва тдключична артерш беспосередньо вщходять вщ дуги аорти лхвхше плечо-головного стовбура Типове вхдгалужения артерш вхд дуги аорти трапляеться приблизно у 70 % людей, але в 30 % осхб е рхзномаштш-варханти вщходження артерш вщ ней (рис. 80). Найчаепше трапляються таю: - у 9-13 % осхб вхд дуги аорти вщходять двх арте рн: першим бере початок крупний стовбур, вщ яко го на рхвнх правого груднинно-хслючичного суглоба вщгалужуються права х лхва загальт соннх артерн, а стовбур продовжуеться в праву пхдхслючичну арте рхю; другою плкою дуги аорти е лхва пщхслючична артерхя. 1нколи лхва загальна сонна артерхя вхдгалужуеться вхд початку цього стовбура; - у 5-10 % людей е тхлыси правий I лхвий плечоголовнх стовбури, кожний з яких вщповщно розга лужуеться на загальну сонну артерхю 1пхдхслючичну артерхю, або першою вщходить права пщключична артерхя, а другою судиною е крупний стовбур, яхсий на рхвнхлхвого груднинно-хслючичного суглоба розга лужуеться на праву хлхву загальш соннх артери, лхву пхдхслючичну артерхю. 1нколи вщ дуги аорти беруть початок три такх судини; права шдключична артерхя; безхменна артерхя, яка роздвоюеться на праву х лхву Б - частки л 1во! легень I - верхня частка; II - нижня частка. 1, 2, 3, 4, 5, б - артерй, бронхи I вени кореня нижньоТ частки; 7, 8, 9 ,1 0 ,1 1 ,1 2 - бронхи, артерй I вени кораня верхньоТ частки. загальн! соннх артерп; лхва пщхслючична артерхя; - у 3-5 % випадюв плечо-головний стовбур вхдсутнхй, тодх вхд дуги аорти послхдовно вщходять чотири судини: права пщхслючична, права загальна сонна, лхва загальна сонна х Лхва тдключична артерй. При такому вархантх приблизно у 1 % оаб мхж третьою х четвертою артерхями вщ дуги аорти вщходить лхва хребтова артерхя, а хнколи ще й права хребтова артерхя (мхж першою хдругою судинами). При типовому вхдходженнх артерхй вщ дуги аорти у 1 % осхб мхж Л1вохо загальною сонною х лхвою пщключичною артерхями вхд не! починаеться лхва хребтова артерхя, а хнколи мхж плечо-головним стовбуром хлхвою загальною сонною артерхею вщходить ще й права хребтова артерхя; —у 0,5—1 % випадюв вхд дуги аорти послхдовно беруть початок права загальна сонна, лхва загальна сонна, лхва хребтова хлхва пщхслючична артерн, а вщ почапсового вхддхлу низхщно! частини аорти - права пщключична артерхя; - описаний випадок (за А. Раубером), коли вхд дуги аорти вщходить один стовбур, вхд якого послх довно галузяться: права 1 лхва пщхслючичнх артерн; права хЛ1ва зовнхшш соннх артери, права хлхва внутрхшнх соннх артерн; —дуже рхдко типов! артерн вщходять вщ висхщноТ частини аорти х початковоТ дшянки дуги аорти. При правобхчному спрямуваннх дуги аорти лхва пщ хслючична артерхя вхдгалужуеться вхд початковох дх лянки низхщнох частини аорти. Загальна сонна артер1я тиску кисню в артерУальшй кров! Узабезпечують екстракард(альну рефлекторну регулящю'роботи серця Загальна сонна артер1я (а. сагойз соттитз) е (див. шдручник з нормально! фУз1олопУ). парною артер1ею, тобто е права 1 Л1ва загальш сонш 1 артери. Права бере початок вщ плечо-головного стов Зовшшня сонна артерю бура на р1вш правого груднннно-ключичного сугло ба, а Л1ва вщходить вщ дуги аорти, тому Л1ва загаль Зовшшня сонна артерУя (а. сагойз ехШпа) в1дхона сонна артер1я на декшька сантиметрУв довша за дить В1Д загальноУ сонно! артерУУ на р1внУ верхнього праву загальну срнну артерно. ОбидвУ загальш сонш краю щитоподУбного хряща в межах сонного триартерП' виходять з грудноУ порожнини через верхшй кутника шш (рис. 81, табл. 12). У 2 -5 % людей роз отв1р грудноУ клики в передир шийну дьпянку Упро двоення сонноУ артерй розм1щене нижче -» на р1вш ходять догори майже вертикально (рис. 78-80). п’ятого шийного хребця, або високо - на рУвшдруго / У переднш шийнш дшянщ (передньому шийно- го шийного хребця. му трикутнику) загальна сонна артерУя проходить Спочатку зовшшня сонна артерУя розмУщена по попереду поперечних вщростк1в шийних хребщв, верхнево присередньо вщ внутрУшньо'У сонноУ артерУУ, до яких прилягають передшй драбинчастий м’яз, а а пот1Мвище - збоку вУд неУ. Початкову частцну зов присередньо вщ нього - довгий м’яз шш, яю вкрип шшньоУ сонноУ артерУУ спереду прикривае грудниннопередхребтовою пластинкою шийноУ фасцУУ. Присе ключично-соскоподУбний м’яз, а в дшянщ сонного редньо вщ загальноУ сонноУ артерн розмпцена трахея трикутника - поверхнева пластинка шийноУ фаецц У 1стравохУд, а попереду вщ неУ проходить грудниннопщшюрний м’яз шиУ. Прямуючи вверх позаду шилоключично-соскопод1бний м’яз Увкритий листками тд'язикового м’яза 1 заднього черевця двочеревцевопсредтрахейноУпластинки шийноУ фасцГУлопатково- го м’яза, зовшшня сонна артер1я у товпц привушноУ П1д’язиковий м’яз. Збоку В1Д загальноУ сонноУ артерГУ слинно! залози на р1вш шийки нижньоУ щелепи роз проходить внутр1шня яремна вена, а позаду у жо- галужуеться на тнирвг гшки - поверхневу скроневу лобку М1ж ними - блукаючий нерв. Цей судинно- 1 верхньощелепну артерУУ. На своему шляху зовнУшнервовий пучок розм1щений у фасщальшй пУхв!, яку ня сонна артер(я В1ддае численш плки, що вщходять утворюе нередтрахейна пластинка шийноУ фасщУ. вщ не! в рУзних напрямках, тому за топограф1чними Загальна сонна артер1Я плок не В1ддае 1 на р1внУ особливостями ГУплки под1ляють на: передню групу, верхнього краю щитоподУбного хряща в далянц! сон до якоУ належить верхня щитепод1бна, язикова 1лиценого трнкутника шш роздвоюеться на зовшшню со- ва артерЦ; задню групу, що складаеться з потиличноУ У нну артерно, яка розгалужуеться поза порожниною задньоУ вушноУ артерУУ; присередню групу, до якоУ на черепа в -планках голови УшиУ, Увнутр1шню сонну лежать плки висхщно! глотково! артерУУ. артер1Ю чка заходить Угалузиться в порожнинУ че репа (рн • 81). Передня група плок М1си> хигалуження загальноУ сонноУ артер1Хна зовшшньоУ сонноУ артерй зовшшч- 1 внутрУшню сонш артерУУ називаеться Верхня щитоподУбна артерУя (а. йгугоЫеа зире Роздво« ■- *ям сонноУ артери (Ы/игсайо сагойсИз). Перед V (ем роздвоення юнцевнй вУдд1л загаль пог) вУдходить В1Д початково'У Д1лянки зовшшньоУ ноУсош- артерп розширюеться - це сонна пазуха сонноУ артерУУ на р1вш великого рога гпд’язиковоУ Ыпизса, .,сиз). В дшянщ роздвоення сонноУ артерУУ, К1стки. Спочатку артер1Я йде дещо догори, ПОТ1М в осном -чж зовшшньою Увнутр1шньою сонними дугоподУбно згинаеться присередньо Упрямуе вниз вртер1ячи мхститься невеликий веретенопод1бний до р 1вня верх1вки частки щитоподУбноУ залози, де вузлик довжиною приблизно 2,5—5 мм Удааметром розгалужуеться на три плки: передню залозову гглку (г. §1апди1ап$ апЬепог), задню залозову гглку (г. ф п 15 мм, який називаеться сонним клубочком (ф т из сатйеит). В1Н м1цно з’еднаний 13 зовшшньою спо- сЫапз розСепог) 1 бгчну залозову гглку (г. фтЫагпз Лучнотканинною оболонкою сонноУ артерУУ 1 захо ЫегаИз), яю живлять щитоподабну залозу. Щ плки дить на задньоприсередню поверхню загальноУ сон- анастомозують з вщповУдними плками нижньоУ щи*гаартерй. Сонний клубочок належить до параганг- топодУбиоУ залози (з системи пщключично! артерУУ). Вщ верхньо! щитоподУбноУ артерУУ вщходять таю л»в адреналовоУ системи (див. “Залози внутр1шньоУ секрещТ у другому том1 тдручника), М1стить густу гшки: — тдпгд’язикова гшка (г. гп/гакуогдеиз) крово Вемокат'лярну еггку \ багато нервових закшчень — Леморецептор1в. Велика юльюсть хеморецептор1в постачае пщ’язикову метку 1 м’язи, що прикршлюМетиться в стшщ сонноУ пазухи 1 дуги аорти. Щ ються до неУ, аиастомозуючи з однойменною гшкою Нервов! заюнчення реагують на змшу парщального з протилежного боку; • { Рис. 79. Аорта. Вигляд спереду. Серце г внутрш м органи видаленк 1 - висхщна частина аорти (рагз азсвпбепз аобав); 2 - дуга аорти (агсив аог!ае); * 3-Л1ВИЙ блукаючий нерв (п. уадиз зю1з1ег); 4 - Л1ВИЙ головний бронх (ЬгопсЬиз рбпараИв з1тз1ег); 5 - трудна частина аорти (рагз (Ьогааса аоЛав); 6задш м1жребров1 артери (аа. т(егсоз1а1ез роз(впогвз); 7 - мгжребров! нерви (пп. Ы егсовШ вв); В - черевний стовбур ((гипсив соеИасив); 9верхня брижова артер 1я (а. тезеШ епса зирег'юг); 10 - черевна частина аорти (рагз аЬботтаИ з аоПае); 11 - попереков| артери (аа. 1итЬа1ез); ?2-д1афрагма (сИарЬгадта); 13 - аортальний розтв|р дщфрагми (Ыа(ив аогНсиз сНарЬгадтае); 14 - трудна протока (бисЛив (Погас/сиз); 15 - за д н | м 1жребров 1 вени (уу. 1п(егсоз1а1ез роз(епогез); 1 6 - непарна вена ( у. ахудоз); 17 - симпатичний стовбур ((гипсив вутра(Ысиб); 18 - гавнепарна вена (у. Ь а ттхуд о з); 1 9 - правий головний бронх (ЬгопсЬиз рппараНз бехШ ); 2 0 - правий блукаючий нерв (п. уадив бех1ег); 21 - плечо-головний стовбур ((гипсив ЬгасЫосерЬаНсив); 2 2 - права загальна сонна артерия (а. сагоИв со тти Ы в бех(га); 23-тр а х е я ((гасЬеа); 24 - Л1ва загальна сонна артеря (а. сагоИв со ттиЫ в зп з(га ); 2 5-л1ва пщключична артеря (а. зиЬс!аУ1а з'/Ызка). - груднинно-ключичт-соскоподгбна гшка (г. х1етоскйЬтазСойкиз) кровопостачае однойменний м’яз, заходячи в його верхню третину з внутршшьо! поверхш; - верхня гортанна артерЫ (а. 1агущеа зирепог) проходить присередньо над верхшм краем щитоподхбного хряща- пщ щито-пщ’язиковим м’язом, про низуе щито-пщ’язикову перетинку (разом з верх шм гортанним нервом) 1 живить м’язи г слизову оболонку горташ, а також частково надгортанник 1 пщ’язикову юстку; - персне-щитотюдьбна гглка (г. спсоСкугогбеиз) кро вопостачае однойменний м’я з горташ, утворюючи дугоподхбний анастомоз з однойменного аргер1ею з протилежного боку. Язикова артертя (а. ИщиаНз) товща за верхню щитопошбну артерно, вщходить вище вщ не! вщ передньо! стшки зовнплньо! сонно! артери. Вона проходить у язиковому трикутнику (трикутнику Пирогова): спочатку йде вверх, проходить над вели ким рогом гпд’язиково! юстки, а псгпм прямуе впе ред 1 присередньо. Спочатку язикова артерхя спере ду прикрита задшм черевцем двочеревцевого м’яза 1 Ш И Л О - т д ’яЗИ К О В И М м’язом, ПОТ1М проходить М1Ж пщ’язиково-язиковим м’язом ши! 1 середшм м’язомзвужувачем глотки, пщходить до нижньо! поверхш язика 1 входить в нього. Вщ язиково! артери вхдходять таю плки: —падтд’язикова гшка {г. зиргакуо'ккиз), яка про ходить по верхньому краю пщ’язиково! юстки, утво рюе дугоподхбний анастомоз з однойменного плкою протилежного боку, кровопостачаючи пщ’язикову юстку 1 прилепи м’язи; — спинковг гглки язика (гг. богза(ез Ищиае) вщ ходять вщ язиково! артерн позаду пщ’язиковоязикового м’яза, прямують вверх 1 входять у задню дшянку спинки язика, кровопостачаючи його елизову оболонку 1 мигдалик, а також надгортанник, утворюючи анастомози з однойменними плками з протилежного боку; — тд’язикова артергя (а. зиЫгщшИз) вщходить вщ язиково! артери ще до входження Й в товщу язи ка, прямуе вперед над щелепно-пщ’язиковим м’язом збоку вщ шднижньохцелепно! протоки, кровопоста чаючи пщ’язикову слинну залозу, прилепа м’язи, а також слизову оболонку дна ротово! порожнини, ясен, 1 анастомозуе з гшками лицево! артери; —глибока артергя язика (а. рго/шба Ищиае) е н а й то вщ о ю п л к о ю я зи ко в о ! артери та и продовж ен н ям , йд е вверх 1 в хо д и ть у то в щ у ко р е ня я зи ка пом хж п щ б о р щ н о -я з и ко в и м м ’я з о м 1 НИЖШ М ПОЗДО ВЖ Н 1М * 70% 30% Рис. 80. Вар'онти вщходження плок дуги аорти. м’язом язика, звиваючись, проходить вперед до його вермвки, живить м’язи г слизову оболонку яЗика та йоговуздечку. Лицева артерхя (а. /аааИз) вщходить вщ перед ньо! поверхт зовшшньо! сонно! артерй, витце вщ язиково! артерй, на рхвш кута нижньо! щелепи, про ходить вперед 1 вверх позаду заднюю черевця двочеревцевого м’яза та шило-шд’язикового м’яза в шднижньощелепномутрикутнику. У цьому мхсцх лицева артерхя прилягае до тднижньощелепно! слинно! за лози, а хнколи пронизуе залозу, вщдаючи залозот ги га (гг.фпдикгез) 1кровопостачаючи ц. Потхм лицева артерхя оганае нижнш край тша нижньо! щелепи по переду прикршлення до не! жувального м'яза, звива ючись, переходить на обличчя, прямуе вверх 1 присе редньо до прьсереднього кута ока мхж поверхневими 1глибокимч Уязами лиця (м1мхчними м’язами). Вщ лицево! ар послхдовно вщкодять наступи гшки: -енот Iгднебшна артерья (а.рсйаЫпа азсепс1епз) ПРОХОДИТ) • , X ПО б 1ЧШЙ*СТШЦ1 ГЛОТКИ МХЖ шилопхд'язико•язом хшило-глотковим м’язом, кровопостачакл Кхнцевх гшхеи цхе! артерй живлять м’яке пщнебшн • 'ебхнний мигдалик 1 слизову оболонку пДШхщх'. •’ового отвору слуховох труби, анастомозуючиз п и висхщно! глотково! артерй; - мш(<- <?.ма гшка (г. 1ошШапз) прямуе вверх по б!чнш г 'Ь'*рхн 1 глотки, пронизуе верхшй м’яззвужувач г .мки, входить у товщу гйднебшного мигДалика I кмвить його. Плочки мигдаликовох гхлки кровопостачають також стшку глотки 1 коршь язика; - тдборгдна артергя (а. зибтепШгз) е крупною гхлкою, що вщходить вщ лицево! артерй ще в гадпижкьощелепному трикутнику, прямуе вперед мхж передшм черевцем двочеревцевого м’яза 1 хцелепноЧхд’язиковим м’язом, живлячи !х та анастомозуюпи з точками щших артерш. Потхм артерхя перепинаеться через нижнш край тхла нижньо! щелепи, кровопостачае шкхру та м’язи пхдборщно! дшянки 1 нижньо! губи; ’ —нижня г верхня губш артери (аа. 1аЫа1ез т/епог е(зирепог) починаються вщ лицево! артери на таких рхвнях: нижня - дещо нижче кута рота, верхня - на рхвш кута рота. Щ артерй входять у товщу кодового м’яза рота, кровопостачають шюру, м’язи 1 слизову оболонку верхньо! 1 нижньо! губ, анастомозуючи з одноймеиними артерхями з протилежного боку. Вхд верхню! губно! артерй вщходить гшка перегородки носа (г. зерЫ пазг), що живить и структура —бгчна гшка носа (г. ЫегаИз пазг) вщходить вхд лицево! артерй на рхвнх середини крила носа, крово постачае його, зокрема шюру крила носа 1 крилову частину носового м’яза; —кутова артерш (а. агщи1апз) е кхнцевохй гшкою лицево! артерй, йде вверх хприсередньо до боково! по верхш носа, вщдаючи плочки до крила хспинки носа. Попм артерхя пщходить до присереднього кута ока, де анастомозуе з артерхею спинки носа - гшочкою очно! артерй (хз системи внутрхшньо! сонно! артерй). Задня група плок зовшшньо! сонно! артери Потилична артерхя (а. отрИаИз) вщходить вхд зовшшньо! сонно! артерй на рхвнх заднього черевця двочеревцевого м’яза х прикрита цим м’язом. Вона прямуе вверх хназад, переехкаючи спереду внутрхшню сонну артерхю, йде присередшше соскоподхбного вщростка хлягае в борозну потилххчно! артерй скронево! юстки. Далх потилична артерхя проходить вверх мхж зад тм и глибокими м’язами голови ! виходить при середшше мхеця прикршлення груднинно-ключичнососкопод1бного м’яза, пронизуе трапещеподхбний м’яз в дшянхц його прикршлення до верхньо! карково! лшп, заходить у простхр м1ж надчеревхшм м’язом хшюрою, де розгалужуеться на сво! численнх кшцев1 плки - потиличнг гшки (гг. осарИа1ез). Цх гшки крово постачають струхстури потилично! дшянхеи, анастомозують з одноймеиними гшками протилежного боку, а також з хншими плками зовшшньо! сонно! артери. По ходу потилично! артерй вщ не! вщходять таю гшки: —соскоподгбна гшка (г. тазСоЫеиз) проходить че рез соскопод1бний отвхр кам’янистох частини скронево! юстки в задню черепну ямку, де кровопостачае тверду мозкову оболону; —вушна гшка (г. аипайапз) йде вперед 1 вверх, кровопостачае задню поверхню вушно! раковини, анастомозуе з гшками заднох вушно! артерй; —груднинпо-ключичпо-соскоподгбт гшки (гг. з(вг~ пос1егдотазСоЫег) заходить в однойменний м’яз на межч мчж верхньою 1 середньою його третинами, кро вопостачаючи цей м’яз. 1нноли цч плки самостчйно вщходять вчд загально? сонноГ артери на рчвнч вщхо дження вщ не? лицево? артерч'?; - низхгдна гглка (г. АезсепАепз) розгалужуеться у м’язах задньо? шийно? дчлянки, кровопостачаючи ?х; - оболонна гшка (г. тетщеиз) проходить через ТЧМЯНИЙ отвчр тчм’яно? юстки, що розташований поблизу стрмового шва черепа, чживить твсрду мозкову оболону. Задня вушна артерчя (а. аипсиктз ро$1епог) вщ ходить вщ зовнчшньо? сонно? артерч? вище вщ поти лично? артерч? - над заднчм черевцем двочеревцевого м’яза (школи ця артерчя разом з потиличною артерчею вщходить вчд зовьпшньо? сонно? артерч? единим стовбуром). Задня вушна артерчя прямуе вверх 1 на зад до вушно? раковини, ?? початковий вщдш прикритий привушною слинною залозою. Поим арте рчя пщнчмаеться вздовж шилоподчбного вчдростка, проходить мчж соскоподчбним вчдростком ч вушною раковиною та розгалужуеться на передню ч задню кчнцевч плки. Вщ задньо? вушно? артерч? вщходять наступнч су дини: - шило-соскоподгбна артергя (а. з1у1отазЫс1еа) заходить в канал лицевого нерва через одноймен ний отвчр. Перед входом в канал лицевого нерва вщ цче? артерч? вщходить задня барабанна арте ргя (а. Iутратса роз!епог), яка через кам’янистобарабанну чцчлину скронево? кчстки заходить у ба рабанну порожнину ч кровопостачае ч? слизову обо лонку та слизову оболонку комчрок соскоподчбного вчдростка, а також тверду оболону головного мозку. В каналч лицевого нерва вщ шило-соскоподчбно? ар терч? вщходять соскоподгбнг гшки (гг. тазСоЫег), якч живлять слизову обблоччку комчрок соскоподчбного вчдростка, ч стремгнцева гглка (г. зШредшз), яка кро вопостачае стремшцевий м’яз середнього вуха; - вушна гшка (г. аипсиктз) проходить по заднш поверхнч вушно? раковини, крововопостачаючи чч, пронччзуе раковину чвиходить на ччпередню поверхню; - потилична гшка (г. оссгркаИз) прямуе вздовж основи соскоподчбного вчдростка назад ч вверх, кро вопостачае шюру та м’яю тканини потилично? дч лянки, анастомозуючи з гчлками потилично? артерч?; - привушна гшка (г. рагойдеиз) живить привушну слинну залозу. Присередня група гшок зовшшньо? сонно? артерч? Висхщна глоткова артерчя (а. ркагущеа азсепАепз) в ч дходи ть вчд п р и с е р е д н ь о ? п оверхн ч п о ч а т - кового вчддчлу зовнччиччьо? сонно? артерч?, прямуе вверх мчж внутрчшньою та эоьнчшнъою сонними артерчями до бччно? стчнки глотки, Вчд не? вчдхо дять таю гчлки: • - задня оболонна артергя (а. тетщеа ро$1епог) йде догори вздовж внутрчшньо? сонно? артерч? ччерез яремний отвчр заходить у порожнину черепа, крово постачаючи тверду оболону головного мозку в дчлянчХч задньо? мозково? ямки; - глотковг гглки (п.ркагущеакз), яких е переваж но 2-3, проходять по задчпй стчнцч глотки до основи черепа, кровопостачачочи задньобччний вщдш глот ки, зокрема м’язи глотки ч глибою м’язи шич, пщнебчнний мигдалик, частину м’якого пщнебшня ч слухово? труби; - нижня барабанна артергя (а. Iутрапка т/епог) проходить у барабанну порожнину через нижнчй отвчр барабанного канальця чкровопостачае слизову оболонку барабанно? порожнини. Кчнцева група гчлок зовнчшньоч сонно? артерч? Поверхнева скронева артерчя (а. (етрогаНз зирег/гсгаИз) е продовженччям стовбура зовнчшньо? сон но? артерч?, беручи початок на рчвнч шийки нижньо? чцелепи. Артерчя прямуе вверх у скроневу дчлянку, спочатку проходить крчзь привушну слинну залозу, а вище - мчж зовнчшнчм слуховим ходом чголовкою нижньо? щелепи, потчм йде пщ шюрою, де можчча промацати ч'ч пульсацчю. На рчвнч надочноямкового крачо лобово? кчстки поверхнева скронева артерчя розгалужуеться на чанцевч плки - Лобову чтчм’яну. Вчд поверхнево? скронево? артерч? послщовно вчд ходять таю гшки: - привушна гглка (г. рагоййеиз), що кровопостачае привушну слинну залозу, складаеться чз 2-3 плочок; - поперечна артергя лиця (а. Ьгапзоегза/асгег) йде горизонтально, спочатку крчзь привушну слинну за лозу, кровопостачаючи чч, потчм проходить по зовнчшнчй поверхнч жувального м’яза мчж нижнчм краем вилично? дуги ч привушною протокою. Поперечна артерчя лиця свочми численними гчлоччсами живить шюру ч м’язи лиця (мчмччнч м’язи) пчдочноямково? та щччноч дшянок голови. I? гчлочки анастомозують з плками лицево? артерч?; - передт вушнг плки (гг. аштсиЬгез апШюгез), пере важно ?х е 2—3, прямують до передньо? поверхнч вуш но? раковини чкровопостачають ччшчсчру, хрящ чм’язи; - еилично-очноямкова артергя (си ЩотаЯсоогЬИаНз) прямуе вперед над виличною дугою до бччного кута ока чвходить у коловий м’яз ока, кровопоста чаючи його, а також прилеглч дчлянки шюри та м’язи 40 39 38 37 36 35 Рис. р*. Артерн голови та шиТ (вигляд справа). 1 л'м’я I- лоб< 3~над^ 4 над? $~кутоь. яка (г. рапе/аНз) поверхнево? скронево? ертерп; • лка (г. (гоп/аИз) поверхнево? скронево? артерчТ; мкова ертерчя (а. зиргаогЫ/аНз); жа артерчя (а. зирга/госЫ еапз); ^ •ртерчя (а. апди/апв); вили' • очноямковв артерчя (е. гудотаИсоогЬНаНз); попв| "-ив вртерчя пиця (а. /гапзуегза (а сЩ ; Ч1|доч ямкова ертерчя (а. МгаогЫ/аИз); верхи,,тщелепна ертерчя (а.твхШ апз); - Щ1ЧН8 артерчя (а. ЬиссаНз); - верхня губна артерчя (а.с 1аЫаНз вирепог); -Нижня комчрковв артерчя (а. а/уео1апз М ег/ог); нижня губна артерчя (а. IаЫаИв М епог); чщборчдна артерчя (а. теп/аН з); пщпщборчднв артерчя (а. зиЬтеп/аПз); лицева артерчя (а. Гас/аИв); язикова артерчя (а. НпдиаНз); ^верхня щитоподчбне артерчя (а. /ПугоМеа зирегюг); - верхня гортвнна ертерчя (а. Iагупдеа зирепог); -нижня чдитоподчбне ертерчя (е. /ЬугоШеа М епог); 3* - права загальна сонна артерчя (а. сагоИз со тти Ы в с!ех1га); 2 2 - права п'щклчочична артерчя (а. зиЬс1ау/а 0ех1га); 23 - внутрчшня трудна артерчя (а. /Ьогааса М е т а ); 24, 3 6 -хр е б то ва артерчя (а. уег/еЬгаИз); 25, 34 - щитчэ-шийний стовбур (/п т с и з /ЬугосетсаНз); 26 - перше задня мчжреброве артерчя (а. Мегсоз/аИз роз/епог р п та ); 27 - друга задня мчжреброва ертерчя (а. Мегсоз1аИз роз/апог зесипёа); 28 - надлопвткове вртерчя (а. зиргазсари/алз); 29 —реброво-шийний стовбур (/п т с и з соз/осегу/саНв); 30 - нейвища мчжреброва ертерчя (е. Мегсоз(аИз зиргета); 31 - глибока шийна ертерчя (а. сегу/саИз ргоСипда); 3 2 - поперечне артерчя ши? (а./гапзуегза соШ); 33 - гчлки поперечно? артерч?? ши? (га т / аЛгапзуегзае соШ); 35 - висхщна шийна ертерчя (а. сеп/юаИв авсепбепз); 37внутрчшня сонне артерчя (а. сагоИз М е т а ); 38 - зовнчшня сонне артерчя (а. сагоИз ех1ета); 39 —потилична артерчя (а. осарНаНв); 40 - задня вушна артерчя (а.аипси/апз роз/епог); 41 - поверхнева скронева артерчя (а. /етрогаНз зирегЛааНз). лиця. Вона анастомозуе з плками поперечно? артерп лиця 1 очно? артер1?; *л* - середня скронева артергя (а. (етрогаИз теАга) прямуе догори, над виличною дугою пронизуе поверхневу пластинку скронево? фасцп, розгалужуеть ся у товщ1 скроневого м'яза, кровопостачаючи його; - Лобова гшка (г. / гопСаНз) е одшею з юнцевих плок поверхнево? скронево? артер1?, йде вперед та вверх, розгалужуючись у м’яких тканинах лобово? Д1лянки 1кровопостачаючи лобове черевце потиличнолобового м’яза, коловий м’яз ока, апоневротичний шолом 1 шюру лоба; г гтм’яна гглка (г. рапеЫлз) також е юнцевою плкою поверхнево? скронево? артер1?, але вона крупшша за лобову плку. "Пм’яна плка йде вверх 1 на зад, розгалужуеться у м’яких тканинах скронево? та ■пм’яно? дшянок, кровопостачаючи ?х, зокрема жи вить скронево-пм’яний м’яз, апоневротичний шо лом 1 шюру цих дшянок. Верхньощелепна артерия (а. тахШапз) е крупною судиною, яка вщходить вщ зовшшньо? сонно? артер1? пщ прямим кутом на р 1вш шийки нижньо? щелепи (рис 81-83). Г?початковий вщдш прикритий привуш ною слинною залозою 1 розмйцений присередньо вщ шийки нижню? щелепи. Звиваючись, верхньощелепна артер1я проходить горизонтально вперед М1Ж плкою нижньо? щелепи 1 клино-нижньощелепною зв’язкою, чют?м М1Жбччним крилоподабним м’язом та скроневим м’язом, на р 1вш пщскронево? ямки заходить у крилогаднебшну ямку, де розгалужуеться на юнцев1гшки. Топограф1чно гшки, що вщходять вщ верхньощелепно? артерч?, подшяють на -фи групи: нижньощелепну, пщскроневу 1 крило-пщнеб1нну. Нижньощелепна група гшок верхньощелепно? артерП. 1ЛД плки вщходять вщ початкового вщдшу верхньощелепно? артерч? поблизу шийки нижньо? щелепи. До них належать таю судини: - глибока вушна артерия (а. аипси1апз рго/ипАа), прямуе догори, кровопостачаючи капсулу скроневонижньощелепного суглоба, нижню спнку зовшш нього слухового ходу 1 барабанну перетинку; - передня барабанна артер1я (а. (утратса апЬепог) проникае в барабанну порожнину через кам’янисто-барабанну щшину скронево? юстки 1 кровопостачае ?? слизову оболонку; - нижня ком 1ркова артерия (а. аЬеоЬпз т/егюг) е крупною судиною, прямуе вниз 1 через отвчр ниж ньо? щелепи потрапляе в канал нижню? щелепи, де проходить разом з одноймеиними веною \ нервом. У цьому канал1 вщ нижньо? комчрково? артерч? вщ ходять наступи плки: - зубнг гшки (гг. АепШез), яю живлять зуби ниж ньо? зубно? дуги; - навколозубт гшки (гг. репАепкйез), яю крово постачають зубне оюстя (перюдонт), ясна та губчасту речовину нижньо? щелепи; Рис. 82. Артерп стшок носово? порожнини. Стршовий розтин голови, права бччна стшка носово? порожнини, вигляд зсередини, Носова перегородка видапена (за Р. Д. Синельниковим). I - передня решчтчасте ертерчя (а. еМтоМаНз агЧепог); 2 - задня решчтчаста артерчя (а. еМтоМеНз роз1епог); 3 - верхня носова раковина (сопсЧа пазаПз зирепог)-, 4 - клиноподчбна пазуха (зти з зрЧепоШаНз); 5 - заднч перегородковч плки клино-пчднебчнно? ертерп (гг. вер1а!ез роз1епогев а. зрЬепора/аЧпее); 6 - клино-пчднебчнна ертерчя (а. зрЬепораШюа); 7 - ертерчя крилоподчбного каналу (а. сапаНз ргегудоШе/); 8 - низхчдне пчднебчнна артерчя (а. ра1аЧпа ЧезсепЧепз); 9 - глотковий мигдалик (1опзШа рОагупдеа); 10 - глотковий отвчр слухово? труби (озНит рЬагупдеит 1иЬае аиЧШуае); I I —мала пчднебчнна ертерчя (аа. ра1аЧпае т то ге з); 1 2 —велика пчднебчнне артерчя (е. раШ 'та та]ог); 13 —нижня Носова рековине (сопсПа паваНз М епог); 14 —верхня губа (1еЫит зирепиз); 15 - заднч бччнч носовч артерч? (аа. паза/ез роз1епогез 1а1ега1е$); 16 —пераднч бччнч носоеч плки передньо? решчтчасто? артерП (гг. паза1ез ап1епогез 1а1ега1ез а. еЧипоШа/ез апгепогез); 17—середня Носова раковина (сопсПа пазаПз тееНа); 1 8 —лобова пазуха (з т и з 1гоп1еИз); 19 - передня оболонне гглка (г. те п тд е и з егЛепог).____ ' гибою артерп голови та ши? (вигляд справа). ^-сере чболонна артерчя (а .те п тд е а тесИа); 2 ~заДь лова артерчя (а. сегеЬп роз/епог); ^'Сере., . чозкова артерчя (а. сегеЬп тегИ а); 52 Пера- - нозкова артерчя (а. сегеЬп ап/епог); 6 надо лмкова артерчя (а. зиргаогЬИаНз); ^чадбч .лаа артерчя (а. вирга/госЫеапз); 8 °чна?р<3р|я {а орМ Ьа/тюа); У пНочвс.ччкова артерчя (а. МгаогЬНаИз); 7р^ЛИНо‘пчднебчнна артерчя (а. зрЬепора/аИпа); пеРедня верхня комчркова ертерчя (а. аЫео/апз зирепог п ап*епог); 3®ДНя верхня комчркова вртерчя (а. а/иео/алз зирепог ^ Роз/епог); ,3-в !Г На артеР'я (а- ЬиссаНз); Г4 _"®Рхньощелепна артерчя (а. тахШ апз); ,5'з п >КаЯком'Ркова артерчя (а. аЫео/апз М епог); »6 в>|чшня сонна ертерчя (а. сагоИз ех/егпа); 1/ Ичева артерчя (а. (ас/аНв); артерчя (а. ИпдиеНв); 18 —верхня чцитоподчбне артерчя (а. /Ьуго/беа зирепог); 19 —права загальна сонна артерчя (а. сагоИз с о т т и т з Иех/га); 20 - внутрчшня трудна артерчя (а. /Ьогааса М е т а ): 21 —хребтова артерчя (а. уег/еЬгаНз); 2 2 - щито-шийний стовбур (/гипсиз /Ьугосеп/'юаИз); 23 —пчдклчочичне артерчя (а. зиЬс/ау/а); 2 4 - друга задня мчжреброва артерчя (а. Мегсоз/аИз роз/епог зесипда); 25 - перша задня мчжреброва артерчя (а. )п/егсоз/аИз роз/епог р п та ); ■ ’ 26 —реброво-шийний стовбур (/гипсиз соз/осегу/саИз); 2Т —нейвища мчжреброва артерчя (а. М егсоз/аИз зиргета); 2 8 -гл и б о ка шийна артерчя (а. сеп/юаИзрго/ипИа); 29 —внутрчшня сонна артерчя (а. сагоИз т /е т а ); 30 —потилична артерчя (а. осарИаНз); 31 —задня вушна артерчя (е.аипси/апз роз/епог); 32 —поверхнева скронева артерчя (а. /етрогаИз зирегИааИз); 33 - ертерЧя лабчринту (а. /аЬупп/Ы); 34 —основна ертерчя (а. ЬазПаПз). М н-це ш д хо д ж е ння артерн в 1т оеновш н о с говбу ра О снонш п л ки ЗОВШ Ш НЬО ! со н н о !а р те р н 1. ДЙ1Я11КП Т ош и раф ш а ртерй р о л адуж ечш я суд ии та кр о во во сга ча ш ш П ередня гру па п л о к В//пня щштнюНбна а/терт Н| I |Ю Ч,|| КОВШ II. 1ЯНКП Пряму! вн из I вперед до щ и- Щигопо.пбна за.[оза. юргань. тд'язнкова л ш п н п и ы » соинот аргсрн гоноуйбпо? ы ккш кн гка.ш ш инзпковкм'я.тппп.гру шшшо- Я,шкета артерш вс.ш кою ШЛЯЗИКОНО? м етки 7 ицева арпн /пя 2. к. почично-со! коподУбтш м'яз Язнк. дыфр.пты рота, н п язикова с нш на за юза М я ш 1 шюра шця. верхня т ннжпя губи шс, м яке шднебйшя. пыпебшнпп мшда|нк, пьшпжиьоше юпна елнпиа заноза Задня фупа плок Пптитчна Задня вушна арпн /)/'я “Я 3 Р1В1П рога Проходим. у ннжнп? часпг ш шдппжньошс и-ппого три кут НИКЛ V ф н к у т н к у я.шконо| аргсрп (Пирогова) Па риин кута н пж пы й шс Псрегнпаг гы я через кран .101111 важ ны й щс.тснн. йде но пщеВЙ1 .П.1ЯШ11 вверх I прпссрелиьо до куга ока 11.1 I I 1 рпвн заднього черевця 11 де вверх I назад и одпопмен Шюра ноги шчно! 1частково пм яно? льтяпючереннено! о м'яза иш борозш !Ч)ско1111Д?бпого пок, вушна раковина. тверда мозкова обов?дросгка скронево? к к гкп лона задньо?' черешня ямкн. соскогкУвбннй вш рогпж I с ш.тава оболонка його комчрок. М'ЯЗ»: ГруДППНПО-КДЮЧПЧ1Ю-СОСКОПОД1бшщ, заднс черевце двочеревцевого .м'яза. м'язи задньо? дьтянкн пни Пад за ним черснием дво Примут вперх I назад до вуш- Вушна раковина, с шзова оболонка барачеренневого м'яза 1НЙ раковини банноТ порожнини I юнпрок соскошьпбного в?лростка, тверда мозкова обо юна. М'язи: иючеревневпУ] (з а и к черевце). ШНЛО-ГПД'Я Н1К0 ВНЙ грудннинб-ключнчпо-соскопо/ибннй, стре.мншевнн . Присередня ф упа пл ок Вш\и)на /ттко ■м артерш Вы ночатковоУ д и я н кп зовшшньоУ сонткй артерй Н;1е гюнерсду зовшшнього слу- Глотка, м'яке ю шеГпння. слухова труба, ховогохоту вскропеву дшянку слизова оболонка барабанно? порожни ни. тверда мозкова оболона середньо! У задный черепних ямок т. Кншсна фу па гкш к Поверхнева скро- Одна з кншевпх пл ок пева арте/яя зовшншьо? сонно? артерй Йде попереду зошпшпього с 1\- ШмраекропевоУ.зобовоУУ пм япоУ н.шпок. хового ходу вскропеву яг шику зовшшнього слухового ходу. вушна рако вина, капсула скронево-шгжнынцслеппого суглоба. нрпвупны слинна затоза, сухоЖИЛКОШШ шолом. Верхньощеяеппа К п тсв а плка зовшншьо? Огннас инш ку ппжный щеле- Зовшшшй слухоннн XI I, 1 клопа тру артерш сонно?' артрм пн, проходить у шдскроиеву 1 ба, барабанна нерегппка, терта мозкрн топьннбтнпу ямки кова оболона серслный черешня ямыь скроиево-нижныицелегнпи! еу'1 юб. нон верхньо? I ннжиый зубппх о к шгжня иовжа, слммоннн апарлг. верхня |\оа, шока, гнерд! I м'яке иынебшнм. П ш т бмншп мнгдатнк. бшпа совка шкттво? порожнини I Носова нерсго|м» |кл. С 11130 на оболонка иерхныннелопио? шпули М'язи нш жуиз. 11.111, ивчшн’ь щсмспно Н и 'я .Ш К О И Н ? ! - тдборгдна гшка (г. тепЬакз) е продовженням нижньо! ком1рково! артерй'; вийшовши з каналу \ нижньо! щелепи через пщборщний отвтр, розга лужуеться 1 кровопостачае м’язи лиця та шюру гадборщно! дшянки, а тйкож нижню губу. Ця артер1Яанастомозуе з плками нижньо! губно! 1пщборщно! артерш; - щелепно-тд 'язикова гшка (г. гпуЬНуогАеиз) вщ ходить вщ нижньо! ком 1'рково! артерп перед и входженням в канал нижньо! щелепи. Вона про ходить по фелепно-пщ’язиковШ борозш нижньо! щелепи, кровопостачаючи однойменний м’яз 1 пе^редне чАревце двочеревцевого м’яза. 1 скронево! юстки. Вщ задньо! глибоко! скронево! ар- терн вщходять 2—3 крилоподгбт гшки (п. рЬегу^сМег), яю живлять бгчний \ присередшй крилошот'бт м’язи (жувальш). 1нколи щ плки вщходять ЬамостШно; - жувальна артергя (а. таззеСвпса) проходить че рез виргзку нижньо! щелепи на зовшшню поверхню Г! плки, заходить в жувальиий м'яз, кровопостачаю чи його. 1нколи жувальна артергя вщходить вщ зад ньо! глибоко! скронево! артери; - ицчна артергя (а. ЬиссаНз) йде вперед! донизу, кровопостачае хщчний м’яз та шип прилепи м’язи лиця (мгмгчш), слизову оболонку щоки х ясна верх ньо! зубно! дуги. ПЦчна артергя анастомозуе з плка Щдскронева група плок верхньощелепно! арте ми лицево! артерй'; рй. Вони вщходять вщ верхньощелепно! артери в д)- задня верхня комгркова артергя (а. а1еео1апз лянщ М1ж б1чннм крнлоподгбним м’язом 1 скроневим зирепог роз/епог) вщходить вщ верхньощелейно! арм’язом, а саме: терн неподалж вщ горба верхньо! щелепи (школи - середня оболонна артергя (а. тетщеа теска) окремо вщходять деюлька плок). Й плки через кое крупною судиною, прямуе вверх 1 через остистий мгрковг отвори горба верхньо! щелепи 1 П ком1рков1 отар великого крила клиноподгбно! юстки заходить канали заходять у верхньощелепну пазуху, крово у порожнину черепа, де розгалужуеться на юнцевг постачаючи й слизову оболонку. Вщ задньо! верх плки - Лобову гтгм ’яну гшки ( гг./гопСаНз еСрапеШгз). ньо! ком!рково! артери в комгрковнх каналах вщ Ц1плки розгалужуються, залягаючи в артергальних ходять: зубт гшки (гг. АепЫез), яю живлять верхш борознах вщповщних юсток черепа (вони прикри- велию кутнг зуби; навколозубнг гглки (гг. репАепШез), п твердою оболоною), кровопостачають !х, а також яю кровопостачають зубне огастя (перюдонт), юстскроневу, тгм’яну 1 лобову дшянки твердо! оболони ку 1 ясна в дшянщ верхшх великих кутнхх зубгв. головного мозку. Вщ середньо! оболонно! артерн Крило-пщнебшна група гшок верхньощелепно! вщходять послщовно наступи плки: артери - вони е юнцевим розгалуженням верхньо - додаткова гглка (г. ассеззопиз) е першою плкою щелепно! артерп в дшянщ крило-пщнебшно! ямки, середньо! оболонно! артерн, живить крилопод1‘бнг яке складаеться з наступних артерш: м’язп <жувалып), спнку слухово! труби та м’яке - пщочноямкова артергя (а. гп/гаогЫ(а1гз) пря тднел ння. Потгм входить у порожнину черепа муе в очну ямку через нижню очноямкову щшину, через дальний отв!р великого крила клинопо- лягае в пщочноямкову борозну, заходить в пщочно д|бн< -летки, кровопостачаючи тршчастий вузол ямковий канал 1 виходить через пщочноямковий отвгр в пщочноямкову дшянку лиця, де галузиться та щ ' тлу тверду оболону головного мозку; - ка.- ) иста гшка (г. реЬгозиз), вщшшовши вщ 1 кровопостачае м’язи лиця (мгмгчш м’язи), зокрема, оснс •'О стовбура в порожниш черепа вище м’язи, що розташоваш у товщ верхньо! губи, виости о отвору, йде вбгк 1 назад, заходить в личш м’язи, носовий м’яз, нижню частину кодового кам ту частину скронево! юстки через роз- м’яза ока, а також шюру ще! дшянки. Тут вона анас тв1р «лу великого кам’янистого нерва, де кро- томозуе з плками лицево! х поверхнево! скронево! вош... чае навколишш структури 1 анастомозуе артерй'. Вщ пщочноямково! артери вщходять послй з шк «оскоподгбною артер1'ею, що вщходить вщ довно таю плки: - очноямковг гшки (гг. огЬИсАез), яю живлять ниж зовн1 що! вушно! артерп; шй прямий 1 нижнш косий м’язи очного яблука; - вер пя барабанна артергя (а. Ьутратса зирепог) В1дхс (ить вщ основного стовбура в порожнин! - сполучна гшка зг слъозовою артергею (г. апазСочерепа, через розтв!р каналу малого кам’янистого тоЫсиз сит а. 1асптаН), яка живить сльозову за нерва заходить у барабанну порожнину! живить лозу 1 анастомозуе з! сльозовою артергею (гшка Пслизову оболонку; очно! артери); - задня 1 передня глибою скронев') артерн - передш еерхнг комгрковг артерп (аа. аЬеокггез (аа. 1етрога1е$рго/ипдае роз/епог еСап/епог) йдуть до зирепогез ап/епогез) вщходять вщ пщочноямко горивскроневуямку, розташовуючись м!ж скроневою во! артери в пщочноямковому канал). Ц) плки, гёсткою 1 внутрщшьою поверхнею скроневого м’яза, проходячи в юсткових каналах у передшй стшвщдають гшочки до нижшх вщдцнв скроневого м’яза щ верхньощелепно! пазухи, розгалужуються I на: зубнг гшки (гг. йепЫез), яю живлять верхш ргзщ, шло г малг к у т т ^уби; навколозубнг гшки (гг. репАеп1а1ез), яю кровопостачають зубне оюстя (перюдонт), верхню щелепу I ясна в дшянщ цих зубгв, анастомозуючи з плками задньо! верх ньо! комгрково! артерп. Окргм того, плки перед шх верхшх комгрковнх артер1й живлять слизову оболонку передньо! стшки верхньощелепно! па зухи, анастомозуючи з гшками задньо! верхньо! комгрково! артерп; - низхщна пщнебггйга артергя (а. ра1аНпа АезсепАеггз) прямуе вниз, вщдаючи на своему початку ар тергю крилоподгбного каналу (а. сапаНз р/егурргАег) артергю Вщгя, яка по однойменному каналу клино подгбно! юстки заходить в слухову трубу 1 крово постачае П стшку. Вщ ще! артери вщходить глоткова артергя (а. ркагугщеиз), яка живить верхш вщдши глотки. Нижче низхщна пщнебшна артергя заходить у великий пщнебгнний канал, де розгалужуеться на велику! малг пщнебшш артерп; - велика тднебтна артергя (а. ра1а(та тарг) ви ходить з каналу через великий пщнебгнний отвгр, проходить вперед по щднебшшб борозш кгсткового пщнебшня, живлячи юсткову тканину ! слизову оболонку твердого пщнебшня, а також ясна. Потгм велика шднебгнна артергя заходить в ргзцевий канал, де анастомозуе гз заднюю перегородковою плкою клино-гаднебшно! артерн; - малг тднебгнт артери ( аа.ра1аНпае ттогез) виходять через малг пщнебшш отвори г кровопоста чають м’яке пщнебшня, а також пщнебгнний мигдалик. Окр!м того, вщ низхщно! пщнебшно! ар тери вщходить глоткова гшка (г. ркагущеиз), яка ж и в и т ь верхнШ вщдш носово! частини глотки; - клино-пщнебшна артергя (а. зркепора1айпа) е другою юнцевою гШкою верхньощелепно! артерп, вона заходить в заднш вщдш носово! порожнини че рез клино-пщнебшний отвгр, де розгалужуеться на таю гшки: * - задт бгчнг носовг артерп (аа. паза1ез роз/епогез 1а/ега1ез), яю кровопостачають слизову оболонку середньо! г нижню! носових раковин та боковог стшки носово! порожнини. й плочки заходить у верхнющелепну г лобову пазухи, де живлять вщповщнг слизов1 оболонки; - задт перегородковг гшки (гг. зер/а1ез роз/епогез), розталужуючись, живлять слизову оболонку 1 юсткову тканину носово! перегородки. У ргзцевому канал1 одна з плочок ще! судини анастомозуе з великою пщнебшною артергею. Топографгя крило-шднебшно! дшянки верхньо щелепно! артери мшлива вщносно б1чного крилоподобного м’яза. Коли артергя розташована найдальше присередньо вгд цього м’яза, тодг вона прикршлюеться волокнистою сполучною тканиною до бгчно! пластинки крилоподгбного вщростгса клиноподгбно! юстки. 1нколи вщ середньо! обблонно! артерй вщхо дить гшка до сльозово! залози, яка заходить в очну ямку через окремий отвгр. У рщкгсних випадках, коли вщсутня внутрниня сонна артергя, вщ верхнюгцелепно! артерп вщходять двг гтлки, яю окремо гфоходять в середню черепну ямку через круглий г овальний отвори, де вони замшюють печеристу г мозкову частини внутргшньо! сонно! артери. % Внутршня сонна артер1я Внутршня сонна артергя (а. сагойз Ыета) е шбн продовженням загальног сонно! артерй, бере початок вщ П роздвоення на ргвш верхнього краю щитоподгбного хряща Гглки внутргшньо! сонно! артерй гфовопостачають головний мозок, орган зору, слизову оболонку барабанно! г носово! порожнин (рис. 83-84; табл. 13). 1з топографгчних мгркувань у внутргшнгй соннгй артерй видшяють чотири частини: шийну, кам’янисту, печеристу г мозкову. Шийна частина (рагз сегтсаНз) внутргшньо! сонно! артерй починаеться сонною ггазухою (згпиз сагойсиз), прямуе вверх до зовшшнього отвору сонного каналу на зовшшшй основг черепа мгж глоткою гвнутршнього яремною веною. Спочатку внутршня сонна артергя проходить збоку г позйду, а вверху - присередньо вщ зовшшньо! сонно! артерй. Позаду та збоку вщ внутршню! сонно! артерп мгститься симпатичний стовбур г блукаючий нерв, спереду г збогсу - пщ’язиковий нерв, а вище вщ нюго - язико-глотковий нерв. Вщ шийно! частини переважно шяю плочки не вщходять. Кам’ягшста частгша (рагз ре/юза) внутргшньо! сонно! артерй проходить у сонному каналг скронево! юстки, повторюючи вщповщно його хщ. У сонному каналг вщ внутргшньо! сонно! артерй вщходять легаль на сонно-барабанних артерш (аа. сагойсо/утратсае), яю по однойменних канальцях заходить у барабанну порожнину г живлять Г! слизову оболонку, анастомо зуючи з плками передню! барабанно! артери. У цгй дшянщ вщходить також тоненыса артергя крилопо дгбного гсаналу (а. сапаНз р1егу§огАег), яка заходить у крилоподгбний канал г анастомозуе з однойменного плкою низхгдно! тднебшног артерн. Вийшовши гз сонного каналу в порожнину че репа через його внутргшнгй отвгр, внутршня сонна артергя повертае вверх, а потгм вперед, лягае в сонну борозну клиноподгбно! юстки, пронизуючи печерис ту пазуху твердо! оболони головного мозку. Тому цей вщдш внутргшньо! сонно! артерн називають печеристою частиною (рагз саоетоза). Рис. 84. Внутр|'шня сонна артер 1Я (схема). Вигляд збоку. * -*■ I - мозкова частина (рагв сегеЬгаИв); I -очна артергя (а. орЫ ЬаЫ са); 3 - верхня ппоф1зна артер1я (а. ЬурорЬув/аПв вирепог); 4 - печериста частина (рагв саVетова); 5-гикатршчастого вузла (г. дапдНотв 1пдеттаИ в); 6- гшка печеристоТ гаэухи (г. в/пив сауегпов!); 7-нижня ппсф'зиа артергя (а. ЬурорЬуз/аНвт(ег1ог); 8-артер1я крилоподбного каналу (а. сапаИв р1егудоШ&); 9 - кам’янисга частина (рагв ре1гова); (О-шийна частина (рагв сеп'юаЧв); II - сонно-барабанн! артерн (аа. сагоНсо1утратсае); 12-основна плка намету (г. ЬаваИв 1еп1огИ); Й - крайова плка намету (г. тагдтаН в 1еп1огИ); 14- передня мозкова артер1я (а. сегеЬп ап1епог); 15-середня мозкова артергя (а. сегеЬп тесИа). Основш плки сонно! артерп М кце вщходження артерн В1д основного стовбура Топография артери Дшянки розгалуження судин та кровопостачання Сонно-барабптп артерп У сонному канал! Проходять у СОН1Юбарабанпих канальцях Слизова оболонка барабапно! порожнини Очна артерш Вш мозково! частини в нутрии нво! сонно! ар терп на р 1вш зорового каналу Проходить через зо ровий канал в поро жнину очно! ямки Очне яблуко 1 його м’язи, сльозова залоза, сльозов1 каналый, сльозовий мшкж; слизова оболонка передньо! частини носово! порож нини 1 ренйтчастих майрок; м’язи I шюра лобово! 1 очноямковб! ДШЯНОК Вище очно! артерп Йде вперед 1 при середньо по присереднш поверхн! швкул1 велико го мозку, повертас вверх 1 назад, огнпаючп колшо мозолистого тша, 1 про ходить В борОЗН! мозо листого тш а до п м ’яноИОТИЛИЧНо! борОЗНН Присередня поверхня лобово!, п м ’яно! 1 част ково потилично! часток, а також верхня частина верхньоб1чно11 частково нижньо! поверхонь швкул1 великого мозку (кора, бша речовина), колшо 1 сювбур мозолистого гша, нюхова цибулпна 1 нюховий шлях, частково основа! ядра Проходить у глибтп б!чно! борозни Верхньоб1Чна поверхня лобово!, п м ’я п о! 1 скропево! часток, осгр!вень гивкул! великого мозку (кора, б!ла речовина) ВН\гТр1ШНЬ01 Перес орте/ артери 'пж СП С1Юч\п и ‘Р еф, га I Л1ва поться тпьою ер!сю) ша артср'т Виходить вшразу за передньою мозковою артер!сю спо цпа артерш Починаеться вщразу 111едя вщходження очно! артерп Иле назад 1дещо прнсс- Лобова, п.м’япа I скронева частки в дшянках. пнжиьоредпьо, снолучаючпсь прнсередпього краю 1Йвк\ й; 13 задньою мозконою осгр!нень, таламус. частково аргерию (плкою оспошп ядра, зоровпп шлях основно! артерп) Вщ печеристоТ частики внутршньо! сонно! арте ри вщходять наступт гшки: - основна г крайова гглки намету (гг. ЬазаИз еСтагфпаИз СепСот), яю кровопостачають намет мозочка; - оболонна гглка (г. тетщеиз), що живить найближчу дшянку твердо! оболони головного мозку; - гшка печеристог пазухи (к зтиз сонетом), яка живить однойменну похщну твердо! оболони -*■пе черисту тазуху; - нижня гтофЬна артергя (а. ИуроркузгаИз гп/е пог), яка кровопостачае найважлив1шу залозу вну тршшьо! секрецн - ппофгз; *- гшки тршчастого вузла (гг. §ащИопагез Сщетгпа1ез), яю живлять однойменний вузол тршчастого нерва (V черепний нерв); - гшки нервш (гг. пегоогит), що кровопостачають черепш нерви. Мозкова частина (рагз сегеЪгаИз) внутршшьо! со нно! артерн починаеться тел я Г! вихсщу 13 печеристо! пазухи. Артерш вщразу повертае догори, 1 на р1вш зо рового каналу вщ не! вщходить очна артер1я, яка через цей канал заходить в очну ямку. Вище, нартвш верхевки переднього нахиленого вщростка клинопод!бно! юст ки, внутршшя сонна артерия розгалужуеться на юнцев) плки - передало 1 середгао мозков1 артери, передню ар териюсудинного сплетення, задню сполучну артерш. Печериста 1 мозкова частини внутршшьо! части«ни сонно! артери на б1чнш проекцн мають 5-под1бну форму (рис. 84), тому цю дшянку артери називають сифоном сонно! артери (згркоп сагойсит). Цей тер мш використовують в КЛШ1Щ, зокрема в нейрох1рурш. 6 рхзш вар1анти сифона сонно! артерн - вщ подв1Йно! 5-под!бно! форми до випрямлено!, яю добре видно -на бокових анпограмах I магштнорезонансних комп’ютерних томограмах. * Очна артер!я Очна артер1я ( а. орЫка1тгса) вщходить вщ мозко во! частини внутршшьо! сонно! артерп 1 через зоро вий канал клинопод1бно! юстки входить в очну ямку. В зоровому канал! вона розташована збоку вщ зоро вого нерва. Увшшовши в очну ямку, очна артергя огинае збоку 1 зверху очний нерв, проходячи М1Ж ним 1 верхшм прямим м’язом очного яблука. Попм прямуе вздовж присередньо! спнки орб!ти до присереднього кута ока, де розгалужуеться на юнцев1 плки —надблокову артерш 1 артерш спинки носа (рис. 85). Вщ очно! артерп послщовно вщходять таю артери: —центральна артерия с т а в к и (а. сепсгаНз геНпае) вщходить на початку очно! артери, Йде вперед уздовж зорового нерва. Артергя мае дв1 частини: тюзаочну г внутргшньоачну частини (рагСез ех1гаоси1апз е1 ггЛгаоаЛапз). Приблизно за 1 см вщ заднього полюса очного яблука центральна артер1я ставки проникае в товщу зорового нерва 1 входить по ньому вочне яблуко в дшянщ заглибини диска зорошго нерва, де променепод1бно розгалужуеться в судиннш оболонщ пщ ставкою (детально про судини ока див. у другому ТОМ1 ПЩруЧНИКа роздш “Око та структури утвор1в’’); *■ сльозова артергя (а. 1асптаИз) вщходить вщ очно! артерп в далянщ зорового каналу, проходить вперед уздовж верхнього краю бгчного прямого м’яза очного яблука, розгалужуеться у сльозовШ за лоз! х живить п. Вщ ще! артерй вщходять бгчнг повжовг артерй (аа. ра1реЬга1ез ЫегаЫз), яю живлять б1чш дшянки верхньо! 1нижньо! ПОВ1К. Вщ сльозово! артери також вщходить сполучна гшка з середньою оболонною артергею (г. апаз1ото1гсиз сит а. тетщеа тедга), що анастомозуе сполучною шГкою 31 сльозовою артер1ею (плка верхньощелепно! артери); - задт коротю 1 довп вШков1 артери (аа. сШагез розСепогез Ьгеоез еС 1ощае) йдуть вздовж зорового нерва, заходять в бшкову оболонку очного яблука ! розгалужуються в його судиншй оболонщ; - м’язов! артери (аа. тизсиЫгез) розгалужують ся у зовшшшх м’язах очного яблука 1 живлять !х. Вщ м’язових артерш вщходять декшька плок: - переднг вшковг артерй (аа. сШагез аШепогез), переважно !х е 5-6 (школи вони вщходять 1 вщ сльозово! артери), заходять в бшкову оболонку в дшянщ переднього сегмента очного яблука 1 роз галужуються у товщ1 райдужки; - передт артерй сполучнт оболонки (аа. соп]ипсйоа!ез апСепогез) кровопостачають передт вщдши сполучно! оболонки очного яблука (кон’юнктиву); - иадбшково-оболонков! артерй (аа. ергзс1ега1ез) бшкову оболонку (склеру) очного яблу ка 1 структури надбшково-оболонкового просто ру в очнш ямщ; - надочноямкова артерш (а. зиргаогЫшИз) про ходить вперед 1 присередньо м1ж верхньою стшкою очно! ямки 1 м’язом-пщшмачем верхньо! пов!ки. По им артергя огинае надочноямковий край лобово! юстки, проходячи через надочноямковий отв1р або очноямкову вир 1зку, прямуе вверх! розгалужуеться в тканинах лобово! дшянки. Надочноямкова артер!я кровопостачае коловий м’яз ока, Лобове черевце потилично-лобового м’яза г шюру лобово! далянки, п плки анастомозують з плками поверхнево! скронево! артери. Губчаткова гшка (г. гИрЫсиз) надочноямково! артери ж и в и т ь губчатку (диплое) лобово! луски; ж ивлят ь - передня решггчаста артерия (а. еСктоШаИз апСепог) вщходить вщ очно! артерн на р 1вш середини очно! ямки, проходить через передшй решггчастий отв1р на присередшй стшц! очно! ямки ! заходить у передню черепну ямку в дшянщ дарчасто! пластин* СИСТЕМА 149 Рис. 85. Артери I вени право'Г очноУ ямки. Вигляд зверху, верхньоб1чна стшка I жирове т т о очно! ямки видален1 (за Р. Д. Синельниковим). 20 19 18 17 К11решул •. о? юстки (дуже часто решггчастх отвори В!№рив^>■ «ся у верхнш вщдш носово! порожнини), Д1'Розга,г -.уеться на таш плки: ~ Щ итя оболонна гшка (г. тептдеиз апкепог) *ивм-{Ь тверду оболону головного мозку в дшянпередньо! черепно! ямки т анастомозуе з плками середньо! оболонно! артери (плки верхньощеЛет|Н01 артерп); Переднг перегородкое) гглки (гг. зерЬа1ез аг&еп0гех) проходять в носову порожнину через д 1рчасУ1отвори дарчасто! пластинки реш!тчасто! метки 1 кровопостачають слизову оболонку, хрящову 1 Каткову тканину носово! перегородки, утворюю I - носо-лобова вена (V. пазо/гоп1а11з); * 2надбшковооболонков! вени (м . ер/зс/ега/ез); 3 - сльозова залоза (д!апби!а IасптаНз); 4 - верхнШ прямий м'яз (т . гесШз вирепог); 5 -завиткова вена (V. VоЛ^соза); 6 - сльозова вена (V. /асптаИ з); 7 - коротка задн! в!йков! артери (аа. сЮагав роз(епогез бгауез); 8 сльозова артер|я (а. 1асптаИз); 9 - м’язов! артери (аа. тизси1агез); 1 0 - вархня очна вена (V. ор М Ш тгса зирепог); I I - зоровий нерв (п. орИсив); 12 - очна артер|я (а. орЫ ЬаШ са); • 13 - очний нерв (п. орЫ ЬаШ сив); 14 - верхньощелепний нерв (п. тахШ апз); 15 - серединн) оболони артерия та вени (а. а1 и/, тепгпдеа те Ф а е )\ 16 - додаткова оболонна плка (г. та п тд е и з ассавзопиз); 17 - нижньощелепний нерв (п. т а п б Ы а п з ); 18блоковий нерв (п. 1госЫеапз); 19 - чутливий коршець тршчастого нерва (гасИх зепзопа п. М д е тгт); 20 - вщвщний нерв (п. аЬбисепз); 21 - верхня кам'яниста пазуха (з т и з рЫ гозиз зирепог); 2 2 -окоруховий нерв (п. оси1ото1опиз); 23 - печериста частина внутр!шньоТ сонно? артерп (рагз саиегпоза а. сагоИв кЛегпаа); 24спинка турецького сщпа (богзит зеНае); 25 - задня М1жпечериста пазуха (зти з гМегсаметозив розкепог); 2 6 - печериста пазуха (з т и з саиетовив); 2 7 - п е р е д н я М 1 ж п е ч е р и с т а п а з у х а (з т и з ггЛегсаиетозиз агкепог); 2 8 - мозкова частина внутршньоТ'соннснартерП' (рагз сегеЬгаИз а. сагоИз т1 е та е ); 29 - центральна артергя ставки (а. сегИгаПз геИпае); 3 0 -з а д н я реиитчаста артерия! решггчаста аена (а. еХЬтогбаИв роз1епог е? \/.е(Пто 1баИз); 31 - передня оболонна артергя (а. те п тд е а ап1епог); 32 - передня решггчаста артергя I реилтчаста вена (а. еШ тон баНз ап1епог е? ие1Ьто1баПв); 33 - зэдн| довп В1ЙКОВ1 артерн I вШковг вени (аа. сШагез роз1епогез Iопдае е( и/. сШагез); 34 —надочноямкова артерия (а. зиргаогЬИаНз). чи анастомози !з заднхми перегородковими плка ми клино-пщнебшно! артери (плка верхньоще лепно! артерп); — передт бгчнг носовI гшки (гг. паза1ез апкепогез 1акега1е$) проходять в носову порожнину через Д1рчасп отвори д1рчасто! пластинки решггчасто! метки 1 живлять слизову оболонку! тканини нередньо! частини б1чно! спнки носово! порожни ни (зокрема носових раковин), а також передшх 1 середшх реннтчастих ком1рок. Ц 1 гшки анастомозують з плками задньо! 61ЧН01 носово! артери, що вщходять вщ клино-пщнебшно! артери (плка верхньощелепно! артерп); - задня реилтчаста артер1я (а. еСктоМаНз розСеггог) вщходить вщ очно! артери в заднш дшянщ очно? ямки, проходить через заднш решгтчастий отвгр на присередшй стшщ орбгти 1 кровопостачае слизову оболонку та юсткову тканину задшх реннтчастих комгрок решгтчасто! юстки, а також верхш вщдши бгчнох стшки носово! порожнини 1 носово! перегородки, анастомозуючи з плками шших артерш; - присередш повгковг артерн (аа. ра1реЬга1ез тееПа1ез) прямують до присереднього кута ока, де верхня I нижня г'хнг плки заходять у товщу вщповщно верхньо! 1 нижньо! повгк, проходять вбгк паралельно до канта вщповщно! повиси 1 анастомозують з б1чними повгковими артергями сльозово! артерш При цьо му утворюються верхня г нижня повгковг дуги (агсиз ра1реЬга1ез зирепог е{ гп/епог), забезпечуючи крово постачання у С 1Х структур верхньо! 1 нижньо! ПОВГК. Окр1м того, вщ присереднгх повгкових артерш вщхо дять задт артерп сполучнхп оболонки (аа. согуипсбюаЫ розСепогез), яю живлять зад т вщдши сполучно! обо лонки (кон’юнктиви) очного яблука; - надблокова артергя (а. зиргаСгосЫеапз) е юнцевою плкою очно! артерп, проходить присередньо вщ надочноямково! артери, в и х о д и т ь з однойменним нервом з очно! ямки через лобовий отвгр (чи Лобо ву виргзку) лобово! луски, повертае вверх 1 розгалу жуеться в тканинах присередньо! частини лобово! ■далянки, кровопостачаючи шюру 1 м’язи. Плки ще! артери анастомозують з плками однойменно! артерп з протилежного боку; - артергя спинки носа (а. догзаНз ггазг) е другою юнцевою плкою очно! артерн, йде вперед до присе реднього кута ока, пронизуе коловий м’яз ока, про ходить над присереднього зв'язкою, вщдае плку до сльозового мннка 1 тканин присереднього кута ока 1 розгалужуеться у верхнш дшянщ спинки носа. Арте рхя спинки носа утворюе анастомоз з кутовою артергею (кшцева плка лицево! артерн). Отже, в дшянщ спинки носа функцюнуе анастомоз мгж системами внутршньог г зовнгшньт сонних артерш. Пгдгйшовши до нижньо! поверхш головного моз ку в дшянщ зорового перехрестя, внутршня сонна артер1я розгалужуеться на чотири кгнцевг плки: пе редню артерш судинного сплетення, передню моз кову артерш, середню мозкову артерш 1 задню сполучну артерш. Цг артерп кровопостачають головний мозок (рис. 86), тому вони називаються артергями головного мозку (агСепае епсеркаН). Артерп головного мозку Передня артергя судинного сплетення (а. скогогдеа аМепог) е тонкою судиною, що вщходить вщ задньо! поверхн! внутршшьо! сонно! артерн, прямуе назад 1 вбгк вздовж шжки мозку, пщходить до передньонижньо! дшянки скронево! "частки, входить в II товщу 1 розгалужуеться, зокрема в спнках нижньо го рогу бгчного шлуночка. ГиПи судинного сплетення бгчного гилуночка (гг. скогоЫег ьепСггсиН IаСегаНз) ще! артери входять у н и ж н г й ргг бгчного шлуночка, де формують судинне сплетення бгчгюго шлуночка (р1ехиз сНогоЫеиз ьепСпсий ЫегаИз). Плки судинного сплетення третьего шлуночка (гг. сНогогдег ьепЫсиИ СегСп) прямують з бгчного шлуночка через мгжшлуНОЧКОВИЙ ОТВГр (отвгр Монро) у третгй шлуночок, формуючи судинне сплетення третього шлуночка (р1ехиз сНогоЫеиз оепСпсиН Ьегйг). Вщ передньо! артери судинного сплетенгм вщходять численш плки, яю живлять ару 1бглу речовини голов ного мозку, вони називаються вщповщно до структур головного мозку, яю вони кровопостачають, а саме: —гглки ггередньог пронизаноI речовини (гг. зиЪзСапЫае рег/огаСае апСепопз); —гшки ггерехрестя (гг. сНгазтаСгсг); —гглки зорового шляху (гг. СгасСиз орСгсг); — гшки бгчного колшчастого тша (гг. согроггз § етсиЫп ЫегаИз); —гшки колгна внутршньог капсули (гг. §епиз сарзиНае гпСетае); —гшки задньог нгэюси внутршньог капсули (гг. сгиггз розСепогзз сарзикге Ыегпае); — гглки засочевицеподгбног частини внутршньог капсули (гг. рагйз геСго1еп(г/огт1ч сарзикге тСетае); > —гглки блгдог гсулг (гг. ф>ЫраШсИ); ’ —гглки хвоста хвостатого ядра (гг. саидае писМ саидай); —гшки морського коника (гг. Нгрросатрг); —гглки гачка (гг. ипса1ез); —гшки мигдалеподгбного тша (гг. согроггз ату§- < даЫдег); | —гшки ядер таламуса г гтоталамуса (гг. пиЫео- \ гит СкаЬт еСкуроСка1атг);, 1 —гглгси чориог речовини (гг. зиЪзСапбае пщгае); | —гшки червоного ядра (гг. пис1ег гиЪп); < —гглки нгжок великого мозку (гг. сгиггз сегеЬгг). I Передня мозкова артер 1я (а. сегеЬп апСепог) е 4 крупною юнцевою плкою внутршшьо! сонно! артерн ‘ (рис. 83, 86, 87). Вона проходить вперед г присеред ньо над зоровим нервом, повертае вверх 1 заходить у поздовжню щшину великого мозку на присеред ню поверхню його пгвкулг. Поим передня мозкова артергя огинае колшо мозолистого тша, повертае назад г прямуе в борозш мозолистого ила (по присе редшй поверхш пгвкулг великого мозку) до тгм’янопотиличног борозни. На ргвш зорового перехрестя права 1 лгва передш мозковг артери з’еднуються мгж собою своергдним шунтом —передньою сполучною *■ Рие. $ „ртерп головного мозку. Вигляд знизу. ~ прис- дня лобово-основна артерщ (присередня ****»• юво-лобова артерйя), а /гоп/оЬазаИз тееНаНз (а. опЫ /в/т тИз тесИаИз); перед,,* сполучна артергя (а. со тти п /с а п з ап/епог); ^-зоровкй нерв (п. орйсиз); ^-виутр.щня сонна артер1я (а. сагойз т’ /е т а ); 5 ~‘ 3®Дня сполучна артер1я (а. со тти п ю а п з роз/епог); г ~ окоруховий нерв (п. оси/ото/опиз); 8' 3ПДНя мозкова артер!я (а. сегеЬп роз/епог); 9~ верхня мозочкова артарщ (а. зирепог сегеЬеШ); У ч а сти й нерв (п. /п д е тт и з); ^ ~ основна артерия (а. ЬазИапз); ^ ' аРтер|я лаб|ринту (е. /аЬупп/Ы); „'Л ицевий нерв (п. /асгаИз); ^^П рис 1мково-завитковий нерв (п. \гез/1Ьи/ососМеапз); 14 —судинне сплетення четвертого шлуночка (р/ехиз сЬого/~ с/еиз уеп/псиИ циагй) 1 5 - язико-глотковий нера (п. д/оззорЬагупдеиз); 1 6 - блукаючий нерв (п. Vадиз); 17 —передня нижня мозочкова артерия (е. /п/епог ап/епог свгвЪеШ); 18—задня нижня мозочкова артер1я (а. /п/епог роз/епог сегеЬеШ); 19 —спинний мозок (тес/иНа зр/паИз); 2 0 —додатковий нерв (п. ассеззопиз); 21 - передня спинномозкова артер|я (а. зр/паНз ап/епог); 2 2 -хре б то ва артер1я (а. хгег/еЬгаИз); 23 —пщ’язиковий нерв (п. Ьурод/оззиз); 24 - скронева частка (1оЬиз /етрогаИз); 25 - остр1вцева частка (1оЬиз 'юзи/апз); 26 —середня мозкова артерия (а. сегеЬп тесИа); 2 7 — передня мозкова артер1я (а. сегеЬп' ап/епог). артер 1ею (а. соттипгсапз апРепог), забезпечуючи надшне кровопостачання головного мозку. Численш плки передньо! мозково! артери жив лять тканину головного мозку з боку присередньо! поверхш лобово!, й м ’яно! 1 частково потилично! час ток, верхню частину верхныймчно! 1 частково ниж ньо! поверхонь швкул! великого мозку (кора, бша речовина), колшо 1 стовбур мозолистого ила, нюхо ву цибулину, нюховий шлях 1 передню пронизану речовину* частково основш (базальт) ядра. 1з топограф1чних м1ркувань передню мозкову артер1ю подшяють на дв1 частини (рис. 87): передсполучну (сегмент А 1)! засполучну (сегмент А2). Передсполучна частина, або сегмент А1 (рагз ргесоттипгсаНз; зертепРит А1) е початковим ваддалом передньо! мозково! артерн, включаючи передню сполучну артерию. Вщ передсполучно! частини (сегмента А1) вщхо дять передньоприсередш центральш артерп (аа. сепIга1ез апРеготедШез), яю живлять нижньоприсередш дшянки лобово! частини твкул 1 великого мозку 1 прилеглих структур. Цд артерн мають плки: —ближчг присередш смугастг артери (аа. зРггаРае тедШез ргохгтаЫз); —надзорова артергя (а. зиргаорйса); —передт пронизт артери (аа. рег/огапРез апРепогез); < - передзоровг артерп ( аа. ргеорйсае). Передня сполучна артер 1Я (а. соттитсапз ап Репог) з’еднуе М1Ж собою праву 1 Л1ву передш мозков1 артерп на р!вш зорового перехрестя. Вщ не! вщходять передньоприсередш централью, артерп (аа. сеп1га1ез апРеготедШез), плочки яких живлять вщповщш структури головного мозку, зокрема де таю гшки: —надперехресна артергя (а. зиргасЫазтаИса); — серединна спайкова артергя (а. соттгззигаНз тедгапа); —серединна мозолиста артергя (а. саНоза тедгапа). Засполучна частина, або сегмент А2 (рагз розРсоттитсаНз; зертепРит А2) е дистальним вщдшом передньо! мозково! артерн. Вщ ц!е! частини вщхо дять так! плки: —дальша присередня смугаста артер 1я (а. зРггаРа тесбаИз еНзРаИз), яка живить нижньозадню дшянку лобово! частки гавкулг великого мозку; —присередня лобово-основна артер 1я, або прнсередня очноямкова Лобова артер1я (а./гопРоЬазаНз тееНаНз; а. огЫРо/гопРаНз тедгаНз) живить структури головного мозку в дшянщ нижнъоприсереднього краю лобово! частки; —лобова полюсна артер1Я (а.ро(апз / гопРаНз) вщходить вщ передньо! мозково! артери пщ колшом мо золистого тша, живить присередню дшянку передньо! частини лобово! частки швкул! великого мозку; ^мозолисто-крайоваартер1я(й.са//о507лаг#!яеН5) вщходить вщ передньо! мозково! артерп на початку стовбура мозолистого тша, заходить в борозну пояса 1 по нш прямуе назад до прицентрально! часточки. Вщ мозолисто-крайово! артерй в1дходять; - передньоприсередш, промгжно-присередня г эадиьоприсередня лобот плки (п. /гопСа1ез апРеготесИаНз, тРегтедютесИаНз ер розРеготесИаНз), яю живлять присередню дшянку задньоверхньо! частини лобово! частки швкул! великого мозку; - поястпжи (п. стри1агез), яю кровопостачають поясну звивину; - прицентральт плки (гг. рагасеп1га!ез), яю жив лять передню прицентральну звивину прицен трально! часточки (лобова звивина); - навколомозолиста артер!я (а. репсаОоза)е кшцевою дшянкою передньо! мозково! артерн, що про ходить назад в борозш мозолистого тша, перед вали ком мозолистого тша вона повертае вверх, заходить у юнцеву дшянку борозни пояса 1 йде по нш попере ду передклина до верхнього краю т е к у т великого мозку, вщдаючи наступт плки: - прицентральт гглки (п. рагасепрга1ез), яю жив лять задню прицентральну звивину прицентраль но! часточки (й м ’яна частка); - передклинт гшки (гг. ргесипеа1ез) е юнцевими судинами навколомозолисто! артерн, яю крово постачають переделки 1 задню прицентральну звивину (пм ’яна частка); - тгм'’яно-потилшт гшки (гг. рапеРо-оссгргРакз) анастомозують з одноймеиними плками задньо! мозково! артерн, кровопостачаючи присередню дшянку задньо! частини н м ’яно! частки 1 перед ньо! частини потилично! частки (клина). Середня мозкова артер!я Середня мозкова артер 1я (а. сегеЬп тесИа) е найкрупшшою юнцевою плкою внутршшьо! сонно! артерн, шби й продовженням (рис. 86, 87). Вона прямуе вб!к, заходить в глибину б1чно! борозни (бо розни Сшьвгя) П1вкул1великого мозку, прямуючи по шй вверх 1 назад, 1 виходить на верхньоб1чну поверх ню твкулй Ця артер1я живить верхньоб1чш дшянки лобово!, н м ’яно!! скронево! часток швкулг великого мозку (кору, частково основн! ядра 1 бшу речовину). 1з топограф1чних м1ркувань середню мозкову артерда подшяють на три частини: клиношдабну час тину, або горизонтальну частину (сегмент М1); остргвцеву частину (сегмент М2): нижиг 1 верхш юнцев! плки, або ниж ш ! верхш к('рков1 плки (сегмент М2). Клинопод1бна частина, або горизонтальна части на —сегмент М1 (рагз зрНепоЫаИз; рагз ЬогиопРаНз — 5ертепРит М1) прилягае до великого крила клинолод1бно1юстки, йде горизонтально 1 вбхк. На початку вщ не! вщходять пронизнг гглки (гг. рег/огапРез), яю заходять у передню пронизану речовину основно! частини юнцевого мозку. • Вщ клиноподхбно! частини (сегмента М1) послхдовно вщходять таю судини: - передньобхчнх централью артери (аа. сепРга1ез апРетЫега1ез), живлять переднш вщдш лобово! частки збоку верхньоб1чно! 1 нижньо! поверхонь. Вщ ще! артерп вщходять ближчг, г далыш смугастг гглки (п. ргохгтакз еРсИзРсйез 1аРега1ез зРгшй), яю кровопоста5»кш>смугасте тшо основно! частини юнцевого мозку; - скронева полюсна артер!я (а. ро1апз РетрогаИз) своши численними плками живить дшянку скроне вого полюса скронево! частки гйвкулт великого моз ку. Ця судина може вщходити безпосередньо вщ пе редньо! скронево! артери; - передняскронева артерхя (а. РетрогаИз апРепог) кровопостачае передню дшянку скронево! частки гавкул1 великого мозку. 0стр1вцевачастина - сегмент М2 (рагзгпзикгггз зертеггрит М2) е невеликою дшянкою середньо! мозково! артерй, що прилягае до остр1вцево! част ки (острхвця). Вщ ще! частини вщходять остргвцевг аргпери (аа. гпзи1агез), яю кровопостачають тканину острхвцево! частки швкул1 великого мозку. Майже посередиш бхчно! борозни середня мозко ва аргер1Я розгалужуеться на верхш 1 нижих юнцев! плки (рис. 87), яю живлять верхньобхчнх дшянки лобокл, йм’яно!, скронево! 1 частково потилично! часто! швкул! великого мозку. В^.. ях кшцев1 гшки, або нижш юрков! плки — сегж *- М2 (гг. Репптакз т/епогез; гг. согРгса1ез т/епо> • - зертепРит М2), проходять вздовж бхчно! боро вщ них вщходять таю судини: «дня, середня 1 задня скроневх плки (гг. РетрогаР препог, тесНиз еР розРепог) виходять з бхчно! боро. , йдуть донизу по верхньобхчнш поверхш скрог- ■.1 частки, галузяться 1 кровопостачають скро неву . тку швкулх великого мозку; - с (.онево-потилична гшка (г. РетрогооссгргРаИз) живи" ь верхньобхчну дшянку задньо! частини скронево! Г|ередньо! частини потилично! часток швкул! великого мозку; - плка кутовох звивини (г. руп априкгггз) крово постачае однойменну звивину потилично! частки Швкул! великого мозку. Верхш кшцев1 гшки, або верхш юрковх гшки — сегмент М2 (гг. РегтгпаРез зирепогез; гг. согРгса1ез зи репогез - зертеприт М2) проходять уздовж 61ЧН01 борозни, вщ них послщовно вщходять наступнх су дини: - бхчна лобово-основна артерхя, або бхчна очноямково-лобова артерхя (а. /гопРоЬазаИз 1аРегаИз; а. огЫРо/гопРаИз 1аРегаИз) повертае вперед 1 йде по нижньобхчному краю лобово! частинй, н плки крово постачають нижньобхчну дшянку лобово! частки пхвкул! великого мозку; - передлобова артерхя (а. рге/гопРаИз) виходить 3 бхчно! борозни, йде вверх, приблизно посередиш верхньобхчно! поверхн! лобово! частки, а!х плки кро вопостачають прилепи дшянки лобово! частки шв кул! великого мозку; - артери передцентрально!, центрально! хзацентрально! борозни (аа. зикг ргесеггРгаНз, сепРгаИзеРрозРсеггРгаНз) виходять з бхчно! борозни хпослщовно захо дять в однойменш борозни гавкулх великого мозку, де вщповщно галузяться. Цх три артери живлять верхньобхчнх дшянки задньо! частини лобово! 1 передньо! частини й м ’яно! часток твкул1 великого мозку; - передня хзадня тхм’яшартерй (аа.рапеЬакз ап Репог еРрозРепог) е юнцевими плками середньо! моз ково! артерп, виходять з боково! борозни, галузяться 1 кровопостачають верхньобхчну дшянку задньо! час тини й м ’яно! частки. Задня сполучна артерхя Задня сполучна артерхя (а. соттипгсапзрозРепог) вхдгалужуеться вщ внутрйнньо! сонно! артерн вщра зу шсля вщходження вщ не! очно! артери. Ця артерхя прямуе назад хдещо присередньо, з’еднуючись хз задньою мозковою артерхею, що вщходить вщ основно! артерхх (хз системи пщключично! артери), хутворюе артерхальннй анастомоз мхж системами внутрншхьо! сонно! артерп хпщключично! артерп. Вщ задньо! сполучно! артерн вщходять таю тоню коротю гшки: - задньоприсереднх централью артерй (аа. сепРгсйез розРеготесйа1ез) , яю свохми передшми г заднгми гглками (гг. апРепогез еррозРепогез) живлять на нижнш поверхш прилеглх дшянки головного мозку; - гшка перехрестя (г. сЫазтаРжиз) живить зорове перехрестя ппоталамуса; - артерй схрого горба (аа. РиЬеггз сгпегег), яю сво!ми присереднгми I бтшми гхлками (гг. тесИа1ез еР 1аРега1ез) кровопостачають арий горб ппоталамуса; - таламо-горбова артерхя (а. Рка1атоРиЬегаИз) живить передшй горб таламуса; - пщталамхчна гшка (г. куроРИа1апйсиз) крово постачае прилеглу дшянку ппоталамуса; - сосочкоподхбнх артери (аа. татШагез) жив лять сосочкове тшо ппоталамуса; - гшка окорухового нерва (г. пет осиЬтоРопг) живить початкову дшянку однойменного черепного нерва. Хребтова артер1Я Хребтова артерш (а. оеЛеЬгаНз) е першою суди ною, яка вщходить вщ верхньоб1чного швкола пщ ключично! артери на р1вш поперечного вщростка VII ш и й н о г о хребця. В нш видаляють чотири части ни: передхребтову, поперечну або шийну, атлантову 1 внутрйнньочерепну (рис. 81,83). Передхребтова частина (рагз ргеоеПеЬгаНз) ко ротка, йде* вверх позаду загально! сонно! артерй у драбинчасто-хребтовому канам (сапаНз зсактюег1еЪгаИз)\ який обмежений: присередньо — довгим м’язом шш; збоку —передшм драбинчастим м’язом; спереду - передхребтовою пластинкою шийно! фас цп; ззаду —середшм драбинчастим м’язом та пере дшми мджпоперечними м’язами ши!. Драбинчастохребтовий канал вперше описаний украшськими клшщистами 1 морфологами (В. Ф. Москаленко та сшвавтори, 2009) як мшце можливо! компресп хреб тово! артерп, наслщком чого е розвиток спшально! 1шимн, вертебробазилярно! недостатносп та ппоталом1чного синдрому. Поперечна частина, або шийна частина (рагз Ьгапзоегзапа;рагз сегтсайз) хребтово! артерп найдовша, проходить через поперечш отвори поперечних вщростюв У1-П шийних хребщв. Вщ ще! частини хребтово! артерп вщходять: —спинномозков! плки (гг. зртакз), яю через Й1жхребцев1 отвори заходять у хребтовий канал, де розгалужуються на: — передт г задт кортцевг гглки (гг. гасИси1агез агйепогез е1розСепогез), яю проходять вздовж вщповщного спинномозкового КОрШЦЯ 1 живлять його, але не доходять до спинномозкових артерш; - сегментт артерй спинного мозку (аа. тейийагез зе§тепСа1ез), яю проходять вздовж переднього коршця, досягають передньо! спинномозково! артери 1 анастомозують з нею, формуючи артергальне сплетення спинномозково! м’яко! оболони, та живлять посегментно спинний мозок, а також тша вщповщних хребщв; - м’язов! плки (п. тизайагез) кровопостачають глибою м’язи шш. Атпантова частина (рагз айапЫса) хребтово! артерц починаеться вщ р1вня виходу п з поперечного отвору II шийного хребця, повертае вбж 1 проходить через поперечний оттар атланта (I шийного хребця). Вийшовши з цього отвору, артерш йде присередньо по борозш хребтово! артери атланта, принизуе задню атланто-потиличну перетинку та спинномозкову твер ду оболону! заходить через великий отв1р потилично! юстки в порожнину черепа у шдпавутинний проспр. Внутршшьочерепна частина (рагз тЬгасгатаНз) хребтово! артерп йде вверх ! присередньо по схилу потилично! юстки та передньоб1чнш поверхш довгастого мозку, наближаючись дб однойменно! арте ри протилежного боку. На р1вш заднього краю моста головного мозку права 1 л1ва хребтов! артерп зливаг ються м1ж собою, утворюючи одну основну артергю, яка проходить вперед по основшй борозш на пере днш поверхш моста. На р1вш переднього краю моста основна артерхя роздвоюеться на праву г тву задт мозкбвг артерп, кожна з яких дугопод1бно повертае вбш 1 назад. Вщ внутршшьочерепно! частини хребтово! арте рп вщходять послщовно таю судини: ( ■«- оболонш плки (гг. тетщег), вони кровопоста чають тверду оболону головного мозку в далянщ зад ньо! черепно! ямки; - задня нижня мозочкова артер 1я (а. т/епогрозСепог сегеЬеШ) вщходить вщ хребтово! артерп на р1вш нижнього юнця оливи, огинае довгастий мозок, йде вбш 1 розгалужуеться в нижньозадньому вщдш твкул! мозочка, кровопостачаючи його. Вщ задньо! нижньо! мозочково! артерн вщходять таю гшки: - задня спинномозкова артер1Я (а. зрйгайз розСеггог) огинае довгастий мозок, заходить у хребтовий канал I опускаеться по заднш поверхш спинного моз ку вздовж задньоб1чно! борозни до юнського хвоста. Численш гшки задньо! спинномозково! артерп анас томозують з плками протилежно! задньо! спинномоз ково! артерп, а також '31 спинномозковими плками хребтово!, задшх м1жребрових, поперекових 1 б1чно! крижово! артерш, формуючи артер1альне сплетення спинномозково! м’яко! оболони. Ця артер1я забез печуе посегментне живлення задньоб1чно! далянки спинного мозку, а також кровопостачае спинномоз- I ков1 оболони. Часто задня спинномозкова артерхя безлосередньо вщходить вщ хребтово! артерп; —гшка мигдалика мозочка (г. (опзШае сегеЬеШ) * живить мигдалик мозочка; | плка судинного сплетення четвертого шлу ночка (г, сЪогоОЛеиз пепСггсиИ диагИ) заходить у по- , рожнину четвертого шлуночка, формуючи судинне сплетення; —передня спинномозкова артергя (а. зргпаНз ап- ! Сепог) вщходить вщ присередньо! поверхш хребто во! артерп на р1вш переднього краю великого отвору потилично! юстки. Вона прямуе вниз 1 присеред- . ньо, а на р 1в т перехрестя трамщ довгастого мозку з’еднуеться з протилежного однойменного артер1ею, утворюючи одну передню спинномозкову артер1ю. Ця артерия йде вниз по передшй серединшй щ ьш т спинного мозку до юнця його кшцево! нитки. I! чиеленш плки анастомозують з плками задшх спинно мозкових артерш, а також гз спинномозковими плка- михребтово!, заднхх мпжребрових, поперекових 161чних крижових артерш, формуючи артер1альне спле тения спинномозково! м’яко! оболони. Вщ передньо! спинномозково! артерн вглиб спинного мозку до його право! та л 1во! половин посегментно вщходять централънг гшки (гг. сеп1т1ез). Передня спинномоз кова артер1я забезпечуе посегментне живлення передньоб1чно! 1 глибоко! дшянок спинного мозку, а також кровопостачае спинномозков! оболони; - присередш 1 б1чш мозков! плки (гг, тейийагез те&сйез е1Ыега1ез) живлять довгастий мозок. Оуже, спинний мозок живлять три артер!альш мапстрал1 + передня, права 1Л1ва за д т спинномозков1артерн, що вщходять вщ хребтово! артерн (гз сис теми пщключичних артерш), а також спинномозков! плки хребтових, задшх м1жребрових, поперекових 1 б1чних крижових артерШ. Численш гшки цих арте рш анастомозують М1ж собою, утворюючи густе артер1альне сплетення спинномозково! м’яко! оболони, плки якого кровопостачають посегментно спинний мозок, мозков1 оболони, а також тша хребщв. Основна артер 1Я Основна артер1я (а. ЬазИаггз) утворюеться при злигп право! 1Л1во! хребтових артерШ на р1вш задньо го краю мосту головного мозку. Вона проходить по основфй борознх мосту 1на р1вн1його переднього краю роздвоюеться на праву 1 л 1ву зад т мозков1 артерп. Вщ основно! артерн послщовно вщходять таю парт судини: - передня нижня мозочкова артер 1я (а. т/епог апСепог >‘геЪеШ) школи може вщходити вщ хреб тово! а ери, Йде вбус 1 догори до мозочка, розгалужуе я 1 живить передньонижню дшянку мо зочка. ' ще! артери вщходить артергя лабгринту (а. 1аЬ' г ) , яка заходить через внутршпц 1 слухо вий от у внутршпнй слуховий хщ (там проходить разом 'мпнково-завитковим нервом), проникав у внутрг >. вухо 1 кровопостачае його структури; - а-> **рп мосту (аа. ропИз) розгалужуються на присер ’й 1 61ЧН1 плки (гг. тейЫез е1 1аСега1ез), яю входять' товщу мосту 1 живлять його; - сс. едньомозковг артери (аа. тезепсерУгаИсае) живлять середтй мозок; - верхня мозочкова артер1я (а. зирепог сегеЬеШ) вщходить вщ основно! артерп бшя переднього краю мосту, йде вбж 1 назад, огинаючн ззовш шжкимозку, розгалужуеться на присередню г бгнну гшки (п. тееНаНз е1 ЫегаИз), яю живлять верхню частину Швкул1мозочка, а деяю плочки беруть участь у форМувант судинного сплетення третього шлуночка. Йд присередньо! плки верхньо! мозочково! артерп вщходять верхня артергя черв’яка (а. ьегтгззирепог), яка кровопостачае черв’як мозочка. Задня мозкова артерш Задня мозкова артертя (а. сегеЬп розСепог) е пар ною правою I лхвою юнцевими плками основно! артерп. Бере початок т е л я и роздвоення на р1вт пе реднього краю мосту. Вона дугоподхбно згинаеться, йде вбгк 1 назад, огинае збоку шжки мозку г прямуе назад по нижньоприсередньому краю швкул! вели кого мозку. Задня мозкова артер1я розгалужуеться на нижшй поверхш скронево! 1 потилично! часток, а також на присереднш поверхш пбтилично! част ки. Ця артер 1я кровопостачае потиличну частку ! нижню частину скронево! частки швкул! великого мозку (кору, бшу речовину), основш ядра, середшй 1 пром 1жний мозок, шжки мозку. У праву 1 лхву задш мозков 1 артерп впадають вщповщно права 1 л 1ва задш сполучш артерн (гшки право! 1 л1во! внутр1шшх сонних артерш), в результат! чого на нижнш по верхш головного мозку утворюеться артер 1альне коло мозку (сггсикгз аПепозиз сегеЬп) - коло Вшл131я, плки якого надШно забезпечують кровопоста чання головного мозку. 1з топограф1чних М1ркувань задню мозкову арте р ш подшяють на чотири вщдши (сегменти): передсполучну частину —сегмент Р1, засполучну части ну - сегмент Р2,61чну потиличну артерш - сегмент РЗ, присередню потиличну артерш — сегмент Р4 (див. рис. 34,35). Передсполучна частина - сегмент Р1 (рагзргесоттипгсаИз —зертепСит Р1) задньо! мозково! арте ри, Йде дугошдобно вбш по передньому краю мосту до М 1сц я впадшня в не! задньо! сполучно! артерн. Вщ ще! частини артерн —сегмента Р1, вщходять таю су дини: —задньоприсередш централью артери (аа. сепЬга1ез розСеготе/Иа1ез) представлец! численнимн то ненькими плочками, що проходять вглиб прилеглих структур мозку, зокрема в задню пронизану речови ну середнього мозку, 1 живлять !х; - коротк! обвщш артери (аа. агсгт/егепИа1ез Ъгеьез); - пронизна артерия таламуса (а. ИгаЬгт рег/огапз) пронизуе тканину пром1жного мозку 1живить таламус; —горбкова артер1я, або чотиригорбкова артер1я (а. соШси1аггз; а. уиадпретгпаИз) живить пластинку покр1вл! середнього мозку, зокрема нижн1 1 верхш горбки та 1хн! ручки; Засполучна частина - сегмент Р2 (рагз розСсоттитсаНз —зе§тепСит Р2) задньо! мозково! артерщ е короткою Д1лян кою, що починаеться вщ м!сця впа дшня в задню мозкову артерш задньо! сполучно! артери 1 огинае шжку мозку до П середини. Вщ ще! частини артерп вщходять: • л - задньоб1чш центральн! артерп (аа. сепСга1ез розСего1аСега1ез), яга вщразу заходять у глибину швкул! великого мозку, кровопостачаючи ц основш' ядра 1 бшу речовину; - таламо-колшчаста артер!я (а. СЬсйато-ррпгси1аСа) своши численними плками живить присередне 1 б1чне колшчасп ила, а також передш вщ дши таламуса; - присередш задн!. плки судинного сплетення (гг. скогоЫег розСепогез те<Иа1е$) огинають шжку мозку, проходять вверх 1 вперед попереду верх нього горбка середнього мозку у надшишкоподабний закуток, проникають у порожнину третього шлуночка 1 беруть участь у формуванш його судинного сплетення; - б]чш задш гшки судинного сплетення (гг. скогог(Ш розСепогез 1аСега1ез) проникають у порожнину 614НОГ0 шлуночка твкул 1 великого мозку 1 беруть участь у формуванш його судинного сплетення; - Н1ЖК0В1 плки (гг. рейипсгйагез) кровопостача ють шжки мозку, а також задню пронизану речо вину середнього мозку; Б]чна потилична артер1я - сегмент РЗ (а. осаргСаНз ЫегаИз - зедпепСит РЗ) задньо! мозково! артери, про ходить назад вздовж нижньоприсереднього краю скроуево! частки великого мозку. Вщ не! вщходять вбйс \ розгалужуються на нижнш поверхш скронево! частки передш, прошжш (серединш) 1 задш скронев1 плки (гг. Сетрога1ез апСепогез, тСегтесШ(тес1и) е{розСепогез), яга живлять нижню дшянку скронево! частки. Присередня потилична артер1Я — сегмент Р4 (а. оссгрйаИч те<Ма1ез - зе&тепёит Р4), е юнцевою дй лянкою задньо! мозково! артерн, яка розгалужуеться переважно на присереднш поверхш потилично! част ки П1вкул1 великого мозку. Вщ не! вщходять тага пл ки; - задня гшка мозолистого тша (г. согропз саИозг 4огза1гз) йде вверх 1 вперед, огинае позаду валик мозолистого тша, заходить на його верхню по верхню 1 анастомозуе з гшками навколомозолисто! артерп, кровопостачаючи прилепи дшянки мозку. Й тгм’яна гшка (г. рапеСаИз) живить при середню дшянку передклина н м ’яно! частки швкул1 великого мозку; - -пм’яно-потилична плка (г. рапеСооссгргСаИз) проходить по н м ’яно-потиличшй борозш на при середнш поверхш швкул!, галузиться 1 кровопо стачае прилегав присередш дшянки передклина пм’яно! частки 1 клина потилично! частки швкуЛ1 великого мозку; - острогова плка (г. са1сапгшз) йде назад по ост рогов] й борозш, галузиться 1живить присередню ! нижню дшянки потилично! частки швкул1 вели* кого мозку; * 1* потилично-скронева гшка (г. отргСоСетрогаИз) розгалужуеться на нижшй поверхн! потилично! частки, кровопостачаючи и, а також прилеглу нижню дшянку скронево! частки. Артер 1альне коло мозку Артер1альне коло мозку (сггайиз агСепозиз сегеЬп) - коло Вшл131Я утворюеться на нижнш по верхш головного мозку (рис. 87) внаслщок сполучення М1Ж собою право! 1 Л1во! передшх мозкових артерш, задшх сполучних (гз системи внутршшх сонних артерш) 1 право! та л1во! задшх мозкових ар терш (1 3 системи пщключичних артерш). Передню частину артер1ального кйла мозку замикае передня сполучна артер1Я (а. согтпшгсапз апСепог), яка з’еднуе праву 1Л1ву передсполучш час тини —сегменти А1 (рагСезргесоттитса1ез - зе@тепСа А1 йехСег еС зтгзСег), що вщходить вщповщно вщ право! 1 л 1во! внутршппх сонних артерШ (аа. сагоСга гпСетг ИехСег еСзтЫег). Задню частину артер1ального кола мозку замикають права 1 Л1ва задш мозкоВ1 артерн (аа. сегеЬп розСепогез ИехСег еСзтгзСег), що вщходять вщ основно! артери (а. ЬазИаггз). Права 1 Л1ва задш сполучш артери (аа. сотгштсапСез йехСег еСзтгзСег) з’еднують з кожного боку задню мозкову артерио з внутр1шньою сонною артер1ею. Артер1альне коло мбзку, що розташоване на Його нижнш поверхш в пщпавутинному простора охоплюе попереду 1 з боюв зорове перехрестя. Права 1 Л1ва задш сполучш артери пролягають з боюв вщ ппоталамуса, задш мозков1 артери проходять вздовж переднього краю мосту. Окргм описаного артер1ального кола мозку, видй ляють також розташоване позаду менше артер1альне коло (коло Захарченка). Попереду його замикають ганцев! вщдши право! 1 л 1во! хребтових артерш, зливаючись в основну артерш, а позаду - права 1 л1ва передш спинномозков] артери, яга вщходять вщ вщповщних хребтових артерш 1 з’еднуються в одну пе редню спинномозкову артер1Ю. Така конструкщя артер1ального кола мозку, що з’еднуе хребтову артерш (система пщключично! ар терп) з внутршшьою сонною артер!ею, а також прав) 1 Л1В1 п ол ов и н и ц и х си стем , за б езп еч у е н адш не кро вопостачан ня гол овн ого м озк у н а в п ь при р 1зн и х вар1антах та аномал1ЯХ його будови. Вар 1анти будови артер 1ального кола мозку У 60 % людей артер1альне коло мозку мае тинову будову, яка описана вище. Однак трапляготься р1'зн! С Б РЦ ЕвО -С УД И «»Н А С И С ТЕМ А Рис. 87. Артери головного мозку (схема). I-судини артериального кола; II-плки середньоТ мозково!артерй' на верхньоб1чню поверхн! гйвкул'| великого мозку; * II-плки передньоТ та задньоТ мозкових артерий на присередню та нижню поверхнях П1вкул1 великого мозку. перс кня сполучна артерия (а . с о т т и п ю а п з ап(егю г); пере тньоприсередн! центральи артерн (аа. сеШ гШ ез вп(е -чпеб/а/ез); пео> -*ьоб1нн1 централен! артерй (аа. сеШ га/ез агф ->1ега1ев); - вер лоф 1зн| артерн (аа. ЬурорЬузШ ез зирепогез); - ни** ,поф!зн1 артерй (ае. ЬурорЬуз)а1ев /Ш епогев); - сер - я мозкова артер1я (а . сегеЬп тесИ а): а - ? • р т зацентральноГ борозни (а . зи1с( роз(сеШ га1ез); 6л п м 'ян а артергя (а . рапегаИз роз1епог); в~ ■ I кутово! звивини (г. дуп апди/апз); г-в и скронева артерия (г. IетрогаИ з розЬепог); л- ^ •ндня скронева артерия (г. {етрогаИ з тесИ ив); е~г„ , .дня скронева артер!я (г. (етрогаИз аптепог); * - ^ а лобово-основна артергя (а . 1гоШоЬазаПе 1а(егаИз); 37- 3| >ер|я передцентральноТ борозни (а. зл/с/ ргесеШгаИз); I-ар-пар/я центрально)'борозни (а. зи!а сеШгаИз). заА>-1 .) фисередн! централен! артерй ( аа. сеп(га!ез Ро&еготесИа1ев); верхня мозочкова артерия (а . зир епо г сегеЬеШ); ®Ртер|| мосту (аа. ропбз); !0^ °сноенэ артергя (а . ЬазИаг/з); 12 ~ аРтерм лабиринту (а . 1аЬупШЫ); ~ передня нижня мозочкова артер!я (а . М е по га Ш е п о г ,3 еегебеОД; ^Ребтова арзерИя (аП епа чеПебгаИз); ~ еадня нижня мозочкова артер|я (а . М е п о г ров(ег)ог ,5 Се'еЬеШ); /е ' ПеРедня спинномозкова артерйя (а . зр/пайз ап(епог); заДня мозкова артер|я (засполучна частина; сегм ент Р2), 88- сегеЬп роз(епог (р агз ровЮ оттиШ сайз: в е д т е Ш и т Р2)~. Й - п м ’яно-потилична плка (г. рапе(оосс!рПайз); к - острогова плка (г. са1саппиз); л - потилично-скронева гшка (г. осарИ о(етрогаН з); м - присередня потилична артер1я (а . осарИайе тесИайз; з е д т е п (и т Р 4); н - б 1чна потилична артерия (а . осс/рИайз 1а(егайз; в е д т е Ш и т РЗ); п - скронее I г т к и (гг. 1етрога!ез); 1 7 - задньоб|ЧН1 централен! артерй (а а. сеп(га1ез роз(его)а(ега1ез); 18 - задня мозкова артер'га (передсполучна частина; сегмент Р1), а. сегеЬп р о з(е пог (рагз ргесоттиШ саИ з; в е д т е Ш и т Р 1); 1 9 - передня артерия судинного сплетення (а . сЬогоШеа аш егю г); 2 0 - внутрш ня сонна артер>я (а. сагойз /пГегпз); 2 1 - очна а р те р т (а . орШ П а/тю а); 2 2 - передня мозкова артер1я (передсполучна частина; сегм ент А1), а. сегеЬп ап(егю г(рагзргесоттип1саН з; в е д т е Ш и т А 1); 2 3 - дальш а присередня смугаста артер!я (а. з(г!а(а тесИайз 2 4 - передня мозкова артер|'я (засполучна частина; сегмент А2), а. сегеЬп аш егю г (р а гз ро Ш соттиШ сай з; в е д те Ш и т А 2); р - присередня лобово-основна артерш (а . /гоШ оЬазайз тесИ айз); с - навколомозолиста артер|я (а . репсайова); т - м озолисто-крайоаа а р те р /я (а. саИовотагдюаНв); у - поясна плка (г. стди/аП в); ф - передклинна плка (гг. ргесипеа1ез); ц - тйи'яно-потилична Плка (г. раг1е(оосс1р<(аПз). Мхж мозковою частиною внутрхшньо! сонно! ар терп, через н плку (задню сполучну артерхю) утво рюеться анастомоз хз задньою мозковою артерхею (хз системи хребтово! артерп, що е Алкою пщключично! артерп). Права х лхва внутрхшш соннх артерп анастомо зують мхж собою через передню сполучну артерда, з’еднуючи праву г лхву передсполучнх частини (сег менти А1) обох переднхх мозкових артерш. Права х лхва хребтовх артери анастомозують мхж собою через основну артерхю, що залягае в основнхй борозш мос ту головного мозку. Рис. 88. Вар1анти будови артертального кола мозку. варханти, аномали 1 вади розвитку окремих його су динних елементхв (рис. 88). Наприклад, у 5 -8 % ви падюв передня сполучна артерхя, що вщходить вщ право! передньо! мозково! артерп у типовому мюцх, продовжуеться у засполучну частину (сегмент А2) лхво! передньо! мозково! артерй. При цьому вщ лх во! внутрхшньох сонно! артери вщходить тоненька плочка до лхво! засполучно! частини (сегменту А2) передньо! мозково! артерп. Гнколи ця плочка вщ сутня. Деколи (до 10 % випадюв) вщ право! чи лхво! цередньо! сполучно! артерн посередиш вщходить додаткова передня мозкова артерхя. Вщзначено численнх варханти величини дхаметра задшх сполучних артерш (до 15 % випадюв): права або лхва, або обидвх е дуже тонкими гшочками (шод! одна з них може бути вщсутня); лхва задня спо лучна артерхя дугоподхбно переходить у лхву задню мозкову артерхю, яка з’еднуеться тоненькою плкою з основною артерхею. 10 % випадюв основна ар терхя довша, а одна передня спинномозкова артер1я вщходить вщ мхсця злиття право! х лхво! хребтових артерш в основну артерхю. ( Питания для повторения I самоконтролю 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. Артерхальнх анастомози в дшянщ голови У дхлянцх голови функцюнують артерхальнх анас томози мхж гшками внутрхшньох хзовшшньо! сонних артерш: —у носовхй дшянщ поблизу присереднього кута ока мхж артерхею спинки носа, шо хзщходить вщ очно! артерп, з кутовою артерхею, яка е юнцевою п л кою лицево! артери; - на межх лобово! та скронево! дшянок мхж надочноямковою, а також надблоковою артерхями, якх вщходять вщ очно! артерп, хлобовою плкою поверх нево! скронево! артерп. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 3 яких частин складаеться аорта? Опихшть топографхю дуги аорти. Яю судини послщовно вщходять вщ дуги аорти? Яка топографхя плечо-головного стовбура? Огхишхть топографхю право! та лхво! загальних сонних артерхй. Назвггь складов! частини судинно-нервового пучка шш. Опиппть топографхю зовшшньо! сонно! артери. Якх групи плок зовшшньо! сонно! артери ви знаете? 4 Назвхть судини передньо! групи зовшшньо! сон но! артерп. У яюй послщовностх щ судини вщ ходять вщ не! у дхлянщ сонного трикутника? Яю структури вони кровопостачають? Назвхть судини задньо! групи зовшшньо! сонно! артерн. Що вони кровопостачають? Назвхть судини присередньо! групи зовшшньо! сонно! артерп. Що вони кровопостачають? Яю ви знаете юнцевх гшки зовшшньо! сонно! артери? Яка !х топографхя? Назвхть плки поверхнево! скронево! артерн. Яю дшянки голови вони кровопостачають? Яю вщдши мае верхньощелепна артерхя? Опишпъ !х топографхю хназвхть гхлки, яю вщходять вхд кожного вщдшу верхньощелепно! артерн. Яю артерп кровопостачають зуби верхньоще лепно! хнижньощелепно! зубних дуг? Яю артерп кровопостачають слизову оболонку стшок носово! порожнини, м’якого ! твердого пщнебшня? Яю артери живлять язик хвеликх слиннх залози? Яю частини мае внутрхшня сонна артерхя? Яка !х топографхя? Якх випини мае внутршня сонна артерхя? Де вони розмххцеш? 20. Що ви розумхете шд термшом “сифон сонно! ар тери”? * 21. Опшшть топографию очно! артери. Що крово постачають й плки? 22. Яю ви знаете юнцевх гшки внутргшньо! сонно! артерн? Що вони кровопостачають? 23. Яю частини мае хребтова артерхя? Яка !х топо графхя? 24. Яю плки вщходять вщ хребтово! та основно! артерш? Що вони кровопостачають? 25. Яю артерп утворюють артерхальне коло мозку /коло ВШЛХЗХЯ)? Яка його функщя? 28.' Яка особливхсть кровопостачання спинного мозку? 27. Яка особлившть кровопостачання головного мозку? 28. Яю анастомози хснують мхж гшками внутрхшньо! 1 зовшшньо! сонних артерш? Де вони роз ташоваш? 29. Яю анастомози шнують мхж плками внутрппньох сонно! артерп 1 гшками хребтово! артери (систе ма шдключично! артерп), а також М1Ж правими 1 лхвими !х вщдшами? Де вони розташоваш? Пщключична артер!я •Шва пщключична артерхя (а. зиЬс1ата згпШга) вщходить вщ дуги аорти, а права пщключична арте рхя (а. $иЬс1ата 6ех!га) - вщ плечо-головного стов бура на рхвхл правого груднинно-ключичного сугло ба(рис 81,83). .Шва пщключична артерхя приблизно на 4 см ховша за праву, й внутр1шньогрудна частина розтап ■'!.ана позаду л 1во! плечо-головно! вени. Пщключх- а артергя прямуе догори 1 вб1к, виходить через | >хнш отвхр трудно! юнтки, огинаючи купол плевр- херххвку легень заходить у мхждрабинчасгий ф мхж передтм 1 середшм драбинчастими м'яза> - У цьому простор! артерхя лежить у борозш Пщкл ' 1шо! артерй, а над нею проходять три стов бури 1 чового нервового сплетення. Об1гнувши верхи*' .оверхню першого ребра, вона проходить Шдкл щею 1заходить у пахвову ямку, отримавши Назву в (хвово! артерп. Умовною межею мхж цими артершми е зовшшшй край першого ребра. Топограф1чно пщключичну артер1ю подшяють на три В1ДД1ЛИ: перший вщдш —вщ и початку до рхвня Виутр]шнього краю переднього драбинчастого м’яза; Другий вщдш —в Д1ЛЯНЦ1 м!ждрабинчастого просто ру; третш вщдш —поза межами мхждрабинчастого просторудо р1вня зовшшнього краю першого ребра. У першому вщдшх вщ шдключично! артери вщ ходять: хребтова артертя, внутрхшня трудна артерхя 1Щито - ш и й н и й стовбур, вщ якого вщходить, у бшь- шост1 випадюв, поперечна артер1я шш, У другому вщдМ (у М1'ждрабинчастому простор!) вщ пщклю чично! артери вщходить реброво-шийний стовбур. 1нколи поперечна артерхя ши! вщходить вщ юнцево го вщдшу пщключичнсй артери. Права 1 лхва пщключичш артерп та !х т гшки кровопостачають; шийний вщдш спинного мозку з його оболорами, стовбуровий вщдш головного моз ку (ромботадбний 1 середнхй мозок), потиличш 1 частково скроневх частки гавкуль великого мозку, глибою 1 частково поверхневх м’язи шш; шийш хребцх, мхжребровх м’язи у першому 1 другому мхжребрових просторах, частину гадпотиличних м’язхв, м’язхв спини 1 лопатки, даафрагму, шюру передньо! стшки грудно! порожнини 1 верхньо! половини живота, прямий м’яз живота, грудь, гортань, трахею, сгравохщ, щитоподхбну 1 загруднинну залози. Гшки першого вщдшу шдключично! артери * Хребтова артерхя (а. юегСеЬгаИч) е першою суди ною, яка вщходить вщ верхньобхчного швкола пщ ключично! артери на р 1вш поперечного вщростка VII шийного хребця. Поэтм вона заходить у поперечний оттар поперечного вщростка VI шийного хребця, пщймаеться вверх по однойменних отворах усхх шийних хребщв 1 заходить в порожнину черепа через великий отвхр потилично! юстки (рис. 81,83). Хребтова артерхя детально описана в роздш “Артери головного мозку” (читай вище). Гшки право! х л 1вох хребтових артерШ живлять шийний вщдш спинного мозку з його оболонами, ромбопод1бний 1 середнШ мозок, потиличш 1 частково скроневх частки швкуль великого мозку. Типове вщходження хребтово! артерй спостерхгаеться у 90 %людей, а у 10 % осхб наявш р1зш варханти. Зокрема, у 3 -4 % людей хребтова артер1я вщходить справа вщ М1сця роздвоення плечо-головного стов бура, а зл 1ва —вщ початкового вщдшу лхво! пщклю чично! артерй. У 2 -4 % оаб вона вщходить з одного чи з обох боюв вщ юнцевого вщдшу пщключичнсй артери, а в 1-2 % людей —вщ хцито-шийного стовбу ра або дуги аорти чи шших судин. У 5 % оаб хребтова артер1я заходить у попереч ний отв1р V шийного хребця, у 2 % - VII шийного хребця, а в 1-3 % випадюв - навпъ у поперечний отвхр IV або III шийних хребщв. Внутр!шня грудна артерхя (а. {Ногасгса Шета) починаеться вщ нижньо! поверхш пщключично! ар тери навпротн хребтово! артерй (рис. 89). У 4-8 % людей внутршня трудна артерхя вщходить вщ хцитошийного стовбура, можливх також шш! варханти. Артергя прямуе донизу позаду пщключично! вени, Основш плки пщключично! артери Мхсце вщходження артери Хребтова артерш В| 1 верхнього откола шдключично! артерп на рнш! поперечит о ш [ростка XII ппппюю хребця Вгнутрпини грубна артерш В п нижнього швко 1а 1ХШКЛЮЧ1141101 артерн до и входу у хпждрабпнчастий прост1р Топографхя артери Дшянки роигалужеиня судин та кровопостачання Иле вверх через понсСнппхнп') мозок, ховгаетип речш отвори V I [ шпнпнх МОЗОК, МОЗО'ЮК, обо. 11)1 III хребшв. че ред не. пиши м озку. I ш бок! м ’я.Ш 111)11 01В1Р пошлпчпо! кички за ходи п. у порожнину че'репа >Т110рК>1 ГЬСЯ При . 1. I I I гп Основна артерш 1ежпгь в основшй Мит. мозочок. ховгаеправш I опт хребтових борозш моста тпн мозок. шжки мозку. артерш па р1вш ладиього впутрпшк вухо краю моста Задня чоянова артерш Б и я переднього краю Прямуе вверх, вб|К I назад, П оти л и чн а частка I ниж ня моста основна артерхя огпнаючп шжку мозку ;п тяпка ск р он ево! частки ролдвоюс тьея на праву I пхвкулх великого м озку .иву задш мшкош артерп (к о р а, бх.та речовина). основш ядра, середш й I ПрОМГЖННЙ мозок Щито-шийний стовбур Б и я присередньохо к р а ю п е р е д н ь о го д р а б п н ч а е то го м 'я з а Прямуе вниз 1 прнсерелньо, прилягае до прнгпиково! плеври, вЦ рхвня I ребрового хряща йде вертикально вниз по заднш поверхш передньо! стшки трудно! порож ними по краю грудшши. пронизуе дхафрагму I захо дить у прямой м’яз живота Короткий стовбур, вщразу розгалужуеться па чотпрп гики, якх йдуть до м’язйт I оргашв ши! Передня спина трудно! I черевно! порожний, груд ница, Д1афрагма. прнетшкова плевра, осердя, загруднинна за,юза (ти мус), прямой м’яз жи вота, нижнш ыдд!л трахеи, головххп й бронх Щ и то п о д х б и а залоза, го р та н ь , го р т а н п а ч а сти н а г л о т к и , хинина ч а сти н а с тр а в о х о д у I грахс!, м 'я з п ш ш . траиеш еио.-йбн п п м я з, м ’я з -и щ ш м а ч л о п а т к и , н а л о сть о в и й I п Ц о с ть о в ш ’) м 'я зи Поперечна артергя шш В Ц щ н го -ш н н н о го ( у б п ы п о с -п в и п а д ю в с с то в б у р а , 1Х1КО.Н1 вхд пл ко ю щ т о -ш и ш ю т о в е р х н ь о го ш в к о л а ш д сго в б у р а , ш ко л и к л ю ч и ч н о ! а р те р п ш с л я в и х о д и т ь 1ю .щ м е ж а м и п в и х о д у з М1жлра М 1ж д р а б п н ч а с того б хш ча сто го п р о с т о р у простору) Рсброво-шийнии стовбур В Ц за д н ь о го ш в к о л а ш д к л ю ч и ч н о ! артерп н м гж д р а б п п ч а сто м у просто])! П р онизуе плечове спле т е н н я . йд е в о 1к 1 назад д о рп»ня в е р х н ь о го к у т а лопа тки М ’я зи : п щ ш ю р н и й м 'я з ш п ! н и ж н г черевце д о н а гко в о п щ я з и к о в о г о . гр у д и п н н о - кл1оч11411о-еоеко11одй')ннп. великий рбнпй. па тки перс ш ш П р о х о д и п . назад I вверх д о р и ш я в ш п к и 1 реб])а, р о .н а л уж уч тьея п а д и ! а р те р п тд пб о ку ш п й н у ! п а й щ и ц у м ькр е б р о и у I м ш н и ром бово М’я з-П ! 11НМ11Ч Ю " гр а п си й п о д н ннш . зу б ч а с тп п Г л и н о ю м ’я зи ним. тм ин 111111 м о з о к ( у П П П И Ю М у . в! Ы1.Й) I 1ВИО о б о . м ’я зи ! ш ю р а в п л я ш и перш ою х р у г о т \й ж ре брових ||р1НТО|)1В через верхнш сггар грудно! клггки потрапляе в и по рожнину, спускаеться паралельно д а краю груднини по задюй поверхш 1-УН ребрових хряпцв. У цьо му м1Сф артер1я вкрита поперечним м’язом грудно! щитки 1 ребровою частиною приспнково! плеври. Пройшовши через дхафрагму, внутршня грудна ар териявходить у прямий м’яз живота 1 вже називаеть ся верхньою надчеревною артер1ею. ГшкивнутршшьоГгрудно! артери: - середостшш плки (гг. тегИавИггакв) кровопос тачають передшй В1ДД1Л середоетшно! частини при спнково! плеври, клстковину 1 лгмфатичт вузли середос'тшня; -плкизагрудниннсм залози (гг. Iкутгсг) живлять однойменну залозу (тимус); - трахейш та бронхов! гшки (гг. {гаскеакз ек Ъгтскшкв) кровопостачають нижню частину трахе! 1головний бронх. Бронхов! гшки, зайшовши в легенючерез н ворота, розгалужуються по ходу бронхо вогодерева! живлять легеню як орган; - осердно-дафрагмова артерхя (а. репсагдтооркетса) виходить вщ внутршшьо! грудно! артерп на рвт I ребра, прямуе донизу разом з д1афрагмовим нер вомпоб1чнш поверхш осердя (перикарда), кровопоста чаючи!х та середостшну частину приетшково! плеври, а також даафрагму, утворюючи численш анастомози з плками шших артерш, що живлять Д1афрагму, - груДнинш плки (гг. зСетакз) живлять груднину; -проиизш плки (гг. рег/огагг1ев) проходять кр 13Ь 6-7 м1жрсбров1 простори 1кровопостачають великий 1малий грудш м’язи, а також шюру передньо! спнки грудно! к птки в дшянщ6 -7 М1Жребрових простор1в. Вщпрш. зних плок вщходять 3 -5 присередтх гглок грудг (г> мттат те<1гакз), яга живлять грудну за лозу (г; ■ .); - II 1-дга М1жребров1 галки (гг. Шегсозшкз апЫог ■- заходять у ппсть верхшх м1жребрових пром1ж . Причому кожна з них розгалужуеть ся на в ню 1 нижню плки, яга проходять уздовж нижньо . верхнього кра!в ребер у вщповщних М1Жребров.' 1|ром1жках. Гшки, що йдуть уздовж ниж нього к ..о ребра, крупшын за плки, що проходять уздовж •’рхнього краю ребра. Передш М1жребров1 гаки упI орюють анастомози 13 задшми м1жребровимиартсршми, що вщходять вщ грудно! аорти. На ргош VII ребра внутршня грудна артер1я розгалужуеться на дв1 кшцев1 плки - м’язовоД'афрагмову артер1ю! верхню надчеревну артерпо: - м’язово-Д1афрагмова артер1я (а. тпизсикркгепгса), вщшшовши вщ внутрнпньо! трудно! артерй на р1вн! VII ребра, йде вниз 1 вбш уздовж Рсброво! дуги по лшп прикршлення реброво! час тив тнафрагми (над нею) до грудно! клггки. Чис ленш гшки м’язово-д!афрагмово! артерн живлять диафрагму, структури п’ятьох нижшх м 1жребрових простор1в 1 м’язи живота; - верхня надчеревна артер1я (а. ерг^Ьв(пса виреп ог) е шби продовженням внутргшньо! трудно! артери; пройшовши сщлзь диафрагму, вона пронизуе задню пластинку Л1хви прямого м’яза живота 1 заходить в його товщу. Ця артер1‘я кровопостачае верхню части ну прямого м’яза живота та його тхву, а також шюру в надчеревнш I пупковШ дшянках живота. У пупковШ дшянщ верхня надчеревна артер1я утворюе потужний анастомоз з плками нижньо! надчеревно! артерн, що вщходить вщ зовшшньо! клубово! артерн. Щито-шийний стовбур (1гипсиз 1кугосеппсаИв) е товстою короткою гшкою, довжиною приблизно 1,5 см. Вш вщходить вщ передньоверхньо! поверхш пщключично! артерн на ргощ присереднього краю переднього драбинчастого м’яза, перед М1ждрабинчастим простором. Щито-шийний стовбур (рис. 81) вщразу розгалужуеться на чотири плки (можлив! вар1анти у 4-10 % людей): нижню щитопод1бну, висхщну шийну 1 надлопаткову артерию, а також поперечну артер!ю ши! (приблизно у 70-80 % випадюв). Гглки щито-шийного стовбура Нижня щитогаццбна артерия (а. (.кугогска т/епог) йде вверх 1 присередньо по передшй поверхш перед нього драбинчастого м’яза, позаду внутр1шньо! яремно! вени 1 загально! сонно1 артерн. На р1вт IV шийного хребця артер1я дуготуцбно повертае вниз I присередньо, пщходить до задньо! поверхн! нижньо! дшянки б1чно! частки щитошццбно! залози, де роз галужуеться на таю гшки: - нижню гортанну артерш (а. 1агуп§еа гп/епог), яка входить у спнку горташ 1 живить ц, анастомо зуючи з плками верхньо! гортанно! артерн, що вщ ходить вщ верхньо! щитогаццбно! артерп; —залозоа! плки (гг. фапекАагез),мк\ кровопоста чають щитопод1бну 1 прщцитопод!бш залози; — глотков! гшки (гг. ркагущеейев), що живлять глотку; - стравохщш гшки (гг. оезорка§еакз), яю крово постачають шийну частину стравоходу; —трахейш плки (гг. {гаскеакз), яю живлять трахею. Висхщна шийна артер 1я (а. сетгсаИв авсепекпв) прямуе догори по передшй поверхш переднього дра бинчастого м’яза х м’яза-тдшмача лопатки, прохо дячи присередньо вщ д 1афрагмового нерва. Численш гшки висхщно! шийно! артерп кровопостачають глибою м’язи ши! 1- шдпотиличш м’язи. Спиююмозкоег гглки (гг. вртакв) ще! артерп через м1жхребцев1 отвори заходять у хребтовий канал! беруть участь у кровопостачанш шийно! частини спинного мозку. Рис. 89. Судини передшх грудноТ та черевно! стшок. Зл 1ва поперечний м’яз фудно! кгйтки видалений. 1 - ручка фуднини (т а п и Ь п и т з1егЫ); 2 , 2 3 -внутр ш н я фудна артер|я (а. И ю гааса Ы е т а ); 3 - внутршня трудна вена (V. Нюгасюа /Ы е т а ); " 4 ,1 9 —передн! мвкребров! плки (гг. /п1егсоз1а1ез аЫ епогез); 5, 1 8 - м 'язово-д|афрагмова артер|я (а. тивси/орП геЫ са); 6 - м’язово-д1афрагмова вена (V. тизси/орП геп/са); 7 ,1 7 - верхня надчаревна артар|я (а. ер/даЫ пса зирепог); 8 - вархня надчеревна вена (V. ер!даз1пса зир епо г); 9 —поперечна фвсфя ({а за а /гапзуегзаИ з): 10, 13 - нижня надчеревне артер!я (а. ерщ азМ са ю1епог); 11 - нижня надчеревна аена (V. ер/двз1пса /Ы епог); 1 2 - зовнш ня клубова артер1я (а. Шаса ех1ета); 14 - задня пластинка П1хви прямого м’яэу живота (1вт/па роз1еп о г 1/ад/пае т . гесН аЬ И от/Ы з); 15 - прямий м'яза живота ( т . гесЛиз аЬ ёот/Ы з); 7 6 - д1афрагма (сИарЬгадта); 20 - поперечний м’яз фудноУ клггки ( т . (гапзуегзиз Оюгас/з); 21 - пронизи плки (пг. регТогаЫ ез); 2 2 - осердно-дефрагмова артар1я (а. репсагсПасарЪгеп'/са). Надлопаткова а р т е р 1Я (а. зиргазсариктз) йде вбш 1 дещо донизу, позаду ключищ та попереду пе реднього драбинчастого м’яза. Прямуючи вздовж нижнього черевця лопатково-пщ’язикового м’яза, артертя досягае виргзки лопатки на и верхньому кра!, проходить гад верхньою поперечною зв’язкою лопатки в надостьову ямку, де и плки кровопостача ють однойменний м’яз. Пот1м надлопаткова артер1Я огинае позаду шийку лопатки 1 входить у пщостьову ямку, де живить тдостьовий укрупт м’язи лопатки. У цш дшянщ численш плки надлопатково! артерн анастомозують з плками огинальио! артерп лопатки, ' що вщходить вщ пщлопатково! артерп (плки пахвово! артери). Цей артертальний анастомоз мае дуже важливе клшхчне значения, осгальки забезпечуе кровопостачання верхньо! кшщвки при лошкодженМпахвово! артерй. ♦ Вщ надлопатхсово! артерй вщходить надплечова гшка (г. асготгаНз), яка прямуе до надплечового вщ ростка, де анастомозуе з однойменною плкою пахвовохартерй. Ця плка живить надплечовий вщросток 1 м’якх тканини, що прилягають до нього. Поперечна артедмя ши! (а. (гапзоегза соШ; а {гапзгта сетск) у 70-80 % людей вщходить вщ щитошийного стовбура, приблизно .у 15-25 % випадюв вона починаеться вщ третього вщщлу пщключично! артель поза межами мхждрабинчастого простору,-а в 1-4 %оаб вона вщходить навпъ вщ початку внутрхшньо! трудно! артерй. Можливх також ниш варханти. Поперечна артерхя шш прямуе назад г вбтк, про ходить м|ж стовбурами плечового нервового спле тення, по зовшшнш поверхн! середнього 1 заднього драбинчастих м’яз 1н доходить до мхсця прикреплен ия м’яза-пщшмача лопатки до а верхнього кута. Приблизно на цьому рхвнх поперечна артерия шш розгалужуеться на поверхневу х глибоку плки: - поверхневаплка (г. шрег/гсШк), яка мае висхщнухххизхщнуплки(гг. азсеп4епзе^АезсепАет), ще вверх пом1Жм’язом-пщймачем лопатки г рем1нним м’язом ши!, кровопостачаючи !х, а також прилепи м’язи; - глибокаплка, або тильна артерхялопатки (г. рго(ипёиз; а. сЬгзаНз $сари1ае) йде вниз уздовж присеред нього краю лопатки мхж прикр1шгенням до нього ром1 бопощбних м'яз1в \ переднього зубчастого м’яза, досягае найширшого м’яза спини. Ця артерхя кровопостачае вщповщн' к’язи та шюру цих дшянок спини, анастомо зуючиз , • цевими плками грудо-спшшо! артерй, шо е плкоюп *чхатково! артерй (плка пахвово! артерй). Плк/ ияеречно! артерй ши! утворюють чис ленш я< >мози з плками потилично! артери (вщ зовшшь онно! артерй) 1 задшми мхжребровими артер1Я' ■т к и грудно! частини аорти). Плки другого вщдшу пщключично! артери Ребре .- ш и й н и й стовбур ({гипсиз со&осепжаИз) йдходип . щ заднього гавкола пщключично! арте рйв м1жду..6 мнчастому простор!, йде назад 1 догори (рис. 81). На рхвнх шийки 1 ребра стовбур розгалу жуеться на глибоку шийну артерхю ! найвищу мхжребровуаргерхю: - глибока шийна артерия (а. сеппсаНз рго/ип<1а) йденазад помхж I ребром 1поперечним вщростком VII Шийного хребця, повертае догори 1 розгалужуеться у м’язахзадньо! шийно! дшянки. Ця артерхя живить т в оего® м’язи ши! 1 голови, и спинномозков! гшки про ходять через М1жхребцев1 отвори у хребтовий канал *кровопостачають шийну частину спинного мозку. Плки глибоко! шийно! артерй анастомозують з плка ми хребтово!, висхщно! шийно! 1 потилично! артерш (остання е плкою зовшшньо! сонно! артерн); - найвшца мчжреброва артерхя (а* Ы1егсо$1аИз 8иргета)кт вниз по внутрш ш й (передней) поверх- к ш шийок 1 1 II ребер, вщдаючи у два верхш мхжребровх простори ( 1 1 II) вщповщно першу задию мхжреброву артерхю (а. гп1егсо5{аК5р051епогрггта) 1 другу задню мхжреброву артер1ю (а. т1егсоз1аИ$ ро${епог зесипДа), яш живлять вщ повщ т мхжребровг м’язи, реб ра! реброву частину приетшково! плеври. Цх артерй анастомозують у мхжребрових просторах з переднхми мхжреброхрдми плками внутрхшньо! трудно! артерй та з плками сусщшх артерхй. Вщ першо! 1 друго! задшх мхжребрових артерхй вщходять: - задня гглка (г. догзаНз), яка розгалужуеться на присередню 1 бхчну плочки, що живлять глибою м’язи спини хшкхру вщповщних дхлянок; - спинномозкова гшка (г. зртаНз), яка заходить через вщповщний мхжхребцевий отвхр у хребтовий канал 1 бере участь у живленнх верхнхх грудних сег ментхв спинного мозку (кожна така плка галузиться подхбно до однойменних судин та хнших артерхй). Питания для повторения I самоконтролю 1. Опшшть топографхю пщключично! артерн. 2. Яю вщдши мае тдключична артерхя? Яю суди ни вщходять вщ кожного з них? 3. Опшшть топографхю хребтово! артерп. Якх ви знаете и топографхчнх варханти? 4. Яю частини мае хребтова артерхя? Яю судини вщходять вщ кожного з них хшо вони кровопос тачають? * 5. Якх плки хребтово! артерй беруть участь в утворенга артерхального кола мозку (кола Вшлхзхя)? 6. Назвхть артерй, якх вщходять вщ щито-шийного стовбура. Що вони кровопостачають? 7. Опшшть топографхю поперечно! артерн шш. Яю ви знаете варханти П вщходження? Що кро вопостачае ця артерхя? 8. Опшшть топографш внутр!шньо! грудно! артерхх. Яю вона мае гхлки 1 що вони кровопостачають? 9. Опишхть топографхю реброво-шийного стовбу ра. Якх плки вщходять вщ иього х що вони кро вопостачають? 10 . Яю ви знаете артерхальт анастомози мхж плка ми шдключично! артерп та щшими артерхя ми голови 1 шш? АРТЕРП ВЕРХНЬОТ К1НЦ1ВКИ Артери верхньо! шнщвки (аа. тетЪп зирепопз) кровопостачають юстки, м’язи та шюру грудного пояса, бхчно! частини стшки трудно! порожнини, а також ВС1 органи 1 тканини вшьно! частини верхньо! кшщвки (рис. 91; табл. 15). Шдключична артерхя, увшшовши в пахвову ямку, вже називаеться пахвовою артерхею, яка переходить у плечову артерш г в передшй лштьовШ дшянщ роз галужуеться на Л1Ктьо6у 1променеву артерй. Цд арте ри е мапстральними для верхньо! кшщвки. Пахвова артер 1я (а. ахШапз) починаеться на рхвш зовшшнього краю I ребра (е продовженням пщключично! артери), проходить вниз по присереднш поверхш плечового суглоба та плечово! юстки поруч з однойменною веною 1 охоплена пучками плечово го нервового сплетення. На р 1вш нижнього краю ве ликого грудного м’яза пахвова артерия переходить у плечову артерш. Вщповщно до топографн передньо! стшки пахвово! ямки, пахвову артерш умовно подхляють на три вщдши (рис. 91). Перший вгдди пахвовог артерп проходить у межах ключично-грудного трикутника, що обмежований вгор1 ключицею, а знизу - верхшм краем ма лого грудного м’яза. Цей вщдш пахвово! артерй за лягае на верхшх зубцях переднього зубчастого м’яза, попереду вкритий ключично-грудною фасщею. По переду 1 присередньо вщ артери проходить пщклю чична вена, а попереду I збоку —стовбури плечового нервового сплетення. Другий вгддгл ще! артери проектуеться у грудно му трикутнику, який вщповщае контурам малого грудного м’яза. Ця дшянка артерн проходить вниз 1 вбж позаду малого грудного м’яза, оточена збоку, позаду 1 присередньй пучками плечового нервового сплетення. Третгй вгдди пахвово! артерп проходить у межах пщгрудного трикутника, що обмежований зверху нижшм краем малого грудного м’яза, а знизу - ниж шм краем великого грудного м’яза. Ця дшянка пах вово! артери розмпцена позаду великого грудного м’яза, проходить вниз по переднш поверхш гадлопаткового м’яза 1сухожилюв найширшого м’яза спи ни та великого круглого м’яза. Вщ першого вщдшу пахвово! артери послщовно вщходять таю судини: —пщлопатковх плки (гг. зиЬзсариЬггез), яю жив лять однойменний м’яз; —верхня грудна артерия (а. 1когасгса зирепог) по чинаеться на р1вш нижнього краю ключищ, йде вниз х присередньо. й плки заходять у два верхнх мгжребровх простори, кровопостачаючи мхжребровх м’язи, а ниш численш плки живлять передшй зубчастий м’яз, малий 1 великий грудш м’язи, грудь; - грудо-надплечова артерхя (а. 1/гогасоасгот'юИз) вщходить вщ пахвово! артери над верхшм краем ма лого круглого м’яза, пронизуе зсередини ключичногрудну фасщю 1 розгалужуеться на чотири плки; - надплечову гику (г. асготгаИз), яка йде вверх 1 вбхк пщ дельтопо/нбним м’язом, кровопостачаючи його I великий грудний м’яз. Потхм ця плка пщ ходить до надплечового вщростка, де анастомо зуе з однойменною плкою надлопатково! артери, утворюючи надплечову сгтку (ге1е асготгак). Плочки ще! сггки живлять надплечово-ключичний 1 плечовий суглоби; - ключичну гику (г. с1аогси1апз), яка кровопоста чае пщключичний м’яз 1 ключицю;* —дельтоподгбну гику (г. декоЫеиз), яка прямуе вниз 1 вбш у дельтоподхбно-грудшй борозш, кро вопостачаючи дельтопод1бний 1 великий грудний м’язи, а також шюру над ними; - грудт гшки (п . рес1ога1ез), яю живлять малий 1 великий грудш м’язи, частину переднього зуб частого м’яза. Вщ другого вщдшу пахвово! артерп вщходить лише одна артергя - бхчна грудна артерхя (а. 1:когаска ЫегаИз), яка прямуе вниз позаду малого грудного м’яза, а потгм по його нижшюбгчному краю, по зовшшшй поверхш переднього зубчастого м’яза. Гшки бгчно! грудно! артерп кровопостачають передни зуб частий 1малий грудний м’язи, лгмфатичнг вузли 1клгтковину у пахвовш ямщ. Бгчнг гшки грудь (гг. татптатИ Шега1ез) цхе! артери живлять грудь, анастомозуючи гз задшми мгжребровими артерхями 1 грудними плками грудо-надплечово! артерп. Вщ третього вщщлу пахвово! артерй вщходять наступи судини; —шдлопаткова артергя (а. зиЪзсарьйапз), яка бере початок на ргвнг нижнього краю шдлопаткового м’яза, йде вниз 1 розгалужуеться на даг крупш артери: —грудо-спиюш артерш (а. (когасодогзаИз) е про довженням пщлопатково! артери, Йде вниз по заднш стшцг пахвово! ямки вздовж бгчного краю лопатки до и нижнього кута в борозш мгж пщлопатковим м’язом та найширшим м’язом спи ни 1 великим круглим м’язом, розгалужуючись на численш плки. Ця артерхя кровопостачае найширший м’яз спини, великий круглий м’яз х передшй зубчастий м’яз, анастомозуючи з глибокою плкою поперечно! артерп ши!. —огинальна артергя лопатки (а. сггсит/1еха Ха рьков), яка йде назад, проходить через трибхчний отв1р, огинаючи б1чний край лопатки, повертае догори 1 розгалужуеться в м’язах тдостьово! ямки лопатки, Ця артер1я кровопостачае шдлопатковий м’яз, великий 1 малий крупл м’язи.,. гадостьовий м’яз, найширший м’яз спини I дельтожуйбний м’яз, а також шюру ще! дшянки, утворюючи потужш анастомози з плками надлопатково! артери 1 попе речно! артерй ши! (плки пщключично!’артери); - передня огинальна артер1я плеча (а. агсит/1еха китеп ап1епог) йде вбж позаду дзьобо-плечовош м’яза) коротко! головки двоголового м’яза плеча по передшй поверхш х1рурпчно! шийки плечово! юст ки. На р1вш мйкгорбково! борозни вщ ще! артери вйходить догори плка, яка заходить у порожнину плесового суглоба вздовж сухожилка довго! головки двоголового м’яза плеча 1 проникав у головку пле чово! метки, живлячи п. Поим артер1я огинае збо ку х\рурпчну шийку плечово! юстки 1 анастомозуе 'в заднюю огинальною артер1ею плеча, вщдаючи до плечового суглоба, дельтопод1бного м’яза та шших прилеглих структур численш плочки; - задня огинальна артер!я плеча (а. сггсипфеха китеп ро&епог) вщходить вщ задньо! поверхш пах вово! артерй на одному р1'вга з передньою огиналь ноюартер1ею плеча. Вона йде назад, проходить ра зом з пахвовим нервом через чотириб1чний отв1р, оганае позаду \ збоку Х1рурпчну шийку плечово! юстки 1 анастомозуе з передньою огинальною артертею плеча, а також з плками огинально! артерй лопаткй I надлопатково! артерй. Численш гшки зад ньо! огинально! артерй живлять капсулу плечового суглоба та шип його структури, дельтопо/пбний м’яз 1шмру над ним. Отже, И ДШ ЯНЩ Х1рурГ1ЧНо! шийки плечово! юст ки перед н 1 задня огиналью артерй плеча утворю ютьарп I ■иьне юльцё, вщ якого вщходять численш плки, к -опостачаючи компоненти плечового су глобата - <зи, що оточують його, зокрема, дельтопойбний ■ 1 шюру над ним. « У лоб] л ж т ь о в ш я м щ п л е ч о в а артер1я за л я г а е М1Ж Плеч* артергя (а. ЬгасЫаНз) е продовженням Пахвовсп: ч герй, починаеться на р1вш нижнього краю великого <рудного м’яза, розташовуючись попереду дзьобо-ил»‘чового м’яза. Пойм плечова артер1я за ходить у присередню двоголову борозну на передню поверхню плечового м’яза, опускаючись по ньому до лжтьово! ямки. Плечову артерж супроводжують дв! плечов! вени 1 серединний нерв. Серединний нерв у верхшй третиш плеча проходить збоку вщ артерп, у середшй третиш —попереду не!, а в нижнш третиш йдеприсередньо вщ артерп. Плечова артер1я разом з Двома плечовими венами 1 серединним нервом утво рюютьсудинно-нервовий пучок плеча. м ’я з о м - п р и в е р т а ч е ’м в жо- 1 плечо- п р о м е н е в и м м ’я з о м , а п о п е р е д у п р и к р и т а а п о н е в р о з о м д в о г о л о в о г о м ’я з а п л е ч а . Уцш я м щ П а р1вш ш и й к и п р о м е н е в о ! ю’с т к и п л е ч о в а а р т ер 1 Я р о з д в о ю е т ь с я н а к ш ц ев1 гш к и - п р о м е н е в у 1л ж т ь о в у ар т ер й . Плечова артер1я кровопостачае м’язи ! шюру плеча, плечову юстку ! лжтьовий суглоб. Зокре ма, до м’яз 1в плеча вщходять численш м ’язот ш ки (гг. тизси1аге$). Вщ плечово! артерй вщходять таю судини; — глибока артер 1я плеча (а.рго/ипда Ьгаски), я к а е н ай к р уп ш ш ою п л к о ю п л еч ов о! артерй, починаеться вщ и за д и ь о в н у т р ш н ь о ! п оверхш у верхнш третиш п л еч а, р а зо м з п р о м ен ев и м н ерв ом за х о д и т ь в канал п р о м ен ев о го нерва, й д е с т р а л е ж д а б н о назад в н и з 1 в б ж М 1ж з а д н ь о ю п о в е р х н е ю п л е ч о в о ! ю с т к и т а т р и г о л о в и м м ’я з о м п л е ч а , й с у п р о в о д ж у ю т ь дв 1 г л и б о - ю плечов1 вен и . У ц ь о м у канати в щ г л и б о к о ! а р т е р и м ’язот ш ки (гг. тизайагез) плеча вщ ходять ч и сл ен ш д о м ’яз1В з а д н ь о ! г р у п и п л е ч а , а т а к о ж : —живилънг артерп плеча (аа. пи(псгае (тйпеп1е$) китеп), яю заходять у живильш отвори плечово! юстки, кровопостачаючи !!; —делътоподгбна гшка (г. деЬтАеиз), яка вщходить вщ початкового вщдшу глибоко! артерй плеча, проходить позаду дзьобо-плечового м’яза 1двого лового м’яза плеча, кровопостачаючи !х. Згодом ця гшка йде вверх по переднш поверхш плечово! юстки до дельтоподгбного м’яза 1 живить його. Вийшовши з каналу променевого нерва, глибока артер!я плеча розгалужуеться на середню обхщну 1 променеву обхщну артерй; —середня обхгдна артергя (а. сЫЫегаНз тейга) й д е в н и з М 2ж б о к о в о ю 1 п р и с е р е д н ь о ю г о л о в к а м и т р и з одн ой м еи н и м и вена 1м п л о ч к и . Пойм ц я а р т е р !я з а х о д и т ь б 1 ч н о ! г о л о в к и т р и г о л о в о г о м ’я з а п л е ч а , а в г о л о в о г о м ’я з а п л е ч а р а з о м ми, вщ даю чи у товщ у Плечова артер 1я к руглим з а д н ш л п с т ь о в ш д ш я н щ з а л я г а е в з а д н ш 61ЧНШ л ж ть ов ш б ор озш , д е а н астом озуе з плкам и поворотно! М 1 Ж ю ст к о в о ! а р т е р й ( п л к а Л 1к т ь ов о! а р т е р й ), б е р у - суглобово! а т к и ; —променева обхгдна артергя (а. со11а{егаНзгаеНаНз) е продовженням глибоко! артерй плеча; спочатку вона йде позаду 61Ч Н 0! М1Жм’язово! перегородки плеча, заходить у передню б1чну лжтьову бороз ну, де анастомозуе з променевою поворотною ар терхею (плка променево! артерй). Численш гшки ще! артерп беруть участь в утворенш лжтьово! суглобово! с!тки; — в е р х н я л п с т ь о в а о б х щ н а а р т е р 1 Я (а. соШМегаИз иЬгапз зирепог) починаеться вщ плечово! артерп дешо нижче вщгалуження вщ не! глибоко! артери плеча. чи участь в утворен ш лж тьово! Рис. 90. Судини та нерви пахвовоТ порожнини (шюра, пщшюрна клётковина, фасцёя, лёмфатичнё вузли I судини видаленё; великий грудний м’яз перерёзаний ёчастково видалений). 1 - пахвова артер|'я (а. ахШапз); 2 - пахвова вена (V. ахШапз); 3 — б1чний пучок плечового сплетення (1азс1си1из ЫегаИз р1ехиз ЬгасЫа!ез)\ 4 - головна вена (к серЬаНса); 5 —фудо-надплечова артерш (а. 1ЬогасоасготгаЩ; Б - пщключичний м’яз (т. зиЬс/аушз); 7 - верхня грудна артер1я (а. (Ьогааса зирепог); 8 - великий фудний м’яз (т. ресЛогаИзтарг), частково видалений; 9 - б!чний фудний нерв (п. рес1огаНз ЫегаИз); 1 0 - малий грудний м’яз (т. рес1огаНз ттог); 11 —6 |ЧН1 фудн| артерш та вена (а. е( и ГЬогаасае /аГега/аз); 12, 2 8 - серединний нерв (п. тесИапиз); 13 - переднш зубчастий м’яз (т. зеггаГиз аЫепог); 14 - грудо-надчеревна венв (и Оюгаер/дазМса); 15 -довгий грудний нерв (п. ГЬогаскиз/опдиз); 16 —грудо-спинн\ артер1я та вена (а. еГ V. 1Ьогасос1огза1ез); 17— пщлопатков! артер1я та вена (а. еГ и зиЬзсарЫагев); 1 8 - грудо-спинний нерв (п. ИюгасойогзаИз); 1 9 - огинальм артер/я та вена лопатки (а. е1 V. скситПехае зсари1ав); 2 0 -М 1жребров1 нерви (пп. т1егсоз(а1ез); 21 - найширший м'яз спини (т. 1аИзз1тиз сРгз/); 2 2 - м 1жреброво-плечовий нерв (п. ЫегсозГоЬгасЫаНз)' 23 —плечова фасцш (Газс1а ЬгасЬН); 24 —присереднш шюрний нерв плеча (п. сиГапеиз ЬгасЬН тееНаНз); 25— присереднш шюрний нерв передпл1ччя (п. си1апеиз апГеЬгасЬП тееНаНз); 26 - плечов! вени Сии ЬгасЬШез); 2 7 — плечова артер1я (а. ЬгасЫаНз); 2 9 —лжтьовий нерв (п. Ыпапз); 3 0 —двоголовий м'яз плеча (т. Ысерз ЬгасЬН): 31 - великий фудний м'яз ( т . ресГогаИз т а р г), перерезаний; 32 -дзьобо-плечовий м'яз (т. согасоЬгасЫаЧз): 3 3 —м’язово-шюрний нерв (п. тизси/осиЫпеиз). Артерия йде вниз позаду присередньо! м!жм’язово! перегородки плеча, зближуеться зяжтъовим нервом Ж разом з ним заходить у задню присередню лжтьову 'борозну, де анастомозуе 13 задньою гшкою лгктьово! поворотно! артери (плКа лжтьово! артерн). Вщ верхньо! лжтьово! обхгдно! артери вщходять числент плки, що беруть участь в утворенш лгктьово! суглобово! с1тки, яка живить лгктьовий суглоб 1 при лепи до ньош м’яю тканини, а також кровопостача ютьплечовий м’яз, присередню головку триголового м’яза плеча 1 Шюру у цш дшянщ; - нижня лгктьова обхгдна артергя (а. со11а1егаИ$ икат т/епог) вщходить вщ плечово! артерй' над присередтм надвиростком плечово! кгстки, йде Вниз попереднш поверхш плечового м’яза, заходить у пе редню присередню лжтьову борозну, де анастомо зуе з передньою плкою лжтьово! поворотно! артери (плка лжтьово! артери). Численш плки ще! артери беруть участь в утворенш лжтьово! суглобово! сгтки 1живлять лжтьовий суглоб 1 прилепи до нього м’язи ташюру. Отже, в лгктьовгй дшянщ е чотири потужнг артер1альт анастомози, утвореш чотирма обхщними судинами, що вщходять вщ плечово! артери, г чотирма поворотними артергями, що вщходять вщ шктьово! 1 променево! артерш. Гшочки цих восьми артерш, анастомозуючи мгж собою, утворюють лгктъову суглобову сгтку (ге1е атИайаге сиЬШ), вщ яко! живлятьгя усг елементи лжтьового суглоба, а також прилепи до нього м’язи та шюра ще! дшянки. Променева артер1Я Проь *-ва артергя (а. га<1га1гз) вщходить вщ пле чово! ар' \- в лгктьовгй ямщ, дистальнгше на 1-3 см в|д р1вь млини плечо-променевого суглоба. За Напрямг- иона е продовженням плечово! артери. Прямук ■ юнизу по передшй поверхнг круглого м’яза-пр - /тача, променева артергя доходить до Присерс го краю плечо-променевого м’яза г за ходить у ,(ал променевого нерва. Спочатку заля гае м!ж ч м’язом г круглим м’язом-привертачем, а нижче мгж плечо-променевим м’язом г променевим м’ч, гм-згиначем зап’ястка. 3 обох боюв вгд Променевы арггерй проходять дВ1 променевг вени. У нижшй фетиш передшпччя артергя лежить поверх нево, вкрта тшьки фасщею г шюрого, тому в цьому Мюц1легко пропальпувати й пульсащго г притиснуГидо променево! юстки. У дистальному вщдш1 пеРедщпччя променева артергя повертае назад, огинае внизу шилошхцбний вщросток променево! юстки г переходить на тил кист! в дглянщ “анатомгчно! та бакерки” пщ сухожилками довгого вщвщного м’яза, короткого гдовгого м’язгв-розгиначгв великого паль ця. Потгм променева артергя змгнюе свгй напрямок, пронизуе привщний м’яз великого пальця в першо му мгжп’ястковому простор! г заходить у глибину ДО' лонно! дшянки. Шнцева гглка променево! артерй по вертае до лжтьового краю кисп г анастомозуе з глибокою дсшонною плкою лжтьово! артерп, утворюю чи глибоку долонну дугу (агсиз раЬпагк рго/ипскш). Вщ променево! артери послщовно вщходять таю судини: —променева п о в о р о та артергя (а. гесиггепз гайгаНз) бере початок вгд променево! артери в лгктьовгй ямцг, прямуе вбгк гдогори в передшй бгчшй лгктьовгй борозш М1Ж плечовим г плечо-променевим м’язами. В цьому мгсцг вона анастомозуе з променевого обхщ* ною артергею (кгнцева гшка глибоко! артери плеча), а шип и гшки беруть участь в утворенш лгктьйво! су глобово! сгтки; —живильна артергя променево! кгстки (а. пиСпаа /п и Ы е т / гаейг) вщразу заходить у живильний отв!р променево! юстки г кровопостачае и; — м’язовг гглки (гг. тшси1агез) е численними 1 живлять прилепп м’язи променевого краю перед плгччя, а також шюру цге! дшянки; —долонна зап’ясткова гглка (г. сагра1гзра1тпаггз) вщходить вщ променево! артерй на ргвш нижнього краю квадратного м’яза-привертача, йде присеред ньо г анастомозуе з долонною зап’ястковою плкою лгктьово! артерй; —поверхнева долонна гглка (г. раЬпапз зирег/гсгаНз) вщходить вщ променево! артери на ргвнг осно ви шилоподгбного вщростка променево! кгстки ще до входу И в дшянку “анатомгчно! табакерки”, По тгм ця плка йде вниз кр1зь товщу м’язгв пщвищення великого пальця (або над ними) г анастомозуе з юнцевою гшкою лгктьово! артери, беручн участь в утворенш поверхнево! долонно! дуги (агсизраЬпапз зирет/гсгсйгз). Поверхнева долонна плка живить та кож м’язи г шкгру пгдвищення великого пальця; — тильна зап’ясткова гглка (г. сатраИз е1ог$аИз) вщходить вщ променево! артерй пгсля П виходу з “анатомгчно! табакерки”, прямуе присередньо г анас томозуе з тильною зап’ястковою гшкою лжтьово! ар терй, беручи участь в утворенш тильно! зап’ястковог сгтки (геЬе сагра1е АогзсЛе). Вщ тильно! зап’ястково! стад вщходять 3-4 тильнг п’ястковг артери (аа. теШсагракз (кягзаИез), яю прямують уздовж другого, третьего 1 четвертого МГЖП’ЯСТКОВИХ просторгв, ЖИВЛЯЧИ ТИЛЬШ М1ЖЮСТК0В1 м’язи, а також юстки, шюру та гнил м’яю тканини цих дшянок. Четверти тильна п’ясткова артергя Он коли вщсутня) проходить уздовж лжтьового краю кисп г переходить на тил лжтьового краю мгзинця х називаеться тильною пальцевою артергею. пик А ртерп верхиьоГ К1НШВКН Пахвова артерия В иходж сния ар тер н Иочшик ГЬСЯ ИИ рппп ЗОВНИМПЬОГО краю I ребра вы шлк.'ночпчши а р герм ОСНОВШ ПЛКИ П ерш и й т л л Ь к Ш.1 Ю 1Ы ГКОН] 111Км ; перчим (рудпа артертя. Iрудо-надп к'чона ар) ерш • II».»!!"11ТГП У1 П ^Г| Т о и о (р а ф |я артерн! П роходить в \к ж а х К ПОЧПЧПО-1ру Ш О К ) три кут инка: I рулипали лечима арК ’рЫ бере у ч а т » и угпореш п пали к чово? т к и Д ш ян ки р«.н адуж енн я су ши га кропимоетачания П н имяпкпнпп м'я.| с г р у к |\р н двох нермп хп ж ребрових прск горн*, Де (ыомо ибним. нерепш ] зубчастий, малин 1 вс икни Iр удт м’язи; надп и-чово* к. 1104)1*1)шй I илечомнй суглоби; грудь; шюра них дш янок Д р у ги м В1ДЛ1Л: б|чиа грудна арлср1я Третей ш дщ л: тддоиатковн аргерш, що розгаЛуЖуС 1 ься на I рудоепшшу аргерж) 1(Нина льну артерж» лопатки: передня «ии на тьна артерЫ плеча; - »адня описиьна ар гер»я н. [еча Проходить в меж ах грудного трикутн ика Передни! лубчасш н I ма ш и грудний м’яан П роходить в меж ах М айширшнн м'я.1 спини; ве ликий I малий кругли, Пл<чова артерЫ Помп над 1ься па 1. Глибока ар тс|й я плеча, рИШ1 ниж нього кпщ евим п п л к ам и яко? краю великого ( середня 1 променева грудного м ’яза вит обхгдн! артерп пахвово'1 артерп, 2. Л сльтплш нбна п л к а ВЛ1КТШВШям ш 3 . В ерхня .п ктьова обхш на роздвоюеться артер!я па променеву 1 4. Н иж ня .'нктьона обхиш а л!Кльову артерп артср1я П роходить разом з двома плечовпм и венами I середпиннм п ер в о м у нрисередш н двогпловш борозш ; глибока ар гер! я плеча зал я га* в канал! променевого нерва; чотири обхьтн! артерн беруть учаегь у ф орм уванш Л)к- Променева артерш Починаеться хчд плечо во?артерп в н ктьо в ш ям ш Л Ы т ъова артергя Почина* гься вш плечово) артери в т ж т ь о в т ямш IIIДГруДПОГО ГрНКЧТИИК‘Й ШДОСТЬОВНЙ. 1НД. 101131КОВИП I ДеДЬТОПОД1бш1Й м я л и плечовинсуглоб; ш ю ра дельтопод|бно| Л1.1ЯНКИ Дельтопод|бгнп| м’яд плечова юстка; м яли I шюра плечово! 1 Л1КТЬОВо1дг 1Я1ЮК ГЬОВО! СугЛобоВО! СПКИ Променева юстка, м ял г \. М ’язов! п тки П роходить у ироменевш 2. Променева п о в о р о т а борозгп передньо? п ередал !ч- [ ш к|ра передплгччя I КИСТ!, лж тьовин. промеартер1я но! д ш янки, переходить пево-вап'яегковпй 3. Д олопиа зап ’ясткова на гил к и с п , н о п м Кр13Ь суглоби I суглоби кисп плка I м!жп’ясгковнн нрост!р 4. Т ильна зан 'ясткова г!л ка на долопю : берс участь у 5. П оверхнева долонна ф орм уванш гильно? ! долонплка Н01 заи ’ясткових спок; 6. Гнльн! п’ястков! артерн кпш евии вщдш утворюе 7 . Т илы п пальце»! артерн глибоку долонну лугу, анас 8. Головна артерш великого томозую чи з гл ибо кою пальця ДОЛИННОЮПЛКОЮЛ!Кгьово? 9 . Променева артерш артерп вказшиого пальця ПрОХОДНТЬ у Л !к 1ЬО!ИЙборОЗН! ю . ПКГЬОВЛ К1СГКТ1. м'язи I 1. Л ж тьо в а п о в о р о т а шюра пере см.йччя 1кисти ршнм промснепо-зан’иг псиного аргер!я мкгьонмм, промснсвосуглоба. поим ис[)схолип» на 2 . Загальна апжюстдолото, Де утворюе поиерхиеву зан'ясткопий суглооп I кова артер»я, яка сплопи кип! долонну лугу, анастомозуючи з розгалуж уеться на монерхпеною долонною 1ыкою передню I задню променево! артерп"; бере учаегь М1ЖКНТКОВ! арг*‘рп V формуванш Т1Г11,1101 1Ю ЛО ППО! 3. М 'язош *шки 4. Долонна лап’яегковд \ 1лкл зан’яс гкопмх сток 5. Тильна зап'яегкова плка С. V шбока долонна I ыкл На ргвнг головок п’ясткових юсток кожна тильна ||’ясткова артергя (за винятком четверто!) розгалу^уеться на дв) тильш пальцев! артери (аа. дщЫа1ез дот1ез), яю проходять вздовж обернених одна до одного краТв тильних поверхонь сусщшх пальцгв. Отже, тильш пальцевг артери, що вщходять вщ тиль но! зап’ястково! сгтки, живлять вс! структури тилу другого(тгльки лнстьовий край), третього, четвертого 1пятого пальщв кисть Плки цих артерш анастомозу ютьз власними долонними пальцевими артергями. Тильш поверхш першого пальця ! променевого краю другого пальця кровопостачае перша тильна п’ясткова артерия (а. те1асаграИз сЬгзаНз рпта). Вона вцходить вгЬ променево! артери на тилг кистг перед п входому товшу першого тильного мгжкгсткового м’яза I розгалужуеться на три тильш пальцевг артерп, що прямують до променевого 1 лжтьового краю першого пальця, а також до променевого краю другого пальця. На долош в першому м1жп’ястковому простор! в'а променево! артерп вщходить головна артергя великого пальця (а. рппсерз роШсгз), яка на ргвнг головки першо! п’ястково! кгстки розгалужуеться надвг власнг долонш пальцевг артери (аа. дщ11а1ез рв1татргорпае). Цг артерп йдуть вздовж промене вого1лгктьового кра!в на долоншй поверхнг першо гопальця, кровопостачаючи вег його структури. Дещолисталыпше вщгалуження головно! артерн великого пальця, вщ променево! артерп вщходить променева артергя вказгвного пальця (а. гасНаНз вкИсй), яка иле вздовж променевого краю долонншповерхш другого пальця г живить його. 1нколи Ця артер1я В1д<!) щть вщ головно! артери великого пальця. Глибока ч^.юнна дута (агсиз раЪпапз рго/ипАиз) Утворена в ос иному юнцевою плкою променево! артерп, яка < >омозуе з глибокого долоиною гглкою (т.раЬаггзр ■■дяАйз) лгктьово! артерп. Гнколи цей внастомоз в!.'.1 шй. Ця дуга залягае глибоко на ргвШосновII— \ . ^гкових юсток пщ сухожилками по верхневого г г «кого м’язгв-згиначгв пальцгв, мгж Оочатковими .янками привгдного м’яза великого Пальця!коро -о о м'яза-згинача великого пальця. Ви глибоко! долонно! дуги вщходять три до воюй п’ястков'1 артерп (аа. тпе1асагра1ез ра1тагез), яюпрямують уздовж другого, третього 1 четверто гогйжп’ястковцх просторгв, кровопостачаючи мгжюстков1м’язи та гншг структури зап’ястка. На ргвнг Головок и'ясткових юсток юнцевий В Щ Д Ш кожно! | яолоино! п’ястково! артери згинаеться в бгк долон<»поверхш 1 впадае у вгдповгдну загальиу долонну I Чмьцеву артер1ю, що вщходить вщ поверхнево! доI яоиио]дуги. | | Вщ проксимально! дшянки кожно! долонно! I "ястхово! артерй (або вщ глибоко! долонно! дуги) вщходять пронизт гглки (гг. рег/огапСез), яю про ходять через вщповщш мгжп’ястков! проСТори на тильну дшянку киси, де анастомозують з тильними п’ястковими артергями. * ГНктьова артер1я Лгктьова артергя (а. и1папз) вщходить вщ пле чово! артерп в лгктьовгй ямщ на ргвнг вшцевого вщ ростка лгктьово! кгстки, за дгаметром вона бшьша за променеву артерш. Артергя дугопод!бно повертае присередньо до лжтьового краю передшпччя, про ходить пщ круглим м’язом-привертачем 1 заходить приблизно посередиш передньо! передплгчно! дглянки в лгктьову борозну разом з лгктьовим нервом. У цьому каналг лгктьова артер1Я проходить вниз мгж поверхневим м’язом-згиначем пальщв г лгктьовим м’язом-згиначем зап’ястка. 1г супроводжують двг ЛГКТЬОВГ вени. В дшянщ променево-зап’ясткового суглоба лгк тьова артергя залягае збоку вщ горохоподгбно! юст ки, потгм проходить через гцглину в присередшй частинг тримача м’язгв-згиначгв г пщ м’язами пгдвищення мгзинця заходить на долоню. Пот1м артергя дугоподгбно повертае до променевого краю кисть Поступово вона тоншае г в дшянцг пгдвищення вели кого пальця анастомозуе з поверхневого долонною плкою променево! артери, утворюючи поверхневу долонну дугу (агсиз ра1таггз^зирег/гааИз). Ця дуга проходить над сухожилками поверхневого г глибо кого м’язгв-згиначгв пальцгв, а ззовш вкрита долонним апоневрозом. Вщ лгктьово! артерн в передплгчнгй дглянцг по слщовно вщходять такг судини: - лгктьова поворотна артергя (а. гесиггепзгАпапз) вгдгалужуеться вщ початково! дшянки лгктьово! ар тери 1 вщразу роздвоюеться на крупншгу передню гглку г тоншу задню гглку. Передгш гглка (г. атг(еггог) прямуе вверх г присередньо мгж плечовим м’язом I круглим м’язом-привертачем. Потгм вона заходить у передню присередню лгктьову борозну, де анас томозуе з нижнього лгктьовою обхгдною артергею (гглка плечово! артери), беручи участь в утворенш лгктьово! суглобово! сгтки. Зокрема, передня плка живить головки м’язгв-згиначгв, якг беруть поча ток вщ присереднього надвиростка плечово! кгст ки. Задня гглка (г. роз(епог) прямуе вверх г позаду поверхневого м’яза-згинача пальцгв. Згодом задня гшка йде догори вздовж лгктьового нерва гзаходить у задню присередню лгктьову борозну, де анастомо зуе з верхньою лгктьовою обхщного артергею (плка плечово! артерн), беручи участь в утворенш лжтьовог суглобово! сгтки. Окргм того, П гшки живлять прилеглг м’язи г шюру; Рис. 91 А. Артерн право'Г верхньоТ жнц1вки. Вигляд спереду. 1 - щито-шийний стовбур (1тпсиз Отугосеп/каНз); 2 -хре б то ва артерия (а. \/ег1еЬгаИз); 3 - права загальна сонна аргер|я (а. сагоИз с о т т и п к бехка); 4 - плечо-головний стовбур (1гипсиз ЬгасЫосерЬаИсиз); 5 - права пщключична артер1я (а. зиЬ сШ а бехка); 6 - пахвова артер!я (а. ахШапз); 7грудо-надппечова артер|я ( а. Оюгасоасгот/аНз); 8 - п'щлопаткова артер1я (а. виЬвсарЫапв); 9 - верхня лпстьова обхщна артер1я (а. со!1а1егаПз Ыпапз зирепог): 1 0 - нижня лгктьова обхщна артеряя (а. со11а1егаИз Ыпапз т/епог); 11 - задня ппка лктъоео! поворотно!' артерй (г. роЗкпога. гесипепйз Ыпапз); 12передня ппка лктъово! поворотно! артери (г. агЛепога. гесипепбз Ыпапз); 13 - загальна мтжкюткова артертя (а. т1егоззеа с о т т и т з ); 14 - лгктьова артер|я (а. Ы папз); , 1В - л1ктьова юстка (и/па); 16 - поверхнева долонна дуга (артеряальна), агсиз ракпапз вирагЯааПз; 1 7 —глибока долонна дуга (артер|'альна), агсиз р а !та п з рго1ипбиз; 1Ъ - долонна п’ясткова артер!я (а. те(асаграНз ра1тапз); 19 - власн! долонн! пальцев! артерп (аа. ЫдПа/ез ра1тагез ргорпае); 20 - загальн! долонн! пальцев! артерн (аа. ЫдНа1ез ра1тагез с о тти п е з); 21 - головна артер!я великого пальця (а. рг'тсерз роШ аз); 22поверхнева долонна плка променвво! артерн (г. р а /та л з зирегПс&Чз а. габтЧз); 23 - променева юстка (габ/из); 2 4 —променева артерия (а. гасНеЧз); 25 —передня мяжюсткова артертя (а. Ш егоззеа ап(ебог); 26 —променвва поворотна артер'ш (а. гесиггепз габ/аЧз); 27 —променвва обхщна артвр1я (а. соЧа1егаЧз габ/аЧз); 28плечова юстка (Ьитегиз); 29 —глибока артер|я плеча (в. ргоТипба ЬгасШ ); 30 - передня огинальна артер1я плеча (е. ЫгситПеха Ь и те п ап(епог); 31 - задня огинальна артер'|я плеча (а. с/гситПеха П итеп роз(епог); 3 2 —надплечовий вщросток лопатки (асготю п зсарЫае); 33 - надлопаткова артер!Я (а. зиргазсарЫапз). Рис. 91 Б. Артерп правоТ верхньоТ кшщвки. Вигляд ззаду. /-права п|дключична артер!я (а.зобс/аи/а ёех1га); 2-надлопаткова артер'м (а. зиргазсарЫ апз); 3-надппечовий вщросток лопатки (асготю п зсарЫае); 4-задня огинальна артер/я плеча (а. ЫгситЛеха Ь и те п роз1ечог); 5-перл ня огинальна артер1я плеча (а. Ы гситЛеха Ь ите п апкг ;г); 6-пахн. а артер|Я (а. ахШапз); 7 - г т ' 1 л артер'т плеча (а. ргоТипёа ЬгасЬН); 8 - пле т метка (Ьитегив); 9—прк • ева обхщна артер!я (а. со11а(егаНз гаё'тНз); 10-се, ия обхщна артер!я (а. со11а(егаНз тесНе); И -п с, -гна м1жюсткова артер)я (а. М егоззеа гесиггепз); 12- пр нова юстка (гаё/из); 13-ЗЭ! ьйжюсткова артер|я (а. IЫегоззеа роз1ег1ог); 14- прс сева артерия (а. гасНаНз); 13- пе. с тильна п'ясткова артерия (а. теХасаграЧз ёогзаНз р п та ); /6-тил >зап'ясткова плка променево'Г артерГГ (г. саграНз ёогзеНв а. гаЫаИз); 17- г к ! 1 ! пальцев! артерн (аа. ё'/дИа/ез ёогза1ез); 18-тилс.- п’ястков! артерн (аа. те1асагра!ез ёогза1ез); И - тит ь- а зап'ясткова плка Л1Ктьово! артерн (г. саграНз ёогзаНз а. Ыпапз); 20-перечня ьнжюсткова артерия (а. /Ыегоззеа аЫепог); 2 1 - плечова юстка (Ьитегиз); 22- задня гшка л!ктьово! поворотно! артерн (г. роз1епога. гесиггепИз Ыпапз); 23-передня плка лйстьовоТ поворотноГ артерн (г. аЫ епог а. гесиггепИз Ыпапз); Л-нижня лмстьова обхщна артер!я (е. соИа1егаИз Ы папз М епог); 25-верхня л'нстьова обхщна артер 1я (а. со!1а1егаНз Ыпапз зирепог); 25-плечова артерая (а. ЬгасЫаНз); 27-огинальна артер!я лопатки (а. сгситН еха зсарЫае); 2в-п!длопаткова артер!я (а. зиЬзсари/апз); 23-низхщна плка (г. ёезсепёепв) поперечно! артерГГ ши!; ЗД-поперечна артергя ши! (а. 1гапзиегза со///; а. 1гапзкегза сеп/!аз). - живильна артерхя лжтьово! юстки, а. пи(паа (пи(пеп$) гйпае вщразу заходить у живильний отвхр лхктьовох юстки, кровопостачаючи й; - загальна ьнжюсткова артерия (а. Шегоззеа сотгпипгз) починаеться 'на рхвнх горбистостх лжтьово! юстки, прямуе вниз 1 вщразу розгалужуеться иа пе редню 1 задню мхжкхстковх артери. Передня мгжккткова артергя (а. Ыегоззеа ап(епог) прямуе вниз по переднШ поверхн! мхжюстково! перетинки передплхччя, розташовуючись помхж глибоким м’язом-згиначем пальщв 1 довгим м’язомзгиначем великого пальця. Вщ ще! артери вщходять: численш м ’язот гики (гг. тизайагез), яю живлять м’язи переднього вщдшу передшпччя; живильт ар тери (аа. пиМаае), яю кровопостачають лхктьову 1 променеву юстки, а також супутня артергя середин ного нерва (а. сотИапз пегт тесИат), яка живить од нойменний нерв. На рхвш верхнього краю квадратного м’язапривертача передня мхжюспсова артерхя розгалужуеть ся на кхнцевх плки. Частина цих плок живить м’язи до лош, а хншханастомозують з долонними плками проме нево'! 1лхктьовох артерш, беручи участь в утворенш до лонно! зап’ястково! схтки (ге(е саграк раЬпаге). Одна хз крупних плок —пронизна ги т (г. рефггапз) проходить крхзь мхжкхсткову перетинку передплхччя, а и кхнцевх плочки анастомозують з тильними зап’ястковими пломками променево! хлхюъовох артерхй, беручи участь в утворенш тильно! зап’ястково! схтки (ге(е саграк догзак). Окрхм того, утворюють анастомози 3 юнцевими гшками задньо! мхжюстковох артерн. Задня мгэюаапкова артергя (а. тСегоззеа роз(епог) вщразу пронизуе мхжкхсткову перетинку перед пл1ччя х по !Г заднш поверхш прямуе вниз. У задньому вщдш1 передплхччя задня мхжюсткова артерхя про ходить разом хз задшм мхжюстковим нервом пе редплхччя мхж глибокими х поверхневими м’язамирозгиначами до дистального вщдшу передплхччя. 1х кхнцевх плки анастомозують з юнцевими плками передньо! мхжюстково! артерн, а також з тильними зап’ястковими плками променево! х лжтьово! арте рш, беручи участь в утворенш тильно! зап’ястково! схтки (геЬе сагра1е догзак). Вщ задньо! мхжюстковох артери, у мхсщ и виходу у задню передплхчну дшянку, вщходить тюворотгш мгжкгсткова артергя (а. тгегоззеа гесиггепз), прямуе вверх мхж лхктьовим м’язом 1 м’язом-вщвертачем, заходить в задню бхчну лжтьову борозну, де анас томозуе хз середньою обхщною артерхею (плка гли боко! артери), беручи участь в утворенш лжтьово! суглобово! сгтки. Вщ ще! артерй вщходять численш м ’язот гики (гг. тизсикггез), яю живлять м’язи зад нього вщдхлу передплхччя. Отже, в передплхчнхй дхлянцх проходять чотири артергальш магхстралк променева, лхктьова, передня х задня мхжкхстков! артерп, яю анастомозують мхж собою, кровопостачаючи юсткй, м’язи хшюру передпл1ччя, а також лхктьовий, дистальний променеволжтъовий хпроменево-зап’ястковий суглоби. На рхвнх шилоподхбного вщростка лжтьово! юст ки, а хнколи й вище, вщ лхктьовох артерй вщходять: - тильна зап’ясткова плка (г. саграНз догзаНз), яка проходить пщ сухожилком лжтьового м’яза-згинача зап’ястка 1 прямуе на тил зап’ястка, де анастомозуе з однойменною плкою променево! артерй, беручи участь в утворених тильно! зап’ястково! схтки (ге(е саграк догзак); - долонна зап’ясткова гшка (г. саграНз ракпапз), яка прямуе вниз х вбж пщ сухожилками м’язхвзгиначхв, утворюючи анастомози з однойменною пл кою променево! артерй, а також з юнцевими плками передньо! мхжюстково! артери, формуючи долонну зап’ясткову сггку (геЬе саграк ра1тпаге). Гшхси тильнох х долонно! зап’ясткових схток живлять усх структури зап’ясткових х зап’ясгковоп’ясткових суглобхв, а також сухожилки м’язхв хшю ру зап’ястковох дшянки. На рхвнх горохоподхбнох юстки вщ лхктьово! ар тери вщходить глибока долонна гхлхса (г. раЬпапз рго/ипдиз), яка прямуе вниз х вбж мхж коротким м’язом-зганачем мхзинця та вщвщним м’язом мхзинця. Потхм ця плка заходить пщ сухожилхси м’язхвзгиначхв пальцхв, де анастомозуе з юнцевою плкою променево! артерп, беручи участь в утворенш глибокох долонно! дуги. Плочки, що вщходять вщ глибоко! долонно! гхлки, живлять м’язи пщвищення мхзинця х шюру ще! Д1ЛЯНКИ. Як було сказано вище, юнцевий вщдш лхктьовох артерн дугоподхбно повертае до лжтьового хфаю кистх, проходячи мхж долонним апоневрозом х су хожилками м’язхв-згиначхв пальцхв. Бшя гадвищення великого пальця лхктьова артерхя анастомозуе з поверхневого долонною плкою променево! артери, утворюючи поверхневу долонну дугу (агсизраЬпапз зирег/шаНз), що розташована дистальнхше глибоко! долонно! душ. Вщ поверхнево! долонно! дуги вщходять три (хнколи чотири) загальш долонш пальцевх арте рп (аа. дщйакз ракгагез соттипез), яю прямують дистально вздовж другого, третього х четвертого мхжп’ясткових просторхв пщ долонним апоневрозом, кровопостачаючи прилеглх структури п’ястково! дхлянки (рис. 90). На р1внх головок п’ясткових юсток у кожну загальну долонну падьцеву артерхю впадае вщповхдна дсшохша п’ясткова артерхя, що вщходить вщ глибоко! долонно! дуги. Дещо дистальнхше вщ цього мюця кожиа загальна долопна пальцева артер1Я розгалужуеться на дв 1 власш'долошп пальцев 1 рартерн (аа. йщ11а1е$ ра1таге$ ргорпае), яю прямують ' вздовж обернених один до одного долонних крагв суС1дшх пальщв. Ц! три артери живлять ус1 структури долонних дшянок лжтьового краю II пальця, I I I 1 IV пальщв 1 променевого краю V пальця. Вщ мюця згину лжтьово! артери, вбж до променевого краю киетт вщходить четверта загальна до лонна пальцева артер1я, яка переходить у власну до лонну пальцейу артерш, що’йде вздовж лжтьового краю долонно! дшянки М13ИНЦЯ, живлячи прилегли йбго структури. Отже, кожний палець кисп мае чотири пальцев1 артерп - дв1 долонш 1 двг тильш. Цг артери утворю ють мгж собою численш анастомози, особливо густа артергальна стса в дшянках юнцевих фаланг. Анастомози артерш верхшх юнщвок Мгж артериями верхньо! юнщвки шнують анас томози в систем! пщключично!, пахвово!, плечово!, променево! 1 лжтьово! артерШ, через яю здшсню еться обхгдний кровоплин 1 забезпечуеться надШне живлення ус1х тканин 1 оргашв кшщвки, зокрема суглоГлв. Численш плки цих артерШ, анастомозу ючи мгЖ собою, утворюють артер 1альш сгтки (гейа апепоаа), яю особливо добре розвинеш навколо суглобгв 1е джерелом !х кровопостачання. Найгютужншшми артер1альними анастомозами е наступш Навколо плечового суглоба 1 в лопатковш дшянще гуо артергальна стса, яка називаеться надплечовою I пкою (ге1е астгта1е). У м’язах надостьово! 1 Шдость-! и ямок анастомозують плки надлопатково! артерй и ка пщключично! артерн) з плками оги нально! ртерп лопатки (плка пахвово! артери). Цей анасто..'( < забезпечуе надШне живлеиня верхньо! юнщвки 1ри аномал1ЯХ, пошкодженнях дистально говгддиу шдключично! артерн або проксимального йддцгу пахвово! артери. Окр1м того, в лопатковШ гшгянщ через м1жребров1 артери утворюються ана стомози М1Жвнутршньою грудною артер1ею 1 грудоспинноюартер1ею, що е гшкою пщлопатково! артерн (гшка пахвово! артери). Удельтоподгбнш дшянщ безпосередньо над надПлечовим вщростком (акромюном) утворюеться анастомоз м1ж плочками иадплечово! плки надло патково! артери (плка пщключично! артерп) 1 плочнами иадплечово! плки грудо-надплечово! артерн (гшка пахвово! артерн). Ц1 гшки формують артер1альиу надплечову сггку (ге1в асготга1е), яка живить плечовий суглоб, юстки, м’язи I шюру дельтошуйбНО! ДШЯНКИ. Навколо хгрурггчно! шийки плечово! юстки функцгонуе анастомоз мгж передньою г задньою оп}нальними артергями плеча (плка пахвово! артери), а також з плками глибоко! артери плеча (плка плечо во! артерп). У лжтьовШ дШянцг е чотири потужш артер1альш анастомози, що утвореш М1Жчотирма обхщними артер 1ями, яю е плками плечово! артери, 1 чотирма поворотними артергями, яю вщходять вщ променево! г Лжтьово! артерш. Гшки цих восьми артерш форму ють лжтьову суглобову сггку (ге(е"атИси1аге сиЬШ), вгд яко! живиться лжтьовий суглоб, м’язи 1 шюра лжтьово! дшянки. Ц1 анастомози розмпцеш в чотирьох лжтьових борознах, а саме: —у переднгй 61чнш лжтьовШ борозш анастомозуе променева обхгдна артерш (юнцева плка глибоко! артери плеча) з променевою поворотною артергею (плка променево! артерн); , —у заднш бгчшй л 1ктьов1Й борозш анастомозуе середня обхгдна артергя (кшцева плка глибоко! ар тери плеча) з поворотною мгжкгстковою артергею, що вщходить переважно вщ задньо! м1жкштково! ар тери (плка лгктьово! артерп); —у передшй присереднш лпстьовш борозш ана стомозуе нижня лгктьова обхгдна артергя (плка пле чово! артерп) з передньою ггЛкою лттьовог поворотног артерп (плка лжтьово! артерп); —у заднШ присереднш лпстьовш борозш анасто мозуе верхня лгктьова обхгдна артергя (гшка плечо во! артерй) 13 задньою гшкою лттьовог поворотног артери (гшка лжтьово! артери). Кисть та палый виконують численш складш та витончеш рухи, зокрема “хапальш” рухи, яю забез печуе ушкальна система кровопостачання. До ще! системи належать тильна 1 долонна зап’ястков1 стгки, поверхнева 1 глибока долонш дуги, яю з’еднаш м1ж собою численними анастомозами. Навколо зап’ястка тильш 1 долонш зап’ястков1 гшки променево! та лгктьово! артерЩ, розгалужуючись, утворюють кшьце у вигляд1 тильно! 1 долонно! артергальних стток. 1з цими сгтками анастомозують юнцев1 плки передньо! г задньо! м1Жкшткових ар терш, що е гшками Л1Ктьово! артери. Вщ цих сгток живляться юстки, суглоби, м’язи 1 шюра зап’ястково! Д1ЛЯНКИ. Найкраще виражена тильиа зап’ясткова «тка (геЬесагра1е дагзаИе), яку формують тильш зап’ястков1 гшки променево! 1 лжтьовог артерш, а також кшцевд гшки передньо! 1 задньо! мджкдсткових артердй (гш ки лгктьово! артерп), мдж якими шнують численш анастомози. 174 В1Д ТИЛЫЮ1 зап’яСТКОВо! С1ТКИ вщходять 3 -4 тильш п’ястковг артери, три з них на ргвнг головок Н -У п’ясткових юсток роздвоюються на тильш пальцев! артерп, яю живлять сумгжш тильш дшянки П-У пальщв. До лжтьового краю М1зинця пщходить окрема тильна пальцева артергя, що е продовженням IV тильноК п’ястково! артерп. До тильних дшянок I пальця 1 променевого краю II пальця пщходять три окремг тил’ьн! пальцсв1 артерп, що е юнцевими пл ками I тильно! п’ястково! артерн, яка безпосередньо вщходить вщ променево! артерп. ЮСТКИ. На Р1ВН1 головок п’ясткових юсток долонш п’ястковг артерп впадають у вщповщш загальш долонш пальцев! артерй, утворюючи анастомози мгж поверхневою 1глибокою долонйими дугами. Окргм того, вщ долонних п’ясткових артерШ(школи вщ глибоко! долонно! дуги) вщходять пронизшплки, яю проходять у м1Жн’ясткових просторах на тил кисп! анастомозують з вщповщними тильними п’ястковими артергями, що вщходять вщ тильно! зап’ястково! спки. Пронизи! гшки забезпечують надшне кровопосгачання м’язгв кисп при виконанш “хапальних" рух'ш. Поверхнева долонна дуга (агсиз раЬпапз зирег/гааНз) розташована пщ долонним апоневрозом, утворена в основному юнцевим вщдшом лжтьово! артери 1 поверхневою долонною гшкою променево! артерй, яш анастомозують мгж собою. Вщ поверхнево! долонно! дуги вщходять чотири загальш долонш пальцев! артери, I, II, III з яких розга лужуються на двг власт долонн! пальцев! артерн, яю живлять сумгжш долонш дшянки П -У пальщв. До ЛЖТЬОВОГОкраю долонно! ДШЯНКИ М13ИНЦЯ пщходить власна долонна пальцева артергя, що е продовженням четверто! загально! долонно! пальцево! артерй. До долонних дшянок I пальця! променевого краю II пальця пщходять власш долонш пальцев! артери, Вщповщно вщ головно! артери великого пальця та променево! арчтерй вказгвного пальця, що вщходять вщ променево! артери. Мгж тильними пальцевими 1 власними долонними пальцевими артергями юнують численш анасто мози, особливо в дшянках юнцевих фаланг. Глибока долонна дуга (агсиз раЬпапз рго/ипйш) утворена в основному юнцевим вщдшом променево! артери 1 глибокою долонною гшкою лжтьово! арте рн, яю анастомозують мгж собою. Вона розташована проксимальшше вщ роверхнево! долонно! дуги на ргвнг основ п’ясткових юсток 1 розмщена пщ сухо жилками м’язгв-згиначгв пальщв. Вщ глибоко! до лонно! дуги вщходять три долонш п’ястков! артерй, як! проходять вздовж II, I I I 1 IV мгжп’ясткових просторгв, кровопостачаючи мгжгастковг м’язи 1п’ястковг Типова будова глибоко! дологшо! дуги спостерггаеться у 79 % людей, у шших ос1б трапляються ргзномангтш варганти. Найбшыд поширеш таю варганти (рис. 92 А). Приблизно у 5 % людей у глибоку долонну дугу впадае передня мжюсткова артергя. При цьому глибока долонна плка променево! артери добре розвинена, можлив! анастомози з поверхневою долонною ду гою. У 3 % випадюв глибока долонна дуга вщсутня, при цьому юнцевг вщдши променево! 1л!ктъово! артерш га лузяться на 2-3 долонш п’ястковг артери, а вони школи розгалужуються та власш долонш пальцев! артери. Поверхнева долонна дуга мае типову будову тшь ки у 55 % людей. У 24 % оаб суцшьна поверхнева до лонна дуга вщсутня, беквщсутня поверхнева долонна плка променево! артерй (рис. 92 Б). У таких випад ках юнцевий вщдш лжтьово! артерй загитаеться до променевого боку кисп, вщ яко! вщходять 3 -4 за гальн! долонш пальцев! артерй. Вони галузяться на власш долонш пальцевг артерп, що живлять долонш дшянки лгктьового краю II пальця та III—V паль цгв. Долонш дшягжи I пальця г променевого краю II пальця гсровопостачають власт долоннг пальцевг артерй, що вщходять вщ променево! артери. У 10 % випадюв променева артергя на долоню плок не вщ дае. Тод! вщ юнцевого вщдшу лгктьово! артерй, яка дугоподгбно вигинаеться в променевий бгк, вщхо- Рис. 92 А. Вар1анти глибоко! долонно! дуги. Рис. 92 Б. Варганти поверхнево! долонно! дуги. Вар1анти глибоко! I поверхневоУ долонних дуг дять 4-5 загальних долонних пальцевих артерш. Вони розгалужуються на власш долешр пальцев1 артери, яюживлять долонш дшянки ус1Х п’ятю х пальщв. У 3 % людей поверхнева долонна дуга вщсутня, акшцевг вщдши променево! 1 лжтьово! артерш розгалужуються на три загальт долонш пальцев! арте ри, яю галузяться на власш долонш пальцев! артерн, ЩО ЖИВЛЯТЬ ВЩПОВЩНО ДОЛОНШ Д1ЛЯНКИ ДВОХ 3 ПО ЛОВИНОЮ пальщв. У 2 % до долонних дшянок 1,1Г1 променевого краю III пальця власш долонш пальце81артерп вщходять вщ юнцевого вщдшу передньо! м)жк)стково! артерн. 1иКоли (1 % випадюв) перед ряг мгжюсткова артергя проходить уздовж другого ипжп’ясткового промгжку 1 розгалужуеться на двг власш долонш пальцевг артери, яга живлять сусщнг долонш далянки II г III пальцгв, а гншг палыц живляться вщ лгктьово! г променево! артерШ. Можливг й гншг варганти кровопостачання м’язгв кисп г пальцгв, про що необхщно пам’ятати л жарю, особливо хгрургу. о ^ Питания для повторения | самоконтролю 1. Назвггь артергальш мапстралг, вщ яких живить, ся верхня кшщвка. 2. На яких ргвнях починаеться г заюнчуеться пах вова артергя? 3. Дайте загальну морфолопчну характеристику памювш артерй. 4. На яю топографгчш частини подшяють пахвову ар (лю? Яю йлки вщходять вщ кожно! з цих чг ни 1 що вони кровопостачають? 5. Ч -з яга судини, що анастомозують мгж собою, з пюеться обгцдний кровообггу лопатковш дгЛ‘ а мгж пщключичною г пахвовою артергями? 6. Й артергальш анастомози г сгтки е в дглянш п ового суглоба? 7. О - нить топографгю плечово! артерп. В яюй б'' )зш вона проходить? 8. Н; яю юнцевг артерй розгалужуеться плечова ар ■р!я в лгктьовгй ямцг? 9. И; гвгть основнг плки гшечово! артери. Що вони кровопостачають? 10. Опшшть топографш глибоко! артерп плеча Яю гшки вщ не! вгдходять гщо вони кровопостачають? 11. В яких борознах проходять променева 1 лгктьова артерп? Чим обмежованг щ борозни? 12. Яю плки вщходять вгд променево! г лгктьово! артерш у передплгчшй дшянцг? Що вони крово постачають? 13. Яга гшки плечово!, променево! г лгктьово! артергй формують лгктьову суглобову сггку? 14. Яю чотири артергальш анастомози е в лгктьовгйдгляицг мгж гшками плечово!, променево! глгктьово! артерш, що забезпечують обхщний кровоплин? В яких борознах розташоваш цг анастомози? 15. Яке клшгчне значепня мае лгктьова суглобова еггка? 16. Яю плки променево! г лгктьово! артергй бе руть участь в утворенш тильно! та долонно! зап’ясткових егток? 17. Якг артерп вщходять вщ тильно! зап’ястково! сгтки? На яю судини вони розгалужуються I що кровопостачають? 18. Опигштъ топографгю променево! г лгктьово! ар терш в дшянцг кисп. 19. Яю артери утворюють поверхневу долонну дугу? Яка П топографгя? Якг артери вщходять вщ ще! дуги г що вони кровопостачають? 20. Яю артерй утворюють глибоку долонну дугу? Яка п топографгя? Яю артерй вщходять вгд цге! дуги г що вони кровопостачають? 21. Якг особливостг кровопостачання кисп, зокрема й пальщв? 22. Якг артергальш анастомози забезпечують надш не живлення м’язгв кистг при виконанш ргзномаштних рухгв, зокрема при “стискувальних” г “хапальних” рухах? 4 ГРУДНА ЧАСТИНА АОРТИ ТА И ПЛКИ Вгд грудно!частини аорти, або грудно! аорти (рагз Аогаска аоНае; аоНа IНогаска) вщходять нутрощевг та пристгнковг плки (табл. 16; рис. 79; рис. 93,94). Нутрощев! П ЛКИ ТРУДНО! частини аорти Нутрощевг плки (гг. тзеегакз) трудно! частини аорти живлять органи, що розташоваш в порожнищ грудно! клгтки: трахею, бронхи, легеш, осердя, стравохщ, лгмфатичнг вузли середостшня. До нутроще вих плок трудно! частини аорти належать бронховг, стравохгдш, осердт г середостшш гглки. Бронхов! плкн (гг. ЬгопсЫа1ез), яких е 2—4, вщ ходять вгд передньо! стшки грудно! аорти на р1вш IV—V грудних хребщв г лгвого головного бронха. До правого головного бронха йде переважно одна плка, яка найчаепше вщходить в!д третьог право! задньо! мгжребровог дртерп. До лгвого головно го бронха йдуть у бглыпостг випадюв двг гшки, якг вгдходять безпосередньо вгд трудно! аорти, Мгсце вщходження Топографгя плок пщ аорти артерш Нутрощевг гтлки Права гика памчасг пне 1'цюп VIК11П1КН 11 IV! [>вздовж грлхе! иг г\о пит, ги г грсп.ог право! (права / (ка нш) 1 10.10ИШ1Х брОНХ1И, .1 за пню! мгжрегброног лргерп, ними входягьу ворога а Л1И 11111 [1 1КИ В[ 11р\ ЦК)! легень. супроводжуючи чаетшш аорти па 11111111 1\ V бронхи г вщповщно группах хребгин 1 .иного розга тужугочисч, головного бронха СшраволкЬа п(ни Па ргвнг 1\' \'П1 грудних 11ду п> до п шок Х|К 01и11 (3 6 а.юн) с гравоходу ()сс]н)ю пгни 11,1 ргп1г1 залпього вгд иду осердя 11дуть до зади ьою гид/илу осердя СсреОоспйнт гпни Па ргвнг заднього ппжпього Проходять у задш.ому середостшня нпжньому сере юстншг Гглки трудно! частиии аорти Верхня ()шф]химова артерш (парна. права /лим) Задт ипкребров! артерп (10 пар: III XII) Пристгнковг плки Бе.шоссрсдш.о пад дгафраг мою Входить у говгцу лгафрагмп Вп фудпо! частнпп аорш паппроГ11 ВЩ1101ПНИШ) М1Жрсбр0В010 простору, а,чвападцята нижче р1вня XII ребра вщповщно на ргвнг IV 1 V грудних хребщв. Брон хов! плки проходять уздовж головних брОНХ1В, заходять у ворота легень, а далг галузяться разом з бронхами, живляч»трахею, бронхи, тканину ле гень 1 нутрощеву плевру. Окргм того, вщ бронхових плок вщходять плочки, що живлять трахеобронховг1бронхо-легеневг лгмфатичгп вузли, осер дя, стравохщ 1 найближчг дш янки середостшно! частини приетшково! плеври. Можуть бути р13н1 варганти вщходження бронхових плок вщ трудно! аорти; так, права 1 лгва бронховг плки вщходять вщ грудно! аорти спшьним стовбуром на ргвш V грудного хребця. 1нод] в таких ви падках до лгвого головного бронха пщходить друга бронхова плка, яка вщходить вщ аорти на ргвнг IV грудного хребця. Часом права г лгва бронховг плки вщходять вщ трудно! аорти окремо га ргвнг IV груд ного хребця. Стравохщш плки (гг. оезорка§еа1ез), яких е пере важно 3-6, вщходять вщ передньо! стшки грудно! аорти на ргвнг IV—VIII грудних хребщв г кровопо У ищновщнпх мгжребровпх просторах, а .чвападцята гид XII ребром /Дшянки розгалуження судии га кроионосгачання 1рлхеи, бронхи, парспхгма 1С1СЧН. 1ру/.па час гнпа с грапохо 1\ Осердя. лгмфагпчги' вузли задш,ого середосг пшя Осердя. лгмфагтгчпг вузли залш.ог о вижш.ою середостшня Валия частина .иафрагмн. анастомозу! з гглками ппутрпнньог трудно! аргерн М’язи г нгкгра грудно! клгтки, грудш’ хречщг г ребра, сгшннии мозок г Йог’о оболони, дгафрагма. м'ягвг г гнкгра передньо! стшки черевно! нодожгшнн стачають стравохщ. У спнщ стравоходу вони розга лужуються та висхщш г низхщ т плки, якг галузять ся, утворюючи густу артергальну сггку. В нижшх вгддглах стравоходу стравохщш гшки анастомозу ють з одноймеиними плками лгво! шлунково! арте ри (плка черевного стовбура), а у верхшх вщдшах стравоходу - зг стравохщними плками нижньог' щитоподгбно! артерн (плка щито-шийного стовбура пщключично! артерн). О сердт гшки (гг. репсагйгаа) е численними, вони вщходять вщ передньо! стгнки грудно! аорти на ргвнг заднього нижнього середостшня г заходять вщ разу в задню частину осердя. Цг плки живлять осер дя, а також лгмфатичнг вузли г кштковину заднього нижнього середостшня. Середостшш плки (гг. тпе<НазИпа1е&) —це чис ленш тон кг плочки, що вщходять вщ переднш! г бгчних стшок трудно! частини аорти на ргвнг ниж нього заднього середостшня. Цг плки живлять гслгтковину г лгмфатичнг вузли нижнього заднього середостшня. артерп переходить на спинний мозок, але не досяга ють спинномозкових артерШ, беручи участь у фор муванш артер1ального сплетення «спинномозково! Пристшков! гшки (гг. рапеШев) трудно! частини м’яко! оболони; аорти е парними, до них належать задш М1жребров1 ■* сегментну мозкову артерно (а. тедийапв зе%1верхш д1афрагмов1 артерп. Щ артерп живлять спн тегЛаИв), яка проходить вздовж переднього спинно ки порожнини трудно! клггки, зокрема грудт хреб- мозкового коршця, досягае передньо! спинномозко ц1, ребра, м1жребров1 м’язи, шюру, спинний мозок во! артерн ! анастомозуе з нею та з плками сусщшх 1 його оболони, д!афрагму, а також значну частину однойменних артергй 1 артерш протилежного боку. передньо! спнки порожнини живота. Цт артерй беруть участь у формуванш артер1ального Задш м!жребров| артерн (аа. т1егсоз1а1ез ровЬе- сплетення спинномозково! м’яко! оболони, крово гюгев) е крупними парними судинами (десять пар — постачаючи вщповщга сегменти спинного мозку. ^И-ХН), що починаються вщ задньо! спнки грудно! Проходячи назад, спинна гшка вщдае м ’язов! ги аорта (рис. 79). Дев’ятъ пар цих артерш Ш -Х1 вщ ки (гг. тизси1агез) до глибоких м’яз1в спини. Кшцеходять вщ аорти на р1вт вщповщних М1жребрових вий вщдш кожно! спинно! плки роздвоюеться на: просторов (Ш -Х1) 1 проходять уздовж них. Десята - присередню штрнугшку (г. сиСапеиз тееНаНз), яка пара артерш проходить пщ XII ребрами 1 тому на живить шюру хребтово! дшянки (в дшянщ остистих зиваеться пщребровими артер 1ями (аа. зиЬсозш1ез). вщростюв грудних хребщв) на вщповщному р1вш, а Нагадаемо, що у задньоб!чних вщдшах двох верхшх також найдовший Ггавостьовий м’язи спини; мгжребрових простор1в проходять перша 1 друга за - б1чну шщту гглку (г. сиШпеив 1а1егаНв), яка кро дн! хпжребрюв! артери, що е юнцевими плками най- вопостачае шюру бгчного вщдшу спини та вщповщ вищо! м1жреброво! артерй (гшка реброво-шийного ному рг’вш, а також клубово-ребровий м’яз. стовбура пщключично! артерп). Присередш 1 б1чш шюрш гшки анастомозують з Прав1 задш М1жребров1 артерп довил за Л1В1, одноймеиними сусщшми плками. бо грудна частина аорти розташована асимеКожна з дев’яти (Ш -Х1) задшх м1жребрових ар трично, Л1В0РУЧ В1Д СврвДИННО! ЛШП. Проходячи терш, зайшовши у вщповщний м1жребровий проспр, по передшй поверхш п л грудних хребщв, прав 1 спочатку проходить по внутрйпнш поверхш зовнхшзаднй'М1жребров1 артерн вщдають обхгднх гшки нього М1жребрового м’я за! прикрита тшьки грудною (п. со!Ыега1ев), яю з’еднуються з одноймеиними фасщею та ребровою частиною приетшково! плеври. гшками сусхднхх артерШ, утворюючи передхреб- На р1вш купв ребер кожна задня м1жреброва артергя гов1 артергальш анастомози. На б1чних поверхнях розгалужуеться на дв1 плки: крупшшу верхню, яка хребц'в однойменш' п лки утворюють прихребто- проходить у борозш ребра, що розташоване вище, в! артерхалып анастомози. Щ плки живлять п л а 1 нижню тоншу, яка проходить по верхньому краю хребн * оюстя 1М1жхребцев1 -диски. нижчерозташованого ребра. И д двх плки проходять Вц| ложно! зад н ь о ! М 1ж реброво! артер н н а р 1в ш уздовж м1Жребрового простору М1Ж зовнйдшм та Голош ребра в щ хо д и т ь спинна плка (г. догваНв), внутр1шн1м м1жребровими м’язами. Пщреброва ар яка п] <уе назад гад ш и й к о ю ребра, п о п м реброво- терия та н плки проходять пщ XII ребром М1ж широ попере ними зв ’я зк ам и в хр е б т о в у д ш я н к у спи ни . кими м’язами живота, кровопостачаючи !х. Кшцев1 На рн м гж хребпевих отворгв в щ к о ж н о ! сп и н н о ! гшки III-V I задшх М1жребрових артерш у передньоПлки " гходить спинномозкова плка (г. врйгаНв), б1чних дшянках мджребрових простор1в атастомозуяка черед цей отв 1 р захо д и ть у хр еб то ви й к ан ал 1 р оз- ють з передшми мгжребровими плками внутршшьо! Галужу л ься на: трудно! артерй (плка шдключично! артерй). К1ицев! - зацентральну гглку ( г . ровСсепСгаИв), щ о п р о плки УИ-ХП задшх м1жребрових артерш, вийшовходить но зад н ш п о в е р х т и л а в щ п о в щ н о го хр е б ши з-пщ реброво! дуги, входять у передню стшку Ця, передпластинкову гику (г. рге1атгпаггв), щ о порожнини живота 1 кровопостачають широю та проходи гь перед п л ас ти н к о ю д у г и х р е б ц я . Щ п л к и прямий м’язи живота. В дшянках живота щ артерн Живлять т ш а 1 д уги х р е б щ в , ! х о ю с т я , М 1ж хребцеанастомозують не тшьки з одноймеиними артерй В1 диски, а т ак о ж сп и н н о м о з к о в у т в е р д у о б о л о н у, ями протилежного боку, але й з плками верхньо! I Утворюючи а н астом ози М1 ж с у с щ ш м и од н о й м ен н и нижньо! надчеревних артер]й. Окр1м того, III задня Яи плками; М1жреброва артер1я анастомозуе з плками найвищо! - передню гзадню кортцевг артерп (аа. гадгсгдагев мгжреброво! артери (гшка реброво-шийного стовбу °тепог ее ровсеггог), яю проходять уздовж вщловщ- ра). Кожна задня м1жреброва артергя анастомозуе ного спинномозкового коршця 1 живлять його. Цг також з плками однойменних сусщшх артерш. Плки ПриСТЖКОВ! гшки трудно? частини аорти 4 Рис. 93. Грудна частина аорти I ГГплки. Вигляд спереду. Передня грудна стшка, внутрш ж органи й венозн! судини видаленк 1 —трахея (СгасЬеа); 2 - л|ва загальна сонна артер|я (а. сагоИз с о т т и т з з'т/'зСга); 3 - Л 1 в а пщключична артер|я (а. зиЬаау/а з'тШ га); 4 -д у га аорти (агсизаог1ав); 5 - бронхов! плки (гг. ЬгопсЫаАез); 6 - л!Вий головний бронх (ЬгопсЬиз рппараПз з/т'зГег); 7 - середоспнн! плки (гг. теЫ азИпа/ез); 8 - осердн! плки (гг. рапсагсНаа); 9 - грудна частина аорти (рагз 1Ьогас1са аоПае); 10—эадн( м1жребров’| артерп (аа. 1п1егсоз1а1вз розСепогез); 11 - д1афрагма (сИарЬгадта); 12, 2 5 - стравохщ (овзорЬадиз); 13 - шлунок (даз1вг); 1 4 —селезшкова артер!я (а. ПепаНз); 1 5 - Л1ва ниркова артерия (а. гепаИз з1п131га); 16 - верхня брижова артерш (а. тезегАепсе зирапог); 17 - черевний стовбур (Iгипсиз соеИасиз); 18 - права ниркова артер'т (а. гепаИз (ЗвхСга); 19 —загальна печшкова артеряя (а. ЬераИса с о т т и т 'з ); 2 0 - права нижня дшфрагмова артер!я (а. рЬгегаса М епог ОехСга); 21 - Л1ва шлункова артер|я (а. дазСпса зтзСга); 22 - стравохщн! плки (гг. оезорЬадеа/ез); 23 —спинн! плки задних кпжребрових артерш ( гг. Оогза/ез аа. тСегсоз1а1ез розСепогез); 24 - стравохщн! гшки (гг. оезорЬадеа/ез); 26 - клапан аорти (иаЫа аогСае); 27 - права! Л1ва вшцев! артерй (аа. сотпапае согсИз ОехСга Ы з1тзСга); 28 - правий головний бронх (ЬгопсЬиз рПпараИз ОехСвг); 29 —висхщна частина аорти (рагз азсепвепз аогСае); 3 0 —плечо-головний стовбур (Iгипсиз ЬгасЫосерЬаПсиз). УИ-ХН задшх м1жребрових артерж кровопостача* ютъ також Д1афрагму. • Вщ б1чноТ д 1лянки кожно! задньо! м!жреброво1 ар тери вщходить б1чна шюрна плка (г. сикапеиз ЫегаИз), я к а кровопостачае в щ п о в щ н и й сегмент шюри. Вщ IV—VI б1чних шюрних гшок вщходять бгчш ш к и груд( (п. таттат 1акега1ез), яю живлять грудь. Верхшх Д1афрагмових артерШ (аа. ркгетсае зирепогез)е дв1 - права 1Л1ва. Вони вщходять вщ передньо! стшки трудно! аорти безпосередньо над д1афрагмою, входять в Г! поперекову частину, розгалужуючись, кроврпостачають задню частину д1афрагми. X ЧЕРЕВНА ЧАСТИНА АОРТИ ТА II ГШКИ Вщ черевно! частини аорти, або черевно! аорти (рагз аЬдоттпаНз аоПае; аогка аЬбогтпаНз) вщходять приспнков1 та нутрощев! гшки (рис. 93,94; табл. 17). До ириспнкових гшок належать парш нижш д1афрагмов! артерй 1 попереков1 артерй, а також непарна се рединна крижова артерия. До нутрощевих непарних плок належать черевний стовбур, верхня 1 нижня брижов1 артери, а до парних плок - середня наднир кова, ниркова 1 яечкова (чи яечникова) артери. ПрИСТШКОВ! гш ки черевно! частини аорти Нижш д 1афрагмов1 артери (аа. ркгепкае т /еп огез) <г парними крупними судинами - правою 1 Л1вою (рис. 94 ). Вони вщходять вщ переднього твкола початкового вщдшу черевно! аорти заочеревинно на рыы XII грудного хребця,-прямують догори до сухо,' илкового центру Д1афрагми, кожна з яких розгалу/ еться на передню 1задню гшки. Передня гшка кроп.-состачае передню дшянку Д1афрагми 1 анасто мозу з плками м’язово-д!афрагмово1 артерн (гшка внузр иньо! грудно! артери), а задня гшка ж и в и т ь задн1 дшянку Д1афрагми ! анастомозуе з плками задшх м1жребрових артерш. Права нижня Д1афрагмова артергя проходить позаду нижньо! порожнис то! ве ш, а Л1ва - позаду стравоходу. В:д кожно! нижньо! д]афрагмово! артерн вщходять 1-5 (школи навггь до 24) тонких верхшх наднирко вих артерШ (аа. зиртгепакез зирепогез), яю прямують Понизу 1заходять переважно у присереднш край надНирково! залози, кровопостачаючи 11. Вщ цих артерш вщходять тоненью гшочки, яю живлять черевну час тину стравоходу 1 прилеглу приспнкову очеревину. Попереков! артери (аа. ЫтЬсЛез), яких бувае пе| реважно 4 пари (!х може бути бшьше 1 менше), вщ ходять заочеревинно вщ задньоб!чного твкола че ревно! аорти на р1вш тш 1-1У поперекових хребщв. Прав1 попереков1 артерп дещо довил За л1т, бо че ревна частина аорти розташована на Л1вш половит передньо! поверхш тш поперекових хребщв. Поперековт артерй прямують вбш, дв 1верхш з них проходять позаду шжок Д 1 а ф р а г м и , а дв1 нижш - по заду великого поперекового м’яза. На р1вш основ поперечних вщростюв поперекових хребщв вщ кожно! попереково! артерй вщходить спинна плка (г. догзакз). Ц] плки прямують назад, розгалужуються у м’язах спини 1 шюри попереково! дшянки, кровопостачаю чи !х. На р1вш вщповщних м1жхребцевих отвор1в вщ кожно! спинно! плки вщходить спинномозкова плка (г. зртаНз), яка заходить через цей отв1р у хребтовий канал ] розгалужуеться подобно до однойменних плок задшх М1жребрових артерШ (див. вище). "Зокрема, вщ кожно! спинномозково! плки вщходять перед ня ! задня кортцевг артерп (аа. гаеНси1агез апкепог ек розкепог), сегментна спинномозкова гшка (г. тедиНапз зе§тепкаНз), яю живлять спинномозков! коршщ 1 попереков1сегменти спинного мозку. Зацентралът! уередпластиншт гглки (гг. розксепкга1ез ек рге1аттагез) кровопостачають тша та дуги поперекових хребщв, !х оюстя, М1жхребцев1 диски 1 спинномозкову тверду оболону ще! дшянки, утворюючи анастомози М1Жсу сщшми одноймеиними плками. Прямуючи майже горизонтально вбйс, попереков1 артерй проходять позаду квадратного м’яза по переку, живлячи його. По-пм щ артерй йдуть вперед 1 присередньо пом1ж поперечним та внутрйлтм ко сим м’язами живота 1 входять у прямий м’яз живота, кровопостачаючи !х та шюру вщповщних дшянок. Проходячи М1ж м’язами спини 1 живота, попереков1 артерй анастомозують М1Ж собою, а також з гшками верхньо! 1 нижньо! надчеревних артерш, М1Жребрових артерШ, клубово-попереково! артерй, огинально! артерй клубово! юстки 1верхньо! сщнично! артерй. Окр1м того, в дшянщ бшо! лани живота окрем1 тоненью плочки правих 1Л1вих поперекових артерш анастомозують М1ж собою. Серединна крижова артерия (а. засгаНз тееНапа) е шби продовженням черевно! частини аорти. Це тонка гшка, яка починаеться вщ задньо! поверхш аорти иа р!вн! V поперекового хребця дещо вище Г! роздвоення на праву 1 л 1ву загадый клубов! артерп. Вона проходить вниз посередиш тазово! поверхш крижово! юстки до куприка, де заюнчуеться у куприковому клубочку (§1отиз соссуррит). На р 1вш V поперекового хребця вщ серединно! крижово! артерй вщходять права I л 1ва найнижч! попереков1 артерп (аа. 1итЬа1ез гтае), кожна з яких кровопостачае вщповщний клубово-поперековий м’яз. Вщ ще! артерп також вщходить спинна шка право! шжки дхафрагми, потхм проходить праворуч по верхньому краю тдшлунково! залози 1 заходить у товщу малого чепця (м 1ж його листками). В дхлянщ печхнково-дванадцятипалокихйково! зв’язки (части ни малого чепця) загальна печшкова артерхя роздво юеться на шлунково-дванадцятипалокишкову арте р ш хвласну печшкову артерш. Шлунково-дванадцятипалокишкова артерхя (а. разкгойиойепаНз), вхдшшовши вщзагально! печш ково! артерй, прямуе вниз позаду воротарно! части ни шлунка 1 розгалужуеться на три судини: —задню верхню тдишунково-дванадцятипалокишкову артергю (а. рапсгеаккодиодепаПз зирепог розкепог), яка дугоподхбно йде вниз по заднш по верхш головки пщшлунково! залози, розташоНутрощ ев! гш ки вуючись мхж нею х присередшм краем низхщно! частини дванадцятипало! кишки. Вона анасто черевноТ частини аорти мозуе хз задньою гшкою нижньо! пщшлунковоДо нутрощевих гшок черевно! аорти належать дванадцятипалокишково! артери (плка верхньо! три велига непарш артерй: черевний стовбур, верхня брижово! артерй). Вщ ще! артерй вщходять чис ! нижня брижов1 артерй, а також п ар т середня над ленш гглки тдишунковт залози (гг. рапсгеакю) ниркова, ниркова 1 яечкова (чи яечникова у жшок) 1 дванадцятипалокишковг гшки (гг. диодепакз), артерй (рис. 94-96). яю живлять однойменнх органи, а також спхльну жовчну протоку; Непарш нутрощев 1 гшки — передню верхню тдшлунково-дванадцятичеревно! частини аорти палокишкову артергю (а. рапсгеаккодиоскпаНз I. Черевний стовбур (кгипсиз соеНасиз) е крупною зирепог апкепог), яка йде вниз по передньоверхгай х передньонижшй поверхнях головки гад'короткою судиною, довжиною 1—2 см, що вщходить шлунково! залози. Тйд ще! артерй вщходять чис вщ передньо! поверхш аорти на рхвнх XII грудно лених гглки тдишунковт залози (гг. рапсгеакга) х го хребця, або верхнього краю тша I поперекового дванадцятипалокигиковг гшки (гг. диодепакз), яю хребця, вщразу шсля виходу и з аортального розтвоживлять однойменш органи. Вона анастомозуе ру Д1афрагми. Цей стовбур ще вперед 1 над верхшм краем пхдшлунково! залози розгалужуеться на три бшя нижнього краю головки щдшлунково! за крупш судинж лхву ыглушсову, загальну печшкову х лози з передньою гшкою нижньо! пщшлунковоселезшкову артерй (рис. 94-95). дванадцятипалокишково! артерй (плка верхньо! 1. Лхва шлункова артерхя (а. ррзкпса зтгзкга) е брижово! артерй); найтоншою 1 найкоротшою плкою черевного стов —праву ишунково-чепцеву артергю (а. §аз(гобура. Вона йде вверх 1 в лхво до право! дшянки каротепкаНз дехкга), яка е шби продовженням дхально! частини шлунка, де вщ не! вщходять страпщшлунково-дванадцятипалокишково! артери. еохгдт гглки (гг. оезорка§еакз), яю живлять нижнш Вона йде вниз позаду воротарно! частини шлунка, вщдш стравоходу х анастомозують з одноймеиними прямуе лхворуч вздовж велико! кривини шлун плками грудно! аорти. Попм артерхя йде вздовж ка мхж листками великого чепця 1 анастомозуе 3 мало! кривини шлунка праворуч мхж листками ма лхвою шлунково-чепцевою артерхею (гхлка селе- . лого чепця 2 анастомозуе !з правою шлунковою ар зшково! артерй). Вщ ще! артерй до передньо! х * терхею, що е плкою власно! печшково! артерн. Вщ задньо! стшки шлунка вщходять численн1 гилунЛ1Вох шлунково! артерп вщходять численш плочки, коег гшки (гг. разкпа), яю анастомозують з однояю живлять передню х задню стшки шлунка х ана йменними плками право! та лхво! шлункових стомозують хз хшхунковими гшками лхво! шлунковоартерхй, а великий челець живлять чепцев'г шки чепцево! артери, утворюючи густу артерхальну сггку (гг. отепкакз). в стшках шлунка. Окрхмтого.додваххадцятипалох кишки можуть ххщ2. Загальна печш кова артерхя (а. кгерайса сотходити шш1 гхлки, зокрема наддванадцятгталогсгш' типгз) е крупною гшкою черевного стовбура дов кова артерш (а. зиргас/иоекепаНз) г задванадцятипажиною приблизно 4 см. Вона спочатку прилягае до логсигикова артергя (а. геСгоАиойепаИз), яю переважно (г. зргпаНз), яка бере участь у кровопостачанш глибоких м’язхв спини. К спиююмозкова гшка (г. зрта1гз) бере участь у живленш нижшх сегмештв спинного мозку, !х коршщв та оболон, крижово! юстки. На рхвш кожного крижового хребця вщ серединно! ар терп вщходять парш бхчнх крижов1 плки (гг. засга1ез Ыегакз), яю розгалужуються на тазовш поверхш крижово! юстки, утворюючи анастомози мхж собою 1 з плкамр б1чно! крижово! артерй. Вони живлять крижову юстку, а також беруть участь у кровопостачанга спинного мозку ха його оболон. Кхнцевх гшки серединно! крижово! артерй жив лять нижню частину прямо! кишки та клнковину навколо не!. Рис.94.Ч* чна частина аорти та и плки. . ' стРаво>ад ( н>Ьадиз); артерГГ (аа. рЬгетсае IЫепогев); абур (Iгипсиз соеПасиз); 5'свл" Шлун'" 'Ы1 артер1я (а. дазМса в/пМ га); ®~вер631Н1!9ва аРтеР|я (а.НепаНз); 1 2 4 ®Ри*ова артер1я (а. тезеШ епса вирепог); лГва" ЖНЯнаДниркова артерГя (а. зиргегепаНз М епог); 8~пР«НИРК0БааРтеР1я (а- юпаНв вМз1га); эртер'ц- (аа. 1ев0си1агев); »0 НИ)кнп~с иге1ег); ~ ’г' ^ РИЖОвааРтеР‘я (а- тевеп1епса М егюг); :ння аорти (ЬИигсаНо аоПае); '«Реди/ ^ 'з в а л ИНна крижова артер1я (а. васгаив тесНапа); ,5' Вну_ Ьча клубова артерия (а. Шаса соттиЫ в); Р1шня клубова артар1Я (а. Шаса М е т а ); Ж Н|1д,ас, э НИ и*Н Древний ~Л1ваи 1 МОВ1 76-зовнндня клубова артер1я (а. Шаса ех!егпа); 1 7 - пряма кишка (гес1ит); 18 - сечовий М1хур (уез/са иппапа); 19 - мис (рготоп1опит); 20верхня йднична артер1я (а. д1и(еа вирепог); 21 - попереков! артерГГ (аа. ш тЬа/ез); 2 2 - черевна частина аорти; черевна аорта (регв аЬПоттаиз аоПае; аоПа аЬ доттайз); 2 3 - права ниркова артер|я (а.гепаНз с1ех!га); 25 - середня надниркова артер|я (а. виргагепаНв тесИа); 2 6 - права надниркова залоза (д/апПи/а виргагепаНв Пех1га); 2 7 - загальна печ1нкова артер1я (а. ЬереНса с о т т и т з ); 28 - вархн! наднирков! артерй' (аа. зиргагепа/ез зирепогез); 29 - нижня порожниста вана (V. сауе М епог); 30 - печЫков! аени ( у у . ЬераНсае). СЕРиЕВО СУДИН! —артергя хвостатт частгси (а. 1оЫ саисЫл), яка вщходять вщ початкового вщдшу власно! печшково! артери або шлунково-двангщцятипалокишковох ар розгалужуеться на судини трётього порядку, що тери 1живлять вщповщно верхню Гнизхщну частини кровопостачають лхву половину хвостато! частки дванадцятипалоТ кишки. (задньо! частини печшки), тобто лхву половину зад Власна печшкова артер1я (а. керайса ргорпа), нього сегмента (сегмента I); * вщшшовши вщ загально! печшково! артерп, прохо — артергя присереднього сегмента (а. зе&тепИ дить вверх до вор!т печшки ш ж обидвома листками тееНаНз), яка розгалужуеться на судини третього по печшково-дванадцятипалокишково! зв’язки (части рядку, що живлять лхвий присередшй сегмент (сег ни малого.чепця). Праворуч вщ артери розташована мент IV); сшльна жовчна 1 загальна печшкова протоки, а поза —артергя бгчного сегмента (а. зе%тепН ЫегаИз), ду —ворггна печшкова вена. яка розгалужуеться на артерн третього порядку, що Вщ почапсово! дшянки власно! печ1нково! ар живлять Л1вий бхчний заднш сегмент (сегмент II) х терн вщходить права шлункова артерхя (а. ррзРпса лхвий бхчний переднш сегмент (сегмент III); Аех&га), яка прямуе вниз до мало! кривини шлунка, а 3. Селезхнкова артерхя (а. зр1етса; а. ИепаИз) поТ1м по нш ще лххюруч мхж листками малого чепця найкрупшшою х найдовшою плкою черевного стов 1 анастомозуе 3 лхвою шлунковою артерхею. Вщ цхез бура. Вона вщразу повертае лхворуч, проходячи по артерп до передньо! 1 задньо! стшок шлунка вщхо заду верхнього краю пщшлунково! залози до юнця дять гилунковг гшки (гг. ^азМсг), якх анастомозують и хвоста, потхм входить у шлунково-селезшкову з одноймеиними плками право! шлунково-чепцево! зв’язку х розгалужуеться на 4 -6 юнцевих селезшкоартери. Гнколи права шлункова артер1я може вщхо- вих гшок (гг. зр1ета; гг. Иепа!ез), яю входять через дити вхд загально! печшково! артери. селезшковх ворота в и паренххму. Вщ селезшково! артери вщходять судини, яю жив У дхлянцх ворхт печшки власна печшкова артерхя розгалужуеться на праву плку (г. дехШ) х лхву пл лять гцдшлункову залозу, шлунок \ великий чепець; ку (г. япгз1ег) - розгалуження першого порядку, якх —гшки пщшлунково! залози (п. рапегеаНсг), до заходять через ворота печхнки вщповщно у н праву х складу яких належать: лхву частини (див. у 2-му томг пгдручшкароздгл “Б у —дорсальна артерш тдишунковт залози (а. рапдова печшки"), де розгалужуються разом з гшками сгеайса сСогзаКз), яка йде вниз по заднш поверх'ворхтно! печшково! вени у вщповщносп до п’яти вщнх шийки пщшлунково! залози. Бшя нижнього н д ш в 1 восьми сегментхв печхнки (розгалуження дру краю вщ ще! артерй вщходить нижня артерш тдгого 1 третшго порядау), кровопостачаючи печхнку. шлунковт залози (а. рапсгеайса т/епог), яка пря Гнколи вщ лхво! гшки власно! печшково! артерн муе до юнця хвоста пщшлунково! залози. 1нша вщходить ще промхжна плка (г. тЬегтейшз). плка дорсальнох артери огинае нижнш хсрай пхдВхдправо! плхси (г. дехЬег) власно! печшково! артери шлунково! залози х на й передньонижшй поверхш вщходить жовчтмгхурова артерш (а. сузйса), яка жи анастомозуе з передньою верхнюю пщшлункововить жовчний мххур х мххурову протоку. Потхм права дванадцятипалокишковою артерхею. Численш гшхолка розгалужуеться на такх судини другого порядхсу: ки дорсальнох артерн анастомозують з хншими су—артерш хвостатт частки (а. 1оЫ саидаИ), яка динами, що кровопостачають гадшлункову залозу, галузиться на судини третього порядку, що крово —передпгдгилунковозалозова артерш (а. ргераппостачають праву половину хвостато! частки (зад сгеайса); ньо! частини печшки), тобто праву половину задньо —велика артергя тдшлунково! залози (а.рапсгеайса го сегмента (сегмента I); пищпа) вщходить вщ селезхиковох артери на р!вга —артергя переднього сегмента (а. зе@тепИ агйепсередини и тша, розгалужуючись на численш пл опз), яка розгалужуеться на судини третього поряд ки на заднш поверхш залози, яю анастомозують з ку, що кровопостачають правий присереднш передгшками нижньо! артерн пщшлунково! залози; гай сегмент (сегмент V) ! правий переднш сегмент —артергя хвоста пгдшлунковог залози (а. саидае (сегмент VI); рапсгеаНз) е юнцевою плкою селезшковою арте —артергя заднього сегмента (а. зе^тепй роз1ерй, яка живить однойменну частину залози; поггз), яка розгалужуеться на судини третього по —коротю шлунков1 артерй (аа. %азСпсае Ьгеоез), рядку, що кровопостачають правий б1чний заднш яких е переважно 3—8, вщходять вщ юнцевого вщдшу сегмент (сегмент VII) х правий присереднш заднш селезхиковох артерй, що проходить у товщ! шлуххковосегмент (сегмент VIII); селезхиковох зв’язки. Ц1 тоню плочки входять у задню Лхва плка (г. зтЫег) власно! печшково! артерй стшку дна шлунка, живлять його ханастомозують з хмрозгалужуеться на так! судини другого порядку; шими шлунковими плками. 1нколи до задньо! стшки е I ! 1 ' I ' сис О сиоиш Плки череш ки ч яп ш ш а<>|»1 II н |к и а р Iе р ш Мнчес 1Й (ходж енни арнрн Тош и р и ф т ари -рй ДУ т и к и ро.налх ж е и п я су цш га кр о но но гта ча ни я I [р и с и н ко ю п л кп НнжнмИпф- 1 Не рхш мл ш пркош ршпопп пргпгрш «1|>ТЧ |)М Пере/НН ШНКОДО аоргн на рнпн X II Отрий) I р \д п о | о \р е б ц я Н п п г /м -т т .1.1 1111 Ш Н К О Д О артерп черешни аор| и па риин и I 1 | \ ноиереконпх хргбщн I III,ф И ) Идс ю нижщ .ш ноиерми дшфр.п ми I па ширконоУ 1 ,1 юдп Захо /яI к V кницу 1,1.1111,01 ( ||||К П череп П О ) |10|Ю Ж |||||||| Гид я и I ноиереконпх хреГннн Дмфр.п м I на шнркпна 1.1 10.1,1 I 11П11ННН \ |||. К 1 К I Н О Ю ооо юип. ш м ра | м я щ |1 0 |1 С |М К111Ю1 II 1 Я Н К Н 1,1 нер( 1111.06141101 с пики чорсшГоУ порожнини Н \ грош еи| и 1кн Итарш /\ /ка 1 11И11 1м 1\ н коня арлерш 2 . Зага и.иа нечш кона ЧеретшЧ (тоапцр . |р |С р 1 Н Передт п т к о .ю черешни а о р т па рпин X II Iрудного 1 С >' и ни кои .1арн рш хребця 1 Порожпнокншк'ОнУ I (средне п т к о ю Ч( решнн аоргн и | рнни I поперекешо I о хребця Короткий (нрпбли.ик) I 2 гм ) ник ! ни егонбур, ролгалужуе и к я на гри шумно артерй' Чсрсннп чае ю на 1 (ранохо ду, ш |у н о к днана щ яш нала киш ка, ш дш лупкона „иода, нгчщ ка I жончнпм .\н\\|Х1М. сеие.йнка, мадий I не ш кнй чеши /)(/ им бри топа а/ты /чи |р н |>|| 2 К нбонокнш кенй арм-рп 3 . К 1\бо11ПоГи 1.10110 К111НКОН.1 , | р | | ]> |Я Ни /ритопа ■1 !) Ирака I есремни 000 кню кпш кош а р к ри 1 I им пболонокдпш она Приерш арI 2 . ( 1п меню нГни а р к рп (2 3 ) 3 . Верхня ирямокпш коиа ар>ер|я Передш ш нколо череш ки а о р т на рнни III н о т р| ко н т о хребця Про.хо I I I П . м1ж головкою ниц илу п коноУ ап/юдн I дканадцятпннлою киш кою , даходпп. у корни. б р и ж | Г 0 П К 0 1 киш ки Прямуе дониау I пворуч м очеревннно но пере 1Н111 поверхш иного нелпкого иопгреконого м'яда Ш цнлункоиа идода. дпападнялннл ш порож ня клубона. I пна ки ш ки 1,1 ш рнопо/абнпй шдро< гок НИГХ1ДП.11 нпиере'чиа ободош киш ки . Мна час ш п 1 нонерсконоУ, ни 1\|дна га енгмоно/йбпа ободош кишки, верхня чаггнна прямей кишки Ппрш /пн и ( и/1 «, III 1ртср\» 1 Нижня падииркоиа ар м р ш 1 СсЧШШНЙ ПЛКИ 2 11,1 I я< ЧКОШ и |КИ Я/х ( 111.111) В| I а о р т п I рнни I нонерекокою хребця Прямуе ю норм нлдниркошн 1а. шли 11.1 шпркона шлеш Н1 I а о р т на рпин I II попсреконпх хребц т, дещо поиск ш 1 ноцерелш.оУ 11де п поперечному напрямку до норм пнркн 11прка, надниркова , т и ш . верхшй ш I цл гечоно IV. нодомпк га I жп|и)На капсули парки Передне ш икало аор1 м. III I го п рпм кутом нижче шд нирконш а р н р н ||р я м \'| доиплу I 1К11К >|( чко. н 1е'яг чко. едм'чннпогпа прою ка. ссчош к даочереш пню черед м'яд 1Н йймач ж чка нахиннппмканат \ 1 К 1.1,И П М И И О Г О кан.инка ю ж чка Ней “ Рт I р, < ..... 1 ГруГим 1К1КИ 2 ( счОшлн! 1 1 . 1 КП П ерецн ппнСо.ю а ор| н НО! гоприм кедом нижш ш I пнрконш а р н р н Прямуе вши к Ягчни гчонУд млдкона даочерешпню н ма нш ||>\оа ■а с до ж чинка шлунка вщходить вщ селезшково? артерп крупшша задня шлункова артергя (а. фШпса розЪепог); - лхва шлунково-чепцева артерш (а. &а${го-отепШгз зтЫга) вщходить вщ кшцево? далянки селезш ково? артерп, де вона починае розгалужуватися на селезшковх плки. Вона йде вниз попереду тдшлунковог залози 1 доходить до велико? кривини шлун ка, потхм повертае праворуч 1 проходить по нхй мхж листками великого чепця. На рхвнх межх М1Ж лхвою I середньою третинами велико? кривини шлунка ця артерхя анастомозуе а "правою шлунково-чепцевою артерхею (плка шлунково-дванадцятипалокишково? артерн). Вщ л 1во? шлунково-чепцево? артерх? вщ ходять численш гилунковг гшки (п. %а$1псг), яю кро вопостачають передню 1 задню спнки шлунка, ана стомозуючи з одноймеиними плками лхво? ? право? шлункових та шших артерш, а також чепцевг гшгси (п. отепШез), що живлять великий чепець. Отже, шлунок мае унхкальну систему кровозабезпечення, в якш беруть участь ус1три артери черевного стовбура - загальна печшкова, лхва шлункова I селезхнкова. Цх судини утворюють артерхальне юльце навколо шлунка, що складаеться з двох дуг - верхню? I нижню?. Верхня дуга проходить по малш кривиш (права I лхва пхлунковх артери), а нижня дуга - по великш кривит шлунка (права 1 лхва шлунково-чепцевх аргер]'?). Вщ цих артерш вщходять численш шлунковх плки, яю в переднш 1 задних стшках шлунка анастомозують мхж собою, утворюючи густу артерхальну сггку. В системх артерш, яга кровопостачають печшку I жовчний мххур, можлив1 рхзш варханти. Зокрема, загальна або власна печхнковх артерн можуть вщходити вщ верхню? брижово? артер1?, Л1ва плка власно? печшково? артерй починаеться вщ лхво? шлунково? артери, а I? права плка - вщ шлунководванадцятипалокишкЬво? артерй', вщ останньо? може вщходити жовчномххурова артерия. Описане вище типове розгалуження черевного стовбура трапляеться приблизно у 50-55 % людей. В шших випадках наявга ргзномаштш варханти, а найчастхше бувають наведеш нижче. У 25 % оаб вщ верхню? брижово? артери (про не? див. нижче) вщходять плки до печшки. Зокрема, у 3 % людей загальна печшкова артерхя бере початок вщ верх ню? брижово? артерхх, а черевний стовбур роздвоюеться на селезшкову (крушвшу) артерйо хл!ву шлункову ар терию. У 3 % випадюв загальна печшкова артерхя вщгалужуеться вщ черевно? частини аорти в далянщ мхж черевним стовбуром 1 верхньою брижовою артерхею. У 10 % людей вхд загально? печшково? артерй вщ ходить пльки лхва печ'шкова плка, що живить лхву частину печшки, а права печшкова плка вщгалужуеться вщ верхньо? брижово? артерх?, кровопостачаю чи праву частину печшки. У 18-23 % випадюв вщ лхво? шлунково? артери вщ'алужуетъся додаткова лхва печшкова плка, яка разом з лхвою плкою влас но? печшково? артери ж и в и т ь лхву частину цечхнки (п 1коли вона вщсутня). У 7 % оаб вщ л 1во? плки власно? печшково? артерй' вщходить додаткова плка до мало? кривини шлунка. У 10 % людей вщ черевного стовбура або вщ початково? дшянки селезшково? артерн вщгалужуеться задня верхня пщшлунково-дванадцятипалокишкова артер1я. У 5 % оаб черевний стовбур роздвоюеться на загальну печшкову ? селезшкову артерн, а лхва шлункова артерхя окремо вщэбэдить вщ черевно? час тини аорти трохи вище вщ черевного стовбура. Ттьки у 60% людей задня шлункова артерия, яка живить задню стшку шлунка, вщходить‘вхд селезхнково? артерй. У 35 %випадюв вщсутшй прямий анастомоз М1Ж правою I лхвою шлунково-чепцевими артерхями. Можливх йпш варханти галуження черевного стовбура. М?ж артерхями черевного стовбура хснують рхзномаштнх анастомози, зокрема, мхж лхвою шлунковою артерхею 1 нижшми д 1афрагмовими артерхями, мхж правою 1 л 1вою гшками власно? печшково? артерн. II. Верхня брижова артерхя (а. тезеМета зирепог) е другою крупною непарною нутрощевою плкою черевно? частини аорти, яка вщходить вщ ?? передню? поверхш позаду тша пщшлунково? залози на р1вн1 XII грудного - I поперекового хребщв, при близно на 1-3 см нижче вщ черевного стовбура. Вона прямуе М1ж головкою пщшлунково? залози (справа) 1 висхщною частиною дванадцятипало? кишки (злхва), праворуч вщ не? проходить верхня брижова вена. Потхм верхня брижова артерхя йде вниз по передшй поверхш горизонтально? частини дванадцятипало? кишки I заходить у товщу кореня бриж1 тонко? киш ки. Мх'ж листками брижх артерхя повертае вправо 1 доходить до право? клубово! ямки, утворюючи дугу, опуклнхть яко? обернена вл1во. Вщ верхньо? брижово? артерн вщходять су дини, яга живлять тонку кишку 1 значну частину товсто? кишки: нижня пщшлунково-дванадцятипалокишкова, порожньокишковь клубовокишковц клубово-ободовокишкова, права I середня ободовокишков1 артери (рис.96). Н ижня п щ ш л у н к о в о -д в а н а д ц я т и п а л о к и ш к о в а артерхя (а. рапсгеаНсодиодепаНз т/епог) вщходить вщ право? поверхш стовбура верхню? брижово? артерн на 1—2 см нижче ??початку, прямуе вниз 1 вправо по пере д ш й поверхш пщшлунково? залози. На рхвш нижнього краю головки пхдшлунковох залози артерхя розгалужу еться на передню гзадню плки (гг. аЫепог е1рШепог). Передня гглка прямуе праворуч у борознх мхж нижнхм краем головхеи пщшлуххково? залози х верххнм А Рис. 95. Артери оргашв черевно!' порожнини. Вигляд спереду. А - печжка вщведена вверх, малий Б - шлунок пщнятий вверх, очеревина частково видалена. чепець видалений. 1-нижня порожниста вена (V. саVа М епог); 2-загальна печшкова артер1я (а. РераНса с о т т и т з ); 3-черевний стовбур (Iгипсиз соеНасиз); 4-пва шлункова артер'ш (а. даз&пса зМ зка ); 5-дафрапяа (ЫарЬгадта); в-селеанка (Неп; зр1еп); 1- Л1вашлунково-чепцева вена (V. двз1гоотеп1аНз зМз1га); 1-селезикова артер>я (а. ИепаНз); Я(7 -права шлунково-чепцева артергя (а. дазкоотеМаИз бехка); Я-нижня пщшпунково-дванадцятипалокишкова артер1я (а. рапсгеаРсобиобепаиз М епог); 11 - пщшлункова залоза (рапсгеав); 12 —верхня пщшлунково-дванадцятипалокишкова артер|я (а. рапсгеаНсобиобепаИз зирепог); 13 —ворггна печшкова вена (V. робае РераНз); 14 - шлунково-дванадцятипапокишкова артер|я (а. дазкобиобепаКз); 15 - права шлункова артер|я (а. дазкю а бех1га); 16 - власна печшкова артер|я (а. Ьерайса ргорпа); 7 8 -ж о вчний и/мхур (\>аз]са (еЧеа); 19 - печшка (Рераг). Б Рис. 96 А. Артерн та вени тонкоТ I товстоУ кишок. Вигляд спереду (петтн тонко! кишки вщведен! ВЛ1 В0 , ' поперечна ободова кишка вщтягнена вверх, очеревина частково видалена. За Р. Д. Синельниковим). I - великий чепець (о те п 1 и т та /и з); 2 - поперечна ободова кишка (со!оп 1гапвуегзит); 3 - анастомоз М|ж плками середньо'Г ■л 1во'Г ободовокишкових артерш; 4-Л1В1 ободовокишков| артер1я \ вена (а. е1 V. соИсав з п з к а е ); 5 - верхня брижова артерюГ(а. твзеШ епса зирепог); 6 - верхня брижова вена (V. тезеШ епса зирепог); 7 - порожня кишка С ки п и т); В - порожньокишков| артерй I вени (аа. е1 уу. )е)ипа!ез); 9 - клубовокишков! артер|я I вена (а. е( у. Иеа/ез); 1 0 - клубова кишка (П ейт); I I - червоподШний вщросток (аррепсПх уе гтИ о гт/з); 12 - артер!я ■вена червопод1бного ащростка (а. е1 у. аррепсПси/агез); 1 3 - передн сл 1покишков1 артервя I вена (а. е1 у. саеса/ез аШепогез); 14 - зады сл1ПОкишков1 артергя I вена (а. е! у. саеса/ез роз1епогез); 1 5 - висхщна ободова кишка (со1оп азсепбепз); 1 6 - клубово-ободовокишков! артер'ш I вена (а. е1 у. ПеосоНсае); 1 7 - прав! обсдовокишков! артер)я I вена (а. е! у. соНсае бех1гае); 1 8 - середи ободовокишков! артерия I вена (а. е! у. соПсае тесНае); ________ ______ 19 - пщшлункова залоза (рапегеаз). краем горизонтальной частини дванадцятипало! киш ки, а пот1м повертае догори, вщдаючи до цих оргашв численш плки, 1анастомозуе з плками передньо! верх ньо! пщшлунково-дванадцятипалокишково! артери (13 системи черевного стовбура). Передня плка також анастомозуе з першою порожньокишковою артер1ею. Задня гшка оги нас зн изу пщшлун кову залозу, пойм на П заднш поверхн! прямуе праворуч 1догори, вщдаючи численш плки до головки пщшлунково! залози I дванадцятипало! кишки, анастомозуючи з плками задню! верхньо! пщшлунково-дванадцятипалокишково! артерн (13 системи черевного стовбура). Вщ опукло! частини дуги верхньо! брижово! артерп вщходять послщовно до петель порожньо! 1 клубово! кишок 12-18 порожньокишкових ар терш (аа. ]фта1ез) 1 клубовокишкових артерШ (аа. Иеа1е$). Увшшовши в товщу бриж! тонко'! кишки М1Ж п листками, кожна кишкова артер1я розгалужуеться на дв1 гшки, яю анастомозують з такими ж пл ками сусщшх артерШ, утворюючи артер1альш дуги (аркади) першого порядку. Вщ тих дуг вщходять нов1 артерп, яю також розгалужуються 1 анастомозують з тщ бним и гшками сусщшх артерш, утворюючи артер1альш дуги (аркади) другого порядку, але щ дуги вже мешш за розм 1рами. За таким же принципом утворюються артергальш душ (аркади) третього, четвертого 1 навйъ п’ятого порядюв, але !хш розм1ри поступово зменшуються. Вщ останньо! артер!ально! дуги (аркади) безпосередньо до порожньо!! клубово! кишок вщходять пряла, артерп (аа. гес(ае), яю галу зяться, утворюючи в стшщ кишки густу артергальну сйку. Дугопощбна (аркадна) система кровопоста чання брижово! частини тонко! кишки забезпечуе П надшне живлення при перистальтищ кишки. Окр 1м того, вщ артер1альних дуг вщходять го нению плочки до брижових л1мфатичних вузл1в. Клубово-ободовокишкова артер1я (а. йеосоШса) вщходить вщ право! поверхш верхньо! брижово! артерй, приблизно посередиш и стовбура, прямуе позаочеревинно вниз 1 праворуч по заднш спнщ по рожнини живота. В дшянщ клубово-слшокишкового кута вона розгалужуеться на декшька гшок, яю жив лять слшу кишку, початкову дшянку ободово! киш ки 1 юнцеву дшянку клубово! кишки, а саме; —переЪто гзадто слтокишковг артерп (аа. саеса1ез апСепаг е1розГеггог), яю живлять вщповщно передню 1 задню стшки слшо! кишки; —артерио червоподгбного егдростка (а. аррепсИси1апз), яка кровопостачае однойменний вщросток сл!по! кишки; —клубовоктикоеу гипсу (г. ИеаИх), яка прямуе вниз до клубово-слшокишкового кута, де анастомозуе з юнцевими гшками клубокишкових артерий, угворю- ючи артер1альну дугу. Вщ ще! дуги вщходять пряш артерй, яю живлять юнцевий вщдййдлубово! кишки; к - ободовокигикову гшку (г. соИсиз), яка прямуе праворучдовисхщно!ободово! кишки 1розгалужуеться на висхщну 1низхщну плки. Висхгдна гшка (г. азсепбепз) йде вверх по присередньому краю початкового вщд1лу висхщно! ободово! кишки 1 анастомозуе з низхщноюплкою право! ободовокишково! артерп, утворю ючи артер1альну дугу. Ниэхгдна гшка (г. с1е$сепс1еп$) ще вниз по присередньому краю ще! кишки ! анас томозуе з плкою клубово-ободовокишково! артерй, утворюючи артер1альну дугу. Вщ цих дуг вщходять прядя артерй, яю живлять висхщну ободову 1 слшу кишки, а також червотдобний вщросток. Права ободовокишкова артер1я (а. соИса йехЬта) вщходить вщ право! поверхш проксимально! третини вфхньо! брижово! артерп вщ початку клубовоободовокишково! артерн (школи вщходить вщ не!), нар1вга кореня бриж! поперечно! ободово! кишки. Ця артер1я йде праворуч, майже горизонтально, а в дшянЦ1присереднього краю висхщно! ободово! кишки (не доходячи до нього), розгалужуеться на висэадну г низхлдну гшки (п. азсепекпз еС сквсепйепз). Низхщна п л ка, прямуючи вниз, анастомозуе з висхщною гшкою ободовокишково! плки клубово-ободовокишково! артерй. Висхщна гшка йде догори, де анастомозуе з правою плкою середньо! ободовокишково! артерн. 1нколи )вд клубово-ободовокишково! артерн або вщ право! обдовокишково! артерн вщходять окремо ар терш правого вигину (а. /1ехигае Оехбгае) до правого эгину ободово! кишки. II плки анастомозують з плка ми пр.-и' 1 1 середньо! ободовокишкових артерш. Дугоподканастомози (аркади) перерахованих артерш угворк »гь неподал1кгвщ ободОво! кишки суцшьну х в ат артер1альну мапстраль, яка називаеться Крайо) ,(ободовокишковою артер1ею (а. гмщтаИз соН). Ь р т е р х я проходить вздовж о б е р н е н о г о до се редин >аю вас! ободово! кишки. Крайову ободовокишко зртер1Ю також називають бшяободовокишКовою.1 гер1ею (а.]их1асоИса), або крайовою ободовокишг .вою дугою (агсив тагррпаИв соН). Вщ щ а су дини в' «паять пряла артерп (аа. гес1ае), яга живлять ВИСХ1Д1Д' ободову кишку, правий з г и н ободово! кишки ■почать. >ву дшянку поперечно! ободово! кишки. Середня ободовокишкова артерш (а. соНса тесИа) йдходитьвщпередньоправошоверхшпочатковоговщДйуверхньо! брижово! артерн, дещо нижче вщходжен ня нижньо! пщшлунково-дванадцятипалокишково! артерй. Вона йде вперед 1 праворуч, заходить у товщу бриж) поперечно! ободово! кишки 1 М1Ж П листками Розгалужуеться на праву г тву ш ки (гг. <1ехСег в1 зт*%т). Права плка прямуе до правого згину ободово! Кишки, де и гшки анастомозують з висхщною гшкою Рис. 96 Б. АртерГГ I вени товсто! кишки (вигляд спереду: п е т тонко! кишки ввдтягнуп праворуч, попе речна ободова кишка - вверх, а сигмопод|бна - вниз. За Р. Д. Синельниковим). ■*. 1 —великий чепець (о те гЛ и т та /и в); 2 - поперечна ободова кишка (со1оп 1гапвуегвит); 3 пщшлункова залоза (рапсгеав); 4 - анастомоз м1ж плками середньо! I л 1во! ободовокишкових артерш; 5 нижня брижова вена (V. тевеЫ епса М епог); 6 - низхщна ободова кишка (со!оп Ьезсепдепз); 7 - нижня брижова артер|я Га. тезеШ епса М епог); 8 - черевна частина аорти; черевна аорта (рагз аЬдот'таПз аоПае; аойа аЬбот'таНв); 9 _ Л1В1 ободовокишкоа'| артер.я I вена (а. е( к соНсае в1пШгаа); 1 0 - сигмопод 1бн| артери ■вени (аа. в1 \л/. В’1д то'к 1 еае); 11 - верхш прямокишков! артер'га I вена (а. е1 к гес(а!ез зирепогез); 1 2 - пристЫкова очеравина (реп(опеит рапе(а1е); 13 - сигмопод|‘бна ободова кишка (сокзп в]д то \б е ит); 1 4 - л1ва загальна клубова вена (V. Шаса с о т т и т з зМз1га); 15 - сечовий м1хур (иев/са иппапа); 16 пряма кишка (гес1ит); 17 - слила кишка (са е си т); , 18 - червопод1бний ащросток (арретЯх. ие гтК огт/з); 10 —брижа червопод 1бного вщростка; 20 - права загальна клубова артер1я Га. Шаса с о т т и т з бехМг); 21 _ нижня порожниста вена (V. св 1/а М епог); 22 - петл| тонко! кишки; 23 —брижа тонко! кишки (те зе Ш е п и т); 24 —середн! ободовокишков! артер.я I вена (а. е! и соНсае текЯае). право! ободовокишково! артери. .Шва плка Йде лгво вокишково! артери та плками верхньо! прямокишково! руч уздовж брижового кращ, поперечно! ободово! артери, утворюючи артергальш дуги (аркади) першого, кишки 1 в дшянщ лгвого згину ободово! кишки анас другого 1 третього (школи четвертого г п’ятога) поряд томозуе 3 ВИСХЩНОЮ ПЛКОЮ Л2В02 ободовокишково! юв. Останнш порядок артергальних дуг формуе кра артерй (плка нижньо! брижово! артерн). Плки серед- йову ободовокишкову артергю (а. тащтаИв сой), яка е ню! ободовокишково! артерн, анастомозуючи мгж со юнцевою частиною усге! едино! артергально! мапстрабою I плками сусщшх артерш, формують артергальш ль Вщ Гист артерй вщходять численнг прямг артерп дуги (аркади) першого, другого г третього порядюв. (аа. гес(ае), якг живлять сигмоподгбну ободову кишку. Верхня прямокишкова артергя (а. гесЬаИввирепог) Останга дуги утворюють суцшьну хвилясту крайову ободовокишкову артергю (а. тагфгаИв соН), яка е юнцевою гшкою нижньо! брижово! артерй, прямуе е продовженням одноименно! артерн, що йде вздовж вниз г розгалужуеться па двг плки. Одна плка (сигмоприсереднього краю висхщно! ободово! кишки. Вщ подгбна) анастомозуе з плкою сигмоподгбно! артери, крайово! ободовокишково! артерн вщходять численш кровопостачаючи нижнш вгдцгл сигмоподгбно! кишки. прямг артерп (аа. гес(ае), яю живлять стгнку попере Друга, потужнша гшка, йде в порожнину малого таза попереду лгво! загально! клубово! артерп, заходить у чно! ободово! кишки, а також правого г лгвого згишв тазову частину бриж! сигмоподгбно! кишки, де галу ободово! кишки. зиться на праву г лгву плки, кровопостачаючи ампулу III. Нижня брижова артергя (а. тевепРеггса т /еп прямо! кишки. В ц спнцг гшки верхньо! прямокишко ог) е третього непарною нутрощевою гглкою черевно! во! артерй анастомозують з плками середньо! прямо частини аорти. Вона починаеться вщ лгвого швкола кишково! артерп (плка внутргшньо! клубово! артери). черевно! аорти на ргвнг нижнього краю III попере У системах верхньо! г нижньо! брижових артергй кового хребця. Артергя прямуе заочеревинно вниз г гснують ргзномаштнг варганти, але найчастг'ше траплгворуч, розг алужуючись на ряд плок; лгву ободово ляються тага. кишкову артергю, 2 -3 сигмоподгбнг артерй г верхню Права г середня ободовокишковг артери, а також прямокншкову артергю. Цг артерп кровопостачають права ободовокишкова г гслубово-ободовокишкова лгву частину поперечно!, низхщну г сигмоподгбну артерй мають спгльнг стовбури. Середня ободовокиш ободовг кишки, а також верхшй г середнш вщдши кова артергя вщсутня, а г! замгнюе крупна висхг’дна прямо! кишки (рис. 96 Б). плка лгво! ободовокишково! артерй, яка йде праворуч V Лгва ободовокишкова артергя (а. соИса вгпгвРга) г анастомозуе з висхщною плкою право! ободовокишйде лгворуч заочеревинно попереду лгвого сечоводу ковог артерн. Мгж середньою г лгвою ободовокишко г лгво! яечково! (яечниково! у жшок) артерй, розга вими артергями утворюеться велика артергальна дуга лужуючись на висхщну г низхщну плки. Висхщна (аркада) першого порядку - дуга Рюлана. плка - висхгдна артергя (а. авсепЛепв) ще догори г У 20 % людей права ободовокишкова артергя анастомозуе в дшянцг лгвого згину ободово! кишки вщсутня. У таких випадках вщ клубово-ободо з лгвою гглкою середньо! ободовокишково! артерй, вокишково! артерн вщходить крупна плка, яка йде утворюючи бшя краю ободово! кишки велику арте- вверх вздовж висхщно! ободово! кишки г анастоморгальну дугу (аркаду) першого порядку —дугу Рю- зуе з правою гшкою середньо! ободовокишково! ар лана. Низхгдна гшка (г. девсепйеггв) ще лгворуч г вниз, тери, формуючи крайову ободовокишкову артергю. де анастомозуе гз сигмоподгбною артергею, утворюю У таких випадках можливг ргзнх варганти утворення чи артергальну дугу (аркаду) першого порядку. По- артергалыгих дуг (аркад). У 6 % випадюв вщ верх пм плки, яю вщходять вщ цих дуг, утворюють дуги ньо! брижово! артерй вщходять двг правг" ободоводругого порядку (гнколи третього порядку), якг фор кишковг артерп до висхщно! ободово! кишки. мують бшя присереднього краю низхщно! ободово! У 25 % людей нижня брижова артергя розгалу кишки крайову ободовокишкову артергю (а. тпщтаНз жуеться на три плки. Верхня плка е лгвою ободовосоН). Ця артергя е частиною суцшьно! крайово! обо кишковою артергею, що мае крупку висхщну пику, довокишково! артери, що проходить уздовж внутргш- яка йде вздовж низхгдпог ободово! кишки до и твою нього краю вс!е! ободово! кишки. Вщ крайово! ободо згину, повертае праворуч г в середшй дшянцг попере вокишково! артерй вщходять численш прямг артери чно! ободово! кишки анастомозуе з короткою лгвою (аа. гесШе), яю живлять лгву частину поперечно! обо- плкою середньо! ободовокишково! артерй. Друга плка розгалужуеться на дв! сигмоподгбнг артери, а дово! кишки з I! згином г низхщну ободову кишку. Сигмоподгбнг артери (аа. вщтоккае), яких е пере третя плка е типовою верхньою прямокишковою ар важно 2—3, прямують вниз спочатку заочеревинно, тергею. У 5 % випадюв середня ободовокишкова арпотгм входять у товщу бриж! сигмоподгбно! ободово! тергя вщходить вщ нижньог брижово! артерп, а ще у кишки мгж и листками. Гшки цих артерш анастомозу 5 % осгб вгд лгво! ободовокишково! артерн вгдг’алужують мгж собою, а також з низхгдною плкою лгво! ободо еться додаткова середня ободовокишкова артергя. Отже, брижову частину тонко! кишки 1 товсту кишку (за виключенням вгдойдиикеворо каналу пря. мо! кишки) кровопостачають плки верхньо! 1 ииж( ньо! брижових артерш, що е непарними нутрощеви ми судинами черевно! частини аорти. Плки цих су дин утворюють артергальш дуги (аркади) першого, другого, третього, четвертого 1 навхть п’ятого поряд ив. Дуги останнхх порядюв формують бшя оберненого досередини краю ободово! кишки суцшьну артерхальну мапстраль - крайову ободовокишкову дугу, вхд яко! вщходять численш прямг артери, що безпосередньо живлять ст!нки брижово! частини тонко! кишки I товсто! кишки (за винятком вщхщникового хбхххалу прямо! кишки). Парт нутрощев! плки черевно! частини аорти До парних нутрощевих плок черевно! частини аорти належать: середня надниркова артерхя, нирко ва артер1я, яечкова артер1я у чоловшв 1 яечникова артерхя у ж1Нок (рис. 94). Середня надниркова артерхя (а. виргагепаНв те<На) е тонкою плкою, яка вщходить вщ б1чно! поверхш початкового вщщлу черевно! аорти на р1вш I поперекового хребця дещо нижче вщ початку верх ньо! брижово! артерн 1 прямуе вбхк попереду шжки дхафрагми до воргг наднирково! залози. Права ар терхя дещо довша за лхву. У пареиххм! наднирково! залози ця артер1Я анастомозуе з верхшми наднирковими артерхями (плками нижньо! д 1афрагмово! артер'!) I нижнюю наднирковою артерхею (плкою нирково! артерп). Нмркова артерхя (а. гепаНв) е крупною судиною, яка в ^ходить пщ прямим кутом вщ б1чного швкола Мере ч! аорти переважно на рхвнх II поперекового хреб на 1-2 см нижче вщ мюця вщходження верх- Рис. 1 7. Л 1В1 нирков! артерй? та вена, Тхш гшки. Част -на паренх|'ми нирки видалена. Х-юр- ва речовина нирки (соПех гепаИз); -.ова речовина нирки (тебиИа гепаИз); 3-веии» нирков! чашечки (саИсаз гепа1ев та р ге в ); 4-м1жчасточков'| артерН (аа. ю1еПоЬи1агез); 5 -м 1жчасткоа1 артерп те вени (аа. е( \ы. ЫеПоЬагез); 6 -дугопод|бн1 артери (аа. агсиа1ав); 7-сечовщ (иге(ег); 4-артер'|я нижньош сегмента (е. ведтепИ т(е по пз); 9-ниркова вена (V. гепаИз); 10- ниркова артер|'я (а. гепаИз); 11- артеря переднього верхнього сегмента (а. ведтепИ вгИепопв зирепопз); 1 2 -артер|‘я верхнього сегмента (а. ведтепИ зирепопз). 2 -м с ньо! брижово! артерй. Права ниркова артерхя довша за Л1ву, бо черевна аорта проходить лгворуч вщ се рединно! лшп. Права ниркова артерхя прямуе до ниркових ворп позаду нижньо! порожнисто! вени, а Л1ва ниркова артер1Я - позаду л1во! нирково! вени. Вш кожно! нирково! артерп ще до входження и у нирков1 ворота вщходять капсульнг ш ки (гг. сарви!агев), яю живлять нирковх капсули; нижня надниркова артергя (а. виргагепаНв т/епог), яка за ходить в основу наднирково! залози г в н паренххмх анастомозуе з плками середньо!! верхньо! наднир кових артерш. Отже, надниркову залозу живлять три наднирковх артери —верхня, середня хнижня. Ниркова артерхя (рис. 97) у дхлянцх ниркових ворхт розгалужуеться переважно на передню х задню плки (цих плок може бути бхльше), якх почннають галузитися ще у ниркових воротах на внутртньонирковг артерп (аа. ШгагепаНв), кровопостачаючи вщповщнх нирковх сегменти (див. у 2-му томх гадручника роздал “Кровообхг нирки”). Передня гглка (г. апСепог) нирково! артери розга лужуеться на судини, що живлять вщповщнх ниркоВ1 сегменти: - артергя верхнього сегмента (а. ве§тепй вирепопв); - артергя переднього верхнього сегмента (а. ве&тепй апСепопв вирепопв); —артергя переднього нижнього сегмента (а. вер,тепй апЬепопв гп/епоггв); —артерш нижнього сегмента (а. ве§тепН гп/епопв). Задня гшка (г. роз&епог) нирково! артери вхо ' ного краю, вщдаючи до матково! труби трубт гглки дить у заднш нирковий сегмент, кровопостачаючи (п. шЬапг). Потгм артергя заходить у ворота яечника його, тому називаеться артергею заднього сегмента г живить його. Й гшки анастомозують з яечниковими (а. ведтепИ ровЬепоггв). Вщ задньо! гшки вщходять плками матково! артерн (плна внутргшньо! клубо во! артерн). Окргм того, в малому таз) вгд яечникосечовгдт гглки (гг. иге(епа), яю живлять сечовщ. Нирковг артери та !х розгалуження можуть мати во! артерн вщходять сечое'гднг гглки (гг. игеШгсг), яю ргзноманггш варианта, але найчаспхш таке нижня даа- живлять тазову частину сечоводу. У 20 % випадюв яечковг артери (або яечниковг ар фрагмова артергя 1 верхш наднирковг артерн вщходять вгд нирково! артерн, а середня надниркова артерия вщ тери у жшок) беруть початок вщ передньо! тговерхнг сутня; ниркова артергя представлена коротким стовбу- черевно! частини аорти високо, неподалгк вщ мюця вщходження ниркових артерш. У таких випадках ром, який вщразу розгалужуеться на ц основш гшки. У 13 % людей ниркова артерия (переважно права) права яечкова (яечггикова) артергя проходить поза заходить у нижню частину ниркових воргг, а вщ не! ду нижньо! порожнисто! вени, потгм ще вниз, перевщгалужуеться декглька плок, що входять окремо тинаючи попереду праву ниркову вену. Лгва яечкова у нирковг ворота, а найвища плка заходить у товщу (яечникова) артергя проходить вниз, перетинаючи , верхнього полюса нирки - це верхня полюсна ар попереду лгву ниркову вену. Як вже було сказано вище, гшки черевно! части тергя; у 10 % випадюв вщ аорти беруть початок двг ни аорти утворюють численш анастомози мгж собою нирковг артерн - верхня 1нижня (переважно це правг гз гглками грудно! частини аорти та клубово! артери. нирковг артерп). У бгльшосп таких випадюв додатко Зокрема, найважливгшими артергалышми анасто ва нижня права ниркова артергя проходить попереду мозами е таю: нижньо! порожнисто! вени; у 7 % оаб вщ аорти вщ —анастомоз мгж стравохщними плками грудно! ходить додаткова верхня полюсна артергя, або нижня частини аорти г одноймеиними плками л 1во! шлун полюсна артергя (переважно це прав1 артери). ково! артерн (гглка черевного стовбура), який функЯечкова артергя (а. (евЫсиктв) е лише у чоловгюв, цюнуе в дшянцг черевно! частини стравоходу; вщходить вщ переднього швкола черевно! аорти дещо —лгва шлункова артергя (плка черевного стовбу нижче вщ нирково! артерп (школи права 1л 1ва яечков1 ра) г права шлункова артергя (плка власно! печшко артери вщходять вщ аорти одним стовбуром), прямуе во! артери) анастомозують мгж собою в дглянцг ма 'заочеревинно вниз 1 вбгк (ц супроводжуе одноймен- ло! кривини шлунка; * на вена) по переднш поверхш великого поперекового —права шлунково-чепцева артергя (гглка шлунковом’яза, перетинае попереду сечовщ, а над р1внем ду- дванадцятипалокишково! артери) г лгва шлунковогоподгбно! лшп клубово! юстки проходить попереду чепцева артергя (гглка селезшково! артери) анастомо зовшшньо! клубово! артерй 1 заходить у глибоке пах зують мгж собою в дглянцг велико! кривини шлунка; винне кшьце. Вщ початково! дшянки яечково! артерн — у топщг шдшлунково! залози анастомозують вщходять плочки до жирово! капсули нирки, а и сечо- мгж собою передня г задня верхнг пщшлункововгдт гглки (гг. иге1егт) живлять сечовщ. У порожний дванадцятипалокишковг артерй (плки черевного малого таза гшки яечково! артерн анастомозують з стовбура) з передньою г задньою плками нижньог артергею м’яза-шдшмача яечка (плка нижньо! над- пщшлунково-дванадцятилалокишково! артерй (гш черевно! артерп) 1 з артергею а м ’явиносно! протоки ка верхньо! брижово! артерп); (плка вгдкрито! частини пупково! артери, що вщхо —у топщг брижг тонко! кишки порожньокишковг дить вщ внутргшньо! клубово! артерн). г клубовокишков1 артерй анастомозують мгж собою Потгм яечкова артергя у складг сгм’яного канати г з плками клубово-ободовокишково! артерй, утво ка проходить через пахвинний канал г заходить у ка рюючи артер1алый дуги (аркади) першого, другого, литку, де кровопостачае яечко, а гг над'яечковг плки третього, четвертого г навгть п’ятого порядюв; (гг. ериИдугшйев) живлять над’яечко. Гглки яечково! — вздовж оберненого досередини краю товсто! 1 артерп живлять також м’яз-пгдшмач яечка. кишки утворюються артергальш анастомози М1Жг'ш- 1 Яечникова артергя (а. оюапса) е лише у жшок, ками гслубовокишкових, клубово-ободовокишково!, { вщходить вщ переднього пгвкола черевно! аорти пгд право! х середньо! ободовокишкових артергй (гшки ] гострим кутом на ргвнг III поперекового хребця (ш- верхньо! брижово! артерп), а також з гшками лгво! коли права глгва артерн починаються спгльним стов ободовокишково! х сигмоподгбних артергй (плки буром). К тонографгя до входу в малий таз подгбна нижньо! брижово! артерн). Цг артергальш анасто до топографп яечково! артерй у чоловпсгв. У порож мози мають вигляд каскаду артергальних дуг (ар н и й малого таза яечникова артергя проходить мгж кад) першого, другого 1 третього порядюв (гнколи листками широко! матково! зв’язки вздовж н вглъ- г бшьше). Останшй ряд цих дуг утворюе вздовж СЕРЦЕВО-СУДИННА СЖЛЕМА оберненого досередини краю товсто! кишки велику пщковоподЁбну суцгльну артерЁальйу мапстраль — *крайову ободовокишкову артергю (крайову ободово кишкову дугу); - у стшщ прямо! кишки анастомозують плки верх ньо! прямокишково! артерп (плка нижньо! брижово! артери). середньо! прямокишково! артерн (плка внутршшьо! клубово! артерп) ! нижньо! прямокишково! артери (плка внутрЁшньо! соромЁтно! артерп); - у капсул! 1паренх1М1 наднирково! залози анасто мозують мёжсобою плки верхшх надниркових артерш (плки- нижньо! дгафрагмово! артерп), середньо! надтфково! артерп (нутрощева плка черевно! аорти) ! нижньо! наднирково! артерп (плка нирково! артерп). Отже, иадниркову залозу, як важливу залозу внутргшньо! секрецн, кровопостачають три наднирков1артерй. -— —* П и та н н я д л я п о в то р е н н я I сам оконтрол ю 1. На якому ргвнЁ (скелетотошя) починаеться 1 за юнчуеться черевна частина аорти? 2. Опишёть топографпо черевно! частини аорти. 3. Якьви знаете групи артерий черевно! частини аорти? 4. Налить прнстшковЁ плки черевно! частини аор ти. Що вони кровопостачають? 5. На .нпь непарш нутрогцевЁ артерп черевно! час ти >л аорти. 6. О) .шть топографш непарних нутрощевих арте. ' черевно! частини аорти. 7. Н.- 1артери розгалужуеться черевний стовбур? 8. Н, • гь парш нутрощев! артерп черевно! части ни рти. 9. 0 | пть топографпо парних нутрощевих арте рй • ревно! частини аорти. 10. 3 я ю артергею 1де анастомозуе лгва шлункова арт ни? И. Ош 1Йть топографш селезшково! артерп. 12. Що кровопостачае селезшкова артергя? 13. На яга артери галузиться загальна печшкова ар терЁя? 14. Опшшть топографш власно! печшково! артерй. 15. Наяю артерп галузиться шлунково-дванадцятипадокишкова артергя? 16. Яю в и знаете г ё л к и верхньо! брижово! артери? 17. Яю органи кровопостачають правЁ плки верх ньо! брижово! артерп? 18. Яю органи кровопостачають лёвё плки верхньо! брижово! артерй? 19. Я кё органи кровопостачае нижня брижова арте ргя? 20. Назвгть плки нижньо! брижово! артерй. 21. Що кровопостачае 1 яка топографгя середньо! наднирково! артерп? *~г 22. О пишёть топографЁю нирково! артерй. 23. Що кровопостачають яечкова 1 яечникова арте рй? О пишёть !х хёд. 24. Я кё судини кровопостачають шлунок? Як! артерЁальнЁ анастомози Ёснують в дЁлянках мало! 1 велико!кривини шлунка? 25. Яю судини кровопостачають черевний в ё д д ё л стравоходу? • 26. Яю судини кровопостачають дванадцятипалу кишку? 27. Яю судини кровопостачають пщшлункову залозу? 28. Яю судини кровопостачають великий чепець? 29. Яю судини кровопостачають порожню 1 клубову кишки? 30. Яю судини кровопостачають слЁпу кишку 1червоподЁбний вЁдросток? 31. Яка особливЁсть кровопостачання ободово! киш ки? Яка особливЁсть артергальних анастомозЁв у ЦЁЙДЁЛЯНЦЁ КИШКИ? 32. Я кё артерн кровопостачають наднирковг залози? 33. Яка особливЁсть кровопостачання нирок? 34. Яка особливЁсть кровопостачання яечок г яечниюв? 35. Назвгть внутргшньосистемнЁ 1 мЁжсистемнг артергальнЁ анастомози, яю утворюють плки че ревно! частини аорти. 36. Яю в и знаете варганти розгалуження гфупних плок черевно! частини аорти? Загальна клубова артерЁя та ТТгшки На рЁвнЁ середини тша IV поперекового хребця черевна частина аорти розгалужуеться на праву 4 лЁву загальш гслубовЁ артерЁ!. Кут розгалуження цих артерЁй спрямований вниз, у ж ё н о к в ё н бЁльший, нш у ч о л о в ё ю в . МЁсце розгалуження черевно! аорти на зиваеться роздвоенням аорти (Ы/игеаСю аогСае), а в ё д нього донизу посередиш тазов о! поверхш крижо во! юстаи проходить у малий таз серединна крижова артергя (а. засгаНз тесИапа). Загальна клубова артерЁя Загальна клубова артерЁя (а. Шаса соттитз) е парною судиною - правою Ёлгвою, мае довжину 5-6 см, прямуе вниз г вб|к у порожнину таза. На ргвн ё верхнього краю крижово-клубового суглоба за гальна клубова артерЁя розгалужуеться на двг великЁ судини — внутршшю 1 зовн1шню клубов1 артери. Зовшшня клубова артерия Йродовжуеться на стегно, де вже називаеться сгегновою артергею, а внутрниня клубова артер1я галузиться на шнцев1 плки в далянщ малого таза (табл. 18, рис. 98-99). сщнично! чи клубово-попереково! артерШ на р1вш I—II передшх крижових отвор1в. Верхня бгчна крижова артергя (а. засгаНз ЫегаИз зирепог) ще присередньо по таЗовга поверхш основи крижово! юстки 1 анастомозуе й серединною крижовою артер1ею, а також з протилежною однойменною артергею, кровопостачаючи крижову юстку \ прилегВнутршшя клубова артер1я л! тканини. Внутрцння клубова артерш (а. Шаса Мета), В1Нижня бгчна крижова артергя (а. засгаНз 1а{егаИз Д1ЙШОВШИ вщ загально! клубово! артери, прямуе т/епог) ще вниз по тазовШ поверхш крижово! юст вниз у порожнину малого таза по присередньому ки до куприка присередньо вщ передшх крижових краю великого поперекового м’яза, по лшп крижово- отвор1в. Вщ ще! артерп вщходять присередш 1 61чклубового суглоба. На р1вш верхнього краю великого ш плочки. Присередш плочки, яких е 5-6, анасто сщничого отвору артерия розгалужуеться на передшй мозують 13 серединною крижовою артергею 1 одно1 ЗЭДН1Й стовбури, а ВЩ НИХ ВЩХОДЯТЬ ПРИСТ1НКОВ1 1 йменними протилежними плочками, утворюючи на нутрощев! гшки. Внутршня клубова артер1я крово тазовш поверхн! крижово! юстки артер1альну сггку, постачае стшки 1 органи таза. вщ яко! живляться крижова юстка, п зв’язки та ниш прилепи тканини. Б^чш плочки, яких е 3-5, прохо Пристгнковг гглки дять через передш крижов! отвори в крижовий канал, внутршньог клубово! артерп де вщ них вщходять спинномозковг гглки (гг. зр'та1ез). До пристшкових плок внутршшьо! клубово! ар Кожна спинномозкова гшка б1чно! крижово! артерй, тери належать: клубово-поперекова, б 1чш крижо- як 1 однойменш гшки шших артерШ, розгалужують В1, затульна, верхня 1 нижня сщничш артерн. Вони ся, зокрема, на задню 1 передню коршцев! артери, йдуть до стшок малого таза У сщничну дшянку 1 до сегментну мозкову артерно. Коршцев1 артери дано! дшянки називаються артергями ктського хвоста привщних м’яз 1в стегна (рис. 98-99). Клубово-поперекова артер!я (а. ШоЫтЬаИз) вщхо- (аа. саиЛае едигпае). Отже, спинномозков! плки 61чдить вщ заднього стовбура внутршшьо! клубово! арте но! крижово! артерп живлять крижову юстку, нижш ри, прямуе назад! вбгк позаду великого поперекового попереков1, крижов! 1 куприков! сегменти спинного м’яза На р1вш присереднього краю цього м'яза артер1я мозку та його оболони у цш дшянщ. Потгм 61ЧШплочки через зад т крижов! отвори ви розгалужуеться на поперекову 1 клубову плки. ходять у крижову дшянку спини, галузяться 1 крово Поперекова гглка (г. 1итЬаИз) за розташуванням постачають крижову юстку та зв’язки, куприк, нижн! подобна до спинно! плки поперекових артерш. Вона прямуе вверх 1 назад, розгалужуеться на численш п- вщдши глибоких м’яз 1в спини ! шюру ще! делянки, лочки, яю кровопостачають великий 1 малий попере- крижово-клубовий суглоб, а також грушогадабний 1 ков1 м’язи, квадратний м’яз попереку та задш В1ДД1- сщничо-куприковий м’язи, м’яз-тдшмач вщхщника. Затульна артер 1я (а. оЫига(опа) вщходить вщ ли поперечного м’яза живота. Вщ попереково! плки в 1Дходить тонка спинномозкова гглка (г. зртаИз), яка переднього стовбура внутршньо! клубово! артерй (онколи вона починаеться вщ нижньо! надчеревно! заходить у крижовий канал 1 кровопостачае коршщ спинномозкових нерв1в, 1 спинномозков! оболони артерй або зовшшньо! клубово! артерй). Затульна артер1я йде вперед по б!чнш спнщ малого таза до (гкотбно до однойменних плок шших артерш). Клубова гглка (г. Шасиз) вщразу розгалужуеться затульного отвору, паралельно до дугогаодбно! лшй на поверхневу 1 глибоку плочки. Поверхнева гйгочка клубово! юстки, проходить через затульний канал проходить уздовж клубового гребеня 1 анастомозуе з у присереднш вщдал стегна У порожнищ мало огинальною артер1ею клубово! юстки (плка нижньо! го таза вщ затульно! артерй вщходить лобкова гглка надчеревно! артерп), утворюючи артер1альну дугу. (г. риЬгсиз), йде догори по заднш поверхш верхньо! Вщ ще! дуги вщходять численш гшочки, яю живлять гшки лобково! юстки до лобкового симф1зу, де ана клубовий м’яз, клубову юстку 1нижню дшянку широ стомозуе з однойменною гглкою нижньо! надчеревно! ких м’я31в живота та шюру над ними. Глибока плочка артерй, кровопостачаючи його та прилепи тканини. Вийшовши 13 затульного каналу, затульна артер1Я анастомозуе гз затульною артер1ею (плка внутрншгьо! клубово! артерп)! кровопостачае клубову юстку. розгалужуеться на передню т задню гшки. Передня Б1чн1 крижоВ1 артерй (аа. засга1ез 1а1ега1ез), верх гглка (г. апСепог) ще вниз по поверхт зовшшнього за ня 1 нижня, вщходять вщ заднього стовбура внут- тульного м’яза, галузиться, кровопостачаючи його, а р!шньо! клубово! артерп або вщ початку верхньо! також верхш вщдши привщних м’яз1В стегна 1 шюру Плки затаивши клубово! аргсрп М 1С Ц О Основш плки артерш ШДХС) ГЖСНПН артерй То1Юграф|я а р 1ери Дмяпки розгалуження судин «а кровопостачання Внутрниня клубила артерш Пристгнковг гглки поперекава 1'. П о и е р е к о в а п ч к а 2. С п и ш ю .м о зк о и а п |к а Вщ ночагком о! оляпки 11ле налал I пГнк полалу в е л и к о ю щ т ерг» 3 . К лубова п ч к а внутрнипьо! попер еково! о м ’яза Игг/богю- к |\-б о в о ! а р г е р й К (у о о н а к т о ка, к о р и п и с п и н н о м о з к о в и х !1ерв1 в I о б о ю и и г ш ш и о т м о з к \' М ’я з и : в е л и к и й п о п ер с к о в п й I к 1\б<ший, к п а д р н г п н й м ’я з номере ку, п о т р с ч п и й м ’я I ж и в о т а Быт к р и м от 1. С И11ИИОМ0.1КОН! п л к и арт ерп В Ц почам сово! Л 11Я М К Н И 1е в н и з п о к р а ю 61ЧП01 ч а с т и н и К риж ова 1 купрнкона ю с т к и , з в ’я з к п . М ’я з- в п у 1рПИМЬСН к р п ж о м о ! К1стки ниннм ач вихктпика. клубовп! артери г р у м ш п о д а б ш т м ’я з, г л и б о ю м ’я з и С] 1111111 о б о л о н и с п и н н о г о м о зк \ Зати • на 1. Л о б к о в а п л к а ар/П’ргя 2. К\ п.шово.шпадиипа гичка Ве, при 1. Поверхнева Iи ка 2. Г Iп б о к а 1ч чка В) 1 п е р е д н ь о г о с ю в б у р а виут- И ге п о 6|чн > й с и т и м ал ого та р п н н ы н к л у б о в о ! !<] в п е р е д , ч е р е з а р гер ц зату л ь н и й кап ал В|’д з а д н ь о г о стпвбчра вп утри п ш ь о ! к чубово! артерй Л о б к о ви й е м м ф п , к л у бова клетка, кч чыповпп сугло б. К луб ово-по и ерскоипй м 'я з, м яз-ш .и й - з а х о д и п» у п р и с т р е л и т 1НДД1Л с ч е гп а мач В|ДХ1Д1111Ка, виу грипн 1 и I човшшш’ й загул ы и м 'язи, кналра'ш м н. гре0111111111, ТОПК1Н1 I И р Ш Й Д нмп м ’язи гтегна В и х о д и т ь 13 м а л ого 1аза чере 1 н ад груп ю п о йб111111 ОТВ1|) у ечдНИЧПХ' ТЮНИКУ Кч 1 ЫВОВНН суглоб. Ш ю ра с 1 д и и ч н о 1 литяикп. М алий 1 се р ст ш й ст д т н п н м 'я чи, фУШОПОЙбнНЙ м'яз, м 'язпатягунач ш ироко! ф асий стегна Ни )• чрпи 1 Супутия артер1я Вит переднього С1ЛППЧОГО нерва стовбура в н угр п и н ь о ! к п'бово! ар герй В и х о д и т ь 13 п о р о ж н и м и м а л о го т аза через ш л1р \ ШОПО/НбпНЙ о п и р у сгчинчпу ДКЧЯНКУ Ш ю р а счднично! д к(ян ки. к у л ь т о в о й су г т о Великий етдипчиий. грувюпо.'пбиий, ве И1КПЙ ( ф |1Ш НИН! 1 ППЧ'фМШЙ ' затульний м ’язи: кпа сратний м ’яз сл еш а, верх 11111 I НИЖШЙ б. ШЗНЮКСИЙ м ’язи, л ш п к н и ж к а 1 ВПГОЛПИПГ0 м’яза слег на. 1 Й11 су ч и ж и , пашни I ннш еремш чаелнй м'язи Г!лк11загально? Основш плки артерш КЛ\ боВ 01 артерн Мшце Топографш артерп 111 1ХОДЖС 1 ПШ артери Дшянки розгалуження судии та кровопостачання Нутрощевг гшки Путяма арте 1>1Я (В ! 1 1 ф ||| Л ч а с ти н а) Н иж ня ч п г ц х т г а р т ерш 1. А ртерш счм'яин 1100101 п р о т к и (у 40 ЮП1К1П) 2. С ечош д ш п л к и 3 . З с'р м н хпхурош а р те р и ШД III р ( ДПЬОГО с то в б у р а н н у гр п н н м н к. 1ч боно1 а р гори Д р к р ш ф упкц) опуч \ плода. И д е вверх но з а д ш й поверхш п ередн вш о п п к п порож нини ж и вота д о п у п к а Ш сл я п а р о д ж еш ш ш тнп нф упкцкш уе н врткрпта ч а е т на С очовп й Амхур, ПИЖВП в и .и л еечоводу. сам'яви н о ен а протока 1- В ) I породи 1.ОГО е го в б у р а в н у т р ш ш ь о ) к |убопо1 а р горб Н.ЧО ВПП 1 д о дна еечбпого Анхура С ечоп п й хпхур передхпх уров а з а л о за (у чоло в нов), ш хпа (у ж ш о к ) В и п е р ед н ьо го с т о в б у р а в н у грнпньен кдуб он о) а р т е р б П рям уе д о м атк и хиж д в о м а лнеткам п ш и роко) м атково) з в 'я з к н М а тка , ш хва, м аткова тр уб а , я е ч н п к, сечош к со човни хилер В и породш .ото сто в б у р а в н у т р б п н ы б к л у б о в о ) а р те р п И д е д о сер ед н ьо го иве/блу п рям о) С ередш й та н и ж ш й в ь у д ш п прям о) ки ш ки ; п ухирчаста I передхпхурова 31ЫОЗН (V ЧОЛОВ1К1В) П лкп передхпхуроно) залози (у ЧО.Ю1НЮ») 2 . ГНхВОВ! п тки (у ж'шок) Машкова арт ергя 1 ЗвШШСП ПЛКП 2. Г|)41(01(1 п л к п плка 'г. Трубип плка 3. Я е ч н и ко в а С ередня прям окиш ково арт ергя 1 . П |ХВО В1 П Л К И (у жш ок) 2 . П е р о д м ]\у р о |н киш ки З а . ЮЗОВ] ПЛК11 (у чо.юшкён) Внг/тргшня с ори манна арпн ргя 1. Н и ж н я н р ям о к п ш к ова а р т с р |я 2. П р о м сж п и н а а^торёи У чоловш в: У ж ш ок: 3 . С 'ечпж икопа нрггср{я 4. З а д ш к а л т к о в ! плкп 5. Аргертя ннбу.ш ин с та ю в о о о ч юна С. С н и н к о в а аргер1я статевого члена 7 . Г либока артерш с та т с в о ю ч л ен а й. П р о ш и н а ар ю р ш ста к н ою члена /о З а д ш губш г и к и 5 . Ар гер м ц и б у ш п н п рн еш к а 6. С нивкона артсфя к ш ора 7 . Глибока артерш контора сечпнш к. ш хва (у ж ш ок), м яз-пш шмач в и х и н н к а К о щ ен а п л к а п еред нього с то в б у р а в н у трипиьсн кл убово) а р те р п В п х о д и п . 1.1 по рож ним и т аза через 1ВД1 ру 1П0110.в б п и и о п н р . о ги н а е елдипчу ОСП. I ш опу вхо ди гь у п орож ни ну таза через малин сл.днпчни о т в |р (у с ы н н ч о В1 1ХеЯ1111К0Ву ЯМ К\ ) Н И Ж Ш Й В1ДД1.1 п р я \1 0 1 м п н к н . се ч ш н и к. ш ю ра I м 'я зи п р о м е ж ини , ш хва (у ж н ю к ), цибу. н н ш о еечтвнпкова залоза ( V Ч О .Ю 1 В М П ) , З О П Н И 1 П П статечн органи. вн утр н ш н й за п м ы ш н м 'яз М|гц«‘ Оспошп плкп ар гсрш Плки загальнш 1уо()1*<)1 арч ери К. ВЩХОДЖСНПЯ артерп З Ниж няиаОчс/и’ниа 1. . й ю ь о и а п л к а а/янгрм 2. Затульна ги к а 3 . А ргс|)1я м 'я л а 1М н и м дча ж ч к а ( \ чо ш п и л и ) оиш ш ия О япш ы ш В. I 1()111ип11||,в| птншо) ари-рп па 1 памнппюю .пГялкою к П р о х о д и м , ирисе р е д ш .о I игору но К1 [11111 1|О И ср \1П передний г ппки П О р о Ж 'И П П И Ж 1 Н К 1 м аг к о н о ! .ш 'я з к н га I л а х о д т I. \ 1нхиу п р я м о ! (1 (V м яла ж ипота Ю ИОК) 1. В п с х и и з г и к а В| .... .. к |убоио1 нргерй |пл памппшою ( и ’я л к о к ) зовншйпх статевих оргашв. Задня гшка (г. ро&епог) проходить вниз 1 назад по зовшшшй поверхш затульноУперетинки, и численш плочки кровопостачають ЗОВШШН.И 1 внутршшш затульш м’язи, ещничу К1СТку. Ви ц» I артерн вщходить також кулыиовозападиннагша . к асе1аЪи1ап$), яка через вир^зку культово)' западш < «ходить в порожнину культового суглоба 1в осла ш’язки головки стегаово) юстки заходить у головк егново) юстки, кровопостачаючи н. При) йд поч(гака .у тульнш Отж пно у 22 %людей затульна артер1я вщходить ,ово) дшянки нижньо) надчеревно) артерп чшиьо) клубово) артерй), йде вниз 1 через за'Ч1ал заходить у присереднш вщдш стегна. «атульна артер1я кровопостачае лобковий сюф'з. юбкову I ещничу юстки, кульшовий су глоб, зокрема, головку стегново) юстки 1 ряд м’яз»в: Клубсшо- поперековий, внутршнш 1 зовшшшй заТУльш м’язи, квадратний м’яз стегна, м’яз-пщШмач Л|дхщника, привщш м’язи стегна, гребшиий) тонкий м’язи, а також шюру зовшшшх статевих оргашв. Верхня ещнична артер(я (а. ф й еа зирепог) е проЛовженмям заднього стовбура внутршньо) клубово) аРтер!*. Ця крупна судина прямуе вбж до надгрушопрд|бного отвору, вщдаючи плки до м’яза-пщШмача Е|ДХ1ДИЦка, внутр1шиього затульного 1 грушопод|бн°го м’я.'яв. Вийшовши з порожнини малого таза Дияпки розгалуження е\ «н» та крокопостачанпя клубопа артерш Лргс-|)1я кр у г. 1(11 артергя к щ 'я т я Тонограф|я артери Про.хо пггь у иерхш.оГячпому напрямку вздовж кдуоопого грсоеия I анастомозуе л КДУ'ООИОЮ11/1кою кдубоио-попереконоТ артерй П м 'я п п й к а п а м и , м ял-дп.пГгмач я( ч к а (\ 4 0 Ю 1 Н К 1 П ). к р \ Ч |.[ м а н а т а л и 'ял ка ( у ж ш о к ). М яли ж ивота: прям пп , поп еречни й. к о п | гпраун п п ш . 1обкова м е т к а I п р н д ег.п гкапнпп П е р е д н я е п п к а че ренпоУ п о р о ж н и н и , з о к р е м а , м 'ял п ж н но1а: п о п е р е ч н и й , к о е к к 1УООППН м 'я з м ’я з -н а г я г у в а ч ш ироко! ф аеп п через надгрушошдабний отв1р у ещничну дшянку, верхня ещнична артер!Я роздвоюеться на поверхневу 1 глибоку плки; —поверхнева гглка (г. зирег/шаНз) проходить М1Ж великим 1 середшм ещничними м’язами, кровопо стачаючи )х, а також шюру верхньо) частини ещнично) далянки; —глибока гшка (г. рго/ипйиз), проходячи м!ж середгам 1 малим ещничними м’язами, розгалужуеть ся на верхню 1 нижню гшки {гг. зирепог ей гп/епог), численш плочки яких живлять *щ м’язи, а також м’яз-натягувач широко) фасцп стегна. Окр^м того, В1Д глибоко) П Л К И В 1 Д Х 0 Д Я Т Ь плочки, яю живлять кульшовий суглоб. Гшки верхньо) ещнично) артерй анастомозують з гшками нижньо) ещнично) артерп 1 б1чно) огинально) артерй стегна. Нижня ещнична артер1я (а. фЛеа т/епог) е круп ною судиною, що вщходить вщ переднього стовбура внутр1шньо) клубово) артерп, проходить вниз Гвпе ред по переднш поверхш грушопод1бного м’яза та крижового нервового сплетення. Ця артер1я вихо дить з порожнини малого таза через пщгрушопод[бний отвгр у ещничну дшянку, де вщразу вщ не) вщ ходить супутня артергя егдничого нерва (а. сотЫапз пепг гзсЫайгсг), кровопостачаючи його. Численш плки нижньо) ещнично) артерп кровопостачають 29 20 Рис. 98. Артерп та вени оргаж в таза чолов 1ка. Вигляд зл 1вэ. Стршовий розрвз ВЛ1ВО вщ серединно! площини, пряма кишка дещ о водтягнута в т в о . 1234567- люа загальна клубова артервя (а. Шаса с о т т и т з в1п1з1га); лвва загальна клубова вена (V. Шаса с о т т и т з з1п1з1га); верхня ещнична вена (V. д!и(еа вирепог); верхня ещнична артервя (а. д/иЮа зирепог); серединнв крижовв артерия I вена (а. е( V. засга1ез тесИапае); грушоподвбний м’яз ( т . р т(огт1 з); внутрвшнв соромвтнв артервя I вена (а. е ! V. рибепсГае М е т а е ); 8 - нижня мвхурова артервя ^а. уевюаЛв М епог); 9 - середня прямокишкова артергя (а. гес1аНз тесИа); 10 - мвхуровв вени (уу. уез/са/ез); 11 —верхнв прямокишкоэв артервя I вена (а. е( у. гес(а1ез зирепогез); 12 - середнв прямокишкоэв артервя I вена (е. е( у. гес(а1ев тесНае); 1 3 - нижнв прямокишкове артервя I вена (а. е1 V. гес!а1ез тЛепогев); 14 - промежинна артервя (а. реппеаНз); 1 5 - цибулинно-губчастий м 'яз ( т . Ьи/Ьозропдюзиз); 16- эаднв ка литковв артервя I вена (а. е( у. зсго(а)ез роз1епогев); 1 7 - внутрвшня евм’яна фасцвя (Газс/а зрегтеИса М е т а ); 18 —над’яечко (ерШ И ут/з); 1 9 - яечко (1ев6з); 20 - - пвхвовэ оболонка яечка (1итса уадтаИз 1езИз); 21 - - статевий член (р а тз); 2 2 - - лозоподвбне сплетення (р1ехиз ра тр/Ш огт/в); 23 - - спинкова артервя статевого члена (а. ЁогзаНз р е тз); 24 - ■глибока спинкова вена статевого члена (у. ОогваИв ргоГипда р е т з ); 25 - -лвва евм’явиноенэ протока (дис1из де1егепз в/пШег); 2 6 - - мвхурове венозне сплетення (р1ехиз уепозив уез/саКз); 27 - - лввий сечовщ (иге(ег з'1т з 1 ег); 28 - - лобкова кветка (оз риЫз); 2 9 - - сечоаий мвхур (уезюа иппапа); 30 - ■права свм’явиносна протока (бисгиз доГегепз бех(ег); 31 - - нижш надчеревнв артервя I вена (а. е( у. ер/дазвлсае Ш епогез); 32 - -затульна артервя (а. оЬ1ига1опа); 33 - права зовнвшня клубова артервя (а. Шаса ехХета Оех1га); 34 - - правий сечоавд (иге(ег <1 ех1ег); 3 5 - - права зовнвшня клубова вена (у. Шаса ех1ета бехЛа); 36 - - глибою огинальнв артервя ввена клубовоТ метки (а. е( у. схситЛ ехае Шасае ргоГипбае); 3 7 —праве внутрвшня клубова артервя (а. Шаса М е т а бех1га). кульшовий суглоб, шюру сёдНИЧНо! ДёляНКИ 1 ряд м’язёв: великий сщничний, грушопвдёбний, внутрёш* ^ нш 1 зовшшшй затульнё м’язи, великий привщний I квадратний м’язи стегна, верхней ё нижшй близнюковё м’язи, гавперентинчастий м’яз 1 довгу головку двоголового м’яза стегна. Плки нижньо! ещнично! артерп анастомозують з плками присередньо! оги нально! артерн стегна ё верхньо! сёднично! артерё!, а також ёз задньою плкою затульно! артерё!. Нутрощев) гглки • внутршньог клубовог артерп / До нутрощевих гёлок внутрёшньо! клубово! арте рё! належать пупкова, нижня мёхурова, середня прямокишкова ё внутрёшня соромётна артерё!, а у жёнок щее маткова ёпёхвова артерё! (рис. 98-99). Цё артерё! живлять органи, розташованё в порожнинё малого таза, а також м’язи ё фасцё! промежини. Вони послёдовно вёдходять вёд внутрёшньо! клубово! артерё! у наступному порядку. Пупкова артерёя (а. итЫНсаНз) у плода е найкрупнёшою гёлкою внутрёшньо! клубово! артерё! у складё пуповини, по якёй кров тече до плацента матерё. Пупкова артерёя вёдходить вёд переднього стов бура внутрёшньо! клубово! артерё!, йде вперед по бёчнёй стёнцё малого таза, потём пёднёмаеться вздовж бёчно! стёнки сечового мёхура, лягае на задню по верхню передньо! стёнки черевно! порожнини ё пёд присередньою пупковою складкою пристёнково! очеревини заходить у пупкове кёльце. Згодом права ё лёва в чковё артерё! у складё пуповини йдуть до плаценти чтгерё, де вёдбуваеться газообмён ё обмён речовш .('ж кров’ю плода ё матерё. Збагачена киснем ёпож1 • I ими речовинами артерёальна кров повертаеться - плода по пупковёй црнё. П; ■- народження дитини дистальна частина кож но! щ >во! артерё!, над якою пристёнкова очеревина утвор присередню пупкову складку, спадаеться ё зарос' утворюючи присередню пупкову зв’язку. Ця двлянк: .ртерё! називаеться закрытою частиною (рагз осс/шм, що перетворилася у струну пупковог артерп (скогс1а п1епае итЬНгсаНз). Початкова, проксимальна щдянка пупково! артерё! функцёонуе все життя людиннёназиваеться тдкритою частиною (рагзра1епз). Вёд вёдкрито! частини пупково! артерё! вёдходять: - артергя сгм’явиноснся протоки (а. йисЬиз йе/егепЩ яка е тёльки у чоловёкёв, починаеться вёд початково!дёлянки пупково! артерё! (або вёд переднього стов буравнутрёшньо! клубово! артерё!) ёйде вперед заоче ревиннодо сём’явиносно! протоки, де розгалужуеться вадвё плки, якё живлять сём’явиносну протоку. Одна Влка йде дистально вздовж сём’явиносно! протоки ё заходить через глибоке пахвинне кёльце у пахвинний канал, де анастомозуе з яечковою артерёею (плка черевно! аорти). Потём у складё сём’яного канатика до ходить до над’яечка. Друга гёлка йде 'проксимально вздовж сём’явиносно! протоки до пухирчасто! залози; —еерхнг мгхуровг артери (аа. ьезкаЫз зирепогез), яких е 2-4, живлять верхёвку ё тёло сечового мёхура. Вёд цих артерёй бёля стёнки сечового мёхура вёдхо дять сечовгдт гглки (гг. игеСегга), якё кровопостача ють кёнцевий вёддёл сечоводу. Нижня мёхурова артерёя (а. оезгсаИз т/епог) пря муе заочеревинно до дна сечового мёхура, де галу зиться на плочки, що живлять тёло,-дно ё шийку се чового мёхура, анастомозуючи з верхнёми мёхуровими артерёями та плками протилежних однойменних артерёй. У чоловёкёв вёд нижньо! мёхурово! артерё! вёдходять гглки передмгхуровог залози (гг. ргозШга), якё живлять однойменний орган. Маткова артерёя (а. гЛеппа) е тёльки у жёнок, почавшись вёд переднього стовбура внутрёшньо! клубово! артерё!, прямуе заочеревинно вперед 1при середньо мёж листками основи широко! матково! зв’язки до бёчно! стёнки надпёхвово! частини шийки матки, “перетинаючи” попереду сечовёд. На бёчнёй стёнцё шийки матки вёд артерё! вёдходять низхёднё пгхвовг гшки (гг. оа§та1ез), якё живлять пёхву. По тём маткова артерёя, звиваючись, пёднёмаеться по краю матки до П рогу, де анастомозуе з яечниковою артерёею (гёлка черевноГаорти) ё вёддае до яечника ё матково! труби вёдповёдно яечникову гглку (г. оьапсиз) ё трубку плку (г. ЫгЬапиз). Вздовж вёд матково! артерё! вёдходять численш звивистг гшки (гг. НеИсгпг), якё живлять матку. Пёхвова артерёя (а. оа§та1гз) е тёльки у жёнок, час то вёдходить вёд внутрёшньо! клубово! артерё! спёльним стовбуром з матковою артерёею. Вона йде вниз позаочеревинно до бёчно! стёнки пёхви, кровопостачаючи п, ё анастомозуе з пёхвовими плками ёнших артерёй. Середня прямокишкова артерёя (а. гес(аИзтесИа) переважно починаеться вёд переднього стовбура вну трёшньо! клубово! артерё!, ёнколи вёдходить вёд ниж ньо! мёхурово! артерё! або внутрёшньо! соромётно! артерё!. Деколи ця артерёя вёдсутня. Артерёя прямуе заочеревинно внив ё присередньо до ампули прямо! кишки, кровопостачаючи П середнёй ё нижнёй вёддёли, а також м’яз-пёдёймач вёдхёдника. В стёнцё прямо! кишки середня прямокишкова артерёя анастомозуе з гёлками верхньо! ё нижньо! прямокишкових артерёй. У чоловёкёв вёд середньо! прямокишково! артерё! вёдходять передмгхурот замозовг гглки (гг. ргозЬайсг), якё живлять однойменний орган ёпухирчасту залозу, а у жёнок —пгхвовг гглки (гг. оа§та1ез), що кровопо стачають пёхву. 19В Внутршня соромгтна артергя (а. рийепйа гп1ета) е юнцевою крупною плкою внутргшньо! клубово! артерн, виходить з порожнини малого таза через пгдГруШОПОДхбниЙ ОТВГР (разом 3 НИЖНЬОЮ СЩНИЧНОГО артергею) у ещничну дшянку, огинае егдничу ость 1 че рез малий сщничий отвгр знову входить у порожнину малого таза Поим внутрниня соромггна артер1Я разом з одноймеиними венами 1 соромгтним нервом через со- ромтишй канал (сапаНз ридепдаНз) - канал Алкома, заходить у ещничо-в)дхщникову ямку, розташовуючись нижче тазово! дгафрагми мгж поверхневою обгортальною фаецгею промежини (фаецгею Коллгса) 1 нижньою фасщею тазово! дгафрагми. Артергя прямуе вперед по бгчнгй стшщ егдшгчо-вгдхщниково! ямки до ргвнязаднього краюсечово-статево! дшянки промежи ни, йде вздовж нижньо! плки лобково! юстки 1 на ргвш переднього краю поверхневого поперечного м’яза промежини виходить на нижню поверхню перетинки промежини, де розгалужуеться на юнцевг плки. У егдничо-вгдхгдниковгй ямщ вщ внутргшньо! соромгтног артери вщходять: - нижня прямокишкова артергя (а. гес1аИз т /е пог), яка йде присередньо до вгдхгдникового каналу прямо! кишки, кровопостачаючи його, а також м’язпщгймач вщхщника 1 зовшшнш м’яз-замикач вгдхгдника, шюру 1 клгтковину вгдхгдниковог дшянки; - промежинна артергя (а. реппеаМз) проходить переважно позаду поверхневого поперечного м’яза промежини, а а численш плки живлять м’язи 1 фасци промежини; - сечгвникова артергя ( а. иге(кгаИз) кровопостачае сеч]вник. У чоловгюв ця артер1Я входить в губчасте тшо статевого члена 1 йде по ньому до його головки, де анастомозуе з глибокою артергею статевого члена. У чоловтгв внутршня соромггна артер1Я в сечово-статевш дшянц! промежини розгалужуеться на таю юнцев1 гшки: - задт калитковг гглки (гг. зсго1а1езрозСепогез), як! кровопостачають оболонки задньо! дшянки калитки г анастомозують з передшми калитковими плками стегново! артерн; - артергя цибулини статевого члена (а. Ьи1Ьг репгз), гшки яко! живлять цибулину статевого члена, цибулинно-губчастий та шш! прилеглг м’язи про межини; - спинкова артергя статевого члена (а. догзаНз репгз), яка е продовженням внутргшньо! соромгтно! артерн 1 живить цей орган. Права 1 лгва артерй про ходять вздовж пращоподгбно! зв’язки статевого чле на до його головки, з боюв вщ глибоко! спинково! вени статевого члена, що проходить посередиш його спинки. Вщ ще! артерп вщходять плочки до калитки 1 до печеристих тш; - глибока артергя статевого члена (а. рго/ипда репгз) пронизуе бшкову оболонку печеристого тша в його основг 1 прямуе по ньому до його вершини, кро вопостачаючи печеристе тшо бтатевого члена, ана стомозуючи з протилежною однойменною артергею; - протзт артери статевого члена (аа. рег/огапСез репгз) е гшками право!! лгво! глибоких арте рш статевого члена, яю проходять кргзь перегородку статевого члена. Ц! плки йдуть до протилежного пе черистого тша 1 анастомозують з вгдповгдною глибо кою артергею статевого члена. У жшок внутршня соромггна артергя в сечовостатевш дшянщ промежини розгалужуеться на таю юнцевг плки: - задт губнг гглки (гг. 1аЫа1ез розСепогез) крово постачають задню дшянку вгдповгднбг велико! соромгтног губи, анастомозуючи з передшми губними плками стегново! артерп. 1нколи цг плки вщходять вщ промежинно! артерй; - артергя цибулини пристка (а. Ъи\ЫсезйЬиИ), яка живить однойменний орган, цибулинно-губчастий м’яз та гнид прилепи м’язи промежини; - спинкова артергя клгтора (а. екжзаНз сШопсИз), яка е продовженням внутршньо! соромгтно! артерй 1 живить цей орган. Вона йде вздовж шжки 1тша клг тора до його головки, де анастомозуе з однойменною протилежною артергею; - глибока артергя клгтора (а. рго/ипйа сИСопсНз) пронизуе фаецгю клггора, заходить вглиб шжки тша , клгтора, потгм йде в тглг клгтора до його головки, живить печеристе тшо клгтора, анастомозуе з одно йменною протилежною артергею, а також гз плками спинково! артерй клгтора. Розгалуження внутргшньо! клубовог артерй на переднгй г заднгй стовбури наявне приблизно у 60 % людей. У 20 % випадюв внутргшня клубова артергя розгалужуеться на три стовбури, вгд яких вщходять гг юнцевг плки. У 10 % осгб ця артергя представлена одним стовбуром, який прямуе до пщгрушоподгбного отвору, де розгалужуеться на внутргшню соромгтну г нижню ещничну артерй, а вгд стовбура поелг- , довно вщходять юнцевг гглки внутргшньо! клубово! 1 артерй. В шших 10 % людей внутргшня клубова ар тергя представлена коротким стовбуром, який вгдразу розгалужуеться на численнг юнцевг плки. Зовнгшня клубова артергя Зовнгшня клубова артергя (а. Игаса ех1ета) е крупною судиною, яка вщходить вгд загально! клубово! артерй на ргвнг верхнього краю крижовоклубового суглоба, г е Гг продовженням. Артергя йде заочеревинно вниз г вперед вздовж присереднього Рис. § • Артерн оргаж'в таза жшки. Серозж оболонки видалеж, матка вщтягнена назад, матков! труб^ яечники припщнятк 7-чер <а аорта (аог1а аЬбот'таНз); | 7- ни'/)- | брижова аргер'т (а. тезеп/епса Мепог); З-яечь >ова артерия (а. о^апса); <-п'вии ;ечовщ (иге/ег в/тз/ег); 5-серединна крижова артер!я (а. засгаНз тесйале); 6- верхня прямокишкова артер1я (а. гес1аНз вирепог); 7- яечникова плка матково! артерн (г. оVапсив а. и/еппае); О,37 - верхня ещнична артерт (а. д/и/еа вирепог); ®-трубяа плка матковоТ" артерй (г. /иЬапиз а. и/еппае); 70,30-затульна артер|я (а. оЫитГопа); * * - нижня м1хурова артер!Я (а. Vез^саIIв Мепог); 77,34 - маткова артер)я (а. иШгюа); *3-верхня мйхурова артер|я (а. уезюаИз вирепог); 7* - матка (и/егиз); 15-п'1хвова артер1Я (а. \/ад1паНв); *в-внутршня соромпна артер1я (а. рибепба М ет а); 77.29- верхня м 1хурова артер1я (а. уезгсаИв вирепог); пряма кишка (гес/ит); 19 - Шхва (уад/па); 20, 28 —нижня м!хурова артер!я (а. уез/саНз М епог); 21 —м’яз-пщшмач вщхщника ( т . /е^а/ог ага); 2 2 - зовшшшй м'яэ-замикач вщхщника (т . врЫпс/егвгй ех/етиз); 23 - цибулинно-губчастий м’яз (т . Ьи/Ьозропдюзив); 24 —спинкова артерия кШ торз (а. богзаИв сШопЛ'з); 25 —клггор (сШог); 26 —сечовий м|хур (уез/св иппапа); ” 27 —кругла маткова зв'язка (Ид. /егев и/еп); 31 —глибою огинальШ артер'я I вена клубовоТ юстки (а. е / у. скситЛ ехае Ш ит рго(ипбае); 32 —права маткова труба (1иЬе и/еппа бехГег); 33нижня ещнична артар'Я (а. д/и/еа М епог); 3 5 - права зовШшня клубоаа артерия (а. Шаса е х/е та бех/га); 3 6 - пупкова артер1я (е. итЬШсаИв); 38 - права внутрш ня клубова артер1я (а. Шаса М е т а бех/га); 3 9 - права загальна клубова аена (V. Шаса с о т т и т з бех/га); 40 —нижня порожниста вена (V. сана М епог). краю великого поперекового м’яза, проходить пгд пахвинною зв’язкою через Судинну затоку у перед шй вщдш стегна, розташовуючись збоку вгд одно именно! вени. У передшй стегновш дшянщ ця арте ргя вже називаеться стегновою артергею. Вгд зовнгшньог клубовог артерй вгдходять нижня надчеревна артергя г глибока огинальна артергя клу бовог кгстки, гглки яких кровопостачають м’язи жи вота г клубовий м’яз, у чоловшв - м’яз-пщгймач яеч ка г калитку, а у жгнок - круглу маткову зв’язку, лобкове шДвищення г велию соромнш губи (рис. 99). Нижня надчеревна артергя (а. ерща&пса т/епог) вщходить вгд зовшшньо! клубовог артерй перед п входом у судинну затоку, йде вверх г присередньо разом з однойменною веною по заднгй поверхнг пе редньо! стшки черевно! порожнини мгж пристгнковою очеревиною г поперечною фаецгею живота. Пристгнкова очеревина утворюе над цими судинами бгчну пупкову складку. Потгм нижня надчерев на артергя заходить у нижнгй вщдш пгхви прямого м’яза живота, проходить догори мгж п задньою плас тинкою г задньою поверхнею прямого м’яза живота, кровопостачаючи !х. На ргвнг пупка численш кгнцев! гшочки артерй анастомозують з гглками верхньо! надчеревно! артерн (гшка внутргшньо! грудно! арте ри), а також з юнцевими гшками 4 -5 нижнгх заднгх мгжребрових г поперекових артергй, якг заходять у 'пгхву прямого м’яза живота. Вщ нижньо! надчеревно! артерй вгдходять таю гшки: - лобкова алка (г. риЬкт), що починаеться вщ початковог дшянки нижньог надчеревно! артери, Йде по заднгй поверхш лобково! юстки до лобкового симфгза, кровопостачаючи цг структури, а також нижш частини прямого г пграмщного м’язгв живота. Ця судина анасто мозуе з однойменною протилежною плкою. Вщ лобко во! гглки вщходить затульна гипса (г. оЬШгаСопиз), яка анастомозуе з лобковою плкою затульног артерй; - артергя м ’яза-тдШмача яечка (а. сгетаз(епса), яка е тшьки у чоловшв, починаеться дещо вище вщ попереднъог судини на ргвнг глибокого пахвинного кшьця, заходить у пахви нний канал г у склад! егм’яного канатика опускаеться в калитку. Ця артергя кровопостачае м’яз-пщшмач яечка, а також усг обо лонки егм’яного канатика г яечка. Гглки артерй м’язапщшмача яечка анастомозують з плками яечково! ар терй (гглки черевно! аорти), зовнгшнгх соромггних ар тергй (плки стегново! артерп) г артери сгм’явиносно! п р о т о к и (гшка внутргшньо! клубово! артерй); —артергя круглогматковЫзв’язгси (а. 1щатегШ1егейз иСеп), яка е -ильки у жгнок, вщходить вщ нижньо! надчеревног артерй на ргвш глибокого пахвинного кшьця, проходить через пахвггнний канал, а й плки кровопостачають шюру г пщшюрну клгтковииу лобкового пщ- вищення та великих соромггних губ. Гглки цге! артерй анастомозують з однойменною протилежною артергею г плками зовнгшнгх соромггних артергй. Глибока огинальна артергя клубово! кгстки (а. агсит/1еха Шит рго/ипсЬ) починаеться вгд нижньог по верхнг зовнгшньог клубовог артерй гад пахвинною зв’язкою, йде разом з однойменною веною заочере винно вбгк г догори, мгж поперечною фаецгею Г гслубовою частиною приетшково! фасцй живота, вздовж пахвинног зв’язки до ргвня верхньо! передньо! клубо во! осп. У цьому мгецг вгд артерй вщходить виехгдна гшка (г. азеепйею), яка бере участь у кровопостачаннг нижнгх передньобгчних дгляйок м’язгв живота. По тгм глибока огинальна артергя клубовог кгстки йде вбгк г назад вздовж клубового гребеня г анастомозуе з клубовою плкою клубово-поперековог артерй (гшка внутргшньо! клубовог артерй). Гглки цге! артери кро вопостачають нижнг дшянки передньобгчног спнки черевно! порожнини, зокрема таю м’язи: поперечний г косий м’язи живота, клубовий м’яз, м’яз-натягувач широко! фасцп стегна, кравецький м’яз. П и тан и я д ля повторения I с ам о ко н тр о л ю 1. На якому ргвнг роздвоюеться черевна частина аорти на праву та'лгву загальнг клубовг артерй? 2. На якому ргвнг розгалужуеться загальна клубова артергя на зовнгшню г внутргшню клубовг артерй? 3. Якг артерй вгдходять вщ внутргшньо! клубовог артерй? 4. Назвгть пристгнковг гшки внутргшньо! клубовог артерй. 5. Назвгть нутрощевг гглки внутргшньо! клубово! артерй. 6. Що кровопостачае клубово-поперекова артергя г з якою судиною анастомозуе? 7. Що кровопостачають бгчнг крижовг артерй? 8. Через який отвгр проходить верхня ещнична ар тергя? Дшянки и кровопостачання. 9. Через який отвгр проходить нижня ещнична ар тергя? Дшянки гг кровопостачання. 10. Опшшть топографгю затульно! артерй г дшянки й кровопостачання. 11. Опшшть топографгю пупково! артерй. Якг час тини вона мае? 12. Яю плки вщходять вщ вщкрито! частини пуп ково! артерп, що вони кровопостачають? 13. Звгдки починаеться 1 якг органи кровопостачае нижня мгхурова артергя? 14. Опшшть топографгю матково! артерй та и плок. заходить у пёдколённу ямку, де вже називаеться пёдколённою артерёею. * Стегнова артерёя кровопостачае стегнову кёстку» артерй. шюру ё м’язи стегна, шюру ё м’язи нижньо! частини 17. Назвггь плки внутршшьо! соромётио! артерй. передньо! стёнки черевно! порожнини, кульшовий 18. Яю судини кровопостачають пряму кишку? ё колённий суглоби, зовнёшнё статевё органи. Вёд 19. Яю судини кровопостачають сечовщ? стегново! артерё! вёдходять поверхнева надчеревна 20. Яю судини кровопостачають сечовий мёхур? артерёя, поверхнева огинальна артерёя клубово! юст 21. Яю судини кровопостачають яечники 1 яечка? ки, поверхнева ё глибока зовнёшнё соромётнё артерп, 22. Яю судини кровопостачають пёхву? низхёдна колённа артерёя ё глибока стегнова артерёя. 23. Плки яко! артерй кровопостачають передмёхуПоверхнева надчеревна артерёя (а. ерщаз1пса рову занозу та пухирчасту (сём’яну) залозу? зирефааНз) починаеться вёд передньо! стёнки стег 24.' Яю артерй кровопостачають зовнёшнё статевё ново! артерй нижче пахвинно! зв’язки, пронизуе дёроргане у ЧОЛОВШВ 1Ж1НОК? часту фасцёю в дёлянцё пёдшкёрного розтвору. Потём 25. Отшить топографш зовшшньо! клубово! артери. ця артерёя повертае догори, заходить у пёдшкёрну 26. Яю судини вщходять вщ зовшшньо! клубово! клётковину передньо! стёнки черевно! порожнини, артерй? Яю органи вони кровопостачають? галузиться ё досягае пупково! дёлянки, де анасто 27. Назвггь мёжсистемнё 1 внутрёсистемнё артерёаль- мозуе з плками верхньо! надчеревно! артерй (гёлка нёанастомози в дёлянцё таза. внутрёшньо! грудно! артерё!). Поверхнева надчерев на артерёя живить нижню половину передньо! стёнки черевно! порожнини; шюру, пёдшкёрну клётковину! апоневроз зовшшнього косого м’яза живота. АРТЕРП НИЖНЬОТ К1НЦ1ВКИ Поверхнева огинальна артерёя клубово! кёстки (а. сггситДеха Шит зирефааНз) вёдходить вёд стегно До артерёй нижньо! юнщвки (аНепае тетЬп во! артерй нижче поверхнево! надчеревно! артерй (або т/епопз) належить стегнова артергя, яка проходить з нею одним стовбуром), прямуе вбёк ё вверх вздовж вниз у передньому I присередньому вёддёлах стегна, пахвинно! зв’язки до рёвня верхньо! передньо! клубо кровопостачаючи його; тдколтна артергя, яка заля во! остё, де розгалужуеться у ррилеглих м’язах ё шкёгаев шдколшнш ямцё 1 розгалужуеться на передню г '«дпювелитгомхлкот артерй, що живлять колённий рё, кровопостачаючи !х ё пахвиннё лёмфатичнё вузли. Гёлки цёе! артерй анастомозують з плками глибоко! суглоб, гомё тку I стопу (табл. 19, рис. 100). огинально! артерё! клубово! кёстки (гёлка зовшшньо! клубово! артерй) ёз висхёдною гёлкою бёчно! огиналь Стегнова артер1я но! артерй стегна (гёлка глибоко! стегново! артерй). Стегн, >а артергя (а. /етогаНз) е продовженПоверхнева аовнёшня соромггна артерёя (а. ри*ям зови, !ьо! клубово! артерй, починаеться пщ депда ех1ета зирег/гааНз) вёдходить вёд передньовахвннно в язкою на рёвнё судинно! затоки 1 ви- присередньо! поверхш стегново! артерё! дещо нижче Кодитьу 1 ‘дшй вёддёл стегна - в межах стегаово- попереднёх артерёй (ёнколи бувае 2 -3 плки). Вона •отрикут ;а, розташовуючись збоку вщ степюво! йде присередньо, огинаючи попереду стегнову вену, *снн.Раз.1 ' 1 судинами проходить пщшюрний нерв, виходить через пёдшкёрний розтвёр пщ шюру ё далё внхс гь з м’язово! затоки. У стегновому три- прямуе до лобково! дёлянки, кровопостачаючи шкё^тняку с г нова артерёя йде вниз мёж глибоким ё ру та пёдшкёрну клётковину. ®°верхцеы м листками широко! фасцй, ззовш приГлибока зовшшня соромггна артерёя (а. ридепда Ч*гга тёлмси шкёрою, тому у цьому мёсцё прощупу- ех(етарго/ипАа) вёдходить вщ стегново! артерё!поблизу пульсащя стегново! артери. поверхнево! однойменно! судини (ёнколи одним стов Спочатку стегнова артерёя лягае в клубово- буром), йде присередньо, огинаючи попереду стегнову *1*б)нну бо}юзну, проходить вниз ё присередньо по вену, проходить над гребённим м’язом, пронизуе широ ^д н ш стегновёй борознё, яка обмежована збоку ку фасцёю, вёддаючи 3-4 пахвинт гтки (гг. йщитакз), ^середнём широким м’язом, а присередньо —дов- якё живлять шюру пахвинно! дёлянки, а також поверх^ ё великим привёдними м’язами. Далё стегнова невё ёглибою пахвиннё лёмфатичнё вузли. Часто цё плки *^*®рёя(разом ёз стегновою веною ё пёдшкёрним нер- вёдходять самоспйио вёд степюво! артерё!. 7*6 заходить у привёдний канал (канал Гунтера), У чоловШв глибока зовшшня соромётна артерёя “Уючи донизу ё назад, ё через привёдний розтвёр йде до калитки ё розгалужуеться на передт каяит15. Що кровопостачае 1 звёдки вщходить артерия сём'явнносно! протоки? . 16. ОпИШёТЬ ТОПОГрафёЮ Внутрёшньо! С0Р0М1ТН01 СЕ РЦё ОО-СУДИММА СИ кот гшки (гг. зсгоЫез апСепогез), яю живлять усё обо лонки передаю! частини калитки, анастомозуючи 3 одноймеиними протилежними тёлками. У жгнок ця артерёя галузиться на передт губт гглки (гг. 1аЫа1ез ахЛепогез), якё, анастомозуючи з одноймеиними про тилежними плками, живлять шюру ёпёдшкёрну клёт ковину передньо! частини великих соромётних губ. Глибока стегнова артерёя (а. рго/ипйа /етопз) е найкрупнёшою гёлкою стегново! артерё! (рис. 100), вона починаеться вёд ц задньо! поверхнё на 3 -4 см нижче пахвинно! зв’яз^и. Далё артерёя дещо вёдхиляеться вбёк ё прямуе вниз позаду стегново! артери по переднёй поверхнё клубово-поперекового, короткого ё великого привёдних м’язёв, збоку вёд артерё! мёститься присередшй широкий м’яз. Йдучи донизу ёдещо дозаду, глибока стегнова артерёя проходить мёж присереднём широким м’язом ёпривёдними м’язами. Ё кёнцевий вёддёл, який називаеться третьою пронизною артерё ею, заюнчуеться в нижнёй третинх стегна мёж вели ким ёдовгим привёдними м’язами. Таке розташування глибоко! стегново! артерё! трапляеться у 48-50 % ви падюв, у 40 % осёб вона розташована позаду стегново! артери, а в 10 % людей артерёя йде присередньо ё вниз. Вёд глибоко! стегново! артерё! вёдходять присередня ё бёчна огинальнё артерё! стегна, три пронизнё артери. Гёлки глибоко! стегново! артерн с Присередня огинальна артерёя стегна (а. сггсит/1еха /етопз тееНаНз) вёдходить вёд початково! дё лянки глибоко! стегново! артерё!, йде присередньо ё на бёчному кра! передньо! поверхнё гребённого м’яза розгалужуеться на поверхневу ё глибоку гёлки. Поверхнева гглка (г. зирефсгаНз) тонша, йде при середньо по переднёй поверхнё гребённого м’яза, про никав мёж ним ёдовгим привёдним м’язом вглиб, про ходячи мёж довгим ё.коротким привёдними м’язами. Поверхнева гёлка живить гребённий, довгий ё корот кий привёдаё, тонкий ёзовшшшй затульнё м’язи. Глибока гглка (г.рго/ипЛиз) е продовженням при середньо! огинально! артерё! стегна, вона крупнёша, йде назад мёж клубово-поперековим ё гребённим м’язами, повертае вбёк, проходячи мёж зовнёшнём затульним м’язом ё квадратним м’язом стегна. У цёй дёлянцё вёд глибоко! гёлки вёдходить кульшовозападинна гглка (г. асе{аЬи1аггз), яка кровопостачае кульшовий суглоб. Потём ця гёлка огинае позаду шийку стегново! кёстки ё розгалужуеться на висхгдну г низхгдну гигки (гг. азсепдепз еС дезсепдепз), а також анастомозуе з бёчною огинальною артерёею стегна, гёлками затульно! артерё! ё першо! пронизно! артери. Отже, глибока гёлка кровопостачае клубовопоперековий, гребённий, зовшшшй затульний ё грушоподёбний м’язи, а також квадратний м’яз стегна ё кульшовий суглоб та проксимальний наросток (епёфёз) стегново! юстки. * У 18 % випадюв присередня огинальна артерёя стегна бере початок вёд стегново! артерё!. Бёчна огинальна артерёя стегна (а. сггсит/кха /етпопз ЫегаИз) крупнёша за присередню артерёю, вёдхо дить вёд бёчно! поверхнё початково! частини глибоко! стегново! артерё!. Вона прямуе вбёк попереду дистально! частини клубово-поперекового м’яза ё позаду кравецького м’яза та прямого м’яза стегна, бёля основи ве ликого вертлюга стегново! юстки артерёя розгалужу еться на три гёлки - висхёдну, поперечну ёнизхщну: —еисхгдна гглка (г. азсепдерз) ёде вверх ё вбёк, оги наючи попереду шийку стегново! юстки ё, розташовуючись пёд м’язом-натягувачем широко! фасцп ё середнём сёдничним м’язом, живить цё таёншё прилеглё м’язи дано! дёлянки. Висхёдна гёлка анастомозуе 3 пл ками верхньо! ё нижньо! сёдничних артерёй, забезпе чуючи кровопостачання сёдничних м’язёв. Окрём того, висхёдна гёлка анастомозуе з глибокою гёлкою присередньоё огинально! артерй стегна, утворюючи навколо шийки стегна суцёльне артерёальне юльце, вёд якого вёдходять верхня, передня, задня г нижня утримувальт артерп (аа. гебпааЛагез зирепог, ап1епог, розЪегюг е( т/епог), що заходять крёзь капсулу культового суглоба ё пёд синовёальною перетинкою йдуть вздовж шийки стегново! юстки до п головки, кровопостачаю чи !х, а також ёншё структури кульшового суглоба; —поперечна гглка (г. Ъгапзоегзиз) ёде вбёк пёд пря мим м’язом стегна ё м’язом-натягувачем широко! фасцй. В дёлянцё передньобёчно! поверхнё великого вертлюга стегново! юстки поперечна гёлка галузить ся, анастомозуючи з ёншими гёлками бёчно! ё присе редньо! огинальних артерёй стегна, кровопостачаю чи цё та ёншё прилеглё м’язи ё стегнову юстку; —низхгдна гижа (г. дезсепдепз) найкрупнёша, повертае донизу ё спускаеться позаду прямого м’яза стегна в борознё мёж бёчним ё промёжним широкими м’язами до передньо! колённо! дёлянки, анастомозуючи з пл ками колённих артерёй. Численнё гёлочки цёе! судини живлять кравецький м’яз, усё головки чотириголового м’яза стегна ёшюру передньобёчноё поверхнё стегна. У 15 % людей бёчна огинальна артерёя стегна вёд ходить вёд стегново! артерё!. Пронизнё артери (аа.рег/огап1ез) е юнцевими пл ками глибоко! стегново! артерП, якё вёдходять вёд не! послёдовно на рхзних вёдстанях. Переважно !х е три перша, друга ё третя. Вони пронизують присередню мёжм’язову перегородку стегна неподалёк вёд лёнё! прикрёплення до стегново! кёстки привёдних м’язёв ё заходять у присереднёй ёзаднёй вёддёли стегна. Перша пронизна артергя вёдходить вёд глибоко! стегново! артерй на рёвнё нижнього краю гребённого Артерн ННЖНЬ01 К1НШВКИ Стетши артер'ш Мк'не вщходження артерн ОсНОШН плки 1011111111111.01 К. |\ООЦО| 1. 11онер\пена па 1чсренпа артер1я а р н р п , починаеться н а р п н п се ш ш к и 2. 11ои( р ч п ен а (>| н п а л ь п а а р ге р 1 я С продовж енням .1,110М1 К Ц О О П 01 К 1С1К Н 3 Поверхнева I I шбока тошпппп сором! IП1 артерн 1. Мптхтдна ко.тш а артер!я 5. Глибока стегнова артерш Тп ю пяа е п к у ш ш а артерш П1 Ыо 1111 артер1 М ’я з и (алп ьо го н!ЛД1ду с те гн а. к у л ы п о н и н сеч л об, с т е п ю в а к !с г к а С продовж енням стсч н о в о ! а р т е р п 1 4 . Б1Ч1П 1 п р п е е р е .п п в е р х ш П роходить у К о д п и ш и су гл о б , 1НДК0 ПИШИ ЯМЩ. и р и л е г л ! м 'я з и II п л к п ф о р м у ю т ь с т е г н а 1 т о м и к и , е у т л о б о п у к о л пн (у п и а р а к о л ш н о ! сттку Д1ЛЯНК11 1 в ер х н ьо ! ч а с т и н и Г0М 1ЛКО 1Ю 1 и (ян к и В |Д 111 (КО. 11111101 ар тер п па рш ш н и ж н ь о го краю п1дко и п п о т о м я т а 1 2 П е р е тня 1 з а д н я иоворотш велнкогом ьчков! артерп 3 4 . П е р е д т 01411а I п ри середня К1СТОЧКОН1 1Я Н иж ня дш янка п ер е (ньо! с т ш к и черевн о! порож П11Ш1 !!!К|ра I м'я.Ш с т е гн а . етечтю ва ктс гка. ку. (м и оп и и сеч ю б. Т0В1МВШ! ста кап о р к и ш П роходить тбеж у в |д с те г1101101 а р т е р п , М1Ж нрш н лн пм п I нри серсдш м ш ироким м ятам и с т е г н а (тн д д ае т р и п ро н н зш артер п ) артерн °яопи Г 1ро\о ш I I. ч е р е т су ш и п у т а к ж е 1 ип ас в п е р е п п о < к I попе б о р о з н у п о и м черет привщ ний ка нал в х о д и ть у ш д к о .ш т у я м к у 1 2 Присередня 1 о п та огппалып артерн стегна 3. Пропп.ни артерп 1 Н11Ж1П КО.ПП1П та /Дшянки ро.налуження судин та кровопостачання В | н и |\ ж \ < тьея ш д степ ю во ! артерп па 3 1 см н и ж ч е п а х в н п н о ! т в ’я т к н артерп 5. С ередня колпш а а р т е р |я Пере пт арии, Тонограф|Я артерн & продовж енням п еред н ьо! п ел п к о го л п л к о в ш а р т е р н н а п е н с то п и П рон и зуе у в ер х н ш частиш емжктст к о н у п е р е т и н к у гоМ1.1К11. о п у с к а т ь с я п о п пе ред! пн И011(‘рХ1Н, IIде епж нередшм ве ш когом кчкеш н м м я ю м I душ им м 'и зо м ро.т| н п ач ем не.ш к о т пальця 1. Б |ч н а т ан тсеп ои а Й (С пнере 1 но артерия ш л у е в ш и до I енж плеепового 2 . П ри середш т а н л е с и о ш артерП простору епж сухож и л кам и 3 . Т п |ы н плесно1и а р те р и шш ото м 'яза4 Г ш б о к а 1н ю ш в о в а ро н ппача ве лико! о пальця артерш 1 довгото м ята ро.инпачл и .и т ю и Ш к т р а 1 м 'я т н п е р е д н ь о г о ш'д.п «е ГОМ 1 тки. к о .п ш н ш 1 н а д п ’я т к о в о г о м м к о ш ш сугл о б и : п п л к п беруть участь у ф орм уванш еуг. кюонсн кол пн 101 I 1)141101 1С1СТОЧ К 0В 01 О ГОК К к г к и 1 с у гл о б и СТОП11, 1!1К|'р<1 Н т и л ьн о! п о в ер х т . прис еред н ього I 614110Г0 к р а т с го н и м 'я з и ш л ы к и П.ТЯПКП СТОПИ Артерн нижньо! кнщшкп Дугопод'юна артерхя М1СЦС ВЩХОДЖСННЯ артерн В иходить н и т п .ты ю ! а р л с р м Осношп Тонограф|я артерп ПЛКИ 1. Т и л ы п па. п.псш' арк-рГ ! с т о п и на рп и н прп еере ш ьо! к .т н п о п о л ш п о ! За/>пя ее ито гом?, тюа ар тергя (■’ п р о д о в ж е н н я м 1П [к о .п п п о ! а р г с р й I 1д с Н01К ПО I п л ы й п Па п ап ел о н и , н и м и п о в е р х ш ел о н и п а р1иш М1ЖК1СТК01Н м 'я з и , бере о с н о в п л г с п о в п х ю сучагл ь в у гво р е ш н Iо к 1 а н а с т о м о з у е ( ТПЛЫЮ1 арл ср ^ал ы ю ! б|Ч11ою з а п л ееп о н о ю арлерц ю клетки 1. М а т о т м ь т к о в а оги н ал ьн а г и к а Дшянки розга луження судии ла кровопостачання П роходи п, у гомш КОНО! 11ДК0. и 11- луч п е т и п К о ш п ш н су гл о б , п о м у к а п а л ! М1ж вс ш к о г о м ш к о в а I м ал о ! ом и ко на к а м б а л о и о .й б п и м м ’я з о м ( п о з а д у ) 1 за д - клетки, п а д п я т к о н о гом т ж о в и й с угл об, КЛСТОЧКОШ п л к п ш'м вел11котом 1Лкопим ш ю р а I м 'я з и за д н ь о го 1 П 'я г к о ш п л к п т а дов1 им м ’я з о м - I 01ЧН0Г0 ГОМШКИ 2. М а л о г о м и к о н а артер|Я 3 . П рпссредш згп н ачем п альц ш В 1Д Л 1Л 1В ( п о п е р е д у ), п р я м у е в н и з д о п р и се р ед н ь о '! ю с т о ч к и , п о з а д у не! пр о х о д и ть па ш дош ну ПрисереОня пикпивоча артергя В щ ходть ни за д н ь о ! в с л п к о - 1. Г л и б о к а п л к а П роходить у 2 . П оверхнева п л к а при середш й ш л о н п ш в ш б о р о зш ’ го м и ко во ! арте рп, з н и з у п р и Ш ю р а п р и се р ед н ь о ! части н и пщ ош ви. п р и с е р е д н я трупа М Я ЗШ пщ ош ви с е р е д н ь о ! клеточки Ычиа т/кяивова артер/я В! т \ о (и гь ш д за д н ь о ! в е л н к о г о \п [коно! а р т е рп'. з п п з у п р и середньо! ю сточки 1. Г л и б о к а п! го тыв о к а д у г а , ш д П р о х о д и т ь у б !4 1IIЙ ШДОШВОВШ б о р о .я п я к о ! ВЩ ХОДЯТЬ илесн ов! ар тер и , щ о р о з г а л у ж у ю т ь с я па загал м п , а н о п м па в л а с т ш [ош нош Ш ю р а (Ячно! 1 сере ш ьо! части н и пщ ош ви, бйчиа 1 сер ед н я групп м 'я.нв п щ ош ви, с угл об и стопиБ е р е у часы» в у твореш й 1И ю ш ново! д \т и пальцев! ар тер и 1 м’яза, друга пртизна артерш вшгалужуеться на р^вш нижнього краю малого привщного м’яза, Третя про пита артерш, яка е власне продовженням глибоко! стегново! артери, заходить у задню дшянку стегна на р1Вш нижнього краю довгого привщного м’яза стегна. Цей м’яз розташований попереду цих артерш. Пронизш артерп кровопостачають вс1 п р и в и т м’язи стегна, м’язи задньо! дшянки стегна: швперетинчастий, твсухожилковий 1 двоголовий, а також шюру стегна цих дшянок. Вщ пронизних артерш виходять живильт артерп стегна (аа. пиЫсгае /етопз), яга кровопостачають стегнову юстку. Плки пронизних артерш анастомозують з гглками пщколшно! артерн. В и стегново! артерп послщовно виходять 7-10 м ’язових гшок (гг. ттсиЗагез), як! живлять м’язи пе редньо! дшянки стегна. Низхщна колшна артер1я (а. с1езсепс1епз ррпиз) вщходить !вщ стегново! артерп в привщному канал!, йде вниз, пронизуе разом з гадшюрним нервом широко-привщну м1жм’язову перегородку I огинае присередшй виросток стегново! юстки. Низхщна колшна артер1я, яка попереду покрита кравецьким м’язом, розгалужуеться на пщшюрпу 1 декшька суглобових плок. Шдшкгрна гглка (г. заркепиз) жи вить нижню Д1лянку присереднього широкого м’яза стегна 1 шюру над щею дшянкою. Суглобов* алки (гг. агИсиЫгез) галузяться в капсул! каш иного сугло- ба 1прилеглих м’язах, беручи участь в утворенш суГЛ000ВО1КОЛШНО! С1ТКИ. • ^ | Шдколшна артергя (а. рорШеа) е продовженням угегновоТ артерн, починаеться на р!вш привщного розтвору, йде вниз по дну пщколшно! ямки, придягаючи спочатку до пщколшно! поверхш степюво! юстки, а нижче - до суглобово! капсули 1 пщколшного м’яза (рис. 100). Позаду! зверху пщколгнну ар тергю прикривае_ твперегинчастий м’яз. Спочатку шдколшна артергя йде вниз 1 дещо вбгк, а вщ ргвня середини пщколшно! ямки - вертикально вниз. 3 пщколшно! ямки артергя заходить через гцшину, що позайу' 1 збоюв обмежована сухожилковою дугою шбалоподгбного м’яза, в гомшково-пщколгнний канал. На ргвнг нижнього краю пщколшного м’яза пиколшна артергя розгалужуеться на двг судини передню1задню великогомщковг артерй. У пщколшншямцг проходить судинно-нервовий пучок. Якщо дивитися ззаду наперед, то вщразу за пщколшною фасшею проходить великогомшковий нерв, глибше 1присередньо - шдколшна вена, найглибше 1 присереднъо - шдколшна артергя (Ы.У.А. - “Нева”). Ви пщколшно! артерн вщходять п’ять колшних артерй! - бгчна 1 присередня верхш колшш артери, середня колшна артергя, бгчна г присередня нижнг колшш артерп, а також литковг артерй та численш м’язовг плки: - верхш м’язовг плки (гг. тизсиЫгез зирепогез), якихе переважно 3-5, вщходять вщ проксимально! дшянки пщколшно! артерй г живлять двоголовий, гпвперетинчастий г пгвсухожилковий м’язи степга; - бгчна верхня колгнна артергя (а. зирепог 1а1егаИз &епи$) вгд\ гчгть вщ пщколшно! артерй на ргвнг бгч ногонадш. к-тка стегново! юстки, йде вбгк шд двотоловим к'л *ом стегна, огинае бгчний надвиросток г галузиты. • I шки цге! артерй анастомозують з гншимлК0Л1НГ . ц артергями, беручи участь в утворенш суглобовс олшног сгтки г наколшково! сгтки, вщ якихжив. .ся колгнний суглоб, прилегл! м’язи, зо крема, ДВ( овий г бгчний широкий м’язи стегна, а такожшк , колшно! дшянки; - присе и дня верхня колгнна артергя (а. зирепог пеАюНз &е>, «,) вщходить вщ присередньо! поверхш пцколгннгч артерй майже навпроти попередньо! ар терй, йде присередньо пщ сухожилками пгвперетинчастогог д о в г о г о привщного м’язгв стегна, огинаючи стегнову юстку над !! присередшм надвиростком. II йлки анастомозують з гншими колшними артергяИи, формуючи суглобову колггшу егтку г наколгнко*уатку, плочки яког кровопостачають колгнний сут.тоб, прилегл! м’язи, зокрема, присередшй широкий “язстегна, а також шюру колшно! дшянки; - середня колшна артергя (а. тееНа релиз) вщхоаитьвщпередньо! поверхш пщколшно! артери на ргв- ш середини пщколшно! ямки, йде вперед, пронизуе над косою пщколшною зв’язкою суглобсйзу капсулу, й гшки живлять синовгальну перетинку суглобово! кап сули, схрещеш зв’язки г менгски колшного суглоба; - литковг артери (аа. зига1ез), яких с переважно 2-6, вщходять вщ задньо! поверхиг пгдколгнно! артерй дещо вище вщ початку середньо! колшно! артерй, роз галужуються, кровопостачаючи проксималью дшянгси триголового Ул’яза литки г головку пщоггшового м’яза; - бгчна нижня колшна артергя (а. гп/епог ЫегаИз релиз) починаеться вгд бгчно! поверхш дистально! дшянки пщколгнно! артерй на 3 -4 см нижче вщ бгч но! верхньо! колшно! артерп, йде вбис пщ бгчного го ловкою литкового м’яза г двоголовим м’язом стегна, огинае колгнний суглоб над головкою малогомшково! юстки г виходить на передню поверхню колшно! дшянки. Гшки цге! артерй живлять бгчну головку литкового м’яза, шюру вщповщно! дшянки та ш ш прилепи структури, анастомозують з плками шших колшних артергй, беручи участь в утворенги сугло бово! колшно! сгтки г наколшково! сгтки; - присередня нижня колшна артергя (а. гп/епог тесИаИз релиз) починаеться вщ присередньо! поверхш пщколшно! артерй на ргвнг попередггьо! артери, йде присередньо пщ присередньою головкою лит кового м’яза, огинае присередшй виросток великогомшково! юстки; кровопостачаючи прилепи м’язи г шюру колшно! дшяггки. Плки цге! артери разом 3 гншими колшними артергямг? беруть участь в утво ренш суглобово! колшно! сгтки г наколшково! сгтки. Передня великогомглкова артергя (а. йЫаИз ап(епог) у 90 % випадюв вщходить вщ пщколшно! ар тери в пгдколшнш ямцг на ргвнг нижнього краю пщколшного м’яза, заходить у гомшково-пщколгнний канал, де вщразу повертае вбгк г через верхнш отвгр у мгжюстковш перетигггц гомшки виходить у передню гомшкову дшянгсу (рис. 100). Передня великогомглкова артергя може вгдходити вщ пщколшно! артери на ргзних ргвнях. Зокрема, у 3 % осгб вона вгдгалужуеться вщ не! вище верхньо го краю пщколшного м’яза, а у 1 % осгб вщходить ще вище —на ргвнг мгжвиросткового пщвищення великогомшково! юстки, ще в 1 % людей ця артергя також вщходить на цьому ргвнг, але проходггть вниз попереду пщколшного м’яза. Можливг й гншг варганти. Вийшовши на передню гомшкову дшянку, перед ня великогомглкова артергя, яку супроводжують двг однойменнг вегш г глибокий малогомшковий нерв, спусгсаеться по передшй поверхиг мгжкгетково! пе ретинки гомшки вниз мгж переднгм великогомшковим м’язом г довгим м’язом-розгиначем великогю пальця. Тут вона вщдае до м’язгв г шюри передньо! гомшково! дшянки численш м ’язовI та шкгрт ш ки ------------- 1 31---------------- I -1 2 30----------------------------- V 29------------ 27 26 25 А 13 /Л Рис. 100 А . Артери право! нижньо? мнц'шки (схема). Вигляд спереду. 1 - черевна частина аорти; черевна а 9 рта (рагв аЬбот'таПв аоПае; воПа аЬйот/паИз); 2 - загальна клубова артер1я (а. Шаса соттиЫ в); 3 - серединна крижова артер1я (а. васгаНз тесИапа); 4 - внутрш ня клубова артерия (а. Шаса М е т а ); 5-зовн1Ш Ня клубова артер1я (а. Шаса ах1ета); 6 - затульна артерия (а. оЫига1опа): 7 - нижня недчереена артер'т (а. ар!даз1пса М епог); 8,11 - стегнова артер1я (а. (етогаНз); 9 - зовнш ня соромггна артеряя (а. рибапба ехХата); 1 0 - присередня огинальна артер1я стегна (а. скситЛеха (ето пз тееНаНз); 1 2 - низхщна колГнна артер!я (а. (Зеэсепбепз депиз); 1 3 - присередня верхня колрнна артерря (а. вирепог теб/аНз депив); 14 - присередня нижня колЫна артер'ж (а. М епог тесНаНв дапиз); 1 5 - великогомшкова метка (НЫа); 16, 2 6 —передня великогомглкова артер|я (а. НЫаИз аЫепог); 1 7 ,2 2 - гшка передньо'Г великогомшково'Г артерГГ (га ти з а. ИЫайв аЫепог); 1 8 - тильна артерря стопи (а. богзайз рееНз); ‘ 19—дугопрд|бна артер1я (а. агсиа(а); 20, 21 —тильн'р плеснов! артерГГ (аа. те(а(агва1ез богза1ез); 23 - пронизна гшка малогомшково'Г артерГГ (г. рег(огапз а. (1Ьи1апз); 2 4 - малогомшкова юстка (ПЬЫа); 25 - задня великогомшкова аргерИя (а. ИЫаИз ров1егюг); 2 7 - передня пово р о та великогомшкова артерря (а. гесиггепз ИЫаИз аЫепог); 2 8 -малогом ш кова огинальна артерря (г. агситЛехиз ЯЬи/алз); 2 9 - бГчна нижня колжна артерря (а. М епог МегаНз депиз); 3 0 -б |ч н а верхня колжна артерря (а. зирепог ШегаНв депиз); 31 - стегнова метка ((е тиг); 32, 36 - плка 6'рчноТ огинальноГ артерГГ стегна (га ти з а. скси тНехае (е то п з 1а(егаНз); 33 - пронизн! артерГГ (аа. раг(огап(ав); 34 - глибока стегнова артерря (в. рго(ипба (етопз); 35 - брчна огинальна артер1я стегна (а. с/гситПеха (етоп з ШагаНз); 37 - поверхнева надчеревна артер1я (а. ер1даз1пса зирегйс1аНв); 38 - глибока огинальна артер1я клубовог метки (а. скситПеха Ш ит рго(ипОа); 39 - поперекова артерря (а. IитЬаИз). Рис. 100 Б. Артерн правоТ нижньоУ юнщвки {схема). Вигляд ззаду. * -» ^-клубова метка (Пейт); 2 -верхня ещнична артервя (а. д1и1еа зирепог); 3 -великий вертлюг (1госЬап1вг та )о г); 4 - б!чна огинальна артерия стегна (а. скситП еха (е то п з ШегаПз); 5 -присередня огинальна артервя стегна (а. скситП аха (е то г!з тесПаПз); {-великогомшкова метка (ПЫа); 7 -пронизнв артерн глибоко'У стегновоТ артерй' (аа. рвгТогагЛез а. ргЫипдае (етоп з); {-плка бвчноУ огинально)' артерп сте*гна (га ти з а. скситП ехае 1етоп$ ШегеПз); 3^й|чна верхня колвнна артервя (а. зирепог 1а1агаНз депиз); 10-пщколвнне артерия (а.рорШ еа); 11- бвчна нижня колвнна артерия (а. 1п(впог1а1ега№з депиз); 12- малогомшкова огинальна плка (г. скситП ехиз ПЬи/апз); 13-передня великогомшкова артервя (а. ПЫаИз ап1епог); И-малогомшкова метка (ИЬи!а); 15- малогомшкова артервя (а. ЛЬи/апз); 16-бвчна пщошвова артервя (а. р1ап1апз ШегаПз); 17- глибока пщошвова дуга (агсиз р/аш апз рго(ипбиз); 11-власнв ПЩОШВОВ1 пальцев) артерн (аа. (ПдЯа/ез р!ап1агез ргорпае); 18- П1ДОШВОВ1 плесновв артерп (а. те Ш а гза /е з р!агЛагез); 20-присередня пщошвова артервя (а. р1ап!апз твгПаНз); 21-великогомшкова межа (ПЫа); 22-задня великогомшкова артервя (а. ПЫаПзроз(агюг). 23-присередня нижня колвнна артервя (а. т(е п о г тесПаПз депиз); 24-середня колшна артер1я (а. тесИа дапиз); 25-присередня верхня колвнна артервя (а. зирепогтесПаПз депиз), 26-низхщна колшна артерия (а. ПезсепПапз депиз); 27-стегнова артервя (а. ТетогаПз); 28- глибока стегнова артервя (а. рю(ипба (е то п з); 29-бвчна огинальна артервя стегна (а. скситПеха (е то п з /агегаЬ, 30-затуль д зстервя (а. оЫигЫопа). * 15 Б 208 СЕ.РЦЕВО-С ‘ Д И Н Н / , г г/ ч (гг. тизсиЬгез еЬ сгЛапег). Потгм передня великого мшкова артергя переходить на хил стопи, де вже на зиваеться тильною артергею стопи. Вщ передньот великогомшково! артери вщходять задня 1 передня поворОтш великогомглков1 артери, пе редня бгчна 1 передня присередня юсточков1 артери: - задня поеоротна великогомглкова артергя (а. гесиггепз ИЫаИз розЫпог) починаеться вщ передньо! великогомшково! артери в нижшй дшянщ пщколгнно! ямки, повертае догори, проходить пщ пгдколшним м’язом до колшного суглоба, де анастомозуе з присереднього нижньою колшного артергею та шшими колншими артергями, беручи участь в утворенш суглобово! колшно! сгтки. Зокрема, вона живить гадколшний м’яз 1 колшний суглоб; - передня поеоротна великогомглкова артергя (а. гесиггепз ИЫаИз аЫепог) починаеться вщ перед ньо! великогомшково! артери вщразу шсля и виходу у передню гомшкову дшянку. Артергя прямуе дого ри кргзь великогомшковий м’яз, виходить на перед ню поверхню бгчного виростка великогомшково! кгстки, де анастомозуе з бгчного нижньою та гншими колгнними артергями, беручи участь в утворенш суглобово! колшно! сгтки 1 наколшково! сгтки. Зо крема, передня поворота великогомшкова артергя живить колгнний 1 велико-малогомшковий суглоби, проксимальнг дглянки переднього великогомшково"Хом'яза 1 довгого м’яза-розгинача пальщв. Отже, до колшно! дшянки пщходить вюш арте ргй, п 'я т ь з яких е плками пщколшно! артерй - при середня 1 бгчна верхш колшш артерй, середня колгн на артергя, присередня г бгчна нижнг колгнш артерй, а також задня г передня поворотнг великогомглков1 артерй г низхщна колгнна артергя (плка стегново! артерй). Юнцевг плки всгх вгсьмох артергй анасто мозують мгж собою,-4 формуючи суглобову колтну сгтку (геЬе аП\си1аге репиз) г наколткову сгтку (геСе ра1е11аге). Вщ цих артергальних сгток живляться ко лгнний г велико-малогомглковий суглоби, дистальш дглянки м’язгв стегна г проксимальнг дшянки м’язгв гомшки, а також шкгра колгнно! дглянки. Вщ нижньо! дглянки передньо! великогомшково! артерй вщходять передш бгчна г присередня кгсточКОВ1 артерй: - передня бгчна кгсточкова артергя (а. та11ео1апз аЫепог 1а1егаПз) вгдгалужуеться вщ передньо! ве ликогомшково! артерй дещо вище верхнього ргвня надп’ятково-гомглкового суглоба, йде вниз г вбгк пщ сухожилком довгого м’яза-розгинача пальщв до передньо! поверхнг бгчно! юсточки малогомглково! кгстки. У цш дшянцг вона галузиться, анастомозуе з пронизною та бгчними кгсточковими плками мало гомглково! артерй, утворюючи з ними бгчну кгсточ- кову сгтку (геЬе та11ео1аге 1а{ега1е). Гглки ще! сгтки кровопостачають бгчну кгсточку, заплесновг кгстки, надп’ятково-гомглковий суглоб г шкгру бгчно! по верхнг цге! дглянки; • - передня присередня кгсточкова артергя (й. таИеЫапз аЫепог тесНаИз) вщходить вгд передньо! великогомшковог артерй на тому ж ргвнг, що г передня бгчна кгсточкова артергя, йде присередньо г вниз пгд сухо жилком переднього великогомглкового м’яза до передньо! поверхнг присередньо! юсточки великогомглково! кгстки. У цгй дглянцг вона галузиться ганастомозуе з присереднгми кгсточковими плками задньо! велико гомшково! артерй, беручи участь у формуванш при середньо! кгстонковт сгтпхи (геЯе та11ео1аге тебга1е). Гглки цге! сгтки кровопостачають присередню кгсточ ку, заплесновг кгстки, надп’ятково-гомщковий суглоб г шкгру присередньо! поверхнг цге! дшянки. Тильна артергя стопи (а. догзаИз рееНз) е продов женням передньо! великогомшково! артерй на тшп стопи (рис. 100). Вона виходить з-пщ нижнього тримача м’язгв-розгиначгв г прямуе вперед по тилу сто пи до першого мгжплеснового простору, розташовуючись у власшй волокнистгй пгхвг мгж сухожилком довгого м’яза-розгинача великого пальця г коротким м’язом-розгиначем пальщв, де розгалужуеться на сво! юнцевг гглки. На тшп стопи цю артергю можна пропальпувати пщ шкгрою. Вгд тильно! артери стопи послщовно вгдходять: б1чна г присередня заплесновг артерп; дугоподгбна артергя, вщ яко! беруть початок II, III, IV тильнг плесновг артерй; юнцевг гглки —глибока пщошвова артергя, а безпосереднгм продовженням тильно! ар тери стопи е I тильна плеснова артергя. Вег тильнг плесновг артери розгалужуються на двг тильнг паль цевг артерй. Тильна артергя стопи та гг плки крово постачають кгстки г суглоби стопи, шкгру тильно! поверхнг, присереднього г бгчного кра!в стопи, м’язи тилу стопи, формуе тильну артергальну дугу стопи. Бгчна заплеснова артергя (а. ШгзаИз 1аСегаИз) бере початок вгд тильно! артерй стопи на ргвнг переднього юнця надп’ятково! кгстки, йде до бгчного краю стопи пгд коротким м’язом-розгиначем пальцгв, кровопо стачаючи його. Потгм артергя повертае вперед, прямуючи по тильнгй поверхнг заплеснових юсток до основи V плесново! юстки, де анастомозуе з дугоподгбною артергею. Численш гглки бгчно! заплесново! артерп анастомозують з гншими артер!альними пл ками тилу стопи, зокрема, з пронизною плкою мало гомглково! артерй, утворюючи тильну артергальну сгтку стопи, та кровопостачають заплесновг кгстки г суглоби, сухожилки м’язгв, щкгру тильно! поверхн! та бгчного краю заплесново! дглянки стопи. Присередш заплесновг артерп ( а. гагзсАезтесИа1ез), яких е переважно 2-3, вгдходять вщ тильно! артерй ] стопи дещо дистальшше вщ бгчно! заплесново! ар окрема тильна пальцева артергя, яка вщходить вщ потери. Щ артерй йдуть до присереднього краю стопи чатково! дшянки першо! тильно! плеснойо! артерй. Чисг пгд сухожилком довгого м’яза-розгинача пальцгв, л ен т гглки тильних паЛьцевих артерш анастомозують ' галузяться в цгй дглянцг, беручи участь у формуван- мгж собою, особливо в дшянках юнцевих фаланг, а та ш присередньо! юсточково! сгтки стопи та тильно! кож з плками власних пщошвових пальцевих артергй. сгтки стопи. Гглки присереднгх заплеснових артергй Отже, тильнг плесновг артерн г тильнг пальцевг кровопостачають заплесновг кгстки г суглоби, сухо- артерй' кровопостачають кгстки, суглоби дистально! жилки м’язгв, шкгру тильно! поверхнг та присеред частини заплесново! дглянки, плесново! дглянки I нього краю заплесново! дглянки стопи. пальцгв стопи, а також м’язи, сухожилки 1 шкгру цих Дугоподгбна артерш (а. агсиаЬа) бере початок вгд тильних дглянок стопи. тильно! артерГг стопи на ргвш проксимального кггщя Задня великогомшкова артергя (а. ИЫаИзрозСепог) пром1Жно! гслиноподгбно! кгстки. Артергя повертае е безпосереднгм продовженням пщколгнно! артерй, ця д^гоподгбно вбгк, проходить пгд коротким м’язомкрупна судина бере початок на ргвш нижнього краю пщколгнно! ямки (рис. 100). Артергя прямуе донизу г розгиначем пальщв на ргвнг основ плеснових юсток, досягнувши основи V плесново! кгстки. Артергя дещо присередньо в гомшково-гадколгнному каналг задньо'г гомшково! дглянки мгж довгим м’язом-згиначем анастомозуе з бгчного заплесновою артергею. Отже, натилг заплесново! дглянки функцгонуе суцгльне ар- пальцгв (попереду) г камбалоподгбним м’язом (поза тергальне кшьце, яке забезпечуе надшне кровопостаду), гг супроводжують двг заднг великогомглковг вени, а збоку вгд артерн проходить великогомшковий нерв. чапня усгх структур плесново! г заплесново! дшянок тилу стопи. Передньою (дистальною) дглянкою цьо У цьому каналг вгд задньо! великогомшково! артерй го кола е дугоподгбна артергя. вщходять численш м ’язовг г гикгрш гглки (гг. тизсикггез Вгддугоподгбно! артерй беруть початок II, III, г IV е1 сиШпег), якг кровопостачають м’язи г шюру присе тильнг плесновг артерй (аа. теШагзакз йогзакз II, редньо! частини заднього вщдшу гомшки. Задня ве III, IV). Цг тоню прямг артерй йдуть вперед уздовж ликогомшкова артергя внизу виходить гз гомшковоИ, III г IV мгжплеснових просторгв по тильних мгж- пгдколгнного каналу гад присереднгм краем камбалоподгбного м’яза, йде вниз г присередньо, досягаючи гасткових м’язах. У початковг дглянки II, III г IV тильних плеснових артергй на ргвнг основ плеснових заднього краю присередньо! юсточки великогомшюсток вливаються пронизнг гглки, що вгдходять вгд ково! кгстки. У цгй дглянцг попереду артерй, яку су глибоко! шдошвово! дуги. Тобто, утворюеться арте- проводжуе великогомшковий нерв, проходять у пгхргалышй анастомоз мгж тильною г гадошвовою дуга вах сухожилки заднього великогомшкового м’яза г ми. На р вш головок плеснових кгсток кожна тильна довгого м’яза-згинача пальцгв, а позаду - сухожилок плесново артергя розгалужуеться на двг тильш палъ- довгого м’яза-згинача великого пальця. Збоку вгд ар цеег арп рп (аа. сИфШез догзакз), якг йдуть вздовж терп мгститься присередшй край п’яткового сухожилоберне! "х один до Одного кра!в тильно! поверхнг II, ка. Пойм артергя огинае знизу присередню кгеточку, III, IVг Iгальщв. До бгчного краю мгзинця йде окре- проходячи пгд тримачем м’язгв-згиначгв в окремому ма тиль пальцева артергя, яка вщходить вгд про- волокнистому каналг. У цьому мгещ артергя прикриксималг и' дглянки IV тильно! плесново! артерй. та тшьки шюрою г фасщею. Вийшовши з-пщ тримача Дшь •г пи до I мгжплеснового простору, тильна м’язгв-згиначгв на гпдошву, задня великогомглкова артергя -ии розгалужуеться на ргвнг основи I плес артергя розгалужуеться на юнцевг плки - присеред ново! кн •-.и на двг юнцевг гглки —глибоку пгдошво- ню г б1чну пгдошвовг артерй. вуартер < 1першу тильну плеснову артергю: Вщ задньо! великогомшково! артерй послщовно -шбока тдогивова артергя (а.р1апШлзрго/иги1а) вщходять так! судини: йде вгдрагу вниз, пронизуючи у I мгжплесновому - малогомшкова огинальна плка (г. сггсит/кхиз простор! перший тильний мгжкгетковий м’яз 1 на } гЪикгпз; г. сигсит/кхиз регопеаИз) вщходить вгд по Щдошв! анастомозуе з глибокою пгдошвовою дугою; чатково! дглянки великогомшково! артерй, йде вбш - перша тильна тдогивова артергя (а. теШагзеа 1 вперед до головки малогомглково! кгстки, крово ^каНз рпта) е продовженням тильно! артерп стопи. постачаючи прилеглг м’язи, велико-малогомглковий Вонайде вздовж I мгжплеснового простору по першо- суглоб гшюру цге! дглянки. К гглочки анастомозують ЦуТИЛЬНОМу М 1Ж К1С ТКО ВО М У м’язу г на ргвнг головки з колгнними артергями, беручи участь у формуванш 1плесново! юстки розгалужуеться на двг тильш паль- суглобово! колшно! сгтки; - малогомшкова артерш (а./гЬиЬггз; а. регата) Пев!артерй (аа. (ИфхИез сЬгзакз), якг проходять вздовж е найкрупнгшою плкою задньо! великогомшково! °№риених один до одного кра!в тильно! поверхнг I г II чальшв. До присереднього краю великого пальця йде артерй, вгдгалужуеться вщ не! дещо нижче ргвня головки малогомглково! юстки, йде вбгк гвниз, прилягаючи до малогомглково! кгстки, апозаду Г! прикривае довгий м’яз-згинач великого пальця. Пойм артергя прямуе вниз у нижньому м’язово-малогомглковому каггалг - по заднгй поверхш мхжюстково! перетин ки гомшки вздовж малогомглково! кгстки, а позаду не! розмггцений довгий м’яз-згинач великого паль ця. Малогомшкова артергя кровопостачае цей м’яз, а також триголовий м’яз литки, довгий х короткий малогомшковх м’язи, шкгру б1чного краю заднього вщдшу та бхчного вщдшу гомшки. Внизу малогомш кова артергя розмгхцена мгж п’ятковим сухожилком (присередньо) та сухожилками довгого ! короткого малогомглкових м’язгв (збоку). Вгд малогомшково! артерн вгдходять таю судини: - живильна артергя малогомшково! кгстки (а. пи(ггсга /гЬикге; а. пиНтепз /гЬгйае) вщходить вщ верх ньо! дшянки малогомглково! артери, кровопостача ючи однойменну юстку; - пронизна гглка (г. рег/огапз) бере початок вщ малогомшково! артери на 4 -5 см вигце вгд бхчно! юсточки, проходить крхзь мхжкхсткову перетинку гомшки, йде вниз до тилу стопи. Там вона анастомо зуе з передньою бгчного кгсточковою артергею (гглка передньо! великогомшково! артерГг), беручи участь в утворенш бхчно! ккточково! сгтки г п’ятково! сгтки; - сполучна гглка (г. соттитсапз) вщходить вгд ^малогомшково! артери дещо нижче вгд пронизно! гглки, йде присередньо по заднгй поверхнг велико гомшково! юстки г з’еднуеться хз задньою великогомшковою артергею. Кшцевими плками малогомшково! артери е: - бгчнг кгсточковг ш ки (гг. тайео1агез кЛегакз), якг йдуть вбгкт вперед до бхчно! юсточки, де анасто мозують з одноймеиними плками передньо! велико гомшково! артери, формуючи бгчну кгсточкоеу сгтку (ге1е та11ео1аге 1а1ега1е), вщ яко! живляться вех струк тури цхе! далянки; - п ’яткоег гшки (гг. сакапе!) прямують вниз х присередньо, анастомозують з одноймеиними п л ками задньо! великогомшково! артерн, формуючи п ’яткоеу сгтку (геЬе сакапеит). Вщ цхе! схтки жив ляться вс! структури п’ятково! дшянки. У 6—10 % людей малогомшкова артерхя почина еться атипово. Зокрема, у 4 % о аб вона вщходить вхд пщколшно! артерх! одним стовбуром разом з перед ньою великогомшковою артерхею, у 3 % випадюв ар терхя вщходить вщ задньо! великогомшково! артери значно нижче —на меж1 мхж верхньою 1 середньою третинами гомшки, а в 1 % осхб вщходить вщ почат ково! дглянки передньо! великогомшково! артерп. На р 1вш верхньо! третини гомшки вщ задньо! великогомшково! артерй вщгалужуеться живильна артергя великогомшковог кгстки (а. пиСпсга ИЫае; а. пиЫепз ИЫае), яка живить одйойменну юстку. Позаду присередньо! юсточки вщ великогомш ково! артерй беруть початок Нрисередга кгсточковг гшки (гг. та11ео1агез тесПакз), яга йдуть вперед г ана стомозують з плками передньо! присередньо! юсточково! артерп (гшка передньо! великогомшково! ар терп), утворюючи присередню гскточкову сгтку (ге1е та11ео1аге тегИак), вщ яко! живляться вех структури ще! дхлянки. Дещо нижче рхвня вщходження присереднгх кхсточкових плок, вщ задньо! великогомш ково! артерй вгдгалужуються 2-5 п’яткових гшок (гг. сакаггег), якх йдуть вниз на присередню поверх ню п’яткового горба, де анастомозують з п’ятковими гшками малогомшково! артерн, формуючи п’яткову сгтку (ге1е сакапеит), вхд яко! живляться вс! струк тури п’ятково! дшянки стопи. Вийшовши з-пщ тримача м’язгв-згиначгв нагадошву, задня великогомшкова артергя розгалужуеться на двх юнцевг гглки - присередню г бгчну тдошвовх артерй (рис. 100). Присередня пщошвова артерхя (а.ркпСапзтедгаИз) заходить у присередню пгдошвову борозну разом з однойменним нервом, ще по нш вперед мхж коротким м’язом-згиначем пальцгв (збоку) гвщвщним м’язом ве ликого пальця (присередньо). У цьому каналг артерхя розгалужуеться на поверхневу гглибоку плки: - поверхнева гшка (г. зирефсгаНз) вщгалужуеться вщ присередньо! пщошвово! артерп на рхвнх пере днього краю присередньо! юсточки, проходить крхзь вщвщний м’яз великого пальця, йде вперед до вели кого пальця стопи, кровопостачаючи цей м’яз хшю ру присереднього краю пщошвово! дхлянки стопи; - глибока гглка (г. рго/ипдиз) йде вперед у присереднхй пхдошвовхй борознх до рхвня головки I плес ново! юстки, де анастомозуе з першою плесновою артерхею або з глибокою пхдошвовою дугою. Ця плка живить вщвщний м’яз великого пальця х короткий м’яз-згинач пальцхв, а також шюру х плесновг юстки присередньо! частини пщошвово! дхлянки стопи. Б1чна пщошвова артерхя (а. р1ап1апз ЫегаИз) значно крупнхша, нхж присередня пщошвова ар терхя, заходить у бхчну пщошвову борозну разом з однойменним нервом, йде по нхй дугопошбно вбж х вперед мхж коротким м’язом-згиначем пальщв (при середньо) та вщвщним м’язом мгзинця (збоку). До сягнувши рхвня основи V плесново! юстки, бхчна пщошвова артерхя вщдае до бхчного краю пщошво во! поверхш мхзинця власну пгдошвову пальцеву ар тергю (а. ИщИаПзр1ап1аг!з ргоргга). Потхм артерхя гговертас присередньо, утворюючи на рхвхх! основ плес нових юсток глибоку пгдошвову дугу (агсиз р1апСапз рго/игикгз). Ця артерхальна дуга проходить мхж шло- швовими мгжкгстковими м’язами (розташоваш наймбше) 1косою головкою привщного м’яза великого <пъця та сухожилками довгого м’яза-згйнача паль щв. Удшянщ бгчного краю основи I плесново! мет киглибока пщошвова дуга анастомозуе 3 глибокою шдошвовоюартергею (плка тильно! артерп стопи) 1 з глибокою гглкою присередньо! пщошвово! артерп, утворюючи на шдошв1 суцшьне артергальне юльце. Окргмтого, вгд глибоко! пщошвово! дуги вгдходять проиизт гики (гг. рег/огапСез), яю проходять через мшлссновг простори на тил. стопи, де анастомозу ютьз дугоподхбною артерхею (гйхка тильно! артерх! попи). або 5 тильними плесновими артерхями. Бхчнашдошво!а артерхя кровопостачае бгчну г середню группм’язгв пгдошви, кгстки, суглоби, зв’язки х шкх руцихчастин пщошвово! дхлянки стопи. Вгд глибоко! пщошвово! дуги вщходять чотири тдошвовг плесновг артерп (аа. теШаг$а1езр1ап(агез), яю йдуть вперед уздовж вщповщних мгжплеснових просторгв по пгдошвових мгжюсткових м’язах. Дистальнг частини цих артерш отримали назву занпыт пгдошвових пальцевих артерш (аа. сИ§Ыа1ез р1ап(аге$соттипез). Загальт пгдошвов1 пальцев! артерп на ргвш основ проксималышх фаланг розгалужуються на власштдошвовг пальцевг артери (аа. дщка1ез р1ап(агез рщтае). Перша загальна пщошвова пальцева арте ргярозгалужуеться на три влаенх пщошвов1 пальцевх артерх!,двхз яких щуть вздовж присереднього хбгчно гокраТввеликого пальця, а третя - по присередньому краюII палмш. живлячи !х. Друга, третя г четверта мастпгдошв ям пальцевх артерн розгалужуються на Двгзагальш' и ешвовх пальцевх артерп, якг кровопо стачають об •>I их один до одного кра! пщошвово! поверхшII. 11 IV 1 V пальцхв. На рхвнх головок плес нових юстоь д кожно! загально! шдошвово! пальЦево!артерх! ходить пронизнг гшки (гг. рег/огапСез), яюпроходя г х тил стопи через мхжплесновх про стори1анас т-: 41 хують з тильними плесновими арте ргямиаботи ними пальцевими артерхями. Отже, кож. гй гхалець стопи мае чотири пальцевх артерй- двг г ■гьнПдвх пщошвовх. Цг артерп утворю•мъмгжсобою численш анастомози, особливо густа артергальиа пт ка юнуе в дшянках юнцевих фаланг. Для пиЬшвових артергй характерна значна варь абельшеть. У 25-30 % людей присередня годошвой артергя не анастомозуе з глибокою шдошвового Дугоюабо ця дуга не сформована. У таких випадках найчаепше глибока пщошвова дуга утворюеться продовженням глибоко! шдошвово! артери (плка Гольногартерн с т о п и ) . 13щ такох дуги вщходять чотиРпчитри пхдошвовг плеснов1 артерй. 1нколи до тако! д>тнтдходить тонка плочка вщ бгчно! пщошвово! { артерй. Якщо вщ ще! дуги вщходять три пщошвов1 ллесновх артерп, то четверта вщгалужуеться вщ 61чно! пщошвово! артерн. У 13-15 % осхб з такими вар!ахгтами глибока пщошвова артергя (плка тильно! артерп стопи) розгалужуеться на двх пгдошвовг плеснов1 артерп, а ххш власш пгдошвовг пальцевг артери живлять I, II хприсередшй край III пальцхв. Тодг вщ бхчно! шдошвово! артерп вщходять III х IV щдошвовг плесновг артерп, гглки яких живлять бгчну поверх ню III пальця та IV г V палый. Щ дв1системи можуть бути окремими або поеднаш мгж собою тонкого гглкою. Можлив1 й гншг варганти. » А настом ози артергй НИЖНIX К1НЦ1ВОК » Мгж артерхями нижньо! юнщвки хенують анас томози в системг внутршшьо! хзовшшньо! хслубових артергй, стегново! 1 глибоко! стегново! артерш, шдколшно!, передньо! хзадньо! великогомшкових артерхй, через якг здшснюеться обхщний кровогшин 1забезпечуеться надшне живлення усгх тканин г органгв юнцгвки, зокрема суглобгв (рис. 101).. Численш гглки цих артерш, анастомозуючи мгж собою, утворюють артер 1алын схтки (ге1е аЛепозит), якг особливо добре розвинуп навколо колшного та надп’ятково-гомглкового суглобхв г е джерелом хх кровопостачання. Найпотужнгшими артергальними анастомозами на нижнхй кшцгвцг е наступи;, Навколо культового суглоба анастомозують мхж собою гшки р13них артерхй, формуючи своергдну артерхальну сггку. Зокрема, присередня х бхчна огинальнх артери стегна (плки глибоко! стегново! ар тери) утворюють навколо ш и й к и стегново! юстки артергальне кшьце. 3 гглками цього кшьця анасто мозують кулыгговозападинна гглка затульно! артери, плки верхньо! г нижньо! ещничних артерШ (плки внутргшньо! клубово! артерп). Судини цге! сгтки кровопостачають вег структурнг компонента куль тового суглоба, м’язи 1 шкгру культово! дглянки. У товщг передньо! стшки черевно! порожнини по верхнева надчеревна артергя, що вщходить вгд стегно во! артери, анастомозуе з плками верхньо! надчеревно! артерп (кгнцева гшка внутргшньо! грудно! артери). Навколо колшного суглоба формуеться суглобова колшна егтка (ге1е агИаДаге §епиз) 1 наколшкова егтка (геСе раСеИаге), в утворенш яких беруть участь В1сш артерхй: п’ять з них е гшками пщколшно! арте рн - бгчна г присередня верхнг колшнх, бхчна х при середня нижш колшнх та середня колшна артергя; низхщна колхнна артерхя (плка стегново! артерн); задня х передня поворотах великогомшковх артерй (плки передньо! великогомшково! артерн). Вщ цих обох артергальних ехток живляться усх структури ко- СПРЦЕЯО СУДИННА СИСТЕМА Рис. 101. Н айбты ш артер1альы анастомози (схема). Цифрами позначен! анастомози, буквами - артерн, що IX безпосередньо утворюють. *< ' анастомоз М1Жа. сагоббз ехбета I а. сагойз Метет, г-а . ёогзаПз пазб; б-в.апди1апз; 1 5 - анастомоз М1Жа. (етогаНз 1 а. рорбббеа: а - в. регбогапз, а. сбевсепсбепв депиз; 6 - аа. зирепогез теёбаббз е( ШегаПз, 2 -анастомоз м1ж а. сагоббз М е та I а. зиЬсбтба: а- а. соттипбсапз розбегбог, б-в. сегеЬп розбепог, . 1 5 - анастомоз М1Жа. Шаса ехбета I а. Шаса М ета: а - г. риЫсиз вщ а. ербдёзбпса Мепог, 6 - г. риЫсиз вщ а. оЫигЫопа: 3 -анастомоз ышрагз (Ьогасбсв аогбае ба. виЬсШба: а-гг. зртабез аа. бЫегсозбабев розбепогез; б-аа. зртабез розбепогез е1 аЫепог, 1 7 - анастомоз м1ж а. Шаса ех(ета I а. Шаса М ета: а - а. ЫгситПеха Шит ргобипёа; 6 - а. ШобитЬаИз; 4-анастомоз м1жрагз (Ьогааса брагз аЬёоттаНз аогбае: 1 -гг. езорЬадеабез; б-в.дбзбпса з'тбзбга; 1 8 - анастомоз М1ж а. амЬс/аиа I а. ///аса ехбета: а -а . ербдёзбгбса зирепог, 6 - а. ербдёзбпса Мепог, б-анастомоз м1ж а. Шаса М е та I а. (етогаНз: а- аа. дбЫеае вирепог е( Мепог, б-аа. агситНехае (етопз теёбайз е( ШегаПз: 1 9 - анастомоз м1ж а. ЬгасЫаНз ба. Ыпапз: а - аа. соЫега!е Ыпагаз зирепог е( Мепог, а. соПа(егаПз теёба, 6 _ гг. аЫепог е( розбепог вщ а. гесиггепз Ыпапз, а. М етззеа гесиггепз; (-анастомоз М1ж а. гагПаПз I а. и\папз: а-г. свграНз ёогзаНз а. гаёбаббз; 6-а. саграНз ёогзаНз а. Ыпапз; 20 - анастомоз м1ж а. гаёбеИз ба. Ыпапз: а - г. рабтапв ргобипёиз вщ а. Ыпапз, 6 - а. гаёбаббз, 7 -анастомоз М1ж (птсиз соеНасиз \ а. тезеЫепса зирепог. а- аа. рапсгеаНсоёиоёепабез зирепогез аЫепог е( розбепог, б-в. рапсгеаб/соёиоёепаПз Мепог, 2 1 - анастомоз м1ж а. гаёбаИз ба. Ыпапз: а - г . рабтапз зирегИсбаббз вщ а. гаёбаббз; 6 - агсиз рабтапз зирегИсбаббз; / Ш . < •-анастомоз м1ж а. тезеыепса зирепог \ а. тезеЫепса Мепог. а-а.с& 1са теёба: б - а . с 611с а з т Ш г а ; 22 - анастомоз М1Же. гаёбаИз ба. Ыпапз: а - г. сагреиз ребтапв вщ а. гаёбаббз; Б - г. сагреиз рабтапз \ а. Мегоззеа аЫепог вщ а. ибпапз; •-анастомоз М1жв. тезеЫепса Мегбоп а. Шаса М ета: а-в. гесбг, з зирепог, б- аа. г г ■'ез теёба е( Мепог,, - 23 - анастомоз М1Жа. ЬгасЫаНз \ а. гаёбаббз: а - а. со/ШегаНз гаЫаПз; Б - а. гасиггепз гасНаНз; Ю- анас| >з м(ж рагз аЬёотбпаПз аогбае / а. Шаса М ета: а-а.о»«г т б-а.и1ег , 24 - анастомоз М1Жрегз (Ьогасюа аогбае брегз аЬёотбпаПз аогбае: а - аа. рЬгепбсае зирепогез, 6 - а. рЬгепбса Мепог. Ч- анаст. оз м1ж а. НЫаНз аЫепог ба. ИЫаИз розбепог. а-а.р1ап. 1 ртбипёв; б-агсиз р. (апз ргобипёиз, 25 - анастомоз м1жрагз (Ьогааса аогбае ба. зиЬсбаЫа: а - еа. Мегсозбабев розбепогез, 6 - гг. Мегсозбабев аЫепогез, Ч -анастсмоз М1Жа. ИЫаИз аЫепог I а. ИЫаИз розбепог. а~а. та Палата аЫепог тееНаНз вщ а. НЫаНз аЫепог, б-гг, таНеЫагез теёбабез вщ а. ИЫаИзрозбепог, 26-анастомоз М1Жа. виЬсбаЫа I а. ахШапз. а - а. зиргазсарЫагбз, а. (гапзиегза соббб; 6 - а. сбгсигЫбеха зсарЫае, а. (ЬогасоасготбаНз, 13- анастомоз М1Жа. ИЫаНз аЫепог ба. ИЫаИзрозбепог. а-а. таПео/апз аЫепог ШегаНз вщ а. ИЫаИз аЫапог, б-гг. таИеЫагез Шеге1ез вщ а. НЬЫапз; 27 - анастомоз м1ж а. сагоИз ехбета ба. зиЬсбата: а - а. (Ьуюбсбеа зирепог, 6 - а. (Ьугобёеа бпбегбог. 9 И-анастомоз м'ик а. рорШеа ба. ИЫаИз апбепог. з- аа. бпбепогез теёбаИв ебШегаПз депиз; б-аа. гесиггеыез ИЬбабез аЫепог е( розбепог, *- Л1ННОГОI ве-пгко-мялогомшкового суглобш, а також лрилеш м'язи 1 Шюра колшно! ДШЯНКИ. У Д1Ляиц1 надп’ятково-гтгмшкового суглоба юс* точков! артери та плки, а також п’ятковг плки перед ньо! I задньо! великогомшкових I малогомшково! артергй утворюють навколо присередньо! I бгчгго! ЮСТОЧОК ВЩПОВЩНО ПрИСервДНЮ ЮСТОЧКОВу С1Тку (т е таЯеЫаге т еНак) I бгчну юсточкову сггку (геСе таИео1аге к и е га к ), а навколо п’ятковош гор ба - п’яткову сгтку (геЬе са к а п е и т ). В и цих артергальних С1ток живлятъСя: надп’ятково-гомтковий су глоб, юстки, суглоби, зв’язки, м’язи, шюра п’ятково! 1значно! частини заплесново! дшянок стопи. У дглянцг стопи геггують потужггг артергальш анастомози мгж системами передньо! 1 задньо! веЛИКОГОМШКОВИХ артер1Й, плки яких утворюють горизонтальш тильну 1 пгдошвову артергальш дуги. Ш двг артергальш дуги анастомозують мгж собою. Тильна артергальна дуга е передшм сегментом артергального кшьця, яке утворене дугогюдгбггою арте ргею, що вщходить вбгк вщ тильно! артери стопи (п л ка передньо! великогомшково! артери). Ця артергя на бгчному кра! тилу стопи анастомозуе з бгчною заплесновою артергею, що також вщходить вщ тильно! арте рй стопи. Вщ цге! дуги вгдходять тильнг плесновг ар тери, яю розгалужуються на тильш пальцевг артери. < На пщошвг артергальне юльце утворюють присе редня г бгчна пгдошвовг артерн (юнцевг плки задньо! великогомшково! артерн), яю попереду з’едианг гли бокою пщошвовою дугою (гглка бгчно! пщошвово! артерй). Вщ шс! дуги вгдходять пгдошвовг плесно вг артерй, яю продовжуються у загальнг пгдошвовг пальцевг артерй, що розгалужуються на вл аст п тогггвовг пальцевг артерй. Тильна г пщошвова горизоггталыгг артергалыгг дуги э’едиуе мгж собою вертикальна дуга - глибока пщо швова артергя (гглка тильно! артери стопи). Окргм того, тильнг плесновг артерй анастомозують з шдошвовими гглесновими артергями через систему нроксимальних I дистальних сполучних гшок, яю проходять кргзь мгжплесновг простори. Наявнгстъ усчх цих аиастомо.ггв за безпечуе надшне кровоностачаиня пальцгв при риних фпичннх иаваггтаженнях г положениях стони. ——-— ^ П и та н н я д ля повторения г с ам о ко н тр о л ю 1. Продовженням якт судини« степким артерш? 2. В яких топптрафгчммхструктурахстегна предо» дмтьстегнова артергя? Чим вониобмгяташй? 3. Якг плки вщдае стегнова артергя? 4. Яка основна гглкастегново! артерпживитьстггнову дглянку? 5. На якому ргвнг стегнова артери» продовжуеться у пщколгнну артергю? * 6. 3 якныи судинами анастомозують плкя степю во! артерн? 7. Якг топографгчш взасмовиносинн ггщкатгткв артерй у суднггно-нервовому пучку в межах таколшно! ямки? 8. Яю плки вщдае п1лколшнаартерш? 9. Де г на яю кгнцев! плки розгалужуеться пщколнпга артергя? 10. Якатопографшзадний великогомшково!артерй? 11. Яю плки вщдаезадня великогомшковаартерш? 12. Яка топографгя малогомглково! артерй? Яю пл ки вона вщдае? 13. Яка топографгя гяю гглки водпе передня вели когомглкова артергя? 14. Якими судинами утворена суглобова кшшгга егтка гнаколпгкойаегтка? 15. Якими судинами утворен! присередня та бгчна юсточковг сгтки, а також п’ятковаегтка? 16. На якг юнцевг судини розгалужуеться эклия ве ликогомшкова артерш? 17. В яких топографгчимх утворення* проходять прнсередгш та бгчна пгдошвовг артерй? Чим вони обмежованг? 18. Чимутворена глибока пщошвовадуга? 19. 3 якими судинами агщетомозуе глибока пщо швовадуга? 20. Яюплки вщходятьвигглибоксмпгдошвово!дуто гшо вони кровопостачають? 21. Продовженням яко! судини « тильна артерш стопи? 22. Яю гглки вщдае тилышартершстопи? 23. Чим утворена тилышартергальнадуга? 24. ЯкгшгкншдхилятьвщтнлгйвЛаргергальигйдутя? 25. В яких ыгецях на стой) вилкачастыя пудьеши* аадньо! велмкигом!лкоап| артерй та тмльиЫар тери стопи? 26. Якг*пртер1альмганастоыти ыгжетдмнамишловшитатилустеши? 27. Як! вианаше гшр1шггмартергйкпжпьо!кмщшки? ВЕНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБ1ГУ | Веки великого кола кровоойгу утворюють не* нозшсистеми: систему вен серця (див- нище роэди ‘Серце’), систему верхньоТ порожнисто! вени I сис тему нижньо! порожнисто! вени, а також систему «ортга! печшково! вени. Кожназ цих венозних сис теммае один головний стовбур, куди вливаються аени, по яких кров вщпкае вщвизначено! групи ор гашвта д1лянок тгла. До такух стовбургв належать: вшцевапазуха серця (про н а див. вище, роздгл “Сер»^7);'верхня порожниста вена 1нижня порожниста вена,що впадаютьокремо вправе передсердя (цими двома венозними судинами заюнчуеться велике дао кровообтгу), а такожворгтна печшкова вена. с ис тем а верхньо Т ПОРОЖНИСТО! ВЕНИ Верхняпорожниста вена (о. сот зирепог) е корот коюсудиною, завдовжки 5 -8 см 1дгаметром21-25 мм, уянй висутш клапани. Вона утворюеться при злитп право!1Л!во1плечо-головнихвенпозадуз’еднанняпра вогоIребровогохрящаз грудниною(табл. 20;рис. 102). Верхняпорожниста вена прямуе вниз, на ргвшII пра вогоребровогохряща входить восердну порожнину, а наргвшз’еднання III правого ребрового хряща з груд инноювпадае у праве передсердя. Попереду верхньо! порожнисто! вени розшщеш зафуднинна залоза I пе редникрайправо!легеш, вкритий приспнковоюплев рою.Праворучдо вени прилягае середостшна частина приспнконо! плеври право! легеш1правий дгафрагмовинне] а. л1воруч - висхщна частина аорти, позаду перед. ^юверхня кореня право! легеш, зокрема права -'«ш артергя. Справа у верхню порожнисту вену индж «парна вена на ргвш верхнього краю право! лнен< артери, а злгва- дргбнг еередостшш госерди! пени.> рхнюпорожнистувенувщпкаекроввщголопи, иг "юхверхшх юнщвок, а також вщстшок груд••«141, «(вочеревно! порожнин. Плечо-головн! вени Пр,* аIлгваплечо-головшвени (гю. ЬтскгосеркЫ/}/■ на еС хгпШга) збирають кров вщ вщповщних •Пдян«н шлови, ши! гверхшх кшш'вок. Уцих судинах клапани. Кожна з илечо-галовиих вен утноР*хты инаргвнг верхньогоотвору грудно! юйтки при ■пит шдключично!! внутршгггьо! яремно! вен. Мгс» ч'< диання них судии иаливагться венозным кутом ^щи!ич гт ию з). У ираинй веио.шнй кут у бглышхт! •пна.1мн нналаг права эопшшия яремна пена ! Ирана ^ифагичнапротока, а у лгний вепозний кут - лигазоы,|нн1яяремна вена! Г|)удпа протока (л!м<1шгмчгш). Права плечо-галовия шея* (о. ЬпЫ яосерМ ея удвгчг коротша аа л!ау, мае докяпну ортблизно 3 см Iдгаметр 1.2-1.8 см, формуеться немцу правого груднинно-ключичного суглоба. Века кро кус вниз майже вертикально по Внутртом# поверхт правого краюручки груднини, Прилягаючидокупола право! приетшково! плеври. р«вн! з’еднаимя правого I ребровогохряща3грудинноюпри» плечоголовна веназ’еднуетьсяэ лгвою(Щечо-головноюве ною, утворюючи верхнюпорожнисту вену. Лгва млечо-головна вена (о, ЬтскюсерЬаксв я т _ (га ) нлвгчг довшаза праву, мае довжину 5-6см I дгаметр 1,5 -2 см, утворюеться Позаду груднинвоключичного суглоба. Вена проходить косо вниз I праворуч, позаду ручки грудники | загрудлинно! залози. Позаду лгво! плечо-галовно! пени роетапю» ваш плечо-головний стовбур, лгв! загадыга сонна I пщключичнаартерй, лгв! блукаючий Iдгафрагмоаий нервн. На ргвгп а’еднання правого I ребрового хря ща з грудниною лгва плечо-головна вена майже пщ прямим кутомз’еднуеться з правоюплечо-головною веною, утворюючи верхнюпорожнисту вену. * гИехгга) Притоки плечо-головних вен 1. У кожну плечо-головну вену втацакггьдргбкг вени, по яких вщпкае кров вщоргангвсередсспниа, тому вони маютьоднойменну назву: - вени эаерудниннт залози (гю. гкут кае); - осердт вени (гю. регкаг& асас); - осердно-дшфрагмовг вени (гю. репсапкасоркгет сае); - сервдосттннг вени (со. тегНазвпакз), по яких вщпкае кров вгд лгмфатичних вузлгв I сполучно! тканини середостшня; - трахейт вени (тт. (гаскеакз}; - бронхом вени (гю. Ьтткгакз); - стравохгднг вени (гю. оезоркщ еакз). Крупшшимн притоками плечо-головних вен у цгй дглянш е прав! I лгв! нижш щитоподгбн! вени I нижш гортанш вени. * По нижшх щнтоподгбних венах (гю. (купш кт т /епогез), а таких судин може бути до трьох з кож ного боку, кров вщпкае вщ мепарного щнтоподгбн ого сплет ення (р 1ехиз (Нугон1еиз гтрвг), Цевенозмя сплетення розташоване на переднШ поверхш вгмйно! частини трахе! та нижшх дглянок пштогюдгбио! залози, з ним амастомшуготь верхи! щмтопоагбгп, тортанн!, трахейи1та стрвпох!дн! венп. Но вравгй Iлшгй нижтх гортаынмх венах («г. кю гупцеае т /епогез) ащпгсае кров вщ гортвгЛ Ц! к***1* анастомозуютьа верхгими! середигммшитоиоягбнпмн венами. 2 . Хребтова вена (V щтНеЬткх) парна - права ! лгшг, бере початок в потилмчшй дЬмот! беда ждимгго пгвкола великого отвору, анмток*юу*«и в потиличною веною (о. осприаНз) 2 передньою хреб товою веною (о. г<ег(етЬгаИз агиепог) та збирае кров в1д потилично! юсткн, прилеглих м’яз!в I шюри. Веназаходитьу поперечний отв1рпершого шийного хребця, опускаеться вниз, супроводжуючи хребтову артерию1утворюючи навколо не! венозне сплетення. У хребтову вену впадають судит» вгд внутршгшх хребтових венозних сплетень 1глибою вени шн!. Вийшовшн !з поперечного отвору VI шийного хребця (гнколи VII шийного хребця), хребтова вена йде вперед, огинае сцереду шдключичну артер1ю I впадае в початкову дшянку плечо-головно! вени. Хребтова вена мютитьклапани. 3 . Глнбокашийнавена( V.сетгпсаИзрго/ипда; о. соШ рго/ипда), якатакоже парною- правоюгл1вою, бере свгй початок вдшянцг задньо! дуги першого шийно го хребця над пцюстьовим м’язом ши! вш заднього зовшшнього хребтового венозного сплетення (ркхиз гзепозиз оейе.ЪгаНз ехСетш розШ гог) \ тдпотиличного венозного сплетення (ркхиз оепозиз зиЬосаркаНз), брояими венами, як! впадаютьу мегаряу (справа) чи п!виепариу I двдагткову иегарну (жим) веян, Ирм* I л!в! В1гутр!шшгрудшяеииашетшжиухяъмжевбокх Юнцевг д!лянки обох вяутргвжБт грудимх пт з кожного боку зливаються в один стовбур. Права внутргшнятруднавенавпадаевправуплечо-головиу вену або у верхнюпорожнисту вену.Лгаввнутрнаяя грудна вена впадаеу Л1вуплечо-голоюгувену. 5. Праванайвищамгжребровавеяа(аййямйЬ зиргета г&оТгн)збирае кров вгдструктуртрьох верхиIX правих мгжребрових просторов I впадае переважно в праву плечо-головну вену, школи —Вж* парку вену. Вгд структур першого верхнююдшого М!жребрового простору кров витлкае у лшу верха» мгжреброву вену (о. 1п1епсоМаНз зирепогзгтЯга). 11я вена впадаеу лгву плсчо-головну вену-абодюаткоиу швнепарну вену, але й тод! вонаанастомозуез лгвою плечо-галовною веною. Непарна I п!внепарна вени анастомозуючи з потиличною веною. Вона збирае Непарна вена (о. агулов) ■пшнепарна вева (р.бгкров вшм'яз1в1фасцШпотилично!дглянки. Глибока шийна вена проходить вниз позаду поперечних вгд- ттсиудоз) эбираюпгькроввшповшно вшправо! I«вей росткгв шийних хребшв 1впадае переважно в кшие- половин задньЫлчнмх спнок черевно! I трудно! по вий В1ДД1Лхребтово! вени або в плсчо-головну вену рожним (рис. 102). Общий вени починаютьсяв ниж шй частинг попереково! дшянки вгоповгано яровою неподалж вгд вгчкахребтово! вени. 4. Внутршгнг грудш вени (гю. (кот асае гпШгше), ^лгвою виехгдними тперековилт венами (гг. ЫяЬакз яких е двг з кожного боку, супроводжують ВНутр1ШНЮ азеепдш ез дех 1га е( згт зпа). Витокм них обох вея грудну артергю, яка розмнцена мгж ними. Внутршгш внизу анастомоэуклъ шдгювшюз правимк 1««ими грудш вени починаються в пупковШ дшянцг пере загальннми клубовнми венами та бгчними крижодньо! спнки черевно! порожнини парними верхнши вими венами. Права I лгва внехдоп поперек»*! вен* надчеревтши венами (гю. ерщаз!псае зирепогез), в йдуть вверх, роэ'пшювуючнсь позаду егдповиного яких наявнг клапани. Ц1 вени збирають кров вш верх великого поперекового м’яза 1 попереду попереч ньо! половини передньо! стшки черевно! порожнини. них вшростюв поперекових хребгйв. У тюперекоагй У пупковш дгляищ внутршгш грудш вени анастомо д1лянц1 права I лгва виехгдш поперекош вени айвезують з нижньою надчсревною веною, шо впадае в томозують вщповшноз дистальнимнчастмнаыяпра вих I лгвих поперекових вен (гю. ЬжЬакз), яю впадазовшшню клубову вАгу - в систему нижньо! порож нисто! вени, а також з припупковими венами, що на ють у нижню порожнисту вену. Проходячи догори, лежать до системи ворткн печшково! вени. У верхи! обидв! виехшн! попереков» вени вшхнляються ирпнадчеревт вени вливаються пгдшкгрш вени живота середтгьо! на ргвн! I поперековогохребцялкпмть яа (гю. зиЬсишпеае аЬдогтгйз). Верхш надчеревт вени передньобгчиу поверхню його тша. Права висхщна попереком вен» .«ходить в грудйдуть вверх, огииають задню поверхню реброво! дуги ну порожнину через щшнну м>жм’яаоаимм пучками I, пройшовши кргзъ дгафрагму, входять у порожнину право! шжки попереково! чвепшм дшфрагмм I там трудно! клггки г вже називаються виутргшшми грудиими венами, проходячи з обох боюв виугргшньо! вже називаеться непарноюнемо»(Г.вэдамХЛгвввю схщна иоцерековавеназаходитьвгруднупирожницу грудно! артерй вверх уздовж краю груднини. Увиутршнм грудш вени в порожним! грудно! клгг через гцшмнумгжм'язовнмнпучками«ап! никкимм ки впадаютьпаршм 'яэово-дгафрагмот веш (гю. тнизси- перекипи! частини дшфрапии I там вж* ижммитьг* ЬрИгепи ае) 1пере(М мшугеброт вени (гю. титт 1а 1*в гйыненарпоювеною (гг АмнищргХ Через ц1вмдми* апГепот.%), яю абиракль кров !з 9-10 верхшх мгжре- вдгафригм! разима венами П|х«илхгьвгд>нин.гнийрвбрових просторгв (вш м’иаш, ребер, шюри I (х-6|>оВ(>1 вий Iлший велик) нутрогцея! игран(еммпвгачтК Непарна вена (в. илщох) приму* аниду д шгмри «в частини приетшково! плеври нихдшянок, зокрема гид грудО- Б устях цих йене клшиши. Передн! мгжрсброи1 прав!й псрелньо6!чн!А тнигрхм1 ТТЛ грудних хрейпени анастомшукль Ь 9 10 верхн!ии задн!ми мйкре- шв, л!ш>руч в!д не! розм1ц)ги1 трудна частив впртя I ; * , I ’ Вг1|11 (■ ш и к а т д < .р .......... ()« ш ипи и|) 1П о кн Г я к и х в е н ф о р м у < 1м я , м к н с ф о р м ' ш иш и М иш ш I я к и х т ,те кр о н В е н и го л о в и I ш и 1 ИоверХпем пени „Л Я П гр1 Л . Ц1Я К ' '1 |1 ы 1.С 1Ы . Н Р > ЛО .111' ЮМоДМ 1.1 .1.11111 1 НЯ | р ( МП 1 Ш-Ц. 1. я к . . < > н( п о н к я 111.01111 11 III Ю К> Я С Н О Ю 1И ан;и 1>м I > ■о и ю п м е п и о К ! н р о | и к л ( п р и Ю К О Н ) Н 11\ ||1 Н 1 1 1 1 Ы я р с м н о -! В С Ч 1П ) 1 4 1Я 1ЮК 1 П С р ! Ш Ь О Ю К р .1 Н ) ш па. но не р> им п е п п нш*. .......... ММ ИИ. I 1 )0 1 И Л И Ч Н И .11 • 101Ю М М 1 С1Р • < р ! М111 " П еною . II I"11 0 1 1 .1 ГК1 Л Н Н К И Ю Н .И О ИуППМ рОК, .1111 Ид 1И (к ши Гачна Л1МЛМ шш 1р \ 1111ШПО-К.1И1Ч11Ч110- СОСКОИО.нбнОМ МН.1.1 Г.тбокг вени ( бс.чшнтрешпм нроДонженпям сигмопо. нбно! па р \н твердо"! обо ЮПИ I0.101111010 мочку 11.1 [1111111 яремною ОГЯОрУ Ланмжш.опн нчшл шли 111ЦСП.1 и еп.к я Н1к о п а ш на, г.кпкиш ненн. нерхнм 1 еере шя ним оно шин ш ни. нерхня юрыима ш па I ( «.к ми 1)и : м о I «111, Ии. 1,-п01 П( ре 14 ! б е т а , ц ; Н 1КИ НО 111. ИЧЧИ I Ю Г. I •Р > : "I Мик 1*1и 1"I". ебн! 1Ц.1НЛ1 П| рю Вени верхньо! кш щ вки Поперхнев/ вени 111 1111КI)>111 н еон (И41101 чае мши н ер х о м н м м ш н ь п . перш а I п п.м .1 н'>н гкона не па. еере ш и н а ш на ПК|Я I I р ю па III п чона пена Л ги п и н а неп ол н о! С1ТМ1 к и е м 1а м п р о м и н нш г и м н ш 111 и п м р ш ш нм п|>||< ере иная ч а с т н о ш р м п к и МШННКН. ее |н шина н и м ( мродонженням четеркя гп 11. 1Ю 1 н 'я г п оно! не нн имя Глине т .1 б и т о г о I I II 1\ (, ' Шюра ш нш р т 1.111 МЧ1НИ.1 М|ЧНИ Н1 I И МИ 1*1 |>\ИЫИ Кг Iп и н к и 111юр.! ( ЦНИИ МП! )Ы НН.К11МЯ »!*■[• »Н.'рхшач МНЦИ'КН ИМИ ||»ЛИИ 11К* е е |и ш о . I " и .......... М II вени КН I ш б ш .щ Ю Л О Ш И Я .1 1 и и к« *о » г*д I О]И Я II м . п н ж поано! д м и И ^ 1 М К .т н н -' о р и и .Ю Н м н ( н р ш Гр 1 1 1 1 1.0 10 III 11161 я л я )■> ю п м ш I ПО ПНЯ Л 1 и I', М М,11 Н I II И кн |к п нк I но т . МШИ I II III I 111 > 1 1 I ш 1 1 1 Прош 1 н них 11,01,11 III II. 11.1 рнни II. I . | II II о I ■ н и ... юн I’ ' 14 И И» , II*-*-' Н Р О Ч » И* *• (МММ и«1 (МНИ* I»* I ы н и гги 1 'К |,\>||. к о ш а ( ш ийки. м <• «* ю ш к и щ и II 11, и* На р ш Ш 1 МНЯ П О Ш Л 1 И Ч ■II [И- II I М ч ч ч 1 I. н кты ки м и .............. ((•ИМИМ! »*• |Н1НН М Н Й ^ И " 1 V*»1* * * ' М I н | и .г » и I II1 Г Ч Н 1 и *• м ' "•»*'« СЕГ Вени П а м <иш н т п Ш дклю чична пена Л яки х йен форм> 1т ь е я . м к нс фс>р\1\Н .1Ш1Я О сн о в ш притки ( про. 10НЖС11НИМ п л е ч о ш й в е н и ма р ш ш НИЖНЬОГО к р а ю с \ *ож и ш а 1ЫИШИрИ1()Н) МЯ.М ПИШИ !м ч п а гру ш а ж на. г р у ю -и д д ч е ’р г в т веки , о м п м л ь и а иска ю п а т к и , гп.л. юПи ■ ( про ю вж енням и а х в о ж в п ен и па р ш ш .кОИНМИНЬОЮ краю п ер ш о го ребра Iр \ пи пени, ти л ь н а п и ки к она нека кона вен а Ь «янки га ореапн, н и яки х в» т м и крон ч В м м ы >'• |АПЯ Г Н * т ш т . у № .и н*•4ИЧ1И IV ИХ Нн р ш н ! я т К.......... 1 (ИМ р тп п м р т* кн? ДО) (П Ц М П ! КОШС11 и М • III | роци м< г к н б*.*|но1 п и к и ф . ДНО! ).‘ '['■ КИШИ! * В ерхня кпнцпка в е р х ш ш 1 О Ш И» рс Ц1Ы11 1 Г»1ЧН1Н СГШОК Гр*ЛНИ1 по роЖНИНН Д 1М11*Н 1 И Л 1 1И Г Г Ш * т т ш гт т * при • Нм 1м с т о и м » осе 4 (Ш еЩ У груднюнк*-* е т и ч т м и " В ени трудно! п о р ож н и н и Н е п а р н а п ена С продовж енням нраж н н п ехип ей иои ерековен пени П р а в а в е р х н я \н ж р е б р о и а нем а, п р а в ! аа ЦП м 1ж рсбров1 н а р н н и правей ш ж ки поп ереково! ч а г ш п н д ш ф рлгм и 1ч*|»и(1 \ \1 ). «)<1.1.1Г-1 1 11НК.» 4<*р< ВИС" ' 1р х д н .и и о р о КИИ11. Ор1д н и « •|К 1<к ПН11Я В ид М* 1" рхнн» »!• р» (ЖИЖ ТV м» И м.. 1ч* а \ \ релир* е I рано.чь'пп. б р о и хеин. о с е р д т 1 се р е ш п и н и к е п и . н м ш е н а р н л иена П ит е п а р н а ве к а II т ю - /( и ш н ш в е н а (и р а н а \ МПа) Н*р *ни Шграт нш та ч/ на С продовж енням .ПНСЙ ННГМЛН01 не>п ереково» неим па р п н п лш ен ш ж к и и оп ерековог ч а с т пн и а ф р л т и Д одлгконл ш ине п а р н а в е н а . .1 б ППЖ1ПЧ ПВП\ М1Ж р е б р о в и х пен, С1ра ио\1 мн \ е е р е ни п н ш п ен и И и \ 1р1ш пи 1р> ш а У гпор ин гься в 1 х р е б т и а ш ип . роду п и а н а н и 1я и п ж н я т ш о н о и он а ннпрпиный 1 н и к ин т р ы н н л ярем нем вен и \ ш д к иоч н чм о! в ен и . в ен и ф д х е н т о р о н х о т , с ф а н о м п п . се' иоа.1ДЧ 1р у д ш и ш о к л ю ч н ч ш и м с м .ю б а р е д о е м ш п . о с е р д т 1 о е с р д м о и а ф р .и мои» (а к о ж н о !о бок\ ) пени, ие-нн ла1р \ Ш111М101 1.1 10.111. намвнны х н ж р ео р о на нема, них 1 р и т м 1 р\ пи пени 1 пикш • мпш иа и ш а V 1110р |0 < 11.1 и при 1 н и п м р а т н 1 ш ин п н но | о п н и п о III II НО4.1,1%1 кратно ргпроши 1 » •|П1|||<| 1Ь -в ар п а йена 1 * р г |(|| | ИМИ 1 04 »р пи 1И нм Да 1НЯ 4 ПИК.» Че*|> «Не»» 1 Н1Ы п о ю и м н 1 1р ими п о р о ж н и м , о р ..... го рел ое и них Вид ........... в п а р к у »ш > на р о и \ Ц N 11е р с 1114 с п и к ) ЧСрСНИО! 1 1рч ИМИ П ри , 1|« . | '( И * * 1 НИ*И к к ^ о - IV ' 1'*•»' >■х иен V' »рн» ГМЛ п орож н и е в) М и о р о КИНИ » ДИК 1 ер« ИкЛНГПЯ 1ЦИЫ по ион 11 д.нр> ш и н на а к и н т р « ом ИИИПШП ШД И ' 4 11111111(1111 МО 1К> 1 1| 1МИ|1И С" • ■ ' отпори реИИМ" *р*11 1(1110 ибо ЮПИ. 1. М 1 тш а 1.1КОЖ 1о ИНМ "" 1 оо к ! м ‘я ю и гр х ш 1 И1ЦМ1М* [(4 11111 1 111 ЫМП11Ю1 иерхм » 1111ичимы *\ у 11» ......... . 1 Х(1М«И.| 1 >р\ ' фуднапротока (л»мфатичиа), позаду не! поперечно проходятьправ1 задш м1'жребров» артерй, а попере ду- стравохщ. На р^вш 1У-У грудних хребщв не|йрнавенавщхиляетьсядещо вправо I назад, прохо дитьпозадукореня право!легеш, на р1вшIII груднор)хребцяогинаезверху та спереду правий головний бронх, утворюючи дугу непарны вени ( агсиз оетше еа/ф) 1вщразувпадае у верхнюпорожнисту вену. У нягарншвегарозьрщешдва клапани. Унепарнувену впадають: - нутрощев! вени вщ органв трудно! порожни ни: стравохгдш вени (по. оезоркареакз), бронхот хребшв - у М1сц!, де вона почина* повгртатя праворуч. 1нколи додаткова твнепарна венд самогпйяо впадаеу непарну вену, М|Жнепарною веною I птнепармою та апшгпювою швнепарною венами на передшй поверхн| ти§ хребшв утворюються численн! анастомози, М1жребров1 вени У кожному м1жребровому простор! проходять передн! I задш М1жре6ров! вени (рис 102). Дев’ять або десять верхшх задшх ьнжребрових вен у перед Ьгопскгакз), осердт вени (гю. репсагИаа), шх вщдшах мхжребрових просторов анастомозують з передшми м!жребровими венами. дш групн вей середоспйншвени (гю. теЛазИпакз); - приспнков! вени: еерхнг дшфрагмовг вени мають клапани. Завдяки цьому можливий виптк ве[п.рЪгетсаезирепогез)\ IV -X I прав! задт мЫреброт нозно! кров! вщстшок грудно! порожними! верхшх тш (гю. ггйепсозШез розбепогез дехСгае IV -X I) 1 пра- вщд!л!в черевно! порожнини назаду систему непар ютдреброва вена (ь. зиЬсозСаНз йехбга), як! збирають но! 1швнепарно! вен, або вперед - у систему правих кров вш структур правих ГУ-Х1 мхжребрових про- ! Л1вих внутршшх грудних вен. Прав: г дгвг передт лижреброт вени (го. тбетстор1в (ребер, м1жребрових м’яз1в, шюри I реброво! частини приетшково! плеври), а також вщ д1афраг- созт 1ез апбепогез дехбгае еСзгпвбгае) роатаиюван! в и Iм’яз!в живота; права верхня мгжреброва вена передшх дшянках 9-10 верхшх мхжребрових прб(г. тбегсозбаНз зирепог ФехСга), яка збирае кров вщ стор!в I впадають вщповщноу праву Iлгву енутршмА 1-Пмйкребрових простор!в 1впадае в непарну вену грудт вени (гю. Оюгасгсае гШетае дехбга в* зтЫ га), веред й дугою; твнепарна вена (о. кегтагуррз). яка збираючи посегментно кров вщ вщповщних ребер, груднини, м!жребрових м'язев, шюри 1реброво! час впадаеунепарну вену на р1вга VIII грудного хребця. Швнепарнавена (о. кегтагуррз), щое продовжен- тини приетшково! плеври, а також вщструктур пе вяыл1во!висхщно! попереково! вени, йде знизу до редньо! черевно! стшки надчеревно!дшянки. Прат г л т задт мгжреброея вени (гю. аИеказбакз горипо лит! б1чши поверхт ттл грудних хребшв, розбепогез дехбтае еб згтзбпге) проходятьу впх б!чних позадуне? поперечно проходять 4 -5 нижшх Л1вих ЗДгох.«(жрсбрових вен, праворуч ! дещо попереду дшянках ьнжребрових просторш ьбж внутрхшнхми I РЗДмщена !рудна частина аорти. Швнепарна вена 30В1ПШН1ЫИМ1жребровимн м'язами. ПраваIЛ1вадваГоншаI ко; ч!ша за непарну вену. На р1вн! IX—XI надцят1 задт м1жребров! вени, що проходятьпщвщФУдниххр ; пв швнепарна вена повертае праворуч повщмим XII ребром, називаютьсяправою г ивою пгд' гоганасх|* . т косо або поперечно, розташовуючись ребровими венами (гю. зиЬсозгабез делТга М зшигго), Кожна задня мчжреброва вена разом э одноймеип°задуао[. стравоходу 1грудно! протоки (л1мфатично!). I! -чнн VIII грудного хребця швнепарна ною артер!сю (венозш плки супроводжують вщповшн гшки мхжребрових артер|й) I м!жребровнм киавиады сеиарну вену. нервом утворюють м!жребровий судннно-вервовий Упнин |у вену впадають: - путр' л вени вщ оргатв грудно! порожни- пучок, шо залягае у вщповшнШборозн! ребра. У юнцеву дшянку кожно! задньо! межреброво! |,и;страви I вени (гю. оезоркаё,еа!ез), середосттш вени впадае слинна (дорсальна) вена, або сяммми (гю. пи <ъбгпакз); (дорсальна) ги ка (о. дотдгз; г. гкггэаЬз), «ка эбмрм - при»1 он! вени: лш задт мгжребровг вени У1-Х1(гг ег< (Ыа1ез розбепогез зтгзбгае V II-X I) 1 кров вщ шкчри 1 м’яз!в вщповщного сегмента спинн. ^пибреб/ни-а вена (а. зиЬсозбаИз зш збга), яю зби- У кожну спннну вену переважно впадае в&пошлнв кгщ, щюн ы ( структур лшнх УИ-Х1 ьпжреброних мш хребцева вена (о. гпгепнчЛеЬткх). ню проходить 'Нто|)1н(ребер. М1жребрових м’я:ив, шюри 1ребро- через М1жх(>ебцевнй опмр, по яюй вщпкае кров аЩ чалини приетшково! плеври), а також в!д Д1а- внутр1 1 ин!х 1 зс!В1йиш{х х|и<бп>внх венозних сплетень, -7>агмиI м'изшживота; додаткова твнепарна вена 11) венн можуть виадагн безлоссредньоу задн! мик<1Ьеттщт ааеззопа). яка утворюеться при злит- реб|юв! венн. У кожну м!жхребиеву вену впади* вщ^ 7нерхшхлжпх задшх М!жргбропих вен (I VII), повшш спинномозкова вена, «бо о ш ю ш я м «ажв !*Ы|илчьтмй боковой поверхн! т!л грудних хроб- (г. з/шшЫ; г. зргтдгх). по яюй в!дт(юм вгнозма кров ^ш тт у ном-трпу вену на рнш! IX X грудних м!д невншо сегмента спинного мозку та його «болом. сериеоосУ Д иниА си стц м д Рис. 102. Верхня I нижня порожнист! вени, 1хн! притоки. А - на задн<й спнц! тулуба т сл,0лштОахЫ. 7 ,3 2 - л'юа! права внутрншкяремн! вени (ук/цдиЬлев М етав в1п18!га е( Сехгга); 2,31 - тв а I права пщключичн! вени (уу. аиЬс1ау!ае а1п1в1га е( с1вх(га); 3,3 0 - лша I права плечо-головн) вени ( у у . ЬгасЫосерЬаНса» атЫГга »1 РвхГга); 4 - права верхня мЬкреброва вена (V. ГЫвгсозГаИв вирепог двхГга); В - тва верхня мокреброва вена ( у. /ЫегсовГаНз аирепог а/ЫвГга); 6 - дотаткоаа л1внепариа вене (у. ЬегЫагудоа ассаа$ог1а): 7 - л!внепарна вена (у. Ьат1агудоа); В - тва надниркова аана (у. аиртгапаНа алпШга); 9, 21 - шва I права ниркоа! вени (уу, гапа1ав аЫШга »1 с1ех1га); 10 - л)вв яечкова аана (V. (евНси1аг1в я1п1Ига); 11 - лша яисх|дна поперекова вена (у. (итЬаНа ааоепбапа акгШга); 12попереков! вени (уу. штЬаШа): 1 X 1 7 - лша I права вагальн! клубов! вани (уу. Шасаа соттипаа в1п1а)га а I РахГга): 14 - серединна крижова вена ( у. аасгаИа тагИапа), 10 " - лм ------------------м *лУб°*а л “вене **— (V вес» ----------------1— * * * -< права % % % % ? * Г»Жвеве**»» Ь>х1гш); "оперехоаееемв(у кхпЬаавмоет*»* *** б» ШЬсчШжОамаЬ ■?Д- 33 - *****Л» *»»* «ЧР— * ФУЯнвпротокашихкагмлюпм* - -ж поаиаат ****. 34- лшийввноанийку»галди*»'-- ^ф а/т * ДД- лша висхщна поперекове вене Г* *1 « мумерацШмдмЫи*кравро«*^_ Окр^м того, як вже було сказано вище, вщ струкп<рдеюлькох верхшх задньобшиих дшянок М1жребЬших простоев венозна кров вщт!кае у прав! I л<В1 архш I наГшшш м1жребров1 вени. Л[кюв верхня мгжреброва вена (о. Шегсаз/аНз ярепог АеМга) збирае венозну кров вщ структур 1-Ш ийжребрових просторЁв 1 впадае у кшцеву д!лянку непарно! вени, перед й дугою. По правш ноймщШмгжребровшвеш (о. Шепсоз/аЛззиргета АехШ) вцт1кас кров в)д 2 -3 верхшх правих задшх м^жребрових вен у праву плечо-головну вену, а школи - в непарцу вену. Язва верхня мгжреброва вена (V. ШегсозРаНззирепог 5ттг) збирае венозну кров вщ структур I м1жребровогопростору 1 впадае у л1ву плечо-головну вену. По .шшппйвищшмтребровш веш (о. гпГегсозРаИч зиргета тяга) вщпкае кров вщ 3-4 верхшх Л1вих задних ижребрових вен у непарну вену або швнепарну вену, утворюючи анастомоз з л 1‘вою плечо-головною веною. Вени хребтового стовпа даткову твнепарну вени (гг. вхуяоз, Апвмцдов Ш Ъетгахуррпз ассезявпа). На р>ви! шийного впишу хребтового стовпа вени вщ эоякншйх хребтових венозних сплетень впадають у хребтот § нонтяшоА вени ( т чеПеЪт1ез ел оссгрг(а1е»), а таком анастомо* зують на р(вш великого отвору ттгклично» юсткма пгдпотилимним венозным сплетениям (ркхт четом зиЬосс'гргюНз), основном сплетениям (ркхт ЬазИот) »потиличною пазухою (згпиз осаркаНз) твердо! обо лони головного мозку. Передне 1задне внутршн! хребтов! венозшспле тения розмнцеш поздовжньо в порожним хребтово го каналу м!ж спинкомозковоютвердоюободоною1 оюстям хребшв. Передне внутрниие хребтове венозне сплетен ня (р1ехиз чепозиз чеПеЬтИз Мстпиз ап/епог) скла даеться 3 крупннх век, шо проходять переважно вздовж задньо! поверхш тш хребцкв в!д р1вня вели кого отвору потилично! юстки до верювки крижово! юстки. Уцесплетения прнтпсаевенозна крое вщ губчасто! речовини тш кожного хребця по основнохребцевих венах (гю. ЬазИсет/еЬткз), а також вшза дньо! поздовжньо! зв’язкн хребтового стовпа. Задне внутршне хребтове венозне сплетення (р1ехш чепозиз пепеЬпзИз тСетпизро$1епог) сютда«ться з поздовжньо роэташоваинх вен, шо проходять по лередн1Й поверхн! дуг усчх хребшв - вщ ршня вели когоотвору потилично! юсткидо верХ1вки крижове! юстки, але ш вени мешш за /баметром, н!ж судини переднього внутр!1Иньоговенозногосплетения, У це сплетення збираеться венозна кров вщ дуг хребшв, IXнього оюстя, жовтихзв'язок. Передне 1задне внутршш хребтов) векоон) стотетення з’еднаи! М1Жсобою на р>вн! кожного хребця поперечними анастомозами, шо утворкнотьгаоерщ* ш веншн! кшьця. Окр1м того, ц! сплетения авдопомогоюсудин, що проходять через М1жхребцев) отво ри, анастомозують вщповщно з перелнш 1 задние 30ВНШ Ш1МИ хребтовими венознимн сплетениями. На Р1ВН1 великого отвору потилично» юсткя внутройни венозш сплетення анастомозують з освоения Вени хребтового стовпа (со. соЬтпае геПетЬтИч) утворюютьнавколо хребта та всередиш хребтовогс ка налупередт 1задт зовшшш та виутршпн хребтов! ве нозшсплетення, для яких характерш" численш анасто мозихпжсобою. Ц| сплетення розмйцега нздовж усього (фебтовор; стовпа вщ р^вия великого отвору потилич но!юстки до верх!вки крижово! юстки (рис, 103). Передне зовшшне хребтове венозне сплетення (ркхизгепоша чегРеЪгаИз ех/етиз апРепог) розташова нена передньобтчних поверхнях тш уезх хребшв, зо кремана зовшшшй поверхш передньо! дуги атланта 1 натазов;и поверхш крижово! юстки. У це сплетення випкае I козна кров в1д передшх частин тш хребшв, нерсдвы шздовжньог зв’язки хребтового стовпа 1 прилепи ,Гяз1в, зокрема пиТбоких м’я:йв шш. Задне ювншше хребтове венозне сплетення (ркхиз г/ ■лнз оегЪеЬгсйи ехРетиз розгепог) розмпцене »азданп мнерхш дуг хребшв та спншпй поверхн; Ч ш а • -'тки. обплггас остистт та поперечит вщрост кихребш», У це венозне сплетения припкае кров вщ •IV!1вщ*' Iкш хребшв, зокрема крижово! юстки, Тхшх сплетениям (р1ехиз ЬазИат) I пояшличною ширгш» (згпиз осаркаНз) твердо! оболони головного мотку. м'тк. при ;е; лих глмбоких м ’яЗШ епшш 1ШЮрИ. Перст > I задне зовшшш хребтов! венозш егше- У ш сплетення збираеться венозна кров вщспинно* И11НЯ кьнп м)ж собою на р(вш кожного хребця мозково! твердо! оболони. Вщ передмього I задньо* ■внеречними анастомозами, шо утворюють навколо го внутренних х|Н-бтоиих вемшипх сплетгмь крыв Ч»:Гн||цсын ршш венозш кшьця. Окр!м того, зошйш- вщт!кае по мгжхребцевих венах (гч. Шв/чепеЬтЬаЬ то проходять через одноймеин! отвори, ак! впаШм'но.нп сплетення анастомозують !з впу: рншйми дають; у ншйшшу юддш! хребта - у хребтот вето Чибювнми некозними гплетеннями. (гчк />епегЬт1ез)х у г)»ултилу ащлм»! у пинии «мк* Вм .кжнншнх хребтових венозних енлегень кров •чгжаг к ш<М м'шребршА, поперетт г крижш! (гг. е!опа1ез) заднгх мшребровнл вен (г*\ (мшевв/нЬв "'м/ (1чк т/епмЫе* рах/епигез. /шпЬаЬз ш1 зшги(ез). рш епопъ), ибо 6(*з1Ш1ч;регньоу ненарну. твнешумщ •том (н'.ичнередчш в непарну. гйвнепщшу ! до- { дгнкгткгюу гдвнепирну вени («е>. му^ж, Атитщие ел с* * ц » о о -с у д и н н л с и с т ы м Рис. 103. Вени хребтового стовпа (ф удний вщдш хребта). А - вигляд зверху (поперечний розтин хребця): 1 - задне эовншне хребтове венозне сплетення (р/ехиз чвпозив увПеЬгаИв е х !е ти з ров1апог); 2 - поперечний вщросток (ргосеззиз ггапвчвгвив); 3 - дорсальна плка задньо! кяжребровоТ вени (г. ОогваИв иелае Шегсоз1аНз ровГепопв); 4 - задне внутроине хребтове венозне сплетення (р/ехиз иелозиз чеПеЬгаПз М е ти в роз1епог); 5 - передне внутршне хребтове венозне сплетення (р/ехиз уеповив чеггеЬгаИв М е ти в ап1ег1ог); 6 - передне эовншне хребтове венозне сплетення (р/ехиз 4- чепозив чеггеЬгаЧв е хге ти в ап(епог)', 7 - тшо хребця (согриз чеггеЬгае); кетиггудрз ассеззопиз); у крижовому вщдш - у бгчм крижовг вени (гю. засгакз 1а1ега1ез). Шд спинного мозку венозна кров спочатку вщп кае по численник др/бних венах у венозне сплетен ня спинномозково! м’яко! оболони. У шй ободош, вздовж по переднш ! задшй поверхнях спинного мозку, посереди 111 проходять передня » задня спин номозков! вени (гю. зрта1ез ап1епог ег роИвпог). У ц( вени посегментно впадають вщповщно переднх»зад- т центпралът вени (гю. сеп(га1ез апгепогеС розгепог), по яких вщпкае венозна кров вщ иентральних Д1ляиок вщповщних сегменпв спинного мозку. Вщ венозного сплетення спинномозково! м’яко! обо лони посегментно вщпкае кров у правИят перед- м та задт кортцет вени (гю. гагИсгАагвз апгепогез е1 роз(епогез), яю проходять вздоиж однойменних спинномозкових кормонв 1 в Д1лянц1 м1жхребцених отпор!в зливаються я одну спиннамшкову вену (г>. теНиНае врта11з). СпишюмозкоЫ венн вныдиють у ЖДИОШД1Й мгжхребцеЫ вени (гю. Шеп>ег1еЬга1ен), а також анастомозують а нмутрапшмн хрсйтоними вено.ншми сплетениями. 8 -хребтовий канал (аювНа чогЫхаЛз); 8 - остисгий вщросток (ртсеааиа зртовиз) Б - стриюеийрозтмифрагментахребта (вилла »бокурозтмиуЁ 1 - передне эоениине хребтове ммоэнв спгмггвння (р)шпя чеоовив ивЛвРгаРзехТетиз ап/елог^ 2 - передне внутренне хребтове ввноэнв сплетения (рШхш чеповиз чегШуаЬз кттив аЫепогТ, 3 - задне внутр<шне хребтове венозне сплетена (рМмя чеооаив чоОодгаЧз Метив ромаИогу, 4 - задне эовн/шне хребтов* венсане сгшетвиня {рЬхц» увлозоз чеПаЬпФв шхШпие рсШепогу. 5 - остистий вщросток (рюстааш ар/повив); 6 - пло хребця (согриз чегЩхкл) Вени голови I ши? Вени голови 1ши! (гю. саргИз е( соШ), яю 8 парня ми (рис. 104), впадають у два велию венозш колектори, що розташоваш у передней шийшй дклянцк праву) Л1ву внутршип яреын! вени. 3 кожногобоку внутргшня яремна вена злипастьс* з ««ключичною веною, утворюючи вщповщно праву 1 лшу плечо* голови! вени. Останшдв! вениз’едиуються Iутворю* ють верхню порожнисту вену. Внутр1шня яремна вена Внутршня яремна вена (и рчрдапг имя*) « великою суднншо, в яку етшае вемоана крив в« ор гашв гиловм I ши!. Ця вена к бездмкереднширояоа* \ женнмм енгмошшбно! пазухи твердо! оболони го ловного мозку, «она почннастыя на рот) яремммв отпору основи черепа. У мреымому апмр! вена аа* ймиеГмлыиу чаггпну Йот а*лнмит>атддглу,иомгрелу роашиошш! язмко-глотковнЙ (IX). 6 лук**»чий (XX додатковий (XI) череин! нерви, а твкож «Аолпиив г!лка блукаючого нерва та эадма оболоммв артгрШ. 1 * 4ч Лочатковий вщдш внутршшьо! яремноТ вени мае розшнрення - верхню цибулину яремног вени (Ьи1Ьиз I зирепог репаеущиЬпз), що мкггить яремний клубок ' фтиз)и^и1аге). Спочатку внутргшня яремна вена опускаетьсявниз позаду внутршшьо! сонно! артерн, тонм эГюкувщне!, а нижче - позаду загально?сон но!артерп. Вщр1вняверхнього крающитоподУбного хряща 1донизу внутршня яремна вена проходить разом!з загальною сонною артергею та блукаючим нфвом у сшлынй фасщальшй шхв1, утворюючи сулинно-нервовий пучок шш. У цьому пучку вена розташованазбоку, загальна сонна артер1я - присе редньо,аблукаючий нерв розмвдений м>жними по заду.Пучокзалягаенаглибокихм’язах ши!, апопере дуприкрнтий груднинно-ключично-соскоподгбним м'яэом. Кшцевий вщдш внутр1шньо! яремно? вени знову розширюеться, утюрюючи нижню цибулину яремнт вени (Ьи1Ьиз т /епог ьепае ]щ и 1апз). У верх ншчастит нижньо! цибулини яремно! вени 1в мгсщ й злиття з тдключнчною веною розташоваш кла пани. З’еднавшись на р1вш груднинно-ключичного суглоба, спдв1 вени утворюють з правого 1левого бо юввщювщну плечо-головну вену. Права внутршгняяремнавена переважно бшьша за д!аметром, шж лт вена. Ус!притокивнутр!шньо!яремно! вени подшяють вадигрупи - внутр1шньочерепшта позачерепш. V Внутршшьочеретп притоки внутр1шньо! яремно! вени Через(игмотуйбну пазуху, вщяко! починаеться внутршип нремна вена, венозна кров вщпкае гз системипа,- твердо! рболони головного мозку, куди впадаюо шерхнев!! глибою вени великого мозку, вени сто па головного мдзку г мозочка, вени губ чатой, в! нш вени, а також очш вени гвени лаби ринту (р '04). П азухи твердо! оболони головного м озку Пазух вердо! оболони головного мозку (згпиз ?тш 1-нсерИаН) е своерщними венозннми су ммами. вистелет зеередыни, як 1шин кровоноссудини, <ИДОТСЛКМ.ТхШстшкиутворешлистками ЩтигСю юни. щшюбудован! 31 гшлыю! волокнист« сполучно! тканини 1мштять еластичш волокна. Аттикитиух мишо натягнуп! не гнадаються. На по ртному перегит бшышсть пазух твердо!оболони чаипьтрикугпу форму, кланами в пазухах нщеутн!, ** впо|м>жни1Н пазух *нж ?хшми етжками натягчислеим! тон к ! волокнист! перекладки, вкрит! й|*пс7н«м. Така конструкция пазух тмгрдо!оболони забезпечуе безперешкодний яйгНквенамкякроюви головного мшку незалежно тд воитмВавь вмугрмвиьочерепного тиску(рис. 104). Верхня стршояа пазух* (я т а ас&Иа&з м репог) Йде вздовж верхнього краю серпа великого шоку, залягаючи в однойменшй бордан! юсток гклеяиим черепа, вщ р!вня елгпого отвору лобово* метки до дшянки внутршнього потиличного виступу.де вливаетъея у епк пазух (соп/1иепз згтжт) « епк Героф!ла, або у праву поперечнупазуху. На поперечному перетиш просвет верхньо? стршовей пазухи мае трмкутну форму. Вщ верхньо! стриово! пазухи л»воруч г праворуч вгдходять численн! бЫш затоки (килтов 1аСега1ез). У просага ща пазухи та и заток внегупають множимо павутикш эернкстосп (рвпыЫктев агаскпоМеае) - эернистосп Пахюю павутнннейобо лони головного мозку, через яю спиииомозковв (11дина вщфщьтровуеться у венозне русла У проекта верхньо! стршово? пазухи вщкрмважлься вени твер до! оболони головного мозку, ловерхнеш вени вели кого мозку, вени губчатки 1вияускш вени. Нижня сгршова пазуха (згпиз зафНакз т/епог) проходить у Товий нижнього шлыюго краю серпа великого мозку спереду назад. На р!в*п переднього краю намета мозочка задшй кшець мнжньо! стрстово! пазухи впадае у пряму пазуху. На поперечному перетиш проевгащетпазухи мае трикутнуабоовалъну форму. У нижню стрйюву пазуху впадають вени серпа великого мозкута приЛеглихдо ньогодшянок твердо! оболони головного мозку. Ця пазуха корот* ша 1вужчаза верхнюстрйюву пазуху. Пряма пазуха (згпиз гесСиз) проходитьу серединнШ стрйювШ площиш спереду назад вздовж лйн! з’еднаннязадньогоВ1дд!лусерпавеликогомозкуана метом мозочка Iе йоготюхщною, а и лроевггнапопе речному перетиш мае чотирикугау форму. Уперед шй кшець прямо! пазухи, окр1м нижньо! стршово! пазухи, впадае велика вена великого мозку (р. якдоа сегеЬп) - вена Галена, яка збирае кров вщглибоких дглянок мозку. Задшй кшець прямо! пазухи вщкривасться переважно у великий веиозний колектор » епк пазух (соп/Ыепз згпишп) —епк Герофйнь то розташований в дшяшн внутршнього поткличного виступу. 1нколи ця пазуха впадае у праву або Д>«у поперечну пазуху. Отже, пряма пазуха зЧдкучзвдш кшш верхньо!! нижньоТстрйювих пазух. Потилично пазуха (яишх осгуямЬз) прокатить пызловжиьо в серединшй стршоЫй пжицмк» у пями! краю серна мозочка по лмн! його нрикрнмемна до виутршшымтг иоткличного гребеня. Верхшй кЬ«ець потилично! нааухи вйисривмться а епк пазух, а ммж1пйПкшець вдшшц! залнього краювеликогоотвору потилично! к!ггкироадаокмтьгкнапрту {лшу у кйим с«ригвосудиннл с и с и * * Рис. 104. Внутр(шня яремна та ТГ притоки, пазухи твердоТ оболони головного мозку. 1 - верхня стр'шова пазуха (з/пив задШаНз вирепог); 2 - нижня стр'шова пазуха (з/пиз вадШаИз МвПог); 3 - надочноямкова вена (V. зиргаогЬИаНз); 4 - верхня очна вена (V. орЫРа!т1са вирепог); б - кутова вена (и, апди/аРз); 6 - нижня очна вена (у орЫЬеМсе 1пШог); 7 - п!дочноямкова вена (V. ЫгаогЬНвНз); 8 - крипопод'1бна сплетення (рШхиа р1егудоШеиа): 9 - верхня губна вена (V. 1аЫвН* зиреРог); 1 0 - верхньощелепна вена (V. тахШепв); 11 - нижня ком!ркове вена (V. а1уео1аг1а 1п/ег1ог); 12 - нижня губна вена (V. ШЫаИа 1пГег1ог); 13 - п1дбор!див вена (к тепш/а); 14,1 8 - лицева вена (V. (асШНа); 16 - аанижнвощвлвпнв вена (V. ШготапсНРЫепа). 17 - язикова вена (V. ИпдиаНа). 1 8 - хребтова вена (у улеЫаМв): 1 9 - зоенкиня яремна вена (у )идишт ехШпеХ 20 - внутрниня яремна вене ( у рфЛапз п Шгтк 21 - праве плвчочопоана вена (у йгесйюсарпвЗсе <1вяеиК 22 - права пщключична вена (у аобЫвив сМдееА 23 24 26 26 27 - 28 29 30 31 32 33 - мокреброаа вена ( у МегсоММа), венозне сплетення (р*ехиз иикхиа). глибока шийна вена (у оагукеМ рнЛт&а). сигмогкщбна пазуха (атиа а/дтоаГаиа). епк пазух (солЯоела атиит) пряма пазуха (аюиа га&иа). поперечна пазуха (амиа еагцуогеиеК велика вена великого мозку ( у тадпа евпайг^ оврп великого мозку (Шх сапаЫЦ. верхня кем иниста пазуха гаямм реЯоаые ацреят& нижня каи яниета пазуха (ааамраытм ятЯиви) «ища (япиз тат&пакз екхТсгЫшШ сг). Крайогм па зухиоточують позаду та 8 боюв веднкий отвгр потилнчно!метки1впадаютьу кшцевий в!ддглвгдгюгндна? емгмопадбно! пазухи, а гнколибсзпосередньо у верх* нюцнбулину внутргшньо! яремно! вени. Отже, по* шичиа ггалуха внконуе функшю прямого венозного шунта мгжстоком пазух та правою 1лгвою сигмогюдгбннмипазухами(а школибезпоссредньоз верхньою Ш1булиноюправейталгво! внутргшнгхяремних вен). Стгк пазух (соп/1иепз ш иит ) - епк Герофгла —е артери, яку оточуе нервове еммпатичие и и ц я к и сплетения та вгдвщний нерв (VI). У бгчшй Шнц! не* чернсто? патухи проходять поелгдовно зверху д онизу наступнг черепнг нерви; окоруховий (ШХ блоковий (IV ) нерви; очний нерв (перша плгеа) I верхкьовге* лепний нерв (друга плка) тргйчасгого иерва (У% Права I лгва печерисН патухи з’едггаиг шж собою передньою I задньою южпечернстнмя пнухамя (ш из Мегст’ет оа аЫ епог а ролепог) - пазуха ми Ргдлея, якг проходять у товгш дгафрагмн еадла своергдною цибулииою твердо! оболони головного вгдповг'дно попереду { позаду лгйкн иейроппофиа. мозку (вгн добре виражений тшьки у 30-35 % лю* утворюючи своергдие замкиуте венозне кглыге. В дан), в яку притгкае венозна кров вгд верхньо! г ниж передней вцгдиг кожно! ггечернсто? пазухи впадають ньо! стрглових пазух, велико! вени великого мозку С клиио-тгм’яна пагуха I верхня очна вена. потилично! пазухи. 1зстоку пазух венозна кров вщткае у праву 1 лгву гюперечш пазухи (ш и з (гапзоегзае йсх1ег е( зтЫег). Кожна поперечна пазуха (зтиз (гапзгкгзиз) залягае в однойменшй борозш потилично! луски вздовж задиього краю намета мозочка, п проевгт на поперечно мурозтинг мае трикутну форму. Пазуха прямуе вбгк 1на ргвнг соскоподгбного кута п м ’яно! кгстки переходггть у сигмоподгбну пазуху. У поперечну пазуху з кожного боку впадають поверхневг верхш г нижш потиличш вени великого мозку, потилична г задня скронева вени губчатки, вени прилеглих дглянок твердо! оболони головного мозку. Сигмоподгбна пазуха (згпиз з'щтоЫеиз) парна — права й лгва, залягае в однойменнгй борозгп' на внутргшнгн поверхнг пм ’яно! кгстки, потилично! луски | сошлю ибиого вгдростка скронево! юстки. В про* евгт на гюггеречному перетинг мае трикутну форму. Сигмог .ггбна ггазуха прямуе вперед, вггиз г присе редньо. -ггодгбно звиваючись, а в дглянцг яремного отвору г гговг черепа переходить у верхню цггбулину внVI шгьо! яремгго! вени. 3 кожного боку у початкови иддш сигмогюдгбно! пазухи впадае верхггя кам’яни г пазуха, а в !Г нижшй вгддш - виросткова ыщуск! вена. В цю пазуху також вгдкрнггаються Пни гь ю! обологги, що збирають кров вгд п при•1С1.ВДХ, шок. Печ( • оста пазуха (згпиз саиетозиз) - пазуха Ргдлея, |Ш|„ >- права й лша, розмшгегга на внутргшнгй (*№лй ’и (Впа з боюв шд туреггького пдла (рис. 104). !Ьвд м. характерцу конструкцпо - в П шдгожнипг •вггягмя числсчпя снодучпоттошипк! ггеретиики. лкрщ! сн пчелам, ггадаючи пазуст лечероиодгбногхг Чгг.чду I рмномаггтгнми лабгринтами. Пргх-вгт кож"оютакого лабгрипту иа поперечному ггерегинг мае Ччкутпу або онгшьиу с|юрму, При гк-рстиш век! не* *Ригни юпухи у лобогнй нлшпиггг иона мае трикутну Ц>му.нх новою. оберненою догори. Кргзг, кожггу на* проходи н, печериста частина ннуг рйггшю! сонно! Клино-ттм’яна пазуха (зтиз зрНторапеЫа) також парна, розмнцена вздовж заднього вътыюго краю малого крила клнноподгбнта кгстки мгж лист* ками твердо! оболони, що прикргплюються до цього краю. Ця пазуха вгдкривасться в передшй вгддгл ве чер исто! пазухи. Верхня кам’яниста пазуха (зтиз ре&ояа ли* репог) - парна, проходить в однойменшй борозгп вздовж верхнього краю гсам’янисто! частини скро нево! юстки, сполучаючи печеристу пазуху э почаггковою дглянкою сигмоподгбно! пазухи. У верхню кам яиисту пазуху впадае веке водопроводу приашш (о. сщиейисШ тзНЬиИ), яка збирае кров вгд ювгеоло* вих проток г маточки внутршнього вуха. Ця веш ап* ходить з кам’янисто! частингсскрокево! юстки через водопровод прмешка. Нижня ка.и’янш.'та пазуха (згпизреггазиз т/спог) парна, проходить в одгюйменшй боршгв вздовж заднього краю кам’янисто! частини скронево! юстки, спо лучаючи задню частину печериста! пазухи а верхнюю шгбулигюю внутргшньо!яремно! вени (школи впадае в сигмоподгбггу пазуху). Инжня кам'яммста пазуха анас томозуе в оегговним сплетениям. В нижню каы'яимгту пазуху впалаютъвенилабгринту якг збмрають к(х>а вгд завитки внутршнього вухя» спжж вну* тргшнього слухового ходу I приешково-згюнткшюго нерва (VIII черепний пере). Ц! вени ашкыгггь В кам’янисто! частини скронево! кгстки через внутри»** нгй слуховий от вгр та отвгр каналыгя завитки. Венозне основие сплетення (ркхиз ЬвзгЬгпз) роз* мгщеневдьггянцгсхилу основно! чагтннипотилично! кгсткинозалуспинкиегдлаклиноподгбпо!кгсткиI за* лягае мгжлштками твердо! оболони. Це сплетения, яке нобудогшне а переплетеннх ы!жсобою аепозикх судин, «гшстомсиуе а гцнгвою I лигою печернстмми ггггзухнмн, а правою I л1тио нмжнгын кам’янгктммя шмухамн, а внизу, в д1лянц{ великого отмфу поп*лично! кгстки, зЧдну* гЬся а пе|>едмш I заднш ггитг* ргпшгми х|К'бто11Нмнвеиосшкмнеплетаниями. 1 12 2 Рис. 105. Вени губчатки к!сток силвтйиия черепа (вигляд справа, эовн!шня ифхьна пластинка ккток видалена) Т-передн* скронева вена гуСчатго^Нратгс а НлЕКуМВ н а» 2 - лобова вена губчатки рк РщЛжтМолТава/, 3 - лобова йстка (о* ЯпопМв^, 4 - велике крило климоподбноТ «спо« (Ыв тцоговая эрПалокУаОД 5 - вилична ккггка (ов гудотЫкиту, 6 - лусхоьа честима схронеео* йсп» (рап адцтт ст осяа (етрогаИз); 7 - соскопод|бний вщросток схронввоХ йстки (ргоемвце та$1ок1еиз озОа «етрогвАвД в -потилична юстка (ов осар4а)е?. 9 - пегтипична вена губчатки (V. с*р*эюа оссДОаМ); 10 - аадмя скронева аана хубжткм (К вркжаШ пропМ роаМ а}, 11 - губчатка (Ф р кя ): У2-т)м‘яна вена губчвтки (V Ф ркж л релвХаОД Вени губчатки Вени губчатки (гю. гИрЫсгге) инстятъся в кана лах губчатки юсток склепшня черепа, эбираючи вад них венозну кров (рис. 105). Це тонкоспнш, досить широю вени р 1зномаштно! форми, що з'еднуються М1Ж собою, вони не мають клапашв. Бшьша частина 'вен губчатки, пройшовши через отвори у внутрппюй пластинш юсток черепа, впадае в пазухи твердо! оболони головного мозку 1 вени твердо! оболони. 1нин вени губчатки через випускш вени сполучаються з венами зовнпшнх покрив1В голови. Отже, через систему вен губчатки хвипускних вен пазухи твердо! оболони ГОЛОВНОГОмозку сполучаються 13 30ВН1ШШми венами голови. Це мае клппчне значения, бо че рез 1X1 анастомози при деяких патолопчних станах шфекцшш збудники ззовш потрапляють у пазухи твердо! оболони, викликаючи запаления оболои го ловного мозку —меншпт. Найкрупнплими парними венами губчатки е наступш: - лобова венв губчатки (о. (ИрЫса / гоШаИз), що мктиться в товщ1 губчатки лобово! луски поблизу серединно! лшп, впадае у верхню стршову пазуху ! частково через випускш вени у иадочиоямкову вену (притока лицево! вени); - передня скронева вена губчвтки (с. ЖрШса итротНяатепог) збирае кров вщ исредныЯ дшянки лусково! частини скроиево! юстки 1 внадас в крилин м ’яму пазуху, а через иипуекн! вени кров може в!дтнеази я глибоку скроневу пену (притока занижньощеленно! вени); - задня скронева вена губчатки (в. Жркнса (етротИз розСепог), хцо збирае кров вщ •пм’яна! I скроиевси юсток, впадае впоперечну пазуху, а частина кров! може вщпкати через соскоподабиу випускну вену а задню вушиу вену (притока эовшшныя яремно! венн); - потилична века губчатки (V. Лр1огсо ссораайз) збирае кров вад потилично! луски I впадае в попереч ну пазуху твердо! оболони, в через потиличну випускну вену частика кроах може вадтмсаггм а оотнличну вену (притока внутргшньо! яремно! вени). Випускт веки Випускш вени (гю. етшапае) проходить через отвори в юстках черепа, сполучаючп пазухи твер до! оболони головного мозку 13 зовшшшмк венами голови. Отже, через щ своерщш венозш виагтоаюж венозна кров частково може вщпкати в пазух твер до! оболони у зовжшн! вени покриву голови, або, навпаки, вад зовшшшх вен у пазухи твердо! обожим головного мозку. Як було сказано внще, через таю венозн! анастомози 1нфекцШт збудники можуть проникатн ззовш у пазухи твердо! оболони, внмикаючи !х запаления - меншпт. Вндшяють таю крупн! парт випускш вето - т!м*яна випускна вена (Ь. юишила |м п л Л ) проходить крЬь т!ы“яний отшр однойменно! кктки, сполучаючп верхню стршову пазуху твердо! оболо ни Ь новерхневшо скромевою иеною (притока аанижньощеленно! вени); - сосконшйбна аннускна веиа (I*. к и ш и » тихюШеа) проходить через стхкшюдКЬмй отшр скронево! юстки, сполучаючи сигмопсмйбиу пазуху твердо! оболони а потиличною веною (притока внутрппньо! яремно! вени) або ш задньою вушною ве ною (притока зовшшньо! яремно! вени); - виросткова випускна вена (о. етгззапа сопЛу1ат) проходить у виростковому канал! потилично! юстки, вона сподучае сигмопод1бну пазуху твердо! оболони з глибокою шийиою веною (притока плечоголовно! вени) «.анастомозуе в передшм та вадшм зовтшгами хребтовими венозн им и сплетениями; - потилична випускна вена (о. етгззапа осаркаНз) проходитькр13ЬОТВ1ру ПОТИЛИЧН1Йлусщ. На ЗОВШШШЙ пвверхю права! л!ва потиличш випускш вени анасто мозують М1Ж собою, утворюючи навколо зовшшнього потиличною виступу своерщне венозне юльце. Обидв! потиличшвипускш вени сполучають попереков! пазу хитвердо! оболони 1СПК пазух 3 В1ДПОВЩНОЮпотилич ноювеною (притока внутршшьо! яремно! вени). До випускних вен належать венозн! сплетення, щооточують судини 1 нерви в отворах основи чере па, а саме: - венозне сплетення каналу т д ’язикового не рва (р1ехиз оепозиз сапаНз пепп Нуро§1аззг) оточуе пцязиковий нерв (XII черепний нерв) в одноименно муканат! потилично! юстки. Вени цього сплетення спо лучають верхню цибулину внутршшьо! яремно! вени з передшмзовшшшм хребтовим венозним сплетениям; - вевозие сплетення овального отвору (р1ехиз гепот /огаттгз гюаНз) оточуе в дшянш овального отворуклннотодбно! юстки нижньощелепний нерв третюп.жУ тр!йчастого нерва (V черепний нерв) т виI яускну к ч<у, сполучаючи печеристу пазуху твердо! оболони крилопод!бним венозним сплетениям; I - вн. ччшне сонне венозне сплетення (р/ехиз I «пот' оПсиз Ыетиз) оточуе кам’янисту частину I Енутр!и', мсонно! артерн выданному канал! скроне1 во*ист- воно сполучае печеристу пазуху твердо! 1 оболот рилопод^бним венозним сплетениям; I -во) ' вени ппофтза (гю. ропа1ез ИурорИу.пейез) е 1 Чосщдн и випускиими венами, по яких венозна кров 1 Разомз I чонами ппоф1за вщпкае в печерисп 1 м!ж1 Хяерип -зухи твердо! оболони головного мозку. 1 Вени • н'рдо! оболони головного мозку (гю. те1 пЩт‘ с • ррНаИ) попарно супроводжують вщповщ1 'йобшил н! артерн, у них в!дсути! кланами. Оболон1 ниш ж .« томозують М1Ж собою! вщкриваються в 1 ЗДближч! пазухи твердо! оболони головного мозI Иай| рушпшою с парна с средня оболонна вта 1 пптщга тегНа), яка супроводжуе одноймеину 1 *Р'тер1ю I анастомозуе 3 клино-т1м'иною пазухою. I "ий|и(»нши з порожнини черепа через оетистнй I юшпоно/ибно! кнтки, шшдас в крилоио/йбнг 1 сплетения. Очноямкоег лени * До очноямковмх вей (гю. огЬнак) належат» щЛ крупн! вени - верхня! нижняочю венн. як! клатшйв не мають. Притоки цих вен збирають кровшдструю тур носово! I лобово! дклянок, очного яблука, редатчасто! юстки, додаткових структур ока, зокрема. МД сльозового апарату, пов!К, кон'юнкгиви, эовгйштх м’яз1вочного яблука (рис. 85, 104). Верхня очна вена (V. орЫНаЬтса вирепог) крупшша за нижню очну вену. Вона проходить вш орисереднього кута ока назад по верхньому краюприсе редньо! спнки очно! ямки, супроводжуючи надочноямкову артер!ю (плка очио! артерн). Приблизно на р!вшсередини очно!ямки верхняочнавена повертае вб1«, проходячи над верхшм прямим м’яэом очного яблука, потгм повертае назад I через верхню очноямкову щЪшну заходить всередню черепку ямку, де вщкриваегься в передн!й вщдш печернсття пазухи твердо! оболони. Притоками верхньо! очно! вение наступи»судини: - носо-лобова вена (о. пазо/тШаНз) збирае кров вщтканин дшянок надперешсся I верхньо! частини кореня носа. В дшянц! присереднього кутаока носолобова вена анастомозуе з початковимн плкамилицево! вени - кутовою, надочноямковою 1кадблоко* вими венами. Щанастомози мають велике клйпчне значения, осюлькн при риких патолопчннх лроце» сах у носов1й дшянщ шфекцШннйэбудннк може потрапити по очних венах у печернеп та шин пазухи твердо! оболони головного мозку, аикднюиочи!х эвпалеиня - меншпт; - решпгчаст! вени (гю. е1кто'и1а1ез) яю збирають кров в!д структур реиптчасто! юстки та Ислизово! оболонки. заходять в очну ямку через одноГшет» отвори в н присередшй стшц!! вщразу впадають у верхню очну вену; - сльозова вена (о. 1асптаНз) збираекровв1асльо зово! залози! бёчиого прямогом'я:шочногояблука, - надбшковооболонков! вени (гю. лриЫеюкз) утворюються при злигг! поткоеих лен (гю. р/ф еЬга!ез) I спалучнообалонкових лен (гю. амршмтммАвХ по яких вщтткае венозиа кров вщ ппв!к I сполучно! оболонки ока (кон’юнктнаи); - м'язов! вени (гю. тизеи/ипя) збирають кров пе реважно вщверхнього«присередньогом'ямвочного яблука. Шд сфуктур очного яблука кров вЦгНюмг у деюлька вен, а саме у так! судини* передн! мШков! веии (гю ЫшжглШплет^зЛгю риють кров вЦ векового ы'яж а також Вних впа дають бглкгмооболанкоЫ лены (гю. по йкмх С€РЦЕвО<СУДИНМЛ С**СТС*АЛ вщпкае кров !з венозно! бглковообояонховЫ пазухи (пата оепозиз $с!ете) - пазухи Шлемма - Ляута. Впйшовшиз б^лково! оболони ока (склсри), передн! вшкоы вени зливаються з надб!лковооболонковими венами, щозбирають кров вщповис 1сполучно! обо лонки ока (кон'юиктиви),! впадають у вени эовшшшх м'яз1вока, а вони - у верхню 1нижнюочш вени; - завитков! вени (гю. гюгИсозае), якихе 4 - 6 , формутоться у’товнй судинно! оболонки очного яблука ! виходять з нього вздовж екватора. В щ вени зби раеться венозна кров вщвласне судинно! оболонки, вшкового т1ла! райдужки. Завитков! вени впадають у верхню1нижню очш вени, а вони вщкриваються у печерисп пазухи твердо! оболони ! утворюють чис леншанастомози з плками лицево! вени; - задш В1ЙКОВ1вени (гю. сШагезрозбепогез) збира ють кров вщзадшх в!ддшв очного яблука; - центральна вена ставки (V. сепбгаКз геНпае) складаеться з двох частин - з внутрпинъоочноГчас го мйнка! ЭОВНШ1Н1Хм'язш очного яблука (рис. 104). Векапроходитьназадуэдоеж ннжмьогопрямотой’* » очногояблука, амастомпоуючи з вгрхиьо» очилю ве» ною. У задиьому вщдип очно! ямки нижня очна кия розгалужуеться на дв» плки; одна плка через верхи» очноямковувйлинузаходитьвсередню чергону ямку I впадае у печеристу пазуху твердо* оболони, друга плка повертае вбне, виходить через нижн» оч и ж » кову цЦлину а пщекроневу ямку { вшкривалься • глибоку венулиця (плка лицеем ямки). Вени головного мозку Венн головного мозку (го. епсерЫг) гкшляютъ на поверхнев! I глибою вени великого мозку, венн стовбура головного мозку Iвени мозочда. Поверхнев! венивеликогомозку ( гг.$иргг/гпа1п сегеЬп) складаються з верхшх вен великого мозку. середшх поверхневих вен великого мозку I ннжтх вен великого мозку (рис. 106). Вони збирають кров тини (рагз гпбгаоайапз) г позаошог частини (рагз вщверхньоб1чноинижньо! I присередньо! поверхонь ехбгаоайапз). Уа венозт притоки центрально! вени кожно! швкул1 великого мшку. ставки супроводжують розгалуження центрально! Вер:аа вени великого мозку (гю. зирепогез артерн ставки, збираючи кров вщй структур. Цен сегеЬп) формуються у верхних дшжках верхньотральна вена ставки разом з одноименною артерй б!чно! поверхн! тякул! великого мозку Ь венетно* ею проходять у товиц зорового нерва (И черепний С1ТКИ МЯКО! оболони, пронизують В Р13НИХ мкиях нерв). Вийшовши з нього в порожниш середньо! че- лавутинну оболону I впадають переважно у верхню 'репно!ямки, центральна венаставки впадае у верх стрйюву пазуху твердо! оболони головного мозку. ню очну вену або безпосередньо у печеристу пазуху До верхшх вен великого нож у належать иаступм судини, як1 збирають кроввщоднойменнихдймнок твердо! оболони головного мозку. Нижня очна вена (о. орЫка1тка т/епог) форму верхиьоб1чно! поверхш швкул! великого мажу; - передлобоЫ вени (го. рге/гоп1а1ез); еться у нижньоприсередньому куп переднього вщд1- лобовг вени (гю./гопЫез); лу очно! ямки 13 вен, що збирають кров вщсльозово- Рис. 106. Поверхнев! вени великого мозку, Верх ня стр1лова I права поперечна пазухи твердо* оболони головного мозку в!дкрит) поздоавкий* розтином. Тверда оболона над правою п!вкулвю великого мозку I правою п)вкупею мозочка •** далена (вигляд справа I ззаду): 1 - верхня стр1лоев пмухе («Ьшв аадЯМк ацоетм* 2 - б!чн! мтоки (Мсипее МепКеЮ. 3 - середня помрхнеае мне млиигомвму (к жЮВамрм*0 - • 1 сагаЪп); 4 —ловоа) вени (чч /ЮпШил), в - ловом чести* (Ы кт ЬопШ ц): в - с«ро«*м чветк» (Ы нм ? - вени моэочке рл* м тЬ еЯ * § - поперечна пазуха (мойв М миегаиф в - потиличне честна (Ы н * осарвш ); 10- епк п«1ух (сапвифпшгенмлп)- 11 - лотиличн! мни (V* ООСвМШвЬ 13- пм'ямечеотка (ЬЬи*летнем* 13 - Т1мин! мин р т репемм» - тш'яю вени (гю.раппаУх); - скронеа вени (гю. гетротакз); -»потиличт вени (гю. оспркакз). Нижнг вени великою мозку (гю, т/епогез сегеЬп) формуютъся у нижшх дшянках верхньобтчно! та ниж ньо) поверхонь кожно! гпвкут великого мшку и веноэно! птки м’яко! оболони, пронизують павутинну обо лону 1впадають переважно в рюш мюця поперечно! па зухи твердо! оболони головного мозку. До нижшх вен великого мозку належать судини, яю збирають кров вшоднойменних дшянок пгвкул! великого мозку. гачкувата вена (V. шсаИз); - очноямковг вени (гю. огЬИае); - скроневг вени (гю. Iетрогакв). Середня поверхнева вена великого мозку (о. те(На зирег/ШаИ$ сегеЬп) формуеться 13 венозно! сгтки м'яко! оболони на верхньо61чнш поверхш т е к у т ве ликого мозку у верхньому вгвдш центрально! бороз ни, анастомозуючи з верхньою стршовою пазухою. По цшборозш вена прямуе вниз до б)чно1 борозни 1по ш'й це вперед до б1чно! ямки великого мозку, виходить на нижню поверхню швкул1 великого мозку I впадае в печеристу пазуху або клино-п'м’яну пазуху твердо! оболони. У середню поверхневу вену великого мозку вливаються вени з прилеглих дшянок мозку. Середня поверхнева вена великого мозку за дономогон? нижньо!! верхньо! сполучних вен анастомозуе з нижними та верхн!ми венами великого мозку, а та кож пазухами твердо! оболони. Нижня сполучна вена (р. апошнтюйса т/еггог) — вена Лаббе, опускаеться вниз на верхньоб!чнш поверхш швкул 1 великого моз ку по •Н‘Ж1 М1Ж скроневою та потиличною частками, Рис. . 7. Схема взаемовщношення арте( ■ льного кола I вен великого мозку. 1-пь2 - пе 3-пе; 4- пе| 5-с«| я сполучна артер'да (а. соттитсапа апШгог); т мозкова артерия (а. сегеЬп атепог); я сполучна вена (V. соттитсапе аЫепог); <я мозкова вена (V. сегвЬгI вп(епог); м глибока вена великого мозку (V. тесИа рго!ипба сег- в- зад сполучна вена (К сотпгшЫсапа роЫегку); 2 - ос и ' ш вене (V. ЬаааИв); 5-внуч >и1ня мозкова вена (и. свгвМ М ат а): 5 - велита вена великого мозку (и свгеЬР тадпа); 10- основна артерм (а. ЬааЯаПа); И-задня мозкова артерМ (а. оагвМ роагегкх); 12- задня сполучна артер)я (а. соттип/сапа ро$мг1ог): 12- середня мозкова артер)я (а. сагвЬП тесИа): и - внутршня сонна артерия (а. сагоНа 1п1ата); 10- передня мозкова артерш (а. сегвЬг! аШаРог), анастомшуючи » инжшыи венами великого моему, { впадае в поперечну пазуху твердо! оболони, Верхня спочучка вена (V. апалюттЯказирепог) прямуедогорв, анастомозуючи а верхними венами великого моту, I впадаеу верхнюстршовупазухутвердаяобилия*. Глибога вени великого мозку. До глибоких вен великого маму (гю. рю/ипЛш сегеЬп) належатьтаюкрушисудини:права гхшо опювшвени г велика вена великогоможу, яюмаютьчислено! притоки. Вони збираютьвенозну жрав вщбога речо вини п!вкуль великого мооку та тхтпх основних клер, стшок шлуночюв 11хсудинних сплетень(рис. 107Х Основна вена (о. ЬазаИз) - вена Розенталя, с парноюсудиною - правою(лтвою. Ця венаформу еться на нижшй поверхш лобово! частки швкул! великого мозку вд!лянц\ передньо! пронизано! ре човини, збираючи кров в«д строго горба та сочевнцеподтбного ядра, I прямуе назад. П початковнми притоками е передня вена великого мозку Iсеред ня глибока вена великого мозку. Передня вена ве ликого мозку (с. аШеггогсегеЬп) бере свШпочатоку передньому вшдш] поздовжньо! ццлннн великого мозку. збираючи кров з присередньо! поверхшло бово! частки швкул!, супроводжуючи однойменну артерию, йде назад I разом 13 эоровим трактом огинае ззовш шжку мозку. На р!вн! сосочковкх ттл ця вена вливаеться восновну вену. На нижшй поверхш великого мозку права! л<ва передш вени великого мозку з’едиуються М1Жсобою переднього сполучного веною (о, сотгпитсаю ашегюг). Серед ня глибока вена великого мозку (гк гпедга рт/иггда сегеЬп) бере свгй початок у глибиш заднього ащД1лу бгчно! борозни швкул? великого мозку, йде вперед, вниз 1 присередньо, збираючи кров вщ прнлеглнх дглянок пгвкулг великого мозку. Круп* нгшнми притоками гйе! вени с остргвцевг вени (гю. гпзи!агез), якг збирають кров вш однойменно! частки пгвкулг великого мозку. На р1вш сосочкових тш середня глибока вена великого мозку вливаеться в основну вену. Вийшовши на верхню по верхню пластинки покргвлг середнього мозку по переду верхигх горбкгв* права ! лгва основнг вени впадають у велику вену великого мозку. Крушпшими притоками основно! вени е наступи судини, щозбираютькроввщоднойменнихструктур: - нижнг таламо -смугастт вени (гю. IкаЫтозЫаСае (гю. ткМ сашЬШ роЯепог, Ъхтзотае «г янотш). У ЮНЦСВИЙвщдш Ц)с! вехи вщкри*!интьея «купля«ям судинного сплетення (п. сЬоггндеа зирепог), а -тптттнв Л1Квщ м1жшлуночко*огоотвору*- передня тем проэорЫ перегородки (с. атепог зера реПшггдг). О тн ят вена проходить у товгш просюро* перегородки спере ду назад, збираючи кроввщприсередньо*епкки йдма лобового (переднього) рогабгчногошлуночка. Окр1Мтого, у велику веку великого мооку восд»довно впадають таю веки, щозбираютькров вщащПОВГДИИХструктур мозку: - задня вена прозорог перегородки (е.розипогягрб реИисйИ); • - еерхнг вени таламуса (го. зирегюгггз сЬаПгт); - бгчна вена бгчного шлуночка (с. ШегаПз оепСткиВ гп/еггогез); - вени нюховог звивини (гю. %уп о1/ас(огИ); - нижня гилуночкова вена (г>. сеп(пси1апз т /епог), що збирае кров вщ стшок скроневого рогу бгчного шлуночка: - нижня вена судинного сплетення (о. скопМ еа т /егю г), по яюй вщпкае кров з нижньо! частини су динного сплетення б1чного шлуночка; - нйжковг вени (гю. редипсиЫгез). Велика вена великого м озку (о. гтщпа сегеЬп) -* вена Галена, мае довжину приблизно 1 см, утворю ШегаПз); еться при злигп право! та лгво! основних вен. Вона Прямуе назад, розташовуючись у поперечнгй гцглиш великого мозку мгж нижньою поверхнею валика мозолистого пла (зверху) та пластинкою покргвлг середнього мозку (знизу) 1 впадае в пряму пазуху твердо! оболони головного мозку (рис. 104). До вен стозбур* головного мозку (го. (типа «ясерНаП) належать серсдньомозковг вени, вени мосту Найкрупнгшими притоками велико! вени велико го мозку е права! лгва внутпргшш вени великого мозку (гю. тЬетпае сегеЬп <1ех(га с1 згпгзШ), яю з’еднуються мгж собою попереду верхшх горбкгв середнього моз ку, утворюючи велику вену великого мозку. Кожна внутршня вена великого мозку (о. Шеггга сегеЬгг) формуеться в дшяицг мгжшлуночкового отвору (отвору Монро); вона прямуе назад М1ж дво ма листками судинного прошарку третього шлуноч ка, приймаючи численш притоки. Вщб]ЧН01 СПНКИбгЧНОГОшлуночка П1ВКуЛ1 велико го мозку, а також вщ хвостатого ядра, смугастого пла 1 таламуса венозна кров збираеться у верхню гпаламосмугасту вену, або кгицеву вену (о. 1ка 1атоз(гш(а зирвпог; V . (егтгпаНз). Ця вена залягае в промгжшй борозш мгж хвостатом ядром 1 таламусом, (де вперед у товщ! межотн см ут , повертае присередньо 1 назад, опт аючи попереду таламус, 1 в дЬляиш мшшлуиочкового отвору впадае у внутр1ишю вену великого мозку. У верхню талвмоемугасту вену ноелглонно шшдають мг)ня, поперечнг 1 передня вени хвостатого яд/га - присередня вена бгчного шлуночка (о. яеЛаВз сегитгсиП ШегаПз); - бЬаа прямг вени (гю. гИгеегае Шегакз), щоэбирають кров вщталамуса; - задня вена мозолистого тгла, «бо тильна вена мозолистого тгла (с. розСеггогсогроггз саПозг; в. скжзабз согроггз саЛозг), яка збирае кров вщваликамозолис тоготша. Вени стовбура головного мозку I венидовгастого мозку.' Середньомоэков! вени (го. тезтсерЬаПсае) зби рають венозну кров переважно вщструктур серед нього мозку, до них належатьтша вени: - мосто-середньомозкова вена (V. ро яЛмяюгисерка Пса) парна - права! лгва. Вона формуеться иа вентральшй поверхнг мосту 1вдглянцг йогозаднього краюанастомозуез лередньобгчноювеноюдовгасгого мозку. Йде вперед збоку вщ осмовис* артерй. яа Р1ВШпереднього краю мосту заходить иа врисередню поверхню шжки мозку, приймаючи лажгажкот вени (го. гМегредипсгдагез), I впадаев основну всиу; - бгчна середньомозкова вена (г>. тезенсерЬакш Ше- га/й) формуеться вдгляшо переднього «фаю««осту. * анастомозуе 8 бгчноювеноюмосту, йде впередпобяшй поверхн! Н1жкнмозку! впалаг«основну вену; - мгжгорбгеова вена (в, Шеп'оПкшктз) формует*»ся на бгчшй поверх»! шжки ыадку. йд* дорсвяьяв Ы1Жнижшм ! верхнем горбками пластинки покр**-* середнього мозку, збираючи вщвих структурясно»* ну кров, 1впадае у аолмку вену великого мозку До складу вей мосту (го. рант ), ею збира*** кров в1днього, належатьтак! судини. нередньосерегНтна вене мости (ървм ю аи*** тегЬана) проходить по веитраямнй поиерхИ! ьюстУ збоку вгд основно! артерй, внизу вона анастомозуе а передньосерединною веною довгастого мозку, а попереду - з мосто-середнъомозковок) веною г впадае вгистему основно! вени. Збхжу вгд не! проходить вергдньобгчна вена мосту (о. ропНз ап1ет1а1етИз), яка анастомозуе з гншимн венами мосту; - бгчна вена мосту (п. ропИз ЫегаИз) проходить по передньовентралыпй поверхнг верхньо! 1 серед* яьог моэочкових нтжок збоку вгд тршчастого нерва (V черепний нерв), збираючи кров вгд структур мос ту. Вверху вона анастомозуе з верхньою веною моэочка та бгчною середньомозковою веною, внизу вона впадае в кам’янисту вену, що вшкриваеться в нижню камянисгу пазуху твердо! оболони. В цю систему впа дають поперечнг вени мосту (гю. ропЬз Стпзиегзае). До вен довгастого мозку (гю. тедийае оЫогща1ае) належать: - передньосерединна вена довгастого мозку (и. теЫ1ае апШътесНапа), яка проходить вздовж його передньо! серединно! щглини г переходить внизу у передню спинномозкову вену, а вверху анастомозуе з венами мосту; - передньобгчна вена довгастого мозку (о. тедийае аШегоЫегаНз) проходить в його передньобгчьгй борознь В цг обидвг вени впадають поперечт вени дов гастогомозку (гю. тедиНае Сгапзяегзае); - гпильт вени довгастого мозку (гю. тедийае догза!ез) проходять вздовж його задньобгчних борозен, анастомозуючи з нижнгми венами мозочка г задньою спинномозковою веною; - заднъосерединна вена довгастого мозку (о. тейиИаеро к готегИагга) проходить вздовж його задньо! середини й борозни, внизу вена переходить у задню спинное < жову вену, а вверху анастомозуе з венами мозочкг мета; - ее бгчного закутка четвертого шлуночка (г>.тесе\ ЫегаИз пепСпсиН диаСп) збирае кров вгд стшок о закутка, виходить на задиьовентральну поь 1ю середньо! мозочковог шжки г впаДае в к янисту вену, яка вгдкриваеться в нижню ■ам’ягш назуху твердо! оболони головного мозку; - ««/ иачочково-можовог цистерна (о. сгзсетае <*геЬе11(, диИаггз) збирае венозну кров з дорсальног зЬянки. вгастого мозку г нижньо! дглянки мозочка “яежах 1.1 г велико! цистерни, вогга вггизу анастомо зу* 1э:пд ИА1Юспинномозковою веною, а вверху - з '•«ними о>нами мозочка г мосту. До сиг/сми вен моаочка (гю. сегеЬеШ), шо вбира ть И1д и ш о кроя, належать там гшриг судини: - верхня вага черв 'яка (V. вирепог иегтЬ), яка щш'".гин, угдояж нерхньо! частини черняка мозочка. (,,('|к-ду ипна впадае у верхню мозочкоиу вену, шо Скрина» гьеи у велику вену великого мозку, в наш3Уашитомо.гу< з нижньою веною чери'мка; - нижня вена черв'яка (о, Ы/егкж иегти) оточу* черв’як мозочка позаду} зккзу. Поводу I вверху «я яена анастомозуе а верхньою ясноючерв’яка I мкжньою веною мозочка, яка впадае •>поперечну яя* зуху твердо! оболони. Внизу нижня векя черв’яод з’еднуеться 3 веною мооочково-мгоково» цистерни та Ьшгими венами мозочка I вгдкриваеться через гй вени у нижнюкам’яннсгу пазухутверд» ободом* - верхга вени мозочка (гю. вирепопя шеЬеШ) збирають венозну кров вгд верхшх дглянок кожно! пгвкулг мозочка, анастомозують э шшимн венами мозочка, вгдкриваютъея в пряму пазуху тверд» обо лони гвелику вену великого мозку; - нижт вени мозочка (гю. т/епотсегеЬей)эбнриють венозну кров вгд нижнгх дглянок кожно! пгвкулг мозочка, анастомозують а гншими венами уозт кх довгастого мозку! мосту, вгдкриваютъея в поперечну пазуху гнижнюкам’янисту пазухутверд» оболшш; - передцентральна вена (а. ргесепгтИв сегеЬеШ) збирае кров вгдцентрально! часточки мозочка гвливаеться у верхнювену мозочка, а вонавшкриваеться у велнку вену великого мозку. Окргм цього, перед центральна венаанастомозуез бгчноювеноюмосту! бгчноюсередньомозковоювеною; - кам’яниста вена (V.реУгакг)утворюетьсянавентралыгтй поверхнг середньо! мозочковш шжки при злиттг бгчно! вени мосту, вени бгчного закутка чет вертогошлуночка, поперечниквенмосту, нижнгхвей черв’яка гмозочка. Вона впадае у нижнюкам’янисту пазуху твердо! оболони головногомозку. Отже, венозна кров вшмозочка переважно эбкрнеться у верхнггнижнг веничерв’якагмозочка, якгана стомозують мгжсобою. Верхшвенивпадаютьу пряму пазуху твердо! оболони 1велику вену великого мостку (вену Галена), а нижнг вени - у поперечну I нижню кам’янисту пазухи твердо! оболони головногомозку. П озачерепт притоки внутргитьог яремног вени Позачереттш притоки внутршгнь» яремно! вени — парнт. Збираютьвенозну кроввгддшяноклицевогоче репа, м’якихтканин голови. орпинв, м’язгв»шкгрмяаД. Зокрема. вдшянках шн?у вмутршгнюяремнувенувпа даютьггослшовнонаступи! венозшсудгшм(рис. | 08)с Глоткошвени (гю. рНагугц&ае) е беагсташгинмммсудинами, по них вщпкае кров вигмшмемомоиммяя» (ркхиз рНап/гуриз), гцорозттшюшгненаэядгпйГбсчимх новерхггях глотки. Швеки беруть початок вгд рГзмих дшянок глотки, йдуть вниз по Пбгчнгй поверхн!, сулрожшжуючи инехгдну глиткпнуартерии, I шнцимоп, у нпутриинюяремну венуабо в ииигВпритоки. У глотконе сплетення в(лт(кас кроя вгд глот ки 1 м якого (|(днеб!н«м, в тмсож внадаюпк ямм Рис. 108. Поверхнев! вени голови та шиТ. 1234вв- притоки ловерхневоТ скронево! вени; поверхнева скронева вена (V. (етрогаИз аирагПа'аНа); надочноямкова вена (V. зиргаогЬИаНз); вилично-очноямкове вена (V. худотаИсоогЬПвкв): кугоаа вена (V. елди/аПз); поперечна вена лиця (V. (гапаивгжа (асШ); 7 - шдочноямкоав вена (V. 1п(гаогЫш11з); $ - верхня губнв вена (V. 1аЫшНа аираг/ог); 9 - верхньощелепна вена (V. тахШаЬа), 10,13 - аанижньощелелна ввив (и. гаттапЬ/ЬиШгШ); 11 - нижня губна вена (V. 1шЫа11а1п(аг1ог); 1 2 - п1дбор1див а«на (V. татаНа): 14 - лицева м н е (V. (астИз). 1 3 - передня яремне еене 2* /идсМвЛ* емелог): 1 3 - эовн1шня яремне еене 2* Ц/диШмтхШмЬ 1 7 - енутр!шня яремне еене 2* {идиШяв т а т е * 18 - права плечо-головне вене (к «уесйюеерлмое 1 0 - прем пщключичне м н е 2* аибсЬше бмсепК 20 - надключичне м н е (V. а и р га а о а р ц к а т), 2 1 - поперечна м н е имя 0< «тлвуегм еелмса*, 22 ~ потиличне вене 2ч оесфМЛ*), 33 - «адня вушна еене (и емлемГвяе роМело#*. 24-«хжопод1бнаенпускнемнвП* (------------- водопроводу завитки (р. адиедисгиз сосЫеае), вени слухово? труби (гю. РиЬае аиНШвв) Г оболонм( вени $г. тетгщеае), якг збирають кров вщ потилично! частини твердо! оболони головного мозку. Глоткове сплетення анастомозуе з крилоггодгбним»хребтовиш<веноэними сплетениями. Язикова вена (р. ИгщиаИз) формуеться в дглянцг кореня язика з таких судин: - спинкових вен- язика (гю. догзакз Нп$иае), якг збирають кров гз пгделизового венозного сплетення спинки язика; * * - глибока вени язика (р. рго/ипда Игщиае), яка мае дзаеТовбури, (до супроводжують однойменну артергю; - тд'язиковог вени (р. зиЬИп&иаНх), яка збирае кров гз шдслизового венозного сплетения верхгвки Iкраюязика, а також вгд пщ’язиково! та пгднижньощелепно! слинних залоз; -супровШогвени тд’язиковогонерва (о.соткапзпепл куро^озя), часто ця вена впадае в пщ’язикову вену. Ус! цг вени мають клапани; зливаючись разом, вониутворюють стовбур язиково! вени або впадають окремоу внутргшню яремну вену чи лицеву вену. Язикова вена супроводжуе однойменну арте рно вгд кореня язика до ргвня переднього краю шд'язнково-язикового м’яза. Потгм вона вгдхиляеться вбгк вгд язиково! артери, проходить по зовнгшнгй поверхнг пи я:шково-язпкового м’яза, огинаючи ве ликий ргГ пгд’язиковог кгстки, г впадае у внутргшню { яремну вену або у лицеву вену. Верхня гдитопод'гбна вена (р . Огугойка зирепог) метить кланами, переважно починаеться двома пл ками, шо с.лроводжують однойменну артергю, зби раючи кр.ч н венозного сплетення верхньо! частини прищитон.- чбног залозц. Ця вена впадае у внутргшню яремну ж'• .а гнколи - в лицеву чи язнкову вени. У под •' лшй вгддгя верхцьо! щитонодгбно! вени впадае о я гортанно вена (о. 1агущеа зирепог), а також/]1 ■ нно-ключично-соскоподгбна вена (р. З1егШеЫчп. гдеи), якг збирають кров вщ вгдгговгдних структур лочи одгга гз гцитонодгбиих вен йде вбж гсамости г гшадас у внутргшню яремну вену, таку судгшу и. нм ють середньою щитоподгбною веною (г.&утиРч! тесИа). Лицеи, вена (р. /апаНз) е найдовшою ггритокою «иутрйим ,<дяремно! вени; вона, як гПчислени! плки, чктить к ыинни. Лицева вена починаеться в дглянцг пригородныйо кута ока кутавто веною (р. апци/апз), вка гут анастомозуе з носо-лобопою пеною, иго е притоком нгрхньо! очно! вени, а вона впадае у ггелористу на «уху твердо! оболони головного мозку. Необидно гмм’ятати. иго через ней ггеншний анагтояп,11гн(я-кшнш|й збудпик ври деяких тпплоИчпих 'Танак може нотрапляти в иа.тухн 1 нердо! оболони, "кликаючи (к защитит - меийгпт. Лицева вена прямуе косозпгридонизу 1вбн*, про ходячи позадулицево!артерйп!двиличний"м'гшмк. Досягнувши нижнього краю тгла нижню* вклеим, вонаогинаейогокаргвшпередньогокракТжувалыюго м’яза, проходитьназад поэовнгпгнгйповерхшпшякжньощеленног слинно! залози. Потгмлицева вена ггрониэуе поверхневу пластинку шийно! фаегшI на ргвгё кута нижнься гцелели зливаггься 3 заггижиьоогелепноювеною. Умежахсонноготрикутникакшпевмйща дит лицевойвени проходитьдонизу I назад, попереду I збокузовнгшньо!сонно!артерй, а наргвнгпгд’язиково* юстки вона впадаеу внутргшнюяремну вену. Улицеву вену послщовно впадають наступит ве нознгсудини; - надблоковг вени (гю. зирШ госМеала), якг пред ставлен! 2 -3 гглками, гцозбирають кров вщструктур лобово! дглянки, бргв, спинки носа \ повгк. Цг вени прямують вниз I в дглянцг кореня носа впадають у кутову вену, а також анастомозують я скроневнмн венами гпротилежними однойменннмм венами; - надочноямкова вена (о. щтюгЬкаГгз) бере поча ток вдглянцг бгчного кутаока, йде присередньодещо вище вгдиадочноямкового краюгпрнкрггп»катовим м’язом ока. Вдглянцг присереднього кут» ока иадочноямкова вена впадае в кутову вену, збираючи кров з прнлеглих дглянок; - еерхнг повгковг вени (гю. ра1реЬга1ез зирепогез) збирають кров з однойменно! структури, впадаючи вкутову вену; ^ - зовниинг носовг вени (гю. паза1ез ехгетае) эбнрають кров вщспинки гкрила носа Iвпадаютьу початковий вгддгл лицево! венн; - нижнг повшж вени (гю. ра\реЬга1ез т/епогез) збирають кров вгд нижньоТ повжи ! венозного спле тення, що оточуе носо-сльозову протоку; вони йдуть вниз та присередньо гвпадаютьвлицеву вену; - верхня губна вена (в. IаЫа!гз зирегюг) абирас кров вгд вгдповгдно! половини верхньо! губи, анасто мозуючи з Пиками протилежно! однойменно! венн, йде назад та вбгк I впадае у лицеву вену дещо вище ргвня кута рота; - нижнг губн'г вени (гю. 1аЫа1е$ т/епог). яких * переважно декглька, збирають кров вщ шлпошлно! половини нижньоТгуби, анастомозуючи з нротплежними одноймеиними венами. Потгм ц! вени Йдуть назад 1вггиз, эливаючнсь переважно водни сгоиЛтр, який ягишаг у лнцеву венудещо вшие р!вня нмжнього крают!ла ипжньоТигелешг, глибока вена лиця ( г рт /ипдв /псУ г) форыуетьгя ггд1липц1 Ылскронепо! ямки, збираючи кров вщ слилопо! оболонки Iстшок йерхньоигелегшо! падтхм» задн!х аубйг иерхнынцеленмо! аубно! дуги, задньо! частини комIркошгго пСцкгстка верхньо! щелепм та ясен, що його вкривають. У цШ дглянцг глибока вена лиця анастомозуе з нижньою очною веною, з плка ми занижньощелепно? вени та криЛоподгбним спле тениям. Прямуючи вперед г дещо вбгк, глибока вена лиця огинае знизу виличний вщросток верхньо! щелепи, проходить по зовшшшй поверхнг гцгчного м’яза г вгдкриваеться в лицеву вену дещо вище вгд мгсця впадшня верхньо! губног вени; - привушт вени, або привушт алки (со. рагойбеае; гг. рагоИдег), що збирають кров вгд привушно! слин но! залози та жувального м’яза, йдуть донизу г впада ють у лицеву вену в дшянцг сонного трикутника; - зовшшня тднебтна вена (V. раЫ ж а ех 1ет а), в яку впадають велика г малг пгднебгннг венн, збирае кров вгд венозного сплетення пгднебшного мигдалика, боковог стгнки глотки г м’якого пщнебшня, йде вниз гназад, супроводжуючи висхщну пщнебшну ар тергю (гшка лицево! артерп), а на ргвнг пгд’язиковог кгстки впадае в лицеву вену; - пгдтдборгдна вена (V. зиЪтепЬаИз) збирае кров вщ м'язгв та слизово! оболонки дна ротовог порожни ни, пщ’язиковог слинно! залози, пгдборщних та пщнижньощелепних лгмфатичних вузлгв, а також шю ри в дшянщ шднижньогцелепного трикутника. Вона йде спереду назад вздовж нижнього краю тша ниж ньо! щелепи г впадае в лицеву вену в дшянцг зовнгшньо! поверхн! шднижньошелепног слинно! залози. с Занижньощелепна вена (в. геСготатПЬи1апз) е крупною судиною 1 безпосереднгм продовженням поверхнево! скронево! вени - гг першою притокою. Вона йде донизу попереду вушно! раковини, прони зуе привушну слинну залозу, далг проходить позаду плки нижньо! щелепи г збоку вщ зовнгшньо! сонно! артерн. На ргвнг кута нижньо! щелепи занижиьощелепна вена повертае вперед 1 впадае в лицеву вену або у внутрииню яремну вену. Притоками занижньощелепно! вени е наступит судини: - поверхнева скронева вена (в. IетрогаИз т реф ааНз) збирае кров вгд м’яких тканин верхньобгчног поверхш сгслепшня черепа - тгм’яно! та скронево! дг лянок голови. Численш притоки цге! вени зливають ся в один стовбур, який прямуе вниз позаду однойменног артери та попереду вушно! раковини 1 безпосередиьо переходить у занижньошелепну вену. У цьому мгецг вена мгетить клапани. Поверхнева скроггева вена анастомозуе з протилежною однойменною веною, надблоконою г задньою пушною венами, а та кож у цю вену втдкрипвсться тгм'яна вгшускгга вен»; - середня скронева вена (в. (етрогаИз гпегНа) формуетьсм у товщг скроневого м’яза, збираючи вгд ино го кров, йде спереду назад шд скроневою фигц1сю, проходить над виличттото дугою, п)юг1и.>уючи скро неву фаецгю, I вгдкриваеться в авимжньовглегоу йену або у поперхневу скропсву*вену. Пя вгма мая клапани. Середня скронева вена анаггомооув якаябокими скроневими йенами, вяличио-схроиевпя» I надочноямковоювенами; - поперечна вена лиця (в. гт пяю па/ааег) эбирм кров вщм’яких тканин боково! поверхнг лиця, аюстомозуючи з гншимивенами, переважновоквгаг яй початков! плки. Вена прямуеспереду назадмгжпривушноюпротокоюгвиличноюдугою, супроводжгючи однойменну артергю, на цьому ргвшвона впаах у занижньогцелепну вену; - верхньощелета вени (гю. тахШагез) представятнг2 -3 судинами, щомгетятъклапани. Вонизбирають венозну кров вгд крилоподгбного сплетет», йдуть майже горизонтально назад пооаду шийки нижньо! щелепи, супроводжуючи однойменну артергю, I вщ криваються у занижньогцелепну вену. У верхньошелелну вену або у крнлоподабнеспяттеннявгдкриваетьсянижня камупсова вена (в. актоЬпз т/епог), щосупроводжуеоднойменнуартергюзбирвючи кроввгдзубгвгструктурнижньог щелепи. Крилоподгбне сплетення (ркхиз р(егу%ойкыз) мгститьсявдшянгц пгдекроневогямкигрозташоване на поверхш бгчного I присереднього крнлоподгбнкх м’язгв. Уце венознесплетення притгкаекроввгдприлоподгбних, жувальних 1шгчних м’язгв, вгдслизово! оболонки гстгнок носово! порожнини. ОкргмтолкУ крилоподгбне сплетення вщкриваютьсятактсудии* - середнг оболоннг вени (гю. тепт&ае тедюе), яких е декшыса, мають клапани, вони супроводжуютьоднойменнуартергюгзбираютьвенозну кроввгдтггржЛ оболони головного мозкусередньо!черепноеямки; - глибога скронев» вени (гю. (етрогакз рю/шыке). яких е переважно 3 - 4 , эбнрають венозну кров3 тли* боких вгддшв скроневого м’яза. проходятьвнизмгж ним гглибокоюпластинкоюскронево! фагиЛ, - вени крилоподгбного каналу (гю. санаИз рш у#*дег) - вени Вщгя, збирають кров вгд структур в ДГ ляицг рваного отвору; - передш вушт вени (гю. аигкиНагюзагМелюеез),*«** е декшька, збираютькроввгдпередньо!поверхнгвтаг ног раковини! стгнокзовшшньогослуховогоходу: - привушт вени (гю. ратЫ еав), яких а де*о.»ь**> збирають кров гз привушно! елмнно! звлозн; -су/лобовгвени (гю.аггникггехУнкмхевкчхямгжЮ*' водятькровзвенозпогосплетешог.ивитгиуяафги*1*^ , нижггьогцелетшй суглоб. втакожвглбврвйамни***!*" тинки! спггокзовшшньогослуховогоходу» ^ - ба/шбанш вени (гю. Гит/шннлш) збирають к;** ■ етЬюк I слизожг! обгшмгкн барабанно! порожииине | шило-соскошкМггд вени (гю. мукнмМгядев) <Г , ггроводжують «диоймеииу артергю, виходять ** доамшню основу черепа з каналу лицевого нерва че рез шило-соскоиодгбний отвгр. Вонц збирають кров [ вгдслизово! оболонки 1 стшок барабанно! порожни* ! ЯЯ. слухових ЮСТОЧОК, комгрок СОСКОПОДгбнОГО В1Дростка гдшянки твердо! м озково! обол они. Крилоподгбне сплетення анастомозуе з печеристою пазухою твердо! оболони головного мозку че рез венозт судини внутргшньо го сонного венозного сплетення 1 вецозного сплетення овального отвору. Окргм того, крилоподгбне сплетення з ’еднуеться з лицевою веною через занижньогцелепну вену. Зовнгшня яремна вена (ь.рщи1апз ехЬета) форму ешьсяв дштнцг пгд вушною раковиною бгля передньо гокраю фуднинно-ключично-соскоподг'бного м’яза на р'шшкута нижньо! щелепи при злитп двох й крупних приток- передньо! гзадньо! (рис. 104,108). Передньою притокою е анастомоз гз занижньогцелепною веною, щовпадае у внутргшню яремну вену, а задньою прито коюе задня вушна вена, яка анастомозуе з потиличною веною, що переважно впадае в хребтову вену. Зовнгшня яремна вена прямуе донизу по перед нш поверхнг груднингго-ключично-соскоподгбного м'яза I прикрита шдшкгрним м’язом ши!. Приблизно на ргвнг IV шийного хребця зовшшня яремна вена вцхилястъся дозаду г йде донизу по задньому краю груднинно-ключично-сосколодгбного м’яза. Не доходячи до гслючиш, вена пронизуе передтрахейну пластинку шийно! фасцп г впадае в юнцевий вщдш внутргшньо! вени або у венозний кут, що утворюеть ся при злитп пщключично! г внутргшньо! яремно! вен. Ьгколи ця вена впадае в пщключичну вену. Зовинння яремна вена мае двг пари кланагггв: одну - на ргвнгсеря дгпги ши!, другу - в дшянцг и вгчка. Узо, >‘:шню яремну вену впадають таю судини: - зш- « вушна вена (о. аиггси1апзрозСепог) збирае кров вг г чких тканин соскоподгбно! дшянки та дг лянки, ■ розташована пбзаду вушно! раковини, а також в задньо! поверхш. На ргвнг кута нижньо! Щелепи 1 га вливаеться у зовншгню яремггу вену. Задня в. га вена анастомозуе з потиличною веною I геоскоп • 'бною випускною веною; - щ - пя яремна вена (о. ]и%и1ап$ атепог) форI мупъся ■дргбиих вен, що збирають кров вщ м’яких I тканин г . гборщно! дшянки, Ггде вггиз по зовнгшнгй | поверхш шмеигго-пщ’язикового м’яза, а нижче - по 1 Осрс-дгмй цоиерхиг г'рудииигго-пщ'изикового м’яза. 1 11ш1м п е р е д н я яремна ггегш пронизуе гтередтрахейI чупластику тийио! фасцй 1заходить у мгжфаегггй1 чип нидунркштий проптр, гюнертае вбгк 1 позаду 1 груднигшо-ключичпо-егк’коподгбного м’яза впадае у 1 Кгинский шддш .гошгшгт.о! яремно! вени або в нщ1 клгочичиу пену. 1нколи прагга гл!гш передо! вени злиI чнхпгч'м, унюркгкгчи середиипу вену ши!, яка пере1 мгпдаг у лгву плечо-г олмггну вену. У надгруднинному простор! прчшаI Мм скрсаи! яремю веииз’еднуються мгжсобоюяоперечяимзт*~ вистим анастомозом, який називаеться ярем*0** **“ полною дугою (агсиз сетюхиз/и#и1апз); - надлопаткова вела ( р.зиртзеорикгга) формусТь- сяу верхнгйчастинглопатковогдглянкигсутгрогюджуе однойменнуартергю. Спочатку вона маедвгплки (** 1 кожна з !х притоюв), якг потгм зливаються > судину. Надлопаткова веназбирае кроввщнааостьового г пщостьового м’язгв! впадае в юнцевий вини зовшшньо! яремно! вениабо в пщключичнувону. - поперечт вени ш а (со, (птзеегзае сегасщ хю. Шпзоегзае соШ), яких переважцо с 2- 3, «упрово- джують однойменну артергю, Вони збирають кров вгдглибоких м’язгв ши!, м’яза-тдгймачадогялш, ре мизного м’яза ши!! ромбоподгбннх м’язгв,в такожгид шюри цих дглянок. Поперечш вени шш владаготь у юнцевий вщдш зовшшньо! яремно! вени або у пщ ключичну вену. Вени верхньо'1 кЫцгвки Вени верхньо! кшцгвки (т . тстЬп зирепопз) подшяють на глибою г поверхнев!. Глибою вени верхньо! кшцгвки - парт (за виключекням пахво во! I пщключично! вен), вони супроводжують кож ну однойменну артергю! збирають венозну кров шд м’язг'в, юсток гсутлобгв. Поверхнев! веии проходять у пщшюрнгй жировгй клгткрвин!. розмйцуючисьнад фаецгями вщповщних м’язгв, 1 збирають кров шд шюри гтдгвюрно! жирово! клггковини. Глибою г поверхнев! вени верхггьо! юнцгвки мгетять численн’г клапани, анастомозують мгж собою, утворюючи веггознг сгтки. Анастомотичш вени клапагнв не мають. Глибою веии верхньо! кшцгвки Глибою венн верхньо! кшщвки (гю. рт /м яЛ я тетЪп зирепопз), яю е парними, супроводжують кожну артергюгмаютьоднойменну назву (рис 109). У долоншй дглянцг кисп с двг венозт дуги - поверхнева гглибока. Поверхнева долонна венота дут (агсиз ьепохиз раЬпапз зирефсШхз) супротаджук (Щноймениу артергальну дугу, в!д не! кров вгдтишв гю* реважно у иоверхневг вени верхньо! кшщвки. Глибока долонгш венозна дуга (ак т отнят раЬпапз рт/ит1из) представлена двома менами, що анастомозують мгж «тобою, вони еунршедкують артергшн.пу глибоку долгншу дугу. У цю дугу нггм 4 5 иарннх долонних н'исткових тт (хек ншттракз раЬпагез). як! проходить уздовж мгжп'ясткоамх п)м>> мгжк!в н1д ргггпя гшнмкне и’ггепамшх ккток. Ц| вемй збирають кров вгд мгжккггконих м’язгв, вгд веиозно! лих м'жнй, найгпмриюго м'яза епиия^лгаигпем сгтки, гцо мгститься на поверхн! зап'ясткових кгсток 1 1 шюри шс! д!лянки. Вега проходить разом з зв’яэок, а також анастомозують гз мгжголовковими ве однойменною артери ю через трмбпмнй откр нами, яю збирають кров вгд долонних пальцевих вен. I зливасться з фудо-спивною веною -другою Долото п'ясткош вени анастомозують з венами тила притокою тдлоткггжпгюг венн. Огинальна вена кисп через мгжп’ястковг простори, а глибока долонна лопатки анастомозуе э падлопягтковою аежжз! венозна дута з’еднуеться з першою тшп,ною п’ястковою поперечнимн венами шиг; веною через перший мгжп'ястковий проспр. - грудо-атнна вени (о. бкотахкнзШв), т а Венн, що вгдходять вгд глибоко! г поверхнево! дозбирае кров ввд иайширшого м’яза спить ве лоииих веггозних дуг, формують на передшй поверхликого переднього зубчастого м’яза. а також ввд дглянок шюри нал ними. Вена Але гюгрх ш дистально! дглянки цередпЛгччя чотири партп гли по заднгй спнгц пахвово! ямки вздовж бгчного бою веггознг мапстралг: променевг, лгктьовг, передш краю лопатки, приймаючи дргбш веии а шд1 задн! мгжюстковг вени. Кожна а цих парних вен утворюе мгж собою численш аггастомози. лопаткового м’яза, 1 аливаггься 3 огинальпою веною лопатки, утворгоючи пгдлопатхову вену: Променевг вени (гю. гаАийез) проходять 3 боюв —задня огинальна вена плеча (о. вгпит/кхи Ь е променево! артерй, а лгктьовг вени (гю. и1паге$) супро воджують лгктьову артергю. Переднг г ладт мглпаст- теп розбепог), яка формуеться вдшянщзалиьобгчигё ковг вени (гю. тбегоззеае апбепогез е1 розбепогез) вдуть поверхш хгрурггчно! шийки плечово! кгстки, збирае вздовж однойменних артергй, в лгктьовгй ямш ц» венн кров ввд структур плечового суглоба. делыоподгбного м’яза та шюри над ним, а також ввд !ншнх прклепопарно вщкриваються у вгдповвдт лгктьов! вени. У цг венозш мапстралг передплгччя впадають глих м’язгв. Ця вена анастомозуе з передньою огидргбшгш вени, яю збирають кров ввд юсток, суглобгв г нальною веною плеча, огинальною веною лопатки I м’язгв. Уа веии мають однойменш з артергями ггазви. надлопатковою веною. Задня огинальна вена плеча У лгктьовгй ямц! лгктьовг г променевг вени йде присередньо I вперед, проходить разом з одно з’еднуються мгж собою попарно, утворюючи ввдпо- йменною артергею та пахвовим нервом через чогтивщно двг плечовг вени (гю. ЬтсЫа1ез), яю анастомо рибгчний отвгр, вггадаючи переважно в пщ лопаткову зують мгж собою, су ггроводжуючи з обох боюв пле- вену або опгнальну вону лопатки; <чову артергю. У плечову вену впадають однойменш - передня огнналыга вена плеча (г. а ю т /кхт з артергями ггарнг вегги, яю збирають кров ввд плечо китеп апбеггог), яка формуеться в двдяггф передньо! во! кгстки г м’язгв плеча. Зокрема, в лгктьовгй дглянцг поверхш хгрурпчно! шийки плечово! юстки, ана однойменш з артергями веггознг гглки, гцо впадають стомозуе гз задньою огинальною веною плеча, утво у променевг, лгктьовг г плечовг артерй, утворюють рюючи венозну сгтку навколо х'грурпчгю! шнйкм своерщггу венозну лгктьову сгтку. Перед входом у плечово! кгстки. Ця вена збнрас кров ввд плечового пахвову ямку? на ргвш нижнього краю сухожилка Тугдоба, зокрема головки плечово! метки, деяьтононайширгиого м’яза спини, обидвг плечовг вени зли дгбного м'яза та шших прилеглмх м’яз!я, где прнсеваються, утворюючи «дну пахвову вену. редньо! впадае у пахвову вену; —грудо-надчеревн! венн (по. бкагасоерщазтсве) Пахвова вена (о. ахШапз) проходить у пахвовш ямш, прилягаючи до передньоприсередиьо! по беруть початок ввд бгчннх дглянок трудней клгтки ) верхн! пахвово! артерп. Вона починаеться на ргвш живота, збираючи кров ввд м’язгв гшкгрн цих дглянок. нижнього краю великого грудного м’яза, а на ргвн! Внизу ц! вени анастомозують а пмаерхнеаою надзоншшшюго краю I ребра переходить у пщключичну черевною веною, що впадае в юнцевий агддгл стгевену (рис. 90,109). Пахвова вегга тай притоки мають ново! або велико! пвдшмржй вей. Грудо-надчереагй клапани. Ця крупна венозна мапстраль збирае кров вени йдуть догоргг побгчшй поверхнг грудно! клгтки. з новерхневих г глибоких вен верхньо! кшцгвки, усг П анастомозуючи з ! VII заднгми мгжреброакмн вена притоки сунроггоджують плки пахвово! артерп г ма ми, I впадають в пахвову вену або бгчну грудну вени, ють одноймсни! иазни. Найкрушгпними притокамгг а гнколи I в пвдлонаткону вену; - бгчна грудна вена (г. хкатскш китткхК яка пахвово! веии с *. гпдлопаткона вена ( р. зиЬзсарШаНз), яка форму- супроводжуе однойменну артергю. эбнряе кров вВД «ться я двох крунних шгрннх притокш, що суггрово- цередкього зубчастого I малого грудного м'язйа пахвоннк лЫсратнчннх ву.гл!а ) кчгткоаннн пахгямю! джують олиоймешгг артерй; - о/ииальтп вени лопатки ( р. Фгинфеха ггмки. Ычня грудна вена приму* дгггорн позоаттмгА ксари1ае), яка збирае кров вгд м’и.йо игдостыг- ншгерхн! переднього зубчатого м'яз*, попм мрмт» одгямки (цгдосп.ового, великого! малого круг* дить пашду мадгио грудного м'яза I внадяг в кймгомй вгддглпахвово! вели. Цявенаанастомозуеа I— VII зад ними мгжребровими венами за допомогою венозних % плок. щопронизують передшйзубчастий м'яз. Окргм того,у бгчнугруднувену впадаютьвени, якгзбирають кров вгд кружаяьцевого венозного сплетения (р1ехиз гепозиз агео1апх), що оточуе грудний сосок. Часто у йчнугрудну вену впадаютьгрудо-надчеревшвени. У юнцевий вгддгл пахвово! вени вггадае крупна поверхнева вена верхньо! кшцгвки - головна вена {див. нижче). Шдключична вена (г>. зиЬсЬапа) е безпосередшм продовженням пахвово! вени на меж! зовшшнього краюI ребра (рис. 60). Вона проходить присередньо упереддрабинчастому простор! у борозш гпдключичио!вени на верхшй поверхн! I ребра попереду перед нього драбинчастого м’яза ши!, на ргвнг груднинноктючичногосуглоба з’еднуетьсяз внутргшньоюярем ною веною, утворюючи вщповщну плечо-головну вену. Мгсце злиття цих двох вен називаеться вгдповцноправим глюим венозными кутами. На початку та впроевт пщключично! вени розташоваш клапани. Найчастгшеу пщключичну вену впадаютьгрудш вени (то. ресбогейез) г тильна лопаткова вена (о. зсариктз догзаНз), ягазбирають венозну кров вщ великого гма логогрудних м’язгв, передггього зубчастого та ромбоподгбнихм’язгв, вщпочатковихдглянок найширшого м’язаспини, атакожвщшюрицихдглянок. Постшних притоюввонане мае. Упщключичнувенуможутьвщкриватисягитеречт вени шш (сю. бгапзюегзае сеплаз), груда-надплечова вена (ю. бкогасоасготгаНз) тощо, хоча воничастовпадаютьу зовшшню яремну вену. Поверхневг вени верхньо! кшцгвки П<перхиевг вени верхньо! кшцгвки (гю. зирег/юа! тетЬп зирепопз) збирають кров вщ шкгри4 пгдш ,)ног жирово! клгтковини. Вони беруть поча токВ’ венозних сплетень кисть яга особливо добре вира., иг на н тиль Видгляють двг крупнг поверхиев'| вег 1иерхиьо! кшцгвки - головну 1основну веии (рис. )9 ). Вони залягають пщшюрою, тому !х рангшсгг.. инали вщповщно бгчною гприсередньою гадШкгршмивенами руки. На .голоноги поверхнг кожного пальця густа веиочна (II ка формуе по двг дологшг пальцев! веии (№. Жфидеи ра1тагез), як! йдуть проксимально Южшж обох долонних краги пальцгв. Долонна гге"<онй си ка пальцгв утворюе числеггцг анастомози а тилмгон) венозного пткою пальцгв. Па ргшг! основ ■■рокгималмгих фаланг долови! шш.цеи! веии аиас* Ц'мюуго'п. мгж собою, уг ворюючи мгжгслоико*! вени (гю. ЫтарНиШггз), як! но мгжнальцевих складках перехолять на тил кист! а тмлый н'ясткш) вени. Окр!мтого, надолоншй поверхн! на ргвшоснов проксимальних фаланг П-У палынв мгжтжямюм вени, з’еднуючись мгж собою, утворюють якюерх* леву долонну венозггу дугу (анст сеташ рЫтаги зирефсгаНз). щоанастомозуе через долонн! гг’яспням вени з глибокоюдолонною венозноюдугою. На тильнШповерхнг пальщвдужешлтужнавеиоэна егтка формуе тильш пальцевг вени, як! проходять вздовж обох кра!в кожного пальця, анастомоауючя мгжсобою. На ргвнгсередини проксимально* фалан гитильнг пальцевг вени кожногопальцязсднуюгься мгж собою дугоподг’бними анастомозами. Вепгом судини, яю збирають кров вгд двох сус&ми паль цгв, з’еднуються з вгдповщннмк мгжголовковммн венами г формують чотири тильш п’ястков» мня (гю. т егасагракз дот йез), вони супроводжують од* иоймемкг артерн. У тильшй дглянцг кисп мгжтильиими п’ястковими венами утворюються потужи! анастомози, як! формуютьтильнувенозну сггку кис* •п (гебе юепозит догзгйе тапиз). Друга! третя тнльн! и’ястковг вени переважно впадаютьу четвергутиль ну п’ясткову вену. Перша ттьна п’ясткова вена, вийшовши на передплгччя, називаеться головною веною передплгччя, а продовження четверто! тильно! п’ястково! вени - основною веноюпередплгччя. Головна вена передшпччя (о. серкаИса аше~ Ьгаски), яка е продовженням першо! тильна! п’ястково! вени, йде вверх, огйнае збоку променево» зап’ястковий суглоб, проходитьуздовж променевого краю передплгччя, а на мело мгж нижньою 1серед ньою третинами передплгччя переходить иа його передню поверхню ! досягае бгчно! дглянки лгктьо во! ямки. Згодом ця вена переходить на плече вже шд назвою головна вена (о. серкаНса), йде вверх у бгчшй двоголовгй борознг, потгм у дельтогкшбгнь грудпгй борозш, пронизуе глибокий листок дель. тоиодгбио! фасцй. Досягнувши пщключично! ямки, головна вена пронизуе ключично-грудну фасшю I впадае в юнцевий ввддвд пахвово! венн. У юниевнЙ вгддглголовно! вени переважновщкрнваетъеягрвдонадплечова вена (о. бкагасоасготхаЙз), яка збирае ве» нолну кров вщдельтоподгбного, великого грудногоI пщключичного м’яагвта шюри над ними, атакожвгл плечового! наднлечово-ключичного суглобгв. I«ко ли може бути додаткова головна вена (е. серкяЫ'* ассехзопа), яка також впадаеу пахвову вену. Основнавека передпл!ччя (V. ЫшНга амггЫаскп), яка е иродонжепним четверто! тильно! п’ястковп! венн, йде вверх, постуноио переходить на передню нонерхию церелил1ччм I по Його лнетьомшу краю доходить до ирнсередный д!ляики лгктьоао! ямкм, де в не! впадае серединна вена л!кт«. Дал! крупна 4 1 Рис. 109 А . Глибок! вени право! верхньоТ к1нц1вки. В и т я д спереду. 1 - внутрщжя яремна вена (х }идиЬт Жата): 2 - эоан)шн» яремне вена (V. )идЫап* ахтгщк 3 -(Ична грудна аана {V. Йкхасюе кивтаОД' 4 - п|дпопаткова аена (к аиЬвсариШпа): в - верхня лЬлъоаа обидна аана (В еоММалЛв ИИалЬачре**я& в - нижня лЬггъоаа обхщна аана (к соЭДалИе мкмм* пАлоф Т -лкстьоаа йстха (иОД; в- л!ктьов| вени (уу. ц/пагаз): 9 —глибока долонна венозна дуга (агсиа наловив ракпалерткиОЩ; 10 10 - поверхнева долонна дуга (алшэ мвлоыв раклалк « а х *« в *а * 1 1 - долонн) пальцев) ванн (у* йфйаЬз рекпагеа); 12 - долонна п'ясткова аена (у та1асаграа ракм*н$ 13 - променева метка (гаОнл); 14 - променев) венн (уу габюШа); 1В—передня мЬкМсткова вена (« Ыаюаааа алМгОД; 16 - променева обхШна аена (« соИа1егвй9 гаскаМО; 17 - ппечов! венн (уу. ЬгасЫаЬз)-, 18 - плечова к)стка (Ьитагиа)] 19 - основна вена (к ЬаЫОса): 30 - глибока плечова вена (и ЬгасЫаНа ргЫьтМУ. 21 - передня огинальна вена плача (и еЖитЯаа» Ыхпап аш вло* 22 - аадня огинальна аана плеча (и оЖитЛвха йотвл роашюг)> 23 - пахвова вена (и ахШаНа); 24 - головна вена (у. с а р Ш к а ) . ________ Рис. 109 Б. Глибок! вени правоТ верхньоТкшцЁвки. Вигляд ззаду: 1 - зовш ш ня яремна вена (V. /иди/апз е х (в та ); 2-поперечна вена шиТ (V. (гапв^егза соШ); 3-на* юпатнова вена (V. аиргазсари1апзу, 4-за я огинальна вена плеча (V. агситЛаха Ли п роз1впог)-, 5-т;, латкова вена (V. виЬзсари1апв); 6-гя, ла плечова вена (V. ЬгасЫаНз ргоГипда)', 2-со .-навена (V. ЬавШса); 3-пл ®-пл л а к)стка (Ь итагив); й вени (\г/. ЬгасЫаШз)- М- п енева обхщна вена (V. соШегаПз гвШаНз); 11- з ■ я мЬкюсткова вена (V. 1п1еговзва розШпог); 12-щ «енева юстка (габшв)\ 4вв1 вени { т . сИдНаШв)-, Н1 п'ястков! вени (ш те1асагреавЬогзаЫв): 13- Л| ова юстка (и1пв); 13- пс, дня м1жк1сткова вена (V. Матвеев впШ ог% 17- щ тмя лжтьова обх|дна вена (V с >11в1вга!1виЬагШ вирег!ог)\ 13- в/ина грудна вена (V. 1Ьогас1са ШегаИе); 19- огинальна вене лопатки 13- к 14- ту (к агситЛ еха асарЫввУ. тит,на лопаткова вена (V всариШПш Рогва/ш). вена переходить иа плече гнд назвою аи юш вепв (о. ЬохШсаУ, яку в давннну наайвали варгмою в с ною. Основна вена йле вверх у прнсередмй двого- А Б ловтй борозн!. Приблизно иа »1гж| мш нижньою ) середньою третинами плеча осповна вена пронизуе плечову фасшю I впадае в одну а плечових вея. (ию ли основна вена, анастомозуючи а ллечпними весеми, у склад! судинно-нервового пучка плеча досяпк пахвово! ямки 1 впадае у пахвову вену. Серединна вена ластя (а те&аяа сиЫп) - беэкяв* панна, розташована в передшй передшпчжйдопнш пи ишрою. Вона вгдходить вит головне* венн передшпччя у його верхшй третиш. Серединна вена листа Ах кого вверх Iприсередньо, а влтктьотй ямю впадаев основну вену передплгччя, анастомозуючи э глнбокими венами. Необхтдно пёякреслити, шо трашнгётъея чимаж» вартанттв иоверхневих вей верхньо! Кжщвкм та !хнп анастомоз)в. Часто у передшй передшпчшй дйшнад, окргм головно! ! основно! вен передшпччя. наявна серединна века передгойччя (а. тедшгш атеЬтска). Вонабере початок вгд шдшюрно! всиаикмсгтки вдис тальной частин! передний передшпчна* дмянки, Йдг вверх посередин! мок головною!основною венамипередшнччя 1 впадае в лтктьовШямш у серединну вену Л1ктя або основну вену передгойччя. Часто кшигвмЙ В1ДД1Л серединно! вени передгойччя роздвоюеться, тод1 одна з плок, шо називаеться серединноююлоетяо веною передплгччя (V. тедшпа серкоНса иЫеЬгаски), Рис. 110. Поверхнев! вени верхньо!' кЫтрвки. А - поверхнев! вени право)' верхньоТ мнц)вки (вигляд спереду). Б - поверхнев! вени тилу кисп I правого лередшПччя (вигляд ззаду): 1 - пахвова вена (и вхШ епз); 2 - плечова вена (у. ЬгасЫаНз); 3 - основна вена (V. ЬавШса): 4 - серединна вена л)ктя (у. тасНапа сиЬШ); 5 - глибока долонна веноэра дуга (агсив увповив ра/тал* рго1ипбив)\ 6 - серединна вена передпл1ччя (V. тесН агв еЫеЬгасЬИУ. 7, 11 - додаткова головна вена (V. серЬеИса ассеззола); 8 - серединне основна вена (V. те ё /а па ЬавШса); 8 -серединна головна вена (у. тесНапа сарЬаНса); 1 0 - головна вена (у. серНеИса); 1 2 - тильна венозна с<тка кист) (ге1е ув п о зи т догва!а та п и з); 13 - тильн! п'ястков) вени (ишеТасаграМз О огва!ав).__________ впадае в л1«тьов1Йямгй у головну вену передшпччя, а друга плка, що отрммала назву серединна основна вени передплгччя (V. тедгапа ЫкМка аШеЬпнНпУ, впвд а е в основну вену передгойччя. У передшх 1 задшх передгойчннх та плечовнх ль динках головна 1 основна венн сполучаютъся мж со бою, а також з глнбокими венами верхньоТ кшшвкк, зокрема з глибокою долонною венозною дутокх чис лен ними анастомозами. [\ - -У Питания для повторения I самоконтролю 1. В!д якихдТляноктТлазбпрастьгяветпнакрову систему верхний порожмнгтгЛ вени? 2. При злигп яких судин утворюеться верхня не* рожшшга венв? 3. Опшшть топографпо верхньо! порожнмгой вени та П основних притомв право! п дмий плечо-голошшх вен. Як! оргвнм до цнх судия мрилнгають? 4. 3 мкмх приток формуються пршм I Л1«м плечю . тлонш венн? ) 1 5. Яга судини впадають у плечо-пшовш вени? 6. Опшшть топографию право! та лгво! внутр!шн!х грудних вен. 3 яких виток!в вони формуються 1 з якими венозними системами анастомозують? 7. Опишгть топографгю непарно! 1 швнепарно! вен. Куди цг судини впадають? 8. Назвать притоки непарно! 1 швнепарно! вен. 9. Яга особливосп вштоку венозно! кров1 вщ спин ного мозку? ^ 10. Опишпъ будову 1 топографию хребтових венозвих сплетень. 4 11. По яких судинах 1 куди вщтжае кров гз хребто'бих сплетень? 12. Яка вена е головним колектором вщтоку веноэно! кров! вщ дшянок голови та шш? 13. Продовженням яко! венозно! пазухи е внутрш ня яремна вена? Яка топографгя ще! вени, як на зиваються п розширення? 14. Де 1з якою судиною зливаеться внутршня ярем на вена? Яку назву мае мкце цього з’еднання? 15. Яга судини е внутршшьочерепними притоками внутршшьо! яремно! вени? 16. Яю особливосп вгдтоку венозно! крош' вщ го ловного мозку? 17. Назвгть послщовно пазухи твердо! оболони г о л о в н о г о мозку, по яких венозна кров вщпкае вщ го л о в н о г о мозку. 18. Яга вени впадають у пазухи твердо! оболони г о л о в н о г о мозку? 19. 3 яких приток'ш формуеться велика вена г о л о в н о го мозку? Яка и топограф!я 1 куди вона впадае? 20. Яга особливосп формування! топографн очних вен? Куди вони впадають? 21. Наин гь вени губчатки. Де вони беруть початок! в ян юни вщкриваються? 22. Нан ь випускш вени. Де вони беруть початок 1 в яг ч ни вщкриваються? 23. Як1 . шин е позачерепними притоками внутрпн ' о! яремно! вени? 24. Яю . юливостг формуваиня 1топографа лицево! га .к жньощелепно! вен? Куди вони впадають? 25. 3 ж нритогав формуеться 1 куди впадае зовшин'а яремна веиа? 20. Зякк ’ прнтоюв формуеться I куди впадае перед ня я|>| мна вена? 2с Як! I и знаете нсно.пн анастомози м!ж зовннишмн ш-нами дшянок голови 1 лиця а пазухами |нс()до1 оболони голонног о мозку? Яке клппчпе зна'и пня мають таю анастомози? 4*. 11а.1ы 1ь пион/тонно глнбок! веии верхньо! кш. тики (шд вей кист! до шдключично! веии). Яга Т(1||01раф|Ч1Н 1 МОрфоЛОП'ИП (К'обливост! | мибоких вен 1Н‘рхпм){ кшцшки? И)л яких струк тур кпш тки вони збирнкл ь веиозиу кров? 30 . Яю ви знаете поверхнев! вени верхньо! юнговкн? Вщ яких структур юнщвки воин збирають венозну кров? 31. Як! ви знаете венозш дуги | сгпЛ» кист!, як! 1е* нують анастомози М1Жними? Куди вщпкае вщ структур кисп венозна кров? 32 . Опипнть Топографгю головно! вени верхний кшщвки. 3 яких ВИТОК1Ввона формуеться I В якими йенами анастомозуе? Куди вона впадае? 33. Опшшть топограф!ю основно! вени верхний юнщвки. 3 яких витоюв вона формуеться 1 в якими венами анастомозуе? Де вона впадае? 34 . Через яю анастомози з’еднуються мгжсобою в лгктьовгй ямщ головна I основна венн? Яю ви знаете варганти таких анастомоз!в? Яке Гриши не значения поверхневих вен передньо! Тнкгьово! дшянки? 35. Опишгтъ топографгю пахвово! вени. В яких де лянках тша 1по яких притоках збирае венозну кров пахвова вена? 3 якими венамн Ц! притоки анастомозують? 36 . Опшшть топограф!» пщключично! венн, Вщ яких дшянок тша 1по яких притоках збирае ве нозну кров пщключична вена? 3 якнмн венами цг притоки анастомозують? 37 . Чи ктгуютъ анастомози мгж поверхневими ! глнбокими венами верхньо! юншвкм? Якщо к» нують, то де? Яке вони мають функщональне I клжгчне значения? 38. Через яю вени г в яких делянках тша пахвова вена анастомозуе гз системою нижньо! порожиисто! венн? СИСТЕМА НИЖНЬОТ ПОРОЖНИСТО!' ВЕНИ Нижня порожниста вена (о, сага т /епог) к иайкрупн(ниш венозним колектором в тш! людини, в який збираеться кров вщ нижшх юнщвок, ста нок г оргашв таза та черешю! порожними (рис, 102; табл. 21). Бона не мгетитьклагшнш1ргхтшюванапозаочеревннио. Довжина ннжньо! порожнисто! венн у доросло! людини доршнюс 18 20 см, дгаметрИночаткоаого вщдшу становись нрнблизгш2 см, а деки 3,3 см. Пнжня порожниста вена иочнмаггься на ргвн! хнжхребцевого лиска мгж IV 1 V ионерековммн хребцями шшслшок злиття право] {дню] загадмгмх клубошгх венправоруч,дещонижчероздвоеннявор* тн. Вена прямуе анерх по передшй повертимправоте великого ноиереганшго м'яза та пряЫЙпе|>елииЛч шй понерхи! т(л поперекових хребцгв, а вверху пн передшй поверхш право! шжки д!афрагмн, роэташовуючись праворуч вщ исревко! частини ворти. Нижня порожниста вена прилягае задньоправоюпо верхнеюдо присереднього краю право! наднирково! залози, проходить в однойменшй борозш печшки, де в не! впадають печшков! вени. У шй борозш вона дещо розширена ! з трьох боюв оточена тканиною печшки. Вийшовши з однойменно! борозни, нижня порожниста вена проходить через отв!р порожнис то! вени всухожилковому центр! д1афрагми в нижне задне середостшня, входить а осередну порожнину, де вкритаеткардом, 1впадае у праве передсердя. УчеревнШпорожний! позаду нижньо! порожнис то! вени розташований правий симпатичний стов бур, проходять початков! В1ДД1ЛИправих попереко вих артерШI права ниркова артер1я. Попереду ниж ньо! порожнисто! вени розташовуються послшовно знизу догори таю структури: коршь 6риж1 тонко! кишки, права яечкова (чи яечникова) артерия, гори зонтальна частина дванадцятипало! кишки, головка пщшлунково! залози 1 брижа поперечно! ободово! кишки. Дшянки передньо! поверхш нижньо! по рожнисто! вени, що розмнцеш вщп початкудо рхвня кореня бриж1 тонко! кишки, а також вщ р1вня 6риж1 поперечно! ободово! кишки до р!вня нижнього краю печшки, вкрип пристшковоюочеревиною. Нижня порожниста вена мае пристшков11нутро щев! притоки. С Пристжков! притоки нижньоТ порожнисто'Т вени Попереков1 вени (гю. 1итЪа1е$) е парними суди нами - по 3-5 з кожного боку, мктять клапани. Час то перил \ друп попереков1 вени впадають у непарну вену. Попереков1венипроходятьМ1Жм'язамизадньо! стшки черевно! порожнини, супроводжуючипопереков1 артерп та !х розгалуження, але розташоваш нал ними. Л!в1 попереков1 вени довил за прав!, бо нижня порожниста вена проходить праворуч вщсерединно! стршово! площини. Вийшовши з-пщ присереднього краю великого поиерекового м’яза, поиерекош вени йдуть присередньо Iвпадають у нижню порожнисту вену в Д1ЛЯНЦ1 н задньо! стшки. Проксималыц вщ дши Л!вих поперекових вен проходять по передшй поверхш хребта I позаду черевно! частини аорти. ПоперСКОВ! ВС11И збираюТЬ Кров ВЩ 61Ч Ш 1Х СПнок черевно! порожнини. У Ц1 веии впадають: спишЛ (Лорсалып) вени (гю, (Ьтйем), яю проходять м<жноие1Х‘чними вщростками поперекових хребшв, збираючи кроввшшюриIм’я.ввпопереково!д1лянки;спинним<и~ ко/Л вени (гю. хрта1ея), по яких вщпкае к|к)в вшвнутрмшнхтазошшншх хребтових венозних сплетень. Зобохбоюшндхребпшоиереков1вениз'еЛ11ую1ьс‘Я мгж собою вер| икалышми анастомозами - щютю I мвою виаадними поперекгтшш веш и» (се. ЬтЬвЬ* тсепЛгтех йехгт «г япЫпг). При» I я!ва внехщш но- перскош вени проходять у «дне нижн» серсдостЬмя через ицлинк вщповщноу праий та лшй ниошх «опереково! частини д’мфрагык. Через №полит про ходить також з трудно! порожнини шдпооиио яровий 1 Л1вий велию нутроаднп нерви (симшггичт). У груджй порожтпп права висхщна поперековв мяв переходить у непарну вену (V. агу$пз), вл>ва виошва вена - у твнепаргну вену (о. Ьеттапддх). Нижш /цафрагмов! венн (гю. рЬпткав т /т оге$) - прав! IЛ1вцщозбираютькроввщдафрагмя.в парними судинами, як! супроводжують одноймпяп артерн. 1Двеии впадаютьу нижнюпорожнисту вену шд Д1афрагмою, у М1сшвиходу вени з борозни ниж ньо! порожнисто! вени печ1Нки. . Нутрощев! притоки нижньоТ порожнистоТ вени Яечкова вена (о. 1е&1си1а т ) с парноюсудиноюправою 1лтвою; щ вени наявга у чоловшв. Кожна яечкова вена починае формуватись Ь чнеленнях дртбних вен вД1ЛЯНШзаднього краюяечка,эбнршти вщнього венозну кров(рис 102). 1Двени, аиастомозуючи м1Жсобою I злнваючись з венами над'яечка, обшнтають густою еггкоюяечкову аргерио, утеорююнилозоподй>несплетення (р1ехизратртт/оти), яке входить до складу ам’яного канатика. Проходячи в пахвииному канал!, др|бш венилооопедтбногоспле тения зливаються М1Жсобою, а в черевну порожнину через глибоке пахвинне юльце переважно заходять дв! судини, яю анастомозують м!ж собою Ц| вени прямують заочеревинно вверх »дешо присередню по передшй поверхш великого поперекового м’яза. На р!вшверхньогокраюкрижово-клубовогосугяоба ш дв| судини зливаються в один стовбур - ягчяову вену. Права яечкова вена (г. 1ешси1ап$ ЛаЯга) йле вверх 1 впадае пщ гострим кутом у нмжпю иорожлисту вену дещо нижче вщмюця впадшня вие$пра во! нирково! венн. .Шва яечкова вею (гк аюоЫил* $тй}(га) також прямуе догори 1 пщ прямим дутом впадае в лхву ниркову вену. Яечкош веии супрово джують однойменш артерй. Яечникова вена (гк от пев) е парноюсудимою правою 1л1вою; ш вени наявш у жпюк. 3 кожмого боку яечникова венаформуеться вд|лянц1 впр*тпеч ника а численинх дрйишх вен. игоабнрамтъ всиюму кров вщ яечннка. У бриж! яечннка ц| веии, анаггомшуючн М1Жсобою. утворюють ясчпмковеспягтеинм. Веии цього сплетения зиходятьу тоюцу широко! матково! зв'мзки I формують ломтяНбт ежимминм (р1е\их ратриц/апюх), як» анастомозу* в Мвгкоиим венозним сплетшим I венвыи маптип! трлби. Ь лоэогюдйбиого сплетення формуеться яечникова вена, яка супроводжуе однойменну артср1ю. Ц! вени 3 КОЖНОГО боку спочатку проходять у ТОВЩ! ГОДВИЦу«алъно! зв’язки яечника, а п стм заочеревинно (подо бнодо яечково! артерн) прямують вверх. Права яеч никова веиа (о. опенка дехХга) год гострим кутом впа дае у нижню порожнисту вену дещо нижче вщ р1вня право! нирково! вени. Л!ва яечникова вена (г>. оштгеа яяиНа) шд тупим $утом впадае у Л1ву ниркову вену. У черевшй порожниш в кожну яечкову чи яечникову вену впадають дрЁбш вени, що збирають кров вщстшок сечоводу. ^ЗеЧков1та яечников! вени мкггять поодинок! клаганн. Ниркова вена (а. ттаИч) е парною судиною - пра воюI левою, по якф вщпкае кров вщ нирки у нижню порожнисту вену (рис. 102). Ниркова вена утворюеть ся в дшянц! ниркових воргг шсля злиття 3-4, а школи |бшьшо! юлькосп вен, що виходять 13 ниркових воргг. 0 бидв1нирков! вени йдуть присередньо попереду нирковнхартерш. Права ниркова вена (о. ттаИчдех(га) про ходить косо знизу догори, а лгва ниркова вена (о. гепаИз жЫга), яка е довшою за праву, йде майже поперечно попереду аорти. Права 1 Л1ва нирков! вени впадают ь у нижнюпорожнисту вену на ргвн! м!жхребцевого диска мж 11II поперековими хребцями. У кожну ниркову вену впадають капсульт вени (т сарщЛагез) вщ жирово! капсули нирки, а також длбга вени вщ сечоводу. Нирков1 вени анастомозу ють з поперековими венами, висхщними попереко вими ы нами, непарною 1 твнепарною венами. У Л1ву ниркол вену впадае Л1ва яечкова чи яечникова вена. Ш чнркова вена (о. виргагепаНв) е парною суди ною- 5ЭВОЮ1Л1ВОЮ, виходить з вор1Т наднирково! залоги тапаии у шй вщсутш. 1нколи з кожно! наднирко - залози виходять 2- 3 наднирков! веии. Пра вап т , -жова вена (V. виргагепаНв (1ехСга) переважно впада иижню порожнисту вену, а лгва надниркова вене ( гргагепаНв втЫга) вщкриваетъея переваж но у 1. • ниркову вену. Частина др1бних поверхнСвих и иркових вен впадае в нижш доафрагмов! наш, »ереков1 1 нирков1 вени, а також у притоки *оргн. печшково! вени —у шдшлунковозалозов!, "муи» и I селезшкову вени. Пе*. «ков! веии (гю. НераНсае) розташоваш в пареих!ь11 (ечйнси (див. 2 том шдручиика, роздш “КроН'икн-] <ания печшки”), школи щ вени мктять кла нами, л (иваючись, зб1|)1Й вени печшки формують "‘•рс-иажно три неч1нков1 вени: - щшву печткову вену (п. НераИса е1ех(га), яка ‘•Цш кров в!д право! частини печшки; - прометну печткову вену (п. НераНса т(егтесНа), ноим!) кров вщпкае вщ квадратно! 1 хвоста т ! час'Окигники; - я1ву печткову вену (V. НераНса вгтзкга), як» збпрае кров В1Д л!»о! частини печшки. Ця‘ вгпя пере* впадшням у нижню порожнисту вену переважно з ’еднуеться з венозною эв'яжою (%. репаЬтп) - зарослою венозною протокою, шо функцюнуе у плода. Печшков 1 вени впадають * нижню порожнисту вену в дадянц! одноименно! борозни печшки. Вени таза Вени таза (гю. рекчв) представлсш двома крупкимн парними (правими 1Л1вими) веноонимн сшвбурами внутршнйми 1 зовшшшми клубовими венами, в ЯП притткае венозна кров вщ спнок I оргашв таза (рис. 96, 99,111). 3 кожного боку внутргшня! зовшшня кяубов! вени зливаються на р!вш верхнього краю крижовоклубового суглоба, утворюючи загальну клубову вену. Права 1 Л1ва загальш клубов! вени з’еднуються епж со бою на р!вш мхжхребцевого диска мёж IV! V попереко вими хребцями, утворюючи нижню порожнисту вену. I. Загальна клубова вена (V. Шаса соттип'а) с крупною парною судиною - правою 1 Л1вою, що не мае клапашв. Ця вена утворюеться на р!вю верхньо го краю крижово-клубового суглоба при злитп вну тршшьо! 1 зовшшньо! клубових вен. Права 1 Л1ва за гальн! клубов! вени прямують вверх! присередньо, а на р!вн! м!жхребцевого хряща м!ж IV {V попереко вими хребцями праворуч вщ серединно! лшн элнваються, утворюючи нижню порожнисту вену. Права загальна клубова вена коротша аа шву. прямуе догори бшьш прямовйсно, спочатку позаду одноименно! артерн, а пот!м збоку вщ не! Лгаа эагальиа клубова вена проходить вверх присередньо вщ одиойменно! артерй. У лгву загальну клубо ву вену впадае серединна крижова вена (о. вастНз тесНапа), яка пщшмаеться догори по таэов!й по верхн! крижово! юстки. На шй поверхш серединна крижова артергя анастомозуе э б!чннми крнжоанми венами, беручи участь в утворенш крижовоео веткиного сплетення (ркхив юеповив вастаНв), Окр!м того, серединна крижова вена утворюе анастомози а прямокишковим I мЁхуровим венозним и сплетениями, а також з передшм хребтовим венозним сплетениям. У загальну клубову вену переважно впадая клубовО'Тютрвкова вена (о. Шо1итЬа1и), хоча Ёнколи ця вена вщкриваеться у виутршшю клубову аену. Клубово-поперекова вена супроводжуе однойменну артер! ю 1збирае кров в!д вйшов^имх мЁжхребцеаих иен, а також вш структур стшок клубово! ямкм. Ця веша анастомозуе а глибокою огинальною аемою клубоио! К1СТКИ, з б!чними крнжовнмн венами I аисхщиою нонерековою веною. И. 1)нутр 1Ш1ш клубова вена (и, Имея ж т ш ) я круиноюсудиною, у ик!й переважно шлеутн! клапани. Л яких пей Огипвш Гн'ПП пригони ф о р М \ Ю1 ЬСЯ, Вени М1СНС Л и и н к щ а о р ы н н .в м яких Н11ПКНС кров Мин* вой ими я формуваипя В е н и Н11Ж11КО! НШШНКИ Поверхнев! вени В< гика тдштрна в<на ш ним» и ) н а н .ц я I прпсередны н 1к Ц11К1р1П в е н и п е р ед ! ш о н р ш т Ш| ре т ы н н о н ер м н Н Ь О Н р И ! О р е .ц Н Х п о в е р х ш < го НИЖНЬО) к п п н в к и . В1 и » ПК I 10114. 1041 1К II р|»ИН< I Л й ен н и . 1ГО1К р»Л\ п р н се р е 1Н ы )1 ю сточки Мала шдшкгрна вена 3 Гйчпих нен 111. IV СТОНИ В Д 1 ЛЯИЦ 1 Гм чно! ОШ1111ПИ с о р о м П 111 • I гиш ы рпа > ............. Д 1П ' ШШ > 1'< Г» I ГКО III I СII ГП * «ОПИН НИ пени, п он срМ еви н а д ч ер е в н а вона. ио- <таи внх оргашв. верхп ева ш нплльиа Ш'На К IVООВ111 К1СТКИ •К'реНПШ п о р о ж н и м и Ц | ИНКфШ 111 МП даднм кнчш н Ш ю ра1 н чикн*. 11< |К ш ьо* < Г111Ы! V “ П1IX I м гкош н ы I ШМННЧШП п о в е р х !» I ОМ1. 1М 1 11ННПН 1М1 ИР ПОНИ 1 1 0 4 » ЮСТОЧКИ .... .1 1 1 X 4111 и I.гибокг вени Передт /и гико/о и» тот 3 1.1ПООК11Х НС11 III. IV с т о н и в( на ( ли!) М'н.ш. дь нкн. юеп п Здин ЦИ-. *'* 1, 1, К* .'II « I III IV I ГС-1111 ПК (И 10М1 11. 01)01 III.II и* нами |р р. II ' И М 'Ю М1 ' )) * | | | | . | 1 и | 1.1* : НМ н> (м им ики ямам Задт вС ШМНОМ1 1КОН1 в/ ни (.ни) Пн)калита пени I ) Гнчпнх I п р п сс р с них 1Ндо|111Н)1ш\ вен \ I к я ом ! (кош п ен и М Я III. )Н И КИ I ' 1Ю1 I I I IV I Ш И Н Пи*» п о п 1К0И01 е ' -ш ки I КО 1НН101 1.1 а п н 1я п е р е д ш \ | 1.1 ЦП V ' 1 1ЯНК11 К о .п н ш н е н н . м ала И1к1р,1 ш 'и ДК1 III н н ю р н д КИ I М < 1 0 )1 1 1 1 III 11.1 I ОМI I •индс ин ь * * ||1 IК- Ними 1м .11 Х1Ц1ЙНЛ м тии п Н И М МИ ||* ц и п о н н................... н НИЖНШ -I.» ПН11 111.11*0 1ШН1Н |И- н И,... ын '-II Г 1П ПИЛ) В ! ! * I КО н и в не ш к о I пм1 1КОИНХ нен и НПЖ1Ш1 Ч.н ИНН III 11*0 ШПИК ЯМКИ ( ни /шит ш па ( Про ЮН М II НИМ III 1КО п и ш и пени 11.1 р ш ш II 11X0 1Ж1 1111)1 V ПрПШ Ш И П К .I II I М Ю О К .1 ( II I 11011.1 10-11.1 Ш м р .к и* КК 1КИ I ГОШ* 1 1114 11,1 1)1».111.1 I II' I 1111.11>11.1 I- (III1 ЮИШПНВХ < I ■ (|||| .111111 *н 1*1 ..... I 11111, | | Ч 1 |Ч ЦП* " поре 1 .Ш 1 1 1 1 1 11 'н и 1 ишппцпн т б * * ‘«Л «111 114 ищомм «<»»• «и Л Я К И \ НОИ ф орму никои. м кне ф орм у мания Воин О опонш И рин . ( | 1ЯПКН 1 а О р К Ш И , В! 1 Ми не пр н го ки Я К Н \ III 1 Г1 К П 1 к р о в К П З КИПЯ В е н и т а <а 3 ( п р о в н о м и п я м Н и л и н и а п о р » ни» п е г и о п ш ы (ш п.1 нон а. I ш б о к а о г и 1>П111М1л\н1пм1(>1 п .г п .и а поп а клч »т< п Ч1ШНЯ и,|; 7 вена .(М И Л К И II В | п .н а н и т I 1.111ЦШК.1, ||(-|М Ш!1 ГГМ П I чгр< П орО А Н И Н П . К К 1К Н Н11ГТ1 . .......... фор* п . 1 ■»I и ( 1 .1 П - В 1 о р . а и н С\ 1111111111 1.1 ГОШ рш ш КрГН* Ф орму Ъш/трпипя "бона веча П Ы Я I I п р ш -т ш к о п н х I п у т р о н к них вон газа па й о г о Гншпп с Iп и п кип, ча /бона Ф орм\ 1.) 111 п ( гы я т я ю н ш иты м 1 в н у гр ш т ы )! С ппки В о р ч и !! пиж м 11 11П1Ч1М ВОИН. 01Ч1П криж ем н. серо, н и I 1111 К111 н р я м о к н ш к о ш 1 о р га н и 1 д о в и н т и ■ ш г. г р а н т Л ан ках т ш н ш т н и ч ! к. 1. 1» .и О ||- 1рМ> I I 1 .П С К 1 ( > р | <11111 ЛМ П1 Тис1У I М1 чурсин вон и , .и »| н а 11.0111 (V ж и т ь ) I поре ц п ч ч р о в а трънни иариим ( \ 41) 101)11.! в ) в опи (•V ‘ С е р е ,п и ш а к р и ж о в а ) С п и к и I о р г а н и к п б о н о - п о т рСкнв I в и н т и т ! п т {ринги 0 1 Л 101Н о р | . п т . н п ж н п в оин с ш г и ш » идубоинх I ^ими ММ . И П р т Ш Ы I [ \ II ....... ,.*»■ инрнМИМ 1.1 ж М К Ш Ц Ш 1..1 11.1 I И 1 .1, I | \ КДуОШШХ В О Н 11.1 Р1ПЧ1 и е р ч п ы м о \ МО ИГрСМ'МИ* краю к р и ж о в о к |уГм)Вого ( ' I 100.1 Чипа, Г"</Ч)А 4(1 Ф о р м I 1 К( Я I I 1 III 1 I Я П р а в о ) I Ш И Н а , 11.1 П . П П Ч к |у Г |и |)||\ нон II.) р ш ш 1\ \ И рам а я. чинком .I поил ( V ж п н ж ) Ирана я! и к о н а попа ( \ НО Н И Н К Ш ) ни ркот, н о т р. ко н п ч ирама па т и р кома, п о т - р о к о т х рооцш П О 'И П К О Ш I п н к ш И л ф р .н м ш и т ип I IН А Ш кп п н м кн . иаф р.п ма (ч .н В .а ш -(V в е р » * < ПИКИ I о р и п ш ж о м .) ) 1.1 ш и . 1МЧ1П I Ч.Н 11111.1 норо 1НЫ>1 I п и к и ||р . ИНН)............. . ■к р о ш и м п о р о ж н и н и ........... 1 |ОИ к ч - ' " |||.И Н |)П ' 1 > '• I» ►О' • | 1.| р Ш о р ! . 1 1 1 1 1 Ч О |» I I II I>. ■ив н о ш НИ|Н1 1. 11111111 *ум м Вона проходить вверх пгоаочсревинно по б)'чи)Й стшад малого таза попаду одной менно! артерп. Внут рниня клубова вена формуеться на р)вш верхнього краю великого адничого отвору э вен, що збирають кров вщ стшок 1 оргатв малого таза. Д тянки, з яких приносять венозну кров П притоки, вщповщають (за винятком пупково! вени) розгалуженням внутршсньо! клубово! артерп. Внутршня клубова вена мае лристшков) ! нутрощев! притоки. Нутрощев! при токи, за винятком м 1хурових вен, безклапанш, вони найчаспше починаються вщ венозних сплетень, що оточують органи малого таза На р)вш верхнього краю крижово-клубового суглоба (вщповщае р)вню межово! лшп таза) внутр)шня клубова вена зливаеться 13 зовшшньою клубовою веною, утворюючи загальну клубову вену. Нутрощев! притоки внутршшьо! клубово! вени Найкрупшшими нутрощевими притоками внутршньо! клубово! вени е внутршня соромггна вена, М1'хуров1 вени, середш прямокишков) вени, а також вени, по яких у чоловна в кров вщпкае вщ передм)хуровозалозового венозного сплетення, а у жшок - вщ гяхвового 1 маткового венозних сплетень. Переважиа бьльшкпъ нутрощевих вен таза е парними - кожну артерш супроводжують дв1 однойменш вени. Характерною особлив 1'стю вщтоку венозно! кров 1 вщ внутршнпх оргашв малого таза е те, що воиа спо чатку збираеться у вщповщш органш венозн! спле тения, що густо обшптають ц) органи. Вщ венозних сплетень кров безпосередньо вщпкае у внутршню соромггну вену або у внутршню клубову вену. Видйшють таю венозн) сплетення в дтянц) мало го таза; * 1. М]хурове венозне сплетення (ркхиз реппвив сежаНз) е найкрупншим сплетениям в дшянш таза, обплггас дно сечового М1хура. У чоловшв це сплетен ня переходить у передм)хуровозалозоие венозне спле тення, а у жшок - у шхвове венозне сплетения. В и М)хурового венозного сплетення кров вщпкае по М!хурових веках (гю. ххжакх) у внутршню клубову вену. 2. Прямокишкове венозне сплетення (р1ехи$г>епо~ хих гегЛаИв), яке мштиться в с п и т прямо! кишки. Воно складаеться з двох частин - Ь виутршшього 1 зовшшнм>го прямокишкових венозних сплетень, Внутриине прямокишкове венолне сплетения (/>1ехиз репаяв гепаИз пиетш), або шдслизове сплетения, ршмйцене в шдслизовШ основ! спнки прямо! кишки. Ни р!нш нижшх кшши В1ЛХ1Д1П1КОВНХсгоншн шдслн.юве спле тения у гяория суцщьне венозне юльце. Вов/шине прямокишкгхт веиимв сплетения (р1ехш регшшз пнЧаИз еМетиз), або пщфасщалъие сплетения. родтанжямие у эовнкижй сполучнотканинжй'волокпигНЙ обаяовщ (адвентицн). Частина зовшшнього прямоюмию» вого венозного сплетения, щ о'мктптся шд широю в далянщ вщхщника 1оточуе зовшшшй м’ю-замюоч в^лхщника, називаеться гйдшпрним аетаним спле тениям тдххдника ({Аехиз ст ояв 1иЬси1аппа от). Ус! частини прямокишкового векгоного сплетеяия з еднан! м>ж собою потужнкми анастомозами. Вщ цього венозного сплетения прямей кишки кроя ящ ика*: по трьох венах. Вщ верхньо! третини прямо! кишки кроя шд тнек по непарш Б верхшй прямокиш ков)й веш (V. псиЛв вирепог) у нижню брнжову веку, що < притом » ворпно! печшково! веии. Вщ венозного сплетения середньо! третини прямо! кишки кров вщпкае по парних (правих 1 л>внх) середшх прямокишкоямх венах (то. гесШев тсеНае), яю впадають у праву I лшу внутршш! клубов) венн. Вщ нижньо! третини прямо! кишки ( вщхщникового каналу) венозна кров вщтшае по парних (правих I л*вих) нижшх прямокишкових венах (то. гесЫез т/епогех), яю впадають вщповщно у праву! л)ву внутршнп сороытп веии (притоки внутренних клубовнх вен). У КЛ1Н1Ц) ВНуТрШ1Н11 зовншш прямокишков) вемозн> сплетення називають мутрйимйш гловнгшяиш геморЫдальними сплетениями. Цезуыовденотим, т о раж'ше за Базельською та Паризысоюанжимпчпммм номенклатурами прямокишков) вени назнвали геморощалышми венами. Тому варнкооне розшнремпя вен прямокишкового венозного сплетения назива ють гемороем. 3. Передмгхуровозалозове венозне сплетения (ркхиз гепохиз ртхггикмх) е пльки у чоловнбвI оточуе передм)хурову залозу 1пухирчагп (оы’яш) залози. залнгаючи м)ж сечовнм ы!хуроы та лобковим енмфаом. У це сплетення но др)6)шх венах прмтиз* вемоаиакроа вщ передмгхурово! залози. вухнрчастпх (с!м'янмх)звлоз, ннжшх дщянок сечового м>хура. сешвиика. кл!гковипи залобкового простору, «також тлкрнваються крупш вени; мибака спинкова аена оиотмою «иемв (гк гЬгзаНх рго/шикг реп 'в), юпгбокг опт оииммош «ас* на (гю. рт/ипгЬе репв) ) задт гмяшгтт аена (гг. згигСа1ев рохгегюгев). що )цхшикахт> у порожнину тм» кр)зь сечовостагеву дщянку промежипн. 1з не(нч)М)ху|юва»ало;ювого веты могоеплтим * кров вщпкае у инугршш! горомтг! аенм, внутрм*' н1 клубов) венн ( анастомозуе з м^хуроанм аемшммм силетенням. 4 . У жшок н1хву I сеч1мникохоплкн Ыквоа* ве* нозне сплетения (ркхш еет кш пфряиА»), вне а*м* ие|к'хо/Ш!Ь у маткове веиозме сплетения г<етти игегтш) (М к р ю к ризвннеи! Щ сплетения ,Ис- 41 Вени жЫочого таза. ч е р в ь -. а о р т а {аог1а вЫот/пвНв); ^чечни* ,т а в е н а (V. оиаПса); 4 'и в а э а .ч л ь н в к л у б о в а а р т е р /я (а. Шаса соттипШ в1Ыа(га); ® 'Л Ре’вИНИ' |<рижов1 а Р т в Р ,я I в е н е (а. а1 V. васга/аа тасИапаа); ^ ч в а з ы а л ь н а к л у б о в а в е н а (V. Шаса соттиЫа а/пШга}; *-/» В,,)ГГР'ШНЯ клубова вена (V. Шаса Мата а1п1а1га); I . “®*«м ш ня клубова артар1я (в. Шаса ах1ата м1пШга); клубова аана (V. Маса ах/ата а1п1а(т); ТсГ **0* прямокишков/ артар/я I вана (а. а! V. гаМа/а* тайШа); I, н»ткоеа лртар/я (а. и!оппо), Ии*нрг м/ .у р о в а а р т е р /я (а. 1/аШсаПа 1п(аг1ог): 12 13 14 15 15- матково венозна сплетення (рЫхиа узловое Мелине), м/хурове венозна сплетения (рНхиа « а л о м н в м Ц ^ сечоаий м/хур (чааКа цлпапа); матка (и1ата): права зоан1шня клубова вена (а Шаса аж ш м <ймее* права зоан/шня клубова ар гер/я (а М ое еаВвлм ам геЬ 15 - ыаткоаа тр уб а (<иЬа Шастай. 70 - нижн! няачереен/ вртерМ/вене рк Ми агцшИге» вУВнвтеяН 20 - глибок/ огинвльн/ вана I ер терт клубоеси «спи (« .« /к (ШситПахаа Месее ргоЛкюеа), 21 - нижня лорожниогв вена (V век* /Мкло^ в делянках задньо! 1 бтчпих стшок шхви, з боюв ншйки матки у пришийков1Й таприматковШ клпковиш. У ц! сплетения збираеться венозна кров вщ шхви, сеч1нника, матки, маткових труб 1 широких маткових зв'яэок, а також впадають крулн! вени: глибока спинкова вена клгтора (V. йотзаНз рго/ипйа сИсоНЛз), глибога вени клгтора (го. рго/ипйае сИСопеИз) 1 задт губнг вени ( рг. 1аЫа1ез розСепогез), що проникають у порожнину таза кр1зь сечово-статеву дшянку про межини. Шхвове 1 маткове венозн: сплетення ана стомозують з прямокишковими 1 м1хуровими венозними сплетениями. Вщ дна 1 тша матки кров вщпкае по маткових венах (го. иСеппае) у внутршиа клубов: вени, вщ шийки матки 1 шхви - у внутршш соромггш вени (притоки внутршшьо! клубово! вени). присередньо вщ його шжок, огииають в кожного боку нижнюплку лобково} юстки I впадаютьу в«утршию соромпну вену, анастомозуючив шхяпвнмI матковим венозними сплетеиними; - вена цибулини присгнка (г. ЫЛн аезЫшб) збирае кров вщоднойменногоэовтшньогостатевогооргана. Внутрниня соромггна вена виходитьв пороживии таза в ещничну дшянку через малий сщничий отар, огинаючи ещничу ость1супроводжуючиоднойменну артерш, поим вока знову заходить через татруюопод!бннй отв!р у порожнину малого таза, де вирюу впадае у внутршню клубову вену. Часто в юнцевий вщдшще! вени впадаютьнижшсшшчш венн. Прнспнкоы притоки внутршшьо! клубово!веНи До приспнкових приток внутргшньо! К.тубово1 вени належать верхшIнижн! ещничшвени, затульш вени г61ЧИ1крнжов: веии. Ц1 вени переважно с пар ними 1мають клапани (рис. 98, 99, 111). Верхшещничшвени (т.фйеаезирепогез)су\хр<жг джують розгалуження однойменш» артерй, збирають кров вщструктур верхньоговщдйгуещнично»диянкк. зокрема вщ малого I середнього одннчннх мхяа. Ц) вени заходять в порожнину малоготаза через тигрушопод!бнийотв^р,утворюючивньомусвосрщневенсанесплетення, 1впадаютьу внутроинюклубовувену. 4вени також вщкриваються: Нижн! с!димчи1 вени (гю.%1иСеает/епогез)супро - глибока спинкова вена статевого члена (г. догводжують розгалуження одиойменншартерн,эбмразаИзрго/ипйаретз), по яюй кров вщтшае вщ головки ють кров вщ великого сщничного м’яза 1шюри кит 1 шюри статевого члена, вона проходить пщ шюрою вздовж спинки статевого члена М1Ждвома одноймен- дшянки, а також вщ прнлеглих м’яздв стегна. Вони анастомозують з першоюпронизноювеною1присеними артериями; - глибога вени статевого члена (гг. рго/ипДае репгз) редшми огинальними стегновимн веками (притока збирають кров переважно вщ печеристих вен печерис- ми стегново! веии). Щвени заходять у порожнину тих тш статевого члена, виходять з них на присередшй малого таза через пщгрушопедобннй отмр I влммповерхш Н1ЖОК статевого члена, огинають з кожного ються у внутршжюклубову вену. Частовонивпада боку Н И Ж Н Ю плку лобково! Ю С Т К И 1 впадають у внут ють у юнцевий вщдшвнутршшьо! соромпно! веии. Затульн! венн (го. оЫигаСопае) супроводжують ршню сором!тну вену, анастомозуючи з передм1хуророзгалуженняоднойменно! артерн,проходитьз при возалозовим 1 м!хуровим венозними сплетениями; - задт калитковг вени (гг. $сгоса1ез розСепогез) середнього вщдшу стегна в порожнину малого тая» через затульний канал (разом з одноймеиними«рте» збирають кров вщ задшх вщдйнв калитки; - вени цибулини статевого члена (гг. Ьи1Ырепгз), ршю1нервом). Упорожним!тазазатульн! венийдуть по яких вщпкае кров вщ губчастого тьпа статевого назад 1 вверх по його бокошй поверхн!, впадають у внутршню клубову вену. Ц1венн збирають крое мд члена, його цибулини 1 сеч1виика. У жгнок у систему внутршшьо! соромпно! вени присередньо! групи м’яздв стегна! ююря майаыим*» ки, шюри зовишппх статевнх оргашв 4культового також вщкриваються: - глибока спинкова вена клтора (г. ЁогзаНз рго- суглоба. Затульн! венн шгагтомопують в притоками / ипйа сШопйгз), по яюй кров вщпкае а!д головки ( зовшшньо! клубово! венн (йпеатн впадають у цю шюри клгтора. вона проходить М!Ждвома одноймен- иену) I з нрисереджын огинальними степкммт* ве* нами (притоками глибоко! стегново! венн). мими артершмн; ЬЬпокрнжов!пени(тавсгай^ДягегаАю)Адутозме - глибою вени клтора (гг. рп)/ш<1ав сШогй/гз) збирають кров шд печеристих и л клгтора, виходить ау догори по ткювкй номерхн! мрмкй та лмм! бтанп Внутршня соромггна вена (р. риАепда тСета) часто е парною судиною з обох боюв 1 супроводжуе однойменну артерш. Вена формуеться в сечовостатевш Д1ЛЯНЦ1промежини шдлобковим СИмф1ЭОМ, де приймае кров вщ структур промежини I вищеназваних венозних сплетень таза. Зокрема, по М1хурових венах (го. гезгса1ез) кров вщпкае вщ М1хурового венозного сплетення. У цш дшянш у внутршню сором1Тну вену з кожного боку впадають нижш пря мокишков! вени (гг. гес1а1е$ т/еггогез), по яких кров вщпкае вщ нижньо! третини прямо! кишки. У чоловгкгв у систему внутршньо! соромггно! частнн крижово! юстки, супроводжуючи однойменн! вздовж гребеня клубово! кгстки вперед I ярясеред* артери. У ц| вени нритгкае веноапа кров вгд крижо- ньо, супроводжуючи однойменну артергю. Вонааб*во! юстки I нрилеглих м’ял'в, у них впадають спин рае кров вгд м’язгв б|Чно! спнки черевно! порожними номозков! вени, т о виходять через передн! крижов! 1 ирилеглнх м’язгв таза, впадае в початковнй вгдлгл отвори. Бгчш крижов! вени за допомогою числеиних зовнгшньог клубово! вени деию внше вгд мкпя вояанагтомш|в з’еднуються !з серединною крижовою ве Д1ння нижньо! надчеревно! вени. Початков! Нлки ною. утворюючи на тазовгй поверхн! крижово? юстки глибоко! огинально! вени клубово! кгстки утворю потужне крижове венозне сплетення (ркхиз оетюзиз ють потужний анастомоз з клубово-поперекового яс заапИз). Крижрве венозне сплетення анастомозуе ною (иритокою загально! клубово! веии), яка школи з передшм эовнгшш'м хребтовим венозним сплетен впадае у внутргшню клубову вену* иям. прямокишковим та м|\уров»»м венозними спле тениями. Бгчш крижов! вени переважно впадають у Вени нижньоТ кжц1вки ктцевий в ш и кожно! внутргшньо! клубово! вени. III. Зовшшня клубова вена (г;. Шаса ехбета) е Вени нижньо? кгнцгвки (XV. те'тЬп т /е п о п з ) подгляють на глибок! та поверхнев!. Глнбою венн сто продовженням з кожного боку в порожниш таза пи I гомглки - пари», притоки п!дкат!нно! та стег стегново? вени на ргвш пахвинно? зв'язки. В !! поново! вен також пари! (окргм глибоко? стегново! чатковш дглянцг мктяться один або два клапани. По вени). Глибою вени нижньо? юнцгвкн супроводжу них вщтшае венозна кров вгд нижшх кшцгвок! част ють кожну однойменну артергю! збирають кров вш ково вщ стшок таза. Ввгйшовши у порожнину таза м’язгв, ю сток! суглобгв. Поверхневг веии проходить через судинну затоку, зовшшня клубова вена пря у пгдшюрнш жировШ клгтковнш грозмггцуготься над муе вверх 1 присередньо в!д однойменно! артерй по фасгиями вгдповгдних м’язгв, збираючи кров вгд шю присередшй поверхш великого поперекового м’яза. ри г пгдшюрно! жнровог клгтковнни. Нар1вш верхнього краю крижово-клубового суглоба Глибою г поверхнев! вени нижньо! кгнцгвки мге30В1НШИЯклубова вена, з ’еднавшись гз внутргшньою тять чнеленнг клапани, вони анастомозують мгж со клубовою веною, утворюе вгдповшну (праву 1 лгву) бою, утворюючи венозн» сгтки. Круши анастоматич* загальну клубову вену. Притоками зовн!ншьо! клу н! веии також мають клапани. бово! вени е нижня надчеревна вена 1 глибока огинальпа вена клубово! юстки (рис. 98,99, I I I). Глибок! вени нижньо! кгнцгвки Нижня надчеревна вена (гг. ерщайпса т/епог) бере початок в пупковгй дшянш, де анастомозуе з Глибок» вени ннжньог кшцгвки (XV. рт/ымкм однойменною веною протилежного боку, а також з тетЬп т /епопз) супроводжують колену артергю I верхньою надчеревною веною (иритокою внутрйн- мають однойменну назву. Глибою вени стопи I гоньо!груд! о! пени), поверхневою надчеревною веною мглки - нарш, вони супроводжують кожну одно (приток велико! пгдшкгрно! вени нижньо! кгшивйменну артергю (рис* 112). ки) 1при жовими венами (притоками воргтно! пеГлнбою веии ннжньог кгнцгвки беруть початок чшково ’и). Вона мае цари» притоки, шо мгетять на пгдошвовгй поверхнг пальцгв, кожний а яких мая числени . пани. Нижня надчеревна вена, яка час густу венозну сгтку, яка анастомозуе а вегкхмгою сет тое пар ■ . прямуе донизу по внутршгнгй поверхш кою на тильнгй поверхнг пальцгв. На шдошвошй попрямого за живота, супроводжуючи однойменну верхш’ з обох боюв кожного пальця а венозно* стткк артерш д тос у аочатковий вгддгл зовншшьог клу формуеться двг пгдошвовг пальцевг веки (ге. хЬ&иАя бов(Лв<. .ад ргвнем пахвинно! зв’язки. У нижню рЬпхагез), як! йдуть проксимальна На ргвнг основ падчереь . иену збираеться венозна кров вгд нижнгх проксимальных фаланг пгдошвоа! пальцев» вени мдльтш! глньш черевно» стшки (м’язгв г шкгри). анастомозують мгж собою, утворюгочм мгжпмювков! Уюн ий шддгл нижньог падчерешюг вени вггавени (XV. ШегсарНикиез), якг по микнадьцевнх склад ках переходить на тггл стони 1 влнваються в ткчьн! ш . яо6ко> о п т , або лобкова гыка ( о . риЫса; г. риЫсш). яюн .проводжус однойменну артергальну плку плесновг вени та агшетггмозують а тнлькою аемовгюзадиш поверхн! лобково! кгстки. Ьоиа збирае кров ною егткою стони. На ргвнг гголомж плеснових меток ад струюур лобкового симфгзу, нижш.о! частини шдошвогм пальцев» венн обернених один до одного прямоюг шрамгдпого м'яз»»* живота, анастомозуючи крагв суегдшгх гшлыйн зливаються, утворкжгчн чигаашоймешюю веною ирол илежншо боку та пдюгми рн гшрн ншошновнх плеснових вен Отт. мптгтмкз р/апхатч). Воин йдуть проксимально, суггргмкмгжукгчй аатулыгих пси. Глибока огинальна вена клубово! юстки (р. с1г- однойменш лртерг!, I вшгдаготъ у нарггу пЦооимжу вепт/1гха Шит рт/иЫ а) л правого I лгвого боку йде нозггу дугу (чп из хтпахих (Штюпз). иго .-млммг поруч < Рис. 112 А. Глибок) вени право? нижньо? к)ицНми. Вигляд спереду. 1 - нижня порожниста вена (у.сага пЬопо/% 2 - права загальна клубова вене (V. Васа саттигшг ОегЗгаУ. 3 - внутршня клубова вена (V. Васа /Шета); 4 - эовншня клубова вена (V. Шаса вх1етв); 5, Г -сте гн о в а вена (V. (етогакз); 6 - велика пщшюрна вена (узарПепа тадпа), «драена; в - низ*1дна когйнна вена (V. Ь в х е г к М т дапиз), 9 - присередня верхня колЫна вене (к зирепог теОайз дапизГ, 10 - присередня нижня колЫна вена (V. /п/епог теЛаНа депиз), 11 - великогомшкова юстка (Ына); 1 2 - передня великогомшкова вена (а. бЫаНз аШвпог) 13—тильн! плеснов! вени ('/V. теШ агзЫч Рогза/ез/. 14 - малогомшкова юстка (йЬи1а); , 15 - б!чна нижня колЫна вена (V. ю!епог&*вгэ*з депиз): 16 - йчна верхня колЫна вена (V. зирегкж ЫегаЬз дапиз), 17 - стегнова юстка ((втиг): 1 8 - глибока стегнова вена (V. рпЖ/пЬа (етопз), • 19 - б 1чж огинальн! стегно» вени (V*. огштЯахаа (етопз 1а1ега1ез); 20 - великий вертлюг ( 1тсЬап1вг та/ог): 21 - глибока огинальна аена клубово! (V. агситЯвжа Шит рпо(ит1а): 22 - верхня передня клубова ость (зрюв Шаса агОепог аирвпы); 2 3 - клубова юстка (Шит). юстки | с * Р и 1 .* о -о д и к и л систем а «1 Рис. 112 Б. Глибок! вени право! нижньоТ к1нц!вки. Вигляд ззаду. *1 - клубом ктстха (Ш ит); I -вепикий вертлюг ((госПап/егта)ог); I - малий вврттмог (йосЬапШ г т т о г ); 4 - глибока стегнова вена (у. рго/ипбе /е то п з); 5 - стегнова вена (V. /етогаН з); {-стегнова юстка (/втиг); Г-&чна верхня когйнна вена (у. вирегЬг1а(вгаНз депиз); 1 -П1ДК0 ЛМН8 вена (у.рорШ еа); 9 - бгчна нижня когйнна вена (у. 1п/е/1ог Ш егаПз допив); 10- передня великогомшкова вена (а. ПЫвПз ап(епог); 11- м ал о го м ш к о в а в е н а (а. ПЬи/абз); 12- б1чна пщошвова вена (V. р/ап/апз Ш егаПз); '1 3 - присередня пщошвова вана ( у. р1ап/апз тесПаПз); 14, Т5-ЭВДН1 великогомшков! вени (уу. ИЫа1ез роз1егю гез); 16- присередня нижня колшна вена (у. т /е п о г те б тН в д епиз); 1 7 -середня колшна вена ( к теб1а депиз); 16- присередня верхня колЫна вена (у. виребог пшПаПв депиз); 19- низхщна колЫна вена (V. безсепбепв депиз); 2 0 -бшн1огинапьн! стегно»' вени (уу. агситЛ ехае Iе то п з 1а1ега1ез); 21- горбиспсть сщничоТ юстки ((иЬегозНаз /зс Щ ; 22- л о б к о в а юстка (риЫ з); 23- нижня ещнична вена (у. д\и/еа т/е п о г); 24-верхня ещнична вена (у. д/и/ее зирепог). 19------------------------- 6 Б з артериальною глибокою тдошвовою дугою. Вщ пщошаових плеснових вен вщходнт» пронизи! вени, як», проходячи через м»жплеснов» простори, анастомозу ють з глнбокими 1 поверхиевими тильними венами стопи. У щ вени також вщпкае кров вщ пщошвово! венозно! дуги через глибою пщогнвов» вени, що про ходять через перший мшалесновий проснр. Вщ пщошвово» венозно! дуги кров вщпкае по пар них крупннйих бЫних пгдошвових венах ( ш р1атйагез Ыепйез) » присереднЪс пгдошвових венах (по. р1агйагез тпеЛЫез), як» супроводжують однойменш артерп в од нойменних борознах. На р»вн» нижнього краю тримача м’яз»в-згинач»в б»ч»п » присередн» пщошвов! вени по парно зливаються»утворюють дв1 задн» великогомш ков» веии (по. Шпа1е$розШюгез). У цю глибоку венозну систему збираеться венозна кров вщ м’яз!в, сухожилюв, фасщй, суглоб»в»юсток пщошвово! дшянки. Глибо»а вени тила стопи беруть початок вщ тиль них пальцевих вен стопи (по. (Ч§Иа1е$ догзакз рееНз), яю проходять проксимально вздовж обох кра!в тиль но! поверхн! кожного пальця. Ц1 вени формуються з венозних сплетень пальщв, яю особливо добре розвинен» в Д1лянц1 горбистосп юнцевих фаланг. Тилып пальцев» вени стопи анастомозу»оть М1Ж собою та з венами пщошвово! поверхн» пальщв. На р»вн» основ проксимальиих фаланг тильн» пальцев» веии сто пи обернених один до одного кра!в сусщшх пальщв Зливаються м»ж собою, утворюючи переважно чоти ри тильш плеснов1 вени (по. теШагзаЬз догза1ез). Ц! вени йдуть проксимально, супроводжуючи однойменн/ артер/!, 1 вливаються на р»вн» основ плеснових юс ток у парну тильну венозну дугу стопи (агсиз оепозиз догзаНзрееНз), що заля1 ас поперечно пщ тильною фас1Д16Юстопи разом з дугопод»бною артер»ею. В глибок» веии тилу стопи притжае »фов вщ м'яз»в, сухожилюв, зв’язок, суглоб»в»юстцк ц»е! дшянки. Вщ тильно! веиозно» дуги стони кров вщпкае удв» передш великогом1лков1 вени (по. ИЫа1е$ аШепогез). М»ж системами глибоких вен пщошви»тилу стопи, зокрема м»ж и»дошвовими I тильними плесновими венами, функцюнують потужи» анастомози через прониз»п вени, глибок» П1ДОШВОВ1 вени » М1ЖГОЛОВКОВ» веии. Окр»м того, пщошвов»» тиль»»» глибою вени стони анастомозують з поверхиевими венами - з пщошвовою» тильною веиозними с»тками стони. Задш великогомшков» вени (гю. ПЫакх розСепогез) е парними судинами (рис. 112), м»ж якими кнують численш’ анастомози. Ц! вени утворюються на нщошш в п'я-1коиШ дшянщ при злитт! паринх 61ЧШ1Х 1 »»рисеред»I(х пкюшнопих вен. Задн! аеликотм/лкош вени йдуть вверх, супроноджуючи однойменну арте рш» та приймаючи чнеленш /цнбн! вени, шо збирають крои пгд юсток, м'изш 1 фасцШ зад»шоп» в!дд(лу гом!лки та и’ятково! д!лянки стопи. У киикч»! в!дд!ли :шди!х великогомшковихвен впадаютьпари! малогоммкою вени (т/»Ыалп; го. ртоямеЛяю збираютькров вщ юсток, м’яз»в»фасц»й6»чно!дшянки гомики. У верхнш третий! гомЫки в гомшковопщколшному канал! задн! велнкогпмшхом веян зливаютьсяз передшми великогомшковнмя венами, утворюючи одну лщколшну вену (о рорШеа). Передт великогомшков» всея (го. пЬыйа о м * поггз) с парними судинами, яю аиастомшують м»ж собою 1формуються 3 вен, що вщходять вщ парно! тильно! венозно! дуги, в яку впадать тилып алеенов! вени. Зайшовши в передшй види гомшки, передн» великогомшков! вени.йдуть догори по пе редшй поверхн! м»жюстково4 перетинки гомшки, супроводжуючи однойменну артерно, через и верхшй отв»р заходять в гомшково-пщколшний канал I зливаються !з задшми великогомшковимя венами, утворюючи гадколшну вену (о. рорУиев). У передш великогомшков! венн впадають числеии! др»би» су дини, по якнх припкае кров вщюсток, м’язшI фас щй передньо! дшянки гомшки. Пщколшнавена (о.рорЬгеа)е непарноюсудииою, яка утворюеться при злитп парних передшх »з*дм1х великогомшкових вен. Зайшовши впикапнну ямку через гомшково-пщколшний канал, тдколшна веда прямуе в и»йдогори, роаташовуючисьзбоку! пшазу вщ ПЩКОЛ1ННО! артерй та поааду \ збоку вщвелмкоГОМ1ЛКОВОГОнерва. Попы пшка-пннавеначерез при вщний розтв»рзаходите у привщний канал! вже вазиваеться стегновою веною. У пщколшну вену впадають пари! колшш веш (гю. &епки1агез), яю супроводжуютьоднойменшартс* р/1»збирають кров в!д ус»х структур колшит дшянкн, зокрема колшного суглоба, а такожлипсож! веии (гю. зипйез), щозбираютькровшд м‘яэ!в1 фасщй литконо! дшянки. У початкоенй вщдшшдколтишаргерй впадаемала тадшкгрна вена (про мл Лм. яюкче). Стегнова вен» (п./ет от !гз) е продовженням »пдколцшо! вени на р!в»й привщного розггвору! супро воджуе артер»юв передшй степ»ов!й дияник щкоди вона може бути парною. В привщиому канал» стггнова веша проходить нозадУ ! кешо эбоку вщ пегново! артерн, в передней стегношй 6»»разн» поааду не!, а в суднншй загон» р»им!щсна присередньо вщ артерн. У сулнннШзатощ стегнова вена переходить у аовшшнюклубову вену. У стегнову вену впадають чисденм! па»»»» щчйш вени, як! сунроншцкують вщноищн! вртер*!, дбнрвючн щншвЦ м'я-ив! шюрп <!ереважио передный Д»лмнкн стегна! внагтомозуючн ыпкеобежх Глибока стегнова вена (в. рго/шнАт/мшго)* майкруш|!нюк> шадпжок» степи»*»! пени, !мкиац »»иа може бути парною мае деталью клапани*. Глибою СП'ПЮШ»ВСНаТНПИрИТОКНСуП|КИ»ПЛЖУ*»ТЫ1МПОЙ»*Г»»- стегнову м’я.йв, збирають венозну крое вщ шк!рн I гилшмрнс* ^ну на 4-5 см нижче р!вия пахвинне? зд’язки. При* жирово! КЛ1ТКОВИИИ.Видшяютьдв» крутой поесрамеидами глибоко! степюво! вени е таю пари» Судини: в! вени нижньо! юнШвки —мялу ! велику тдшырто - прониш вени (гг. рег/огаШез), яких е переваж вени (рис, 113). Вони беруть початок вщ тильно! та но три пари, супроводжують однойменш артерй, пщошвово! венозних етж стопи, яю анастоиооуяпь ! збираючи кров вщ м’яз|в 1 фасщй заднього I присе м1жсобоютаз глнбокими венами. Бшьшкгтькрулмих реднього вщдшв стегаа та стетово! юстки. Щ вени поверхневих вен нижшх юнщвок м!стятъклапани. утворюють м»ж собою на задшй поверхш великого Тильна венозна егтка стопи (пей еегкяшн А т ак привитого м’яза чцсленн» анастомози, що переваж рееНз) розташована в пцшшржй клггновит. Вот поно розташоваш поздовжньо, а також з’еднуються з переду анастомозуе з тильноювенозноюдугою спим нижньою одничною веною, присередньою огииаль- (агсизпепазиздогзаИзре(Из),ъягсупрнпкж кровпотильноюстегновою веною I пщколшною веною; иих пальцевих! плеснових венахстопи(див. вище "Гли -гприсередш огиналью стегнот вени (гю. сггсипфехае бою вени стопи”). Тильнавенознааткасушшз обнзвок (етопз теАакз) - парт, супроводжують однойменну й кра!в анастомозуе 3 пщошвовою венооною стожь артерйота и розгалуження, впадають у юнцевий вщдш формуючи б»чну крайову вену (г. таг&па/и кНегаВз) глибоко! степюво! вени, школи в стегаову вену. Вони 1присередню крайову вену (г. тат%аюН$ тегНайз), вю збирають кров вщ м’яз'ш присередньсй дшянки стег йдуть пщшюрио назад по вщповщному краюсташ до на. клубово-поперекового, греб1ниого, зовшшнього р»вня присередньо! ! (ичнея юсгочок. Продовженням | затульного 1 фушоподйного м'язов, а також квадрат 6»чиеткрайово?вение мала тдиаарна вена, а пржтредного м’яза стегна, культового суглоба, зокрема про ньо! крайово! вени - велика тдиаарна вена. Пщошвова венозна стса (т е пепозит р!ап(аге) ксимального нароспса стегново! юстки. Ц» вени утво рюють численш анастомози М1Ж собою, пронизпими дуже густа, побудована в крупних вен I розмнце1 венами, ннжшми сщничними 1 затульними венами; на в пщшюрнШ клггковиш вс!а пщошви, эежрема - бгчт огинальш стегнот вени (гю. агситДехае п’ятково? дшянки. Така еггка вщсутня на долош кне (етопз 1а1ега1ез) - парш, супроводжують одноймен- сформована у немовлят, Вщпщошвово» венозно! спгну артер]ю та н розгалуження, впадають у юнцевий ки кроввщпкаеу б»чну»присереднюкрайов!вени.яю веда глибоко! стегново! вени, школи в стегаову також анастомозують з глнбокими венами стопи. Ц> вену. Вони збирають кров вщ м’яз»в 1 фасщй б»чно! численш анастомотичн! вени пронизують у багатьох частини передньо! дшянки стегна, сщничних м'яз 1в, М1'сцях пщошвовий апоневроз ьвпадаютьу пщошвокультового суглоба, зокрема вщ головки стегново! ву венозну дугу, в яку припкае кров по пщошвовюс юстки. Обидв» огинальш стегаов1 вени утворюють, пальцевих 1плеснових венах, а такожу б»чну1ирисе» числено» анастомози мгжсобою, а також з пронизии- реднюпщошвов» вени (дна Глибоювенистони). Мала пщшюрна вена (г. зарНепа рапхг) е продо мивен, ми 1 нижш'ми сщничними венами. У л -1ЯНЩ пщшюрного розтвору у стегнову вену лжениям бгчног крайовт вени 1маедекшька клапашв. впадае >елика пщшюрна вена (про нег див. нижче) та Вона огинае позаду 6»чпу шеточку, йде пщшюрио вверхэбокувщн’ятковогоеухожилка,шхпмпосерсдиШп о шюрш вени. 4 У • ■пннш 1 переднш стегиовш дшянках нижньо! ш поверхнево! частини заднього вщдшу «шатки. На | йнцш е ще особлив» глибою веии, яю супроводжу- Р1В1Нсередини гомшкималапщшюрнавенароаынцуI «яь з и»х боюв пщколшну 1 стегаову артерн - при- еться М1жлистками фасцй гомшки, йроходить разом иред) . 1 б!чна супупп веии (гю. соткаШез тееНаНз еС з присерсдшм шюрннм нервомлитки м!жготовками кега1, Вони е продовженням венозних приток пщко- литкового м’яза. Зайшовши в пщколшну ям»су. вена лишо) ни, збирають кров вщ венозних сплетень м’яз»в пронизуе фасщю 1 впадае в пщколшну вену. У низ яере/ь / »го вщдшу стегаа, а також вщ венозного снле- когоншй ямц» вщюнцевого вщдшу мало! шдшюрио! }ешш но оточуе стегаову артерно в дшшщ нрившно- веии вщходить »1лка. яка йде вверх I амастомшуе а "I ш,< »у. Ц| вени йдуть вверх присередньо I збоку вщ початковими притоками глибоко» степюво! веии. В мату шдшюрну вену впадають чнелеин! вени, Пешшга артер!?, ш»астомшують м!жсобоютазш 1ними щи збнр»»к»ть кров вщ шюрн 1 шдшюрно! жнрово! •ниши I впадай ггь у верхпю трети иу степюво! вени. нуартерно та П розгалуження, вона впадае у Поверхнев! вени НИЖНЬО! КШЦ1ВКИ Поверхнев! веии ннжньо! кпщшки (гю. т реф '»//■» тт/М т/епот) проходят», у шлшюриШ кл!т*'*ии1, розташоиуючись над фастними нщповЩинх клпконини зюшього та б!чного вицфт гомшки. 11я вена анастомозуе а великою кщшюрмоювемоюта а глнбокими йенами стоим 1гом1лки. Отже, но малгй тдшюрнШ вен! кров юхг!юк ви шюрн! пЩшюрио! жирово! кл!тковнинбемпмшхчм> тми тилу стони та пЦашви, аадныио ( бокового вшд!л!в п»м!лкн. Рис. 113. Поверхнев! вени (нап!всхематично). Темно-син! - поверхнев! вени, голуШ - глибок! вени. I - поверхнев! скроиев) вени ( уу. (е тр о га !е * аирвгЯсШ /вз); лицеев вена (у. ЯаЫаНз); 3 - аовмшня яремна века ( у. ]и д и Ш » е х1 е та ); 4 - передня яремна вена (у. )иди1апз аЫ епог); 5 - л<ва плечо-шловна вена (у. ЬгасЫосерЬаНса Ы пШ га); в - верхня порожниста вена ( к сауа вирепог); 7 - л<ва внутрш ня фудиа аена (V. (Ьогааса М а т а зю№ га); 8 ,2 5 -го л о вна вена (у. серЬаНса); 9 - нижня порожниста ве^а (у. сауа М епог); 1 0 - л!ва загальна клубова века (у. Шаса со тти Ы в Ы пШ га); I I - поверхнева надчеревна вена ( у. ер1дав1пса вирегНавИв); 12- тильна венозна а тка кисп (ге(е уе п о зи т Рогвв1е та п и в ); 13 - велика пщшюрна вена (у. варЬепа та д п а ); 14 - тильна венозна сгпса стопи (ге1е уе п о зи т ёогва!е рееНз); 15 - мала пщшюрна вена (V. варЬепа р а п /а ); 1 6 - поверхнева долонна венозна дуга (агсиз уеповив ра1тапз зирегЯааПз); 1 7 ,1 8 - серединна вена передпл'мчя (у. тесНапа агЛеЬгасЬЩ; 1 8 - серединна головна вена (у. тесНапа серЬаНса); 2 0 - додаткова головна вена (у. серЬаНса ассевзопа); 21 - серединна вена лпття (у. тесНапа сиЬШ ); 22 - основна вена (у. ЬавШ са); 23 - фудо-надчеревна вена (V. (Ьогасоер/даз/пса); 23 24 - пахвова вена (у. ахШ апз); 2 6 - права пщключична вена (у. зиЬсЫ у'т с!ех1га). 2 20 Велика пщшюрна вена (V. заркепа та&ю) 9 про довженням присередньо! крайово? вени 1 мае юлька ^дапашв. Вона прямуе догори в пщшгаршй кш'тко.дншпо передиьому краю присередньо? юсточки, а на гомищ - вздовж присереднього краю великогомш ково?юстки разом з пщшюрним нервом, приймаючи численш поверхнев] веии з передньоприсередньо? поверхн! гомшки. У колшш й дшянщ вена огинае позаду присереднШ виросток стегново? юстки ? пе реходить на передиьоприсередню поверхню стегаа, прямуе вверх прнад шюрною фасщею. Досягнувши пшшфного розтвору, велика пщшюрна вена по вертае вглиб кр1зь д1рчасту фаещю, огинаючи ниж ншр1гсерпопод1бного краю пщшюрного розтвору, 1 впадае у стегаову вену. Вщ шюри 1 тдшюрио! клггковиии передньо? стегново? дшянки у велику пщшюрну вену впадаютьчисленш шдшюрш вени, а також додаткова гадшюрна веиа (о. $аркепа ассеззопа), яка збирае кров 13 шюри та пщшюрно! клггковиии присереднього йддалу стегаа. Притоки щс? вени утворюють численшанастомози з малою ш'дшю'рною веною та глибокпми венами нижньо? юнщвки. У дшянщ шдшюрного розтвору у велику пщ шюрну вену переважно впадають (школи вони вщ криваються у стегнову вену) ще таю шдшюрш вени: - поверхнева надчеревт вена (а. ерщаз1пса зирегГгсшИз), яка супроводжуе однойменну артер1ю, йде вниз, збираючи кров вщ шюри 1 пщшюрно? клггковини нижшх вщдшв передньо? черевно? спнки. Ця веиа анастомозуе з протилежною однойменною ве ною, грудо-надчеревними венами, верхшми 1 иижшминадчеревними венами, припупковими венами; - г зерхнева огинальна вена клубовог юстки (V. ап т/1еха Шит зирег/таНз), яка супроводжуе одной шу артер]ю, йде вниз 1 присередньо вздовж нижш >краю пахвинно? зв’язки, збираючи кров вщ Шюри 1]Д111К?рН01 КЛГГКОВИИИ НИЖШХ ДШЯНОК б?Нно| 1 1 дньо? стшок черевно? порожнини, а також верхш 11ЛЯНКИ переднього вщдшу стегна. Ця вена анаш 1уе з грудо-надчеревними венами, нижшми иадчс !ими венами, поверхневою надчеревною веною 1НШИМИ шдшюрнимн венами; -:« ниша соромтш вени (гю. ридепдае ех(етае), «ю су: юноджують однойм енну артерию та I? розга- чужпо г, .«бирають к|юв вщ ш юри I шдшюрно? кл!тШшт нижшх в щ дш в передньо? черевно? стшки, *жрем,< вщ лобково? дш янки, а також вщ зовннш йх гган-них орган!!). )31дшюри I шдшюрш)] КЛ1ТКОВИНИзоншшшх стате- вехпр].«ив кров збираетьс я також у ок|К*м! Iшрн! веии, с притоками зоншшшх сщюминих вей або само('нйпо нпя/шяъ у кйщсний вушл велико? шдшюрно? '"■ни,«Iшколи вопи вщкриваються у стегаову вену. До таких вен належать: у чояовгкгв: * - передт калиткою вени (св. зсгЫа!е$ аШепот), шо збирають кроя вщпередни дшянок«аякткм; - поверхнею егтинкоа вени статевого члена (ал дог$а1ез зирефсЫез ретз), що збирають кров мд опори § п щ ш ю р н о ! кл ггкови и и цьогооргана; у жгнок: - передт губт вени (гю. 1аЫа1е$ ап(епогез), ню збирають кров вщвеликих соромггних губ; - поверхнею спинкою вени клгтора (гю. допа1ез зи реф аакз сШопШз), що збирають кров вщ шюри I пщшюрно? клггковиии клгтора. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. ^ П и та н н я д л я п о в торен и я «с а м о ко н тр о л ю Вщяких Д1лянокпла 1оргашв надходитъвеноз на кров у систему нижньо? порожнисто! веии? При злитп яких судин I на якому р!вж утворюеться нижня порожниста вена? Опишггьтопографшнижньо?порожнисто?венн та ??основних приток- право?тал1йо?загальних клубових вен. Назвпгъ нриспнков] притоки нижньо? порожнисто? вени. 3 якими венами анастомозують прнспнкош притоки нижньо? порожнисто? вени? Назвггь нутрощев! притоки нижньо! порожнисто! вени. Куди впадають права ?Д1ва яечков) та яечннкош вени? 3 яких венформуеться права>лгвазагальшклу бов! вени? Опшшть топограф]ю внутргшньо? клубово! вени. Назвггь нутрощев] ?прнспнков! притоки виугршшьо! клубово? вени. Вщяких оргатв I дшя нок таза вонизбирають кров? 3 яких притокформуеться внутрпшшсоромтш венау чоловшв ?ж?нок? 3 якими венами анастомозують приспнкоа! притоки внутрштьо? клубово! вени? Яю визнаете венозшсплетенияте* у чолошюв 1жшок? Навколо яких орпиив вони рсоташоаа* 111?куди вщт1кае в1дних кров? Ониийтьтонограф)» зоашшмьо! клубово! веии, Ншммгь притоки зовшшньо! клубоао! веии. 3 якими вгмммнаивгтомшують и?притоки? Нашить нослЩшшо глибок? веии нижиьо! к»нншкн (вщ немстонидо венстегна). 17. Яю топограф!ч1Й I морфолопчн! особливосН глибоких вен нижныдкшщвки? В|Д яких струк тур кшш'вкм вони збирають венозну кров? 18. Яю ви знаете венозт дуги I птки стегна, яю 1Снують анастомози М1Ж ними? 19. О тш йть топограф1ю передних 1 задшх велико гомшкових вен. 3 яких витоюв вони формугаться 1 з якими венами анастомозують? 3 яких де лянок нижньоТ юнщвки ш вени збирають кров I де вони впадають? 20. Опшшть топографию пТдколшноТ вени. 3 яких витоюв вона формуеться, Я1Й мае притоки { 8 якими венами анастомозуе? 21/ Опипнть топографш стегново! вени. Яю вона мае притоки 1 з якими венами анастомозуе? 22. Яю ви знаете поверхнев1 веии нижньо! юищвки? Вщ яких структур юнщвки вони збирають венозну кров? 23. Опиийть топографш мало! пщшюрно! венн. 3 яких витоюв вона формуеться, з якими венами анастомозуе 1 де вона впадае? 24. Опшшть топографш велико! пщшюрно! вени. 3 яких витоюв вона формуеться, э якими венами анастомозуе 1 де вона впадае? 25. Яю шдшюрш вени впадають в кшцеву дшянку велико! пщшюрно! вени? 3 яких дшянок тша вони збирають венозну кров? * 26. Чи шнують анастомози М1Ж поверхиевими 1 глнбокими венами нижньо! юнщвки? Якщо 1снують, то де? Яке вони мають функшональие ! клнйчне значения? 27. Яю ви знаете анастомози М1Ж системами верх ньо! 1 нижньо! порожнистих вен (кава-кавальш анастомози) в дшянках передньо! та задньо! спиок черевно! I грудно! порожнини? * СИСТЕМА ВОР1ТНОК ПЕЧ1НКОВОТ ВЕНИ Ворггна печ'шкова вена (о. роПае кераШ) е пай* крушйшою нутрощевою веною в оргашзм! людини, !Гдовжина дор1внюе 4 -6 см, а диаметр - 1,1-1,8 см (рис. 114, табл. 22). Вона збирае венозну кров вщ ус|‘х непарних оргашв черевно! норожниии, окрш печшки 1 нижшх двох третий прямо! кишки. Во* р т и печшкова вена утворюеться попаду головки пщшлунково! залози при злигп верхньо! брижово! вени I селезшково! вени. Нижня брижова вена исреважно впадае у селс.йикову вену, 1нко/ш ия вена вщкринапься бс\ш(кч“|к-дпьо у вор1щу печшкову вену, тому и) три вони називають коренями ворН* по! печШково! вени. Ворггна печшкова пена йде косо ваерх 1 пра воруч м)ж иизхщмою частиною д п я щ пш а} кишки 1 головкою пщшлунково! заломи, помигу т§ проходить нижня порожние» пена. Веиа пряиуя до воргг печшки м)ж двома листками мчЬпоаодванадцятнпялокнппсовсй эв'яэкм, у ШЙ эа'яэш по> переду I праворуч вщ не! проходить сними жовчма протока, а попереду 1лгворуч - власна печшкомар терия. У дшянщ вор1т печЫки ворггна печшкоаа шли розгалужуеться на дв! плки - праву 1 Л!ву. Права плка (г. дехсег) крушйша аа Л1ву плку. юна через вор<уга печшки заходить у ^овщу право! частник пе чшки, де розгалужуеться иа передню 1задню о ю (гг. агиепог е1ро&епог). Л!ва плка (г. япЫег) довоп за праву плку, вона входитьчерезлшудшянку ворст печшки у товщу Л1во! частини печшки, де ршгалужуеться натри групи гшок: поперечну частщ (рт (гапзоепа), вщяко! вьтходятъплкихвостато»чистки ( гг. 1оЫсайда(г) до однойменш! частки; бЫнг 1нрисереднг шки (гг. Штде$ Л тедЫез). У товий пеюикя плки ворггно! печшково! вени галузяться подобнодо артер1альиих судин 1супроводжують !х (див. друлЛ том тдручтка, розды *Кровопостачання печоиш»). Коротко нагадаемо, шо веноеппгшкигалузяться (ра зом з артер1ями) насегментшвенн, попына апжчасточков1 вени, а вщ них вщходять численш иавкааочасточков) венн. Вщ цих судин вщгалужуюгься вхщшвенули, яю разом з вхщимми артерюламмпроникають вчасточ ки печшки, де зливаються, утворюючи сикуссадш гемокашляри, по яких тече ажшана кров. В центр! кожно! часточки синусощн! гемокашляри вина* ють у центральну вену. Централый вени, вийтоаши !з часточок, зливаються | утворюютьэбфН! веии. ЗС!рп! вени, зливаючись, формуютьпритоки право*, пром1Жно! та л!во! печшкових вен, як> впадають у нижню порожнисту вену р дшянщ П прохиджеиня • одноймешйй борозш печшки. Отже, но вор!ГН1ЙпечшковЩвеша печюду приТ1кас веишна кроввщнепарнихоргашвчергюкмво* рожннии (окр!м нижшхдвох третий прямо! кишки). 3 шею кров’ю в печшку потрапляють речовини. яю всмокталнся шлунково-кишкоаому тракт! Це я* тшьки иродукти решцепленнябошв, жиршт«ветле* вод»». але йтокемчн! речовини. (нфекшйн!збуднмкя та йшй антнгснн. IIро це меобхщиошш'ятвти. Утовий нгчйоаию-двшмлпмтнп&'кжмшковп! киу вор!гнунеч!нко«|увену вналмотьтвюсудини; Лша шлункова веиа (г р№*пг« зммви) Аде по ммлШкривмн! шлунка л(воруч 1вверх до його мврд1ьлыю! чистиин, супроводжуючи «шюймеияу вр1тр!ю, де повертае праворуч { м м , впадае у ***• рис.1" Ворггна печшкова вена та 'ГГпритоки (вигляд спереду). а (г. 31П1в1вг) вор!тно( печшково! вени; ‘ -л'юь ,чкова вена (V. дав1пса в1пв1га); " ~ ан,1 <оэ М1ж тво ю та правою шлунковими венами; ' пРа: лункова вена (к давМ са Рех1гау, ” ' кор илуиков! вени Гии давМ саа Ь т в з у пер. .. ротарна вена (к ргеру1опса); - сел ■ ,х>ва вена, к арШ п/са (НапаИз); ~п|де. коеозалозов! вени Гии рапсгеаНсае): ~ ШлГ' » вени Гии давМ саа); пщ,. .илунково-чепцева вена, и. даа1гоотеп1а11в (дв и ю ррМ са) аМа1га; • 1*~ нижня брижова вена Ги. тевеШ епса 1п(ег1ог)\ ~ ~л1ва ниркова вена Ги. гапаНа а/пЫ га); 1 к~ Л1ва ободовокишкова вена Ги. ооНса а/Ш в/га); ~сиг«опод1бн1 вени Гии в!дтоШ аааУ верхня прямокишкова аена Ги. гасШ а вираНогу ц ~ Пш* вовншня клубова вена (V. Шаса а хге тв я1Ыв1га): 14' Л1*а внутршня клубова вена Ги. Шаса М а та вМ вМ ), 2 0 ~овради| прямокишков! вени Гии гаяа/аа та<Нве); ~ пижня прямокишкова вена (V. гасШИа М вПогу 21 22 23 24 - прямокишкове венозне сплетения (’рШхиа иапоаде лкМВД вена черволод|бного вСдростка Ги. аррапФсчШпу права загальна клубова вена Ги Шаса ооттшаа <7ахМ& кпубоео-ободовокишкоаа вена (V ёвоссЛсау 25 - порожньокишкоЫ та клубоеокишкое) мни (улрряМ аа аI Иеа/ез); 20, 30 - нижня порожниста вена (V. са м 1Ыаг*уУ 27 ~ права ободовокишкова ввив ГК соВса ЬахМУ 20 - верхня брижом вена (и тааапшка эодепог); 29 - права ниркова аена Ги лвлайз ОахашУ. 30 - середня ободовокишкова ввив б* ееВс* таЛаУ 31 - п(дшлункоаоч»анедодтипепаюодюм ввив Ги. рапсгааЫсоаиоОапаМв}, 32 - права итунково-чапцем вен*, и давМотапШя (да*<гоар)р1о&а) ОахМь 33 - припупков! мни Гии регвитаЯееМО. 34 - ворона пазиком ввив (и рооаа ЬараваУ, Зв>прамг1лкаГг 0ак1аг) вортю) пвнвяюао) ммк, 35 - миуром вана Ги. сумев), 37 - пвчшков! вами Гии АараОоаа) О р | а и »1 т а О инош й Л Я К И Х 111*И ф « |> М > 1 I Ь С Я , В ени притоки М1С11С ф о р м у п а п НИ ю ирас ( Л ПНК О Ш 7 вена . П и а 111 IV ИКОНО С ............... | г а х Г Г К* Ш 1 К 11 .1 ч е н ц е и а иена, Ы [И Я I П 1 1 у Т р Н П 1 1 Ы > о р гаи 1 1 1 1 \ К О р о ! К 1 Н 1-1\Н К О Н 1 Т а ш 1> п к г 1 п ю г а с е л г .н н к о н н х п ен 111.1111 IV Н К О Н О .Ы 10.Ю Ш м м и ги и Ф ( ) р М \ < 1 ЬСЯ .1 м и г к ш ш х П орпж ньокпш кош б риж ова вена 1н м 1 И О рО Ж Н Н С То! 1 А К- 1> б о Ш Н К И Ш О К у ТО П НИ 6 р И Ж 1 К. 1\ б о И О К Ш Н К о Ш Гп и т и и к « - н о |1 р •но Я» |Ц ф ■ т УТШ »)>• ш 1*11| |м 1Гу *-т ПГМШКТМК’ Ц П К Г о н к а к и ш к а га <3 п брнж ГГТ1М1111Л1И1»! . ш м 1Ш*. к о и о -ч е п ц е н л п ен а: Н а Ш» М П И гМ И * 1 Х1 Д П • Н |М ГМЦ П 1VII КО НО )Л Ю .)О Ш П е|"Ю ' 1 Н 1 и Сил* Ь » ГП.Ю11КН Н1 и н ■> И к о н о ! ш лнм ункоко- НИХ м и н о г . кш нкоиа 1 К м~и\*н Л в* * *р#!Ж • МП# н и и а не ш н н ч * п е н и : п р а и а ш ту п - [ п л н а л и я г н н а . н? а «•»<- 41 111 !Я т о н к о ! К И Ш К И 1 ПСИ Л Ь 10.111 .Ь и с г ш И И .) * 1 1.1 *Ю В гр л ня •п а о м и я кров У т о р и к Н агя у п о р о ! л н а н а д ц я г и и а / ю 1. Ч м чаг и 1 Я И К И . .! Я К И Х »иги»» г к г в и ш ч н » . Н си аь т у П \Н < В М 1 1 » и - ,94111. V ТВирюМ ЧУ * Ч С рН О Ш • И о н и и НМ)1И1 Ю [р * Ч 1 " о б о [о и о к и ш к о и а и щ и ; т а ч а с I и * 1.| 1 : и н р ав а 1се р ед н я оно, ю - 111 [111 1\ IIМ И К И Ы Ю 111. П р о . . ИОК11ШКОВ1 н ш п по п и н ы т |.( а 111 И НК. 1 И* 1ИКО О Ч еИ Ц Я Н им к я бриж ова веиа У т н о р к к ГЬГЯ п р и Л . 1 Н 1 п . 1мм о б о [о н о к н ш к о н а Н с р \ И 1 М .Ц П 1 Ш и е р х н ь о ! и р я М О КШ И КОШ 11 иена Н рМ М О ! КЦН1М 1. II ..,,- , НС 11 И .1 с ш М О И С Ь п б п Н М И С 111 МОП*» 1 ОН пенам и и ю п и и б р н ж ! О О*) ю н а К1111П г Е с п г м о н о [ |6 и о ! о о о л о н о ! 1111.1X1 [Н а (Н Ь О 111 КИШ КИ 000 ю на киш ка ж рхик* 1 ., Н : . I Ы ива полонипа п о п е р е ч н о ! '/ и * [0 1 1 0 1 Ворипна печш кова веиа У т н о р к к ГЬГЯ П р и .1.1111 И М |Х у р О Ш и г м п . с е ч е .и н к о и о ! . и е р х н ь о ! 1а прим у н м н и ненн. 1111 а н и ж н ь о ! б р п ж о и и х 111*11 1 права п м ун кош пени, иоааду солонки ш д ш л у п - 1К*|Х* и ю р о ( а р п а н г н а коно! аа ю ли киш ки М еП Л рШ о р 1 а п и Н хотнп Ч е[Н * и и о 1 ПГЧ1ЧМ 1 К и м И ' .« о |^ « г д порож нини [><• • (II I IV ЦОК. 1011К.1 до кл»»и*р*«* 1 Ю И ( 1.1 К И Ш К И ч г а о р ю » **н1 • 1'• (о к р !м н и ж ш х 1* V причин киш ки) ф « ‘РМ ГМ* О 44 V • Н1 ' 111 ЦП IV и к о н а 1.1 щ м . 1 г к* и н к а «И Н О Ю Т » У III* * * » 1 | К 1 р 1 А М ( Н Т> Я П ) чатконий В1дд 1л ворггно! нет'IIконо! вени иа р.вн! верхнього краю головки шдшлуикошн залози. Мо чат коп притоки ш и веки анастомозують а правою шлуиковою веною. Лша шлункова веиа збирае кров в»л верхшх /нлинок л 11НП половини передньо! I задньо! стшок шлунка, вона анастомозуе з притоками л!во! шлунково-чениевоТвенн. Вдштю кврднмыюС чистиии шлунка л!на шлункова веиа анастомозуе 1а страшхпдними венами (не. о м у Ц шкХ СтрввоХ1ди1 вени, як! утворюють в спиц! стрмомму «®* тужне венозне сплетення, впадаютьу иенарму вену, в вона в!дкришиться у верхи» порожнисту вену. Отже, завдяки с получен ню лхво! шлунково! вени 1з стравохщннми венами утворюетьеч анастомоз мхж системами воргпхо! печшково! вени 1 верхньо! по рожнисто! вени - мЬссистемпий порто -кавальний анастомоз. Права шлункова вена (о. %аз(пса АехСга) йде по м а л ш кривиш шлунка праворуч 1 вниз, супроводжу ючи однойменну артерхю, впадае в початковий в1дд!л вортю! печшково! веии поруч з мхсцем виадання л!во! шлунково! вени. Права шлункова вена збирае кров вш верхшх дшянок пра&н половини передньо! 1задньо! стшок шлунка. Початков1 притоки ще! вени анастомозують з лхвою шлунковою веною та з при токами право! шлунково-чепцево! вени. У юнцевий в!дД1Л право! шлунково! вени впадае переважно передворотариа веиа (о. ргеру1опса) - вена Мейо, по яюй вщпкае кров вщ воротарно! частини шлунка. 1нколи ця вена впадае у ворггну печ1нкову вену. Мехурова вена (о. сузйса) збирае кров вщ спнок жовчного М1хура та м1хурово! протоки 1 впадае пере важно у праву плку в о р тю ! печшково! веии в глибивх ворхт печшки. У розгалуження вор1тно! вени впадають дрхбнх веии вщ стшок ворггно! печ1нково! вени та !1 плок, власно! печшково! артери та жовчних проток, а також вщ д1афрагми, яю проходять у товий печхнково-дхафрахмово! зв’язки. Припупков! вени (гм. рагаитЫНсакз) - веии Саппея - Бурова, яких переважно е 4-5, беруть початок у п\ ПКОВ1Й дшянщ, де анастомозують: з верхшми надчеревними венами, що е притоками внутрйшйх грудних вен (впадають в систему верхньо! порожнисю! вени); нижхйми надчеревними венами, пю е прпшками зовшшньо! клубово!, г з поверхиевими над-еревними венами, яю впадають переважно у вел-- .V пшшюрну вену абастепю ву вену (осташй дв1 пи впадають в систему нижньо! норожнисто! вен ). 1 шпупков! вени Йдуть ДО ВОрХТ ПСЧ1НКН вздовж кру о! печшково! зв’язки мхж листками серпонод ,ю! зв’язки. Не доходячи до воргг печхнки, иуш >111 веии можуть зливатися в один стовбур або | окр шми плками впадають переважно в Л1ву хтлку Н()р! но! печшково! вени. Т у т л о ш л ы ю иагадати, що у плода фуикпюнуе пупкова веиа (п. итЫНсаНз), по якхй тече артерх•ел.иа кров вш нлацеши з ножи в иими речоннпами. Пупкова веиа ххрямус до ворхт печшки у одиоймеиИ1й и борозп! мхж листками серпоподхбно! зн’ялки I мдкрины тм я перохшжио у лхву плку нор1тпо! печ1п■«иинвени, Шд юшхсво! дшянки пупково! веии шдгалужу» т 1к'м венозна протока (Аипих птохшх) - протсжа Араищ, яка йде по одмоймеаиШ бороли! ххечйх- к и ! впадае у нижню порожнисту вену, тому частина вртер!ально! кров» потрапляе у ннжик! порожинсту вену (див. нижче). Шсля народжепия дктиия пушек ва вена 1 венозна протока за ростаю Ы перетворкяочись вщповщно ив круглу печ!нкову эв’язку I вежжну зв’язку, як! проходять в однойменних боровках печхнки иа нутрощев!й Я поверх»». Отже, через припупков! вени утворюються вотужш венозн! анастомози (мгжсистемш анастомози) М1Ж системами нижньо! х верхньо! порожнистих век та в о р тю ! печшково! вени *■ порто-кавэ-кавальи! анастомози (див. нижче). • П ритоки ВОрГГНО» печшково? вени * Притоками, або коренями ворггноТ печжкоасй вени е три крупш судини: верхня брижова вена, селезхнкова вена >нижня брижова вена (ри с ! 14). 1. Верхня брижова веиа (о. тезеШепса зирепог) бере початок в клубово-елтокмшковхй дшянцх. про ходить у товий кореня бриж! тонко! кишки вверх I лхворуч, утворюючи дугу, внгнуту ьлхво | вниз, 1 вливаеться у ворггну печшкову вену позаду головки пщшлунково! залози. Верхня брижова вена та И при токи супроводжують однойменну артерхю та й розгалуження, розташовуючись праворуч вхд артерй, Вона збирае венозну кров вхд стхнок брижово! части ни тонко! кишки, слхпо! кмнх&н I червохюшбхюго вхдростка, висхщно! х поперечно! ободовкх кишок, дванадцятипало! кишки, шлунка, пщшлунково! залози, великого чепця хбрижових лхмфатичннх вузлхв. У стовбур верхньо! брижово! венн послхдовно впадають наступи! венн. Клубово-ободовокншкова века {р. ШосоВса) по чинаеться численнимн плками, що збирають кров вщ юнцевого вщдшу клубово! кишки! слхпо! кнхнкм. а також вщ червшюдхбного вщростка. яка вщпкае по вей! червоподхбного вщростка (». арретЬаАтз). Притоки цхе! веии збираються переважно в один стовбур. який прямуе вверх! лхворуч 1 продовжуеть ся у верхню брижову веиу. Клубовокишков) 1 порожньокншков! вею» (хчк Иеа1ез ег]е]ипи!ез), яких мал1чу*тъсв 16- 20, про ходять вверх! праворуч мхж лмсткамн бриж! тонко! кишки, впадають у верхню брмжову вену вздовж й лхво! поверхн!. Цх числеххн! веии збирають кров в и клубово!! хюрижньо! кишок, супроводжуючи одмо* ймешн аргерП та !ххх! роенвлуження. Права ободовокишкова веиа (о. о А * хк«Хп) Аде ирихч-родпьо I д ето догори позакхчеревимно (неколи може бути 2 3 вени) 1 анхадяе у верхню 6р*> жопу вену, Пк вена та П притоки супроводжують однойменну артерхюта и розгалуження, анастомозу ючи внизу з клубово-ободовокихиковою веною, в д!* лянц1 правого згину ободово! кишки - хз середньою ободовокишковою веною. Середня ободовокишкова вена (о. соИса те<Иа), яка мае праву! Л1вупритоки, проходить мхжлистка ми бриж! ободово! кишки, супроводжуе однойменну артерш та н розгалуження. Числент притоки ц!ё! веии збирають кров вхд правого згину ободово! киш ки, де вона анастомозуе з правоюободовокишковою веною, та вхд усхе! поперечноободово! кишки. В Д1лянщ лхвого згину ободово! кишки ця вена анасто мозуе з лхвоюободовокишковою веною, утворюючи велику дугу (аркаду). Основний стовбур середньо! ободовокишково! вени впадае у верхню брижову вену. Права шлунково-чепцева вена (о. р,аз1гоотеп1аИз АехСга; ррзЬюергрЫса АехСга) супроводжуе одно йменну артерш, проходить вздовж велико! криви ни шлунка злхва направо, анастомозуючи з лхвою шлунково-чепцевою веною. Вона збирае кров вщ нижнхх дшянок право! половини шлунка, вхд право! половини великого чепця, анастомозуючи з прито ками право! шлунково! артерн. На рхвш воротаря права шлунково-чепцева вена впадае у верхню бри жову вену. У юнцевий вщдш право! шлунково-чепцево! вени 'впадають тдшлунково-дванадцятипалокишкот вени » коротю шлункенм венм (гг. рш псае Ы гт ) представлен! численнмыи дрхбйимн судинами. я » збирають кров 1нд дна шлунка I впадають у почвгковий вхддш еелезхнковен венн; * - пщшлунковозалоэохп вени (т . раптняжае) збирають кровпереважновхдхвоста)тшахпдашуиково! залози 1послщовно впадакггьу селезшкову вену. У бйхьшосп випадюву юнцевий вщдшселезтково! вени вливаеться нижня брижова вена. 3. Нижня брижова вена (в. тезеШепса т /епог формуеться у Л1В1Й клубов!й дхлянщ при алхггп верхньо! прямокишково! венн хенгмолодхбних вен, а вище до основного стовбура вливаеться лхваобо довокишкова вена, супроводжуючи однойменну артерхю та П розгалуження. Вена, роэшшюххуючись заочеревинно, прямуе вверх дугоподхбно- спочатку лхворуч, а шсля впадшня в не! лхво! ободовокиш ково! вени повертае дехцо праворуч. Попм инжня брижова венайде вверх лхворуч вхддванадшгпшалопорожньокишкового згину, заходить на задню по верхню тша пщшлунково! залози хв 70-75 % осхб впадае у селезшкову вену, в в хнших випадках - у ворхтну печшкову вену або у верхнюбрижову вену. Ннжня брижова веназбирае кровв!дегхнокверх ньо! частинн прямо! кншкм, емгмоподхбно! хнизхщно! ободових кишок. Притоками ннжньо! брижово! вение напупнхсу дини: - верхня прямокишкова веиа (о. псшВз зирепог) (т. рапсгеайсоАиоАепсйез) 1 тдгилунковозсиюзот вени (т. рапсгеайсае), поякихвщпкае венознакроввщдва збирае венозну кров шд верхньо! частинн прямо! надцятипало! кишки 1головки пщшлунково!залози. кишки. Через систему прямокишкових венозних 2. Селезшкова вена (о. зр1епгса; о. НепаНз) бере свхйсплетень вона анастомозуе !з середнхыи 1 ннжнхми початоквдшянц1селезшковихворггпризлитп деюль прямокишковнми венами, що е притоками право!! кох вен, що виходять хзселез1нки. Вена прямуе право лхво! внутр1шнхх клубовнх вей (система икжиьо! по руч уздовж верхнього краю хвоста хтша пщшлуико- рожнисто! вени). Верхня прямокишкова вена приво! залози, розташовуючисъ на й задшй поверхш пщ муе позаочеревннно догори ! дещо лхворуч, “пере селезхнковою артерхею. Селезхнкова веиа проходить тинае”попереду лхвхзагальшклубов! вену Iартерхих. попереду черевно! частини аорти, над виходом з не! Вище верхнього краюлхвогокрижодоклубоаогосу верхньо! брижово! артерп, хпозаду головки шдшлун- глоба верхня прямокишкова вена зливаеться оенгково! залози вливаеться (разом з верхньоюбрижовою моподхбнимн венами, утворюючи основний стоабур веною) у вортху печшкову вену. Дхаметрселезхиково! нижньо! брижово! веии; венивисереднхйдшянщдор1внюе0,4- 0,6 см. - сигмопод!бн! венн (ш зфмяАеае), яких пере Селезхнковавеназбирае кроввщселезхнки,шлун важно е 2- 3, проходять вверх та присередххьо мхж ка, пщшлунково! залози ! великого чепця, а саме по листками бриж! сигмоподхбххо! обхадово! кишки, таких венах, що супроводжують одпойменн! аргерП збирають кров вщ сигмоподхбнб! ободоао! кишки I супроводжують ус! розгалуження однойменних ар* та 1ХН1плки; - лхва шлунково-чепцева вена (ч. #ах(п)отеМаНх терхй. Ц! вени, злнххаючмсь а верхньою прямейшиххтЫга; ((их1пщлрЫса зтЫга) йде вздовж велико! ковою веною, формують стовбур нижньо! брижово! кривини шлунка лхворуч I впадае в ххочатковий вш- венн; -л!ва ободовокишкова веиа(в. сойтиятхош) Але дш селезшково'! веии. Нона збирае кров вщ нижн!х Н1ДД1Л1Втша шлунка 1л1во! половини великого чеи- ххритч'релиьонозаочеревмнип(Школиможебути 2-3 ця,анастомозуе з правоюшлупково-ченпеноювеною вени) I впадае у нижню брижову хиену. Ця вена су* нрохюджуе олноймеххххуартерхю та б розгалуження. та 1ш11имиишуиконими венами; V. V. збираючи кров вад л'шого згииу ободово! киижи 1 низхино! ободово! к и ш к и . Л1в а ободовокишкова вена в диян1Й л 1вого з т н у ободово! кишки анастомозуе 13 середньою ободовокишковою веиою, а внизу - !э сигмопод)бшши ободовокишковими венами. Вар1анти I аномали воргсноТ печЫковоТ вени Ворггна печшкова вена та н притоки можуть мати р13Номаштт варганти ! аномал!!. Найчаспше трапляються таю вар1аити: Л1ва шлункова вена впадае у ворону печшкову вену у м кщ злиття селезшково! 1 верхньо! брижово! вен, а в 23-25 % випадюв - у се лезшкову вену; нижня брижова вена впадае у верх ню брижову вену або в мкце злиття селезшково! 1 верхньо! брижово! вен. 1нколи трапляються анома ли та вади розвитку ворггно! печшково! вени та и основних приток. Зокрема, воргена печшкова вена та И притоки проходять вверх попереду головки пщшлунково! залози та горизонтально! (нижньо!) ! верхньо! частин дванадцятипало! кишки; ворггна пе чшкова вена впадае в нижню порожнисту вену, при цьому печшков1 артери розширега; дуже радко бувають випадки вродженого стенозу воргено! печшково! вени; описаний випадок, коли прав1 1 Л1В1 легенев! вени зливаються в одну легеневу вену, яка впадае у ворггцу печшкову вену. Венозж анастомози М1Ж системами верхньо! та нижньо! порожнистих вен 1 вор1тноТ печшково! вени функшюнання таких анастомоз!* мае велике хдвнчне значения. * Анастомози М1Жверхньою { нижньою порожнистими венами I. У товий передны/лчиих стшок черевно! I грудно! порожнин кнують пари! (прав! IЛ1В1)анастомози М1жсистемами верхньо! 1нижньо! порожнистих вей (кава-кавальшанастомози). Воинформуютьсяз ве нозногосплетения в пупковгйдшянщ(рис. 114»115). До них належатьтаю кава-кавальшанастомози: 1. Нижнг надчеревт вени (гю. ерщазкпсае т/еп огез), витоки яких анастомозують в пупков!йдьтянш а витоками верхшх надчеревннх вен, адуть донизу ! впадають у эоентаа кяубот вени (ею. Шасае ехкетг), а вони - в нижню порожнисту вену (о. сага гп/епог). Верхнг надчеревт вени (гю. ерщазкпсае зирепогез), що анастомозують в пупковШ дадянц! а витоками нижшх надчеревннх вей, адуть догори, переходить у внутргшт груднг вени (гю. Скогаасае ткетае), як! впадають вщповщно у праву г лгву пзечо~юяовт венн (хю. ЪгасЫосерНаИсав дехГга ек зггпзкт). 3 них кров вщпкае у верхню порожнисту вену (о. сага зирепог). 2. Поверхнев надчеревт вени (гю. ерщазкпсае зирег/та1ез) г грудо-надчеревт вени (гю. ккотсоерщазкггсае), анастомозуючи м<ж собою, утворюють анастомози М1Жсистемами нижньо! I верхньо! по рожнистих вей - кава-кавальннй анастомоз. Бето на кров вщпкае по правих кл!вих поверхнеанх над черевннх венах вщповщно у праву I лаву велшд тд~ гитрт вени (хю. заркепае теурге дехкга екзтгзкт) або в стегновг вени (гю. Игаа ехкетг), а штм - у эамлыа клубовг вени (гю. Шаа соттип'гз), яю вщкрнваюгьея у нижню порожнисту вену (о. сапа т/епог). Венозна кров вщпкае по грудо-надчеревних венах, яю про ходять догори по 6!чнШ стшц! черевно! I трудно! порожнини, у праву г лгву пахвот вены (гю, ихг11агез дехгга ек зггйзкга), попм у вщповщн! пгдклшпшчм вени (гю. зиЬЫагпае), а з них у плечо-галовт вени (го, ЬгасЫосерЬаНсае), як1 вщкриваються у верхню но» В оргашзм! людини у товпц передньо! 1 задньо! спн* трудно! 1черевно! порожнин, а також у сопках лею к внутршшх орган) в (пряма кишка, стравохщ, сер! подобна зв’язка печшКи) м!ж притоками верх ньо нижньо! порожнистих вен та ворггно! печш№ зени кнують мкнссистемш венозт а’еднання — анш омози. 1х прийиято називати за латинськими наз! «и трьох крупиих венозних судин, м!ж якими утш )й ш анастомози: кава-кавальш - М1Ж систе мам верхньо! та нижньо! порожнистих вен; кава- рожнисту вену (о. сага зирепог), Необхщно шдкреслитм, шо мЬк грудо-надчерев Иор) пап 1 кана-порто-кавалын - М1Ж системами ними 1 верхшми надчеревними венами, в також мш <н-р>, 1.011 нижньо! порожнистих вен та вортю ! пеповерхиевими надчеревнимиIннжнЫи надчеревними Ч1И1'нкя вени (рис. 114,115, табл. 23). П.1 иеиози! анастомози забезпечують обхадиий венами кнуютьчислена»анастомози. 11. У дшянках задньо! станки трудно! I черевно! К|>()[«>!)бн- в органики людини. Вони ночииають акпорожнин кнують пирш (прав! I дин) анастомози 1ИВ1Юфункцншунати при патолоНчних станах, зо крема при порталынй ппертензп (шдиищепня тис М1Ж верхньою та нижньою порожнистими венами ку кров! в систем! вортю ! почт коно! вени), коли (кана-юшалыНанастомози). Вониформуютьсачерев киникант, нерешкоди для точи кров1 но осиошшх систему непарно! (пйженарно! вей(ряс 114 115). 1. Почнтконмми в1дд1лвмм непнрюА к ншнгшр кеноших мапстралях в системах порожнистих вен но1вен (гю, еиухоз ек кетиищпа) е вйновиме Ч1*1» «' | пори во! нсч 1 пков о 1 веии. Тому знании 1 роаумйшн В е и и , ч е р е з як» м и о р ю ю т ь с я а н а е г о м о з и м гж п е и о з н н м и с и с т е м а м и К р уш и в ш и . ню 1ЫЯМ* И 1Г |И( «Ч11Ц1 Ц| анастом озу ю ть В с и е те м у в е р х ньо» В систем у ниж ньо» п о р о ж н и с то ! ненн п о р о ж н и с т о ! пени э н л е т о ч о и* К а и а -к а в а т ы н а н а сто м ози Верхня 1 н п ж н я П е р м и надчереш й ненн 1 1 и ж п ! на е к р е ш и пс п о р о ж н н г п псин —М Ш утрШ П Н Гру Л III ПС НИ -МОП1ШШ11 К.ТУ Гюй! > п ч .п :- . СПИКИ 1* ти')!)||»} к а и а -к а п а л ь н и н ИЦ- ш л е ч о - т К и п п не в е н н —► 1ЛГЛДЫП К 1 \бо Ш о д о м м а п и с го м о з н н —ш е р х н я п о р о ж н и е !а пени -ч ш ж н я порож ни е в вена иена ВерХПЯ 1 1111ЖИЯ 1 р у д о - 11а п е р е ш и п е н и 11 о н е р х н е ы н а л ч е р е ш п N п ж ш : Л г и ... ч ........ . НО]ЮЖН1!С11 ПСПН —м га м м н н п е н и —»1п д - пени гр> ,11.0. | чГрГМЖ II ка в а - к а т и ! 1,1 пи ‘ 1 к л ю ч и ч ш п е н и —ш л е ч о - в е н и —► г ге г н о ш п е н и а н а с то м о з го ю ш н в е и и —»в е р х н я ЗО П П Ш П П КЛуСмНЙ 111*111!—* п о р о ж н и е га пена п п ж п я (Ю|Ю /КН 1Н га вена П1К1 111 ЦННфШ - мОрО •>мим Н о н е р е к о ш ней.»—ч ш е х ! ми П о п е [> е ко ш в е и и - * п и ж м п о р о ж н и г п пени п о н е р е к о и ! п е н и —« н е п а р н а п о р о ж п п е т л вена ка п а -ка н а л ы ш й 1 а н а с то м о з п о р о ж н и с т а пена В ерхня В путрнш н Верхня 1 1 нижня нижня 1 пппп • ШКИ Тру ДЖИ I ЧСр* II* К)1 (м р о л м и п ш в н е п а р н а н е н н —»не р хп я 1зош У 1 В п у 1(>1111111 I ЗОШПППП У ни ■. 1р* **1 И \[Х 11,1 п о р о ж н и с п пени ХрсбтоН ! в е н о з ш СП. ю - хребтов» в е н о з ш с п к ч е п н я ка н й -к а в а л ь н н и т е п н я —► л н ж хр е б п е ш не н о н е р е к о ш н< и п .б и и п а н а с то м о з 1111—►ЗИЛII! 1 м гж реброи» ПСИ I I—> се р е п и ш а к р и ж о в ! п е ни п п ж п я п о р о ж н и е га н г н а к ч»^ ■ И1Ц1 1 СИ Н П ННН н е п а р н а I ш в н е п а р н а в е н и —* ве р х н я п о р о ж н и с т а вена П о р го -ка н а л ь ш а н а сто м ози В о р м н «1 н е ч ш м н м не П \’11МШЛ п а —т р и п у п к о ш в е н н ♦ н и ж ш ПС|К Ц1Ыв’ 'И 1- И н а д ч е р е в т п е н и —м ш у ф п ш н па ш е р с т и в е н н 1 ру КЛубоВ! |<еНН ♦ МГаДЫП ц«1&с п и 11 ' ' ■ ПрИНУ НКСДИ “ . им 1 В о р Н П а !К Ч1ИКО- В о р ггн а п е ч ш к о в а вена на вена 1 в е р х н я н р н н у н к о в ! в е н н —т е р х и » 1а ннж ня порож- п н е п ненн порт- канал ы ш й а н а с то м о з В о р п н л м е ч ш ко нл нона 1 вм рхня н о р о ж н и п а иена п орт о -к а п а -к а и а л ы ш й а н в гт о м о 1 М о р и н .1 н г ч ш к п в л Ж ПН 1 н н ж н я порол; н и г }.| ел п а порю ЮНЫ П ЛИ Ш <П1Л( т м о { ► мп н с п н —>п к-ч о ш .т о ш п вс н и —►верхня п о р о ж н и с т а К 1\ООШ ве н и вена п и п а вена зовш ш ш 41* +11НЖПИ П о р о л В о р т ы п е ч ш к о в а вена -> ива ш !\ и к о н а пена * 1 ! р л во х! н и пе п п ► с ф л в о х ш н е в е н о зн е г п ( п с и н ) ! « непарна > н н н и 'п а р н а к п ш ►верхня п о р о ж н и е ! л в ги а Мл кр п ш О Ч К ы 1 •'* " И ка р ил и» ............. г1 |Ъ 1 * о х < т * » г и м 11 р я м о к ш и и о п е п е п о п и - 1|р > |м о к н !в к о | 1е т ч н м н е []|1ММ1 <п вдопн и («М О И М .1 бри ж ова вена м и м м и к о п л вс п а » н и з п и ► м о р с >н а 1*11 В К ’ПНИ •*3*ре 1111 * 1*11 к *** 1(р)|\(оип1икощ пе пп • |Щ \ 1[ *( 11Ш 1*Т1|Н1М111Ц 1441*1 1М -ЧШ М Н 1Л ■щ у 1 р К П Ш » В ('р \п > 1 п р и вена 1а 1 а К 1 \ п О | 1 | Ш III* пап к »\бч»! п« ни ИМ КПП 1Н»|»0 КЦ1И I л в* и • 1 П !« И * * ♦НИШ и р « 4 *п йИГПК СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСИ ИА Рис. 115. Анастомози м(ж «орТтною м чЫ ном ю веною, верхньою I нижньою порожнистими венами (схема): 1234- верхня порожниств вене (у сшуш вирфОотХ" пгея плечо-готювна вт » (у. ЬгасЫ керОеМсО Опт шр додаттова гпемепарма аена (у. Ьватхудст ассдеаолВЛ лша задня кчжреброее вене (V. /ТЖагсоЖа*»роаШ кх з/ШМга); 6 - непарна вена ( у. агудоа); в - стравох'дне венозне сплетения (рСехиз чвповиш оезорНадеиз); 7 - твнепарна вена (V. Пвттхудозр в-прав) зада мЬкребро* вени (уу. /пШ соаМвш р о в ы кя н 0ех1гве); в - анастомоз мок ворНною пеммковою еенрю • верхньою по- рожнистою веною; ТО- Шва шлункова вена (V. дазХпса зюЫгв): 11 - ворона печшкова вена (у. роНае Лере**/; 12 - селеэ!нкова вена (у зрЬпса; к ОепаЬзр * 13 - нижня брижова вена (к тозоЫвПсе тЮоог/; 14 - л!ва ниркова вена (к гвоаНз мпЫга); 15 - нижня порожниста вена (к с м т/оОогр 16 - яечков! (яечников!) вени, «у. (езВсиВкез (оУвпсаер 17 - верхня прямокишкова аена ( у. п с Ш » зирепог): 1 8 - гава загальна клубова аена (V. Ааса соттиЫв тЫяИпр, 19 - л!ва внутргшня клубова аена (у Шаса т Ш ж атШтар, * 20 - середм прямокишков! вени (V* гасМ м теФавр 21 - прямокишкова венозне сплетення (рНтп увпозиз псШ зр 22 - права поверхнева надчеревна аена (у едомМ са зирвгИовНз Овх(га): 23 - права нижня надчеревна вене (у ер/длЯпсш ктЛоог <МжПр 24 - верхня брижова еене (у т взвеШ кя зирепог): 25 - анастомоз мок верхньою I нижньою порожнистими I ворот ною пеммкоеою веною; / * 21 20 26 - лрипупков) вени (уу. рагшпЪШсаЬар, 27 - печ!нка фераг): 28 - верхня надчеревна вена (у ар/дазМсв аирвхкнр. 29 - грудо-надчереена вена ( у ИюгасоерфвОсз), 30 - внутршня грудна вена (у. Н ю пкка кНвтвр. 31 - права тдключична вена (и аиЬсОеИе ОехКа/: 32 - права плвчо-гопоана аана (у. ЬпсЬюсзрЬаИсш ЬзхНар 33 - права внутр!шня яремна аана (у.ридиМпвЮШгт взхка) ява <, пдт поперекове вени (хю. 1итЬа1е$ азсепдепСез У шийшй дшяшй вщ хребтових венозних сплетень </ехи ) ш Ы га), яю утворюють числен 111 анастомо кров вщпкае у хребтов/ ?потиличш вени (ш. тугтези в! )В1дно з правыми г моими поперековими вена- Ьга1ез е( осс1рИа/ез), як! впадають у систему внутри*' ми 0 (итЬа/ез е/ех1гае е1зтЫгае), що безпосередньо ньо/ яремно/ вени (а. рщи/апз Ыета). Пстпм кров з мвд Iь у нижню порожнисту вену (ь. саг>а т/епог). них потрапляе вщповщно у праву /лтулземочояоет Лепт '-а вена ( V . агуцоз), в яку впадають твнепар- вени (хю. ЬгасН/осерНаНсае Лайт е1япшт), а « них - у «а е<. ; (V. Иетгагу^оз) 1 праве задт мёжребровё вени верхню порожнистуиену (V.сааазирепог). Окр)мтопь (щ 1, н-гго&ака розСепогез йехСгае), впадае безносе- на ршш великого отвору потилично! юстки хребтом! венозш сплетения анастомозують з лмЬкмпшпткм № 1»') у верхню порожнисту вену (п. сапа зирепог). 2. Чдеопж хребта (вщ ршня великого отвору но-венозним сплетенном (/>1е.пи хжяохиз зиЬосп/таЪз}, з тилично! юстки до »срх|'вки крижово? юстки) розм!- основным сплетениям 0»1ехт Ьаяктз) 1 иемиимиом ммп <*уц|лыи внутр/шп/ I зовшшш хребпннп венами пазухою (зтиз асс/р/Ги/х) тве)ьвЛ оболони голошнмо (плетения (р/ехиз иепозг пеПеЬга/ез Ы ет / в/ ех/ет/), мозку. К|МЯ1вщ них венозних сплетеньтвкожютрап* яю утооркмоться анастомози (прав) I лйй) М1Ж ляс в систему верхньоТ ш^южнисто! пени. У Д1ЛИШ11 I рудноТ КЛ1ТКН 1э хребтових веиозсистемами нижньо? I верхньоТ порожнистих вен — пих сплетень К|юв вщтжае у мнЫ мшреброт « и м ^•«-кавальн! анастомози. (гю. ЫегсоВакз розЫгюгез), а них в непарну г питепарну вени (гю. агу%о$ е1 кетагу#ох), а потём у верхню порожнисту вену (о. сака зирепог). У понерековЁй дёлянцё хребтовТ венознг сплетення (ркхиз юепозиз оепеЬгакз) з’еднуються а правами I лгвими поперековими венами (гю. 1итЬа1ех йех&ае е1 згтзЗте), що вщкриваються у нижню порожние~ ту вену (о. сана т/епог). У крижовЁй дшянщ хреб тов! венойнЁ сплетення анастомозують з крижовим венозним сплетениям (р1ехиз ьепозиз засгаНз), кров вёд якого вЁдтЁкае в бгчнг I серединну крижовг вени (гю. засгакз киегакз е( тегИапа), а вони впадають у систему нижньоТ порожнистог вени (ь. сапа гп/епог). Отже, через систему хребтових венозних сплетень утворюються численш анастомози з внутрЁшньочерепними венами, з венами в дшянках ши! 1 грудно! клггки, попереково! дшянки 1 далянки малого таза. Кров з потужних венозних анастомозЁв, що функшонують в дшянках задньо! стшки грудно! 1 черевно! порожнин, вЁдтЁкае у верхню г нижню порожнисп вени, тобто функщонуе потужний кава-кавальний анастомоз. Рис. 116 А. Караваджо. Голова Медузм. 1600-1601. Галерея УффЁцЁ.ФлоренцЁя. * При портальнЁй ппертензЁТ (п’ывншения тиску кровЁ в системЁ ворЁтно! печЁнково! веки) кров може вЁдтЁкати з ворЁтно! печЁнково! вени поприпупкових венах у зворотному напрямку у венозне сплетення в пупковЁй дёлянцё, а вёд нього в опнганЁ вмще прито ки верхньо! ё нижньо! порожнистих вен, утворюючи Анастомози ш ж вороною печЁнковою веною порто-кава-кавальт анастомози. У пацкнтЁвэ цкю та верхньою 1 нижньою порожнистими венами недугою передня стёнкв живот» мае харак-терний ви Ворггна печшкова вена через сво! притоки (при* гляд: численнЁ пЁдшкЁрш вени розишреш, мають зампупков! вени, лЁва шлункова вена, верхня прямокиш висту змЁсподЁбну форму I радЁально розходятьеж МД кова вена, верхня брижова вена) анастомозуе Ёз сис пупка. Такий симптом клёнёцисти називають симп темами верхньо! Ёнижньо! порожнистих вен, утворю томом “голова Медузи* ("сари( Медигае'), маючм на ючи порто-кавалын ёпорто-кава-кавалып анастомози увазЁ горгону на Ём’я Медуза, яюй древньогрецькнй мЁфЁчний герой Персей вйрубав голову, що малазмёЗ (рис. 114,115). До них належать таю анастомози: замЁсть волосся (рис. 116). 1. Вортна печгнкова вена (о. рогЬае НераВз) анас 2. Ворйпна печгнкова вена (о. ропое кершхз) у п томозуе через припупкот вени (гю. рагаитЫНсакз) в рное анастомоз Ёз системою верхньш порожнисп* пупковЁй дёлянцё передньо! стёнки черевно! порож венн (порто-кавалышй анастомоз) через ещнмонини з притоками верхньо! Ё нижньо! порожнистих вен - тюрто-кава-кавальт анастомози. Припупковё вени, яких переважно е 4-5, беруть початок у пупковЁй дёлянцё, де анастомозують з верхнши надчеревними венами (гю. ерщаз1ггсав зирепогез) 1 грудо-надчеревними венами (гю. с/югасоерщазГпсае), шо впадають у систему верхньоТ порожниапт вени (и. саьа зирепог), а також з нижнгми надчеревними венами (гю. ерща.Упсае т/епогез) Ёповерхиевими надчеревними венами (гю. ерщаМпсае зирег/гпакз), якё впадають у систему нижньоУ порожнисго! вени (див. про них вище). НрилулконЁ венн примукль д о иорЁт печш ки вздовж кругло! нечш коио! зв’изки мёж л и с т а м и сер1юнод|бл(>| зи'язки, !х енш ы ш й стовбур переваж но вЁдкривасться в лЁву п л ку ворЁгноТ печЁпконо! вени а б о б ел ю сер едп ь о у норЁжу нечЁнкову вену. Рис. 116 Б. «Г олом Мвдузиа. хкМ вени ( ш оезорка^еакз), що утворюють у спи да стравоходу венозне сплетение. Цей анастомоз формуеться таким чином: венозне сплетення страдоходу в черевшй порожниш в дшянц! кард!альио! частини шлунка анастомозуе через стравохгднг вени (гг. оезоркхщеакз) з витоками лгвог шунковсп вени (г. %азГпса япЫга), яка впадае у вортну печткову вену (р. роПае кераНз), вщповщно у грудш й порож ниш кров вщ стравохщного венозного сплетення вЦпкае у непарну I твнепарну вени (хю. шуррз е1 кетгагу^оз), а непарна вена безпосередньо впадае у верхню порожнисту вену (о. ст а зирепог). ^/Знания такого порто-кавального анастомозу мае велике значения в клшнп. Зокрема, при порталынй шертензц частина кров! вщтшае у зворотному на прямку з вортю ! печшково! вени через л!ву шлун* кову вену у стравохщне венозне сплетення, а пот!М у систему верхньо! порожнисто! вени. При цьому захворюванш стравохщш вени варикозно (звивисто) розширюються, що за певних обставин може призвести до розриву одше! з них 1 значно! кровотеч!. 3. Вортна печшкова вена ( V . рогСае НераНз) утво рюе М1жсистемний анастомоз з нижньою порожнистою веною (о. саюа т/епог) через прямокишкове венозне сплетення (ркхиз оепозиз гесСаНз) - портокавальний анастомоз. ВЫ формуеться таким чином: посереднЬс I нижнгх прямокишкових венах (хю. гес1а1ез тесНав е( т/епогез) кров вщтшае вщ нижшх двох третий прямо! кишки у праву г лгву внутргшт кяубов1 вени (хю. Шаа тСегт ёехХга еСзгзпгзХга), а з них - у систему нижньо! порожнисто! вени. По верхнш прямокишковш вет (ю. гесСаНз зиреггог) кров вщтшае вщ верхньо! третини прямо! кишки у нглжню брижову вену (с. тезепСеггса т/епог), що е притокою варжнеп печи■овгп вени (и. роПае кераНз). Витоки верхньо!, се ре;» а 1 нижшх прямокишкових вен анастомозують шж »бою через прямокишкове венозне сплетения. шгшя цього порто-кавального анастомозу дае моя шветь зрозумгеи мсхашзм вииикнения метаста.- 1(перенесения патолопчлого агента з ураженого орь а в шший) в р 1зних органах при злояюсиих пух ли» прямо! кишки, який заложить 1 вщ мюця розтащуи-.ппя иатолопчиого пронесу в цьому орган» Якщо рак< к-нтиии шггранляюл ь з течк.ю кров! у верхню «рих'окишкову вену, що с иритокою нижньоУ брижоый ы ви - системи вортю ! печшково! вени, то ймонфш мегасташ в печнпп. При иропикнешп злояюсних к пт ни у середш або нижш прямокишков) вени, нояк и х К |ю в вщтнеш. в систему ннжньо! порожнисто! пени, метаетази переважно вшшкаюгь в легенях. 4. У Д1ЛЯ1НН задньо! сивки черешня порожнини * иы.ючерсвипиому простор! вортша печ'ткиви вена (г рште Иг'ршп) через сши ври токи уттюрюс а пае то* моэи 13судинам и пшаочеревинногопростору.нювпвдають у систему нижньог порожнисякА вен»(к сам т/епог) - порто-кавалшг анастомаш. Зокрема, при токи верхньо* брижовов веки (о, теземХеггса вирепог) анастомозують з яечгсовими венами (ж. Шпсикаез) у чолов1К1в чи Мечниковыми венами (гю. осапсае) у то нок. Прав! а них впадають безпосередньо в яижию порожнисту вену, а лЫ> - в лгву ниркову пену, яка вщкрмваеться у нижню порожнисту вену. | ) Питания для повторения I самоконтролю 1. Вщ яких внутрншнх оргашв збираеться венозна кров у систему во р тю ! печшково! вени? 2. При злитп яких суднн I де утворюеться ворггна печшкова вена? 3. Опшшть топограф|ю вор'геио! печшково! вени. 4. Як! вени впадають безпосередньо у ворггну пе ч ткову вену? 5. Як у паршшм! печЫкм розгалужуеться ворггна печшкова вена? Як формуються печшков» вени 1 куди вони вщкриваються? 6. Вщ яких частин шлунка збирають венозну кров права! лгва шлунков! веии? Куди вони впадають? 7. Вщ яких частин шлунка 1 великого чгоия зби рають венозну кров права та шва шлунково» челцев1 вени? Куди воин впадають? 8. Опиийть топограф!ю верхний брижово! веии. Вщ яких органов вона збирае кров? 9. Як! вени збирають кров вщ пщшлунково! аало* зи? Куди вони впадають? 10. Яю вени збирають кров в'щ дпанадцятнпало! кишки? Куди вони впадають? 11. Як! вени збирають кров вщ брижово! частинн тонко! кмшкн? Куди вони впадаюпгъ? 12. Яю вени збирають кров вщ слипа! кмшкн, ви» сх!дноТ 1 поперечно! ободовмх кишок? Куди вони впадають? 13. Ошншть топограф!» селезшково! вени. Куди вона впадае? 14. Яю венн впадають у селезшкову вену? Вщвких орган!в вони збирають венозну кров? 15. Опшшть топограф!» нижньо! брижово! вени. Куди вона впадае? 16. Вщ яких вщдшгв товето! кишки эбирж венозну кров нижня брижова веиа? Як нязишштс* в притоки? 17. Куди I но яких судинах Ыдпкае венозна крив в*Д прямо! кишки? 18. Оншшгь топографш) прнпупковмх вей К уди вони шдкрипаюгься? 19. Як! ви знаете венозн! анастомози м!Ж системами верхньо! та нижньоТ порожнистих вен 1 вортю ! печшково! вени? Яке !х клнпчне значения? 20. Опинйть венозш анастомози м!Ж нижньою 1 верхньою порожнистими венами (кава-кавальи! анастомози), яю кнують в дшянках передньо! I Гвчних стшок грудно! та черевно! порожнини, Яю вени анастомозують? 21. Опипнть венозн! анастомози М1Ж нижньою I верхньою порожнистими венами (кава-кавальш анастомози), як! ^снують в дшянках задньо! стшки трудно! 1 черевно! порожнин. Яю вени анастомозують? 22. Опшшть венозн! анастомози М1Ж нижньою I верхньою порожнистими венами (кава-кавальн! анастомози), яю сформован! вздовж хребта. Як! вени»венозш сплетення анастомозують? 23. Опшшть венозний анастомоз М1Ж ворггною печшковою веною 1 верхньою порожнистою веною (порто-кавальний анастомоз), який формуеться в дшянках мало! кривини 1 кард1ально! частини шлунка через стравохщне сплетення. Як! вени анастомозують 1 куди впадають? 24. Опицпть венозш анастомози М1Ж воротною печшковою веною! верхньою та нижньою порож нистими венами (порто-кава-кавалышй ана стомоз), яю формуються в дшянках передньо! стшки грудно! 1 черевно! порожнин. Яю вени анастомозують I куди впадають? 25. Опшшть венозний анастомоз м!ж вор!Тною печшковою веною 1 нижньою порожнистою веною (порто-кавальний анастомоз), який формуеться в стшц] прямо! кишки. Як! вени анастомозують 1 куди впадають? КОРОТКИЙ НАРИС РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННОУ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ В ОНТОГЕНЕ31 .и —«я» Пор!вняльна анатоимя У безхребетних I нижчих хребетних таарнн судинна система вщкрита, вона представлена систе мою щшин, простор!в» порожнин 1 судин. Зокрема, у юльчастих черв!в! ланцетника с дв! наодовжп су дини, по яких тече кров, ц! судини з'еднаш м!ж со бою капшярами1 б1чннмн плками. У риб вжек двокамерне трубкопод!бне серце, що мае таю вщдше венозну пазуху, передсердя, шлуночок та артермдьний конус. По ньому пртш ае венозна кров. Артер!альний конус переходить у вентральну аорту, вш но вщходять до зябр 1В, що с органом дихання, III, IV, V, VI пари п риносит зябрових артер]й (I I II пари редукуються в эародковому пср!од|). У зябрових капшярах кров насичуеться киснем, шо иадхолнтьз води. Артер1альна кров вщ зябр!в вйгпкас по виносних зябрових артершх в непарну дорсальну аорту, а вщ не! - до оргашв 1 тканнн. Серцево-судинна система аа х хребетних таарии складаеться !з серия, аорти, артергё, мшроцнркуля* торного русла I вен (ряс. 117). Ус! оргаин отрнмують кров в!д аорти. У эеыноводиих тварнн (амф»б1Й) вже е легеш', серце трикамерие: праве I Л1ве передсердя, один загальний шлуночок. При легеневому тип! дихання частина зябрових артерй редукуггься, а !нш! перетворюються в сонш (легенев! артерш У ргопшй Рис. 117. Схема крчвооб|гу у р!зних хребетних тварин (стр!лками показано напрямок руку крое!). А-риби: 1 - шлуночок (ьгвЫпсиЮа); 2 - передсердя (аМит); 3 - зябров! капшяри; 4 - капшяри великого кола кровооНгу. Б - земноводн): 1 - шлуночок ^вШпси/иа); 2 - прав* передсердя (аМит бех(гит)\ 3 - шве передсердя (аМит в1гиа1гит); 4 - легенев! капшяри; б - кагНляри великого кола кровооб!гу. В -ссавц1. 1 - правий шлуночок (уапМси1иа 4вх1ог); 2 - права передсердя (аМит йах1гит)\ 3 - легенев! каШляри; 4 - л<ве передсердя (аМит *1п1*1гит); б-л!еий шлуночок (чепМсЫиа »1пШ1шг) в - кепШяри великого кола кровооб!гу. еже е неповна хнжшлуночкова перегородка, артер!- У ссавфв, у зв’язку щ значною редукцию вежино! пышй конус розд!лсний аорто-легсневою перегород пазухи, В1чко задньо! порожнистог иеий перемйаеяе коюна аорту 1легеневий стовбур. Отже. I § амфмбШ, I в праве передсердя. Парна черевна веиа, вЦ яма бе в рептатй (дещо мениге) артер1алъна { венозна кров руть початок пупков* веии плода,уссаАйв »сну* тшьу шлуночку змплуються. У дорослих амф 1б|'й зябра ки у зародковому перюд! онтогенезу. Венозна пазуха атрофоваш, бо функцюнують легет. 11II пари зябро серця у ссавщв падал! редукусться. 3 матерцщу ревих артер! й в амф)6ш редукуються ще в зародковому дукованих посткардинальних! субюардинальних вей перюдй 1з III пари зябрових артерШ розвиваються у ссавщв утворюються справа непарна вена, ню впасонш артерй, з 1У,пари - права I Л1ва душ аорти, з V дае у праву загальну кардинальиу вену, а аипва - т в париу хвостатихамф^бш утворюеться II пара дуг аор непарна вена, що впадае в л!ву загальну кардмнальну ти (у безхребетаих амф1'бш вони редукуються); 13 VI вену. Як 1 в людини, обидв! ц» венн а''едиукггься мгж пари зябрових артерШ утворюються легенев! артерй. собою поперечним анастомозом. Завдяки такому Уд&остатих амф|бШ щ‘ артери з’еднуються з II парою анастомозу, кров з швнепарно! венн,л яку эбираггъся кров вщ сп'нок л!во! половини тулуба, потрапляе дЗ'гиаорти за допомогою артер!ально! протоки. У амф1б1Й з право! частини шлуночка венозна в непарну вену, а а не! —у праву загальну карамкров тече в артер!альний конус, попм по легеневих нальиу вену. Сполучення швнепарно! вени зонвою артер1ях у легеш. По легеневих венах збагачена кис загальною кардинальною веною зникае. У п р о ц т нем артер1альна кров потрапляе в Л1ве передсердя, а ембрюгенезу прокенмальн! дшянки прекардинальз нього - у Л1ву частину загального шлуночка, потпм них I загально! кардинально! вен перетворююгьея через сонш артерн 1 дорсальш аорти до оргашв. У в праву I л1ву передн! порожнисп вени. 3 прнтоюв птах1в 1 ссавц!в серце чотирикамерне (два передсер прекардииальних вен з кожного боку утворюються дя I два шлуночки) I артертальна кров шлком вщд!- прав 1 1 Л 1В 1 Ярем!!! I пщключичш вени. У людини у лена вщ венозной по прав1Й половит серця про пкае зародковому перюд! м!Ж передшми порожнистими венами утворюеться поперечинй анастомоз —л!ва венозна кров, а по Л1вш половин! —артер1альна. плечо-головна вена, у яку збираеться кров вщ Л1во! Венозна система в риб складаеться з прекардиполовини голови I ши!, а також вщ л!во! верхний н ал ьн и х вей (передшх кардинал ьних вен), що збира юнщвки, ця вена впадае в праву передню (верхню) ють кров вщ дшянок голови, 1 посткардинальних вен (задшх'кардиналъних вен), в яю потрапляе венозна п о р о ж н и с т у вену. Л«ва передня (верхня) порожнмскров вщ задньо! частини тулуба. Прекардинатьн!! та вена ! бшьша частина л!во! загально! кардиналь но! вени редукуються, я з и частини, шозалншклася, п о с т к а р д и н а л ь ш веии з кожного боку з’еднуються формуеться вшцева пазуха серия, яка викрнваеться ш ж с о б о ю поблизу серця, утворюючи праву т Л 1в у у праве передсердя. В цю пазуху збираеться венозна загал >н кардинальш вени (протоки Кюв’е), яю впа кров ТШ ЬКИ ВЩ СТШ ОК СерЦЯ. дають V венозну пазуху серця. Венозна кров вщ спнок к -аки збираеться в деюлъка вен, яю входять у Розвиток серця №Ч1и , де вони галузяться до кашляр1В, утворюючи людини в онтогенез! ворп. - систему печшки. Вщ печшки кров вш ш ае бсзго» редньо у венозну пазуху серця. Серце людии и почннае розвиватися на ранмй ста В дна кров, шо вщпкае в риб вщ хвоста, а в ам- диях ембрюгенезу (на стада одного-трьох с о м т в ) Фйи ,>ептил1Й - ще й вщ задшх юншвок, нротшае на 17-й день внугршньоутробногонерюду (довжина через авляри воркно! системи нирок. У риб веноз зародка дор!вню е 1,5 см). Воно утворюеться а двох накр шд впрок потрапляе в посткардинальш веии парних закладок - правих 1Л1вих (рис. 118). 1з скуп(лады кфдинальн! вени), а в наземиих хребетних чено! мезенх^ми виникають два ийльш тяж», яю раз* тв а р ы у задню порожнисту вену. У ссавщв, зокре- мпцгш в задшй частит головного вщдшу зародка а Мау др.дипи, ворггна система нирок вщсутня. боюв вщ середишт! лпш пщ вкцеральннм л и с т к о м У риб I амфШй, окр>м посткардинальних вен, !с- мезодерм и. Шзшшс кожнмй меэенхшний тяж пере* нуюгь ще й еубкардипалый веии, в яю вщпкае кров творюеться на видовжену замкнену трубку - пр»* •ид |и рнни но! нирки (мезонефрос, або т!ло Вольфа). мггнвний ендокард!альннй мшечок» з якого ншшие Кожна субкардииальиа вена виадас у вщновщпу розвиваеться пи)окард (внутршня оболонка сг|яо«). носчкардинальну вену. У бшьшогп назсмних хре- Кожна мелчшмна трубка з прнлеглнм до не! 3 трьох •егиих тварии, иа шдмшу в!д риб 1амфКйй, замкть боюв вкиер&лышм листком мезодерми випмнмпгъся «уГжнрлинальвих вен е попарна задня порожниста у нернипну порож нину т!ла (целом), НстммяеимА вша, що збирае крон вш задньо! частики тулуба. За В1сцсральннй листок мезодерми, шо прилагая До м*мш порожниста вена впадае у венозну пазуху серия. ЭСИХ1МНОГО ендокард1ального М1течка, иазмввпгься Рис. 118. Схема початкових стад!й розвитку серця зародка людини. А - парН1 закладки серця: 1 - нервова пластинка; X- еом1т (прим1тианий); 3 - мювп)кврд1альна пластинка; 4 - целом; 5 - примпианий ендокардяльний мкиечок (парний); в-хорда. • Б - эближення закладок: 1 - хорда; 2 - низхщна аорта (парна); 3 - целом; 4 - мюеп№ард1альна пластинка; 5 - применений ендокард1альний м!шечок (парний). В - злиття закладок в одну непарну закладку: 1 - нервова трубка; 2-ю ловна кишка; 3 - целом; 4-епжаод; 5 -перикард; 6 - ендокард; 7 - мюкард. мюеткардтальною пластинкою. Ця пластинка диференщюеться на два шари. 3 внутрпинього шару, кщо прилягае до мезенхт'мно! трубки, утворюеться середня оболонка серця —мюкард, зовшшшй шар перетворюеться в еткард (нутрощева пластинка се розного осердя). 1з дорсального листка мезодерми утворюеться перикард (волокнисте осердя). Ц 1 дв1 мезенхгмш трубки (ендокардаалып мшшчки), що оточен! з трьох боюв мюешкардсальною пластинкою, швидко пересуваються присередньо 1 зливаються в одну трубку, що мае три шари, з яких утворюватимуться ендокард, мюкард 1 еткард. Так, на 17-й день виникае просте трубчасте серце (сог 1иЬи1аге згтркх), яке розм1щене в передней дшянщ шиТ I будовою нагадуе серце риби. Попереду (крашалыю) просте трубчасте серце переходить у прим т ш пу цибулину серця (Ьи1Ьиз согдгз рптШхтз), що е артер1алышю частиною, а позаду (каудальио) - у венозну пазуху (згпиз сепозиз), яка е венозною час тиною серця. Венозна пазуха з’едиуеться хз сншьним передсердям через щ1линонод 1бний опнр, а зворотному току кров: занобй-ають венозш заслшки (пакш1ае оепозае), Лша засл1нка агодом редукуегьея, а я право? утворюються заслшки иижньо? лорожмпсто? вени ? вшцево? пазухи. Передшй ! задшй Ыддши простого трубчастого серця нрик|>1плен1 до задньо? спнки т!ла зародка за дономоюю дореально? брнжь Середшй В1лдш серця, не эафшсоваииЙ брмжею, !н* тенсившшс росте в довжипу 1 тому дупякуйбио »н- 0Я 0 гинаеться центрально у стршдой площиж. 3 вершнни ще! дуги формуеться верх!вка серця. У подаль шому швидкий р!ст середнього вццрлу призводить до того, що трубчасте серце З-пошбно вигинастьс* проти годинниковоТ сТршкн (рис. 119) I перегворюеться в сигмоподабне серце (сог зщжндеит). Прн цьому передсердя 1 дещо редукована венозна пазуха розмнцеш у низхццнй частин» снгжмюд!бногосерия, ШЛуНОЧОК - В ЙОГО ПСреЛНЬОМу ВИПуКЛОМу В1ДДД.П, в його цибулина - у вмсхщтй частник На зовшшшй поверхн! енгмолщцбного серая утворюеться передсердно-шлуночкова боро*на (зи1сиз а(ггопеп1гки1ат}, яка тзтше перешорюегься на вшцеву борозну дефйнтмвного серая. А також цибулино-шлуночком борозна (ядсыз Ьи1Ьооеп(гки1аггз), що п!сля злиття цибулнмп 3 *Р" терйальмим стовбуром знмкас. Передсердя сп°* лучаеться 13 шлуночком через вузькнй вушкоп®" Д|бний передсердно-шлуночковий канва (пимЬ аспогепМси 1апз). У стшщ цього каналу формулы* вемтральне I дорсальне иотошиенпя ендокарда первдсердна-шяуночмхд вжкжгрдмльт «михм 0»пв епдосапИаНз вМмъмткикгпе), а яких пЬтше угао* рюютьгя прасшй I лшнй передсердно-тлуночжий клипамм. М(сце переходу шлуночка в прмм1тнниу иибулнну серия зиужене | нвшпмггься цшЧмн*»* иицночнови.* атворам (азНмт ЛиАтумгтнжА**») Перехшну дЬтнку м(ж ш л у н о ч к о м I арте)Нальннм стовбуром те шимнамть арттрШякмнм мпмуеоьк Рис. 119. Стадн розвитку серця зародка лю дини. А , Б, Г, Д - вигляд з вентральмоТ поверхнц В,Е - еитцд з дорсальноТ поверхн). А - серце зародка 2 тижгяв; Б - серце зародка 2.5 тижн1в; В - серце зародка 3 тижжв; Г - серце зародка 3,5 тижшв; Д, Е - серце зародка 5 тижшв. 1 - глотка (рЬагупх); 2 - 1вортальна дуга; 3 - шлуночок (уеп1пси1и$); 4 - перикард ■його порожнина; 5егам'юкард (закладка мюкарда та еп1карда); 6 - ендокард шлуночка; 7 - закладка передсердь; 8 - передсердя (а Ш т ); в 1 1 - артертальний стовбур ((гипсив аПапоеиа)-, Ю - шлуночок (Увп1пси1и8); В> й артср1ального стовбура утворюються чотири ено- кардгалып валики (1огия епйосагйга1е$), з яких уть нюються швмкяцев! заслшки к л а п а ш в аорти 1 ли свого стовбура. - гальие передсердя швидко росте, охоилюючи "о.! 1у артер^альиий стовбур, з яким вже до цього час з’сдналася примтш на цибулииа серця. 3 обох бы.. 4шд артер'шлыюго стовбура вперед виростають «на вииипаиня сильного передсердя ~ закладки чраыи о I лпюго вушок серця. У другш иолоииш четвертого тижня ембрюгенезу (/шьжина зародка о аиовить 3,5 мм, а вш миги гь 4 -7 с»ч111в) утворюеться М1Жпередсердпа перегородка I (щ ш т Ш егаМ ак), яка роз/нляе сшльпе нередоер«нна дв| половини - праве I Л1не передсердя. У шй I верегоролш формуеться овальний оттйр (/огатеп 1 <яа1е). Отже, наприкйий четвертого тижим ънутрнпI иьоуфобшио розвитку у зародка люди пи е трика- 12 - праве передсердя (аМит дах&ит); 13л1ве передсердя (Ыпит акмзш/т); 14 верхня порожниста вена зцрвгОД* 15нижня порожниста вене (к т Ьпог); - (к сап сап 1в - легенев) вени (V*. рЫтопаЬар 1 7 - вртер)альний конус; 18 - шлуночок (чаЫ псикч); 19, 21 - правий шлуночок (\тМ си1иа 20 - л'юий шлунснок (п л ен а*» зх*вШ ). мерне серце (сог (псатегаЫт): праве I дтве перед сердя Iодин стльиий шлуночок, зякнм передегрдя з’ьднуються вузькими правим ^Л1вим нередсердношлу ночковим и каналами. Таке серне за будояшо нагадуе серце амф1бШ. Утворення м!мшередсердно$ перегородки I оваль ного отвору вибуваеться упродовж четвертого тюкня ембрюгенезу, Поеередшн вдяовж внутршжьо! иоверхп! верхньоаадньо! частини сшльиого перед сердя виникае первинна м&тередсердна щервюройм (еерШт иЧега(па1е рптит), яка рент»вперед$доинзу в напрямкудо ендокардшльннхваликшпередгероюшлуночкового каналу, родЦляючи сшльне передгердн на праве I л1не передсердя. ВнаЫлок цього«альинй иортдсердио-шлумичкипий канал роодАлветьс* на два окртм! отвори - щмтшд I вмямм ею*»» (охПшп 1чтохшп «/мтгит «г мцмпгмХ, Ате агор* перегородка в)дсутни, м»ж правим I л)»нм пероасеряям залишаегься широкий отн»р А первинний м»жпередсердний отшр (/огатеп йиегМпак рптит). Цей отар мае переважно овальну форму, тому його иазивають овальном атвором серця (/огатеп от1е согдгз). Дещо п!зшше (на 6-му тижш розвитку, довжина за родка дор1внюе 10 мм) праворуч вщ первинно! м1жпередсердноТ перегородки вщ внутршшьо» поверхн» верхньозадньоТ стшки передсердя росте вперед»до низу вторинна М1жпередсердна перегородка (зерШт ШтШш1е зесипдит), яка частково зростаеться з первинною м1Жпередсердною перегородкою » повнктю вщокремлюе праве 1 л»ве передсердя. Верхня части на вторинно! м»жпередсердно1 перегородки “прориваеться" » на початку 7-го тижня (довжина зародка дор1Внюе 17 мм) в нШ формуеться вториншй мгжпередсердний оггтр (/огатеп ШегаХпак зетпдит). 1з серпоподабного краю вторинного М1жпередсердного отвору т ел я народження дитини утворюеться кант овальноI ямки (ИтЪш /оззае отИз). Вторинна м»жпередсердна перегородка майже повшстю прикривае первинний м!жпередсердний отв1р. Отже, в стршовш площиш щ два отвори зм1щеш I майже не проектуються один на одного. Така конструкция забезпечуе пдродинам»чт умови для одноб1чного прот»кання кров1 гз правого передсердя в л»ве, I ось чому: оскьльки мале (легеневе) коло пщ час внутрш»ньоутробного розвитку не функцюнуе, то в л»ве передсерд я з легень 'притткае вщносно мало кров». У правому передсерд», в яку потрапляе кров з венозно! пазухи, и тиск знач но б»льший, Н1Жтиск кров» у л»вому передсерд», тому кров, проходячи через вторинний М1жпередсердний отв1р пщ високим тиском, вщеувае первинну М1Жпередсердну перегородку 1 вьльно проходить у л»ве передсердя через первинний м»жпередсердний от»ир. Прот1кання кров1 в протилежиому напрямку неможливе, бо кров притивкае первинну М1жпередсердну перегородку до вторинно!. Отже, така конструкщя М1Жпередсердно! перегородки виконуе функц»ю однонанравленого клапана. Шсля народження дитини, коли почннае функщонувати мале (легеневе) коло кровообп-у I в Л1ве передсердя потрапляе кров пщ великим тиском з легеневих вен, а в правому перед серд» тиск кров1 значно зменшуеться, первинна м»жпсрсдсердна перего!юдка притискасться до вторинно» перегородки » вопи зростаються, утворюючи ност»йпу мгжпередсердну перегородку (зерШт ШегаМа1е). На М1СЦ1 вторинного М1Жнс‘редсердно»'о отвору зали1иаст1>ся овальна ямка (/овна осаИч), »цо обмежована кантом овальноГямки (ИтЬих /акт е огшИз). У межах овально» ямки м!жнсрслссрдпа перегородка значно тошна, бо утворена -пльки з одного шару. 11а початку й-го тижня ембрйичмиму (довжина за родка доршнюс 25 30 мм) па впутршипй поверх»»! задньонижнього вщдшу сп!льиопэ шлуночка ут»рюеться П1вм»сяцева складка Вона рост* впгрея I догори у стр»лов»й плотин! в напрямкут шип еядокард»альних валиюв передсердно-шлуночкового каналу, що роэгашоват центрально Iдорсадьио, поступопо утворюючи ьпжшлуночкову перегородку (зерЫт ЫеюепМсиЫге), яка родщляс стльннй шлу ночок на ДВ1 половини - правий I л»внй шлуночки. Шзн!ше м»жшлуиочкова перегородка зростаеться а ендокаршальними валиками. Спочатку мпкшлуночкова перегородка не сущльна, зверху залишаегься мгжшлуночковий отвгр (/огатеп тСеггетпадаге/ який тзн!ше закриваеться сполучнотканинною не* ретинкою, тканина якоТпрод»ферус з ендокард»альних валиюв. 3 ц»е! перетинки пЬшше формуеться перетинчаша частим мЫшлуначкювт перегородка (рагз тетЬгапасеа зерИ Шепеп{пси1агит). Одночасно в артер»альиому стовбур! а двох протилежно розташованих по серединшйл»ннпоадовжшх складок (вони закладаються ще на 5-му тиж»п ембрюгенезу), що ростутьнааустр»ч«дна одшй вниз до м»жшлуночково1 перегородки у стр»лов»й пло тин», утворюеться сушльна аорто-легенеаа пере городка ($ер(ит аоПгсори1топа1е). Ця перегородка роздшяе артер1'альний стовбур ка дв» окрой суди ни - аорту г легеневий стовбур. Окр»мтого, чотнрн ендотел»алып валики, що розм1щен! в угп арггр!альногостовбура, роздшиться иашкгьменших ьалнк1в - по три в устя* аорти»легеневого стовбур». 3 цих валиюв утворюються твьпсяцеа! заслшки клапашв аорти 1 легеневого стовбура: в аорт» - эвдня, права! л!ва заслшки, а в легеневому стовбур» передня, права » л»ва заслшки. У венозних устях м1ж правими I Л1вими передссрдями I шлуиочками з ендокард»альних валнюв пошбним шляхом утво рюються передня, задня I перегораакова сгулю» правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана, а також передня »задня стулки моя» передсердно-шлуночкового(м(трального) клапана. Аорто-легеиева перегородка проходить гвиитопол»био знизу догори так, що спочатку аорта розгашована позаду легеневого сто»»бура, вищеобндн су дини розмпцен! у лобов»й площиш, а аде«дач*аорта розташована попередулегеневогостовбура. Отже, шсля утворення м»жшлумочюн»о?! аортолегенево» перегородок у зародка людини на 8 му тижн! упюрюеться чотирмкамерие серия (сог уиадпеатепкит), шо осяадасться а правого I маого передсердьта правого (лиюго шлуночюв. Ирме I л»ве пертдеердя зеднуе овальный ошр у мшпередеерлп!й пертгородн!, який закриваеться июля марвджеиня дитини. Венгш«а пвауха серия зиужуьться, перетворюючись ра.юма редукованоидавкнозятль* мою кардинальною веною у вшцеву пазуху серия, яка йакрнваетъся Унраве передсердя. I Розвиток кровоносних судин людини у пренатальному онтогенез! розвиток та аномали розвитку артерШ (рис 120). На третьому тижш розвитку зародка людини вш артер^атьного стовбура серця вщходять дв! коротю внсх1дн1 вентралып аорти (аоПае ьеп1га1е&). Вони за допомогою шести пар аортальних дуг - 1-У1 (агсив вогпа - /-VI), яю ще називДють зябровими артерия ми^ з’еднуються з початковими вщдшами право! та лио! дорсальних аорт (аоПае догзакв е1ех(т е 1япгзна), шо е низхщними. Вш дорсальних аорт вщходять до тша зародка тригрупи артерш: - .тжсегментт дорсальт артерп (аа. Шегвер,тпткв догвакв); - б\чтсегментт артерп (аа. ве@пепийев 1аСега1ев); - еентральнг сегментт артерп (аа. ве&тегйа1ев тшкв). Одночасно з розвитком серця 1 кровоносно! сис теми розвиваються мозок, внутрйпт органи та кш щвки, що зумовлюе перебудову всього кровенос ного рус.та, зокрема артерш. 1, 1П V аортальш дуги швидкоредукуються, а з III, IV1VI аорталышх дуг, а також13певних дшянок правих 1Л1вих вентральних 1 дорсальних аорт утворюються артерй голови, ши! та трудно! клггки. Передня дшянка кожно! вснтралыю! аорти на ртвн! 1-Ш аортальних дуг перетворюютьсяВШОВ1ДПО на праву I Л1ву зовшшш сонш артерй, а з кожно! Ш аортально! дуги I передньо! дшянки дорсально! аорти, що з’еднана з головним мозком, угворюютыя вщповщно права 1 Л1ва внутрнпш сонВ1артер!!. '{1чянка дорсально! аорти з кожного боку мж III1 IV иоргалышми дугами редукуеться, а та кождия1 ка кожно! вентрально! аорти перетворюегься на праву 1Л1ву загальн! сонш артерй. 3 прав'и 1 л]'во! IV аорталышх дуг розвиваються рпш судин Лша IV аортальна дуга, Д1аметр яко! значно.161 нзвуеться, перетворюсться на дугу дефиц итно! аор! и яка з’еднуе висхщну частину аорти з л1**»дорса п,пою аортою. Отже, Л1ва дорсальна аорта Иретшрик идя на низхщну частину аорти. Дшянка Щитащи с Iыкя аорти, шо розмпцсиа позаду IV пракяаоршьжи дуги, редукуеться, а права IV аорталь“злуга пат проксимальном ш’ддшом право! шдклю,И'«Н|! арк р||. Дшянка право! центрально! а о р т , т о ••“Щ ’щгна кнж правими Ш г IV аоргалышми дугами, к,Дяко! шпш пщходять, перетворюсться на короткий п'Кчо-голо1шнй стовбур, а його плками е прав! за^ьиа говна I пщключична артерй. УНна пщключична не розпимастьсн 1а аортальних дуг, а уторю - еться а одно! гз мтжсегменгиих дорсальних хртертй Нлоклтпо!дорсально! аорти. Отже, вй(дугиаорти я|дходять плечо-головний стовбур, л!ва эогальяа соню артертяIлгватдключичнааргертя([йгс. 120 В). Шосга пара аортальних дуг Шсля ргодиення артертального стовбура на висхщну частину аор ти I легеневий стовбур (див. вище} залишаеться з’едианою а легеневим стовбуром, тобто перетворюеться иа праву (Л1ву легенев! артерй. Вщобох VI аортальних дуг вщходять томк! плки до паренхтмм легень, де вони продовжують галузитись (майбутн! плки легеневих артерШ). ГПсля цього дистальна частина VI аортально! дуги редукуеться, тобто втрачаеться зв’язок ще! дуги з дорсальноюаортою. Л!ва VI аортальна дуга збер1гае зв’язок з Л)вою дорсаль ноюаортоюу вигляд! широко! артер!алъно! протоки (дисШв аПеповив) - протоки Боталла, по яюй у пло да кров з легеневого стовбура вщпкае в аорту. П»сля народження дитини артер!альна протока упродовж 8 - 1 0 дшв закриваеться 1 згодом перетворюсться иа артер!альну зв'язку (1щ. аПеповит). Вщкритаартердальнапротока- одназ найчагпшнх вад великихсудин (8 випадюв на 10ООО),особливосе реднедомошенихдггей;вонаможевиинкатнкюльавмю або впоеднаншз тншиыисерцевими валами(рис. 121), Зокрема, дефекта, шо спричинюють велику р'шшпю I I II I' V V Рис. 120 А . Аортильн! дуги, вантральн! та дорсальн! аорти парад паратаоранням 1х иа деф1н1тивн1 структури (за В. С адпаром ) 1 -п р а м дорсальна аорта; > -гм м митральна аорта, 3-л1ва дорсальна аорта М Л -аортомглуо*. Рис. 120 Б. Аортальж дуги та аорти п'гсля трансформаций Облггероваж ко м п о н е н т вказано штриховими лш 1ями (за В. Садлером). 1 - эовн1ШН1 сонн! артерЯ; 2 - лший блукаючий нерв; 3 - дуга аорти; 4 - л'юий поворотний нерв; 5 - артер!альна протока; ^6 - легеневий стовбур; 7 - сьома мЬксегментна артер'ш; 8 - правий поворотний нера; 9 - права пщключична артер'ш; 10 - права загальна сонна артар'ш; 11- правий блукаючий нерв; 1 2 -права внутршня сонна артер'ш. моктиском в аорп та в легенев!й артерн, можуть призводити до посиленого кровотоку кргзьпротоку, перешкоджаючитакимчиномй нормальномузакриттю. Коарктацгя аорта (рис. 122) трапляетьсяз часто тою3,2 винадки на 10ООО.Цестан, при якомупросвгт аорти НИЖЧС М1СЦЯ В|ДХОДЖеННЯ ЛГВО? пщключично? артерп значно звужений. Оскгльки звуження може розтаиюнуватися вище або нижче вщходження артергально? протоки, визначають два види коаркташ? предуктальну та постдуктальну. Причиною зву ження аорти найчаетшге бувае аномалия середньо? оболонки у поеднашн з пролгферацн-ю йггими. При лредукталыюмутит коаркташ!артергалыга протока эберпжться; при постдукталыгому, чаегшгому тип!, аааничайзакриваеться, В остаиньому випалку обхш11КЙ крогнюб!г м!ж проксимальною та дистальною частинами аорти забезнечупься великими м!жребр(шими та нпутрншнми 1рудиими артершми. V такий спосг'б нижня частика тш ностнчасться кроа'ю. Рис. 120 В. Велик! артерП у дорослого (за В. Садлером). I - зоен'|шм( соин! артерй; 2 - л1ва внутрниня сонна артврШ; 3 - л'1ва загальна сонна артерш; 4 - л'юа пщключичне артерш; 5 - артершльна зв'яэка; в - низхЩна аорта; 7 - легеневий стовбур; 8 - висхщна аорта; % 9 - плечо-головний стоебур 10 - права пщключична артерШ; I I - правий блукаючий мера. Подвгйна аортальна дуга виникае тодкколи нш М1сцем вщходження сьоыо? мгжеегаентншартерй та I?снолученням Ь лгвоюдорсальноюаортоюэберггаеться правадорсальнааорт Судинне юльце оточуе трахеютастравохщгстискае ?х. утруднюючкдюйм* ня та ковтамня. Права аортальна дуга виникае тид1 коли лгав четверта дуга та лгва дорсальна аорта повигстюоблгтсруються 1 замшгуються вщповгдмммм сулинами а правого боку. В деяких &шгалках, коли артермаьна зв'язка розташоиуеться вмяв I проходкть момду стравоходу, спостер!гшггьсяутруднеме ковтамня. У дбшнках вш!! головн о дорсальних йдок кпж* сегментних дорсальних артер!й утворюються хреб тов! артерн. а краигалыйше оснемым артери те В г1лка В д!линк*х тулуба дореяльн! Клки цих артер*й неретимрюкггмгя на -ищн! мтжреброа!! «итгрековгар тер!!, як! жнилять стгнки тулуба 1а вентральных Н« лох м!жг«гметггмих дорсальних артергй форыуютьс* сердевосудинял с йен поеднанж з атрез'|сю аортального клапана I вщкритим овальним отвором (за В.Садлером). 1-вщфита артер'юльна протока; 2-атрезЫ аортального клапана; 3-вдкритий овальний отв(р. п Л1ва падключична артери) (дистальниЙ шиц&л ЩаяА пшелючично! артерп. В процеа розвитку вермях ЮПЦ1ВОКправа 1 л1ва падключичшартерПвростають в них, кожна в них називаегься осьоаою артергею верхньо! кшщвки (о. ахгаИв тетЬп зирепопз), 3 шй артери, яка росте дистально I галузиться, утворю ються вс» артсрН верхньо! кшщвки. Удорослих лю* дей залишком осьово! артерн верхньо! кшщвкис за* гальиам1жк!сткова артер!я - плка Л1»гтьово!арпгера. Закладки 61'чних I вентральних сегментних арте рш в процеа розвиткузародка втрачаютьсегмеитне розташування. 1з б)чних сегментних вртер)й утво рюються парн! /цафрагмов), ниркова, наднирко ва ! яечкова чи яечникова артерй. !э вентральних сегментних вртергё формуються жовтков) артерй (аа. ъИеШт), з яких утворюються непаршартфп, що живлять непаршорганичеревно! порожнини:черев ний стовбур, верхня} нижня брижов>артерй, 1з нижчерозташованих вентральних сегментних артер1Й утворюються права I Л1ва пупков) артерй (аа. итЫНсакз <4ех(га е1 ш Ытв). Вад початкового вад* дшу кожно! з цих артер»1 вадходнть осьова артерия нижньо! кшщвки (а. ахгаНз тешЬп т/епогк), кожна з яких вростае в зачатки нижшх юнщвок. Згодом ц! артерй частково редукуються, у доросло!людинизалишками осьово! артерй нижньо! юнщвки е тоню малогомшкова артер1я I супутня артерия саднимого нерва. У зв’язку з розвитком оргатв малого таза, I особливо нижшх юнщвок, лбенлеко розвиваються Рис. 122. Коарктац1я аорти. А. Предуктальний тип. Б. Постдуктальний тил. Каудальма частина т1п« постачасться кров'ю великими Нпертроф ованими м1жреброаими та анутр(шн)ми грудмимм «рте» р1ями (за В. Садлером). 1- мгальи! оонн1 артарИ; 2- откртв артар1альна протока; 3 - паганавий стовбур; 4 - аЩкрита вртар)альна протока. Рис.123. Схема розвитку венозно! системи зародка людини (за Мак-Клуром I Батлером) у в!ц1 6 тижн|в (А), 7 тижн|в (Б), 8 тижн|в (В) I кжцевому вар!ант! (Г). 1 - права прекардинальна вена (к. ргавсапИпаИз е1ех1га); 2 - венозна пазуха (з1пиз увпозиз)-, 3 - права загальна кардинальна аена - протока Кюв'е (V. сагс/паНз с о т т и т з дехЬга, ОисШз Сиш вп): 4 - пупков! вени I лупково-5рижов> вени (\л/.ипЫНсв1ез о1 иг. Ш в1Ипотазвп1впс!): 5 - права пост кардинальна вена (V. роз(сапИпаИз 0ех1га); 6 - субкардинальний анастомоз (в п в з!о то з}з зиЬсагЫ паНз); 7 - субкардинальна вена (V. аиЬсапИпаИз); 8 - анастомоз у мезонефроа; 9 - клубовий анастомоз задн1х кардинальних вен; 10 - пщключична вена (V. зиЬс1аи1а); 11 - печтковий сегмент, порожниста хвостом вена; 12 - субкардинальний е1дд 1л порожнистог хаостово) м н и ; 13 - пщаерхньокардимальний анастомоз (нирковий В>дд1л по рожнисто! хвостоаоУ вени); 14 - аархньокардинальний а(д д!л порожнисто! хвостоаоУ м н и ; 18 - вовн1щня клубова м н е (V И тса ах1ата); 18 - внутр1шня клубова м н а (у. Шаса М а та )-. 17 - ниркова аана (у гапаНз)-, 1 8 - стовбур яечково) I яечниково! м н и , 19 - яечкова / яечникова вене; 20 - еходження право! нижньо! кардинально! мни а п е*ву . 21 - верхня кардинальна вена; 22 - права внутрУшня яремне аана Г* Мх4вп* Маша <*и*1 ф 23 - права эовнкдня яремна вене (К ^идиУВлвехМтедвхевК 24 - порожниста черелна вена Ы ст\юепапт8зк 23 - права грудна поздоежнп аана - непарна аана ( * Шютеы кпдИиФпаИз 0ах1т - и агудоз); 26 - надниркова аана ( к зиргагапаЬз). 27 - прам ниркова аене (у. гапаИа оахвц); 28 - прам яечкоаа/яечникоае аана, 29 - порожниста хвостом аана, 30 - г 1м плачо-гопоаиа аана (у ОгвсПязсяравВса в*пава9. 31 - лкм Шдключична аана (у аиЬоаш тпяатк 32-к о са л1вопврадсарана м не Г* еЫОиаавяаячааЩ. 3 3 -л )м трудна пюдоахшя аена-пвнапарме еене ркМ омом ктдаиОИтИа - к /тптгудош). 34 - л!м наднирком аене (V амрямале* ааваеак 33 - аагвльна клубом аана амеа еетткнн* 38 - оарадинна крижом аана (V м сгввв ян е е па). загальт, внутрёшн! 1зовнёшнё клубов! артерй. При вен (гю. яиЬсамИпсйез вС зиргасапИпакз), а томе * внвцьому кожна пупкова артерия стае плкою вёдповёд- стомозёв, як мёж цими венами, так } Я поспордимальноТвнутрёшньо! клубово! артерй. Зовшшня клубова ними венами. Наявнёсть цих шшгптмшёв врюм дкл артерёя, якосновна артерёальна мапстраль, вростае В до значного розширеиия вей жадныйчастини правого нижнюкёнцёвку, що розвивасться, I формуе стегно боку тёла зародка ё до рсдукцё! вей левого боку. Ви* ву, пёдколённу 1задню великогомёлкову артерй. слёдок цього нижня порожниста веиа (р. сот т/епаг) Розвиток та аномали вен. Вени зародка за- розвивасться а рёзних вёддёлшзадний частите право кладаються на четвертому тижш у виглядё париих го боку тёлазародка: н тчткова частина (вёд уста т стовбурёв, що проходять з боюв тгла I попереду вёд мёсця впадёння в не! надниркових вен) утворюеться дорсальних аорт (рис. 123). Вени передньо! (кранё- ёз загально! виност! печёнкожй вени; тредкиркова альноТ) частини тгла називаеться прекардинальни- частина - а право! субкардинально»веии;ниркюоа час* мивенами, або передшми венами (гю. ргаесагсИтийез; тина - з анастомозу мёжправими субкарлиналышми ху 'апСепогез), а задньо! (каудально!) частини — ё супракардинальними венами; поэадуниркова чаентаосткардинальними венами, або заднёми венами на — з поперекового вёддёлу право! субкароиналыкй (т розСсагскпакз; хю. розСепогез). 3 кожного боку вени. Бёльша кёлькёсть вен, що впадають в нижнюпо проксимальнё вшили прекардинально! та посткар- рожнисту вену, також розвиваються а роиих ваддшв динально! вени зливаються 1 впадають вёдповёдно у субкардинальннх ё супракардинальних вен. Ь эалишправу1л'шузагальшкардинальшвени (гю. сас1ппа1ез кёв супракардинальних вен утворюються справа ивсоттитз (СехСга еСзтЫга) - протоки Кюв’е,авони — парна вена, азлёва- твнепарна вена. увенозну пазуху серця (згпиз непозиз согсИз). Складнёсть розвитку порожнистих вен прнзвоПодальша перебудова позазародкових вен 1 вен лить до високо! частоты вёдхилень вёд нормально! тёла зародка тёсио пов’язана з розвитком серця, ре- схеми. Зокрема, зустрёчаються таю аномали (нютюдукцёеюйого венозно! пазухи, а також ёз розвитком еднуються з ёншимн валами серця): подвёйна нижня внутрёшнёх оргашв 1 юнцёвок. Зокрема, на шляху порожниста вена, вёдсутшсть инжньо! порожнисто! жовтково-брижових вен (гю. тСеШпотезепСепа) роз- веии, подвёйна верхня порожниста вена. виваетьсяпечёнка, ацёвеииберутьучасть вутворенш цворётно! системи 1 формуванш вортю! печшково! Кровообёг плода веии. 1ззагально! виносно! вени печёнки, яка утворю На раинёх стадёях розвитку зародка людини в Я еться при злитп проксимальних вщдшв жовтковосудиннёй систем» видёляють три ката кровообёту: брижових вен, розвивасться печшкова частина ниж внутрйиньаюродкове коло - в тш зародка; жоетконьо!порожнисто! вени. Лёва пупкова вена (о. итЫНсаНз згтзСга) через ве ком - судини, що з'еднують зародок ёзжовтконнм численш анастомози з’еднусться з ворётною систе мёшком; пуповинне, або центральне каю, щоегкхлучае моюпечёнки. Один з таких анастомозов перетворю- зародок з плацентою. Остаинёдва кола називаютьпоегьс ■иа широку венозну протоку (с1исСиз юепозиз) ~ зазародковпми калами кровообёту. Ця системазабеэпрот жу Аранцё, яка з’едиуе пупкову вену безносе- печуе посгачання зародка, а потём плода пожнвнимн редвч з печёиковими венами в мёсцё !х впадёння в речовинамн ё киснем, вмдаления продукпв обмёиу нижно порожнисту вену (див. нижче роздёл “Кро- речовин, тобто створюс умови для життя, росту IроввооГ плода”). Пёсля народження дитини венозна витку оргашзму в пренатальномуонтогене». На початковнхстадёях развитЯузародокотриыу* прело .азаростае 1перетворюсться на венозиу лв’цжу поживнё речовиниёзсудии жовтковогоытшка. ЖоепгЧечни и (1щ. иепозит кера/йч). Права пупкова вена ковий мёшок та його судини швидко редукуються. (г. ш нйИсаНз йехСга) дуже швидко редукуеться. V ■<ктралыеё вени тёлалюдини - верхня Iнижня Але частина цих судии - жовтково-брижовё артерй порожнисп вени (гю. сахш зирепог еС гп/епог), роз- ё вени, шо розмёшеш в тёлё зародка, аберёгаютьш ) вивакиься шляхом неребудови прекарлипальиих перетворюються иа ёншё судини (див. вище). Окртм ёноси ардиналышх вен та утворення новнх вен. 1з того, жонтковнй мёшокдо 7-8 го тижня внкону*аде <ша<юмозу мёжлрекар/шналышми венами рознина- й кровотвориу функцхю. Бжс на раннёйстадё! розвиткузародкавдаднжрме пы'ялша нлечо-голенша вена, но якёй нртёкас кров упраиу ирекарлинальну вену. Права нрекардшшль- зод ерм иалаттнеа уттюрюггьемновасуднннасистема, памиа позаду вёд цього анастомозу разом з правою шо формуеться спочатку в пикшродкпшй дыжшв. ‘«пальмоюкардинальною пеною неретнорюються па П» суднни проникають в хгушш I сгутмфа^ варечтм, ушорюючи в них капёшриу гётку (смстемв хпрюнёчм-рхнюпорожнисту вену (и. сапа зирепог). них су;щн). При алитп цих судив упюрянться пттг* !’<>нипеж нижньо! ш^южиисго! вени (и. сана 1п/епI Юпхт’н «шийярозвиткомнериинпо!нирки(мезошф- ковёсудшш нупковёаенаёДвёа(т-рИ(хтш«Гвпгеше 1 '""'У) гай пен субкархкашяытх ^супракщхШнилышх итМЫез), якё мгоринпо а’сдиуються Ь «удиинию системою зародка. Шсля редукцё! жовгкового кровообёгу вся кровзародка проходитьчерез канёлярнуотту хорёонёчиих ворсинок плаценты, що ''омиваються* кров'юматерёу мёжворсинчастихпросторах. Материнська кровдо плацента притёкае по маткових артерёях. 1з кровё матерё поживи) речовини проникають у кров зародка через стёнки хорёонёчиих ворсинок » складну систему гемохорёонёчного (плацентарного) бар’ера, щовёдмежрвускровматерё вёдкровёзародка. Через цю системувёдбуваетьсяобмёнгазамимёжкров’юматерё ё зародка (плода), томутакасистемакровообётуназиваеться плацентарнимкровообёгом(рис. 124). Остаточно формуеться плацента теля складних перетвореиьв кёнцё другого мёсяця внутрёшньоутробного розвитку, забезпечуючиподальшийрозвитокплода. 1з капёлярно!сётки хорёонёчиих ворсинок формуюгься хорёонёчнё судини, при Гхзлиттё утворюеться головний стовбур - пупкова вена (о. итЫНсаНз), яка в складё пуповини (итЫНсиз) йде до тёла зародка (з початку третього мёсяця органёзм, що розвивасться, називаеться плодом). Пупкова вена, пройшовши че рез пупкове кёльце, в складё серноподёбно! зв’язки очеревини доходить до нижнього краю печёнки, лягае в борозну пупковог вени (зикиз ьепае итЫНсаНз кераНз) ё на рёвнё ворёт печёнки розгалужуеться на двё гёлки. Крупнёша гёлка впадае переважно у лёву гёлку ворётно! печёнково! вени, що продовжуе фор.муватися, друга гёлка —венозна протока (ФисШз оепозиз), або протока Аранцё, проходить в однойменнёйборозш печёнкиёвпадае водну з печёнковнх вен або безпосередньо в нижню порожнисту вену. Бёльша частина артерёально! кровё, що притёкае вёд плацента, по пупковёй венё потрапляе в печёнку, яка виконуе у плода ще й кровотворну функцёю. Отже, у нижню порожнисту вену надходить кров з трьох джерел: з нижнёх кёнцёвок ё стёнок черевно! порож нини, з печёнки ёбезйосередньо вёд плацента через венозну протоку. Ця третя порцёя артерёально! кро вё переважае. Змёшана, але збагачена киснем ё по жившими речовинамн, кров по нижнёй порожиистёй венё потрапляе у праве передсердя, а з нього через овальний отвёр у мёжпередсердиёй перегородцё —в лёве передсердя, минаючи легеневе коло, куди н нотёк спрямовуе добре розвинена у плодёв заслёнка нижньо! порожнисто! вени (сакт1а оепав саш е т/епог) - заслёнка Свстахёя. 1з лёвого передсердя кров тече у лёвий шлуночок, а потём по аортё ёсуди нах, що вёдходять вёд не!, надходигьдо органёв ётка нин тёш нлола. Бенозна кров шд голови, ши!, верхнёх кёнцёвок, грудного пояса ёзначно! частини стёнок 1рудио! норожнини постумас у правенадмшеерлм но нерхнёй но* рожннстёй венё, а з нього через правий передсердношлуночковий отвёр у правой шлуночок. У нраве передсердя шдкривасться вшцева казуха. во яюй вёдтёкае кров вёдстёнок серця. Ь правогошлуночка кров випгговхуеться в легеневий стовбур, а • того по крутнй артерёальнёй протбц! (ёисПа топота), протоцё Боталла, значка частина кров* вщпкае без* поссредньо в аорту, Артерёальна протока з’еднуе лёву легеневу вену з аортою нижчемёсцявёдходжгяня вёд не! лёво! пщключично! артерн. Пгвиачастика кровё все жтаки протёкаечерез мале (легеневе) кодо кровообёту, хоча легеневё артерё! 1легеш роситненё слабо, ёпотрапляеу лёвепередсердя. Артерё!, щовёдходятьвёдмизхёджмаорта,живлять змёшаноюкров’ю орпши ёстёнки груднбё га чергвмбё порожнин, атакожннжнё кёнцёвкн. Отже. верхнячастана тёла, зокрема головний моаок, яку кромхюстачають артерё!, що вёдходять вёд дута аорта, отрннуе кров, бёлыпе эбагачену киснем I пожнвннмн речоеинами порёвняноз нижньоюполовиноютёла. Поправёйёлёвёйпупковнхартерёях (аа. итЫ6со1п скхСга е< зтзСт), шо вёдходять вёд вёдловёдпих му» трёшнёхклубовихартерёй, прямуютьпозаднейповерх нё передню! стёнки черевно! порожнини пёДочеревнноюдо пупковогокёлыш, а пспгёмйдутьу склад1пуловини, кров вёд плода надходить у плаценту, иесучн в собою продуктаобмёнуречовинIвуглехжлнй по. Пёсля народження днтнни сутво змёнюетъея Б судиниа система —вщбуваеться рёзкнй пгрехёд вщ плацентарного кровообёту до легеневого. Шсля пер шого вдиху ночинаютьфункцёонуватнлегеш,легене вёартерё! ёвени. Пёсляперев’язувакняпуповини пупковё судини спадаються, заростакггь (облгтеруалъея) 1 перетворюються иа зв’даки. Пупковё артерё! обллеруються упродовж перших 2-3 дню життя >перпгсорюються на двё бёчнё пупковё зв’какн (1щ. шпЫЬсакз кнепйез). Цей вёддёл кожно! пупково! артерё! назива ють эакритою частиною (рагз осс!иза). Початкгажй вёддёл пупковнх артерёй функцёонус, вёддмочм гита* до органёв малого таза, тому називаеться шдгрнтою частиною (рагз раСтз). Пупкова вена закривятся через 6-7 днёв пёслянародженнядитним«перетворюеться на круглу зв’язку печёнтсм(%. и п з керапз) По легеневих венах пёсля народження днгонм значно зростае прнплив артерёально! крош у л»«е передсердя, а тиск кровё в ньому эбиьшуетьса! пе речницуе тиск венозно! кровё у правому передсердь Виаслёдок цього первинка мтжперетегрдна перего родка лригискаеться до вторинно! микпередсерд1ю! переп>родки 1остаточка закриваеться овальний огнёр (про цё структури дня. амше), На його апснё залшшм. гься доб|к> вщмжеиа а боку правого перед сердя овальна ямка (/ёша ашНз), ню обмежована кантом овально! ямки (ктЫа /тот огщИз) ёЧвийена заслшка нижньо! порожнисто! вени, вка «тра тила пёсля наролжеипя дитини сья фумкцюмальи» СВРЦЕба-С^ 1И<*на Рис. 124. Кровообёг у т1п! плода людини (ехмм). 1234- ппечо-погювиий стовбур ((гипсиз ЬпкЫосшрПеЛсизУ дуг» аорти (вкиж аопету. артерёальна протока (<кк*иа ш т кш я ) » протока Боюллц лёве легенева артерёя (з рикпопайзз/пШту, 5-низхёдна частина аорти (рагз Оеасзпдепз *и ш % в - лёве передсердя (аШ т жю/аХпту, 7-Л1ВИЙ шлуночок (ивпМ сикя зкнзЫгУ, в - правий шлуночок (у& М сикя Оах/агУ. В- грудна частина аорти (рет* Кютаса аоПаау 10 - черевний стовбур ((гипсиз соеАвсо*); 11 - черевна частина еорти (рат аЬЬотпвНв аойав% 1 2 - лёва загальна клубова артерёя (л. Леса соттип4з а(пШга% 13 - лёва внутрниня клубова артерёя (а. Шаса ахШ па актРшу. 14 - сечовий М1хур (усакж и/(папау. 1В - пупков) артерё! (аа. итЫКсаЛвзу, * 1 6 - плацента (р1асета); 17 - пупкова вена (у. итЫйсакз)', 18 - печёнка фара/% « 1 9 - венозна протока (Ои&из увпозиз) - прогтока АраниК 20 - печёнкоаё вени (у у . Уарайсаеу, 21 -- нижня порожниста вена (у саув (гЛаПогу, 22 - праве передсердя (а1пит йвхйпяп); 23 - овальний отвёр серця ((огатеп оуяёе сопЫвД 24 - верхня порожниста аена (у. сего зирапогу 25 - легеневий стоабур (/гипсиз рикпопеМз). зиач< шя, перетворюстьсянаневеликускладкуендо| кард що проходить вёд устя нижньо! порожнисто! вещ. оовально! ямки. Овальний отвёрзакриваеться не це, пйстю, процес його ловкого закриття тривае упри овж першого року життя дитини. При цьому мождннё аномали 1 вади розвитку (див. нижче). Киш легеш немовлят ночиншотъ функцёоиувати, воничерез легеиевё артерй ёнтенсивно “всмоктують" «сношу кров у свос русло. При цьому артерёальна протока (протока Боталла), шо з’еднуе аорту з леК-неним стовбуром, спадастьсн, Тё м’мзова оболонка «корпчусться ё иросшт щхггнки заростас (облётеру* 1 Ими), ие|ктиорюючись на артсрёальну ав’яаку (1Ц. 1 т ’гитт). Венознапротока(про!окаАранцё) гакпж 1 пншлкоспадастьеи ё облёгсрусться, нерпиориночнгь I «авенозну ав’яаку (1Ц< хтошт) - а»’явку Аранцё. Пёсля лрипниепня плацентарного кроаообиу ё закриття овального отвору активно функцюнуя мале (легеневе) коло кровообёту. В систем! цирку* ляш! кровё в оргашзмё дитини утворюються кпемовёдношення. подёбшдо дорослого оргашзыу, а серце остаточпо роздёлене на праву (венозну) ёлёву (ярперёальиу) половинн. Вади розвитку серця Пёд час складиих пронесён ембрюгенезу серил можуть шшикити ршюмашткё амомалПё аалн його родит ку, а також розамгку круиних судин, якё ян* кликають порушеннн фумкцё!серця, АноывлйIамм серця е нислёдком неправильногофорыуямт*серия внерёод ниутрёшньоутробиого розямтку Причиною таких порушень розвитку серця е шкёдливё хёмёчнё I фёзичнё чинники эовнпннього середовища, хвороби матерё, зокрема, деяю ёифекцёйиё, недотримання нею нормального способу життя (вживання алкоголю, нёкотину, наркотикёвтошо), спадковё фактори ёт. п. Переважають аномали ёвади розвитку право! поло* вини серця. Найчастёшс виникають наступи вади розвитку серця: . - неповне формування (дефект) мёжпередсердно! перегородки; * - незакриття або часткове закриття овального отвору вмёжпередсерднёй перегороди; *• повнёстюабо частково несформована мёжшлуночкова перегородка; - порушення розвитку аорто-легенево! перего родки в артерёальному стовбурё призводить до його неповного роздёлення на висхёдну частину аорти ё легеневий стовбур. 1нколи виникае звуження або повне закриття (атрезёя) легеневого стовбура, що порушуе кровообёг плода та його розвиток; - незарощення артерёально! протоки (протоки Боталла) мёж аортою ё легеневим стовбуром, шо приводитьдо змёшання артерёально! ёвенозно! кровё та негативно впливае на розвиток. У однёе! людини можуть виникати двё, три ёбёльше вроджених вад серця. Утворюються рёзнё комбёнацё! цих вад, так званё трёади ё тетради Фалло, наприклад, звуження (стеноз) легеневого стовбура, утворення право! дуги аорти замёсть лёво! дуги (дскстрапозицёя аорти), неповне формування мёжшлуночково! перегородки ё значке збёльшення (гёпертрофёя) правого шлуночка. Можливё також вади розвитку правого ё лёвого передсердно-шлуночкових клапанёв, клаианёв аорти ёлегеневого стовбура*- 1хзвуження (стеноз) або недостатнёсть (неповне закриття стулок ёпёвмёсяцевих заслёиок клапанёв). Причиною таких вад е ненормальний розвиток ендокардёальних валиюв, з яких утворюються клапани серця. Дуже рёдкотрапляються правобтне роэтшиування серця (НехШсапИа) вгруднёй порожпинё, але така аномалёя переважно бувас при переверненаму по ложены внутргшнгх ор/ан'гв (т(и5 Г'ксвгит тпепия). Иадзвичайно рёдко виникае вала серця, що несумёсиа з жиггям дитини пёсля народження: серце через вёдкриту спереду стёнку грудно! порожнини - щиину /рудпиии (/гх.чит хшпг) “випадш на.ювнги (есЮрш спг/Нх (Иогаска). Пёсля народження 3 такою вадою серця дитина переважно помирае. 1(я вала чигго супроноджусгмя ёншоювадою розвитку - вродженою черепною грижею, коли через полипу передньо! че* рсвно! стёнки "пиналають" внутрёшнё органи. Вёковг особпивостё кровоносних судии Судиии великого колакровообёгу Пёсля изроджеиня дитиниввёкомэйёдьшуеться дёаметр ётовщина стёиок артерёй, в тммааЬ довжина. Змёнкхться рёвень вёдходжемня артгрильнихгёлоквёдмапстральнихартерё!ёияттътипштього галуження. Дёаметрлёво! вёнцево*артерё! бёлывнйав дёаметр право! вёнцево! артерёй у людей всё* шковях труп. Найвираженёшё вёдмённостё дёамегрёв вёнпевнх артерёй характеры! для немовлят та 10-14-рёчних де тей. Улюдейстаречоговёку(старше75рокёв)дёаметр право! вёнцево! артерё! дещо бёльшийза дёаметрлёво* вёнцево! артери. Дёаметр загально* сонно* артерн в осёбранньогоднтинства(1-3 роки)дорёвнюс3-6 мм. а вдорослих складае - 9-14 мм. Дёаметрпёдключично! артерй нанёнтенсившше збёльшусться у дётей ви моменту народження до 4-рёчного вёку. У иершё 10 рокёвжиття дитини з усёх мозкових артерёйнайбёльшийдёаметрмае середня мозковаартерёя. Уранньомудктячому вёцёартерё!, щоживлятьрёзнё вёддёли кишки, мають майже однаковий дёаметр. Рёзниця мёждёаметроммапстральнихартерёйёдиме тром!хнёх шок другого татретього порядкёвспочагт* ку незначна, але з вёкомдитини ця рёзниця зростае. Дёаметрмапстральнихартерёйэбёльшуетьсяшвидше, шж дёаметр !х шок. Упродовж перших е’ятм роюв життя дитини дёаметрлёктьово! артернзбёльшусться швидше, нёж нроменевЬ! артерё!, але тзнёше дёаметр променево! артери стае бёльшнм. Збёльшусться та кож окружнёстъ (периметр) артерёй. Так, окружнктъ висхёдно! аорти у немовлят дорёвнюс 17-23 мм, у 4-рёчиихдётей - 39 мм. у 15-рёчних- 49 мм,а в дорос лих людей - 60 мм. Товщина стёнки висхёдно! аорта ёнтенсивнозбёльшустьсяу дётеЙдо 13рокёв,*узагатьно! сонно! артерё! цей пронес сповёльнюсться п»сдя7 рокёвжиття. ёнтенсигшозбёльшустьсяёплощапроса!* ту висхёдно! аортиз 23 мм*у немовлятдо 107.2мм*у 12-рёчинхдётей, щоузшажуетьсяз*эбёлыиенпямроа* мёрёвсерця ёоб’ему серцевоговмкиду кровь Довжина артерёй зростае проиорцёйно до росту тёла ёкёнцёвок. Зокрема. довжина нн.шлжв частики аорти у дорослих людей 50-рёчного висузбьлыиусться майже в чотмрн рази порюияпо з всмовлятамя. при цьому довжниа грудно! частини аорта зростае швидше, нёж черевно! частини. Артерё!. шо живлять головний мачок, найёмтененвшше розпнишптьса до 3 4-рёчного вёку, за темпами росту аони неревершують рёсг ёшннх судин. Найшвидше р*х-те в ловжмнт передня мозкова артерёя 3 висомлкьчнпнвьинмйдио нидовжуються артерё!, якё живлять внутрнпнё орта ми, верхи! I нижнё кёшипкн. Так. у немовлят! дпг# грудного вёку ннжня брижом артерш мае довжнят 5 6 см, а вдпроглнх людей 16 17см. Артерп. Р |вт вщходження плок вщ мапстральних арте рийу немовлят 1дггей, як правило, розташоваш проксммальшше, а кути, п1д якими вщходять щ судини, удггей бшьш!, шж у дорослих. Змшюеться також рад!ус кривини дуг, утворених судинами. Наприклад, у немовлят! дггей до 12-р!чного В1ку кривина дуги аорти мае бшьший радтус, шж у дорослих. Пропоршйно ДО росту тша I КШ Щ ВО К вщповщно збпьшуеться довжина тх артертй, при цьому вщбува еться змша топографй цих судин. Чим старша л Юди на, тим нижче розташовуеться дуга аорти: у немов лят вона розмщена вище р1вня I трудного хребтуг, у 17>-20-р1чних людей - на р1вш И, у 25- 30-р!чних - на ртвит III, у 40- 45-ртчних - на р1вш IV грудного жреб ия, а у людей похилого т старечого вшу - на ртвш мтжхребцевого диску мтж IV т V грудними хребцями. Змшюеться також топография артер!й юнщвки. Наприклад, у немовлят проекщя л1ктьовот артерй шдповщае передньому краю лтктьово! юстки, а про менево! артерп - передньому краю променево! юстки. 3 в1ком л1ктьова т променева артери перемщаються стосовно середиттно! лшй передшпччя у бтчному на прямку. У Д1тей старше 10 роюв щ артерй розташовуються 1проектуються так само, як т в дорослих людей. Проекцй стегново! 1пщколшно! артертй у перил роки жтптя дитини також змнцуються в бтчному напрямку вшсерединно! лшй стегна, при цьому проекщя стег ново! артерй наближаеться до присереднього краю стегново! юстки, а проекщя пщколшно! артерй - до серединно! лшй пщколшно! ямки. Змшюеться то пография долонних артер!алышх дуг. Поверхнева долонна дуга в немовлят т Д1тей до 3- 4-ртчного В1ку розташована проксималынше вщ середини II I III п'ясткових юсток, у дорослих людей ця дуга проектуеться па ртвш середини 111 п’ястково! юстки. 3 ь ком вщбуваються також змши типу галужения ьртертй. Так, у немовлят тип розгалуження йнцеь. ' артерш серця розсипний, до 6-10-р1чного йку фиурмусться мапстралытий тип, що збернаеться упродс, я. усього життя. Веии. 3 в1ком збшьшусться д1аметр вен, площа !х попер* ■юго перертзу т довжина. Наприклад, верхня порой I ы та веиа у зв’язку з високим розташуванням серия в дней коротша. У Д1тей фудного В1ку, 8- 12Рниих, .ней 1шдлпюв довжина 1плота поперечного ш-рер! 1> верхньо! порожнисто! вени зростають. У лю дейа|я на о и!ку и! ноказники майже не змшюються, а Улюдей нохило! о 1старечого шку у зн'язку 31змшами сгрук(уриспнок верхние! норож! 1исго! веии илтаметр %1ыиУ11ьоя. Нижня порожниста веиа у немовлят корщим 1 мае 1ПДШКТЮ великий Д1амстр, приблизно 8мм. Упродовж першого року життя И д1амсф зм1нкхтъгя позначно. а моим зростае швидше, и!ж д!а> *ир верхний' норожнипо! веии. У дщмклпх людей дааметр нижньо! порожнистгй вени на р**н1 воюйте! ниркових артер1Йдортвнюе 25-28 мм! Одночастюл эбтльшенням довжини порожнистих вея змтиюеться положения !х приток. Ворггна печйжомт мна та 9 притоки - верхня 1 нижня брижом вени таселеэткко* ва вена у немовлят восновному сформован! Шсля народження дитини змшюеться топографтя поверхневих вен тгла та юишвок. Так, у немов лят вже « Угус п пщшюрш венозш сплетения, тому на тхньому тлт велию вени не контуруються. У двортчному В1Щ на нижшй кшщвц! чпгко вндшпоться велика т мала пщшюрш вени, а на верхшй тыищвтц головна I основна вени. 1нтенсивна бтльшае дгаметр поверхневих вен нижшх юнщвок упродовж перших двох роюв життя дитини: велико! пщшюрно! вени майже в 2 рази, а мало! пщшюрно! - у 2,5 рази. Г Т. % И Питания для повторения т самоконтролю 1. 3 яких зародковмх листюв та структур I копи починас розвиватися серце людини? 2. Яю ви знаете етапи розвитку серця людини у пренатальному онтогенез!? Отшить характер^ структуры! перетворення пщчас цих процессе. 3. 3 яких зародковмх структур утворюються ендо кард, мюкард, ешкард (нутрощева пластинка се розногоосердя) тперикард(волокнистеосердя)? 4. Як т коли утворюеться мтжпередсердиа перего родка? Як фюрмуеться овальнийотвтр? 5. Як I коли формуеться ьнжшлуночкова перего родка серця? 6. Як I коли утворюються висхщна частина аорти талегеневий стовбур? 7. 3 чого ! коли утворюються нередеердношлупочковт клапани, клапани аорти I легенеао» го стовбура? 8. Дайте портвняльну морфофункцюнальну харак теристику серця рибн. амф1бй, рептнлйIсгааця. 9. Яю ви знаете кола кровообпу в тш1 ааратка I тшода? Дайте !м морфофункцкжальиу характе рцегику. 10. Як тколи формуеться артертальнасистема в тий зародка тплода? 11. Як тколи формуеться венознасистема в тм! авродка Iплода? 12. Як! особливосп щювообйу плода? 13. Якзмшюпьгя сулнннаСистемау погпмглмьмоМу 0 НТ01ТЧКМ1? 14. Як! ви аипгге вши серця. що виникаютьу про нес! ембрюгенезу? ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА 1МУНН01 СИСТЕМИ. Л1МФОНОСН1 СУДИНИ ) ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА 1МУНН01 СИСТЕМИ * 1 ■л: ■: '■ г. < Л1МФОНОСН1 СУДИНИ I Л1МФАТИЧН1 СУДИНИ I Л1МФАТИЧН1 вузли д ш я н о к т т д ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА 1МУННОТ СИСТЕМИ. Л1МФОНОСН1 СУДИНИ В органам! людини Генуе система захисту вщ чута шших ре човин, то мають антигенш властивосп. Така функщя опоруоргашзму до антиганв називаеться 1муштетом (ид латинського слова иптпипИаз ~ звшшення вщ будь-чого), що забезпечуе збереження сталосп внутршшього середовища 1 захисних реакщй оргашзму. Наука про 1муштет, що вивчае клггинш, генетичш 1 молскулярш мехатзми реагувания оргашзму на сто роныречовини, називаеться 1мунолопсю. Роздал 1мунолопТ, який дослщжуе структуры] основи захисних мехагазмГв, називаеться 1муиоморфолопсю. Встановлення внутр1системних та М1жсистемпих зв’язюв шунних (Л1мфоТдИИХ) ОргаН1В, IX структурннх ЗМШ при 1мунних процесах - основие завдання сучасноТ (муноморфологй, що мае клйпчне енрямування. Ще у 70-х роках XX етш ття вироваджеио терми - 1муина система, що об'едиуе вст л1мфощш ор гани, скуичення Л1мфоГ'дних юптин в шших органах., Особлии гю ще! системи е и геиерал1защя у всьому тип, а а к шипи поетшно рециркулюють через кровоиосис 1л мфатичне русло. 1мунш органи побудоваш з Л1м(]кнд11 I тканини, що представлена ретикулярною етромою • ЯК1Й рС)ЗТашОВа1П Л1мфоГдШ КЛ1ТИ1Ш - Р13номанпв «убнопуляцн Т- 1 В-л1мфоц1гпв, яю забезпечукиь иуину вщповщь на аитигеии за допомогою лЦюци 1ччч|кч<тор1н. Плазмоцити, як В-ефекторш клтши ниробляють спеииф1чш 1муноглобулши аитшш. 1 забезпечують гуморалышй Гмуштет, Т-юлери| Г-сфекторними клпинами Гзиешкоджукль сгирошп 1 пиши, забезпечуючи клггишшй 1мушгет. Лмг) юична система (чухСагпа 1утрН(Н(1еит), як ч.пииа 1мушюТ системи, мае розгалужеш в органах > 'каминах лГмфазичш юиплири, лГмфокашлярш гики, Л1мфа1 ими] судиии, стовбури 1 протки, На «чихах тку Д1мфи розташоваш численш л1мфазич'и вузли. що < бшлопчпими “фшитрами" для лГмфи, «капропка* через них. Иришинш станноп! лГмфошдтку були нперше (Ф"рму паташ ааснонником укрш’пеько! л!мфило- ХСОрЩНИХ КЛГГИН, ШфеКЩЙНИХ збудниюв ги киТвським професором Ф. А. Стефанком. В1ж>мий сучасннй лГмфологакадемик М. Р. Сапшв книл! «Внеорганиые пути транспорта лимфы» (1982) шдкреслив, що «четкое определение поэтапногооттока лимфы было даио Ф. А. Стефанисом», а «значение этаиности оттока лимфы от органов имеет важное значение в клинике при определении путей распро странения метастазов опухолей и воспалительных процессов». У науковШ робот) «Лимфатические сосуды желудка человека» (1900) Ф. А. СтефанГспи сав: «Первым этапом будет путь от места происхож дения данного лимфатического сосуда и до первого встреченого имузла, а первымэтапнымузлом - этот узел; выносящий сосуд первого этапного узла будет представлятьсобой второйэтап, а узел, в которыйон впадает, - второй этапный узел и т.д.». Ниш особливу увагу прмдьпеио мжршймфоцнркуляцй В норм! 1 при р13ННХ патшюпчикх проиесах Стефан1о Франц Адольфович (1866-1917) в органозмо. За останш роки в клонжу впроваджено методи хорурпчного рекорструювання Л1мфатичНИХ 1 венозних судин - СТВОрСНИЯ цпучиих ЛОМфовеиозних анастомозов для локування важких иабряков, причиною яких е структурно змони ломфатичних судин. Широко застосовуються способи дренування ломфатичних проток та стовбуров з метою детоксикацоо оргашзму; ендоломфатичного введения локарських засобов для корекцй певних порушень в оргашзмо; введения свотловодов лазеров для ендоломфатичного опромонення ломфи тощо. У нашому подручнику анатом1чно термши водповодають „Можнародной анатомочной номенклатур! — украТнському стандарту” (Киов, 2001), тому читан побачить певно термнюлоотчно водмонносто вщ пщручооиков попереднох роков ввдання, у яких органи 1 судини ломфатично! системи подають в роздало „Ор гани кровотворенооя та омунноо системи", Зокрема, в них використовують термши: “1мунна система, цен трально оперифершно ломфощно органи, ломфатично вузлики”, а за украоооським стаощартом, який доповнеооо о затверджено на IV Национальному конгресо АГЕТ Украони в 2006 роцо, вони мають таку назву: “Ломфатична система, первииооо овторинно ломфощооо органи, ломфощно вузлики”. Одним оз структурних компонентов вторикких ломфоодних органов € ломфощний вузлик, який у подручниках ще називають домфатичним вузликом, або ломфоодним фолокулом. Ломфатична система ($у$1ета 1утркоШеит), морфологочно офуоокцюнальнооб’едооаназ кровоооосною системою, е частиооою едино! судинно! та омунно! систем. Цей термш походить водлатинськоото слова 1утрка - чиста водаджерела. Функоця ломфатично? системи. Через ломфа тично каполяри всмоосгуеться можклотооопоа родина, з якою у ломфатично судини оютрапляють продукти клотиооооогообмену, ломфоцити, часом навотьеритроцити, сторооош речовини. зокрема, розномантоо антигени - фрагмента водмерлих клотин отканинних елемеооттв, клотнии-мутанти, мокроороаооозми, воруси тооцо. У ломфатичоооох вузлах ломфа „фольтруеться” оочищасться вод цоох продуктов. Макрофаги фагоохитують аоотигеоои, „оюреробляють" ох о ооередають омунпу онформаооою ломоноцитам. Так заооускаеться оороцес аоотигеоозалежиоо ооролофераош та доофереоо111ицп субпоооуляоцй Т- о' В-ломфооштш, формуеться конкретна омушоа ооодооовщо,. Отже. ломфатичооа сис тема викоиус захисооу фуоокцно, Ломфа (1утрки) утворюеться внаслщок нсмоктуваиня можклотиоооооо родипм в каи!ляри ломфатично! системи. Це безбарвпа нро.оора родина, яки подобна за бюх1м)чооим складом до пла.оми кров!. Огооошоими клотиипими елеменчами ломфи (96 98 %) е лом- фоооити. У ломфатичноЙ систем! доросло! людини цооркулюе приблизно два дотри ломфи. Яком»лооллна з!ла бапото жирно! 1x6, то ломфа, яю водтокх ид киоооки, стае болоюяк молоко (молочнийсок, скука). Грецьке слово скука соначае "штучно приготовле ний сок*. Цим термоном наливали ломфу кмпкояих ломфатичних судин. Вщкриттяломфатичнихсудии пов’яэане3 омеием оталойського анатома XVII етшотгя Гаспаро Аэе&яо (1581-1626). У 1622 роооо, доелшжуючи рухи даа~ фрагми у живо! собаки, вон виявнв у брижо тонко! кишки судини, яю були иаповнеоп бьтуваггиммалокоподобним вмостом. З'ясувалосЯ, що перед експериментом собаку нагодували жирною ожею. Агелло назвав цо судини молочними I вважав, що вони не суть „болукров”, або молочний сок(хщус) у печонку. 3ходом, посля смерп Аэелло, було встаоювлено, щеов цих судинах тече ломфау венознусистему. Функцоональне значения грудно! протоки, виомоо подназвою „бола вена”, було э’ясованестудентом Паризькогоушверситету Ж. Пеке(1622-1674). Екепериментальним шляхом у 1647 рооц вонвпганоанв, що ломфа з органов черевно! порожними рухмться до грудно! протоки, яка впадаеу вени шооо. У людини грудну протоку описали О. Рудбек (1651) о Ф. Бартолоио (1652). Клаооанн в лгмфатич них судинах описав Ф. Рооол(1655). Завдяки дослодженням ведомиханатомовП. Москаньо(1787), Ф. Саоопея(1810-1896), Г. М. Йосифова (1870-1933), Г. Рув’ера(1932), аосадемжовД. А.Жда нова (1908-1972) 1 М. Р. Саооша, але особливо аавдячуючироботамукрашськиханатттоог-ло'мфолопв киТвськоо школи Ф. А. Стефаноса (1865-1917), М. С, Спороооа (1896-1972), А. А. Сушка (18991970), О. I. Свиридова (1900-1973) було створене г розвиооуте вчення про доыфатичнусистему. ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА 1МУННОТ СИСТЕМИ Кпасиф1кац1я л1мфо!дних (Ыунних) органов Ломфатичооа соостема склощагться з пгрпмниоох 1 вториооних ломфощинх (омуиюнх) оргашв тшломфо» ооосооихсудин (роос. 125). Дн иервннних л!мф«1дних оровмов (м^пят ркоЫт рптапа) належать; чершший костковий мозок (тпЫН« ммж т Ьт), якоой е анмлоотомбурей Ф«б)>нц1уса у втвхов* у якому водбуошсгься антмоччшеаалеапыо нро.т1фер«пя 1дои|к'|>еооц(аоиясубокноулигий В-лЫфонмто», ОРТАМ И К Ю * О П Ю И » * * 1 Я ГИ И * у и » к > и »С П Е 1й « ПШйОхо* ои СТЙИ'Ы хову вигляд! одиноких ломфоодних вузликов (поАЛ дхаметром до 1,5-2 мм. Ягаю скупчуеться п’ять обольше таких вузликов, то утокм рюеться скупченнйломфощннйвуаляхХпосЫш (утркоШеш а& ргзавсш ). Його ще називають ломфоодною бляшкою, або бляшкою Пейера. Таких бляюок багато у стоной клубово! кишки, ох довжина становить вод0,2 до 15 см, а ширина - ОД-1,5 см; - чсрвоподобнийводросгок(аррегиНп'сгтг/оптз). у сливовой оболонщ овпщслиэовой осново якогоровташовано до 550 одиноких ломфощних вузликовроэноо форми та розморов(вод0,2 до 1,2 мм); —селезонка (зр1еп, Иеп), зокрема,!! бола пульпа, що складаеться з ломфощних вузликов I ломфощних пероартероальних похв. У вторинних ломфоодних оролнах вщбуваеться антигензалежна пролофераоия I диференойацоя субпопуляцой Т- 1 В-ломфоиитов, яоа формуюсь конкретну омунну вщповщь. Органи кровотворення та омунно! системи тосно ркоШг)', пов'язано можсобою спольностюпоходжения будови I - скупчения ломфоодотоо тканини в стоиках орга функщй. Родоначальникомусох видовклшон кровота новтравноо 1 дихально! систем, сечовидольних шля омунно! системи е пшйпотентю стовбуроа кяЪпини - загруднинна залоза, або тимус (гкутш), у яюй юдбуваеться антигеннезалежна прг&иферащя I ди* >фереоошацоясубюопуляшй Т-ломфоощтов. Субпопуляцо! Т- I В-ломфооцтв потом „яаселяють* Т- о В-залежно зони у вторинних ломфоодних органах, де формуеться конкретна омунна водповодь наантигени. До вторинних ломфощних оргашв (ощапа 1утрЬоЫеа зесипЛапа) ооалежать: - ломфатачоп вузли (поеК 1утркаНа; по<11 1утркоикк 1утркопосИ); * - мигдалики ((огшИае), яоа моститься в дхлянщ гжЛки. Вони утворюють ломфатичне (ломфощнс) оальооеглотки (апи/из 1утркоМеи$ ркагупфз) оз шес тимигдаликов: одного язиковоою мигдалика ({опзШа Н/щиаНз), парного поднебонного мигдалика (йтзШа ракбпа), парноо-о трубооого мигдалиоса (ЮпзШа 1иЬапа) оодного глотковогомигдалика (СопзШаркагупреа). Ц о органи сосладаються з ломфощно! тканини, оцоутворюе численно ломфощно вузлики (побиИ 1ут- а 1утркогбег зЫкат), Рис. 125. Органи кровотворення та (мунноТ системи (наЫ всхематично). 1 - гюздовжн1й розрнз стегново! ккятащцо мОсттыйсгаовиймозок 2 - стршовий роэрв голови: а - глотковий мигдалик; б - трубний мигдалик; а - пщнебЫний мигдалик та його м»кросхолОчиа будем; а - язиковий мигдалик та його мжроскопМна будем. 3 - тимус: а - загальний аигляд; б - м 1кроскоп 1чна будова. 4 - селезЫка: а- загальний вигляд; б - м1кроскол(чна будова. 3 - Л1мфвтичн1 вузли: а - загальний вигляд; б - мЫроскопЫна будова. в - чврвоподЮний вОдросток а - загальний вигляд; б - м1кроскоп1чна будова. 7 - в1др!зок клубовог кишки: а - скупчений п1мфо0дний вузлик (бляшка (Тайера) б - одинок) л1мфо)дн) вузлики та ОХня гостопоНчна (зверху) тв мшросколЫна (внизу) будова._____________ червоного юсткового мозку,Тхжу таку к я т ш у иази* вають стоебуровою кроветворною клтиною (СКК). У червоному юегковому мозку иа 105ядерних клггин прииадае приблизно 50 СКК. В оргашзм'1 доросло! людини е в середньому 5x10* стовбурових кровотворних клггин, третина з яких перебувае в мгготичному никл!. Стовбуров! кл1тини здатго до численного М1ТОТИЧНОГОПещЬу, зокрема СТОвбурОВ1 КЛ1ТИКЙюсткового мозку можуть ПОДШЯТИСЯДО 100 ра31В. При М1* тотичному под1Л1 з двех доч/рн/х клетин одна клггина залишаеться стовбуровою, а друга диференшюеться. Однак стовбуров! клётини детермшоват, тобто вони диференщюються лише у визначеному напрямку I передають сво! ознаки наступним кл1тинним поко лениям. Ця детермшащя обумовлена генетично. Стовбуров! КЛГГИНИ здатш утворювати колонн, кожна з них с клоном, шо вииик з одше! юптини. Полшотентна стовбурова юптина юсткового мозку називаеться колотетвхрною единицею (КТО). Не знания кшьюсть колошепирних клггин циркулюе в кровь У червоному юегковому мозку, у його гемоцитопоетичшй (м1СЛ01ДНш) тканиш, 31 стовбурових клггин утворюються клтини-попереднищ, э яких, шляхом м1тотичного подшу 1диференщацн, виника ють формеш елементи кровь 31 стовбурових клггин у юегковому мозку утворюються також лЁмфоцитопоетична тканина, що дае початок понуляци л1мфо1ДИТ1В- робочим юптинам 1МУНН01 системи. Напрямок диференщаци колошешрних клггин визначаеться т е л я того, як юптина-нопередннця вступае на визначений шлях диференщаци, тобто стае комтивною. Таким юптинам иеобхщш специф1чш пикопротешов! гормони, що контролюють 1х виживання 1 диференщацш через вплив на активН1сть гешв. Зара$ вщомё цпсть клас1в диференщаци КЛ1ТИН КрОВ1 та 1МуШ101 системи ШД внливом сиециф1ЧНИХ глжопротешоних ЧИИНИЮВ (див. подручники з лстологн та Ёмунологп). Кровотворення в людини починаеться нанрикшщ другого- початку третього тижш в ембрюгенезу вст'шгфжовткового мшка - це зародковий гемоцитопоез, де впершеугеорюються кров’яш остр1вщ. У цихострЁвцях з клггин мезешими утворюкггься стовбуров1 клггшш, що в просит судии (штраваскулярно) дифс)х.'нщюються иа КЛ1ТИНИ кровь Шсля редукцп жовткового миика, починаючи з 7- 8-го тижня розвитку зародка, кроштюрспия продовжуеться и исчшщ - печшковий гемоиоез. 31стонбу1ювих юптин, що нтШшли в педику 1чсудин (скгфавагкулнрио), також утворюються юйтини кровь Кроветворения в печшш щюдовжуп-ы'и до юнця вну* Т|хшпы»уг|х/)11ого периоду IXхчии Iку плода. Крожшшрпшя в юегковому мозку (к1стковомозковий гемоиоеэ), який закладаетьсм ав другому ми-яц) ембркя-енелу. ночиши-тися ни 12-му чижи! рш- витку зародка I тривае протягом усьосо життя яви дини. Опке, кровопорнкм ортяво»*у люди» яаом народження в червоккй юстюжий мооок (теААв о$яит тЬта). * 31 стовбурових клггин екстраваскулярнб рами* ваються кттини кров1(рис. 126); еритроиктя(ерш» ропоеэ), гранулоюгги (гранулопоез) 1 тромбоштт» (тромбопоез), атакожформуютьсямоноцит»,ж>на лежатьдо макрофагально! системи(моноштюосз)! кликни Ёмуино! системи —В-л1мфоиити (лшфоцмтопоез). Стовбуров! юптнни виселяються також а юсткового мозку в затруднинну залогу (тимус), де вони диференщюються лТ-лЁмфоцит, 1мунна система об’едкуе органи 1тканини, цо за безпечують захист оргашзму в!д генетично чужориних клггин та речовин (актигопв), як! надходитьозовн! чи утворюються в оргашзмьДо оргашв шуина системи (лтмфощних оргашв) належить всё органм. яю беруть участь в утворенш клггин. щоашйснюють захисш реакци в органЬш, а саме |мзт субпопулянй Т- 1 В-Л1мфоцит1В, зокрема плазмоштв. (мунщ ор гани побудоваш з яшфшднгя тканини, вк>розмнцгка в ретикулярной стромь У Е петлях ыёсппься кл'пики лгмфощиогоряду:л1мфошггирииосоступенизрсюсН (бласти, велню,середш1мат л1м({кшггиУ,мачощ1э(ЯЛ1плазматичн» клетини(нлатмобласти, шшмоцнти> Стовбуров] кштнни, що иаяходять о червоносо юсткового мозку в кров, уже на 7-8-й тмждень емб рюгенезу заселяюТь загрудниниу залозу (тимус), де з них утворюються тимусзалежн1 лЫфоцитн Т-лЫфоцити. Тобтовцьомуоршп вибувастъсяаишгсннезалежна днференщащя 1прол1феращясубпоиулящй Т-л1м(}ющгтв. У червоному юегковому мозку 13 стовбурових клетин утворюються В лЫфоцкги -* бурсозалежш лимфоците. Таку назву щ юптин» отримали тому, що зараз червоннй юсткоанй моэо* вважають аналогом бурей (сумки) Фабрищуг»- кд> тинногоскупчеиня вспнщ клоаки ггпшв. Обиде»гкц пуляцп Т- 1 В-л1мфоцит1вэ тешеюкроЫнадходят*<• загрудншшо! залози (тимуса) ёчервоного юстковог» мозку у вторнннЁ лЁмфощи! органм Ыунно! смет#1 ми. НеобхЁдно пЁдкреслнтн, шо «а губпонумщн Т-| В -тмфоцитгв утварюютъеялмолвмиммммшгсшнбф ров их клхтин чврвомшо юсткового ж ш у, | Т-лмфоцити заселшать тныусавлсжнЁ зони. Щ крема в л1мфатичмих вуалах (параюфппсаям# зона), селкншй СтмфоЁдмЁ периоргер1алы«| мгфгЩ В'лшфоцшпи, яю е нонерсдимками олазменпт». я| внробляють спеинфщн! бшк« Ёмутнлобудкнм( 4 титбш), 1шмфоцитшлнЁдвншеиоюактмвнютахмай ходить у В-зоин (бурсозалежнЁ ломи) д»мф«гмчи4' вузл1и (л1м({мНлн1 вузлмкм, мозктй пню) Iсе-теа»»»** (л1мс|х1Тдн1 вуздикн, окрпч (хнмй зопн) та шших л1мфобшихорпипж I СТОВЬ/РОВА КРОВОТ0ОРНА КЛ1ТИМА |Снк, ^ис. 126. Схема посл!довних стадШ гемоцитолоезу I л1мфоцитопоезу доросло? людини (м Н А . Юр<но*оК стяви дифврвнц/ацН кп/тин м1слоЮноао1л1мфоЮноао ряОШ; (-IV: морфоловЫно нвдифоронцЮош К кМтини; И-УЕ мсрфоловмт Щфвринцшован! кл1тини; СКК- стовбуром кровотворна клтинв; К Т О - тпонттМрнв ойиниця. ГМ - погтраднит аршпттааня 1ионоцитш. Г н Е - попврвбники врвнулоцитШ I вритроцит1в, МГЦЕ - попароОники шаашарюиитт те аритроимтт, ПЁМ М -я*> Средники врвнулоцитт, аритроцитШ. моноцитш, ма»акар1оциггн4; М- моноцит, Ш- вааофт. Во - ооаинофак О* - аронуаафншЛ ЪОтрофт, Е - вритроцит, МГЦ - мааакар/оцит.________________________ _ _ _ ______ .. ш ш У вторинних л1мфоТдних органах ыдбувастъся антигензалсжна дифсренщящя I прол]ферац1Я субпопуляцёй Т- 1 В-Л1мфоцит1в, як! формують кон«сретну1мунну вщиовщь оргашзму. Отже, вторинш здмфощн! органи виробляють 1мунокомпетентн1 юптиии, зокрема Л1мфоцити, включають!х в 1муиний нроцес, розтзнають, зншцу* ють чужорщш речовини, що потралили в оргатзм або утворилися В ньому 1М1СТЯТБ у соб1 “ознаки генетично чужорщно! шформащГ. Тага чужорщн! ре* човиииназиваютьсяантигенами. При проиикиеншв оргашзм антигешв у вторинних л1мфо!дних органах проти них утворюються нейтрал1зуюч1 речовини актиттла, що е 1муноглобулшами, забезпечуючи 1уморальний 1муштет. Синтезують антитша плаз* матичш КЛ1ТИНИ (плазмонити), що е ефекторними В-л1мфоцитами. Антитша видшяються в кров 1 у се крет залоз, з’еднуються з вщповщними антигенами I нейтрал1зують 1х, згодом щ комплекси захоплюють фагоцити. Ефекторт Т-Л1мфоцити - Т-галери забез печують в основному клггинннй 1мун1тет. Т-юлери знищують чужорщш, а такожзмшеш власш юптини. н) органи (л)мфатичн1 вузли, селению, мнгдмики, одинок) л)мфо1дж вузлики слиэовйхоболомпк,скупчет л1М({ю1лн1 вузлики червткццбного вщрогпт г» клубово! кишки). Встаноаяемс( то теля завершения розвитку в лервинних органах )муино5 системи ямфоцити покидають!х) зассляютьнгориниалшфощш органи.Оргашзащявториннихоргатв 1муткмсмете* ми в повшй м|р1ншпорядкованаТхфункшоиадьному призначенню. Суть останиього полягае в ьзентиф*кацп та елЫнаци чужорщних субстаншй. Для вмконання такт складно! роботи вкрай иеобхщне суворо впорядковане заселения вторинного в щ д ш у шунжя системи л!мфощними клггинами, а такожпщтримаиня клггинних популяшй у динамичномустань Л|мфоцити вторинних л)мфо!дннх оргашв не затримуються в них иадовго завдяки реал’омш двох процеав, що забезпечують !х вевпинну круго верть, - поновлення та рецмркуляцн. Рециркуляций Л1мфоцит)в розглядають як пронес безлерервного перемпцення цих клггин Ь орган!в у Л1мфо- та кровоплин 1!х наступне повернення (феномец иввщу) Мета рециркулящ! полягае в поспйному патрулюДослщжениями останшх роюв з’ясовано, що >мун- ванн) тканин орган13му 1мунокомнетентннми Д|мфоцитами, ефективному розтзнаванш чужорщних на система, як 1 ший системи оргашзму, наделена уам а характеристиками великих систем: наявшеть цш , ба- I власних (ендогенних) антиген1в, надщенш орпш>в гатокомпонентшетъ, багатозв’язков1сть, багатор)вне)мунно! системи шформащеюпро наявм! у тюниках ва 1ерарх1чна структура, числен! форми управлшня, антигени. Завдяки рециркуляци формуетьсяеднниЙ 'складшсть поведшки, стабшьшсть, надшшеть, Вщ- пул зрших л1мфоц>тв I не допускаюгься каягп» виМ1НН0СП 1мунн01 системи В1Д ШШИХ зумовлюють Ц1Л1 палков) '‘викривления’* клонального репертуару в п функщонування. Ф^зюлога сучасносп вбачають !х р1зиов1Ддаленихд|лянках оргашзму. Мшращяс важу звшьненш внутршнього середовища оргашзму вщ ливим процесом також ! д.1Яфункцки1ування цен продукпв з чужорщною генетичною шформащею, трально! ланки (мунно! системи. У шй ланц) вщпоозначених як антигени. У ширшому понятп гмун- вщио при реа/нлацн певнихзакономерностей>сигнана система реалщуе захист оргашзму вщ генетично л)в до м)граи)йинх процеав залучаються сговбуров! ЧуЖОрЩНИХ КЛ1ТИН 1 реЧОВИН, ЯЮ надходять 1330ВН1 кровотворш КЛ1ТИИИ, попередннки Т-лшфоцнпв, чи утворюються безпосередньо в оргашзмь Безза- ДОЗр1ВаЮЧ1 В- IТ-Л1мфОЦНТН. 1з загал ьн о ! гал ь к о с п лкмфошгпв, маса якнх вгоп перечним е уявлення про 1мунолопчш процеси як про штеграгивну дшянку гомеостазу. Пластичность д о р о сл о ! ЛЮДИНН ДОр1ВНК)€ нрибтизно 1500 г (6-10 * останиього формуеться при взаемодп оргашзму I ото- к л гги н ), у перифер1ЙшЙ крои (окр)М кровстворннх чуючого середовища. Пщвшивом певних стимул!в в I лом ф ощ них о р г а ш в ) ц нр ку л ю е тшьки 0 Л % лшфооргашзм) вщбуваеться ряд молекулярних I юнтинних цит)в - приблизно 3 г, тобго 10-12* клтш . 1нм) л)мнеретворень, що коитролюютъея на р1зних ровнях ре- ф о ц и т и мхстяться вЛ1ыфо!дн1й тканин) оргатв мунгуляторпими реакщями. В основу останшх нокладе- но! системи - 100 г, у червоному юстковому мозку 100 г, в Л1 мф) та )швнх тканинах - 1300 г. У I мкд но принцип зворотного зв’язку. Поряд 13 цим, 1муиолопчпий нагляд деяга науковш розглядають, як гене л! м ф и трудно! п ротоки мктиться вщ 2000 до 20000 тично контрольований»рсчульовапий, влаемозв’язок Л1мфоцнт)в(рис. 127), а в 1мклпермфертйжйдшф* снсциф)чних |мунолог!чних 1 неспециф|чних Оолопчиих захисних реакшй. Само в цьому контекст) )муИШЮПЧНИЙ котроль преДСТШШМ ГЬСЯ у 1ЮШЙ ИКОСТ) ЯК )му1Н>бшЛОПЧ1ШЙ иагляд, шо об’сдиус в соб| 1муиолопчш 1 бгалопчш наглядов) мехшпзми та ефектори. Якзазпачалося нище, )мушщсистема включае нер* вини) (тимус, червоний ккткоиий мозок) 1 вюрип- що вШкаь вщ л1М(|х>катлмрннх е т ж долнафатнчних иу.уцв, е в се(>едн1юму тшькн 200.имфоинтш. У немовлят зигалыш маса лнт^кшнп» дортнамг в середньому 150 г, а них тшьки 0,3 Ч цмркудюс в крои). 1)от1м кшьюстьл)мфицит1а ишмдкомарт-гае, у д1п-Йв)комв!д 6 ы)сяц)вдо в рок)в(х масавжет* повить приблизно 650 г. У 13-р)чнихД)тгй м«га вечх 2В7 л!мфоцит!в эбшьшуеться до 1250 г, а в периферШн!й кроше тшьки 0,2 % вщ уае? маси цих щитин. Л1мфоцити е дуже рухливими клггинами, 1хнШ д'шметр коливаеться вщ 5 мкм до 18 мкм. Бшышсть цнркулюючих Л1мфоцит1в мають Д1аметр 5 - 7 мкм * щема.пл1мфоцити. Приблизно 10%складають середшпч(]юцити Д1аметром 8 -10 мкм. Велим лшфоцити (зпмфобласти) мають Д1аметр 1 1 - 1 8 мкм, вони пе реважно М1стяться в центрах розмноження (свгглих центрах) л 1мфощних вузлимв лгмфатичних вузл1в 1 селезенки. У норм! вони не «шркулюють у кров! 1 прнсутш в л1мфь У малих л1мфопитах майже весь фЬл клггин займае велике кругле ядро. У середшх лмфоцитах вузький общок цитоплазми товщиною 2-3 мкм оточуе велике ядро. Для великих л1мфоцитш характерце велике кругле евгае ядро, що гомо Рис. 127. Мал| лгмфоцити л!мфи грудно? протоки геннозаповнене еухроматином (див. подручники з гк (препарат А. С. Головацького). Електронна мгкротологи та шуполот). Мал1 л1мфоиити е основними фотографгя. Зб1льшення я 3300. 1мунокомпетентними кмтинами. Вважають, що се1 ядро л1мфоцита; редт л1мфоцити е початковою стад1ею диференщаци 2 - мгсроворсинки. В-л1мфоципв у плазматичш кл1тини (плазмоцити). У малих 1 середшх л1мфоцитах ядра розташовага в центр! кл1тин, вони мають незначш швапнацн. В ядрах переважае конденсований хроматин - ге терохроматин, ядерце ч1тко визначаеться при електронномжроскошчному дослщженш (рис. 128). У цитоплазм! цих кштин багато вшьних рибосом, що зумовлюе П штенсивну базофшю, вщносно мало мгтохондрш 1 коротких цистерн гранулярноТ ендоплазматичноТ сгтки, комплекс Голъджг слабо виражений, але с центросома. Приблизно у 10 % циркулюючих .ичфоцитгв у цитоплазмг мктиться невелика кгльюсть азурофгльних гранул. П( и евгтловгй м]кроскогш розргзнити за морфо логе ними озиаками Т - 1 В-лгмфоцити неможливо. 1х субш |уляцн можна щентифжувати тшьки за допомоюе гмунопстохгмгчних методгв. При електроггнгй Рис. 128. Мал! л!мфоцити (1) в паракортикальн!й М 1кро. копи видно, шо лгмфоцити мають на поверх- зон! л!мфатичного вузла утворюють щ!льн! конга*41 у фампфоскошчт вирости — мгкроворсинки. ти м!ж собою (препарат А. С. Головацького). ЕлакМ1к| ворсинки мгетять своергдгн бглки-рецепторн тронна м!крофотограф!я. ЗбОтьшення * 3300. (чут нг апарати), що розгггзнають антигени. Анти1ени е.икликають в оргашзм! гмуннг реакцп, що суирон* ■1жуються упюренням антитгл В-ефекторними •нмфоцитами - млазматичними клпипами (плазмоНигами). У вторинних л!мфо!дних органах илазмочюи контактують з гшпими лгмфоцитами, макрофа гами I рс-1 икулярними клггинами. Щглыггеть мгкро"ар'ииок иа новерхиг И-лгмфоци'пи у 100-200 разгв чпыиа, шж па поверхн! Т-л!мфоцитш (рис. 129). 11а «ьм-рхнг л!м(|)оцит!н с специф!ч1НГялки - мнркерн, "п < ргшими в Т - 1 В-клНиггах. За тими маркерами Рис. 12В. Л!мфоцити. '"■Угицгггсшмгчггими ментами иизнанакт, р!.нп А - Т-п!мфоцити. Я - В лВифоцит 'Убтмгуляцн Т - 1 И-лгмфнцитш, Структура антитгл, генстичн! мсханими Ьс утво кожна а яких обумо&яюс амзиачену млпомдь. Одна рення I ргзномаигття опигутоть в курсах молскуляр- а них - Т-галери (вгд англгйеькогоа кВ - убмволги). но! бгологггтагенетики. Миобмежимосялише корот При зустргчг з! специфгчною чужорииою ка ли м ою кими повгдомленнями, що необхгдн! для розумгння вщросток Т-ылера корелкочаегю контакту* » шло» морфофункцгональиог органгзацп гмунног системи. лемою чужоргдног кл гти н и — клгтинм-ыггает, руйОсновною властитстю клгтин гмунног системи (гмунуе (розчиияе) н цнтолему, шо веде до пгдгмицгмпя нокампетептних клгтин) с !х адатнгсть взаемодгяти проникностг клгтиннб) мембрани клгганм-ыгшет. У 3 числеиними антигенами. Доцшьно нагадати, щодг* результат! цьоп> з клгтини внходяггв !они калгю, я » яльнгстьлюдстваза останг» десятиргччя призвела до клгтинувходятьюни натргюгвода. Клтша набухас| значиого зростання ргзиовидгв антигенгв, а гх кгль- руйнуеться (лгзуеться). Т-супресори гальмухльшумкгсть продовжуе катастрофгчно збгльшуватись, ви- ну вгдповщь В-лшфогцгпвта шшихТ-лгмфощгпвна кликаючи ргзномангтшпатолопчнг стали ворганам! антигени за допомогою утворених ними роочиннмх людей. Уданий час вважають, що кожей В-лгмфоцит факторгв. Т-амплгфжатори м джерелом лилримкм програмуеться в мгелощнгй тканин! червоного кгет- популяци Т-лгмфоцнтгв г не реииркулюють. Це векового мозку, а кожей Т-лгмфоцит - у кгрковгй ре численна популящя короткоживучкх клггин. нк> човин! загруднинног залози (тимуса). У результата мгстяться в загрудннннгйзалом (тимусг) гселезгнвд. цього лгмфоцити Чндивщуалыго’’залрограмованг на Як вгдомо, В-лгмфоцити с яопереаниками о»эвзаемодгюз визначеними антигенами гв цьому сенс! матичних клгтин, що емнтезують ( вшоляклъ шувое високоспецгалгзованими клггинами. У процеа про- глобулгни - агтгпла. Однак для эаигенення шумна грамування на цитолемг лгмфоцитав утворюються вгдповтдг на антиген В-лгмфоцитам нсобхина 1х ж»* специфгчнг бглки-рецептори, якг е комплементарни- операцгя з шшими Т-лгм«)х>цитамн — Т-хвлжрамш мидо визначеногоаггтигена. Зв’язування певного ан (вщ англгйсыюго Ю М р - допомагати), шо вндьтятигеназ комплементарнимрецептором викликаеряд ють Т-хелперннй фактор у вщповгдь на авшуваиия послщовних реакцгй, що призводять до пролгферацп антигена зг специфгчннм рецептором у мембраш дано! клгтини й утворення велико! кглькостг нових Т-лгмфошшв. В-лгмфоцити активуються лише при лгмфоцитав, як! реагують тшьки з даним антигеном. наявносп Т-хелнерногофактораиТобто,длязди’кпеиОтже, однгею з найважливгших властивостей ня гмунног вгдгговгдг конче необхщна гюоиераишТ- г *■гмунног системи е гмугта пам’ять. У результат! пер- В-лгмфоцггпв.Окргмтого,вггьомупроггесгобов‘язково шог зустргчг запрограмованого лгмфоцита з визна- беруть участьмакрофОш. Отже,дляефекпгвжг! шум ченим антигеном утворюються двг категорп клгтин: но! вгдповгдг необхщмеутворешгятркклгтинно»систе ефекторт клгтини, що негайно виконують специ- ми - Т-лгмфоцггтн, В-лшфоцити Iмакрофага. Т-ефектори, як! утаорнлися шсля кякэюдг! фгчну гмунну функщю - секретують вгдповгднг аггтитша чи знешкоджуготь чужорщш клгтини, г клгтини Т-лгмфоцггпв з антигеном, внробпяють ! вндщяють пам’ятх, що Довго циркулюють в органгзмг. При по бголопчно активш речовини - ммфотм. Серед них вторному надходжеггиг даного антигена в оргашзм е тага, що вплнвають на макрофаги: атш прнгнгчукль Т- г В-лгмфошти пйм’ятг швидко перетворюються в мгграцгюмакрофаггв,друп !х активують,а шшгвимилгмфоцити-ефектори, що встуггають в реакцгю з ан каютьагрегагггюмакрос|гапв. Окргмтого,ситеауюпкя тигеном. При кожному мгтотичному подглг заггрогра- чигшики переносу, хемотаксису, млогеюй, яю стихумованого лгмфоцита шсля його зустргчг з антигеном лююгь або пригнгчуютьутворення антнпл, сяпшфмкглькгеть клгтин нам’ятг збгльшуетьея. Отже, у вто ний гнеспецифгчнийфакпфН, шогальмуюгьиродгферинних лыфтдних органах шутил системи присутт ращю клгтин, тоню. Важлнву роль у ггрогнш|птииху гпри фупкцюгшлъних типи пгмфациттв: запрограмова- захисп орпигшгу вгднрае гитерферон, якмй смитгаут Т- г В-лшфоцигпи, Т- г В-ефектори, Т- гВ-гштини еться Т-л1мфоцитами. Т-лгмфгниггн беруть участь у пам'ятт. Иа цитолемг запрограмованого В-лгмфоцита реакгияхвиторг-неннянересаджеимхтранпошпапк Однгсюзважливгшихое<гблнвасвЙ!Т%Я1ифоиитш М1стяться дглянки рознгзпавания антигена - поверхгит рецептори, що представлен! вбудоваггими а ци е ?хздатн!сть утворкнштн “ргметюГз ерктроггитахя топлазма-гимну мембрану молекулами еггецифгчггого ба|шш, що мае дгагмостичне значения, У щтюлаз* гмуиоглобулшу, якгрознгзпаготь коггкрстнийантиген. мг Т-лгм(|юцитгв багато лгеизом, в кисла фосфатаяь При контакт! з антигеном занрограмогшггг на вглм!ну вгд В-л1ыфоц>гпв. мае шюокуактеанкть. К!лы1г!сть Т-лгмфоиитгв шьндко рециркуйог, триТ -л !м (|м н г и 1 и актипуютьгя, .гбшьшукпься за ролмграми, мгтгличио подглиюты-я. Кожна з доч!ртнх шипеть жнття таких клгтин дгкягае 4~в мвчива клгтин лиферегггггюсгься у вианачену субггоггулм- В л!мс}югипн рецнркулююгь пгмйдьнймк в жмауть щго. Рпаргзггнюгьп’ять субионулищй Т-л1мфоциг1в, дек1лькп гижн!в. Т-лгмфпцнтм не мааиь репемпч^а до комплементу I комплексов "антиген - внтитш)*, а VВ-л1мфоцнт1Втаю рецептори наявнй Середшй вм 1ст популяцШ Т- I В-лшфоцип'в у Я1мфмдиих ( 1мунних) органах та перифер!йшй кро- Л1мф01ДН1 органи Загртлнипиа '41о В1представлений в таблиц! 24. ТНмфойип Омунш) органи мають характерна за-* коном!рносп розвитку 1 будови в пренатальному 1 постнатальному онтогенезе Т-шмфоцити В-гимфоцкт* ( ГИМУС> Чернении шсткгтм 1. Робочою паррнх!мою ВС1Хлервинних 1вторин* Н1!ХЛ1мфо1дних(1муниих)орган1велшфо1днатхс1ни* ма.щоскладаеться13субпопулядшТ-1 В-л1мфоци-пв, вшйобов’язково присутш макрофаги. М О.Ю К С1!ГНИМ Л1 М ф , П И М И ! Крои 2. УС1 первинт 1 вторинш Л1мфо!ДН1 (1мунш) ор гани закладаються на початкових етапах пренаталь ного онтогенезу: юстковий мозок 1 загруднинна за лоза (тимус) починають формуватися на 4 -5 тижш ембрюгенезу; селезжка - на 5 -6 тижнг, Л1мфатичн» вузли - иа 7 -8 тижш; гйдиебппп 1 глотков! мигдалики - на 9-14 тижнг, скупчеш Л1мфо1дн! вузлики (бляшки) тонко! кишки 1 зпмфоТдт вузлики червоподобного вщростка - на 14-16 тижш; одинок) Л1Мфоцю вузлики слизових оболонрк внутрпшйх орга тв - на 16-18 тижш; язиковий мигдалик - на 24-25 тижнг, труби! мигдалики - на 28-32 тижш. В1 .111 4 4. УС1 первинн! I вториит Л1мфоЩ>П (ш утй)органи досягають максимального розвитку (маса. рооМ1ри, кшьюсть л1мфо!дних вузлиюв) у дитячому В1Ц1 I у ШДЛ1ТЮВ. 5. Для вах первиниих 1 вторинних л)мфо!дних (1муиних) орган!в характерна рання вIнова шволюЦ1я , починаючи з шдлггкового та юнацытого *цку, У цихорганах поступовозменшуетьсякшьюстьлшфо!дних вузлиюв, у них зникаютъцентрирозмноженпя (св!тл1 центри), зменшуетьсязагальна кхльюстъЛ1М3. До моменту народження ус1 первииш1вторин- фощно! тканини. Зам1сть не! поступово зб'шьшусгьщ.вмфойий (1мунт) органи сформован! та функцио ся кшьюсть жирово! й сполучно! тканини, нально зрш . У немовлят вони вже виконують захис6. Первинш л1мфо!дн1 (|мунш) органи роэггану функцйо. Червоний юстковий мозок, що мктить пюваш в оргашзм! в добре эахищених В1д эовжшстовбуров! КЛ1ТИНИ, м1ело!дну ) Л1мфо!диу тканини, ШХ ВПЛИВ1В М1СЦЯХС ЮСТКОВИЙ»мозок розмнцеииЙ у шедо народження дитини мктиться у вах юстково- юстковомозкових порожнинах; зафудниниа залоза мозковнх порожнинах. Загруднинна залоза (тимус) (тимус) - у грудшй порожнин! за грудниною. Л1Мнемовлят мае таку ж вщносну масу, як у дггей 1шдлйг- фо!дна тканина мае спешфчне мжрооточения: у йвдскладае 0,3 % вщ маси тша. .ТИмфощш вузлики у кктковому мозку таким середовищем е мклощна вторш них л1мфо!дних (Ыунних) органах, зокрема, в тканина, а в загрудннншй залоз! (тимус!) - ештел!■пзнебп'пих мигдаликах 1червонод1бному вщростку, альна ткашша (ештелюрстнкулоцитм). вже С(|»>рмоваш у плода останшх мкяш в розвитку, 7. Вторинн! л!мфо!дн! (1мунж) органи розташо нюе о * акою зрйюсп оргашв*!муногенезу. вашв мгсцях найЫов'цтшою проникменнм в орншим П орш ни 1 н и м о зо к нпп В 1 п рш нй ймф ш . ии н|» анн м чф о! ий ()|>|;ш и .......... .. ( т м 1 ( ) 1 С 1 1Г . Н Н К .1 . ||\н |« ч ш с ! п ш |ш 11 , 111 | ) паи | (.1 I I I . I I I П Н ' Ш Ш Ш П М 111 1.1 ни. (ПЗР'ШИ 1 ' КЧ К О П И И М Ц 1 I I 111*» 1 р • Ш И Ш \1 II I 1.1 1111. 1 1 р П ' М И И ' 1 III' ( Ш И Н 4111 ||М (||.||1 1 'П М Н \ 1 Ш 1 ( I п и к и 1 11 \|||и II 1111 ' 1 ( 1 II ' \ 1111 III И' < III V ' ЦП и 1 | М ( р (»1 1111 Ю 1 III1411 11\ 1 ( | и *1 "Ч 1Н п н ю ! ге1нв. Ьггеисмвне утворення цеитрш рамжяоппм в ломфощних вузликах спостер!гасгъс* вже у лпей клад, л!мфатичне (л1мфо!дне) юльце глотки (юль грудного в!ку. Уд!тей першнх Трьох рок!» життя ЯР це Пирогова - Вальдейера) оточуе вхщ у глотку 13 70 % лгмфоадних вузлиюв у опиках тонко» кишки Н0СОВО1 1 ротово! Порожнин. У СЛИЗОВ1Й оболонц! та мають центри розмноження. Наявнкггьвшри ров* пщслизовгй основ1 оргашв травно!, дихально! 1сечо- множення свшчить, з одного боку, про вялив Юор во! систем розташоваш численш скупчення Л1Мфо!д- ганизм сильних I ртзномантшх антигенних чмштно! тканини у вигляд] одиноких 1 скупчених л1мфо- юв зовшшнього середовища, а в шшого боку - про !дних вузлиюв. .Шмфатичт вузли розмвдеш на шля велику функцюнальну актившегь захисних сия орхах руху Л1мфи вщ оргашв 1тканин. Через селезшку гашзму. У Л1мфо!дних вузликах без центров ровмможпн протйсае кров 13 артщмально! системи у венозну - це ня - первинних яшфтдних вузликах *» лшфоию орган, що „контролюе" антигенний статус кровь 8. У пренатальному 1 постнатальному онтогенез!клгтини (переважно мал1 лшфощгтк) розташоваш у вторинних Л1мфощних органах поспйно вщбува- щшьно 1 В1ДНОСНОр1вном1рно. У лгмфоТдних вузли ються процеси диференщаци Л1мфо!дно! тканини вщ кахэ центром розмноження - вторинних личфЫдиих дифузно розташованих клггин л!мфо!дного ряду до вузликах » перифершна частина вузлика, його ман лгмфощних вузлиюв з центром розмноження, де вщ ия, що розташована навколо центри» розмноження, буваеться антигензалежна прол1феращя! диференщ- складаеться з компактно розмшених малих I середащя субпопуляцш Т -1В-л1мфоцит1в. При антигенних Н1Хл1мфоцит1в. Центри розмноження, де вшбувастьвпливах кшьюсть вузликов 13 центром розмноження ся утворення нових лгмфоципв, мютять багато л!мзначно зростае. Спочатку утворюються скупчення фоблагав ! великих л!мфоципв, а також клггин иа антигены - генетично чужоргдних речовин I клгтин, або на шляхах йсрозпавсюдження в органами Напри л1мфо1дних кл1тин без чггких границь, яке називають дифузною тмфспдною тканиною або передвузликовою стадгею формування вторинних л1мфощних (|мун- них) оргашв. Таю дифузш скупчення Л1мфощно! тканини можна спостер1гати у внутр1шньоутробному перюдЁ розвитку людини на М1сщ майбутш'х мигда'лиюв, скупчених ломфощних ВуЗЛИЮВ, Л1МфаТИЧНИХ вузл!'в, а також у постнатальному онтогенез! в га н ках стравоходу, днхальних 1 сечовидшышх шлях1В, де немае потайного 1тривалого антигенного впливу на слизову оболонку на вщмшу вщ шлунка, тонко! 1 то вето! кишок, де !жа затримуеться досить довго. Надал! др 1бн1 дифузш скупчення Л!мфощно! тка нини ще бшьше ущшьнюються, утворюючи передвузлики, яю вже мають чггю межь У великих скупченнях Л1мфощио1 тканини (мигдаликах, скупчених Л1М(}ю1дних вузликах, лгмфатичних вузлах) клгтини л1мфо!дного ряду в певних мкцях ще бшьше ущшь нюються, утворюючи лшфогдза вузлики. Так! Л1мфощш вузлики утворюються в ЛГмфОЩИИХ (1мунних) органах незадовго до народження дитини або в пер ни дш июля народження. Наявшсть лгмфощних вуз лиюв у .шмфотнШ тканиш мигдалик!в, Л1мфатич1ЖХ оузл 1в, селезтки, у слизовШ оболонц! шлунка, кишки тощо е морфолопчиого ознакою зршота ор гашв (мупно! системи, !хньо! готовнос-п виконувачи захисн! функцй у ионному обгяз!. Найнищим стуненсм диференццщй орган!в 1мунио! системи с нояна у л!мфо!дних вузликах центрю размножения (сштлих, або гермшатииних цеитр!и). ТаК1 центри розмноження виникають у л!мфошник вузликах при донгогршшйй чи силыйй дй апги- рГЗНИХСТЭД1ЯХМГГОТНЧНОГОПОД!лу. ШдЛЬШСТЬ клгпш в них менша, тж у манти вузлика, тому иа летелопчних препаратах центри розмноження видаютыгя СВ1ТЛ1ШИМИ,звщеи ! !х друга иазва - стзтш центры. Починаючи з шдлггкового вшу, кшьюсть I РОЗАОрВ л1мфощних вузлиюв поступово эменшуклъгя, ЗНН* кають центри розмноження. Шсля 40-60 роюв иа мюц! бшынога лгмфощимх вузлиюв залишасться дифузна л1мфо!дна тканина, шоэ в!ком частковозамнноеться жировоютканиною. ПЕРВИНН1 Л1МФОЩН1 (1МУНН1) ОРГАНИ Юстковий мозок Юстковий мозок (тесНШа ошшя) * це орган кро вотворення ! первинний лгмфощннй(шунннй) орган (аналог бурей Фабрищусау шахгв), у якому висбуквегься аитигеинезалежна пролкрсрацм I диференццЩЯ субпопуляшй В-Л!М<|ХЯГНТ1В ш стовбурових К.Птин. Видшяють чераоний юстковий мозок (ничШв озлит гибга), розм^шений у ком!рках губчасто! речо вини плоских ! ко|ютких юсток, в також в етфмах Ловгих юсток (рис, 130), I жовгий юстковий мозок (тедиИа озлит //т а ), роаташованийу юеппмкмозкових порожнинах довтх тр^частих ккток. У дорос ло! людини маса юегковшт) малкустажяиггь2Л 3 кг (4,5 4,7 % в!д маем тша), полокмпаз якого чермг ннй К1ГТКОШ1Ймозок. Строму чераонога ккткоапгв мозку упюрюють ретикулярн! кл!ти»т I регмкучяри! волокна. Укомцкмкахетромироаташоваштлиюпм поечичн! (м!глоЪша тканина) 1лиафоСий(нмфойна тканина) е юменти иа р!.«шхтд!ях розамтку.вомсс моладт*Iдотрём клгтини кровь плазмоцити, лтмфоциги. лаброцити, лт'поцити, остеогеитп клгтини, макрофагоцити. Тамобов’язковоестовбуровё клЬгини попередники вах клгтин кровьзокрема, Л1мфоцит1в. Ретикулярш клгтини (тнтердиптуючт клгтини) е не ильки стромальними птдтримуючимм юнги* нами, але й мають фагоцитарнт властивостт 1 представляють лтмфоцитам шформацт'ю про антиген. Ретикулярш' клгтрни полтморфнт - вгд 31рчастог за формою клгтини з численними втдростками до веретеноподтбноь Тоню пучки ретикулярних волокон розмпцеш поблизу ретикулярних клгтин, але вони нежвагтнуютъ у плазматичну мембрану, як у селезТнц! чи лгмфатичних вузлах. Ретикулярш' волокна переходить на межё ктстковомозковот порожнини в пухкий шарколагенових волокон. Червоний юстковий мозок розташованийу вигляД1тяжтв (шнуртв) цилщдричнот форми навколо арте рюл. Тяж! розмежовага мгж собою великими кровоноснимикаптлярами- синушдними капыярами (гш а ссцпИапа япшоМеа), стшка яких утворена з ендотелгоцитгв, вкритихззовштонкимшаром колагенових во локон. Кровоносшсудини юсткового мозку е плками артергй, яю живлять юстку. Характерною особлпвгстюцих артергй е те, що в 1х середшй оболонцг мало гладком’язових клгтин, а зовнгшня оболонка (адвентишя) дуже тонка. Вгдартергй вгдходятьчисленш артерюли,. що розгалужуються на синусогднг капгляри. Мгжендотелгоцитами синусо'гдних капгляргв прони каютьу кровоносне русло новоутворснг клгтини кровгглгмфоцити. Вважають, що клгтини кровг можуть такожпроникати у кровоносне русло кргзьтимчасовё порив цитоплазмг ендотелгоцитгв синусо'гдних капглярщ. Вгдростки макрофаггв строми юсткового моз ку мдать здатнгсть проникати мгж ендотелгоцитами Упрювгт синусогдних капгляргв г фагоцитувати там чужюгдггг речовини. У подал&пому В-лгмфоцити заселя нь В-залежиг зогги вторинггих лгмфогдних орга шв. * зародка кровотворення починаеться з 19 доби Укр ’яних остргвцях жовткового мгшка гггродовжусты \ гглодадо початку4-го мгсяця. Упечгггцгкровотво1 шяпочинаетьсяз 6-готижня розвитку, а вселе нию з 3-го мгсяцягтривае до ггародясенггядитини. Ч рвоний тстктий мозок починае формуватися вки■ках зародка в кгнцг 2-го мгсяця розвитку, а з 12-1о гижггя в кгетковому мозку розвиваються кровошип1 судини, зокрема, синусогдгг! капгляри. Иавколо судин розташовуеться ретикуляргга тканина, формуються остршщ крогютворенггя. 3 цьог-о часу кшткопий мозок почиггас функшоиувати як орган ■Фоногпорення. Починаючи з 20-го тижня ггрепаьмьного розвитку, маса юсткового мозку швидко гбгльшусгься, нгнггроникас всчифгзи ккток 1вутвоРмгукгетковомозкову порожггину. У немовлят юсткопомозков! норожгшии всё* кк> токзагювнешчервонимкктсовиммшком. Пгрянжпровг клгтини утворюються в кгетковому мозку через 1-6 мгеяшв пгсля народження дитини. Тёльки а 4 -$ роюву юстковомдаковгй порожнишдовгихкктпкпн поступово замгнюсться жовтим к'кгптвим мозком. Жовтий юстковий мозок складаеться 3 числеиннх жирових клгтин - адипоцилпв. Зрш жиров клётини маютьдгаметрдо 120 мкмгпереважнокулястуформу, У таких клгтинах вузький обгдок цитоплазмн гсплж>щене ядро вгдеунуп на нерифергю одмгею великою краплею жиру. У старечому вгцг жовтий юстковий мозок набувае драглистбг консистенон I перепорюеться на желатинозный юстковий мозок. У жавтому юегковому моткукровотвореннявЬкутнс. Однакпри великих крововтратах у жовтому кгетковому‘моаку можуть утворюватись остргвцг червоного юсткового мозку. У людей вгком 20-25 роюв ггстковожхжоЫ порожнини довгих кгсток заповнегп титьки жовтим кгетковим мозком. У дорослих людей в юсткоеомоокових порожнинах плоских кгсток половину об’сму юсткового мозку займаютьжировт клгтини. 4 Рис. 130. Червоний к1стковий мозок (за I. В. Алмааовим та Л. С. Сутуловим). 1- синуеоКдмий кроаонооиий капШяр рм» вщМиа мммаШ икД 2 - кл1тини аритропоазу та лайкоциптому иа ртами* спим * роааитку, 3-магакар1оцити: 4 - кГсткоаа парахлавка ргаЬаецТа оама) 292 Загруднинна залоза (тимус) Загруднинна залоза, або тимус (футиз) « перЛ1мфо1ДНИМ (гмукниьф органом, у якому вгдбувасгься антигеннсзалежна прол1ферашя I янференшашя субпопулягцй Т-лгмфоцкпв Ь стовбу рових клгтин. У подальшому Т-лгмфоцнтк з тимуса потрапляють у кров I заселяпть тимусзалсжш эоми (Т-зони) вториннихЛ1мфогдних оргаша Тимус розташований за грудниною у верхньо му середостшш М1Жправою I лгвою середоспнними частинами приетшково! плеври —у верхньому М1Жплевральному полг (рис. 131). Вш складаеться 3 двох асиметричннх видовжених часток - право! та лгво! часток (1оЫ (1ех(ег еС япШег), як! зЧднан! М1ж собою у середшй частит. Нижня частина кожног частки розширена, досягае ргвня IV ребрового хряща, а верхня частина часток звужена. Лгва част ка в бгльшосп випадюв довша за праву. Переважно частки виступаютъ в передню дшянку ши! у вигдяд! двозубог вилки. Ось чому рашше назнвали тимус вилочковою залозою. Загруднинна залоза вкрита тонкою сполучно* тканиниою капсулою, вгдяко! вссредину органави ходять перегородки, гцороадгляклъйого начисленш часточки загруднинно! залози (1оЬиИ Ф упй\ реширн яких коливаються вш 1до 10 мм(рис. 132). Численш ештелюретикулоцити - особлив» епгтелгальи» клгтини З1рч§стспформи, з’еднуючмеь мгж собою довгими розгалужеиими вгдросткамн, утво рюють тривим1рний каркас органа. 6 комгрочках Ц1с!С1тки- каркаса мкггяться клтшгн елементн иа* реюйми тимуса. Ештелюретикулоцити маютьвели ке кругле евггле ядро, в якому мктиться переважио еухроматин ! чтее ядерце. Цитоилазыи вгдносио мало, у шй поблизу ядра розташовано иебагатопучк»в тоноф1ламент)в, вони проникають у шдростки еп»тел»оретикулопит»в I досягають деемосом, то утворюють М1ЖКЛ1ТННН» контакти мгж вшростками ЦИХ КЛ1ТИИ. У цитоплазм» МНТИТЬСЯ ПОМфИа юльк»сть мпохондрШ. багато вшьних рибосом I вклю чена гшкогену. У деяких дшянках цитоплазмн до бре розвинена гранулярна еидоплазматнчна егтка. Кр»м того, виявляються велик! електроипощглыи л»зосомо110д|би» гранули, в також др»бн! ш1льн» гу ляет» гранули, схож! на сек|>еторн1. У цитоплазм» нриеутн! грунн кулнетпх мембраниих вакуоль, то мкгитъ аморфпий магершл помфнп! електронмЫ ийлыюст!, який иагидуе крапельки еднзу кояихогкшбннх екаокриноцитш. Окр!м того, егйтелйгре* тикулоннти синтезуюгь бкглоНчно вктнвний нол!неитид - тимшмн (тнмопоетеп), шо рмулкмгдвферени1»щ11 Т-л1мф»цкт!в. 11мрепк1маэвгрулннтм! ашюзи (гнмусп) пмбулпвдгш а «мшитому в рмиих ВНННИМ (тимуса) в порожнин! грудноУ клггки. 1 - права I Шва частки загруднинно? залози (1оЫ IЬ у т! Ьех1вг в/ 5т1з1ег)-, 2 - внутр1шн1 грудн» артер1я I вана (а. в ( V. (Ь огаас/ 1гЛвт1); 3 - осердя, або перикард (репсагсИ ит); 4 - Л1ва легеня (ри1то втт1 е г)\ В - л'ва плечо-головна вена (к ЬгасЫосерЬаНса з/л/аГга). 1 2 3 4 Рис. 132. М‘1кроскоп!чна будова загруднинноУ залози. 1 - капсула эагруднинноТ залози (сарзи/а IЬ у т!); 2 - нркова речовина часточки эагруднинно? залози (соПех 1Ьут1); 3 - м о з к о в а р е ч о в и н а ч а с т о ч к и з а г р у д н и н н о Т з а л о з и (твдиН а IЬ у тI}; 4 - т!льця тимуса - т1льця Гассаля (согриаси1а 1Ьут1): 6 - М 1Ж ч асто ч ко ва перегородка (ввр1ит 1п1ег1оЬи1аг1а). Камсу 1а Ч астка М|Ж'М1 [пчкош перегородки Мас.очки и и р\щ и ш е м »....... . К ф к о н а речовина 1ирчони М о »кова речош ш д , , ' . субпопуляцШ Х‘Л1мфоцит1в (тимоцип'в), а також макрофапв, незначно! юлькосп ф!бробласпв, мюф1бробласп'в I тканинних базофЫв. Периферийна частина часточки називаеться юрковою речовиною загруднинно! залози (соПех 1кут1), а центральна дтлянка часточки (на пстолопчних препаратах дещо св!тл1ша) - мозковою речовиною загруднинно! за лози (тейиИа 1кутх). У юрковш речовит компактно розмнцеш мал1! середш л1мфоцити в оточенш макрофапв. У юркову речовину з червоного юсткового мозку з кров’ю по трапляють попередники Т-Л1мфоци-пв, яю пщ Д1ею тимозину пролтферують. У субкапсуляршй зош юрково! речовини е багато Т-л1мфоцит1в, зокрема, л»мфобласпв - великих клггин д1аметром 1 2 - 1 8 мкм. Л'шфобласти М1ТОТИЧНО подшпоться 1 мтгрують у мозкову речовину, поступово дозртваючи, перетворюючись у мал1 лтмфоцити диаметром 6 -7 мкм. Ко жей лтмфобласт у результат! шести послщовних М1тотичних ПОД1Л1В утворюе 128 малих лтмфоциттв. Моткова речовина часточки тимуса утворена малими, середшми 1 великими Т-лтмфоцитами, як» оточен» ештелюретикулоцитами 1 макрофагами, але к- чисть цих клггин значно менша пор1вняно з юрко ,ю речовиною. Характерною морфолопчною озна» о загруднинно! залозих: наявшеть у мозковтй речи .ц часточок особливих колових (концентричних) знарувань егптелюретикулярних клпин, яю нази, ються тшьцями тимуса (согршси1а 1кут\), або блы» ти Гассаля, де замкнуи безеудинш кулясп ору» /ри дтаметром 20-200 мкм (рис. 133). У тшьиях иуса силощеш еннелшретикулярш клттини Родм си! коловими шарами, напщуючи цибулину. Клп.чи з’едпуються М1Ж собою числеиними десчосо..1ми. У IX цитоплазм! м’ютяться гранули ке!>ато»и пну, кератину, пучки ф!брил. Кератшйзашя ■ипин плець носилмсться в напрямку вщ !х нерифе|ш до центру. При пашарувашн на плаце тимуса Чое,их клпин, живлечшя клггин. що мктяться в иен* *Р»Т1/И.ЦЯ, иипрмупьгя ! вони дегенерують. Тому у Ч(тн|л великих плена Гассаля мктиться кл1тннннй Ччтрит, ню оточений енггслюрстикулярними клггич<»ми I ясликим имктом кератину. Функщя Нлець Рис. 133. Мозкова речовина часточки загруднинно! залози з тшьцями тимуса (за УУ. Вагдталп). 1 - ттьця тимуса - т1льця Гассаля (сограасик) ШугЫ)', 2 - Л1мфоцити (тимоцити); 3 - еп1тел1орвтикулоцит. ще невщома. У мозков!й речоаит часточок е багато посткапшярних венул, через стшки яких у кроаоносне русло поступае рециркулюючий пул субпопуЛЯЦ1Й Т-л!мфоШГПВ. Кровопостачання та шнерващя тимуса Тимус кровопостачають т к и эа/руднинмЫ ля* (куппа), що вщходить вщ внугрнинмм грудно! артерй, дуги аорти I плечо-голоажмо стов бура. Шаргерп ролалужуються на ьижчагточкши! Ш!утр1чистс)чко1»1 судннн, ащяких ащходять дугов! артерй, шо галузяться на кан!лмрн. У юркомй речошш» часточок капшяри формують чиеленн! дуги (аркадн), як! шшетомшують М1ж собою, Ысля чаге нрямуюгь у мозкову речовину, де переходитьу восткшйлярп» венули мозково! речовпнн, шовметме- ло.ш (гг. 111 ендотелюцитамн призматично! форми (високим ендотелхем). У к!рковп1 речовищ часточок капшяри оточею тонким сполучнотканинним периваскуляр ним простором, що М1стить тоню колагенов!5 ретикулярн! волокна. Цей простор 1ззовш обмежований суцшьним шаром ештелюретикулоцитов, з’еднаних М1Жсобою десмосомами. У периваскулярному про* стор1 мхстяться макрофаги, лгмфоцити I циркулюе М1жкл1тинна рщина. Вени загруднинно! залози (т . гкуткг) впадають у плечо-головш вени I вну* тр1ШН1 Грудш вени. Лтфатичт хапыяри, яю ото чують часточки, формують Л1мфокапшярт сгтки, а вщ них вщходять лгмфатичт судини, що впадають у трахео-бронхов! I притрахейт Л1мфатичш вузли. Тимус шнервують плки автономно! частини пери фершно! нервово! системи: парасимпатичн! плки блукаючих нерв1В 1 завузлов! симпатичн! волокна, що вщходять вщ шийно-грудного! верхнього груд ного симпатичних ВУЗЛ1В. Гематотимусний бар ’ер Одшею з особливостей будови гемом!кроциркуляторного русла тимуса е наявшеть у юрковшречо вин! часточок гематотимусного бар'ера. Вш утворе ний стойкою гемокап!ляр1в, периваскулярним про стором 1 сущльним шаром розмвдених на базальнш 'Мембраш ештелюретикулоцитов, що супроводжуе вс1 судини гемомжроциркуляторного русла, зокре ма, посткатлярш венули. Такий бар’ер надшно за* хищае паренх!му тимуса вщантиген!в, що циркулюютьу кровоносному русль Розвиток 1 В1К О В1 особливосп тимуса Структуру 1 функщю тимуса неможливо зрозумгги, не знаючи його ембрюнального розвитку. Загруднинна залоза починае формуватися у за родка на 4-5 тижш 13 епггел!альних клпин III1 IV зябрових кишень з кожного боку, шо у ВИГЛЯД! тяЖ1в вростають каудальио у мезенх1му. 3 еппчунальНИХ КЛ1ТИН, 1ЦО 1НТСИСНВИО М1ТОТИЧНО подшяються, утворюються ештслюретикулоцити. На другому мёсяш ембрюнального розвитку в сп!тел1альний зачаток тимуса вростають кровоносш капшяри, з яких у тканину проникають стовбуров! клгтини нопсрсдиики л!мфоци-пв. Щ клгтини розтангонан! иа периферп зачатка, ппенсивмо миогично но/цляються, диференIиюються у мал1 л1мфонити, & потгм мхфують в глибину органа. 11од!л тимуса на часточки, юркову 1 мозкову речовини вщбувшггься на третьому м!сяш розвитку, У немовлят маса за груднинно! залози (тимуса) склалж * середньому 13,3 г (вщ 7,7 г до 34,0 г), Упродояж перших трьох роюв життя дитини тимус росте иаКштеисимпше. Загруднинна залоза досягае максимального развитку у Д1ТСЙ1 П!дл!тЮВ В!ком 12 -16 рою». Тобто » перюд статевого дозр!вання оргашзму. ТоД1 3 маса становить в середньому 37,5 г, а довжнна 7,5 -16 см. 3 В1ком маса тимуса поступово зменшуеться, у ящ) 16-20 роюв дор1внюе в середньому 25,5 г, у людей В1ком 21-36 роюв - 22,3 г. У людей похилого вшу маса тимуса становить 13-15 г. Тимусы» тшьця (тшьця Гассаля) диметром 3540 мкм 1 бшьше вже наявшу загрудниншй залоз» немовлят - до 4-8 "плець на зрьй кожнея часточки. Надал! !х кшьюсть I розмхрн зростають. У 8-р!чних дггей дааметртимуеннхтшецьдосягае 140-320 мкм. У дорослих людей дрхбштшьцятрашшються рака Удггей Iпщлггювзагруднинназалоза м’яка,с>ророжевого кольору. До 10-р!чного вйеу в частичках тимуса переважае юркова речовина, хоча почина ючи з 3-4-р1чного вшу товщина юрков»! речовини зменшуеться, а и внутршня межа стае нечптсокх У Ю-р1чних дней об'ем юрково! 1 мозково! речовин у часточках тимуса майже олмаковий. Надаю поступово товщина юрково! речовини часточок зменшу еться, а об’ем мозково! речовиниэбшьшуетьеж. Одночасно з перебудовою 1 змшою оммйдношекня юрково! та мдзково! речовин у парешйм! тимуса утворюеться жирова тканина, а також роэростаеться сполучна тканина. Якщо у немовлят сполучна »жирова тканмни складають тшьки 7 \ вщмаси тимуса, то у 20-р1чннх людей вонадосягае вже 40 %I надал! н кшьюсть зростае У людей по хилого в'псу л^мфощна тканинатимуса повшстю не зникас, вона представлена окремимм осфнацями, ям оточеш жировою <сполучною тканинами, то досягае до 90 % маси органа. Вщсутшстъ в1ково! шволющ! загруднинна! зало зи призводить до важного захворювання - тммисо» Л1мфатичного статусу. При цьому зменшуеться ошршеть оргашзму до 1нфекц!й та ЬггоксикашА, зростае загроза внникненаязлояккнихутощча. При дп на оргашзм ршномнштннх стресш, при травмах, Ытоксикащях, Шфекшях тощо може наступити гак звана акииденталыш йшолюшя тимуса. При цьому за рахунок шюптозу матово гинуть лимфоцит (пе реважно юрково! речовини), часттша Тоимфиммт шнидко надходить у к)кш! м!груе у вторнмт ммфоТдп! органи, прол1фсрують енИтлюретокулопито, внаслщок чогоаники* межа мок юркоашо та ыоакп* вою речовиною Участичках. Так! морфодиНчп) амЬ ни * проявим захисних реакШЙорганиму. 7*5 ВТ0РИНН1Л1МФ01ДН1 (1МУНН1) ОРГАНИ ГПмфатичн! вузли Л/мфатичшвузли СпосИ1утркаИсг; посИ1утркогЛе1; 1утркопосИ) е вторннними л1мфоТдними (шунними) органами, що розташоваш на шляхах пронкання ,имфи вщ оргашв 1тканин оргашзму до Л1мфатичнихстовбур1в 1проток (рис. 134). .Шмфатичш вузли ебюлопчними „фильтрами”,-в яких знешкоджуютьсяантигени, вщбуваеться антигензалежна прол!феращя1диференийащя Т- 1 В-Л1мфощгпв 1формуетьсяконкретна /мунна вщповщь на !хню дно. Л/мфатичн! вузли мають р!зномаштну форму: кулясту, овощну, стр1'чкопод1бну, але найчаспше *» бобопод1бну (рис. 135). 1х розм1'ри коливаються вщ 0,5ммдо 50 мм1бшьше. Лймфатичшвузли розташо вашв пухюй сполучнш тканиш, найчаспше трупа ми, у яких наЛ1чуеться до деюлька десятмв вузл/в. Вузли, яю приймають Л1мфу вщ певно! дшянки ор ганизму, називаються дшянковими л/мфатичними вузлами. Вони подшяються на пристшков!, нутро щев! та зм1шан|. Вщповщно у пристшков! Л1мфашчш вузли впадають приноси! л1мфатичш судини в!дтюри, пщшюрно! клггковиии Iопорно-рухового Рис. 134. Будова л1мфатичного вузла (схема). 1,16 - приносш л1мфатичн1 судини (уаза /утрЬайса а (1епэп1ез); | 2-к а супа л'иифатичного вузла (сарвЫ в 1утрЬопосИ); 3 - печекладка, або трабекула л!мфатичного вузла (йвЬаС01с* /утрЬопосЛ); 4-щ .. нова (субкапсульна) пазуха (в ти в та гд та П в; в!пив $1 -. арви1апв)\ 5 - кг . 1 ани в л’1мфатичн|й судин!; 6-ю | ва промпжна л'шфатична пазуха (з т и з Ы егтаФ и з (у оЬаНсиа согИсаИв): 7- м ов| тяж! (сЬогбаа тебиИагез)-, 8 - в- >та Л1Мфатичного вузла (Ы 1ит 1утрЬопоб!): Э—В1л-осн1 л'пифвтичш судини (уаза 1утрЬаИса еНегеп1вз)\ 80—ь |'а (увпв); Я - а , :ер 1я (апепа); - ь рггна пазуха (а/лиз Лйаг/а); *Э-м ,зкова речовина (тебиИ а): И - к,,,кова речовина (сойехД *3-ар1ер|я! вена лгмфатичних вузл1в; шмфяичн! вузли (пой/ /утрйейс/). апарату, в нутрощев! - вш внутр!шшх оргаша, в а змшшп вузли - вщтипа1внутрппшх брпипш. Л!мфатичннй вуэол (гкхЬя Н/трЬ&жш; тЛт !утркоикиз; Ъ/тркопоека) вкритий сгюлучнапаинннпю капсулою л!мфатичного вузла (сщтйа Ц/трНатиИ), вщяко! вглиборгана вщходятьперекладки, аботрабекулизпмфатичноговузла (I,тЬесикх крпркопоск),щут бувають юрковими I мозковимя, Перекладки мають р{зномаштну форму { утворюють своерщнлй спатучнотканинний каркас. У перекладкахПроходятьсудини 1 нерви. Простори м/ж перекладками заповнега стро* мою, що утворена ретикулярними клггинами! регику* лярними волокнами. Утаюйтривим»ршйсто з! стромирозташованаЛ1мфощкапаренхима, щоскладаетьсяэ клггинл/мфощногоряду, макрофапвтоща У найопукл!шу частину /нмфатичного вузла впа дае 4-8, а школи й бшьше приносних шмфатичнмх судин (газа 1утркайса а//егтНа), яю вщкриваються у крайову пазуху, або шдкапсульну пазуху (зтиз тагфпаНз; згпиз хиЬсарзи1апз). 3 протилежного боку вузол мае невелике втиснення - ворота яшфатичного вузла (НИит 1утркопо&), через яю проходять кровоносш судини 1 верви, атакож виход»ггь2-4 вииосн! л/мфатичшсудини (газа 1утркаПса е//епМ ш ), що прямуютьдо наступногол!мфатичноговузла або Л1мфатичного колектора. 4 5 Рис. 135. /Нмфатичш вузли р/зноТ форми. 1 - бобогкадбна; 2 -кругла; 3-ово'щна; * 4 - сегментована; 5 - стр1чколод[бна. Рис. 136. Фрагмент паракортикальноУ зони л!мфатичного вузла (препарат А. С. Головацького). Електронна м!крофотограф1я. Зб1льшення к 2700. Контакт ппазиоцита (1) а малимл/мфоцитом (2) !ратокупар ною кл!тиною (3). МЫроаорсинна лгмфоцита (стрШка) аливоко впинастыся (1нааа1нуе) а кл1тинну оболонку плазмоцита. Паренх1ма лшфаткчкого ««узла складаггьея 3 юрково! речовини лшфвтчного «узт (агмех !утрколо<И), якарозташованаближчедо капсули1зеймае периферийн! мддии вузла,*! з мозково! рсчоеи" нилтмфатичиого вузла (те<Ш1а ЬрпркотА), а о ро»ташованавцентральшйчастит вузлаближчедо його ворпг. Парешпма вузла складастьс* Ь структурам* компонент!в, щоналежатьдо Т-»В-залежиихэои. Паренх!ма л!мфатичного вузла пронизана чие* ленними вузькнми каналами - томфатичними ороМ1жними пазухами (згпиз ЬОеттеёп (утркапа). во яких Л1мфа прсгпкае вщкрайово! пазухи до ворткй пазухи. У пазухи з паренхтми вузла потрапляють субпопуляцй Т- $ В-л1мфоципв. Уст пазухи висте* лет плоскими ендотелтальнимн клггинами. Через юркову речовину проходять юрков» кромтжш лЫфатнчшпазухи (зтиз Ш ет еМ 1утрка!ю сопкакз), яю з одного боку межують з юрковоюперекладкою, а з шшого - оточен) паренхтмою. У мшков!й речовмн! розташовашмазков» пром!жшл)мфатичт пазухи (згпиз шегтееШ (утркаПа те&Шапз) ртзноманткй форми. Одш мозков) пром)жш пазухи роим!теш у мозков1Йпаренх1М1 - мозкових тяжах. 1нш) мозков! пром)Жшпазухи оточуютьзуах боюв мозковупере кладку, а ззовш вшних розташоваш мозков! тяж). М1жендотелкиштами, що вистеляютьлхмфапгичн» пазухи, можутьпроникатиз пареншмилтыфэтнчного вузлавЛ1мфу1навпакил)мфоцнти,макрофагита1Н1Ш клгтини. У проевт пазух м!сг«тъся др!бно«стлиста епка, утворена э ретикулярних волокон I клггин. У петлях цш! сгтки можуть затримуватись сгороиш частники (вупльинй)тютюновийпнл), мпероби,зло* яюсш клгтини тощо, яю потрапнли ВЛ»мфагТИЧНИЙ вузол разом з л)мфою. Часточки пилу переноситься макрофагами в ларенх!му л!мфаткчного вузла | там вщкладаються. Залинжи зруйиованнх клггин, пюпо* трапили вЛ1мфу, зншцуються, а «зэлояюснмх клшм можуть виникати вторншн пухлини - метастази. У периферйшй частин! кори раптшюват числен* н! лшфощш вузлики (ткк1иН (утрЫмекг) дшлетром 0,5-1 мм - не скупчення л!мфо!лннх клггин, в основ* ному В-Л1МФ0ШГПВ, тому ц! структури називають В-залежними зонами. Ратрсшяють первики» лмфо» щш вузлики (по&гН (ут/лАок/п рптат}, яю «к мають евгглого центра, бо ийльшетьлияфоципв у них Ш)Вкова (!х значно менше) 1вторшоб лшфейдм* вуаликн (пся1иН (утркойМ зесигнктг) Ь сжтлш* центром. або центром размножения, вбо герм!нвтивнмм ветром (сеМгит цегтйш1е). У гв!тлнх иеитрьх мдбувагтьгя тшгигенлклежии иршифершия 1диференцмцш рмно> мшптинх суГикшулятй Т-1 В лиафошпйв. Там« башто л!м(|юбласг!в I юйтин. то мггтично тимяютьеж а тнкож герелнбе л!мфоцит!в. тому на псголоНчнмх 297 препаратах «в центри видаються свтпшими. Перифе еться субкапсулярною, або крайовою (марлшиьоою) рии» частина Л1мс}х>1дних вузлиюв разивасться коро зоною. Дифузна л1мфо!дна тканина, яка ргомицеяв 1ЖЛ1мфо!дннми вузлнками, утворюе мпквуаяасо» ною, або мшгпею. На пстолопчних зр»зах корона за- М барачена штенсившше (темшше), бо щшьно заповиена ву зону, або юркове плато. Тут рсоггёиюват в основмалпми 1середшми л1мфоцИтами. Через корону поспй- ному мал!1середн! л!мфонкти. Глибою тлдыи юрно м!грують л1мфощш клгтини, макрофаги та шип юп- ково! речовини, що межують з мозковоюречовиною, тинн. Зокрема, „мододГ плазматнчш клгтини виходять називаються ларакортикалыюю зоною (рагасаппЛ 13центра розмноження 1м1грують через паракортикаль- Це Т-залежна зона, бо там мктяться переважно мая ну зону у мозков! тяжд (рис. 136), де вони контагаують субпопуляцй Т-л1мфоцит1в. Характерною морфолоз шшимн Л1мфоцитами, макрофагами 1ретнкулярними пчною особливмгпо ще! зони с наявшеть в шй чис клтшами, обмшюючись з ними вщповщюю шформа- л

НАТ0М1

Related documents

Products

Support

НАТ0М1

Related documents

Add this document to collection(s)

Add this document to saved

Suggest us how to improve StudyLib